Формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

УДК 371.134;347.132.17

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій

Зарічанський Олег Анатолійович

Вінниця - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності МНС України, м.Львів.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Козяр Михайло Миколайович, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності МНС України, ректор, м. Львів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Галімов Анатолій Володимирович, кафедра соціально-економічних дисциплін Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький; кандидат педагогічних наук, доцент Бикова Олена Валентинівна, перший заступник начальника з навчальної та методичної роботи Інституту державного управління у сфері цивільного захисту університету цивільного захисту України, м. Київ.

Захист відбудеться “19” травня 2009 р. о 14⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий “16” квітня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. На сучасному етапі професійна підготовка особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій пов'язана з новими підходами до розуміння ролі особистості людини в екстремальних ситуаціях, що виникають під час виконання професійних функцій. Це вимагає переосмислення досвіду психолого-педагогічної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах непедагогічного профілю. Для особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій значущість психолого-педагогічної підготовки суттєво залежить від характеру професійних функцій конкретної спеціальності. Зміст професійної діяльності в екстремальних умовах, її особливості, зокрема “надзвичайно висока складність, небезпечність, фізична та психічна насиченість передбачають високу громадянську свідомість і відповідальність, справжню фахову майстерність, морально-психологічну готовність, психічну стійкість і надійність фахівців з надзвичайних ситуацій до роботи на межі людських можливостей” (М. Козяр). Це зумовлює значущість проблеми психолого-педагогічної підготовки для подальшого розвитку теорії та практики навчання і виховання у професійній підготовці фахівців, діяльність яких пов'язана з екстремальними ситуаціями.

Актуальність дослідження проблеми психолого-педагогічної підготовки фахівців зумовлюється необхідністю наповнення процесу навчання у вищих навчальних закладах психолого-педагогічним змістом, котрий орієнтований на безпосередній розвиток людини і відповідає потребам її самореалізації, що дозволяє курсантам визначити свої потенційні можливості у професійній діяльності ще під час навчання. Нині психологічна підготовка фахівців непедагогічного профілю значно більше досліджена, але це фактично професійно-психологічна підготовка, яка пов'язана зі змістом суто спеціальних дисциплін. Водночас педагогічна підготовка фахівців, які не займаються безпосередньо викладацькою діяльністю, вивчена значно менше. Вона стосується, у першу чергу, педагогічних знань і вмінь начальницького складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що дослідження присвячено проблемам: формування готовності до діяльності в екстремальних умовах (О. Бикова, М. Д'яченко, С. Будник, М. Козяр, М. Логачов, В. Мозговий, В. Пономаренко, О. Самонов); екстремальної психології та педагогіки (О. Столяренко, С. Яворський); професійної підготовки пожежників (М. Коваль, О. Горохівський, І. Колодій, О. Парубок); системного підходу до організації змісту навчання (В. Безпалько, В. Губанов, В. Захаров, Т. Ільїна, А. Коваленко, О. Леонтьєв, З. Решетова, Ю. Татур), психолого-педагогічної діяльності фахівців (Н. Бордовская, В. Гузеєв, Р. Гуревич, Н. Кузьміна, А. Реан, В. Сластьонін, Н. Мойсеюк, В. Семиченко, М. Сметанський, Г. Тарасенко, В. Шахов), психолого-педагогічної підготовки майбутніх офіцерів (В. Голиков, М. Логачов, С. Миронець, Л. Мотозюк) та організації навчального процесу в силових структурах (О. Барабанщиков, М. Варій, Н. Гупан, В. Молотай, Н. Мороз, В. Ягупов) та ін.

Водночас проблема формування цілісної системи психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій залишається практично недослідженою. Недостатня увага приділяється як педагогічній підготовці, так і психологічній підтримці педагогічної діяльності начальницького складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Це зумовило наявність низки суперечностей між сучасними вимогами до психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій і реальним станом навчання психолого-педагогічних дисциплін; багатофункціональністю професійної діяльності особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій та уніфікованістю курсів психолого-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах; зростаючими вимогами суспільства до особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій і недостатнім рівнем системності змісту їх психолого-педагогічної підготовки. Ці суперечності окреслюють проблему розробки різнорівневої системи психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість і потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій”.

Зв'язок теми роботи з науковими напрямами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з планом науково-дослідних робіт Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС України в дослідженні теми “Розробка моделей, методик та засобів вдосконалення професійної підготовки фахівців підрозділів МНС з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій” (0107U009841).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС України (протокол № 8 від 28.03.2007 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 20.06.2007 р.).

