Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОІГЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Автореферат

Організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до професійного самовизначення у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю

13.00.07 - теорія і методика виховання

Туляєв Володимир Володимирович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Масол Людмила Михайлівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідувач лабораторії естетичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Шевнюк Олена Леонідівна,

Національний педагогічний

університет імені М. П. Драгоманова,

завідувач кафедри образотворчого мистецтва

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник,

Закатнов Дмитро Олексійович,

Інститут професійно-технічної освіти

АПН України, завідувач лабораторії професійного

навчання на виробництві

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціальний розвиток сучасного суспільства призвів до істотних трансформацій у всіх виробничих сферах, що викликало зміни в змісті професій художнього спрямування. Так, існуючий ринок праці вимагає розширення номенклатури і змісту дизайнерських спеціальностей, зокрема в галузі поліграфічного, ландшафтного, промислового, рекламного та інших видів дизайну. На всіх рівнях підготовки фахівців для сфери художньої діяльності (графіків, живописців, художників-оформлювачів, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, дизайнерів тощо) актуалізується потреба у введенні комп'ютерних технологій, які сприятимуть модернізації навчально-виховного процесу відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства. Означені зміни викликали суперечність між новими професійними вимогами ринку праці й існуючою системою навчання і виховання учнів у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю. Ця суперечність призвела до неможливості ознайомлення учнів на необхідному рівні зі змістом і особливостями сучасних художніх спеціальностей, а також провести відповідні випробування з метою порівняння власних професійно важливих якостей і можливостей із вимогами ринку праці. Зважаючи на викладене, необхідним є розвиток системи профільної художньої освіти, удосконалення художнього навчання і виховання старшокласників у спеціалізованих навчальних закладах із метою їхньої підготовки до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності.

Загальним теоретичним проблемам формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у майбутній трудовій діяльності присвячені дослідження К. Абульханової-Славської, Ю. Алферова, С. Батищева, Л. Буєвої, Д. Кікнадзе, Є. Клімова, Г. Костюка, Б. Ломова, В. Моляко, В. Чебишевої та ін.

Проблеми методики профорієнтаційної роботи із старшокласниками розкриваються в роботах Д. Закатнова, В. Мадзігона, Є. Павлютенкова, А. Сазонова, В. Сидоренка, В. Симоненка, М. Тименка, Б. Федоришина, С. Чистякової та ін.

Педагогічні аспекти проблеми формування готовності старшокласників до професійного самовизначення стосовно певних груп професій та конкретних видів професійної діяльності розглядаються у дослідженнях Г. Баса, Н. Матяш, В. Мачуського, О. Мельника, М. Піддячого, В. Романчука, Т. Становської та ін., де розкрито особливості формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері технічних і сільськогосподарських професій, менеджменту тощо, але досліджень, присвячених проблемі формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, немає. У дослідженнях Л. Масол, Н. Миропольської, О. Шевнюк та ін. розкриваються педагогічні аспекти художнього виховання особистості. З питань застосування комп'ютерних технологій у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів проводила дослідження В. Кондратова, але воно проводилося в молодших і середніх класах неспеціалізованих шкіл і стосувалося лише окремих аспектів комп'ютерної творчості учнів без цілеспрямованої профорієнтаційної роботи.

Аналіз літератури з проблеми формування готовності старшокласників до професійного самовизначення та застосування комп'ютерних технологій в навчально-виховному процесі школи, дає можливість констатувати, що ця тема є порівняно новою: науково-практичні розробки у цій галузі тільки частково розкривають зазначену тему.

Таким чином, враховуючи актуальність проблеми та недостатній рівень її науково-методичної розробки, була обрана тема дослідження: “Організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до професійного самовизначення у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю”.

Дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України “Методичне забезпечення змісту мистецької освіти та естетичного виховання в середній загальноосвітній школі” державний реєстраційний номер № 0103U001165. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 3 від 30.03.06 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 30.05.06 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю.

Гіпотеза дослідження: ефективність формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності підвищується за умов узгодження змісту навчальних програм предметів “Композиція” і “Комп'ютерна графіка”, а також “Художня культура”; поєднання тематичних завдань як форм оволодіння цього змісту з професійними випробуваннями, адекватними професійній діяльності представників художніх спеціальностей у сучасному інформаційному суспільстві.

Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:

1. З'ясувати стан розроблення проблеми у педагогічній теорії і навчально-виховній практиці, визначити сутність понять “професійне самовизначення старшокласників у сфері художньої діяльності”, „готовність старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності”.

2. Визначити й охарактеризувати компоненти, критерії, показники й виявити рівні готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, а також дослідити зміст підготовки до цієї діяльності у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю.

3. Виявити й обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності з урахуванням тенденцій розвитку сучасного ринку праці й експериментально перевірити їх ефективність.

4. Розробити зміст навчальних програм “Композиція” і “Комп'ютерна графіка” для спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів художнього профілю, які забезпечують проведення відповідних професійних випробувань.

Об'єкт дослідження: процес формування готовності старшокласників до професійного самовизначення.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю.

