Художньо-естетичне виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 37.036 : 378.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Художньо-естетичне виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету

13.00.07 - теорія та методика виховання

Пастухова Юлія Анатоліївна

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Шевченко Галина Павлівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри педагогіки, директор Науково-дослідного інституту духовного розвитку людини.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Падалка Галина Микитівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України, професор кафедри фортепіанного виконавства та художньої культури;

кандидат педагогічних наук, доцент Кір'ян Марина Михайлівна, Донбаський інститут техніки і менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, доцент кафедри філософії і соціально-педагогічних дисциплін.

Захист відбудеться 27 листопада 2009 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 26 жовтня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Однією із ознак сьогоднішнього українського суспільства є процес наступу маскультури на молодь, яка спрямована на вимивання у неї національних духовних традицій, деградації естетичних ідеалів, естетичних смаків та культурної самосвідомості.

У структурі духовних цінностей особистості важливе місце займають естетичні цінності та мистецтво, яке є продуктом художньо-творчої діяльності. Можливість спілкування з Красою - одна з найбільш потаємних сторін людського життя. Піфагор відводив Красі першочергову роль у ієрархії духовних цінностей, а Демокріт пов'язував мету життя з насолодою гармонією Космосу. Завдяки естетичному вихованню значно збагачується духовний світ кожної особистості, розширюються горизонти світосприйняття та світобачення, створюються образи естетичної та художньої картини світу. Людина, яка не здатна сприймати красу оточуючого світу, естетичні властивості предметів і явищ дійсності, є занадто збідненою у своїх власне людських домаганнях. Найтонші одухотворені людські переживання ґрунтуються на усвідомленні краси і відчутті унікальності кожної миті та явища людського буття, на здібності «бачити небо в чашечці квітки» (М.Мамардашвілі).

Студентська молодь, яка має бути інтелектуальною і морально-естетичною елітою суспільства, особливо потребує уваги до рівня розвитку естетичної і художньої культури, художньо-естетичної вихованості. Невипадково цією проблемою опікуються вчені та практики, педагоги, психологи, соціологи, естетики різних країн світу, наголошуючи на посиленні уваги до проблеми формування естетичної свідомості у студентської молоді, підростаючих поколінь в контексті сучасної масової культури. Значна увага в сучасній теорії естетичного виховання та освітній практиці приділяється розробці таких понять як естетичний досвід і естетична свідомість, художнє і естетичне виховання, естетичні цінності і ідеали. Зважаючи на те, що серед найбільш значущих естетичних цінностей для людства є мистецтво, сучасна наука намагається пояснити характер проживання людини в медіатизованому просторі, з якого вона черпає естетичні враження, естетичні уявлення та різні види мистетцва. Треба зауважити, що естетичні уявлення у сучасної студентської молоді формуються як через «легітимні» канали (виховна робота університету, різні культурні заклади), так і завдяки енвіроментальним факторам.

Естетичне виховання, що має інституціональний характер, спрямоване на утвердження домінантної, високої художньої культури і найвищих естетичних цінностей. Тому актуальність художньо-естетичного виховання студентської молоді у цілісному педагогічному процесі обумовлена наявністю протиріч, які пов'язані з характером сучасних процесів глобалізації та інформатизації світу:

· між значущістю мистецтва у становленні особистості як гармонійної людини, людини культури і високих почуттів та посиленням тенденції раціонального розвитку особистості;

· між утвердженням раціонального над почуттєвим, що веде до відторгнення особистості від Вселенської краси, до збіднення внутрішнього світу людини;

· між медіатизованим простором, який різнопланово та негативно впливає на світогляд, інтелектуальну, емоційно-почуттєву сфери молоді, що приводить до руйнації цілісності світосприйняття, почуття гармонії природного та людського світу з одного боку, а з іншого - процесами смислоутворення і ціннісними орієнтаціями, що вимагають модифікації естетичної свідомості, потреби в ідеальних естетичних образах, еталонних зразках художньої культури, естетичних цінностях, які сприяють пробудженню вищих духовних почуттів.

Аналіз наукової літератури свідчить про значний інтерес вчених до проблеми художньо-естетичного виховання: Є.Басін, О.Буров, Г.Волкова, В.Грязєва-Добшинська, В.Іванов, М.Каган, М.Кіященко, І.Коніков, В.Крутоус, М.Лейзеров, Б.Лихачов, В.Мартинов, В.Міхальов, О.Торшилова, У.Суна, Л.Столович, Л.Печко, Р.Шульга, Н.Яранцева.

Проблеми художньо-естетичного виховання студентської молоді розроблялися у наукових розвідках О.Дем'янчука, А.Комарової, Л.Кондрацької, Н.Крилової, С.Мельничука, О.Семашка, Л.Смирнової, Г.Падалки, Г.Петрової, Т.Танько, Г.Шевченко та ін. Дослідженню художньо-естетичного виховання присвячені дисертації Г.Баталіної, М.Долматової, І.Єненко, Н.Могилевської, Т.Мороз.

Звертаючись до різних аспектів естетичного виховання, художньої культури студентів, названі автори поки що не представили у цілісному вигляді теорію художньо-естетичного виховання студентської молоді та її практичне втілення на рівні технологічного та методичного супроводу. Це зумовило вибір теми нашого дослідження - «Художньо-естетичне виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в межах комплексної науково-дослідної теми «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика» (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тему дисертації затверджено Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 5 від 30.01.2004) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 26.10.2004).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності, змісту і структури художньо-естетичного виховання студентської молоді та розробці й експериментальній перевірці ефективності організаційно-методичної системи його реалізації в цілісному педагогічному процесі університету.

