Формування моральних якостей учнів 3–4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 37.034-057.87:796.5:908

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ 3-4 КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТРОЦЕНКО

ТЕТЯНА ЮРІЇВНА

Київ

2009



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Зубалій Микола Дмитрович,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідувач лабораторії фізичного розвитку.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сиротенко Анатолій Йосипович,

Інститут проблем виховання АПН України,

головний науковий співробітник

лабораторії діяльності позашкільних закладів;

кандидат педагогічних наук, професор

Люріна Таніта Іванівна,

Київський міський педагогічний університет

імені Б. Д. Грінченка,

професор кафедри теорії та історії педагогіки.

Захист відбудеться " 24 " лютого 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано " 23 " січня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. М. Масол

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі становлення громадянського суспільства проблема морального виховання учнів набуває дедалі більшого значення. У зв'язку з цим вимоги до морального виховання молоді знайшли своє відображення в Законі України "Про освіту", Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та інших нормативних документах.

Проблема морального становлення молодого покоління постійно перебуває в центрі уваги вчених. До окремих аспектів проблеми морального виховання зверталися Г. Ващенко, Б. Грінченко, В. Духнович, А. Макаренко, І. Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський та інші.

Теоретичні основи виховання у школярів моральних якостей знайшли висвітлення в працях І. Беха, Л. Божович, М. Боришевського, О. Докукіної, І. Звєрєвої, О. Каніщенко, О. Киричука, Б. Кобзаря, О. Кононко, Г. Костюка, В. Кузя, І. Мар'єнка, В. М'ясищева, О. Скрипченка, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської, К. Чорної та інших.

Методологічні засади системного підходу до вдосконалення морального виховання дітей та молоді, виховання моральних якостей особистості на основі народної педагогіки, формування в учнів умінь і звичок суспільної поведінки, гуманних взаємовідносин у різних видах діяльності знайшли відображення у працях В. Білоусової, О. Богданової, В. Болотіної, Г. Васяновича, О. Вержиховської, В. Демиденка, І. Зязюна, В. Киричок, Т. Коннікової, Т. Люріної, О. Матвієнко, В. Оржеховської, Ю. Підборського, В. Плахтія, В. Постового, А. Сембрат, Л. Степаненко та інших.

Останнім часом здійснено ряд досліджень, присвячених окремим аспектам вирішення зазначеної проблеми засобами краєзнавства і туризму. Це насамперед, дослідження організації краєзнавчо-пошукової роботи (М. Соловей); методик формування гуманістичних цінностей (В. Лопатинська, В. Матіяш), національної самосвідомості особистості (Т. Бондаренко, Г. Гуменюк); патріотичних почуттів (Є. Франків); творчих здібностей (А. Сиротенко); впливу туристсько-краєзнавчої діяльності на розвиток фізичних якостей школярів (Є. Рут Зиґмунд).

Актуальними в контексті зазначеної проблеми є дослідження В. Вербицького, Г. Пустовіта та інших, у яких туристсько-краєзнавча діяльність розглядається як ефективний засіб екологічного виховання школярів, адже вона передбачає спілкування з природою й формує бережливе ставлення до неї.

Психолого-педагогічні й організаційно-методичні основи туристсько-краєзнавчої роботи в школі обґрунтовувалися у дослідженнях І. Верби, С. Голіцина, В. Дехтяра, М. Зубалія, М. Костриці, М. Крачила, В. Обозного, О. Остапця, І. Пруса, О. Тімець, В. Федорченка та інших.

Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури й дисертаційних досліджень дав змогу зробити висновок, що на сьогодні накопичений певний досвід морального виховання учнів середнього і старшого шкільного віку та студентства засобами туризму і краєзнавства, однак проблема формування моральних якостей в учнів початкових класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності не була предметом спеціального вивчення. Її актуальність, недостатня теоретична розробка, вимоги шкільної практики й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до основних напрямів науково-дослідної роботи лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України в межах державної теми "Обґрунтування форм і методів фізичного і військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітньої школи" (державний реєстраційний номер 0102U000609). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту проблем виховання (протокол № 2 від 1.03.2004 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 15.06.2004 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що ефективність формування в учнів 3-4 класів моральних якостей у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності суттєво підвищиться за таких умов: адекватності змісту, форм і методів туристсько-краєзнавчої діяльності меті формування моральних якостей в молодших школярів; удосконалення практичної туристсько-краєзнавчої роботи, зорієнтованої на формування моральних якостей учнів молодших класів; комплексного підходу до формування моральних якостей учнів у процесі навчальної, позакласної, позашкільної туристсько-краєзнавчої діяльності; спільної роботи вчителів і батьків щодо організації і проведення туристсько-краєзнавчої діяльності в початкових класах; упровадження у виховний процес особистісно зорієнтованого підходу до формування моральних якостей молодших школярів.

Відповідно до мети та гіпотези визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми формування моральних якостей учнів початкових класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності у психолого-педагогічній літературі та практиці, уточнити сутність і зміст поняття "моральна якість".

