Формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нацiональна академiя Державної прикордонної служби України iменi Богдана Хмельницького

УДК 37.032:355.332

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук

Формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн

13.00.04 - “Теорiя i методика професiйної освiти”

Рахманов Вiталiй Олегович

Хмельницький - 2009

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Гуманiтарному iнститутi Нацiонального авiацiйного унiверситету, Мiнiстерство освiти i науки України.

Науковий керiвник - доктор педагогiчних наук, професор Булгакова Наталiя Борисiвна, Нацiональний авiацiйний унiверситет, кафедра педагогiки та психологiї професiйної освiти, професор кафедри.

Офiцiйнi опоненти:

доктор педагогiчних наук, старший науковий спiвробiтник Солдатенко Микола Миколайович, Iнститут педагогiчної освiти i освiти дорослих АПН України, вiддiл теорiї та iсторiї педагогiчної майстерностi, завiдувач вiддiлу;

кандидат педагогiчних наук, доцент Дiденко Олександр Васильович, Нацiональна академiя Державної прикордонної служби України iменi Богдана Хмельницького, кафедра соцiально-економiчних дисциплiн, начальник кафедри.

Захист відбудеться “ 17 ” квітня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий “ 12 ” березня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник О.В. Торічний

Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть теми. Сучасний розвиток суспiльства вимагає подальшого вдосконалення системи пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї офiцерських кадрiв. Системна трансформацiя українського освiтнього простору передбачає реформування вiйськової освiти, яка пройшла великий i складний шлях свого становлення. Одночас продовжується реформування вiйськової освiти та змiна її орiєнтирiв в Українi, яке вiдбувається згiдно з Концепцiєю вiйськової освiти, Державною програмою реформування та розвитку Збройних сил України, де зазначається, що вiйськова освiта покликана вдосконалювати систему пiдготовки офiцерiв. Суттєвi зрушення у цьому процесi також очiкуються з урахуванням вимог Болонської декларацiї до системи вищої освiти.

Саме вiйськова освiта спрямована на оволодiння вiйськовослужбовцями, як об'єктами навчання певної сукупностi теоретичних знань та набуття практичних умiнь i навичок. Усвiдомлення цього потребує органiзацiї у вищих вiйськових навчальних закладах якiсної пiдготовки майбутнiх офiцерiв, яка залежить не лише вiд оволодiння вiйськовими знаннями майбутньої професiйної дiяльностi, але й вiд постiйного їх оновлення, неперервного професiйного зростання.

Сучасна система загальновiйськової пiдготовки, функцiонуючи в умовах конкретного перiоду розвитку держави, пiдпорядкована її вимогам. Подiл дисциплiн та штучне розширення навчальних програм ускладнюють засвоєння поточної iнформацiї. Аналiз психолого-педагогiчної лiтератури, власний практичний досвiд дозволили визначити суперечностi мiж вимогами, якi суспiльство ставить до майбутнiх офiцерiв, та можливостями реалiзацiї цих вимог у вищих вiйськових навчальних закладах. Згiдно з навчальним планом загальновiйськових дисциплiн у вищих навчальних закладах кiлькiсть годин на засвоєння складного навчального матерiалу недостатня. Аналiз вивчення вихiдного рiвня знань майбутнiми офiцерами показує, що для пiдготовки сучасного вiйськового фахiвця необхiдно володiти достатнiм обсягом професiйних знань. Подолати усi суперечностi можна лише за умов упровадження новiтнiх технологiй у процес пiдготовки майбутнiх офiцерiв, якi сприяли б пiдвищенню якостi навчання.

У педагогiчнiй теорiї та практицi проблема формування пiзнавальної активностi в процесi навчання не є новою. На всiх етапах розвитку педагогiчної думки до цiєї проблеми зверталось багато вчених, педагогiв-практикiв. Iдею активiзацiї навчання за допомогою наочностi, спостереження i узагальнення, а також самостiйного пошуку висловлювали педагоги О. В. Дiденко, М. I. Нещадим, М. М. Солдатенко, В. В. Ягупов та iншi. Суттєвi положення i висновки про проблеми формування пiзнавальної активностi студентiв мiстяться у працях Л. М. Артюшина, В. I. Лозової, В. Р. Мичковської В. О. Сухомлинського.

Разом з тим, незважаючи на значну кiлькiсть праць з даної проблеми питання формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн ще не було предметом окремого наукового дослiдження. Актуальнiсть цiєї проблеми, суперечностi та її недостатнє наукове й органiзацiйно-методичне опрацювання обумовили вибiр теми дисертацiйного дослiдження “Формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйне дослiдження проводилось згiдно з перспективним планом дисертацiйних дослiджень Гуманiтарного iнституту Нацiонального авiацiйного унiверситету у рамках науково-дослiдної роботи “Бюджет” (№ 35/22.01.01 вiд 12.03.2008 р.). Тема дисертацiйного дослiдження затверджена вченою радою Гуманiтарного iнституту Нацiонального авiацiйного унiверситету (протокол № 3 вiд 14 лютого 2005 р.,) й узгоджена у Радi з координацiї наукових дослiджень у галузi педагогiки та психологiї в Українi АПН України (протокол № 10 вiд 26 грудня 2006 р.,).

Мета дослiдження: на основi методу параметричної оптимiзацiї систем iнтенсивної пiдготовки фахiвцiв теоретично обґрунтувати й експериментально перевiрити педагогiчну технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн.

Завдання дослiдження:

1. Виявити та теоретично обґрунтувати особливостi пiзнавальної активностi, дослiдити стан її сформованостi у майбутнiх офiцерiв при вивченнi загальновiйськових дисциплiн у вищих навчальних закладах.

2. Визначити компоненти, критерiї та рiвнi сформованостi пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв.

3. Розробити педагогiчну технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв пiд час вивчення загальновiйськових дисциплiн на основi математичної моделi виявлення можливостей людини в пiзнаннi дiйсностi.

4. Упровадити у навчальний процес педагогiчну технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв та експериментально перевiрити її дiєвiсть в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн у вищих навчальних закладах.

