Формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

класичний приватний університет

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРЕЛ-ХАЛІК Юлія Владиславівна

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Комунальному закладі “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Калашник Наталія Григорівна, Державний департамент України з питань виконання покарань, заступник голови.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Локарєва Галина Василівна, Запорізький національний університет, завідувач кафедри акторської майстерності;

кандидат педагогічних наук, доцент Сопіна Ярослава Вікторівна, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, доцент кафедри фортепіано.

Захист відбудеться “___” грудня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “__” листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Гура.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті та наказу МВС України “Про стан відомчої освіти, заходи щодо її вдосконалення та покращення якості підготовки фахівців для системи МВС України” (від 05.02.2007 року № 2км/1), актуалізується необхідність підготувати в закладі вищої освіти майбутнього правоохоронця з високим рівнем свідомості, почуттям обов'язку та відповідальності, а також здатного протидіяти порушенням правопорядку, захищати права і свободи громадян. Реформа органів внутрішніх справ конче потребує здійснення підготовки правоохоронців нової генерації, основу світогляду яких становитимуть загальнолюдські цінності, принципи гуманізму й демократизму, усвідомлення свободи людини як найважливішої цінності суспільства. У зв'язку із цим до пріоритетних напрямів підготовки майбутніх правоохоронців, крім набуття ними фахових знань і вмінь, належить розвиток загальної культури майбутніх фахівців, одним із центральних компонентів якої є естетичний смак, що виступає своєрідним регулятором естетичного ставлення до дійсності та обраної професії.

Необхідність виконання нових суспільно значущих завдань висуває нові вимоги не тільки до фахової, а й до інших складових професійної підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ (ОВС) України, включаючи етичні та естетичні аспекти, що дають змогу усунути недоліки вузькоспеціального навчання.

Актуальність розв'язання цієї проблеми на сьогодні зумовлюється й загостренням низки суперечностей, що характеризують сучасний простір вищої відомчої освіти в Україні на нормативному, організаційному та методичному рівнях:

між соціальним запитом на професійну підготовку правоохоронців із високим рівнем загальної культури та морально-естетичних якостей і відсутністю науково обґрунтованої системи такої підготовки;

між необхідністю визначення змістових компонентів фахової підготовки, орієнтованої на формування морально-естетичних якостей майбутніх правоохоронців, і невизначеністю цих компонентів у моделі випускника ВНЗ МВС України;

між необхідністю особистісної орієнтації освітнього процесу у вищій школі, його індивідуалізації та диференціації відповідно до реального рівня особистісного розвитку студентів і невизначеністю характеристик рівнів морально-естетичного розвитку, критеріїв та показників сформованості естетичного смаку;

між необхідністю запровадження у процес фахової підготовки майбутніх правоохоронців сучасних форм та методів навчання, у тому числі з формування естетичного смаку правоохоронця, і відсутністю в науковій, науково-методичній літературі обґрунтування підходів щодо вибору таких форм та методів.

Дослідження естетичного смаку в психолого-педагогічній науці знайшло своє відображення при розв'язанні широкого кола теоретичних питань.

Фундаментальні проблеми теорії педагогічної освіти висвітлено в роботах А. Алексюка, С. Архангельського, І. Беха, І. Зязюна, О. Киричука, В. Сухомлинського, Н. Тализіної, М. Ярмаченка та ін. Концептуальні засади професійної підготовки фахівця розкрито в дослідженнях А. Гриньова, М. Громкова, Л. Ємчик, І. Зязюна, О. Краснікова, Г. Локарєвої, О. Матвієнко та ін. Загальнотеоретичні питання професійної підготовки та культури правоохоронців проаналізовано в наукових працях Ю. Афанасьєва, О. Бандурки, Л. Батліної, Ф. Бацевича, І. Ільїна, Н. Калашник, В. Лазарєва, С. Сливки, Б. С'єдіна, З. Сокова та ін.

Проблеми теоретичних основ естетики розробляли Т. Адорно, В. Асмус, М. Бахтін, В. Бичков, О. Буров, О. Дивненко, І. Зязюн, М. Каган, Л. Коган, І. Коніков, Н. Лейзеров, О. Лосєв, В. Скатерщиков, Я. Сопіна, Л. Столович, Є. Яковлєв та ін. Певні аспекти проблеми естетичного виховання й освіти висвітлені в роботах педагогів-класиків (Я. Коменський, М. Макаренко, І. Пестолоці, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський). Формування та розвиток культури майбутніх фахівців розкрито в працях зарубіжних науковців: Дж. Бендера, П. Бурдьє, Р. Веста, К. Гринберга, Г. Емера, Р. Кевельсона, І. Конікова, Дж. Левінсона, В. Самохвалової, В. Стівена, Р. Хіла, Д. Х'юма, Ф. Чемберса, О. Шапінської, В. Шварца та ін. Проблемам формування естетичного смаку у процесі фахової підготовки присвячено дисертаційні дослідження останніх років: Т. Бабенко, Т. Філіп'єва, Л. Дягілєвої, В. Дяченка, Т. Ісаєнка, С. Крук, К. Каграманян, Н. Калашник, В. Коваленка та ін. Питання етики та естетики у професійній діяльності працівників ОВС вивчали І. Будило, С. Бутченко, О. Краснікова, О. Кобліков, С. Квітко; морально-етичний аспект виховання майбутніх правоохоронців - С. Єгоришев, М. Ібрагімов; комунікативну та мовленнєву культуру майбутнього правоохоронця - Г. Онуфрієнко, Р. Пащук, О. Юрчук та ін.

