Формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в Малій академії наук України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання

академії педагогічних наук україни

УДК 37: 613. 88 - 053.6:374

Формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в Малій Академії наук України

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тихенко Лариса Володимирівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Пустовіт Григорій Петрович, Президія АПН України, вчений секретар Відділення теорії та історії педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, провідний науковий співробітник відділу педагогічної психології і психології праці;

кандидат педагогічних наук, доцент Редіна Валентина Олександрівна, Харківська обласна станція юних туристів директор.

Захист відбудеться,,23” грудня 2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського 9, 8-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту проблем виховання АПН України; 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий „21” листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Масол Л.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У Національній доктрині розвитку освіти в Україні наголошується на необхідності формування інтелектуального потенціалу держави. Відтак важливим завданням освіти є підвищення ефективності освітніх систем, орієнтованих на формування творчих здібностей дітей та учнівської молоді. Чільне місце серед них займає Мала академія наук України, що історично сформувалась як складова системи позашкільної освіти.

Діяльність МАН України спрямована на формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької роботи й базується на тісній співпраці загальноосвітніх, позашкільних і вищих навчальних закладів. Проте на державному рівні МАН України не розглядається як цілісна навчально-виховна система, а її соціально-педагогічна модель - як функціональний багаторівневий, розгалужений комплекс організаційно-педагогічних умов для формування творчих здібностей старшокласників.

У контексті зазначеного актуальність нашого дослідження визначається необхідністю розв'язання нагальної проблеми - зміни традиційних підходів до організації навчально-виховної роботи зі старшокласниками в Малій академії наук України.

Дослідженням проблеми формування творчих здібностей дітей і підлітків займались А. Біне, Г. Гарднер, В. Давидов, Д. Ельконін, І. Кларк, В. Крутецький, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Б. Теплов та інші. Педагогічні аспекти самореалізації творчої особистості в національній системі освіти і виховання досліджують І. Бех, В. Кремень, В. Моляко, В. Паламарчук, В. Радул, О. Савченко, О. Сухомлинська.

Вагомий внесок у розвиток МАН України зробили В. Вербицький, С. Довгий, В. Касаткін, Л. Ковбасенко, В. Мадзігон, В. Назаренко, В. Погорєлов, К. Ситник, В. Скопенко та інші. Здійснений за їх сприяння комплекс наукових, інформаційно-методичних, організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на взаємодію науково-методичної роботи педагогів і дослідницької діяльності учнів, став основою для створення наукової та програмно-методичної бази МАН, підвищення професійної компетентності та фахового рівня педагогів.

Незважаючи на зростання кількості досліджень, присвячених проблемі формування творчих здібностей старшокласників, переважна їх більшість стосується її розв'язання в межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього закладу. Останнім часом здійснено низку досліджень, присвячених окремим аспектам розв'язання цієї проблеми в позашкільних навчальних закладах, зокрема в територіальних відділеннях МАН України. Це, насамперед, дослідження історії та розвитку МАН України (Л. Ковбасенко); виховних технологій, що забезпечують духовний і творчий розвиток особистості (І. Бех, А. Сиротенко); проблем розвитку творчої особистості (С. Сисоєва); розвитку здібностей особистості в процесі занять науково-технічною творчістю (В. Моляко); теоретичних засад і методичних підходів до формування творчої особистості (Г. Пустовіт); теоретико-методичних засад формування практичного розуму цілеспрямованого учня (В. Вербицький); розвитку пізнавальних інтересів учнів (В. Редіна); формування творчої особистості в пошуково-дослідницькій діяльності (О. Павленко). Проте фундаментальні та прикладні дослідження з проблеми формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в МАН України, розроблення педагогічних технологій формування творчих здібностей, організаційно-технологічних засад діяльності МАН України як цілісної навчально-виховної системи, ефективності її соціально-педагогічної моделі досі спрямовано не проводились.

Ураховуючи актуальність проблеми формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в МАН України, її недостатню розробленість, а також необхідність у наданні цьому процесу системного та особистісно орієнтованого спрямування, було визначено тему дослідження “Формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в Малій академії наук України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планам, темами. Тема дисертаційного дослідження є частиною комплексного дослідження лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання АПН України з теми: “Науково-методичні засади розвитку творчої особистості в позашкільних навчальних закладах різних типів”, реєстраційний номер 0106U000504.

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України (протокол від 15 січня 2007 року №1) та скоординована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол від 19 червня 2007 року № 6).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність процесу формування творчих здібностей старшокласників у навчально-виховній системі “Мала академія наук України”.

Гіпотеза дослідження: процес формування творчих здібностей старшокласників у Малій академії наук України буде ефективним за таких організаційно-педагогічних умов: забезпечення функціональності навчально-виховної системи “Мала академія наук України”, її соціально-педагогічної моделі; структуризації змісту навчально-виховної роботи; здійснення доцільного психологічного супроводу навчально-виховного процесу; використання різноманітних форм організації навчально-виховної роботи та дослідницької діяльності старшокласників; інтеграції роботи загальноосвітніх, позашкільних, вищих навчальних закладів.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези визначено завдання дослідження:

1. З'ясувати стан розробленості проблеми в педагогічній теорії та практиці.