Завдання дослідження:

· на основі всебічного аналізу наукової літератури, практики вищої школи визначити ступінь дослідженості проблеми та її понятійно-категоріальне поле;

· з'ясувати сутність та структуру художньо-естетичного виховання студентської молоді;

· розкрити художньо-естетичний потенціал цілісного педагогічного процесу університету;

· визначити критерії, показники і рівні художньо-естетичного виховання студентської молоді;

· розробити організаційно-методичну систему художньо-естетичного виховання студентів університету і експериментально перевірити її ефективність;

· підготувати методичні рекомендації з удосконалення художньо-естетичного виховання студентів університету.

Об'єкт дослідження - процес художньо-естетичного виховання студентів класичного університету.

Предмет дослідження - організаційно-методична система художньо-естетичного виховання студентів у цілісному педагогічному процесі університету.

Відповідно до поставленої мети та завдань у дисертаційній роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні - вивчення й аналіз філософської, естетичної, мистецтвознавчої, культурологічної, соціологічної, педагогічної, психологічної літератури для визначення теоретико-методологічних засад дисертації, для з'ясування сутності, змісту, структури художньо-естетичного виховання студентів у цілісному педагогічному процесі університету; метод теоретичного моделювання для розробки організаційно-методичної системи художньо-естетичного виховання студентів; систематизація і узагальнення педагогічного досвіду з метою узагальнення та проектування ефективних шляхів, технологій художньо-естетичного виховання студентської молоді; емпіричні - педагогічні спостереження, анкетування, опитування, тестування, система творчих завдань, аналіз студентської художньо-естетичної діяльності, педагогічний експеримент для виявлення стану художньо-естетичного виховання студентської молоді; статистичні методи для кількісного і якісного аналізу результатів експериментальної роботи і визначення ефективності розробленої організаційно-методичної системи художньо-естетичного виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету. педагогічний університет студент естетичний

Наукова новизна полягає в тому, що: вперше досліджено художньо-естетичне виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету в дискурсі трансформації, глобалізації та інформатизації сучасного суспільства; вперше представлена організаційно-методична система художньо-естетичного виховання у контексті духовно-культурних цінностей освіти та виховання; уточнено сутність поняття художньо-естетичне виховання студентської молоді та розкрито його зміст і структуру; подальшого розвитку набули ідеї інтегрованої художньої освіти як складової духовної культури особистості студента.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці організаційно-методичної системи художньо-естетичного виховання студентів університету, яка забезпечує цілісність духовного розвитку особистості, її гармонійність у цілісному педагогічному процесі; конкретних методичних рекомендацій щодо художньо-естетичного виховання студентської молоді.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (довідка № 2.10/08 від 28 жовтня 2008 р.), Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 01-135 від 17 грудня 2008 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 188 від 23 грудня 2008 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення роботи, результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на Міжнародній науково-практичній конференції «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика» (м. Луганськ, 2004 р.); «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика» (м. Луганськ, 2005 р.); Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика» (м. Луганськ, 2006 р.), на ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції з проблем вищої освіти «Університет і регіон» (м. Луганськ, 2006 р.).

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в 13 публікаціях, з яких 9 надруковано у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, який містить 256 найменувань, одного додатку на 3 сторінках. Робота проілюстрована 5 таблицями, 6 рисунками. Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок, обсяг основного тексту - 160 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи, сформульовано наукову новизну, практичне значення результатів дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Методологічні аспекти художньо-естетичного виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету» здійснено аналіз стану художньо-естетичного виховання студентської молоді на зламі тисячоліть в умовах трансформації, глобалізації та інформатизації суспільства. Проблема художньо-естетичного виховання сучасної студентської молоді пов'язана зі зміною пріоритетів ціннісних орієнтацій, яка обумовлена процесами постійної трансформації не тільки в суспільстві, але й у світі, глобалізації, яка означає для багатьох людей світу втрату Батьківщини, національних традицій, національної культури і ставиться під питання наша ідентифікація. Нові мас-медіа і комунікатори як породження тотальної інформатизації суспільства пропагують нові цінності, а точніше антицінності. Під впливом переоцінки проамериканських цінностей серед молоді і всього населення спостерігається прагнення до копіювання всього іноземного, до накопичення матеріальних цінностей. У результаті знецінення духовно-моральних цінностей з'явилася значна кількість маргінальних груп. В умовах моральної розгубленості, невизначеності і суперечності зростало «покоління перебудови», «першого» і «другого» покоління незалежності (Л.Сокурянська). На основі узагальнення соціальних досліджень, проведених в Україні, зроблено висновок, що значна частина студентської молоді (близько 70%) мріють про власний бізнес; близько 40% ідентифікує себе з підприємцем. Найважливішими якостями сьогоднішні студенти вважають підприємливість, діловитість, наполегливість, організованість, вміння знайти спільну мову з партнером, вміння разом долати труднощі (А.Бойко). У багатьох молодих людей (у 95% опитаних) пріоритет серед цінностей надається вищій освіті, професіоналізму, що можуть забезпечити успішність у житті. Л.Сокурянська на основі вивчення освітніх цінностей студентів «другого покоління незалежності» підтверджує зацікавленість у вищій освіті студентської молоді як необхідного засобу зробити кар'єру та досягти матеріального добробуту. На нинішньому етапі достатньо чітко виявилася у студентів тенденція поєднання навчання у вищому навчальному закладі з працевлаштуванням. З'явився так званий феномен працюючого студента. Навчаючись і працюючи водночас, студент набуває життєвий і професійний досвід, все більше віддаючи вільного часу самореалізації. В цій ситуації проблема дозвілля відходить на більш віддалений план, а необхідність художньо-естетичного виховання ще більше загострюється в аспекті синергії духа, душі, гармонії і краси.

