Формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Розвиток національних Збройних Сил, бойова готовність армії та флоту значною мірою обумовлюються рівнем підготовленості осіб до військової служби, до захисту Батьківщини. Військова служба - це нелегкий, але дуже важливий і необхідний для суспільства вид діяльності, що характеризується складністю, високою напруженістю, динамічністю, суворою регламентацією. Готовність особистості до служби залежить від зусиль держави, сім'ї, громадських організацій. Згідно з Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схваленою Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948/2002, підготовка до захисту Вітчизни включається до інваріантної частини навчального плану професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів.

Згідно з Законом України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу” чоловіки, які закінчили вищі медичні навчальні заклади, проходять військову службу згідно з чинним законодавством. Жінки, які за фахом мають медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я, і віком, беруться на військовий облік. У воєнний час особи жіночої статі, які перебувають на військовому обліку чи пройшли загальне військове навчання, можуть бути призвані на військову службу за рішенням Президента України.

Вчасне надання першої і долікарської медичної допомоги часто зберігає життя поранених та хворих, а своєчасна евакуація з поля бою запобігає повторному ураженню або загибелі. Велику роль у цьому відіграє середній медичний персонал, який безпосередньо виконує ці завдання щодо врятування уражених як на полі бою, так і на етапах медичної евакуації. Під час Другої світової війни кількість загиблих на полі бою від кровотечі досягала 50% від загальної кількості незворотних санітарних втрат.

Навчання категорії молодшого медичного персоналу полягає не тільки у вивченні прийомів надання медичної допомоги, а й в ознайомленні та відпрацюванні способів наближення до поранених на полі бою. Кожен із медпрацівників повинен уміти оцінити і використати ті особливості місцевості поля бою, які дозволяють, маскуючись, наблизитись максимально швидко до пораненого з метою укриття його і надання першої медичної допомоги. Досвід Другої світової війни свідчить, що найбільші втрати медична служба зазнавала за рахунок поранення або загибелі санітарів, санітарних інструкторів та фельдшерів, які безпосередньо надавали допомогу на полі бою. Інколи ці показники сягали стовідсоткових втрат за один день бою.

У процесі, що вивчається, існують суперечності: між сучасними соціальними процесами в суспільстві й особливостями навчально-виховного процесу у вищому медичному навчальному закладі; вивченням навчального матеріалу за окремими інформаційними блоками і необхідністю використання отриманих знань на практиці комплексно; обсягом наукової та навчальної інформації, що зростає, і лімітом психофізіологічних можливостей студентів; великим та швидко зростаючим у зв'язку з науково-технічним прогресом у військовій справі об'ємом навчального матеріалу і відносно малим та практично незмінним лімітом, що відводяться у вузі навчальних годин на вивчення предмета “Захист Вітчизни”.

Наявні суперечності, важливість питання та його актуальність обумовили вибір теми дослідження - “Формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів”.

Мета дослідження - розробити систему формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів та здійснити її експериментальну перевірку.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз сучасного стану формування військово-професійних умінь у студентів медичного коледжу та виявити особливості зазначеного процесу.

2. Обґрунтувати теоретичні засади і структуру сучасної системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів.

3. Розробити науково-методичне забезпечення реалізації системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів.

4. Експериментально перевірити ефективність системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів.

1. Формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів як педагогічна проблема

Проведено теоретичний аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів, удосконалено визначення змісту військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів та виявлено особливості їх формування.

Метою проведення військової підготовки у студентів вищих медичних навчальних закладів є забезпечення Збройних Сил та інших військових формувань необхідним резервом кадрів, задоволення особистих потреб громадян в отриманні додаткових знань, умінь та навичок, необхідних для належного виконання ними військового обов'язку в запасі (у мирний час) або під час військової служби (в умовах війни), а також для майбутньої професійної діяльності.

