Формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

УДК 37.032 - 053.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею

13.00.07 - теорія та методика виховання

Бордюк Володимир Миколайович

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Рівненському державному гуманітарному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор ПАЛЬЧЕВСЬКИЙ Степан Сергійович, Рівненський державний гуманітарний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри педагогіки. життєтворчий ліцеїст педагогічний

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент ПРИХОДЧЕНКО Катерина Іллівна, Державний університет інформатики і штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри українознавства;

кандидат педагогічних наук, НІКІТІНА Наталія Павлівна, Слов'янський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри іноземних мов.

Захист відбудеться 26 листопада 2009 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-А, аудиторія 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-А.

Автореферат розіслано 24 жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У преамбулі Закону «Про освіту» йдеться про те, що освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства та держави. Метою її є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.

Однак як гармонійний, так і професійний розвиток особистості - не самоціль, оскільки кожна людина у своїх внутрішніх вимірах народжується для того, щоб, самореалізуючись у повній мірі, стати щасливою. Досягнути ж цього без формування особистістю власних життєтворчих цінностей на основі своєї автентичної спрямованості неможливо. Така спрямованість починає знаходити свій вияв у акмеологічних концепціях соціалізації особистості в різні вікові періоди життя людини (О. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна, А. Реан та ін.).

Таким чином, перед педагогічною теорією та практикою постає завдання створення таких соціально-педагогічних методик, технологій, стратегій і тактик самовизначення і становлення особистості, які б допомогли старшокласнику на порозі самостійного життя не лише самовизначатися, а й почати розгортання автентичного життєвого сценарію, що найтіснішим чином пов'язано з прагненням до найповнішої самоактуалізації та самореалізації, насамперед, у межах вибраної професійної діяльності. Таке прагнення допомогло б подолати головну педагогічну суперечність, яка передбачає необхідність гармонізації внутрішньоособистісних і загальносуспільних інтересів.

У вітчизняному педагогічному просторі нагромаджено певний досвід формування життєтворчих цінностей учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів (І. Бех, А. Малько, А. Осмоловський та ін.). Багатогранно ця проблема розкривається у творчості В. Сухомлинського. Однак, ця проблема залишається на початковому етапі свого розв'язання стосовно старшокласників педагогічних ліцеїв. Старші ліцеїсти згідно зі специфічними умовами соціалізації в закладах цього типу частково уже пройшли свій етап професійного самовизначення. Але його слід конкретизувати в умовах вищого педагогічного закладу. Окрім цього, особливості майбутньої професійної діяльності ставлять специфічні вимоги до особистості в цілому та її життєтворчих цінностей. Щоб упродовж короткого часу успішно завершити етап професійного самовизначення, насамперед слід сформувати у ліцеїстів відповідні цьому етапові життєтворчі цінності. Методик, технологій, стратегій і тактик такого формування в умовах педагогічних ліцеїв не розроблено.

Посилення інтересу до цієї проблеми спостерігається в останні роки. До вікових аспектів самовизначення зверталися К. Абульханова-Славська, В. Барцалкіна, М. Гінзбург, З. Карпенко, І. Кон, І. Мар'єнко, Р. Пасічняк, В. Сафін, Д. Фельдштейн.

Е. Еріксон, Дж. Марсіа вивчали самовизначення у контексті становлення ідентичності.

Дослідженню проблем підготовки учнів до професійного самовизначення присвятили праці багато вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, психолого-педагогічні основи підготовки до вибору професії аналізуються у працях П. Атутова, Ю. Гільбуха, М. Захарова, Г. Костюка, В. Моляко, С. Пальчевського, К. Платонова та ін. Соціально-економічні передумови професійного самовизначення молоді аналізували Г. Коряков, О. Савченко, В. Ядов та ін. Проблема вибору підростаючим поколінням майбутньої професійної діяльності посідає чільне місце у працях зарубіжних науковців: Є. Гінзбурга, Д. Голланда, Т. Каплоу, А. Маслоу, С. Фукуями та ін.

Реформи і зміни у системі освіти, зумовили появу великої кількості навчальних закладів нового типу (ліцеїв, гімназій, колегіумів тощо), це у свою чергу вимагає створення таких педагогічних технологій, які б відповідали сучасним вимогам суспільства і забезпечували усесторонній розвиток особистості учня, який має чіткий життєвий сценарій, бачить шляхи його реалізації, прагне саморозвитку, життєвої і професійної самореалізації, тобто має чітко сформовану систему життєтворчих цінностей.

Хоча сучасна соціально-педагогічна практика нагромадила досвід що розкриває життєтворчий потенціал особистості, але, з іншого боку, такий досвід не у всьому прийнятний для формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею.

Зважаючи на це, нерозробленість названої педагогічної проблеми у вітчизняній педагогічній науці, об'єктивна потреба визначення форм, методів, засобів, технології формування життєтворчих цінностей старшокласників обумовили вибір теми дослідження «Формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Рівненського державного гуманітарного університету. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол №5 від 28 грудня 2004 року) і погоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №5 від 24 травня 2005 року).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні системи життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею; розробці на основі аналізу навчально-виховного процесу педагогічного ліцею технології створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей та її представленні у вигляді функціональної моделі; експериментальному доведенні ефективності розробленої технології створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей ліцеїстів.