Методи дослідження: для створення теоретичної бази дослідження застосовані теоретичні методи: аналіз та синтез філософської, соціологічної, психолого-педагогічної, методичної літератури, а також емпіричного матеріалу. З метою створення навчально-виховних ситуацій, які сприяють вирішенню завдань дослідження задіяні методи ідеалізації та моделювання. Для знаходження взаємозв'язків між образотворчим мистецтвом, завданнями професійної орієнтації, комп'ютерними технологіями - методи абстрагування, порівняння, аналогії. З метою вивчення особистості учнів та перевірки ефективності запропонованих організаційно-педагогічних умов було використано емпіричні методи: педагогічне спостереження, анкетування, бесіда, тестування, експертне оцінювання, аналіз художніх робіт учнів, педагогічний експеримент. Застосовано праксиметричні методи: професіографічний аналіз, аналіз навчально-виховної діяльності, аналіз результатів експерименту з методами математичної статистики.

Наукова новизна дослідження: вперше визначено сутність понять “професійне самовизначення старшокласників у сфері художньої діяльності” й “готовність старшокласників до професійного самовизначення”; виявлено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які адекватні вимогам сучасного інформаційного суспільства і враховують перспективу його розвитку (узгодження змісту навчальних програм “Композиція”, “Комп'ютерна графіка”, а також “Художня культура” і поєднання тематичних завдань із сучасними професійними випробуваннями, де комп'ютерні технології інтегруються у традиційну систему художнього навчання і виховання). Уточнено структуру готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, а також охарактеризовано критерії і показники її сформованості. Подальшого розвитку набуло теоретичне забезпечення процесу впровадження комп'ютерних технологій у навчально-виховний процес спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів художнього профілю та поєднання їх із традиційними методами викладання художніх дисциплін.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено у спеціалізовані загальноосвітні навчальні заклади художнього профілю методику педагогічного діагностування, яка дає змогу визначати стан готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності; комплекс методів і прийомів ефективної підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, який є адекватним сучасним вимогам ринку праці; навчальні програми “Композиція” і “Комп'ютерна графіка”, що вміщують тематичні завдання, які забезпечують проведення професійних випробувань із метою визначення, розвитку спеціальних здібностей і професійно важливих якостей особистості; необхідну корекцію змісту формули професії “художник” відповідно до змін, що відбулися внаслідок розвитку науки, техніки, суспільства.

Теоретичні положення та практичні рекомендації впроваджено у навчально-виховному процесі Херсонського Таврійського ліцею мистецтв м. Херсон (довідка № 104 від 21. 03. 08); Єланецької ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів м. Єланець (довідка № 129 від 18. 04. 08); навчально-виховного комплексу № 9 м. Мелітополь (довідка № 110 від 22. 04. 08).

Апробація результатів дослідження проводилася шляхом виступів на двох міжнародних науково-практичних конференціях - “Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу” (м. Миколаїв, 2006 р.); “Ольвійський форум 2007: стратегії України в геополітичному просторі” (м. Ялта, 2007 р.); на двох всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Особистість ХХІ століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення” (м. Київ, 2007 р.); “VІІІ - Гуманітарно-економічні дослідження” (Миколаїв - Одеса, 2007 р.); на ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Науковий потенціал вищої школи: політехнічна освіта в контексті Болонського процесу” (м. Миколаїв, 2007 р.); на звітних наукових конференціях Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2006-

2007 рр.), засіданнях лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2006-2008 рр.).

Публікації: основні положення і висновки дисертації відображено у 10 одноосібних статтях, серед яких 9 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаної літератури (244 джерела) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 262 сторінки, з яких 184 - сторінки основного тексту. Робота містить 11 таблиць, 24 малюнки, 4 додатки на 53 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; сформульовано гіпотезу та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведені дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи підготовки старшокласників до професійного самовизначення” визначено поняття професійне самовизначення старшокласників у сфері художньої діяльності; виявлені та обґрунтовані необхідні корективи у формулі професії “художник”; визначено особливості підготовки старшокласників до професійного самовизначення в означеній сфері діяльності.

Дослідження В. Мачуського, О. Мельника, М. Піддячого, В. Романчука, М. Тименко, І. Улічного та ін. розкривають особливості профорієнтації учнів в аспекті мотиваційної, когнітивної, поведінкової сфери особистості. Зокрема, розробки цих авторів дали змогу уточнити структуру готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності і охарактеризувати відповідні критерії і показники. На основі аналізу наукових робіт Д. Закатнова обґрунтовано ефективність поєднання професійних випробувань із безпосереднім навчально-виховним процесом у межах школи.

Для ефективної підготовки старшокласників до професійного самовизначення адекватно існуючим вимогам ринку праці визначено й обґрунтовано необхідні корективи у формулі професії “художник”, що зумовлені сучасним розвитком суспільства. Отже, з'ясовано, що істотні зміни відбулися у змісті саме вузьких художніх спеціальностей тому, що вони безпосередньо обслуговують підприємства і змушені вбирати у себе новітні технології. Тому важливою властивістю професії “художник” стає володіння комп'ютерними технологіями й уміння їх поєднувати з теорією і практикою образотворчого мистецтва.

