Теорія і практика інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету

У четвертому розділі “Методика реалізації інтегрованого навчання студентів у процесі їхньої хімічної підготовки” подано методичну систему інтегрованого навчання хімічних курсів (неорганічної та органічної хімії), які інтегруються з низкою дисциплін професійної і практичної підготовки. Методична система охоплює такі компоненти: концептуально-цільовий, змістовий, процесуальний і результативно-оцінювальний. Концептуально-цільовий компонент реалізовують через визначення стратегічних засад, а саме: мети, завдань, концепції інтегрованого навчання хімії. Змістовий компонент полягає у реалізації органічної цілісності інваріантного ядра і варіативної компоненти змісту навчання. Процесуальний компонент реалізовують через основні функції інтегрованого підходу (методологічну, формувальну, системоутворювальну), його основні рівні й напрями реалізації, форми впровадження останнього через використовування методів і засобів організації навчального процесу. Результативно-оцінювальний компонент проявляється через комплексну багаторівневу методику оцінювання результатів ефективності інтегрованого навчання хімії.

Рівні реалізації інтегрованого навчання полягають у внутрішньо-дисциплінарній і міждисциплінарній інтеграції знань та найвищому рівні - методологічному синтезі (рис. 2). Провідна структурна одиниця методики інтегрованого навчання хімії полягає у виділенні міждисциплінарної навчальної проблеми. Інтегровані пізнавальні завдання (комплексні запитання і вправи, інтегровані творчі завдання та ін.) ми визначаємо як провідний засіб упровадження інтегрованого навчання.

У дослідженні розроблено інтегровані програми курсів неорганічної хімії, що є базою для дальшого вивчення інших хімічних дисциплін, та органічної хімії, що має найбільшу систему розгалужених взаємозв'язків з хімічними дисциплінами і з курсами професійної та практичної підготовки. На основі аналізу навчальних програм з природничих дисциплін з'ясовано компонентний, функціональний і прогностичний аспекти інтегрованого навчання, обґрунтовано основні навчально-виховні завдання кожного змістового модуля інтегрованих курсів неорганічної та органічної хімії.

На внутрішньодисциплінарному рівні центрами інтеграції (концентрування знань навколо центрального поняття) курсу неорганічної хімії є основи класифікації неорганічних сполук; квантово-механічна теорія будови атома та основоположні уявлення про хімічний зв'язок; періодичний закон і періодична система Д.І. Менделєєва; термодинамічні (функції - внутрішня енергія, ентальпія, ентропія, енергія Гіббса) та кінетичні закономірності перебігу хімічних процесів; теорія електролітичної дисоціації С. Арреніуса та процеси у водних розчинах; закономірності окисно-відновних процесів. Інтегруючою основою курсу органічної хімії на внутрішньо-дисциплінарному рівні є теорія будови органічних сполук, провідною ідеєю якої є залежність властивостей речовин від їхнього складу і будови; квантово-механічна теорія будови атома та основоположні поняття про хімічний зв'язок; аспекти, еволюційної хімії, науки про самоорганізацію та саморозвиток хімічних систем. Вищим етапом на внутрішньо-дисциплінарному рівні інтеграції знань є усвідомлення студентами хімічної картини світу. Означені центри інтеграції хімічних знань на внутрішньо-дисциплінарному рівні відповідають принципу фундаменталізації змісту навчання хімії та не суперечать реалізації інтегрованого підходу, оскільки останній не повинен ігнорувати основні, вироблені та перевірені роками принципи організації навчального матеріалу.

Міждисциплінарний рівень інтеграції знань реалізовують у напрямах гуманітаризації, профільності й спеціалізації змісту навчання, він полягає у виділенні та вивченні основних понять теорії біосфери В.І. Вернадського, закономірностей розподілу хімічних елементів у земній корі та живих організмах, токсичності деяких елементів; вивченні дії законів хімії, хімічних закономірностей на прикладах реакцій, що відбуваються у природі, в живих організмах тощо.

Встановлено, що під час вивчення хімічних курсів активізація пізнавальної діяльності студентів здійснюється на основі розгляду різного роду міждисциплінарних проблемних ситуацій. Спираючись на засади реалізації інтегрованого навчання, під час конструювання змістової частини інтегрованих курсів неорганічної та органічної хімії ми націлювали зміст вивчення їх на усвідомлення студентами провідних категоріальних понять та основних принципів сучасної природничонаукової картини світу. Центрами інтеграції хімічних і спеціальних знань є і такі об'єкти вивчення, як живі організми (рослина, тварина), вода, повітря, ґрунт.

У п'ятому розділі “Експериментальне дослідження ефективності методичної системи інтегрованого навчання хімії” розглянуто організацію, контроль і результати педагогічного дослідження у ВНЗ освіти III-IV рівнів акредитації аграрного профілю щодо ефективності впровадження інтегрованого навчання хімії.

Етап констатувального експерименту передбачав аналіз стану інтеграції хімічних і природничих знань студентів агрономічного і біотехнологічного напрямів навчання, виявлення причин існуючих недоліків, специфіки інтегрованого вивчення студентами хімії, запитів практики і стану рівня фундаментальних хімічних знань. У процесі формувального педагогічного експерименту досліджували ефективність інтегрованого навчання хімічних дисциплін за певними параметрами якості знань студентів.

Завдання педагогічного експерименту передбачали перевірку часткових гіпотез:

рівень параметрів якості знань студентів, а саме: повнота, системність і узагальненість та ін., залежить від інтегрованості фундаментальних і професійних знань, причому інтеграція знань підвищує якість кожного з цих параметрів;

інтегрований підхід до навчання хімії сприяє гуманітаризації її змісту, а це можливо завдяки підвищенню рівня професійних знань студентів аграрного університету, що покращує підготовку майбутніх фахівців сільського господарства у світлі сучасних вимог, що постають перед змістом вищої освіти на початку ХХІ ст.;

інтегрований підхід до навчання хімічних дисциплін позитивно впливає на вироблення студентами аграрного університету інтегрованих умінь, що сприяє розширенню наукового світогляду особистості й покращує вироблення високих професійних якостей майбутнього фахівця, зокрема професійної мобільності, гнучкості, цілісного творчого мислення тощо.

