Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Стрімкий розвиток обчислювальної техніки, поява персональних комп'ютерів та їх поширення в різні сфери матеріального і духовного виробництва призвели до масової комп'ютеризації всіх галузей людської діяльності. В сучасних умовах комп'ютер став виступати як необхідний та надійний засіб розв'язання багатьох навчальних та професійних задач, як знаряддя людської діяльності, застосування якого якісно змінює і збільшує можливість нагромадження і застосування знань, значно розширює межі пізнання. Застосування комп'ютерів як засобів навчання створює передумови для вдосконалення традиційних методик навчання. Перевага комп'ютера перед іншими технічними засобами навчання полягає в тому, що він одночасно є інформаційним, контролюючим і навчальним засобом. Тому значної актуальності все більше набуває проблема комп'ютеризації навчання.

В останні роки в Україні інтенсивно досліджуються психолого-педагогічні проблеми застосування у навчальному процесі комп'ютерів та створення на цій основі досконалих інформаційних технологій навчання (М.С. Головань, Р.С. Гуревич, В.В. Дровозюк, М.І. Жалдак, О.В. Жильцов, Ю.О. Жук, І.М. Забара, Г.О. Козлакова, В.І. Клочко, В.В. Лапінський, П.А. Маланюк, І.І. Мархель, Ю.І. Машбиць, Н.В. Морзе, Т.О. Олійник, А.В. Пеньков, Ю.С. Рамський, В.К. Сидоренко, Є.М. Смирнова, Н.Т. Тверезовська, А.В. Фіньков, Т.І. Чепракова, М.Ф. Юсупова та ін.). Результати проведених досліджень дають підстави стверджувати про суттєві можливості впливу інформаційних технологій на організаційні форми, методи і результати навчання. Тому формування готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій у професійної діяльності - важливе завдання сучасної педагогічної освіти.

Категорія готовності в психолого-педагогічній літературі пов'язана з психологічною установкою (Д.Н. Узнадзе), соціально-фіксованою установкою, що характеризує суспільну поведінку особистості (Ф.У. Басін, Е.С. Кузьмін, В.А. Ядов та ін.), підготовленістю (М.І. Дяченко, Л.А. Кандибович, В.А. Крутецький, В.І. Соколов і ін.). У дослідженнях Р.Ж. Божбанової, К.Д. Дурайновакової, В.А. Сластьоніна, О.Н. Шиянової та ін. готовність розглядається як цілісне утворення особистості, що інтегрує мотиваційний, змістовий і операційний компоненти.

Рівні готовності до педагогічної діяльності, як показують Р.Ж. Божбанова К.М. Дурайновакова, В.С. Ільїн, Ю.Н. Кулюткин, Н.В. Кузьміна, А.Н. Марков, Н.Д. Нікандров, В.А. Сластьонін, та ін., тягнуться від елементарних виховних і дидактичних умінь до майстерності вчителя як складної інтеграційної ланки в освіті.

Інформатизація освіти пред'являє нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки педагогів, вимагає істотної перебудови в їх роботі. Педагогам не обов'язково бути висококваліфікованими фахівцями в галузі програмування, здебільшого воно виконуватиметься відповідно підготовленим персоналом, проте від педагога вимагаються знання основ програмування і розуміння значущості праці програміста, що забезпечує прямий і творчий контакт між фахівцями різного профілю.

Проблема інформатизації освіти розроблялася з різних позицій авторами: В.Ю. Биковим, Б.С. Гершунським, Р.С. Гуревичем, В.В. Давидовим, М.І. Жалдаком, А.П. Йоржистим, Г.О. Козлакова, А.А. Кузнецовим, І.О. Логвіновим, Б.М. Тягловим, В.Я. Ляудісом, Ю.І. Машбіцем, В.М. Монаховим, Н.В. Морзе, Ю.О. Овакімяном, Ю.А. Первіним, В.Г.Разумовським, І.У. Робертом, А.Я. Савельєвим, В.А. Садовничим, Т.А. Сергєєвою, В.К. Сидоренко, Н.Ф. Тализіною, Н.Т. Тверезовською, О.К. Тихомировим, А.Ю. Уваровим і ін. Окремі аспекти цієї проблеми стосовно використання комп'ютерної техніки в підготовці педагогів розглядалися М.М. Буняєвим, В.М. Заварикиним, В.Р. Житомирським, М.П. Лалчик, М.В. Когут, М.А. Лейбовським, З.О. Шварцман та ін.

У сучасній загальноосвітній школі відбувається активне впровадження інформаційних технологій навчання на базі комп'ютерної техніки: розповсюджується накопичений позитивний досвід використання педагогічних програмних засобів й інформаційних технології в загальноосвітніх курсах; учителі опановують комп'ютерну грамотність; з'являється так звана «синтетична методика», тобто змінена традиційна методика, що увібрала фрагменти інформаційної технології. Із «синтетичною» методикою пов'язаний новий етап впровадження інформаційних технологій: переведення шкільних предметів на нову технологію навчання, широке використання інформаційної технології з окремих тем, частіше стає звернення педагогів до комп'ютерів у підготовці до занять і в управлінні навчальним процесом.

Водночас виникає і все більш усвідомлюється суперечність між вимогами до підготовки вчителів застосовувати інформаційні технології в навчальному процесі і низьким рівнем (а в ряді випадків повною відсутністю) готовності вчителя до використання інформаційних технологій. Із урахуванням цієї суперечності був зроблений вибір теми дослідження «Формування готовності у майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій».

Мета дослідження полягає в розробленні теоретичних основ формування готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій навчання, змісту і технології навчально-дослідницької діяльності студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін та педагогічної практики, що сприяють реалізації науково обґрунтованих рівнів готовності до педагогічної діяльності в умовах використання інформаційних технологій в навчальному процесі.

