Підготовка майбутніх вчителів до забезпечення здорового способу життя молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«уНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ» апн УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх вчителів до забезпечення здорового способу життя молодших школярів

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Урум Наталія Степанівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, професор

Тадіян Стелла Іванівна,

Ізмаїльський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри математики та інформатики

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сущенко Тетяна Іванівна,

Класичний приватний університет,

м. Запоріжжя, професор кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи

кандидат педагогічних наук, доцент

Бойченко Тетяна Євгенівна,

“Державний вищий навчальний заклад Університет менеджменту освіти” АПН України,

доцент кафедри права та безпеки життєдіяльності

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Формування національної системи освіти в Україні відбувається в умовах суттєвих змін у духовному просторі суспільства, що вимагає від освітян осмислення еволюції власної світоглядної позиції, внесення коректив у освітньо-виховні процеси.

Теоретико-методологічне обґрунтування мети, завдань, цінностей національної освіти та виховання потребує врахування різних аспектів філософії освіти, що є природною потребою у методологічному, контекстному аналізі існуючих освітньо-оздоровчих проблем. Сучасна наукова думка переконливо доводить можливість глибокого розуміння кризових станів суспільства, глобальних тенденцій розвитку соціальних систем і, зокрема освіти, з позицій формування здорового способу життя як системи вищого порядку і набуває визнання як методологічний концепт, термінологічно закріплений у науковому обігу як валеологічний підхід.

Становлення валеологічної позиції особистості у сфері загальної і, зокрема педагогічної освіти, обумовлено наявністю гострих соціально-оздоровчих проблем таких як: зниження якості освіти через “валеологічне старіння” її змісту і форм, порушення принципу їх відповідності завданням освіти; недостатність валеомісткості змісту освіти, домінування “знаннєвого” підходу на шкоду “ціннісного” й особистісного; недооцінка взаємодії освіти з іншими галузями культури, і невміння вчителів застосовувати валеологічні методи навчально-виховної діяльності з молодшими школярами; низька валеологічна грамотність переважної більшості випускників шкіл, які в подальшому житті нездатні забезпечити належний рівень сформованості у школярів здорового способу життя.

У сучасних умовах до особистості вчителя висуваються підвищені вимоги щодо його професійних і особистісних якостей. Він має бути не лише висококваліфікованим спеціалістом-професіоналом у рамках викладання свого предмета, а й людиною високої валеологічної культури у своїй професії. Статус і роль учителя як професіонала і творчої особистості визначаються його валеологічною підготовленістю. Забезпечення радикального підвищення професіоналізму у поєднанні із загальною валеологічною культурою передбачає процес різнобічного розвитку майбутнього вчителя, формування гуманістичної педагогічної позиції на основі єдності професійної, суспільно-економічної і валеологічної підготовки.

Вирішення означених завдань потребує трансформації ціннісного змісту підготовки майбутнього вчителя, зокрема: уміння вести проектну, дослідницьку діяльність; бути не стільки реципієнтом і носієм цінностей, скільки дослідником оздоровчо-освітніх процесів, здійснювати їх валеологічний аналіз на основі системи знань і вмінь про здоровий спосіб життя, створювати сприятливе середовище навчання і виховання учнів.

Однак, не зважаючи на важливість валеологічної підготовки вчителя, мають місце суперечності:

між суттєвим підвищенням соціально-професійної значущості валеологічної складової педагогічної діяльності сучасного вчителя та низьким рівнем його підготовленості до забезпечення формування в учнів здорового способу життя;

між станом теоретичної професійно-педагогічної та валеологічної підготовки вчителя і наслідками його практичної діяльності в конкретному навчальному середовищі;

між наявними потенційними можливостями міжпредметної координації навчальних дисциплін у системі вищої педагогічної освіти, спроможності забезпечити цілісність, гармонійність, системність підготовки майбутнього вчителя до валеологічної педагогічної діяльності та домінуючим низьким рівнем її практичного втілення у навчально-виховний процес;

між нагальною потребою становлення особистості як суб'єкта валеологічної діяльності та відсутністю науково-методичної системи, яка б забезпечувала реалізацію цих потреб.

З огляду на дану проблему нами здійснено її теоретичне осмислення і з'ясовано, що достатню увагу приділяли видатні науковці минулого і сьогодення: успішній професійній діяльності особистості в залежності від її природних нахилів, здібностей і вмінь (Я. А. Коменський, А. Д. Дістервег, Г. С. Сковорода, О. В. Духнович); володінню педагогічними вміннями та технікою (Й. Ф. Гербарт, І. Г. Песталоцці, А. С. Макаренко); поєднанню педагогічних здібностей, високого рівня знань про культуру здоров'я, професіоналізм і майстерність (К. Д. Ушинський, С. В. Шацький, В. О. Сухомлинський).

Дослідження педагогів і психологів О. О. Абдулліної, Ю. К. Бабанського, Ф. В. Гоноболіна, І. А. Зязюна, Н. Н. Кузьміной, О. Г. Мороза, В. А. Семиченко, В. В. Сластьоніна, Т. І. Сущенко, О. О. Щербакова розкривають зміст педагогічної діяльності, яка відбиває сучасні вимоги до вчителя на рівні запитів суспільства відповідно освітньо-оздоровчої ситуації. Об'єктом уваги дослідників найчастіше стає моральна, психологічна готовність або підготовка вчителя до окремих сторін педагогічної діяльності. Проте валеологічна освіта і виховання у вищому навчальному закладі ще не знайшли належного висвітлення і обґрунтування у наукових дослідженнях, хоча дана проблема є комплексною і її фрагментарне вивчення здійснюється філософами, соціологами, лікарями, педагогами, психологами.