Об'єкт дослiдження - загальновiйськова пiдготовка майбутнiх офiцерiв у вищих навчальних закладах освiти.

Предмет дослiдження - педагогiчна технологiя формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн.

Для реалiзацiї поставлених завдань було використано такi методи дослiдження: теоретичнi (аналiз, синтез, класифiкацiя, порiвняння, узагальнення, аналогiя, систематизацiя, типiзацiя, моделювання) для вивчення педагогiчної лiтератури i визначення концепцiї дослiдження, уточнення сутностi та структури пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн; емпiричнi (спостереження, бесiди, анкетування, експертнi оцiнки, самооцiнки) для визначення рiвня пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн; педагогiчний експеримент (константувальний i формувальний) для перевiрки ефективностi технологiї формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн; математичної обробки результатiв дослiдження для встановлення достовiрностi вiдмiнностей мiж показниками, що дослiджувалися.

Експериментальна база дослiдження: Дослiдно-експериментальна робота здiйснювалась на факультетi пiдготовки офiцерiв запасу Житомирського вiйськового iнституту iм. С. П. Корольова Нацiонального авiацiйного унiверситету та у вiйськовiй частинi А 4515 (м. Бельбек). Дослiджування проводилось за трьома етапами: пошуковим, дослiдно-експериментальним, узагальнювальним та охоплювало перiод з 2004 по 2008 рiк. Рiзними видами дослiдження було охоплено 480 студентiв.

Наукова новизна дослiдження полягає в тому, що:

уперше розроблено i теоретично обґрунтовано технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, яка вiдображає структурно-функцiональнi зв'язки основних складових: мета, вимоги до технологiї, етапи реалiзацiї (розробка iнтегрованих планiв з дисциплiн за модульним принципом; визначення рiвнiв складностi навчання та специфiки їх професiйного змiсту; здiйснення дiагностики рiвнiв формування активiзацiї пiзнавальної дiяльностi майбутнiх офiцерiв), результат формування пiзнавальної активностi та математично доведено оптимальнiсть викладання iнформацiї на кожному видi занять;

удосконалено педагогiчнi основи викладання та навчання загальновiйськових дисциплiн у вищому вiйськовому закладi освiти з використанням методу параметричної оптимiзацiї систем iнтенсивної пiдготовки фахiвцiв ;

дiстало подальшого розвитку уявлення про суть формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн.

Практичне значення одержаних результатiв дослiдження полягає у впровадженнi в навчальний процес вищого навчального закладу iнструментарiю автоматизацiї викладання навчального матерiалу, тестування, дiагностики навчальної дiяльностi. Результати дисертацiйного дослiдження можуть бути використанi керiвниками (начальниками) вищих навчальних закладiв, а також всiма викладачами, що проводять заняття зi студентами рiзного рiвня пiдготовки.

Одержанi результати впровадженi в навчальний процес у розробках Акцiонерного товариства закритого типу “Квазар-Мiкро Техно” у виглядi комплексу електронних освiтнiх ресурсiв (акт впровадження вiд 17.04.2007 р.), в навчальний процес вiйськової частини А 4515 м. Бельбек при проходженнi студентами навчальних зборiв у вiйськах (акт впровадження вiд 25.07.2007 р.), в навчальний процес Вiйськового iнституту Київського Нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн студентiв i курсантiв (акт про впровадження вiд 30.07.2007 р.),
в навчальний процес факультету вiйськової пiдготовки Нацiонального авiацiйного унiверситету (акт впровадження вiд 10.08.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У навчальному посiбнику “Вогнева пiдготовка” у спiвавторствi з О. I. Герасименко [1] особистий внесок здобувача полягає в розкриттi питання технiки володiння перспективних зразкiв стрiлецької зброї України; у статтi, спiвавторами якої є О. Г. Водчиць, О. Ю. Марчук [2], внесок здобувача полягає в упровадженнi модульного принципу викладання й рейтингової оцiнки знань у навчальний процес; у статтi з В. I. Романенко, I. В. Чекедом, В. П. Ясинецьким [9] дисертантом розкрито змiст системної iнформацiї; у спiвавторствi з I. В. Чекедом у статтi [6], внесок здобувача полягає у визначеннi концептуальних iдей та практичних матерiалiв, що стосуються рiзних аспектiв пiдвищення пiзнавальної активностi студентiв.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення i результати дослiдження обговорювались та отримали схвалення на науково-практичних конференцiях: мiжнародних - “Вища освiта України у контекстi iнтеграцiї до європейського освiтнього простору” (Київ, 2006); “Вища освiта України у контекстi iнтеграцiї до європейського освiтнього простору: монiторинг якостi освiти” (Київ, 2007); “Вища освiта України у контекстi iнтеграцiї до європейського освiтнього простору” (Київ, 2008); всеукраїнських - “Гуманiтарнi проблеми становлення сучасного фахiвця” (Київ 2006); “Гуманiтарнi проблеми становлення сучасного фахiвця” (Київ, 2007); “Актуальнi проблеми вищої професiйної освiти України” (Київ, 2008); мiжвузiвськiй науково-методичнiй конференцiї - “Проблеми удосконалення системи пiдготовки та перепiдготовки вiйськових i цивiльних фахiвцiв в умовах подальшого реформування Збройних сил України та iнтеграцiї вiтчизняної системи вищої освiти у європейський освiтнiй простiр” (Житомир, 2005).

Публiкацiї за темою дисертацiї. Основнi положення дослiдження розкрито у 12 працях, в тому числi: у 1 навчальному посiбнику, написаний у спiвавторствi; у 6 статтях провiдних фахових виданнях, затверджених ВАК України (з яких 5 є одноосiбними).

Структура дисертацiї. Дисертацiя складається зi вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, 5 додаткiв та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертацiї складає 158 сторiнок i мiстить 8 таблиць, 18 рисункiв. Список використаних лiтературних джерел налiчує 219 найменувань.

Основний змiст

У вступi обґрунтовано актуальнiсть обраної теми та проаналiзовано стан її опрацювання у науковiй лiтературi; визначено об'єкт, предмет, мету й основнi завдання, висвiтлено наукову новизну, розкрито практичне значення роботи, наведено вiдомостi про апробацiю та впровадження результатiв роботи.

