Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв в умовах інноваційних технологій

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність і ступінь розробленості проблеми. Одним зі стратегічних завдань, визначених у Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)», є створення умов для формування освіченої, творчої особистості, здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, у галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. Сучасна освіта спрямована на підготовку підростаючого покоління до життя, а це передбачає: здатність випускника використовувати набуті знання, певні стратегії та творчий досвід для розв'язання поставлених завдань у різноманітних ситуаціях; самостійно та грамотно робити вибір; усвідомлено оцінювати й коригувати свою діяльність. Для вирішення названих завдань актуалізується необхідність уведення в систему освіти низки інновацій. На цьому наголошується в програмних документах АПН України, у Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)», Концепції науково-технічного та інноваційного розвитку України тощо.

Особливо гостро окреслена проблема постає в системі організації навчально-виховного процесу закладів нового типу, метою функціонування яких є формування майбутнього інтелектуального потенціалу суспільства. Навчальні плани й програми переважно забезпечують сприятливі умови для формування творчих здібностей учнів. Разом з тим створені на сьогодні заклади нового типу все ще відзначаються традиційними підходами до організації навчального процесу. Це загострює суперечність між сучасними вимогами до випускника ліцею та здатністю існуючої системи освіти задовольняти такі вимоги, тобто сприяти творчому розвитку особистості. Аналіз згаданої вище суперечності визначає актуальність проблеми теоретичного обґрунтування дидактичних умов, необхідних для формування й розвитку творчих здібностей учнів.

Питання розвитку самостійності та творчої ініціативи учнів розглянуті в працях Л. Даниленко, Н. Буринської, Н. Матяш. У дослідженнях І. Лернера йдеться про роль проблемної ситуації в розвитку здібностей учнів. Г. Щукіна розробила концепцію пізнавального інтересу учнів. І. Зязюн, Н. Ничкало приділяли увагу вивченню шляхів всебічного та гармонійного розвитку особистості. М. Махмутов розглядав питання забезпечення особистісного розвитку кожної дитини, яку можна реалізувати через діяльність. І. Бех, І. Якиманська досліджували питання особистісно орієнтованої освіти. Психологічні аспекти проблеми творчості висвітлювалися в роботах Д. Богоявленської, Л. Виготського, П. Гальперіна, Є. Гергеля, С. Рубінштейна, Н. Тализіної та інших. Значний внесок в опрацювання проблеми розроблення інноваційних методів і форм навчання зробили А. Алексюк, В. Бондар, О. Корсакова, Н. Ничкало, Л. Романишина, С. Сисоєва, В. Сушанко, П. Юцявічене, О. Ярошенко та інші.

Аналіз напрацювань науковців у ракурсі досліджуваної проблеми дає підстави констатувати, що комплексних досліджень з питань формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв немає. У ході дослідження було виявлено низку суперечностей між: недостатнім і необхідним високим рівнем сформованості творчих здібностей учнів; сучасними вимогами до випускника ліцею та здатністю існуючої системи освіти задовольнити такі вимоги; потребою введення в практику роботи ліцеїв інноваційних технологій і чинною традиційною технологією навчання.

Актуальність проблеми, необхідність і можливість усунення окреслених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв в умовах інноваційних технологій».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка як складова колективної теми «Нові технології навчання в системі природничих дисциплін» (№ДР 0196U012548). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №2 від 20.09.2003) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 27.05.2004).

Мета дослідження полягає у визначенні й теоретичному обґрунтуванні дидактичних умов формування творчих здібностей учнів ліцеїв у процесі застосування інноваційних технологій на уроках з природничих дисциплін та розробці моделі такого процесу.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження:

На основі аналізу літературних джерел визначити стан розробки проблеми формування творчих здібностей в психолого-педагогічній літературі та місце інноваційних технологій у теорії та практиці навчального процесу в ліцеях.

На підставі конкретизації критеріїв визначити рівні сформованості творчих здібностей учнів ліцею.

Визначити та експериментально перевірити сукупність дидактичних умов формування творчих здібностей учнів ліцею в процесі навчання природничих дисциплін.

Розробити модель формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв в умовах інноваційних технологій та експериментально перевірити її дієвість.

Розробити методичні рекомендації з хімії та біології на основі інноваційних технологій з проблеми формування творчих здібностей учнів ліцею.

Об`єкт дослідження - організація навчально-виховного процесу в природничо-математичних ліцеях в умовах інноваційних технологій.

Предмет дослідження - дидактичні умови формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв в умовах інноваційних технологій.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність формування та розвитку творчих здібностей учнів ліцею значно підвищиться, якщо:

- структурувати зміст навчальних програм з циклу природничих дисциплін на основі модульного принципу;

- розробити модель формування творчих здібностей учнів ліцею в умовах інноваційних технологій;

- упровадити сукупність дидактичних умов, які сприятимуть підвищенню ефективності навчально-виховного процесу: упровадження модульно-рейтингової та інформаційних технологій навчання; використання нетрадиційних форм занять і методів їх проведення; упровадження принципу диференціації та індивідуалізації навчання; підвищення педагогічної майстерності викладачів; дидактичні умови базуються на використанні діяльнісного та проблемного підходів.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання, діяльнісного підходу до навчального процесу (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); психолого-педагогічні ідеї модернізації системи освіти в Україні (А. Алексюк, Н. Буринська, І. Зязюн, Н. Ничкало, С. Сисоєва); теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, О. Леонтьєв, Н. Тализіна); основні положення застосування особистісно-орієнтованого навчання (І. Бех, Л. Виготський, О. Пєхота, О. Савченко, І. Якиманська); основні умови впровадження модульного навчання (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Бондар, І. Лернер, Л. Романишина, П. Сікорський, П. Юцявічене); ідеї різнорівневої підготовки учнів (В. Беспалько, Н. Буринська, Л. Величко, І. Лернер, Н. Матяш); педагогічні концепції розвитку творчої особистості (В. Алфімов, А. Сологуб).