Висвітлення загальних питань реалізації валеологічного підходу, обґрунтування його системної ролі для педагогічної теорії і практики прослідковується у роботах Г. О. Нагорної, Т. К. Грузєва, Т. К. Кульчицької, С. І. Горчака, Л. П. Сущенко. У роботах Ю. Лісіцин, Р. Поташнюк, Л. П. Сущенко розкрито сутність педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до формування окремих аспектів здорового способу життя; система валеологічних знань і вмінь (М. Лалонд), валеологічна компетентність (Д. Д. Венедиктов, С. С. Волкова, О. В. Царік, Ю. І. Шадіметов), валеологічна підготовленість (А. В. Мудрик), теоретична і практична готовність (С. О. Свириденко) визнаються важливим результатом професійно-педагогічної підготовки.

Аналіз наукової літератури (зокрема, праць О. Я. Савченко, Н. М. Бібік, В. В. Дивака, Т. Є. Бойченко, С. В. Страшко), практичного досвіду загальної середньої і вищої освіти свідчать, що здоровий спосіб життя учнів все частіше стає предметом психолого-педагогічних досліджень. Проте залишається не достатньо висвітленими концептуальні основи валеологічної освіти і виховання, практичні шляхи їх реалізації в освітньому процесі формування здорового способу життя у молодших школярів.

Аналіз праць дослідників проблеми здорового способу життя дає підстави до висновку, що існує тісний взаємозв'язок між успішним навчанням і вихованням школярів, способом життя та станом їх здоров'я. Саме тому серед актуальних проблем теорії і практики педагогіки одним з чільних місць займає підготовка вчителів, компетентних щодо здорового способу життя, визначення умов і факторів, які впливають на формування в учнів поняття про здоровий спосіб життя та шляхи його забезпечення.

Незважаючи на очевидну необхідність підвищення оздоровчого потенціалу освіти, повнішого використання всіх аспектів освітніх областей основ здорового способу життя і навчальних предметів, до цього часу не визначено методологічні основи реалізації гуманістичної концепції освіти в одному з найважливіших напрямів підготовки педагогічних кадрів - формуванні навичок здорового способу життя у молодших школярів з метою подолання відчуження людини від природи, самої себе, свого майбутнього, що відбувається в нинішню технократичну епоху.

Відсутність цілісних досліджень процесу валеологічної підготовки майбутнього вчителя у вищих педагогічних навчальних закладах і водночас необхідність обґрунтування й визначення його основних теоретико-методологічних засад, методичних аспектів та педагогічних умов реалізації зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Підготовка майбутніх вчителів до забезпечення здорового способу життя молодших школярів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану наукових досліджень кафедри педагогіки і методики початкового навчання Ізмаїльського державного гуманітарного університету з проблеми психолого-педагогічних засад формування творчої особистості вчителя, закоординована на бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні від 26.11.2004 року (протокол № 8).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати модель валеологічної підготовки майбутніх учителів до формування здорового способу життя у молодших школярів на основі цілісно-інтеграційного й особистісно зорієнтованого підходів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що валеологічна підготовка майбутнього вчителя є системою змістово-педагогічного та організаційно-методичного забезпечення процесу засвоєння знань і вмінь щодо формування у школярів здорового способу життя, детермінованою гуманістичними ціннісними орієнтаціями, ефективність функціонування якої досягається за умов гармонійної цілісності, взаємообумовленою єдністю структурних і змістових компонентів; гуманістичної спрямованості, проблематизації, підвищення валеомісткості змісту педагогічної освіти; домінування діалогу як форми здійснення суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

Відповідно до мети та гіпотези розв'язувався комплекс дослідницьких завдань:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначити, теоретично обґрунтувати структуру підготовки майбутнього вчителя до формування у школярів здорового способу життя.

2. Розробити критеріально-рівневу характеристику валеологічної готовності майбутнього вчителя до здійснення формування оздоровчої діяльності.

3. Розробити й обґрунтувати модель валеологічної підготовки майбутніх учителів до формування у молодших школярів здорового способу життя.

4. Експериментально перевірити та запровадити у вищий навчальний заклад модель валеологічної підготовки майбутніх учителів до формування у молодших школярів здорового способу життя.

Об'єкт дослідження - підготовка майбутнього вчителя початкових класів до професійно-педагогічної діяльності.

Предмет дослідження - зміст і технологія підготовки майбутнього вчителя до формування у молодших школярів здорового способу життя.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є сучасні філософські, психологічні і педагогічні концепції, які розкривають пізнання як творчий процес, визначають закономірності розвитку особистості; ідеї загального і особливого у конкретному виявленні та цілісності; науковий плюралізм в оцінці педагогічних теорій і концепцій; філософські, світоглядні та загальнонаукові положення діалектичної єдності і взаємообумовленості явищ і процесів. В основу педагогічного пошуку покладено принципи системності, природовідповідності, єдності теорії і практики, гармонії національних, загальнолюдських і особистісних цінностей.

