Формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках рідної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки АПН України

УДК 372.881.116.12

13.00.02 - теорія та методика навчання (українська мова)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках рідної мови

Шуневич Оксана Михайлівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Шелехова Галина Тарасівна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії навчання української мови.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Симоненко Тетяна Володимирівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови;

- кандидат педагогічних наук, доцент Дика Наталія Михайлівна, Гуманітарний інститут Київського міського університету імені Б.Д. Грінченка, доцент кафедри української мови та методики навчання.

Захист відбудеться 23 грудня 2009 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитися в Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В.О. Сухомлинського за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9.

Автореферат розісланий 20 листопада 2009 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради З.О. Шевченко.

Анотація

Шуневич О.М. Формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках рідної мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (українська мова). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2009.

У роботі представлено психологічні, лінгвістичні й методичні засади формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках української мови; з'ясовано методичні шляхи формування цього вміння; розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено зміст, методи, прийоми й форми навчальної діяльності, спрямовані на формування у старшокласників уміння конспектувати прочитані навчальні тексти; уточнено поняття конспектування, класифікацію видів конспекту (текстуальний, вільний, тематичний, структурний); обґрунтовано і вдосконалено критерії оцінювання конспекту як виду роботи, узгоджено вимоги учителів-словесників і вчителів інших шкільних предметів до складених учнями конспектів.

Результати дослідного навчання дають підстави вважати запропоновану експериментальну методику ефективною для формування в старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках української мови.

Ключові слова: конспект, конспектування, прийоми раціональної організації конспекту, компресія тексту, види конспекту (текстуальний, тематичний, вільний і структурний).

Аннотация

Шуневич О.М. Формирование у старшеклассников умения конспектировать учебные тексты на уроках родного языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (украинский язык). - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2009.

В диссертации освещена методика формирования у старшеклассников умения конспектировать учебные тексты на уроках украинского языка. Уточнено содержание понятия "конспектирование", на основе анализа научных исследований отечественных и зарубежных учёных разработано исследовательскую модель формирования умения конспектировать, которая включает в себя теоретическую, организационную и результативную составляющие.

Анкетирование учителей, учащихся, студентов-первокурсников, результаты констатирующих срезов, проведённых в общеобразовательных школах разных регионов Украины, показали, что традиционная практика не обеспечивает нужного уровня работы над формированием у старшеклассников умений конспектирования. Наблюдения за процессом обучения подтвердили, что причинами этого является отсутствие целостной системы обучения, специальных упражнений и заданий, направленных на развитие психических процессов, задействованных при конспектировании, согласованности требований к составленному конспекту со стороны учителей украинского языка и учителей других школьных предметов.

Формирование умения конспектировать является сложным и длительным процессом, который предусматривает формирование комплекса умений: ключевых, базовых и специальных. Сконструированная по определённым параметрам система упражнений и заданий (мотивационно-ориентированных; когнитивно-деятельностных: рецептивных, репродуктивных, продуктивных; и оценочно-контрольных) реализует комплексный подход к формированию умения конспектировать с учётом психологических особенностей восприятия и понимания текста при чтении, усвоения лингвистических процессов компрессии, трансформации и введении нового, а также лингводидактических условий этого сложного умения. В экспериментальной программе представлены этапы, цели, содержание, методическое обеспечение и место формирования этого коммуникативного умения на уроках родного (украинского) языка.

Исходя из результатов эксперимента, анализа психологической литературы, обоснован вывод о том, что формирование умения конспектировать можно начинать в 9 классе общеобразовательной школы с прочитанных учебных текстов, отводя для этого как предусмотренные программой уроки развития речи, так и время на уроках для изучения лингвистических тем. В ходе исследования определены условия повышения эффективности формирования умения конспектировать: поэтапное и систематическое обучение конспектированию, начиная с 9 класса; обеспечение учащихся специальными знаниями о конспекте как особенном виде текста; понимание старшеклассниками особенностей записи прочитанного, а также содержания, структуры, языкового оформления конспекта и других видов записи текста; выработка у них положительной внутренней мотивации к овладению учащимися такими умениями с целью обеспечения прагматических учебных и жизненных целей; овладение приёмами рациональной организации конспекта как фактора, способствующего реализации жанровых, композиционных и языковых особенностей конспектов учащихся; включение в специальную методику целевого, мотивационного, содержательного, операционально-действенного, контрольно-регуляционного, оценочно-регуляционного компонентов.

Предложенная методика обеспечивает формирование специальных умений, необходимых во время конспектирования: умение выделить главное; структурировать текст; исключить несущественные факты, детали, произвести компрессию текста, переформулировать информацию; переструктурировать текст с помощью таблиц, схем; критически оценить текст; сделать выводы, обобщения; использовать приёмы рациональной организации конспекта; создать удобный для использования конспект (читабельный); оформить конспект в соответствии с языковыми нормами.

Эти умения были положены в основу критериев оценивания конспектов, которые представлены в такой классификации: языковой, жанровый и композиционный критерии.

Результаты экспериментального обучения подтвердили, что разработанная методика способствует формированию умения конспектировать, усовершенствованию навыков чтения, самостоятельной работы при изучении разных школьных предметов.

Ключевые слова: конспект, конспектирование, приёмы рациональной организации конспекта, компрессия текста, виды конспекта (текстуальный, тематический, свободный и структурный).

Summary

Shunevich O.M. Formation of senior pupils' ability to summarize educational texts at native language lessons.

Dissertation on getting scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.02 - theory and methodology of teaching (Ukrainian language). - Institute of pedagogies of Academy of Pedagogical Sciences (APS) of Ukraine, Kyiv, 2009.