Результати етапу констатувального експерименту, наприклад аналіз навчальних планів, програм, посібників та підручників, дають змогу стверджувати, що інтегроване навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету не має сучасного наукового педагогічного обґрунтування. Нині більшість навчальних програм, посібників і підручників з хімічних дисциплін для студентів-аграріїв є застарілими за змістом і формою. Сучасний спеціаліст аграрного виробництва повинен мати значний запас хімічних знань, інтегрованих зі знаннями дисциплін професійної і практичної підготовки, уміти поповнювати, розвивати і творчо застосовувати їх у своїй професійній діяльності. Хімічні ж знання у цьому плані мають значний потенціал.

Діагностичне опитування студентів агрономічних і біотехнологічних спеціальностей показало, що вивчення хімічних дисциплін не забезпечує належної мотивації та профілювання навчання. Переважна більшість опитаних не можуть визначити зв'язки між фундаментальними хімічними і професійними знаннями. Це пов'язано із домінуванням логіки хімічних наук над вимогами щодо гуманітаризації змісту навчального матеріалу, необхідністю з'ясовування міждисциплінарних зв'язків і професійного спрямування змісту навчання.

Під час формувального експерименту досліджували параметри знань студентів перших курсів агрономічних факультетів і факультету технології виробництва та переробки продукції тваринництва (ТВППТ) для визначення ефективності інтегрованого вивчення хімічних дисциплін. Експеримент повторювався (на базі одного ВНЗ та декількох). Під час кожного проведення експерименту експериментальні й контрольні групи обирали за факультетами (наприклад, К - студенти агрономічного факультету, Е - студенти факультету ТВППТ, оскільки зміст і навчальні години для означених факультетів майже повністю співпадають). Для чистоти експерименту контрольні й експериментальні групи міняли місцями.

Приймали нульову гіпотезу, згідно з якою вибірки перебували в однакових умовах і тому розходження між ними зумовлювалося випадковими причинами. При 95 % довірчій ймовірності теоретичне значення критерію Пірсона для всіх випадків порівнювальних груп між собою ч2факт<ч2теор.

Умови роботи контрольних і експериментальних груп повністю співпадали, а для цього всім групам давали однакові рекомендації у проведенні занять, використовували однакові завдання і однаковий час на вивчення теми, виконання завдань, оцінювання здійснювали за однаковою методикою.

Перевірці підлягало вивчення результативності інтегрованого навчання хімії на основі розробленої нами експериментальної методики, яка передбачала поетапне оцінювання певних параметрів знань і вмінь, а саме:

повнота відтворювання студентами знань і вмінь;

системність і узагальненість знань і вмінь;

рівень засвоєння студентами професійно значущих знань і вмінь;

інтегрованість умінь студентів, що означає уміння логічно і послідовно викладати засвоєні знання, синтезувати різні знання і конструктивно використовувати їх, а також уміння оперувати міждисциплінарними категоріями і застосовувати знання у різних навчальних ситуаціях;

повнота засвоєння професійних знань зі спеціальних дисциплін, що безпосередньо пов'язані з хімічними знаннями.

Повноту знань визначали за відношенням кількості понять, застосованих студентом, до кількості понять, які необхідно було використати. Завдання складалися на репродуктивному рівні відтворювання навчального матеріалу. Кількісною характеристикою повноти знань був коефіцієнт засвоєння студентами знань по кожному змістовому модулю і по всьому курсу. Для цього використовували формулу 1 за А.А. Киверялгом:

, (1)

де n - загальна кількість студентів, які виконували роботу;

?N - сума правильних відповідей у тесті;

?Nі - сума правильних відповідей студентів.

Попередньо перевіряли валідність тестових завдань. З цією метою визначали коефіцієнт надійності й коефіцієнт кореляції з результатами успішності студентів. Окрім того, валідність тестового завдання за змістом визначали ще тим, що тести відповідали навчальній програмі та охоплювали основний навчальний матеріал.

Здатність студентів до систематизації і узагальнення знань передбачала чотири рівні системності й узагальненості останніх: між поняттєвий, тематичний, міждисциплінарний, проблемний. Тому ми вважали за необхідне скласти завдання, що залучають знання студентів з відповідного рівня систематизації та узагальнення. Із загальної кількості студентів контрольних і експериментальних груп фіксували відсоток студентів, які засвоїли знання відповідного рівня системності й узагальненості.

Під час визначення засвоєння студентами професійно значущих знань виявляли вплив інтеграції знань студентів з хімічних і спеціальних дисциплін на рівень засвоювання знань (репродуктивний, конструктивний, творчий). Професійно значущими знаннями, що безпосередньо пов'язані з хімічними поняттями, для студентів-аграріїв є біохімічні, токсикологічні, агрохімічні знання, а також елементи знань з ґрунтознавства, геології, фітофармакології, фізіології рослин і тварин, годівлі сільськогосподарських тварин тощо.

Визначали коефіцієнт засвоєння професійно значущих знань за формулою 2:

, (2)

де ?NППВ - сума повних правильних відповідей;

?NНПВ - сума неповних правильних відповідей;

n - кількість студентів, які виконували роботу.

Наступний показник, що аналізувався, - це інтегрованість умінь студентів. Серед інтегрованих умінь ми виділили такі: по-перше, логічно, послідовно і компактно викладати засвоєні знання; по-друге, синтезувати різні знання і використовувати їх у типових ситуаціях; по-третє, оперувати міждисциплінарними категоріями та трансформувати їх у різні навчальні ситуації.

Дослідження рівнів інтегрованості умінь студентів здійснювали у формі письмових контрольних робіт наприкінці вивчення хімічних курсів, оскільки володіння вищим рівнем інтегрованості умінь вимагає від студента певної повноти, узагальнення і систематизації знань. Окрім того, визначали міцність знань, що є не менш важливим для підтвердження часткових гіпотез.

Відповіді фіксували за трирівневою шкалою і переводили у числовий вираз. Перший рівень відповідав умінню студентів послідовно, компактно і логічно висловлювати засвоєні знання; другий рівень відповідав умінню синтезувати різні поняття і використовувати їх у типових ситуаціях за умови володіння першим рівнем інтегрованості вмінь; третій рівень відповідав умінням оперувати міждисциплінарними категоріями за умов володіння першими двома рівнями інтегрованості вмінь. Відповіді аналізували і підраховували коефіцієнт інтегрованості умінь:

, (3)

де Nі - кількість студентів, які володіють певним рівнем інтелектуальних умінь;

n - загальна кількість студентів, які виконували роботу.