У першому роздiлi - “Формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн як педагогiчна проблема” - проаналiзовано змiст й охарактеризовано основнi дефiнiцiї дослiдження; розглянуто теорiю i практику формування пiзнавальної активностi в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн.

Результати аналiзу наукової лiтератури дали змогу визначити необхiднiсть переосмислення вiтчизняного та свiтового досвiду вiйськової пiдготовки, у суттєвiй реформi, змiнах пiдходiв до пiдготовки майбутнiх офiцерiв, органiчному впровадженнi її в загальнодержавну структуру освiтньої галузi, переорiєнтуваннi вiдповiдно до вимог комплексного реформування української армiї, створеннi нової самодостатньої системи вiйськової освiти, здатної готувати вiйськовi кадри для Збройних сил Української держави (М. I. Нещадим, В. В. Ягупов).

Використання у вiйськово-педагогiчному процесi iнструменту активiзацiї навчально-пiзнавальної дiяльностi студентiв на сучасному етапi становлення Збройних сил України i збагачення його новим змiстом щораз стає предметом зацiкавлення вiйськових викладачiв (I. В. Бiжан, А. А. Каленський). Аналiз вiйськово-педагогiчної практики показав, що ефективнiсть навчання вiйськовослужбовцiв Збройних сил України суттєво знижується, передусiм унаслiдок застосування традицiйних методiв педагогiчного впливу. 3 метою всебiчної пiдготовки студентiв до виконання покладених на них службових обов'язкiв та їх всебiчного розвитку сучаснi викладачi вiйськової пiдготовки рекомендують збагачувати сучаснi методи навчання такими прийомами та засобами, якi сприяли б формуванню у майбутнiх офiцерiв мотивацiї до вiйськової служби, високого рiвня активностi до навчання, створенню умов для активного самостiйного опанування студентами певних вiйськово-професiйних знань та набуття умiнь та навичок (О. В. Дiденко, В. В. Олiйник). Одним iз головних чинникiв розвитку поставлених завдань, є формування пiзнавальної активностi студентiв, що має сприяти реформуванню у майбутнiх офiцерiв важливих якостей, якi стануть основою професiйного становлення i розвитку особистостi в цiлому, переходу до професiйної творчостi.

У дослiдженнi розкрито тлумачення педагогiчного поняття “пiзнавальна дiяльнiсть”. Пiд поняттям “дiяльнiсть” найчастiше розумiють специфiчно людську форму активностi, яка характеризується цiлеспрямованiстю i суб'єкт-об'єктною структурою. Пiзнавальну дiяльнiсть сучаснi дидакти трактують як усвiдомлений, цiлеспрямований, результативно завершений пiзнавальний процес, який завжди пов'язаний з розв'язанням пiзнавального завдання (О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубiнштейн та iн.). Однiєю iз провiдних якостей особистостi, яка зумовлює ефективнiсть пiзнавальної дiяльностi, є пiзнавальна активнiсть, що проявляється у спрямованостi i стiйкостi пiзнавальних iнтересiв, прагненнi до ефективного оволодiння знаннями i засобами дiяльностi, у мобiлiзацiї вольових зусиль на досягнення пiзнавальної мети. Засобом вирiшення цього завдання виступає система прийомiв, форм i методiв, спрямованих на розвиток пiзнавальної активностi майбутнiх вiйськових фахiвцiв.

Тому формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв - це якiсний рiвень їх дiяльностi, якому притаманна певна система ознак (самодетермiнованих проявiв активностi); цiлеспрямоване керування процесом їх пiзнавальної дiяльностi шляхом створення оптимальних психолого-педагогiчних умов, пiдпорядковане метi професiйної пiдготовки i спрямоване на формування внутрiшнiх мотивiв та цiлей; ефективне застосування нових знань i набуття вмiнь та навичок їх практичного застосування.

Пiдвищенню пiзнавальної активностi при вивченнi загальновiйськових дисциплiн сприяють певнi педагогiчнi умови, за яких викладач може скерувати свою дiяльнiсть i пiзнавальну дiяльнiсть студентiв на ефективнiсть навчального процесу. Педагогiчнi умови повиннi бути спрямованi на мету, яку ставить перед майбутнiми офiцерами викладач. Однак вiйськова педагогiка вимагає вiд об'єктiв навчання не тiльки зрозумiти, запам'ятати та вiдтворити отриманi знання, але й найголовнiше - умiти ними оперувати, ефективно застосовувати у вiйськово-професiйнiй дiяльностi й творчо розвивати. Досягненню цiєї мети всебiчно сприяють методи активiзацiї навчально-пiзнавальної дiяльностi, якi спрямованi на розвиток творчого самостiйного мислення студентiв i їх здатнiсть квалiфiковано розв'язувати вiйськово-професiйнi завдання. Визначено, що використання iмiтацiйних та неiмiтацiйних методiв навчання забезпечує не тiльки активiзацiю творчої навчально-пiзнавальної дiяльностi студентiв, але й тiсний зв'язок теорiї з вiйськовою практикою, розвиток нестандартного стилю та рефлексивної сфери мислення (самосвiдомiсть i саморегуляцiя розумової дiяльностi), створення атмосфери спiвпрацi, розвиток навичок спiлкування.

У другому роздiлi - “Технологiя формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн” - виявлено та обґрунтовано сукупнiсть компонентiв, критерiїв та рiвнiв сформованостi пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, розглянуто математичну модель виявлення можливостей людини в пiзнаннi дiйсностi та технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн.

