Становлення та розвиток музичної освіти на Буковині (кінець XVIII – початок ХХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

УДК 372.878 (477.85) "17/19"

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ

НА БУКОВИНІ (КІНЕЦЬ XVIII - ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

МЕЛЬНИЧУК ЯРИНА МАНОЛІЇВНА

Івано-Франківськ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Руснак Іван Степанович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри педагогіки та методики початкової освіти

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Брилін Борис Андрійович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри естрадного мистецтва та ансамблевої гри;

кандидат педагогічних наук, доцент Черкасов Володимир Федорович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, доцент кафедри вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання

Захист відбудеться "3" квітня 2009 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.01 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79, конференц-зала Будинку вчених.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79).

Автореферат розісланий "2" березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.Р. Кирста

Анотації

Мельничук Я.М. Становлення та розвиток музичної освіти на Буковині (кінець XVIII - початок ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2009.

Дисертація присвячена історико-педагогічному аналізу становлення та розвитку музичної освіти на Буковині в досліджуваний період. Встановлено, що в кінці XVIII - на початку ХХ століття в краї функціонувала система музичної освіти, яка мала певний ступеневий характер і розмежовувалася на приватну, державну та громадську освіту. Вперше розкрито еволюцію змісту музичної освіти в навчальних закладах Буковини, проаналізовано навчальні плани, організаційно-методичне забезпечення викладання предметів музично-естетичного спрямування в початкових (народна школа), середніх (класична гімназія), пофесійних (учительські семінарії) та спеціальних (музичні школи) навчальних закладах краю; розглянуто організацію кваліфікаційної підготовки з музики для студентів учительських семінарій державного і приватного підпорядкування. Здійснено аналіз підручників, посібників та співанників, створених буковинськими митцями С. Воробкевичем та Ю. Федьковичем, що використовувались у системній музично-освітній діяльності в закладах народного і середнього шкільництва. Вивчено питання музичної освіти і виховання в оцінці педагогів краю, щодо викладання предмету "Співи" в навчальних закладах Буковини. Актуалізовано історичний досвід розвитку музичної освіти Буковини щодо її творчого використання в сучасній системі освіти України.

Ключові слова: музична освіта, професійна музична освіта, предмет "Співи", музична школа, освіта Буковини.

Мельничук Я.М. Становление и развитие музыкального образования на Буковине (конец XVIII - начало ХХ века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника. Ивано-Франковск, 2009.

В работе проанализированы экономические, политические и социокультурные предпосылки становления и развития музыкального образования на Буковине в конце XVIII - начале ХХ века. Впервые раскрыта эволюция содержания музыкального образования в крае, проанализированы учебные планы, обосновано организационно-методическое обеспечение преподавания предметов музыкально-эстетического цыкла в народных, средних и профессиональных учебных заведениях Буковины. Установлено, что особенностями развития музыкального образования в народных и средних учебных заведениях края были: обязательность в овладении учениками музыкальной граммотой, умений вокально-хорового исполнительства в многоголосом составе хорового коллектива, введение произведений церковного, авторского и народного содержания, акцент на осознанное и мотивированное обучение, обоснование форм и методов музыкального образования и воспитания молодежи, направленных на сохранение национальных и общеевропейских традиций построения уроков пения. Высшей степенью общего музыкального образования на Буковине в исследуемый период была деятельность среднеспециальных учебных заведений учительских семинарий, где осуществлялась многоуровневая музыкальная подготовка. Слушатели изучали многоголосое хоровое пение, овладевали дирижерскими навыками, игрой на музыкальных инструментах (скрипка, фортепиано, орган), познавали теорию и гармонию музыки, сведения из музыкальной литературы, проходили методическую подготовку в практике преподавания предмета "Пение" в народных школах края.

Установлено, что благодаря введению государственных законов о школьном образовании в Австрийской империи в 1869 г., музыкальное образование на Буковине оказывало существенное воздействие на общее развитие и воспитание учеников. Углублялись их музыкальные знания, вырабатывались вокально-хоровые навыки, развивались музыкальные способности, формировались музыкальные вкусы, что способствовало их творческому самовыражению и т. д.

Охарактеризованы учебники, пособия и песенники для использования в учебном процессе народных и средних школ. Так, буковинскими деятелями музыкального искусства и образования И. Воробкевичем и Ю. Федьковичем была создана музыкально-дидактическая литература: учебник "Музыкальная гармония", "Краткий, общий курс изучения музыки для школы и дома", сборники песен для народних и средних школ.

Значительный объем разьяснительных материалов и методических советов по подготовке учителей пения, теоретических и практических аспектов проведения уроков пения в школе, было напечатано на страницах педагогических газет Буковины ("Bukowiner Padдgogische Blдtter", "Bukowiner Schule", "Проминь", "Каменяры"), что подчеркивает интерес к вопросам музыкального образования.

Также в работе проанализирована деятельность профессиональных музыкальных учебных заведений, которые были созданы в структуре национальных музыкальных обществ Буковины (60-е года ХIX - начало ХХ в.), немецкого "Общества содействия музыкальному искусству на Буковине" и украинского "Общества развития украинской музыки, песни и драматического искусства", где был достигнут высокий уровень профессиональной подготовки учащихся как в области исполнительства, так и в музыкально-теоретическом аспекте. Особенностью их деятельности была открытость к прогрессивным европейским музыкально-педагогическим идеям, что позволило воспитать плеяду талантливых и всемирно известных музыкантов и композиторов Э. Емери, Е. Мандычевского, Д. Мэера, Э. Пауэра, Л. Роттенберга и др. Исследованием установлено, что на Буковине в изучаемый период функционировала система музыкального образования, которая включала в себя государственные, общественные и частные учебные заведения. Также в работе актуализирован исторический опыт развития музыкального образования на Буковине в исследуемый период относительно возможностей его творческого использования в современной системе образования Украины. педагогічний музичний естетичний

Ключевые слова: музыкальное образование, профессиональное музыкальное образование, предмет "Пение", музыкальная школа, образование Буковины.

