Підготовка вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. К.Д. УШИНСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ КУЛЬТУРОТВОРЧОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Спеціальність: Теорія і методика професійної освіти

ТЮРІКОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

Одеса, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена концептуальними положеннями Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, що розглядає освіту як становлення цілісної, культуровідповідної, культуротворчої особистості й наголошує на використанні в освітньому процесі культуротворчих можливостей середовища.

Ідея створення і використання у навчально-виховному процесі культуротворчого середовища як естетичного, соціокультурного, інтеграційного, культурологічного, полікультурного є провідною у концепціях культурологічного розвитку особистості, полікультурного виховання, поліцентричної інтеграції тощо. Аналіз наукових досліджень Л. Волкової, Н. Гонтаровської, Л. Москаленко, Л. Потапової, А. Савенкової, Т. Чернової дозволив дійти висновку, що пріоритетним напрямом у формуванні середовища сучасних шкіл є його естетизація, у якому провідну роль відіграє діяльність учителя образотворчого мистецтва. Це зумовлює нове бачення ролі шкільних предметів мистецтва, які проголошені найсуттєвішими чинниками передавання основних досягнень культури новому поколінню та формування творчих здібностей. Відтак, актуальним стає переосмислення позицій щодо естетизації усієї сучасної системи навчання і підготовки фахівців, здатних до її реалізації.

Проблема вдосконалення професійної підготовки вчителів досліджувалась у таких аспектах: структура педагогічної діяльності, питання мотивації педагогічної діяльності, проблема вдосконалення загально педагогічної підготовки фахівця, філософські, соціологічні, психологічні, педагогічні аспекти підготовки спеціалістів, напрями, зміст, форми підготовки, практичний аспект підготовки вчителя.

Багатоаспектною є проблема професійної підготовки вчителів образотворчого мистецтва. Зокрема: процес формування творчої особистості вчителя в рамках загально-педагогічної підготовки (О. Берак, О. Біла, Д. Іванова, Е. Карпова, Н. Кічук, З. Левчук, Н. Мартинович, С. Сисоєва, О. Сорока та ін.), встановлення взаємозв'язків між педагогічною та художньою підготовкою (М. Данашев, Л. Івахнова, М. Лещенко, Л. Попелюхіна, І. Хмель, О. Щолокова та ін.), методична підготовка вчителів образотворчого мистецтва (В. Абрамов, С. Дембинський, О. Мілюков, І. Солодухін, А. Терентьєв та ін.), особливості спеціальної художньої підготовки, засоби підвищення творчого потенціалу вчителів (Т. Агапова, А. Бондарева, В. Григор'єва, М. Коротков, Е. Кузнєцов, Т. Міхова, Ю. Найда, Н. Назарова, А. Павловський, М. Резніченко та ін.).

Науковці розглядають засоби активізації процесу навчання, формування емоційної культури вчителя, системи професійних знань, ерудованості, образного мислення, творчих здібностей тощо. Водночас, середовищний контекст проблеми професійної підготовки вчителів образотворчого мистецтва до сьогодні науковцями не розглядався. Поза увагою дослідників залишилась підготовка вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи. Відтак, теоретична і практична значущість проблеми, її актуальність через гостру потребу подолання розбіжностей між соціальним замовленням, ступенем теоретичної уваги до проблеми культуротворчого середовища й рівнем упровадження теоретичних надбань у практику сучасної загальноосвітньої школи, а також ступенем наукової розробки проблеми впровадження середовищного підходу в навчально-виховний процес школи та рівнем підготовки вчителів образотворчого мистецтва до цієї діяльності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Підготовка вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища загальноосвітньої школи».

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати структурно-функціональну модель підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища загальноосвітньої школи.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка вчителів образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - формування підготовленості вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи.

Гіпотеза дослідження - підготовка вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи відбуватиметься ефективніше, якщо реалізувати структурно-функціональну модель, що передбачає такі педагогічні умови: створення позитивної мотиваційної настанови на професійну діяльність в умовах культуротворчого середовища школи, залучення вчителів до застосування середовищного підходу у професійно-педагогічній діяльності з урахуванням історико-культурних надбань регіону, забезпечення практичної реалізації культуротворчої діяльності вчителя у середовищі загальноосвітньої школи.

