Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

УДК 378. (075.8)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу в професійній підготовці

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Тандир Лариса Володимирівна

Житомир - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти та науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Плахотнік Ольга Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лузан Петро Григорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри педагогіки, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, професор Вітвицька Світлана Сергіївна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 12 травня об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 10 квітня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиЯценко С.Л.

економічний культура студент педагогічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Особливого значення в процесі реформування освітньої галузі відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про вищу освіту» та в контексті приєднання до Болонського процесу набуває досягнення стратегічної мети - формування високої культури підростаючого покоління загалом та її економічної складової зокрема як умови ефективної професійної економічної діяльності, що визначає рівень економічної активності в країні, темпів її продуктивного зростання.

У ситуації динамічного розвитку суспільства, переоцінки і зміни ціннісних орієнтацій мета професійної підготовки зумовлюється необхідністю запровадження принципово нового змісту освіти, що передбачає формування готовності входження молодого спеціаліста у систему сучасних суспільно-економічних відносин, які набувають пріоритетного значення у процесі життєдіяльності людини. У цій ситуації саме поняття «економічна культура», як складова «професійної культури» студентів економічних спеціальностей, наповнюється оновленим змістом.

Таким чином, виховання економічної культури зумовлено, з одного боку, потребами суспільства та особистості-суб'єкта професійної діяльності в контексті соціального замовленням щодо підвищення загального рівня знання законів ринкової економіки, а з іншого боку - необхідністю орієнтації педагогічного процесу на розкриття і розвиток потенційних можливостей майбутнього фахівця.

Теоретичні засади організації навчально-виховного процесу у вищій школі висвітлені в роботах учених-педагогів: А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, О.А. Дубасенюк, С.С. Вітвицької, С.У. Гончаренка, Б.М. Данилишина, В.А. Козакова, Н.Г. Ничкало, П.М. Олійника, О.В. Плахотнік, Б.Ю. Щербакова та ін.

Концептуальні положення проблеми формування економічної культури особистості розглянуті в роботах С.В. Мочерного, Н.К. Назимової, Л.М. Пономарьова, В.Д. Попова, В.П. Чичканова, А.В. Сур'як, С.І. Хамініч, В.Ф. Щербини.

Методологічним і методичним основам економічного виховання і навчання присвячені праці О.Ф. Аменда, Ю.К. Васильєва, С.Д. Дзюбика, В.В. Дрижака, Є.М. Камишанченко, І.В. Липсица, А.С. Нісімчука, О.С. Падалки, А.С. Прутченкова, Р.Ф. Пустовійта, О.С. Романова, І.А. Сасової, Л.І. Чеботарьової, О.Т. Шпака. Проблеми економічного навчання і виховання студентів педагогічних вузів стали предметом дослідження П.М. Бойчука, Д.О. Лазаренка, І.Г. Петрук, П.М. Рябової та ін. Фундаментальні дослідження проблеми формування професійної культури здійснені І.Ф. Ісаєвим та представниками його наукової школи.

Діяльність коледжів як інноваційних навчальних закладів вивчали О.О. Вишневська, М.Т. Левочко, М.І. Махмутов, Н.А. Морева та ін.

Розв'язання наявних суперечностей між: вимогами суспільства, системи вищої освіти до рівня професійної підготовки випускників коледжу і недостатнім науково-методичним забезпеченням формування економічної культури студентів економічних спеціальностей навчального закладу цього типу; наявними інноваційними технологіями підготовки фахівців і недостатнім рівнем їх упровадження в освітній процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; цілісним характером педагогічного процесу та дискретним його відображенням у змісті компонентів економічної культури - зумовлює потребу визначення змісту професійної підготовки та педагогічних умов ефективного формування економічної культури майбутніх фахівців економічного напряму. Вимагають наукової розробки питання формування ціннісних орієнтацій, мотивацій, економічного мислення, організації виробничої практики, позааудиторної, науково-дослідної та інших видів діяльності студентів.

Актуальність зазначеної проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній теорії та практиці зумовили вибір теми дослідження: «Формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу в професійній підготовці».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Морально-ціннісні особливості інноваційної поведінки молоді в сучасних умовах розвитку українського суспільства (державний реєстраційний номер 0101U006684)». Тема дисертації затверджена вченою радою факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 6 від 02.01.2001 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 2 від 28.02.2006 р.).

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель та технологію формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу в професійній підготовці.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в науково-педагогічних джерелах та освітній практиці та конкретизувати сутність і зміст економічної культури студентів економічних спеціальностей коледжу.

2. Обґрунтувати модель процесу формування економічної культури майбутніх фахівців економічних спеціальностей.

3. Визначити систему критеріїв і показників, рівнів сформованості економічної культури студентів.

4. Розробити та експериментально перевірити технологію та педагогічні умови ефективного формування економічної культури студентів коледжу в професійній підготовці.

5. Розробити рекомендації щодо вдосконалення процесу формування економічної культури студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів промислово-економічного коледжу.