Готовність Збройних Сил України до відбиття агресії вимагає високої виучки особового складу, уміння діяти в складній обстановці бою. Особливо зросли вимоги до сержантських кадрів. Сучасний бій вимагає від молодших командирів уміння володіти бойовою технікою і зброєю, високої моральної стійкості, здатності виконувати службові обов'язки в умовах надзвичайно великих психологічних навантажень. Для цього необхідно в мирний час організувати підготовку майбутнього сержантського і рядового складу з метою формування у них військово-професійних умінь.

Сучасний стан військово-професійної підготовки у студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації характеризується: вивченням предмета “Захист Вітчизни” як одного з обов'язкових державних предметів у вищих і загальноосвітніх навчальних закладах; незвичними для вузу формами організації і проведення навчально-виховного процесу; негативною віковою динамікою інтересу студентської молоді до занять з фізичної культури; колективним характером навчальних занять; високою науково-теоретичною насиченістю навчальних дисциплін; наявністю суперечностей у процесі підготовки студентів.

Навчально-виховний процес на циклі “Фізичного виховання та здоров'я, захисту Вітчизни” має ряд особливостей: розуміння студентами мети і завдань військово-професійної підготовки як чогось для себе віддаленого, другорядного, проблематичного; недостатню практичну спрямованість навчально-виховного процесу; наявність у навчальних групах більше ніж 90% студентів-дівчат; недостатню психолого-педагогічну підготовку викладачів-початківців.

Формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів - це всебічна підготовка до військової служби, спрямована на подальший фізичний, вольовий, інтелектуальний, професійний, моральний розвиток, зміцнення здоров'я особистості, яка сприятиме виконанню службових обов'язків у Збройних Силах України в мирний час та в умовах бойових дій.

Визначено шість груп основних військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів відповідно до розділів навчальної дисципліни “Захист Вітчизни”:

“Статути Збройних Сил України”: виконувати вимоги статутів Збройних Сил України в повсякденній діяльності; швидко і чітко виконувати стройові прийоми (зі зброєю і без зброї) в одиночному порядку та у складі підрозділу;

“Тактична підготовка”: аналізувати тактичну обстановку, приймати правильні рішення;

“Військова топографія” - орієнтуватися на місцевості;

“Вогнева підготовка”: стріляти - (приготовлятися до бою, заряджати, прицілюватися і робити постріл);

“Фізична підготовка”: долати природні перешкоди; бігти в гору (під гору); бігти по пересіченій місцевості залежно від рельєфу; бігати зі швидким орієнтуванням при зміні стандартних завдань; стрибати з місця, з розгону, вгору з опорою на руки, за допомогою різних опор; кидати гранату в ціль з розбігу, з коліна, з поглиблення, з висоти, по цілі, що рухається; підтягуватися на перекладині; володіти прийомами захисту без зброї та зі зброєю;

“Основи медико-санітарної підготовки”: надавати першу медичну допомогу при пораненнях, кровотечах, травмах, опіках і відмороженнях; евакуювати поранених з поля бою, витягувати їх з бойових машин, оборонних споруд і завантажувати на санітарний транспорт.

Основними принципами формування військово-професійних умінь у студентів визначено: науковість навчання; свідомість і активність студентів; наочність навчання; викладання на рівні доступної трудності.

2. Система формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів

Теоретично обґрунтовано систему формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів та подано детальну характеристику її реалізації.

Система формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів включає в себе такі елементи: мету (сформувати військово-професійні уміння у студентів для виконання функціональних обов'язків на військових посадах в мирний час та в умовах бойових дій); принципи (науковість навчання; свідомість і активність студентів; наочність навчання; викладання на рівні доступної трудності); етапи формування умінь; сфери (виховна, навчальна); функції (інтегруюча, регулювальна, розвивальна); суб'єкти управління та навчання; об'єкт-суб'єкти навчання; програмно-методичне забезпечення; діагностичний інструментарій; взаємозв'язки між компонентами (ієрархічні, управління, розвитку).

Системотвірним чинником системи визначено кінцевий результат, а саме - готовність до служби в Збройних Силах України. Формування військово-професійних умінь у студентів характеризується такою структурною схемою: знання - початкові уміння - прості навички - складні навички - складні уміння.

