Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

13.00.04 - “Теорія і методика професійної освіти”

УДК 37.013+378:398.1(043)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАГІСТРІВ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Воротняк Людмила

Іванівна

Хмельницький - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служби України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент
СУСЛІНА Ірина Валентинівна, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, кафедра іноземних мов, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

Актуальність теми. Інтеграційні процеси, які відбуваються в усіх сферах суспільного життя, зумовлюють реформування вітчизняної вищої школи та модернізацію системи ступеневої освіти відповідно до світових стандартів.

В умовах полікультурного суспільства постає завдання підготовки молоді до співробітництва та міжкультурного спілкування з представниками різних культур, віросповідань, національностей, ціннісних орієнтацій. У зв'язку з цим зростає значення пошуків нових, досконаліших підходів і технологій професійної освіти педагогів, у тому числі й щодо формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Як свідчать результати аналізу наукових джерел та стану професійної підготовки магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, проблема формування полікультурної компетенції в умовах впровадження світових стандартів ступеневої освіти в Україні є ще недостатньо дослідженою у педагогічній теорії та практиці. При цьому зміст навчальних дисциплін не повною мірою відтворює сучасні реалії багатокультурного суспільства; недостатня увага приділяється стимулюванню самоосвіти магістрів; окрім того, в навчально-виховному процесі не завжди враховуються особливості позааудиторного міжкультурного спілкування.

Необхідність дослідження проблеми зумовлена низкою суперечностей між: рівнем полікультурної компетенції магістрів та сучасними вимогами до їх професійної підготовки у світлі положень Болонського процесу; потребою впровадження ідей полікультурності у зміст професійної підготовки майбутніх педагогів та механізмами реалізації цього процесу у вітчизняній вищій школі; доцільністю розробки й обґрунтування педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах та недостатньою розробленістю цієї проблеми.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена нагальною потребою в удосконаленні професійної підготовки магістрів педагогічної освіти щодо формування їх полікультурної компетенції; доцільністю обґрунтування педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Викладене вище зумовило вибір теми дослідження - “Педагогічна технологія формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та планом наукових досліджень Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Дослідження виконане у відповідності із науково-дослідною роботою “Професійна ступенева підготовка педагогів початкової ланки освіти” (Державний реєстраційний номер 0107U003323). Роль автора цієї роботи полягає у розробці моделі педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 9 від 28.04.2006 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України
(протокол № 7 від 26.09.2006 р.).

Мета дослідження - обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну технологію формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Відповідно до мети визначені такі завдання дослідження:

1. Визначити сутність полікультурної компетенції фахівців та виявити її особливості для магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

2. Конкретизувати критерії та показники рівнів сформованості полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

3. Визначити та обґрунтувати педагогічні умови дієвості педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

4. Розробити та експериментально перевірити ефективність педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів та методики її реалізації.

Об'єкт дослідження - формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження: педагогічна технологія формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Специфіка предмету дослідження зумовила використання комплексу теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичні - аналіз педагогічної, психологічної, філософської, культурологічної, лінгвістичної літератури, основних державних документів про освіту, синтез, порівняння, моделювання - з метою виявлення сучасного стану полікультурної освіти магістрів у процесі професійної підготовки та розробки педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах; емпіричні - спостереження, бесіда, узагальнення педагогічного досвіду вищих педагогічних навчальних закладів - для виявлення особливостей формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах; анкетування, експертне оцінювання - для визначення рівня полікультурної компетенції магістрів; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності реалізації педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах; методи математичної статистики застосовувались для обробки статистичних даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами.

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше розроблено і науково обґрунтовано педагогічну технологію формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, сутність якої полягає у проектуванні педагогічної діяльності викладача щодо відбору соціокультурного матеріалу, приведення у систему форм і методів та послідовної реалізації етапів формування полікультурної компетенції магістрів на практиці; та педагогічні умови її дієвості (удосконалення змістового компоненту педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах та розробка її методичного забезпечення; корекція навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей позааудиторного міжкультурного спілкування магістрів; соціально-педагогічна адаптація магістрів до потреб науково-дослідницької діяльності);

удосконалено структуру компонентів полікультурної компетенції: соціокультурного, комунікативно-прагматичного та особистісного; сутність поняття “полікультурна компетенція” та визначення особливостей формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах;

дістало подальший розвиток визначення особливостей формування полікультурної компетенції фахівців.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені аудиторні і позааудиторні педагогічні заходи формування полікультурної компетенції можуть бути застосовані у професійній підготовці магістрів; інтегрований курс “Полікультурна освіта - основа міжнаціонального спілкування” - у навчально-виховному процесі підготовки майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах; комплексний мультимедійний курс - на заняттях з дисциплін гуманітарно-педагогічного циклу.

Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (акт впровадження № 22 від 21.01.2008 р.), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (акт реалізації № 11 від 12.03.2008 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (акт про апробацію № 17-13/1407 від 05.06.08 р.), Херсонського державного університету (акт щодо впровадження результатів № 07-12/768 від 06.05.2008 р.), Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № 539 від 29.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті “Етапи формування полікультурної особистості вчителя”, написаної у співавторстві з І. В. Сусліною, особистим внеском є визначення й характеристика етапів формування полікультурної особистості педагога. У статті “Полікультурна освіта як складова загальної професійної підготовки магістрів вищих педагогічних навчальних закладів”, написаної у співавторстві з
І. В. Сусліною, особистим внеском є обґрунтування сутності, мети та
принципів полікультурної освіти магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідались та отримали схвалення на: міжнародній науково-практичній конференції - “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005); міжвузівській науково-методичній конференції - “Формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності засобами іноземних мов” (Хмельницький, 2004); міжвузівських науково-теоретичних конференціях - “Шляхи підвищення ефективності навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі” (Хмельницький, 2006), “Болонський процес та проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів” (Хмельницький, 2006); міжвузівській науково-практичній конференції - “Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку” (Хмельницький, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені у 17 наукових публікаціях (2 - у співавторстві), з яких 13 статей надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі педагогіки.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 21 додатка та списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладений на 179 сторінках і містить 11 рисунків та 12 таблиць. Список використаних джерел налічує 210 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи; наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - “Формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах як наукова проблема” - досліджено стан розробленості проблеми формування полікультурної компетенції фахівців у науковій літературі та виявлено її особливості для магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах. Встановлено, що полікультурна освіта має ретроспективні теоретичні та методологічні основи. Ідеї цілісності культурно-історичного розвитку людства і схожості культур, проголошені видатними зарубіжними та українськими істориками, філософами та педагогами (М. М. Бахтіним, В. С. Біблером, І. Гаспринським, М. Я. Данилевським, М. П. Драгомановим, А. Я. Коменським, П. Ф. Каптєрєвим, С. Ф. Русовою, К. Д. Ушинським, Сократом), розкривають сутність полікультурної освіти, можливість її здійснення, сприяють пізнанню діалектичних законів взаємодії етнокультурних систем, усвідомленню мозаїчності етнокультурної картини світу й водночас її гармонійної єдності.

На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з'ясовано, що сутність полікультурної освіти полягає у забезпеченні умов для формування в особистості світоглядної установки на конструктивне співробітництво через її залучення до етнічної української і світової культури, підготовки молоді до життя та ефективної діяльності у поліетнічному й полікультурному суспільстві. Встановлено, що метою полікультурної освіти є формування особистості, вільної від негативних етнокультурних стереотипів, здатної розуміти та поважати інші культури, жити в мирі й злагоді з людьми будь-яких національностей і віросповідань, готової до творчої життєдіяльності у полікультурному соціумі.

У ході дослідження було виокремлено такі принципи полікультурної освіти: гуманізму, культуродоцільності, толерантності, діалогу та взаємодії культур, домінування проблемних полікультурних завдань, етнопсихологізації, етнопедагогізації, полілінгвізму. Виявлено, що полікультурна освіта передбачає вивчення і розвиток рідної національної культури, а також засвоєння інших культурних цінностей, взаємодію і толерантність різних культур у ситуації плюралістичного культурного оточення.

Узагальнення результатів наукових досліджень дозволило визначити завдання полікультурної освіти, а саме:

- опанування молоддю культурою рідного народу;

- формування уявлень про розмаїття культур в Україні та світі;

- виховання позитивного ставлення до культурних відмінностей; створення умов для прилучення та інтеграції молоді до культури інших народів;

- виховання нетерпимості до проявів національного нігілізму та національної зарозумілості;

- організація громадянського виховання на основі поліцентричної моделі національної культури;

- формування особистості з новим мисленням, прогресивним ставленням до життя, позицією громадянина світу.

На підставі наукових висновків низки дослідників визначено, що полікультурна компетенція - це загальна здатність людини до плідної життєдіяльності в умовах поліетнічного й полікультурного суспільства, яка ґрунтується на поєднанні особистісних якостей, синтезованих знаннях, уміннях і навичках позитивної міжетнічної та міжкультурної взаємодії. Виявлено структуру (аксіологічна, комунікативна, особистісна та інтелектуально-діяльнісна складові) та рівні полікультурної компетенції (початковий “негативне сприйняття”, середній “позитивне сприйняття”, достатній “адаптація”, вищий “інтеграція”). Схарактеризовано ознаки полікультурної компетенції фахівця (усвідомлення місця своєї культури в загальнокультурній спадщині; розуміння проблем цивілізації, загальнолюдських цінностей; сформоване системне та планетарне мислення; здатність по позитивної міжкультурної взаємодії; готовність до участі у розв'язанні проблем своєї країни та всього світу).