Для досягнення поставленої мети дослідження визначено такі основні завдання:

- розкрити сучасний стан і перспективи інформатизації освіти та виявити проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій;

- дослідити сутність готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

- обґрунтувати теоретичні засади формування готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти;

- визначити та обґрунтувати зміст, структуру і рівні готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

- розробити технології формування різних рівнів готовності майбутніх учителів до діяльності в умовах використання інформаційних технологій;

- охарактеризувати мотиви діяльності студентів у їх підготовці до використання інформаційних технологій у навчальному процесі і виявити взаємозв'язок мотивів з пізнавальними і емоційно-вольовими компонентами готовності;

- експериментально перевірити технології формування різних рівнів готовності до використання інформаційних технологій майбутніми вчителями трудового навчання у професійній діяльності, дати порівняльний аналіз отриманих результатів.

1. Сучасний стан і проблеми інформатизації освіти

Розкрито сучасний стан і тенденції інформатизації освіти; проаналізовано психолого-педагогічні проблеми побудови діалогу студента з комп'ютером; розкрито форми організації навчання, методи і методичні прийоми організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах застосування інформаційних технологій.

У дисертації на основі всебічного аналізу державних документів та науково-методичної літератури показано, що комп'ютеризація освіти є важливим явищем нашого часу, соціально-економічним завданням загальнодержавного значення, одним з найважливіших напрямів інформатизації українського суспільства. Інформатизація стає таким же стратегічним ресурсом суспільства і держави, як традиційні матеріальні або його енергетичні ресурси. Одним з головних завдань комп'ютеризації середньої загальноосвітньої і вищої школи є розробка і впровадження інформаційних технологій у навчання.

Інформатизація освіти створює передумови для широкого впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, реалізувати ідеї розвивального навчання, зокрема в межах нових моделей. Розвиток методів і методичних прийомів навчання обумовлено можливостями інформаційних технологій як інструменту педагогічної діяльності.

Доведено, що інформаційні технології в освіті сприяють розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей учнів; формуванню їх пізнавальних здібностей, прагненню до самовдосконалення; забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, нерозривності взаємозв'язку між природознавством, технікою, гуманітарними науками і мистецтвом; постійному динамічному оновленню змісту форм та методів процесів навчання та виховання.

На основі вивчення практичного досвіду встановлено, що типи комп'ютерних навчальних програм досить різноманітні. Найбільш сприйнятливою для трудового навчання слід визнати їх класифікацію за функціональною ознакою:

1) програми-тренажери, призначені для відпрацювання і закріплення знань, умінь і навичок. Застосовувати такі програми можна на уроках-лекціях, диспутах, лабораторних і практичних заняттях (вони передбачають корекцію помилкових дій учня);

2) контролюючі програми, призначені для контролю знань і вмінь (ці програми економлять сили і час учителя);

3) програми, що моделюють призначені для вивчення техніко-технологічні процеси і явища;

4) демонстраційні програми, що ілюструють техніко-технологічні об'єкти, явища, виробничі процеси;

5) довідкові програми (інформаційні).

Використання інформаційних технологій в трудовому навчанні школярів надає широкі можливості для створення нової, індивідуальної технології навчання, заснованої на використанні комп'ютера як засобу управління процесом навчання кожного школяра.

У розділі з'ясовано, що у зв'язку з інформатизацією навчання багато положень педагогічної психології і дидактики вимагають уточнення. Разом з тим, використовуючи комп'ютер як засіб навчання в традиційній дидактиці, можна з однаковим успіхом використовувати і методи навчання, які виходять з характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів при оволодінні новим навчальним матеріалом. Методи навчання за допомогою інформаційних технологій звичайно співвідносять з різними типами комп'ютерних програм, що вживаються в навчальних цілях. Ці програми співвідносяться також з різними етапами навчання.

За результатами здійсненого дослідження визнано доцільним використовувати комп'ютер у трудовому навчанні на основі різних систем методів. По-перше, в дисертації обґрунтовано доцільність використання комп'ютерних програм за методами навчання, що лежать в основі пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний (найефективніше використання комп'ютерних програм демонстраційного, наставницького типів, у яких демонструються різні техніко-технологічні процеси і явища, стисло й послідовно викладений навчальний матеріал, присутні елементи контролю за засвоєнням; при виникненні труднощів допомогу здійснює учень - консультант); репродуктивний (найдоцільніше використовувати програм-тренажери, контролюючі програми; клас розбивається на навчальні групи, які під керівництвом учнів-ланкових виконують відповідні завдання); евристичний і дослідницький методи (використовуються моделюючі програми, програми проблемного підходу; комп'ютер допомагає школяру при підборі відповідної інформації, комбінуванні окремих частин інформації (довідкові програми), оцінці ухвалених рішень; окремі завдання членами групи виконуються індивідуально, загальне вирішення проблеми здійснюється колективно). По-друге, у дисертації розглянуто методи навчання як способи впорядкованої навчальної діяльності: методи набуття нових знань; методи закріплення навчального матеріалу; методи формування умінь і навичок; методи перевірки й оцінки знань, умінь і навичок учнів.

У розділі стверджується, що модернізація вже існуючих традиційних форм і способів навчальної роботи за допомогою використання комп'ютерної техніки, введення нових організаційних форм та методів навчання на основі інформаційних технологій сприятимуть швидшій адаптації школярів до життя в суспільстві, у якому роль комп'ютерів буде значно вищою, ніж на даний час.