Предмет дослідження - технологія формування економічної культури майбутніх фахівців економічних спеціальностей.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність технології формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу в професійній підготовці значно підвищиться, якщо засадами для її реалізації слугуватиме спеціально створена модель і відповідні педагогічні умови: створення у студентів коледжу позитивної мотивації до оволодіння економічною культурою в професійній підготовці; забезпечення інноваційної спрямованості освітнього процесу в коледжі; організація особистісно орієнтованої взаємодії «викладач-студент»; залучення студентів економічних спеціальностей коледжу до науково-пошукової, науково-дослідної роботи, економічної діяльності, спрямованих на розвиток економічного мислення, професійно значущих якостей особистості фахівця.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення та висновки щодо: законів і категорій теорії пізнання, діалектичної теорії про загальний зв'язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об'єктивної дійсності, положень про роль культури у формуванні духовності та професіоналізму особистості (В.А. Бердяєв, Г. Гегель, С.І Гессен, О.В. Духнович, І. Кант, Г.С. Сковорода, В.С. Соловйов, П.А. Флоренський; поглядів педагогів, соціологів, психологів на культуру, професійні орієнтації особистості та процеси її становлення (К.О. Абульханова-Славська, О.І. Арнольдов, А.Г. Здравомислов, М.С. Каган, І.Я. Лернер, Л.В. Сохань та І.П. Сохань та ін); теорії професійної освіти (І.А. Зязюн, В.В. Радул, С.О. Сисоєва); психологічної концепції діяльності (П. Я. Гальперін, О.М. Леонтьєв, А.К. Маркова, З.А. Решетовата та ін.); теорії особистості, її саморозвитку і самореалізації (Б.Г. Ананьєв, В.А. Андрєєв, О.Г. Асмолов, І.Д. Бех, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, О.В. Киричук, Л.С. Славіна, О.В. Сухомлинська); культурологічного (Є. В. Бондаревська, І.Ф. Ісаєв, В.О. Сластьонін та ін.) та аксіологічного (В.П. Андрущенко, І.В. Бестужев-Лада, В.Г. Кремень, Г.С. Сковорода) підходів.

У процесі роботи над дисертацією відповідно до визначених завдань і перевірки вихідних припущень використано комплекс методів, адекватних природі феномену, який вивчався: аналіз (історіографічний, порівняльний, ретроспективний) для порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєво-категоріального апарату, розробки моделі процесу формування економічної культури студентів та науково-методичної системи її реалізації; емпіричні методи: прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик), діагностичні (анкетування, опитування, інтерв'ю, тестування, бесіда, діалог, дискусія), обсерваційні (спостереження, самоспостереження, метод рейтингу, самооцінки) для виявлення рівнів сформованості компонентів економічної культури; педагогічний експеримент для виявлення ефективності реалізації технології формування економічної культури; кількісний і якісний аналіз емпіричних даних здійснювався з використанням методів математичної статистики (статистична обробка даних, графічне та діаграмне відображення результатів та ін.).

Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи протягом 1998-2008 років.

На першому етапі (1998-1999 рр.) здійснено аналіз науково-філософської, психолого-педагогічної та спеціальної літератури з досліджуваної проблеми; проаналізовано досвід педагогічної діяльності викладачів економічних дисциплін, а також власний досвід роботи в Промислово-економічному коледжі Національного авіаційного університету; обґрунтовано мету та завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження; уточнено базові поняття; визначено зміст, структуру економічної культури студентів, методику дослідницької роботи.

На другому етапі (1999-2003 рр.) проведено констатувальний етап експерименту та узагальнено фактичний матеріал дослідження; виявлено критерії, показники та рівні сформованості економічної культури студентів; розроблено відповідну модель; обґрунтовано технологію та педагогічні умови формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу в професійній підготовці.

На третьому етапі (2003-2008 рр.) проведено формувальний етап експерименту, систематизовано та узагальнено одержані дані; сформульовано загальні висновки та рекомендації щодо формування економічної культури студентів; упроваджено результати дослідження в навчальний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та визначено перспективи подальших наукових пошуків у сфері досліджуваної проблеми.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного університету, Київського коледжу зв'язку, Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету, Київського оптико-механічного технікуму, Національного авіаційного університету. Дослідженням було охоплено 607 студентів і 58 викладачів економічних дисциплін вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому що: вперше розроблено модель та технологію процесу формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу в професійній підготовці; уточнено і науково обґрунтовано сутність і зміст економічної культури майбутніх фахівців економічних спеціальностей як особистісного новоутворення; визначено критерії, показники і рівні сформованості економічної культури студентів коледжу; подальшого наукового розвитку набули положення щодо впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації сучасних форм, методів і засобів професійної підготовки студентів.

Теоретичне значення дослідження полягає в: уточненні філософського та психолого-педагогічного визначення змісту понять і категорій, які стосуються загальної, професійної та економічної культур; розробці й обґрунтуванні концепції конструювання змісту економічної культури студентів; визначенні комплексу педагогічних умов, які впливають на процес формування економічної культури студентів.

Практичне значення дослідження полягає в: апробації технології формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу в професійній підготовці; розробці та впровадженні методики моніторингу формування економічної культури майбутніх фахівців; створенні науково-методичних рекомендацій для викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з формування економічної культури студентів економічних спеціальностей.