На основі здійсненого теоретичного аналізу проблеми підготовки магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах виявлено її особливості в умовах полікультурного суспільства (поглиблена орієнтація на фундаментальні та професійні знання, розвиток навичок самостійного здійснення наукових досліджень, прийняття обґрунтованих професійних рішень); доведено необхідність формування полікультурної компетенції магістрів. Визначено структуру полікультурної компетенції магістрів (соціокультурний, комунікативно-прагматичний та особистісний компоненти).

У ході дослідження було виявлено чинники, які впливають на формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах: стихійні впливи соціального оточення (соціально-побутове середовище, тип поселення, засоби масової інформації, ідеологія, традиції, закони культури, за якими живе людина) та цілеспрямовані освітньо-виховні впливи (спеціально організований навчально-виховний процес).

У результаті аналізу навчальних програм визначено навчальні дисципліни, в яких закладені потенційні можливості полікультурної освіти: філософія освіти, вища освіта України і Болонський процес, актуальні проблеми педагогіки, етика ділового спілкування, педагогічна етика, гендерна освіта і сім'я, релігієзнавство, сучасне музичне мистецтво, менеджмент вищої освіти, іноземна мова професійного спілкування, тощо.

Визначення актуальності формування полікультурної компетенції фахівців, виявлення особливостей магістерської підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах сприяло розробці й реалізації педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах та обґрунтуванню педагогічних умов її дієвості.

У другому розділі - “Обґрунтування педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах” - розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічну технологію формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, яку схарактеризовано як проектування педагогічної діяльності викладача щодо відбору соціокультурного матеріалу, приведення у систему форм, методів та послідовної реалізації етапів формування полікультурної компетенції магістрів на практиці.

Метою педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах визначено підготовку високоосвіченої особистості, здатної до творчої професійної та особистісної взаємодії в умовах полікультурного суспільства, вільної від негативних етнокультурних стереотипів, з позицією громадянина світу, члена світового співтовариства з почуттям загальнолюдської відповідальності за долю нашої планети.

В контексті нашого дослідження сформульовано такі завдання педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах:

- використання інтегративного підходу до полікультурного збагачення світогляду магістрів під час вивчення навчальних дисциплін;

- конструювання взаємин на основі системного утворення “особистість-особистість”;

- застосування методики співпраці з кожним магістром, звернення до його власного досвіду, спільна побудова траєкторії самовдосконалення особистості магістра;

- віддзеркалення у спілкуванні соціокультурних потреб - діалогу, поліфонічних думок, емпатії, толерантного ставлення до інших;

- забезпечення магістра можливістю самовизначення як представника тієї чи іншої культури;

- утвердження на практиці мислеформи “від пізнання себе до розуміння інших”;

- подолання суперечностей між моделюванням соціокультурної ситуації під час підготовки магістрів та її реальними вимогами у процесі практичної педагогічної діяльності в умовах багатокультурного простору;

- сприяння особистісному та професійному зростанню магістрів.

Аналіз наукової літератури та практики педагогічної діяльності дає підстави стверджувати, що процес формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах за допомогою запропонованої педагогічної технології вимагає таких підходів: особистісно зорієнтованого (передбачає врахування вікових особливостей магістрів, розробку змісту кожного конкретного етапу навчання у взаємопов'язаному контексті всього змісту педагогічного процесу), діяльнісного (визначає спрямованість змісту освіти на опанування магістрами умінь і навичок, що забезпечують успішність позитивної взаємодії з представниками інших етнокультурних систем), конкретно-історичного (передбачає розгляд навчального змісту в цілому як історичної категорії, моделі конкретних вимог полікультурного суспільства до підготовки молоді до життя та діяльності в цьому суспільстві). У дисертації визначено структуру педагогічної технології у складі таких компонентів: концептуальний, змістовий, процесуальний. Модель педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах представлена.

В основу запропонованої технології покладено: теорію діяльності на засадах особистісно зорієнтованого навчання, поетапного формування розумових дій, кооперованого навчання, самореалізації і самоефективності особистості, діяльності та спілкування як чинників розвитку особистості; культурно-історичну теорію походження та формування психіки і
свідомості Л. С. Виготського; принципи гуманістичного світогляду;
концепцію життєтворчості особистості, розвивального навчання, проективної діяльності.

