Формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

,КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

Виконала Волкова Наталія Валентинівна

Ялта - 2009

АНОТАЦІЯ

Волкова Н.В. Формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Республіканський вищий навчальний заклад ,,Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), м. Ялта, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки.

У роботі досліджено поняття ,,інформаційна культура”, визначено її структуру, сутність та зміст. Вирізнено критерії, показники й рівні інформаційної культури майбутніх учителів. Виявлено та перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують розвиток інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки, розроблено теоретичну модель формування інформаційної культури, спецкурс ,,Методика формування інформаційної культури майбутніх учителів праці”, план роботи проблемних груп щодо формування інформаційної культури та програму занять інформаційного тренінгу.

Ключові слова: культура, інформаційна культура, модель формування інформаційної культури, інформаційний тренінг.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

педагогічний навчання методичний студент

Актуальність дослідження. Розвиток суспільства доводить, що освіта є одним із визначних факторів виживання та розвитку цивілізації. Питання її змісту, якості та вдосконалення входять до числа першочергових проблем людства.

Проте стрімкість наукового поступу суспільства, поглиблення його перетворюючого впливу на всі аспекти людської життєдіяльності та відповідне розширення освітніх завдань спонукали вчених до усвідомлення недоліків концептуальної основи, що визначили сучасну освітньо-педагогічну діяльність. Перегляд теоретико-методологічних основ навчально-виховного процесу сприяв виникненню нового поняття - „інформатизація суспільства” та, відповідно до нього, - ,,інформатизація освіти”. Спочатку концептуальна спрямованість інформатизації освіти була визначена словосполученням ,,комп'ютерна грамотність”, яке поступово поширилося до поняття ,,інформаційна культура”. Останнє розглядаємо як окремий феномен, складне особистісне утворення, що ґрунтується на комп'ютерній грамотності, але не вичерпується нею.

Актуальність формування інформаційної культури та грамотності студентів пов'язана також із розширенням впливу на молодь засобів масової комунікації, відтак зумовлює необхідність особистісно зорієнтованого підходу до розвитку критичного мислення студентів, становлення захисного механізму до значного впливу засобів масової комунікації, що пропагують насильство та агресивність.

Реформа освіти вимагає кваліфікованих кадрів нової генерації для освітньої діяльності. Тому в державних нормативно-правових документах висуваються завдання докорінного вдосконалення навчального процесу вищої школи, пошуку шляхів і засобів його інтеграції у світову освітянську систему, зміцнення навчально-матеріальної та наукової бази, модернізації змісту професійної підготовки вчителів, розробки та апробації нових освітніх технологій.

Проблема інформаційної культури майбутнього фахівця розглядається вченими в різних аспектах. Аналіз наукової літератури дозволяє виділити основні напрямки у вивчені інформаційної культури: формування інформаційної культури особистості (М. Близнюк, А. Єршов, М. Коляда); роль інформаційної культури у розвитку суспільства (Л. Скворцов, А. Суханов); місце інформаційної культури у загальній культурі особистості (М. Вохришева); інформаційна культура у навчальному процесі вищої школи (О. Гончарова, М. Жалдак, О. Співаковський).

Інформатизація загальної та вищої освіти в контексті постіндустріального суспільства перебуває в полі досліджень вітчизняних науковців, серед них С. Антонова, А. Верлань, О. Гокунь, І. Іваськів, В. Клочко, О. Комісаров, Ю. Машбиць, В. Михалевич, Н. Морзе, В. Пікельна, Ю. Рамський, О. Удод. Проведений у рамках дисертаційного дослідження аналіз першоджерел відобразив значний обсяг теоретичного та методичного матеріалу, що дозволив обґрунтувати необхідність підвищеної уваги до комплексного характеру змін у загальній культурі особистості молодої людини, та інформаційної культури зокрема. Такої ж позиції щодо необхідності формування цього складного особистісного утворення через вплив на її світогляд, її ціннісні виміри, стиль мислення дотримуються В. Андрущенко, М. Верт, Б. Гершунський, О. Гліссан, А. Єршов, О. Ільків, М. Коляда, В. Оконь, В. Розумовський, А. Столяревська, А. Суханов, В. Шолохович. Проблеми становлення та вдосконалення необхідних рис особистості, спроможної вирішувати питання в умовах глобальної інформатизації та комп'ютеризації досліджуються зарубіжними науковцями (Р. Барт, Т. Вамос, Г. Міллер). Закладені в цих дослідженнях положення та висновки мають важливе значення для розробки й удосконалення вмінь та навичок роботи з літературою, використання її для навчання та самовдосконалення.

Разом із тим, аналіз навчально-виховного процесу у ВНЗ свідчить про невизначеність системи освітньо-педагогічної підготовки щодо формування інформаційної культури особистості студентів, має місце недооцінка ролі елементів світоглядної культури та культури мислення, що відповідають вимогам інформаційного суспільства у професійній діяльності майбутніх фахівців, звуженість завдань формування інформаційної культури особистості лише завданнями суто технічної підготовки до роботи з електронно-обчислювальною технікою.