Творча i професiйна дiяльнiсть студентiв проводиться у селективному просторi взаємодiї з ними викладача i засобiв навчання. Для її реалiзацiї вирiшувались завдання оптимiзацiї формування творчої особистостi майбутнього вiйськового фахiвця. У процесi формування пiзнавальної активностi людина зазнає впливу навколишньої дiйсностi, пiзнає її та формує свої уявлення про неї, а усяке формування уявлень людини про дiйснiсть є моделюванням. Пiд моделюванням розумiємо процес створення рiзних абстракцiй (символiв, образiв, знакiв) вiдповiдно до спостережуваних або передбачуваних властивостей, побудову iз цих абстракцiй iдеальних систем, якi вона сприймає або видає їх за системи реальної дiйсностi. У наших дослiдженнях для пiдвищення ефективностi засвоєння предметної iнформацiї в процесi навчання було розглянуто математичну модель виявлення можливостей людини в пiзнаннi дiйсностi. В основу моделi покладено можливостi людини в пiзнаннi дiйсностi, що обумовленi обмеженнями, накладеними природою iнформацiйнi резерви її мозку. Вони визначаються iнформацiйними характеристиками короткочасної пам'ятi. З метою пiдвищення пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн нами було, з використанням методу математичного аналiзу, розраховано та простежено траєкторiю засвоєння предметних знань, враховуючи середнi здiбностi студентiв, їх майбутнiй фах та модель випускника. В процесi навчання будь-яка iнформацiя подається рiвномiрним потоком, тому припускали, що iнтенсивнiсть засвоєння цiєї iнформацiї залежить передусiм вiд здiбностей студентiв i пов'язана з iнформацiйною пам'яттю людського мозку. Виходячи з цього, iнтенсивнiсть засвоєння iнформацiї розглядали як хвильовий процес, який пiдпорядкований закону розподiлу малих незалежних випадкових величин, зi збiльшенням яких (в нашому випадку - це збiльшення елементiв предметних знань) наближається до нормального закону розподiлу.

Спираючись на математичне пiдтвердження оптимальностi засвоєння предметної iнформацiї, нами були розрахованi межi пiзнання людиною складностi явищ i об'єктiв його дiйсностi. Це дало змогу математично пiдтвердити оптимальнiсть методики формування елементiв змiсту навчальної дисциплiни за кредитно-модульною технологiєю навчання i вибору параметрiв (кiлькостi i складностi) завдань з урахуванням специфiки загальновiйськових дисциплiн (рис. 1).

Для визначення оптимальних параметрiв i вибору рацiонального варiанта побудови методики формування предметних знань пiзнавальної активностi студентiв використовувався метод параметричної оптимiзацiї систем iнтенсивної пiдготовки. Застосування обернених перетворень системи координат дозволило визначити паретооптимальнi варiанти методики пiзнавальної активностi у вихiднiй системi координат. Розрахована оптимальна структура змiсту загальновiйськової пiдготовки, яка спрямована на становлення особистостi майбутнiх офiцерiв, закладає систему предметних знань та готує до навчання на наступних етапах.

У педагогiчнiй практицi системи вищої освiти використання методу параметричної оптимiзацiї систем iнтенсивної пiдготовки студентiв дало змогу розробити для навчання та контролю знань комп'ютерну програму до персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ). Широкi можливостi ПЕОМ створюють зворотний зв'язок мiж вiдповiддю того, хто навчається, i запрограмованим навчальним матерiалом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Паретооптимальнi варiанти побудови знань

Навчання з використанням технологiї зворотного зв'язку проводили в спецiально обладнанiй аудиторiї для програмного навчання в унiверсальному iнтерактивному предметному кабiнетi. Аудиторiя є повнiстю автоматизованою, тому лекцiю можна проводити без викладача. У цьому разi текст лекцiї подається у записi, який супроводжується вiдповiдним вiдеонавчанням. У кiнцi кожного роздiлу лекцiї до студентiв ставляться контрольнi запитання, i на екранi висвiтлюються варiанти вiдповiдей на них. Завдання студентiв - вибрати правильний, на їх погляд, номер вiдповiдi i натиснути вiдповiдну “кнопку” на клавiатурi. Коли сума вiдповiдей вiдповiдає необхiдному рiвню (визначається кiлькiсть отриманих балiв за поточну тему занять), лекцiя продовжується далi. Це дозволяє швидко отримати iнформацiю про ступiнь засвоєння навчального матерiалу. За наявностi вiдповiдної кiлькостi таких ПЕОМ створюються умови швидко проконтролювати знання студентiв, створити бiльш узагальнений аналiз їх вiдповiдей, визначити позитивнi аспекти роботи та з'ясувати типовi недолiки. Їх застосування дає можливiсть уникнути суб'єктивiзму пiд час контролю знань. Сучасне програмне забезпечення створює сприятливi умови для рiзноманiтного опрацювання на ПЕОМ як дiй окремих посадових осiб, так i вiйськових пiдроздiлiв i частин, що сприяє економiї матерiально-технiчних засобiв i iндивiдуалiзацiї навчання.

За результатами дослiдження розроблено педагогiчну технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн та її модель (рис. 2).

пізнавальний активність загальновійськовий офіцер

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Модель педагогiчної технологiї формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн

У моделi вiдображено: етапи навчання (пiдготовчий, виконавчий, результативний), кожен з яких реалiзовується через певнi види дiяльностi викладача i студента. На пiдготовчому етапi викладач розробляє iнтегрованi плани з дисциплiн за модульним принципом. На виконавчому вiн органiзовує спiльну дiяльнiсть “викладач-машина-студент”, “викладач-студент”, “студент-машина” у формi практичних, групових, самостiйних робiт, визначає рiвнi складностi навчання, специфiку їх професiйного змiсту. На результативному етапi здiйснюється дiагностика рiвнiв формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв. Розроблена педагогiчна технологiя передбачає передачу навчального матерiалу студентам не у виглядi тексту, а у виглядi предметних знань за допомогою моделей, якi вiдображають його змiст як цiлiсну систему взаємопов'язаних пiдпорядкованих об'єктiв. Ефективнiсть навчання студентiв iз загальновiйськових дисциплiн залежить вiд того, наскiльки певна технологiя вiдрiзняється вiд традицiйної, - передусiм впливом на мотивацiйну сферу студентiв, що є необхiдним для зближення цiлей навчання.