На основі теоретичного аналізу виявлено таксономію педагогічних цілей педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка й рефлексія, особистісне перетворення й творчий розвиток магістра). Спроектовано технологічну карту етапів формування полікультурної компетенції магістрів: мотиваційного; операційно-пізнавального; аналітико-корективного та самостійно-творчого. Конкретизовано критерії рівнів сформованості полікультурної компетенції магістрів (когнітивно-стимулюючий, предметно-практичний, ціннісно-креативний) та їх демонстративні показники. Виокремлено та схарактеризовано рівні полікультурної компетенції магістрів (високий, достатній, середній та низький) з урахуванням визначених критеріїв та показників.

За результатами аналізу експертних оцінок були визначені педагогічні умови дієвості педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, а саме: удосконалення змістового компоненту педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах та розробка її методичного забезпечення; корекція навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей позааудиторного міжкультурного спілкування; соціально-педагогічна адаптація магістрів до потреб науково-дослідницької діяльності.

Кожна педагогічна умова була реалізована у навчально-виховному процесі. Встановлено значущість вдосконалення змістового компоненту розробленої педагогічної технології (внесення змін в навчальні програми дисциплін; максимальне насичення навчальних матеріалів соціокультурною та культурознавчою інформацією; аналіз проблем полікультурності з позицій різних дисциплін) та її методичного забезпечення (застосування активних та інтерактивних форм та методів навчання).

Проведені дослідження дали змогу обґрунтувати важливість корекції навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей позааудиторного міжкультурного спілкування магістрів. На основі виявлених стихійних чинників впливу на формування полікультурної компетенції магістрів встановлено особливості їх позааудиторного міжкультурного спілкування та розроблено форми і методи роботи, спрямовані на розвиток здатності особистості до свідомого та ефективного функціонування у глобалізованому суспільстві, критичного мислення, грамотного сприйняття та передачі різноманітної інформації.

У розділі доведено потенційні можливості соціально-педагогічної адаптації магістрів до потреб науково-дослідницької діяльності. Визначено необхідність розвитку у них зацікавленості й потреби у постійному самовдосконаленні як неодмінної якості педагога, яка зумовлює подальше становлення їх як професіоналів, спроможних до проектування й реалізації, корекції й розвитку власної діяльності.

Значна увага була приділена самостійній роботі, адже вона виступає складовою будь-якої форми організації навчально-виховного процесу і допомагає активізувати розумову діяльність магістрів. Визначено сутність самостійної роботи як діяльності, організованої особисто магістром через його внутрішні пізнавальні мотиви й здійснювану ним у найбільш зручний і раціональний час; контрольовану в процесі виконання і за отриманими результатами; здійснювану на основі позааудиторного опосередкованого систематичного керування з боку викладача. Виявлено складові (самовиховання, самоосвіта, саморозвиток, самоактуалізація), форми та методи (написання рефератів і доповідей, анотування статей, проектний метод, розв'язання проблемних ситуацій, рольові та ділові ігри тощо) основних видів самостійної роботи (аудиторної та позааудиторної).

Визначені педагогічні умови діють у навчально-виховному процесі в комплексі та взаємодії і впливають на формування полікультурної компетенції магістрів.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах” - обґрунтовано методику реалізації запропонованої педагогічної технології, схарактеризовано експериментальну програму дослідження, викладено зміст педагогічного експерименту та проаналізовано його результати.

Ефективність реалізації у навчально-виховному процесі розробленої педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах була експериментально перевірена. З цією метою в 2003-2008 рр. проведено констатувальний та формувальний експерименти, якими було охоплено 400 магістрів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Для оцінної діяльності сформовано групу експертів із науково-педагогічного складу кафедр з 14 осіб.

Головною умовою на початок проведення педагогічного експерименту було забезпечення однакових стартових умов для експериментальної та контрольної груп магістрів. З метою якісної характеристики експериментальної та контрольної груп було визначено вік, гендерний склад та вихідний рівень освітньої підготовки магістрів. Значення цих показників вказувало на однорідність експериментальної та контрольної груп. Отже, вони не впливали на остаточний результат експерименту.

У результаті констатувального експерименту визначено вхідні рівні полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах в природних умовах навчального процесу. Встановлено, що 19 магістрів експериментальної групи (9,41%) і 20 магістрів контрольної групи (10,1%) демонструють високий рівень полікультурної компетенції; 65 магістрів експериментальної групи (32,18%) і 64 магістра контрольної групи (32,32%) - достатній рівень; у 68 магістрів експериментальної групи (33,66%) і 67 магістрів контрольної групи (33,84%) - середній рівень; у 50 магістрів експериментальної групи (24,75%) і 47 осіб контрольної групи (23,74%) визначено низький рівень полікультурної компетенції.