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні педагогічних умов, розробці й експериментальній перевірці моделі різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Згідно з метою дослідження було визначено такі завдання:

1. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці з'ясувати особливості психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій і на основі обраних загальнонаукових підходів побудувати відповідну структурну модель.

2. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій на основі опису компонентного складу; рівні і показники, критерії сформованості компонентів, а також етапи формування цієї системи.

3. Сформувати та описати систему різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій у навчальному середовищі на прикладі спеціального курсу та розробити відповідне методичне забезпечення.

4. Експериментально перевірити ефективність системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій у практиці роботи вищих навчальних закладів. Укласти методичні рекомендації для викладачів і курсантів.

Гіпотеза дослідження: успішність психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій підвищується шляхом формування різнорівневої системи за таких умов: єдність психологічної та педагогічної складових на основі інтегративного та системного підходів, різнорівневість психолого-педагогічної підготовки на основі диференційованого та прогностичного підходу, аксіологічність психолого-педагогічної підготовки на основі особистісного та культурологічного підходу.

Об'єкт дослідження - психолого-педагогічна підготовка особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування системи психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: положення щодо багаторівневості професійної освіти; системний, діяльнісний, інтегративний, диференційований, синергетичний, структурно-функціональний, культурологічний, особистісний і прогностичний підходи; наукові теорії моделювання й управління, філософські положення про взаємну зумовленість і цілісність процесів; сучасні досягнення психолого-педагогічних наук, зокрема теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю. Бабанський, В. Загвязинський), та теорії систем (Л. Берталанфі, І. Блауберг, Е. Юдін, J. Giarratano, T. McFarland, R. Parker, E. Polak, G. Riley, J.W. Sutherland, L.A. Zadeh), теоретичні основи особистісно-гуманітарного підходу (Г. Балл, О. Вербицький, О. Вознюк); питання психологічної та педагогічної підготовки фахівців (О. Винославська, Л. Карамушка, Л. Кизименко, В. Козаков, Д. Чернілевський, М. Фоміна); наукові праці з професійної педагогіки (С. Батишев, С. Гончаренко, Р. Гуревич, В. Клочко, І. Козловська, А. Коломієць, Н. Ничкало, С. Сисоєва,С. Шапоринський) та ін.

Комплексний підхід до вивчення проблеми зумовив застосування таких методів дослідження: теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної та спеціальної літератури з метою виявлення практичного стану проблеми; аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення з метою здійснення теоретичного аналізу проблеми й обґрунтування виявлених особливостей; емпіричні: анкетування, тестування, бесіда, інтерв'ю, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент із метою апробації системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій; статистичні: методи математичної і статистичної обробки результатів педагогічного експерименту для забезпечення його достовірності для опрацювання одержаних даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними процесами.

Експериментальна база дослідження: Академія пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля (м. Черкаси), Львівський державний університет безпеки життєдіяльності МНС України, Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького, Вінницьке вище професійне училище цивільного захисту, навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області. В експериментальній роботі брали участь 686 курсантів, 37 викладачів, 9 експертів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій і розроблено відповідну структурну модель; конкретизовано компоненти системи та критерії сформованості психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій; уточнено сутність і виявлено особливості психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій; дістали подальшого розвитку теоретичні засади професійно спрямованого викладання психолого-педагогічних дисциплін.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблено варіативну складову психолого-педагогічної підготовки в межах спеціального курсу “Професійно спрямована педагогіка з основами психології” для особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій на основі діагностики інтересів щодо видів професійної діяльності в контексті психолого-педагогічної підготовки з метою узагальнення та диференціації психолого-педагогічних знань курсантів; підготовлене відповідне науково-методичне забезпечення та методичні рекомендації для викладачів і курсантів.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі складання навчальних програм і посібників із метою вдосконалення навчального процесу, проведення науково-педагогічних досліджень, під час написання курсових і дипломних робіт, а також у процесі розробки матеріалів для підвищення кваліфікації викладачів і фахівців.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Академії пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля (м. Черкаси) (довідка № 3/1393 від 26.09.2008), Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС України (довідка № 2/1375 від 11.09.2008), Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького (довідка № 157/1 від 21.09.2008), Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту (довідка № 735-15/0300 від 15.07.2008), навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області (довідка № 246 від 24.09.2008), про що свідчать відповідні акти впровадження, представлені у додатках до дисертації.