Вищий медичний навчальний заклад є складною соціальною системою, у ньому організовано управління навчально-виховним процесом із забезпеченням переходу студентів з одного якісного стану в інший, досконаліший. Провідна роль в цій системі управління належить викладацькому складу.

Управління процесом реалізується в психолого-педагогічній діяльності суб'єктів управління та навчання, яка здійснюється при вирішенні студентами педагогічних завдань. Процес навчання є складною динамічноюї системою, управління взаємодією елементів, яке обумовлено провідною роллю і авторитетом викладацького складу, а також впливом зовнішнього середовища, психологічних характеристик студента і його самоуправління. Управлінська діяльність викладачів у даному процесі є цілеспрямованою регуляцією відносин зі студентами, виявлення змін в їх розвитку, визначення оптимальних способів впливу на них.

Ухвалення викладачем правильних управлінських рішень після обробки інформації є центральним елементом навчання. Управління процесом навчання на циклі “Фізичного виховання та здоров'я, захисту Вітчизни” полягає у створенні необхідних зовнішніх і внутрішніх умов для цілеспрямованого формування у студента особистісних якостей і військово-професійних умінь, раціонального використання загальноосвітніх, професійних і виховних можливостей навчання, всіх форм і видів навчальної і виховної роботи.

Для управління процесом навчання у викладацького складу формуються відповідні якості. До них віднесено: професійну компетентність, високе відчуття відповідальності, організаторські й педагогічні здібності, якісне виконання функціональних обов'язків, авторитет, володіння навичками наукової організації праці, вміння впливати на студентів своєю особою, певними етичними та професійними якостями.

Вирішення проблеми підвищення якості підготовки студентів до служби в ЗС України знаходиться в прямій залежності від рівня методичної майстерності викладацького складу циклу “Фізичного виховання і здоров'я та захисту Вітчизни” й інструкторів. Методична майстерність викладацького складу характеризується умінням знайти той прийом і той засіб, які необхідні на даному занятті, ефективно застосувати метод, що вже багато разів використовувався, з урахуванням конкретних умов навчання (складу студентів, місця, засобів наочності, відведеного часу). Методична майстерність полягає також в тому, щоб забезпечити найбільш раціональне для даного моменту поєднання прийомів і методів навчання.

Важливим під час формування військово-професійних умінь є переконливість керівника заняття у викладанні навчального матеріалу, яка забезпечує легкість засвоєння його студентами, наочність і міцність запам'ятовування. Переконливість усного викладу забезпечується глибоким знанням матеріалу викладачем та інструкторами, достовірністю знань, що пропонуються. Важливе значення в достовірності матеріалу має посилання на статути, керівні документи, а також на приклади бойового досвіду підрозділів, що добилися перемоги в бою з ворогом.

Підбір, систематизація і обробка фактів для навчального матеріалу є однією з найважливіщих умов досягнення переконливості. Правильне використання фактичного матеріалу вимагає від викладача методичної майстерності. Важливе значення в переконливості має послідовність у вивченні навчального матеріалу. Вона забезпечує активність студентів, створює у них інтерес, увагу до предмета, сприяє свідомості сприйняття. Методична майстерність викладача полягає також в тому, щоб зуміти привернути увагу студентів до навчального матеріалу.

Формами підвищення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу циклу “Фізичного виховання та здоров'я, захисту Вітчизни” є показові заняття, відкриті заняття, методичні наради, взаємне відвідування занять.

До програмно-методичного забезпечення реалізації системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів віднесено: програми та зміст навчальних розділів і тем “Статути Збройних Сил України”, “Тактична підготовка”, “Військова топографія”, “Вогнева підготовка”, “Фізична підготовка”, “Основи медико-санітарної підготовки” предмету “Захист Вітчизни”, форми, методи, засоби навчання, методичні рекомендації.