Аналіз недоліків формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах (недостатність педагогічних заходів полікультурного спрямування; низький рівень мотивації магістрів; недостатнє використання інтерактивних методів навчання; недостатнє насичення навчального матеріалу соціокультурною інформацією; неврахування у навчально-виховному процесі особливостей позааудиторного міжкультурного спілкування; недостатнє педагогічне стимулювання самоосвіти магістрів) дозволив визначити методику поетапної реалізації педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах з дотриманням визначених педагогічних умов. полікультурний компетенція магістр навчальний

Формування полікультурної компетенції магістрів здійснювалось протягом чотирьох етапів (мотиваційного, операційно-діяльнісного, аналітико-корективного, самостійно-творчого) з використанням відповідних засобів, форм і методів. Під час проведення занять здійснювалося цілеспрямоване збагачення навчальних матеріалів соціокультурною інформацією; застосування інтерактивних форм та методів роботи; використання розробленого комплексного мультимедійного курсу; творча дослідницька робота; було впроваджено міждисциплінарний інтегрований курс “Полікультурна освіта - основа міжнаціонального спілкування ”.

На завершальному етапі формувального експерименту за результатами дослідно-експериментальної роботи виявлено, що згідно з визначеними рівнями полікультурної компетенції кількість магістрів експериментальної групи, які досягли високого рівня, збільшилася на 8,91% (від 9,41% до 18,32%), а в контрольній групі - тільки на 0,51% (від 10,1% до 10,61%). Найбільш суттєві зміни відбулися у показниках низького рівня полікультурної компетенції магістрів експериментальних груп, де спостерігається зменшення кількості осіб на 22,77% (від 24,75% до 1,98%), а в контрольних групах - тільки на 2,03% (від 23,74% до 21,71%) (рис. 2).

Рис. Рівні полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах за результатами формувального експерименту

Доведення вірогідності результатів проведеного дисертаційного дослідження і визначення достовірності експериментальних даних проводилося за допомогою статистичних методів обробки результатів педагогічного експерименту: визначенням F-критерію (Femp-ЕГ і Femp-КГ) і його порівнянням із стандартними показниками Fkrit. Значення Femp-ЕГ=1,31, що входить у межі достовірності (1,3-1,5), а показник Femp-КГ із значенням 1,03 знаходиться поза визначеними межами, що підтверджує достовірність проведеного експерименту, а зміни в показниках рівнів сформованості полікультурної компетенції у магістрів контрольних груп пов'язані із природним процесом навчання.

Результати формувального експерименту довели ефективність педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах. У цілому методика дослідно-експериментальної роботи дала можливість вирішити завдання дисертаційного дослідження, діагностувати стан справ із формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність розробленої педагогічної технології.

ВИСНОВКИ

1. У сучасній науковій літературі недостатньо досліджено теоретичні та методологічні засади полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах. Під полікультурною компетенцією розуміємо загальну здатність людини до плідної життєдіяльності в умовах поліетнічного й полікультурного суспільства, яка ґрунтується на поєднанні особистісних якостей, синтезованих знаннях, уміннях і навичках позитивної міжетнічної та міжкультурної взаємодії.

У дисертації виявлено особливості формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах: інтеграція ідей полікультурності в зміст навчальних дисциплін; застосування інноваційних форм та методів навчання; урахування принципів полікультурності у формуванні змісту навчальних програм; участь магістрів у науково-дослідній роботі. Ураховуючи результати педагогічних досліджень, визначено структуру (соціокультурний, комунікативно-прагматичний та особистісний компоненти) та рівні полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах (низький, середній, достатній та високий).

2. На основі аналізу теоретичного матеріалу конкретизовано критерії та показники рівнів сформованості полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, а саме: когнітивно-стимулюючий (характеризує мотиви та потреби, які спонукають магістра до оволодіння полікультурною компетенцією; рівень обізнаності щодо її сутності та усвідомлення її практичної значущості для реалізації політики полікультурної освіти; володіння основними видами знань, необхідних та достатніх для спілкування з представниками різних національностей та етнокультурних спільнот і успішної діяльності в рамках міжнародного співробітництва); предметно-практичний (характеризує рівень сформованості умінь та навичок міжкультурного спілкування, здатність представляти Україну на міжнародній арені та брати участь у діалозі культур, здатність виконувати роль культурного посередника між своєю та іноземною культурами, ефективно розв'язувати непорозуміння та культурні конфлікти); ціннісно-креативний (характеризує ціннісні орієнтації, які сприяють становленню особистості із сформованим полікультурним мисленням, позитивним ставленням до представників інших культур, високим творчим потенціалом, сприяють формуванню полікультурних якостей магістра).