2. Уточнити сутність поняття “формування творчих здібностей старшокласників”; дослідити процес становлення та розвитку МАН України як навчально-виховної системи позашкільної освіти.

3. Здійснити перевірку ефективності сучасної соціально-педагогічної моделі МАН України.

4. Розробити методику формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності в МАН України та на основі діагностики сформованості рівнів творчих здібностей старшокласників експериментально перевірити її ефективність.

5. Обґрунтувати стратегію розвитку навчально-виховної системи “Мала академія наук України” на державному, регіональному та процесуальному рівнях; розробити методичні рекомендації з формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в позашкільних навчальних закладах.

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес у МАН України.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в МАН України. творчий здібність академія наука

Теоретичною основою дослідження є наукові праці, що розкривають закономірності та особливості формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності: теоретичні засади формування творчої особистості (Л. Виготський, Д. Ельконін, Г. Костюк, В. Роменець, С. Рубінштейн, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.); закономірності теорії особистісно орієнтованого виховання, розвитку особистості в шкільному й позашкільному навчальному процесі (І. Бех, І. Волков, І. Іванов, В. Кан-Калик, О. Караковський, О. Мудрик, В. Паламарчук, В. Рибалка, А.Сиротенко, Т. Сущенко та ін); теорія розвивального навчання (В. Давидов, П. Гальперін, А. Запорожець, О. Леонтьєв та ін); організаційно-педагогічні засади дослідницької роботи учнівської молоді в умовах сучасного позашкільного навчального закладу (В. Вербицький, В. Гаврилюк, Л. Ковбасенко, Р. Науменко, Л. Павлова, В.Редіна, Г. Пустовіт та ін.).

У дослідженні використані законодавчі та нормативні документи стосовно освіти, зокрема закони України “Про освіту”, “Про позашкільну освіту”, Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”, Національна програма “Діти України”, програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки, Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 року № 1016 “Про затвердження Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки”.

Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс методів дослідження:

- теоретичних: аналіз вітчизняної та зарубіжної філософської, психолого-педагогічної літератури відповідно до теми дослідження; методи наукового аналізу (системного, порівняльного, статистичного); педагогічного моделювання, що дало змогу сформувати власний погляд на проблему дослідження та визначити наукові засади проведення дослідно-експериментальної роботи;

- емпіричних: психологічні та педагогічні методи збору емпіричних даних (анкетування, тестування, інтерв'ю, бесіди, опитування, спостереження, моделювання навчально-виховних ситуацій і ситуацій самостійних пошукових, дослідницьких дій, педагогічний експеримент), що сприяло вивченню реального стану проблеми;

- прогностичних: методи ранжування, незалежних характеристик, системного узагальнення, статистичного аналізу, що забезпечило вірогідність і достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи;

- праксиметричних: системно-рівневий аналіз; вивчення навчальної документації, що дало змогу обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької роботи в МАН України.

Експериментальна база дослідження. Педагогічний експеримент було проведено на базі Закарпатського, Миколаївського, Сумського, Чернівецького територіальних відділень Малої академії наук України (довідки про проведення експерименту від 19.06.2007 № 47, від 24.05.07 № 78, від 02.07.07 № 240, від 30.05.07 № 55/1). До дослідження було залучено 516 старшокласників, 19 викладачів вищих навчальних закладів, які працюють в системі МАН, 51 керівник наукових секцій, 48 керівників гуртків, що входять до складу НТУ, 15 спеціалістів управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, 26 адміністративно-методичних працівників, 8 практичних психологів позашкільних навчальних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано та експериментально перевірено сучасну навчально-виховну систему “Мала академія наук України”; апробовано організаційно-педагогічні умови та методики формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності; структуровано зміст, визначено й охарактеризовано етапи, рівні та критерії ефективності навчально-виховної діяльності МАН з формування творчих здібностей старшокласників; ураховуючи сучасну специфіку навчально-виховної роботи в МАН, уточнено сутність поняття “формування творчих здібностей старшокласників”, визначено сутність понять “навчально-виховна система МАН України”, “соціально-педагогічна модель МАН України”, “позашкільний мікросоціум”. Подальшого розвитку набули підходи щодо вдосконалення навчально-виховної роботи зі старшокласниками в Малій академії наук.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та ефективному впровадженні в педагогічну практику методики формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності в МАН України, сутність якої полягає в структуризації змісту навчально-виховної роботи, доцільному психологічному супроводі навчально-виховного процесу, використанні різноманітних форм організації навчально-виховної роботи та дослідницької діяльності старшокласників, інтеграції роботи загальноосвітніх, позашкільних, вищих навчальних закладів; обґрунтуванні стратегії подальшого розвитку навчально-виховної системи “Мала академія наук України” на державному, регіональному та процесуальному рівнях.