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблематики дослідження; синтез, узагальнення, систематизація теоретичних та практичних даних використовувалися для вивчення концептуальних засад дослідження; моделювання - для побудови моделі формування творчих здібностей; емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, тестування, констатувальний і формувальний експерименти, вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду з метою реалізації програми дослідження; перевірка дієвості моделі формування творчих здібностей учнів ліцею; математичної статистики - з метою обробки, аналізу та інтерпретації одержаних результатів експерименту.

Експериментальна база та етапи дослідження. Експериментальною базою дослідження було обрано Рівненський природничо-математичний ліцей, Дубровицький лісотехнічний ліцей, Демидівський ліцей Рівненської області. Загалом у дослідженні взяли участь 390 учнів ліцеїв.

На першому етапі (2000-2002 рр.) вивчався стан розробки проблеми формування творчих здібностей учнів ліцею, формулювалась мета, гіпотеза, предмет і завдання дослідження, визначались теоретико-методологічні передумови, вихідні принципи та методики дослідження, теоретично обґрунтовано структурну модель формування творчих здібностей учнів ліцею; опрацьовано навчально-виховні можливості різних дидактичних підходів та дидактичних умов їх реалізації, розроблено модульний варіант програми з хімії та біології для профільних класів і методично-навчальне забезпечення.

На другому етапі (2003-2006 рр.) проведено констатувальний експеримент, перевірено робочу гіпотезу, проведено формувальний експеримент, апробовано навчально-дидактичне забезпечення процесу навчання та дидактичні умови формування творчих здібностей в умовах інноваційних технологій, перевірено дієвість моделі формування творчих здібностей учнів ліцею.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) проведено аналіз й узагальнення отриманих результатів експерименту, здійснено їх математичну обробку, визначено їх статистичну достовірність і кореляцію між показниками; сформульовано загальні висновки та методичні рекомендації щодо формування творчих здібностей учнів ліцею, оформлено текст дисертації та автореферату.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- уперше теоретично обґрунтовано сукупність дидактичних умов формування творчих здібностей учнів ліцею у процесі навчання природничим дисциплінам, що базуються на використанні діяльнісного та проблемного підходів (упровадження модульно-рейтингової та інформаційної технологій навчання; використання нетрадиційних форм занять і методів їх проведення; упровадження принципу диференціації та індивідуалізації навчання й контролю; підвищення педагогічної майстерності викладачів); розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування творчих здібностей учнів ліцею;

- конкретизовано компоненти (фізіологічний, мотиваційний, емоційний, інтелектуальний), критерії (підвищення рівня навчальних досягнень, інтересу до вивчення предмета, самостійності, гнучкості мислення, швидкості виконання запропонованих завдань), рівні сформованості творчих здібностей (початковий, середній, достатній і високий);

- проструктуровано навчальні програми з хімії та біології на основі модульного принципу;

- дістав подальшого розвитку індивідуально-диференційований підхід до формування творчих здібностей учнів ліцею на заняттях з хімії та біології в умовах інноваційних технологій навчання.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що дослідження розширює діапазон застосування інноваційних технологій в загальноосвітніх закладах ІІ-ІІІ ступенів на основі: використання особистісно-орієнтованого, діяльнісного, проблемного підходів до навчання; сукупності дидактичних умов формування творчих здібностей учня ліцею та моделі цього процесу; модульного варіанту програм з хімії та біології та впровадженням у навчальний процес ліцеїв дидактичних матеріалів з хімії та біології.