2. Визначити компоненти, критерії, показники та рівні сформованості моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

3. Теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально апробувати структурну модель та визначити ефективність педагогічних умов формування моральних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

4. Розробити методичні рекомендації щодо формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Об'єкт дослідження - процес формування моральних якостей учнів початкових класів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичних - вивчення, аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження з метою визначення теоретичних основ обраної теми, вироблення наукових підходів до визначення сутності й змісту основних понять моральних якостей, обґрунтування педагогічних умов їх формування в учнів молодших класів; вивчення навчальних програм, шкільної документації, інструктивно-методичних матеріалів і нормативних документів із туристсько-краєзнавчої роботи з метою вивчення стану виховної роботи в загальноосвітніх школах; емпіричних - педагогічне спостереження на уроках і під час проведення позакласних заходів, бесіди, опитування, анкетування, інтерв'ю в процесі організації і проведення констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту; тестові обстеження учнів з метою визначення фізичної підготовленості на початку і в кінці експериментальної роботи; статистичних - методи математичної статистики з метою порівняльного аналізу результатів дослідження, з'ясування динаміки кількісних змін у рівнях сформованості моральних якостей в учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Експериментальною базою дослідження було обрано загальноосвітні школи № 1 і 5 І-ІІІ ступенів, Станцію юних туристів м. Переяслава-Хмельницького Київської області та Литвинецьку загальноосвітню школу Канівського району Черкаської області. Усього дослідно-експериментальною роботою було охоплено 346 учнів 3-4 класів, 38 батьків і 10 учителів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено структурну модель формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; уточнено сутність і зміст поняття "моральна якість" у контексті досліджуваної проблеми; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування моральних якостей учнів початкових класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; визначено критерії, показники та рівні сформованості моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; удосконалено зміст формування моральних якостей учнів молодших класів у процесі туристсько-краєзнавчої роботи; подальшого розвитку набула методика діагностування моральних якостей учнів молодших класів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні в педагогічну практику методики формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності, методичних рекомендацій для керівників шкіл, педагогів-організаторів, керівників туристсько-краєзнавчих гуртків. Результати дослідження можуть використовуватися у вищих педагогічних навчальних закладах при підготовці студентів до проведення виховної роботи з молодшими школярами; на заняттях із підвищення професійної майстерності вчителів загальноосвітніх шкіл, педагогів позашкільних навчальних закладів та викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Наукові положення, навчально-методичні матеріали та рекомендації щодо формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл

№ 1, 5 І-ІІІ ступенів м. Переяслава-Хмельницького (довідки № 43 від 15.09.2008 р.; № 106 від 18.09.2008 р.), Литвинецької загальноосвітньої школи Канівського району Черкаської області (довідка № 47 від 10.09.2008 р.) та використано в навчально-виховному процесі Інституту фізичного виховання і природознавства ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (довідка № 623 від 15.09.2008 р.).

Особистий внесок дослідника у статті "Основи формування вольових якостей у школярів під час туристських подорожей" полягає у визначенні умов, що забезпечують формування вольових якостей школярів, розкритті виховного потенціалу туристських подорожей; у статті "Вплив мотивації і темпераменту на спортивну діяльність" - в обґрунтуванні необхідності застосування ігрової і змагальної діяльності для розвитку рухових якостей школярів.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на

ІІ-VІ Міжнародних науково-практичних конференціях "Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти" (Переяслав-Хмельницький, 2003-2008); Х Міжнародній науковій конференції "Молода спортивна наука України" (Львів, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції "Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві" (Луцьк, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах" (Черкаси, 2004); на загальноуніверситетській науково-практичній конференції викладачів та науково-педагогічних працівників ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" "Розвиток наукових досліджень у педагогічних ВНЗ в умовах реалізації завдань Болонської декларації" (Переяслав-Хмельницький, 2007); на засіданнях лабораторії туризму і краєзнавства Інституту фізичного виховання і природознавства ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" і засіданнях лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України (Київ, 2004-2008).

Публікації. Результати дисертаційної роботи, основні висновки та рекомендації за темою дослідження висвітлені в 11 наукових працях (із них

9 публікацій є одноосібними, 5 надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів і висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел

(229 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 228 сторінок, з них 162 сторінки основного тексту. Дисертація ілюстрована

19 таблицями, 6 рисунками, 8 графіками та містить 14 додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено ступінь розробленості проблеми, мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні засади формування моральних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності" - охарактеризовано сучасний стан проблеми, здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури і педагогічної практики, у результаті чого розкрито основні підходи до визначення сутності моральних якостей особистості та їх змістових компонентів; визначено критерії, показники і рівні сформованості моральних якостей у молодших школярів.

Вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблема формування моральних якостей у підростаючого покоління завжди викликала підвищений інтерес науковців, методистів, педагогів. Категорія "моральна якість" як сукупність психічних станів, процесів і властивостей, за висновками Л. Архангельського, І. Кона, Л. Рувінського, І. Харламова та інших,

є складним цілісним психічним утворенням у структурі особистості школяра, що охоплює його потребнісно-мотиваційну, інтелектуально-почуттєву й поведінково-вольову сфери. Ця якість є динамічною системою, змістові й структурні складові якої безперервно розширюються, збагачуються й об'єднуються в більш складні особистісні утворення.