Підкреслено, що естетичне як одна з найвищих ознак людської духовності пронизує всі сфери людського буття. Стикаючись з будь-яким природним або соціальним явищем, кожний індивід має можливість оцінювати його не тільки з позиції користі, прагматичних установок, але й з точки зору його краси, яка може доставляти йому духовну насолоду. Століттями вчені різних країн і різних народів прагнули розкрити таємниці впливу прекрасного, досконалого, виразного на психіку людини, на її внутрішній світ. Загадковість і чарівність естетичного або «виразного» (за А.Лосєвим) впливу на особистість пов'язані з пробудженням багатьох відтінків людської душі, яка здатна реагувати на красу світу, природи, людини і будь-якого предметного явища. Специфічність мистецтва полягає в генеруванні естетичних цінностей суспільства. Учені-естетики зазначають, що в основі художнього освоєння світу лежить естетичне відношення людини до дійсності. Естетичне найбільш концентровано представлене в мистецтві, яке є унікальною формою фіксації людського світу і універсального залучення до нього. Проблема художньо-естетичного виховання спирається на співвідношення естетичного і художнього, в якому естетичне є загальним, універсальним, а художнє одиничним. Художні цінності володіють відносною самостійністю, специфічністю і, в той же час, є носіями всезагального-естетичного, так як і естетичне включає одиничне, художнє.

Мистецтво у І.Канта, Ф.Шиллера - це «гра уяви»; у С.К'єркегора - «екзистування - розуміння себе»; у П.Брука - «дзеркало, що відбиває внутрішній світ людини»; у Л.Виготського - «наука про душу». Мета мистецтва - формування людської особистості в її духовній цілісності. Світ художніх образів стає художнім світом особистості. Мистецтво багатофункціональне і завдяки своїй багатофункціональності воно цілісно впливає на особистість (пізнавальна, естетична, прогностична, оцінна, сугестивна, компенсаційна, катарсична, розважальна, евристична, комунікативна, гедоністична функції). Особливо важлива функція мистецтва як генератора естетичного та історико-культурного досвіду людства, що дозволяє прогнозувати події майбутнього.

Художньо-естетичне виховання розглядається як духовно-культурна цінність, що є узагальненою метою досягнення гармонійного розвитку студентської молоді. Як і будь-якій цінності, художньо-естетичній цінності притаманна відносність. Динамічність і змінність ціннісних орієнтацій впливають на «ціннісний рейтинг», який залежить від наявності в особистості духовних потреб, світоглядних координат, конкретних художньо-естетичних вимог. Підкреслюється думка вчених-філософів С.Моложанової, З.Самчука про те, що цінності не втрачають своїх аксіологічних ознак тільки в умовах конкретно-історичного чи перспективного цілепокладаючого значення. Для розуміння значущості художньо-естетичного виховання як цінності культури і людини важливою вважається позиція М.Шеллера - основоположника феноменологічної аксіології щодо «інтенційності серця» та розвитку чуттєвості. Цінності він називав «предметними» світами, які мають специфічну сутність. Художньо-естетичне виховання є світом краси, гармонії, мистецтва.

З'ясовано, що на художньо-естетичне виховання як культурну цінність значний вплив має феномен некласичної естетичної свідомості. Провідний естетик нашого часу В.Бичков, аналізуючи цей феномен, висловив занепокоєння з того приводу, що в двадцятому столітті почався період пост-культури, який особливо яскраво проявився в художньо-естетичній сфері. У пост-культурі спостерігаються руйнівні тенденції, відмова від традиційних тисячолітніх фундаментальних принципів мистецтва (мімесису, ідеалізації, символізації, вираження і позначення, антропоцентризму, художньо-естетичної сутності мистецтва). У сфері мистецтва утверджується реді-мейдс (готові речі), які зводяться до рангу витворів мистецтва; створюються композиції із утилітарних речей домашнього вжитку, які нічого спільного не мають з якостями естетичного і художнього. Таке мистецтво, відмовляючись від художньо-естетичної його наповненості, від художньо-естетичної цінності, від використання художньо-естетичного історико-культурного досвіду людства, відходить від естетичних ідеалів і принципів прекрасного, піднесеного, героїчного. В. Бичков зробив важливий висновок, що художньо-естетичні пост-культурні експерименти були спрямовані на переробку людської психіки, ментальності, сенсорики з метою входження людини у віртуальний світ людського буття. У другій половині двадцятого століття арт-практики почали утверджувати всепоглинаюче тілесне світовідчуття і головним художнім засобом його сприйняття стає щупання. Цей своєрідний естетичний парадокс свідчить про гостроту проблеми художньо-естетичного виховання, завдяки якому людина здатна піднятися до найвищих висот людської думки і естетичних переживань.