Мета дослідження спонукає до розв'язання таких завдань:

– проаналізувати стан проблеми в психолого-педагогічній теорії та практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів нового типу;

– з'ясувати суть, структуру та критерії сформованості життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею;

– на основі вивчення особливостей соціалізації старшокласників педагогічних ліцеїв розробити технологію створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей у старших ліцеїстів;

– обґрунтувати особливості соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічних ліцеїв;

– експериментально перевірити ефективність запропонованої технології та відповідної їй функціональної моделі формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею.

Об'єкт дослідження - процес формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею.

Предмет дослідження становить технологія створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: синергетичні підходи, які полягають у врахуванні багатоманітності вияву різноманітних педагогічних чинників залежно від їхнього застосування до кожного ліцеїста як нестабільної складно організованої системи (Є. Князєва, С. Курдюмов, В. Лутай); нова парадигма освіти - особистісно-орієнтований навчально-виховний процес (І. Бех); положення про навчально-виховний процес у закладах нового типу як процес едукації особистості: єдності його освітньої, мотиваційної, виховної та розвивальної функцій (В. Бондар, О. Вишневський, Г. Шевченко); принципи суб'єктного підходу до розвитку і формування особистості (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Б. Братусь, О. Музика, С. Рубінштейн); сучасні теоретичні положення про духовні цінності та їх формування у дітей шкільного віку (І. Бех, Є. Бондаревська, К. Гавриловець, Г. Шевченко та ін.); принципи системного підходу до аналізу педагогічних явищ та розробки педагогічних систем (В. Володько, А. Лігоцький, І. Підласий); положення та рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти (Н. Нікітіна, К. Приходченко, Г.Шевченко)

У ході теоретичного вивчення проблеми, проведення дослiдно-пошукової роботи та організації обробки дослідно-експериментальних даних був використаний такий комплекс наукових методів педагогічного дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної вітчизняної та іноземної літератури і узагальнення одержаної інформації дали змогу з'ясувати роль життєтворчих цінностей особистості учня у світлі завдань сучасної педагогіки життєтворчості, теоретично осмислити шляхи формування життєтворчих цінностей старших підлітків у вітчизняній практиці соціально-педагогічної роботи з учнями гімназій та ліцеїв; метод комплексного аналізу і синтезу використано під час визначення об'єкта, предмета і завдань дослідження, формулювання висновків; аналіз, класифікація, моделювання, побудова аналогій, інтегрування, порівняння, застосовувалися для теоретичного обґрунтування соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників; теоретичне моделювання - для створення функціональної моделі формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею;

емпіричні: аналіз передового педагогічного досвіду використано для вивчення шляхів формування життєтворчих цінностей старших підлітків у вітчизняній практиці соціально-педагогічної роботи; діагностичні методи (анкетування, бесіди) використовувалися у роботі із вчителями з метою діагностики рівня компетентності педагога щодо формування життєтворчих цінностей ліцеїстів, а також із старшокласниками з метою визначення рівня сформованості компонентів життєтворчих цінностей; соціологічні методи; обсерваційні методи (пряме, систематичне спостереження, самоспостереження) для вивчення стану сформованості життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею; констатувальний, формувальний педагогічні експерименти дозволили встановити ефективність запропонованої технології та відповідної їй функціональної моделі формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею;

методи математичної статистики - для встановлення достовірності результатів формувального експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що вперше обґрунтована сутність і структура поняття «життєтворчі цінності старшокласників педагогічного ліцею»; розроблено та експериментально перевірено технологію та відповідну їй функціональну модель формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею, визначено і охарактеризовано умови її ефективності; удосконалено навчально-виховний процес педагогічного ліцею через упровадження цільової програми «Професійно-творче самовизначення старшокласників у процесі науково-дослідницької роботи», спецкурсів, тренінгів для педагогів та учнів; подальшого розвитку набувають теорія і практика організації педагогічного комплексу педагогічного ліцею з метою створення відповідних соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей ліцеїстів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у впровадженні у практику роботи педагогічного ліцею технології формування життєтворчих цінностей учнів; виявленні і характеристиці комплексу соціально-педагогічних умов ефективної реалізації цієї технології; створенні функціональної моделі формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею та реалізації авторських ідей.

Впровадження результатів дослідження здійснено на базі навчальних закладів Рівненської області: Педагогічний ліцей при Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка №9 від 10 квітня 2009 р.), Рівненській загальноосвітній школі №28 (довідка №112 від 10 квітня 2009 р.), Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка №518 від 15 червня 2009 р.), Дубенському коледжі Рівненського державного гуманітарного університету (довідка №88 від 20 квітня 2009 р.), Володимирецькому районному колегіумі (довідка №14 від 8 квітня 2009 р.); Одеської області: комунальний заклад «Рішельєвський ліцей», обласний заклад «Спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат «Ізмаїльський регіональний ліцей», Одеський навчально-виховний комплекс «Гімназія №7 - спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови», Одеський навчально-виховний комплекс «Гімназія №2 - спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови» (довідка Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації №01-05г/1007 від 15 червня 2009 р); Херсонської області: Херсонському Академічному ліцеї при Херсонському державному університеті (довідка №74/1 від 16 квітня 2009р.).