Дослідження ґрунтується на антропоцентричних ідеях філософії й освіти та сучасної гуманістичної парадигми виховання, які розкривають взаємозв'язки освіти і здоров'я, значення особистості як неповторної унікальності й найвищої цінності (І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, В. С. Луговий, В. Т. Лутай); положеннях теорії походження і формування психіки і свідомості (Л. Г. Виготський); ідеях про діалогізм і поліфонію свідомості (М. М. Бахтін, В. Біблер); теоретичних положеннях і принципах педагогічного проектування та системності (С. А. Архангельський, В. Б. Безпалько, М. О. Данілов, Т. О. Ільїна, Ю. Конаржевський, Ф. І. Корольов, Н. В. Кузьміна, В. І. Лозова, Л. Т. Новікова), професійно-педагогічної підготовки та формування педагогічної культури (О. О. Абдулліна, В. М. Гриньова, Т. Б. Іванова, О. Г. Мороз, В. О. Сластьонін, Т. П. Сущенко, О. П. Рудницька); педагогічної інтеграції та цілісно-інтеграційного підходу (В. В. Безрукова, О. В. Беляєва, П. І. Сікорський, Н. М. Шишлянникова); індивідуалізації та особистісно зорієнтованої моделі підготовки (М. О. Алексєєв, А. І. Бойко, І. Д. Бех, Е. Зеєр, В. В. Давидов, Ю. І. Мальований, В. Д. Сериков, І. А. Якиманська); теоретичних основах виховання і методики виховної роботи (О. А. Дубасенюк, А. А. Капська, А. С. Макаренко, М. Стельмахович, В. О. Сухомлинський, Г. Т. Троцко, Н. М. Щуркова).

Для перевірки гіпотези і розв'язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичних - аналіз соціально-філософської, валеологічної, медичної, психолого-педагогічної літератури означеної проблематики; моделювання педагогічної діяльності; узагальнення науково-теоретичних та дослідно-експериментальних даних; емпіричних - вивчення досвіду вищої та середньої освітніх ланок з питання валеологічної освіти і виховання; спостереження, бесіди, анкетування, інтерв'ю, самооцінка, проективні методики, інноваційне навчання, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний); статистичні - методи обробки отриманих експериментальним шляхом результатів.

Організація дослідження. Дослідження проводилось поетапно.

На першому етапі (2002-2003 рр.) здійснено аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, виокремлено дослідницькі завдання, обрано комплекс методів дослідження.

На другому етапі (2004-2005 рр.) розроблено методику та хід педагогічного експерименту, який складався з констатувального та формувального етапів. Для реалізації завдань констатувального експерименту було створено анкети, розроблено критерії відбору змісту лекційного матеріалу для студентів.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) було розпочато формувальний експеримент, внесено корективи у хід впровадження.

На четвертому етапі (2006-2007 рр.) було здійснено статистичну обробку одержаних результатів дослідження, літературно оформлено рукопис дисертації й автореферату.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась упродовж 2002-2007 років на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Південно-українського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Дослідженням було охоплено 440 студентів, 30 викладачів вищих педагогічних навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: вперше розроблено й експериментально апробовано модель валеологічної підготовки майбутніх учителів у вищому педагогічному навчальному закладі як педагогічна система та технологія її реалізації; визначено критерії і рівні готовності майбутніх учителів до формування в учнів здорового способу життя; уточнено сутність і зміст понять “здоровий спосіб життя”, “валеологічна готовність”, “підготовка майбутнього вчителя до формування в учнів здорового способу життя”, конкретизовано їх структуру; дістала подальший розвиток система принципів валеологічної підготовки майбутнього вчителя.

Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що одержані результати, узагальнений фактичний матеріал може бути використаним в оновленні змісту лекційних та практичних занять з курсів педагогіки, методики викладання основ безпеки життєдіяльності, спеціально-предметних дисциплін; розробці спецкурсу “Методи формування у молодших школярів навичок здорового способу життя”, удосконаленні валеологічної підготовки майбутніх учителів, розробці критеріально-рівневої характеристики валеологічної готовності майбутнього вчителя до здійснення формування оздоровчої діяльності.

Застосування результатів дослідження може бути вагомішим за рахунок впровадження їх у навчальні плани підготовки вчителів молодших класів у вищих навчальних закладах.

Основні положення та результати дослідження пройшли тривалу перевірку та впроваджуються у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечена методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним застосуванням теоретичних та емпіричних методів, спрямованих на досягнення мети та розв'язання завдань дослідження, репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних з використанням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження відбувалась шляхом оприлюднення їх на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищий школі”, яка проводилась на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету (м. Ізмаїл, 2004), та всеукраїнських науково-практичних конференціях “Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді” (м. Чернігів, 2005), “Актуальні проблеми особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в професійній освіті” (м. Ізмаїл, 2008).

Публікації. Основні теоретичні положення дослідження, його результати та висновки представлені у 8-ми одноосібних публікаціях, серед яких 6-ть - у фахових наукових виданнях; програма та зміст спецкурсу “Методика формування у молодших школярів навичок здорового способу життя”; матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, 5 додатків та списку використаних джерел
(240 найменувань, з них 10 - іноземні видання). Загальний обсяг дисертації -
213 сторінок, основний зміст викладено на 175 сторінках рукопису. Робота містить 9 таблиць та 4 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, подано стислий аналіз джерельної бази; конкретизовано методологічний апарат дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання роботи; окреслено наукову новизну дослідження; вказано теоретичне та практичне значення, вірогідність одержаних результатів; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади підготовки майбутніх вчителів початкових класів до забезпечення здорового способу життя” наведено результати аналізу проблеми дослідження, обґрунтовано структуру підготовки майбутнього вчителя до формування у школярів здорового способу життя, розроблено критеріально-рівневу характеристику валеологічної готовності майбутнього вчителя до здійснення формування оздоровчої діяльності.

Сучасні уявлення стосовно поняття “здоров'я людини” ґрунтуються на принципово новому розумінні проблеми виживання людства. Наприкінці XX століття цю проблему було віднесено до глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду. Аналіз літературних джерел дає підстави вважати, що розуміння поняття “здоровий спосіб життя” лежить у розкритті змісту категорій “життєдіяльність” та “здоров'я” і дозволяє трактувати проблему дослідження в контексті системного підходу.