У стародавній Греції людський ідеал не мислився без гармонії зовнішньої і внутрішньої людської краси. У кожного з давньогрецьких філософів можна знайти найважливіші ідеї естетичного виховання молоді, які полягали, перш за все, у необхідності залучати молодь до різних видів мистецтва, до систематичного з ним спілкування і до практичної художньо-естетичної діяльності. Представники класичної естетики (І.Кант, Ф.Гегель, Ф.Шиллер, Х.-Г.Гадамер, М.Гартман) в естетичному вихованні й у мистецтві вбачали нічим незамінну перетворюючу особистість силу.

У дисертації підкреслюється, що ефективність та результативність художньо-естетичного виховання студентської молоді в умовах університету значною мірою забезпечується цілісним педагогічним процесом, в якому гармонійно поєднані художньо-освітні, естетично-виховні та розвивальні художньо-естетичні завдання. Цілісність педагогічного процесу забезпечує реалізацію духовно-культурного смислу цінностей освіти і виховання. Вища освіта формує ціннісний образ людини як абсолютної цінності на основі людиноцентристської, гуманістичної та культуротворчої парадигм, орієнтованих на пріоритет особистості, її ціннісних орієнтацій, духовних потреб, здібностей, творчого потенціалу, самореалізацію, підвищення духовно-моральних основ та культуроємкості навчально-виховного процесу, естетичної одухотвореності особистості. Художньо-естетичне виховання виконує функцію гармонізації освітнього процесу, створення особистісно-значущої ситуації художньо-естетичного розвитку студентської молоді.

У другому розділі «Організаційно-методична система художньо-естетичного виховання студентів в цілісному педагогічному процесі університету» дається аналіз реальної практики художньо-естетичного виховання студентів, представлено модель організаційно-методичної системи, принципи її функціонування, змістове наповнення, педагогічні технології її реалізації та результати ефективності її впровадження.

Організаційно-методична система є єдністю структур, які забезпечують цілісність художньо-естетичного виховання студентської молоді: організація навчального процесу на естетичних засадах; художньо-естетична спрямованість виховної роботи в процесі навчання «в просторі художніх образів» (А.Роботова); позааудиторна виховна робота, спрямована на художньо-естетичну самоактуалізацію особистості; сукупність форм, педагогічних технологій досягнення поставленої мети. Розробка організаційно-методичної системи базується на синергетичних положеннях про порядок і хаос, про самоорганізацію складних систем, про саморозгортання людини у формі становлення художньо-естетичної цілісності особистості.

Зважаючи на те, що художньо-естетичне виховання - це естетичне виховання особистості засобами мистецтва, в дисертаційному дослідженні підкреслено, що концептуальним положенням побудови організаційно-методичної системи є судження про те, що смисложиттєва цінність мистецтва, естетичне переживання його художньої тканини, художніх образів полягає в об'єднанні людей навколо найвищих духовних ідеалів, які реалізуються в духовно-моральних вчинках і красі людської поведінки. Виходячи з цього концептуального положення, визначені такі домінуючі акценти побудови системи: мистецтво сприяє встановленню емоційно-почуттєвих естетичних взаємодій зі світом завдяки приємності, задоволенню, насолоді, які людина відчуває в предметній, природній, буттєвій ситуації; реалізації ціннісного компонента духовності особистості студента; спілкування з живим мистецтвом сприяє розвитку у студентської молоді емоційного відгуку, формування естетичних оцінок, культури естетичного сприйняття і естетичного переживання, готовності до переоцінки власних художніх домагань; пробудження, підтримка і розвиток ціннісного відношення до мистецтва у студентської молоді, формування інтересу до високохудожніх творів, що мають морально-естетичну цінність, шляхом включення студентів у освітній процес художнього пізнання дійсності, природи і мистецтва.

Організаційно-методична система функціонує на наступних принципах: принцип особистої значущості кожної зустрічі з мистецтвом, що підносить її до рівня події в житті; принцип максимальної реалізації творчих здібностей студентської молоді у естетичному сприйнятті, естетичному відчутті твору мистецтва; принцип прагнення до краси, до подолання «чуттєвої дрімоти» з метою творення художньо-естетичної картини світу; принцип художньо-естетичного насичення змісту навчання і виховних заходів; принцип взаємодії мистецтв. Метапринципами функціонування системи є: аксіологічний, культурологічний, синергетичний, антропологічний, цивілізаційний, особистісно-діяльнісний.

Критерії художньо-естетичної вихованості можуть бути визначені за такими компонентами:

Ціннісно-вольовий компонент. Критерії: емоційний відгук; естетичні переживання; художнє бачення і естетична спостережливість; естетичне сприйняття художнього образу; сенсорна культура.

Мотиваційний компонент. Критерії: потреба в пошуку і рішенні художньо-естетичних завдань; широта художніх інтересів; естетична насолода від процесу художнього пізнання і творчої художньо-естетичної діяльності; наявність духовних потреб і власне естетичних.

Змістовно-операційний компонент. Критерії: система художньо-естетичних знань, вмінь та навичок; наявність художньо-естетичного досвіду; художньо-естетична самореалізація; художньо-естетичне самобудівництво; краса вчинку.