Методи дослідження. Для розв'язання окреслених завдань, перевірки гіпотези дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного рівня: вивчення, аналіз і систематизація психолого-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури з метою визначення й теоретичного обґрунтування проблеми підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи, а також узагальнення одержаної інформації, передового педагогічного й особистого досвіду для розробки структурно-функціональної моделі підготовки вчителів образотворчого мистецтва та методики її реалізації за рахунок курсу «Основи культуротворчої діяльності вчителя», порівняння для визначення причинно-наслідкових зв'язків і залежностей та методи емпіричного рівня: цілеспрямоване спостереження, тестування, метод експертних оцінок та самооцінок, метод проектів, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), моделювання педагогічних ситуацій з метою перевірки дієвості моделі підготовки вчителів, методи математичної статистики (статистична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація) з метою перевірки ефективності методики підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 200 сторінок. Робота містить 36 таблиць, 2 схеми, що займають 1 сторінку основного тексту. Додатки викладено на 106 сторінках. Список використаних джерел містить 378 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, висвітлено методи роботи, розкрито наукову новизну, практичну значущість дисертаційної роботи, подано дані щодо апробації, впровадження одержаних результатів і структури роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища загальноосвітньої школи» проаналізовано стан досліджуваної проблеми у вітчизняній літературі, уточнено поняття «середовище», «культуротворче середовище», «середовищний підхід», визначено сутність діяльності вчителя образотворчого мистецтва в умовах культуротворчого середовища школи, з'ясовано компонентний склад, компетентнісну структуру й описано педагогічні умови підготовки вчителя образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи.

На підставі аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури дійшли висновку, що до сьогодні були відсутні фундаментальні дослідження, що охоплювали б увесь комплекс проблем, пов'язаних із формуванням і функціонуванням культуротворчого середовища школи як системи буття, відсутня класифікація середовищних утворень, не виокремлено факторів, що утворюють середовище, не систематизовано загальні й специфічні ознаки та властивості культуротворчого середовища, не визначено умови і шляхи, способи й засоби його вдосконалення і використання у професійній діяльності вчителів образотворчого мистецтва.

Під середовищем ми розуміємо конкретне просторово-часове утворення, що інтегрує предметне наповнення і соціальні стосунки, стимулює окремі дії. Воно історичне, відкрите, готове до розвитку. Процес формування бажаних якостей особистості, тобто освітній процес, є елементом освітньої системи, й реалізується в освітньому середовищі. Освітнє середовище, яке впливає на особистість, виявляється у різних просторових межах, утворюючи багатоступінчастість мега-, мезо- і мікрорівнів, це багаторівневе просторово-часове утворення, що здійснює формувальний вплив на особистість через включення її до відповідної системи духовних, соціальних і матеріальних відносин.

Шкільне середовище (середовище школи) - специфічний ступінь освітнього середовища, що інтегрує соціальні стосунки і предметне наповнення, з якими особистість знаходиться у безпосередньому контакті, стимулює цілеспрямовані дії щодо формування людини культури. Шкільне середовище, яке зорієнтоване на вивчення та використання у навчально-виховній практиці закономірностей світового і національного культурного процесу, в якому здійснюється примноження, збереження, передавання культурних цінностей, формування ціннісних орієнтацій школярів, в якому освітній процес складається з культуротворчої діяльності, засвоєння культурних багатств та особистісних проявів культури, у якому вирішується проблема гармонізації усіх аспектів у системі конкретно-історичної форми буття, може бути названо культурним або культурологічним. Аналіз літератури засвідчив, що школи, які орієнтуються на створення такого середовища, умовно-узагальнено називають культурологічними. Воно має три основні складові: культуровідповідну, культурознавчу, культуротворчу. Залежно від пріоритетів навчального закладу складається певна ієрархія цих компонентів, яка зумовлює особливість конкретного навчального закладу. Культуротворче середовище школи ми розуміємо як найбільш прогресивний різновид культурного (культурологічного) середовища, яке інтегрує матеріальні, соціальні, духовні умови розвитку людини культури, стимулює діяльність, що спрямована на створення цінностей культури. Виокремлюють поліхудожнє (інтеграція різних видів мистецтва) та полікультурне (інтеграція культур) середовище, які утворюються інтеграційними механізмами й забезпечують цілісність освітнього процесу. Отже, діяльність учителя образотворчого мистецтва в такому середовищі має спиратися на використання інтеграційних механізмів. Підготовка вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи - багатогранний процес, спрямований на набуття педагогами компетентностей, що дозволяють ефективно функціонувати в культуротворчому середовищі школи. Компонентами підготовки визначено: фаховий, соціальний та особистісний.