Psychological, linguistic and methodical bases of formation of senior pupils' ability to summarize educational texts at the lessons of Ukrainian are presented in the works; methodical ways and means of their realization are defined; content, methods, ways, forms of educational activity directed on formation at senior pupils' ability to summarize educational texts are developed , scientifically based and experimentally checked up; the notion "summarizing" (textual, free, thematic, structural) are specified; criteria of assessment of summarizing as a kind of work are based and improved; requirements of teachers of languages and teachers of other school subjects to drawing up summarizing are coordinated.

The results of research give the grounds to consider offered experimental methodology as effective means of formation at senior pupils' ability to summarize educational texts at the lessons of Ukrainian.

Key words: summary, summarizing, methods of rational organization of summary, text compression, kinds of summary (textual, free, thematic, structural).

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Стрімкий інформаційно-технічний розвиток сучасного суспільства вимагає від людини не стільки вагомих знань, скільки вмінь користуватися ними. Так, у Концепції профільного навчання наголошується на необхідності набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвитку їхніх інтелектуальних якостей, прагненні до саморозвитку й самоосвіти. Новою стратегічною концепцією освіти, як зазначається у Загальноєвропейських рекомендаціях, є освіта для кожної людини протягом усього життя. З огляду на це, школа покликана створити умови для самостійної діяльності учнів з метою розвитку вміння оперативного осмислення й переробки значного обсягу навчальної літератури, використання інформації для реалізації життєвих цілей.

Державний стандарт базової й повної середньої освіти, наголошуючи на необхідності формування в учнів читацької й мовленнєвої культури, вироблення вмінь орієнтуватись у потоці різноманітної інформації, передбачає оволодіння старшокласниками загальнонавчальними вміннями. У роботах О. Біляєва, О. Горошкіної, Л. Скуратівського, Г. Шелехової обґрунтовано необхідність вироблення в учнів уміння конспектувати, володіння яким дає змогу молодій людині краще сприймати, розуміти й запам?ятовувати прочитане.

Розвиток у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти є однією з проблем формування мовленнєвої компетенції учнів, яка досліджувалась у працях І. Ґудзик, Н. Дикої, Т. Ладиженської, В. Мельничайка. Належну увагу розвиткові загальнопізнавальних умінь приділено в дослідженнях В. Кулько, В. Паламарчук, Г. Писарук, Т. Цехмістрової. Лінгводидактичні засади проблеми формування вміння конспектувати обґрунтували А. Бабайлова, А. Коваль, М. Пентилюк, Т. Симоненко. Психологічні аспекти цієї проблеми досліджено С. Бондаренко, Л. Виготським, Г. Граник, Л. Доблаєвим, Л. Концевою, О. Корніякою, В. Павловою, Н. Чепелєвою. Науковці зверталися до питання найпоширеніших способів скорочення, їх доцільності у конспекті, розглядали стилі оформлення конспекту, способи розміщення інформації.

Проблема формування вміння конспектувати досить глибоко розроблена на матеріалі роботи зі студентами (П. Білоус, Л. Златів, Т. Лобода, Г. Марковець, Т. Мехедькіна, Г. Онуфрієнко, Г. Поліщук), однак інші аспекти цієї проблеми залишаються малодослідженими. Крім того, додаткового вивчення потребують питання змісту, форм, прийомів і методів навчання учнів конспектувати навчальні тексти (висловлення). Актуальним є розроблення критеріїв відбору навчального матеріалу саме для розвитку вмінь і навичок конспектувати, системи роботи над складанням конспекту навчального тексту.

Отже, соціальна значущість оволодіння учнями старших класів уміннями й навичками самостійного здобуття й засвоєння знань, недостатнє висвітлення цього питання в сучасній лінгводидактиці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках рідної мови".

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами та планами. Тема дисертації пов'язана з вимогами Державної національної програми "Освіта" (Україна ХХІ століття) і цілями, визначеними навчальною програмою з української мови для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Обраний напрям дослідження є складовою теми науково-дослідної роботи лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України: "Науково-методичне забезпечення системи навчання української мови в середній загальноосвітній школі" (реєстр №0102U000311).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №4 від 11 березня 2003 року), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №3 від 30 березня 2004 року).

Мета дослідження полягає в створенні науково обґрунтованої, експериментально перевіреної методики формування в старшокласників умінь і навичок конспектувати навчальні тексти.

Досягнення цієї мети потребувало вирішення таких завдань:

1. З'ясувати ступінь розробки різних аспектів проблеми, що досліджується, у методичній, лінгвістичній, психологічній літературі; особливості шкільного конспекту як жанру мовлення.

2. Вивчити стан роботи над формуванням в учнів уміння конспектувати навчальні тексти на уроках української мови.

3. Визначити рівні сформованості в старшокласників умінь здійснювати конспектування навчальних текстів.

4. Розробити методику роботи з формування в старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках української мови й експериментально перевірити її ефективність.

Об'єктом дослідження є процес навчання української мови в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження - зміст, методи, прийоми й форми організації навчальної діяльності, спрямовані на формування в учнів 10-11 класів уміння конспектувати прочитані навчальні тексти в процесі вивчення української мови.

Теоретичною основою дослідження є загальні положення про мовлення як вид діяльності, зв'язок мовлення з мисленням (Л. Виготський, М. Жинкін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); учення про текст, жанрово-композиційні й стилістичні особливості конспекту як вторинного тексту (І. Гальперін, Т. Дрідзе, М. Жинкін, І. Зимня, А. Коваль, О. Леонтьєв, О. Пономарів, В. Тункель); положення про закономірності психічного розвитку в юнацькому віці (Л. Божович, Д. Ельконін, Е. Еріксон, Г. Костюк); про роль загальнонавчальних умінь у мовленнєвому розвитку учнів (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Паламарчук, Л. Скуратівський, Н. Тализіна); положення щодо обґрунтування змісту, форм і прийомів роботи з формування мовленнєво-комунікативних умінь (О. Біляєв, С. Караман, В. Мельничайко, М. Пентилюк, Г. Шелехова); основні положення комунікативної та когнітивної методики навчання мови (О. Горошкіна, М. Пентилюк, А. Нікітіна).

