Формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ОРЛОВ Анатолій Олександрович

КИЇВ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному авіаційному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

заслужений діяч освіти України

ЛУЗІК Ельвіра Василівна,

Національний авіаційний університет,

завідувач кафедри педагогіки та психології професійної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

КОРЕЦЬ Микола Савович,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова, директор Інституту

гуманітарно-технічної освіти, завідувач

кафедри загально-технічних дисциплін;

кандидат педагогічних наук, доцент

КАРТАШОВА Любов Андріївна,

Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри інформатики та комп'ютерних технологій.

Захист відбудеться 17 листопада 2009 р. о 14 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 17 жовтня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. М. Олексюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміни українського суспільства, що відбулися наприкінці XX на початку XXI століть, зумовлюють потребу створення й застосування нових моделей соціального управління, залучення управлінців, які працюють у різних галузях виробничої й соціальної практики, до світового досвіду та культури менеджменту. Насамперед мова йдеться про керівників сфери економіки, підприємництва, соціальної сфери, перед якими постали складні завдання відтворення ринкових відносин, освоєння маркетингових технологій, входження до нового інформаційного простору, орієнтування в швидкоплинній економічній і соціальній ситуації. Причому на першому плані формування професійної відповідальності фахівця високого класу, його повна самореалізація в обраній діяльності.

Керівники нового покоління мають опанувати якісно нові управлінські функції, виконання яких не вимагали від представників "планової економіки". Це: маркетингові операції; діяльність в умовах конкуренції; стратегічне партнерство, зокрема, зі світовими економічними структурами; ринкова політика; реклама тощо. Виконання зазначених функцій передбачає такі пріоритетні завдання: формування та розвиток відповідних особистісних якостей менеджерів - компетентності, самостійності, критичності, етичної стійкості і правової культури, вміння приймати рішення та відповідати за їхні наслідки. Щоб досягти цих функцій потрібно оволодіти новими технологіями, які стосуються керування колективом, а також організації діяльності менеджера.

Актуальним стає питання адаптації менеджерів до нової соціальної ситуації, а отже, застосування нових підходів до професійної управлінської діяльності, готовності та здатності розуміти проблеми та віднаходити шляхи їхнього розв'язання.. Зростає роль таких характеристик особистості менеджера нового типу, як соціальна активність; готовність до ризику; відповідальність за свої вчинки; уміння адаптуватися до економічної кон'юнктури.

Означене вище вимагає більш повної реалізації державної політики стосовно освіти, нових підходів до професійної управлінської діяльності, еволюції її концептуалістики, випереджувального оновлення людино творчого потенціалу управління на тлі вимог постіндустріального суспільства, розкриття спектра індивідуальних можливостей особистості в процесі професійної управлінської підготовки.

Перед вищою школою постало важливе завдання, яке полягає в тому, щоб створити психолого-педагогічні передумови формування активних, конкурентоздатних, ініціативних фахівців, здатних до продуктивної діяльності в економічній сфері країни. Звідси випливає мета навчання майбутніх менеджерів - створення оптимальних умов для розвитку та становлення особистості як суб'єкта діяльності й суспільних відносин.

Проблеми менеджменту досліджували такі вітчизняні дослідники, як І. Бестужев-Лада, А. Венгеров, П. Волобуєв, І. Діков, Е. Кудряшова, В. Майборода, Р. Медведєв, Ю. Поляков, Д. Гвішиані, Б. Мільнер, Н. Моїсєєв, А. Пригожин, А. Свєнцицький, В. Терещенко, Ю. Тихомиров, а також зарубіжні І. Ансоф, Ж. Блондель, М. Вебер, В. Зігерт, Н. Мінцберг, Р. Міхельс, Р. Рюттінгер, Р. Такер, О. Тофлер, К. Ханді, В. Шнайдер та інші.

Як свідчать результати аналізу доробку науковців, що працюють у галузі підготовки менеджерів, більшість проблем у діяльності сучасних вітчизняних менеджерів є наслідком недостатньої сформованості професійно-особистісних якостей. Значна частина досліджень висвітлює проблеми формування окремих управлінських якостей, управлінського мислення, організаторських навичок тощо. Проте педагогічні умови та методи формування особистісних якостей майбутніх менеджерів, зокрема професійної відповідальності, ґрунтовно не досліджено.

Виходячи з цього, можна констатувати наявність певних суперечностей між результатами навчально-виховного процесу професійної підготовки менеджерів і вимогами до їхніх особистісних якостей. Зазначені вище суперечності зумовлені тим, що перехід людини зі статусу студента в статус фахівця, а потім керівника певного підрозділу, супроводжується істотними змінами спрямованості діяльності, рівня відповідальності за її результати.

Крім того, існує суперечність між рівнем розробленості проблеми формування в студентів - майбутніх менеджерів професійно значущих особистісних якостей і недостатньою розробленістю проблеми формування їхньої професійної відповідальності як однієї з провідних якостей особистості. Потреба розв'язання виявленої суперечності визначила як актуальну проблему формування професійної відповідальності студентів - майбутніх менеджерів, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної діяльності кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету "Системне моделювання навчально-виховного процесу у ВТНЗ в умовах особистісно-розвивального навчання на основі інтегративних курсів", державна реєстрація № 391-ДБ07, у якій автор брав безпосередню участь.