Л. Божович зазначає, що моральні якості характеризують загальнолюдські гуманістичні засади в дитячій особистості і є результатом діалектичної взаємодії двох процесів - соціалізації особистості та її індивідуалізації. На її думку, за рівнем сформованості моральних якостей особистості судять про людську моральну культуру й моральну вихованість. Найпоширенішою в педагогічній практиці оцінкою моральної вихованості особистості є сформованість у неї суспільно значущих моральних якостей. Вихованість, за такого підходу, характеризується критеріями, які дають змогу зробити висновок про наявність в учня відповідних моральних якостей, таких як патріотизм, відповідальність, дисциплінованість тощо.

У працях І. Беха, В. Білоусової, В. Болотіної, І. Звєрєвої, Б. Кобзаря, М. Красовицького, Т. Люріної, І. Мар'єнка, М. Монахова, К. Чорної та інших визначені критерії моральної вихованості учнів. Зокрема, Б. Кобзар у процесі визначення якостей особистості школяра й розкритті їх змісту бере до уваги ті взаємини, в які учень вступає у процесі навчальної, трудової та громадської діяльності, а також під час спілкування з оточуючими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Отже, моральні якості особистості учня розкриваються насамперед під час його стосунків з членами шкільного колективу. Відповідно до його методики основними критеріями визначення рівнів вихованості учнів можуть бути такі моральні якості як, дисциплінованість, бережливість, працьовитість, турботливість, активність, старанність, самостійність, критичність, самокритичність, відповідальність, організаторські здібності, чуйність, взаємодопомога тощо.

В. Демиденко зазначає, що в діагностичну програму вивчення та формування моральної вихованості учнів доцільно вносити інтегральні моральні якості, які в сукупності своїх ознак найповніше можуть характеризувати сформованість морального ядра особистості. На його думку, такими якостями є патріотизм, лицарство, обов'язок, вдячність, працьовитість і дисциплінованість. Вони пов'язані з розумінням людиною органічного взаємозв'язку поставлених завдань і особистісного суспільного характеру. Кожний з цих критеріїв має свої ознаки, якими педагоги керуються у виховній діяльності щодо формування конкретної якості.

Явище інтеграції моральних якостей учнів молодших класів характеризує не тільки етапи становлення моральності особистості, а й розкриває індивідуальний шлях її формування від простого до складного, відображає на кожному етапі вікового розвитку школяра певну ієрархічну організацію єдності, взаємопроникнення і взаємозв'язку моральних якостей. Аналіз теоретичних засад проблеми класифікації моральних якостей, з'ясування їх природи і змісту (О. Богданова, В. Демиденко, Б. Кобзар, О. Матвієнко, Л. Степаненко) стали підґрунтям для виокремлення і схематичного зображення у контексті нашого дослідження таких комплексних моральних якостей як патріотизм, відповідальність, самостійність, чуйність і бережливість, формуванню яких в молодшому шкільному віці приділяється особлива увага (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схематичне зображення взаємозв'язку, єдності і взаємопроникнення моральних якостей учнів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності

Визначенню й обґрунтуванню педагогічних умов формування моральних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності сприяв аналіз праць, у яких висвітлено організацію шкільної туристсько-краєзнавчої роботи, спрямованої на залучення учнів до активної діяльності з вивчення історії рідного краю, довкілля, географії, історичних об'єктів і явищ соціального життя (В. Вербицький, А. Сиротенко, Б. Чернов), формування всебічно розвиненої особистості (Т. Бондаренко, Г. Гуменюк, І. Прус, Г. Пустовіт, Є. Рут Зиґмунд, В. Серебрій, О. Тімець, С. Фокін, Є. Франків), вивчення різноманітності форм і напрямів туристсько-краєзнавчої діяльності (В. Ганопольський, Т. Грицишина, В. Дехтяр, І. Верба, С. Голіцин, А. Зорін, М. Зубалій, Ю. Константинов, М. Костриця, М. Крачило, С. Новіков, В. Обозний, О. Остапець).

Для діагностики сформованості моральних якостей учнів молодших класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності ми виділили чотири компоненти: когнітивний, емоційний, мотиваційний і діяльнісний, що проявляються в комплексних моральних якостях: патріотизмі, відповідальності, самостійності, чуйності, бережливості. До кожного з цих компонентів були визначені показники вихованості моральних якостей, обрані нами за критерії визначення рівнів сформованості моральних якостей молодших школярів. Когнітивний компонент проявлявся в системі знань моральних норм і правил поведінки в суспільстві, якими повинен володіти учень. Показниками наявності когнітивного компонента в учнів 3-4 класів були повнота і міцність знань про сутність і значущість виховання моральних якостей у підготовці до життя. Емоційний проявлявся в переживаннях учнів, здатності адекватно реагувати на морально-етичні ситуації у процесі спілкування з однокласниками, вчителями, батьками під час туристсько-краєзнавчої діяльності. Сформованість цього компонента у молодших школярів визначалася модальністю, стійкістю та вибірковістю емоцій молодших школярів. Мотиваційний відображав мотиви та потребу в морально-вольовому вдосконаленні учнів 3-4 класів й інтерес до туристсько-краєзнавчої діяльності. Показниками наявності мотиваційного компонента були широта, сила та стійкість мотивації молодших школярів. Діяльнісний компонент відображав дії та вчинки учнів, що свідчать про прояв ними моральних якостей у спілкуванні з дорослими й однолітками в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності. Сформованість цього компонента в учнів 3-4 класів визначалася за такими показниками: активність, стабільність і фізична підготовленість.