Структурна модель формування творчих здібностей ліцеїстів, дидактичне та методичне забезпечення занять із циклу природничих дисциплін упроваджені в навчально-виховний процес Рівненського міського ліцею (довідка №177 від 06.08.2004), Дубровицького лісотехнічного ліцею (довідка №201 від 30.12.2005), Демидівського ліцею (довідка №181 від 15.03.2006), обласного ліцею-інтернату, Гощанської районної гімназії, Костопільської ЗОШ №6 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням хімії (акт №209а від 18.04.2006), НВК №12 м. Рівне (довідка №708 від 15.11.2004) Рівненської обл., загальноосвітніх шкіл №7 та 13 м. Ковеля Волинської обл. (довідка №01-559 від 26.08.2004), Вузлівського природничо-економічного ліцею Львівської обл. (довідка №276 від 28.04.2006).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю проблеми, відповідністю застосованих форм і методів організації навчально-виховного процесу меті й завданням дослідження, корекцією навчального процесу стосовно висновків на кожному етапі дослідження, репрезентативністю вибірки, повнотою та статистичною значущістю емпіричного матеріалу, математичною обробкою отриманих результатів.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні дидактичних умов та побудові моделі формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв і експериментальній перевірці ефективності її функціонування. У співавторстві з Л.М. Романишиною здобувачем розроблено навчальні вправи та завдання для практичних і самостійних робіт, зокрема в навчальному посібнику «Дидактичні матеріали з неорганічної хімії для 8 класу» дисертантці належать розділи I, III, VI; у навчальному посібнику «Дидактичні матеріали з неорганічної хімії для 9 класу» - I, III, IV; у навчальному посібнику «Дидактичні матеріали з органічної хімії» - II, III, V, VI, VIII; у виданні «Лабораторні і практичні роботи з хімії. 8 клас» - алгоритми виконання лабораторних робіт. Автор брала безпосередню участь в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, у створенні експериментального майданчика для вчителів хімії та біології, навчальних програм.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних науково-практичних конференціях «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2004); «Дні науки - 2005», секція «Сучасні методи викладання» (Дніпропетровськ, 2005); всеукраїнських науково-практичних конференціях «Шляхи розвитку шкільної хімічної освіти в Україні» (Львів, 2002), «Природничо-наукова освіта школярів, реалії та перспективи» (Тернопіль, 2003); «Нові освітні технології у викладанні хімічних дисциплін» (Тернопіль, 2004); «Проблеми створення підручника нового покоління для медичних (фармацевтичних) навчальних закладів» (Тернопіль, 2006); «Досвід та проблеми впровадження кредитно-модульної системи навчання у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України» (Тернопіль, 2008); обласних семінарах, науково-теоретичних конференціях для методистів районних та міських методкабінетів, учителів хімії та біології Рівненської області, слухачів курсів підвищення кваліфікації при РОІППО, міських методичних об'єднань для вчителів хімії та біології.

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 21 праця, з них 10 одноосібних статей у фахових виданнях України, 3 статті у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел з 281 найменування на 26 сторінках та 3 додатків на 99 сторінках і містить 8 рисунків, 15 таблиць. Загальний обсяг дисертації - 311 сторінок, основний зміст викладено на 186 сторінках.

Основний зміст дисертації

навчання природничий дидактичний ліцей

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вивчення обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи та етапи дослідження, розкрито його теоретико-методологічні основи, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, особистий внесок, наведено дані щодо апробації й упровадження результатів наукового пошуку в педагогічну практику.

У першому розділі «Теоретичні засади формування творчої особистості ліцеїстів» визначено суть поняття «творча особистість», з'ясовано роль інноваційних технологій у формуванні творчої особистості, визначено стан розробки проблеми дослідження в практиці навчання учнів ліцею, розглянуто особливості інноваційних технологій навчання, конкретизовані критерії та рівні сформованості творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що творчість пов'язана з такими поняттями, як свідомість, мислення, критика, практика, передбачення. Природу понять «творчі здібності», «творча особистість» розкрито в дослідженнях Г. Ващенка, Л. Виготського, Я. Коменського, О. Леонтьєва, А. Маслоу, К. Ушинського. Взаємозв'язок здібностей зі знаннями, уміннями та навичками проаналізовано в працях В. Алфімова, Н. Лука, В. Рибалки, А. Сологуба. Про технологію розвитку творчих можливостей учнів йдеться в дослідженнях Б. Ананьєва, І. Беха, Л. Виготського, В. Давидова, О. Леонтьєва, С. Сисоєвої, Т. Сущенко.

Розвиток творчих здібностей пов'язаний також із мисленням людини. Мисленнєва діяльність здійснюється за допомогою операцій мислення - порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, дивергентного та оціночного мислення - і відбивається в певних формах, поняттях, судженнях, умовиводах. Здібності формуються й розвиваються в процесі діяльності, яка є невіддільною від процесу мислення (А. Алексюк, Ю. Бабанський, П. Лернер, Н. Ничкало, В. Паламарчук, П. Підкасистий, Н. Тализіна, І. Харламов та інші). Тому творчими здібностями ми називаємо створення особистістю оригінального продукту, у процесі роботи над яким самостійно застосовуються знання, уміння та навички.

Дієвість навчально-виховного процесу під час вивчення природничих дисциплін забезпечують такі засади: орієнтація на зростаючу роль особистості в суспільстві; повага до особистості учня; спрямування навчальної програми на формування особистості учня; наукова діяльність учня в системі Малої академії наук; вивчення спецкурсів і факультативів з профільних дисциплін; застосування інновацій у навчальному процесі (інформаційна та модульно-рейтингова технології, інтерактивні методи, форми й засоби навчання). Ці засади базуються на діяльнісному та проблемному підходах.

Дослідження проводилися з урахуванням того, що творча особистість - це та, яка має глибокі, міцні знання й уміє їх використовувати; здатна до дослідницької діяльності; самостійна в здобутті знань; уміє аналізувати, мислити, висувати гіпотези, власні ідеї, інтегрувати та синтезувати інформацію. Творчість індивіда має виявлятися в інтелектуальній, навчальній, розумовій і дослідницькій діяльності.

Розглянуто загальні поняття технологій навчання (В. Бондаря, О. Ярошенко), основні характеристики модульно-рейтингової (А. Алексюк, В. Бондар, Т. Мишковська, Л. Романишина, П. Сікорський, П. Юцявіченє) й інформаційних технологій (М. Жалдак, О. Желюк, Ю. Машбиць, В. Монахов, П. Околєлова) та можливості їх використання в ліцеях (Н. Матяш, Л. Величко).

