Формування національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК [371.134 : (373.31+7.01)] (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Мітяшкіна Тетяна Юріївна

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному педа-гогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Агапова Тамара Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, професор кафедри теорії та методики професійної освіти.

Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Глузман Олександр Володимирович, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), ректор;

кандидат педагогічних наук, доцент Цой Ірина Миколаївна, Луганський державний інститут культури і мистецтв, проректор з навчальної роботи.

Захист відбудеться 19 червня 2009 року о 9.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розіслано 19 травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

художній культура учитель декоративний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах духовного та культурного відродження українського народу, зростання національної свідомості суспільства, побудови своєрідного полікультурного середо-вища особливого значення набуває проблема формування в молодого покоління національної художньої культури як одного з пріоритетних напрямків оновлення системи освіти України. Провідне місце у вирішенні цього питання належить, насамперед, підготовці вчителя, спроможного розуміти особливості розвитку національної культури, вільно орієнтуватися в різноаспектному світі мистецтва. Студенти вищих педагогічних навчальних закладів повинні не лише набути високої фахової кваліфікації, а й стати одночасно носіями цінностей та ідеалів культури українського народу, здатними до формування національної художньої культури учнів, у тому числі молодших школярів.

Особливого значення проблема формування національної худож-ньої культури майбутніх учителів набуває в умовах глобалізаційних процесів у світі, суспільстві перехідного типу, коли стара система цінностей руйнується, а нова ще не сформована.

Реформування національної системи освіти в контексті вимог Болонського процесу передбачає розвиток у майбутніх учителів початко-вих класів та образотворчого мистецтва національної художньої культури як важливої складової загальної й професійної культури. Формування саме цієї складової культури в майбутніх педагогів сьогодні є невід'єм-ною частиною професійної підготовки фахівців у державі, яка прагне зберегти свій менталітет, ідеали та цінності самобутньої національної культури.

Важливість розв'язання вказаної проблеми знайшла відображення в Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, у Державній національній програмі „Освіта” (Україна XXI століття), Указі Президента України „Про першочергові заходи щодо збагачення та розвиток культури і духовності українського суспільства” (2005 р.), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті та ін. У державній програмі „Вчитель” зазначається, що завдяки діяльності педагога реалізується національна державна політика у створенні духовного та інтелектуального потенціалу нації, розвитку культури, збереженні й примноженні культурної спадщини, формуванні творчої особистості в сучасному суспільстві.

У психолого-педагогічній літературі підкреслюється важливість та актуальність проблеми формування загальної й професійної культури вчителя; висвітлюються питання професійно-педагогічної підготовки, педагогічної творчості (С. Архангельський, Г. Балл, Є. Барбіна, С. Гончаренко, О. Глузман, О. Дубасенюк, М. Євтух, І. Зязюн, С. Мель-ничук, Н. Мойсеюк, Н. Ничкало, О. Пєхота, С. Сисоєва, В. Сластьонін та ін.); формування педагогічної культури майбутнього вчителя та її складових (Є. Гармаш, В. Гриньова, Т. Іванова, І. Ісаєв, Т. Сидоренко та ін.); розвитку творчого потенціалу засобами мистецтва (Н. Мартинович), культурологічної підготовки студентів (Г. Дегтярьова, Л. Зеліско, Т. Іванова, Л. Кондрацька, Л. Руденко, О. Шевнюк та ін.); професійної та соціокультурної компетентності (О. Біла, В. Калінін, Я. Коблюк, Т. Колодько, А. Маркова, Т. Маслова, М. Ревуцький, Л. Тишакова та ін.).

Питання професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів розглядаються у дослідженнях Н. Бібік, М. Вашуленка, О. Савченко, В. Тименко, Л. Хомич та ін.

Особливості поняття „національна художня культура” в контексті таких феноменів, як „культура”, „національне” та „художнє” розкрито в працях учених С. Безклубенка, В. Лозового, Л. Масол, І. Мартинюк, Н. Миропольської, В. Наулко, Є. Подольської, О. Рудницької, В. Руса-нівського, О. Семашка, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської та ін.

Дослідники наголошують на важливості використання декоративної символіки, творів декоративно-прикладного мистецтва як засобу навчання в навчально-виховному процесі ВНЗ та школи (Є. Антонович, А. Бойко, В. Бутенко, В. Євдокимов, Л. Занков, А. Зіль-берштейн, М. Конобієвський, Н. Кузан, А. Ланг, Г. Макарова, О. Малицька, В. Мусієнко, О. Опалюк, В. Тименко та ін.); розкривають художньо-графічні, етноісторичні й соціокультурні аспекти знакової та символічної системи у творах декоративного мистецтва (М. Алпатов, Є. Антонович, А. Бойко, Ю. Герчук, А. Гурська, А. Заволокіна, Р. Захарчук-Чугай, Т. Кара-Васильєва, О. Красовська, А. Кульчицька, О. Матковська, В. Похльобкін, М. Станкевич та ін.).