Означені компоненти та показники стали передумовою для визначення високого, середнього і низького рівнів сформованості моральних якостей учнів експериментальних і контрольних класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Високий рівень мали ті учні молодших класів, які характеризувалися стійкою позитивною поведінкою, з альтруїстичними мотивами вчинків і готовністю без вагань реалізувати моральні якості своєї особистості. До цієї групи відносилися учні, поведінка і діяльність яких відзначалися найвищим ступенем розвитку основних ознак даних якостей. Це були ініціативні молодші школярі, які завжди доводили розпочату справу до кінця, проявляли критичність у судженнях, вимогливо ставилися до результатів своєї діяльності та діяльності своїх товаришів; оптимістично сприймали труднощі й докладали максимум самостійних зусиль для досягнення поставленої мети. Вони також були уважні, доброзичливі до людей, завжди готові прийти на допомогу однокласникам, іншим дітям та старшим. Ці учні постійно цікавилися історією рідного краю, прагнули більше дізнатися про Батьківщину, традиції і культуру свого народу, бережливо ставилися до навколишнього середовища і шкільних речей і цього ж вимагали від оточуючих. Із самого початку експериментальної роботи ці молодші школярі були впевнені у своєму успіху, тому що мали переважно позитивний досвід туристських досягнень, звикли до високих оцінок батьків та вчителів.

Середній рівень сформованості моральних якостей мали учні 3-4 класів із ситуативною поведінкою, що передбачала надання переваг реалізації спочатку егоїстичних потреб, а потім - вчинків на користь інших, пріоритет яких залежав від ситуацій. Цю групу складали учні, в яких вияви бережливості, чуйності, відповідальності, самостійності, патріотизму були менш стійкі, ніж у представників групи з високим рівнем. Залежно від настрою, інтересу, рівня знань, умінь і умов організації туристсько-краєзнавчої діяльності ці учні виявляли оптимізм, ініціативність або, навпаки, були байдужими й діяли під керівництвом дорослих. Вони виконували лише ті доручення, які їх цікавили, не завжди виконували розпочату справу до кінця, були не завжди уважними й доброзичливими до людей, не завжди проявляли бережливе ставлення до навколишнього середовища і шкільних речей, але на зауваження реагували позитивно. На початку експериментальної роботи вони були здебільшого впевнені в успіху, однак, натрапивши на перешкоду в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності, пасували перед нею. Ці молодші школярі мали високий рівень домагань і низький рівень розвитку вольової активності. Вони легко вдавалися до допомоги вчителя, скориставшись якою, прагнули видати успіх за власний.

Низький рівень сформованості моральних якостей мали учні зі слабким проявом позитивного морального досвіду, що виявлявся в компромісних виходах із ситуації. При вирішенні складних завдань у них частіше превалювали егоїстичні інтереси. У цю групу входили учні, які в різних умовах і видах туристсько-краєзнавчої діяльності виявляли досить сталу поведінку. Рівні розвитку суттєвих ознак моральних якостей у них характеризувалися низькими показниками. Це були досить пасивні учні, які виявляли інтерес до історії і культури рідного краю тільки тоді, коли від них вимагали вчителі. Вони ухилялися від виконання доручень, а якщо й виконували їх, то без піднесення, не доводили розпочату справу до кінця, не прагнули до високих досягнень і задовольнялися необхідним мінімумом. Ці учні звикли до виконання шаблонних рішень. Здебільшого вони характеризувалися недостатньою організованістю, легко приймали допомогу, не покладаючи на себе особливих турбот. Зіткнення з новим, невідомим породжувало розгубленість, що потребувала опіки і керівництва дорослих. У стосунках з людьми часто проявляли грубість, байдужість, егоїзм. Не виявляли вони й бережливого ставлення до навколишнього середовища, шкільних речей і на зауваження не завжди реагували позитивно. Самокритичність таких учнів не стимулювала їх до високих прагнень.

Узагальнення отриманих результатів констатувального етапу експерименту засвідчило, що 4,1 % учнів експериментальних і 5,8 % контрольних класів мали високий рівень сформованості моральних якостей, відповідно 20,4 % і 21,1 % - середній, 75,5 % і 73,1 % - низький. Приведені дані свідчать про те, що на початку експериментальної роботи у більшості учнів 3 класів моральні якості були сформовані на низькому рівні. Розподіл учнів початкових класів за рівнями сформованості моральних якостей на констатувальному етапі дослідження дав підстави для висновку про те, що туристсько-краєзнавча діяльність ще не займала належного місця в навчально-виховній роботі початкових класів експериментальних і контрольних шкіл щодо формування у молодших школярів патріотизму, відповідальності, чуйності, самостійності й бережливості і потребувала широкого впровадження активних форм і методів виховання, які б забезпечили підвищення ефективності цього процесу.