Здоров'я та здоровий спосіб життя на сучасному етапі розвитку суспільства потребують особливого інтегрованого підходу щодо готовності майбутніх учителів до формування цих понять у молодших школярів.

Здоровий спосіб життя людини розглядається в психолого-педагогічній літературі як багатогранне утворення, яке характеризується: моделями її поведінки і способами самореалізації; формами і способами життєдіяльності; потребами існування і розвитку; органічною єдністю фізичного, психічного і соціального; здоров'я людини характеризується в трьох аспектах - соматичному (грец. sота - тіло), психічному (грец. рsусhе - душа) і духовному (грец. nous - дух). Якісними характеристиками здорового способу життя є: висока соціальна, трудова, фізична активність; висока моральність; виключення шкідливих звичок, зокрема паління, переїдання, зловживання алкоголем тощо.

Здоров'я людини є складним феноменом, який розглядається в теорії як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об'єкт споживання, внесення капіталу, як індивідуальна і суспільна цінність; явище системного характеру, динамічне, що постійно взаємодіє з довкіллям і саме постійно змінюється.

Ми розглядаємо здоров'я людини як складну модель, яка включає: медичний, біомедичний, біосоціальний й ціннісно-соціальний аспекти; фізичну, психічну, соціальну і духовну сфери.

Здоровий спосіб життя сприяє підтримці і збереженню здоров'я людини і навпаки. Ці дві взаємозалежні характеристики забезпечують валеологічну позицію особистості і сприяють розвитку її валеологічної готовності як чинника успішного виконання своїх обов'язків щодо правильного використання набутих знань, навичок, умінь, порівняно швидкої адаптації до умов праці та підвищення кваліфікації.

Проведений аналіз літературних джерел з проблеми визначення поняття готовності до професійно-педагогічної діяльності та її компонентів, дозволив нам виокремити три основні компонента валеологічної готовності майбутніх учителів до формування у молодших школярів здорового способу життя:

– мотиваційний - характеризується ціннісно-цільовим критерієм, який забезпечує спрямованість особистості на діяльність з формування в учнів здорового способу життя і розкривається через розуміння студентами важливості ролі знань про здоровий спосіб життя;

– змістовий - характеризується змістово-процесуальним критерієм, який забезпечує оволодіння студентами знаннями теорії і методики формування в учнів здорового способу життя, забезпечується перевіркою їхніх знань теоретичного матеріалу;

– процесуальний - характеризується діяльнісно-творчим критерієм, який забезпечує оволодіння практичними вміннями і навичками формування в учнів здорового способу життя, забезпечується розвитком у студентів організаційних умінь.

Всі компоненти структури готовності є взаємозалежними і розглядаються нами за допомогою ціннісно-цільового, змістово-процесуального і діяльнісно-творчого критеріїв, кожний з яких, у свою чергу, характеризується відповідними параметрами.

Рівень реалізації параметрів, що наповнюють критерії і компоненти характеризується рівнем валеологічної готовності майбутніх учителів і визначається як низький (елементарний); середній (репродуктивний); високий (творчий).

Зокрема, за ціннісно-цільовим критерієм низький рівень характеризується байдужим ставленням до майбутньої педагогічної діяльності; основними мотивами є нестійкі неспецифічні, мотиви, які виникають внаслідок вимоги, а не власної ініціативи; зацікавленість у зазначеному виді діяльності є короткою і характеризується відсутністю перспективи; середній - пасивним ставленням до майбутньої педагогічної діяльності; бажання навчити учнів не є стійким і носить тимчасовий характер, а сам процес навчання учнів зазначеному виді діяльності сприймається як такий, що не відіграє суттєвої ролі у навчально-виховному процесі; високий - довготривалою, стійкою мотивацією; внутрішньою потребою здійснення навчання учнів, спрямоване на досягнення позитивних результатів; творчим підходом до організації навчального процесу у зазначеному виді діяльності.

За змістово-процесуальним критерієм: низький рівень характеризується наявністю у студентів поверхневими знаннями про основи здоров'я та здорового способу життя; значними труднощами у визначенні методів організації навчально-виховної роботи; середній - неповними знаннями студентів теоретичного матеріалу, доброю обізнаністю з методами організації діяльності школярів, можливостями їх використання у навчально-виховному процесі; незначними вміннями з організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; високий - чітким формулюванням основних понять, визначенням дидактичних завдань, раціональною організацією навчальної діяльності школярів, творчим підходом до планування навчально-виховного процесу з цього виду діяльності.

За діяльнісно-творчим критерієм: низький рівень характеризується стихійністю визначення майбутніми педагогами дидактичних завдань, які реалізуються під час вирішення окремого дидактичного завдання; під час самостійної роботи вони не вміють правильно обирати методи роботи з класом; під час навчального процесу надають перевагу використанню педагогічним ситуаціям, які не вимагають від учнів творчого осмислення; середній - визначенням дидактичної мети з деякими помилками; сформованістю вміння вирішувати прості педагогічні ситуації; уміння самостійно обирати педагогічні ситуації проблемного характеру за зразком; під час навчання учнів обирають оптимальні методи роботи; високий - творчим підходом до організації навчальної діяльності учнів; самостійним створенням дидактичних засобів, що оптимізують процес навчання; умінням добирати та розробляти педагогічні ситуації проблемного характеру; активно використовувати передовий педагогічний досвід.