З урахуванням педагогічного досвіду, дидактичного і методичного забезпечення навчального процесу з використання комп'ютера як засобу навчання в дисертації виділено окремі аспекти знань і умінь, необхідних для здійснення педагогічної діяльності в нових умовах - компоненти комп'ютерної грамотності вчителя трудового навчання.

При підготовці майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій повинні застосовуватися різні форми і методи роботи. Система підготовки студентів припускає використання різних форм і методів навчання, що сприяють не тільки отриманню необхідних знань, умінь і навичок, але й формуванню рис творчої особистості. Для розвитку творчої особистості майбутнього вчителя необхідне включення його в діяльність, що вимагає творчості.

2. Теоретичні засади формування готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій навчання

Розкрито загальні підходи до визначення поняття готовності студента до професійної діяльності; розглянуто мотиваційні, пізнавальні та емоційно-вольові складові готовності до педагогічної діяльності; визначено специфіку готовності до професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання в умовах використання інформаційних технологій.

На основі аналізу педагогічної літератури визначено, що формування готовності до використання інформаційних технологій у майбутній педагогічній діяльності означає утворення тих необхідних відносин, установок до комп'ютеризації шкільної освіти, первинного досвіду і початку майстерності педагогічної діяльності, досвіду науково-методичної та науково-дослідної роботи з проблем інформаційних технологій, які нададуть можливість майбутньому вчителеві працювати свідомо й сумлінно, зі знанням справи. У дисертаційній роботі готовність до використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі визначена як інтегральна освіта, що включає високу мотивацію до використання інформаційних технологій, знання теоретичних аспектів використання інформаційних технологій, прояв відповідних емоційно-вольових якостей і реалізації комплексу педагогічних умінь - конструктивних, організаторських, комунікативних, гностичних за нових умов діяльності.

Розробка моделі діяльності вчителя трудового навчання і відповідних їй кваліфікаційних характеристик дозволяє науково підійти до визначення змісту навчання. Модель діяльності вчителя в цьому випадку виступає як бажаний кінцевий результат підготовки відповідної кваліфікаційної характеристики (відповідно до спеціальності - в даному разі трудове навчання). У розділі визначено основні види діяльності майбутнього вчителя трудового навчання та основні вимоги до його підготовки, сформульовано вимоги до сукупності знань, умінь і навичок, необхідних для його професійної діяльності за умов використання інформаційних технологій. Вони стали основою для розробки системи планування навчального процесу, починаючи з навчального плану спеціальності і навчальних програм, закінчуючи програмою самостійної роботи студентів. Отже, розкрито можливості побудови всього технологічного ланцюга отримання фахівця-педагога.

У розділі стверджується, що підготовка фахівця не може відповідати сучасним вимогам, якщо даються тільки знання і формуються уміння, але не розвиваються мотиви та потреби педагогічної діяльності. Тому умовою підготовки творчого вчителя є формування й розвиток професійно-педагогічної спрямованості у студентів, перетворення її на провідний мотив у межах особистості майбутнього вчителя.

Як свідчить освітянська практика, для того, щоб перевести процес навчання з пасивного в активний, перекласти його з репродуктивного рівня на творчий, викладач в першу чергу повинен з'ясувати мотиваційну сферу, знаючи, як він міг би ефективніше управляти процесом навчання і водночас формувати найбільш цінні навчальні мотиви, оскільки характер побудови навчального предмету, спеціально організоване навчання служать важливими чинниками становлення внутрішньої мотивації. Розвиток мотивів не відбувається спонтанно, він потребує спеціального формування. Академічна діяльність студентів, направлена на оволодіння системою загальнонаукових, професійних знань, відповідних до них умінь і навичок, має різні результати. Вони обумовлені перш за все тим, які мотиви спонукають студентів до навчальної діяльності - внутрішні або зовнішні. Навчально-пізнавальна діяльність в повному розумінні слова можлива тільки завдяки внутрішнім, дієвим мотивам. Зовнішні мотиви, що стосуються навчання, не здатні забезпечити повноцінну пізнавальну діяльність.

Модель цілісного змісту професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання, здатного використовувати інформаційні технології, представлена у дисертаційній роботі як система професійних педагогічних проблем комп'ютеризації освіти, завдань і функцій, які отримують своє віддзеркалення в контекстному навчанні в системі навчальних, квазіпрофесійних, навчально-професійних проблем і завдань, що все більш наближаються до завершення навчання у ВНЗ.

Спроектована в дисертаційній роботі модель психолого-педагогічної підготовки до використання інформаційних технологій від початку ставить студента в діяльнісну позицію, забезпечуючи надійну реалізацію принципу зв'язку теорії і практики. З переходом від однієї базової форми діяльності до іншої і після завершення навчання майбутні педагоги отримують більш розвинену практику в навчальній, квазіпрофесійній, навчально-професійній діяльності, а значить - можливості природного входження в професію педагога, що володіє засобами інформаційних технологій, без тих тривалих труднощів, які пов'язані зазвичай з наочною і соціальною адаптацією молодого вчителя у школі. Проте якщо такої підготовки немає, молодий учитель взагалі не використовує у роботі комп'ютер.

У розділі розроблені технології контекстного навчання майбутніх вчителів трудового навчання для роботи в умовах використання інформаційних технологій. Показано, як за допомогою семіотичної, імітаційної, соціальної навчальних моделей на психолого-педагогічному і методичному матеріалі з питань інформатизації навчання забезпечений рух студента від власне навчальної через квазіпрофесійну і навчально-професійну діяльності до професійної діяльності вчителя, що володіє інформаційними технологіями.