У другому розділі - "Експериментальне дослідження ефективності педагогічних умов формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності" - розкрито та обґрунтовано методику проведення експериментальної роботи; представлено педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних якостей учнів молодших класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності та структурну модель формування моральних якостей учнів початкових класів; висвітлено перебіг формувального етапу експерименту, проаналізовано результати дослідження.

У процесі реалізації завдань експериментальної роботи було розроблено структурну модель формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності (рис. 2), яка забезпечила комплексний підхід до розв'язання поставленої проблеми. Вона включала мету, принципи, форми, методи і педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних якостей учнів експериментальних класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

У процесі дослідження нами виокремлено ті принципи виховання молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності, які мали провідне значення: системності й послідовності; цілеспрямованості; доступності; урахування вікових й індивідуальних особливостей; суб'єкт-суб'єктного характеру виховних взаємин; стимулювання до самовиховання; гуманізації; суспільної спрямованості; єдності педагогічних вимог школи і сім'ї; культуровідповідності. На їх основі вибудовувалася сукупність конкретних методологічних, теоретичних і методичних підходів до організації і проведення туристсько-краєзнавчої діяльності.



Рис. 2. Структурна модель формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності

Вивчення й аналіз психолого-педагогічної літератури, зарубіжного та вітчизняного педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми, результати проведеного діагностування дали змогу визначити такі педагогічні умови формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності: особистісно зорієнтоване виховання моральних якостей учнів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; урахування вікових та індивідуальних особливостей і особистісних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; комплексний підхід до формування моральних якостей учнів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; взаємозв'язок навчальної, позакласної та позашкільної туристсько-краєзнавчої діяльності; вдосконалення змісту виховної роботи з формування моральних якостей учнів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; спільна робота школи і сім'ї щодо формування моральних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Реалізація системи виховних впливів на молодших школярів експериментальних класів передбачала проведення на уроках "Я і Україна", "Основи здоров'я і фізична культура", читання, музики уявних подорожей рідним краєм, зустрічей із видатними земляками, краєзнавцями, ветеранами війни і праці, вченими, діячами культури і мистецтва. Вихованню моральних якостей допомагала практична діяльність учнів, яка проводилася у шкільному куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці та безпосередньо на природі під час туристсько-краєзнавчих подорожей. Спостереження за живою і неживою природою сприяли формуванню у них уявлень про єдність природи, тісний взаємозв'язок і взаємодію її складових елементів. Доречним було також проведення з учнями експериментальних класів бесід "Природа і ми: умови безпечної взаємодії", "Бережливе ставлення до всього живого"; конкурсів на кращий плакат "Бережи довкілля"; операцій "Блакитні водойми", "Мурашник", "Посаджу я деревце", "Шпаки прилетіли", "Чисті джерела". Чим більше молодші школярі мали у своєму розпорядженні природничо-краєзнавчого матеріалу, тим більше активізовувалася їхня діяльність, що проявлялася у формі допомоги в збагаченні куточка живої природи, догляду за рослинами і тваринами та ін.

Проведення занять в експериментальних класах відрізнялося від традиційного творчим підходом до вибору форм, методів і прийомів морального виховання молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності. Це давало змогу використовувати навчальний матеріал з урахуванням їхніх вікових особливостей і особистісних якостей, педагогічних умов формування моральних якостей, типів уроків, наявної матеріальної бази й методичного забезпечення.

Для покращення позакласної виховної роботи з морального виховання в експериментальних класах були введені туристсько-краєзнавчі заходи в режим шкільного дня, зміст яких передбачав проведення тематичних конкурсів, вікторин, бесід, туристсько-краєзнавчих ранків. Ефективність формування моральних якостей учнів багато в чому залежала від організації гурткової роботи в експериментальній школі. Основу гурткової роботи туристсько-краєзнавчого спрямування складали переважно практичні заняття на природі, які проводилися під час туристських походів та екскурсій. Гуртки працювали під девізом "Люби і знай свій рідний край!" за такими напрямами: "Краю мій", "Шукачі скарбів", "Юні літописці", "Патріот", "Ніхто не забутий, ніщо не забуто", "Легенди рідного краю" та ін. Заняття в гуртках сприяли формуванню в молодших школярів шанобливого ставлення до стародавніх пам'яток свого краю; виховували почуття поваги і любові до своєї школи, села, міста як невід'ємних частин своєї Батьківщини; формували стійкі почуття вірності рідному краю, своїй Вітчизні, розвивали бажання і в подальшому займатися пошуковою та пізнавальною діяльністю.

Формуванню моральних якостей в учнів експериментальних класів у процесі позашкільної туристсько-краєзнавчої діяльності сприяли спеціально організовані екскурсії за темами "Вулиці розповідають", "Наш край у давнину", "Пам'ятні місця рідного краю", "Добридень, музею", "Блакитні водойми", одно- і дводенні "Мандрівки рідним краєм", туристські прогулянки, фізкультурно-оздоровчі і розважальні заходи, змагання та свята з туризму "Посвята в юні туристи-краєзнавці", які забезпечували максимальне залучення молодших школярів до участі в них. Такі масові позашкільні заходи проводилися під час канікул та у вихідні дні з участю батьків, учителів під загальним керівництвом директорів шкіл.