Визначено особливості формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, які зумовлені специфікою образотворчого мистецтва: 1) на опанування основами образотворчого мистецтва впливає тривалість навчання і залежність цього процесу від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів: соціального, економічного, психологічного, фізіологічного, що зумовлюють складнощі при професійному самовизначенні учня; 2) у старшокласника посилюється критичне ставлення до власних художніх робіт, що є небезпечним при його професійному самовизначенні, тому що у випадку незадоволення власними творами може виникнути відчуття нездатності до художньої праці; 3) велика емоційна напруженість творчого процесу, яка притаманна сфері мистецтва, заважає повному розкриттю потенційних можливостей особистості, що у свою чергу також відповідно ускладнює процес професійного самовизначення; 4) необхідність у диференціації навчальних завдань при формуванні готовності старшокласників до професійного самовизначення та індивідуального підходу до учня у навчально-виховному процесі; 5) складність виявлення та розвитку професійно важливих якостей, зокрема таких, як психомоторні та “вміння бачити” навколишній світ з точки зору художника.

Таким чином, враховуючи вказану специфіку, було надано наступне визначення ключового поняття дослідження: професійне самовизначення старшокласників у сфері художньої діяльності - це системне утворення особистості, яке ґрунтується на відповідних природних здібностях і утверджує позитивне ставлення до художньої праці, що зумовлює стійку спрямованість на професійну діяльність у художній сфері. З огляду на надану дефініцію, було визначено поняття “готовність до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності”: це особистісне утворення, складові якого у своїй сукупності забезпечують усвідомлений вибір спеціальності у сфері художньої діяльності на основі систематизованого і цілеспрямованого розвитку відповідних природних здібностей.

У другому розділі “Визначення стану підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю” визначено критерії і показники готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності; розроблено програму і методику експериментального дослідження; визначено стан підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності.

Виявлено, що структура готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності містить у собі чотири компонента: 1) мотиваційний, де його складниками є інтерес до професії, намір обрати спеціальність і мотиви такого вибору; 2) когнітивний, складниками якого є знання змісту художніх спеціальностей, знання теоретичних основ художньої діяльності та самооцінка власних якостей та можливостей;

3) практично-дійовий, який складається з практичних умінь виконання художніх робіт, а також особистісного професійного плану і практичних заходів щодо його реалізації; 4) креативний, який містить творчий підхід до вирішення поставлених завдань, а також виявлення і розвиток природних здібностей. Цю структуру враховано при розробці критеріїв, які є ідентичними визначеним структурним компонентам.

Визначено й охарактеризовано такі показники критеріїв: показники критерію інтерес - ступінь зацікавлення змістом професії, наявність уваги, ініціативності та самостійності; показники критерію намір - стан визначеності з вибором майбутньої професії; показники критерію мотив - місце у мотиваційній ієрархічній структурі особистості тих мотивів, які відносяться до змісту професії, а також відповідальне ставлення і творчий підхід до виконання художньої роботи; показники критерію знання змісту професії - знання про значимість професії для суспільства, знарядь праці, трудових дій, умов праці, можливість працевлаштування і перспективи професійного розвитку, професійні вимоги до особистісних якостей і вміння аналізувати професію; показники критерію знання теоретичних основ художньої діяльності - знання основ теорії образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, скульптури; показники критерію самооцінка - адекватність самооцінки та аналізу власних художніх робіт; ступінь об'єктивності висновків при зіставленні власних особистісних якостей і можливостей із професійними вимогами; показники критерію практичне вміння та навички виконання художніх робіт - оцінки за художні роботи, участь у виставках, конкурсах; показники критерію професійний план та заходи щодо його реалізації - вміння складати реалістичний професійний план, розрахований на тривалий період життя і наявність заходів щодо втілення його у життя; показники критерію творчий підхід до вирішення поставлених завдань - ініціатива та нестандартність виконання художньої роботи, а також ставлення до наданого завдання; показники критерію виявлення та розвиток природних здібностей - рівень розвитку провідних та опорних художніх здібностей; характеристика процесу розвитку цих здібностей; ставлення до наполегливої, тривалої праці щодо розвитку здібностей.