Основні наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено в навчально-виховний процес Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного університету (довідка № 587 від 07. 10. 2005 р.), Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету (довідка № 601 від 12. 09. 2005 р.), Національного авіаційного університету (довідка № 263 К від 16. 02. 2006 р.), Київського коледжу зв'язку (довідка № 126 від 12.11.2005 р.), Київського оптико-механічного технікуму (довідка № 601 від 04.05.2006 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується: всебічним розглядом предмета дослідження, добором і використанням комплексу взаємодоповнюючих дослідницьких методів, адекватних об'єкту, меті, завданням визначеної проблеми; цілеспрямованим аналізом педагогічної практики і наявним педагогічним досвідом формування економічної культури студентів; комплексним характером поетапного педагогічного експерименту; застосуванням методів математичної статистики; обґрунтованістю висновків, можливістю повторення дослідно-експериментальної роботи і перенесенням технології в нові умови.

Особистий внесок автора в наукову статтю «Про специфіку викладання вищої математики у ВЗО І-ІІ рівня акредитації при підготовці молодших спеціалістів по обслуговуванню обчислювальної техніки (на прикладі промислово-економічного коледжу)», написану у співавторстві з В.В. Тихоновою та О.Л. Лещинським полягає в тому, що автору належить визначення педагогічних умов формування мотивації навчальної діяльності студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження викладено у доповідях та обговорено на науково-практичних та науково-методичних конференціях, зокрема, міжнародних: «Асимптотичні методи в теорії диференціальних рівнянь» (Київ, 2002), «Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу» (Київ, 2005), ІХ та Х міжнародних наукових конференціях імені академіка М. Кравчука (Київ, 2002, 2004); всеукраїнських: «Вища освіта України і Болонський процес» (Переяслав-Хмельницький, 2005), «Гармонізація розвитку вищої освіти в умовах Болонського процесу» (Переяслав-Хмельницький, 2006); регіональних: «Освіта в Київському промислово-економічному коледжі на зламі тисячоліть» (Київ, 2000), VІ науково-методичній конференції «Ринок освіти та науки: проблеми та шляхи їх вирішення в контексті Болонського процесу (Київ, 2008); методологічному семінарі АПН України «Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти» (Київ, 2004); у доповідях на міських методичних об'єднаннях, курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (Київ, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти 2002, 2004рр.).

Результати досліджень обговорювалися на засіданнях педагогічної та науково-методичної рад коледжу, науково-практичних семінарах та педагогічних читаннях Промислово-економічного коледжу НАУ.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 16 наукових працях, у тому числі: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 10 - у збірниках матеріалів наукових конференцій та семінарів.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (307 найменувань, з них 6 іноземними мовами) та 20 додатків на 65 сторінках. Дисертація містить 25 таблиць і 13 рисунків. Загальний обсяг роботи - 277 сторінок, основна частина - 184 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, висвітлено напрями та апробацію результатів експериментальної роботи; сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - «Теоретичні засади формування економічної культури студентів коледжу в професійній підготовці» - представлено результати науково-теоретичного аналізу філософського та психолого-педагогічного аспектів феномену культури; проаналізовано поняття професійної, економічної культур як важливих компонентів загальної культури; окреслено зміст економічної культури студентів; визначено підходи до формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу з урахуванням усіх складових цілісного педагогічного процесу (ЦПП).

На основі теоретичного аналізу наукової літератури встановлено, що культура як філософська, педагогічна, психологічна та економічна категорія має різні значення; сутність її проявляється в сукупності досягнень і цінностей, вироблених людством у процесі життєдіяльності, і визначається тим загальним началом, в контексті якого стає можливою професійна діяльність особистості.

Доведено, що професійна культура значною мірою відображає професійні якості суб'єкта праці, визначає рівень оволодіння фахівцем досягненнями науково-технічного і соціального прогресу та особистісний аспект культури праці. До основних її компонентів віднесено: професійну компетентність (систему професійних знань, умінь та навичок); професійну майстерність (сукупність професійно-значущих якостей особистості, які забезпечують високий рівень професійної діяльності фахівця); професійний досвід (особистісне утворення внутрішнього стану суб'єкта, що забезпечує індивідуальне бачення буття). З'ясовано, що професійна культура передбачає наявність низки вимог, які ставляться перед певною групою фахівців, а також способів їх виконання.

У ході дослідження встановлено, що у професійній культурі її економічна складова відображає економічні відносини у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ, є предметним результатом діяльності, що реалізується через систему знань, умінь, навичок, рівень інтелекту, світогляд, моральний і естетичний розвиток людини. Економічну культуру студентів економічних спеціальностей коледжу визначено як інтегративне особистісне новоутворення, що представлене єдністю аксіологічного (цільового, мотиваційного, когнітивного), технологічного (авторсько-технологічного, діяльнісно-практичного, нормативного), творчого (інтелектуального, гуманітарного, інформаційного) й особистісного (ціннісно-емоційного, комунікативного, практично-орієнтованого) взаємообумовлених компонентів, які забезпечують продуктивну професійну діяльність майбутнього фахівця в економічній сфері, а також визначають життєві спрямування особистості на загальнолюдські цінності, усвідомлення економіки як базису для розвитку особистості та суспільства.