З метою реалізації завдань дослідження, забезпечення вірогідності його результатів під час роботи над дисертацією використано такі методи:

теоретичні: аналіз і синтез досягнень лінгвістичної, психологічної і педагогічної наук з метою створення дослідницької моделі формування вміння конспектувати; теоретичне осмислення передового педагогічного досвіду вчителів-словесників для визначення стану роботи над формуванням уміння конспектувати у шкільній практиці, аналіз шкільних програм і підручників з української мови для 10-11 класів для з'ясування вихідних даних дослідження; розроблення системи завдань і вправ з метою цілеспрямованого формування в старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти;

емпіричні: спостереження, бесіда з учителями і учнями, анкетування з метою вивчення стану роботи з формування в учнів уміння конспектувати, виявлення рівнів його сформованості, вивчення продуктів діяльності; педагогічний (констатувальний і формувальний етапи) експеримент, аналіз уроків, письмових робіт та усних відповідей учнів, шкільної документації; кількісний та якісний аналіз здобутих результатів, методи математичної статистики з метою перевірки вірогідності результатів дослідження.

Дослідження здійснювалося в три етапи.

На першому етапі (2003-2004) теоретично осмислювалася лінгвістична, психологічна і методична література з досліджуваної проблеми, аналізувалися програми й підручники з української мови, вивчався передовий педагогічний досвід учителів-словесників, визначалися вихідні позиції дослідження.

На другому етапі (2004-2005) проводився констатувальний зріз та аналіз його результатів, здійснювався пошук практичних можливостей дослідної роботи, добір матеріалів для проведення формувального експерименту, моделювалася система роботи, спрямована на формування в старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти.

На третьому етапі (2005-2008) з метою перевірки ефективності пропонованої методики проводилося експериментальне навчання (у т.ч. і за безпосередньою участю дисертантки), здійснювався аналіз результатів експериментально-дослідного навчання, підбивалися підсумки роботи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено зміст, методи, прийоми і форми навчальної діяльності, спрямовані на формування у старшокласників уміння конспектувати прочитані навчальні тексти на уроках української мови; уточнено поняття конспектування, класифікацію видів конспекту; удосконалено критерії оцінювання конспекту як виду навчальної роботи, прийоми раціональної організації конспекту; набули подальшого розвитку методичні шляхи формування вміння конспектувати навчальні тексти, застосування міжпредметних зв'язків, реалізація яких забезпечує підвищення рівня сформованості загальнонавчальних умінь учнів і розвиток у них пізнавальної самостійності.

Практичне значення дослідження визначається його спрямованістю на підвищення рівня мовленнєвої компетенції старшокласників, створенням методики формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках рідної (української) мови. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в удосконаленні програм і підручників з української мови, практичній роботі вчителів, підвищенні їхньої кваліфікації в системі післядипломної освіти, у процесі навчання студентів філологічних факультетів.

Експериментальна база дослідження. Матеріали дослідження впроваджено у навчальний процес Житомирської гуманітарної гімназії №1, Житомирського екологічного ліцею, ЗОШ № 33 м. Житомира (довідка №913 від 30.05.08); Самгородської, Комсомольської, Миколаївської, Вівсяницької СЗШ І-ІІІ ст. Козятинського району Вінницької області (довідка №613 від 17.06.2008); Городянської гімназії, Городянської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Чернігівської області (довідка №483 від 24.06.08); Овруцької гімназії Житомирської області (довідка №725 від 14.02.09). Усього дослідженням охоплено 450 учнів 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися і були схвалені на всеукраїнських наукових конференціях "Актуальні проблеми сучасної лінгводидактики вищої школи" (Черкаси, 2003), "Інноваційні технології викладання української мови та літератури в школі і ВНЗ: проблеми та пошуки" (Житомир, 2004), регіональній науково-методичній конференції "Шляхи вдосконалення мовної компетенції сучасного педагога" (Житомир, 2008), звітних наукових конференціях Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти" (Київ, 2003-2007).

Матеріали дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України, кафедри навчання гуманітарних предметів Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, курсах підвищення кваліфікації вчителів української мови й літератури, засіданнях міських і районних об'єднань, обласних творчих груп учителів української мови й літератури, науково-методичних семінарах учителів української мови м. Житомира і Житомирської області, практичних заняттях з курсу "Вступ до спеціальності" в Житомирському державному університеті імені Івана Франка.

Публікації. Основний зміст дослідження відображено в 11 публікаціях, з яких 5 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 232 найменування (на 22 сторінках) і 6 додатків (на 45 сторінках). Основний зміст дисертації викладено на 166 сторінках. У роботі міститься 6 рисунків і 14 таблиць (на 12 сторінках). Загальний обсяг роботи - 247 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її наукову значущість; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання, методи дослідження, схарактеризовано методологічні засади, з'ясовано наукову новизну, практичне значення, наведено дані про апробацію дослідження і впровадження його результатів у шкільну практику.