Узагальнення результатів формувального експерименту показало, що розроблена методична система інтегрованого навчання хімічних дисциплін сприяє підвищенню таких показників, як повнота знань, їхня системність та узагальненість, засвоєння професійно значущих знань, інтегрованість умінь студентів.

Аналіз показує, що в групах, які навчалися за експериментальною методикою, не тільки виконувалися норми повноти засвоєння знань (вважаємо мінімальною нормою коефіцієнт К, %, що дорівнює 60, який відповідає мінімальній задовільній оцінці), а й спостерігалося значне перевищення їх порівняно із студентами контрольних груп, які навчалися за традиційною методикою (рис. 1 і 4).



Рис. 1. Діаграма повноти відтворення знань з неорганічної хімії студентами контрольних і експериментальних груп (1, 2, 3 - змістові модулі курсу “Неорганічна хімія”)

Визначено, що середній показник повноти знань становить 79 %; повнота ж відтворення знань студентами контрольних груп у середньому становить 64 %, що відповідає низькій задовільній оцінці.

Рис. 2. Діаграма повноти відтворення знань з органічної хімії студентами контрольних і експериментальних груп (1, 2, 3, 4 - змістові модулі курсу “Органічна хімія”).

Із загальної кількості студентів контрольних і експериментальних груп фіксували число студентів, які досягли відповідного рівня системності й узагальненості знань. Показник системності й узагальненості знань експериментальних груп на міжпоняттєвому рівні становить 83 %, тематичному - 78 %, міждисциплінарному - 57 %, проблемному - 54 % (рис. 5 і 6).



Рис. 3. Діаграма показників системності й узагальненості знань студентів під час вивчення курсу неорганічної хімії

Рис. 4. Діаграма показників системності й узагальненості знань студентів під час вивчення курсу органічної хімії

Аналіз свідчить, що під час вивчення інтегрованих хімічних курсів рівень системності й узагальнення знань зростає, порівняно із контрольними групами, що навчалися за традиційною методикою викладання навчального матеріалу. Середній показник зростання рівня системності й узагальнення знань студентів експериментальних груп, порівняно з контрольними на міжпоняттєвому рівні становить 10 %, на тематичному - 9 %, міждисциплінарному - 16 %, проблемному - 22 %.

Під час інтегрованого навчання курсів хімії зростає значення коефіцієнта засвоєння професійно значущих знань на всіх рівнях: 1 - репродуктивному, 2 - конструктивному, 3 - творчому (рис. 5 і 8). Коефіцієнт засвоєння студентами професійно значущих знань на репродуктивному рівні становить 80 %, конструктивному - 76 % і творчому - 49 %.

Рис. 5. Діаграма засвоєння студентами рівнів професійно значущих знань під час вивчення неорганічної хімії (середні показники по курсу)

Рис.6. Діаграма засвоєння студентами рівнів професійно значущих знань під час вивчення органічної хімії (середні показники по курсу)

Коефіцієнти інтегрованості умінь студентів на рівнях: послідовно, компактно і логічно висловлювати засвоєні знання, синтезувати різнорідні поняття і використовувати їх у типових ситуаціях, оперувати міждисциплінарними знаннями та переносити їх у різні навчальні ситуації становлять 82 %, 75 % і 13 % відповідно. Усі ці показники суттєво відрізняються від показників контрольних груп (72 %, 52,5 % і 4,5 %, відповідно) (рис. 9 і 10).

Рис. 7. Діаграма результатів інтегрованості умінь студентів після вивчення неорганічної хімії

Рис. 8. Діаграма інтегрованості умінь студентів після вивчення органічної хімії

Перевірка міцності хімічних знань показала, що більше половини числа одиниць знань залишається у пам'яті студентів і активно використовується ними через певний час. Так, у пам'яті студентів-аграріїв залишається понад 68 % повідомлених їм понять, фактів. Високі показники міцності знань порівняно з контрольними групами, свідчать про педагогічну ефективність організації навчального процесу.

Окрім того, для повноти формувального експерименту для студентів старших курсів агрономічного і біотехнологічного напрямів навчання проведено комплексні контрольні роботи з дослідження повноти засвоєння професійних знань зі спеціальних дисциплін, що безпосередньо пов'язані з хімічними дисциплінами. Результати контрольних робіт показали, що середній коефіцієнт повноти сформованості професійних знань в експериментальних групах становить 77 %, а для контрольних груп - 62 %.

Отже, на основі створеної методичної системи інтегрованого навчання хімічних дисциплін виявлено тенденцію зростання пізнавальної активності студентів, їхньої мотивації до навчання, зацікавленості до здійснення самостійного пошуку відповідей на міждисциплінарні запитання.

Результати опитування викладачів хімічних дисциплін дають змогу стверджувати, що вони схвально ставляться до впровадження інтегрованого навчання, оскільки це підвищує мотивацію до вивчення хімії та якість знань студентів. Навчання за пропонованою методикою одержало позитивні відзиви від студентів, що пов'язано із появою інтересу до вивчення хімії, доступністю розгляду питань професійного змісту, “олюдненням” хімічних знань.

Результати якісного і кількісного аналізу ефективності розробленого інтегрованого навчання хімічних дисциплін підтвердили справедливість гіпотези дослідження. Організація навчально-виховного процесу за даною методикою підтвердила певні позитивні зрушення у його якості, пов'язані з перевагою інтегрованого підходу до формування змісту навчання хімії студентів аграрних спеціальностей. Відповідно до умов Болонської декларації щодо інтеграції науки і освіти, а також актуальної потреби враховування вимог суспільства щодо висвітлення і вивчення сучасних проблем довкілля, інтеграція змісту хімічних дисциплін, структурування та систематизація їх на засадах запропонованого інтегрованого підходу є одним з перспективних шляхів навчання хімії саме на сучасному етапі розвитку вищої освіти. Результати дослідження дають підстави з великою імовірністю стверджувати, що здобуті студентами інтегровані знання будуть усвідомленим міцним фундаментом для удосконалення професійної підготовки майбутніх спеціалістів-аграріїв.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язано проблему оновлення змісту хімічної освіти студентів аграрного університету шляхом інтегрованого навчання на основі пошуку нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння і пізнання світу, враховуючи сучасні досягнення науки і вимоги сьогодення.