Автори дисертаційних досліджень останніх років наголошують на необхідності виховання й формування світоглядних уявлень особистості засобами мистецтва (В. Деміденко, Н. Кузан, О. Опалюк та ін.), формування національних цінностей (Ю. Бєлова) і художньої культури в майбутніх учителів (Г. Богатирьова); обґрунтовують теоретичні та методичні засади підготовки вчителя початкових класів засобами декоративно-ужиткового мистецтва (Л. Гарбузенко), образотворчого мистецтва (О. Макарова), розглядаються мистецький декоративно-ужитковий компонент у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах (З. Резніченко).

Проте, незважаючи на наявність різнопланових досліджень з формування окремих аспектів культури майбутнього вчителя, аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури засвідчив, що такий важливий аспект, як формування національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки не став предметом спеціального дослідження. Водночас, доречним буде вказати й на низку протиріч між: вимогами сучасного суспільства до особистості майбутнього вчителя в контексті його орієнтації на національні художні цінності та формування національної художньої культури учнів і недостатньою розробленістю науково-теоретичного забезпечення процесу формування національної художньої культури засобами декоративної символіки у вищих педаго-гічних навчальних закладах; необхідністю формування національної художньої культури студентів та необґрунтованістю педагогічних умов процесу формування національної художньої культури студентів засоба-ми декоративної символіки; потенційними можливостями декоративної символіки як засобу формування національної художньої культури та недостатнім їх використанням у процесі підготовки студентів.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки”.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до комплексної теми Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди „Сучасні освітньо-виховні технології в підготовці майбутніх учителів” (державний реєстраційний номер 1-200199U004104). Тема дослідження узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 25 січня 2005 р.).

Об'єкт дослідження - процес формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки у вищих педагогічних навчальних закладах.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес формування національної художньої культури майбутніх учителів почат-кових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної симво-ліки буде здійснюватися більш ефективно за таких педагогічних умов: комплексного підходу до використання різноманітних форм і методів формування національної художньої культури майбутніх учителів; системного використання засобів декоративної символіки під час професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва; інтеграції знань, умінь і навичок з галузі національної художньої культури в зміст дисциплін гуманітарного циклу й фахової спрямованості; різнорівневого використання засобів декоративної символіки в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва (поетапного переходу від репродуктивного до творчого рівня).

Відповідно до предмета, мети та гіпотези дослідження було сформульовано такі завдання:

1. На підставі аналізу психолого-педагогічної, філософської, мис-тецтвознавчої, культурологічної, історичної літератури визна-чити понятійно-термінологічний апарат з теми дослідження.

2. Визначити сутність національної художньої культури майбутніх учителів, критерії, показники та рівні її сформованості.

3. Виявити можливості використання декоративної символіки як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів.

4. Обґрунтувати та розробити педагогічні умови формування національної художньої культури майбутніх учителів початко-вих класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки у вищих педагогічних навчальних закладах та відповідне навчально-методичне забезпечення.

5. Експериментально перевірити педагогічні умови формування національної художньої культури майбутніх учителів початко-вих класів та образотворчого мистецтва.

Методологічну основу дослідження становлять психолого-педагогічні положення про теорію й практику загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів; положення про роль культури у формуванні професіоналізму, компетентності та художньої творчості вчителя; принцип культуровідповідності; інтеграційний, комплексний та системний підходи; наукові положення щодо використання засобів мистецтва у формуванні загальної та педагогічної культури вчителя.

Теоретичну основу дослідження становлять теорії діяльності й розвитку особистості, професійного становлення (О. Асмолов, Г. Балл, М. Бастун, Л. Виготський, В. Гордієнко, В. Паламарчук, О. Флієр, О. Шевнюк, Г. Юнг та ін.); наукові положення щодо формування педагогічної культури вчителя (А. Бойко, М. Васильєва, В. Гриньова, О. Глузман, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, І. Зязюн, Л. Кондрацька, В. Орлов, І. Прокопенко, Т. Рейзенкінд, С. Сисоєва, В. Шахов, М. Фіцула та ін.), використання мистецтва у професійній підготовці вчителя (В. Бутенко, Л. Масол, Н. Миропольська, А. Роботова, О. Рудницька, Г. Шевченко, О. Щолокова та ін.); дослідження національного декора-тивного мистецтва (Є. Антонович, Р. Захарчук-Чугай, О. Кульчицька, О. Матковська, А. Пікуш, Б. Рибаков, М. Станкевич та ін.); інформаційно-семіотичний підхід (Ю. Лотман).