Для визначення логiчної послiдовностi елементiв змiсту навчання визначено зв'язки мiж усiма загальновiйськовими дисциплiнами за допомогою графу змiсту вивчення навчальних дисциплiн. Граф (структурно-логiчна схема) змiсту, розроблено на основi зв'язку мiж усiма предметами. Вiн охоплює предмети iз загальновiйськової пiдготовки (“Тактика авiацiї Повiтряних сил”, “Статути Збройних сил України”, “Вiйськова топографiя”, “Загальна тактика”, “Авiацiйнi засоби ураження”), якi розмiщено в колi, та поняття з допризивної пiдготовки зовнi кола. Усi взаємозв'язки мiж предметами пов'язанi одним поняттям “загальновiйськова пiдготовка”.

З урахуванням логіки викладу навчального матеріалу не менш важливою обставиною є ефективне проведення iнформативної навчальної лекцiї з орiєнтацiєю на знання, якi вони придбали у середнiй школi на допризовній пiдготовцi. Наприкiнцi заняття проводиться тестування засвоєного матерiалу та порiвняння вiдповiдей студентiв з вiдповiдним рiвнем знань, якi iснують у комп'ютерi. Тестовi завдання мають рiвнi (1 рiк навчання - 3 рiвнi, 2 рiк навчання - 5 рiвнiв): вiд простого до складного. Рiвень складностi студент може обирати самостiйно, або його може задавати викладач чи ПЕОМ. Пiд час тестового опитування в оцiнюваннi враховуються труднощi матерiалу. Це важливо i за iншої обставини - специфiка курсу така, що незасвоєння студентом якогось окремого блоку навчального матерiалу унеможливлює ґрунтовне оволодiння подальшими знаннями. Тому при незадовiльному складаннi тестових завдань, проводиться додаткова самостiйна робота студентами, мета якої поновити знання. Спираючись на обґрунтованi пiдходи формування поетапної дiяльностi навчання, студент додатково проводить роботу в унiверсальному iнтерактивному предметному кабiнетi. Незасвоєння окремих понять, студент може звернутись до викладача за додатковою консультацiєю. Як показали нашi дослiдження неспроможностi складання тестових завдань чи успiшного засвоєння навчального матерiалу (бiльш нiж у 50% студентiв) призводить до змiни поетапного викладання змiсту навчального матеріалу. Оцiнювання пiдготовленостi до здiйснення вiдокремлених видiв вiйськової дiяльностi проводиться на основi аналiзу й узагальнення результатiв опитування, що призводить до постiйного вдосконалення методичного забезпечення. Всi результати оцiнювання знань знаходяться у базi даних ПЕОМ. У кожного студента своя iндивiдуальна траєкторiя, яку визначає студент, ПЕОМ, викладач за таким алгоритмом.

У свою чергу засвоєння знань iз загальновiйськової пiдготовки з опорою на їх наступне використання, не тiльки розкриває новi аспекти знань, умiнь та навичок, але й створює сприятливi умови для стимулювання мотивацiї пiзнавальної активностi, спонукає до формування нових якостей майбутнiх офiцерiв. Виходячи з цього, були визначенi завдання формувального етапу експериментального дослiдження: розроблення та експериментальна перевiрка педагогiчної технологiї формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн.

У третьому роздiлi - “Експериментальна перевiрка ефективностi технологiї формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн” - розкрито органiзацiю i методи експериментального дослiдження та визначено ефективнiсть розробленої педагогiчної технологiї в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн майбутнiми офiцерами ВНЗ.

У процесi дослiдження виконано експериментальне випробування, мета якого - довести, що сконструйована авторська модель формування пiзнавальної активностi iнтенсифiкує загальновiйськову пiдготовку студентiв як майбутнiх офiцерiв, пiдвищує її ефективнiсть i якiсть, покращує готовнiсть до продовження вiйськово-професiйної освiти за заздалегiдь обраною спецiальнiстю та до майбутньої вiйськової дiяльностi, прискорює процес розвитку логiчного мислення у студентiв, умiння розумiти накази командира, рацiонально виконувати завдання, вирiшувати будь-яке поставлене завдання у встановленi строки та за короткий термiн. Формувальний експеримент мав порiвняльний характер: порiвнювались двi педагогiчнi системи - сконструйована i традицiйна. З метою порiвняння цих систем були створенi двi експериментальнi (ЕГ1, ЕГ2) та двi контрольнi (КГ1, КГ2) групи студентiв, навчання яких проходило вiдповiдно за сконструйованою та традицiйною дидактичними системами. В експериментi брали участь навчальнi групи, рiвнозначнi за успiшнiстю та однакового напряму пiдготовки. На початку експерименту експериментальнi та контрольнi групи являли собою iдентичнi групи як за успiшнiстю, так i за ставленням до майбутньої вiйськово-професiйної дiяльностi, iнодi контрольнi групи були навiть “сильнiшi” у розумiннi окремих навчальних питань, про що, зокрема, засвiдчив контрольний зрiз знань, проведений на початку експерименту та визначення iндексу задоволення майбутньою професiєю.

З метою порiвняння педагогiчної системи постiйно фiксувались результати ходу експерименту на основi промiжних зрiзiв знань, якi визначали рiвень та якiсть засвоєння студентами знань, умiнь та навичок пiд час вивчення ними загальновiйськових дисциплiн, ставлення до майбутньої вiйськової професiї, задоволення вiд розвитку творчого мислення студентiв експериментальних та контрольних груп. Експеримент проводили у чотирьох групах на першому роцi навчання на факультетi пiдготовки офiцерiв запасу Житомирського вiйськового iнституту iм. С. П. Корольова Нацiонального авiацiйного унiверситету та у вiйськовiй частинi А 4515 (м. Бельбек). У ходi формувального експерименту було визначено рiвнi сформованостi знань майбутнiх офiцерiв (таблиця 1).