Якісна шкала вказаних показників містить у собі п'ять рівнів оцінювання знань та вмінь (високий рівень прояву якості показників - п'ять балів; вище середнього рівня - чотири бала; середній рівень - три бала; нижче середнього рівня - два бала; низький рівень - один бал). 1) високий рівень - характеризується відповідно до специфіки кожного критерію наявністю відповідального ставлення до виконання своїх обов'язків; загальних і спеціальних здібностей; стійких інтересів і мотивів, які належать до безпосереднього змісту професії “художник”, а також сформованих основних і резервних професійних намірів і чіткого, реалістичного особистісного професійного плану, що розрахований на тривалий період життя; адекватної самооцінки; вільного володіння базовими прийомами композиції, живопису, графіки, скульптури, комп'ютерної графіки; 2) вище середнього - переважаючими є інтереси та мотиви, що відносяться до безпосереднього змісту професії, основні професійні наміри сформовані, але резервні обмежені, існує також певне коливання щодо інших сфер діяльності, особистісний професійний план існує лише на найближче майбутнє; спостерігаються незначні утруднення в практичному володінні прийомами створення художніх робіт; 3) середній рівень - переважаючими є інтереси та мотиви, які відносяться до зовнішніх ознак професії, існує намір обрати професію, але вибір ускладнено невизначеністю в області вузької спеціалізації, відповідно особистісний професійний план існує в нечіткому вигляді; володіння базовими прийомами створення художніх робіт виявляється лише в декількох видах образотворчого мистецтва. 4) нижче середнього - інтереси та мотиви проявляються лише до зовнішніх ознак професії, професійні наміри формуються лише під зовнішнім впливом, резервні наміри відсутні, самооцінка власних можливостей завищена або занижена; знання змісту професії випадкові, обмежені теоретичні знання та практичні вміння в усіх видах мистецтва; 5) низький рівень - професію не обрано, професійні інтереси мають випадковий характер і пов'язані з нагальною віковою необхідністю здійснити вибір професії, ставлення до праці негативне, ієрархія мотивів до професійної діяльності відсутня, низькі теоретичні знання та практичні вміння створювати художні роботи.

У констатувальному експерименті (проводився на початку 2006/2007 навчального року) досліджувалась підготовка учнів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл, які різняться за адміністративно-територіальним розподілом і особливостями навчально-виховного процесу (м. Херсон, м. Мелітополь Запорізької області, м. Єланець Миколаївської області). Профільним навчанням у сфері художньої діяльності охоплено всіх учнів 10-11-х класів означених шкіл, тому учнів усіх цих класів (315 осіб) було включено до експерименту, незалежно від професійних намірів, загальних і спеціальних здібностей, соціальних умов тощо.

Метою констатувального експерименту було виявити дані щодо особистості старшокласників, що є підґрунтям процесу профорієнтації, а також характер підготовки старшокласників для наступного порівняння із сучасними вимогами ринку праці. Вивчення особистості учнів проходило за допомогою педагогічного спостереження, анкетування, бесіди, тестування, експертного оцінювання, аналізу художніх робіт учнів, які взаємно перевіряли отримані дані.

Аналіз специфіки шкіл виявив, що вони є насамперед загальноосвітніми навчальними закладами, де додатково введено розширений склад предметів із різних видів мистецтва (за рахунок шестиденного навчального тижня) для виявлення обдарованих учнів і поглибленому розвитку їхніх здібностей.

У навчально-виховному процесі використовуються як авторські, так і базові державні програми з предметів художнього циклу, однак в них здебільшого відсутня профорієнтаційна спрямованість, що має бути одним із провідних завдань. Тому, що на відміну від звичайних шкіл у спеціалізованих навчальних закладах навчається значна кількість художньо-обдарованих учнів, які пов'язують свій майбутній професійний вибір із художньою діяльністю.

Виявлено суперечність між діючою системою навчання і виховання старшокласників (яка передбачає визначення і розвиток спеціальних здібностей учнів лише до традиційних художніх спеціальностей, таких, як живописець, графік, скульптор тощо), з одного боку, і сучасними вимогами ринку праці, з іншого. Зокрема, проведення професійних випробувань на уроках з “Композиції” і “Комп'ютерної графіки” є поодинокими випадками й не враховують означених вище сьогоднішніх професійних вимог, що позбавляє учня змоги ознайомитись із змістом і особливостями сучасних художніх спеціальностей, а також випробувати власні професійно важливі якості й зіставити їх з існуючими вимогами ринку праці.

Виявлено відсутність зв'язку між комп'ютерними технологіями й класичним художнім навчанням, на підґрунті профорієнтації, що унеможливлює ознайомлення учнів із художніми спеціальностями, у яких необхідним є виконання робіт традиційними художніми матеріалами спільно із застосуванням комп'ютерної графіки на основі фундаментальних закономірностей образотворчого мистецтва. Відсутність означеного зв'язку негативно впливає на відчуття учнями творчого процесу при користуванні комп'ютерними графічними програмами, що призводе до бажання суто творчі елементи художньої роботи вирішувати лише автоматизованим шляхом, який часто є неефективним або взагалі хибним. У свою чергу комп'ютерні технології не дають позитивного впливу на процес підготовки до професійного самовизначення у вигляді ефективних комп'ютерних вправ для розвитку особистих якостей учнів, удосконаленню процесу створення ескізів та надання відчуття впевненості у власних творчих силах.

У навчально-виховному процесі не використовуються тривимірні графічні програми на зразок 3D Studio МАХ, ZBrush, які є одними з провідних у роботі сучасних дизайнерів і сприяють розвитку нестандартного мислення, уведенню у світ художніх спеціальностей, визначенню і розвитку професійно важливих якостей особистості та зіставленню їх із вимогами ринку праці. самовизначення художній професійний педагогічний

Використання двовимірних графічних програм Adobe Photoshop, CorelDRAW йде шляхом звичайного переносу традиційних завдань образотворчого мистецтва на технічні засоби комп'ютерної графіки, але таке перенесення не дає можливості для проведення необхідних професійних випробувань та ефективно готувати старшокласників до професійного самовизначення.

