Формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу

Грицай Сергій Михайлович

Харків-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

Попова Олена Володимирівна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди, професор кафедри загальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Васильєва Марина Петрівна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди,

професор кафедри інноваційних педагогічних технологій;

кандидат педагогічних наук, доцент

Ткачов Сергій Іванович,

Інститут підвищення кваліфікації

спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (м. Харків),

доцент кафедри педагогіки і психології.

Захист відбудеться «27» травня 2009 року о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного національного університету імені Г.С.Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 214 В).

Автореферат розісланий “24” квітня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.П.Танько

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. В умовах переходу до дійсної демократії, реальної участі народу в прийнятті політичних рішень, багатопартійності і плюралізму думок зростає потреба формування в молодого покоління всебічної політичної освіченості, гнучкого політичного мислення, навичок суспільно-політичної діяльності, тобто формування в молоді політичної культури. Політична культура є надзвичайно вагомим чинником у житті суспільства, що безпосередньо впливає на різні сфери його існування: на розвиток всієї політичної системи в країні, на партійну структуризацію та зрілість політичних сил, їх спроможність реально змінювати перебіг суспільних процесів і визначати вектор їх розвитку.

Сьогодні не існує іншого суспільного інституту, який міг би виконати завдання підвищення політичної культури належним чином більш якісно і продуктивно, ніж інститут освіти. Перед сучасним учителем, викладачем вищої школи постає важливе завдання сформувати в молодого покоління комплекс особистих якостей характеру, найважливіших людських почуттів, які б спонукали особистість до позитивних дій і вчинків громадянина, до прояву високої соціально-політичної активності.

Вирішити ці завдання в змозі тільки соціально зрілий педагог з яскраво вираженою громадянською, суспільно-політичною спрямованістю, здатний ефективно вирішувати питання морального, громадянсько-політичного виховання молодих поколінь. Закономірно постає питання про формування в майбутнього вчителя політичної культури як важливої складової його професійної підготовки.

Як об'єкт філософських досліджень політична культура розглядається в працях Л. Ануфрієвої, Н. Казарінової, Г. Лоли, В. Муругової, В. Шапко та інших.

За радянських часів проблему формування політичної культури різних соціальних верств населення досліджували Л. Акімова, Ф. Бурлацький, В. Васильєв, О. Галкін, С. Губерський, А. Єришев, М. Іовчук, Н. Кейзеров, Л. Коган, Є. Комаров, В. Мушинський, В. Мшвенієрадзе, Ю. Ожегов, Р. Сєврук, В. Щегорцев та інші. Утім питання формування політичної культури молоді в нових історичних умовах досліджено недостатньо. Серед сучасних наукових праць, присвячених цій проблемі, слід відзначити колективну монографію В. Бебика, М. Головатого та В. Ребкало, у якій розглядаються особливості та шляхи формування політичної культури сучасної молоді в контексті історичної місії, генези української нації.

Вихованню політичної культури старшокласників присвячені дослідження В. Абушика, В. Пряникової, О. Волкова, Є. Зєлєнова.

Проблемі формування професійної культури майбутнього вчителя та її окремих складників присвячені наукові праці Т. Бутенко, І. Глазкової, В. Грехнєва, В. Гриньової, В. Гриньова, Т. Іванової, В. Кан-Каліка, Я. Коломинського, Н. Крилової, С. Мельничука, А. Мудрика, М. Подберезського, С. Прийми, І. Прокопенка, В. Семиченко, Л. Столяревської, Ю. Соловйової, Г. Шевченко та інших учених.

Підготовку майбутнього вчителя до формування політичної культури старшокласників досліджено в дисертаційній роботі С. Ткачова.

Водночас проблема формування політичної культури майбутнього вчителя як його професійної якості не знайшла спеціального вивчення у психолого-педагогічних дослідженнях. Відсутні роботи, в яких науково обґрунтовані саме поняття, зміст, технологія формування політичної культури майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки.

Разом з тим тенденції розвитку сучасних педагогічних ВНЗ, аналіз якості підготовки майбутніх учителів дозволили виявити суперечності стосовно досліджуваної проблеми:

між необхідністю виховання політично зрілої молоді та недостатньою підготовленістю педагогічних кадрів до його здійснення;

між наголошенням на пріоритетності виховання майбутнього вчителя як педагога-громадянина та низьким рівнем політичної культури студентів педагогічних вищих навчальних закладів;

між необхідністю формування політичної культури майбутнього вчителя і нерозробленістю методологічних і теоретико-методичних засад забезпечення цього складника професійно-педагогічної готовності майбутнього педагога.

Отже, актуальність, недостатня розробленість проблеми та необхідність розв'язання вказаних суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу».

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах» (РК № 01 - 200199004104). Тему дисертації затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 1 від 29.02.2008 року), узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології Академії педагогічних наук України (протокол № 3 від 25.03.2008 року).

Мета дослідження - виявити вплив науково-методичної системи забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя на якість їхньої професійної підготовки.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

На підставі аналізу наукової літератури розкрити сутність дефініцій досліджуваної проблеми та визначити особливості структурних компонентів політичної культури майбутнього вчителя.