Таблиця 1. Результати формувального експерименту зi сформованостi рiвнiв засвоєння знань майбутнiх офіцерів, %

Пiд час проведення експерименту виконано перевiрку розробленої авторської педагогiчної технологiї формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, опрацьовано результати теоретичного та дослiдно-експериментального дослiджень, здiйснено статистичну обробку результатiв дослiдження та їх оформлення. Пiдсумки експериментальної роботи, кiлькiсного та якiсного аналiзу її результатiв свiдчать про ефективнiсть запропонованої технологiї вивчення загальновiйськових дисциплiн студентами вищих навчальних закладiв. За середнiми значеннями показникiв для дослiджуваних дисциплiн суттєвi змiни вiдбулися в ЕГ: на низькому рiвнi засвоєння знань зменшилась кiлькiсть студентiв у 6,44 разiв, на високому - збiльшилась у 2,78 разiв. Стосовно дисциплiн : закономiрностi для КГ i ЕГ однаковi, але результати кращi у студентiв ЕГ. На високому рiвнi засвоєння знань з дисциплiни “Методика виховної роботи” їх кiлькiсть збiльшилась у 3,08 раз, для двох iнших дисциплiн - практично однаково (2,63 i 2,68 разiв).

Систематичне навчання студентiв експериментальних груп в умовах нової запропонованої методики викладу навчального матерiалу та постiйного систематизованого контролю, де здiйснювався зворотний зв'язок на всiх етапах занять, стало стимулом i засобом якiсного засвоєння матерiалу студентами. При використаннi запропонованої методики навчання майбутнi офiцери з самого початку очiкували фронтальної перевiрки знань. У результатi цього вони прагнули зрозумiти увесь матерiал та цiкавилися навчанням. Пiд час випробування запропонованої технологiї формування пiзнавальної активностi навчальний процес видозмiнювався: студенти з пасивних ставали активними учасниками пiзнавальної дiяльностi, самостiйно здобувають знання.

Вивчення вихiдного рiвня знань студентiв дозволило зробити висновки про оптимальний вiдбiр предметної iнформацiї засвоєння навчального матерiалу з дисциплiн “Методика виховної роботи”, “Вогнева пiдготовка”, “Статути Збройних сил України“. Це дало змогу дiйти висновку, що мети дослiдження досягнуто, а результати органiзацiї навчального процесу за запропонованою технологiєю навчання пiдтвердили ефективнiсть пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв.

Висновки

1.У процесi дослiдження проаналiзовано особливостi загальновiйськової пiдготовки майбутнiх офiцерiв вищих вiйськових навчальних закладiв, основу яких становлять такi операцiї, як порiвняння, аналiз, синтез, абстрагування, узагальнення. Виявлено, що однiєю iз головних якостей особистостi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн є пiзнавальна активнiсть. Пiзнавальна активнiсть трактується нами як сутнiсна особистiсна характеристика, яка проявляється у здатностi студента до дiяльностi, спрямованої на пiзнання як предметного i соцiального свiту, так i самого себе.

2.На основi теоретичного аналiзу лiтературних джерел обґрунтовано компоненти знань (повноту, системнiсть, мiцнiсть, усвiдомлення, дiєвiсть), критерiї (навчальну активнiсть студентiв, якiсть засвоєння знань, прояв творчостi й самостiйностi, виконання поставлених завдань, iндивiдуальнiсть ефективностi навчання, рiвнiв сформованостi пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв пiд час вивчення загальновiйськових дисциплiн. Серед рiвнiв сформованостi вмiнь та навичок визначаємо: вищий (студент опановує усi види занять: груповi, практичнi, демонстрацiйнi i теоретичнi, усвiдомлює мету проведення занять, вмiє встановлювати можливi взаємозв'язки мiж проведенням дослiдження i майбутньою професiйною дiяльнiстю); високий (студент виконує поставленi завдання, установлює взаємозв'язок мiж заняттями i його наслiдками та робить висновки); середнiй (студент виконує вимоги до занять, але не може зробити висновкiв); низький (студент не вмiє виконувати поставленi завдання, без задоволення та iнтересу виконує тiльки деякi завдання викладача).

3.Якiсне i кiлькiсне оцiнювання результатiв дослiдження спиралось на компоненти, критерiї та показники, якi дали змогу розробити та експериментально перевiрити технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, а також використовуючи методи математичного аналiзу та траєкторiю засвоєння предметних знань, урахувати середнi здiбностi студентiв, їх майбутнiй фах та модель випускника; проаналiзовано та математично доведено оптимальнiсть викладання iнформацiї на кожному видi занять. Динамiка розвитку пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн (“Методика виховної роботи”, “Вогнева пiдготовка”, “Статути Збройних сил України“) спирається на сконструйовану педагогiчну технологiю, яка iнтенсифiкує допризовну пiдготовку студентiв як майбутнiх офiцерiв, пiдвищує її ефективнiсть i якiсть, покращує готовнiсть до продовження вiйськової освiти, прискорює процес формування логiчного мислення у студентiв та засвоєння ними загальновiйськових знань.

4.Для обґрунтування необхiдних змiн у системi пiдготовки студентiв вищих навчальних закладiв застосовано метод моделювання. Внаслiдок аналiзу наукових джерел i результативностi експериментальної роботи, на основi математичної моделi виявлення можливостей людини в пiзнаннi дiйсностi розроблено педагогiчну технологiю формування пiзнавальної активностi студентiв при вивченнi загальновiйськових дисциплiн, яка вiдображає структурно-функцiональнi зв'язки мiж складовими: педагогiчнi умови та етапи формування умiнь i навичок студентiв, а саме: пiдготовчий (планування, вибiр форм органiзацiї самостiйної роботи, написання методичних вказiвок); виконавчий (органiзацiя спiльної дiяльностi викладачiв i студентiв, вибiр рiвнiв складностi навчально-пiзнавальних завдань, використання рiзних типiв занять, творчi завдання); результативний (визначення готовностi до використання знань у практичнiй дiяльностi); форми дiяльностi; рiвнi складностi завдань. Упровадження моделi педагогiчної технологiї формування дослiдницьких умiнь забезпечує ефективну дослiдницьку дiяльнiсть студентiв iз загальновiйськових дисциплiн.