Усі ці недоліки дали можливість визначити у практиці вищої школи стійкі суперечності між потенціалом фахової підготовки щодо формування інформаційної культури студентів та неготовністю викладачів вищої школи його враховувати та реалізовувати, між постійно зростаючим інтересом майбутніх учителів до формування основних показників інформаційної культури й невідповідними до їх запитів формами фахової підготовки у вищому навчальному закладі. Усунення існуючих суперечностей вимагає комплексного опрацювання чинників, факторів, умов формування інформаційної культури особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Усвідомлюючи соціокультурну й педагогічну значущість проблеми формування інформаційної культури особистості, її актуальність, недостатню дослідженість у педагогіці вищої школи та враховуючи потребу в теоретико-практичних і методичних рекомендаціях щодо формування інформаційної культури студентів у навчально-виховному процесі, обрано тему дослідження: ,,Формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою комплексної теми ,,Теорія і практика імітаційно-ігрового навчання в системі особистісно-орієнтованої освіти майбутніх педагогів” (0103U001111 МОН від 5.11.2002 р.) кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, затверджена вченою радою КДПУ (протокол № 5 від 13.01.2001 р.), занесена на конкурсній основі до координаційного плану найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України та погоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень АПН України (протокол № 37-к від 27.03.2003 р.).

Мета дослідження - визначити й обґрунтувати теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури.

Для реалізації мети планувалося розв'язати такі завдання:

1. Визначити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження та основні підходи до розв'язання її як на теоретичному, так і на практичному рівнях.

2. Визначити сутність, зміст, структуру, показники та рівні сформованості інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання.

3. Розробити та експериментально перевірити модель формування інформаційної культури та програму її реалізації при вивченні спеціальних дисциплін.

4. Теоретично обґрунтувати та експериментальним шляхом перевірити ефективність педагогічних умов формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів при вивченні фахових дисциплін.

5. Розробити методичні рекомендації для викладачів фахових дисциплін щодо формування інформаційної культури студентів.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка студентів індустріально-педагогічних факультетів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічного факультету у процесі фахової підготовки.

В основу дисертаційного дослідження покладено гіпотезу про те, що формування інформаційної культури майбутніх учителів при вивченні фахових дисциплін буде ефективним, якщо забезпечити комплексний підхід до організації навчального процесу та дотримання таких педагогічних умов: урахування стійкої позитивної мотивації майбутніх учителів трудового навчання й потреби оновлення інформаційного багажу, забезпечення міжпредметних інтегративних зв'язків і рефлексивного підходу до процесу формування інформаційної культури майбутніх учителів, орієнтація на особистісні якості майбутнього вчителя трудового навчання.

Методологічною основою дослідження є положення про взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивних факторів у процесі розвитку особистості, що є рушійною силою будь-якого процесу; діалектичні суперечності, які визначаються як взаємодія протилежних сторін об'єкта чи системи, що взаємовиключають одна одну, але водночас діють у внутрішній єдності й взаємопроникненні та є джерелом саморуху й накопичення інформаційного досвіду. Методологічними орієнтирами дослідження виступили положення про взаємозв'язок, взаємообумовленість і взаємозалежність соціально-економічних, педагогічних і методичних явищ та процесів, необхідність їх урахування в конкретних умовах; системний підхід як різнобічний і багаторівневий спосіб аналізу педагогічних проблем, ідеї саморегуляції як механізм здійснення професійно-особистісного становлення; положення щодо інформатизації навчання й системно організованої дослідницької діяльності. Вихідні концептуальні положення ґрунтуються на засадах закону України ,,Про освіту”, Державній національній програмі ,,Освіта” (,,Україна XXI століття”), законі ,,Про вищу освіту”, Державній програмі „Вчитель”.

Теоретичними основами дослідження є концептуальні положення про підготовку спеціалістів у вищій школі (В. Буряк, О. Глузман, Г. Гребенюк, В. Заслуженюк, І. Зязюн, М. Ігнатенко, В. Кушнір, О. Мороз, О. Пєхота, В. Сластьонін); про роль інформації в соціальних процесах (А. Єршов, А. Суханов); психолого-педагогічні закономірності єдності свідомості й діяльності, поетапне формування розумових дій (Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, А. Фурман); принципи створення програмного забезпечення навчального процесу (Г. Балл, В. Беспалько, О. Бондаревська, Б. Гершунський, С. Кульневич); теорія формування інформаційної культури студентів та підготовки педагогічних кадрів до використання в навчальному процесі новітніх технологій навчання (О. Гокунь, М. Жалдак, О. Комісаров, Ю. Машбіц, Н. Морзе).