Результати констатувального вимірювання показали, що вище означені невідповідності між існуючим змістом навчально-виховного процесу у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю і сучасними вимогами до фахівців художніх спеціальностей зумовлюють переважно низький рівень готовності старшокласників до професійного самовизначення. Зокрема, вимірювання структури готовності до професійного самовизначення за допомогою математичної статистики засвідчило, що мотиваційний компонент складає - 2,2; когнітивний - 2,7; практично-дійовий - 2,8; креативний - 2,7 балів. Таким чином, загальний середній бал учнів склав 2,6 балів, що за обраною п'ятибальною системою оцінювання свідчить про загалом низьку готовність учнів до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності.

У третьому розділі “Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності” наведено теоретичне обґрунтування та практична перевірка організаційно-педагогічних умов, а також аналіз та узагальнення результатів формувального експерименту.

У розділі нами обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які відповідають сучасним вимогам ринку праці, а також перспективі його розвитку, що зумовлюють ефективну підготовку старшокласників до професійного самовизначення. До них віднесено такі: 1) розробка навчальних програм із предметів “Композиція” і “Комп'ютерна графіка”, зміст яких узгоджено між собою, а також “Художньою культурою” з урахуванням професійної орієнтації старшокласників; 2) поєднання тематичних завдань предметів “Композиція”, “Комп'ютерна графіка”, “Художня культура” з професійними випробуваннями (які враховують сучасні вимоги до фахівців художніх спеціальностей); 3) організація і координація взаємодії педагогічного колективу, спрямованої на забезпечення ефективного процесу професійного самовизначення старшокласників (поінформування, діагностика і розвиток спеціальних здібностей і професійно важливих якостей особистості, аналіз професії, самоаналіз, професійні випробування). Ці умови схематично відображаються у такий спосіб (мал. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал. 1. Схема організаційно-педагогічних умов формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності

Вказані організаційно-педагогічні умови спираються на інтегруючу роль композиції в образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві. Це зумовило створення авторської програми “Композиція”, в якій тематичні завдання підібрано таким чином, щоб, окрім традиційної художньої освіти особистості, здійснювалося виконання професійних випробувань, що відповідають сучасним вимогам ринку праці. У доборі таких завдань враховано, що для їхнього виконання необхідно ознайомити учнів з особливостями певної художньої спеціальності й творчими методами, які застосовують художники, а також сучасним обладнанням, матеріалами, художніми стилями, ринковим попитом на цей вид робіт тощо.

За аналогією з програмою “Композиція” було створено авторську програму “Комп'ютерна графіка” з узгодженими між ними темами, що зумовило її профорієнтаційну спрямованість, дало змогу об'єднати традиційні методи навчання образотворчого мистецтва і комп'ютерні технології.

За допомогою штучних середовищ, що створені засобами комп'ютерних графічних програм, з'являється можливість змоделювати майже будь-яку ситуацію, що необхідна для навчально-виховного процесу, в тому числі й таку, яка об'єктивно не може існувати у реальних умовах.

Вказані дві навчальні програми були також тематично узгоджені з чинною програмою “Художня культура” (авторів Л. Масол, Н. Миропольська), що дало можливість за рахунок одночасного вивчення схожих навчальних тем розширити й поглибити знання і уявлення учнів про різновиди художньої діяльності через їхнє опанування видів, стилів і напрямів мистецтва.

Підвищення самоконтролю, саморегулювання емоційного стану учня під час творчого процесу відбувалося завдяки засобам комп'ютерної графіки, які дають змогу створювати попередні ескізи до художніх робіт, усуваючи суто технічні перешкоди для прояву творчості особистості. Внаслідок цього підвищується впевненість учня у власних творчих силах, що у свою чергу, сприяє позбавленню учнів комплексу “вивченої безпорадності” й дає змогу формувати насичений образ “Я - професіонал”.

Із трьох шкіл, де відбувався констатувальний експеримент, одна мала пріоритетом комп'ютерний дизайн (м. Єланець), а дві інші - традиційні художні предмети. Тому для запобігання впливу кількісної переваги учнів двох шкіл однакового типу на результати формувального експерименту для його проведення було обрано дві різнотипні школи у містах Херсоні й Єланці, що забезпечило майже однакову кількість учнів (за напрямом навчання) в експериментальній і контрольній групах. У цих школах із 211 учнів 10-11-х класів експериментальну групу склали 102 учня, а контрольну відповідно 109 учнів. Розподіл здійснювався з урахуванням результатів констатувального експерименту, що дало змогу розподілити класи таким чином, щоб учні контрольної групи мали вищий середній бал, порівняно з учнями експериментальної.

Для перевірки ефективності авторського підходу у навчально-виховний процес експериментальної групи було впроваджено означені вище організаційно-педагогічні умови. З метою забезпечення взаємозв'язків між образотворчим мистецтвом і комп'ютерними технологіями в експерименті, окрім вказаних раніше методів вимірювання структури готовності старшокласників до професійного самовизначення, задіяні також методи ідеалізації, моделювання, порівняння, абстрагування, аналогії. Окрім констатувального і підсумкового вимірювання для виявлення динаміки формування готовності старшокласників до професійного самовизначення серед навчального року було проведено два контрольних зрізи.