Однак проблема формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у навчально-виховному процесі сучасних вищих закладів освіти МВС України ще не стала об'єктом спеціального комплексного дослідження. В умовах сьогодення вища школа потребує концептуально нової сучасної розробки підходів до процесу формування майбутніх фахівців і створення умов для ефективного розвитку як професійних умінь та навичок, так і високого рівня загальної культури. Зазначене коло проблем та необхідність теоретичного й практичного їх опрацювання зумовили вибір теми дослідження: “Формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Комунального закладу “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та психології “Реформування вищої освіти в умовах інтеграції України до європейського освітнього простору” (номер ДР 0107U001275).

Тему дисертації затверджено Вченою радою Запорізького юридичного інституту (протокол № 10 від 30 грудня 2004 року), Вченою радою Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 1 від 20 січня 2005 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 2 від 22 лютого 2005 року).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки. Метою передбачено виконання таких завдань дослідження:

1) проаналізувати ґенезу дослідження проблеми естетичного смаку в науковій літературі; визначити сутність та специфіку естетичного смаку правоохоронця;

2) розробити та обґрунтувати компоненти, критерії, показники й рівні сформованості естетичного смаку майбутніх правоохоронців;

3) розробити модель та теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців;

4) експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки та розробити методичні рекомендації щодо їх реалізації.

Об'єкт дослідження - процес фахової підготовки студентів вищих закладів освіти МВС України.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки.

Дослідження базується на гіпотезі, що ефективність формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців може бути досягнута за таких умов:

забезпечення взаємодії наукового та художньо-естетичного підходу до фахової підготовки правоохоронців;

створення та впровадження науково обґрунтованої моделі формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки;

гармонійного поєднання в системі вищої відомчої освіти традиційних форм і методів навчання з нетрадиційними, що активізують процес розвитку естетичного смаку майбутніх правоохоронців;

активізації художньо-естетичного мислення майбутніх правоохоронців з метою збагачення їх власного естетичного досвіду;

реалізації в навчально-виховному процесі етапно-концентричної побудови процесу формування естетичного смаку правоохоронців.

Методи дослідження. Для реалізації мети, розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження задіяно комплекс сучасних загальнонаукових методів:

теоретичних: аналіз (історичний, порівняльний) філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої та навчально-методичної літератури з проблем формування естетичного смаку; моделювання, порівняння, прогнозування, узагальнення, систематизація теоретичного матеріалу - для встановлення сутності поняття “естетичний смак правоохоронця”, обґрунтування змісту та структури цього феномену, теоретичних і методологічних засад, технології його формування в умовах відомчої освіти;

емпіричних: методи діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження; методи масового збирання емпіричного матеріалу (анкетування, опитування), метод ранжування, метод експертної оцінки, аналіз нормативної документації; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи) - для експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців в умовах відомчої освіти; методи математичної статистики для перевірки наукового припущення.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше визначено сутність та зміст поняття “естетичний смак правоохоронця”; встановлено структуру цього феномену, яка представлена змістовими компонентами; розроблено й теоретично обґрунтовано модель та організаційно-педагогічні умови формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки;

уточнено дефініцію “естетичний смак”; конкретизовано критерії та рівні сформованості естетичного смаку правоохоронців;

удосконалено форми, методи та науково-методичне забезпечення фахової підготовки майбутніх правоохоронців;

дістали подальшого розвитку теоретичні положення про організацію фахової підготовки майбутніх правоохоронців та застосування особистістю орієнтованого підходу до формування естетичного смаку в умовах навчально-виховного процесу.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в можливості використання їх у навчально-виховному процесі у закладах освіти МВС України, зокрема:

спецкурс “Естетика правоохоронної діяльності” для студентів відомчих ВНЗ МВС України за спеціальністю 6.060100 - Правознавство;

навчально-методичний посібник “Читаємо англійською: Навчально-методичний посібник з естетичного виховання (густосології) курсантів та студентів відомчих вищих закладів освіти системи МВС України”;

“Методичні рекомендації з формування фахово-орієнтованого естетичного смаку студентів вищих юридичних закладів освіти системи МВС України (на матеріалі англійської мови)”.

Результати дослідження впроваджувалися в освітній процес підготовки майбутніх правоохоронців Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт № 234-к від 25.04.2007 р.), Львівського державного університету внутрішніх справ (акт № 797 від 19.09.2008 р.), Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт № 421 від 16.05.2007 р.) та Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт № 02/778 від 19.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У роботі, “Читаємо англійською: Навчально-методичний посібник з естетичного виховання (густосології) курсантів та студентів відомчих вищих закладів освіти системи МВС України”, підготовленій у співавторстві (Н. Калашник, Ю. Орел-Халік), авторові належать психолого-педагогічні засади формування фахово-орієнтованого естетичного смаку майбутніх правоохоронців, методичні рекомендації для проведення практичних занять та завдання для самостійної роботи студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації були оприлюднені автором на міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні педагогічні технології підготовки фахівців нового покоління” (Кіровоград, 2006), “Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття” (Кіровоград, 2007); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблема гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України” (Запоріжжя, 2002), “Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2002), “Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість” (Київ, 2006), “Реалізація положень Болонської угоди в процесі реформування галузевої освіти системи МВС України: проблеми і перспективи” (Запоріжжя, 2007), “Мова як чинник формування громадянина України” (Запоріжжя, 2008).

Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та психології Комунального закладу “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради.

Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження опубліковано у 21 науковій та науково-методичній праці: 1 навчально-методичному посібнику (у співавторстві), 12 одноосібних статтях у провідних фахових наукових виданнях з педагогіки, 7 публікаціях у збірниках матеріалів і тез конференцій; 1 методичних рекомендаціях. Загальний обсяг публікацій становить приблизно 11,6 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел (268 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 248 сторінок, з них основного тексту - 180 сторінок. Дисертація містить 15 таблиць і 5 рисунків на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено категоріальний апарат дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, відображено апробацію та впровадження результатів роботи, окреслено особистий внесок здобувача, наведено дані про її структуру.

У першому розділі - “Теоретичні засади формування естетичного смаку” - проаналізовано ґенезу дослідження проблеми естетичного смаку у філософському та психолого-педагогічному аспектах, визначено місце й роль цього явища в системі фахової підготовки; обґрунтовано сутність естетичного смаку як морально-естетичної детермінанти професійної підготовки майбутнього правоохоронця; виявлено методологічні засади формування естетичного смаку студентів вищих закладів освіти МВС України в умовах сьогодення.

Теоретичний аналіз філософських джерел та історико-педагогічних досліджень засвідчив, що спроби визначити загальні поняття естетики та естетичного смаку в європейській науковій думці робились у всі епохи, починаючи з античних часів (Платон, Арістотель), вони дали поштовх для розвитку й формування естетики як окремої науки в епохи Відродження та Просвітництва (Т. Рід, Д. Юм); сутність, зміст та структуру естетичного смаку розробляли представники німецької класичної філософії (І. Кант, Ф. Гегель); можливі шляхи його формування з погляду діяльності, яка мала фахову спрямованість (Дж. Дьюї).

У вітчизняній науці естетичний смак вважали гармонією та мораллю (Г. Сковорода); виявляли індивідуальний і загальний характер естетичного смаку (І. Кронеберг, І. Рижський); ототожнювали його з художнім смаком (М. Бахтін, О. Лосєв); розглядали смак у контексті певних видів діяльності (А. Макаренко, Л. Столович і В. Сухомлинський).

У філософії та естетиці, починаючи від І. Канта, естетичний смак було прийнято вважати здатністю людини естетично оцінювати дійсність і мистецтво. Для наукових досліджень останніх років (Н. Калашник, С. Сливка, Б. С'єдін та ін.) характерним стає спрямування на вивчення естетичного смаку в контексті його значення для певного виду практичної діяльності. Із розширенням рамок сприйняття естетичних категорій за межі мистецтва постало питання про формування естетичного смаку як інтегрованої комплексної здатності особистості до емоційно-раціонального освоєння дійсності в системі навчальних закладів вищої освіти з різною фаховою спрямованістю.

Теоретичний аналіз з проблеми дослідження естетичного смаку в науковій літературі дав змогу визначити його як категорію, яка характеризується діалектичною єдністю емоційного й раціонального, індивідуального та суспільного і є інтегрованим компонентом естетичної свідомості особистості. Естетичний смак виявляється через естетичні почуття, судження та ідеали, які постійно формуються й розвиваються як у процесі набуття власного естетичного досвіду, так і під впливом зовнішніх чинників.

У дисертаційній роботі представлено дефініцію “естетичний смак правоохоронця” як сутнісну характеристику, яка спрямовує професійну діяльність, спираючись на закони краси, впливає на характер її виконання, активно використовується в індивідуальній оцінці особистістю своєї фахової спрямованості крізь призму естетичних цінностей, сприяє саморозвитку правоохоронця безпосередньо в процесі здійснення ним службових обов'язків. Запропоноване визначення дає підстави стверджувати, що “естетичний смак правоохоронця” є фахово-орієнтованим, бо саме він виражає особливості професійної діяльності правоохоронця й активно використовується в процесі її здійснення. Сформований естетичний смак майбутнього правоохоронця - це не тільки здатність розуміти прекрасне в мистецтві та явищах навколишнього світу, а й особливе ставлення до життя, емоційно-раціональне пізнання дійсності, знаходження краси та отримання задоволення від обраного фаху. Він виявляється в службовому етикеті, спілкуванні, мовленні, зовнішньому вигляді, моделі поведінки, естетичному вигляді, оформлюваних документах тощо. Таким чином, естетичний смак виконує аксіологічну, виховну, орієнтаційну, оцінювальну, нормативну, гедоністичну, корекційну, управлінську та рефлексійну функції.

На основі аналізу функцій естетичного смаку в діяльності майбутніх правоохоронців було визначено чотири структурних компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, чуттєво-емоційний та досвідно-діяльнісний.

Дослідженням доведено, що естетичний смак детермінує розвиток внутрішнього світу майбутнього правоохоронця, що має вирішальний вплив на його повсякденну фахову діяльність. Таким чином, є всі підстави розглядати естетичний смак як сутнісну рису майбутнього працівника МВС України, пов'язану з його фаховою орієнтацією.