Дослідження цілей, змісту, форм і результатів сучасної вищої освіти інформаційного профілю спирається на положення та висновки, що пов'язані з питанням реформування та модернізації вищої й професійної освіти в Україні (А. Алексюк, В. Андрущенко), загальнотеоретичні та методологічні основи системи професійної освіти (Н. Ничкало, В. Сидоренко, Л. Тархан), вимоги до моделі професіонала в контексті сучасної соціокультурної та інформаційно-технологічної ситуації (І. Бех, М. Євтух), принципи дидактики сучасної професійної освіти (С. Гончаренко), дослідження ключових проблем інформатизації освіти (В. Биков, Я. Вовк, А. Гуржій), теоретичні напрацювання з питань інформатизації суспільства (В. Міхалевич, А. Суханов, А. Урсул).

Програма дослідження включає сукупність методів: теоретичні - вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, педагогічного досвіду й педагогічної практики викладачів, результати яких були використані для обґрунтування сутності, змісту, структури, показників інформаційної культури та виявлення педагогічних умов її формування в майбутніх учителів; емпіричні - бесіда, інтерв'ю, анкетування, спостереження, аналіз результатів особистісно зорієнтованого навчання й пізнавальної діяльності студентів, що використовувалися для діагностики рівня сформованості інформаційної культури; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний); розробка й реалізація програми дослідно-експериментального навчання щодо формування інформаційної культури студентів; статистичні - математичні методи обробки одержаних даних за допомогою комп'ютера, через які визначалися значущість та надійність отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Криворізького державного педагогічного університету (м. Кривий Ріг), Дніпропетровського обласного інституту післядипломної освіти (м. Дніпропетровськ), Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (м. Одеса), Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (м. Одеса), Херсонського державного університету (м. Херсон), Державного професійно-технічного навчального закладу ,,Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі” (м. Кривий Ріг). Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 1200 студентів, 165 учителів.

Організація та основні етапи дослідження.

На першому етапі (2001-2003 рр.) проводився аналіз педагогічного досвіду формування інформаційної культури в навчальному процесі вищої школи; конкретизувалися предмет та завдання дослідження; розроблялася гіпотеза; уточнювалися сутність та структура інформаційної культури у процесі фахової підготовки, компоненти інформаційної культури, її показники та рівні; розроблялася теоретична програма інформатизації навчального процесу студентів індустріально-педагогічних факультетів, спрямована на підвищення рівня їх інформаційної культури.

На другому етапі (2003-2005 рр.) здійснювався констатувальний експеримент, під час якого було виявлено ступеневу характеристику інформаційної культури; апробовувалася методика її діагностики, визначалася логіка формувального експерименту, впродовж якого у процесі професійно-орієнтованого навчання студентів здійснювалася програма формування цього особистісного утворення.

На третьому етапі (2005-2008 рр.) упроваджувалася програма, створювалися методичні рекомендації щодо формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання в процесі фахової підготовки; аналізувалися та узагальнювалися одержані результати.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, які забезпечують ефективність формування інформаційної культури студентів у процесі особистісно-орієнтованого навчання, визначено компоненти інформаційної культури, до яких віднесено: мотиваційний (копіювально-відтворювальний), операційний (відтворювально-дослідний) та творчий; уточнено: трактування сутності поняття ,,інформаційна культура” студентів, її показники (стійке індиферентне ставлення до інформаційної діяльності, вміння використовувати засоби комунікації, рефлексивні, креатині вміння, навички накопичення та самостійної інтерпретації отриманих даних, здатність до оцінювання та самооцінки, емоційна стабільність), критерії та рівні сформованості, взаємозв'язок педагогічних умов, форм, методів і засобів, що забезпечують успішність формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічного факультету; набула подальшого розвитку методика та технологія фахової підготовки студентів індустріально-педагогічних факультетів щодо формування інформаційної культури.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що створено й апробовано методику та технологію формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання в процесі фахової підготовки на принципах педагогічної взаємодії в системі відносин ,,викладач-студент”; експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів; упроваджено в практику Криворізького державного педагогічного університету модель формування інформаційної культури, спецкурс ,,Методика формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання”, інформаційний тренінг, різноманітні форми аудиторної, позааудиторної та самостійної роботи: проблемні групи, спілкування в мережі, дискусії, ділові та рольові ігри, моделювання ситуацій, що забезпечують міжпредметні інтегративні зв'язки, рефлексивний підхід та стимулюють розвиток інформаційної культури; включено в навчальний процес методичні рекомендації щодо формування інформаційної культури засобами фахової підготовки.

Вірогідність і обґрунтованість результатів забезпечено загальнометодологічним підходом до розв'язання поставлених завдань, а також конкретними методами, адекватними об'єкту, предмету, меті й завданням наукового пошуку, використаними на кожному етапі дослідження, якісним та кількісним аналізом експериментальних даних, результативністю творчої роботи за запропонованою методикою.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: на III Слов'янських педагогічних читаннях ,,Розвиток особистості в полікультурному просторі” (Кривий Ріг, 2004 р.); ,,Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтеграції” (Житомир, 2005 р.); ,,Сучасні педагогічні технології й освітні системи XXI століття” (Кіровоград, 2006 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях ,,Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості” (Херсон, 2006 р.), ,,Виховання майбутнього педагога на основі національної культури і вічних духовних цінностей: історія та перспективи розвитку” (Харків, 2006 р.); міжвузівській науково-практичній конференції ,,Управління процесом розвитку інноваційної діяльності навчального закладу” (Рівне, 2006 р.); на щорічних наукових конференціях у Криворізькому державному педагогічному університеті. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на кафедрі психології та педагогічних технологій, засіданнях методичного семінару кафедри педагогіки, заняттях гуртка „Молодого дослідника” КДПУ. Результати дослідження оприлюднювалися на семінарах для молодих дослідників, аспірантів, учителів шкіл і викладачів вищих навчальних закладів.

Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у виховний процес Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 17 від 21.11.2008 р.), Дніпропетровського обласного інституту післядипломної освіти (довідка № 15 від 23.10.2006 р.), Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (довідка № 4 від 19.09.2006 р.), Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (довідка № 12 від 27.11.2006 р.), Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (довідка № 10 від 05.12.2006 р.), Херсонського державного університету (довідка № 6-12/1255 від 18.10.2006 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, його значення для педагогічної теорії та практики, визначено мету, завдання дослідження, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, викладено методологічні та теоретичні основи й методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, визначено шляхи впровадження отриманих результатів у практику вищої школи.

У першому розділі дисертації - ,,Теоретичні основи формування інформаційної культури майбутніх учителів праці” - проаналізовано стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, розкрито сутність, структуру, зміст поняття ,,інформаційна культура” як важливого показника професіоналізму майбутнього вчителя трудового навчання, виявлено компоненти, показники й рівні сформованості цього складного особистісного утворення; визначено та теоретично обґрунтовано модель формування інформаційної культури та сукупність педагогічних умов формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки.

Огляд наукових розробок філософів, психологів та педагогів показав, що проблема формування інформаційної культури була в центрі уваги протягом усього існування й на сьогодні залишається актуальною. Проте в поглядах науковців не існує єдиної думки щодо розуміння сутності досліджуваного феномену, базових складових та визначення рівнів його прояву.

Рис. 1. Модель формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання

У дисертаційному дослідженні інформаційну культуру визначено як складне соціальне явище, що виступає як професійна складова в світі інформаційних відносин майбутніх фахівців індустріально-педагогічних факультетів.

Структуру зазначеного особистісного утворення подано як комплекс з чотирьох компонентів: мотиваційного (копіювально-відтворювального), операційного (відтворювально-дослідницького), творчого (креативного).

Аналіз наукової літератури дозволив розробити теоретичну модель формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання, яка включає мету, завдання, основні напрямки, зміст інформаційної культури, її структурні компоненти та педагогічні умови, що забезпечують ефективність її формування (див. рис. 1).

За допомогою теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури, самооцінок, експертних оцінок, тривалого спостереження за діяльністю студентів визначено показники інформаційної культури, до числа яких віднесено: стійке індиферентне ставлення до комп'ютерної діяльності; вміння використовувати бази даних, електронні таблиці та засоби комунікації; здатність до модифікації, інтерпретація рішень; рефлексивність і креативність дій; самостійність під час виконання завдань; емоційну сприятливість; оцінку та самооцінку особливостей інформаційної діяльності.

Достатня виразність показників обумовлює різні рівні прояву інформаційної культури, що відрізняються один від одного способом взаємодії (репродуктивним, рефлексивним і креативним) та ступенем їх прояву (високим, середнім і низьким). Високий рівень характеризується тим, що всі показники й компоненти інформаційної культури виявляються яскраво; середній - більша частина показників і компонентів інформаційної культури сформовані достатньою мірою; низький - показники й компоненти інформаційної культури виражені слабо.

Під час дослідження встановлено поетапний характер формування інформаційної культури студентів, виявлено залежність ефективності навчально-виховного процесу від рівнів сформованості інформаційної культури, дотримання певних педагогічних умов, до яких віднесено: врахування стійкої позитивної мотивації майбутніх учителів трудового навчання й потреби оновлення інформаційного багажу; забезпечення міжпредметних інтегративних зв'язків, рефлексивного підходу до процесу формування інформаційної культури майбутніх учителів, орієнтації на особистісні якості майбутнього вчителя трудового навчання.

У другому розділі - ,,Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування інформаційної культури засобами фахової підготовки” - дається аналіз стану педагогічної практики з досліджуваної проблеми, використання можливостей виховного процесу в формуванні цього складного особистісного утворення, експериментально перевіряється вплив визначених педагогічних умов на ефективність формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки.

Розв'язання поставлених завдань зумовило необхідність вивчення стану досліджуваного феномену в практиці вищої школи. У зв'язку з цим проведено констатувальний експеримент, який здійснювався в три етапи: 1) з'ясування первинного рівня сформованості інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів; 2) визначення стану та можливостей фахової підготовки щодо формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів; 3) аналіз труднощів та недоліків роботи у вищих навчальних закладах України, що негативно впливають на рівень інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки.