Тему дисертації затверджено вченою радою Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол №7 від 5 червня 2008 року) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 28 жовтня 2008 року).

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних основ, розробленні та експериментальній перевірці науково-методичної моделі формування професійної відповідальності майбутнього менеджера в процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах.

Для досягнення поставленої мети дослідження визначено такі основні завдання:

здійснити науково-педагогічний аналіз монографічної, періодичної літератури, дисертаційних фондів та електронних джерел інформації, окреслити основні напрями подальших досліджень проблеми;

уточнити зміст та взаємозв'язок понять "професійна відповідальність" та "професійна готовність";

теоретично обґрунтувати й розробити модель формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів та методику її реалізації;

визначити та перевірити педагогічні умови ефективного застосування розробленої моделі;

впровадити в навчально-виховний процес і дослідно-експериментальним шляхом перевірити ефективність розробленої моделі формування професійної відповідальності як складової професійної готовності майбутніх менеджерів.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх менеджерів.

Предмет дослідження -формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів.

Методи дослідження. З метою визначення стану розробленості та теоретичного обґрунтування шляхів розв'язання проблеми формування професійної відповідальності як складової професійної готовності у майбутніх менеджерів використано комплекс загальнонаукових взаємодоповнюючих підходів та методів дослідження, зокрема:

теоретичних: аналіз психолого-педагогічної літератури здійснено задля визначення стану розробленості проблеми педагогічне проектування для виявлення особливостей формування професійної готовності та уточнення базових понять дослідження: синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, моделювання щоб визначити необхідні компоненти моделі формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів внаслідок застосування якої буде досягнуто цілеспрямоване формування особистісної відповідальності;

емпіричних: анкетування, бесіди та спостереження за навчальною діяльністю студентів-менеджерів, зокрема під час переддипломної практики, аналіз результатів дослідження для визначення рівня сформованості основних компонентів професійної підготовки, впливу особистісної характеристики "професійна відповідальність" на рівень соціальної успішності; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою перевірки ефективності запропонованої моделі формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів;

математичні, статистичні методи опрацювання результатів експерименту та підтвердження його результативності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- теоретично обґрунтовано систему навчально-виховного процесу майбутніх менеджерів, зорієнтовану на моделювання професійної діяльності менеджера; визначено її компоненти (діагностувальний, цільовий, мотиваційний, змістовий, процесуальний, суб'єкт-суб'єктний, контрольно-регулювальний, оцінково-результативний);

- виявлено критерії сформованості професійної готовності майбутніх менеджерів у ході переддипломної практики ( діяльність за фахом, вирішення особистісно-орієнтованих завдань, ефективна комунікаційна взаємодія, саморегуляція власної діяльності);

- розроблено й експериментально перевірено модель формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів; (складові професійної готовності: когнітивна (знання), пізнавально-операційна (уміння, навички), мотиваційна, емоційно-вольова, особистісна, професійно - етична); визначено її характеристики (цілісність, розгалуженість, інтегративність, динамічність, мобільність, цілеспрямованість, багатофункціональність, адаптивність, самоорганізованість.

- виявлено та перевірено педагогічні умови ефективного застосування розробленої моделі, а саме: зорієнтованість навчально-виховного процесу на моделювання професійної діяльності менеджера; проблемність змісту навчання та його розгортання в навчальній діяльності з виконання особистісно-орієнтованих завдань; стимулювання відповідальності за прийняті рішення; педагогічно-доцільне співвідношення між виконавською діяльністю та діяльністю в ролі лідера малої групи; поширення дії моделі на переддипломну практику як особливий вид формування професійної відповідальності;

- удосконалено методи, форми, прийоми, виявлення рівнів сформованості професійної відповідальності майбутніх менеджерів під час переддипломної практики;

подальшого розвитку набули: методи професійно-орієнтованого навчання й виховання студентів-менеджерів під час роботи в малих групах із застосуванням ділових ігор;

- форми та методи здійснення навчально-виховних впливів у ході виробничої (переддипломної) практики; визначення змісту підготовки майбутніх менеджерів у контексті сучасних суспільно-економічних умов.