У процесі дослідження вирішувалося завдання такої організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, щоб кожен з них, працюючи відповідно до своїх здібностей, особливостей особистості, міг успішно опановувати ті знання, уміння і навички в галузі інформаційних технологій, які складають певну частину його майбутньої професійної діяльності.

3. Розроблення елементів технології підготовки студентів до діяльності в умовах інформатизації освіти

Розкрито вимоги та особливості проведення лекційних і практичних занять, спрямованих на реалізацію інформаційних технологій; викладено особливості використання інформаційних технологій майбутніми вчителями трудового навчання на педагогічній практиці; розглянуто можливості відображення проблем використання інформаційних технологій у курсових і дипломних роботах студентів.

У дисертації показано, що в навчальному процесі вищої школи складається ряд ситуацій, коли лекційна форма навчання не може бути замінена на жодну іншу. Не тільки при викладанні нових курсів, з яких відсутні підручники і навчальні посібники, але і для традиційних психолого-педагогічних дисциплін (психологія, педагогіка, методика трудового навчання), окрема лекція або її частина виконують функцію основного джерела навчальної інформації, оскільки новий навчальний матеріал з конкретної теми не знайшов ще віддзеркалення в підручниках або викладений в застарілому трактуванні. І в першу чергу це стосується питань інформатизації шкільної освіти і використання інформаційних технологій в процесі трудового навчання.

Спираючись на концепцію знаково-контекстного навчання, у дисертації проаналізовано розвиток лекційної форми від класичної інформаційної і через ряд проміжних форм до такої, яка відтворює реальні форми взаємодії педагога із студентами, що обговорюють теоретичні і прикладні питання використання інформаційних технологій у навчанні, і вже перестає бути власне лекцією (у класичному розумінні цього слова). Відповідно до концепції знаково-контекстного навчання у дисертації виділено наступні типи лекцій: інформаційна, проблемна, лекція-візуалізація, лекція удвох, лекція із заздалегідь спланованими помилками, лекція - прес-конференція.

У процесі дослідження визначено, що на семінарах з проблем інформатизації трудового навчання може проводитися колективне обговорення теоретичних питань на основі вивчення психолого-педагогічної літератури: статей із журналів, газет психолого-педагогічного профілю, книг, монографій, статей з наукових журналів тощо, можуть заслуховуватися і обговорюватися реферати з використання інформаційних технологій у різних формах навчально-пізнавальної діяльності школярів, доповіді відповідної спрямованості, виконані студентами науково-дослідні завдання.

Для ефективнішого проведення практичних занять усіх типів проаналізовано наступні якості особистості і поведінки, характерні для педагогів - майстрів своєї справи: емоційно-комунікативна впливовість (здатність і навички регуляції спілкування студентів з попередженням напруженості і конфліктів; значимість, доступність, переконливість, «заразливість» дій; психологічна культура і такт); демократичне делегування (відсутність авторитарності, підкреслення і демонстрації свого високого статусу, ерудиції, своєї комунікативної дистанції); особиста залученість (позитивний емоційний контакт зі студентами, емоційна відвертість і експресивність «подачі» власної особи, оптимістична налаштованість, робота «з вогником»); аналітичність (спостережливість, гнучкість, логічність, і узгодженість дій з урахуванням установок, слабких і сильних сторін студентів).

Підготовка викладача вищого навчального закладу до практичних занять з використання інформаційних технологій ускладнюється тим, що необхідна наявність різноманітних комп'ютерних програм, наявність часу на їх перегляд і відбір, оскільки в даний час до навчальних програм досить часто не вистачає додаткової документації. Для вирішення цієї проблеми розроблені відповідні дидактичні матеріали.

Стосовно ситуації підготовки студентів до використання інформаційних технологій система активних форм проведення практичних занять може бути наступною: педагогічний диктант (за основними педагогічними поняттями, зокрема інформаційні технології тощо), тривалістю до 10 хв.; педагогічний твір - обґрунтування понять, категорій, проблем і тем комп'ютеризації освіти, тривалістю до 30 хв.; проблемне обговорення (мозкова атака) колегіально з цільовою установкою, тривалістю 15-20 хв.; аналіз проблемних педагогічних ситуацій з проблем інформаційних технологій із метою виявлення альтернативних рішень, тривалістю 20-40 хв.; доповідь з вищезазначеної тематики з опануванням, сумісне обговорення - до 30 хв.; проведення навчально-тренувальних (у тому числі й ділових ігор), тривалістю від 45 хв. до 6 годин.

Визначено, що практичне заняття має передбачати обговорення розроблених студентами матеріалів (сценаріїв навчальних програм, конспектів різних форм навчально-виховної діяльності школярів в умовах використання комп'ютера як засобу навчання і розвитку), вирішення педагогічних задач з проблем інформаційних технологій, обговорення фрагментів уроків у комп'ютерному класі з використанням навчальних програм, що проводяться самими студентами (іноді «мікровикладання» розглядається як один із видів навчально-тренувальних ігор).

Характерною особливістю лабораторного заняття має стати безпосередня робота студентів в термінал-класі з різними типами навчальних програм, а також безпосереднє спостереження за використанням комп'ютерів у навчальному процесі в школі, вивчення практичного досвіду роботи школи з питань використання інформаційних технологій.

У процесі проведення дослідження розроблені й впроваджені в навчальний процес практичні заняття з педагогіки й методики трудового навчання: особливості побудови навчальних програм різних типів та персонального комп'ютера; різні варіанти включення навчальних програм в систему діяльності «вчитель - комп'ютер - підручник - учень» на уроці; планування окремого уроку чи всієї теми з трудового навчання в умовах використання інформаційних технологій; використання інформаційних технологій у позаурочній навчально-пізнавальній діяльності школярів; розробка сценарію навчальної програми з трудового навчання і її взаємозв'язок з вже наявними навчальними програмами (конкретними педагогічними програмними засобами) для персонального комп'ютера з певної теми.