Фаховий компонент підготовки вчителів розглянуто нами з позицій середовищного і культурологічного підходів з визначенням пріоритетної ролі мистецтва в культуротворчому процесі, соціальний компонент визначає професійно-особистісну позицію у світі, здатність займатися перетворювальною діяльністю в реальному соціумі, особистісний компонент підготовки формує систему особистісних якостей, спрямовує творчий потенціал особистості на розвиток культуротворчого середовища школи. Усі ці компоненти формуються не автономно, а в синтезі за рахунок педагогічних умов. Умови підготовки вчителів образотворчого мистецтва розглядаємо як послідовне моделювання оптимальної реалізації когнітивного, емоційного та комунікативного потенціалу особистості на соціальному та індивідуальному рівнях. По-перше, - це адаптація до широкої соціокультурної реальності на базі соціальних обмінів, проектування творчої діяльності, по друге, - це проблеми самоосвітньої діяльності, з урахуванням потреб, можливостей, здібностей особистості.

У другому розділі «Експериментально-дослідницька робота з підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища загальноосвітньої школи» визначено критерії, показники і рівні підготовленості вчителя образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи, розроблено й експериментально апробовано структурно-функціональну модель підготовки вчителя образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи, подано результати діагностувального й формувального етапів педагогічного експерименту.

На констатувальному етапі експерименту насамперед було визначено критерії та їх показники, рівневу характеристику підготовленості вчителя образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи. Критеріями рівнів підготовленості вчителя образотворчого мистецтва до професійної діяльності та їх показниками виступили…

Культурознавчий критерій: здатність розуміти, оцінювати культурні надбання свого краю та інших країн, сприймати й опановувати їх, спроможність розуміння єдності світової цивілізації та своєрідності окремих випадків її розвитку, розуміння ролі мистецтва в культурі, гуманістичному посередництві між різними культурами, здатність у професійній діяльності примножувати національні культурні цінності, вміння гармонізувати світові, національні, регіональні особливості проявів культури у змісті навчального матеріалу тощо.

Культуротворчий критерій: знання основних понять культуротворчого середовища, розуміння ціннісного смислу культуротворчого середовища (значень, сенсів, знакової системи), вміння організовувати середовище розвитку на підставі культурно-історичних традицій регіону, втілених у сучасних формах, розуміння сутності і володіння механізмом середовищного підходу до організації навчально-виховного процесу.

Соціокультурний критерій: наявність науково-гуманістичного світогляду, усвідомлення соціальної відповідальності за якість і результат своєї професійної діяльності, володіння технологією соціально-педагогічної підтримки та захисту учнів, здатність максимально наближувати навчальний матеріал до реалій сучасного життя.

Комунікативний критерій: здатність до діалогу засобами мистецтва, здатність до організації міжособистісного культурно-естетичного спілкування, уміння налагоджувати контакти з людьми, викликати інтерес до своєї діяльності, навчальної дисципліни, вміння створювати привабливий особистісний імідж, імідж навчальної дисципліни образотворчого мистецтва, школи, навчального закладу.

Загальнокультурний критерій: наявність глибоких всебічних знань з усіх галузей науки, техніки, мистецтва, широка обізнаність у довкіллі й законах його розвитку, тобто ерудиції і кругозору, орієнтація на самовдосконалення і самореалізацію інтелектуального та творчого потенціалу, вміння свідомо планувати і використовувати синтез різних видів мистецтв у навчально-виховному процесі школи, вміння використовувати у професійній діяльності мистецькі здібності вчителя.