З метою реалізації зазначених заходів на практиці систематично проводилася відповідна організаційно-методична робота з батьками учнів експериментальних класів. Вона спрямовувалася на надання їм необхідних знань про мету й завдання морального виховання дітей у сім'ї, про форми організації туристсько-краєзнавчої роботи за місцем проживання учнів. Це досягалося у процесі проведення бесід "Духовний світ молодшого школяра", "Рід, родина, рідня", "Вона - найкраща в цілім світі!", "Що означає бути патріотом?", диспутів, індивідуальних консультацій із батьками учнів; організації показових занять з демонстрацією фото- і відео матеріалів і зустрічей з обміну досвідом морального виховання дітей у сім'ї; використання батьківської допомоги у роботі туристсько-краєзнавчих гуртків; залучення батьків до організації і проведення виставок, конкурсів, туристсько-краєзнавчих ранків, екскурсій, туристських свят, спортивних змагань і походів вихідного дня. Така спільна діяльність сприяла встановленню тісного взаємозв'язку школи і сім'ї, дотриманню єдиних вимог до молодших школярів, проведенню чіткої координації спільної роботи школи і сім'ї у моральному вихованні, створенню сприятливих умов для розвитку особистісних моральних якостей в учнів початкових класів.

Найефективнішою формою організації туристсько-краєзнавчої діяльності з метою формування моральних якостей були одно- і дводенні туристсько-краєзнавчі походи рідним краєм.

Реалізація виховного потенціалу туристсько-краєзнавчої діяльності в експериментальних класах залежала й від дотримання основних педагогічних вимог до її організації: туристсько-краєзнавча діяльність відповідала наміченим дидактичним і виховним цілям; вона організовувалася на основі моральних принципів; мала чітко визначений обсяг, зміст, терміни, час і місце проведення; відрізнялася колективним характером організації і проведення. При цьому складність туристсько-краєзнавчої діяльності зростала з віком учнів, а їхні дії під час її проведення супроводжувалися й закінчувалися аналізом, на основі якого планувалася майбутня туристсько-краєзнавча діяльність. Дотримання цих вимог під час організації і проведення туристсько-краєзнавчої діяльності давало змогу найбільш доцільно організовувати практичну діяльність молодших школярів у процесі туристських походів і актуалізувати її виховний зміст.

Аналіз результатів дослідження засвідчує, що більшість учнів експериментальних і контрольних класів на початку експерименту характеризувалися низьким рівнем сформованості моральних якостей. Так, результати сформованості моральних якостей в учнів 3 класів засвідчили, що 75,5 % молодших школярів експериментальних і 73,1 % учнів контрольних класів мали низький рівень сформованості моральних якостей, відповідно 20,4 %

і 21,1 % - середній і лише 4,1 % і 5,8 % молодших школярів мали високий рівень. Наведені дані свідчать про те, що у переважної більшості учнів 3 класів моральні якості були сформовані на низькому рівні.

Порівняльний аналіз результатів обстежень засвідчує, що в кінці експерименту різниця у показниках сформованості моральних якостей учнів експериментальних і контрольних класів стала дуже помітною. Так, кількість учнів експериментальних класів, які мали високий рівень сформованості моральних якостей зросла з 4,1 % до 32,6 %. Показники в контрольних класах були дещо нижчими - із 5,8 % до 9,6 %. Кількість учнів з низьким рівнем сформованості моральних якостей в експериментальних класах зменшилася з 75,5 % до 24,5 %. Показники учнів контрольних класів характеризувалися меншою позитивною динамікою з 73,1 до 65,4 % (табл. 1).



Таблиця 1

Порівняльний аналіз рівнів сформованості моральних якостей учнів 3 - 4 класів

Класи	Рівні сформованості моральних якостей
	Початок експерименту	Кінець експерименту
	низький	середній	високий	низький	середній	високий
	к-сть	%	к-сть	%	к-сть	%	к-сть	%	к-сть	%	к-сть	%
Експериментальні	37	75,5	10	20,4	2	4,1	12	24,5	21	42,9	16	32,6
Контрольні	38	73,1	11	21,1	3	5,8	34	65,4	13	25,0	5	9,6

Аналіз результатів формувального етапу експерименту показав, що в кінці експериментальної роботи в експериментальних класах відбулося значне зменшення кількості учнів з низьким рівнем сформованості когнітивної, емоційної, мотиваційної і діяльнісної складових моральних якостей та збільшення їх кількості із середнім і високим рівнями (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка розвитку моральних якостей в учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності, у %

Кореляційна матриця оцінки п'яти показників розвитку моральних якостей в учнів 3 класів свідчить, що найбільший взаємозв'язок (r = 0,64) відзначено між такими якостями як самостійність і відповідальність. В учнів 4 класів найбільший взаємозв'язок відмічено між такими якостями як чуйність і патріотизм (r = 0,76), самостійність і відповідальність (r = 0,71) та бережливість і самостійність

(r = 0,63). Таким чином, можна відзначити, що з п'яти показників, які характеризували розвиток в учнів 4 класів моральних якостей, найбільш інформативними для нашого дослідження є такі моральні якості, як самостійність, патріотизм і чуйність. Це пов'язано з тим, що туристсько-краєзнавча діяльність найбільше сприяла формуванню в молодших школярів саме цих якостей.