Узагальнюючи підходи до класифікації функціональних виявів культури М.С. Кагана, економічної культури в трансформаційній економіці А.В. Сур'як, педагогічної культури В.М. Гриньової, господарсько-економічної культури С.В. Василевич та, враховуючи специфіку навчальної і майбутньої професійної діяльності студентів економічних спеціальностей коледжу, виокремлено основні функції економічної культури: трансляційну, регулюючу, світоглядну, інноваційну, виховну. Кожна з них підкреслює багатоаспектність змісту економічної культури, розкриває її процесуальну сторону та забезпечує реалізацію.

Трансляційна функція спрямована на передачу економічних цінностей, норм, потреб, мотивів економічної поведінки.

Регулююча функція забезпечує ефективність професійної підготовки студентів, в її межах формується економічна культура шляхом регулювання змісту, форм, методів, засобів, які використовуються в навчально-виховному процесі підготовки фахівців економічного напряму в умовах коледжу.

Світоглядна - орієнтована на формування нового бачення студентами економічної дійсності та професійної підготовки як можливості для реалізації їхніх планів, конкурентноздатності на ринку праці.

Інноваційна функція полягає в оновленні економічних цінностей і норм економічної поведінки шляхом вироблення нових і запозичення з інших культур.

Виховна функція передбачає формування активного творчого ставлення студентів до навчальної та економічної діяльності, здійснення свого внеску в реалізацію позитивних зрушень економіки країни та орієнтацію успіхів і досягнень на благо людини як найвищої цінності.

Встановлено, що формування економічної культури студентів тісно пов'язане з діяльністю студентів, психологічним станом, зовнішніми умовами, що передбачає логічну гармонізацію цілей, засобів і методів ЦПП, урахуванням ціннісних мотивацій, гуманістичною орієнтацією моделей навчання і виховання.

Результати аналізу сучасних навчальних програм з підготовки фахівців економічного напряму дозволяють констатувати факт істотного впливу на формування економічної культури студентів потенціалу загальноекономічних та професійно-орієнтованих дисциплін, визначення загального обсягу годин на їх вивчення.

У другому розділі - «Модель формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу» - розглянуто теорії моделювання в педагогічних дослідженнях, обґрунтовано модель формування економічної культури студентів, виявлено систему критеріїв і показників, за якими визначено та охарактеризовано рівні сформованості економічної культури студентів економічних спеціальностей промислово-економічного коледжу.

Побудова моделі відбувалася з урахуванням здатності економічної культури до трансформації та потенційних можливостей студентів у контексті виявлення та дотримання комплексу педагогічних умов, що являють собою штучно створене середовище, спрямоване на досягнення конкретної мети, забезпечення реалізації розробленої моделі.

Визначені компоненти моделі відображають сутність формування економічної культури студентів, є певним результатом взаємодії професійної, економічної й особистісної її складових, виражених цінностями-цілями, цінностями-знаннями, цінностями-якостями, цінностями-відношеннями і цінностями-засобами (компоненти економічної культури, фактори впливу, критерії; компоненти ЦПП, принципи, методи, прийоми і засоби ЦПП). Ці складові, на наш погляд, визначають, уособлюють та ідентифікують модель процесу формування економічної культури студентів, суттєво впливають на професійні якості майбутнього фахівця.

У ході дослідження встановлено, що результатом засвоєння знань, формування вмінь та навичок, наявності індивідуально-психологічних якостей молодшого спеціаліста чи бакалавра економічного напряму є вироблення певного ціннісного відношення до себе, інших людей, дійсності та своєї професії, а також ціннісних орієнтацій, що визначають спрямованість особистості на засвоєння певних цінностей для задоволення своїх потреб, впливають на мотивацію діяльності.

Всі зазначені вище цінності утворюють систему, яка є змістовою основою моделі процесу формування економічної культури студентів коледжу, і характеризується наявністю тісних зв'язків: цінності-цілі зумовлюють характер цінностей-знань і цінностей засобів; цінності-відношення визначаються характером цінностей-цілей і цінностей-якостей.

Доведено, що педагогічне управління процесом формування економічної культури структурно включає: цілепокладання і планування; конструювання; аналіз та корекцію; моніторинг діяльності. Відтак результат формування економічної культури студентів залежить, зокрема, і від соціальних потреб та суспільного замовлення. Таким чином, обґрунтовано думку, що окрім цільового призначення модель виконує функцію зв'язку між рівнем економічної культури студентів і синтетичною взаємодією суб'єктивних та об'єктивних умов. Обґрунтування змісту моделі та визначення системи інформаційно-технологічного забезпечення дозволяє отримати достатнє уявлення про процес формування економічної культури студентів (рис. 1).

На основі здійсненого аналізу проблеми дослідження встановлено, що важливе значення для ефективного формування економічної культури студентів коледжу має критеріально-рівневий підхід до оцінки її сформованості. Критерії відображають найбільш загальні сутнісні ознаки, на основі яких здійснюється оцінка, порівняння реальних педагогічних явищ. Ступінь вияву, якісна сформованість, визначеність критерію знаходять утілення у конкретних показниках, які характеризуються в свою чергу низкою ознак.