Теоретично обґрунтувати систему науково-методичного забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя, розробити та експериментально перевірити модель її запровадження в навчально-виховний процес педагогічного ВНЗ.

Уточнити критерії і показники політичної культури вчителя.

Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес педагогічного вищого навчального закладу. вчитель політичний культура

Предмет дослідження - формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі педагогічного вищого навчального закладу .

У ході дослідження було зроблено припущення про те, що формування політичної культури майбутнього вчителя буде ефективним, якщо розробити і впровадити в навчально-виховний процес педагогічного вищого навчального закладу систему науково-методичного забезпечення формування структурних компонентів досліджуваної якості, що ґрунтується на гуманістичному, системному, особистісно-діяльнісному, компетентнісному концептуальних підходах і передбачає: здійснення технологічних етапів процесу формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі (мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, аналітико-рефлексивного), застосування відповідного методичного інструментарію (методів, форм, засобів, методик); створення необхідних педагогічних умов (підготовка викладачів до формування політичної культури майбутніх учителів; забезпечення громадянсько-політичної спрямованості змісту навчально-виховного процесу шляхом внесення відповідних змін у зміст навчання і позааудиторної роботи); проведення безперервного педагогічного моніторингу якості професійної підготовки студентів.

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарата), емпіричні (спостереження, анкетування, опитування, бесіда, метод експертних оцінок, вивчення результатів виховання студентів для виявлення рівня сформованості політичної культури майбутніх учителів за визначеними критеріями і показниками; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези), методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання про єдність процесів, взаємовпливів і взаємозалежності явищ об'єктивної дійсності; положення філософії, соціології, психології, педагогіки про особистість, її пріоритетність та особливості розвитку, детермінованість її поведінки зовнішніми і внутрішніми факторами; філософські положення про роль культури у формуванні духовності та професіоналізму особистості; суттєві положення гуманістичного, системного, особистісно-діяльнісного, компетентнісного підходів до формування професійної культури майбутнього вчителя.

Теоретичну основу дослідження складають праці вчених, у яких розкриваються:

теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя (А. Алексюк, В. Андрущенко, А. Бойко, В. Буряк, М. Васильєва, С. Гончаренко, В. Євдокимов, М. Євтух, В. Зеньковський, І. Зязюн, В. Кремень, О. Коваленко, В. Лозова, В. Луговий, О. Пєхота, М. Подберезський, І. Прокопенко, О. Романовський, О. Савченко, В. Синьов, С. Сисоєва, О. Сухомлинська, Н. Хмель та інші дослідники);

роль культури в освітньому процесі вищих педагогічних закладів освіти (В. Андрущенко, А. Барабанщиков, О. Бондаревська, М. Бунаков, В. Буряк, М. Васильєва, В. Вернадський, О. Газман, С. Гончаренко, В. Гриньова, І. Зязюн, С. Золотухіна, Е. Ільєнков, А. Лосєв, Ю. Лотман, М. Мамардашвілі, М. Подберезський, І. Прокопенко, С. Сисоєва, В. Франкл, Е. Фромм, П. Юркевич, К. Ясперс);

теоретичні засади професійної культури вчителя (Т. Бутенко, В. Грехнєв, В. Гриньова, В. Кан-Калік, Я. Коломинський, Н. Крилова, С. Мельничук, А. Мудрик, М. Подберезський, І. Прокопенко, Г. Шевченко та інші вчені);

різні аспекти формування політичної культури школярів і студентської молоді, в тому числі майбутніх учителів (Л. Акімова, Ф. Бурлацький, В. Васильєв, О. Галкін, С. Губерський, А. Єришев, Є. Зеленов, М. Іовчук, Н. Кейзеров, Л. Коган, Є. Комаров, Б. Леванов, В. Мушинський, В. Мшвенієрадзе, Ю. Ожегов, О. Попова, В. Ребкало, Р. Сєврук, С. Ткачов, Є. Шиянов, В. Щегорцев та інші дослідники).

Експериментальною базою дослідження було обрано Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Різними видами дослідної роботи було охоплено 1024 студенти, 354 викладачі. Дослідження здійснювалося протягом 2001 - 2008 років.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають у тому, що:

уперше теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено модель науково-методичного забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя, яка ґрунтується на гуманістичному, системному, особистісно-діяльнісному, компетентнісному концептуальних підходах і передбачає: забезпечення технологічних етапів процесу формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі (мотиваційно-ціннісного, змістово-діяльнісного, аналітико-рефлексивного), застосування відповідного методичного інструментарію (методів, форм, засобів, методик); створення необхідних педагогічних умов (здійснення підготовки викладачів до формування політичної культури майбутніх учителів; забезпечення громадянсько-політичної спрямованості змісту навчально-виховного процесу шляхом внесення відповідних змін у зміст навчання і позааудиторної роботи); проведення педагогічного моніторингу якості професійної підготовки студентів;

уточнено критерії і показники сформованості політичної культури майбутнього вчителя, до яких віднесено: мотиваційно-ціннісний (соціальна спрямованість мотивів, професійні мотиви, професійно-пізнавальний інтерес до оволодіння політичною культурою, ціннісне ставлення до політичної культури вчителя та оволодіння методикою політичного виховання); змістово-процесуальний (сформованість та характер засвоєння науково-теоретичних і практичних знань, що характеризують сформованість політичної культури, загальнополітичні вміння, професійна компетентність щодо здійснення політичного виховання учнів); особистісно-рефлексивний критерій (вияв майбутнім учителем як носія політичної культури професійних якостей у навчально-виховному процесі, самооцінка);