5.Суть формувального експерименту, який був спрямований на перевiрку педагогiчної технологiї формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, полягала у впровадженнi етапiв реалiзацiї в навчальний процесi вищого навчального закладу. Результати, одержанi на вхiдному i кiнцевому етапах експерименту, демонструють розвиток пiзнавальної активностi студентiв. Так, результати формувального експерименту свiдчать про ефективнiсть пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, що знайшло вiдображення у пiдвищеннi успiшностi студентiв експериментальних груп. Кiлькiсний аналiз результатiв тестування iз загальновiйськової пiдготовки студентiв показав: група має середнiй бал 78 за максимуму 88 балiв; стандартнi вiдхилення 5,2 - дуже вiдрiзняється, що свiдчить про рiзноманiтнiсть групи; коефiцiєнт надiйностi тесту 0,921 досить високий, отже, надiйнiсть контролю становить 92,1%; тест характеризується бiльшою високою здатнiстю, що свiдчить про об'єктивну прийняту стобальну систему оцiнок у вищому навчальному закладi. За середнiми значеннями показникiв рiвнiв засвоєння знань для дослiджуваних дисциплiн суттєвi змiни вiдбулися в ЕГ: на низькому рiвнi зменшилась кiлькiсть студентiв у 6,44 разiв, на високому - збiльшилась у 2,78 разiв.

Дисертацiйне дослiдження не претендує на вичерпний розгляд проблеми формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, а пропонує один зi шляхiв її вирiшення. Перспективи подальшого дослiдження пов'язанi з конструюванням дидактичних матерiалiв, якi вiдображатимуть багаторiвневий пiдхiд, мiститимуть комплекс завдань для самостiйного їх виконання, матимуть вiйськово-професiйне спрямування для студентiв вищих вiйськових навчальних закладiв освiти.

Список опублiкованих автором праць за темою дисертацiї

1. Рахманов В. О. Вогнева пiдготовка / Герасименко О. I., Рахманов В. О. // Навчальний посiбник; ред. В. П. Заскалета - К. : НАУ, 2007. - 128с.

2. Рахманов В. О. Модульно-рейтинговий контроль навчально-пiзнавальної дiяльностi студентiв як засiб удосконалення пiдготовки вiйськових фахiвцiв / Водчиць О. Г., Марчук О. Ю. Рахманов В. О. // Науковi записки: Збiрник наукових статей Нацiонального педагогiчного унiверситету iменi М. П. Драгоманова / Укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. - Випуск LIX (59) - К. : НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2005 - С. 29-35.

3. Рахманов В. О. Умови пiдвищення формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у вищих вiйськових навчальних закладах / В. О. Рахманов // Науковi записки: Збiрник наукових статей Нацiонального педагогiчного унiверситету iменi М. П. Драгоманова / Укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. - Випуск LXIII (63) - К. : НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2006. - С. 159-165.

4. Рахманов В. О. Педагогiчнi умови пiдвищення ефективностi навчально-пiзнавального процесу при проходженнi зборiв у вiйськах / В. О. Рахманов // Вища освiта України : тематичний випуск “Вища освiта України у контекстi iнтеграцiї до європейського освiтнього простору”. / гол. ред. В. Андрущенко. - К. : Гнозис, 2006. - Додаток 3 (т.1). - С. 353-358.

5. Рахманов В. О. Шляхи пiдвищення активiзацiї пiзнавальної дiяльностi майбутнiх офiцерiв при вивченнi загальновiйськових дисциплiн / В. О. Рахманов // Вища освiта України № 2 (додаток 1); гол. ред. В. Андрущенко. - Тематичний випуск “Педагогiка вищої школи: методологiя, теорiя, технологiї”. - Т. 3. - Рiвне : РДГУ, 2007. - С. 156-160.

6. Рахманов В. О. Сучаснi освiтнi проблеми в ситуацiї термiнових змiн їх економiчного, суспiльного i культурного контекстiв / Рахманов В. О., Чекед I. В.`// Збiрник наукових праць Вiйськового iнституту Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка; гол. ред. Лєнков С. В. - Вип. № 6 - К. : ВIКНУ, 2007. - С. 187-189.

7. Рахманов В. О. Унiверсальний iнтерактивний предметний кабiнет як засiб пiдвищення активiзацiї пiзнавальної дiяльностi майбутнiх офiцерiв при вивченнi загальновiйськових дисциплiн / В. О. Рахманов // Вища освiта України : тематичний випуск “Вища освiта України у контекстi iнтеграцiї до європейського освiтнього простору: Монiторинг якостi освiти”. / гол. ред. В. Андрущенко.- К. : Гнозис, 2007. - Додаток 3 (т. 7). - С. 306-313.

8. Рахманов В. О. Модель формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн / В. О. Рахманов // Збiрник наукових праць; гол. ред В. О. Балашов. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. iм. Б. Хмельницького, 2008. - № 45. - С. 234-238.

9. Рахманов В. О., Ефективнiсть системи зв'язку та радiотехнiчного забезпечення / В. П. Ясинецький, I. В. Чекед, В. I. Романенко, В. О. Рахманов // Защита информации: Сборник научных трудов / за ред. А. Д. Азарова. - Киев : НАУ, 2004. Вип. 11. - С. 216-222.

10. Рахманов В. О. Бортовi розвiдувальнi оптико-електроннi системи обстеження морського простору / В. О. Рахманов // Збiрник наукових праць Наукового центру ПС ЗС України; гол. ред О. В. Харченко. - К., 2004, Вип. 7. - С. 202-206.

11. Рахманов В. О. Вiйськово-патрiотичне виховання як засiб активiзацiї пiзнавальної дiяльностi майбутнiх офiцерiв при вивченнi загальновiйськових дисциплiн / В. О. Рахманов // Гуманiтарнi проблеми становлення сучасного фахiвця: Матерiали VIII Мiжнародної науково-практичної конференцiї 22 - 23 березня 2007 р.: В 2 т. - Т. 1 / За заг. ред. А. Г. Гудманяна, О. В. Петренка. - К. : НАУ, 2007. - С. 76-78.

12. Рахманов В. О. Комп'ютерна технологiя навчання як засiб активiзацiї пiзнавальної дiяльностi майбутнiх офiцерiв при вивченнi загальновiйськових дисциплiн / В. О. Рахманов // Актуальнi проблеми вищої професiйної освiти України: Матерiали науково-практичної конференцiї 20-21 березня 2008 р. / За заг. ред. I. В. Лузiк, О. М. Акмалдiнової. - К. : НАУ, 2008. С. 32-33.