Особистий внесок автора. Основні результати роботи одержані автором особисто. У праці, написаній у співавторстві з М. М. Козяром, здобувачем здійснено аналіз щодо значущості психолого-педагогічної складової у професійно-психологічній підготовці особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на 14 - ти науково-практичних конференціях, серед них 6 - ти міжнародних: “Проблеми гуманітарної підготовки працівників ОВС в умовах європейської інтеграції” (Івано-Франківськ, 2003), “Професійна освіта і сучасний ринок праці: методологія, теорія, практика” (Львів, 2004), “Проблеми професійного становлення молоді на основі духовно-моральних цінностей” (Вінниця, 2006), “Професійна освіта і сучасний ринок праці: методологія, теорія, практика” (Львів, 2007), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія досвід, проблеми” (Вінниця, 2008), “Розвиток духовності та професіоналізму в умовах глобалізації” (Вінниця, 2008); 6 - ти всеукраїнських: “Українська педагогіка на межі тисячоліть” (Івано-Франківськ, 2003), “Потенціал людини: духовний, психічний і творчий вимір” (Львів, 2005), Всеукраїнський Педагогічний Конгрес (Львів, 2005), “Освітні і культурологічні традиції Львівської Ставропігії: педагогіка, духовність, творчість” (Львів, 2006), “Регіональні аспекти професійної орієнтації в умовах профільного навчання” (Львів, 2008); “Проблеми становлення сучасних концепцій освіти і виховання” (Львів, 2008); 2 - ох регіональних: “Інтеграційні процеси у професійній освіті” (Львів, 2003), “Розвиток професійно-технічної освіти на регіональному рівні: проблеми, рішення, перспективи” (Львів, 2005), а також звітних наукових конференціях ВНЗ, науково-методичних семінарах кафедр тощо.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 12 - ти наукових і науково-методичних працях, у тому числі: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях України і Росії (з них 5 одноосібних); 1 методичний посібник, 5 брошур із методичними рекомендаціями та методичними матеріалами. Загальний обсяг особистого внеску - 12,7 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (289 найменувань, із них 22 - іноземними мовами), 8 додатків на 89 сторінках. Її повний обсяг - 300 сторінок, основна частина - 178 сторінок. Робота містить 16 рисунків на 7 сторінках і 12 таблиць на 10 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, його наукову новизну, окреслено теоретичну і практичну цінність результатів, сформульовано висновки про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування системи психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій” - розглядається психолого-педагогічна підготовка особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій як педагогічна проблема, виявлено особливості психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій, визначено підходи до формування системи, представлено структурну модель різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Проблемі психолого-педагогічної підготовки фахівців приділяється значна увага у педагогічних дослідженнях: концептуальні основи викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу в технічному ВНЗ (Л. Кизименко, В. Ткаченко), психолого-педагогічна підготовка в непедагогічних університетах (В. Козаков), психолого-педагогічна підготовка майбутніх інженерів-керівників (М. Фоміна), психолого-педагогічна підготовка майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах (Т. Поясок), психолого-педагогічні дисципліни у технічному ВНЗ (З. Романець), завдання викладання психолого-педагогічних дисциплін (Н. Старовойтенко, Ю. Кравченко) та ін. Деякі праці присвячені проблемі формування готовності до діяльності в екстремальних умовах (О. Бикова, М. Д'яченко, Л. Кандибович, М. Козяр, М. Коваль, В. Пономаренко, Я. Повзик, О. Самонов та ін.) та питанням екстремальної психології та педагогіки (Ф. Василюк, В. Марищук, М. Левітов, О. Столяренко та ін.). Аналіз стану практики психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій показав, що у більшості вищих навчальних закладів пріоритетною є суто професійна підготовка й окремі питання виховання курсантів.

Психолого-педагогічні знання відіграють значну роль у професійному становленні та розвитку майбутнього офіцера. Для особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій передбачено викладання психолого-педагогічних дисциплін, однак ці курси, як правило, уніфіковані та не завжди передбачають урахування специфіки майбутньої професійної діяльності. Якщо рівень професійно-психологічної підготовки, підсилений окремими темами в інших дисциплінах чи спеціальними курсами, можна вважати задовільним, то педагогічна підготовка однозначно вимагає оновлення та переосмислення. В процесі підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій слід враховувати професійне й особистісне самовизначення, професійне самовдосконалення, формування творчого ставлення, професійне становлення та розвиток синдрому професійного вигорання. Психолого-педагогічну підготовку особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій розглядаємо як процес і результат оволодіння знаннями, вміннями й навичками щодо професійного навчання, виховання, освіти та розвитку з відповідною психологічною підтримкою.