У другому розділі «Обґрунтування дидактичних умов формування творчих здібностей учнів природно-математичних ліцеїв» теоретично визначено дидактичні умови формування творчої особистості учня ліцею та з'ясовано можливості їх застосування в навчально-виховному процесі закладів нового типу, представлено модель формування творчих здібностей учнів ліцею, особливості використання інноваційних технологій у ліцеї.

Дослідження психолого-педагогічних джерел з питань формування творчих здібностей учнів дало змогу окреслити основні завдання підвищення ефективності навчально-виховного процесу: збільшити рівень інформованості вчителів щодо впровадження інноваційних технологій у процес навчання; забезпечити теоретичну розробленість питань співпраці вчителя та учня за певних дидактичних умов; удосконалити навчальні програми для класів з поглибленим і профільним вивченням хімії та біології; розробити комплекс дидактичних матеріалів для занять з використанням нетрадиційних методів; упроваджувати принцип індивідуалізації та диференціації навчання і контролю. Для посилення суб'єктивності педагогічного процесу було змінено форму його організації, а саме: надано пріоритети застосуванню в навчальній діяльності інноваційних технологій, що об'єктивно сприяло самовираженню, саморозвиткові як вчителя, так і учня; поліпшено умови навчальної діяльності за рахунок оснащення комп'ютерною технікою та соціально-психологічний клімат.

Основними дидактичними умовами формування творчих здібностей ліцеїстів вважаємо ті, що забезпечать процес формування творчих здібностей, зокрема: упровадження модульно-рейтингової та інформаційної технологій навчання; використання нетрадиційних форм занять і методів їх проведення; упровадження принципу диференціації та індивідуалізації навчання й контролю; підвищення педагогічної майстерності викладачів.

Підґрунтям для впровадження модульної технології навчання стали праці Т. Алексєєнко, А. Алексюка, Д. Богданова, В. Бондаря, Л. Романишиної, П. Сікорського. Було проведено корекцію змісту навчання й контролю, структури навчального процесу. На базі програм з природничих дисциплін для профільних класів, які затверджені Міністерством освіти і науки України, розроблено модульні варіанти програм з хімії та біології для природничо-математичних ліцеїв. Модульні варіанти програм з хімії та біології мають такі особливості:

- програма містить питання, що забезпечують засвоєння наукових понять, законів, досягнень хімії та біології на сучасному рівні, залишаючи місце для розвитку вмінь застосовувати ці знання на практиці;

- модулі програми взаємопов'язані, між ними зберігається наступність, разом з цим вони існують як окремі одиниці програми;

- кожен розділ програми побудований за принципом поступового ускладнення, що дає можливість удосконалити процес навчання та покращити сприйняття матеріалу.

Розроблені програми передбачають розподіл курсу неорганічної хімії на 12 модулів, органічної - на 8. Для неорганічних сполук використано спільність у будові атомів, а для органічних сполук - основні поняття з теорії будови органічних речовин О.М. Бутлерова. Для біологічних дисциплін у якості спільних ознак обрано характерні особливості будови різних типів рослин і тварин та функцій процесів, що вивчаються.

Використання модульних варіантів програм виявило низку їх переваг порівняно з традиційними програмами. Їх структура забезпечує: формулювання завдань навчання, на основі яких здійснюється контроль рівня засвоєння знань; систематичне вивчення навчального матеріалу, який допоможе вирішити поставлені завдання; консультуючу роль учителя, який значну увагу приділяє стимулюванню та мотивації навчання; використання різноманітних методів навчання, головна мета яких полягає в активізації пізнавальної діяльності, що приводить до розвитку творчості; безпосередній контроль і корекцію рівня навчальних досягнень учнів ліцею за невеликим обсягом матеріалу модуля.

У ході дослідження виявлено, що перебудова процесу навчання за модульно-рейтинговою технологією дозволила: інтегрувати й диференціювати зміст навчального матеріалу (створення модульного варіанту програми, розробка дидактичного забезпечення); надавати можливість учням самостійно обирати рівень навчання; скоригувати процес засвоєння матеріалу; проектувати нові знання та основні види пізнавальної діяльності; реалізувати проблемне навчання.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі ґрунтується на роботах М. Жалдака, Н. Тализіної, П. Юцявичене. За твердженням цих учених, комп'ютер уводиться безпосередньо в навчальний процес шляхом використання тестового контролю, навчальних, імітаційних і тренувальних ігор. Таке нововведення сприяло підвищенню рівня розвитку когнітивних здібностей, кмітливості та уяви. Крім того, в учнів були виявлені вищі показники сформованості мотивації та саморозвитку.

Застосування модульно-рейтингової технології навчання дало підстави стверджувати, що використання принципу індивідуалізації та диференціації навчання й контролю забезпечило стимулюючу й розвиваючу функції контролю, сприяло самостійності та мобільності в процесі особистісно-орієнтованого навчання. Диференціація навчання й контролю проводилася за чотирма рівнями засвоєння знань, за В. Безпальком. Але на рівні «розпізнавання» учнів у ліцеї не було виявлено, тому визначення проводили за трьома рівнями: відтворення, застосування й творчості. Це забезпечило підготовку ліцеїстів до свідомого вибору професії, підвищило рівень засвоєння знань і сформованості творчих здібностей. Одночасно був реалізований проблемний підхід до формування творчих здібностей, що сприяло залученню учнів до максимально активних творчих дій. Основна мета використання такого підходу - розвиток пізнавального інтересу, творчої мотивації, позитивного ставлення до науки, сприйняття навчання як творчості, що є однією з важливих характеристик навчально-виховного процесу.