Матеріали дисертаційного дослідження, розроблені у співавторстві монографія “Позашкільна освіта і виховання: дидактичні основи методів навчально-виховної роботи”, навчально-методичний посібник “Розвиток творчих здібностей учнівської молоді в освітньо-виховній системі МАН України”; підготовлені за загальною редакцією методичні посібники “Дослідницька робота школярів з біології”, “Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в системі роботи Сумського територіального відділення МАН України” можуть бути використані у процесі підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, при розробленні спецкурсів і спецсемінарів для студентів вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, що в сукупності сприятиме підвищенню їхнього професійного рівня й результативності педагогічної діяльності.

Упровадження результатів дослідження здійснено в Українському державному центрі позашкільної освіти (довідка від 30.05.2007 №251), Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді (довідка від 29.08.2007 №122), Сумському, державному університеті (довідка від 29.05.2007 №71), Сумському, Чернівецькому, Закарпатському, Вінницькому територіальних відділеннях МАН України (довідки від 27.07.2007 №270, від 14.05.2007 №51/1, від 26.06.2007 №76, від 28.09.2007 №164), на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка від 21.09.2007 № 522).

Особистий внесок здобувача. У монографії “Позашкільна освіта і виховання: дидактичні основи методів навчально-виховної роботи”, розробленій у співавторстві з Г.Пустовітом, автором розкрито сутність інтерактивних методів навчання і виховання, спрямованих на формування творчих здібностей учнівської молоді в позашкільному навчальному закладі, зокрема в Малій академії наук. У спільно підготовленому з С.Ніколаєнко навчально-методичному посібнику “Розвиток творчих здібностей учнівської молоді в освітньо-виховній системі “МАН України” представлено розроблені автором матеріали з проблеми організації навчально-виховного процесу в МАН України, спеціальні навчально-виховні програми. Ідеї, розробки співавторів публікацій у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися та отримали схвальні відгуки на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів” (Київ, 2006), “Розвиток біологічної освіти в Україні” (Мелітополь, 2006), “Формування у дітей і молоді культури здоров'я (фізичного, психічного, духовного) засобами позашкільної освіти” (Київ, 2007), “Розвиток та реформування сучасної педагогічної освіти” (Суми, 2007), “Інноваційна діяльність сучасного позашкільного навчального закладу: досвід, пошуки, проблеми” (Кіровоград, 2006), “Система діяльності обласних відділень МАН України у формуванні креативної культури учнівської молоді” (Івано-Франківськ, 2007); “Психолого-педагогічні проблеми обдарованості та творчого розвитку особистості в сучасній системі освіти” (Суми, 2008); “Формування та розвиток творчих здібностей учнівської молоді в креативному освітньому соціумі” (Суми, 2008), науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів фізико-технічного факультету Сумського державного університету (Суми, 2007). Основні положення дослідження обговорювалися на спільному засіданні методичних рад Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю (Київ, 2006); засіданнях вченої ради Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Суми, 2004-2007), обласних семінарах (Суми, 2002-2008), курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (Суми 2002-2008), засіданні лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України (2006-2008).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 21 науково-методичній праці, з них 7 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України; 13 публікацій підготовлено без співавторів; 1 навчально-методичний посібник й 1 монографію підготовлено у співавторстві; 1 навчально-методичний і 2 методичні посібники - за загальною редакцією.

Структура дисертаційної роботи: дисертація складається зі вступу, двох розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (230 найменувань), 2 додатків. Робота містить 23 таблиці, 5 діаграм, 5 схем, 7 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 199 сторінок, основного тексту - 165 сторінок.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність і сутність проблеми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу; розкрито наукову новизну, практичне значення; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження” - досліджено проблему формування творчих здібностей особистості як психолого-педагогічну; дослідницьку діяльність, зокрема її різновид - пошуково-дослідницьку - як засіб формування творчих здібностей старшокласників. Проведено аналіз і узагальнення філософських і сучасних психолого-педагогічних теорій зарубіжних і вітчизняних учених щодо формування творчих здібностей особистості. Досліджено процес становлення та розвитку МАН України як навчально-виховної системи позашкільної освіти, спрямованої на формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності. Розглянуто сучасний стан розробленості проблеми в педагогічній теорії та практиці, виявлено й охарактеризовано суперечності між сучасними соціальними потребами щодо навчально-виховної роботи з учнівською молоддю та реаліями функціонування МАН України, що виражаються в недосконалості нормативно-правової бази, невідповідності науково-методичного, психолого-педагогічного забезпечення та ускладнюють її діяльність як цілісної навчально-виховної системи. Доведено, що ефективність навчально-виховного процесу в МАН України залежить від організаційно-педагогічних умов, створених на державному й регіональному рівнях.

Процес формування творчих здібностей особистості охарактеризовано як психолого-педагогічну проблему, яка своїм корінням сягає в історію філософської та педагогічної думки. Різні підходи до розуміння сутності проблеми висвітлено в працях зарубіжних і вітчизняних дослідників А. Біне, Л. Виготського, Г. Гарднера, В. Давидова, Д. Ельконіна, В. Крутецького, В. Роменця, В. Сухомлинського, Б. Теплова, Е. Торренса та ін. Результати психолого-педагогічних досліджень Д. Богоявленської, В. Моляко, В. Паламарчук, О. Савенкова, С. Сисоєвої та ін. підтверджують важливість дослідницької діяльності для формування творчих здібностей і творчої активності школярів.