У першому розділі - "Теоретичний аналіз проблеми формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти" - визначено ознаки конспекту як одного зі способів запису прочитаного тексту; з'ясовано особливості конспектування як виду комунікативно-мовленнєвої діяльності; вичленувано лінгвістичні передумови формування вміння конспектувати тексти; окреслено психологічні умови перебігу конспектування як рецептивно-продуктивного аналітико-синтетичного процесу; проаналізовано вікові особливості учнів 9-11 класів в контексті їхньої готовності до оволодіння зазначеним життєво необхідним умінням; розроблено дослідницьку модель формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти.

Аналіз літератури з проблем вікової і педагогічної психології дав змогу з'ясувати, що когнітивна й мотиваційна сфера учнів 9-11 класу (ранній юнацький вік, за Д. Ельконіним) є достатньо сформованою для розвитку вміння конспектувати навчальні тексти (Л. Виготський, Г. Костюк, В. Крутецький). Безпосередньою передумовою ефективності конспектування є творче читання (читання-діалог), оскільки саме воно відповідає високому рівневі сприймання тексту (Л. Доблаєв, Б. Йоганзен, Ф. Шемахов, К. Щербакова, Н. Чепелєва).

Аналіз досліджень у галузі лінгвістики дає підстави для висновку, що, формуючи у старшокласників уміння конспектувати, необхідно рухатися від аналізу первинного тексту (визначення стилю мовлення, характеристика мовних одиниць щодо їх ролі в організації тексту) до створення вторинного (І. Гальперін, Т. Дрідзе, М. Жинкін, І. Зимня, О. Леонтьєв).

З методичного погляду, конспектування розглядається, з одного боку, як мовленнєво-комунікативне вміння (Т. Донченко, С. Караман, В. Мельничайко, С. Омельчук, Г. Писарук, Г. Шелехова), загальнонавчальне (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Паламарчук, Л. Скуратівський, Н. Тализіна) уміння, для формування якого необхідно цілеспрямовано розвивати низку спеціальних умінь, а з іншого, - як вид роботи з розвитку мовлення, який сприяє опануванню стратегій, передбачених діяльнісною змістовою лінією чинної програми.

Узагальнивши думки науковців з питання класифікації конспекту, подаємо повнішу, ніж у чинних підручниках з української мови, й водночас доступну для старшокласників класифікацію конспекту, а саме: текстуальний (цитатний), вільний (самостійно сформульовані думки автора), тематичний (всебічно висвітлене одне питання), структурний (передача внутрішньої структури тексту).

Аналіз науково-методичних праць Е. Дутко, М. Зиганова, І. Носаченко, В. Павлової, Н. Розенберга дає змогу виділити спеціальні вміння, формування яких забезпечуватиме якісне конспектування: уміння виділяти головне; структурувати текст; відкидати другорядні, неістотні факти; здійснювати компресію (скорочення) тексту; переформульовувати інформацію; переструктуровувати текст у таблицю, схему; критично оцінювати текст, робити висновки, узагальнення; використовувати прийоми раціональної організації конспекту; створювати зручний для використання конспект (читабельний); оформляти конспект відповідно до мовних норм. Формуванню вміння конспектувати навчальні тексти сприятиме оволодіння учнями прийомами раціональної організації конспекту (ПРОК), навчання яких необхідно проводити на матеріалі спеціально розроблених вправ і завдань (С. Бондаренко, Г. Гецов, Г. Граник, Л. Концевая, Е. Минько, А. Минько, С. Поварнін, Л. Штернберг).

У межах нашого дослідження конспектування розглядається як мовленнєво-комунікативне загальнонавчальне вміння, в основі якого лежить рецептивно-продуктивний, аналітико-синтетичний процес мислительної переробки і письмової фіксації тексту, результатом якого є стислий зв'язний логічний виклад основних положень та істотних деталей - конспект, який дає змогу через певний час, ураховуючи мету мовленнєвої ситуації, відновити здобуту інформацію.

У дослідницькій моделі (рис. 1) виділено три складники формування вміння у старшокласників конспектувати навчальні тексти на уроках української мови: теоретичний, організаційний й результативний.

конспект старшокласник урок мова

Рис. 1. Дослідницька модель формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти

Теоретичний складник пов'язаний із розробленням змісту методики й визначається такими компонентами: основні підходи, на яких ґрунтується формування в старшокласників уміння конспектувати; принципи, які лежать в основі методики; основні чинники, які визначають конспектування як рецептивно-продуктивний аналітико-синтетичний процес (психологічний чинник); як жанр науково-навчально тексту; як вторинний текст (лінгвістичний чинник); як мовленнєво-комунікативне вміння; як загальнонавчальне вміння (методичний чинник). Організаційний складник пов'язаний з виділенням спеціальних умінь, необхідних для конспектування прочитаного навчального тексту; критеріїв оцінювання вміння конспектувати на чотирьох рівнях; добором методів, прийомів, форм навчальної діяльності формування вміння, етапів навчання, створенням системи вправ і завдань, пошуком можливостей інтегрування дослідної програми в навчальний процес. Результативний складник передбачає сформованість уміння учнів створювати різні види конспектів (текстуальний, вільний, структурний, тематичний) залежно від мовленнєвої ситуації з урахуванням критеріїв відбору текстів для конспектування.

Під час розроблення експериментальної методики розвитку вміння старшокласників конспектувати навчальні тексти нами враховано вихідні дані, здобуті в ході аналізу досліджень учених, на їх основі зроблено висновки і створено модель формування вміння конспектувати.

У другому розділі - "Стан роботи над формуванням умінь старшокласників конспектувати на уроках рідної мови у школі" - здійснено аналіз чинних програм з української мови для з'ясування співвідношення вимог програми з рівнем умінь старшокласників і обсягом часу на формування цих умінь, наявності чітких рекомендацій щодо формування вміння конспектувати навчальні тексти; визначено рівень відповідності змісту чинних підручників вимогам програми щодо формування у старшокласників зазначеного вміння; виявлено труднощі, які виникають у вчителів під час формування у старшокласників уміння конспектувати тексти; досліджено і висвітлено рівні володіння випускниками цим умінням.