У процесі наукового пошуку застосовувалися методи дослі-дження: теоретичні - аналіз психолого-педагогічної, філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з проблеми дослідження для визначення й обґрунтування понятійно-термінологічного апарату, визначення об'єктивних та суб'єктивних чинників, що впливають на особистість при формуванні національної художньої культури; моделю-вання для обґрунтування педагогічних умов; аналіз нормативних доку-ментів, навчальних програм та методичного забезпечення для з'ясування реального стану й потенціалу використання засобів декоративної символіки в процесі фахової та професійної підготовки студентів; емпіричні - педагогічне спостереження, вивчення педагогічного досвіду діяльності викладачів для виявлення ефективних форм, методів реалізації поставленої мети; бесіда, анкетування, тестування, метод аналізу продуктів діяльності для діагностування рівня сформованості національної художньої культури; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження; статистичні методи для визначення достовірності отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося протягом 2001 - 2008 рр. у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Полтавському державному педаго-гічному університеті імені В. Г. Короленка, Українській інженерно-педагогічній академії, Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти. Усього в процесі дослідження взяли участь 248 студентів, 96 учителів початкових класів та образотворчого мистецтва м. Харкова й області - слухачів курсів підвищення кваліфікації учителів, 65 викладачів ВНЗ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано та розроблено педагогічні умови формування національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки; удосконалено форми та методи використання декоративної символіки в навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів; набули подальшого розвитку наукові уявлення про сутність поняття „національна художня культура майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва”; критерії, показники, рівні сформованості національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес вищої школи: розроблено навчально-методичне забезпечення процесу формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва, що включає авторську програму спецкурсу „Національна художня культура (з використанням засобів декоративної символіки)”, комплекс творчо-пізнавальних та професійно орієнтованих завдань у межах дисциплін гуманітарного циклу, художньо-творчих завдань для педагогічної практики студентів факультету початкового навчання та художньо-графічного факультетів ВНЗ.

Результати дослідження можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва, у системі неперервної педагогічної освіти для розробки програм, методичних посібників з інтегрованого курсу для початкової школи „Художня праця”, спецкурсів і спецсемінарів з художньої куль-тури та мистецтва, під час написання студентами курсових і дипломних робіт, самоосвітньої роботи, у процесі підвищення кваліфікації вчителів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Хар-ківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковоро-ди (довідка про впровадження № 428 від 06.03.2007), Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка про впровадження № 3100/01-37/02 від 07.06.2007), Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти (довідка про впровадження № 1128 від 11.12.2006), Української інженерно-педагогічної академії (довідка про впровадження № 548 від 08.06.2007).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисерта-ційної роботи представлено в доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях різного рівня - Міжнародних: „Методичні питання формування національної культури студентів засобами мистецтва (декоративної символіки)” (Харків, 2006), „Комплексний, системний та інтегрований підходи при формуванні національної худож-ньої культури особистості засобами декоративної символіки” (Пше-мишль, 2007); Всеукраїнських: „Диагностический метод в изобразитель-ном искусстве” (Харків, 2003), „Декоративно-прикладне мистецтво в контексті формування національної художньої культури молоді” (Алушта, 2004), „Теоретико-методические аспекты совершенствования гуманитарного образования в инженерном сельскохозяйственном ВУЗе” (Луганськ, 2005), інтернет-конференція „Засоби декоративної символіки при формуванні національної художньої культури особистості” (2007); регіональних: „Мова символіки у декоративно-прикладному мистецтві” (Харків, 2003), „Антропоморфна символіка декоративно-прикладного мистецтва України в контексті формування національної художньої культури студентів як частка духовної культури” (Харків, 2004); на засіданнях кафедр теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди; нарисної геометрії та інженерної графіки Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.

Публікації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження викладено у 18 одноосібних друкованих працях, 11 статей - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (240 найменувань, з них - 5 іноземною мовою), 5 додатків на 96 сторінках. Робота містить 18 таблиць, 2 малюнки. Загальний обсяг дисертації становить 326 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу й завдання, методологічну та теоретичну основу, охарак-теризовано методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичні засади формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки” пред-ставлено аналіз теоретичних засад досліджуваної проблеми, розкрито сутнісні характеристики декоративної символіки та можливості її використання як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів, теоретично обґрунтовано педагогічні умови означеного напрямку підготовки майбутніх учителів.

Сутність поняття „національна художня культура майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва” обґрунтовано шляхом аналізу змісту його базових категорій - „культура”, „національна культура”, „художня культура” в контексті формування загальної та педагогічної культури майбутнього вчителя.

Спираючись на визначення М. Кагана, художня культура розгляда-ється як сукупність художніх цінностей, усталених способів художньої діяльності зі створення, збереження, поширення та споживання цих цінностей. Національна художня культура особистості уявляється як спо-сіб засвоєння та перетворення дійсності через систему художніх образів (Г. Богатирьова), яка інтегрує уявлення особистості про національні художні цінності, своєрідність національної культури. З'ясовано, що національна художня культура майбутнього вчителя - це інтегроване, динамічне, цілісне особистісне утворення, яке характеризує гуманістичну спрямованість його національно-ціннісних ставлень, усвідомлення, пере-живання ним цінностей національної художньої культури суспільства; здатність до трансформації суспільної національної художньої культури в особистісно значущу, до творчого її відтворення в процесі художньої та професійно-педагогічної діяльності.