Melnychuk Y. M. Formation and development of the music education in Bukovyna (the end of the XVIII - the beginning of the XX century). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in pedagogics, in speciality - 13.00.01 - general pedagogics and the history of pedagogics - Prykarpatsky National University, Ivano-Frankivsk, 2008.

This thesis is devoted to the historical-pedagogical analysis of the formation and the development of the music education in Bukovyna during the researched period. It is proved that at the end of the XVIII - the beginning of the XX century the system of music education existed in the region and it had a certain stepped character and was divided into private, state and public education. For the first time, the evolution of the content of the music education in the educational establishments of Bukovyna is revealed, the curriculum, methodological support of the teaching of the music and aesthetic subjects in primary (popular school), secondary (classical gymnasia), professional (teacher seminaries) and specialized (music school) educational establishments of the region are analysed; the organization of the qualified music preparation for the students of teacher seminaries both of state and private origin are considered. The analysis of the text-books, manuals and song-books compiled by Bukovynian artists S. Vorobkevych and Y. Fedkovych and used in the system of music education in the establishments of primary and secondary education is made. The problem of music education and up-bringring estimated by the teachers of the region concerning teaching the subject "Singing" in the educational establishments of Bukovyna is stadied. The historical experience of the development of the music education in Bukovyna concerning its creative usage in the modern system of education in Ukraine is made the matter of current interest.

Key words: music education, professional music education, subject "Singing", music school, education of Bukovyna.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку України в контексті світового та європейського інтеграційних процесів особливої гостроти набуває потреба підвищення ролі гуманітарної освіти як ефективного засобу формування духовного потенціалу кожного індивіда й суспільства в цілому.

Невід'ємним чинником духовного розвитку особистості виступає музична освіта. Посилення музично-естетичного компонента змісту освіти, насичення його здобутками національної музичної культури створюють підґрунтя для поетапного й послідовного втілення сучасних освітніх пріоритетів, визначених Концепцією загальноосвітньої школи України, Державною національною програмою "Освіта" (Україна ХХІ століття), Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті тощо.

У контексті сучасних процесів гуманізації і гуманітаризації освіти особливого значення набуває дослідження регіональних особливостей формування музичної культури й освіти як явищ, що мають порівняльний і взаємозалежний характер і в сукупності відтворюють цілісність вітчизняного та світового музичного мистецтва як феномену людської культури.

Важливі аспекти історичного розвитку музичної освіти і виховання в Україні розглянуті в дослідженнях науковців минулого й сьогодення: С. Горбенка, Т. Грищенко, С. Миропольського, В. Михайличенка, В. Черкасова, К. Шамаєвої та ін.

Зміст і форми музичної освіти, особливості музично-естетичного виховання в Україні на різних етапах розвитку історико-педагогічної науки відображені у працях Б. Бриліна, І. Єгорової, Л. Коваль, В. Кузьмічової, О. Лобової, А. Омельченко, О. Цвігун та ін.

Вивченню регіональних особливостей формування музичної освіти й культури присвячені праці Н. Бовсунівської, О. Легкун (Волинь); О. Поясик, Л. Проців, І. Фрайта, М. Черепанина (Галичина); А. Желан (Південна Україна) та ін.

У контексті регіональних досліджень актуальним видається також аналіз розвитку музичної освіти на Буковині кінця XVIII - початку ХХ століття, що внаслідок історичних обставин формувалася як органічна складова українського та європейського освітнього простору.

Окремі аспекти становлення української освіти і мистецтва на Буковині проаналізовано в працях дослідників історії краю (Т. Бриндзан, М. Гарас, О. Добржанський, А. Жуковський, Д. Квітковський, В. Курило, М. Ліщенко, Г. Піддубний, О. Романець, В. Сімович та ін.); проблеми розвитку української освіти на Буковині кінця XVIII - початку ХХ століття розкриті в працях С. Далавурака, Л. Кобилянської, І. Ковальчук, О. Пенішкевич, І. Петрюк, Л. Тимчук, І. Хілька та ін.

Крім того, цінними джерелами з проблеми становлення і розвитку музичного мистецтва й освіти на Буковині є праці німецьких (А. Гржімалі, А. Мікуліч, А. Норст, Л. Штауфе-Сімігінович), румунських (Г. Ончул, Л. Русу) та українських (М. Білинська, І. Глібовицький, К. Демочко, М. Загайкевич, О. Залуцький, А. Кушніренко, С. Процик, В. Процюк, О. Яцків та ін.) дослідників. Однак названі науковці лише частково торкалися деяких аспектів розвитку музичної освіти в краї, розглядали музично-педагогічну й творчу діяльність окремих митців.

Актуальність проблеми, її практична значущість та відсутність комплексного історико-педагогічного дослідження зумовили вибір теми дисертації "Становлення та розвиток музичної освіти на Буковині (кінець XVIII - початок ХХ століття)".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки та методики початкової освіти факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича як складову теми "Розвиток освіти і виховання в Україні і українському зарубіжжі" (номер державної реєстрації 0105U004499). Тему дисертації затверджено Вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 3 від 10 травня 2004 р.) та узгоджено на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 15 червня 2004 р.).