Отже, з'ясовано, що в експериментальній групі стан готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності з переважно низького рівня підвищився до вище середнього, а у контрольній групі виявлено лише незначне підвищення цього стану (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка формування готовності старшокласників до професійного самовизначення

Компоненти	Експериментальна група (середній бал за компонентом)	Приріст	Контрольна група (середній бал за компонентом)	Приріст
	1 вимір	2 вимір	3 вимір	4 вимір		1 вимір	2 вимір	3 вимір	4 вимір
мотиваційний	2,2	2,9	3,5	3,9	1,7	2,3	2,3	2,4	2,4	0,2
когнітивний	2,7	3,2	3,6	4,1	1,4	2,9	2,9	3,1	3,1	0,2
практично-дійовий	2,8	3,3	3,6	4	1,2	2,8	3	3,1	3,2	0,4
креативний	2,7	3,5	3,7	4,2	1,5	2,9	2,9	3	3	0,1
Загальний середній бал групи	2,6	3,2	3,6	4	1,4	2,7	2,7	2,9	2,9	0,2

Результати формувального експерименту засвідчили, що завдяки впровадженим організаційно-педагогічним умовам профорієнтаційна робота набула систематичності й цілеспрямованості з урахуванням сучасних вимог до фахівців художніх спеціальностей.

Таким чином, результати проведеного дисертаційного дослідження підтверджують правомірність висунутої гіпотези.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності через усунення суперечності між традиційною системою навчання і виховання учнів у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю, яка не враховувала сучасні професійні вимоги, та сучасним ринком художньої праці. Існуючу суперечність вирішено завдяки проведенню профорієнтаційної роботи на основі навчальних програм “Композиція”, “Комп'ютерна графіка”, а також “Художня культура”, через взаємоузгодження їх змісту, тематичних завдань і поєднання з сучасними професійними випробуваннями, що надає можливість визначати й розвивати професійно важливі якості особистості.

1. На основі аналізу наукових робіт визначено, що сучасні дослідження з питань професійного самовизначення старшокласників рухаються за двома головними напрямами: 1) гуманізація процесу професійного самовизначення особистості (відхід від пріоритету інтересів держави); 2) активне залучення до цього процесу сучасних результатів науково-технічного прогресу і врахування нових соціальних умов. Залишається недослідженим процес формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності відповідно до сучасних змін у науково-технічному і соціальному розвитку суспільства, зокрема використання комп'ютерних графічних програм.

На підґрунті теоретичного аналізу наукових розробок за темою дослідження та узагальнення педагогічного досвіду визначено сутність поняття “професійне самовизначення у сфері художньої діяльності” і поняття “готовності старшокласників до професійного самовизначення”. Отже, з'ясовано, що для успішної підготовки старшокласника до професійного самовизначення у цій сфері необхідним є наявність певних загальних і спеціальних здібностей особистості та їх відповідний розвиток, а також позитивне ставлення до художньої діяльності.

Обґрунтовано, що відповідно до сучасних професійних вимог ринку праці необхідними є корективи у формулі професії “художник” насамперед оволодіння комп'ютерними технологіями.

2. Уточнену структуру готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності складають такі компоненти: мотиваційний (професійні інтереси, наміри й мотиви вибору професії); когнітивний (знання змісту художніх спеціальностей, знання теоретичних основ художньої діяльності та самооцінка професійно важливих якостей); практично-дійовий (практичне вміння та навички виконання художніх робіт, а також особистісний професійний план і практичні заходи щодо його реалізації); креативний (творчий підхід до вирішення поставлених завдань і розкриття та розвиток природних здібностей).

Критерії вимірювання структури готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності є ідентичними до вказаних вище компонентів означеної структури. Характеристику критеріїв забезпечує відповідна якісна шкала диференційованих показників, яка містить у собі п'ять рівнів (високий рівень прояву якості показників - п'ять балів; вище середнього рівня - чотири бала; середній рівень - три бала; нижче середнього рівня - два бала; низький рівень - один бал).

У перебігу констатувального експерименту, де застосовувалися такі методи наукового дослідження, як педагогічне спостереження, аналіз творчих робіт учнів, анкетування, бесіди, тести, експертні оцінки, виявлено суперечність між існуючим змістом навчання і виховання учнів у досліджуваних навчальних закладах і сучасними вимогами ринку праці, що зумовило переважно низький рівень їхньої готовності до професійного самовизначення. Так, виявлено, що середній бал готовності старшокласників до професійного самовизначення складає 2,6 балу (за п'ятибальною системою).