Отримані в дисертаційному дослідженні результати доповнюють теорію формування особистості майбутнього менеджера, розкривають організаційно-педагогічні умови ефективного навчально-виховного процесу професійного навчання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що згідно із запропонованою моделлю формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес відповідну систему навчально-виховних впливів, що орієнтовані на підготовку майбутніх менеджерів до реалізації індивідуального стилю діяльності у вирішенні професійних завдань, здійсненні ефективної комунікативної взаємодії та саморегуляції діяльності. Матеріали дослідження використано у підготовці навчально-методичного посібника "Культурологія" і Термінологічного словника з культурології.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки (довідка № 1 - 07/5 від 16 січня 2009 р.), Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" (довідка № 1/25 - 353/1 від 22 січня 2009 р.), Кіровоградського національного технічного університету (акт реалізації № 18 - 31/21 - 96 від 20 січня 2009 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/2428 від 11 грудня 2008 р.), Відокремленого підрозділу "Кіровоградського факультету Київського національного університету культури і мистецтв" (довідка № 7 від 19 січня 2009 р.), Державного навчального закладу "Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Кіровоградської обласної державної адміністрації" (довідка № 20 - 24 від 16 січня 2009 р.), Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (довідка № 12. 06/06 - 09 від 3 червня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У працях, створених у співавторстві з Є. Орловою, автору належить аналіз організаційних форм та існуючих моделей професійного навчання майбутніх менеджерів. Автором проаналізовано і виявлено педагогічні умови застосування розробленої моделі формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів, у якій передбачено цілеспрямоване формування професійної відповідальності особистості як необхідної складової професійної готовності. На всіх етапах наукового пошуку дисертант особисто брав участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розроблених навчальних курсів під час здійснення власної викладацької діяльності.

Апробація результатів дослідження дисертації здійснювалася шляхом оприлюднення їх на:

міжнародних науково-практичних конференціях: "Приватна вища школа в Європейському освітньому просторі" (Кіровоград, 2005), "Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития" (Одесса, 2008); "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору : моніторинг якості освіти" (Київ, 2008);

всеукраїнських науково-практичних конференціях: ^"Актуальні проблеми вищої професійної освіти України" (Київ, 2008); Науково-теоретичній конференції "Гармонізація науки і вищої освіти в умовах інформаційного суспільства" ( Київ, 2008).

Матеріали дослідження обговорювалися й одержали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки та психології професійної освіти Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (2007 2008 рр.) та кафедри гуманітарних і соціальних дисциплін Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки (2003 2008 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено в 19 публікаціях автора. З них 18 одноосібних; 13 статей опубліковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них; загальних висновків, списку використаних джерел (299 найменувань, з них - 29 зарубіжних авторів та 28 web-сайтів), додатків. Загальний обсяг роботи становить 214 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 162 сторінках; робота містить 10 рисунків та 6 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми дослідження: показано зв'язок роботи з науковими програмами і планами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, подано дані щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - "Формування професійної відповідальності менеджера як педагогічна проблема" подано результати дослідження стану підготовки менеджерів у ВНЗ, які вказують на те, що підготовка цих фахівців потребує радикальних змін.

З'ясовано, що питання формування професійно значущих особистісних якостей майбутніх фахівців знайшли відображення в працях О. Абдулліної, В. Арюткіна, А. Губайдулліної, Л. Ігнатенко, Н. Кузьміної, М. Махмутова, Ф. Мухаметзянової, Н. Посталюк, Л. Свіріної, В. Сластьоніна, А. Спіріна, Л. Уманського, Г. Хромова та ін. Різні аспекти професійної підготовки студентів - майбутніх менеджерів висвітлено в працях Ф. Ахметшиної, Л. Емельянової, Ю. Красовського, В. Крижко, Е. Палютенкова, М. Рогова, І. Суслом, Л. Столяренко та ін. Посилення виховних впливів, зокрема професійно спрямованих, здійснюється шляхом гуманізації й гуманітаризації навчально-виховного процесу, що реалізується через уведення таких навчальних дисциплін, як культурологія, валеологія, практична психологія, економічна психологія, етика менеджменту та бізнесу (B. Автономов, Р. Ботавіна, А. Семенов, В. Соколінський, В. СпасеннІков).

Розглянуто питання саморозвитку особистості в процесі професійної підготовки школярів і студентів, формування соціально-значущих якостей і характеристик особистості (Г. Андрєєва, А. Марков, А. Мудрик, А. Петровський, М.  Рожков, Д. Фельдштейн), удосконалення професійної підготовки майбутніх інженерів (Г. Бокарева, А. Громцева, К. Греля, Е. Кикоть, І. Кулікова, В. Подрейко), профорієнтації і профвідбору слухачів (С. Батишев, А. Клімов, Н. СамоукІна, С. Чистякова), активізації навчання у ВНЗ (Б. Бокуть, Н. Бордовська, А. Реан, С. Розум, І. Харламов), професійної підготовки майбутніх менеджерів (B. Алексєєвський, Б. Аникін, О. Віханський, B. Єфремов, В. Зазикін, Г. Зінченко, І.А. Кузьмін, Е. Коротков, А. Наумов, С. Різник, В. Румянцева, В. Тарасов, Р. Фатхудінов, В. Шепель, Л. Шипіліна).