Засобами анкетування, спостереження, аналізу результатів діяльності студентів, тестування, експертних оцінок, тренінгів та психодіагностичних методик і методів вивчався стан інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки.

За результатами дослідження встановлено: 1) високий рівень розвитку інформаційної культури мають 12,2 % студентів контрольної та 11,2 % експериментальної групи, середній рівень мають 45,1 % контрольної та 43 % експериментальної групи та низький рівень - відповідно 42,7 % та 45,8 % студентів; 2) перевага низького й середнього рівнів сформованості інформаційної культури майбутніх учителів спричиняється низкою обставин: студенти педагогічних університетів не мають чіткого уявлення про сутність, зміст, структурні компоненти, показники та рівні вияву інформаційної культури; 3) більша частина студентів не володіє навичками об'єктивного аналізу й оцінки інформаційних здібностей та готовності до пошуку, переробки й зберігання інформації.

Методом масового опитування й педагогічного спостереження встановлено, що процес формування інформаційної культури в системі викладання фахових дисциплін не є цілеспрямованим, систематичним та особистісно зорієнтованим; викладання фахових дисциплін не сприяє повною мірою формуванню інформаційної культури майбутніх учителів.

За результатами дослідної роботи констатовано, що у практиці вищої школи наявні очевидні суперечності між потенціалом фахової підготовки на індустріально-педагогічному факультеті та його практичною реалізацією, між постійно зростаючим інтересом майбутніх учителів до процесу формування основних показників інформаційної культури й застарілими формами фахової підготовки. Цих суперечностей можна уникнути тільки за умови оновлення змісту та принципів і застосування різноманітних форм та засобів організації фахової підготовки, переорієнтації її з предметної на особистісно зорієнтовану, вдосконалення методичного забезпечення для формування інформаційної культури студентів.

Визначений стан проблеми в практиці вищої школи зумовив необхідність проведення формувального експерименту, що мав за мету створення навчально-виховного середовища, яке забезпечувало результативність розробленої моделі формування інформаційної культури студентів засобами фахової підготовки в запропонованих педагогічних умовах.

У формувальному експерименті брали участь 163 студенти індустріально-педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету.

На першому етапі формувального експерименту створювалися умови для формування позитивної мотивації, потреб, установок студентів на активну участь у становленні інформаційної культури. На цьому етапі проводилися бесіди на такі теми: ,,Яким повинен бути майбутній учитель трудового навчання?”, ,,Інформаційна грамотність”, ,,Чарівна крамниця інформації”, ,,Читацька компетентність - основа інформаційної культури особистості”, бесіди про студентське життя та шляхи подолання кризових явищ у сучасній школі. Поступово зміцнювалися мотиви, пов'язані з майбутньою професійною діяльністю: прагнення присвятити себе педагогічній професії, добре виконувати свої студентські, а згодом і професійні обов'язки, стати в майбутньому грамотним фахівцем, успішно вирішувати професійні завдання, підсилювалося почуття відповідальності, бажання досягти успіху в роботі. На цьому етапі створювалися умови врахування стійкої позитивної мотивації майбутніх учителів трудового навчання й потреби оновлення інформаційного багажу, забезпечувалися міжпредметні інтегративні зв'язки, дотримувалися принципи рефлексивного підходу до процесу формування інформаційної культури, орієнтований на особистісні якості студентів.

На другому етапі формувального експерименту в студентів формувалося чітке уявлення про інформаційну культуру як показник їхнього професіоналізму. Запровадження до навчально-виховного процесу різноманітних активних форм та методів, що ґрунтуються на принципі поєднання педагогічного керування з розвитком активності, самостійності та ініціативності вихованців, реалізувалося включенням до експериментальної програми спецкурсу ,,Методика формування інформаційної культури майбутніх учителів праці”, що мала за мету ознайомлення студентів з сутністю, змістом та структурою інформаційної культури, методами діагностики рівнів її сформованості. Передбачалось одночасне формування всіх компонентів інформаційної культури. Було апробовано комплекс дій куратора академічної групи, здійснювалася постійна діагностика динаміки рівнів інформаційної культури студентів за допомогою контрольних зрізів, спрямованих на активізацію інформаційних знань та навичок, та, одночасно, на діагностику рівнів сформованості показників інформаційної культури; систематичне спостереження за розвитком компонентів інформаційної культури студентів; організацію роботи проблемних груп студентів та мережевого спілкування; активізацію творчого мислення за допомогою розроблених завдань, тематичних бесід, диспутів, конкурсів; роз'яснення ролі систематичного тестування з метою розвитку в студентів самооцінки, самовиховання, самосвідомості.

На третьому етапі формувального експерименту проводилася робота, спрямована на розвиток умінь та навичок майбутніх учителів. Завершальний етап позначений увагою до формування операційного (відтворювально-дослідницького) та творчого компонентів інформаційної культури, для чого було залучено до роботи експериментальні групи. На цьому етапі в процесі застосуванняя активних методів навчально-виховної роботи (тематичних бесід, дискусій, конкурсів, інформаційного тренінгу, ділових та рольових ігор) реалізовувалися такі педагогічні умови: урахування стійкої позитивної мотивації майбутніх учителів трудового навчання, забезпечення міжпредметних інтегративних зв'язків, рефлексивного та особистісно зорієнтованого підходів до освітнього процесу.