До основних критеріїв економічної культури студентів економічних спеціальностей коледжу віднесено: розуміння цілей, завдань професійної діяльності; теоретична спеціальна підготовка; практична готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності; сформованість професійних якостей. Визначено відповідні показники (ціле-мотиваційний, змістовий, практично-орієнтований, професійно-орієнтований), рівні економічної культури (репродуктивний, конструктивний, евристичний і контамінний) та їх якісні характеристики. Обґрунтовано висновки про недостатній рівень сформованості окремих компонентів та функціонального вияву економічної культури у студентів, що дало змогу вважати доцільним проведення спеціальної експериментальної роботи щодо розроблення та обґрунтування технології ефективного формування економічної культури.

У третьому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу» - проаналізовано стан сучасної професійної економічної освіти з точки зору предмета дослідження, розглянуто досвід формування економічної культури студентів коледжу, визначено вплив вікових особливостей на процес формування економічної культури студентів.

Науково обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування економічної культури студентів економічних спеціальностей; експериментально зафіксовано основні педагогічні умови; проаналізовано характер динаміки освоєння професійної діяльності та змін особистісних характеристик студентів в експериментальних та контрольних групах.



Рис.1 Модель формування економічної культури студентів коледжу

Визначено специфіку організації навчально-виховного процесу у коледжі, пов'язану з особливостями віку студентів, періоду юності як перехідного до самостійного професійного життя в умовах завершення процесу фізичного розвитку студентів, морфологічного дозрівання організму, суттєвих змін особистості, психологічного та соціального дорослішання, що супроводжується фізичними, розумовими та емоційними навантаженнями у процесі адаптації до нових умов життя та навчання.

Розкрито сутність розробленої педагогічної технології як цілеспрямованого, науково обґрунтованого здійснення управління розробкою та діагностуванням процесу формування економічної культури студентів за визначеними алгоритмами діяльності, що забезпечують результативність діяльності педагогічної системи відповідно до поставленої мети. Доведено, що сутність даної технології полягає в забезпеченні логіки переходу теоретичних ідей до їх практичної реалізації на основі розробленої моделі процесу формування економічної культури студентів, варіативності видів навчальної роботи, відбору науково обґрунтованих форм, способів і прийомів здійснення діяльності.

В основу технологічного підходу покладено планування та поетапне виконання комплексу заходів особистісно орієнтованого спрямування. До таких віднесено: визначення цілей економічної підготовки відповідно до вікових особливостей і базової підготовки студентів; створення і вирішення проблемних виробничих, навчальних ситуацій, які вимагають самовдосконалення, активізації пізнавальної діяльності, розвитку економічної самоосвіти; організацію різних видів економічної діяльності, побудованої як процес діалогу студентів з викладачами, іншими студентами на основі співробітництва у безпосередньому спілкуванні, спрямованого на формування економічного мислення й економічно значущих якостей особистості; забезпечення позааудиторної професійно-спрямованої діяльності з метою формування стійкої мотивації до засвоєння професійних знань, умінь і навичок; створення позитивного емоційного фону в оволодінні економічною культурою; моніторинг рівня оволодіння економічною культурою студентами у процесі навчальної діяльності; творче застосування форм і методів економічної підготовки до продуктивної праці й економічної діяльності; удосконалення форм навчально-виховної роботи, надання пріоритету активному навчанню відповідно до підвищення рівня економічної підготовки. Кожний етап розглядався як завершена частина технології, ефективність впровадження якої передбачала реалізацію цільової ціннісно-мотиваційної спрямованості процесу набуття знань, умінь і навичок у ході професійної підготовки; становлення особистості фахівця, його кваліфікаційного рівня.

Таким чином, технологічна побудова навчального процесу з метою формування економічної культури студентів коледжу визначається конструюванням на підставі заданих вихідних установок (соціальне замовлення, освітні орієнтири, цілі і зміст навчання), які конкретизували досягнуті студентами результати з метою їх оптимізації.

У ході дослідження доведено, що наповнення навчальних програм загальноекономічних та професійно-орієнтованих дисциплін змістовими модулями культурного спрямування є ефективною формою удосконалення навчального матеріалу, що суттєво впливає на формування економічної культури студентів.

Розроблена технологія передбачала моніторингові спостереження як форму зворотного зв'язку на основі особистісно орієнтованого підходу. Результати моніторингу, методика якого розроблена автором, засвідчили, що процес формування економічної культури у ході реалізації розробленої технології відбувався шляхом послідовного переходу від репродуктивного до евристичного і контамінного рівнів. Підтверджено висновок, що динаміка змін показників рівня сформованості економічної культури студентів є позитивною (табл. 1).

Таблиця 1 Рівні сформованості ЕК студентів до і після експерименту (у %)

	Експериментальні групи	Контрольні групи
Пит.вага (до експер)	33,14	27,03	22,91	16,92	33,18	28,06	22,52	16,24
Пит. вага (після експер)	11,86	30,04	30,09	28,01	24,47	30,50	26,68	18,35
	Репрод.	Констр.	Еврист.	Контам.	Репрод.	Констр.	Еврист.	Контам.

Таким чином, результати, одержані після завершення формувального етапу експерименту, свідчать про ефективність упровадження технології формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу у процесі професійної підготовки.