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечується методологічним та теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень, критичним аналізом та узагальненням значного за обсягом досліджуваного матеріалу, застосуванням взаємодоповнюючих методів науково-педагогічних досліджень, підпорядкованих меті, предмету і завданням дослідження, кількісною та якісною обробкою отриманих даних, позитивними результатами експериментальної роботи та впровадженням основних положень дослідження у практику.

Особистий внесок здобувача у наукових публікаціях полягає у теоретичному аналізі проблеми, розробці методичних аспектів, організації і проведенні експериментальних досліджень, обробці та інтерпретація експериментальних даних, узагальнення отриманих результатів, підготовці матеріалів до публікації в наукових журналах, збірниках доповідей.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження та результати роботи обговорювалися на науково-методичних семінарах і засіданнях кафедри управління освітою та кафедри педагогіки Рівненського державного гуманітарного університету, доповідалися на міжнародних конференціях: ІІІ Міжнародна конференція «Сучасні проблеми управління» (Київ, 2005 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (Житомир, 2005 р.), XIV Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Ломоносов» (Москва, МДУ ім. М.В. Ломоносова, 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні процеси у професійній освіті» (Москва, 2008 р.) та Всеукраїнських конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особливості підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін в умовах переходу школи на профільне навчання» (Херсон, 2004 р.), V, VI, VII, VIII Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2005, 2006, 2007, 2008 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь і проблеми входження України у світовий культурний простір» (Рівне, 2005 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив» (Рівне, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Педагогічне мислення в контексті теоретико-методичної спадщини А.С. Макаренка і сучасної педагогіки» (Рівне, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 17 публікаціях, із яких 11 - у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, серед яких 6 - одноосібні.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (364 найменування, з них 6 - іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації становить 279 сторінок, з них 191 сторінка основного тексту. Дисертація проілюстрована 16 таблицями та 18 рисунками.

Основний зміст дисетації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, представлено наукову новизну та практичну значущість роботи, наведено відомості щодо впровадження здобутих результатів, їх апробації та публікацій автора.

У першому розділі - «Формування життєтворчих цінностей особистості старшокласника як психолого-педагогічна проблема» - розглянуто основні підходи до дослідження суті проблеми життєтворчих цінностей. Учені розглядають досліджуване поняття як важливу сходинку професіоналізму, тобто як систему знань, умінь і навичок, засобів діяльності, психологічних якостей, необхідних для творчого проживання власного життя, виокремлюючи в означеному інтегральному утворенні у систему компонентів.

Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування життєтворчих цінностей, визначено основні положення і принципи педагогіки та психології життєтворчості. Проаналізовано основні завдання педагогіки життєтворчості. Життєтворчість визначаємо як особливий тип життєдіяльності, за яким кожна мить життя є творчим актом, потенційною інновацією в будь-якій сфері життя людини та культури суспільства, що забезпечується і одночасно результується унікальністю людини. Педагогіка життєтворчості як особлива галузь педагогічної науки серед завдань виділяє формування системи цінностей, яка б характеризувала особистість із погляду її життєтворчості.

Життєтворчі цінності - це відносно стійка система спрямованості особистості на задоволення потреби творчої побудови свого життя та здійснення власного життєвого проекту.

Ураховуючи, що особистість старшокласника знаходиться на етапі формування й удосконалення набутих раніше ціннісних утворень, що в результаті мають стати основою мистецтва життєтворчості, засобом самореалізації, саморозвитку та самоактуалізації, на основі аналізу філософських та психолого-педагогічних джерел обґрунтовано сутність та структуру поняття «життєтворчі цінності старшокласників педагогічного ліцею».

Життєтворчі цінності старшокласників педагогічного ліцею - це відносно стійка система спрямованості особистості старшокласника на задоволення потреби творчої побудови свого життя та здійснення власного життєвого проекту, яка реалізується за об'єктивних можливостей педагогічного ліцею як навчального закладу нового типу, що працює у рамках науково-методичного комплексу «ліцей - університет». Структурними компонентами життєтворчих цінностей старшокласників є: 1) самовизначення на основі власних задатків; 2) формування перспективного життєвого сценарію з опорою на самовизначення; 3) досягнення в обраній сфері діяльності ситуацій успіху; 4) саморозвиток через здатність до самоактуалізації, самореалізації, самовдосконалення; 5) самоформування автентично спрямованої життєвої позиції професійного самовизначення старшокласника з розвитком відповідних рефлексів цілей та свободи.

Здійснено аналіз соціально-педагогічних умов як необхідного середовища формування життєтворчих цінностей старшокласників. Встановлено, що основними соціально-педагогічними умовами формування і подальшого розвитку у старшокласників життєтворчих цінностей є:

- організація творчої діяльності учня на принципах добровільності (через свободу вибору занять);

- розвиток «внутрішньої» свободи через зовнішню свободу для вияву самостійності і творчості;

- спрямованість виховного процесу на творчу самореалізацію кожного вихованця;

- організована робота з вияву і розвитку обдарувань кожного учня;

- активуючий вплив сприятливого соціального середовища;

- виховання з урахуванням взаємозв'язку здібностей і мотивації учня.

У розділі описано особистісно-орієнтоване виховання та навчання як засіб формування життєвих ціннісних вимірів учнів. Зокрема, у контексті організації особистісно-орієнтованого навчання можуть і повинні закладатися основи розуміння світу як динамічної змінної, в якому особистість перебуває в стані постійного творення цього світу і самої себе. Головною умовою і результатом цієї творчості є гармонія людини із собою і світом, у якому вона живе.