Мета дослідження: проаналізувати організаційно-змістові й навчально-методичні засади становлення та розвитку музичної освіти на Буковині кінця XVIII - початку ХХ століття з метою виявлення можливостей їх творчого використання в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах та закладах професійної освіти України.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

- виявити соціокультурні чинники становлення та етапи розвитку музичної освіти на Буковині кінця XVIII - початку ХХ століття;

- розкрити особливості музичної освіти в системі шкільництва Буковини досліджуваного періоду;

- охарактеризувати музичну освіту як напрям фахової освіти в краї;

- встановити можливості творчого використання досвіду музичної освіти Буковини досліджуваного періоду в сучасній системі освіти України.

Об'єкт дослідження: музична освіта Буковини кінця XVIII - початку ХХ століття.

Предмет дослідження: зміст, форми та методи музичної освіти в народних, середніх і професійних навчальних закладах Буковини досліджуваного періоду.

Для досягнення поставленої мети використані такі методи дослідження: загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація і класифікація зібраного емпіричного матеріалу, архівних джерел); порівняльно-аналітичний (історико-педагогічний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, матеріалів педагогічної преси краю з досліджуваної проблеми); хронологічно-системний і проблемно-пошуковий (класифікація й обґрунтування змісту, форм і методів музичної освіти в період становлення та розвитку шкільництва Буковини); структурний (аналіз навчальних планів, програм, річних звітів, підручників, посібників і співанників для навчальних закладів краю).

Джерельна база дослідження. Фактологічне підгрунтя дисертації складають документи й матеріали Державного архіву Чернівецької області фондів: № 3 "Крайове управління Буковини", № 39 "Чернівецький міський магістрат", № 211 "Крайова Шкільна Рада Буковини", № 320 "Митрополія Буковини", № 1006 "Приватна жіноча учительська семінарія товариства "Українська школа" в м. Чернівці"; фонди літературно-меморіального музею імені Юрія Федьковича; бібліотеки Чернівецького обласного краєзнавчого музею; відділів цінної та рідкісної книги наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Національної бібліотеки імені В. Вернадського НАН України (м. Київ); національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України (м. Львів); наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

У дисертації використані автентичні досліджуваному періоду документи, періодичні видання: збірники законів, звіти, хроніки, річники та програми середніх навчальних закладів Буковини, навчальні плани, пісенники, підручники й посібники з музики; публікації крайової періодики ("Буковина", "Нова Буковина", "Промінь" "Каменярі", "Bukowiner Pдdagogische Blдtter" ("Буковинські педагогічні листки"), "Bukowiner Schule" ("Буковинська школа") "Учитель"). Доповнюють джерельну базу дослідження сучасні науково-педагогічні праці, монографії, дисертації з історії розвитку українського шкільництва та художньої освіти на Буковині і дотичні до теми роботи музично-педагогічні дослідження з проблеми формування музичної освіти в Україні кінця XVIII - початку ХХ століття.

Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець XVIII - початок ХХ століття. Нижня межа пов'язана із входженням Буковини у 1775 р. до складу Австрійської держави, верхня - із приєднанням Північної Буковини у 1918 р. до королівської Румунії, що зумовило суттєві зміни в діючій системі музичної освіти.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше комплексно проаналізовано становлення та розвиток музичної освіти на Буковині кінця XVIII - початку ХХ століття; розкрито організаційні засади, зміст, форми та методи музичної освіти у народному, середньому, середньо-спеціальному та музично-професійному шкільництві краю в контексті розвитку європейської та вітчизняної педагогічної науки і музичного мистецтва досліджуваного періоду; виокремлено особливості ступеневого розвитку музичної освіти на Буковині; обґрунтовано можливості творчого використання досвіду музичної освіти Буковини в сучасних освітніх закладах України. У науковий обіг введено невідомі та маловідомі архівні документи, пов'язані з формуванням системи музичної освіти на Буковині кінця XVIII - початку ХХ століття (Державний архів Чернівецької області: Ф.3, опис 2, справи № 6647, 14777, 20780, 22379, 23431; Ф.39, опис 1, справа № 1434; Ф.211, опис 1, справи № 1331, 1394, 1449, 1523, 1784, 2412, 2555; Ф.211, опис 2, справи № 734, 1097; Ф.320, опис 3, справа № 1288; Ф.1006, опис 1, справи № 2, 3).

Практичне значення роботи. Результати дослідження використано в спецкурсі "Розвиток українського музичного мистецтва і освіти на Буковині" для студентів спеціальності "Музична педагогіка і виховання" факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (акт № 17-13/2289 від 19.09.2008 р.). Матеріали дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (акт № 425 від 19.09.2008 р.); Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт № 866 від 22.09.2008 р.); Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акт № 831-28/03 від 25.09.2008 р.). Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, для написання підручників та посібників з історії шкільництва, мистецтва і освіти Буковини.

Апробація результатів дослідження забезпечена виступами на міжнародних: "Творчість Юрія Федьковича в контексті української та світової літератури" (Чернівці, 2004); "Підготовка соціальних педагогів у вищій школі до здійснення соціального супроводу кризових категорій населення" (Чернівці, 2004); "Модернізація мистецької освіти у контексті євроінтеграції" (Одеса, 2006); "Підготовка соціальних педагогів та соціальних працівників в Україні в контексті Болонського процесу" (Чернівці, 2007); "Бібліотеки - центри духовної спадщини", присвячена 600-річчю першої писемної згадки про Чернівці (Чернівці, 2008); всеукраїнських: "Розвиток змісту освіти як історико-педагогічна проблема" (Чернівці, 2003); "Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні" (Ніжин, 2004); "Особистість Омеляна Поповича в контексті розвитку освіти та культурно-громадського життя Буковини кінця ХІХ ст. - до сучасності" (Чернівці, 2006); "Василь Сухомлинський - видатний педагог, гуманіст, мислитель ХХ століття" (Чернівці, 2008); та міжвузівських: "Теорія і практика співацького процесу в навчальному закладі: традиції, перспективи" (Луцьк, 2005) науково-практичних конференціях, засіданнях кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2006-2008 рр.).

Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження висвітлено в 15 одноосібних публікаціях, з яких 13 - наукові статті у фахових виданнях ВАК України.

Структура дослідження: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (361 найменування, із них 92 - іноземними мовами та 35 архівних документів). Загальний обсяг дисертації - 303 сторінки, з яких - 176 основного тексту. Робота містить додатки на 90 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, відображено їх апробацію.

У першому розділі - "Культурно-історичні передумови становлення та розвитку музичної освіти на Буковині (кінець XVIII - початок ХХ століття)" - розкрито ступінь дослідженості проблеми в науковій історико-педагогічній, музикознавчій та краєзнавчій літературі, проаналізовано соціокультурні чинники становлення та виокремлено етапи розвитку музичної освіти на Буковині в досліджуваний період.

Доведено, що процес становлення, сутність, характер та етапи розвитку музичної освіти на Буковині зумовлені політичними, економічними та соціокультурними факторами кінця XVIII - початку ХХ століття. Завдяки підтримці австрійською владою переселенських процесів на територію краю, появі в 30-х роках ХІХ ст. перших учителів музики, музикантів-виконавців зароджується приватна професійна музична освіта, що була доступна лише заможному класу. Для широкого загалу можливість здобути навички співу та елементарні знання з музики реалізовувалась через діяльність церковнопарафіяльних, монастирських шкіл та шкіл-дяківок, які діяли в кінці XVIII - на початку ХІХ століття.

Крізь призму загальноєвропейських мистецьких традицій відбувається створення внутрішнього культурномистецького середовища в Чернівцях, де у 30-40-х роках ХІХ ст. розгортається музично-концертне життя. На цей період припадає приїзд на Буковину всесвітньо відомих музикантів-віртуозів і композиторів (Н. Бернацького, М. Гаузера, К. Ліпінського, Ф. Ліста, Ф. Кольберга, І. Тедеско), фахове становлення місцевих обдарованих музикантів (Й. Кауфмана, К. Мікулі) та налагодження культурної співпраці між Чернівцями, Львовом та Віднем.

Становлення музичної освіти в краї відбувалося у контексті розвитку шкільництва, ініційованих урядом освітніх реформ (закон від 14 травня 1869 р.), суспільно-громадських процесів. Маємо на увазі фінансову підтримку шкільництва, розбудову мережі народних, середніх та професійних навчальних закладів, проголошення Буковини у 1861 р. окремим коронним краєм Австрії, створення вищого органу крайової влади Буковинського сейму, заснування Крайової Шкільної Ради, яка здійснювала контроль за діяльністю повітових і місцевих шкільних рад, затверджувала навчальні плани, посібники, підручники для середніх і релігійних шкіл, складала річні звіти про стан шкільної справи тощо. Зазначимо, що в освітній політиці австрійського уряду, в контексті підтримки європейських стандартів викладання у галузі музичної освіти, чіткого окреслення набуває позиція надання музичному вихованню загальнодоступного характеру.

Важливим свідченням підтримки австрійським урядом розвитку культури було ініціювання Міністерством освіти і віросповідань заходів по збереженню та запису музичного фольклору народів Австро-Угорщини, і Буковини зокрема, запровадження мистецьких стипендій для талановитих композиторів, художників та літераторів, серед яких значне коло займали українські діячі літератури і мистецтва. Такі стипендії на Буковині отримали у свій час композитори С. Воробкевич, О. Гржімалі, Є. Мандичевський, письменниця О. Кобилянська, художники Е. Бучевський, М. Івасюк, А. Кохановська та ін., що підкреслює толерантну суспільно-культурну політику австрійської влади. Загалом, музичне мистецтво Відня справило величезний вплив на формування провідних композиторів і митців краю С. Воробкевича, Є. Мандичевського, К. Мікулі, Ч. Порумбеску, О. Руснака, В. Урсуляк, Т. Флондора та ін., які у вищих музичних закладах Австро-Угорської імперії отримали вільний доступ до скарбниці науки й мистецтва.

Діяльність громадських об'єднань і рухів стала результатом заснування в краї національних музичних і співочих організацій: "Товариства сприяння музичному мистецтву на Буковині", "Чоловічого співочого товариства", "Шубертбунду", "Гармонії", "Буковинського Бояну", "Міщанського хору", "Товариства плекання української музики, пісні і драматичної штуки", українських студентських товариств "Согласіє", "Січ", "Союз" та ін., які відіграли помітну роль у національно-культурному відродженні краю, в пропаганді музичного мистецтва та освіти через проведення концертної діяльності, музичних ярмарок, мистецьких з'їздів тощо. Завдяки їх плідній праці були закладені основи для поширення фахової музичної освіти, яка, маючи громадський характер і ґрунтуючись на правових нормах австро-угорського законодавства, створила перспективи для діяльності національних музичних шкіл.

Визначені соціокультурні передумови вплинули на формування етапів становлення та розвитку музичної освіти в краї, які, умовно, складали п'ять періодів: початковий (1775-1829 рр.), підготовчий (1830-1848 рр.), формуючий (1849-1861 рр.), сутнісно-ступеневий (1862-1913 рр.) та період "згасання" (1914-1918 рр.).