подальшого розвитку набули питання формування політичної компетентності майбутнього вчителя як складової його політичної культури, яка характеризує досягнення вчителя в засвоєнні політичних знань, умінь, норм і традицій суспільно-політичної діяльності, дозволяє вчителю регулювати свої політичні дії, поведінку і виступає основою його готовності здійснювати громадянське виховання підростаючого покоління.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонована модель формування політичної культури майбутнього вчителя пройшла експериментальну перевірку і може бути реалізована в практиці сучасних педагогічних ВНЗ. Розробленими на основі аналізу теоретичного матеріалу та практичного досвіду науково-методичними матеріалами з питання формування політичної культури майбутнього вчителя можуть послугуватися викладачі, куратори академічних груп, вихователі в роботі зі студентами. вищого педагогічного навчального закладу.

Основні результати дослідження впроваджено в педагогічний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (акт про впровадження № 07 - 486 від 27.03.09.), Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (акт про впровадження № 232 від 05.11.08.), Вищого комунального навчального закладу Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка» (акт про впровадження № 18 від 29.10.08.).

Матеріали дисертації також можуть бути використані магістрами при вивченні курсів педагогіки та педагогіки вищої школи; у системі післядипломної освіти педагогічних працівників; у підготовці підручників, навчально-методичних посібників; при написанні наукових робіт у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації.

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням комплексу теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутого припущення, репрезентативністю вибірки досліджуваних; тривалістю дослідження; особистим досвідом автора; кількісним та якісним аналізом результатів експериментальної роботи та впровадженням їх у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Апробація та впровадження результатів здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, висновки і результати дослідження доповідалися на міжнародній, всеукраїнській та регіональній конференціях «Народний рух України: місце в історії та політиці» (Одеса, 2001), «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх технологій» (Львів, 2008), «Освіта й доля нації» (Харків, 2008), науково-практичній конференції молодих учених Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (Харків, 2008). Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної освіти та кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (2004-2008 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в 12 публікаціях автора, серед них: 1 - навчально-методичний посібник (у співавторстві), 9 ? статті у провідних фахових наукових виданнях, 2 - матеріали конференцій.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (393 найменування), 5 додатків, 15 таблиць, 3 рисунків. Загальний обсяг дисертації складає 210 сторінок, із них основного тексту 159 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування політичної культури майбутнього вчителя» ? на підставі аналізу наукової літератури проаналізовано сутність та схарактеризовано структурні компоненти політичної культури вчителя як складової його професійної культури, теоретично обґрунтувано модель науково-методичного забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя, визначено критерії, показники та рівні її сформованості.

У дослідженні на основі аналізу наукової літератури (Г.Алмонд, С.Верба, А.Єришев, М.Іовчук, Л.Коган, Л.Пай, В.Ребкало, Р.Такер та інші) політичну культуру визначено як особливий різновид культури, спосіб духовно-практичної діяльності і відносин, які відображують, закріплюють та реалізують головні національні цінності та інтереси, формують політичні погляди та цінності, знання та навички участі громадян у суспільно-політичному житі держави. Особа в процесі свідомої діяльності отримує політичні знання та досвід, формує свою політичну свідомість, відповідні політичні відносини.

Доведено, що політична культура є невід'ємною складовою професійної культури сучасного вчителя.

Політичну культуру вчителя визначено як складову його професійної культури, що характеризує досягнення вчителя в засвоєнні політичних знань, умінь, норм і традицій суспільно-політичної діяльності, які дозволяють вчителю регулювати свої політичні дії, поведінку і виступають основою його готовності здійснювати громадянське виховання підростаючого покоління.

З'ясовано, що політичну культуру в сучасних дослідженнях розглядають переважно в межах проблем громадянської освіти і громадянського виховання. При цьому часто поняття політичної культури і громадянської культури ототожнюються. Незважаючи на збіг багатьох суттєвих характеристик цих видів культури (національна свідомість, активна життєва позиція; умінння аналізувати і оцінювати суспільно-політичні події, які відбуваються в країні, світі; знання політичних норм, традицій своєї країни; спільність цінностей; потреба брати участь у суспільно-політичній діяльності тощо), у дослідженні доведено, що ці поняття є близькими, але не тотожними: вони знаходяться в тісному взаємозв'язку і зумовлюють одне одне.

У дисертації структуру політичної культурі вчителя розглянуто як сукупність аксіологічного, гностичного, операційного та особистісного блоків. Вони відбивають розмаїття зовнішніх і внутрішніх зв'язків і відносин, ціннісних орієнтацій, способів педагогічної діяльності і спілкування, професійного самовиховання майбутнього педагога, що характеризують його політичну зрілість і політичну компетентність.