Індивідуальний культуротворчий стиль діяльності: наявність стилістичних рис у діяльності вчителя, її культурної значущості, наявність своєрідної системи способів і прийомів діяльності, вміння здійснювати індивідуальний вибір, власну інтерпретацію навчального матеріалу, здатність реалізовувати творчий потенціал у професійній діяльності.

У дослідженні було розроблено структурно-функціональну модель підготовки вчителів образотворчого до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи, що розкриває процес цієї підготовки, демонструє взаємообумовленість, взаємодію, взаємозв'язок функцій, компонентів, умов, принципів підготовки у їх системній сукупності. Принципова відмінність реалізованої моделі полягає у тому, що вона побудована на ціннісному розумінні культури, в якому людина виступає найвищою цінністю, її носієм і творцем. Функції підготовки вчителів до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи обумовлені функціями мистецтва в культурі.

Це такі функції, як от: мотиваційно-гедоністична, пізнавально-комунікативна, ціннісно-інтеграційна. Структурно-функціональна модель підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи стала основою для організації й проведення педагогічного експерименту.

Особливістю формувального експерименту виступила необхідність урахування специфіки підготовки вчителів. Підготовка здійснювалась одночасно у трьох напрямах: I група - вчителі образотворчого мистецтва загальноосвітніх шкіл (76 осіб), II група - вчителі початкової школи, що викладають образотворче мистецтво (48 осіб), III групу складали вчителі, що здобувають вищу педагогічну освіту.

I група навчалася на курсах підвищення кваліфікації 3 тижні, вивчала навчальні дисципліни: «Методика викладання образотворчого мистецтва та художньої культури в загальноосвітній школі». Курс був розрахований на 54 навчальні години. Особливостями роботи в цьому напрямі було обмеження кількості часу, необхідність урахування цільової спрямованості курсів, особливостей базової освіти, педагогічного стажу.

Для підготовки II групи нами було використано форму міського семінару вчителів початкової школи, що постійно діє. Заняття семінару тривали упродовж двох навчальних років, було проведено 6 засідань (у канікулярний час), кожне з яких тривало тиждень і включало 40 навчальних годин (тобто загалом 240 годин).

Особливістю роботи в цьому напрямі була можливість ретельної всебічної апробації одержаних знань, колективний пошук виходу з проблемних ситуацій, визначення загальних проблем, що виникали в педагогічній роботі вчителів початкової школи, можливість урахування досвіду роботи.

III групу складали вчителі, що здобувають вищу педагогічну освіту за навчальним планом художньо-графічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Курс був розрахований на 72 години (2 семестри).

На початку формувального експерименту було розроблено методику реалізації структурно-функціональної моделі у вигляді модулів базового курсу «Основи культуротворчої діяльності вчителя», у якому було враховано педагогічні умови і принципи підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи.

Курс «Основи культуротворчої діяльності вчителя» є інтегрованим курсом, що забезпечується не набором фрагментів змісту, об'єднаних у певній послідовності, а наявністю провідних міждисциплінарних ідей, що мають самостійну пізнавальну, виховну цінність.

У теоретичну основу методики підготовки вчителів було покладено теорію сучасного полікультурного виховання, культурологічного розвитку особистості, поліцентричної інтеграції, поліхудожньої освіти, які проголошують шкільні предмети мистецтва найсуттєвішими чинниками передавання основних досягнень культури новому поколінню та формування творчих здібностей. Весь матеріал курсу розподілений на три змістові модулі, кожен з яких може вміщувати декілька додаткових змістових модулів, що дозволяють урахувати особливості навчального процесу. Кожний з модулів складається з теоретичного матеріалу, завдань до практичних занять, питань і завдань для самостійної роботи. Головним елементом модуля є творчий - розробка й захист індивідуального або кооперативного проекту.