Проведено вивчення шляхів формування життєтворчих цінностей старших підлітків у вітчизняній практиці соціально-педагогічної роботи з учнями гімназій та ліцеїв. Зокрема, проаналізовано досвід роботи загальноосвітніх закладів не лише Рівненського регіону, але й інших, а для порівняння подано аналіз впровадження подібного досвіду у навчальних закладах Російської Федерації, який показав, що формування життєтворчих цінностей старшокласників у сучасних навчальних закладах відбувається не повною мірою, що ще раз доводить актуальність нашого дослідження.

У другому розділі - «Технологія створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічних ліцеїв» - розкрито технологію взаємодії учителя та учня, яка спрямована на створення необхідних умов для формування життєтворчих цінностей старшокласника педагогічного ліцею.

Констатувальний експеримент дозволив виявити недоліки в діяльності освітньої системи щодо формування життєтворчих цінностей старшокласників, а саме:

– відсутність систематичності та злагодженості у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею з реалізації основних структурних компонентів життєтворчих цінностей;

– недостатня методична підготовка вчителів щодо розвитку в учнів «внутрішньої свободи» через зовнішню свободу для вияву самостійності і творчості;

– недостатній рівень спрямованості навчально-виховного процесу на творчу самореалізацію кожного ліцеїста;

– низький рівень спрямованості ліцеїстів на творчу побудову власного життя.

Формувальний експеримент передбачав діагностику внутрішньоінтенційної спрямованості учнів педагогічного ліцею, вивчення автентичного самовизначення, впровадження спеціальних програм навчальних спецкурсів, що спрямовані на професійно-творче, автентичне самовизначення, розкриття власного творчого потенціалу, вплив на мотивацію досягнення, створення ситуацій успіху у навчально-виховному процесі.

Розкриваючи особливості діагностики внутрішньоінтенційної спрямованості особистості старшокласника педагогічного ліцею, нами передусім було проаналізовано особливості реалізації практики свободи. Особистісна свобода старшокласника - це складний процес його самоактуалізації з її позитивними і негативними впливами. Встановлено, що виховний вплив через етичні, естетичні, гуманістичні норми з одного боку дещо обмежує свободу самореалізації, а з іншого вводить його у позитивне продуктивне поле самореалізації особистості учня.

Із метою реалізації внутрішньоінтенційної спрямованості у науково-дослідницькій роботі запропоновано цільову програму «Професійно-творче самовизначення старшокласників у процесі науково-дослідницької роботи».

Охарактеризовано особливості соціально-педагогічної підтримки ліцеїстів у процесі їх автентичного самовизначення. На наш погляд, під час розгляду автентичного самовизначення старшокласників педагогічних ліцеїв як соціально-педагогічного явища, як складової соціалізації особистості мова має йти не тільки про якісні характеристики самовизначення, а взагалі про моніторинг і проблеми керування цим процесом. Вивчаючи автентичне самовизначення старшокласника педагогічного ліцею, слід брати до уваги і проблему світогляду: як людина розуміє своє місце у світі, своє призначення, свою відповідність потребам суспільства.

Установлено залежність між мотивацією досягнення та результативністю діяльності учнів у навчальній та науково-дослідницькій діяльності. Запропоновано комплексну програму спецкурсу «Життєтворчість як крок до професіоналізму (На допомогу старшокласнику в професійному самовизначенні)».

У розділі здійснено детальний аналіз аспектів виховання автентично спрямованої особистості старшокласника педагогічного ліцею на основі синергетичного підходу. Саме синергетичний підхід до навчально-виховного процесу передбачає створення умов, спрямованих на розкриття та розвиток здібностей старшокласника, його позитивну самореалізацію. Як бачимо, така спрямованість ґрунтується на повазі та вірі в учня і передбачає:

– повне прийняття старшокласника, його почуттів, переживань та бажань;

– свободу вибору. Педагог, який думає у першу чергу про встановлення контакту з учнем, прагнучи зрозуміти його, який припускає, що у старшокласника є право на самостійне рішення, має набагато більше шансів на успіх, ніж той учитель, який занепокоєний лише миттєвим результатом і зовнішнім благополуччям.

На цій основі розроблено цілий комплекс роботи з педагогами, який передбачав проведення теоретико-методичних педагогічних рад, діагностичні дослідження щодо виявлення рівня компетентності педагогів у контексті формування життєтворчих цінностей старшокласників, ділові ігри та тренінги з учителями-предметниками, відвідування та аналіз уроків.

Пропонується соціально-педагогічний комплекс педагогічного ліцею щодо формування життєтворчих цінностей старших ліцеїстів. Реалізація цього комплексу може здійснюватися через реалізацію технології створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею, яка представлена нами у вигляді функціональної моделі й має такі основні складові: освітню, організаційну дидактичну та професійну (див. рис. 1).