Сформованість національної художньої культури майбутнього вчителя передбачає ідентифікацію індивіда з національною культурою етносу, усвідомлення механізмів етнокультурного розвитку, уособлення себе як представника певної культури, мови, етносу та дозволяє реалізовувати розвивальний і виховний потенціал національної культури в професійно-педагогічній діяльності вчителя.

Твори народного мистецтва варто розглядати як „джерело моральних і художньо-естетичних національних цінностей, як систему соціальних цінностей, як світовий соціокультурний процес і як чинник художньо-творчої активності” (Г. Богатирьова).

Аналіз декоративної символіки як елементу національної худож-ньої культури здійснено на підставі інформаційно-семіотичного підходу (Ю. Лотман), згідно з яким людина живе у створеному нею інформацій-ному середовищі - у світі предметів та явищ, що є знаками, у яких зако-дована різноманітна інформація. Відповідно, декоративну символіку можна розглядати як світ специфічних смислів (знання, цінності, регулятиви), що відбивають накопичену суспільством соціокультурну інформацію.

Сутнісні характеристики засобів декоративної символіки виявля-ються в естетичній та прикладній спрямованості, сюжетному розмаїтті, специфічному кольоровому рішенні, технологічній відтворюваності. Ураховуючи багатозначний характер декоративної символіки, розроблено її класифікацію: за інформаційним змістом; за її втіленням в орнаменті; за етноісторичним походженням; за функціональним призначенням. Засоби декоративної символіки поділяються на символи-знаки (графічна, ідейна, образна форма), символи-образи (процес перевтілення), символи-прийоми структурної побудови.

Засвоєння декоративної символіки як елементу національної художньої культури сприяє оволодінню майбутніми вчителями практич-ними вміннями, необхідними для організації сприйняття молодшими школярами творів декоративно-прикладного мистецтва на уроках читання, математики, „Я і Україна”, навчання декоративно-прикладної творчості на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці, удосконалення позакласної виховної роботи, привнесення в навчально-виховний процес школи національних традицій народів України.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено структурні й функціональні компоненти національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва, а саме: ціннісно-мотиваційний, художньо-когнітивний, професійно-змістовний, діяльнісно-творчий.

Можливості використання декоративної символіки як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів поля-гають у розвитку художньо-когнітивного компонента національної художньої культури вчителя (оволодіння понятійно-категоріальним апаратом декоративної символіки, національної художньої культури), ціннісно-мотиваційної сфери майбутнього педагога (виникнення позитив-них емоцій, підвищення пізнавального інтересу та ціннісного ставлення до декоративної символіки, національної художньої культури), творчого потенціалу майбутнього вчителя (закріплення набутих знань, умінь і навичок на практичних заняттях з фахових дисциплін під час викорис-тання на різних рівнях засобів декоративної символіки). Важливим постає орієнтація студентів на застосування засобів декоративної символіки в подальшій професійній діяльності (професійно-змістовний компонент).

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження та практики професійної підготовки майбутнього педагога, ролі мистецтва у станов-ленні педагогічної культури вчителя дозволив констатувати, що форму-вання національної художньої культури розглядається як складний про-цес набуття особистістю оцінних суджень, ставлення, художніх уявлень, знань, умінь і навичок художньо-творчої діяльності, творчого розвитку (утілення знань у творчу художню та майбутню педагогічну діяльність), які відображають особливості культури нації, до якої вона належить.

Процес формування національної художньої культури майбут-нього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва передбачає розвиток емоційної сфери студентів (ціннісне ставлення та пізнавальний інтерес), формування загальнокультурних, спеціальних (художніх, у тому числі знання про засоби декоративної символіки) та педагогічних знань (шляхи, форми та методи використання засобів декоративної символіки в професійній діяльності), залучення студентів до використання засобів декоративної символіки на різних рівнях у процесі художньої й педагогічної діяльності.

У розділі теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки: комплексний підхід до використання різноманітних форм і методів формування національної художньої культури майбутніх учителів; системне використання засобів декоративної символіки в процесі формування компонентів національної художньої культури під час професійної підготовки; інтеграції знань, умінь і навичок з галузі національної художньої культури в зміст дисциплін гуманітарного циклу й фахової спрямованості; різнорівневе використання засобів декоративної символіки в процесі підготовки майбутніх учителів (поетапного переходу від репродуктивного до творчого рівня).