У ході дослідження проблеми формування творчих здібностей старшокласників здійснено аналіз сутності понять “творча особистість”, “творчі здібності”, “творчий процес”. Уточнено сутність поняття “формування творчих здібностей старшокласників”, яке, за нашим визначенням, трактується як зумовлений зовнішніми факторами подальший розвиток таких властивостей і особливостей особистості, що характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності, сприяють досягненню творчих результатів.

Процес формування творчих здібностей старшокласників під час дослідницької діяльності досліджено як процесуальну систему, яка має відповідні структуру, форму організації та функції. Здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури й педагогічної практики, що дало змогу стверджувати про важливість сенситивних періодів розвитку особистості (Л. Виготський, О. Леонтьєв та ін.). Ураховуючи те, що під час кожного з них реалізація особистісного потенціалу не є однозначною й спирається на емоційну, духовну та інтелектуальну активність особистості, охарактеризовано старший підлітковий вік як період фізіологічної та психоемоційної перебудови організму, самовизначення та самоактуалізації підлітків. Саме в цей період за умови суб'єктно-позитивного ставлення старшокласників до навчання зростає роль пізнавальної діяльності як мотивації до нього, навчальна діяльність стає навчально-творчою. Тому важливо, щоб у системі Малої академії наук України вибір дослідницької діяльності як різновиду навчально-творчої діяльності сприяв особистісному саморозвитку й самовизначенню, формуванню творчих здібностей, творчої активності, вихованню креативної культури старшокласників.

Проблему формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності розглянуто з позиції системного, особистісно орієнтованого підходу, а також ефективності моделей навчально-виховної роботи територіальних відділень Малої академії наук України. На основі аналізу сучасних психолого-педагогічних праць охарактеризовано різні підходи до трактування поняття “дослідницька діяльність учнів”, що розглядалась як науково-дослідницька (О. Анісімова, Г. Артемчук, Г. Цехмістрова, ін.), пошукова (В. Редіна, Б. Скоморовський), навчально-дослідницька (С. Коршунов, І. Кравцова, Н. Недодатко, Г. Пустовіт, І. Усачова).

Ураховуючи неоднозначність трактувань і власний досвід навчально-виховної роботи в системі Малої академії наук України, дослідницька діяльність старшокласників розглядалася нами як пошуково-дослідницька, що передбачає використання засвоєних раніше знань, умінь і навичок навчально-пізнавальної діяльності, перенесення їх у нові умови; комбінування та створення нових підходів до вирішення проблем у процесі створення оригінального особистісного та соціально значущого продукту.

Установлено, що пошуково-дослідницька діяльність старшокласників сприяє не лише якісним змінам у структурі особистості, а й є ефективним засобом навчально-виховної роботи загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, зокрема територіальних відділень Малої академії наук України, а також важливим стимулюючим фактором розвитку творчої активності особистості. Основними показниками за цих умов є висока результативність навчально-творчої діяльності учнів; їх постійне прагнення до творчого оволодіння новими знаннями та вміннями; професійна орієнтація й допрофесійна підготовка; високий рівень самоосвітньої діяльності.

У контексті зазначеного поняття “соціальне середовище” розглядалося нами як соціальний простір, що оточує людину (за Н. Кириловою), поняття “людське гуманістичне середовище” - як сприятливе для розвитку дитини людське середовище (за В. Петровським). Відповідно до цього поняття “позашкільний мікросоціум” стосовно Малої академії наук України визначено як спеціально створений освітньо-соціальний простір (освітньо-соціальне середовище), призначенням якого є сприяння творчому розвитку й самореалізації дітей та учнівської молоді. За цих умов головний акцент зроблено на предметно-комунікативне забезпечення соціуму, що перебуває в постійному розвитку.

З метою забезпечення комплексного підходу до проблеми дослідження на основі аналізу психолого-педагогічної літератури щодо характеристик сучасних освітніх систем та їх складових, принципів моделювання (В. Давидов, В. Караковський, Л. Новикова, ін.), ураховуючи специфіку діяльності МАН, визначено сутність понять “навчально-виховна система Мала академія наук України” та “соціально-педагогічна модель Малої академії наук України”. У контексті дослідження навчально-виховна система “Мала академія наук України” визначена нами як система, спрямована на забезпечення творчих потреб учнів у процесі дослідницької діяльності, формування їх творчої активності, самостійності та креативної культури; соціально-педагогічна модель МАН України” - як функціональний комплекс організаційно-педагогічних умов, створених на державному, регіональному та процесуальному рівнях для організації пошуково-дослідницької діяльності учнів, формування їх творчих здібностей.

Ураховуючи організаційно-технологічні особливості МАН України, здійснено класифікацію складових моделі МАН України, дослідження різнорівневих функціональних комплексів організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність навчально-виховної та розвивальної роботи зі старшокласниками; розроблено критерії оцінки ефективності соціально-педагогічної моделі МАН України та моделей навчально-виховної роботи територіальних відділень.