ВИСНОВКИ

На основі теоретичних положень і результатів дослідно-експериментальної роботи зроблено такі висновки:

1. В умовах переходу до ринкової економіки, впровадження сучасної освітньої парадигми та приєднання України до Болонського процесу особливого значення набуває проблема формування економічної культури студентів у вищих навчальних закладах. Разом з тим, недостатньо розробленими залишаються технології формування економічної як складової професійної культури у навчально-виховному процесі підготовки фахівців економічних спеціальностей промислово-економічного коледжу.

Визначено, що економічна культура студентів детермінує конкретно-історичні форми співвідношення понять «економіка й особистість», можливості їхньої модифікації та диференціації, є складовою професійної підготовки та одночасно умовою ефективної професійно-економічної діяльності самовдосконалення майбутніх фахівців, що визначають рівень і форми прояву індивідуальності особистості в професійному навчанні.

Конкретизовано сутність і зміст економічної культури студентів економічних спеціальностей промислово-економічного коледжу як інтегративне особистісне новоутворення, представлене єдністю аксіологічного, технологічного, творчого й особистісного компонентів, що забезпечує продуктивну професійну діяльність в економічній сфері. Визначена логіка взаємозв'язку і взаємозалежності, а також склад кожного з чотирьох компонентів культури, що свідчить про системний і цілісний характер досліджуваного явища та створює умови для подальшого розвитку особистості студентів, їхньої економічної культури.

2. Обґрунтована й апробована в ході дослідно-експериментальної роботи модель процесу формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу являє собою структурно-функціональну конструкцію логічного зв'язку, у якій фігурують змінні взаємопов'язані та взаємозумовлені між собою компоненти. Вони визначають сутність процесу формування економічної культури студентів як результат взаємодії професійної, економічної й особистісної складових, виражених цінностями-цілями, цінностями-знаннями, цінностями-якостями, цінностями-відношеннями і цінностями-засобами (компоненти, критерії ЕК; фактори впливу; принципи, методи, прийоми і засоби ЦПП).

3. Виявлено критерії, показники та рівні сформованості економічної культури студентів коледжу. Доведено, що економічна культура студентів визначається системою критеріїв, що передбачають: розуміння цілей, завдань професійної діяльності; спеціальну теоретичну підготовку; практичну готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності; сформованість професійних якостей. Визначено відповідні показники (ціле-мотиваційний, змістовий, практично-орієнтований, професійно-орієнтований) з уточненими їх характеристиками (розвиток професійної комунікативності, цільове волевиявлення, самостійність та нестандартність у прийнятті рішень; усвідомлення мети наступної професійної діяльності, задоволеність вибором спеціальності, самоконтроль та самоаналіз; сформованість загальноекономічних знань та знань з дисциплін професійного спрямування, вміння застосовувати економічні знання для вирішення конкретних виробничих завдань; ставлення до професійної діяльності, ступінь оволодіння практичними вміннями та навичками, активність у позааудиторних формах навчальної діяльності) та рівні економічної культури (репродуктивний, конструктивний, евристичний і контамінний).

4. Розроблено й експериментально перевірено технологію формування економічної культури студентів економічних спеціальностей, яка розглядається як інтегративний професійно-освітній процес, спрямований на досягнення запланованих результатів на основі діагностики поточного стану і моніторингу загальних і спеціальних навчальних умінь і навичок студентів у ЦПП. Особистісно орієнтована технологія формування економічної культури студентів коледжу представлена послідовністю етапів: визначення цілей економічної підготовки з урахуванням вікових особливостей і базової підготовки студентів; створення і вирішення проблемних виробничих, навчальних ситуацій, які вимагають економічної самоосвіти, розвиваючого економічного мислення; організація різних видів економічної діяльності; забезпечення позааудиторної професійно-спрямованої діяльності з метою формування стійкої мотивації до засвоєння професійних знань, умінь і навичок; створення емоційного фону в оволодінні студентами економічною культурою; моніторинг навчальної діяльності студентів.

У ході дослідження з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду було виявлено й експериментально перевірено педагогічні умови, які впливають на ефективність формування економічної культури студентів коледжу: створення у студентів коледжу позитивної мотивації у процесі досягнення певного рівня економічної культури; професійно-орієнтована інноваційна спрямованість освітнього процесу у коледжі; організація особистісно орієнтованої взаємодії (викладач - студент); залучення студентів економічних спеціальностей коледжу до науково-дослідної роботи в процесі формування економічної культури; організація різних видів економічної діяльності, спрямованої на формування економічного мислення й економічно значущих якостей особистості фахівців; професійна спрямованість у процесі організації і проходження виробничої практики, в позааудиторній, індивідуальній роботі студентів з урахуванням специфіки економічної діяльності.