Реалізація структурно-функціональної моделі здійснювалася за методикою, що передбачала залучення вчителів до всіх видів діяльності (перетворювальної, пізнавальної, ціннісно-орієнтувальної, комунікативної та художньої творчості) за чотирма напрямами: до діяльності, спрямованої на природний об'єкт, з метою включення його до системи культуротворчого середовища школи, надання йому ціннісного звучання, діяльності, спрямованої на соціальний предмет, з метою підсилення його естетичної складової, набуття ним соціальної цінності, діяльності, спрямованої на іншу людину, з метою сприяння середовищному діалогу, обміну та розкриттю естетичних цінностей, діяльності, спрямованої на самого суб'єкта (суб'єктом може виступати як особистість, так і колектив, соціальна група), метою якої є вироблення ціннісних орієнтацій, саморозвиток, самовдосконалення вчителя. Унаслідок проведення формувального експерименту в рівнях підготовленості учителів образотворчого мистецтва загальноосвітніх шкіл II-III ступенів до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища відбулися певні зміни. Так, учителі, що викладають образотворче мистецтво у школі I ступеня, засвідчили елементарний рівень - 34,7% (у КГ - 50,6%), базовий - 46,7% (у КГ - 41,6%), суб'єктивно-продуктивний - 15,6% (у КГ - 6,2%), об'єктивно-продуктивний - 3,4% (у КГ - 1,4%), учителі образотворчого мистецтва у школі II-III ступеня виявили: елементарний рівень 29,6% (у КГ - 39%), базовий - 54,6% (у КГ - 49,1%), суб'єктивно-продуктивний рівень - 14,4% (у КГ - 7,2%), об'єктивно-продуктивний - 4,8% (у КГ -1,6%). Учителі, які здобувають вищу педагогічну освіту, виявили елементарний рівень - 26% (у КГ - 43,9%), базовий - 53,5% (у КГ - 49,9%), суб'єктивно-продуктивний - 15,3% (у КГ -3%), об'єктивно-продуктивний - 4,27% (у КГ - 0,65%).

Відтак, результати проведеного формувального експерименту підтверджують ефективність структурно-функціональної моделі підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи.

ВИСНОВКИ

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації розроблено й науково обґрунтовано структурно-функціональну модель підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи й досліджено методику її реалізації:

1. Культуротворче середовище школи - це найбільш прогресивний різновид культурного середовища, яке інтегрує матеріальні, соціальні, духовні умови розвитку людини культури і стимулює діяльність, що спрямована на створення цінностей культури. Це поліхудожнє та полікультурне середовище, яке утворюється інтеграційними механізмами й забезпечує цілісність освітнього процесу. Воно має естетичний характер, форму і зміст;

2. Середовищний підхід - це система відносин між різними елементами навчально-виховного процесу, спрямована на гармонізацію середовища школи, досягнення його цілісності. Середовищний підхід спрямований на відбір значущих елементів, які сприяють досягненню цілісності культуротворчого середовища. Унаслідок застосування середовищного підходу створюється відкрита система фундаментальних принципів на рівні цінностей, сенсів, значень, що забезпечує умови для встановлення багатогранних зв'язків між предметами, явищами, галузями знань, видами діяльності тощо;

3. Підготовка вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи - багатогранний процес, спрямований на набуття педагогами відповідних компетентностей, що дозволяють ефективно функціонувати в культуротворчому середовищі школи;

4. Ступінь підготовленості вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища визначався за такими критеріями: культурознавчий, культуротворчий, соціокультурний, комунікативний, загальнокультурний та наявність індивідуального культуротворчого стилю діяльності;

5. Педагогічними умовами підготовки вчителя образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи є: створення позитивної мотиваційної настанови на професійну діяльність в умовах культуротворчого середовища школи, залучення вчителів і студентів до застосування середовищного підходу у професійно-педагогічній діяльності з урахуванням історико-культурних надбань регіону, забезпечення практичної реалізації культуротворчої діяльності в середовищі загальноосвітньої школи;

6. У дослідженні розроблено структурно-функціональну модель підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи. Засобом реалізації зазначеної структурно-функціональної моделі виступив курс «Основи культуротворчої діяльності вчителя», який є інтегрованим і визначається наявністю провідних міждисциплінарних ідей, що мають самостійну пізнавальну, виховну цінність. У розробленому курсі значна роль відводилася практичним заняттям, творчим завданням (проектам), самостійним дослідницьким роботам, під час яких відбувалося становлення позиції людини культури на освітній процес, формувалося становлення ціннісних орієнтацій;