Комплексний підхід передбачає певну послідовність застосування традиційних та інноваційних форм і методів (лекція, у тому числі бінарна, міжпредметна, інтегроване практичне заняття, диспут, виконання проектів, практичних творчих завдань) у процесі вивчення гуманітарних та фахових дисциплін, що спрямовано на формування національної художньої культури особистості майбутнього вчителя.

Інтеграційний підхід передбачає можливість використання знань з культурології, історії, релігієзнавства, історії української культури та інших дисциплін гуманітарного циклу в процесі вивчення професійно орієнтованих курсів. Важливим постає інтегрування різного рівня понять (культурологічних, художніх, спеціально-художніх знань про засоби декоративної символіки) у єдину категоріально-понятійну систему, де визначаються базові й суміжні поняття, що дозволяє цілісно аналізувати засоби декоративної символіки в мистецтві (з позицій смислового змісту, інтерпретації, стилізації, композиції, художньо-естетичної цінності та історичного розвитку декоративного символу в мистецтві), установити між ними взаємозв'язки, визначити можливості використання засобів декоративної символіки в професійно-педагогічній діяльності.

Згідно із системним підходом відносно самостійні компоненти про-цесу формування національної художньої культури особистості розгляда-ються не ізольовано, а в їх взаємозв'язку (принципи, підходи, зміст роботи, етапи формування, сукупність організаційних форм і методів).

У другому розділі „Експериментальна перевірка педагогічних умов формування національної художньої культури в майбутніх учителів засобами декоративної символіки” визначено критерії, показ-ники та рівні сформованості національної художньої культури студента, проаналізовано сутність і результати педагогічного експерименту.

На підставі аналізу наукової літератури виділено такі критерії сформованості національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва з відповідними показни-ками: знання національної художньої культури, засобів декоративної символіки та способів їхнього використання у професійно-педагогічній діяльності; наявність пізнавального інтересу до національної художньої культури; ціннісне ставлення до декоративної символіки та національної художньої культури; здатність застосовувати знання про національну художню культуру, декоративну символіку у творчій художній та професійній діяльності.

Визначення критеріїв і показників дозволило здійснити змістовне наповнення рівнів сформованості національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва (початковий, середній, достатній, високий).

У дослідженні брали участь студенти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (факультет початкового навчання та художньо-графічний факультет) і Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (факультет початкового навчання).

У ході констатувального етапу педагогічного експерименту було встановлено, що переважна більшість студентів як контрольної (КГ), так й експериментальної групи (ЕГ) виявила середній рівень сформованості національної художньої культури. Так, середній рівень у КГ факультету початкової освіти становив 53,13 % студентів, в ЕГ - 53,66 %. Відповідно, середній рівень виявлено у 50,93 % студентів КГ та 49,32 % ЕГ художньо-графічного факультету.

Реалізація теоретично визначених та обґрунтованих педагогічних умов у ході формувального етапу експерименту передбачала наповнення змісту навчальних дисциплін художньо-графічного циклу „Композиція”, „Основи декоративного мистецтва”, „Історія образотворчого мистецтва”, культурознавчих дисциплін знаннями засобів декоративної символіки, відповідними вміннями та навичками. У ході оволодіння студентами цими дисциплінами було запропоновано спеціально розроблені теми реферативних повідомлень, курсових робіт та дипломних досліджень. Було впроваджено в навчально-виховний процес авторський спецкурс „Національна художня культура” (з використанням засобів декоративної символіки), що мав на меті не тільки поглиблене вивчення засобів декоративної символіки, оволодіння понятійно-категоріальним апаратом національної художньої культури, а й формування в студентів стійкого пізнавального інтересу та ціннісного ставлення до українського мистецтва, художньої культури. Структура процесу формування націо-нальної художньої культури представлена у вигляді розробленої функціо-нальної моделі за такими етапами: когнітивно-інформаційний, аксіологіч-ний, трансформації (перенесення знань, цінностей у нову площину - особистісну та професійно-педагогічну) та діяльнісно-творчий.

Ефективними формами та методами експериментальної реалізації теоретично обґрунтованих педагогічних умов є: лекції, семінарські та практичні заняття, диспути (для формування художньо-когнітивного компонента національної художньої культури); моделювання навчальних ситуацій як естетичного, так і художньо-педагогічного змісту, тематичні вечори, ігрові технології (для забезпечення ціннісно-мотиваційного компонента); диспути, ігрові технології, мікровикладання (для формування професійно-змістовного компонента); самостійна робота, виконання художніх творчих вправ та завдання, підготовка рефератів, презентація творчих проектів (діяльнісно-творчий компонент).