3. Аналіз теоретичних засад і практики, з використанням експертних оцінок дав змогу визначити такі педагогічні умови дієвості педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах: удосконалення змістового компоненту педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах та розробка її методичного забезпечення; корекція навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей позааудиторного міжкультурного спілкування магістрів; соціально-педагогічна адаптація магістрів до потреб науково-дослідницької діяльності.

4. Формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах здійснювалось на основі розробленої педагогічної технології, яка передбачає проектування педагогічної діяльності викладача щодо відбору соціокультурного матеріалу, приведення в систему форм і методів та послідовну реалізацію етапів формування полікультурної компетенції магістрів на практиці, а саме: мотиваційного (засвоєння магістрами основних понять полікультурної освіти, таких як: “полікультурність”, “культурна спільнота”, “культурна спадщина”, “картина світу” тощо; активізація пізнавального інтересу до світової культури, до вивчення культурних реалій інших народів, національних традицій, звичаїв, культурних цінностей формування полікультурних умінь приймати елементарні рішення в різних соціокультурних ситуаціях); операційно-пізнавального (організація умов, що сприяють поглибленню культурознавчих та соціокультурних знань, засвоєнню особливостей культур народів світу, порівнюючи їх із власною культурою, осмисленню культури як складової системи взаємодіючих елементів та стимулюванню культурного самовизначення особистості); аналітико-корективного (внесення коректив, які полягають у спрямуванні студентів на самовдосконалення, розширенні обсягу соціокультурної та культурознавчої інформації, сприянні розвитку критичного мислення, формуванні грамотності сприйняття інформації); самостійно-творчого (створення умов для поглиблення, вдосконалення полікультурних знань, умінь та навичок, здобутих на попередніх етапах; ефективної самостійної дослідницької діяльності).

5. Результати експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що впровадження педагогічної технології ефективно вплинуло на формування полікультурної компетенції магістрів. За результатами формувального експерименту збільшилась кількість магістрів експериментальної групи з високим та достатнім рівнями полікультурної компетенції (відповідно на 8,91% та 16,33%), (в контрольній групі відповідно - на 0,51% та 0,51%). Зменшилась кількість магістрів експериментальної групи, що мають середній та низький рівні (на 2,47% та 22,77% відповідно). У контрольній групі кількість магістрів з середнім рівнем полікультурної компетенції збільшилася на 1,01%, з низьким рівнем - зменшилася на 2,03%.

Доведення вірогідності результатів проведеного дисертаційного дослідження і визначення достовірності експериментальних даних проводилося за допомогою статистичних методів обробки результатів педагогічного експерименту: визначенням F-критерію (Femp-ЕГ і Femp-КГ) і його порівнянням із стандартними показниками Fkrit. Значення Femp-ЕГ = 1,31, що входить у межі достовірності (1,3-1,5), а показник Femp-КГ із значенням 1,03 знаходиться поза визначеними межами. Це означає, що результати нашого експериментального дослідження є вірогідними і підтверджують достовірність проведеного експерименту, а зміни у показниках рівнів сформованості полікультурної компетенції у магістрів контрольних груп пов'язані із природним процесом навчання.

До напрямів подальших досліджень відносимо: формування змісту полікультурної освіти на різних ступенях професійної підготовки фахівців; міждисциплінарні зв'язки у системі цілісного формування полікультурної компетенції; гуманістичні та гуманітарні основи сучасної полікультурної освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Воротняк Л. І. Особливості формування полікультурної компетенції майбутніх учителів молодших класів засобами іноземної мови / Л. І. Воротняк // Збірник наук. праць № 32. Ч. ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2004. - С. 106-108.

2. Воротняк Л. І. Мовна особистість у контексті формування полікультурної особистості / Воротняк Л. І. // Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка” / відпов. ред. Пасічник І. Д. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2005. - Вип. 6. - Ч. І. - С. 56-62

3. Воротняк Л. І. До проблеми формування полікультурної особистості / Л. Воротняк // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наук. праць. - Вип. 256. Педагогіка та психологія / наук. ред. Філіпчук Г. Г. - Чернівці : Рута, 2005. - С. 36-43.

4. Воротняк Л. І. Етапи формування полікультурної особистості вчителя іноземної мови / Ірина Сусліна, Людмила Воротняк // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. - Вип. 287. Педагогіка та психологія / наук. ред. Філіпчук Г. Г. - Чернівці : Рута, 2006. - С. 171-177.