Аксіологічний блок включає цільовий і мотиваційно-ціннісний компоненти, пов'язаний, що пов'язано, у першу чергу, із визначенням майбутнім учителем значущості політичної культури для вдосконалення його професійної компетентності; цілями і мотивами власної навчальної діяльності, громадсько-політичної поведінки і тими зразками, ідеалами, вищими громадянськими цінностями, якими він керується й котрі є орієнтиром у його професійному становленні. Учитель високої політичної культури характеризується сформованістю оцінно-ціннісних відносин, ціннісного сенсу діяльності, самовизначенням особистості. У цьому випадку основні громадянсько-політичні цінності (прагнення до соціальної гармонії, обстоювання соціальної і міжетнічної справедливості, культура соціальних та політичних стосунків, повага до закону, рівність громадян перед законом, самовідповідальність людини, права людини, недоторканність особи тощо) стають для майбутнього вчителя певними, вагомими ціннісними орієнтаціями.

Гностичний блок складають когнітивний (система політичних знань, професійно-педагогічні знання) як основи політичних переконань. У дисертації зазначається, що кожний блок у структурі політичної культури вчителя має свою специфіку порівняно із відповідною складовою структури політичної культури як загальнолюдського феномена, але особливо це стосується когнітивного компонента, який передбачає не тільки систему політичних знань, а й теоретичну компетентність щодо здійснення вчителем громадянсько-політичного виховання.

Операційний блок складається з діяльнісного і рефлексивного компонентів і передбачає організацію їхньої практичної діяльності, що вимагає оволодіння вчителем спеціальними політичними вміннями, а також професійними вміннями для здійнення професійно-виховної діяльності, які ми умовно назвали політико-педагогічними вміннями майбутнього вчителя.

Сформована політична культура вчителя передбачає адекватності мотивів, знань і вмінь особистісними якостями (гуманізм, громадянськість, чесність, гідність, відповідальність, об'єктивність, толерантність тощо), які складають особистісний блок у її структурі.

Кожний з визначених компонентів вимагає дослідження ефективних шляхів забезпечення їх у навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ.

Це зумовило теоретичну розробку моделі науково-методичного забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя (рис. 1 на с.9).

Розроблена модель ґрунтується на гуманістичному, системному, особистісно-діяльнісному, компетентісному концептуальних підходах і передбачає забезпечення: 1) технологічних етапів формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі застосуванням відповідних методів, форм, засобів; 2) педагогічних умов ефективності формування політичної культури майбутнього вчителя; 3) педагогічного моніторингу досліджуваного процесу.

Запропонована модель спрямована на забезпечення політичної культури майбутнього вчителя в різних видах діяльності в межах навчально-виховного процесу педагогічного університету - навчальній, позааудиторній виховній, громадській.

Формування політичної культури майбутнього вчителя в навчальній діяльності впливає на всі її структурні компоненти, але найбільшою мірою на

аксіологічний і гностичний блоки. З'ясовано, що головну роль в цьому процесі відіграють суспільно-історичні дисципліни і навчальні дисципліни психолого-педагогічного циклу.



Позааудиторна виховна діяльність студентів має винятково важливе значення для формування політичної культури майбутнього вчителя, оскільки є ефективним засобом активізації інтелектуальної діяльності, розвитку творчих здібностей, формування професійних якостей. Установлено, що правильно організована позааудиторна виховна робота, спрямована на формування політичної культури студентів, може слугувати певним еталоном, певним орієнтиром у процесі майбутньої професійно-виховної діяльності.

Доведено, що розгляд політичної діяльності можливий тільки в контексті більш широкого комлексу соціальних зв'язків, тобто у співвідношенні з громадською діяльністю, у якій майбутній вчитель набуває політичний практичний досвід. Виконання громадських доручень формують у студентів колективістсько вмотивоване, свідоме, активне, емоційно-вольове ставлення до навколишньої дійсності. Разом з тим громадське доручення виявляється засобом перетворення громадсько-політичних і морально значущих знань студентів у їхні переконання.

З огляду на визначені сутнісні ознаки політичної культури вчителя, її структурних компонентів було визначено технологічні етапи формування досліджуваної якості майбутнього вчителя: мотиваційно-ціннісний; змістово-діяльнісний; аналітико-рефлексивний.

Важлива роль у розробленій моделі належить моніторингу процесу формування політичної культури майбутнього вчителя, оскільки дозволяє отримувати оперативну інформацію щодо перебігу педагогічного процесу, його результативності, робити висновки відносно його позитивних і негативних сторін, своєчасно його коригувати.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка моделі забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі педагогічного вищого навчального закладу» - розкриваються загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи і хід дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. В експериментальному дослідженні взяли участь студенти історичного і фізико-математичного факультетів загальною кількістю 224 особи, з яких згідно з програмою нашого експерименту було створено три експериментальні групи (загальною кількістю 149 осіб) і контрольна група (75 осіб).

Експеримент був організований у варіативний спосіб за різними напрямами: 1) реалізація моделі переважно в навчальному процесі (варіант А); 2) залучення студентів у виховну позааудиторну роботу громадсько-політичної спрямованості та роботу в органах студентського самоврядування (варіант В); 3) реалізація моделі в цілісному навчально-виховному процесі (варіант С), за якими працювали групи Е1, Е2, Е3 відповідно.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясуваня вихідного рівня сформованості політичної культури майбутнього вчителя за визначеними критеріями.