Аналіз результатів формувального етапу експерименту підтвердив правильність висунутої гіпотези про ефективність реалізації педагогічних умов щодо формування національної художньої культури. Визначено більш значні позитивні зміни в зростанні показників за всіма критеріями в експериментальних групах порівняно зі студентами контрольних груп. Зокрема, на кінець експерименту за таким критерієм, як ціннісне ставлення до національної художньої культури, декоративної символіки українського мистецтва - у студентів експериментальної групи факультету початкової освіти підвищився достатній рівень на 40 %; високий рівень підвищився на 12,2 %; у контрольній групі - достатній рівень підвищився лише на 7,3 %, високий - на 3,5 %. Аналогічно підвищилися рівні знання, пізнавального інтересу до національної художньої культури, відтворення й застосування знань про національну художню культуру, декоративну символіку у творчій діяльності. Порівняльний аналіз показників груп художньо-графічного факультету також показав суттєву динаміку зростання в експериментальній групі рівнів сформованості показників порівняно з контрольною. Узагальнені результати дослідно-експериментальної роботи представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівні сформованості компонентів національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва

Рівні	Кількість студентів (%)
	Контрольні групи	Експериментальні групи
	Констатувальний етап	Формувальний етап	Констатувальний етап	Формувальний етап
	КГ1	КГ2	КГ1	КГ2	ЕГ1	ЕГ2	ЕГ1	ЕГ2
Ціннісно-мотиваційний компонент
Початковий Середній Достатній Високий	7,8 62,55 19 10,65 9,5	5 61,25 20 13,75	6 56,5 24,5 13	2,5 56,25 26,25 15	7,3 61,05 19,45 12,2	4,8 59,4 21,5 14,3	2,4 13,5 61,5 22,6	1,2 14,3 59,5 25
Художньо-когнітивний компонент
Початковий Середній Достатній Високий	8,4 64,4 15,5 11,8	5 65 17,5 12,5	7,2 60,7 19,1 13	2,5 60 22,5 15	7,3 62,4 17 13,3	4,8 59,4 21,5 14,3	2,4 17 61,1 19,5	0 14,3 66,7 19
Професійно-змістовний компонент
Початковий Середній Достатній Високий	15,4 45,2 29,9 9,5	7,5 40 37,5 15	9,5 45,2 32,3 13	5 35 40 20	17 45 28 10	7,2 40,5 38 14,3	5 24,3 50 20,7	0 9,6 45,2 45,2
Діяльнісно-творчий компонент
Початковий Середній Достатній Високий	22,6 40,4 24 13	7,5 37,5 45 10	17,8 42,8 26,4 13	2,5 30 50 17,5	21,9 46,2 21,9 10	7,2 38 42,9 11,9	7,3 10 47,5 35,2	0 9,6 59,4 31

Застосування критерію Пірсона ² засвідчило, що розходження в рівнях сформованості національної художньої культури в студентів експериментальних і контрольних груп істотне, воно не може бути пояснено випадковими причинами, позаурочним впливом, отже, є наслідком спеціально організованої діяльності.

Проведене дослідження й здобуті результати дали підстави зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які забезпечують ефективність цього процесу.

2. На основі аналізу філософської, культурологічної, психологічно-педагогічної, мистецтвознавчої й історико-етнографічної літератури уточнено сутність поняття „національна художня культура майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва” як інтегрованого, динамічного, цілісного особистісного утворення, що характеризує гуманістичну спрямованість його національно-ціннісних ставлень, усвідомлення, переживання ним цінностей національної художньої культури суспільства; здатність до трансформації суспільної національної художньої культури в особистісно значущу, до творчого відтворення в процесі художньої та професійно педагогічної діяльності. Сформована національна художня культура свідчить про рівень розвитку художніх здібностей, знань, умінь і навичок художньої діяльності; компетенції в галузі національного мистецтва; ціннісного ставлення та пізнавального інтересу до національної художньої культури; індивідуальний художньо-творчий досвід (уміння використовувати знання національної художньої культури, засоби декоративної символіки у творчій художній та професійній діяльності).

3. Компонентами національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва є: ціннісно-мотиваційний, професійно-змістовний, художньо-когнітивний, діяльнісно-творчий. Критеріями сформованості національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва визначено такі: знання національної художньої культури, засобів декоративної символіки та способів їхнього використання у професійно-педагогічній діяльності; наявність пізнавального інтересу до національної художньої культури; ціннісне ставлення до декоративної символіки та національної художньої культури; здатність застосовувати знання про національну художню культуру, декоративну символіку у творчій художній та професійній діяльності. Відповідно до розроблених критеріїв і показників визначено рівні сформованості національної художньої культури студентів: початковий, середній, достатній, високий.

4. Ключовим засобом формування національної художньої культури студентів обрано декоративну символіку. Проведене наукове дослідження дало змогу виявити можливості використання декоративної символіки як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів, розкрити її класифікацію та технологію використання декоративної символіки на різних рівнях (поетапний перехід від репродуктивно-відтворювального рівня до творчого рівня застосування засобів декоративної символіки під час формування національної художньої культури майбутнього вчителя).