На підставі результатів аналізу сучасних психолого-педагогічних концепцій формування творчих здібностей особистості, дослідження процесу становлення та розвитку Малої академії наук України було зроблено висновок про те, що сприятливим навчально-виховним середовищем для формування творчих здібностей, творчої активності й самостійності старшокласників у процесі дослідницької діяльності, їх життєвої компетентності є креативний позашкільний мікросоціум, що охоплює й навчально-виховну систему МАН України.

У другому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування творчих здібностей старшокласників у навчально-виховній системі “МАН України” - на основі комплексного підходу до означеної проблеми проведено дослідження ефективності навчально-виховної системи “Мала академія наук України”, зокрема сучасної соціально-педагогічної моделі МАН, методик навчально-виховної роботи територіальних відділень МАН; здійснено науково-методичне обґрунтування навчально-організаційних рівнів навчально-виховного процесу в МАН; розроблено методику формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності в МАН України та на основі діагностики рівнів сформованості творчих здібностей здійснено її експериментальну перевірку; обґрунтовано стратегію розвитку навчально-виховної системи “Мала академія наук України” на державному, регіональному та процесуальному рівнях, розроблено методичні рекомендації з формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в позашкільних навчальних закладах.

Перевірка ефективності сучасної соціально-педагогічної моделі МАН України здійснювалась відповідно до розроблених нами критеріїв. Її результати дали змогу зробити такі висновки:

- сучасна соціально-педагогічна модель МАН за своєю сутністю є комплексом організаційно-педагогічних умов, спрямованих на формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності;

- її ефективність визначається функціональністю структур всеукраїнського та регіональних рівнів, організаційно-технологічними особливостями, рівнем розроблення науково-методичної та інструктивно-методичної бази;

- незважаючи на існуючі суперечності в навчально-виховній системі “Мала академія наук України”, її соціально-педагогічна модель є функціональною, структурованою та різнорівневою;

- нормативне, психолого-педагогічне та програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу в МАН України залишається недостатнім.

Методики, що забезпечують трирівневий принцип організації навчально-виховного процесу, використовуються в роботі лише 27,30 % територіальних відділень МАН України від їх загальної кількості. На ІІ (основному) та ІІІ (вищому) навчально-організаційних рівнях організовують роботу 24,70 %, на ІІІ (вищому) - 48,00 % територіальних відділень, що свідчить про недостатню розробленість їх моделей. На підставі результатів проведеного аналізу нами здійснено науково-методичне обґрунтування навчально-організаційних рівнів у навчально-виховному процесі МАН України.

Навчання учнів у наукових секціях МАН припадає на період активного становлення особистості. Тому організація психологічного супроводу навчально-виховного процесу в МАН, за нашим висновком, має бути невід'ємною складовою відповідних методик. Проте за даними дослідження психологічний супровід систематично здійснюється лише в 23,10% територіальних відділень МАН України від їх загальної кількості.

Процес формування творчих здібностей старшокласників у системі МАН України, як свідчать результати дослідження, значною мірою залежить від ефективного використання змісту навчання. Навчально-виховний процес більшості територіальних відділень орієнтований на надання старшокласникам поглиблених знань, формування вмінь і навичок пошуково-дослідницької діяльності (82,70% від загальної кількості програм). Характерними ознаками навчально-виховного процесу є інтенсифікація; упровадження форм навчання, що базуються на якісно новому змісті; стимулювання навчання можливістю вступу до вищих навчальних закладів на пільгових умовах. За таких умов забезпечується глибоке опанування предметом, оволодіння навичками навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності. Проте навчально-виховний процес є недостатньо ефективним, оскільки не забезпечує повною мірою розкриття особистісного творчого потенціалу старшокласників.

На підставі результатів перевірки ефективності методик навчально-виховної роботи територіальних відділень МАН України нами зроблено такі висновки: моделі навчально-виховної роботи територіальних відділень МАН України є функціональними. Проте потребують подальшого науково-методичного розроблення організаційно-технологічні засади їх діяльності; зміст профільних навчальних предметів, форми і методи навчально-виховної роботи, спрямовані на формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької роботи, переорієнтацію навчально-виховного процесу з навчальної мети на виховну та навчально-розвивальну.

Ураховуючи зазначене, нами було розроблено методику формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності в МАН України, сутність якої полягає в структуризації змісту навчально-виховної роботи, здійсненні доцільного психологічного супроводу навчально-виховного процесу, використанні різноманітних форм організації навчально-виховної роботи та дослідницької діяльності старшокласників, інтеграції роботи загальноосвітніх, позашкільних, вищих навчальних закладів.