З'ясовано, що фахівці виділяють у менеджменті три рівні: вищий, середній та нижчий. Передбачається, що менеджери вищого рівня повинні мати широкі знання щодо управлінських ролей та набуття відповідних навичок (Л. Даниленко, В. Луговий, Е.Лузік, В. Майборода, В. Маслов, Т. Кондрашова, Г. Козлакова, В. Кремень, В. Тронь, Г. Чорний, Г. Дмитренко, Й. Завадський, Л. Карамушка, Г. Осовська, Є. Павлютєнков, Г. Щокін, Г. Єльникова, В. Бондар, В. Олійник, К. Чернуха). Разом з тим, спільним для всіх рівнів менеджменту є потреба особистості бути готовою до прийняття управлінських рішень і відповідальності за них.

Виходячи з результатів здійснених досліджень, визначено, що істотною складовою характеристики особистості сучасного менеджера є його професійна відповідальність. Така характеристика особистості є, з одного боку, як вияв взаємодії людини, фахівця зі соціумом, а з іншого - як чинник особистісного розвитку та самовдосконалення.

Важливість проблеми формування професійної відповідальності як інтегративної складової професійної готовності майбутніх менеджерів обумовлює необхідність дослідження проблеми формування професійно значущих особистісних характеристик студентів - майбутніх менеджерів. У цьому контексті важливим є формування складової відповідальності, яка має професійне значення. Для зазначеної складової, на нашу думку, можливе застосування терміну "професійна відповідальність". Категорія "професійна відповідальність" є однією з ключових у характеристиці особистості менеджера, але її вплив на його успішність як фахівця і як особистості, члена соціуму, досліджено недостатньо.

Одним із показників професійної готовності виконувати або не виконувати певну дію та відповідати за її наслідки є рівні професійної відповідальності особистості.

У другому розділі - "Організація та методика формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів" теоретично обґрунтовано систему професійно необхідних якостей менеджера та факторів, які сприяють формуванню професійної відповідальності як важливої складової професійної готовності. Робочою гіпотезою дослідження було твердження щодо ефективності запропонованої моделі формування в майбутніх менеджерів професійної відповідальності як необхідної складової особистісних якостей, визначених профілем спеціальності.

Ґрунтуючись на аналізі передового педагогічного досвіду та на результатах пошукового експерименту, ми повністю поділяємо думку вчених щодо необхідності переосмислення змісту традиційних показників готовності випускника ВНЗ до професійної діяльності. Професійна готовність включає параметри не тільки суто професійної підготовки, але й особистісні якості студентів. При цьому професійна підготовка розкривається традиційно як результат оволодіння знаннями й уміннями, необхідними для вирішення типових професійних завдань, а особистісні якості у формі компетентності.

Отже, під готовністю студентів до майбутньої професійної діяльності ми розуміємо стійку структурно-функціональну систему інтегративних якостей особистості, що забезпечує ефективну реалізацію функцій професійної діяльності.

Дослідно-експериментальною базою дослідження були: Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"; Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки; Кіровоградський національний технічний університет; Відокремлений підрозділ "Кіровоградський факультет Київського національного університету культури і мистецтв." Загальна кількість студентів, охоплених педагогічним експериментом, становила 448 осіб. Дослідно-експериментальна частина дослідження здійснювалась у кілька послідовних етапів.

На попередньому етапі (2003-2004 рр.) визначено актуальність проблеми, уточнено напрями дослідження, вивчено й узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід формування відповідальності як складової фахової підготовки менеджера, визначено методи дослідження, адекватні цілям дослідження і специфіці суб'єктів навчально-виховного процесу.

На теоретико-пошуковому етапі (2004-2005 рр.) розроблено програму і методику констатувального та формувального експериментів. Метою констатувального експерименту було діагностичне вивчення стану формування професійної відповідальності як складової готовності до виконання професійної діяльності.

На етапі формувального експерименту (2005-2007 рр.) з метою визначення ефективності моделі формування відповідальності як складової фахової підготовки менеджера, було розроблено та експериментально перевірено умови застосування запропонованої моделі, проаналізовано отримані результати. Статистично опрацьовано отримані експериментальні дані, причому співвіднесено результати дослідження з поставленою метою.

На заключному етапі (2007-2008 рр.) здійснено аналіз, систематизацію та узагальнення дисертаційного матеріалу, впроваджено в практику методичні рекомендації щодо формування відповідальності як необхідної складової професійної готовності менеджера.

Теоретичний аналіз, дані включеного спостереження й експериментального пошуку дозволили зробити висновок, що сучасного менеджера має характеризувати людинознавча компетентність, заснована на комплексі цінностей, фахових знань, досвіду управлінської діяльності і професійної відповідальності, орієнтованих на всебічний розвиток особистості в професійному середовищі тривалий період життя, особливого типу навички організатора й лідера відповідного колективу, високий рівень культури. Для цього у контексті дослідження визнано за доцільне використання таких форм активного навчання, в яких поєднуються групове виконання і персональне прийняття рішення.

Професійна відповідальність як багатокомпонентне (емоційно-вольова, особистісна, професійно-етична складові) особистісне утворення, як випливає з результатів проведених досліджень, є суттєвою складовою професійної готовності (рис.1). Виходячи з викладених вище уявлень щодо компонентного складу професійної готовності, вважаємо за доцільне виявити й виокремити у системі навчально-виховних впливів складові, що сприяють успішному формуванню професійної відповідальності, визначити їх як засоби досягнення цілей навчання та виховання.