5. У процесі дослідження теоретично обґрунтовано та експеримен-тально перевірено, що формування національної художньої культури майбутніх учителів засобами декоративної символіки буде здійснюватися більш ефективно за таких педагогічних умов: комплексного підходу до використання різноманітних форм і методів формування національної художньої культури майбутніх учителів; системного використання засобів декоративної символіки під час професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва; інтеграції знань, умінь і навичок у галузі національної художньої культури в зміст дисциплін гуманітарного циклу й фахової спрямованості; різнорівневого використання засобів декоративної символіки в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва (поетапного переходу від репродуктивного до творчого рівня).

У результаті експериментальної роботи доведено ефективність упровадження авторської програми спецкурсу „Національна художня культура (з використанням засобів декоративної символіки)”. Найбільш ефективними виявилися використання творчих художніх завдань, презентація творчих проектів (ігри, диспути), захист рефератів, а також проведення тематичних вечорів та ін. Студенти виконували не тільки художні творчі завдання, а й завдання на використання засобів декоративної символіки в подальшій професійній діяльності.

Аналіз результатів експериментального дослідження свідчить, що за всіма критеріями й показниками сформованості компонентів національної художньої культури спостерігалася більш інтенсивна позитивна динаміка в експериментальних групах порівняно з контрольними. Обробка результатів дослідження за допомогою математичної статистики засвідчила їхню достовірність.

Подальший науково-педагогічний пошук передбачає дослідження під-готовки майбутніх учителів до формування національної художньої культури учнів початкових класів засобами декоративної символіки з урахуванням регіонального аспекту, особливостей міського та сільського соціуму.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Мітяшкіна Т. Ю. Символіка образотворчого мистецтва у формуванні особистого ставлення молоді до національної спадщини / Т. Ю. Мітяшкіна // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. Харк. нац. пед. ун-ту імені Г. С. Сковороди. - 2003. - Вип. 10. - С. 97 - 101.

2. Мітяшкіна Т. Ю. Символи у декоративно-прикладному мистецтві / Т. Ю. Мітяшкіна // Почат. шк. - 2004. - № 2. - С. 55 - 57.

3. Мітяшкіна Т. Ю. Формування національної художньої культури студентів засобами антропоморфних символів декоративно-прикладного мистецтва України / Т. Ю. Мітяшкіна // Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. пр. - Х. : „Основа”, 2004. - Вип. XI. - С. 114 - 119.

4. Мітяшкіна Т. Ю. Педагогічні умови формування національної художньої культури студентів засобами символіки декоративно-прикладного мистецтва України / Т. Ю. Мітяшкіна // Наукові записки кафедри педагогіки Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. пр. - Х. : „Основа”, 2004. - Вип. XII. - С. 126 - 132.

5. Мітяшкіна Т. Ю. Теоретико-методичні питання формування національної художньої культури майбутніх вчителів образотворчого мистецтва та початкових класів / Т. Ю. Мітяшкіна // Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. пр. - Х. : ХНУ, 2005. - Вип. XIII - XIV. - С. 113 - 119.

6. Мітяшкіна Т. Ю. Питання національної художньої культури в контексті педагогічної культури майбутнього вчителя / Т. Ю. Мітяшкіна// Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. пр. - Х. : „Основа” ХНУ, 2006. - Вип. XVІ. - С. 152 - 160.

7. Мітяшкіна Т. Ю. Основні тенденції, принципи і підходи до формування національної художньої культури в майбутніх учителів / Т. Ю. Мітяшкіна // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. Харк. нац. пед. ун-ту імені Г. С. Сковороди / за ред. чл.-кор. АПН України Г. В. Троцко. - Х. : ХНПУ, 2006. - Вип.17. - С. 63 - 72.

8. Мітяшкіна Т. Ю. Комплексний підхід до формування національної художньої культури студентів засобами мистецтва / Т. Ю. Мітяшкіна // Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. пр. - Х. : „Основа” ХНУ, 2007. - Вип. XVIII. - С. 67 - 76.

9. Мітяшкіна Т. Ю. Методика використання засобів декоративної символіки при формуванні національної художньої культури студентів / Т. Ю. Мітяшкіна // Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. пр. - Х. : „Основа”, 2007. - Вип. XІХ. - С. 114 -125.

10. Мітяшкіна Т. Ю. Питання формування національної художньої культури майбутніх інженерів-педагогів засобами мистецтва (декоративної символіки) / Т. Ю. Мітяшкіна // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. - Х. : УІПА, 2007. - № 18 -19. - С. 339 -345.

11. Мітяшкіна Т. Ю. Розвиток ціннісного ставлення як компоненту національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів і образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки / Т. Ю. Мітяшкіна // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. Харк. нац. пед. ун-ту імені Г. С. Сковороди. - 2008. - Вип. 22. - С. 115 - 123.