Анотацiя

Рахманов В. О. Формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук за спецiальнiстю 13.00.04 - “Теорiя i методика професiйної освiти”. - Нацiональна академiя Державної прикордонної служби України iменi Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2009.

Дисертацiю присвячено формуванню пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн в умовах вищих навчальних закладiв.

У дисертацiї теоретично обґрунтовано та експериментально пiдтверджено пiдходи до сучасного процесу вивчення загальновiйськових дисциплiн майбутнiми офiцерами на основi пiдвищення пiзнавальної активностi, що забезпечило ефективнiсть формування теоретичних i практичних знань, умiнь та навичок. Проаналiзовано та математично доказана оптимальнiсть подання iнформацiї на кожному видi заняттi. Апробовано педагогiчну технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, а також практично перевiрено дiєвiсть її моделi. Розрахована оптимальна структура змiсту загальновiйськової пiдготовки, яка направлена на становлення розвинутої особистостi майбутнього вiйськового фахiвця. Така структура закладає систему фахових знань у студента i готує його до навчання на наступних етапах. Предметнi знання формуються за допомогою моделей, якi вiддзеркалюють його змiст як цiлiсну систему взаємопов'язаних об'єктiв.

Ключовi слова: пiзнавальна активнiсть, загальновiйськовi дисциплiни, майбутнi офiцери, педагогiчна технологiя, модель формування пiзнавальної активностi, метод параметричної оптимiзацiї систем iнтенсивної пiдготовки.

Аннотация

Рахманов В. О. Формирование познавательной активности будущих офицеров в процессе изучения общевойсковых дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - “Теория и методика профессионального образования”. - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2009.

Диссертация посвящена проблеме формирования познавательной активности будущих офицеров в процессе изучения общевойсковых дисциплин.

В диссертации теоретически обоснованны и экспериментально подтверждены подходы к современному процессу изучения общевойсковых дисциплин будущими офицерами на основе повышения познавательной активности, которая обеспечит эффективность личностно-ориентировочного обучения при формировании теоретических и практических знаний, умений и навыков.

Для реализации успешного взаимодействия между преподавателем и студентом решена задача оптимизации формирования творческой личности будущего военного специалиста. При формировании познавательной активности человек воспринимает влияние окружающей действительности и формирует свои представления о ней. Любое формирование представлений человека о действительности является моделированием. Сущность моделирования заключается в том, что человек создает разные абстракции (символы, образы, знаки), ставит их в соответствии с наблюдаемыми или предполагаемыми свойствами, потом создает из этих абстракций идеальные системы и принимает или выдает их за системы реальной действительности. Каждая модель, в том числе и математическая, несет на себе отпечаток идеологии, что испытует человек, который создал модель.

Проанализировано подтверждение оптимальности предоставления информации на каждом виде занятии. Апробировано педагогическую технологию формирования познавательной активности будущих офицеров, а также практически проверена её эффективность (реализация компонентного состава исследовательской деятельности будущих офицеров изучением общевойсковых дисциплин; использование исследовательских заданий общевойскового направления; внедрение модульной технологии обучения), осуществлены разработка, обоснование и экспериментальная апробация модели формирования активизации познавательной деятельности будущих офицеров.

Математически рассчитано с использованием методов анализа и прослежено траекторию усвоения предметных знаний с учетом средних способностей студентов их будущей профессии и модели выпускника. Интенсивность усвоения информации можно рассматривать как волновой процесс, который подчиняется закону распределения малых независимых случайных величин с увеличением которых (рассматриваем увеличение элементов предметных знаний) приближается к нормальному закону распределения. Для подтверждения оптимизации подачи информации на каждом виде занятия математически проанализировано количество потока информации на лекции. Сконструированная нами технология обучения интенсифицирует общевойсковую подготовку будущих офицеров, повышает ее эффективность и качество, улучшает готовность к продолжению военно-профессионального образования по предварительно избранной специальности и в соответствие будущей военной деятельностью, увеличивает процесс развития логического мышления у студентов, дает возможность четко понимать приказы командира, рационально выполнять задания, решать любое поставленное задание в установленные сроки и за короткое время.

Рассчитана оптимальная структура содержания общевойсковой подготовки, которая направлена на становление развитой личности будущего военного специалиста. Эта структура закладывает систему предметных знаний у студента и готовит его к учебе на следующих этапах. Разработана нами модель технологии формирования познавательной активности будущих офицеров предусматривает передачу учебного материала студентам не в виде текста, а формирует предметные знания с помощью моделей, которые отображают его содержание как целостную систему взаимоувязанных подчиненных объектов. Эффективность учебы студентов из общевойсковых дисциплин зависит от того, насколько разработанная схема отличается от традиционной - прежде всего средством влияния на мотивационную сферу студентов, которая является необходимой для сближения целей обучения.

Результаты проведенного исследования показали, что предложенная технология формирования познавательной активности будущих офицеров может выступать одним из возможных средств преодоления противоречий в системе формирования познавательной активности личности. Проведение проверки эффективности формирования познавательной активности студентов в процессе изучения общевойсковых дисциплин предусматривало исследование формирующего эксперимента, который имел сравнительный характер. Идея заключалась во внедрении двух педагогических систем - сконструированной и традиционной. При разработке контроля и оценивания уровня усвоения учебного материала использовался предметно-смысловой подход, способный определить объем и полноту овладения студентами знаний по общевойсковой подготовке и фактически оценивать информационность обучения. Главным критерием усвоения учебного материала при таком подходе является степень адекватности усвоенного студентами объема знаний, который определяется как оптимальный. Его количественной характеристикой является оценка правильно данных ответов, т.е. реализуются экстенсивные параметры усвоения знаний студентами (объем, полнота, адекватность). В соответствии с заданиями формирующего эксперимента разработана модель педагогической технологии формирования познавательной активности будущих офицеров в процессе изучения общевойсковых дисциплин.