Особливою популярністю серед нетрадиційних методів навчання та засобів розвитку творчості учнів ліцею користувався ігровий, оскільки саме в іграх виявляється активність, чесна конкуренція, порядність, добросовісність і, звичайно, творчість. У практичній діяльності позитивний ефект забезпечували ігри різного виду: уроки-конкурси, уроки громадського захисту знань, уроки - КВК, «Що? Де? Коли?».

На створення умов для розвитку творчої особистості значний вплив мала співпраця вчителя та учня. Значну роль серед факторів, що впливають на спілкування між вчителем та учнем, відіграють соціальні зміни в державі, розвиток науки й техніки, оновлення технологій навчання. Ці фактори визначають принципи, на яких побудована співпраця та способи такого спілкування.

Результати отриманих досліджень апробовані на експериментальному майданчику з хімії та біології з проблеми «Розвиток творчих здібностей учня закладів нового типу засобами інноваційних технологій», організованому при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (план його роботи внесений до Всеукраїнського банку освітніх інновацій).

За результатами досліджень запропоновано й експериментально перевірено модель формування творчих здібностей ліцеїста (рис. 1), у якій ураховано мету, компоненти, дидактичні умови, зміст навчання, принципи навчання, методи й засоби, рівні сформованості творчих здібностей, які спрямовані на кінцевий результат і забезпечують визначені шляхи формування творчих здібностей. Ефективність і дієвість такої моделі підтверджена результатами досліджень

Використання такої моделі, яка виявилась дієвою за використання обраних дидактичних умов, дозволила підвищити рівень сформованості творчих здібностей учнів ліцею.

У третьому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності дидактичних умов формування творчих здібностей ліцеїстів» висвітлено хід, основні етапи констатувального та формувального експериментів, з`ясовано вплив дидактичних умов на результативність навчального процесу порівняно з традиційним навчанням, проаналізовано результати дослідно-експериментальної перевірки шляхів підвищення ефективності процесу формування творчих здібностей.

До експерименту були задіяні учні й вчителі Рівненського міського ліцею, Рівненського обласного ліцею-інтернату, Гощанської гімназії, Костопільської ЗОШ №6. У кожному із закладів були організовані творчі групи, які працювали над проблемами «Нетрадиційні підходи до викладання хімії та біології», «Проектні технології навчання», «Шляхи впровадження модульно-рейтингової технології навчання в навчально-виховний процес», «Нові інформаційні технології у навчанні природничих предметів», «Проблемний підхід до навчання хімії та біології». Систематичний аналіз і пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу став своєрідним тренінгом формування та розвитку творчих здібностей учнів ліцею, педагогічної майстерності вчителя.

Результати констатувального експерименту засвідчили, що організація навчально-виховного процесу в закладах нового типу вимагає від учителя вдосконалення змісту навчального матеріалу з природничих дисциплін, застосування інноваційних технологій, дидактичних умов, за яких кожен учень може досягти творчого рівня навчальних досягнень. Було визначено, що основна кількість учнів ліцею перебуває на середньому рівні сформованості творчих здібностей.

Визначалися чотири рівні сформованості творчих здібностей за виявом показників (глибина, гнучкість, стійкість, широта, самостійність, усвідомленість, критичність): початковий, середній, достатній і високий.

Початковий рівень: учні вміють виконувати нескладні завдання за зразком, опрацьовувати конспекти лекцій, додаткову літературу, писати реферати, але неспроможні самостійно підготуватися до участі в бесідах, дискусіях, потребують допомоги вчителя; виявляють переважно середній рівень навченості.

Середній рівень сформованості творчих здібностей вказує на те, що учні можуть виділити основне, але не вміють обґрунтувати причину, вони засвоїли знання на середньому рівні навченості (рівень відтворення), є логічні помилки під час розв'язування задач, проведенні експерименту, їх пояснення неповні. Це зумовлене недостатністю знань, невмінням встановити необхідні зв'язки між знаннями чи їх елементами.

На достатньому рівні сформованості творчих здібностей учні повинні володіти творчим підходом до розв'язування задач, самостійно виконувати творчі завдання, брати участь у дидактичних іграх, готувати доповіді для участі в наукових конференціях, уміти аналізувати, систематизувати, узагальнювати, робити висновки. Рівень навченості - достатній і високий.

Учні ліцею, які виявляють високий рівень сформованості творчих здібностей, виконують творчі завдання підвищеної складності, беруть участь у всеукраїнських олімпіадах, здатні самостійно розв'язувати проблемні питання, подавати оригінальні ідеї, які є доказовими. Рівень навченості - високий.