Рис. 1. Функціональна модель формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею

Освітня складова відображає процес здобуття учнями в педагогічному ліцеї повної загальної середньої освіти, що є фундаментом допрофесійної підготовки учнів та професійного самовизначення та самореалізації. Освітня підготовка охоплює: виховання національно свідомого громадянина світового співтовариства з усвідомленням його різноманітності, цілісності та єдності; створення сприятливих умов для формування у навчально-виховному процесі почуття національної гідності, любові до України, до її традицій та високої культури, що передусім відповідає цілям духовного і культурного відродження української нації; створення необхідних навчально-виховних ситуацій для духовного, емоційного, гуманітарно-естетичного і фізичного розвитку учнів; формування культурної, інтелектуальної, громадсько-активної особистості, яка має нестандартне мислення, здатна до самоаналізу і саморозвитку.

Організаційна складова формування життєтворчих цінностей відображає організаційні та змістовні форми взаємодії педагогічного ліцею з базовою середньою загальноосвітньою школою та шляхи його інтегрування у вищий навчальний заклад. Організаційна складова передбачає: необхідність об'єднання зусиль усіх виявів навчально-виховного процесу з метою удосконалення системи підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців з розвиненою потребою життєвої самореалізації.

Дидактична складова відображає специфіку допрофесійної підготовки на педагогічні спеціальності, що враховуються в інтегруванні змісту фундаментальних і профільних дисциплін, формах, методах і засобах, що використовуються у навчально-виховному процесі, спрямованому на таку підготовку учнів та його методичне забезпечення. Дидактична складова передбачає: створення робочих інтегрованих навчальних програм (окремі з них подані у дисертації), які забезпечують формування окремих життєтворчих цінностей особистості та перманентність навчально-виховного процесу в педагогічному ліцеї та вищому педагогічному навчальному закладі. Прикладом такого зв'язку є педагогічний ліцеї при Рівненському державному гуманітарному університеті та особливості його взаємодії з ВНЗ - це своєрідне життєтворче середовище. Крім цього, сформованість системи життєтворчих цінностей старшокласників передбачає підготовку ліцеїстів до спеціального науково-педагогічного факультативу (за різними спеціальностями), розроблення системи методів викладання навчальних дисциплін (створення ситуацій успіху, опора на природні задатки та автентичну спрямованість особистості тощо), що поєднують індивідуальний і диференційований підходи у навчанні й забезпечують глибоке та свідоме засвоєння знань із максимальним задоволенням індивідуальних запитів та інтересів особистості, її здібностей, нахилів та можливостей.

Професійна складова відображає засоби забезпечення процесу розвитку в учнів життєвих інтересів, професійно значущих якостей, творчих здібностей. Вона передбачає: створення системи науково-психологічної підтримки ліцеїстів як майбутніх спеціалістів педагогічної спрямованості; здійснення профорієнтаційної роботи серед старшокласників, відбір обдарованих учнів, здатних на високому рівні оволодіти майбутньою професійною діяльністю та усвідомити її високу гуманістичну місію; формування у вихованців життєтворчої компетенції, потрібної для професійного та особистісного самовизначення.

Визначено основні принципи, методи та форми діяльності, що лягли в основу технології створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею, які знайшли своє відображення у представленій функціональній моделі.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею» - представлено хід і подано аналіз результатів педагогічного експерименту.

Експериментальною перевіркою охоплено 450 учнів старших класів, які навчаються в ліцеях та загальноосвітніх навчальних закладах педагогічного спрямування (з них 224 - експериментальні групи, 226 - контрольні групи), 135 педагогів.

У структурі особистості виділяють три рівня її характеристик. Тому сформованість життєтворчих цінностей діагностувалася нами за трьома особистісними компонентами. А саме: когнітивний компонент - свідчить про первинні уявлення старшокласників про життєтворчі цінності, життєвий шлях, перспективний життєвий сценарій, розуміння сутності матеріальних і духовних цінностей; мотиваційно-ціннісний компонент - наявність мотиваційної основи для вияву життєтворчості особистості старшокласника, зацікавленість у діяльності, інтерес до окремих галузей науки, розуміння свого життєвого призначення і покликання; процесуально-діяльнісний компонент - готовність до самореалізації в обраній сфері, досягнення старшокласника у навчальній та науково-дослідницькій діяльності, продовження навчання у ВНЗ згідно з особистісним і професійним самовизначенням. Таким чином основні структурні складові життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею розподілилися за цими компонентами, для кожного з яких охарактеризовано рівні їх вияву: високий, достатній, середній та низький, що є свідченням сформованості певних життєтворчих цінностей старшокласників.

У роботі нами враховано те, що процес формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею буде ефективним лише за умови адекватності виховних впливів з боку педагогів. За цих умов необхідним виявилося здійснення роботи із навчання педагогів з метою підвищення рівня їх педагогічної компетентності, для чого застосовано такі форми роботи: проведення консультацій, бесід, лекційних занять, семінарів, тренінгів, ділових ігор тощо.

Як засвідчують здобуті експериментальні дані, проведена робота з підготовки педагогів до реалізації технології створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей учнів педагогічного ліцею зумовила зростання показників високого рівня компетентності на 8,1% та середнього на 6,3%, натомість спостерігалося зменшення показників низького рівня на 14,4%.