Враховуючи роль хімії у формуванні професійного інтелекту спеціаліста-аграрія, соціальні та екологічні умови сьогодення, а також необхідність подолання таких сучасних негативних тенденцій розвитку хімічної освіти в системі вищої аграрної школи, як скорочення термінів вивчення курсів хімії, консервативність змісту хімічних дисциплін, ігнорування з боку студентів хімії як важливішої ланки фундаментальної освіти, ми дійшли висновку, що мета, завдання і принципи структурування змісту хімічної освіти мають змінювати свої пріоритети. Одним з пріоритетних напрямів розвитку хімічної освіти стає синтез знань, відбір і конструювання змісту навчання на засадах інтеграції, що означає узгоджене поєднання природничої і гуманітарної складових хімічної освіти, теоретичних і практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень хімії, поглиблення професійної спрямованості освітніх програм хімічних курсів.

На підставі проаналізованого розвитку змісту хімічної освіти студентів аграрних університетів в історико-педагогічному аспекті виявлено провідні тенденції формування змісту хімічних дисциплін у вищій школі, що спостерігалися протягом другої половини XX ст. Це поглиблення теоретичної складової завдяки оперуванню складними фізико-хімічними і математичними інтерпретаціями хімічних процесів; широка диференціація хімічних знань, внаслідок чого створювались нові хімічні курси; домінування антропоцентричних і технократичних акцентів у змісті хімічних дисциплін, ідеологічно спрямованих на підкорення природи людиною, служіння її науково-технічному прогресу; обмеження гуманітарної складової хімічних знань; подання навчального матеріалу у вигляді наукової інформації без врахування принципу профільності навчання.

Розв'язуючи наукове завдання з розробляння теоретичних основ інтегрованого навчання, ми з'ясували провідні напрями інтеграції та закономірності її функціонування. Показано, що інтеграція наукового знання відбувається за різними напрямами, починаючи від використовування понять, теорій і методів однієї науки в іншій і закінчуючи системним методом. Інтеграція знань є своєрідним результатом, обов'язковим наслідком розвитку і поглиблення природничого знання, що відбувається у процесі диференціації та спеціалізації науки в цілому та окремих її дисциплін. Інтеграція і диференціація у розвитку змісту хімічної освіти - не взаємовиключні, а взаємодоповнюючі тенденції.

Аналіз основних етапів і форм інтеграції знань у педагогіці дає підстави визначити, що інтегрований підхід до навчання хімії - це особливий тип конструювання його змісту, організація і спрямування якого підпорядковані розкриттю системи внутрішньо- і міждисциплінарних зв'язків, а також координація, поєднання і систематизація знань відносно основних хімічних теорій, провідних категоріальних понять, принципів сучасного природничонаукового знання, націлених на формування хімічної картини природи і цілісності світорозуміння. Одним з наслідків і одночасно підґрунтів інтеграції змісту навчання хімії з дисциплінами професійної і практичної підготовки, що вивчають студенти аграрного університету, є сучасна природничонаукова картина світу, на основі якої визначено коло світоглядних питань хімічних дисциплін, які роблять свій внесок у формування уявлень про хімічну картину світу. Обґрунтовано, що важливою частиною формування хімічної картини світу в студентів-аграріїв є її соціальна сторона, а саме: розгляд з позиції хімічних знань таких сучасних проблем, як енергетична, сировинна і продовольча.

Реалізація інтегрованого вивчення студентами хімічних дисциплін відбувається за умов виділення центрів взаємодії курсів природничої, професійної і практичної підготовки. Такими центрами є об'єкти довкілля (вода, ґрунт, повітря, живий організм), які визначають специфіку інтегрованого навчання хімії студентів аграрного університету, а також провідні категоріальні поняття, зміст яких усвідомлюють студенти під час вивчення інтегрованих хімічних курсів.

Розроблена концепція інтегрованого навчання хімічних дисциплін, яка розкриває сутність феномена інтеграції останніх з іншими природничими курсами професійної і практичної підготовки та є теоретичною базою хімії за умов університетського навчання. Відібрано й обґрунтовано основні категоріальні поняття, які є надбудовою фундаментальних хімічних знань та є одними з провідних центрів інтеграції останніх зі знаннями природничих курсів професійної і практичної підготовки. Це - якість життя, взаємозв'язки у довкіллі, різноманітність сполук, прогнозування майбутнього розвитку людини і природи, ідея коеволюції і стійкого розвитку природи й людини, вичерпання природних ресурсів, проблема здоров'я людини тощо.

Обґрунтовуючи філософські й методологічні основи концепції інтегрованого навчання, що базуються на провідних напрямах розвитку сучасної науки, якими є інтеграція і системний підхід, а також на науково-філософській концепції біосфери та її переходу в ноосферу, визначено мету, завдання, функції інтегрованого навчання хімії студентів аграрного університету.

Визначено й обґрунтовано принципи відбору і структурування навчального матеріалу. Передусім це принцип системності (системоутворюючими факторами є мета хімічної освіти в контексті інтегрованого навчання, провідні концептуальні хімічні закони і теорії, основні категоріальні поняття, принципи сучасного природничонаукового знання, а також об'єкти вивчення); принципи міждисциплінарних зв'язків, фундаменталізації, професійної спрямованості змісту хімічної освіти, історизму, спрямованості змісту навчання на розкриття проблем довкілля; модульний принцип структурування змісту навчального матеріалу та лінійно-концентричної структури змісту навчання хімії. З метою реалізації процедури відбору і послідовності навчального матеріалу розроблено критерії до конструювання змісту хімічних дисциплін у контексті інтегрованого навчання, а саме: критерії оптимального обсягу навчальної інформації, послідовності, узгодженого поєднання природничо-математичних і гуманітарних знань, профільності змісту навчання, значущості змісту навчального матеріалу для формування освіченості спеціаліста-аграрія у галузі проблем довкілля.