Аналіз чинних програм з рідної (української) мови для 11-річної школи виявив невідповідність між високими вимогами до рівня володіння учнями вмінням конспектувати прочитаний текст і кількістю часу, передбаченого на формування відповідного уміння чинними програмами. Нова програма для 12-річної школи позитивно відрізняється від чинної, передбачаючи збільшення часу на формування вміння конспектувати навчальні тексти. У програмах є невизначеність щодо критеріїв оцінювання складених учнями конспектів, а також обсягу первинного тексту, над яким працюють учні, складаючи конспект.

Більшість учителів не має цілісної системи навчання учнів вести записи прочитаного чи почутого (у тому числі і складати конспект); відсутні спеціальні вправи й завдання, спрямовані на розвиток психічних процесів, задіяних у процесі конспектування; ці складні, дуже важливі загальнонавчальні вміння формуються епізодично, нецілеспрямовано, фрагментарно, без належної підготовки. Аналіз результатів опитування вчителів виявив відсутність узгодженості вимог учителів української мови і вчителів інших предметів до складеного учнями конспекту.

Аналіз результатів анкетування засвідчує, що випускники і студенти-першокурсники стикаються із серйозними труднощами, пов'язаними з недостатнім оволодінням навичками письмової фіксації прочитаного. Результати констатувальних зрізів продемонстрували несформованість в учнів старших класів низки важливих умінь, а саме: виділення головної інформації, вилучення неістотних деталей, переформулювання і скорочення вихідного тексту, структурування матеріалу, використання різних способів переструктурування, представлення вихідного тексту у зручній для подальшого використання формі.

Підвищена трудність у роботі над текстами наукового стилю і навчальна потреба їх опрацювання спонукали в основу експериментальної методики покласти саме тексти науково-навчального підстилю наукового стилю мовлення. Водночас порівняльний аналіз конспектів повідомлення, сприйнятого на слух, і прочитаного тексту засвідчує, що законспектувати прочитаний текст набагато легше. Тому формування цього вміння необхідно розпочинати саме з прочитаних текстів, що сприятиме забезпеченню реалізації загальнодидактичного принципу наступності й перспективності знань, умінь і навичок.

У третьому розділі - "Експериментальна методика формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках української мови" - окреслено вихідні положення, на яких ґрунтується експериментальна методика; розроблено програму дослідного навчання учнів 9-11 класів конспектування навчальних текстів; складено перелік умінь, які необхідно виробити в учнів; визначено критерії відбору текстів для конспектування; розроблено критерії оцінювання учнівських конспектів; відібрано методи, прийоми та форми навчальної діяльності, які оптимізують процес формування вміння старшокласників конспектувати навчальні тексти.

Серед вправ і завдань, які сприяють формуванню вміння конспектувати, нами виділено:

І. Мотиваційно-орієнтувальні, спрямовані на розвиток уміння з'ясовувати значення певної діяльності для успішного навчання, мету конспектування, прогнозування загального характеру пропонованого тексту.

ІІ. Когнітивно-діяльнісні:

- рецептивні, які вимагають від учнів сприймання, усвідомлення і фіксування в пам'яті здобутої інформації, групування мовних явищ за вказаними ознаками, знаходження в тексті ключових слів;

- репродуктивні - пов'язані з умінням учнів відтворювати прочитане, добирати мовні засоби за певною ознакою; аналізувати структуру тексту, виділяти істотну інформацію, головне і другорядне, визначати основну думку тексту, скорочувати фразу, групувати однотипні факти, записувати фразу своїми словами;

- продуктивні - потребують від учня творчо застосовувати знання, використовувати їх у новій ситуації: переформульовувати вихідне повідомлення, складати конспект, вступаючи у діалог із автором, висловлювати власну думку, критично ставитися до прочитаного, доцільно користуватися прийомами раціональної організації конспекту тощо.

ІІІ. Оцінно-контролювальні вправи й завдання передбачають розвиток уміння перевіряти правильність власних припущень, оцінювати конспект відповідно до розроблених вимог, зазначаючи позитивні моменти й недоліки; аналізувати чужий конспект відповідно до цих вимог; прогнозувати використання конспекту залежно від комунікативного завдання.

Зміст і система вправ і завдань спрямовані на послідовну, поступово ускладнену діяльність учнів, вироблення у них уміння конспектувати навчальні тексти. З-поміж критеріїв, за якими відбувався відбір текстів для тренувальних і контрольних завдань, виділено такі: тематично-змістовий; інформативний; структурно-композиційний; жанрово-стилістичний; критерій обсягу .

Формування вміння конспектувати проводилося на уроках розвитку мовлення, безпосередньо присвячених опрацюванню певного виду роботи, а також на уроках вивчення мовного матеріалу, інтегруючи теми експериментального навчання у пропоновані чинною програмою з рідної (української) мови (так звана крапельна методика).

Відповідно до завдань і змісту експериментальної методики у процесі формування вміння конспектувати було виділено три етапи роботи.

I. Підготовчий етап (9 клас) передбачав удосконалення в учнів уміння смислового читання, знаходження в тексті ключових слів, виділення головного, формулювання теми й основної думки, практичне відпрацювання вміння скорочувати текст, складати план, тези, виписки, ознайомлення із загальними відомостями про конспект, його види і основні вимоги до його складання. Водночас проводилася робота на повторення учнями відомостей про текст, його ознаки, особливості текстів наукового стилю мовлення.