Формувальний експеримент був спрямований на забезпечення структурних компонентів політичної культури майбутнього вчителя.

Упровадження розробленої моделі в навчально-виховний процес педагогічного університету розпочали з підготовки викладачів до формування політичної культури майбутніх учителів. Ця підготовка здійснювалась у методичних об'єднаннях викладачів, молодих кураторів, керівників гуртків і клубів і передбачала: 1) роботу з активізації громадянсько-політичної позиції викладачів; 2) оволодіння педагогами методикою формування політичної культури майбутнього вчителя. Теоретико-методична підготовка викладачів включала ознайомлення з різноманітними діагностичними, розвивальними і корекційними методиками, з технологіями здійснення політичного виховання студентів. З цією метою був розроблений і прочитаний спецкурс «Формування політичної культури майбутнього вчителя». На факультетах була організована і працювала «Служба методичної допомоги», завданням якої було підвищення рівня професійної компетентності педагогічного колективу шляхом надання консультацій, методичних порад, надання психолого-педагогічної підтримки.

На мотиваційно-ціннісному етапі нами було вжито систему заходів, яка передусім передбачала широку роз'яснювально-інформаційну роботу. До цієї роботи були залучені викладачі, куратори академічних груп; керівники гуртків, клубів та інших позааудиторних утворень.

Викладачі, куратори груп, керівники гуртків, клубів проводили роз'яснювально-інформаційну роботу на своїх ланках роботи: під час лекційних і семінарських занять, на кураторських годинах, заняттях гуртків, клубів.

Також на мотиваційно-ціннісному етапі було вжито низку емоційно-насичених виховних заходів, що мали видовищний характер і викликали в студентів велику зацікавленість. Серед них різноманітні політичні шоу, політ-дебати, факультетські конкурси громадянської пісні та інші.

До участі в організації і проведенні цих заходів максимально залучали студентів як через органи самоврядування, так і в індивідуальному порядку.

Ефективною позааудиторною формою виховної роботи виявилися клуби, гуртки, інші студентські об'єднання, роботі яких приділили особливу увагу. Разом зі створенням нових об'єднань (зокрема клуби «Політосвіта», «Поліс», «Народовладдя») використовували і вже існуючі, але вживали різноманітні заходи для підвищення ефективності їх роботи відповідно до завдань нашого дослідження (наприклад, у дискусійному клубі «Толерант»). Намагалися залучити в такі об'єднання максимальну кількість студентів, але при цьому уникали примусових дій, тобто дотримувалися принципів гуманізму і демократії.

В експериментальній роботі на всіх етапах застосовувались метод створення ситуацій, тренінги, бесіди, дискусії, диспути, конференції, рефлексивні методи та інші. Особливе місце займали різноманітні дидактичні ігри (ділові, рольові (імітаційні)), які дозволяли найбільшою мірою відтворити реальні суспільно-політичні ситуації і процеси.

На змістово-діяльнісному етапі з метою забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя в навчальній діяльності на початку експерименту було скоординовано навчальні плани (як на рівні окремих навчальних дисциплін, так і на рівні міжпредметних зв'язків) і плани з виховної роботи на предмет поглиблення їх змістової спрямованості на формування політичної культури майбутнього вчителя. Насамперед внесли додаткову інформацію щодо політичної культури і політичного виховання школярів у програми навчальних курсів з педагогічних дисциплін. Також внесли у програми суспільних і фахових дисциплін додаткову інформацію, яка б сприяла формування гностичного блоку політичної культури студентів.

У позааудиторній виховній діяльності на цьому етапі використали в межах академічних груп такі форми виховної роботи, як політичні інформації, усні журнали, дискусії, диспути. Ці форми не є новими в педагогічній практиці, вони довели свою ефективність. Проте вони потребували вдосконалення методики їх проведення, наповнення цих форм роботи відповідним змістом з урахуванням сьогодення. Так, у політінформаціях запроваджувались такі рубрики, як «Інформ-дайджест», «Як це було», «Нещодавно», «Запитували - відповідаємо». Також була організована робота, спрямована на пошук інформації з першоджерел; збирання інформаційних матеріалів щодо практичної реалізації проблеми тощо. Систематизацію інформації з першоджерел здійснювали шляхом складання картотеки щодо проблеми («Книжкова полиця вчителя»), анотування провідних ідей («Перлинки для вчителя»), збирання та розробки власної «Скарбничка вчителя» (заповіді педагогічного спілкування, поради молодому вчителеві тощо).

В експерименті зробили спробу відродити таку форму виховної роботи, як «Прес-конференція», в яку включили елементи ігрової, художньої, творчої діяльності. Учасники «Прес-конференції» виступали в певній ролі: політиків, учених, журналістів, учителів-новаторів тощо. Під час підготовки і проведення таких заходів використовували методику колективної творчої діяльності І.Іванова.

Особливу увагу приділяли роботі органів студентського самоврядування і діяльності студентів у громадських організаціях. Представники органів студентського самоврядування, зокрема члени навчальної комісії Ради факультету, брали участь в організації і проведенні олімпіад, предметних тижнів, професійних конкурсів, свята відмінників, розробляли спільно з практичним психологом та викладачами психології діагностики психолого-педагогічної адаптації студентів на весь період навчання в педагогічному навчальному закладі.