Основними формами програмно-методичного забезпечення реалізації системи визначено: лекції, семінари, групові заняття, комплексні заняття, практичні заняття, навчально-польовий збір, лабораторні заняття, курсові роботи, самостійну роботу, форми військово-патріотичного виховання. До основних методів програмно-методичного забезпечення віднесено: усний виклад матеріалу (розповідь, пояснення), бесіда (евристична, повідомляюча, контрольно-перевірочна), наочні методи (демонстрація, показ), вправа, ігровий метод та ін. Основними засобами навчання є: методичні посібники, плакати, схеми, таблиці, карти місцевості, макети озброєння, технічні засоби навчання.

У системі представлено такі зв'язки між її елементами: ієрархічні (що вище, що нижче, що більш значуще); управління (що активніше); розвитку (зумовлюють зміни у сформованості військово-професійних умінь).

3. Дослідження ефективності системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів

Представлено зміст та методику дослідно-експериментальної роботи, експериментально перевірено систему формування військово-професійних умінь у студентів, а також проаналізовано результати формувального експерименту.

Дослідна робота здійснювалась у медичних навчальних закладах Хмельницької та Тернопільської областей. Основною базою експерименту був ХБМК, де перевірялась ефективність системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів. Всього різними видами дослідження було охоплено 560 студентів та 62 викладача.

З метою перевірки ефективності системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів було проведено формувальний педагогічний експеримент, під час якого вирішувались такі завдання:

здійснення експертного аналізу ефективності формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів та уточнення особливостей формування військово-професійних умінь при використанні різних форм та методів навчання;

визначення рівня методичної підготовленості викладацького складу ХБМК;

визначення залежності ефективності формування військово-професійних умінь у студентів від професійної підготовленості викладацького складу ХБМК;

визначення особливостей застосування програмно-методичного забезпечення реалізації системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів на різних курсах навчання;

аналіз досвіду роботи науково-педагогічного складу ХБМК, розробка рекомендацій щодо вдосконалення їх методичної підготовки.

Під час експериментальної роботи передбачалось ураховувати суперечності, особливості, недоліки формування військово-професійних умінь у студентів.

Дослідно-експериментальна робота проводилась у два етапи. На першому етапі:

було розроблено анкети, а також інші матеріали, необхідні для дослідження;

здійснено підбір студентів у групи для проведення експериментальної роботи;

проаналізовано ступінь впливу недоліків на формування військово-професійних умінь у студентів, ефективність виховних заходів за останні 3 роки, стан вивчення студентами предмета “Захист Вітчизни” за останні 4 роки.

Із метою вивчення найбільш характерних тенденцій в досліджуваному процесі було проведено анкетування студентів та викладацького складу. Відповідно до плану проведення експерименту були створені контрольна та експериментальна групи. Відбір студентів для проведення експерименту здійснювався з урахуванням таких вимог:

приблизно ідентичні показники професійної підготовленості студентів;

учасники експерименту у 2006 році поступили на 1-й курс навчання, стать - жіноча.

При визначенні експериментальної і контрольної груп було враховано рекомендації керівництва та викладацького складу ХБМК. В експериментальну групу ввійшло 52, в контрольну 53 студенти. Експертами були 12 осіб викладацького складу ХБМК.

На другому етапі було впроваджено у ХБМК програмно-методичне забезпечення реалізації системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів. Даний етап включав:

усебічну перевірку проведеної роботи шляхом порівняння вихідних і кінцевих даних реалізації системи в досліджуваних групах;

опрацювання отриманих даних та узагальнення результатів;

формування теоретичних висновків і методичних рекомендацій науково-педагогічному складу щодо формування військово-професійних умінь у студентів.

Результати проведеної роботи аналізувалися й обговорювалися на конференціях, нарадах з викладацьким складом ХБМК, інструкторсько-методичних заняттях.

Під час експериментального навчання була розроблена методика поетапного формування військово-професійних умінь. Вона застосовується на всіх предметах циклу “Фізичного виховання та здоров'я, захисту Вітчизни”.