4. Експериментальна робота з перевірки ефективності розроблених технологій навчання

Викладено методику та результати дослідно-експериментальної роботи з перевірки ефективності розроблених технологій формування готовності майбутніх вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій.

Дослідно-експериментальна робота проводилася у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка. Окремі складові моделі формування готовності до використання інформаційних технологій майбутніми вчителями трудового навчання уточнювалися в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. Уманському державному педагогічному університеті імені П.Г. Тичини. На всіх етапах дослідно-експериментальної роботи впродовж 2004-2008 рр. брало участь 922 студенти і 68 викладачів педагогічних університетів України.

У процесі дослідно-експериментальної роботи перевірка ефективності відбувалася виділених рівнів виділених рівнів: елементарної, функціональної і системної готовності.

Формування рівня елементарної готовності студентів до використання інформаційних технологій у навчанні відбувалося в системі масово-репродуктивної підготовки. Основою такої системи стала семіотична модель з елементами імітаційної і соціальної моделей діяльності майбутнього вчителя. Ця система допускає формування мотиваційних, пізнавальних і емоційно-вольових компонентів діяльності на «середньому» рівні сформованості. Система масово-репродуктивної підготовки, в якій формувався рівень елементарної готовності студентів до використання інформаційних технологій, може мати декілька модифікацій.

Ставлення до майбутньої педагогічної діяльності в студентів, які займаються в системі масово-репродуктивної підготовки, взаємопов'язане із впливом педагогічної практики і оцінкою престижності педагогічної професії. У той же час, у процесі педагогічної практики вони з'ясовують, що уміння використання комп'ютерної техніки в навчальному процесі впливає на відношення школярів до педагога, підвищує його авторитет. Престижність професії вчителя вони пов'язують з умінням вчителя використовувати інформаційні технології у різних видах навчально-пізнавальної діяльності школярів, зокрема, на уроках. Можливість займатися науковою роботою з проблем інформаційних технологій взаємопов'язана з бажанням займатися науково-методичною і науково-дослідною роботою такого роду і розробкою комп'ютерних програм різних типів. У свою чергу, бажання займатися науковою роботою з цього нового в педагогіці напряму, що знаходиться на стику педагогіки і інформатики, пов'язане з бажанням займатися розробкою сценаріїв програм і їх програмуванням. Можливо, це пов'язано з тим, що студенти асоціюють педагогічні аспекти інформаційних технологій із розробкою комп'ютерних програм різних типів.

Оскільки масово-репродуктивна підготовка допускає деякий мінімум творчої діяльності, то студенти тих навчальних груп, що входять в загальну систему, які мали більшу кількість елементів творчої діяльності, значно більше вчились самостійно розробляти програми як з предмету своєї спеціалізації, так і з інших предметів шкільного курсу.

У своїй майбутній педагогічній діяльності студенти більшою мірою планують використовувати: тренувальні, контролюючі, демонстраційні програми на уроках; тренувальні, контролюючі, моделюючі у самопідготовці. Бажання займатися науковою роботою в основному взаємопов'язане з розробкою тренувальних і контролюючих програм для уроків і самопідготовки. Проте оцінка престижності професії вчителя, з їхньої точки зору, залежить від можливості розробки і використання ним моделюючих програм. Вплив на престижність професії вчителя, а саме уміння використовувати комп'ютерну техніку як засіб навчання і розвитку школярів, пов'язаний з використанням програм практично всіх типів у різних видах навчально-пізнавальної діяльності.

У системі масово-репродуктивної підготовки з елементами творчої діяльності формується рівень функціональної готовності майбутніх педагогів до використання інформаційних технологій у трудовому навчанні школярів. Основою даної системи є семіотична, імітаційна та окремі елементи соціальної моделей діяльності студентів з проблем комп'ютеризації освіти і використання інформаційних технологій у трудовому навчанні. Ця система припускає формування мотиваційних, пізнавальних і емоційно-вольових компонентів на «хорошому» рівні сформованості.

Студенти, що пройшли систему масово-репродуктивної підготовки з елементами творчої діяльності, високо оцінили необхідність знань і вмінь використання інформаційних технологій у навчанні. Як «дуже потрібні» оцінюється необхідність наступних знань і вмінь використання інформаційних технологій: знання можливостей використання ПК для управління навчальним процесом; вміння складати прості навчальні програми і програми не навчального типу, необхідні у шкільній науково-дослідній роботі і практиці, вносити нескладні зміни до існуючих навчальних програм, враховувати індивідуальні особливості учнів при навчанні за допомогою комп'ютера, провести урок, інші види навчально-пізнавальної діяльності школярів в умовах інформаційних технологій, розробляти теми з предметів спеціалізації з використанням пакетів прикладних програм для комп'ютера.

Найближче до оцінки «володію відмінно» знаходяться вміння розробляти прості навчальні програми з предмету спеціалізації й інших предметів шкільного курсу. Це пов'язано з тим, що студентами під час виконання курсової роботи з використання комп'ютерів у навчальному процесі не тільки розроблялися сценарії програм, здійснювалося складання програм на умовах програмування високого рівня, здійснювалася відпрацювання програм, але ці програми використовувалися і в навчальному процесі. Студенти могли спостерігати «реакцію» учнів на свої програми, і, як правило, вони були позитивними.

Більшістю знань і вмінь, що позначені як компоненти комп'ютерної грамотності вчителя, студенти не задоволені повністю отриманою підготовкою, що виражається в достовірній відмінності між оцінкою необхідності і оцінкою володіння відповідним знанням або вмінням.