Рівень сформованості у студентів ціннісно-цільового, змістово-процесуальним та діяльнісно-творчого компонентів валеологічної готовності вимірювався нами за допомогою таблиць. Застосування методів статистичної обробки результатів дозволили встановити рівні сформованості у майбутніх учителів кожного з компонентів валеологічної готовності до зазначеної діяльності.

Підготовка вчителів початкових класів до формування в учнів здорового способу життя розглядається нами як цілісна, багатогранна динамічна система, яка існує у відповідності з метою, завданнями і принципами підготовки фахівців. Основними етапами її розробки визначено: аналіз педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкової школи; відбір змісту навчання; вибір організаційних форм навчання; розробка структури і змісту навчання; розробка матеріалів для проведення об'єктивного контролю за якістю засвоєння студентами теоретичних знань, практичних умінь і навичок, що відповідають цілям навчання і критеріям оцінки рівня засвоєння; апробація на практиці розробленої технології підготовки студентів до формування в учнів здорового способу життя, перевірка її результативності та відповідна корекція.

Ефективність такої підготовки студентів визначається ступенем її відповідності вимогам суспільства, структурі і змісту освітньої підготовки сучасного вчителя, оптимальною відповідністю до його професіограми.

У другому розділі “Модель валеологічної підготовки майбутніх учителів до формування у молодших школярів здорового способу життя та її експериментальна перевірка” обґрунтовано створення моделі, організацію педагогічного експерименту, а також його результати.

Валеологічна підготовка студентів вищих педагогічних навчальних закладів у дослідженні визначається як система змістово-теоретичного та організаційно-методичного забезпечення формування готовності до професійно-педагогічної діяльності з формування у школярів здорового способу життя.

Специфіка валеологічної підготовки, побудованої на принципах гуманістично орієнтованої освіти, дозволяє частково вирішити завдання внутрішньо орієнтованої освіти, поєднати зовнішній і внутрішній аспекти навчання на рівні особистості.

Модель валеологічної підготовки майбутнього вчителя (рис. 1) є проектом повної педагогічної системи, спрямованої на формування готовності майбутнього вчителя до відповідної професійно-педагогічної діяльності, реалізується на практиці через гуманістичну технології особистісно орієнтованого характеру, забезпечується комплексом відповідних педагогічних умов.

Рис. 1. Модель валеологічної підготовки майбутніх учителів до формування у молодших школярів здорового способу життя

До основних педагогічних умов нами віднесено: розробка і запровадження спецкурсу з валеологічної підготовки; діагностування рівня сформованості валеологічної готовності студентів; валеологічна спрямованість змісту і дидактичних засобів підготовки; гуманітарна спрямованість навчального матеріалу; рефлексивна позиція викладачів і студентів; формування свідомої активності студентів через педагогічне стимулювання особистісного валеологічного розвитку; педагогічно доцільне управління діалогічними, полісуб'єктними стосунками, рефлексивною позицією студентів у процесі валеологічної підготовки.

Основними складовими розробленої моделі визначено: валеологічну освіту (види діяльності, форми, методи і засоби); валеологічне пізнання загально-теоретичних явищ і явищ окремих предметів (через сприймання, створення уявних моделей здорового способу життя, критичне судження); валеологічну готовність - мотиваційну, змістову, процесуальну (див. рис. 1).

Кожна з цих складових розміщена у відповідних блоках - методологічному, організаційно-змістовому, технологічному. Методологічний блок характеризує стратегію процесу валеологічної підготовки, його вихідні теоретичні положення; організаційно-змістовий - принципи організації процесу валеологічної підготовки: гуманізації, валеологічної спрямованості, адекватності мети і системності методів, аналітичності, повноти і доцільності, наступності, забезпечення готовності до валеологічної виховної діяльності, естетизації діяльності, побуту, створення валеологічного середовища; етапи валеологічної підготовки: адаптаційно-професійний, локально-професійний, системно-професійний; технологічний - технологічні характеристики процесу валеологічної підготовки: цільові, змістові, організаційно-управлінські, результативні.

У технологічному блоці важливим є виокремлення інтеграційно- валеологічних модулів, які є “ядром” теоретично і практично важливого валеологічних знань і вмінь, засобом формування гуманістичних ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя, охоплюють дисципліни різних циклів світоглядно-валеологічної, психолого-педагогічної і спеціальної підготовки.

У процесі валеологічної підготовки студентів переважають інноваційні форми навчання - діалоги, полілоги, ігри тощо; акцент зміщується на валеологічну спрямованість змісту та його валеомісткість. Важливими засобами підготовки є комплексні проблемні питання, комплексні проблемні завдання валеологічної спрямованості, евристичні ситуації, вправи для відпрацювання комплексних дій валеологічної діяльності, тести, анкети.

Перевірка моделі підготовки студентів відбувалась за двома критеріями - операційним і особистої причетності шляхом спостереження за діяльністю студентів під час їхньої педагогічної практики. На констатувальному етапі експерименту діагностичний зріз показав у цілому низький рівень сформованості практичних умінь та навичок майбутніх учителів до формування в учнів здорового способу життя (82 %). Переважна більшість студентів вдаються до пасивних засобів викладання навчального матеріалу про здоровий спосіб життя; вони відчувають невпевненість у собі, оскільки мають недостатню кількість методичної і спеціальної літератури, адаптованої для вчителя.