Реалізація методики починається з короткого пояснення дій, після чого йдє показ. Прийом або дія спочатку показується в цілому, при нормальному темпі й ритмі, тобто так, як їх треба виконувати на ділі. Це дозволяє студентам зорово представити прийом або дію, що вивчається, в загальному вигляді. Потім показ проводиться по частинах у сповільненому темпі, щоб дати можливість студентам засвоїти правильний порядок виконання прийому (дії), його структуру. Одночасно показ по частинах супроводжується коротким поясненням, для того, щоб студенти точно сприйняли і правильно засвоїли прийом, що показується, зосередили свою увагу на головних, визначальних особливостях, структурі й поєднанні окремих частин. Необхідність показу по частинах обумовлена психологічними закономірностями сприйняття, одна з яких полягає в тому, що людина одночасно може сприйняти обмежену кількість об'єктів.

Показ по частинах проводиться двічі: перший раз для ознайомлення з кожною частиною прийому (дії), другий - для того, щоб студенти не тільки дивилися, але і повторювали відповідні рухи вслід за керівником з метою утворення рухових уявлень. Це необхідно робити тому, що зорові сприйняття рухів ще не створюють повний і живий образ дії, що вивчається, якщо не підкріплюються відповідними руховими відчуттями. Повторення студентами прийому в ході його показу прискорює формування уміння.

Дуже корисним після показу прийому або дії є надання можливості студентам самим відтворити показане. Це забезпечує більш швидке і міцне запам'ятовування матеріалу, що вивчається. Після показу по частинах дія знову виконується в цілому. Це особливо доцільно при вивченні складних дій.

Успіх реалізації методики залежить від своєчасного виправлення помилок, неточностей, найменших упущень. Викладач, аналізуючи помилки студентів, тим самим привчає їх до самоконтролю, формування уміння аналізувати причини помилок. Усунення помилок вимагає від керівника заняття великого педагогічного такту, терпіння, уміння спокійно показувати дії, добиваючись їх правильного виконання.

Розроблена методика викладання забезпечує: єдність навчання і виховання, вивчення навчального матеріалу в найкоротший час з мінімальною витратою матеріальних засобів; свідомість і активність студентів; наочність, систематичність і послідовність викладу матеріалу; урахування індивідуальних особливостей студентів, міцність знань, умінь і навичок.

Статистичний аналіз експериментальних даних проводився за допомогою -критерію Колмогорова-Смирнова. Одержані на початку експерименту емпіричні значення критерію виявились меншими від критичного значення, що свідчить про незначні відмінності між контрольною та експериментальною групами на початку експерименту. Наприкінці експерименту емпіричні значення критерію виявились більшими від критичного значення, що свідчить про значимість змін у експериментальній групі.

Обґрунтовані теоретичними методами засади побудови системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів підтвердились результатами формувального педагогічного експерименту. У результаті здійснення формувального експерименту рівень сформованості військово-професійних умінь в експериментальній групі підвищився з 6,79 до 8,48 бала, що складає 24,5%. У контрольній групі також відбулися зрушення в розвитку професійних умінь студентів з 6,81 до 7,05 бала, однак вони мають менш виражений характер - 3,6%.

Впровадження в експериментальній групі системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів підтвердило всі основні положення наукової новизни одержаних у дослідженні даних.

Узагальнені результати дослідної діяльності дали можливість розробити методичні рекомендації: щодо формування військово-професійних умінь у студентів під час вивчення тем розділів “Статути Збройних Сил України”, “Тактична підготовка”, “Військова топографія”, “Вогнева підготовка”, “Основи медико-санітарної підготовки”, предмета “Захист Вітчизни”; проведення лабораторних (клінічних) занять; проведення виховної роботи з студентами у позанавчальний час.