Структуризація змісту навчально-виховної роботи здійснювалась на основі обґрунтованих нами рівнів навчально-організаційної діяльності територіальних відділень МАН України та відповідно до дидактичних принципів навчання. Зміст навчально-виховних програм структуровано відповідно до розділів: “Основи дослідницької роботи”, “Профільна дисципліна. Тематичний огляд”, “Організація індивідуальної дослідницької діяльності” та доповнено авторськими спеціальними навчально-виховними програмами розвивального спрямування “Я - дослідник”, “Основи творчої діяльності”, “Риторика”, програмою соціально-психологічного тренінг-курсу “Творчість - шлях до успіху”.

Однією із складових авторської методики є організація психологічного супроводу. Його запровадження значно розширило розвивальну функцію навчально-виховної роботи. Робота психологічної служби організовувалась за науковим, прикладним, практичним напрямами та передбачала вивчення закономірностей індивідуального творчого розвитку вихованців, діагностику рівнів сформованості творчих здібностей старшокласників, розроблення індивідуальних корекційно-розвивальних програм, безпосередню роботу практичних психологів з усіма суб'єктами навчально-виховного процесу.

Розроблена нами методика передбачала застосування різноманітних форм навчально-виховної роботи (навчальні, навчально-оздоровчі сесії; стажування на кафедрах вищих навчальних закладів, обласні школи, конкурси дослідницького спрямування, тижні науки і техніки, науково-практичні конференції тощо); форм організації дослідницької діяльності старшокласників (пошукові загони, експедиції, робота в архівах, бібліотеках, конструкторських бюро, лабораторіях вищих навчальних закладів, підприємств тощо).

Зазначене вище підтверджує важливість інтеграції діяльності загальноосвітніх, позашкільних, вищих навчальних закладів щодо розширення можливостей навчально-виховного середовища, спрямованого на формування творчих здібностей старшокласників. Методику формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності в МАН України експериментально перевірено на основі діагностики сформованості рівнів досліджуваної якості, що підтвердило позитивні результати експериментальної роботи.

Експериментальна перевірка ефективності авторської методики проводилась з 2003 по 2006 роки на базі Закарпатського, Миколаївського, Сумського та Чернівецького територіальних відділень МАН України. Експериментальні та контрольні групи формувались з учнів 9 класів, по 15 осіб у кожній групі, що було зумовлено специфікою організації роботи наукових секцій.

Відповідно до структурних компонентів творчих здібностей особистості, а саме: розвиненості інтелектуальних здібностей, прояву творчої активності й самостійності, сформованості здатності до самоуправління й саморегуляції, розвиненості комунікативно-творчих здібностей (за В. Андреєвим); методики визначення рівнів їх сформованості (за О.Кисельовою), було простежено динаміку формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що рівень сформованості творчих здібностей старшокласників на початку навчання в МАН України є недостатнім для здійснення самостійної дослідницької діяльності. Зокрема для 25,42% слухачів першого року навчання характерним був репродуктивний рівень сформованості творчих здібностей; для 46,67% - імітуючий; для 24,16% - конструктивний, і лише для 3,75% - творчий. Суттєвої різниці в показниках рівнів сформованості творчих здібностей старшокласників Закарпатського, Миколаївського, Сумського, Чернівецького територіальних відділень МАН України не спостерігалось, або ж вона була такою незначною, що не могла впливати на достовірність здобутих статистичних даних.

На формувальному етапі навчально-виховний процес в експериментальних групах здійснювався за авторською методикою. Процес формування творчих здібностей старшокласників базувався на принципах наступності й послідовності, що забезпечило їх поетапне включення в творчу діяльність дослідницького спрямування.

Робота спрямовувалась на активне залучення слухачів усіх груп до самостійної дослідницької діяльності й базувалась на застосуванні попередньо набутого досвіду. За такого підходу діяльність педагогів була зорієнтована на розширення можливостей слухачів, зокрема на вирішення проблем на основі аналізу, оцінки, класифікації інформації; самостійне розроблення проблем, пошук способів їх вирішення; презентацію в групі результатів індивідуальної діяльності з наступним їх аналізом та оцінкою; спостереження за творчою діяльністю інших членів групи, її аналіз; самоконтроль під час індивідуальної та колективної діяльності. Корекційно-розвивальна робота спрямовувалась на розвиток пізнавальної сфери, удосконалення навичок міжособистісного спілкування старшокласників, що забезпечило ефективність їхньої взаємодії в навчально-пізнавальній і пошуково-дослідницькій діяльності.

На підставі експериментальних даних, одержаних за результатами щорічних зрізів рівнів сформованості творчих здібностей старшокласників, було простежено динаміку формування творчих здібностей старшокласників і зроблено висновок про те, що впровадження в навчально-виховний процес авторської методики сприяло підвищенню його ефективності.

Вірогідність і достовірність здобутих даних перевірялась за допомогою методів математичної статистики. На підставі здобутих у ході експерименту даних встановлено, що на його констатувальному етапі в контрольних і експериментальних групах суттєвих відмінностей між рівнями сформованості творчих здібностей старшокласників не було. Тоді як результати формувального експерименту свідчили про позитивні зрушення в усіх групах.