Розроблена концепція не суперечить основним, виробленим і перевіреним роками принципам організації навчального матеріалу з хімічних дисциплін. Тому, спираючись на принцип фундаменталізації змісту навчання, зберігається теоретична основа інтегрованих хімічних курсів. Так, у курсі неорганічної хімії внутрішньодисциплінарний рівень інтеграції знань охоплює такі концептуальні теорії загальної хімії: періодичний закон Д.І. Менделєєва і періодична система; теорія будови атома і хімічного зв'язку; основи хімічної термодинаміки і кінетики; теорія розчинів і поняття про окисно-відновні процеси. Інтегруючою основою органічної хімії на внутрішньо-дисциплінарному рівні є теорія будови органічних сполук, квантово-механічна теорія будови атома та поняття про хімічний зв'язок; аспекти еволюційної хімії, науки про самоорганізацію та саморозвиток хімічних систем тощо.

Найважливішими аспектами інтегрованого підходу є компонентний, функціональний і прогностичний, де перший має статичні особливості і відповідає на запитання “що інтегрується?”; другий проявляється як внутрішнє і зовнішнє функціонування і відповідає на запитання “як інтегрується?”; третій має два аспекти: генетичний, пов'язаний із розкриттям питання про походження цілісного утворення, та перспективний, пов'язаний із розкриттям перспективи розвитку і перетворення цілісного утворення, тобто демонструє перспективні поняття і уявлення і відповідає на запитання “з якою метою інтегрується?”. Окреслені аспекти інтегрованого підходу є підґрунтям змістової характеристики знань і вмінь студентів-аграріїв.

На підставі обґрунтування теоретичних аспектів побудови інтегрованих хімічних курсів для студентів аграрного університету розроблено методичну систему реалізації інтегрованого навчання хімії, яка охоплює концептуально-цільовий, змістовий, процесуальний і результативно-оцінювальний компоненти. Аналіз навчальних програм з хімічних та інших природничих дисциплін дав змогу з'ясувати питання, що є спільними для останніх та визначають функціональний аспект інтегрованого навчання. Визначено основні навчально-виховні завдання кожного змістового модуля хімічних курсів.

Констатувальний та формувальний педагогічні експерименти уможливили перевірити і впровадити у практику навчального процесу аграрних університетів навчально-методичні комплекти, що містять програми інтегрованих хімічних курсів, навчальні посібники, один з яких на електронних носіях, та контрольні засоби перевірки ефективності реалізації інтегрованого навчання хімії.

Внаслідок дослідно-експериментальної роботи доведено правильність вихідної гіпотези, а також перевірено і підтверджено педагогічну ефективність змісту навчального матеріалу на основі вивчення низки показників якості знань студентів аграрних університетів. Результати формувального експерименту визначили, що інтегроване навчання хімічних дисциплін сприяє підвищенню повноти знань (79 %/64 % експериментальні й контрольні групи, відповідно), системності й узагальненості на міжпоняттєвому, тематичному, міждисциплінарному і проблемному рівнях (83 %/73 %, 78 %/69 %, 57 %/40 %, 54 %/32 %), засвоєнню професійно значущих знань на репродуктивному, конструктивному і творчому рівнях (80 %/57 %, 76 %/54 %, 49 %/29 %), інтегрованості умінь студентів на рівнях послідовно, компактно і логічно висловлювати засвоєні знання, синтезувати різнорідні поняття і використовувати їх у типових ситуаціях, оперувати міждисциплінарними знаннями і застосовувати їх у різних навчальних ситуаціях (82 %/72 %, 75 %/53 %, 13 %/5 %). Порівнюючи показники ефективності розробленої методичної системи, використовували критерій Пірсона (ч2). Встановлено, що при довірчій ймовірності 95 % статистичного аналізу досліджених показників якості знань студентів контрольних і експериментальних груп ч2факт > ч2теор.

У дослідженні ми торкнулися не всіх проблем теорії і методики інтегрованого навчання хімії. Головна мета полягала у тому, щоб сформулювати і обґрунтувати засади інтегрованого підходу до навчання хімії, а саме сутність, концепцію, мету, завдання інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету. Зроблено спробу реалізувати головну мету в дії, на практиці. Для цього розроблено методичну систему інтегрованого вивчення хімії. Для реалізації методичної системи обґрунтовано аспекти, рівні, функції (методологічна, формувальна і системоутворювальна) інтегрованого підходу до навчання хімії, а також принципи і критерії відбору навчального матеріалу. На підставі означеного розроблено інтегровані програми, зміст навчальних занять, а також комплексну методику оцінювання ефективності інтегрованого навчання.

Проте слід зазначити, що проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми інтеграції змісту хімічної освіти, є сенс у дальшому розроблянні інших питань методики інтегрованого навчання хімії. Можна передбачити, що провідними ідеями під час розв'язування проблеми інтегрованого навчання мають бути принципи єдності інтеграції та диференціації; профільної спрямованості навчання та ін. У перспективі чекають на розроблення варіативні програми з інших природничих дисциплін для студентів різних спеціальностей, навчальні й методичні посібники, дидактичні розроблення та інші матеріали інтеграції знань.

Вважаємо, що вивчення накопиченого досвіду інтеграції змісту навчання, його розвиток у дальших дослідженнях і використовування у педагогічній практиці - один з важливіших шляхів оптимізації природничої освіти, а відповідно, й професійної підготовки студентів вищих закладів освіти аграрного профілю. Перспективи дальшої науково-пошукової діяльності полягають у вдосконалюванні теорії і практики інтегрованого вивчення інших природничих дисциплін на основі розроблених концептуальних положень інтеграції змісту навчання, а також удосконалення методики оцінювання показників якості знань студентів під час вивчення інтегрованих курсів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Мітрясова О. П. Інтегрований підхід до навчання хімії студентів аграрного університету : монографія / О. П. Мітрясова. - Миколаїв : МДАУ, 2006. - 295 с.

Навчальні посібники

2. Мітрясова О. П. Вступ до органічної хімії : навч. посіб. / О. П. Мітрясова. - К. : ВД “Професіонал”, 2007. - 400 с. (Гриф Міністерства освіти і науки України).