Після завершення формувального експерименту проведено контрольні зрізи, які за методикою були аналогічні тим, що застосовувалися у процесі констатувального експерименту. Аналіз рівнів сформованості життєтворчих цінностей старшокласників дає підстави стверджувати про позитивні тенденції в експериментальних групах за всіма визначеними компонентами, які відбулися у процесі впровадження експериментальної технології формування життєтворчих цінностей у навчально-виховний процес педагогічного ліцею (див. таблиця 1)

Аналіз табличних даних вияву показників сформованості життєтворчих цінностей старшокласників на кінець експерименту, як свідчать подані результати, вказує на їх зростання в експериментальній групі Так, зокрема, збільшення кількісних показників високого та достатнього рівнів (у середньому на 17,1%) зафіксовано під час визначення стану сформованості уявлень старшокласників про життєтворчість. Натомість зменшилася кількість учнів, рівень сформованості життєтворчих цінностей яких визначено як середній та низький (у середньому на 17%).

Таблиця 1 Порівняння рівнів сформованості показників когнітивного, мотиваційно-ціннісного, процесуально-діяльнісного компонентів життєтворчих цінностей досліджуваної контрольної та експериментальної груп, у %

Компоненти / Рівні	Когнітивний	Мотиваційно-ціннісний	Процесуально-діяльнісний	Усереднений показник
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Високий	початок	6,2	7,1	6,3	6,5	4,3	5,1	5,6	6,2
	кінець	8,7	23,1	7,5	21,8	2,5	19,2	6,2	21,4
Достатній	початок	10,4	12,1	8,2	8,1	6,5	7,9	8,3	9,4
	кінець	11,5	30,2	8,5	26,3	7,5	22,3	9,1	26,3
Середній	початок	28,3	30,2	33,7	29,3	44,1	33,4	35,3	30,7
	кінець	24,5	14,4	30,5	21,1	27,5	15,3	27,5	16,9
Низький	початок	55,1	50,6	51,8	56,1	45,1	53,6	50,6	53,4
	кінець	55,3	32,3	53,5	30,8	62,5	43,2	57,1	35,4

Кількісне відображення показників мотиваційно-ціннісного компоненту характеризується їх збільшенням на високому та достатньому рівнях (у середньому на 16,8%) та зменшенням за середнім та низьким - на 16,7%. Найменше зростання кількісного відображення, у порівнянні з розглянутими, за високим та достатнім рівнями зафіксовано за показниками процесуально-діяльнісного компонента (у середньому на 14,3%) у той час, як кількість учнів старших класів низького та середнього рівнів вихованості зменшилася на 14,4%.

Зазначене вище дає підстави стверджувати, що обґрунтована та експериментально перевірена нами технологія формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею є ефективною і доцільною.

Хід і результати дослідження дали змогу зробити такі висновки:

1. Останні десятиліття збагатилися роботами вітчизняних учених, у яких на основі об'єктивних реалій і вимог «нового» часу розглядаються різноманітні аспекти досліджуваної проблеми: її теоретико-методологічне обґрунтування, загальнонаукові підходи, конкретно-наукові та технологічні концепції її розв'язання; методи й методики формування життєтворчості особистості учня. Водночас нами не було виявлено цілісного системного дослідження проблеми формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею, що остаточно переконало нас в актуальності характеру проведеного дослідження.

2. Здійснений аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблем життєтворчості особистості свідчить про інтегративність цієї проблеми, що виявляється в різних підходах до визначення основних понять: «цінність», «життєвий шлях», «ціннісні орієнтації», «життєтворчість», «життєтворчі цінності». Крім того, проблема формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею ще не була предметом спеціального дослідження.

3. Проаналізовано провідні підходи до проблеми життєтворчості: філософсько-антропологічний, рефлексивно-гуманістичний, діяльнісний. На їх основі сформульовано поняття «життєтворчі цінності старшокласників педагогічного ліцею» та визначено структуру системи життєтворчих цінностей старшокласника педагогічного ліцею, що охоплює: самовизначення на основі власних задатків; формування перспективного життєвого сценарію з опорою на самовизначення; досягнення в обраній сфері ситуацій успіху; саморозвиток через здатність до самоактуалізації, самореалізації, самовдосконалення; самоформування автентично спрямованої життєвої позиції професійного самовизначення старшокласника з розвитком відповідних рефлексів цілей і свободи.

4. Аналіз практики навчально-виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах у зіставленні з дослідженням сформованості життєтворчих цінностей старшокласників засвідчив, що хоча і здійснюється навчальними закладами певна діяльність із мистецтва життєтворчості особистості, зокрема на основі особистіно-орієнтованих технологій, проте завдання формування життєтворчих цінностей старшокласників як складної системи новоутворень не виокремлюється у навчально-виховній меті, а тому не конкретизується і не набуває значущості у діяльності педагогів на кожному занятті. Учителі здебільшого не застосовують інтерактивні діалогічні форми і методи взаємодії зі старшокласниками, що, за результатами дослідження, негативно впливає на ефективність формування життєтворчих цінностей старших підлітків.

5. На основі вивчення соціалізації старшокласників педагогічного ліцею розроблено технологію створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей учнів. Така технологія передбачає діагностику внутрішньоінтенційної спрямованості учня, при цьому вияв внутрішніх інтенцій розглядається нами як нескінчений процес реалізації практики свободи. Реалізація внутрішньоінтенційної спрямованості старшокласників педагогічного ліцею, на нашу думку, може бути здійснена через застосування запропонованої нами цільової програми «Професійно-творче самовизначення старшокласників у процесі науково-дослідницької роботи». В основу цієї програми покладено розв'язання завдання підготовки молоді до свідомого вибору професії як важливої проблеми із точки зору фундаментальних, суспільних, соціально-економічних та психолого-педагогічних наук.