5. Воротняк Л. І. Полікультурна освіта як складова загальної професійної підготовки магістрів вищих педагогічних навчальних закладів / Суслі на І. В., Воротняк Л. І. // Наукові записки : збірник наук. статей Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. - Випуск 64 / шеф-ред. В П. Андрущенко. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - С. 199-204.

6. Воротняк Л. І. Магістерська підготовка в системі професійної освіти майбутніх педагогів / Воротняк Л. І. // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / гол. ред. Сущенко Т. І. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 44. - С. 130-134.

7. Воротняк Л. І. До проблеми визначення поняття “Педагогічна технологія” / Людмила Воротняк // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наук. праць. - Вип. 331. Педагогіка та психологія / наук. ред. Філіпчук Г. Г. - Чернівці : Рута, 2007. - С. 26-32.

8. Воротняк Л. І. Педагогічні умови реалізації технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах / Воротняк Л. І. // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / гол. ред. Сущенко Т. І. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 46. - С. 41-45.

9. Воротняк Л. І. Особливості педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах / Л. І. Воротняк // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. Сиротенко А. Й. - Хмельницький : ХГПА, 2008. - С. 48-53.

10. Воротняк Л. І. Особливості формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах / Л. І. Воротняк // Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка. - Вип. 39 / гол. ред. П. Ю. Саух. - Житомир, 2008. - С. 105-109.

11. Воротняк Л. І. Основні аспекти формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах / Л. І. Воротняк // Наук. вісник Чернівецького ун-ту : зб. наук. праць. - Вип. 388. Педагогіка та психологія / наук. ред Філіпчук Г. Г. - Чернівці : Рута, 2008. - С. 18-23.

12. Воротняк Л. І. Критерії та показники рівнів полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах / Л. І. Воротняк // Наук. записки. Серія “Психологія і педагогіка” / відпов. ред. Пасічник І. Д. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2008. - Вип. 10. - С. 58-62.

13. Воротняк Л. І. Про результати експериментального дослідження ефективності педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах / Л. І. Воротняк // Зб. наук. праць № 41. Ч. ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 82-86.

14. Воротняк Л. І. Підготовка вчителя іноземної мови в світлі сучасних тенденцій оновлення змісту освіти / Людмила Воротняк // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи : тези доповідей ІІІ міжнародн. наук.-практ. конф. (м. Хмельницький, 21-22 жовт. 2005 р.) / під заг. ред. Каньковського І. Є. - Хмельницький : ХНУ, 2005. - С. 112-114.

15. Воротняк Л. І. Особливості формування полікультурної особистості в процесі підготовки фахівців у вищому навчальному закладі / Л. І. Воротняк // Болонський процес та проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів : матер. міжвуз. наук.-теорет. конф. (м. Хмельницький, 25 травня 2006 р.) / орг. ком. : В. О. Балашов та ін. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2006. - С. 10-11.

16. Воротняк Л. І. Актуальні проблеми професійного становлення вчителя іноземної мови / Л. І. Воротняк // Шляхи підвищення ефективності навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі : матер. міжвуз. наук.-теорет. конф. (м. Хмельницький, 24 лист. 2005 р.) - Хмельницький : Вид-во Нац.акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2006. - С. 123-125.

17. Воротняк Л. І. Особливості педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах / Воротняк Л. І. // Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стиль, проблеми, перспективи розвитку : матер. Міжвуз. наук.-практ. конф. (м. Хмельницький, 11 жовтня 2007 р.) / голова ред. колегії Берека В. Є. - Хмельницький : ХГПА, 2007. - С. 170-174.

АНОТАЦІЇ

Воротняк Л. І. Педагогічна технологія формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - “Теорія і методика професійної освіти” - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького - Хмельницький, 2008.

У роботі висвітлено проблему професійної підготовки магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, виявлено особливості формування їх полікультурної компетенції. Конкретизовано критерії сформованості та визначено рівні полікультурної компетенції магістрів. Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах у складі таких компонентів: концептуальний, змістовий, процесуальний та визначено педагогічні умови її дієвості.

Встановлено, що впровадження педагогічної технології у навчально-виховний процес сприяє покращенню теоретичних знань та практичних умінь міжкультурної взаємодії магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Ключові слова: підготовка магістрів, полікультурна компетенція, педагогічна технологія, педагогічні умови.

Воротняк Л. И. Педагогическая технология формирования поликультурной компетенции магистров в высших педагогических учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - “Теория и методика профессионального образования” - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого - Хмельницкий, 2008.