Студенти виявляють бажання отримати ґрунтовнішу підготовку з педагогічних аспектів використання інформаційних технологій у шкільній практиці, щоб бути впевненішими в тому, що в майбутній педагогічній діяльності в школі вони зможуть вирішувати багато проблем.

У системі індивідуально-творчої підготовки формується рівень системної готовності студентів до використання інформаційних технологій в трудовому навчанні. Основою системи є семіотична, імітаційна і соціальна моделі діяльності майбутнього педагога. Дана система допускає формування мотиваційних, пізнавальних і емоційно-вольових компонентів на високому рівні сформованості. Студентами, що пройшли систему індивідуально-творчої підготовки, високо оцінюється ступінь необхідності володіння знаннями і уміннями використання інформаційних технологій, виділені як компоненти комп'ютерної письменності педагога. Більшість з них оцінюється якщо не на «відмінно», то близько до даної оцінки. Ступінь же володіння даними знаннями і уміннями оцінюється майбутніми вчителями також достатньо високо, але у ряді випадків дещо нижче, ніж необхідність володіння. У зв'язку з тим, що різниця експериментальних даних мала, навіть у разі невеликої різниці в оцінці необхідності володіння конкретним знанням і умінням і оцінці його володіння існує достовірність відмінності даних (при великих стандартних відхиленнях в системі масово-репродуктивної підготовки і масово-репродуктивної підготовки з елементами творчої діяльності при значно великих відмінностях у середніх значеннях оцінки, статистично вони було недостовірним).

Результати кореляційного аналізу показують взаємозв'язок пізнавальних компонентів готовності студентів до використання інформаційних технологій з мотиваційними - потребою успішно використовувати персональний комп'ютер у трудовому навчанні, інтересом до роботи з комп'ютером, прагненням досягти успіху в розробці інформаційних технологій, емоційними - упевненістю в успіху майбутньої педагогічної діяльності, самооцінкою підготовленості до роботи в умовах інформаційних технологій (з різним ступенем статистичної значущості для студентів, що навчалися за різними моделями підготовки).

Аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави зробити висновок про ефективність розроблених технологій формування готовності у майбутніх вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій.

Висновки

інформатизація вчитель навчальний

У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено рівень сформованості готовності вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності. Одержані результати експериментального дослідження підтверджують гіпотезу і дають підстави сформулювати такі висновки та рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Результати аналізу науково-методичної літератури і нормативних документів свідчать про те, що в останні роки в Україні інтенсивно досліджуються психолого-педагогічні проблеми застосування у навчальному процесі комп'ютерів та створення на цій основі досконалих інформаційних технологій навчання. Результати проведених досліджень дають підстави стверджувати, що можливості впливу інформаційних технологій на організаційні форми, методи і результати навчання суттєві. Тому формування готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій у професійній діяльності - важливе завдання сучасної педагогічної освіти.

У сучасній загальноосвітній школі відбувається активне впровадження інформаційних технологій навчання на базі комп'ютерної техніки: розповсюджується накопичений позитивний досвід використання педагогічних програмних засобів та інформаційних технології в загальноосвітніх курсах; учителі опановують комп'ютерну грамотність. Виявлені процеси є свідченням нового етапу впровадження інформаційних технологій: переведення шкільних предметів на нову технологію навчання, широке використання інформаційної технології з окремих тем, все частіше педагоги звертаються до комп'ютерів, готуючись до занять, і в управлінні навчальним процесом. Водночас існують невирішені проблеми щодо підготовки вчителів застосовувати інформаційні технології в навчальному процесі.

2. Готовність до педагогічної діяльності є метою тривалого процесу формування фахівця в педагогічному ВНЗ і на деяких відділеннях класичних університетів. Вимоги суспільства до діяльності вчителя в умовах науково-технічної, технологічної революції зумовлюють підвищення вимог до професійної підготовки педагогічних кадрів. Учитель повинен володіти творчим ставленням до своєї праці, використовувати інформаційні технології як засіб навчання і розвитку школярів, співпрацюючи з учнями в нових умовах діяльності, організовувати їх навчальну діяльність у системі «вчитель - комп'ютер - підручник - учень».

Готовність студентів до використання інформаційних технологій навчання в майбутній професійній діяльності визначається як інтегральна освіта, що включає високу мотивацію до використання інформаційних технологій, знання теоретичних аспектів з використання інформаційних технологій, прояв відповідних емоційно-вольових якостей і реалізацію комплексу педагогічних умінь в нових умовах діяльності.

Установлено, що до основи формування готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій можна покласти такі педагогічні закономірності:

- взаємозв'язок цілей, змісту і методів підготовки студентів до роботи в умовах інформатизації освіти;

- залежність якості психолого-педагогічних знань і умінь з проблем інформаційних технологій від характеру змісту, форм і методів навчально-пізнавальної, навчально-практичної, навчально-дослідницької діяльності студентів;

- залежність змісту і методів підготовки до педагогічної діяльності від індивідуальних особливостей студентів за умов використання комп'ютерів як засобу навчання і розвитку школярів.

3. Як теоретичну основу для розроблення технологій підготовки студентів використано особистісно-діяльнісний підхід.

Рівень сформованості готовності студентів до діяльності за умов використання інформаційних технологій у навчанні значно підвищується при використанні спеціально змодельованої системи професійного навчання. Індивідуально-творчий підхід і спроектовані на його основі педагогічні технології контекстного навчання забезпечують особисте включення студента в освоєння професійної діяльності вчителя.