Дослідження рівня сформованості творчих здібностей учнів здійснювалося за такими напрямками: в експериментальних і контрольних класах проводився замір показників наприкінці кожного семестру, після проведення заходів, спрямованих на розвиток творчості учнів (визначався рівень сформованості творчих здібностей ліцеїстів за методикою Торренса, діагностика інтелекту за методикою Айзенка, дослідження особистих особливостей ліцеїстів за методикою Люшера); проводилося зіставлення середнього балу навченості учнів з хімії та біології, зафіксованого за результатами контрольних зрізів в експериментальних і контрольних класах, з метою кореляції між двома змінними творчості й успішності. Для розв'язання завдань формувального експерименту проведено аналіз навчальних досягнень та рівнів сформованості творчих здібностей учнів ліцею в контрольній (КГ, 128 учнів) та експериментальних (ЕГ₁, 131 учень, навчання в якій проводилось за модульно-рейтинговою технологією, та ЕГ₂, 131 учень, у якій використовувалась модель формування творчих здібностей ліцеїстів в умовах інноваційних технологій) групах. Загальна кількість учнів - 390 осіб.

Такий аналіз ґрунтувався на числових показниках семестрових і річних атестацій. Завдання для написання робіт були розподілені за рівнями засвоєння знань. Результати експерименту дають підстави стверджувати, що на початок експерименту навчальні досягнення ліцеїстів у контрольній та експериментальних групах були майже однаковими, в ЕГ₂ навіть дещо нижчі. Динаміка одержаних результатів на заняттях з хімії та біології практично збігається, тому подаємо результати з хімії, де дослідження проводилися безпосередньо автором. Опрацювання навчальних досягнень ліцеїстів засвідчило, що в ЕГ₁ кількість учнів, які перебувають на І-ІІ рівні навчальних досягнень, зменшилася на 23,39%, а на ІІІ-IV рівні - збільшилася на 20,69%. У групі ЕГ₂ кількість учнів, які перебувають на І-ІІ рівнях навченості зменшилась на 28,11%, а на ІІІ-ІV - збільшилась на 28,12%. Такі числові дані доводять, що впровадження інноваційних технологій приводить до якісних змін у рівнів сформованості творчих здібностей учнів ліцею (табл. 1).

Зміна рівнів сформованості творчих здібностей ліцеїстів під час експерименту

Наприкінці експерименту простежувалися значні зміни показників у ліцеїстів експериментальних груп. У групі ЕГ₁ на високому рівні сформованості творчих здібностей відбулося збільшення на 10,69%, у групі ЕГ₂ - на 15,27%. У контрольних групах цей відсоток збільшився на 3,05%.

Наведені показники дають підстави констатувати, що найбільш позитивна динаміка показників рівнів навченості та сформованості творчих здібностей ліцеїстів спостерігається за умови використання авторської моделі формування в них творчих здібностей.

Сформованість стійкого інтересу до хімії й біології, визначали за кількістю ліцеїстів, які обирають спеціальність, пов'язану з предметом, навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня, де ці предмети є профілюючими, прагненням учнів взяти участь в олімпіадах, конкурсах. Визначальним предметом для подальшої навчальної діяльності 63% ліцеїстів ЕГ₂ вибрали хімію, 15% - біологію, 18% - екологію. Учні ЕГ₁ розподілилися так: 42% - хімію, 13% - біологію, 21% - екологію. У КГ 18% учнів обрали хімію, 10% - біологію, 15% - екологію. А інші учні обрали фізику, математику, історію та інше.

Вплив запропонованої моделі на формування та розвиток творчих здібностей ми перевіряли, виявивши ступінь взаємозв'язку між перемінними рівня творчості та успішності учнів. Підрахувавши коефіцієнт кореляції між змінними, оскільки вимірювання проводилось за шкалою відношень, вираховували коефіцієнт Пірсона:

rK = 0,311; rE₁ = 0,393; rE₂ = 0,526.

Наступним кроком стала перевірка значимості r (тобто чи відрізняється воно від нуля). За допомогою статистичних таблиць «Критичні значення для r» Пірсона з'ясовано, що кореляція є статистично достовірною. Визначили, що в ЕГ₁ та ЕГ₂ значення r є значимим при рівні значимості 0,01, оскільки воно перевищує критичне значення. Таким чином, підтверджено, що знайдене значення кореляції не є випадковістю (дуже мала: 0,01 чи 1 з 100), тоді як в КГ значення кореляції може бути випадковістю (0,05 чи 5 з 100). Для інтерпретації кореляції використовували коефіцієнт детермінації r² для кожної з груп: для КГ r² = 0,09, для ЕГ₁ r² = 0,15, для ЕГ₂ r² = 0,27. Відтак констатуємо, що в КГ підвищення рівня творчості вплинуло на підвищення рівня успішності в 9% учнів цієї групи; відповідно, в ЕГ₁ - у 15% учнів, в ЕГ₂ - у 27% учнів. Ці результати ще раз підтверджують нашу гіпотезу про позитивний вплив запропонованої моделі на розвиток творчих здібностей учнів, а відповідно, і на підвищення рівня їх успішності.

Аналізуючи результати експериментальних досліджень, знаходимо підтвердження доцільності обраних дидактичних умов формування творчих здібностей учнів ліцею в умовах інновацій (модульно-рейтингова та інформаційні технології, нетрадиційні підходи до організації процесу навчання), що забезпечило більш високий рівень їх навчальних досягнень, а також розвинуло самостійність, упевненість у своїх знаннях, уміннях, а це сприяло формуванню творчих здібностей учнів ліцею за рахунок систематичності в підготовці до занять і логічного структурування курсу. Отже, результати експерименту довели правильність висунутої гіпотези й підтвердили досягнення мети дослідження.

Висновки

Науковий пошук спрямовувався на удосконалення процесу формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв. Серед основних напрямів обрано: створення відповідних дидактичних умов, наявність моделі формування творчих здібностей, роботу за навчальними програмами, побудованими на основі модульного принципу.