Серед контрольної вибірки значної різниці показників вихідного і підсумкового зрізів не спостерігається (вона становить від 2,4 % до 4,8 %). У той же час, показники оцінки валеологічної готовності студентів експериментальної вибірки фіксують значні зміни у характері їх діяльності, зокрема: адаптаційний характер діяльності студентів зменшився на 16,7 %; розпізнавальний зменшився на 23,8 %; відтворювальний збільшився на 4,9 %; перетворювальний збільшився на 19 %; творчий збільшився на 16,7 % (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл респондентів за характером діяльності в ході формувального експерименту

Характер діяльності	Експериментальна група	Контрольна група
	до експери-менту	після експери-менту	Різниця	до експери-менту	після експерименту	Різниця
	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть
Адаптацій-ний	9	21,5	2	4,8	7	16,7	9	21,5	8	19,1	1
Розпізнава-льний	18	42,8	8	19,0	10	23,8	19	45,3	18	42,8	1
Відтворюва-льний	8	19,0	10	23,9	2	4,9	9	21,4	11	26,2	2
Перетворю-вальний	5	11,9	13	30,9	8	19,0	4	9,5	3	7,1	1
Творчий	2	4,8	9	21,4	7	16,7	1	2,4	2	2,4	1

Загалом 76,2 % студентів, які були залучені до експериментальної навчально-практичної діяльності, досягли високого (відтворювального, перетворювального та творчого) характеру діяльності. До експерименту цей показник становив 35,7 %, після експерименту - 76,2 %, що на 40,5 % більше.

В цілому результати формувального етапу експерименту засвідчили, що, внаслідок проведеної експериментальної роботи, кількість студентів експериментальних груп, які знаходилися на середньому рівні валеологічної готовності, зросла на 29,6 % на відміну від контрольних груп; кількість студентів експериментальних груп з високим рівнем готовності підвищилася на 23,8 %.

Такі результати свідчать про те, що в контрольних групах не проводилася спеціальна цілеспрямована робота з формування валеологічної готовності студентів на відміну від експериментальних.

Ігрові методики, зокрема сюжетно-рольові ігри, бесіди, дискусії, конкурси, клуб винахідливих і кмітливих стали дієвим засобом формування знань про здоровий спосіб життя молодших школярів.

Учителі початкових класів виступають у ролі безпосередніх організаторів, і саме вони в процесі життя і діяльності підводять учнів до розуміння норм, переконань, уявлень про здоровий спосіб життя. Цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість молодших школярів формує в них якості здорового способу життя відповідно до ідеалів і принципів. Професійно-педагогічні цінності вчителя початкових класів значною мірою стають життєвими цінностями школярів.

Відповідно до здійсненого аналізу змісту навчального матеріалу для учнів молодшого шкільного віку в ході дослідження постала необхідність розробити та створити методику його викладання для студентів.

З метою реалізації цього було створено і розроблено зміст експериментального курсу “Методика формування у молодших школярів навичок здорового способу життя”, зміст якого узагальнює знання та практичні навички щодо охорони та збереження здоров'я дитини, які студенти вже одержали під час вивчення курсів “Валеологія”, “Анатомія і фізіологія дитини”, “Безпека життєдіяльності”, “Дошкільна педагогіка”. Спецкурс доповнено новими знаннями і практичними навичками щодо організації валеологічного виховання молодших школярів загальноосвітніх навчальних закладів.

З метою перевірки ефективності методики підготовки майбутніх учителів до формування в учнів здорового способу життя в ході дисертаційного дослідження був проведений прикінцевий зріз, метою якого було визначення динаміки змін за всіма показниками професійно-педагогічних умінь студентів. Він здійснювався як в експериментальних, так і в контрольних групах на основі тих же критеріїв, процедури роботи, компонентів та методів, що й на констатувальному етапі експерименту.

З метою перевірки ефективності формувального експерименту було проведено статистичний аналіз. Для визначення статистично значущих відмінностей рівнів сформованості творчого компонента валеологічної готовності у студентів експериментальних і контрольних груп ми використовували t - критерій Стьюдента.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації доведено актуальність цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів початкових класів до забезпечення здорового способу життя молодших школярів, зумовленого тим, що існує тісний взаємозв'язок між успішним навчанням і вихованням школярів, способом життя та станом їхнього здоров'я. Саме тому серед актуальних проблем теорії і практики професійної педагогіки чільне місце займає визначення умов та факторів, які впливають на формування у майбутніх учителів ціннісного ставлення до забезпечення досліджуваного феномену.

На основі узагальнення наукових джерел установлено, що здоровий спосіб життя - це спосіб життєдіяльності людини, який вона усвідомлено обирає і відтворює самостійно в повсякденному бутті, що спосіб життя, стан здоров'я, фізичний розвиток та психоемоційний стан дітей шкільного віку взаємопов'язані та, в значній мірі, детермінуються відповідністю організації навчання і виховання в освітніх закладах функціональному стану та адаптаційним можливостям організму учнів.

Системний підхід до організації навчання студентів щодо формування здорового способу життя учнів передбачає багато етапний процес, що має реалізуватися на аналізі вихідних умов (мета навчання, зміст програми курсу тощо), наявності навчальних матеріалів та спеціальних технологій їх використання з наступною перевіркою і винесенням необхідних коректив.

Доведено, що поняття “здоровий спосіб життя” полягає в розкритті змісту категорій “життєдіяльність” та “здоров'я”, що дозволяє трактувати проблему дослідження в контексті системного підходу. Поняття “здоров'я” є цілісним, системним явищем, що виявляє себе в рівновазі взаємовідносин людини з оточуючим світом. Суб'єктивно здоров'я характеризується людиною через відчуття загального благополуччя, радості життя, працездатності, здатності до адаптації та опору.