3. Мітрясова О. П. Хімія. Загальна хімія. Хімія довкілля [Електронний ресурс] : [навч. посіб.] / О. П. Мітрясова. - Миколаїв : Микол. держ. аграр. ун-т, 2006. - 1 електрон. опт. диск (СD-ROM) : кольор. ; 12 см. - Систем. вимоги : Pentium-III ; 256 Mb RAM ; СD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. - Назва з титул. екрана (Гриф Міністерства освіти і науки України).

Статті у наукових фахових виданнях

4. Мітрясова О. Вивчення закономірностей хімічних процесів на природних явищах / Олена Мітрясова // Біологія і хімія в школі. - 2001. - № 2. - С. 35-37.

5. Мітрясова О. П. Розвиток тенденції інтеграції змісту природничої освіти на прикладі викладання деяких питань хімії / О. П. Мітрясова // Проблеми освіти. - 2001. - Вип. 24. - С. 44-48.

6. Мітрясова О. П. Світоглядні аспекти екологічної освіти / О. П. Мітрясова // Нові технології навчання. - 2001. - Вип. 31. - С. 124-128.

7. Мітрясова О. До питання про природничонаукові засади побудови змісту хімічної освіти / Олена Мітрясова // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - № 5. - С. 138-142.

8. Мітрясова О. П. Відображення проблем екології у змісті хімічної освіти (на матеріалі органічної хімії) / О. П. Мітрясова // Проблеми освіти. - 2002. - Вип. 27. - С. 177-181.

9. Мітрясова О. Методологічні аспекти інтегрованого підходу в хімії / Олена Мітрясова // Рідна школа. - 2003. - № 7. - С. 26-28.

10. Мітрясова О. Деякі напрями вдосконалення природничонаукової освіти / Олена Мітрясова // Шлях освіти. - 2003. - № 2. - С. 31-33.

11. Мітрясова О. П. Проблеми оновлення хімічної освіти студентів-аграріїв / О. П. Мітрясова // Проблеми освіти. - 2003. - Вип. 33. - С. 84-91.

12. Мітрясова О. П. Особливості нової програми з хімії для студентів-аграріїв / О. П. Мітрясова // Нові технології навчання. - 2003. - Вип. 34. - С. 113-121.

13. Мітрясова О. Про міждисциплінарні зв'язки в органічній хімії / Олена Мітрясова // Рідна школа. - 2003. - № 12. - С. 52-53.

14. Мітрясова О. Тенденції розвитку наукового знання як інтегруючий фактор змісту освіти / Олена Мітрясова // Шлях освіти. - 2004. - № 2. - С. 28-31.

15. Мітрясова О. Відомості про планетарні процеси - у практику навчання хімії / Олена Мітрясова // Біологія і хімія в школі. - 2004. - № 3. - С. 29-30.

16. Мітрясова О. П. Мета і завдання хімічної освіти в контексті інтегрованого підходу / О. П. Мітрясова // Нові технології навчання. - 2004. - Вип. 38. - С. 81-91.

17. Мітрясова О. П. Вивчення хімічної картини світу на основі інтегрованого підходу до навчання / О. П. Мітрясова // Педагогіка і психологія. - 2004. - Вип. 3 (44). - С. 37-44.

18. Мітрясова О. П. До питання про розвиток змісту хімічної освіти для студентів аграрних університетів / О. П. Мітрясова // Нові технології навчання. - 2004. - Вип. 39. - С. 107-116.

19. Мітрясова О. П. Про методику реалізації інтегрованого підходу на заняттях з органічної хімії / О. П. Мітрясова // Проблеми освіти. - 2005. - Вип. 42. - С. 154-162.

20. Мітрясова О. П. Принципи конструювання змісту хімічних дисциплін на засадах інтеграції / О. П. Мітрясова // Проблеми освіти. - 2007. - Вип. 47. С. 35-40.

21. Мітрясова О. Вивчення світоглядних питань хімічних дисциплін як один із чинників інтеграції змісту навчання / Олена Мітрясова // Рідна школа. 2007. - № 2. - С. 29-32.

22. Мітрясова О. П. Показники якості знань студентів у процесі вивчення хімії у контексті інтегрованого підходу / О. П. Мітрясова // Нові технології навчання. - 2007. - Вип. 47. - С. 69-73.

23. Мітрясова О. П. Модель інтегрованого навчання хімії (на матеріалі неорганічної хімії) / О. П. Мітрясова // Нові технології навчання. - 2007. - Вип. 50. - С. 20-25.

24. Мітрясова О. П. Курс органічної хімії в системі вищої аграрної освіти : методичні підходи / О. П. Мітрясова // Нові технології навчання. - 2008. - Вип. 52. - С. 31-34.

25. Буринська Н. Проблемні ситуації в навчанні хімії на основі інтегрованого підходу / Ніна Буринська, Олена Мітрясова // Біологія і хімія в школі. - 2007. - № 3. - С. 51-53 (Розроблені міждисциплінарні проблемні ситуації в навчанні хімії).

Статті у наукових виданнях

26. Мітрясова О. П. Інтеграція знань природничих дисциплін / О. П. Мітрясова // Науковий вісник аграрної науки Причорномор'я Миколаївської державної аграрної академії. - Миколаїв : МДАА, 2001. - Вип. 2. - С. 90-93.

27. Мітрясова О. П. Особливості моделі методичної системи навчання хімії О. П. Мітрясова // Наука і методика. - 2005. - № 3. - С. 19-22.

28. Мітрясова О. П. Основи інтегрованого підходу до навчання хімії / О. П. Мітрясова // Вересень. - 2005. - № 3 (33). - С. 25-28.

Матеріали конференцій, семінарів, тези доповідей

29. Мітрясова О. П. До питання пошуку “Золотого перетину” природничої освіти студентів-аграріїв / О. П. Мітрясова // Зб. наук. праць Міжнар. конф. [“Проблеми Гармонії, Симетрії і Золотого Перетину в Природі, Науці та Мистецтві”], (Вінниця, 22-25 жовт. 2003 р.) / М-во аграр. політики, Вінницький держ. аграр. ун-т. - Вінниця : ВДАУ, 2003. - С. 223-226.

30. Митрясова Е. П. Естественнонаучные основы нового экологического мировоззрения / Е. П. Митрясова // Материалы Международ. очно-заоч. науч. конф., посвященной памяти С. Н. Саранцева. [“Современная наука и проблемы выбора жизненной стратегии человечества”], (Тула, 2003 г.) / Тул. гос. ун-т. - Тула : ТулГУ, 2003. - С. 210-214.