3. Виявлено і обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які відповідають сучасним вимогам ринку праці, а також перспективі його розвитку і забезпечують ефективну підготовку старшокласників до професійного самовизначення: 1) розробка навчальних програм із предметів “Композиція” і “Комп'ютерна графіка”, зміст яких узгоджено між собою, а також “Художньою культурою” з урахуванням професійної орієнтації старшокласників; 2) поєднання тематичних завдань предметів “Композиція”, “Комп'ютерна графіка”, “Художня культура” з професійними випробуваннями (які враховують сучасні вимоги до фахівців художніх спеціальностей); 3) організація і координація взаємодії педагогічного колективу, спрямованої на забезпечення ефективного процесу професійного самовизначення старшокласників (поінформування, діагностика і розвиток спеціальних здібностей і професійно важливих якостей особистості, аналіз професії, самоаналіз, професійні випробування).

У процесі впровадження обґрунтованих організаційно-педагогічних умов найефективнішими виявилися евристичні методи, що зумовлюють створення навчальних вправ для опановування учнями знань і вмінь із пошуку нестандартного рішення поставленого завдання, зокрема засобами комп'ютерної графіки, які водночас є професійними випробуваннями; методи саморегулювання і самоконтролю особистістю власного емоційного стану, що сприяє підвищенню в учнів впевненості у власних творчих силах (завдяки підтримки оточення і усвідомлення своїх реальних творчих успіхів, які досягаються усуненням за допомогою комп'ютерної графіки суто технологічних складнощів при створенні художніх робіт); прийоми трансформації зорового образу (зміна положення в просторі; трансформація конструкції; одночасне трансформування конструкції і просторового положення об'єкту), що дає змогу створювати навчальні завдання до професійних випробувань з певних художніх спеціальностей.

4. Завдяки впровадженню організаційно-педагогічних умов забезпечується необхідне ознайомлення учнів із змістом сучасних художніх спеціальностей, а також визначення, розвиток та зіставлення особистісних здібностей і якостей із професійними вимогами. Підвищується зацікавленість учнів саме змістом сучасних спеціальностей художнього профілю, а не лише їх зовнішніми ознаками за рахунок виконання навчальних завдань, що наближені до теперішнього ринку художньої праці. Мотиви вибору професії також зрушуються у бік її безпосереднього змісту завдяки зміцненню впевненості учня у власній здатності опанувати необхідні знання і вміння, ґрунтуючись на усвідомленні своїх реальних творчих успіхів і формування насиченого образу “Я - професіонал”. За такого підходу визначені організаційно-педагогічні умови є ефективним засобом, що сприяє вирішенню актуальної проблеми теорії і методики виховання в аспекті підготовки старшокласників до усвідомленого вибору професії.

Кількісний аналіз результатів формувального експерименту на основі методів математичної статистики свідчить, що приріст середнього балу експериментальної групи складає 1,4 бала (за п'ятибальною системою) проти 0,2 бала у контрольній, що у свою чергу доводить ефективність запропонованих організаційно-педагогічних умов.

Проведене дисертаційне дослідження не охоплює всіх аспектів процесу формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності. Зокрема, потребують подальшої розробки профорієнтаційні можливості варіативних предметів художнього циклу з декоративно-ужиткового мистецтва, а також зв'язки між особливостями вікового розвитку учнів та їхньою схильністю до комп'ютерних технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Туляєв В. В. Застосування комп'ютерної графіки при формуванні професійного самовизначення старшокласників / В. В. Туляєв // Вересень. - 2006. - № 3-4 (36-37). - С. 46-51.

2. Туляєв В. В. Зміст формули професії “художник” при самовизначенні старшокласників у сфері художньої діяльності / В. В. Туляєв // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - 2006. - № 43. - С. 176-181.

3. Туляєв В. В. Вплив комп'ютерної графіки на емоційний стан та професійне самовизначення старшокласників в процесі художньої творчості / В. В. Туляєв // Науковий вісник МДУ. - Випуск 12. Педагогічні науки - Т. 4. - 2006. - С. 205-214.

4. Туляєв В. В. Штучні середовища комп'ютерної графіки у професійному самовизначенні старшокласників / В. В. Туляєв // Науковий вісник. ПДПУ ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. - 2007. - № 12. - С. 84-90.

5. Туляєв В. В. Розвиток просторового мислення засобами комп'ютерної графіки / В. В. Туляєв // Мистецтво та освіта. - 2007. - № 2 (44). - С. 59-62.

6. Туляєв В. В. Констатувальний етап експериментального дослідження процесу професійного самовизначення старшокласників / В. В. Туляєв // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. - 2007. -

7. № 9-10. - С. 101-106.

8. Туляєв В. В. Методика формуючої частини експериментального дослідження процесу професійного самовизначення старшокласників / В. В. Туляєв // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. - 2007. - № 11. - С. 37-43.

9. Туляєв В. В. Професійне самовизначення старшокласників : сучасний погляд на проблему / В. В. Туляєв // Вересень. - 2008. - № 1-2 (42-43). -

10. С. 128-134.

11. Туляєв В. В. Якісний аналіз результатів формуючого експерименту з професійного самовизначення старшокласників / В. В. Туляєв // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. - 2008. - № 1. - С. 79-85.