У другому розділі - “Організаційно-педагогічні умови формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців” - розроблено модель формування естетичного смаку в майбутніх правоохоронців, подано її характеристику та теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування естетичного смаку у процесі фахової підготовки.

Основними критеріями сформованості естетичного смаку майбутнього правоохоронця визначено: мотиваційно-ціннісний (показники: мотив на успіх у будь-якій діяльності; ціннісні орієнтації майбутнього правоохоронця; спрямованість на життєдіяльність з позиції краси), когнітивно-інтелектуальний (показники: знання з основ естетики та мистецтв (тезаурус); інтелектуальні здібності майбутнього правоохоронця; толерантність естетичних суджень), чуттєво-емоційний (показники: адекватність реакції на ситуацію; емоційно-естетична чуйність; емоційна стійкість), досвідно-діяльнісний (показники: досвід спілкування з прекрасним; зовнішній вигляд правоохоронця з позиції краси; орієнтація на красу в різних видах діяльності; культура спілкування майбутніх правоохоронців).

У ході дослідження виділено три рівні сформованості естетичного смаку майбутніх правоохоронців: рівень активної орієнтації на виконання діяльності за законами краси (високий); рівень зорієнтованості на виконання діяльності за законами краси (середній); рівень недостатньої зорієнтованості на виконання діяльності за законами краси (низький).

Здійснене дослідження особливостей естетичного смаку дало нам змогу спроектувати модель формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців базуючись на положеннях про особистісну орієнтацію в освітньому процесі (І. Бех, В. Євдокимов, І. Прокопенко та ін.); положеннях теорії та методики естетичного виховання та духовності (Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Шевченко та ін.), а також фахової орієнтації процесу формування естетичного смаку (Б. С'єдін, С. Сливка, Н. Калашник) (рис. 1). Процес формування естетичного смаку правоохоронця полягає в дотриманні взаємозв'язку між виявленими його компонентами, сутність яких репрезентована в моделі.

Відповідно до розробленої моделі, мета якої полягає у формуванні естетичного смаку майбутніх правоохоронців, визначено принципи цього процесу, а саме загальнодидактичні: оптимального поєднання всіх форм організації навчального процесу; систематичності; послідовності реалізації форм і методів формування; індивідуального підходу тощо та специфічні: єдності естетичної освіченості та вихованості з професійними якостями майбутнього фахівця; суб'єктності в набутті фахово значущих та особистісних якостей; гармонії та міри в життєдіяльності особистості; комплексного підходу до формування естетичного смаку правоохоронців.

Модель передбачає три етапи формування естетичного смаку правоохоронців, а саме: перший (підготовчий) - формування мотиву до виконання професійної діяльності з орієнтацією на естетичний смак; другий (базовий) - формування професійно-естетичного тезаурусу; третій етап (усвідомлено-реалізаційний) - усвідомлення значущості естетичного смаку і його практичної реалізації у фаховій діяльності. Завдання кожного етапу визначаються в контексті основної мети, що відображено в цільовому компоненті моделі. Реалізація змісту кожного етапу формування естетичного смаку передбачалося забезпечувати як традиційними, нормативно визначеними для вищої школи формами та методами навчання (лекції, семінарські й практичні заняття), так і нетрадиційними (рольові ігри, вікторини, конкурси, КВК тощо). Кожний етап ґрунтується на основних структурних компонентах навчального процесу.

навчальний естетичний смак правоохоронець

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців

У дисертації доведено, що формування естетичного смаку студентів вищих навчальних закладів МВС України вимагає системного дотримання таких організаційно-педагогічних умов: забезпечення взаємодії наукового та художньо-естетичного підходу до фахової підготовки правоохоронців; створення та впровадження науково обґрунтованої моделі формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки; гармонійного поєднання в системі вищої відомчої освіти традиційних форм і методів навчання з нетрадиційними, що активізують процес розвитку естетичного смаку майбутніх правоохоронців; активізації художньо-естетичного мислення майбутніх правоохоронців з метою збагачення їх власного естетичного досвіду; реалізації в навчально-виховному процесі етапно-концентричної побудови процесу формування естетичного смаку правоохоронців.

Таким чином, розроблено методичну базу для впровадження моделі формування естетичного смаку правоохоронців у навчально-виховний процес ВНЗ МВС України.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності формування естетичного смаку студентів вищого навчального закладу МВС України” - обґрунтовано хід та етапи проведення експериментально-дослідної роботи, описано процес формування естетичного смаку; наведено дані про ефективність впливу організаційно-педагогічних умов на формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки.

Експериментальна робота передбачала чотири етапи: констатувальний, формувальний, контрольний та етап узагальнення отриманих даних.

Дослідження рівня сформованості естетичного смаку майбутніх правоохоронців спиралося на теоретичне обґрунтування критеріїв сформованості останнього. У зв'язку з цим було проведено констатувальний зріз, до якого було залучено студентів перших курсів Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (ЗЮІ ДДУВС), Львівського державного університету внутрішніх справ, Херсонського юридичного інституту та Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (спеціальність 6.060100 - Правознавство). Усього до вищезазначеного зрізу було залучено 647 студентів, із них аналітичній обробці підлягали результати анкетування та тестування 282 осіб, що було визначено за законами соціології й становило 0,7% від генеральної вибірки 2004 р.