II. Основний етап (10 клас) мав на меті сформувати спеціальні вміння конспектувати прочитані науково-навчальні тексти. На цьому етапі послідовно систематизовувалися і поглиблювалися знання про способи запису, удосконалювалися вміння сприймати прочитаний текст, складати різні види конспекту (текстуальний, вільний, тематичний і структурний), працювати на додатковому полі, користуватися прийомами раціональної організації конспекту.

III. Заключний етап (11 клас) експериментального дослідження передбачав удосконалення навичок складання структурного конспекту, що активізувало такі прийоми розумової діяльності, як аналіз, синтез, розмежування головного і другорядного, групування і порівняння, розвиток уміння вибирати спосіб запису залежно від мети мовленнєвої ситуації, удосконалення вміння складати стислий, логічний і зручний у використанні конспект прочитаного тексту.

З метою структурування процесу апробації експериментальної методики у межах кожного класу також було визначено етапи роботи, окреслено основні теоретичні відомості, якими мають оволодіти учні, а також уміння, які формуватимуться й вдосконалюватимуться на певному етапі. Кожний з етапів спирався на застосування методів, прийомів і форм навчальної діяльності.

Найоптимальнішими виявилися такі методи: смислового аналізу тексту, спостереження над мовою тексту, продукування висловлювання на основі попередньої підготовки, вправ, програмованого навчання, трансформації, проектування; прийоми творчого конструювання, елементи алгоритмізації, згортання мовних одиниць, аналіз власних і чужих висловлювань, моделювання; сприяли успішному оволодінню вмінням конспектувати узагальнювальні таблиці із необхідним "теоретичним мінімумом". Доцільним було використання інноваційних педагогічних технологій (міні-тренінги, розробка проектів, робота в малих групах), які сприяли активному оволодінню старшокласниками необхідними знаннями і вміннями. Найоптимальнішою формою організації навчальної діяльності був урок: урок-практикум, урок-тренінг, урок-семінар, інтегрований урок. Важливе місце відводилося індивідуальним, фронтальним і груповим формам навчальної діяльності.

Експериментальне навчання підтвердило, що рівень формування вміння конспектувати залежить від розвитку базових умінь: розуміти прочитаний текст; визначати тему, основну думку; мікротеми, ключові слова; членувати текст на смислові частини; визначати його жанрово-стилістичні особливості; виділяти в кожному фрагменті основну і другорядну частини; узагальнювати те, що в тексті подано конкретно; структурувати текст; виділяти ключові слова; спеціальних умінь: застосовувати прийоми раціональної організації конспекту; представляти смислову структуру тексту за допомогою логіко-структурних схем і таблиць; вибирати вид конспекту залежно від комунікативного завдання; презентувати текст у зручному для подальшої роботи викладі; здійснювати компресію, переформулювання тексту, оптимально використовувати додаткове поле.

Ефективності навчання конспектування сприяло поєднання вивчення теоретичного матеріалу про різні способи запису прочитаного з формуванням уміння в процесі виконання системи вправ і завдань, урахування завдань кожного етапу роботи. З'ясовано, що рівень володіння випускниками вмінням конспектувати значно покращується, якщо розпочинати цю роботу в 9 класі, поступово розширюючи і ускладнюючи зміст навчального матеріалу.

Для з'ясування рівня сформованості вміння конспектувати прочитане проводилися зрізи у контрольних та експериментальних класах на проміжних етапах (для корегування методики) і в кінці кожного етапу навчання. Учнівські конспекти оцінювалися за критеріями, поданими в таблиці 1.

Таблиця 1

Критерії оцінювання вмінь конспектувати навчальні тексти

Композиційний	Мовний
- Раціональне використання кольору - Наявність бібліографічних відомостей - Охайність, читабельність	Відсутність помилок: - орфографічних - пунктуаційних - граматичних
Жанровий
- Скорочення інформації (стислість) - Переформулювання інформації - Доцільне використання ПРОК - Збереження головної інформації (змістовність) - Відкидання неістотної інформації - Структурування інформації (зв'язність, внутрішня логіка) - Переструктурування за допомогою таблиць, графіків, стрілок (зв'язність, внутрішня логіка) - Робота на додатковому полі (критична оцінка, аналогії, словникова робота, позначки, власні думки, додаткова інформація)

За цими критеріями оцінювався рівень умінь старшокласників складати конспект науково-навчального тексту обсягом 700-720 слів (для 10-11 класів). Кожне вміння, відображене в конспекті, оцінювалося від 1 до 12 балів.

До високого (10-12) рівня зараховувалися конспекти, у яких чітко простежується вміння виділити головну інформацію, відкинувши неістотні факти; структурувати текст та переструктуровувати за допомогою таблиць, схем; скорочувати текст, водночас переформульовуючи його своїми словами; доцільно використовувати прийоми раціональної організації конспекту (різні види скорочень слів, словосполучень, фраз, використання кольору); організовувати ефективну роботу на додатковому полі (критична оцінка, словникова робота, проведення аналогій); робити конспект зручним для сприймання і подальшого використання (охайність, читабельність, бібліографія); складати конспект, дотримуючись норм української літературної мови.

До достатнього (9-7) рівня ми віднесли роботи, які є стислими, змістовними, у яких збережено головну інформацію, вилучено неістотні деталі, проте зустрічаються незначні порушення в логіці викладу, у звязку з труднощами під час переструктурування матеріалу. Інформація у таких конспектах структурована, проте має переважно лінійний виклад; читабельна з активним використанням ПРОК, однак робота на додатковому полі містить лише оцінні судження, натомість немає асоціативних думок, висновків, критичних зауважень, робота містить незначні порушення мовних норм.