Порівняльний аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив ефективність застосування запропонованої структурної моделі формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності. Розроблені педагогічні умови, форми і методи сприяли формуванню моральних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Проведене дослідження й отримані результати підтвердили достовірність основних положень гіпотези, дали змогу зробити висновки і визначити перспективи подальшої розробки проблеми.

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми формування моральних якостей учнів початкових класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності встановлено, що вона є актуальною, недостатньо розробленою і викликає стійкий інтерес до неї представників різних галузей психолого-педагогічної науки. У результаті вивчення наукових джерел із проблеми дослідження уточнено сутність і зміст поняття "моральна якість", яка розглядається як сукупність психічних станів, процесів і властивостей. Вона є складним цілісним психічним утворенням у структурі особистості школяра, що охоплює його потребнісно-мотиваційну, інтелектуально-почуттєву й поведінково-вольову сфери. Ця якість є динамічною системою, змістові й структурні складові якої безперервно розширюються, збагачуються й об'єднуються в більш складні особистісні утворення.

2. Установлено, що основними структурними складовими сформованості моральних якостей учнів 3-4 класів є когнітивний, емоційний, мотиваційний і діяльнісний компоненти, що проявляються в комплексних моральних якостях: патріотизмі, відповідальності, самостійності, чуйності й бережливості. Когнітивний компонент проявляється в системі знань моральних норм і правил поведінки в суспільстві, якими повинен володіти учень; емоційний проявляється в емоційних переживаннях учнів, здатності адекватно реагувати на морально-етичні ситуації у процесі спілкування з однокласниками, вчителями, батьками під час туристсько-краєзнавчої діяльності; мотиваційний відображає мотиви та потребу в морально-вольовому вдосконаленні й інтерес до туристсько-краєзнавчої діяльності; діяльнісний компонент відображає дії та вчинки учнів, що свідчить про прояв ними моральних якостей, активність і звичку учнів 3-4 класів до моральної поведінки в процесі проведення туристсько-краєзнавчої діяльності.

3. За результатами констатувального експерименту був проведений умовний розподіл учнів на 3 групи залежно від рівнів сформованості в них моральних якостей, які визначалися за критеріями когнітивного (повнота і міцність знань), емоційного (модальність, стійкість і вибірковість емоцій), мотиваційного (широта, сила і стійкість мотивації) і діяльнісного (активність, стабільність і фізична підготовленість) компонентів. До першої групи увійшли учні з високим рівнем сформованості моральних якостей; до другої - із середнім рівнем; до третьої - з низьким. Кожна із цих груп учнів відрізнялася характерними проявами показників сформованості моральних якостей у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

4. У процесі формувального експерименту перевірено структурну модель формування моральних якостей учнів 3-4 класів, яка забезпечила комплексний підхід до розв'язання поставленої проблеми. Вона включала мету, принципи, форми, методи і педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних якостей учнів 3-4 класів. Впровадження розробленої структурної моделі на практиці сприяло поглибленню в учнів експериментальних класів наявних знань з морального виховання, вдосконаленню практичних умінь і навичок, формуванню патріотизму, відповідальності, чуйності, самостійності й бережливості в процесі організації і проведення туристсько-краєзнавчої діяльності.

5. Доведено, що ефективність формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності була досягнута за таких педагогічних умов: особистісно зорієнтованого виховання моральних якостей учнів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; урахування вікових та індивідуальних особливостей і особистісних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; комплексного підходу до формування моральних якостей учнів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; взаємозв'язку навчальної, позакласної та позашкільної туристсько-краєзнавчої діяльності; вдосконалення змісту виховної роботи з формування моральних якостей учнів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; спільної робити школи і сім'ї щодо формування моральних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

6. Результати підсумкових контрольних зрізів за розробленими критеріями визначення рівнів сформованості моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності засвідчили, що кількість молодших школярів експериментальних класів з високим і середнім рівнями зросла, а з низьким - зменшилася. У контрольних класах отримано значно нижчі результати. Так, в експериментальних класах у кінці формувального етапу експерименту високого рівня сформованості моральних якостей досягли 32,6 % учнів (у контрольних - 9,6 %), середнього рівня - 42,9 %, (у контрольних - 25,0 %). Зменшилася кількість учнів в експериментальних класах з низьким рівнем сформованості моральних якостей з 75,5 % до 24,5 %, (у контрольних - із 73,1 % до 65,4)%.

7. Результати проведеного дослідження дали можливість сформулювати методичні рекомендації для учителів початкових класів щодо формування в учнів 3-4 класів моральних якостей у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання проблеми формування моральних якостей в учнів загальноосвітніх шкіл. Перспективи подальших досліджень цієї проблеми вбачаються у вивченні процесів формування моральних якостей в учнів підліткового віку та старшокласників; обґрунтуванні взаємодії школи, сім'ї та позашкільних навчальних закладів у формуванні моральних якостей учнів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Троценко Т. Ю. Місце і значення туристсько-краєзнавчої діяльності у формуванні моральних якостей молодших школярів / Т. Ю. Троценко // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди : наук.-теор. зб. - К. : КИТ, 2004. -

2. С. 247-251.