На констатувальному етапі дослідно-експериментальної роботи було визначено вихідний рівень сформованості естетичного смаку у студентів із різних ВНЗ МВС України. Отримані на констатувальному етапі дані свідчать про недостатній рівень сформованості естетичного смаку студентів. Серед 282 респондентів високий рівень сформованості естетичного смаку мали лише 11,4%; середній - 26,1%, низький рівень - 62,5%.

Формувальний етап педагогічного експерименту здійснювався на базі Запорізького юридичного інституту ДДУВС. Було обрано 25 реципієнтів, які ввійшли до експериментальної групи (ЕГ), та 27 реципієнтів, які ввійшли до контрольної групи (КГ). Представники обох груп мали однаковий рівень сформованості естетичного смаку на початок експерименту.

Формувальний експеримент проводився у три етапи. На кожному етапі робота була спрямована на відпрацювання характеристик, які забезпечують необхідний рівень сформованості естетичного смаку, що склали систему, спрямовану на вирішення необхідних завдань, зазначених у моделі формування естетичного смаку правоохоронців. Для ЕГ зміст нормативних дисциплін (І курс - “Вступ до спеціальності”, “Риторика”, “Іноземна мова”, “Культурологія”; ІІ курс - “Естетика”, “Філософія”, “Іноземна мова фахового спрямування”, “Юридична деонтологія” та ін.) було спрямовано на формування у студентів естетичних смаків через міжпредметні зв'язки та фахове спрямування гуманітарних дисциплін. Студентам ІІІ курсу ЕГ було запропоновано вивчення спецкурсу “Естетика правоохоронної діяльності”, навчальна, робоча програми та методичне забезпечення якого розроблено автором. Студенти ІV курсу мали можливість реалізувати здобуті знання під час виробничої практики.

У ході формувального етапу експериментально-дослідної роботи доведено, що впровадження спецкурсу “Естетика правоохоронної діяльності” до варіативної частини навчальних планів ВНЗ МВС України є важливим для здійснення ефективного й цілеспрямованого впливу на формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців. Мета цього спецкурсу - формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців. Завдання: озброєння майбутніх фахівців знаннями про основні естетичні ідеї; формування позитивної мотивації до постійного вдосконалення власної фахової діяльності в контексті професійної естетики; вироблення у студентів уміння дотримуватись естетичних норм у діяльності за фахом, запобігати професійній деформації особистості естетичними засобами.

Формування естетичного смаку передбачало вміння бачити як прекрасне, так і потворне. Естетичний смак вважали сформованим, якщо особа могла об'єктивно оцінити потворне з позиції краси. Формування естетичного смаку правоохоронців відбувалося через опозицію прекрасного і потворного, піднесеного і низького. Зазначені антиподи були представлені творами провідних видів мистецтва: літератури, музики, образотворчого мистецтва. За даними самооцінки, отриманими після завершення вивчення спецкурсу, встановлено, що студенти збагатили свої естетичні знання (на 41%), навчилися використовувати оригінальні естетичні рішення в повсякденному житті та обраній професійній діяльності (на 37,5%), у фаховому самоствердженні та самовдосконаленні їх активність збільшилася (на 58,2%).

На контрольному етапі педагогічного експерименту було проведено діагностику показників сформованості естетичного смаку студентів експериментальної та контрольної груп. Вимірювання здійснювалося за тими самими методами, що й на констатувальному етапі експерименту. Порівняльний аналіз отриманих результатів подано в табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості естетичного смаку студентів експериментальної та контрольної груп до та після експерименту, %

Рівень сформованості естетичного смаку	Експериментальна група (25 ст.)	Контрольна группа (27 ст.)
	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту
Активна орієнтація на виконання діяльності за законами краси (високий)	11,3	26,0	11,5	13,4
Зорієнтованість на виконання діяльності за законами краси (середній)	26,5	63,3	26,0	35,1
Майже незорієнтований на виконання діяльності за законами краси (низький)	62,2	10,7	62,5	51,5

Результати контрольного вимірювання засвідчили, що високий рівень сформованості естетичного смаку в контрольній групі зріс на 1,9%, в експериментальній - на 14,7%. Низький рівень сформованості естетичного смаку в контрольній групі зазнав трансформації та зменшився на 11%, а в експериментальній - на 51,5%. Спостерігається збільшення кількості студентів на середньому рівні: в контрольній - на 9,1%; в експериментальній на 36,8%.

Результати статистичної перевірки дали змогу відхилити нульову гіпотезу H0 і підтвердити альтернативну гіпотезу H1 про те, що різниця між даними експериментальної та контрольної груп на кінець експерименту не є випадковою. За результатами обчислення було отримано емпіричне значення x2e=25,4, яке не менше від критичного x2крит=5,991•(25,4>5,991). Отже, експериментальна група показала більш високий результат сформованості естетичного смаку правоохоронців, що доводить ефективність використання запропонованої в роботі методики.

Таким чином, у результаті проведення дослідно-експериментальної роботи у студентів сформовано вміння доцільно застосовувати в діяльності за фахом естетичні норми, що дає змогу посилити позитивну мотивацію студентів до здійснення діяльності за фахом, розширити їх знання про основні естетичні ідеї, забезпечити більш глибоке засвоєння студентами навчального матеріалу завдяки посиленню міжпредметних зв'язків фахових дисциплін із гуманітарними; розвинути творчий потенціал та творчі здібності студентів; вдосконалити уміння та навички спілкування, застосування набутих естетичних знань у процесі саморозвитку й самовдосконалення.