Відповідно висновків про формування відповідальності як складової професійної готовності майбутніх менеджерів, які обґрунтовано в пп.1.1., 1.4, 2.1-2.3, дисертаційного дослідження запропоновано модель формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів складові якої, істотні у контексті дослідження/

У розділі визначено, що засобами підтримки інтерактивного навчання повинні бути комплекси програмно-апаратних засобів (комп'ютер, мультимедійний проектор та сенсорна дошка). Застосування методів і технік інтерактивного навчання захоплює студентів, пробуджує в них інтерес до навчальної діяльності та сприяє мотивації навчання, розвиває здатність до самостійного мислення.

Важливою складовою навчально-виховного процесу, який спрямовано на формування професійної відповідальності як компоненти професійної готовності, є імітаційне моделювання майбутньої діяльності, проектування, бенчмаркінг (вивчення досвіду конкурентів), формування робочих груп і команд. Вітчизняні дослідники (О. Вербицький, В. Козаков, В. Рибальський та інші) доводять, що ділові ігри, тренінги тощо забезпечують досягнення сучасного рівня підготовки фахівця. Важливим для формування особистої відповідальності є застосування тренінгових технік, які передбачають ротацію лідерів у групі, роботу в малих групах з наперед визначеним розподілом ролей та інше.

Шляхом узагальнення результатів, отриманих окремими дослідниками (Б. Корольов, Е. Лузік, В. Моляко, О. Олексюк та ін.), з урахуванням даних, отриманих у процесі дослідження, було з'ясовано педагогічні умови застосування запропонованої моделі формування професійної відповідальності як складової професійної готовності майбутніх менеджерів це: зорієнтованість навчально-виховного процесу на моделювання діяльності менеджера; проблемність змісту навчання та процесу його розгортання у діяльності з виконання навчальних завдань; стимулювання відповідальності за прийняті рішення; педагогічно доцільне співвідношення між виконавською діяльністю та діяльністю в ролі лідера; поширення впливу запропонованої моделі процесу формування професійної відповідальності на переддипломну практику як специфічну форму навчальної діяльності.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка моделі формування професійної відповідальності як складової професійної готовності майбутніх менеджерів" розроблено методику, критерії, рівні сформованості, визначено динаміку формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів, описано педагогічний експеримент та проаналізовано його результати.

З урахуванням того, що проблему формування професійної відповідальності особистості поставлено у системі підготовки менеджерів України вперше, важливе завдання дослідження полягало у перевірці ефективності моделі формування професійної відповідальності як риси особистості майбутнього менеджера. Дослідження виконано з використанням: анкетування студентів та викладачів; контрольних зрізів рівнів навченості; самоаналізу, що здійснювався студентами; оцінювання діяльності студентів на переддипломній практиці керівниками практики.

Виявлення впливу рівня сформованості професійної відповідальності на результати діяльності (на певному етапі - навчальної) доцільно було досліджувати, використовуючи дані про рівень навченості студентів. Передбачалося, що статистичне підтвердження гіпотези про кореляцію між рівнем сформованості в особистості почуття відповідальності й рівнем навчальних досягнень означатиме, виходячи з припущень, вплив рівня сформованості особистої відповідальності на успішність навчання особи, на досягнення нею локальної вершини розвитку, втілення власного "акме".

Дані, потрібні для перевірки репрезентативності груп учасників експерименту, було отримано завдяки анкетуванню студентів Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", Кіровоградського національного технічного університету, Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки - група А ("широка" вибірка, загалом 351 респондент) та Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки група Б ("вузька" вибірка, загалом 123 респонденти). Нульовою статистичною гіпотезою даного етапу дослідження було твердження щодо належності вибірок "група А" і "група Б" одній генеральній сукупності. Обчислене для отриманих даних значення критерію Пірсона становить 0,99, що свідчить на користь нульової гіпотези, тобто вибірка Б є репрезентативною.

За результатами анкетування та їхнього опрацювання, ми констатуємо, що розвиткові готовності до професійної діяльності майбутніх спеціалістів у період навчання сприяють: глибокі теоретичні знання, ознайомлення з актуальними проблемами науки і станом практики застосування набутих знань; пошук можливостей розв'язання цих проблем з позицій досвіду власної діяльності; володіння методикою науково-дослідної роботи, вироблення та закріплення дослідницьких умінь; організація навчального процесу на принципах педагогічної взаємодії, співпраці, співтворчості; забезпечення умов для активної пізнавальної діяльності студентів.