У другому розділі - "Розвиток музичної освіти в навчальних закладах Буковини (друга половина ХІХ - початок ХХ століття)" - проаналізовано еволюцію змісту, форм і методів музичної освіти в системі шкільництва Буковини, висвітлено методичне забезпечення викладання музичних дисциплін у навчальних закладах досліджуваного періоду та оцінку тогочасних педагогів розвитку музичної освіти і виховання в місцевому шкільництві.

Встановлено, що предмет "Співи" в навчальних закладах Буковини різних типів поділявся на церковний та світський хоровий спів. Зміст та види вокально-музичної діяльності учнів на уроках співів реалізовувалися на таких рівнях: початковий - курс вправ, спрямованих на вироблення умінь корегувати роботою слуху і голосу, розвиток відчуття ритму і ладу, навичок правильного дихання, вимови і потрапляння в тон; основний - вивчення пісень релігійного та світського характеру й знання нотної грамоти, вищий - оволодіння навичками двоголосого співу. Вони визначались змістом навчальних планів, затверджених для кожного типу народної школи. Рівень школи впливав на градацію навчальних вимог. Чим меншекласною була школа, тим простішими вони були. Загалом предмет "Співи" у різних типах народних шкіл складав від 2 до 6 годин на тиждень. Виявлено, що навчання співу в народних школах Буковини здійснювалося такими методами: синтетичним (використання нотної грамоти), аналітичним (спів на слух почутої мелодії з голосу вчителя і її аналіз) та цифровим (за допомогою цифр учні визначали висоту й довжину ноти).

У середніх навчальних закладах Буковини предмет "Співи" входив до циклу факультативних дисциплін. Його впровадження пов'язане з реформою середньої школи 1849 року, здійсненою відповідно до "Організаційного нарису гімназій і реальних шкіл Австрії", в якому було ініційовано введення до навчального плану необов'язкових предметів. Доведено, що, незважаючи на вільний статус предмету "Співи", рівень його викладання був надзвичайно високим; це підтверджують звіти, річники і програми гімназій. Учнівські хорові колективи виконували чотириголосі твори багатьох німецьких, українських та румунських композиторів, серед яких виділимо Бріннса, Дюррнера, Котеса, Лідерштрауса, Меєрса, Мендельсона, Сімона, Штадлера, Шустера; Бортнянського, Колессу; Віду, Музическу, Піма, Порумбеску та ін. Організація хорових занять ґрунтувалася на диференційованому підході. Для кожної групи хорового колективу була підібрана відповідна система навчальних завдань, вправ і вокалізів, за допомогою яких удосконалювалася хорова майстерність учнів. Кількість відведених годин на заняття співом у різних середніх закладах коливалася від 2 до 9 годин навчального часу на тиждень, що зумовлювалось конфесійним характером музичної освіти. Для кожної національної групи учнів проводилися хорові заняття.

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття спостерігається підвищення інтересу учнів до світської хорової та інструментальної музики. Спільною рисою для уроків співів у закладах народного і середнього шкільництва Буковини була тенденція до оновлення форм музичної освіти через введення театральних вистав, виступи хорових учнівських колективів на шкільних святах, "сходах", у недільних богослужіннях у храмах, використання співу під час прогулянок, дитячих ігор і забав, звернення до народних і авторських пісень, зацікавлення грою на музичних інструментах, проведення музично-декламаторських, літературно-музичних вечорів тощо.

Розкрито роль фахової підготовки вчителів народних шкіл, важливим компонентом професійного становлення яких була музично-виконавська діяльність і навчально-методична підготовка з викладання предмету "Співи" в закладах народного шкільництва. Встановлено, що обов'язковою складовою уроків музики в учительських семінаріях було використання вправ для вироблення і розвитку голосу з поступовим оволодінням навичок керування хоровим колективом, наявність базових знань з музикознавства, теорії та гармонії музики, музичної літератури і методики навчання співу, яка складала, згідно із законодавчими приписами, 6 годин на тиждень. До базового компоненту музичної освіти в учительських семінаріях входило володіння грою на скрипці, для чого відводилось 2 тижневих години навчального часу. На чоловічому відділенні Чернівецької учительської семінарії гру на скрипці запроваджено 1870/71 н. р., до обов'язкових предметів 1882/83 н. р введено також гру на органі та фортепіано. Для студентів третього курсу семінарії організовувалося спостереження практичних уроків співів у базових школах (школах вправ), а на четвертому курсі тривала педагогічна практика з викладання предмету "Співи" для різних ступенів народної школи.

Професійні основи музичного виховання підтримувалися й у приватній педагогічній освіті. Так, діяльність української жіночої учительської семінарії товариства "Українська школа" в Чернівцях (1909-1920 рр.) підтверджує вивчення майбутніми вчителями широкого спектру народних пісень патріотичного та релігійного змісту, які складали основу рекомендованого для народних шкіл покажчика пісень. Авторитетність музичної освіти у змісті підготовки вчителів забезпечувались і тим, що викладацький склад учительських семінарій був представлений відомими діячами музичного мистецтва і освіти на Буковині С. Воробкевичем, Д. Діяконовичем, А. Кужелею, В. Рустом, І. Хавеліком та ін.