7. За даними формувального експерименту, учителі, що викладають образотворче мистецтво у школі I ступеня, засвідчили елементарний рівень - 34,7% (у КГ - 50,6%), базовий - 46,7% (у КГ - 41,6%), суб'єктивно-продуктивний - 15,6% (у КГ - 6,2%), об'єктивно-продуктивний - 3,4% (у КГ - 1,4%), учителі образотворчого мистецтва у школі II-III ступеня виявили: елементарний рівень 29,6% (у КГ - 39,0%), базовий - 54,6% (у КГ - 49,1%), суб'єктивно-продуктивний рівень - 14,4% (у КГ - 7,2%), об'єктивно-продуктивний - 4,8% (у КГ -1,6%). Учителі, що здобувають вищу педагогічну освіту виявили елементарний рівень - 26% (у КГ - 43,9%), базовий - 53,5% (у КГ - 49,9%), суб'єктивно-продуктивний - 15,3% (у КГ -3%), об'єктивно-продуктивний - 4,27% (у КГ - 0,65%).

Проведене дослідження дає можливість вирішувати питання підготовки вчителів до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи. Водночас, його результати не вичерпують усієї повноти їх висвітлення і не претендують на всебічне розкриття обраної проблеми. Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо в розробці єдиної системи підготовки вчителів до професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Тюрікова О.М. Деякі аспекти проблеми створення культуротворчого інтеграційного середовища сучасної школи // Наша школа. - 2004. - №5-6. - С. 8-11.

2. Тюрікова О.М. Шляхи вдосконалення культуротворчого середовища сучасної школи // Наука і освіта. - 2007. - №1-2. - С. 190-194.

3. Тюрікова О.М. Естетико-педагогічні особливості інтеграційного середовища школи // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Одеса, 2005. - №11-12. - С. 81-88.

4. Тюрікова О.М. Особливості діяльності вчителя образотворчого мистецтва в культурологічному середовищі школи // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Одеса, 2007. - №7-8. - С. 133-139.

5. Тюрікова О.М. Діагностика підготовленості вчителів образотворчого мистецтва до використання середовищного підходу в практичній діяльності // Педагогічні науки. - Вип. №46. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - С. 360-365.

6. Тюрікова О.М. Чарівний світ архітектури // Мистецтво та освіта. - 2004. - №1 (31). - С. 39-43.

7. Тюрікова О.М. Прогулянка казковим лісом (урок у 5-му класі) // Мистецтво та освіта. - 2004. - №2 (33). - С. 25-27.

8. Тюрікова О.М. Технологія виготовлення книжки-маляти (урок у 7-му класі) // Мистецтво та освіта. - 2004. - №3 (33). - С. 44-46.

9. Тюрікова О.М. Єдине культуротворче середовище загальноосвітньої школи у науково-педагогічному ракурсі // Матеріали міжн. науково-практ. конф. «Сучасні тенденції та пріоритети виховання» (10 жовтня 2004 р.): Зб.наук. пр. - Вип. 6. - Кн. 1. - Київ - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. - С. 294-297.

10. Тюрікова О.М. Середовищний підхід до формування цілісної особистості / Матеріали міжн. науково-практ. конф. «Дослідження психології особистості: досвід минулого - погляд у майбутнє» (10 жовтня 2005 р.) // Наука і освіта, 2005. - №5-6. - С. 144-151. педагог загальноосвітній школа

11. Тюрікова О.М. Серія авторських уроків: Як живе природа рідного краю. Вечірній дзвін. Ілюстрування казок та легенд. Замок чаклуна. Вранці сонечко встає. Місто тіні. Прогулянка казковим лісом // Авторські уроки з образотворчого (візуального) мистецтва в 5-7 класах: Посібник для вчителя: У 2 ч. - Ч. 2 / Упоряд. Ж.С. Марчук, О.В. Начвінова. - Х.: Вежа, Вид-во „Ранок”. - 2005. - С. 120-130.

Размещено на Allbest.ru