За експериментальними даними, ми оцінили ступінь обізнаності студентів щодо "готовності до професійної діяльності". Виявилося, що у переважної більшості студентів (55%) склалося уявлення про сутність готовності, близьке до адекватного. Більш ніж кожен другий респондент наголошує на тому, що одним із найважливіших показників "готовності до професійної діяльності" студента - майбутнього менеджера є його рівень професійної відповідальності. Формування професійної відповідальності та її оцінювання здійснювалося також завдяки спостереженням за особистістю в умовах штучно створюваних ситуацій. Дані, отримані для студентів перших курсів (кількість респондентів контрольної групи - 351 особа, експериментальної - 87 осіб)

Порівняння даних щодо рівнів сформованості професійної відповідальності студентів, отриманих від керівників переддипломної практики для контрольних і експериментальних груп. Навіть без додаткового статистичного опрацювання зрозуміло, що рівні сформованості професійної відповідальності студентів контрольної й експериментальної груп відрізняються (для групи рівнів "середній" і високий). Спостерігається тенденція істотного збільшення частки оцінок, що відповідають високим і середнім рівням, у експериментальній групі порівняно з контрольною групою.

Разом з тим, відносна частота оцінок "низький рівень" зменшилася незначно, оскільки внаслідок експериментального навчання, значна частина студентів (приблизно 10%) перейшла з групи, яка має недостатній рівень сформованості професійної відповідальності, в групу із середніми й високими рівнями сформованості відповідальності, що є позитивним результатом.

Додаткові дослідження рівнів сформованості вольових якостей також вказують на позитивний вплив застосування запропонованої моделі формування відповідальності.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено нове вирішення проблеми формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів в системі професійної підготовки, що полягає в обґрунтуванні наукових основ, розробці моделі формування професійної відповідальності з відповідними педагогічними умовами, їх експериментальній перевірці.

Результати проведеного теоретичного пошуку та дослідно-експериментальної роботи дали можливість сформулювати висновки відповідно визначених завдань.

1. У дисертаційному дослідженні подано результати аналізу монографічної, періодичної літератури, дисертаційних фондів та електронних джерел інформації, які дають змогу зробити висновок, що розв'язання проблеми створення та реалізації сукупності педагогічних умов успішного навчання майбутніх менеджерів неможливе без всебічного аналізу усіх складових навчальної діяльності суб'єктів навчання. Це глибокий аналіз психофізіологічних особливостей сприйняття навчального матеріалу, усвідомлення студентом свого місця у навчально-виховному процесі, використання усіх можливих чинників поліпшення результатів навчально-виховного процесу.

2. Уточнено зміст та взаємозв'язок понять "професійна відповідальність" і "професійна готовність", здійснене із залученням результатів аналізу наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів, дало можливість дійти такого висновку: а) поняття "відповідальність особистості" в контексті профілю професії "менеджер" має виражені ознаки професійної спрямованості, оскільки міжособистісні відносини менеджера в трудовому колективі регламентовано й підпорядковано виконанню виробничих завдань; б) поняття "відповідальність" стосовно професії "менеджер" є складним утворенням, яке поєднує емоційно-вольову, особистісну, професійно-етичну складові, кожна з яких відображується в професійній готовності; в) "відповідальність" є інтегративною властивістю, оскільки рівень її сформованості позначається на успішності особистості як у навчанні, так і у фаховій діяльності.

3. Модель формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів має передбачати цілеспрямоване формування професійної відповідальності, відповідну методику реалізації навчально-виховних впливів, спрямованих на формування відповідальності, яка може бути ефективною завдяки методам інтерактивного навчання (ділових ігор, у тому числі з використанням спеціальних комп'ютерних програм), роботі в малих групах, застосуванню проектних методик. Важливим для формування позитивного "акме - діагнозу" є істотні позитивні зрушення стосовно мотивації саморозвитку, спрямованості особистості на саморозвиток і самовдосконалення, що досягається внаслідок навчання з використанням методів активного навчання і проектних методик.

4. Педагогічні умови успішного застосування запропонованої моделі процесу формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів можна сформулювати як такі: 1) зорієнтованість навчально-виховного процесу на моделювання діяльності менеджера; 2) проблемність змісту навчання та його розгортання в діяльності з виконання навчальних завдань; 3) стимулювання відповідальності за прийняті рішення; 4) оптимальне співвідношення між виконавською діяльністю та діяльністю в ролі лідера малої групи; 5) поширення дії моделі формування професійної відповідальності на переддипломну практику як особливу форму навчальної діяльності. Застосування системи навчально-виховних впливів, спрямованих на формування відповідальності як важливої, інтегративної складової професійної готовності менеджера, має як свідчать результати дослідження, охоплювати всі етапи навчання - від навчання загальноосвітніх та базових курсів навчального плану, спеціальних курсів, до проведення переддипломної практики.

5. Окремо слід відзначити позитивний вплив оцінювання особистісних якостей майбутніх менеджерів під час переддипломної практики, яке стимулює самовдосконалення майбутнього менеджера, сприяє формуванню перспективних ліній професійного розвитку, коригуванню можливих недоліків професійної підготовки.

Застосування розробленої моделі формування професійної відповідальності дозволило істотно покращити результати підготовки майбутніх менеджерів, зокрема, за даними, отриманими в експерименті, частка випускників, які мають середній і високий рівні сформованості професійної відповідальності, збільшилась на 13%. До позитивних результатів застосування запропонованої моделі можна віднести також і суттєве збільшення виявлення і генералізації вольових якостей майбутніх менеджерів.