1. Аналіз психолого-педагогічної та філософської літератури дає підстави констатувати, що проблема формування творчих здібностей учнів вирішена недостатньо. Програми та підручники перевантажені інформацією, що свідчить про необхідність їх удосконалення, відсутня модель формування творчих здібностей учнів. Це породжує суперечність між потребами нашого суспільства у творчих особистостях та рівнем сформованості творчих здібностей у випускників закладів нового типу. Під творчими здібностями учнів ми розуміємо створення особистістю оригінального продукту, у процесі роботи над яким самостійно застосовувалися знання, уміння й навички. Визначено необхідність і недостатній ступінь впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес ліцеїв.

2. На основі аналізу теоретичних напрацювань визначено критерії ефективності формування творчих здібностей ліцеїстів (підвищення рівня навчальних досягнень, інтересу до вивчення предмету, самостійності, гнучкості мислення, швидкості виконання запропонованих завдань). Визначено початковий, середній, достатній і високий рівні сформованості творчих здібностей.

Початковий рівень: учні вміють виконувати нескладні завдання за зразком, опрацьовувати конспекти лекцій, додаткову літературу, писати реферати, але неспроможні самостійно підготуватися до участі в бесідах, дискусіях, потребують допомоги вчителя; виявляють переважно середній рівень навченості.

Середній рівень сформованості творчих здібностей вказує на те, що учні можуть виділити основне, але не вміють обґрунтувати причину, вони засвоїли знання на середньому рівні навченості (рівень відтворення), є логічні помилки під час розв'язування задач, проведенні експерименту, їх пояснення неповні. Це зумовлене недостатністю знань, невмінням встановити необхідні зв'язки між знаннями чи їх елементами.

На достатньому рівні сформованості творчих здібностей учні повинні володіти творчим підходом до розв'язування задач, самостійно виконувати творчі завдання, брати участь у дидактичних іграх, готувати доповіді для участі в наукових конференціях, уміти аналізувати, систематизувати, узагальнювати, робити висновки. Рівень навченості - достатній і високий.

Учні ліцею, які виявляють високий рівень сформованості творчих здібностей, виконують творчі завдання підвищеної складності, беруть участь у всеукраїнських олімпіадах, здатні самостійно розв'язувати проблемні питання, подавати оригінальні ідеї, які є доказовими. Рівень навченості - високий.

3. У дослідженні теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність сукупності дидактичних умов формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв: упровадження модульно-рейтингової та інформаційної технологій навчання; використання нетрадиційних форм занять і методів їх проведення; упровадження принципу диференціації та індивідуалізації навчання й контролю; підвищення педагогічної майстерності викладачів. Дидактичні умови базуються на використанні діяльнісного й проблемного підходів. Реалізація такого підходу сприяє: зміні співвідношення змістової та процесуальної частини навчання; змінює характер діяльності учнів природничо-математичних ліцеїв, розвивається зацікавленість, підвищується мотивація навчальної діяльності за рахунок переходу зовнішньої мотивації у внутрішню, мети навчання - у мотив, що сприяє розвитку зацікавленості у своїй діяльності; включенні в процес навчання всіх рівнів мисленнєвої діяльності. Процес формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв відбувається поступово й невідривно від формування їх творчої діяльності.

Зміст навчальних програм з хімії та біології для ліцеїстів усіх курсів проструктуровано на основі модульного принципу - матеріал кожної дисципліни розподілено на 6-8 модулів, побудованих за 2-3 спільними ознаками, що зумовлює кількість модульних контролів.

Розроблена програма курсу неорганічної хімії передбачає 12 модулів, органічної - 8. Для неорганічних сполук враховано спільність у будові атомів, а для органічних сполук - основні поняття з теорії будови органічних сполук. Для біологічних дисциплін спільними ознаками обрано характерні особливості будови різних типів рослин і тварин та функцій процесів, що вивчаються.

4. Для обґрунтування змін у формуванні творчих здібностей учнів ліцею застосовано метод моделювання. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та результатів дослідження розроблено модель формування творчих здібностей учнів ліцею, яка розкриває цілісність процесу, передбачаючи взаємозв'язок її складових: мети, завдання (сформувати достатній рівень творчих здібностей ліцеїстів); змісту (комплексу ідей, теоретичних положень, навчальних програм); принципів; методів і засобів; етапів (мотиваційного, усвідомлення, тренувального, репетиторського, контролюючого); факторів (природних задатків, індивідуальних особливостей, впливу зовнішнього середовища); складових творчих здібностей; компонентів (фізіологічного, мотиваційного, емоційного, інтелектуального); критеріїв; рівнів сформованості творчих здібностей; результату (сформованість творчих здібностей учнів ліцею). Модель є дієвою за наявності обраних дидактичних умов. Системотвірним фактором обрано інтелектуальний компонент. Модель спрямована на реалізацію взаємозв'язку діяльності в системі «вчитель-учень» і є проявом структурно-функціональної взаємодії всіх її складових.