Результати експериментального дослідження дають підстави вважати, що запропонований нами комплекс організаційно-педагогічних умов сприяв підвищенню рівня сформованості естетичного смаку у студентів вищих навчальних закладів МВС України.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес модель й організаційно-педагогічні умови формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців (спеціальність 6.060100 - Правознавство). Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили правомірність провідних положень гіпотези, а реалізовані завдання й мета дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. Аналіз ґенези та сучасних підходів до розуміння сутності поняття “естетичний смак” дав змогу визначити естетичний смак як комплексну естетичну категорію, яка характеризується діалектичною єдністю емоційного і раціонального, індивідуального і суспільного та є інтегрованим компонентом естетичної свідомості особистості. Естетичний смак виявляється в естетичних почуттях, судженнях та ідеалах, що постійно формуються й розвиваються як у процесі набуття власного естетичного досвіду, так і під впливом зовнішніх чинників. Він безпосередньо виражає особливості фахової діяльності особистості та активно використовується нею в процесі здійснення цієї діяльності.

Доведено, що “естетичний смак” як безпосереднє відображення естетичних особливостей фахової діяльності є органічним складником і одночасно показником фахової та загальної естетичної культури, важливим чинником її мотивації. Він виражає й детермінує спосіб, яким особистість виконує свої професійні завдання, характеризує соціальну спрямованість і життєву позицію людини у фахових питаннях. Таким чином, “естетичний смак правоохоронця” є сутнісною характеристикою, яка спрямовує професійну діяльність, спираючись на закони краси, впливає на характер її виконання, активно використовується в індивідуальній оцінці особистістю своєї фахової спрямованості крізь призму естетичних цінностей, сприяє саморозвитку правоохоронця безпосередньо в процесі здійснення ним службових обов'язків.

Сутність естетичного смаку майбутнього правоохоронця полягає не тільки в здатності розуміти прекрасне в мистецтві та явищах навколишнього світу, а й в особливому ставленні до життя, емоційно-раціональному освоєнні дійсності, знаходженні прекрасного у фаховій діяльності й отриманні задоволення від неї. У процесі дослідження виявлено структурні компоненти естетичного смаку майбутніх правоохоронців: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, чуттєво-емоційний та досвідно-діяльнісний, - що становлять його зміст і одночасно стали підставою для виділення критеріїв сформованості естетичного смаку правоохоронців.

2. Визначено й теоретично обґрунтовано критерії та показники сформованості естетичного смаку правоохоронців: мотиваційно-ціннісний (мотив на успіх у будь-якій діяльності; ціннісні орієнтації майбутнього правоохоронця; спрямованість на життєдіяльність з позиції краси); когнітивно-інтелектуальний (знання з основ естетики та мистецтв (тезаурус); інтелектуальні здібності майбутнього правоохоронця; толерантність естетичних суджень); чуттєво-емоційний (адекватність реакції на ситуацію; емоційно-естетична чуйність; емоційна стійкість); досвідно-діяльнісний (досвід спілкування з прекрасним; зовнішній вигляд правоохоронця з позиції краси; орієнтація на красу в різних видах діяльності; культура спілкування майбутніх правоохоронців).

Визначено рівні сформованості естетичного смаку майбутніх правоохоронців, а саме: рівень активної орієнтації на виконання діяльності за законами краси (високий); рівень зорієнтованості на виконання діяльності за законами краси (середній); рівень недостатньої зорієнтованості на виконання діяльності за законами краси (низький).

3. Розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців. Реалізація моделі передбачала три етапи: підготовчий, базовий та усвідомлено-реалізаційний. Ефективність моделі в процесі формування естетичного смаку забезпечують: взаємодія викладачів і студентів під час проведення комплексу виховних заходів естетично-фахової спрямованості, упровадження в навчальний процес спецкурсу “Естетика правоохоронної діяльності”, внесення змін і доповнень до змісту гуманітарних і профільних дисциплін, відбір такого навчального матеріалу, який активно сприяв би загальному естетичному розвитку та формуванню естетичного смаку студентів; проведення інтерактивних занять (дискусії, “круглі столи”, рольові ігри, брейн-ринги), комплексу виховних заходів естетично-фахової спрямованості (бесіди, концерти, КВК); організація самостійно-пошукової роботи за системою завдань, які створюють естетично-сприятливе уявлення про діяльність за фахом; створення ситуацій для засвоєння правил службового етикету працівників ОВС.

4. Теоретично та експериментально доведено, що організаційно-педагогічними умовами, від реалізації яких залежить ефективність формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців, є: забезпечення взаємодії наукового та художньо-естетичного підходу до фахової підготовки правоохоронців; створення та впровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованої моделі формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки; гармонійного поєднання традиційних форм і методів навчання з нетрадиційними для активізації процесу формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у системі вищої відомчої освіти; активізації художньо-естетичного мислення майбутніх правоохоронців з метою збагачення власного естетичного досвіду; реалізації в навчально-виховному процесі етапно-концентричної побудови процесу формування естетичного смаку правоохоронців. Зазначені організаційно-педагогічні умови взаємопов'язані між собою і становлять основу професійної підготовки майбутніх правоохоронців.