Так, у контрольних групах на констатувальному етапі експерименту для 25,00% від кількості старшокласників характерним був репродуктивний рівень сформованості творчих здібностей, тоді як на заключному етапі формувального експерименту цей показник склав 10,00%. У цих групах зменшилась кількість старшокласників, рівень сформованості творчих здібностей яких визначався як імітуючий (з 51,67% до 23,33%); водночас збільшилась кількість старшокласників, рівень сформованості творчих здібностей яких визначався як конструктивний і творчий (з 20,00% до 41,67%, і з 3,33% до 25,00% відповідно).

Зміни в експериментальних групах були більш помітними, оскільки рівень сформованості творчих здібностей старшокласників став більш високим. Отримані результати засвідчили ефективність розвитку усіх структурних компонентів їх творчих здібностей. Кількість учнів, для яких характерним був репродуктивний рівень сформованості творчих здібностей, зменшилась на 21,65% і склала 3,90%. Тоді як кількість старшокласників, у яких рівень сформованості здібностей визначався як творчий, збільшилася на 40,55% і склала 44,44% (діаграми 1-4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діаграми 1-4 Рівні сформованості творчих здібностей старшокласників

Умовні позначки: - репродуктивний - імітаційний - конструктивний - творчий

Отже, результати проведеної дослідно-експериментальної роботи підтвердили ефективність авторської методики формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності в МАН України. Її впровадження надало навчально-виховній роботі територіальних відділень розвивального спрямування, сприяло ефективному формуванню творчих здібностей старшокласників, стійкої мотивації в них до навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності. Застосування комплексного підходу до розв'язання проблеми формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в МАН України дало змогу визначити стратегію подальшого розвитку означеної навчально-виховної системи на державному, регіональному та процесуальному рівнях.

Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили результативність вирішення поставлених завдань і дали підстави для формулювання висновків.

1. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних філософських, гуманітарних, культурологічних і психолого-педагогічних поглядів на сутність проблеми формування творчих здібностей особистості в процесі дослідницької діяльності з'ясовано стан розробленості означеної проблеми в педагогічній теорії та практиці. Визначено сутність психолого-педагогічних підходів щодо формування творчих здібностей особистості в процесі навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності; рівнів сформованості творчих здібностей старшокласників та їх динаміки; окреслено та теоретично обґрунтовано підходи щодо визначення структурних компонентів творчих здібностей особистості.

2. Уточнено сутність поняття “формування творчих здібностей старшокласників”, яке, за нашим визначенням, трактується як зумовлений зовнішніми факторами подальший розвиток таких властивостей і особливостей особистості, що характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності, сприяють досягненню творчих результатів. Визначено й охарактеризовано сутність понять: “навчально-виховна система “МАН України” (система, спрямована на забезпечення творчих потреб учнів у процесі дослідницької діяльності, формування їх творчої активності, самостійності та креативної культури); “соціально-педагогічна модель МАН України” (функціональний комплекс організаційно-педагогічних умов, створених на державному, регіональному та процесуальному рівнях для організації пошуково-дослідницької діяльності учнів, формування їх творчих здібностей); “позашкільний мікросоціум” (спеціально створений освітньо-соціальний простір).

Досліджено процес становлення та розвитку МАН України як навчально-виховної системи, спрямованої на формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності. Доведено, що процес формування означеної системи був соціально обумовленим, відбувався поетапно і відображав стан навчально-виховної роботи зі старшокласниками, ставлення суспільства до проблем формування майбутньої наукової еліти в різні періоди соціально-політичного та економічного розвитку країни; виявлено й охарактеризовано низку суперечностей між сучасними соціальними потребами щодо організації навчально-виховної роботи зі старшокласниками та реаліями функціонування МАН України, що виявляються в недосконалості нормативно-правової бази, недостатній розробленості наукового, методичного, психолого-педагогічного забезпечення; проведено класифікацію складових моделей сучасної навчально-виховної системи “Мала академія наук України” в контексті формування творчих здібностей старшокласників.

3. Здійснено перевірку ефективності сучасної соціально-педагогічної моделі МАН України як комплексу організаційно-педагогічних умов для формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності, а саме: концептуальності організаційно-технологічних ідей; ступеня розробленості нормативно-правової бази, технологічності діяльності; наукового супроводу і програмно-методичного забезпечення; функціональності регіональних структур; системності навчально-виховної, організаційно-масової роботи та психолого-педагогічного супроводу; підготовки науково-педагогічних кадрів до роботи в системі МАН.

4. Розроблено методику формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності в МАН України, сутність якої полягає в структуризації змісту навчально-виховної роботи, доцільному психологічному супроводі навчально-виховного процесу, використанні різноманітних форм організації навчально-виховної роботи та дослідницької діяльності старшокласників, інтеграції роботи загальноосвітніх, позашкільних, вищих навчальних закладів.