Сутнісною характеристикою контекстного навчання є послідовне моделювання за допомогою всієї системи форм, методів і засобів навчання (традиційних і нових) предметного і соціального змісту засвоюваної діяльності майбутнім педагогом в умовах використання інформаційних технологій за допомогою трьох типів взаємопов'язаних навчальних моделей: семіотичної, імітаційної і соціальної. У сукупності це динамічна модель переходу від навчальної до професійної діяльності.

У контекстному навчанні студенти від початку поставлені в діяльнісну позицію, оскільки навчальні предмети подані як предмети діяльності - навчальної, квазіпрофесійної, навчально-професійної). Технологія такого навчання розглядається на чисельних прикладах перехідних форм навчальної (лекції, семінари, лабораторно-практичні заняття з проблем інформаційних технологій), квазіпрофесійної (рішення проблемних ситуацій, навчально-тренувальні ігри різних типів), навчально-професійної діяльності (педагогічна практика, підготовка курсових і дипломних робіт з проблем інформаційних технологій у навчанні, участь в наукових конференціях, семінарах, виставках тощо). Спроектовані технології знаково-контекстного навчання забезпечують надійну реалізацію принципу зв'язку теорії і практики. З переходом від однієї базової форми організації діяльності до іншої (від навчальної діяльності академічного типу з провідною роллю лекції і семінару до квазіпрофесійної і навчально-професійної діяльності) студенти мають можливість природного входження в професію педагога, що володіє засобами НІТ, без тривалих труднощів, пов'язаних з наочною і соціальною адаптацією молодого вчителя в школі.

4. Обґрунтовано, що ступінь готовності студента до використання інформаційних технологій може бути на різних рівнях. За результатами проведеного дослідження визначено такі рівні: елементарної готовності (система масово-репродуктивної підготовки), функціональної готовності (система масово-репродуктивної підготовки студентів з елементами творчої діяльності), системної готовності майбутніх учителів (система індивідуально-творчої підготовки).

У різних системах психолого-педагогічної підготовки студентів формувалися мотиваційні (інтерес до роботи з персональним комп'ютером, прагнення досягти успіху в розробці інформаційних технологій, оцінка вірогідності її досягнення тощо), пізнавальні (розуміння й оцінка значення використання інформаційних технологій у навчанні, сформованість знань і вмінь з даного виду діяльності тощо), емоційно-вольові (відповідальність випускника університету за питання інформатизації шкільної освіти, впевненість в успіху майбутньої педагогічної діяльності, самооцінка власної підготовленості до роботи в умовах використання інформаційних технологій у навчанні) компоненти готовності. Відтворюваність, планована ефективність кожною з них залежать від системності і структурованості.

5. Доведено, що оволодіння знаннями і формування творчих умінь, котрі ґрунтуються на них, у галузі використання інформаційних технологій слід розглядати як головний шлях розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя і підготовки до творчої діяльності в умовах комп'ютеризації освіти. Процесуальна сторона формування педагогічної творчості визначається психологічними передумовами: мотиваційними, інтелектуальними і емоційно-вольовими. Мотиваційні й емоційно-вольові особистісні якості зумовлюють успіх як в засвоєнні знань, умінь і навичок, так і досвіду творчої діяльності. Захопленість студента проблемами використання інформаційних технологій у навчанні та розвитку школярів зумовлюють успіх його як в репродуктивній, так і в творчій діяльності в цьому напрямі. Результати дослідження показують це. Проте при однаковому рівні розвитку як мотиваційних, так і емоційно-вольових компонентів готовності до інформаційних технологій реальні успіхи залежать від індивідуальних професійних здібностей, які знаходяться в прямій залежності від відповідної технології підготовки.

Показано, що поділ педагогічної діяльності на репродуктивну і творчу постає досить складним, оскільки творчі й репродуктивні складові представлені в ній в їх органічному взаємозв'язку. Те, що є новим для студентів в системі масово-репродуктивної підготовки, може виявитися відомим для студентів, які займалися в системі індивідуально-творчої підготовки до використання інформаційних технологій. Дія системного підходу поступово привела до загальної установки педагогічної технології: вирішувати дидактичні проблеми на шляху управління навчальним процесом з чітко поставленими цілями, досягнення яких повинне піддаватися чіткому опису і визначенню. Поставлені загальні цілі для різних технологій, безумовно, різні, конкретні цілі - змістовно однозначні для всіх технологій. Різним є рівень їх досягнення - від інтуїтивного і репродуктивного в системі масово-репродуктивної підготовки (формування елементарної готовності до інформаційних технологій) до творчо-репродуктивного і творчого в системі індивідуально-творчої підготовки майбутніх педагогів (формування системної готовності). Від того, наскільки активно і глибоко студент бере участь в пошуку та обговоренні різних способів вирішення проблеми використання інформаційних технологій, різних шляхів перевірки, у майбутнього вчителя вдосконалюються навчально-науково-пізнавальні мотиви - інтерес до способів набуття нових знань, прагнення до творчої діяльності.

6. У дисертації проаналізована реальна підготовленість майбутніх вчителів трудового навчання до роботи в умовах використання інформаційних технологій, їх самооцінка знань, умінь, мотивів діяльності. Розглянутий взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивних характеристик готовності до використання комп'ютерів у навчальному процесі з деякими індивідуальними характеристиками особистості студентів, що брали участь в експериментальних дослідженнях. Результати кореляційного аналізу показують взаємозв'язок пізнавальних компонентів готовності студентів до використання інформаційних технологій з мотиваційними - потребою успішно використовувати персональний комп'ютер у навчальному процесі школи, інтересом до роботи з комп'ютером, прагненням досягти успіху в розробці інформаційних технологій тощо; емоційними - впевненістю в успіху майбутньої педагогічної діяльності, самооцінкою підготовленості до роботи в умовах інформаційних технологій тощо (з різним ступенем статистичної значущості для студентів, що навчалися за різними моделями підготовки). У роботі представлені розроблені критерійні характеристики елементарної, функціональної та системної готовності студентів до використання інформаційних технологій.