До середнього (6-4) рівня зараховувалися конспекти, які містять у собі лише певні аспекти, перелічені у високому рівні: виділено головну інформацію, але є багато зайвих подробиць; нечітко передано структуру тексту, частини конспекту втрачають внутрішню логіку, відсутність переструктурування; скорочення тексту відбувалося за рахунок виписування основних думок з авторського тексту, рідко використовуючи переформулювання; ПРОК використані недоцільно (занадто багато скорочень, недоречні скорочення, виділення кольором), конспект написаний суцільним текстом, читабельність досягається лише виділенням абзаців, є помилки у мовному оформленні.

До низького (3-1) рівня віднесено роботи, у яких учні не впоралися із завданням: такий конспект - це формально виписані без логічних зв'язків уривки тексту, часто вони не несуть головної інформації, а передають другорядні факти; роботу написано суцільним текстом, без дотримання абзаців, відображення структури, текст скорочено без дотримання вимог: багато скорочень, які не піддаються розшифруванню; не використано можливості додаткового поля або його відсутність; роботу виконано неохайно, з великою кількістю помилок; що є свідченням неефективності такого конспекту.

Аналіз результатів оцінювання контрольних робіт виявив значні позитивні зрушення у формуванні вміння конспектувати навчальні тексти. У зіставленні з контрольною групою, загальний відсоток учасників експерименту, які впоралися із завданням на високому рівні, становить 47,6% проти 25,1% учнів контрольних класів після експериментального навчання. Так, конспектів, складених на високому рівні, в експериментальних класах на 22,5% більше, ніж у контрольних, на достатньому - на 14,4%, істотно зменшилася кількість конспектів, складених на середньому та низькому рівнях - відповідно на 22,8 % і 14,1% (Таблиця 2).

Таблиця 2

Показники сформованості вміння конспектувати навчальні тексти

Рівні	ЕК (240 учнів)	КК (210 учнів)
	Відсоток від загальної вибірки	Кількість учнів	Відсоток від загальної вибірки	Кількість учнів
Високий	47,6 %	114	25,1 %	53
Достатній	29,8 %	72	15,4 %	32
Середній	12,4 %	30	35,2 %	74
Низький	10,2 %	24	24,3 %	51

Показово те, що учні експериментальних класів продемонстрували вміння складати різні види конспектів (Таблиця 3). Більшість досліджуваних складали структурний конспект або ж вільний конспект із внесенням елементів структурного. Учні намагалися переструктурувати текст, виносячи головну інформацію на початок; групувати однотипні факти, даючи їм власні заголовки.

Зазначимо, що учні представили різні прийоми переструктурування матеріалу: таблиці, логіко-структурні схеми, використання стрілок, дужок, вертикальних ліній, списків тощо. У ході перевірки у старшокласників уміння складати тематичний конспект, ми запропонували скласти конспект на основі 3 джерел (три невеликих за обсягом тексти, об'єднаних однією темою).

Більшість учнів експериментальних класів зуміли представити прочитану інформацію у вигляді стислого, логічного, зв'язного тематичного конспекту (Таблиця 3).

Натомість учні контрольних класів переважно виписали фрагменти трьох текстів, без урахування логічної послідовності, упускаючи важливу інформацію.

Таблиця 3

Результати перевірки вміння учнів користуватися різними видами конспекту

Види конспектів	Експериментальні класи (240)	Контрольні класи (210)
	Кількість учнів	Відсоток від загальної вибірки	Кількість учнів	Відсоток від загальної вибірки
Текстуальний	24	10%	162	77%
Вільний	84	35%	42	20%
Структурний	132	55%	6	3%
Тематичний	204	85%	32	15%

Як показало дослідження, значною мірою на якість і динамічність роботи над конспектом вплинуло оволодіння учнями прийомами раціональної організації конспекту. Використовуючи їх, учні скорочували слова за допомогою піктограм, "букв в обгортці", кванторів; скорочували словосполучення і речення за допомогою прийому "фраза навиворіт", групуючи однотипні факти, використовуючи синонімічну заміну синтаксичних конструкцій; застосовували колір за відповідністю матеріалу, виділяючи заголовки одного рівня, застосовуючи "правило світлофору". Зазначимо, що конспекти не були перевантажені цими прийомами, учні переважно демонстрували доцільне й усвідомлене їх використання.

Для статистичного підтвердження результативності експериментальної методики нами зроблено порівняльний аналіз стану сформованості необхідних для конспектування вмінь в учнів контрольних і експериментальних класів на початку й після закінчення експерименту. У результаті з'ясувалося, що для контрольних класів різниця узагальнених показників до і після навчання становить 0,06, натомість у експериментальних класах - 5,07, що на 5,01 балів більше.

Статистична значущість результатів дослідження рівня сформованості вміння конспектувати контролювалася за допомогою критерію Стьюдента для залежних вибірок на рівні p?0,001, p?0,01. Відмінності (5,01) у результатах дослідження експериментальної групи та їх відсутність (0,06) у результатах дослідження контрольної групи дають підстави вважати запропоновану експериментальну методику ефективним засобом формування в старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках української мови.

Висновки

У висновках підбито підсумки дослідження, основними з яких є такі:

1. Теоретичний аналіз сучасних концепцій навчання української мови виявив суспільну потребу в серйозній увазі до формування особистості, яка вільно та оперативно орієнтується в потоці нової інформації, опрацьовує її, користується нею, уміє вести записи у процесі читання. Аналіз наукової психологічної і педагогічної літератури засвідчив недостатню розробленість питання щодо володіння школярами вмінням конспектувати на уроках української мови.