31. Митрясова Е. П. Экологическое образование в контексте интеграции современного естественнонаучного образования / Е. П. Митрясова // Материалы II Междунар. науч.-практ. конф. [“Экология : образование, наука, промышленность и здоровье”], (Белгород, Россия, 14-16 апр. 2004 г.) / М-во образов. Росс. Федерации, Белгород. гос. тех. ун-т им. В. Г. Шухова. - Белгород : БелГТУ, 2004. - Спец. вып. № 8, ч. І. - С. 156-157.

32. Мітрясова О. П. До питання про проблеми хімічної термінології / О. П. Мітрясова // Зб. наук. праць 8 Міжнар. наук. конф. [“Проблеми української термінології СловоСвіт 2004”], (Львів, 7-9 верес. 2004 р.) / Нац. ун-т Львівська політехніка”. - Львів : Ліга-Прес, 2004. - С. 138-140.

33. Мітрясова О. П. Перспективи розвитку хімічної освіти студентів аграрного університету в контексті інтегрованого підходу / О. П. Мітрясова // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Перспективи вищої освіти : роль міжуніверситетських консорціумів”], (Миколаїв, 30 верес. - 2 жовт. 2004 р.) / Регіон. міжвуз. центр. - Миколаїв : Атол, 2004. - С. 53-55.

34. Мітрясова О. П. До питання про концептуальні основи змісту хімічної освіти студентів / О. П. Мітрясова // Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. : XII Каришинські читання [“Болонський процес : модернізація змісту природничої педагогічної освіти”], (Полтава, 26-27 трав. 2005 р.) / М-во освіти і науки, Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. - Полтава : АСМІ, 2005. - С. 129-131.

35. Мітрясова О. П. Інтеграційні тенденції в науці і освіті / О. П. Мітрясова Журнал наук. праць “Нова парадигма” Міжнар. наук.-теор. конф. [“Соціокультурна інтеграція в контексті викликів ХХІ століття”], (Київ, 24-25 трав. 2007 р.) / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - Вип. 65, ч. 1. - С. 329-334.

36. Мітрясова О. П. Технологія організації навчального процесу на основі інтегрованого підходу / О. П. Мітрясова // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Особливості викладання біологічних дисциплін у вищих аграрних закладах - теоретичне підґрунтя для участі студентів у І і ІІ етапах олімпіади”], (Миколаїв, 21-23 листоп. 2007 р.) / М-во аграр. політики, Миколаїв. держ. аграрн. ун-т. - Миколаїв : МДАУ, 2007. - Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Вип. 4 (43). - С. 17-23.

37. Митрясова Е. П. Методологические подходы к конструированию содержания естественнонаучных дисциплин для устойчивого развития / Е. П. Митрясова // Тезисы докладов VIII Междунар. конф. [“Экологическое образование на пороге “Рио+10”], (Москва, Россия, 26-28 июля 2002 г.) / Междунар. ун-т (в Москве). - Тверь : ГУПТО ТОТ, 2002. - С. 302-304.

38. Митрясова Е. П. К вопросу об интеграции содержания современного естественнонаучного образования / Е. П. Митрясова // Тезисы докладов IX Международ. конф. [“Региональная образовательная политика для устойчивого будущего”], (Тверь, Россия, 2-4 июля 2003 г.) / Твер. обл. ин-т усовершен. учителей. - Тверь, 2003. - С. 88-89.

39. Митрясова Е. П. Идеи устойчивого развития в содержании образования Е. П. Митрясова // Тезисы докладов ХII Междунар. конф. [“Устойчивый мир на пути к экологически безопасному гражданскому обществу”], (Москва, Россия, 28-30 июня 2006 г.). - Владимир, 2006. - С. 153-154.

40. Мітрясова О. П. Шляхи модернізації фахової підготовки студентів природничого напряму навчання / О. П. Мітрясова // Матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. [“Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу”], (Одеса, 22-23 трав. 2008 р.) / М-во освіти і науки, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2008. - С. 43-44.

41. Мітрясова О. П. До питання про удосконалення організації самостійної роботи студентів / О. П. Мітрясова // Тези доповідей наук.-практ. семінару Удосконалення організації самостійної роботи студентів і її навчально-методичне забезпечення”], (Миколаїв, 2006 р.) / М-во аграр. політики, Миколаїв. держ. аграр. ун-т. - Миколаїв : МДАУ, 2006. - С. 30.

42. Мітрясова О. П. Гуманітаризація змісту навчання через його інтеграцію / О. П. Мітрясова // Тези наук.-практ. семінару [“Проблеми гуманітаризації аграрної освіти та удосконалення професійної направленості соціально-гуманітарних дисциплін”], (Миколаїв, лютий, 2007 р.) / М-во аграр. політики, Миколаїв. держ. аграр. ун-т. - Миколаїв : МДАУ, 2007. - С. 19-20.

43. Мітрясова О. П. Шляхи підвищення науково-дослідної діяльності студентів / О. П. Мітрясова // Тези доповідей наук.-практ. семінару Підвищення рівня науково-дослідної діяльності обдарованої молоді”], Миколаїв, квіт., 2007 р.) / М-во аграр. політики, Миколаїв. держ. аграр. ун-т. Миколаїв : МДАУ, 2007. - С. 24-25.

44. Мітрясова О. П. Ідеї інтеграції знань і якість навчання хімії студентів аграрного університету / О. П. Мітрясова // Тези доповідей наук.-практ. семінару [“Якість підготовки фахівців в умовах інноваційної перебудови української освіти”], (Миколаїв, жовт., 2007 р.) / М-во аграр. політики, Миколаїв. держ. аграр. ун-т. - Миколаїв : МДАУ, 2007. - С. 21-23.

45. Мітрясова О. П. До питання про перспективи розвитку змісту хімічної освіти студентів аграрного університету / О. П. Мітрясова // Тези доповідей наук.-практ. семінару [“Інноваційні технології аграрної освіти: проблеми та перспективи розвитку”], (Миколаїв, груд., 2007 р.) / М-во аграр. політики, Миколаїв. держ. аграр. ун-т. - Миколаїв : МДАУ, 2007. - С. 17-19.