У системі масово-репродуктивної підготовки формується рівень елементарної готовності студентів до використання інформаційних технологій у трудовому навчанні. Основою системи є семіотична модель з елементами імітаційної та соціальної моделей діяльності майбутнього педагога.

Розроблена система формує мотиваційні, пізнавальні й емоційно-вольові компоненти діяльності на «середньому» рівні сформованості. Оцінка сформованості пізнавального компоненту готовності на першому і другому рівнях діяльності (пізнання, відтворення). Характер діяльності студентів, у своїй основі репродуктивний.

У системі масово-репродуктивної підготовки з елементами творчої діяльності формується рівень функціональної підготовки майбутніх педагогів до використання інформаційних технологій. Основою даної системи є семіотична, імітаційна й окремі елементи бальної моделі діяльності студентів. Дана система підготовки формує у студентів на «доброму» рівні мотиваційні й емоційно-вольові компоненти готовності до використання інформаційних технологій у майбутній педагогічній діяльності, і в середньому на «добре» оцінюються знання і сформовані вміння, позначені як компоненти комп'ютерної грамотності педагога. Характер діяльності студентів - репродуктивно-пошуковий. Оцінка сформованості пізнавального компоненту готовності - на другому і третьому рівнях (відтворення, застосування).

У системі індивідуально-творчої підготовки формується рівень системної готовності студентів до використання інформаційних технологій у трудовому навчанні. Основою системи є семіотична, імітаційна й соціальна моделі діяльності майбутнього педагога. У своїй основі система індивідуально-творчої підготовки формує у студентів на рівні між «добре» й «відмінно» мотиваційні та емоційно-вольові компоненти готовності до використання інформаційних технологій у майбутній педагогічній діяльності, а також між «добре» й «відмінно» оцінюються знання і сформовані вміння, позначені як компоненти комп'ютерної грамотності педагога. Оцінка сформованості пізнавального компоненту готовності - третій і четвертий рівні (застосування, творчість). Характер діяльності студентів на завершальних етапах підготовки у вищому навчальному закладі - творчо-діяльнісний.

7. Результати експерименту показують взаємозв'язок пізнавальних компонентів готовності студентів до використання інформаційних технологій з мотиваційними - потребою успішно використовувати персональний комп'ютер у трудовому навчанні - з інтересом до роботи за комп'ютером, з прагненням досягти успіху в розробці інформаційних технологій, з емоційними - упевненістю в успіху майбутньої педагогічної діяльності, з самооцінкою підготовленості до роботи в умовах інформаційних технологій (з різним ступенем статистичної значущості для студентів, що навчалися за різними моделями підготовки). Аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави зробити висновок про ефективність розроблених технологій формування готовності у майбутніх вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій.

У цілому теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження доцільно покласти в основу розробки програми неперервної професійної освіти вчителів трудового навчання на основі компетентнісного підходу і комплексу матеріалів її навчально-методичного супроводу.

Практичні рекомендації щодо впровадження основних наукових результатів дисертаційного дослідження:

1. Розкриті в дисертації підходи до визначення змісту інформаційної підготовки потрібно використати при розробці складових галузевого стандарту (освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми) ступеневої підготовки вчителів трудового навчання.

2. Обґрунтовані в дисертації принципи оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи школярів на різних етапах процесу навчання за умов використання інформаційних технологій слід врахувати при розробці методики навчання проектної діяльності на уроках трудового навчання.

3. Досвід організації і проведення лекційних та практичних занять з проблем інформатизації освіти й використання інформаційних технологій майбутніми вчителями трудового навчання можна рекомендувати викладачам інших педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

4. Запропоновані в дисертації підходи до виконання курсових і дипломних робіт з проблем інформатизації навчання можна покласти в основу створення переліку типових тем для курсового і дипломного проектування.

5. Детальний аналіз дидактичних можливостей комп'ютера потрібно використати при створенні педагогічних програмних засобів для вивчення технічних процесів і явищ, що складають основу змісту професійно-орієнтованих навчальних дисциплін.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов'язаних з проблемою формування готовності майбутніх вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій. У процесі пошукової роботи виявлено нові проблеми, що потребують подальшого вивчення, зокрема: з'ясування способів реалізації педагогічних програмних засобів у процесі проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання; дослідження можливостей моделювання технічних процесів і явищ на уроках трудового навчання, забезпечення наступності в інформаційній підготоці майбутніх вчителів трудового навчання між освітньо-кваліфікаційними рівнями «Бакалавр» та «Магістр» тощо.

Література

1. Торубара О.М. Інформаційні технології у професійній підготовці майбутніх вчителів трудового навчання: монографія / О.М. Торубара. - Чернігів, ЧДПУ, 2009. - 304с.

2. Торубара О.М. Індивідуалізація та диференціація навчання на основі використання комп'ютера / О.М. Торубара // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: збірник. - Чернігів, 2009. - Вип. 72. - С. 58 - 63.

3. Торубара О.М. Організація лекційних занять в умовах інформатизації освіти / О.М. Торубара // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: збірник. - Чернігів, 2009. - Вип. 71. - С. 128 - 132.

4. Торубара О.М. Поняття готовності майбутніх педагогів до використання нових інформаційних технологій в навчанні та розвитку учнів / О.М. Торубара // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Серія : педагогічні науки: збірник. - Чернігів, 2009. - Вип. 67. - С. 55 - 58.