У дисертації обґрунтовано доцільність різнорівневої підготовки на основі таких показників, як ставлення курсантів до психолого-педагогічної підготовки, сформованість відповідних знань і переконань, володіння комплексом відповідних вмінь тощо. Різнорівневість психолого-педагогічної підготовки є тим аспектом, за допомогою якого здійснюється професіоналізація підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Умовно-пропедевтична орієнтація підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій передбачає такі професійно-рольові позиції майбутніх фахівців: практик (керує в реальних ситуаціях), інженер (розробляє і контролює відповідну техніку) та науковець галузі (розробляє наукові основи галузі та відповідну техніку), педагог (викладач і науковець), психолог (викладач і науковець) та менеджер (адміністратор). Для кожної категорії інваріантний склад буде тотожний, однак варіативна складова буде суттєво відрізнятися. Поділ характеру професійної діяльності особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій передбачає такі рівні, як інженер, керівник-менеджер, педагог-психолог. Оскільки можливим і ймовірним є перехід особового складу з одного рівня на інший, тому передбачається гнучкість варіативної складової педагогічної підготовки. Визначено підходи до формування системи психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Системний підхід є провідним і забезпечує цілісність психолого-педагогічних знань, вмінь і цінностей курсантів. Інтегративний підхід застосовується до формування різнорівневої системи і визначає структуру її цілей, елементи змісту освіти, проектування конкретних навчальних планів і програм, окремі цілі управління діяльністю, критерії сформованості компонентів, методи контролю та способи оцінки процесу навчання. Диференційований підхід є основою поділу на рівні змісту психолого-педагогічної підготовки в контексті напряму майбутньої професійної діяльності. Прогностичний підхід передбачає можливі напрями майбутньої професійної діяльності курсантів і рівневість їхньої психолого-педагогічної підготовки. Особистісний підхід передбачає інтеграцію особистісних педагогічних і психологічних якостей фахівця на основі завдань професійної діяльності. Модель різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій представлена на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурна модель різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій

У другому розділі - “Педагогічні умови формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки” - описано компонентний склад і критерії сформованості компонентів, викладено сутність педагогічних умов і представлено етапи формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Компонентами системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій ми обрали: цілепокладальний, мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і діагностичний.

Цілепокладальний компонент передбачає інтеграцію педагогічних і психологічних цілей (інтеграція у процесі освоєння інваріантної психолого-педагогічної підготовки та диференціація у процесі освоєння варіативної частини психолого-педагогічної підготовки), а його результатом є інтегрована ціль психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій. Критеріями сформованості цілепокладального компонента є усвідомлення цілей психолого-педагогічної підготовки, її значущості.

Мотиваційний компонент забезпечує включеність особи у професійну діяльність, а його результатом є сформованість мотивів вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Критеріями сформованості цього компонента є орієнтація на інтереси професійної діяльності, її кінцеві результати; орієнтація на себе, прагнення до реалізації власних можливостей, здібностей, особистісних якостей; ступінь активності та самостійності розумової діяльності.

Когнітивний компонент передбачає інтеграцію знань із педагогіки та психології на основі їх взаємозв'язку, виділення фундаментальних психологічних і педагогічних знань, а також основних напрямів розвитку їх прикладних аспектів. Критерієм сформованості компоненту є розуміння сутності діяльності, здатність перетворити педагогічні завдання у соціально значущі шляхом тактичних планів розвитку й реалізації інтересів і потреб.

Діяльнісний компонент передбачає інтеграцію вмінь із педагогіки та психології на основі виділення психологічно-педагогічної складової у структурі професійної діяльності, а також інтеграцію інваріантних і диференціацію варіативних вмінь. Результатом його є сукупність психолого-педагогічних вмінь як діяльнісна основа психолого-педагогічної підготовки. Критерієм сформованості цього компонента є сформованість вмінь курсантів.

Діагностичний компонент передбачає інтеграцію знань, умінь, навичок і цінностей у контексті психолого-педагогічної підготовки, формування діагностичних психолого-педагогічних знань і вмінь, результатом чого є сукупність психолого-педагогічних знань і вмінь як діагностична основа психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій. Критерій діагностичності полягає в тому, що в процесі моделювання професійної діяльності кожний з етапів і аспектів цієї діяльності підлягає діагностиці.

У дисертації визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій:

1. Єдність психологічної та педагогічної складових на основі інтегративного та системного підходів.

2. Різнорівневість психолого-педагогічної підготовки на основі диференційованого та прогностичного підходів.

3. Аксіологічність психолого-педагогічної підготовки на основі особистісного та культурологічного підходів.