АНОТАЦІЇ

Мітрясова О.П. Теорія і практика інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (хімія). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2009.

У дисертації науково обґрунтовано теоретико-методичні засади інтегрованого навчання хімії студентів аграрного університету, розроблено концепцію інтегрованого підходу до вивчення хімії та педагогічну технологію її реалізації. Показано, що інтеграція і диференціація у розвитку змісту хімічної освіти - не взаємовиключні, а взаємодоповнюючі тенденції.

Визначено, що інтегроване навчання - це особливий тип конструювання його змісту, організація і спрямування якого підпорядковуються розкриттю системи внутрішньо- і міждисциплінарних проблем. Розкрито категорії, що є центрами інтеграції змісту хімічних і спеціальних дисциплін.

Обґрунтовано дидактичні принципи відбору та структурування навчального матеріалу. З'ясовано змістову характеристику знань і вмінь студентів-аграріїв, аспекти, рівні інтегрованого підходу.

Розроблено методичну систему реалізації інтегрованого навчання хімії та проведено перевірку її педагогічної ефективності.

Ключові слова: інтеграція, інтегроване навчання хімії, рівні інтеграції змісту навчання, хімічні знання студентів аграрного університету.

Митрясова Е. П. Теория и практика интегрированного обучения химических дисциплин студентов аграрного университета. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (химия). - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2009.

В диссертации научно обоснованы теоретико-методические основы интегрированного изучения химических дисциплин студентами аграрного университета. Разработана концепция интегрированного подхода к изучению химии и педагогическая технология её реализации.

Выявлено, что в современных условиях знания должны менять вектор своей направленности для формирования целостного миропонимания, профессиональной ответственности, деятельности, способной к вариативности.

Показано, что интеграция научного знания является результатом, обязательным следствием развития, углубления естественнонаучных знаний, что стает возможным в процессе дифференциации и специализации науки и отдельных её дисциплин. Интеграция и дифференциация в развитии содержания химического образования - не взаимоисключающие, а взаимодополняющие тенденции.

Обосновано, что интегрированный подход к изучению химических дисциплин студентами аграрного университета эффективно функционирует как система принципов: многоаспектности, полифункциональности, единства дифференциации и интеграции, профессиональной направленности, последовательности.

Определено, что интегрированное обученное - это особый тип конструирования его содержания, организация и направление которого подчиняются раскрытию системы внутри- и междисциплинарных проблем. Обоснованы основные категориальные понятия, которые являются центрами интеграции химических и специальных дисциплин.

Проанализированы основные формы интеграции знаний в педагогической науке, на основе чего определено, что усовершенствованию содержания химических дисциплин способствует интеграция их с дисциплинами профессионального цикла на высших уровнях её реализации. Установлено, что процесс систематизации, обобщения и “уплотнения” знаний сопровождается существенными изменениями в мотивации изучения дисциплин химического цикла. Показана необходимость выделения источников взаимодействия химических и специальных дисциплин для студентов-аграриев, которыми являются объекты природы, основополагающие естественнонаучные и специальные понятия, законы, принципы, теории, идеи, комплексные проблемы. Для эффективной реализации интегрированного подхода в процессе изучения студентами химических дисциплин выделен круг мировоззренческих вопросов, которые составляют основу формирования целостного миропонимания студента.

При разработке концепции интегрированного обучения химии определены и обоснованы ключевые категории, которые вошли в содержание химических курсов и несут на себе функцию интеграции знаний естественнонаучных дисциплин, как химических, так и специальных.

Рассмотрена и конкретизирована общая модель интегрированного обучения химических дисциплин студентов агрономических и технологических специальностей; определены основная цель, задачи и функции (методологическая, формирующая и системообразующая) интегрированного обучения химии.

Сформулированы и обоснованы дидактические принципы отбора (системности, междисциплинарных связей, фундаментализации, профессиональной направленности содержания химического образования и др.), а также структурирования учебного материала в контексте интегрированного подхода к изучению химии. Обозначена содержательная характеристика знаний и умений студентов аграрного университета при изучении химических дисциплин; выявлены и уточнены наиболее важные аспекты интегрированного подхода, которыми являются компонентный, функциональный и прогностический.

На основании теоретических аспектов построения интегрированных химических курсов для студентов аграрного университета разработана методическая система реализации интегрированного обучения химии и проведена проверка её педагогической эффективности. Разработанная методическая система интегрированного обучения химии включает взаимосвязанные компоненты: концептуально-целевой, содержательный, процессуальный и результативно-оценочный.

Определены уровни реализации интегрированного обучения, которые заключаются во внутридисциплинарной, междисциплинарной интеграции знаний, а также методологическом синтезе (высшем уровне). Обоснована основная единица методики интегрированного обучения химии - междисциплинарная учебная проблема.

В ходе исследования апробирована методика интегрированного обучения и проведен анализ полученных результатов педагогического эксперимента, который предусматривал поэтапное оценивание определенных параметров качества знаний, а именно: полноту знаний; системность и обобщенность знаний; уровень усвоения профессионально значимых знаний и умений; итегрированность умений студентов.

Ключевые слова: интеграция, интегрированное обучение химии, уровни интеграции содержания обучения, химические знания студентов аграрного университета.

Mitryasova E. P. Theory and practice of integrated studies of chemical disciplines of students of agrarian university. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Doctor of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.02 - Theory and Method of Teaching (Chemistry). - The Institute of Pedagogic of APS of Ukraine, Kyiv, 2009.

At the dissertation there is scientifically are grounded methodical principles of integrated studies of chemical disciplines of students of agrarian university, the conception of integrated approach is developed to the study of chemistry and pedagogical technology of its realization. It is rotined that integration and differentiation in development of maintenance of chemical education are not mutually exclusive, but mutually supplementary tendencies.

It is showed, that the integrated studies - is the special type of constructing of his maintenance, organization and direction of which submit to opening of the system of inside- and interdisciplinary problems. It is grounded categories, which are the centers of integration of maintenance of chemical and special disciplines.

It is rotined and grounded didactics principles of selection and construction of educational material. Semantic description of knowledge and abilities of agra-rians of students is found out, the major aspects, standards of integrated approach.

Тhe methodical system of realization of integrated studies of chemistry is developed and verification of its pedagogical efficiency is conducted.

...