Крім цього, необхідно забезпечити всебічну соціально-педагогічну підтримку ліцеїстів у процесі їх автентичного самовизначення. На ґрунті наукового аналізу проблеми автентичного самовизначення, святоотцівської антропології, проблем творчості та мотивації досягнення встановлено, що в основі автентичного самовизначення лежить свобода вибору, творча активність та мотивація. Для забезпечення такої соціально-педагогічної підтримки автором пропонується запровадити спецкурс «Життєтворчість як крок до професіоналізму (На допомогу старшокласнику у професійному самовизначенні)», широке використання тренінгових методів, вплив на мотивацію досягнень як провідний фактор активності особистості.

На основі розгляду синергетичних засад виховання автентичної спрямованості старшокласників розроблено систему роботи з педагогами, що покликана створити ситуації успіху в навчально-виховному процесі і передбачає проведення діагностичних досліджень, ділових ігор із педагогами, тематичних педагогічних рад, розробку та відвідування уроків. Крім цього, серед учнів проводилися заняття з курсу «Досягнемо успіху разом», у результаті реалізації якого протягом 2004-2008 рр. досягнуто значних результатів у підвищенні психологічної компетентності учнів, формуванні адекватної самооцінки, розвитку навичок вольової та емоційної саморегуляції, розвитку в учнів готовності вільно обирати той чи інший варіант свого професійного майбутнього.

Це дало змогу обґрунтувати технологію та представити її у вигляді функціональної моделі формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею. У моделі виділяються освітня, дидактична, організаційна та професійна складові.

6. Установлено та охарактеризовано компоненти сформованості життєтворчих цінностей старшокласників:

- когнітивний (первинні уявлення старшокласників про структуру життєтворчих цінностей старшокласників, перспективний життєвий сценарій, розуміння сутності матеріальних і духовних цінностей);

- мотиваційно-ціннісний (наявність мотиваційної основи для вияву життєтворчості особистості старшокласника, зацікавленість у діяльності, інтерес до окремих галузей науки, розуміння свого життєвого призначення і покликання);

- процесуально-діяльнісний (готовність до самореалізації в обраній сфері, досягнення старшокласників у навчальній та науково-дослідницькій діяльності, продовження навчання у ВНЗ згідно з особистісним і професійним самовизначенням).

7. З'ясовано, що показники когнітивного, мотиваційно-ціннісного і процесуально-діяльнісного компонентів сформованості життєтворчих цінностей набули позитивної тенденції у експериментальних групах, рівень сформованості яких нами визначено як достатній та високий, в середньому на 16%.

Натомість у контрольних групах кількісне зростання аналогічних показників відбулося у середньому на 0,8%.

Таким чином, доведено, що розроблена технологія створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею є ефективною.

8. Викладені результати дослідно-експериментальної роботи можна рекомендувати широкому колу соціально-педагогічних працівників, учителям загальноосвітніх шкіл, практичних психологам, соціальним педагогам, педагогам-організаторам, студентам, які навчаються на педагогічних спеціальностях для подальшої розробки проблеми формування життєтворчих цінностей особистості на основі соціально-педагогічних моделей і технологій.

Викладені у цьому дослідженні результати не претендують на повноту розв'язання аналізованої проблеми. Важливим уявляється питання створення комплексної соціально-педагогічної системи життєтворчості особистості у всіх аспектах шляхом розробки відповідних програм і методик.

Основний зміст роботи висвітлено в таких публікаціях автора

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Бордюк В.М. Психолого-педагогічні аспекти формування науково-дослідницьких навичок учнів в умовах нового інформаційного простору / В.М. Бордюк, Т.М. Бордюк // Нова педагогічна думка. - 2002. - № 3-4. - С. 165-169. (участь дисертанта - 0,15 др.арк.)

2. Бордюк В.М. Психологічний аналіз змін мотиваційної сфери старшокласників у процесі науково-дослідницької діяльності / В.М. Бордюк, М.А. Бордюк // Нова педагогічна думка. - 2004. - № 3. - С.10-13. (участь дисертанта - 0,15 др.арк.)

3. Бордюк В.М. Нові підходи до інтелектуального виховання за умов профільного навчання в сучасній загальноосвітній школі / В.М. Бордюк // Нова педагогічна думка. - 2004 - № 4. - С. 19-21.

4. Бордюк В.М. Механізми самооцінки старшокласників у контексті процесу їх науково-дослідницької діяльності / В.М. Бордюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : Наукові записки РДГУ. - Рівне: РДГУ, 2004. - Вип. 30. - С. 36-38.

5. Бордюк В.М. Акмеологічні аспекти розвитку творчої особистості / В.М. Бордюк // Нова педагогічна думка. - 2005. - № 1. - С.13-14.

6. Бордюк В.М. Життєтворчі цінності особистості на шляху до професіоналізму (акмеологічний аспект) / В.М. Бордюк // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2007. - № 5-6. - С. 3-8.

7. Бордюк В.М. Соціально-педагогічні умови формування життєтворчих цінностей старшокласників / В.М. Бордюк // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2007. - № 5-6. - С. 21-25.

8. Бордюк В.М. Теоретичні основи ціннісної системи старшокласників (життєтворчий аспект) / В.М. Бордюк // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Випуск 45. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. - С. 149-154.