5. За результатами аналізу експериментальної перевірки доведено ефективність організаційно-педагогічних умов формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців. Порівняльний аналіз результатів контрольного вимірювання показав, що високий рівень сформованості естетичного смаку в КГ зріс на 1,9%, в ЕГ - на 14,7%. Низький рівень сформованості естетичного смаку в КГ зазнав трансформації та зменшився на 11%, а в ЕГ - на 51,5%. Спостерігалося збільшення кількості студентів на середньому рівні: в КГ - на 9,1%, в ЕГ - на 36,8%. Статистична перевірка вірогідності результатів дослідження засвідчила, що експериментальна група показала більш високий результат сформованості естетичного смаку, чим підтвердила ефективність використання запропонованої в роботі методики.

Таким чином, розв'язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі їх фахової підготовки.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичного смаку в майбутніх правоохоронців як суб'єктів особистісно орієнтованої освіти. До перспективних напрямів подальших наукових пошуків і студіювань доцільно віднести розробку теоретичного та методологічного аспектів процесу підготовки викладачів вищих відомчих закладів освіти до формування естетичного смаку правоохоронців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчально-методичні посібники

1. Калашник Н.Г. Читаємо англійською : навчально-методичний посібник з естетичного виховання (густосології) курсантів та студентів відомчих вищих закладів освіти системи МВС України / Н.Г. Калашник, Ю.В. Орел-Халік. - Запоріжжя : Поліграф, 2005. - 267 с.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Орел-Халік Ю.В. Формування смаку до праці як джерело розвитку особистості / Ю.В. Орел-Халік // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. праць. - 2000. - № 12. - С. 105-107.

3. Орел-Халік Ю.В. Формування потенційного словника при читанні іноземною мовою як один із факторів розвитку естетичного смаку курсантів / Ю.В. Орел-Халік // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. праць. - 2002. - № 23. - С. 106-108.

4. Орел-Халік Ю.В. Вплив кількісно-якісного підходу в навчанні на виховання майбутніх юристів засобами читання / Ю.В. Орел-Халік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. ; Запоріжжя, 2004. Вип. 33. - С. 390-394.

5. Орел-Халік Ю.В. Формування естетичного смаку майбутніх юристів засобами іноземної мови / Ю.В.Орел-Халік // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. праць. - 2005. - № 29. - С. 155-157.

6. Орел-Халік Ю.В. Професійно-педагогічні та психологічні особливості викладача іноземних мов вищої школи органів / Ю.В. Орел-Халік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. ; Запоріжжя, 2005. Вип. 35. - С. 338-342.

7. Орел-Халік Ю.В. Роль іноземної мови у професійній підготовці майбутніх працівників правоохоронних органів / Ю.В. Орел-Халік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. ; Запоріжжя, 2006. Вип. 37. - С. 324-328.

8. Орел-Халік Ю.В. Музика на заняттях з іноземної мови як засіб виявлення естетичних якостей мови / Ю.В. Орел-Халік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. ; Запоріжжя, 2006. - Вип. 38. С. 391-395.

9. Орел-Халік Ю.В. Методичні засади формування естетичних смаків фахового спрямування / Ю.В. Орел-Халік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. ; Запоріжжя, 2006. - Вип. 39. - С. 281-285.

10. Орел-Халік Ю.В. Історичні та соціокультурні передумови формування естетичних смаків фахового спрямування / Ю.В. Орел-Халік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. ; Запоріжжя, 2006. - Вип. 40. С. 325-329.

11. Орел-Халік Ю.В. Знання іноземної мови як джерело формування фахових смаків юристів / Ю.В. Орел-Халік // Педагогічні умови формування професійної спрямованості майбутніх фахівців : зб. наук. пр. - Харків, 2007. С. 104-112.

12. Орел-Халік Ю.В. Аналіз експериментальної перевірки педагогічних умов формування фахово-орієнтованого естетичного смаку студентів вищих навчальних закладів МВС України / Ю.В. Орел-Халік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. ; Запоріжжя, 2008. - Вип. 47. С. 247-254.

13. Орел-Халік Ю.В. Проблема формування фонових знань студентів як компоненту іншомовної культури у процесі читання англомовних газет / Ю.В. Орел-Халік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К. ; Запоріжжя, 2008. - Вип. 48. - С. 235-240.

Матеріали конференцій

14. Орел-Халік Ю.В. Вплив читання іноземною мовою без допомоги словника на розвиток естетичного смаку курсантів / Ю.В. Орел-Халік // Проблеми гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України. - Запоріжжя : ЗЮІ, 2002. - С. 119-121.

15. Орел-Халік Ю.В. Формування естетичних смаків курсантів при читанні текстів за фахом іноземною мовою / Ю.В. Орел-Халік // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - Київ, 2002. Кн. ІІ. - С. 90-94.

16. Орел-Халік Ю.В. Роль естетичних смаків у вихованні / Ю.В. Орел-Халік // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість : зб. матеріалів ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ, 2006. - Т. 1. - С. 141-143.

17. Орел-Халік Ю.В. Психологічний аспект формування естетичних смаків професійного спрямування / Ю.В. Орел-Халік // Сучасні педагогічні технології підготовки фахівців нового покоління: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. - Кіровоград, 2006. - С. 58-62.