Висновки

навчальний медичний методичний військовий

1. В умовах ведення бойових дій професійна діяльність військових медиків відрізняється вирішенням різноманітних нестандартних завдань щодо організації і проведення великого обсягу лікувально-евакуаційних і профілактичних заходів, ненормованим робочим часом, високим нервово-емоційним і фізичним навантаженням. Досвід організації медичного забезпечення військ у локальних війнах і збройних конфліктах підтвердив необхідність підвищення рівня підготовки особового складу молодшого і середнього медичного персоналу.

Сучасний стан військово-професійної підготовки у студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації характеризується: вивченням предмета “Захист Вітчизни” як одного з обов'язкових державних предметів у вищих і загальноосвітніх навчальних закладах; незвичними для вузу формами організації і проведення навчально-виховного процесу; негативною віковою динамікою інтересу студентської молоді до занять з фізичної культури; колективним характером навчальних занять; високою науково-теоретичною насиченістю навчальних дисциплін; наявністю суперечностей у процесі підготовки студентів.

Навчально-виховний процес на циклі “Фізичного виховання та здоров'я, захисту Вітчизни” має ряд особливостей: розуміння студентами мети і завдань військово-професійної підготовки як чогось для себе віддаленого, другорядного, проблематичного; недостатню практичну спрямованість навчально-виховного процесу; наявність у навчальних групах більше ніж 90% студентів-дівчат; недостатню психолого-педагогічну підготовку викладачів-початківців.

Визначено шість груп основних військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів відповідно до розділів та тем навчальної дисципліни:

“Статути Збройних Сил України” - виконувати вимоги статутів ЗС України в повсякденній діяльності; швидко і чітко виконувати стройові прийоми (зі зброєю і без зброї) в одиночному порядку та у складі підрозділу;

“Тактична підготовка” - аналізувати тактичну обстановку, приймати правильні рішення;

“Військова топографія” - орієнтуватися на місцевості;

“Вогнева підготовка” - стріляти (готуватися до бою, заряджати, прицілюватися і робити постріл);

“Фізична підготовка”: долати природні перешкоди; бігти в гору (під гору); бігти по пересіченій місцевості залежно від рельєфу; бігати з швидким орієнтуванням при зміні стандартних завдань; стрибати з місця, з розгону, вгору з опорою на руки, за допомогою різних опор; кидати гранату в ціль з розбігу, з коліна, з поглиблення, з висоти, по цілі, що рухається; підтягуватися на перекладині; володіти прийомами захисту без зброї та зі зброєю;

“Основи медико-санітарної підготовки” - надавати першу медичну допомогу при пораненнях, кровотечах, травмах, опіках і відмороженнях; евакуювати поранених з поля бою, витягувати їх з бойових машин, оборонних споруд і завантажувати на санітарний транспорт.

2. Формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів - це всебічна підготовка до військової служби, спрямована на подальший фізичний, вольовий, інтелектуальний, професійний, моральний розвиток, зміцнення здоров'я особистості, яка сприятиме виконанню службових обов'язків у Збройних Силах України в мирний час та в умовах бойових дій.

Процес формування військово-професійних умінь у студентів характеризується такою структурною схемою: знання - початкові уміння - прості навички - складні навички - складні уміння.

Основними принципами формування військово-професійних умінь у студентів є: науковість навчання, свідомість і активність студентів, наочність навчання, викладання на рівні доступної трудності.

Розроблено систему формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів, компонентами якої є: мета (сформувати військово-професійні уміння у студентів для виконання функціональних обов'язків на військових посадах в мирний час та в умовах бойових дій); принципи; етапи формування умінь; сфери (виховна, навчальна); функції (інтегруюча, регулювальна, розвивальна); суб'єкти управління та навчання; об'єкт-суб'єкти навчання; науково-методичне забезпечення, діагностичний інструментарій, взаємозв'язки між компонентами (ієрархічні, управління, розвитку).

Формами підвищення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу циклу “Фізичного виховання та здоров'я, захисту Вітчизни” є: показові заняття, відкриті заняття, методичні наради, взаємне відвідування занять.