Отримані практичні результати можуть бути використані в навчальних закладах, які готують менеджерів різного рівня та фахової спеціалізації. Виходячи з викладеного вище, у зазначених ВНЗ, з метою формування професійної відповідальності, можна рекомендувати використання таких форм активного навчання, в яких поєднуються групове виконання і персональне прийняття рішення. Також важливим у даному контексті є забезпечення рефлексії студентами власного стану професійної готовності з використанням як орієнтиру оцінкових суджень керівників переддипломної практики. З цією метою бажано використовувати розроблені в процесі дослідження рекомендації.

Проведене дослідження повною мірою не вичерпало всі аспекти проблеми формування відповідальності як складової професійної готовності майбутніх менеджерів. Подальшого дослідження потребують проблеми застосування розроблених підходів до системи дистанційного навчання, в тому числі для закладів післядипломної освіти та підвищення кваліфікації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Орлов А.О. Культурологія: навчально-методичний посібник для студентів психологічного, економічного, художньо-технічного та юридичного факультетів КІРУЕ. - Кіровоград: Імекс - ЛТД, 2005. - 39 с.

2. Орлов А.О. Термінологічний словник з культурології. Кіровоград, Імекс - ЛТД, 2009. - 20 с.

3. Орлов А.О., Орлова Є.А. Характерні особливості формування самостійності та відповідальності у дітей на різних вікових етапах розвитку // Рідна школа. - 2005. № 6 - C.66-68.

4. Орлов А.О. К проблеме "ответственность" // Наук. праці академії: вип. ІІІ, ч. І / за ред. Р.М. Макарова. - Кіровоград, ДЛАУ, 1998. - С. 256 - 270.

5. Орлов А.О. Вплив соціально-економічних факторів на формування особистості підлітків та старшокласників // Теоретичні питання освіти і виховання: Зб. наук. праць. - Вип. 19. - К. КДЛУ, 2002. - C. 120 - 125.

6. Орлов А.О. Дослідження результативності дидактичної моделі процесу формування відповідальності // Теоретичні питання освіти і виховання. Зб. наук. праць -Вип. 14.-К. КДЛУ, 2001. - С. 84 - 87.

7. Орлов А.О. Формування відповідальності підлітків у нових економічних умовах // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. праць. Вип. 8 К. КДЛУ, 2000. - C. 95-99.

8. Орлов А.О. Роль сім'ї у формуванні відповідальності // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. праць. Вип. 10 К. КДЛУ, 2000. - C. 161 - 165.

9. Орлов А.О. Місце відповідальності в структурі особистості підлітка // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. праць. Вип. 11 К. КДЛУ, 2000. - C. 161 - 165.

10. Орлов А.О. Вплив рівня педагогічної культури батьків на формування відповідальності у старшокласників // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. праць. Вип. 17 К. КНЛУ, 2001. - С. 155 - 160.

11. Орлов А.О. Пріоритети довузівської підготовки "Рідна школа" № 12 (899) грудень, 2004. - С. 77.

12. Орлов А.О. Аналіз досліджень проблеми відповідальності як характеристики особистості менеджера - Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2007. - С. 200 - 212.

13. Орлов А.О. Готовність майбутніх менеджерів до професійної діяльності як мета навчально-виховного процесу // Сб. науч. трудов по материалам международной научно-практической конференции "Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития 2008". Т. 12. Педагогика, психология и социология. - Одесса: Черноморье, 2008. - С. 45 - 52.

14. Орлов А.О. Конструювання навчально - виховного процесу, спрямованого на забезпечення підготовки сучасного менеджера // Вища освіта України - Дод. 3, т. ІІІ (10) - 2008 р. - Темат. вип. "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору". - Гнозис. - С. 366 - 373.

15. Орлов А.О. Психологічні особливості студентів і закономірності їх становлення як майбутніх менеджерів // Вісник Черкаського університету. Педагогічні науки. - Вип. 131. Ч. - 2008. - С. 90 - 95.

16. Орлов А.О. Методика вивчення рівнів сформованості відповідальності у майбутніх менеджерів / Актуальні проблеми вищої професійної освіти України: матеріали науково-практичної конференції: За заг. ред. Е.В. Лузік, О.М. Акмалдінової - К.: НАУ, 2008. - С.34-35.

17. Орлов А.О. Формування відповідальності у студентів - майбутніх менеджерів у інформаційному суспільстві через навчальний процес / Науково-теоретична конференція "Гармонізація науки і вищої освіти в умовах інформаційного суспільства" К. 2008. - С. 43.

18.Орлов А.О. Методика визначення рівнів сформованості відповідальності у майбутніх менеджерів: Тези //Актуальні проблеми вищої професійної освіти України: матеріали науково-практичної конференції 20 - 21 березня 2008 р./За заг. ред. Е.В. Лузік, О.М. Акмалдінової. - К.: НАУ, 2008. - С. 34-35.