Структурування змісту заходів та фахових занять здійснювалося з урахуванням інтересів, індивідуальних смаків майбутніх учителів, їхньої провідної мотивації. Професійно забарвлене спілкування дозволяло усвідомлювати потенціал інформаційної культури як складової професіоналізму майбутнього вчителя. Тренінгові заняття поєднувалися з різноманітними формами навчально-виховної роботи (диспутами, дискусіями, ігровими програмами, святами) та мали за мету активізацію творчого мислення за допомогою методично розроблених завдань, розвиток професійної самосвідомості та інформаційних здібностей студентів, для яких наявність високого рівня інформаційної культури є підґрунтям професійної діяльності.

Після завершення формувального експерименту вивчалася динаміка рівнів інформаційної культури майбутніх учителів. За результатами підсумкових зрізів виявлено зростання ступеня її сформованості у студентів (див. табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів

Отримані дані наочно відображають динаміку зміни середнього показника, коефіцієнта ефективності запропонованої методики й рівня сформованості інформаційної культури у студентів після проведення формувального етапу педагогічного експерименту, який становив +0,173 в порівнянні з +0,040 на початку експерименту.

Перевірку гіпотези в нашому експериментальному дослідженні ми здійснювали за допомогою статистичного критерію ,,хі-квадрат”. Вибір означеного критерію пояснюється тим, що він дозволяє нам не розглядати аналізований статистичний розподіл як функцію та не припускає попереднього обчислення параметрів розподілу, тому його застосування до порядкових показників, якими є виділені нами рівні сформованості інформаційної культури, дозволяє з достатньою мірою достовірності судити про результати експериментального дослідження.

Аналіз результатів дозволяє стверджувати, що процес формування інформаційної культури студентів вищої школи за дотримання сукупності педагогічних умов виявився значно успішнішим, ніж традиційне виховання, та засвідчив зростання рівнів інформаційної культури студентів за кожним її компонентом.

Дослідно-експериментальна робота показала, що розроблена й реалізована модель формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання стимулює позитивну динаміку рівня інформаційної культури студентів. Позитивній динаміці мотиваційного (копіювально-відтворювального), операційного (відтворювально-дослідницького) та творчого компонентів інформаційної культури сприяла цілеспрямованість, систематичність та індивідуалізація фахової підготовки студентів, своєчасна діагностика рівня сформованості інформаційної культури в майбутніх учителів трудового навчання. Застосування проблемних ситуацій та завдань, дискусій, диспутів, інформаційного тренінгу не тільки сприяло формуванню вмінь відстоювати власні переконання й нестандартно вирішувати проблеми, але й забезпечувало потребу студентів у спілкуванні та самореалізації.

Зміст спецкурсу ,,Формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання”, його методи та форми, обумовлені позитивною мотивацією, відповідністю інтересам студентів, сприяли розвитку пізнавальної активності й самостійності. Індивідуалізація виховного процесу й атмосфера доброзичливості під час спілкування між його суб'єктами надавала можливість майбутнім учителям позбавитися скутості, замкненості, сором'язливості. Дієвими виявилися такі форми виховної роботи: інформаційний тренінг, дискусії, рольові, ділові, інформаційні ігри, творчі вечори, що сприяли створенню позитивного психологічного клімату в академічній групі, атмосфери відкритості та довіри.

Проведене дослідження виявило сталу залежність між установкою на педагогічну працю, позитивним ставленням до професії вчителя, характером фахової підготовки й рівнем інформаційної культури студентів. Дослідно-експериментальна програма довела, що орієнтація фахової підготовки на особистість студента, різноманітність її форм та методів, диференціація та індивідуалізація завдань забезпечує достатній і високий рівень інформаційної культури майбутніх учителів як важливої характеристики їхнього професіоналізму.

ВИСНОВКИ

1. Під час реформування вищої освіти в Україні та вирішення проблеми підвищення професіоналізму майбутніх учителів особливого значення набуває рівень інформаційної культури фахівців для виконання професійних функцій.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової проблеми формування інформаційної культури майбутніх учителів засобами фахової підготовки за сприянням необхідних педагогічних умов та новітніх інформаційних технологій.

Перехід від предметного до особистісно зорієнтованого навчання на основі індивідуального підходу потребує переосмислення характеру професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, зміну процесу фахової підготовки студентів, що ґрунтується на формуванні особистісних цінностей, загальної та інформаційної культури фахівця.