18. Орел-Халік Ю.В. Новітні підходи до формування фахово-орієнтованого естетичного смаку в межах вивчення дисципліни “Іноземна мова” / Ю.В. Орел-Халік // Реалізація положень Болонської угоди в процесі реформування галузевої освіти системи МВС України: проблеми і перспективи : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Запоріжжя, 2007. - С. 145-148.

19. Орел-Халік Ю.В. Естетичний смак як чинник творчої діяльності юриста професіонала / Ю.В. Орел-Халік // Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. - Кіровоград, 2007. - С. 181-186.

20. Орел-Халік Ю.В. Виховні можливості дисципліни “Іноземна мова” / Ю.В. Орел-Халік // Мова як чинник формування громадянина України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Запоріжжя, 2008. - С. 223-227.

Методичні рекомендації

21. Орел-Халік Ю.В. Методичні рекомендації з формування фахово-орієнтованого естетичного смаку студентів вищих юридичних закладів освіти системи МВС України (на матеріалі англійської мови) / Ю.В. Орел-Халік. - Запоріжжя : ЗЮІ, 2006. - 57 с.

АНОТАЦІЯ

Орел-Халік Ю.В. Формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

У дисертації розкрито загальнотеоретичні й педагогічні засади формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки. Визначено й науково обґрунтовано сутність цього феномену як складової професійної діяльності майбутніх правоохоронців. З'ясовано компоненти та критерії сформованості естетичного смаку. Подано програмно-методичне забезпечення процесу формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців.

Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес модель та організаційно-педагогічні умови формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців. Відображено процес і результат експериментального дослідження, що доводять ефективність формування естетичного смаку в процесі фахової підготовки майбутніх правоохоронців.

Ключові слова: естетичний смак, естетичний смак правоохоронця, фахова підготовка, правоохоронець, вищий навчальний заклад МВС України.

АННОТАЦИЯ

Орел-Халик Ю.В. Формирование эстетического вкуса будущих правоохранителей в процессе их профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена исследованию общетеоретических и педагогических основ формирования эстетического вкуса студентов высших учебных заведений системы МВД Украины, в частности разработке, обоснованию и экспериментальной проверке организационно-педагогических условий его формирования.

В первом разделе работы осуществлен исторический анализ содержания сущности и диалектической природы понятия “эстетический вкус” в научной литературе. Дано определение профессионально ориентированного эстетического вкуса как способности личности воспринимать, оценивать и совершенствовать свою профессиональную деятельность в соответствии с собственными эстетическими предпочтениями. Определена и охарактеризована структура эстетического вкуса, включающая в себя мотивационно-ценностный, когнитивно-интеллектуальный, чувственно-эмоциональный и опытно-практический компоненты.

Во втором разделе диссертации разработана модель процесса формирования эстетического вкуса студентов высших учебных заведений системы МВД Украины. Выявлены и научно обоснованы организационно-педагогические условия формирования эстетического вкуса студентов высших учебных заведений системы МВД Украины, к которым отнесены: обеспечение взаимодействия научного и художественно-эстетического подхода к профессиональной подготовке правоохранителей; создание и внедрение в учебно-воспитательный процесс научно обоснованной модели формирования эстетического вкуса будущих правоохранителей в процессе профессиональной подготовки; гармоничного объединения традиционных форм и методов обучения с нетрадиционными для активизации процесса формирования эстетического вкуса будущих правоохранителей в системе высшего ведомственного образования; активизации художественно-эстетического мышления будущих правоохранителей с целью обеспечения собственного эстетического опыта; реализации в учебно-воспитательном процессе этапно-концентрического построения процесса формирования эстетического вкуса правоохранителей. Выделены три уровня сформированности эстетического вкуса (уровень активной ориентации на выполнение деятельности по законам красоты - высокий; уровень частичной ориентации на выполнение деятельности по законам красоты - средний; уровень недостаточной ориентации на выполнение деятельности по законам красоты - низкий), в основу которых положены критерии и показатели их оценки.

В третьем разделе диссертации представлено описание и анализ хода и результатов педагогического эксперимента по формированию эстетического вкуса студентов высших учебных заведений системы МВД Украины. На констатирующем этапе эксперимента был выявлен исходный уровень сформированного эстетического вкуса студентов Запорожского юридического института ДДУВС. Полученные данные свидетельствуют о недостаточном уровне развития эстетического вкуса студентов (высокий - 11,3%, средний - 26,5%, низкий - 62,2%).

Соблюдение выявленных и научно обоснованных организационно-педагогических условий обеспечивалось в экспериментальном обучении путём внедрения в образовательную практику модели формирования эстетического вкуса будущих сотрудников МВД Украины. Внедрение в учебный процесс разработанного комплекса научно-методического сопровождения спецкурса “Эстетика правоохранительной деятельности” для студентов высших учебных заведений МВД Украины позволило овладеть базовыми знаниями профессиональной эстетики, способствовало развитию эстетического мировоззрения будущих сотрудников МВД Украины, расширило опыт эстетико-оценочной деятельности в профессиональной сфере.

В контрольной группе учебно-воспитательный процесс проводился традиционными методами. В экспериментальной группе внедрялась в учебно-воспитательный процесс разработанная модель, что значительно повысило эффективность формирования эстетического вкуса у студентов этой группы. Повышение уровня развитости эстетического вкуса имело место и в контрольных группах, однако в значительно меньшей степени.

...