19. Орлов А.О. Психолого-педагогічні передумови формування майбутнього менеджера: Тези // Актуальні проблеми вищої професійної освіти України: матеріали науково-практичної конференції 2009 року / за заг. ред. Е.В. Лузік, О.М. Акмалдінової. - К.: НАУ, 2009. - С. 81.

АНОТАЦІЇ

професійний менеджер навчальний відповідальність

Орлов А.О. Формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2009.

У дисертації досліджується проблема формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів. Розроблено експериментальну модель професійної підготовки майбутніх менеджерів, яка передбачає цілеспрямоване формування професійної відповідальності, й відповідну методику її реалізації. Доведено, що реалізація навчально-виховних впливів, спрямованих на формування відповідальності, може бути ефективною завдяки методам інтерактивного навчання (ділові ігри, зокрема з використанням спеціальних комп'ютерних програм), роботі в малих групах, проектним методикам. Сформульовано педагогічні умови застосування запропонованої моделі.

Ключові слова: відповідальність, професійна готовність, менеджер, інтерактивне навчання, ділові ігри, проектна методика, комп'ютерні програми.

Орлов А.А. Формирование профессиональной ответственности будущих менеджеров. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины. - Киев, 2009.

В диссертации исследуется проблема формирования профессиональной ответственности будущих менеджеров.

Разработана экспериментальная модель профессиональной подготовки будущих менеджеров, предусматривающая целенаправленное формирование профессиональной ответственности и соответствующую методику ее реализации. Уточнение содержания и взаимосвязи понятий "профессиональная ответственность" и "профессиональная готовность", осуществленное с привлечением результатов анализа научных исследовании отечественных и зарубежных авторов, позволило сделать следующие выводы: а) понятие "ответственность личности" в контексте профиля профессии "менеджер" имеет явно выраженные признаки профессиональной направленности, поскольку межличностные отношения менеджера в трудовом коллективе определенным образом регламентированы и подчинены выполнению производственных заданий; б) понятие "ответственность" относительно профессии "менеджер" является сложным свойством личности, которое содержит эмоционально-волевую, личностную, профессионально-этическую составляющие, каждая из которых отображается в профессиональной готовности; в) "ответственность" является интегративным свойством, поскольку уровень ее сформированности отражается на успешности личности как в учебе, так и в будущей профессиональной деятельности.

Доказано, что реализация учебно-воспитательных влияний, направленных на формирование ответственности, может быть эффективной благодаря методам интерактивного обучения (деловых игр, в том числе с использованием специальных компьютерных программ), работе в малых группах, проектным методикам. Выявлены педагогические условия применения предложенной модели, которые могут быть сформулированы следующим образом: 1) ориентированность учебно-воспитательного процесса на моделирование деятельности менеджера; 2) проблемность содержания обучения и процесса его развертывания в деятельности по выполнению учебных заданий; 3) стимулирование ответственности за принятые решения; 4) оптимальное соотношение между исполнительской деятельностью и деятельностью в роли лидера малой группы; 5) распространение действия модели формирования ответственности на преддипломную практику как особенную форму учебной деятельности. Применение системы учебно-воспитательных влияний, направленных на формирование ответственности как важной интегративной составляющей профессиональной готовности менеджера должно, о чем свидетельствуют результаты исследования, охватывать все этапы учебы от изучения студентами общеобразовательных и базовых курсов учебного плана, специальных курсов, до их участия в производственной практике.

Результаты педагогического эксперимента свидетельствуют о целесообразности рассмотрения ответственности как составляющей готовности будущего менеджера к профессиональной деятельности и применения в процессе подготовки будущих менеджеров разработанной модели формирования ответственности. Отдельно следует отметить положительное влияние процесса оценивания личностных качеств будущих менеджеров во время преддипломной практики. Можно считать, что отмеченное оценивание стимулирует самоусовершенствование будущего менеджера, стимулирует формирование перспективных линий профессионального развития, способствует коррекции возможных недостатков профессиональной подготовки. Перспективы исследования рассмотренной проблемы связаны с исследованием применимости разработанной модели учебно-воспитательного процесса к использованию в системах дистанционного обучения, системе повышения квалификации и переподготовки менеджеров.

Ключевые слова: ответственность, профессиональная готовность, менеджер, интерактивное обучение, деловые игры, проектная методика, компьютерные программы.

Orlov A.O. Forming professional responsibility of future managers. - Manuscript.

Thesis for a Candidat degree on pedagogical science by specialty 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education, - Institute of Higher Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

This dissertation deals with the problem of forming professional responsibility of a future managers. Much attention is paid to experimental pattern of professional training of a future managers which provides goal-oriented professional responsibility forming and methods of their application. Realization of scientific and training influences may be effective due to using interactive training methods (business games, including applying special computer programs), working in small groups, using project methods. Pedagogical conditions of applying proposed pattern were formed.

Key words: responsibility, professional training, manager, interactive training, business games, project methods, computer programs.

Размещено на Allbest.ru

...