3. Троценко Т. Ю. Туристсько-краєзнавча діяльність у системі навчально-виховного процесу початкової школи / Т. Ю. Троценко // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди : наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - С. 165-169.

4. Троценко Т. Ю. Вплив мотивації і темпераменту на спортивну діяльність / Т. Ю. Троценко, В. В Троценко // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Вип. 10 . - Львів : НВФ "Українські технології", 2006. - Т. 4, кн. 1. - С. 210-214.

5. Троценко Т. Ю. Формування моральних якостей молодших школярів у процесі туристсько-краєзнавчої роботи / Т. Ю. Троценко // Гуманітарний вісник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" : наук.-теор. зб. Спеціальний випуск : Педагогіка. - Тернопіль : Астон, 2006. - С. 170-177.

6. Троценко Т. Ю. Проблеми розвитку шкільної туристсько-краєзнавчої діяльності / Т. Ю. Троценко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія / За ред. проф. С. С. Єрмакова. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 10. - С. 116-118.

7. Троценко Т. Ю. Методологічні особливості формування моральних якостей молодших школярів під час туристського походу / Т. Ю. Троценко // Гуманітарний вісник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" : наук.-теор. зб. - К. : КИТ, 2008. - С. 332-334.

8. Троценко Т. Ю. Особливості використання ігрової діяльності у формуванні моральних якостей молодших школярів / Т. Ю. Троценко // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : зб. наук. праць Волинського національного університету ім. Лесі Українки : у 3 т. / Уклад. А. В. Цьось, С. П. Козіброцький. - Луцьк : РВВ "Вежа", 2008. - Т. 2. - С. 253-255.

9. Троценко Т. Ю. Основи формування вольових якостей у школярів під час туристських подорожей / Т. Ю. Троценко, О. А. Іщенко // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди : наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - С. 67-68.

10. Троценко Т. Ю. Оздоровче значення туристсько-краєзнавчої діяльності для дітей молодшого шкільного віку / Т. Ю. Троценко // Фізичне виховання і спорт : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Черкаси, 2004. - С. 253-257.

11. Троценко Т. Ю. Підготовка професійних кадрів з туристської роботи в системі вищої педагогічної освіти / Т. Ю. Троценко // Розвиток наукових досліджень у педагогічних ВНЗ в умовах реалізації завдань Болонської декларації : зб. наук. праць. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - С. 313-316.

12. Троценко Т. Ю. Формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності : метод. рек. / Т. Ю. Троценко. - К. : Міленіум, 2008. - 75 с.



АНОТАЦІЯ

Троценко Т. Ю. Формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2009.

У дисертації досліджено процес формування моральних якостей молодших школярів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності, проаналізовано стан цієї проблеми у психолого-педагогічній літературі, уточнено сутність і зміст понять патріотизм, відповідальність, самостійність, чуйність, бережливість. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості моральних якостей у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності. У роботі обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних якостей молодших школярів; розроблено та експериментально апробовано структурну модель формування моральних якостей учнів 3-4 класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; розкрито зв'язки між складовими моделі: принципами, педагогічними умовами, формами, методами формування моральних якостей учнів молодших класів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Ключові слова: моральні якості, молодші школярі, туристсько-краєзнавча діяльність, педагогічні умови, структурна модель.



АННОТАЦИЯ

Троценко Т. Ю. Формирование нравственных качеств учащихся 3-4 классов в процессе туристско-краеведческой деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2009.

В диссертации теоретически обосновано, разработано и экспериментально проверено педагогические условия формирования нравственных качеств учащихся 3-4 классов в процессе туристско-краеведческой деятельности.

Проведен анализ проблемы в научной литературе и практике начальной школы; определена сущность и специфика процесса формирования нравственных качеств учащихся 3-4 классов в процессе туристско-краеведческой деятельности; разработана структурная модель формирования нравственных качеств младших школьников в процессе туристско-краеведческой деятельности; изложена процедура и методика констатирующего этапа эксперимента. На основании анализа научной литературы уточнены сущность и содержание понятий патриотизм, ответственность, самостоятельность, чуткость, бережливость относительно их формирования у младших школьников в процессе туристско-краеведческой деятельности.

В процессе констатирующего этапа эксперимента определено, что основными компонентами формирования нравственных качеств учащихся начальной школы являются когнитивный (наличие системы знаний моральных норм и правил поведения в обществе), эмоциональный (проявление эмоциональных переживаний учеников, что возникали в процессе туристско-краеведческой деятельности), мотивационный (потребность в морально-волевом совершенствовании, интерес к туристско-краеведческой деятельности, стремление к овладению умениями и навыками туризма), деятельностный (наличие опыта применения умений и навыков нравственного поведения на практике).

Разработаны тесты, опросники, с помощью которых определялись высокий, средний и низкий уровни сформированности интеллектуальной, эмоционально-чувственной, потребностно-мотивационной и деятельностной составляющих формирования нравственных качеств младших школьников.

...