З'ясовано, що в художньо-естетичному вихованні студентської молоді у цілісному педагогічному процесі університету домінуючими є три компоненти: почуттєво-емоційний, пізнавально-інтелектуальний і мотиваційно-потребнісний. Кожний із цих компонентів виконує певну важливу функцію. Почуттєво-емоційний сприяє розвитку культури почуттів, культури естетичних переживань, здатності бачити, чути, відчувати естетичне і художнє; пізнавально-інтелектуальний компонент передбачає розвиток рівня залучення студентської молоді до цінностей естетичної культури суспільства, глибину інформованості у сфері мистецтва і естетики; мотиваційно-потребнісний компонент передбачає формування естетичних потреб, установок на емоційний відгук та естетичне сприйняття художніх творів. За А.Маслоу, естетичні потреби лежать в основі всієї піраміди потреб.

Процес художньо-естетичного виховання здійснюється в цілісному педагогічному процесі університету на таких засадах: взаємодія науково-теоретичного та художньо-творчого пізнання; створення в університеті естетичного середовища, яке є неповторним емоційним фоном збудження світлих почуттів радості, задоволення; розкриття естетичних аспектів науки, краси пошуку істини, насолоди від опредметнення духовних цінностей людства; естетична спрямованість взаємодії викладача і студента, повне порозуміння і естетична насолода від діалогу і форми спілкування; естетика відносин, поведінки, загальної культури, інтелігентності викладача і студента; естетичні аспекти змісту освіти, які потребують естетичного сприймання на аксіологічних і гедоністичних засадах як естетичної цінності; надання педагогічному процесу рис художнього образу, твору мистецтва; емоційна насиченість, витонченість, естетична виразність викладення матеріалу; культура думки і краса слова; мажорна, поетична тональність навчального процесу; образність мислення, постійне спілкування з мистецтвом як засобом пізнання естетичних переживань; естетичний дизайн приміщень та аудиторій, створення садово-паркової культури на території університету; створення естетико-інформаційного поля університету, естетики образу життя студентської молоді.

При визначенні педагогічних технологій художньо-естетичного виховання у структурі організаційно-методичної системи нами були адаптовані технології особистісно-орієнтованого процесу естетичного виховання (О.Волчегорської). Серед них: а) технології використання навчальних задач, що сприяють створенню творчої ситуації та розвитку творчих художньо-естетичних здібностей і художньо-естетичних якостей особистості. Навчально-творчі задачі диференціюються на межпредметні, «малі творчі» задачі і комунікативно-творчі; б) використання технологій навчального діалогу; в) «естетичний рівень оточення» або освітнього середовища.

Спілкування з мистецтвом у студентські роки особливо важливе тому, що воно є ідеальним ціннісним орієнтиром і зразком для остаточного визначення образу свого «Я» як особистості, як професіонала, що дає можливість сфокусувати у власному внутрішньому світі духовні потреби, духовні цінності, смисложиттєві інтереси, мрії, бажання - все, що є найвищим, просвітленим у достойному і гідному людському житті.

У дисертації розкриті форми позааудиторної роботи, спрямовані на досягнення художньо-естетичної вихованості студентів: фестивалі науки і мистецтва; художні олімпіади; виставки творчих художньо-естетичних робіт викладачів і студентів та їх презентації; творчі зустрічі з викладачами - поетами, композиторами, художниками, народними майстрами; гуртки художньої самодіяльності, художньо-естетичні студії, студентські клуби тощо. Використані рефлексивні технології: «Якщо б я був…» (ідентифікувати себе в художньо-образній формі з будь-яким явищем природи); художньо-естетичні вправи «Лист із майбутнього», «Сон наяву»; художнє бачення себе, свого «Я»: «Який я є і яким би хотів стати»; незакінчені речення, незакінчена розповідь; естетичний аналіз художнього тексту; коментарі до висловлювань провідних митців, вчених про мистецтво; сукупність методик особистісного «занурення» в художній світ мистецтва; включення різнобарвних способів в діалогічне спілкування з цінностями художньої культури. В оцінці таких видів завдань нами була використана відома позиція М.Бердяєва, що художня творчість спрямована на перетворення життя і внутрішнього світу людини, в художньому сприйнятті мистецтва світ предстає у просвітленому вигляді.

Художньо-естетичне виховання пронизує цілісний педагогічний процес університету. Воно є безперервним, естетичне і художнє знаходяться у постійній взаємодії, збагачуючи одне одного. Тому важливо було виявити ступінь залучення студентів до цінностей естетичної культури, виявити рівні художніх і естетичних переваг, рівні інформованості у сфері мистецтва (всебічність).

Для вирішення завдань дослідження були обрані заняття з навчальних дисциплін «Педагогічна антропологія», «Духовний розвиток особистості», «Основи педагогіки», «Основи педагогічної майстерності». Ці дисципліни мають великі потенційні можливості використання як окремих видів мистецтв так і комплексу мистецтв для виховання естетичного образу майбутнього фахівця. Педагогічний експеримент проводився в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля серед студентів різних курсів та спеціальностей (гуманітарних та технічних). Контрольна та експериментальна групи складались із 400 студентів.