У дисертації обґрунтовано, що психолого-педагогічна підготовка особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій передбачає не психологічну підготовку до виконання суто професійних обов'язків, а педагогічний аспект професійної діяльності з його психологічною підтримкою. Водночас педагогічна підготовка, в першу чергу, для практиків і викладачів - це не лише передача педагогічних чи спеціальних знань, а й спілкування, взаєморозуміння, що має важливе значення у стресових ситуаціях, оскільки злагодженість роботи, взаєморозуміння можуть значно підвищити навіть ефективність виконання наказу. Найвищий інтерес до дисциплін професійно-психологічних дисциплін пояснюється їх очевидним прикладним характером. Низький інтерес до вивчення педагогіки пояснюється неочевидним характером, відсутністю бачення перспектив застосування одержаних знань. У системі різнорівневої підготовки передбачена єдність і взаємозалежність педагогічних і психологічних знань та їх зв'язок із професійною діяльністю.

Різнорівнева система передбачає особливості підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій у змісті варіативної частини психолого-педагогічних дисциплін і містить інваріантну складову, необхідну для всіх курсантів, що визначається загальними критеріями сформованості (оцінюється за принципом: сформовано - не сформовано) та варіативну складову, яка передбачає різні рівні сформованості залежно від характеру майбутньої професійної діяльності та визначається за спеціальними показниками. Відповідність змісту психолого-педагогічної підготовки запитам курсантів сприяє підвищенню активності та самостійності курсантів, позитивній мотивації вивчення психолого-педагогічних дисциплін, що зумовлює позитивні зміни у майбутній професійній діяльності.

Аксіологічний аспект формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій полягає у виокремленні загальнолюдських і професійних цінностей на основі психологічних та педагогічних знань, основних напрямів розвитку їх прикладних аспектів, а також в інтеграції загальної та професійної культури в контексті психолого-педагогічної підготовки. Результатом є сформованість психолого-педагогічної складової професійної культури як культурологічної основи психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій. Формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій містить цілепокладальний, мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і діагностичний етапи.

У третьому розділі - “Впровадження системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки” - описано впровадження системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій у навчальному середовищі, представлено спеціальний курс і методичне забезпечення системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій, а також висвітлено питання організації та результати дослідно-експериментальної роботи.

Упровадження системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки (входження в реальне навчальне середовище) передбачає урахування змін у навчальному процесі та впливу спеціального курсу як конкретизації системи на результат психолого-педагогічної підготовки й інші аспекти навчального процесу. Для впровадження системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій використано допоміжні підходи: середовищний, синергетичний, структурно-функціональний та управлінський. Так, використання структурно-функціонального підходу в процесі формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій забезпечує функціональну повноту системи (максимальне урахування всіх функцій і можливостей психолого-педагогічної підготовки) та її структурну визначеність (урахування всіх структурних компонентів). У контексті управлінського підходу формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій передбачає забезпечення відповідної педагогічної підготовки начальницького складу з її психологічною підтримкою (обґрунтуванням).

Основними чинниками впливу на навчальний процес як результат реалізації системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій є спецкурс “Професійно спрямована педагогіка з основами психології” для курсантів і комплексне науково-методичне забезпечення для викладача.

На завершальному етапі навчання необхідно дати курсантам базові та професійно спрямовані знання з психології та педагогіки з урахуванням їхньої подальшої професійної діяльності. Спеціальний курс передбачає різнорівневу підготовку залежно від вибору майбутньої професії курсантом. Запропонований курс поділено на дві частини: основна складова - спецкурсу призначена для засвоєння базових знань усіма курсантами, а різнорівнева складова даного курсу призначена для засвоєння різних рівнів знань за запитами курсантів. Після прочитання основного курсу кожний курсант добровільно обирав, за якою програмою йому проводити подальше навчання. Попри різні рівні навчання спеціальний курс “Професійно спрямована педагогіка з основами психології” мав діагностичну складову.

На основі констатувального етапу експерименту, основною метою якого стала перевірка стану практики психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій за спеціальністю “Пожежна безпека”, зроблено висновок, що у більшості курсантів відсутнє бачення можливостей застосування психолого-педагогічних дисциплін у професійній діяльності та в процесі вивчення спеціальних дисциплін, тобто курсанти не усвідомлюють користі від вивчення педагогіки (практично зовсім) і психології (частково), відтак мають низький рівень вмотивованості до опанування цих дисциплін. Проведення експерименту передбачало певну послідовність дій (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Блок-схема педагогічного експерименту

На кожному з етапів формувального експерименту ми одержували інформацію про зміни в навчально-виховному процесі експериментальної та контрольної груп і порівнювали їх із початковими даними.

Для оцінки дії активного педагогічного чинника - спеціального курсу “Професійно спрямована педагогіка з основами психології” у процесі психолого-педагогічної підготовки курсантів за спеціальністю “Пожежна безпека” - було введено коефіцієнт успішності психолого-педагогічних знань і коефіцієнт успішності професійних знань (змінюються в межах від нуля (знання відсутні) до одиниці (вільне володіння матеріалом) у рамках 4 рівнів: дуже низький, низький, середній, високий).