Спосіб життя - це стійкі форми соціального буття, спільної діяльності людей, типові для історично конкретних соціальних відносин, що формуються відповідно до генералізованих норм і цінностей, які відбивають ці відносини. Спосіб життя складається в результаті реалізації і наступної об'єктивізації тих чи інших різноманітних способів і (або) стилів життя; прояву особистості, яка відтворює її певне ставлення до світу, характерне для домінуючих моделей життєдіяльності і охоплює основні сегменти її соціального простору.

Здоров'я та здоровий спосіб життя на сучасному етапі розвитку суспільства потребують особливого інтегрованого підходу щодо підготовки майбутніх вчителів до формування цих понять у молодших школярів.

2. Проведений теоретичний аналіз проблеми дослідження та результати констатувального етапу експерименту дають можливість визначити реалізацію теоретичної і практичної позиції готовності майбутніх учителів до формування здорового способу життя молодших школярів.

Теоретичній позиції відповідає інформаційний критерій життя у молодших школярів: знання особливостей формування здорового способу життя; усвідомлення значення співпраці вчителя та учнів; знання особливостей морального, трудового, фізичного, сімейного, естетичного виховання; розуміння важливості виховної роботи з формування здорового способу життя у школярів.

Практичній позиції відповідають операційний критерій та критерій особистої причетності. Операційний характеризується володінням комунікативно-орієнтованими та організаційно-діяльнісними вміннями; критерій особистісної причетності - особистісно-зорієнтованою позицією вчителя у розв'язанні педагогічних ситуацій, допомогою молодшим школярам в адаптації до оточуючого середовища, формуванні системи понять про здоровий спосіб життя.

Ефективність підготовки студентів визначали за допомогою рівнів валеологічної готовності майбутніх учителів до формування учнів здорового способу життя - “високий” - вільно володіє знаннями, вміннями, навичками, проявляє творчість; “середній” - володіє окремими знаннями, вміннями, навичками, застосовує їх за шаблонами, у діях проявляє деяку невпевненість; “низький” - недостатньо володіє окремими знаннями, вміннями, навичками.

3. Розроблено й теоретично обґрунтовано модель валеологічної підготовки майбутніх учителів до формування у школярів здорового способу життя, яка ґрунтується на системному, гуманістичному, особистісно зорієнтованому та діяльнісному підходах. Охарактеризовано складники моделі: валеологічна освіта, валеологічне пізнання загально-теоретичних явищ, валеологічне пізнання окремих предметів, валеологічна готовність.

Визначено зміст готовності майбутніх учителів початкових класів до забезпечення здорового способу життя молодших школярів, а саме: цілісне, стійке, полікомпонентне утворення, яке забезпечується позитивною мотивацією, оволодінням системою фундаментальних, теоретико-практичних та методичних знань, фахових, медичних, психолого-педагогічних умінь і навичок, здатністю до педагогічної рефлексії; виділено також компоненти готовності: мотиваційний (спрямованість на діяльність з формування в учнів здорового способу життя), змістовий (знання теорії і методики), практичні вміння та навички.

Доведено, що зміст виховання в учнів початкових класів здорового способу життя передбачає усвідомлення ними значущості збереження і зміцнення здоров'я для подальшої життєдіяльності, залучення молодших школярів до загальнолюдських цінностей, досягнення життєвих цілей. Враховуючи психофізіологічні особливості молодшого шкільного віку, зміст виховання здорового способу життя ґрунтується на загальних і педагогічних принципах: системності і послідовності, науковості, доступності, зв'язку з життям, природовідповідності. гуманізації, врахуванні вікових та індивідуальних особливостей, взаємозв'язку вимог школи і сім'ї, превентивності.

Теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено, що ефективність процесу підготовки майбутніх учителів до забезпечення здорового способу життя досягається завдяки реалізації сукупності педагогічних умов: забезпечення позитивної мотивації учіння й налаштованості студентів на формування в учнів здорового способу життя; відображення у змісті підготовки студентів сучасних підходів щодо розуміння сутності та механізмів формування здорового способу життя; оптимальне використання інтерактивних форм навчання, що сприяють усвідомленню студентами значущості в їхній майбутній професійній діяльності досвіду здорового способу життя; оволодіння студентами формами і методами організації валеологічного виховання, спрямованими на формування у молодших школярів навичок здорового способу життя.

4. Узагальнення результатів експерименту свідчить про те, що найбільш дієвими в технології підготовки майбутніх учителів до забезпечення здорового способу життя учнів молодших класів виявились: забезпечення прогнозованих педагогічних умов та поетапна багаторівнева підготовка, інноваційні навчальні завдання та проблемні ситуації валеологічного змісту, впровадження авторського спецкурсу “Методика формування у молодших школярів навичок здорового способу життя”.

Отримані статистично значущі відмінності рівнів сформованості валеологічної готовності студентів експериментальних і контрольних груп та інші результати дослідження дають змогу зробити висновки щодо доцільності їх упровадження в систему професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, про що свідчать результати формувального етапу експерименту - кількість студентів експериментальних груп з високим рівнем готовності підвищилася на 23,8 %., з середнім рівнем готовності - на 29,6 %.

Проведене дисертаційне дослідження не претендує на повне та всебічне розв'язання порушених у ньому питань, важливість і значущість яких актуалізується у період реформування загальноосвітньої та вищої школи. У подальшому розв'язанні актуальним вбачаємо дослідження розробки теоретичних і методичних основ багатофункціонального процесу формування здорового способу життя. у самих майбутніх учителів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Урум Н. С. Виховання здорового способу життя у молодших школярів засобами туризму / Н. С. Урум // Впровадження інформаційних та інноваційних технологій в практичній діяльності : наук.-метод. посібник. - К. : Освіта України, 2008. - С. 207-213.