На аналітико-рефлексивному етапі формування політичної культури майбутніх учителів ми використовували форми і методи навчання і виховання (полілог, дискусія, рефлексивна інверсія), які спонукали студентів до рефлексивної поведінки і, як наслідок, сприяли їхньому самопізнанню і самовизначенню, розвитку рефлексивних умінь, адекватній самооцінці щодо рівня сформованості у них професійних якостей, у тому числі політичної культури.

На контрольному етапі експерименту було проаналізовано результати. Вірогідності отриманих даних сприяли результати моніторингового дослідження, яке тривало протягом усього експерименту. Динаміку рівнів сформованості політичної культури за визначеними критеріями і показниками відбито в таблиці.

Таблиця

Результати експериментальної перевірки моделі забезпечення формування політичної культури майбутніх учителів (приріст у %)

Критерії, показники (рівні, характер вияву) сформованості політичної культури майбутнього вчителя	Групи
	Е1 (56 осіб)	Е2 (60 осіб)	Е3 (76 осіб)	К (75 осіб)
1	2	3	4	5
Мотиваційно-ціннісний критерій:
характер мотивів:
широкі соціальні; утилітарні;	+14,3 -14,3	+14,3 -14,3	+39,6 -39,6	+5,3 -5,3
рівні професійних мотивів:
високий (прагне бути вчителем, усвідомлення значущості політичної культури для діяльності вчителя, прагне досягти успіху в професійному становленні); середній (прагне бути вчителем, але недостатньо усвідомлює значущість політичної культури для діяльності вчителя, прагне досягти успіху в професійному становленні, іноді під впливом ззовні); елементарний (відсутнє прагнення бути вчителем, не усвідомлює значущості політичної культури для майбутньої професійної діяльності);	+28,6 -17,9 -10,7	+21,7 -5,0 -16,7	+20,7 -7,0 -13,7	+7,9 +7,9 0
професійно-пізнавальний інтерес до оволодіння політичною культурою:
стійкий; відносно стійкий; ситуативний; відсутній;	+34,0 -12,5 -10,7 -10,8	+16,6 0 -5,0 -11,6	+31,0 0 -17,3 -13,7	+14,6 -14,6 +6,6 -6,6
ціннісне ставлення до політичної культури вчителя та оволодіння методикою політичного виховання:
позитивне; індиферентне; негативне.	+25,0 -14,3 -10,7	+33,4 -23,3 -10,1	+41,3 -27,6 -13,7	+17,3 -17,3 0
Змістово-процесуальний критерій:
сформованість та характер засвоєння науково-теоретичних і практичних знань, що характеризують сформованість політичної культури:
високий (повні та глибокі, усвідомлені та дієві політичні знання, творчий характер засвоєння); достатній (несформованість системи політичних знань, реконструктивний характер засвоєння); низький (відсутні або поверхові, безсистемні політичні знання, репродуктивний характер засвоєння);	+28,6 +14,3 +42,9	+20,0 +10,0 -30,0	+27,6 +3,5 -31,1	+13,4 +10,6 -24,0

Варіативність експериментальної роботи дозволила дослідити вплив кожного з апробованих способів реалізації моделі забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя на її складові. Установлено, що всі моделі дозволили отримати майже однакову позитивну динаміку всіх досліджуваних показників, хоча студенти групи Е1, де впроваджувалася комплексна модель, показували більш стабільні результати в навчальній діяльності. Разом з тим позитивна динаміка рівнів сформованості політичної культури майбутніх учителів у експериментальних групах значно вища, ніж у контрольній групі (так, кількість студентів з низьким рівнем політичної культури в експериментальних групах у середньому зменшилась на 26,4%, тоді як у контрольній групі цей показник складає 14,2%), що свідчить про ефективність експериментальної роботи.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

1. На основі аналізу наукової літератури доведено, що в сучасних умовах переходу до дійсної демократії, реальної участі народу у прийнятті політичних рішень, багатопартійності і плюралізму думок зростає потреба формування у молодого покоління всебічної політичної освіченості, гнучкого політичного мислення, навичок суспільно-політичної діяльності, іншими словами, формування в молоді політичної культури. Вирішити ці завдання в змозі тільки соціально зрілий вчитель із сформованою власною політичною культурою.

2. Політичну культуру вчителя визначено як складову його професійної культури, що характеризує досягнення вчителя в засвоєнні політичних знань, умінь, норм і традицій суспільно-політичної діяльності, які дозволяють учителеві регулювати свої політичні дії, поведінку і виступають основою його готовності здійснювати громадянське виховання молодого покоління.

У структурі політичної культури майбутнього вчителя виділено компоненти: цільовий (система цілей), мотиваційно-ціннісний (система мотивів і

цінностей, що актуалізують соціально-політичну і професійну активність), когнітивний (система політичних знань, знання методики політичного виховання), переконавчий (світогляд, ідеали, переконання, установки особистості), діяльнісний (система вмінь, необхідних для здійснення соціально-політичної і професійної діяльності), рефлексивний компонент (уміння аналізувати, оцінювати,

коригувати свою діяльність), особистісний (гуманізм, громадянськість чесність, гідність, відповідальність, об'єктивність, толерантність), які поєднали в чотири блоки: аксіологічний, гностичний, операційний та особистісний. Вони відбивають розмаїття зовнішніх і внутрішніх зв'язків і відносин, ціннісних орієнтацій, способів педагогічної діяльності і спілкування, професійного самовиховання майбутнього педагога, що характеризують його політичну зрілість і політичну компетентність.