Таблиця 1 Результати визначення рівня художньо-естетичної вихованості студентської молоді (формувальний експеримент)

Висновки

1. У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми художньо-естетичного виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету, що виявилося у науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-методичної системи художньо-естетичного виховання студентської молоді. Необхідність розробки організаційно-методичної системи художньо-естетичного виховання студентської молоді детермінована сучасними світовими процесами трансформації, глобалізації та інформатизації суспільства, що викликали значні зміни в ціннісних орієнтаціях підростаючих поколінь, появу феномену некласичної естетичної свідомості на тлі пост-культури;

2. Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив визначити методологічний аспект художньо-естетичного виховання, суть якого полягає в тому, що гармонійність розвитку особистості забезпечується цілісністю різносторонніх впливів на її когнітивну, емоційну та мотиваційно-потребнісну сфери. Важливе місце у гармонійному розвитку посідає художньо-естетичне виховання, яке спрямоване на позитивну зміну системи художньо-естетичних цінностей, естетичної свідомості, естетичних почуттів, що сприяє входженню студентської молоді в естетичну культуру суспільства і світу. Доведено органічну взаємодію, взаємовплив і взаємообумовленість категорій естетичного і художнього. Художньо-естетичне виховання - це естетичне виховання засобами мистецтва. Мистецтво - сфера духовного, «одисея» духу (Ф.Шеллінг), завдяки естетичній, гедоністичній, аксіологічній, катарсичній, пізнавальній, прогностичній та іншим функціям здатне формувати особливий естетичний спосіб бачення і відчуття оточуючого світу та естетичне відношення до нього. В структуру художньо-естетичного виховання входять такі компоненти: емоційний відгук, естетичне сприйняття, естетичні почуття, естетичні оцінки, естетичні судження, смаки та ідеали, естетична діяльність, естетичний досвід, художні інтереси, знання про різні види і жанри мистецтва, про специфічні художньо-естетичні засоби створення художнього образу, здатність до творчої перетворюючої діяльності за законами краси;

3. Цілісний педагогічний процес у вищому навчальному закладі має великі потенційні можливості художньо-естетичного виховання студентської молоді і забезпечує реалізацію духовно-культурного смислу цінностей освіти і виховання. Завдяки вивченню основ гуманітарних і технічних наук, вища освіта формує ціннісний образ людини як абсолютної цінності на основі людиноцентристської, гуманістичної та культуротворчої парадигм, орієнтованих на пріоритет особистості, її ціннісних орієнтацій, духовних потреб, здібностей, творчого потенціалу, самореалізацію, підвищення духовно-моральних основ та культуроємкості навчально-виховного процесу, естетичної одухотвореності особистості. Художньо-естетичне виховання виконує функцію гармонізації освітнього процесу, створення особистісно-значущої ситуації художньо-естетичного розвитку студентської молоді;

4. Спираючись на особистісно-діяльнісний підхід, в дисертації з'ясовано, що внутрішній світ студентства значно збагачується завдяки включенню його у активну духовно-естетичну, художньо-естетичну практичну діяльність, яка сприяє пробудженню художньо-естетичних почуттів, накопиченню художньо-естетичних вражень, переживань, формуванню естетичних потреб, творчому самовираженню, художньо-естетичному самобудівництву. Художньо-естетична практична дія, художньо-естетичне «дійство» - це складний процес занурення у світ мистецтва і краси, їх сприйняття, оцінювання, естетичне переживання, осягнення і входження в художню тканину твору, що дає неперевершений емоційно-естетичний досвід, вміння «проживати непрожите життя» завдяки комплексу різнопланових емоцій і почуттів;

5. Специфічні особливості художньо-естетичного виховання студентської молоді, методологічне обґрунтування його сутності і завдань обумовили вибір критеріїв художньо-естетичної вихованості студентів. Ці критерії визначені за такими компонентами:

Ціннісно-вольовий компонент. Критерії: емоційний відгук; естетичні переживання; художнє бачення і естетична спостережливість; естетичне сприйняття художнього образу; сенсорна культура.

Мотиваційний компонент. Критерії: потреба в пошуку і рішенні художньо-естетичних завдань; широта художніх інтересів; естетична насолода від процесу художнього пізнання і творчої художньо-естетичної діяльності; наявність духовних потреб і власне естетичних.

Змістовно-операційний компонент. Критерії: система художньо-естетичних знань, вмінь та навичок; наявність художньо-естетичного досвіду; художньо-естетична самореалізація; художньо-естетичне самобудівництво; краса вчинку;

6. Входження сучасного студентства в художньо-естетичну культуру світу і суспільства передбачає включення завдань художньо-естетичного виховання як суттєвого і органічного компоненту в цілісний педагогічний процес, що поєднує освітні, виховні та розвивальні аспекти (естетичні аспекти науки, художньо-образна наповненість змісту педагогічного знання, створення художньо-естетичного середовища навчального процесу та виховних заходів, включення студентів в різні види художньої самодіяльності і художньо-естетичної діяльності), результативність побудови студентами «наукової та художньої картин світу» досягаються взаємодією всіх сфер виховання: духовно-морального, трудового, громадянського, патріотичного, екологічного тощо;

7. У процесі дослідження науково обґрунтована і експериментально перевірена організаційно-методична система художньо-естетичного виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету. Вона базується на відомих концептуальних положеннях М.Бахтіна діалогічного естетичного середовища як благодатної умови освоєння мистецтва і естетичних предметів. В освоєнні естетичної цінності мистецтва домінуючими є самореалізація особистості та визнання цінності іншої особистості. Художньо-естетичне виховання спирається на індивідуальну неповторність, а розуміння неповторності «інаковості» здійснюються на основі діалогу культур. Набування студентами естетичного досвіду спілкування з мистецтвом сприяє їх «естетичному життєбудівництву». Нами були визначені технології особистісно-орієнтованого процесу естетичного виховання, рефлексивні технології.