Ці коефіцієнти дозволили визначити рівні здобутих психолого-педагогічних і професійних знань відповідно, а також тенденції міграцій курсантів між різними рівнями (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка розподілу курсантів за рівнями психолого-педагогічної і професійної підготовки (у %)

Етап	1 рівень	2 рівень	3 рівень	4 рівень
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
До прочитання основного курсу	27	28	52	54	17	14	4	4
Після прочитання основного курсу	5	15	31	52	45	27	19	6
Після прочитання додаткового курсу	2	11	16	39	51	43	31	7

Також у процесі педагогічного експерименту доведено, що зі зростанням рівня психолого-педагогічної підготовки підвищується рівень професійних знань особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Перевірку достовірності одержаних вибірковими спостереженнями результатів було здійснено з використанням критерію Пірсона ч² (кількість учасників заключного етапу експерименту - 400 осіб, за надійну ймовірність вибрано показник 0,95). психологічна підготовка особовий склад

Установлено, що відмінність між експериментальною та контрольною групами має системний характер (різниця істотна), унаслідок чого можна стверджувати, що вона викликана впровадженням запропонованої методики.

Результати проведеного дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія правильна, мета досягнута, поставлені завдання розв'язані, що дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Психолого-педагогічні знання є важливим аспектом професійних обов'язків особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій при вирішенні практичних завдань. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що у дослідженнях підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій недостатня увага надавалася психологічній підтримці педагогічної діяльності. У дисертації виявлено сутність та особливості психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій. Психолого-педагогічна підготовка майбутніх фахівців - це процес і результат оволодіння знаннями, уміннями й навичками щодо професійного навчання, виховання, освіти та розвитку з відповідною психологічною підтримкою.

Варіативність змісту психолого-педагогічної підготовки потребам курсантів сприяє підвищенню їх активності та самостійності, мотивації вивчення психолого-педагогічних дисциплін, що зумовлює позитивні зміни у майбутній професійній діяльності. Поділ характеру професійної діяльності особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій передбачає такі рівні, як інженер, керівник-менеджер, педагог-психолог з урахуванням того, що можливими є перехід фахівців з одного рівня на інший.

У дисертації визначено основні підходи до формування системи психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій, а саме: системний, інтегративний, диференційований, прогностичний, особистісний і культурологічний, які забезпечують виконання педагогічних умов.

Ці підходи доповнюються використанням середовищного, синергетичного, управлінського та структурно-функціонального підходів для впровадження системи у навально-виховний процес.

Структурна модель різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій цілісно відображає взаємозв'язки між структурними елементами психолого-педагогічної підготовки, її рівні, компоненти, критерії сформованості, педагогічні умови реалізації, чинники впливу, етапи формування та діагностичний блок, що забезпечує ефективне функціонування системи.

2. Компонентами системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій ми обрали: цілепокладальний, мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і діагностичний. Означені компоненти психолого-педагогічної підготовки дали можливість визначити відповідні критерії. Визначено критерії психолого-педагогічної підготовки, а саме: багаторівневості, універсальності та багатоваріантності.

Процесуальний аспект розробки системи містить уявлення про очікуваний результат навчання, засоби діагностики поточного стану, множину засобів навчання і критерії вибору оптимальних способів дій для даних конкретних умов.

У дисертації обґрунтовано педагогічні умови формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій: єдність психологічної та педагогічної складових на основі інтегративного та системного підходів, різнорівневість психолого-педагогічної підготовки на основі диференційованого та прогностичного підходів, аксіологічність психолого-педагогічної підготовки на основі особистісного та культурологічного підходів.

У системі різнорівневої підготовки передбачена єдність і взаємозалежність педагогічних та психологічних знань і їх зв'язок із професійною діяльністю. Психолого-педагогічна підготовка особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій передбачає не психологічну підготовку до виконання суто професійних обов'язків, а педагогічний аспект професійної діяльності з його психологічною підтримкою.

Поетапне формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій передбачає цілепокладальний, мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і діагностичний етапи.

3. У дисертації конкретизовано систему різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій у навчальному середовищі на прикладі варіативного спецкурсу. Для цього переструктуровано зміст навчального матеріалу, введено нові форми реалізації (зміна старих навчальних курсів і впровадження нових), нові методи реалізації (обґрунтування збереження традиційних і введення інноваційних методів навчання) та розробка науково-методичного забезпечення.

У роботі виявлено чинники впливу на рівень психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій і виявлено вплив навчального середовища та розроблено й впроваджено спецкурс “Професійно спрямована педагогіка з основами психології”, який містить також діагностичну складову.