Для реалізації визначених педагогічних умов нами були використані такі методи та форми навчання: проблемні лекції, проблемні семінари та семінари-дискусії, ділові ігри, «круглі столи», наукові конференції, аналіз конкретних ситуацій, практичні заняття з використання інформаційних професійних систем, завдання для самостійної роботи з посиленням мотиваційних аспектів та завдання на активізацію міждисциплінарних зв'язків, використання опорних схем-конспектів, спеціальні позакласні заходи. Забезпечення окреслених педагогічних умов сприяло більш чіткому усвідомленню цілей, завдань професійної підготовки, формуванню стійкої мотиваційної сфери студентів, поглибленню загальноекономічних та професійних знань, підвищенню сформованості рівня умінь та навичок, важливих професійних якостей, що позитивно впливає на формування компонентів ЕК та доведено результатами проведеного кількісного аналізу констатувального та формувального етапів експерименту. Обґрунтована думка про нерівномірність процесу формування економічної культури в різних групах: результати в експериментальних групах, де вносилися зміни шляхом посилення культурологічних аспектів у зміст, методи, засоби ЦПП порівняно з результатами в контрольних групах, є значно кращими.

Виконане дослідження підтвердило висунуту гіпотезу про необхідність створення спеціальної технології формування економічної культури студентів у їх професійній підготовці.

5. Здійснене дослідження дозволило сформулювати такі рекомендації Міністерству освіти і науки України, вищим навчальним закладам І-ІІ рівнів акредитації, викладачам фахових дисциплін: передбачити і впровадити модель, технологію та педагогічні умови формування економічної культури студентів; використовувати для молодших спеціалістів економічних спеціальностей розроблений автором дисертаційного дослідження варіант навчальної програми з дисципліни «Менеджмент», методичні вказівки з проведення занять та позакласних заходів з проблеми формування економічної культури студентів, приклади складання схем-конспектів, методику розрахунку рівня навченості студентів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування економічної культури майбутніх фахівців економічних спеціальностей. До напрямків, що потребують подальшого дослідження, віднесено: необхідність конкретизації та наповнення змісту всіх структурних елементів ЕК, вивчення механізму впливу економічної культури на особистісну самореалізацію фахівця в професійній діяльності, порівняльний аналіз формування економічної культури студентів у підготовці спеціалістів та магістрів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Тандир Л. В. Мотиваційні аспекти самостійної роботи студентів / Л. В. Тандир // Освіта в Київському промислово-економічному коледжі на зламі тисячоліть : матеріали 1-ї наук.-метод. конф. - К. : [б. в.], 2000. - С. 170-175.

2. Тандир Л. В. Виявлення властивостей мотивації навчальної діяльності випускників вищих навчальних закладів у період роботи на виробництві / Л. В. Тандир // Вісник КНУКіМ : зб. наук. пр. / [упоряд. С. М. Самойленко]. - К. : [б. в.], 2002. - Вип. 6. - С. 136-139. - (Серія «Педагогіка»).

3. Тандир Л. В. Застосування прикладних задач при навчанні вищій математиці студентів економічного напрямку як мотиваційна проблема / Л. В. Тандир // Асимптотичні методи в теорії диференціальних рівнянь : матеріали міжнар. конф., (Київ, 12-17 верес. 2002 р.). - К. : Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2002. - С. 96.

4. Тандир Л. В. Методологія мотиваційного забезпечення навчальної праці студентів як педагогічна проблема / Л. В. Тандир // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ : зб. наук. пр. - К. : [б. в.], 2002. - Вип. 6. - С. 459-465. - (Серія «Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ»).

5. Тандир Л. В. Про вивчення мотивації процесу навчання математичним дисциплінам майбутніх молодших спеціалістів за кваліфікацією - програміст / Л. В. Тандир, О. Л. Лещинський // ІХ міжнар. наук. конф. імені академіка М. Кравчука, (Київ, 16-19 трав. 2002 р.) : матеріали конф. - К. : Інститут математики НАН України, 2002.- С. 556-557.

6. Тандир Л. В. Про специфіку викладання вищої математики у ВЗО І-ІІ рівня акредитації при підготовці молодших спеціалістів по обслуговуванню обчислювальної техніки (на прикладі промислово-економічного коледжу) / Л. В. Тандир, В. В. Тихонова, О. Л. Лещинський // Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти : матеріали міжнар. конф. - Херсон : Херсонський державний педагогічний університет, 2002. - С. 204-207.

7. Тандир Л. В. Роль педагогічних умов в управлінні мотивацією навчальної праці студентів / Л. В. Тандир // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. пр. / [упоряд. О. М. Михайличенко] ; за заг. ред. М. Б. Євтуха. - К. : Видав. центр КНЛУ, НМАУ, 2003. - Вип. 24. - С. 83-85.

8. Тандир Л. В. Дослідження мотиваційних аспектів класифікації тестів при моделюванні рейтингової системи математичної освіти в ВЗО І-ІІ рівнів акредитації / Л. В. Тандир, В. В. Тихонова, О. Л. Лещинський // Х міжнар. наук. конф. імені академіка М. Кравчука, (Київ, 13-15 трав.2004 р) : матеріали конф. - К. : Інститут математики НАН України, 2004. - С. 736.

9. Тандир Л. В. Інтеграційні процеси у системі соціально-екологічної та економічної освіти / Л. В. Тандир, О. В. Плахотнік, К. В. Дубич // Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу : тези доповідей на VІІ міжнар. наук.-метод. конф. / [упоряд. С. М. Кононенко]. - К. : Політехніка, 2005. - С. 250.