2. Урум Н. С. Підготовка майбутніх вчителів до забезпечення здорового способу життя молодших школярів / Н. С. Урум // Вісник Всеукр. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в професійній освіті”, Київ - Ізмаїл. - Ізмаїл, 2008. - С. 114-122.

3. Урум Н. С. Підготовка майбутніх учителів до формування у школярів ціннісного ставлення до безпеки у курсі БЖД / Н. С. Урум // Безпека життєдіяльності. - 2005. - № 8 (32). - С. 41-43.

4. Урум Н. С. Підготовка майбутнього вчителя до забезпечення здорового способу життя молодших школярів / Н. С. Урум // Наукові записки : зб. наук. ст. Серія. Педагогічні та історичні науки / М-во освіти і науки України, НПУ ім. М. П. Драгоманова. - К., 2005. - Вип. 58. - С. 173-180.

5. Урум Н. С. Реалізація здорового способу життя під час навчально-туристичних походів / Н. С. Урум // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка : зб. наук. ст. - Чернігів, 2005. - Вип. 31. - С. 130-133.

6. Урум Н. С. Формування ціннісних орієнтацій майбутніх вчителів щодо формування здорового способу життя молодших школярів / Н. С. Урум // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Ізмаїл, 2004 р. - Спецвип. № 16 : Педагогічні науки. - С. 91-94.

7. Урум Н. С. Формування ставлення до безпеки життєдіяльності у школярів / Н. С. Урум // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. - Ізмаїл, 2003. - Спецвип. № 14 : Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки. - С. 79-81.

8. Урум Н. С. Формування ціннісних орієнтацій майбутніх вчителів щодо формування здорового способу життя молодших школярів / Н. С. Урум // Інформаційно-комунікаційні технології у середній школі: тези Міжнар. наук.- практ. конф., Київ - Ізмаїл, травень 2004 р. - Ізмаїл, 2004. - С. 81-83.

АНОТАЦІЇ

Урум Н. С. Підготовка майбутніх вчителів до забезпечення здорового способу життя молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Державний вищий навчальний заклад “Університет менеджменту освіти” АПН України. - Київ. - 2008.

В дисертації висвітлено вирішення актуальної проблеми щодо формування у молодших школярів понять про здоровий спосіб життя. В роботі наведено аналіз поняття “здоров'я”, “життєдіяльність”, “здоровий спосіб життя”. вчитель здоров'я школяр

Обґрунтовано поняття валеологічної готовності майбутнього вчителя початкової школи, розроблено критеріально-рівневу характеристику валеологічної готовності майбутнього вчителя до здійснення формування оздоровчої діяльності. Також розроблено й теоретично обґрунтовано модель валеологічної підготовки майбутніх учителів до формування у молодших школярів здорового способу життя, яка ґрунтується на системному, гуманістичному, особистісно орієнтованому та діяльнісному підходах. Визначено зміст готовності майбутніх учителів до забезпечення здорового способу життя молодших школярів; виділено компоненти готовності: мотиваційний, змістовий, практичний.

Ключові слова: здоров'я, здоровий спосіб життя, валеологічна компетентність, готовність вчителя.

Урум Н. С. Подготовка будущих учителей к обеспечению здорового способа жизни у младших школьников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Государственное высшее учебное заведение “Университет менеджмента образования” АПН Украины. - Киев. - 2008.

Современные представления относительно “здоровья человека” основаны на принципиально новом понимании проблемы выживания человечества. В конце XX века проблема здоровья была отнесена к числу глобальных проблем, решение которых обусловливает факт последующего существования человечества как биологического вида

Анализ литературных источников дает основания считать, что понимание понятия “здоровый образ жизни” лежит в раскрытии содержания категорий “жизнедеятельность” и “здоровье”, что позволяет трактовать проблему исследования в контексте системного подхода.

Следовательно, здоровье и здоровый образ жизни на современном этапе развития общества нуждаются в особенном интегрированном подходе относительно готовности будущих учителей до формирования этих понятий у младших школьников.

В психолого-педагогической литературе по проблемам подготовки учителя к будущей профессионально-педагогической деятельности употребляются такие понятия как “готовность к действию”, “подготовленность к деятельности” “готовность к деятельности”, “профессиональная готовность” каждое из которых несет определенную смысловую нагрузку, хотя и имеют определенные общие черты.

Обобщающий анализ публикаций из педагогической инноватики дает основания утверждать, что более массовыми являются инновационные поиски на технологическом уровне через так называемые инновации-модернизации, то есть создание гибких методов, форм, средств профессиональной педагогической подготовки.

Сам автор исследования, под отмеченным понятием понимает внедрение в педагогику системного способа мышления, проекта определенной модели педагогической системы реализованной на практике и дает следующее определение: процесс создания адекватной к потребностям и возможностям личности и общества теоретически обоснованной учебно-воспитательной системы специализации, личностного и профессионального развития и саморазвития человека в образовательном учреждении, который, в результате упорядоченных профессиональных действий педагога при оптимуме ресурсов и усилий всех участников образовательного процесса, гарантированно обеспечивает эффективную реализацию сознательно определенной образовательной цели.

Валеологическая подготовка студентов высших педагогических заведений в исследовании определяется как система смыслово-теоретического и организационно-методического обеспечения формирования готовности к профессионально-педагогической деятельности из формирования у школьников здорового образа жизни.

Специфика валеологической подготовки, построенной на принципах гуманистически ориентированного образования, позволяет частично решить задание внутренне ориентированного образования, совместить внешний и внутренний аспекты учебы на уровне личности, на что именно и направлена сконструированная в исследовании модель.

...