Інші публікації:

12. Туляєв В. В. Останні наукові дослідження з проблем професійного самовизначення старшокласників / В. В. Туляєв // Гуманітарно-економічні дослідження : зб. наук. праць. - 2007. - Т. ІV. - С. 385-388.

АНОТАЦІЯ

Туляєв В. В. Організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до професійного самовизначення у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.

У дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, яке полягає у подоланні суперечності між існуючою традиційною системою художнього навчання і виховання учнів у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю та сучасними професійними вимогами. Розроблені організаційно-педагогічні умови дають змогу ознайомлювати старшокласників із сучасними художніми спеціальностями, визначати, розвивати спеціальні здібності і професійно важливі якості учня. Суть полягає в узгодженні змісту програм “Композиція”, “Комп'ютерна графіка”, а також “Художня культура”, проведення на їх основі професійних випробувань, що враховують сучасні вимоги ринку художньої праці.

Ключові слова: професійне самовизначення старшокласників, організаційно-педагогічні умови, сфера художньої діяльності, спеціалізовані загальноосвітні навчальні заклади художнього профілю, комп'ютерна графіка, професійні випробування.

Туляев В. В. Организационно-педагогические условия подготовки старшеклассников к профессиональному самоопределению в специализированных общеобразовательных учебных заведениях художественного профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2008.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение проблемы подготовки старшеклассников к профессиональному самоопределению в сфере художественной деятельности, которое заключается в снятии противоречия между новыми профессиональными требованиями к специалисту и существующей системой обучения и воспитания учащихся в специализированных общеобразовательных учебных заведениях художественного профиля.

Разработанные организационно-педагогические условия позволяют ученикам ознакомляться с современными художественными специальностями, определять, развивать и сопоставлять собственные профессионально важные качества и возможности с существующими требованиями рынка труда. Решение заключается в согласованности содержания учебных программ “Композиция” и “Компьютерная графика”, а также “Художественная культура”, и соединения их тематических заданий с профессиональными испытаниями на основе учета современных профессиональных требований к специалисту.

Определено понятие профессиональное самоопределение в сфере художественной деятельности и понятие готовности старшеклассника осуществить такой выбор. Выяснено, что для успешной подготовки старшеклассника к профессиональному выбору в этой сфере необходимо наличие определенных общих и специальных способностей личности и их соответствующее развитие, а также положительное отношение к художественному труду.

Уточнена структура готовности старшеклассника к профессиональному самоопределению в сфере художественной деятельности, где выделено четыре компонента. Мотивационный - профессиональные интересы, намерения и мотив выбора профессии. Когнитивный - знание особенностей художественных специальностей, знание основ художественной деятельности и самооценка своих профессионально важных качеств и возможностей. Практично-деятельный - умения и навыки выполнения художественных работ, а также личный профессиональный план и практические меры для его осуществления. Креативный - творческий подход при выполнении поставленного задания, а также выявление и развитие природных способностей.

Критерии измерения данной структуры идентичны слагаемым компонентов, а их качественную характеристику обеспечивает шкала показателей, которая состоит из пяти уровней по аналогии с пятибалльной системой оценки знаний и умений.

Формулу профессии “художник” уточнено новыми профессионально важными требованиями, прежде всего - владение компьютерными технологиями.

Разработан комплекс методов и приемов подготовки старшеклассников к профессиональному самоопределению: эвристические методы при поиске учеником нестандартного решения поставленного творческого задания; приемы трансформации зрительных образов и возможности ориентирования в пространстве картины; методы повышения самоконтроля, саморегулирования старшеклассников используя компьютерную графику и поддержку окружающих людей на основании его реальных творческих успехов.

Результаты проведенного исследования позволили сделать выводы, что разработанные организационно-педагогические условия позволяют эффективно готовить старшеклассников к профессиональному самоопределению в сфере художественной деятельности адекватно сложившимся профессиональным требованиям рынка и с учетом перспективы его развития.

Ключевые слова: профессиональное самоопределение старшеклассников, сфера художественной деятельности, организационно-педагогические условия, специализированные общеобразовательные учебные заведения художественного профиля, компьютерная графика, профессиональные пробы.

Tulyayev V. V. Organizational and pedagogical conditions for preparation of senior pupils for professional self-determination at specialized general education art institutions. - Manuscript.

Dissertation for gaining the scientific degree of Candidate of Pedagogy according in specialty 13.00.07 - the theory and methods of upbringing. - Institute of Upbringing Problems, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

Thesis work represents theoretical generalization and new solution of the problem of preparation of senior pupils to professional self-determination in the field of artistic activities that consists in overcoming of controversy between existing educational conditions of preparation process at specialized educational institutions indicated above, and current professional requirements. Developed organizational and pedagogical conditions allow familiarization with modern artistic specialties, determination, development and comparison of professionally significant qualities of a pupil with requirements existing the employment market. Essence consists in coordination of “Artistic Culture”, “Composition”, “Computer Graphics” programs and conducting on professional tests on their basis, with regard to current professional requirements and their application to special computer exercises.

Key words: professional self-determination of senior pupils, organizational and pedagogical conditions, field of artistic activities, specialized general education art institutions, computer graphics.

Размещено на Allbest.ru

...