В работе проведен теоретический анализ проблемы подготовки магистров в высших педагогических учебных заведениях, раскрыты особенности формирования их поликультурной компетенции.

В контексте нашего исследования поликультурная компетенция рассматривается как важная составная профессиональной подготовки магистров в высших педагогических учебных заведениях. Поликультурная компетенция определена как способность человека к плодотворной жизнедеятельности в условиях полиэтнического и поликультурного общества, которая основывается на сочетании личностных качеств, синтезированных знаниях, умениях и навыках позитивного межкультурного взаимодействия.

На основе исследования теоретического материала была определена структура (социокультурный, коммуникативно-прагматический, личностный компоненты), уровни (низкий, средний, достаточный, высокий) и критерии уровней сформированности поликультурной компетенции магистров в высших педагогический учебных заведениях (когнитивно-стимулирующий, предметно-практичный, ценностно-креативный).

В процессе исследования разработана и теоретически обоснована педагогическая технологии формирования поликультурной компетенции магистров в высших педагогических учебных заведениях, в составе таких компонентов: концептуальный, содержательный и процессуальный. Педагогическая технология формирования поликультурной компетенции магистров в высших педагогических учебных заведениях предполагает проектирование педагогической деятельности преподавателя по отбору социокультурного материала, приведение в систему форм и методов и последовательную реализацию этапов формирования поликультурной компетенции магистров.

В результате анализа научной литературы определены подходы к процессу формирования поликультурной компетенции магистров в высших педагогических учебных заведениях при помощи разработанной технологии: личностно-ориентированный, деятельностный, конкретно-исторический. Целью использования разработанной педагогической технологии является подготовка высокообразованной личности, способной к творческому профессиональному взаимодействию в условиях поликультурного общества, свободной от негативных этнокультурных стереотипов, с позицией гражданина мира, члена мирового содружества, с чувством общечеловеческой ответственности за судьбу нашей планеты.

В контексте нашего исследования сформулированы такие задания педагогической технологии формирования поликультурной компетенции магистров в высших педагогических учебных заведениях: использование интегрированного подхода к социокультурному обогащению мировоззрения магистров во время изучения учебных дисциплин; конструирование взаимоотношений на основе системного образования «личность-личность»; использование методики сотрудничества с каждым магистром, обращение к его собственному опыту, совместное построение траектории самоусовершенствования личности магистра; отображение во время общения социокультурных потребностей - диалога, полифонических мыслей, эмпатии, толерантного отношения к другим; обеспечение магистра возможностью самоопределения как представителя определенной культуры; утверждение на практике мыслеформы «от познания себя к пониманию других»; преодоление противоречий между моделированием социокультурной ситуации во время подготовки магистров и ее реальными требованиями в процессе практической деятельности в условиях многокультурного пространства; содействие личностному и профессиональному росту магистров.

В диссертации выделены и теоретически обоснованы педагогические условия действенности педагогической технологии формирования поликультурной компетенции магистров в высших педагогических учебных заведениях: совершенствование содержательного компонента педагогической технологии формирования поликультурной компетенции магистров в высших педагогических учебных заведениях и разработка ее методического обеспечения; коррекция учебно-воспитательного процесса с учетом особенностей внеаудиторного межкультурного общения магистров; социально-педагогическая адаптация магистров к требованиям научно-исследовательской деятельности.

Реализация разработанной технологии осуществлялась во время проведения занятий на основе обогащения учебных материалов социокультурной информацией; использования интерактивных форм и методов работы; интеграции идей поликультурности в содержание учебных дисциплин; использования комплексного мультимедийного курса; творческой исследовательской работы; внедрения междисциплинарного интегрированного курса.

Формирующий педагогический эксперимент подтвердил эффективность педагогической технологии формирования поликультурной компетенции магистров в высших педагогических учебных заведениях.

Ключевые слова: подготовка магистров, поликультурная компетенция, педагогическая технология, педагогические условия.

Vorotnyak L. I. Pedagogical Technology of Masters Multicultural Competence Formation at Pedagogical Higher Educational Establishments. - Manuscript.

Dissertation for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on specialty 13.00.04. - “Theory and Methodology of Professional Education” - National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine after Bohdan Khmelnytsky - Khmelnytsky, 2008.

The dissertation deals with the problem of masters preparation at Pedagogical Higher Educational Establishments and the peculiarities of their multicultural competence formation. The multicultural competence levels and their criteria are defined.The pedagogical technology of masters multicultural competence formation at Pedagogical Higher Educational Establishments, the main pedagogical conditions of its realization have been theoretically substantiated and experimentally verified.