Теоретичне узагальнення досліджуваної проблеми та експериментальна перевірка розробленої організаційно-методичної системи художньо-естетичного виховання студентської молоді засвідчили про позитивну динаміку художньо-естетичної вихованості студентів.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у розробці цілісної концепції художньо-естетичного виховання студентської молоді на державному рівні, теоретико-методологічних засад та інноваційних педагогічних технологій, що забезпечать всебічний художньо-естетичний розвиток студентської молоді як важливого компоненту її духовності та ціннісного гуманістичного відношення до людини, до всіх форм життя.

Основні положення і висновки дисертації викладені автором у наступних публікаціях

1. Костиря Ю.А. Екскурсія в музей як форма художньо-естетичного розвитку особистості студента / Ю.А. Костиря // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2004. - Вип. 4 (2). - С. 93-98.

2. Костиря Ю.А. Проблема естетичного виховання студентської молоді засобами мистецтва / Ю.А. Костиря // Гуманізація навчально-виховного процесу. - Слов'янськ. - 2004. - Вип. ХХІ. - С. 299-302.

3. Костиря Ю.А. Проблема художньо-естетичного розвитку особистості студента в системі взаємодії мистецтв / Ю.А. Костиря // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2004. - Вип. 5. - С. 99-103.

4. Пастухова Ю.А Искусство как средство формирования мировоззрения студенческой молодежи / Ю.А. Пастухова // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2005. - Вип. 1 (7). - С. 105-112.

5. Пастухова Ю.А. Естетичне виховання студентської молоді засобами мистецтва у цілісному педагогічному процесі вищого навчального закладу / Ю.А. Пастухова // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2005. - Вип. 2 (8). - С. 140-147.

6. Пастухова Ю.А. Естетичне виховання студентської молоді засобами мистецтва / Ю.А. Пастухова // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2006. - Вип. 4 (17). - С. 129-135.

7. Пастухова Ю.А. Формування естетики зовнішнього вигляду студентської молоді засобами мистецтва / Ю.А. Пастухова // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2006. - Вип. 6 (19). - С. 110-115.

8. Пастухова Ю.А. Проблемы воспитания духовной культуры студенческой молодежи / Ю.А. Пастухова // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2007. - Вип. 3 (22). - С. 155-161.

9. Пастухова Ю.А. Влияние современных технологий на процесс художественно-эстетического воспитания студенческой молодежи / Ю.А. Пастухова // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2008. - Вип. 1 (24). - С. 145-149.

10. Костиря Ю.А. Еколого-естетичне виховання студентської молоді в класичному університеті / Ю.А. Костиря // Актуальні проблеми педагогіки: методологія, теорія і практика. - Горлівка. - 2004. - Вип. 2 . - С. 90-94.

11. Костыря Ю.А. Значение педагогической системы В.Даля для конструирования педагогіко-антропологических процессов / Ю.А. Костыря // Владимир Даль в социокультурном пространстве ХХІ столетия : Восьмые Международные Далевские чтения, посвященные 203-летию со дня рождения Владимера Даля: сб. докладов и сообщений. - Луганск. - 2004. - С. 118-121.

12. Костиря Ю.А. Естетичне виховання студентської молоді засобами комплексного впливу мистецтв (історико-педагогічний аспект) / Ю.А. Костиря // Університет і регіон : Проблеми педагогіки вищої школи на сучасному етапі, дистанційна система освіти на базі інформаційних технологій, науковці - підприємствам і установам регіону // наук.-практ. конф., 10 - 12 грудня, 2003 р. : зб. матеріалів. - Луганськ. - 2004. - Частина перша. - С. 28-29.

13. Костиря Ю.А. Естетичне виховання студентської молоді засобами мистецтва у цілісному педагогічному процесі вищого навчального закладу / Ю.А. Костиря // Університет і регіон : Міжнародні Далівські читання // наук.-практ. конф., 17 - 18 листопада 2004 р. : зб. матеріалів. - Луганськ. - 2004. - С. 75-76.

Анотація

Пастухова Ю.А. Художньо-естетичне виховання студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія та методика виховання - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню актуальної проблеми сучасної теорії та практики виховання художньо-естетичному вихованню студентської молоді в цілісному педагогічному процесі університету. Дисертантом висвітлено проблему у дискурсі трансформації, глобалізації та інформатизації сучасного суспільства. Шляхом вивчення сучасного педагогічного досвіду і стану художньо-естетичного виховання у вищій школі виявлено причини «інфляції» художньо-естетичних цінностей студентської молоді, характер змін пріоритетів ціннісних орієнтацій сучасної молоді, вплив пост-культури на художньо-естетичну свідомість студентської молоді. На основі всебічного аналізу наукової літератури розкрита сутнісна характеристика художньо-естетичного виховання студентської молоді, представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми художньо-естетичного виховання у цілісному педагогічному процесі університету. Розкрито художньо-естетичний потенціал цілісного педагогічного процесу та реалізація його в практиці університету.