2. Визначено та конкретизовано зміст понять „культура” та „інформаційна культура” в психолого-педагогічній літературі. Під „культурою” розуміється специфічно людський спосіб буття, що визначає весь спектр практичної та духовної активності людини, її можливої взаємодії з навколишнім світом і собою. „Інформаційна культура” розглядається як важлива складова педагогічної культури вчителя та являє собою сукупність компетенцій і рис особистості, які виявляються через активність, ініціативність, самостійність, свідомі дії майбутніх учителів. Вона є складним особистісним утворенням, яке забезпечує можливість інформаційної взаємодії та взаємовідношення в системі „викладач-студент” і характеризується здатністю майбутнього вчителя до використання інформаційних засобів, збирання, зберігання, обробки та застосування інформації з метою розв'язання різних педагогічних проблем. Носієм високого рівня інформаційної культури є яскрава особистість, що забезпечує інформаційну взаємодію, готовність до використання інформаційно-комунікативних засобів навчання та пошуку нових шляхів у досягненні поставлених цілей.

3. Уточнено сутність, структуру, показники та рівні сформованості інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання. Сутність інформаційної культури майбутнього вчителя трудового навчання визначено як сукупність загальних можливостей особистості, що надаються їй засобами інформаційно-комунікаційних технологій, ґрунтуючись на здібностях та вміннях особистості до їх використання в професійній діяльності. Формування інформаційної культури студентів у процесі фахової підготовки - це керований процес, що передбачає переорієнтацію фахової підготовки з предметної на особистісно зорієнтовану, дає можливість використання міжпредметних інтегративних зв'язків, активізує творчий пошук. Складність змісту інформаційної культури визначила її структуру, що поєднує такі компоненти: мотиваційний (копіювально-відтворювальний), операційний (відтворювально-дослідний) та творчий. Достатня сформованість усіх структурних компонентів визначає рівень інформаційної культури студентів.

З'ясовано показники інформаційної культури, до числа яких віднесено: стійке індиферентне ставлення до комп'ютерної діяльності, вміння використовувати бази даних, електронних таблиць та засобів комунікації, здібність до модифікації, інтерпретації рішення, рефлексивності та креативності дій; самостійність під час виконання завдань; емоційна сприятливість; оцінку та самооцінку особливостей інформаційної діяльності. У своєму розвитку інформаційна культура проходить певні рівні, що вирізняються за ступенем прояву її показників та способом їх взаємодії, а саме: високий, середній, низький.

4. Розроблено та експериментально перевірено модель формування інформаційної культури, яка містить такі складові: мета, завдання, зміст та основні напрямки, структурні компоненти інформаційної культури, педагогічні умови, що забезпечують успішність її формування під час фахової підготовки у вищому навчальному закладі.

Здійснено програму реалізації моделі формування інформаційної культури студентів засобами фахових дисциплін, що являє собою модульно-блочне структурування навчального матеріалу, передбачає різноманітні форми та методи засвоєння матеріалу, свободу їх вибору з боку студентів, забезпечує позитивну емоційну атмосферу роботи, зворотній зв'язок та ситуацію успіху. Результати експериментального дослідження свідчать про ефективність програми формувального експерименту, що забезпечувалася чітким визначенням мети, орієнтованої на позитивну динаміку формування інформаційної культури студентів; організацією активної роботи студентів; створенням освітнього середовища, яке враховує інтереси, потреби та здібності майбутніх учителів при включенні їх до навчально-виховного процесу з формування інформаційної культури; єдністю теорії та практики в розвитку інформаційного потенціалу майбутніх учителів трудового навчання.

5. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування інформаційної культури студентів у процесі фахової підготовки. Під час дослідження виявлена стійка залежність рівнів інформаційної культури від таких педагогічних умов: урахування стійкої позитивної мотивації студентів до професії вчителя та інформаційної культури зокрема; дотримання міжпредметних інтегративних зв'язків при викладанні фахових дисциплін; стимулювання у студентів стійкої потреби в оновленні власного інформаційного багажу; врахування рефлексивного підходу до формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання.

Аналіз результатів педагогічного експерименту дозволив виявити значне зростання рівня інформаційної культури студентів експериментальних груп після завершення експериментальної програми порівняно з його початком; незначну зміну показників інформаційної культури в контрольних групах; перевагу активних нетрадиційних форм експериментальної програми для формування інформаційної культури в порівнянні з традиційною організацією фахової підготовки в педагогічному університеті.

6. Виявлено закономірності формування інформаційної культури: залежність ефективності формування інформаційної культури студентів від усвідомлення майбутніми вчителями її значущості та необхідності у професійній підготовці; зростання рівня сформованості показників інформаційної культури відповідно до рівня активності, ініціативності та креативності студентів; перевагу особистісно зорієнтованого та рефлексивного підходів до організації фахової підготовки у вищому навчальному закладі; залежність ефективності формування інформаційної культури студентів від форм організації фахової підготовки та позитивної установки на майбутню педагогічну діяльність.

7. Розроблено та введено в навчальний процес методичні рекомендації щодо формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки. Їх використання засвідчило ефективність запропонованих форм та методів фахової підготовки. Дискусії, моделювання ситуацій, тематичні бесіди, бесіди за ,,круглим столом”, ділові та рольові ігри, тренінги, вікторини, захист творчих проектів забезпечили емоційність, самостійність, оригінальність, креативність спеціальних умінь та дій, що уможливили перехід інформаційної культури з низького на більш високий рівень.