Потреба народних і середніх шкіл у навчально-методичній літературі з музики спонукала С. Воробкевича і Ю. Федьковича до створення у 60-80-х рр. ХІХ ст. низки підручників, посібників і співанників, які утворили навчально-методичне підґрунтя для вивчення музично-естетичних дисциплін у школі. Основними принципами побудови підручника "Музична гармонія" і посібника "Короткого, загального курсу навчання музики для школи і дому" С. Воробкевича були: методична доцільність запропонованих тем і завдань; відповідність складності та обсягу навчального матеріалу можливостям його засвоєння учнями; насиченість музичними прикладами, правилами, зразками, визначеннями, знаковими позначеннями; висока художня якість ілюстрацій музично-теоретичного матеріалу; синтез найважливіших відомостей з теорії музики, гармонії, музичних форм і жанрів, що в комплексі складає основу музично-теоретичних дисциплін. Співанники і збірники пісень, укладені С. Воробкевичем і Ю. Федьковичем для потреб народної і середньої школи, ґрунтувалися на принципах народності, природовідповідності, доступності, духовності, моральності, патріотизму, мотивації зацікавленості у навчанні з урахуванням здібностей учнів, введення незначного обсягу музичних відомостей з теорії музики, що входило до обов'язкового компоненту музичної освіти в народній школі, відповідність дидактичним вимогам залежно від віку учнів.

Питання викладання предмету "Співи" в навчальних закладах краю викликали резонанс у науково-педагогічній та суспільно-політичній пресі Буковини останньої третини ХІХ - початку ХХ століття, серед яких виділимо "Bukowiner Padдgogische Blдtter" ("Буковинські педагогічні листки"), "Bukowiner Schule" ("Буковинську школу"), "Каменярі", "Промінь", "Буковину", "Нову Буковину" та ін. На шпальтах крайових видань дописувачами (І. Бажанський, Ш. Бідерберг, І. Вигодівна, С. Воробкевич, А. Гуцайло, С. Канюк, О. Маковей, Ом. Попович, С. Яричевський й ін.) порушувалися навчально-методичні питання музичного виховання, важливості введення народної пісні та дитячого музичного фольклору до структури музичних занять, розробки психоло-педагогічних аспектів розвитку музичної освіти в школі, її взаємодії з іншими предметами.

У третьому розділі - "Формування професійної музичної освіти на Буковині (друга половина ХІХ - початок ХХ століття)" - розглянуто діяльність музичних шкіл, що входили до структури музичних товариств краю - німецького "Товариства сприяння музичному мистецтву на Буковині" та українського "Товариства плекання української пісні, музики та драматичної штуки", розкрито можливості творчого використання досвіду музичної освіти Буковини досліджуваного періоду в сучасній системі освіти України.

Заснування і діяльність музичних шкіл свідчить про високий рівень розвитку музичної освіти. Метою цих закладів було надання учням ґрунтовної професійної освіти як у вокальній, так і в інструментальній музиці. Спектр навчальних предметів у німецькій музичній школі був досить широким: вокальний та хоровий спів, сольна та оркестрова гра, теорія музики, гармонія, простий і подвійний контрапункт, музичні форми, інструментовка, естетика, риторика, музична література та історія мистецтв, французька та італійська мови. Навчання на кожному відділі складало 6 класів. До школи приймали учнів восьмирічного віку. Особливо здібним учням музичне товариство оплачувало навчання, вкладало кошти у налагодження плідної музично-просвітницької та концертної діяльності, розширення контингенту викладачів школи. Серед визначних педагогів музичної школи у період з 1862 по 1918 рр. були Г. Вінцент, Г. Горнер, А. Гржімалі, Й. Звонічек, Ф. Корнер, Ф. Мідларж, Ф. Пауер, А. Шлютер та ін. Славу музичній школі принесли її випускники Е. Емері, Є. Мандичевський, Д. Мейер, Е. Пауер, Л. Роттенберг та ін.

Підготовці українських професійних музичних кадрів сприяла музична школа імені М. Лисенка в Чернівцях, що діяла в 1905 - 1914 роках у структурі "Товариства плекання української пісні, музики та драматичної штуки". Її засновником і директором був український співак, диригент, музичний критик, громадсько-культурний діяч Буковини М. Левицький. Метою діяльності музичної школи стало надання молоді загальної музичної освіти, широких і глибоких професійних знань. У школі працювали досвідчені фахівці Г. Бухер, Г. Ганкевич, П. Демант, А. Франк, Р. Шульц та ін. У 1908 р. вона отримала право публічності та повноваження для видання державних свідоцтв про музичну освіту. В школі працювали такі відділи: теорії музики і композиції, де вивчали гармонію, контрапункт, основи музичної імпровізації та історію музики; відділ вокального і хорового співу; відділ фортепіано та оркестрових інструментів. Заняття були платними, їх тривалість залежала від обраного учнем фаху та складали від 5 до 8 років. Необхідною умовою для всіх викладачів школи було знання української мови та письма, що відповідало провідній ідеї її діяльності - наданню музичної освіти українським дітям. Крім того, викладачі і учні брали активну участь у концертному житті краю. Школа відіграла помітну роль у культурно-мистецькому розвитку населення Буковини на початку ХХ століття.