3. Уточнено критерії і показники сформованості політичної культури майбутнього вчителя, до яких віднесено: мотиваційно-ціннісний (соціальна спрямованість мотивів, професійні мотиви, професійно-пізнавальний інтерес до оволодіння політичною культурою, ціннісне ставлення до політичної культури вчителя та оволодіння методикою політичного виховання); змістово-процесуальний (сформованість та характер засвоєння науково-теоретичних і практичних знань, що характеризують сформованість політичної культури, загальнополітичні вміння, професійна компетентність щодо здійснення політичного виховання учнів); особистісно-рефлексивний критерій (вияв майбутнім учителем як носія політичної культури професійних якостей у навчально-виховному процесі, самооцінка).

4. Розроблено, обґрунтовано і впроваджено модель науково-методичного забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя, яка ґрунтується на гуманістичному, системному, особистісно-діяльнісному, компетентнісному концептуальних підходах і передбачає: забезпечення технологічних етапів процесу формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі (мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, аналітико-рефлексивного), застосування відповідного методичного інструментарію (методів, форм, засобів, методик); створення необхідних педагогічних умов (здійснення підготовки викладачів до формування політичної культури майбутніх учителів; забезпечення громадянсько-політичної спрямованості змісту навчально-виховного процесу шляхом внесення відповідних змін у зміст навчання і позааудиторної роботи); проведення безперервного педагогічного моніторингу.

5. Реалізація моделі за варіантом А дозволила отримати найбільший приріст політичних знань і теоретичної складової професійної компетентності майбутніх учителів щодо здійснення політичного виховання молодих поколінь, найбільшою мірою покращила політичне мислення студентів; у разі варіанту В у майбутніх учителів найбільші позитивні зрушення спостерігались у діяльнісному і особистісному блоках політичної культури; реалізація розробленої моделі за варіантом С дозволила отримати значну позитивну динаміку всіх критеріїв і показників усіх структурних складових політичної культури, проте в цьому разі мають місце окремі недоліки (вияв окремих показників не завжди має достатньо стійкий характер; практична реалізація моделі в такий спосіб потребує значних витрат часу і зусиль з боку як студентів, так і викладачів).

6. Розроблені навчально-методичні матеріали з питань формування політичної культури майбутнього вчителя можуть бути використані в процесі професійної підготовки студентів педагогічних ВНЗ різних рівнів акредитації.

Проблема формування політичної культури майбутнього вчителя не вичерпується результатами виконаного дослідження. Потребують подальшої розробки засоби умов забезпечення цілісності процесу формування політичної культури майбутніх педагогів, пошуку нових ефективних особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання майбутніх учителів, спрямованих на підвищення ефективності цього процесу тощо.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Грицай С. М. Органи державної влади України / С. М. Грицай // Модульна технологія загальноправової підготовки студентів: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. М. К. Подберезського. - Х. : ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2008. - С.79 - 106.

Грицай С. М. Роль кафедр суспільних наук у формуванні політичної культури майбутніх учителів у сучасних ВНЗ / С. М. Грицай // Компетенція вчителя в полікультурному просторі : зб. наук. пр. / Мін-во мистецтв і туризму України. Луганськ. держ. інст. культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури. -- Х., 2007. -- С. 36 ? 42. (Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка)

Грицай С. М. Структура політичної культури вчителя як професійно значущої якості / С. М. Грицай // Пошуки важелів підвищення якості вищої освіти : зб. наук. пр. / Мін-во мистецтв і туризму України. Луганськ. держ. інст. культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури. -- Х., 2007. -- С. 88 ? 95. (Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка)

Грицай С. М. Взаємозв'язок політичної і громадянської культури особистості / С. М. Грицай // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми виховання і спорту / Харк. держ. акад. дизайну та мистецтв - Х., 2008. -- № 7. -- С. 42 ? 44.

Грицай С. М. Підготовка майбутнього вчителя до громадянсько-політичного виховання школярів у педагогічній теорії / С. М. Грицай // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / Запоріз. обласн. ін-т післядиплом. пед. освіти. -- Запоріжжя, 2008. -- Вип. 50. -- С. 88 - 92.

Грицай С. М. Позааудиторна виховна робота як засіб формування політичної культури майбутнього вчителя / С. М. Грицай // Гуманізація навчально-виховного процесу : наук.-метод. зб. / Слов'ян. держ. пед. ун-т. -- Слов'янськ, 2008. -- Вип. ХLI. -- С. 13 ? 19.

Грицай С. М. Критерії сформованості політичної культури майбутнього вчителя / С. М. Грицай // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми виховання і спорту / Харк. держ. акад. дизайну та мистецтв -- Х., 2008. -- № 10. -- С. 49 ? 51.