3. До програмно-методичного забезпечення реалізації системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів віднесено: програми та зміст навчальних розділів і тем “Статути Збройних Сил України”, “Тактична підготовка”, “Військова топографія”, “Вогнева підготовка”, “Фізична підготовка”, “Основи медико-санітарної підготовки” предмета “Захист Вітчизни”, форми, методи, засоби навчання, методичні рекомендації.

Основними формами програмно-методичного забезпечення реалізації системи визначено: лекції, семінари, групові заняття, комплексні заняття, практичні заняття, навчально-польовий збір, лабораторні заняття, курсові роботи, самостійну роботу, форми військово-патріотичного виховання. До основних методів програмно-методичного забезпечення віднесено: усний виклад матеріалу (розповідь, пояснення), бесіда (евристична, повідомляюча, контрольно-перевірочна), наочні методи (демонстрація, показ), вправа, ігровий метод та ін. Основними засобами навчання є: методичні посібники, плакати, схеми, таблиці, карти місцевості, макети озброєння, технічні засоби навчання.

4. Обґрунтовані теоретичними методами засади побудови системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів підтверджені результатами формувального педагогічного експерименту. Аналіз результатів експериментального дослідження також свідчить, що середній бал сформованості військово-професійних умінь в експериментальній групі підвищився з 6,79 до 8,48, що складає 24,5%, в той же час у контрольній групі рівень підвищився з 6,81 до 7,05 (3,6%). Впровадження в експериментальній групі науково-методичного забезпечення реалізації системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів підтвердило всі основні теоретико-методичні положення дисертації.

Узагальнені результати дослідної діяльності дали можливість розробити методичні рекомендації: щодо проведення занять з навчальних розділів “Статути Збройних Сил України”, “Тактична підготовка”, “Військова топографія”, “Вогнева підготовка”, “Основи медико-санітарної підготовки”; проведення лабораторних (клінічних) занять; проведення виховної роботи зі студентами у позанавчальний час.

Напрямками подальших досліджень можуть бути такими: професійна підготовка науково-педагогічного складу вищих медичних навчальних закладів; інформаційно-педагогічне забезпечення професійної підготовки науково-педагогічного складу вищих медичних навчальних закладів; педагогічне керівництво формуванням військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів.

Література

1. Юрченко Ю.А. Обґрунтування педагогічної технології формування спеціальних знань та умінь з фізичної культури у студентів медичних училищ / А.І. Черняк, Ю.А. Юрченко // Збірник наук. праць Військового інст. Київського нац. університету імені Тараса Шевченка. - Вип. № 8 / Гол. ред. С.В. Лєнков. - К. : ВІКНУ, 2007. - С. 197-199.

2. Юрченко Ю.А. Особливості формування військово-професійних умінь у студентів медичних закладів освіти / І.О. Грязнов, Ю.А. Юрченко // Збірник наук. праць Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького № 40. Частина ІІ / Гол. ред. В.О. Балашов. - Хмельницький : Нац. акад. ДПСУ, 2007. - С. 25-29.

3. Юрченко Ю.А. Система формування військово-професійних умінь у студентів медичних закладів освіти та її експериментальна перевірка / І.О. Грязнов, Ю.А. Юрченко // Збірник наук. праць Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького № 41. Частина ІІ / Гол. ред. В.О. Балашов. - Хмельницький : Нац. акад. ДПСУ, 2008. - С. 95-98.

4. Юрченко Ю.А. Формування військово-професійних умінь у студентів медичних закладів освіти / Ю.А. Юрченко // Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія “Педагогіка. Соціальна робота” - № 13. / Гол. ред. В.І. Козубовська. - Ужгород : Ужгородський нац. ун-т, 2008. - С. 192-194.

5. Юрченко Ю.А. Особливості експериментальної роботи під час перевірки ефективності системи формування військово-професійних умінь у студентів вищих медичних навчальних закладів / Ю.А. Юрченко // Збірник наук. праць Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького № 42. Частина ІІ / Гол. ред. В.О. Балашов. - Хмельницький : Нац. акад. ДПСУ, 2008. - С. 160-164.

Размещено на Allbest.ru