2. Аналіз стану навчання старшокласників конспектування у школі, результатів констатувального зрізу, проведеного серед учнів старших класів, виявив, що вироблення вміння конспектувати здійснюється на неналежному рівні, сформованість цього вміння низька, що негативно впливає на якість навчання учнів у середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах освіти.

3. Експериментальна методика формування у старшокласників уміння конспектувати прочитані тексти на уроках української мови спирається на психологічні і лінгводидактичні засади активної навчально-пізнавальної діяльності, яка охоплює відповідний рівень сформованості вміння діалогічного читання з настановою на конспектування; позитивну внутрішню мотивацію; подолання труднощів компресії тексту шляхом опанування прийомів раціональної організації конспекту.

4. Передумовами ефективності експериментальної методики є окреслення обсягу теоретичних відомостей про способи запису здобутої інформації; розроблення критеріїв відбору текстів для конспектування; визначення місця цієї роботи у системі навчання української мови; груп умінь, необхідних для навчання конспектування, створення системи вправ і завдань, спрямованої на їх розвиток.

5. Дослідження засвідчило ефективність поєднання теоретичного матеріалу про конспект як вид запису прочитаного, системи завдань і вправ, оптимального відбору методів, прийомів і форм навчання, урахування загальнодидактичних і лінгвометодичних принципів у розробленні експериментальної методики, що сприяло успішному формуванню в старшокласників уміння конспектувати прочитані навчальні тексти.

6. Урахування міжпредметних зв'язків у процесі розроблення і впровадження пропонованої методики сприяло формуванню в старшокласників внутрішньої мотивації, підвищенню якості формування вміння конспектувати прочитані навчальні тексти і зростанню пізнавального інтересу учнів до цього процесу, якості знань з інших предметів.

7. У процесі дослідження з'ясовано, що старшокласники переносять сформовані вміння на інші види роботи не лише в навчальній діяльності (покращалася якість конспектування почутого), а й у позаурочний час (робота в гуртках, органах самоуправління тощо).

8. У ході дослідження виявилися такі методичні закономірності: ефективність формування вміння конспектувати підвищується за умов: поетапного і систематичного формування вміння, починаючи з 9 класу; забезпечення учнів спеціальними знаннями про конспект як особливий вид тексту; усвідомлення учнями особливостей запису прочитаного, а також змісту, структури, мовного оформлення конспекту та інших видів тексту; вироблення в учнів позитивної внутрішньої мотивації щодо необхідності оволодіння зазначеними вміннями з метою забезпечення прагматичних навчальних і життєвих цілей; прийомами раціональної організації конспекту (ПРОК) як чинника, що сприяє реалізації жанрових, композиційних і мовних особливостей учнівських конспектів; включення до спеціальної методики цільового, мотиваційного, змістового, операційно-дійового, контрольно-регуляційного, оцінно-результативного компонентів.

Проведене дослідження не може вирішити всіх аспектів багатопланової проблеми формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти. Цей підхід необхідно розглядати як один із можливих у процесі розв'язання окресленої проблеми. Перспективи вбачаються у подальшому ґрунтовному аналізі особливостей психологічних механізмів, які спрацьовують під час конспектування почутого, створення системи роботи з формування вміння конспектувати у процесі аудіювання текстів різних стилів мовлення; вироблення комплексної програми формування вміння конспектувати прочитане і почуте з урахуванням принципу наступності й перспективності.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Шуневич О.М. Структурно-функціональна модель уміння конспектувати науково-навчальні тексти / Оксана Михайлівна Шуневич // Українська мова і література в школі. - №3. - 2008. - С. 8-11.

2. Шуневич О.М. Навчання старшокласників способів оптимальної організації конспекту / Оксана Михайлівна Шуневич // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки, Випуск 7. - Глухів: ГДПУ, 2006. - С. 220-225.

3. Шуневич О.М. Формування в старшокласників уміння складати конспект навчального тексту на уроках рідної мови / Оксана Михайлівна Шуневич // Українська мова і література в школі. - №2. - 2006. - С. 10-21.

4. Шуневич О.М. Психологічний аспект проблеми формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти / Оксана Михайлівна Шуневич: Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №2. - Бердянськ: БДПУ, 2004. - С. 53-58.

5. Шуневич О.М. Формування у старшокласників уміння конспектувати прочитаний текст / Оксана Михайлівна Шуневич // Українська мова і література в школі. - №4. - 2003. - С. 16-20.

6. Шуневич О.М. Читання як передумова успішного конспектування на уроках мови та літератури / Оксана Михайлівна Шуневич // Інноваційні технології викладання української мови та літератури в школі і ВНЗ: проблеми та пошуки (Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції, 9-10 листопада 2004 р.). - Житомир: Полісся, 2004. - С. 181-183.

7. Шуневич О.М. Формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти як методична проблема / Оксана Михайлівна Шуневич // Вісник Черкаського університету (серія Педагогічні науки). - Вип. 5. - Черкаси, 2004. - С. 162-167.

8. Шуневич О.М. Методика формування в старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти на уроках рідної мови / Оксана Михайлівна Шуневич // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки АПН України за 2008 рік: Інформаційне видання. - К.: Педагогічна думка, 2009. - С. 152-153.

9. Шуневич О.М. Формування вміння конспектувати навчальні тексти на уроках рідної мови / Оксана Михайлівна Шуневич // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки АПН України за 2007 рік: Інформаційне видання. - К.: Педагогічна думка, 2008. - С. 127-128.

10. Уміння конспектувати навчальні тексти у структурі мовленнєвої компетенції сучасного педагога / Оксана Михайлівна Шуневич // Шляхи вдосконалення мовної компетенції сучасного педагога (Матеріали регіональної науково-методичної конференції, 27 березня 2008 р.). - Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 87-91.

...