5. Результати формувального експерименту засвідчили, що на початок експерименту показники рівнів сформованості творчих здібностей на достатньому й високому рівнях у ліцеїстів контрольної та експериментальних груп практично однакові (24,2%, 25,96% і 23,66%). Після закінчення експерименту в контрольній групі на 14,08% зросла кількість учнів з достатнім і високим рівнями сформованості творчих здібностей; в ЕГ₂, де впроваджувались інноваційні технології та модель формування творчих здібностей учнів ліцею, - на 45,04%, а в ЕГ₁, де використовувалась модульно-рейтингова технологія, - на 29,77%, переважно за рахунок достатнього рівня. З метою підвищення ефективності формування творчих здібностей ліцеїстів на основі інноваційних технологій розроблені методичні рекомендації для вчителів хімії та біології.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Потребують вивчення питання психологічних особливостей розвитку творчих здібностей учнів ліцею, розробки технологій їх навчання, зокрема кредитно-модульної.

Основний зміст дисертації розкрито у таких публікаціях

Хмеляр І. М. Дидактичні матеріали з неорганічної хімії для 8 класу / І. М. Хмеляр, Л.М. Романишина. - Тернопіль: Астон, 2002. - 156 с. (здобувачем розроблено завдання до розділів I, III, VI, VII).

Хмеляр І. М. Дидактичні матеріали з неорганічної хімії для 9 класу / І. М. Хмеляр, Л.М. Романишина. - Тернопіль: Астон, 2002. - 216 с. (здобувачем розроблено завдання до розділів I, III, IV).

Хмеляр І. М. Лабораторні і практичні роботи з хімії - 8 клас / І. М. Хмеляр, Л.М. Романишина. - Тернопіль: Астон, 2002. - 64 с. (здобувачем розроблено алгоритми виконання лабораторних робіт).

Хмеляр І. М. Дидактичні матеріали з органічної хімії / І. М. Хмеляр, Л.М. Романишина. - Тернопіль: Астон, 2003. - 244 с. (здобувачем розроблено завдання до розділів II, III, V, VI, VIII).

Хмеляр І. М. Тематичне оцінювання та практичні роботи з хімії - 8 клас / І. М. Хмеляр. - Рівне, 2004. - 92 с.

Хмеляр І. М. Тематичне оцінювання та практичні роботи з хімії - 9 клас / І. М. Хмеляр. - Рівне, 2004. - 96 с.

Хмеляр І. М. Тематичне оцінювання та практичні роботи з хімії - 10 клас / І. М. Хмеляр. - Рівне, 2004. - 88 с.

Хмеляр І. М. Тематичне оцінювання та практичні роботи з хімії - 11 клас / І. М. Хмеляр. - Рівне, 2004. - 82 с.

Хмеляр І. М. Дидактичні умови формування творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв: методичні рекомендації / І. М. Хмеляр. - Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - 81 с.

Хмеляр І. Модульно-рейтингова технологія викладання хімії в ліцеї / І. Хмеляр // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія: Педагогіка. - 2002. - №1. - С. 70-76.

Хмеляр І. Формування творчості ліцеїстів шляхом впровадження модульно-рейтингової технології навчання (при використанні авторських дидактичних посібників) / І. Хмеляр // Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал РОІППО. - 2003. - №3-4. - С. 28-32.

Хмеляр І. Організація навчально-виховного процесу за модульно-рейтинговою технологією навчання / І. Хмеляр // Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал РОІППО. - 2004. - №3. - С. 17-20.

Хмеляр І. Використання комп'ютерних тестів у навчальному курсі хімії природничо-математичного ліцею / І. Хмеляр // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія: Педагогіка. - 2004. - №1. - С. 83-87.

Хмеляр І. Розвиток творчих здібностей учнів / І. Хмеляр // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія: Педагогіка. - 2004. - №1. - С. 38-42.

Хмеляр І. Деякі педагогічні аспекти формування творчої особистості на уроках хімії / І. Хмеляр // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія: Педагогіка. - 2004. - №5. - С. 41-44.

Хмеляр І. М. Розвиток розумових здібностей учнів (творчості, логічного та абстрактного мислення) на уроках хімії / І. М. Хмеляр // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: зб. наук.-метод. пр.: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. 7. - Рівне: РДГУ, 2004. - С. 65-69.

Хмеляр І. М. Психолого-педагогічні умови забезпечення розвитку творчих здібностей ліцеїстів / І. М. Хмеляр // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - Серія: Педагогіка. - 2005. - №4. - С. 8-14.

Хмеляр І. М. Один із шляхів інтенсифікації процесу навчання з хімії / І. М. Хмеляр // Нова педагогічна думка: наук.-метод. ж-л. - 2005. - №2. - С. 80-83.

Хмеляр І. М. Шляхи формування творчих здібностей ліцеїстів / І. М. Хмеляр // Нова педагогічна думка: наук.-метод. ж-л. - 2006. - №2. - С. 68-72.

Хмеляр І. М. Формування творчості ліцеїстів шляхом впровадження модульно-рейтингової технології навчання / І. М. Хмеляр // Всеукраїнська науково-практична конференція «Шляхи розвитку шкільної хімічної освіти в Україні»: тези доповідей. - Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка. - 2002. - С. 54-55.

Хмеляр І. М. Проблема контролю знань учнів в закладах нового типу / І. М. Хмеляр // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - Вип. 5 / редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. - Київ; Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С. 132-133.

Хмеляр І. Нетрадиційні підходи до викладання хімії / І. Хмеляр // Дні науки - 2005: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. - Т. 22: Сучасні методи викладання. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 67-70.

Размещено на Allbest.ru