8. Проведене дослідження не претендує на всебічне розв'язання проблеми та відображає лише основні аспекти, пов'язані з формуванням інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки.

Перспективи подальшого дослідження ми бачимо у вивченні можливостей самостійної навчальної роботи студентів щодо формування власної інформаційної культури; в пошуку механізмів педагогічного керування процесом формування інформаційної культури студентів залежно від конкретних умов їхнього професійного становлення, вивченні можливостей професійного самовиховання для закріплення інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання. З дослідженням цих питань пов'язується подальше вдосконалення якості інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Волкова Н.В. Методика формування інформаційної культури майбутніх учителів трудового навчання : метод. посіб. для вчителів, викладачів та студентів / Н.В. Волкова. - Кривий Ріг : КДПУ, 2007. - 85 с.

2. Волкова Н.В. Інформаційна культура - показник розвитку освіченості сучасної людини / Н.В. Волкова // Творча особистість учителя: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць / ред. О. Г. Мороз [та ін.]. - Вип. 2 (12). - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. - С. 12-15.

3. Волкова Н.В. Умови формування інформаційної культури молоді / Н.В. Волкова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Вип. 7. - Кривий Ріг : КДПУ, 2004. - С. 170-179.

4. Волкова Н.В. Інформаційна культура як фактор формування педагогічної майстерності / Н.В. Волкова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Вип. 8. - Кривий Ріг : КДПУ, 2004. - С. 142-148.

5. Волкова Н.В. Проблеми формування інформаційної культури / Н.В. Волкова // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / ред. О. Г. Мороз [та ін.]. - Вип. 4 (14). - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. - С. 10-15.

6. Волкова Н.В. Інформаційна культура особистості в умовах інформатизації суспільства / Н.В. Волкова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Вип. 11. - Кривий Ріг : КДПУ, 2005. - С. 60

7. Волкова Н.В. Інформаційна культура майбутнього спеціаліста / Н.В. Волкова // Сучасні педагогічні технології й освітні системи XXI століття : зб. наук. праць / ред. Р. М. Макаров [та ін]. - Кіровоград, 2006. - С. 64-67.

8. Волкова Н.В. До проблеми підвищення інформаційної культури майбутнього спеціаліста через систему прийомів роботи з інформацією / Н.В. Волкова // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць / гол. ред. С. Д. Максименко. - Т. VIII. - Вип. 7. - К. : Ін-т психол. ім. Г. С. Костюка АПН України, 2006. - С. 56-62.

9. Волкова Н.В. Щодо проблеми ,,інформаційної культури” та ,,інформаційної грамотності” / Н.В. Волкова // Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. статей. - Серія. Педагогічні науки / гол. ред. Л. І. Міщик. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2006. - С. 26-30.

10. Волкова Н.В. Формування інформаційної культури та розвиток освіти / Н.В. Волкова // Наукові записки. - Вип. XVII. - Х. : Основа ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2006. - С. 31-36.

11. Волкова Н.В. Інформатизація навчання та інформаційна культура освіти / Н.В. Волкова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Вип. 14. - Кривий Ріг : КДПУ, 2006. - С. 60-67.

12. Волкова Н.В. Високий рівень інформаційної культури майбутнього педагога як основа його творчої активності / Н.В. Волкова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Вип. 15. - Кривий Ріг : КДПУ 2006. - С. 66-73.

13. Волкова Н.В. Особливості формування інформаційної культури / Н.В. Волкова // Нова педагогічна думка / гол. ред. І. Пасічник. - Рівне : Вид-во ПП ВПФ ,,ПапірусДрук” ; Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2007. - № 3. - С. 116-118.

14. Волкова Н.В. Інформаційна культура: позитиви та негативи комп'ютерного впливу / Н.В. Волкова // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Вип. 17. - Кривий Ріг : КДПУ, 2007. - С. 248-254.

15. Волкова Н.В. Еволюція інформаційної культури в суспільстві / Н.В. Волкова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Вип. 19. - Кривий Ріг : КДПУ, 2007. - С. 235-239.

16. Волкова Н.В. Формування інформаційної культури і професійної компетентності у студентів технолого-педагогічного факультету / Н.В. Волкова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Вип. 22. - Кривий Ріг : КДПУ, 2008. - С. 105-111.

17. Волкова Н.В. Проблема взаємозв'язку інформаційного суспільства та інформаційної культури / Н.В. Волкова // Підготовка вчителя в контексті Європейського освітнього простору : зб. наук. праць / ред. М. В. Левківський. - Київ ; Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. - С. 39-44.

18. Волкова Н.В. Інформаційна культура як показник професіоналізму сучасного вчителя / Н.В. Волкова // Професійне становлення майбутнього вчителя : монографічний огляд / за ред. д. п. н., проф. Л. В. Кондрашової. - Кривий Ріг, 2006. - С. 196-225.

Размещено на Allbest.ru