Здійснено експериментальну перевірку ефективності авторської методики. Підтверджено, що завдяки її впровадженню значно зріс рівень сформованості творчих здібностей старшокласників, про що свідчать діагностичні дані дослідження. Позитивні зміни відбулися в інтелектуальному розвитку старшокласників, що виявлялися в гнучкості та емоційності мислення; розвиненості уяви; вмінні швидко сприймати й опрацьовувати інформацію; розподіляти й концентрувати увагу, що в сукупності сприяло підвищенню результативності навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності старшокласників. Позитивних змін набули прояви творчої активності й самостійності, що виявлялося в сформованості внутрішньої мотивації старшокласників до дослідницької діяльності, їх творчій ініціативі; умінні визначати проблему та мету дослідження; відповідальному ставленні до виконання поставлених завдань; самостійності у формулюванні висновків. У старшокласників було сформовано здатність до самоуправління й саморегуляції під час творчої діяльності, характерними проявами якої були вміння організовувати навчально-творчу діяльність за власним алгоритмом, здійснювати її аналіз і корекцію, визначати перспективи подальшої діяльності. Для старшокласників був характерний високий рівень сформованості комунікативно-творчих здібностей, про що свідчить володіння навичками ефективного спілкування, ведення конструктивної дискусії; вміння презентувати матеріали та результати дослідницької роботи, відстоювати власну позицію. Кількість старшокласників із творчим рівнем сформованості творчих здібностей в експериментальних групах збільшилась з 3,89% до 44,44%, тоді як у контрольних групах - з 3,33% до 25,00%, що підтвердило ефективність методики.

5. Обґрунтовано стратегію розвитку навчально-виховної системи “Мала академія наук України” на державному, регіональному та процесуальному рівнях. Розроблено регенеруючий, компенсаторний та інтегративний варіанти стратегічного розвитку сучасної навчально-виховної системи “Мала академія наук України”, кожний з яких - соціально обумовлений і буде ефективним за умови забезпечення цілісності соціально-педагогічної моделі МАН України як комплексу організаційно-педагогічних умов формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької діяльності.

Підготовлено у співавторстві та за загальною редакцією монографію, навчально-методичні посібники, що містять методичні рекомендації з формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в позашкільних навчальних закладах.

Подальших досліджень потребують проблеми психолого-педагогічного супроводу, обґрунтування й розроблення змісту, ефективних форм і методів навчально-виховної роботи МАН України, спрямованої на формування творчих здібностей старшокласників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пустовіт Г. П. Позашкільна освіта: Дидактичні основи методів навчально-виховної роботи: монографія. Кн. 2 / Г. П. Пустовіт, Л. В. Тихенко. Суми: Університетська книга, 2008. 272 с.

2. Тихенко Л. В. Розвиток творчих здібностей учнівської молоді в освітньо-виховній системі “Мала академія наук України”: навчально-методичний посібник / Л. Тихенко, С. Ніколаєнко. Суми: Університетська книга, 2007. 120 с.

3. Дослідницька робота школярів з біології: навчально-методичний посібник / [за заг. ред. канд. біол. наук С. М. Панченко, Л. В. Тихенко]. Суми: Університетська книга, 2008. 368 с.

4. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в системі роботи Сумського територіального відділення МАН України: методичний посібник / [за заг. ред. Л. В. Тихенко]. Суми: Університетська книга, 2008. 296 с.

5. Тихенко Л. В. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному позашкільному навчально-виховному мікросоціумі: методичний посібник з досвіду роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю / [Л. В. Тихенко, Л. В. Бондар, Н. В. Перепелиця, Н. Ю. Сидоренко]. Суми: Нота-бене, 2008. 68 с.

6. Тихенко Л. В. Можливості позашкільного соціуму: завдання, пошук, знахідки (З досвіду роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю) / Лариса Тихенко // Рідна школа. 2006. № 12. С. 30-32.

7. Тихенко Л. В. Здоров'язберігаючі технології як умова творчого розвитку та успішної діяльності вихованців позашкільних навчальних закладів / Л. В. Тихенко // Педагогічні науки. Освітні інновації: Філософія, психологія, педагогіка: зб. наук. праць. Ч. 1. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2007. С. 133-137.

8. Тихенко Л. В. Інтегративний підхід до навчання дітей здорового способу життя / Лариса Тихенко // Початкова школа. 2007. № 6. С. 33-36.

9. Тихенко Л. В. Трудове виховання - важливий засіб формування активної життєвої позиції, творчих здібностей школярів / Л. Тихенко, Н. Бойко // Рідна школа. Спецвипуск (933). 2007. С. 52-54.

10. Тихенко Л. В. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді засобами пошуково-дослідницької діяльності в умовах позашкільних навчальних закладів / Л. В. Тихенко // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Глухів: ГДПУ, 2007. С. 138-143. (Серія “Педагогічні науки”. Випуск 10).

11. Тихенко Л. В. Розвиток творчих здібностей особистості - основа соціально-педагогічної моделі роботи з вихованцями дошкільного та молодшого шкільного віку в позашкільних навчальних закладах / Лариса Тихенко // Імідж сучасного педагога. 2007. № 9-10. С. 100-103.

12. Тихенко Л. В. Національне виховання та формування світоглядної свідомості творчої особистості засобами пошуково-дослідницької роботи туристсько-краєзнавчого напряму. З досвіду Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю / Лариса Тихенко // Імідж сучасного педагога. 2008. № 1-2. С. 83-87.