Цей спецкурс є узагальненим і побудований на засадах систематизації педагогічних знань і їх психологічної підтримки та взаємозв'язку з професійно-психологічною підготовкою.

4. Результати, одержані в результаті розподілу курсантів за рівнями психолого-педагогічної підготовки після прочитання основного курсу, вказують на те, що в експериментальній групі перерозподіл курсантів має позитивну тенденцію. Результати самооцінки курсантів значно змінилися після прочитання основного курсу як у контрольній, так і в експериментальній групах. Це пов'язано з тим, що, одержавши нові знання, курсанти мали змогу переоцінити свої можливості.

Дослідження причин змін на основі коефіцієнтів ефективності знань курсантів показало, що студенти експериментальної групи, які прослухали базову частину авторського курсу, мають суттєво вищі показники, ніж студенти контрольної групи, які навчались у звичному режимі.

Проведення діагностичного тесту з метою виявлення рівня психолого-педагогічної та професійної підготовки свідчить про глибше усвідомлення курсантами необхідного рівня психолого-педагогічних знань. Динаміка розподілу за рівнями психолого-педагогічної підготовки курсантів впродовж трьох діагностичних тестів свідчить про неусвідомлення реального рівня знань на початку дослідження та суттєву позитивну тенденцію щодо його усвідомлення в кінці експерименту.

Результати дослідження можуть бути використані Міністерством освіти і науки України, Міністерством з надзвичайних ситуацій України, вищими навчальними закладами та викладачами для розробки й удосконалення психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Проведене дослідження звісно, не вичерпує всіх проблем професійної підготовки. До подальших напрямів дослідження відносимо розробку конкретних моделей різнорівневої системи психолого-педагогічної підготовки начальницького складу підрозділів із надзвичайних ситуацій, розробку наскрізних завдань для різних рівнів психолого-педагогічної підготовки та диференціацію цих завдань за специфікою окремих спеціальностей.

Основний зміст дисертації розкрито в таких публікаціях:

Статті у фахових виданнях

1. Зарічанський О.А. Проблема різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій / О.А. Зарічанський // Рідна школа. - 2008. - № 9. - С. 62-65.

2. Зарічанський О.А. Психолого-педагогічна підготовка начальницького складу підрозділів з надзвичайних ситуацій: експериментальний аналіз / О.А. Зарічанський // Cучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / Ред.кол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця : ДОВ Вінниця, 2008. - Вип. 7. - С. 314-319.

3. Зарічанський О.А. Принципи побудови змісту психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій / О.А. Зарічанський // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2008. - № 3. - С. 139-147.

4. Зарічанський О.А. Загальнонаукові підходи до формування психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій / О.А. Зарічанський // Рідна школа. - 2009. - № 1. - С. 16-19.

5. Зарічанський О.А. Дидактична система різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій / О. А.Зарічанський //Нові технології навчання. Розвиток духовності та професіоналізму в умовах глобалізації: зб. наук. пр. / Ред. кол. : О. П. Гребельник (голова) та ін. - Київ-Вінниця, 2008. - Спец. вип. - № 55. - Част. 2 - С.148-151.

6. Козяр М.Н., Заричанский О.А. Дидактическое обеспечение разноуровневой психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям / М. Н. Козяр, О.А. Заричанский // Педагогическое образование и наука. - № 12 - 2008. - С. 73-75.

Науково-методичні матеріали:

7. Зарічанський О.А. Психолого-педагогічна підготовка особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій / Олег Зарічанський : методичні рекомендації. - Львів: ВМС, 2006. - 20 с.

8. Зарічанський О.А. Різнорівнева психолого-педагогічна підготовка начальницького складу підрозділів з надзвичайних ситуацій: експериментальний аналіз / Олег Зарічанський : методичні рекомендації. - Львів, Сполом, 2006. - 20 с.

9. Зарічанський О.А. Моделювання психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій / Олег Зарічанський : методичні рекомендації. - Львів, Сполом, 2006. - 20 с.

10. Зарічанський О.А. Загальнонаукові підходи до формування психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій / Олег Зарічанський : методичні рекомендації. - Львів: ВМС, 2007. - 20 с.

11. Зарічанський О.А. Методичне забезпечення різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій / Олег Зарічанський : методичні рекомендації. - Львів, Сполом, 2007. - 20 с.

12. Зарічанський О.А. Різнорівнева психолого-педагогічна підготовка особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій/ Олег Зарічанський : методичний посібник. - Львів: Сполом, 2008. - 84 с.