12. Мітяшкіна Т. Ю. Мова символіки у декоративно-прикладному мистецтві / Т. Ю. Мітяшкіна // Матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю ф-ту технізації переробки і зберігання с.-г. продукції Харк. держ. техн. ун-ту сільськ. госп. (23 - 24 жовт. 2003 року). - Х.., 2003. - С. 164 - 170.

13. Мітяшкіна Т. Ю. Декоративно-прикладне мистецтво в контексті формування національної художньої культури молоді / Т. Ю. Мітяшкіна // Сучасні проблеми науки та освіти : матеріали конф. (30 квіт. - 10 трав. 2004 р., м. Алушта - Харків, Українська Асоціація „Жінки в нау-ці та освіти”, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна). - Алушта, 2004. - С. 112.

14. Мітяшкіна Т. Ю. Антропоморфна символіка декоративно-при-кладного мистецтва України в контексті формування національної художньої культури студентів як частка духовної культури / Т. Ю. Мітяшкіна // Бібліотечна складова у формуванні національної еліти держави : матеріали наук.-практ. конф. (30 листоп. - 1 груд. 2004 р.). - Х. : Харк. держ. техн. ун-т сільського господарства, 2004. - С. 43 - 48.

15. Мітяшкіна Т. Ю. Методичні питання формування національної культури студентів засобами мистецтва (декоративної символіки) / Т. Ю. Мітяшкіна // Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (23 - 24 листоп. 2006 р.). - Х. : Харк. нац. техн. ун-т сільського господарства імені П. Василенка, 2006. - С. 159 -165.

16. Мітяшкіна Т. Ю. Засоби декоративної символіки при формуванні національної художньої культури особистості / Т. Ю. Мітяшкіна // Науковий потенціал України 2007 : матеріали Другої всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (27 - 29 берез. 2007 р.) // http://www. іntkont.org.

17. Мітяшкіна Т. Ю. Комплексний, системний та інтегрований підходи при формуванні національної художньої культури особистості засобами декоративної символіки / Т. Ю. Мітяшкіна // Nauka: teoria i praktyka - 2007 : materialy czwartij Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji (16 - 31 sierpnia 2007 roku). - Tym 7. Pedagogicne nauki. - Przemysl, 2007. - С. 18 - 21.

18. Митяшкина Т. Ю. Диагностический метод в изобразительном искусстве / Т. Ю. Митяшкина // Актуальні проблеми безперервної освіти : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. - Х. : Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2003. - С. 81.

АНОТАЦІЯ

Мітяшкіна Т. Ю. Формування національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Луган-ський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2009.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та експеримен-тальній перевірці педагогічних умов формування національної художньої культури в майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки.

На підставі аналізу філософської, культурологічної, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури визначено сутність, компоненти поняття „національна художня культура майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва”. Розкрито зміст процесу формування національної художньої культури майбутнього вчителя. Визначено критерії, показники й рівні її сформованості. Виявлено можливості використання декоративної символіки як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів.

Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки у вищих педагогічних навчальних закладах.

Ключові слова: національна художня культура майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва, засоби декоративної символіки, педагогічні умови, художньо-творча діяльність.

АННОТАЦИЯ

Митяшкина Т. Ю. Формирование национальной художественной культуры у будущих учителей начальных классов и изобразительного искусства средствами декоративной символики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2009.

Диссертация посвящена проблеме формирования национальной художественной культуры у будущих учителей начальных классов и изобразительного искусства средствами декоративной символики.

Раскрыта сущность основных понятий проблемы исследования «культура», «национальная культура», «художественная культура», «национальная художественная культура будущего учителя начальных классов и изобразительного искусства», «символ», «декоративная символика».

На основе изучения научной литературы проанализированы исторический аспект, современное состояние, понятийно-терминологический аппарат исследования, определены основные принципы и подходы к формированию национальной художественной культуры у будущих учителей.

Установлено, что национальная художественная культура будущего учителя представляет собой интегрированное, динамическое, целостное личностное образование, которое характеризует гуманистическую направленность его национально-ценностных отношений, осознания, переживания им ценностей национальной художественной культуры общества; способность к трансформации общественной национальной художественной культуры в личностно значимую, к творческому воссозданию в процессе художественной и профессионально педагогической деятельности.

Обоснованы педагогические условия формирования национальной художественной культуры студентов средствами декоративной символики: комплексный подход к использованию разнообразных форм и методов формирования национальной художественной культуры будущих учителей; системное использование средств декоративной символики в процессе профессиональной подготовки будущего учителя начальных классов и изобразительного искусства; интеграция знаний, умений, навыков в области национальной художественной культуры в содержание дисциплин гуманитарного цикла и профессиональной подготовки; разноуровневое использование средств декоративной символики в процессе подготовки будущих учителей начальных классов и изобразительного искусства (поэтапный переход от репродуктивного к творческому уровню).

...