9. Бордюк В.М. Внутрішньоінтенційна спрямованість у науково-дослідницькій роботі як фактор професійного самовизначення старшокласників / В.М. Бордюк, М.А. Бордюк // Нова педагогічна думка. - 2008. - № 2. - С. 11-14. (участь дисертанта - 0,12 др.арк.)

10. Бордюк В.М. Соціально-педагогічна підтримка старшокласників у процесі їхнього професійного самовизначення / В.М. Бордюк, М.А. Бордюк // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України. - 2008. - № 3. - С.168-173. (участь дисертанта - 0,2 др.арк.).

11. Бордюк В. Реалізація завдання професійного самовизначення ліцеїстів засобами спецкурсу «Життєтворчість як крок до професіоналізму» / В. Бордюк, Н. Бордюк // Нова педагогічна думка. - 2008. - Спецвипуск. - С.86-90. (участь дисертанта - 0,2 др. арк.).

Матеріали і тези конференцій:

12. Бордюк В.М. Формування науково-дослідницьких навичок учнів під час проведення інтегрованих курсів з природничих дисциплін / В.М. Бордюк, Т.М. Бордюк // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Пошук молодих». - Херсон, 2002. - С. 183-185. (участь дисертанта - 0,08 др.арк.)

13. Бордюк В.М. Розвиток творчої особистості як засіб досягнення вершини «акме» / В.М. Бордюк // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків». - Київ-Житомир: Держ. фонд фундаментальних досліджень МОН України, 2005. - С. 26-27.

14. Бордюк В.М. Формування життєтворчих цінностей особистості (теоретичний аналіз проблеми) / В.М. Бордюк // Актуальні проблеми практичної психології. Збірник наукових праць. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006. - С. 28-31.

15. Бордюк В.Н. О проблеме формирования жизнетворческих ценностей старшеклассников / В.Н. Бордюк, К.В. Бабак // Материалы докладов XIV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов»; отв. ред.: И.А. Алешковский, П.Н. Костылев. [Электронный ресурс]. - М.: Издательский центр Факультета журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2007. (участь диссертанта - 0, 05 др.арк.)

16. Бордюк В.М. Урахування внутрішньоінтенційної спрямованості у процесі професійного самовизначення старшокласників / В.М. Бордюк, М.А. Бордюк // Актуальні проблеми практичної психології. Збірник наукових праць. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2008. - С. 47-49. (участь дисертанта - 0,06 др.арк.)

17. Бордюк В.М. Внутрішньоінтенційна спрямованість особистості учня - нескінчений процес реалізації практики свободи / В.М. Бордюк // Тези доповідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Педагогічне мислення в контексті теоретико-методичної спадщини А.С. Макаренка і сучасної педагогіки.» (27-28 березня 2008 року), присвяченої 120-ій річниці з дня народження А.С. Макаренка. - Рівне: РДГУ, 2008. - С. 93-95.

Анотації

Бордюк В.М. Формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2009.

Дисертаційна робота становить теоретично-експериментальне дослідження проблеми формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею в навчально-виховному процесі.

Обґрунтовано та експериментально перевірено соціально-педагогічні умови ефективного формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею. Основні з них: діалогічність процесів педагогічної взаємодії учителів та учнів; урахування вікових та індивідуальних особливостей старшокласників; організація діяльності з урахуванням реалізації практики свободи; мотивація творчої активності та професійного самовизначення ліцеїстів; підвищення компетентності педагогів у питаннях формування життєтворчих цінностей; забезпечення адекватності виховних впливів навчально-виховного процесу педагогічного ліцею на особистість учня.

Технологію створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею представлено функціональною моделлю, яка включає мету, зміст, принципи, методи, форми, засоби, соціально-педагогічні умови формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею.

Доведено, що технологічна організація навчально-виховного процесу з урахуванням визначених соціально-педагогічних умов, дала можливість прослідкувати динаміку формування життєтворчих цінностей учнів педагогічного ліцею, а також встановити рівні їх сформованості.

Ключові слова: старшокласники, життєтворчість, життєтворчі цінності, педагогічний ліцей, навчально-виховний процес, соціально-педагогічні умови, функціональна модель.

Бордюк В.М. Формирование жизнетворческих ценностей старшеклассников в учебно-воспитательном процессе педагогического лицея. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2009.

Диссертационная работа составляет теоретико-экспериментальное исследование проблемы формирования жизнетворческих ценностей старшеклассников педагогического лицея в учебно-воспитательном процессе.

Осуществленный анализ философской, психолого-педагогической литературы по проблемам жизнетворчества личности свидетельствует об интегративности этой проблемы, которая выражается в разных подходах к определению основных понятий: «ценность», «жизненный путь», «ценностные ориентации», «жизнетворчество», «жизнетворческие ценности».

Проанализированы ведущие подходы к проблеме жизнетворчества: философско-антропологический, рефлексивно-гуманистический, деятельный. На их основе сформулирована структура системы жизнетворческих ценностей старшеклассника педагогического лицея, которая включает: самоопределение на основе собственных задатков; формирование перспективного жизненного сценария с опорой на самоопределение; достижение в избранной сфере ситуаций успеха; саморазвитие через способность к самоактуализации, самореализации, самоусовершенствованию самоформированию аутентично направленной жизненной позиции профессионального самоопределения старшеклассника с развитием соответствующих рефлексов целей и свободы.

...