Анотації

Зарічанський О.А. Формування системи різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню формування системи психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій. У роботі виявлено особливості психолого-педагогічної підготовки до професійної діяльності, обґрунтовано педагогічні умови та розроблено структурну модель формування різнорівневої психолого-педагогічної підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій, виділено компоненти системи та критерії їх сформованості. Розроблено та експериментально перевірено ефективність спеціального курсу “Професійно спрямована педагогіка з основами психології” як конкретизацію системи різнорівневої підготовки особового складу підрозділів із надзвичайних ситуацій.

Ключові слова: педагогічні умови, система, різнорівнева підготовка, психолого-педагогічна підготовка, особовий склад підрозділів із надзвичайних ситуацій, пожежна безпека.

Заричанский О.А. Формирование системы разноуровневой психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2009.

В диссертации определены сущность и особенности психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям. Психолого-педагогическая подготовка будущих специалистов рассматривается как процесс и результат овладения знаниями, умениями и навыками относительно профессиональной учебы, воспитания, образования и развития с соответствующей психологической поддержкой. Введено такое деление характера профессиональной деятельности личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям: инженер, руководитель-менеджер, педагог-психолог. Учтено, что возможным и вероятным является переход личного состава из одного уровня на другой (например, переход офицера-практика на педагогическую работу), поэтому предусматривается гибкость вариативной составляющей педагогической подготовки.

Определены подходы к формированию системы психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям, а именно: системный, интегративный, дифференцированный, прогностический, личностный и культурологический, которые обеспечивают выполнение педагогических условий. Представлена структурная модель разноуровневой психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям, которая отображает все структурные элементы системы разноуровневой психолого-педагогической подготовки и этапы ее формирования. Компонентами системы разноуровневой психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям мы избрали: целеполагающий, мотивационный, когнитивный, деятельностный и диагностический.

В диссертации обосновано педагогические условия формирования системы разноуровневой психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям: единство психологической и педагогической составляющих на основе интегративного и системного подходов, разноуровневая психолого-педагогическая подготовка на основе дифференцированного и прогностического подходов, аксиологичность психолого-педагогической подготовки на основе личностного и культурологического подходов.

Разноуровневая система предусматривает особенности подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям в содержании вариативной части психолого-педагогических дисциплин. Поэтапное формирование системы разноуровневой психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям предусматривает целеполагающий, мотивационный, когнитивный, деятельностный и диагностический этапы.

В диссертации конкретизирована система разноуровневой психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям в учебной среде на примере специального курса. Обнаружены факторы влияния на уровень психолого-педагогической подготовки личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям и влияние учебной среды. Разработан специальный курс “Профессионально направленная педагогика с основами психологии”.

Этот курс внедрен на основе разработанных методических материалов для преподавателей и курсантов, является обобщенным и построен на принципах систематизации педагогических знаний и их психологической поддержки и взаимосвязи с профессионально-психологической подготовкой.

Динамика деления по уровням психолого-педагогической подготовки курсантов на протяжении трех диагностических тестов свидетельствует о неосознании реального уровня знаний в начале исследования и существенной позитивной тенденции относительно его осознания в конце эксперимента.

Можно сделать вывод об эффективности внедрения разноуровневой психолого-педагогической подготовки курсантов для их последующей профессиональной деятельности. Специальный курс уравновешивает реальное деление с желаниями курсантов, а его эффективность оценивалась с точки зрения как психолого-педагогической, так и профессиональной подготовки.

Ключевые слова: педагогические условия, система, разноуровневая подготовка, психолого-педагогическая подготовка, личный состав подразделений по чрезвычайным ситуациям, пожарная безопасность

Zarichansky О. A. The formation of the system of different psychology- pedagogical level training of personnel emergency situations subunit. - Manuscript.

Thesis for a Candidate of pedagogical Sciences degree on specialty 13.00.04 - theory and methodology of professional education. - Vinnytsia State Pedagogical University named after Mikhailo Kotsjubinskiy, Vinnytsia, 2009.

The thesis is devoted investigating formation of multistage system of psycho-pedagogical preparation is one of effective ways of contradiction solving taking into account basic profile of future professional work of officer. Some levels of psycho-pedagogical preparation (from minimum to facultative) are provided in such system taking into account the factor of psycho-pedagogical knowledge importance for all possible directions of professional work of future officers. Multilevel course “Professionally directed pedagogies with psychology bases” generalizes data from pedagogies and psychology received throughout all study. It gives a chance to find out propensity to a certain kind of psycho-pedagogical activity of future experts and, thus to provide a conscious choice of elective part of course and accordingly qualitative psycho-pedagogical preparation, necessary for the given level of professional work.

...