Грицай С. М. Політична культура вчителя як чинник його професійної культури / С. М. Грицай // Теорія та методика виховання та навчання: зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. -- Харків, 2008. -- Вип. 22. -- С. 38 ? 43.

Грицай С. М. Теоретичне обґрунтування моделі забезпечення політичної культури майбутнього вчителя / С. М. Грицай // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми виховання і спорту / Харк. держ. акад. дизайну та мистецтв - Х., 2008. - № 12. ? С. 35 ? 39.

Грицай С.М. Політична культура вчителя як складова його професійної культури / С.М.Грицай // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч.1. - С. 15 - 18.

АНОТАЦІЇ

Грицай С.М. «Формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2009.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі педагогічного вищого навчального закладу.

У роботі визначено сутність, структуру і особливості політичної культури майбутнього вчителя. Уточнено критерії і показники сформованості політичної культури майбутнього вчителя. Теоретично обґрунтовано модель науково-методичної забезпечення формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі педагогічного вищого навчального закладу. Схарактеризовано її складові (мету, завдання, концептуальні засади, технологічні етапи, науково-методичний інструментарій, педагогічні умови, моніторинг). Реалізована в педагогічному експерименті, розроблена модель сприялиа формуванню всіх компонентів політичної культури майбутнього вчителя (цільового, мотиваційного, когнітивного, переконавчого, діяльнісного, рефлексивного, особистісного).

Ключові слова: політична культура, майбутній учитель, навчально-виховний процес, формування, модель, педагогічний вищий навчальний заклад.

Грицай С.М. «Формирование политической культуры будущого учителя в учебно-воспитательном процессе высшего педагогического учебного заведения» . - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды. - Харьков, 2009.

На основе анализа научной литературы проанализирована сущность и охарактеризованы структурные компоненты политической культуры учителя как составляющей его профессиональной культуры, теоретично обоснована модель научно-методического обеспечения формирования политической культуры учителя, определены критерии, показатели и уровни ее сформированности.

Доказано, что политическая культура является неотъемлемой составляющей профессиональной культуры современного учителя.

Политическая культура учителя определена как составляющая его профессиональной культуры, которая характеризует достижения учителя в овладении политическими знаниями, умениями, нормами и традициями общественно-политической деятельности, что позволяет учителю регулировать свои политические действия, поведения и выступают основой его готовности осуществлять гражданское воспитание подрастающего поколения.

Выявлены специфические функции политической культуры учителя: воспитывающая, образовательно-коммуникативная и развивающе-нормативная.

В структуре политической культуры учителя выделены компоненты: целевой (система целей), мотивационно-ценностный (система мотивов и ценностей, которые актуализируют соціально-политическую и профессиональную активность личности), когнитивный (система политических знаний, знание методики гражданского воспитания), убежденческий (мировоззрение, идеалы, установки личности), деятельностный (система учений, необходимых для осуществления, социально-политической и профессиональной деятельности), рефлексивный компонент (умения анализировать, оценивать, корректировать свою деятельность), личностный (личностные качества - гуманизм, гражданственность, честность, достоинство, ответственность, объективность, толерантность), которые объединены в четыре блока - аксиологический, гностический, операционный и личностный.

Уточнены критерии и показатели сформированности политической культуры будущего учителя, к которым отнесены: мотивационно-ценностный (социальная направленность мотивов, профессиональные мотивы, профессионально-познавательный интерес к овладению политической культурой, ценностное отношение к политической культуре учителя и овладению методикой политического воспитания); содержательно-процессуальный (сформированность и характер усвоения научно-теоретических и практических знаний, характеризующие сформированность политической культуры, общеполитические умения, профессиональная компетентность относительно осуществления политического воспитания учащихся); личностно-рефлексивный (проявление будущим учителем как носителя политической культуры профессиональных качеств в учебно-воспитательном процессе, самооценка).

Разроботана, обоснована и внедрена в учебно-воспитательный процесс модель научно-методического обеспечения формирования политической культуры будущего учителя, которая основывается на гуманистическом, системном, личностно-деятельностном, компетентностном концептуальних подходах и предусматривает: обеспечение технологических этапов процесса формирования политической культуры (мотивационно-ценностного, когнитивного, деятельностного, аналитико-рефлексивного); использование соответствующего методического инструментария (методов, форм, средств, методик); создание необходимых педагогических условий (осуществление подготовки преподавателей к формированию политической культуры будущего учителя; обеспечение гражданственно-политической направленности содержания учебно-воспитательного процесса путем внесения соответствующих изменений в содержание обучения и внеаудиторной работы); проведение непрерывного мониторинга.

Предоженная модель направлена на обеспечение политической культуры будущего учителя в разных видах деятельности в пределах учебно-воспитательного процесса педагогического университета - учебной, внеаудиторной воспитательной, общественной.

Экспериментальная работа подтвердила, что реализация разработанной модели способствует существенному повышению уровню сформированности политической культуры будущего учителя.

Ключевые слова: политическая культура, будущий учитель, учебно-воспитательный процесс, формирование, модель, педагогическое высшее учебное заведение.

Grytsay S.M. “Forming of Prospective Teacher's Political Culture in the Teaching Process of Higher Pedagogical Educational Establishment”. - Manuscript.

...