У дисертації представлений науково-методичний інструментарій дослідження, критерії, показники та рівні художньо-естетичної вихованості студентської молоді, розроблена організаційно-методична система художньо-естетичного виховання, принципи її функціонування, змістове наповнення та педагогічні технології її реалізації. Теоретично обґрунтована і експериментально перевірена модель організаційно-методичної системи, яка спрямована на формування естетичної свідомості, системи художньо-естетичних знань, естетичних почуттів, естетичних смаків та ідеалів, розвиток творчого потенціалу студентської молоді в різних видах діяльності.

Результати формувального експерименту засвідчили про ефективність запропонованої організаційно-методичної системи для досягнення високого рівня художньо-естетичної вихованості сучасного студентства.

Основні положення і рекомендації дослідження впроваджено у навчально-виховний процес технічних та гуманітарних спеціальностей університету.

Ключові слова: художньо-естетичне виховання, художньо-естетичне відношення, естетичне виховання, художня уява, художній образ, художнє виховання, цінності, ціннісні орієнтації, естетичні цінності, мистецтво, цілісний педагогічний процес університету, студентська молодь, організаційно-методична система.

Аннотация

Пастухова Ю.А. Художественно-эстетическое воспитание студенческой молодежи в целостном педагогическом процессе университета. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2009.

Диссертация посвящена исследованию актуальной проблеме современной теории и практики воспитания художественно-эстетическому воспитанию студенческой молодежи в целостном педагогическом процессе университета. Диссертантом освещена проблема в дискурсе трансформации, глобализации и информатизации современного общества. Путем изучения современного педагогического опыта и состояния художественно-эстетического воспитания в высшей школе выявлены причины «инфляции» художественно-эстетических ценностей студенческой молодежи, характер изменений приоритетов ценностных ориентаций современной молодежи, влияние пост-культуры на художественно-эстетическое сознание студенческой молодежи. На основе всестороннего анализа научной литературы раскрыта сущностная характеристика художественно-эстетического воспитания студенческой молодежи, представлено теоретическое обобщение и новое решение проблемы художественно-эстетического воспитания в целостном педагогическом процессе университета. Раскрыт художественно-эстетический потенциал целостного педагогического процесса, его особенности и пути реализации в практике университета.

В диссертации представлен научно-методический инструментарий исследования, критерии, показатели и уровни художественно-эстетической воспитанности студенческой молодежи, разработана организационно-методическая система художественно-эстетического воспитания, принципы ее функционирования, смысловое наполнение и педагогические технологии ее реализации. Теоретически обоснована и экспериментально проверена модель организационно-методической системы, которая направлена на формирование эстетического сознания, системы художественно-эстетических знаний, эстетических чувств, эстетических вкусов и идеалов, развитие творческого потенциала студенческой молодежи в разных видах деятельности.

Результаты формирующего эксперимента засвидетельствовали об эффективности предложенной организационно-методической системы для достижения высокого уровня художественно-эстетической воспитанности современного студенчества.

Основные положения и рекомендации исследования внедрены в учебно-воспитательный процесс технических и гуманитарных специальностей университета.

Ключевые слова: художественно-эстетическое воспитание, художественно-эстетическое отношение, эстетическое воспитание, художественное воображение, художественный образ, художественное воспитание, ценности, ценностные ориентации, эстетические ценности, искусство, целостный педагогический процесс университета, студенческая молодежь, организационно-методическая система.

Annotation

Pastukhova Y.A. Artistic and aesthetic education of the student youth in the unified pedagogical process of the university. - Manuscript.

Thesis for obtaining the academic degree of the candidate of pedagogical science, specialty 13.00.07 - Theory and methods of education. - East Ukrainian Volodymyr Dahl' National University, Luhansk, 2009.

This thesis is devoted to the research of one of the acute problems of modern theory and practice of education - artistic and aesthetic education of the student youth in the unified pedagogical process of the university. The problem is covered in the discourse of the transformation, globalization and informatization of the contemporary society. The reasons for the “inflation” of artistic and aesthetic values of the student youth, the character of the changes in the priorities of value orientation of the contemporary youth, the influence of post-culture on the artistic and aesthetic consciousness of the student youth have been determined by studying the contemporary pedagogical experience and the state of artistic and aesthetic education in higher educational establishments. On the basis of comprehensive analysis of scientific literature the essential feature of artistic and aesthetic education of the student youth has been revealed, the theoretical generalization and a new solution of the problem of artistic and aesthetic education of the student youth in the unified pedagogical process of the university has been presented. The artistic and aesthetic potential of the unified pedagogical process, its peculiarities and the ways of practical application have been shown.

Methodological instruments of the research, criteria, rates and levels of artistic and aesthetic education of the student youth have been introduced in the thesis, methodological system of artistic and aesthetic education, its main functional principles, its meaningful filling and pedagogical techniques of its realization have been developed. The model of the methodological system directed at the formation of aesthetic consciousness, the system of artistic and aesthetic knowledge, aesthetic feelings, tastes and ideals, the development of the creative potential of the student use in different activities have been scientifically grounded and experimentally tested.

The results of the forming experiment have proved the effectiveness of the methodological system for the obtaining high results in artistic and aesthetic education of the student youth.

The main regulations and recommendations have been introduced into the educational process of technical and humanitarian specialties of the university.

Key words: artistic and aesthetic education, artistic and aesthetic attitude, aesthetic education, artistic imagination, artistic image, artistic education, values, value orientation, aesthetic values, art, unified pedagogical process of the university, student use, methodological system.