Аналіз джерельної бази, організаційно-змістових і навчально-методичних основ становлення та розвитку музичної освіти Буковини досліджуваного періоду дає підстави стверджувати, що напрацьовані в минулому здобутки можливо і доцільно екстраполювати на сучасність, творчо використати для покращення нині діючої системи музичної освіти в Україні. Першочерговим завданням є пожвавлення вокально-хорової діяльності в загальноосвітніх школах, посилення наукового рівня знань учнів з музики (теорія музики, сольфеджіо), використання спрощених методів наочного запису музичного тексту в донотовому періоді навчання музиці і співу, застосування системи вокальних вправ, розспіванок, вокалізів, скоромовок для розвитку голосу школярів та загальних аспектів музикальності, акцентування на підтримці музично-творчої діяльності у сфері вокально-хорового виконавства, збільшення вивчення українських народних та церковно-релігійних пісень. Також доцільно покращити підготовку педагогічних кадрів у системі музичної освіти: учителів музики і початкових класів. Порівняльний аналіз навчальних планів досліджуваного періоду і сучасності ілюструє нинішнє різке зменшення годин на вивчення музично-естетичних дисциплін. Тому необхідно оптимізувати у студентів розвиток навичок самоосвіти, науково-дослідницької, творчої, виконавської діяльності, збагатити форми і методи викладання предметів "Музика" і "Музичне мистецтво" під час проходження педагогічної практики, налагодити співпрацю між музично-педагогічними навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації та інститутами післядипломної педагогічної освіти. Запозичення кращих здобутків у сфері функціонування початкових мистецьких навчальних закладів Буковини досліджуваного періоду, характерними рисами яких були професіоналізм, розвиток творчих проявів особистості у сфері композиторської та вокально-інструментальної діяльності, ґрунтовність музично-теоретичних та мистецтвознавчих знань, створить основи для вдосконалення діяльності позашкільної ланки музичної освіти сьогодні.

Узагальнення результатів наукового дослідження дає підстави для таких висновків:

1. Проведений аналіз політично-економічного, громадсько-культурного та освітнього розвитку Буковини кінця XVIII - початку ХХ століття дає підстави виокремити наступні соціокультурні чинники, які визначили сутнісні орієнтири формування музичної освіти в краї:

- заохочення та підтримка урядом Австрії переселенських процесів на територію Буковини, приїзд перших учителів музики, розвиток домашнього музикування, активізація концертного життя крайової столиці, вплив культури Відня та загальноєвропейських тенденцій на розвиток музичного мистецтва і освіти Буковини; загалом толерантна міжконфесійна та національна політика, що зумовила формування такого громадського та соціокультурного феномену як буковинська толерантність;

- прискорення розвитку народного й середнього шкільництва в краї, підґрунтям якого стали освітні реформи 1805 р. та 1868-1869 рр., проголошення світського змісту освіти, її доступність та обов'язковість для всіх, створення виконавчих органів влади у сфері освіти, введення в школу широкого спектру навчальних дисциплін, надання предметам "Співи" та "Музика" обов'язкового статусу в народних школах і учительських семінаріях; професіоналізація музичних знань у закладах середньої та середньо-спеціальної освіти утворили базу для становлення та розвитку музичної освіти в системі шкільництва Буковини;

- зміни політичного характеру внаслідок революційних подій 1848-1849 рр., розгортання національного руху українців і румунів Буковини, проголошення краю коронною провінцією Австрії у 1861 р., загалом культурно-освітні, політичні та економічні реформи 60-70-х рр. ХІХ ст., що стали джерелом активізації суспільно-громадського життя в краї, сприяли заснуванню значної кількості національних товариств та організацій. Співочі і музичні товариства стали пропагандистами хорового та музично-інструментального мистецтва. З їх діяльністю пов'язане проведення музичних ярмарок, мистецьких з'їздів, формування професійної музичної освіти на Буковині. Ці процеси відбувалися на фоні поширення загальноєвропейських мистецьких традицій, які мали вагомий вплив на формування композиторів і митців Буковини.

Дані чинники у своїй сукупності й визначили етапи становлення та розвитку музичної освіти на Буковині кінця XVIII - початку ХХ століття:

І етап (1775-1829 рр.) - початковий: становлення елементарної музичної освіти у діяльності шкіл-дяківок, церковнопарафіяльних та монастирських шкіл, яка мала культовий характер та прикладний зміст. Паралельно музична освіта формувалася у сфері народного аматорського музичного мистецтва;

ІІ етап (1830-1848 рр.) - підготовчий: започаткування основ професіоналізації музичної освіти в приватній і державній сферах, зародження напряму європеїзації досвіду музично-естетичного виховання в школі церковних співаків (1838 р.) та у приватній практиці домашнього навчання музиці;

ІІІ етап (1849-1861 рр.) - формуючий: розвиток музичної освіти Буковини у системі державного шкільництва та у середовищі громадсько-культурних товариств, зміцнення основ професіоналізації музичної освіти;

ІV етап (1862-1913 рр.) - сутністно-ступеневий: поглиблення та виокремлення двох основних напрямів функціонування музичної освіти в краї - у державному та громадсько-суспільному секторі. Законодавча база шкільних реформ 1869 р. створила основи для масового поширення музичної освіти в навчальних закладах Буковини, а підтримка владою діяльності національних музичних товариств визначила пріоритети формування професійної музичної освіти в суспільно-громадському секторі. У цей період відбувається актуалізація виховних чинників музичної освіти та виховання, видається музично-теоретична і навчально-методична література для потреб школи, діє культурно-мистецький обмін між Буковиною та центрами музичного мистецтва і освіти Австро-Угорщини.

V етап (1914-1918 рр.) - період "згасання": втрата досягнутих успіхів у розвитку музичної освіти внаслідок подій політичного характеру, занепад у розвитку шкільництва, громадсько-культурного життя краю.

2. Сформовані державою пріоритети у сфері музичної освіти визначили її організаційно-змістові та навчально-методичні основи в системі шкільництва Буковини. Затвердження Міністерством освіти і віросповідань Австрії навчальних планів, обсягу годин на вивчення предметів "Музика" і "Співи" у закладах освіти, чітка градація вимог до навчального матеріалу з цих предметів, що залежала від ступеня та рівня навчального закладу, забезпечення шкіл відповідними спеціалістами, інструментарієм, навчально-методичною і теоретичною літературою з музики, заснування мистецьких стипендій, затвердження міжнародних стандартів звучання музичних інструментів заклало основи формування музичної освіти у галузі шкільництва Буковини.