10. Тандир Л. В. Формування мотиваційного компоненту творчого потенціалу студентів у професійній підготовці / Л. В. Тандир // Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти : матеріали методологічного семінару АПН України, (Київ, 16 грудн. 2004 р.) / [упор. С. Д. Максименко]. - К. : [б. в.], 2005. - С. 668-673.

11. Тандир Л. В. Формування професійно-економічної культури студентів як педагогічна проблема / Л. В. Тандир // Вища освіта України і Болонський процес : матеріали Всеукр. конф. - Переяслав-Хмельницький : [б. в.], 2005. - С. 363-373.

12. Тандир Л. В. Динаміка сформованості професійної економічної культури студентів / Л. В. Тандир // Гармонізація розвитку вищої школи в умовах Болонського процесу : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. - Переяслав-Хмельницький : [б. в.], 2006. - С. 486-492.

13. Тандир Л. В. Моделювання процесу формування професійно-економічної культури студентів коледжу / Л. В. Тандир // Вісник КНУКіМ : зб. наук. пр. / [упоряд. С. М. Самойленко]. - К. : [б. в.], 2006. - Вип. 14. - С. 181-187. - (Серія „Педагогіка»).

14. Тандир Л. В. Технологія формування професійно-економічної культури студентів коледжу / Л. В. Тандир // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ : зб. наук. пр. - К. : [б. в.], 2006. - Вип. 12. - С. 191-195. - (Серія «Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ»).

15. Тандир Л. В. Критерії, показники і рівні сформованості професійної економічної культури студентів / Л. В. Тандир // Вища освіта України - Додаток 3 (т.7) -Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторинг якості освіти» : зб. наук. пр. - К.: [б. в.], 2007. - С. 136-144.

16. Тандир Л. В. Сутність і зміст економічної культури студентів та їх місце в системі професійної підготовки студентів / Л. В. Тандир // Ринок освіти та науки: проблеми та шляхи їх вирішення в контексті Болонського процесу (І-ІІ рівень акредитації) : матеріали шостої наук.-метод. конф. / - К. : Промислово-економічний коледж, 2008. - С. 10-17.

АНОТАЦІЯ

Тандир Л.В. Формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу в професійній підготовці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2009.

Дослідження присвячене проблемі формування економічної культури студентів економічних спеціальностей промислово-економічного коледжу.

Теоретично обґрунтовано сутність і зміст економічної культури студентів економічних спеціальностей як складової професійної культури. Виявлено систему критеріїв, показників та рівнів сформованості економічної культури студентів, розроблено модель та експериментально перевірено технологію її формування. Доведено, що провідну роль у формуванні економічної культури відіграють цикли дисциплін загальноекономічного та професійного спрямування шляхом реалізації змістового компоненту цілісного педагогічного процесу.

Розроблено та апробовано педагогічні умови формування економічної культури, що сприяло підвищенню її рівня у майбутніх фахівців економічних спеціальностей вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Ключові слова: економічна культура, професійна культура, коледж, цілісний педагогічний процес, професійна підготовка.

АННОТАЦИЯ

Тандыр Л.В. Формирование экономической культуры студентов промышленно-экономического колледжа в профессиональной подготовке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2009.

Исследование посвящено проблеме формирования экономической культуры студентов промышленно-экономического колледжа.

Проанализированы базовые понятия: общая культура, профессиональная культура, экономическая культура; конкретизированы сущность и содержание экономической культуры студентов экономических специальностей колледжа. Определена логика взаимосвязи и взаимозависимости, а также состав каждого из четырех компонентов экономической культуры: аксиологического, технологического, творческого и личностного. Обосновано, что экономическая культура, как составляющая профессионально-экономической деятельности студентов, детерминирует конкретно-исторические формы соотношения понятий «экономика и личность», возможности их модификации и дифференциации, уровень и формы проявления индивидуальности в профессиональном образовании.

Определены критерии, показатели и уровни формирования экономической культуры студентов колледжа.

Разработана модель процесса формирования экономической культуры студентов, представляющая структурно-функциональную конструкцию логической связи, в которой фигурируют переменные взаимозависимые и взаимообусловленные компоненты. Они определяют сущность процесса формирования экономической культуры студентов как результат взаимодействия профессиональной, экономической и личностной ее составляющих, выраженных ценностями-целями, ценностями-знаниями, ценностями качествами и ценностями-средствами (компоненты, критерии экономической культуры; факторы влияния; принципы, методы, приемы и средства целостного педагогического процесса).

На основании обобщенного теоретического материала и опыта практической деятельности разработана авторская технология формирования экономической культуры студентов промышленно-экономического колледжа, выделены основные этапы ее внедрения в практику деятельности высших учебных заведений и педагогические условия в контексте личностно ориентированного подхода.

Эффективность разработанной технологии подтверждена экспериментально. Основные результаты исследования нашли применение в учебном процессе высших учебных заведений І-ІІ уровней аккредитации Украины.

Ключевые слова: экономическая культура, профессиональная культура, колледж, целостный педагогический процесс, профессиональная подготовка.

ANNOTATION

Tandyr L.V. The formation of economic culture of industrial-economic college students in professional training. - Manuscript.

...