Організаційно-змістовими особливостями музично-освітнього процесу в навчальних закладах краю встановлено:

- збільшення годин на вивчення предмету "Співи" і "Музика";

- конфесійний характер навчання музиці;

- розширення форм музичної діяльності;

- наявність державного компоненту у змісті музичної освіти з паралельною підтримкою національного виховання.

Навчально-методичні основи становлення та розвитку музичної освіти в системі шкільництва Буковини склали:

- введення комплексу навчальних вправ, розспіванок, вокалізів, канонів;

- використання вчителями синтетичного, аналітичного та цифрового методів навчання співу;

- оволодіння учнями музично-теоретичними знаннями, формування навички читання нотного тексту з аркуша, культивування розвитку багатоголосого співу;

- диференційований підхід навчання музиці і співу;

- ступеневий характер оволодіння хоровим співом;

- вивчення народних і церковно-релігійних пісень, які входили до репертуарних списків початкових закладів освіти;

- створення музично-теоретичної та навчально-методичної літератури для потреб навчальних закладів краю;

- публікації учителів краю на шпальтах суспільно-політичних і педагогічних видань Буковини з проблем формування музичної освіти і виховання в навчальних закладах краю.

3. Формування професійної музичної освіти в краї пов'язане з діяльністю національних музичних товариств, у структурі яких функціонували фахові музично-освітні заклади. Вони характеризувалися європейським рівнем навчання музиці, підтримкою урядових і крайових організацій, навчальним планом, що включав у себе музично-спеціальні, культурологічні та мистецтвознавчі дисципліни, високими критеріями до відбору педагогічних кадрів, збалансованою організаційно-дисциплінарною, музично-педагогічною та культурно-освітньою політикою. Німецька та українська музичні школи володіли правами публічності, що прирівнювало їх до державних шкіл та узаконювало видачу державних свідоцтв про музичну освіту.

Професійна музична освіта у досліджуваний період спрямовувалася в русло творчої самореалізації особистості, що здійснювалося завдяки інструментальному і вокально-хоровому виконавству та імпровізаційно-креативній, композиторській діяльності. Це сприяло вихованню місцевих музично-педагогічних кадрів та плеяди талановитих композиторів і виконавців.

4. Аналіз процесів становлення та розвитку музичної освіти на Буковині кінця XVIII - початку ХХ століття, досвіду навчання музиці і співу в навчальних закладах краю досліджуваного періоду засвідчує можливість їх творчого використання в сучасній системі освіти України. Доцільним є акцентування на практичній спрямованості освіти, її науковості, розвитку багатоголосого співу в школі, формуванні вокально-хорових навичок за допомогою системи навчальних вправ, розспіванок, вокалізів та канонів, повернення до альтернативних методів навчання співу, актуалізації вивчення українських народних і духовних пісень у загальноосвітніх навчальних закладах, що сприятиме оптимізації розвитку національних пріоритетів музичної освіти.

Забезпечення профільної мистецької, музичної та загалом художньо-естетичної підготовки майбутніх учителів музики і початкових класів має стати провідним напрямом формування педагогічних кадрів. У цьому процесі доцільно зосередити увагу на проведенні науково-дослідницької, творчої діяльності, посиленні ролі самоосвіти, проведенні науково-практичних конференцій, відкритих лекцій, семінарів, круглих столів з проблем сучасного розвитку музичної освіти, виховання і мистецтва.

У сфері позашкільної музичної освіти варто запровадити курси композиції та імпровізації, розширити спектр викладання музично-теоретичних дисциплін, забезпечити відкриття відділів та студій сольного співу, активізацію культурно-просвітницької діяльності колективів музичних шкіл, проведення конкурсів, фестивалів, заснування мистецьких стипендій для обдарованих дітей тощо. Все це сприятиме розвитку творчих здібностей учнів, створить основи для оволодіння ними майбутньою професією музиканта-виконавця та педагога.

Проведене дослідження не вичерпує всі аспекти обраної проблеми. Перспективними напрямами подальших наукових досліджень можна вважати вивчення змісту, форм і методів музичної освіти у вищій школі (духовна семінарія, теологічний факультет Чернівецького університету), організації музично-виховної роботи позашкільних інституцій тощо.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Мельничук Я. Проблеми музичного виховання молоді у музично-теоретичній спадщині західноукраїнських композиторів середини ХІХ - початку ХХ століття та її використання на уроках музики / Ярина Мельничук // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. - Вип. 153: Педагогіка та психологія. - Чернівці, 2002. - С.90-95.

2. Мельничук Я. Структура і зміст уроків співів у початкових навчальних закладах Буковини (середина ХІХ - початок ХХ ст. / Ярина Мельничук // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. - Вип. 176: Педагогіка та психологія. - Чернівці, 2003. - С.95-101.

3. Мельничук Я. Проблеми музичної освіти в педагогічній творчості Ю. Федьковича / Ярина Мельничук // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. - Вип. 222. Педагогіка та психологія. - Чернівці : Рута, 2004, - С. 21-26.

4. Мельничук Я.М. Розвиток музичної освіти в державних навчальних закладах Буковини (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) / Я.М. Мельничук // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: збірник наукових праць. Психолого-педагогічні науки. - №2. - Ніжин, 2004. - С.216-220.

5. Мельничук Я.М. Зародження музичної освіти на Буковині в другій чверті ХІХ століття / Я.М. Мельничук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип.12. - Вінниця, 2005. - С.78-80.