Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю

Родиноцентричний підхід до соціально-педагогічної роботи з сім’єю, за яким охоронно-захисна функція соціального педагога є пріоритетною, а соціально-педагогічна робота – правозахисною щодо прав сім’ї у суспільстві. Соціалізація та розвиток сім’ї.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2015
Размер файла 260,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

На основі аналізу праць із проблеми методичних основ соціально-педагогічної роботи з сім'єю було з'ясовано, що такими основами роботи є концептуальні підходи до організації та здійснення соціально-педагогічної роботи з сім'єю. Вони відображають шляхи реалізації обраного теоретичного підходу в певній організаційній структурі з урахуванням її призначення, можливостей, ресурсів, категорій проблем, розв'язання яких є в її компетенції, показує етапи, функції, ролі фахівців при реалізації підходу, визначає вибір методів, форм, методик роботи.

Було виявлено на основі вивчення та аналізу закордонного досвіду соціально-педагогічної роботи з сім'єю, що соціальний педагог працює з сім'єю тривалий час (над комплексом проблем або над окремим фактором кризи сім'ї) або через коротке (кризове) втручання (щодо розв'язання нагальних проблем, які "вибивають" сім'ю з нормального функціонування). Робота соціального педагога щодо сім'ї є підтримуючою і розвивальною.

Соціально-педагогічна робота в Україні з сім'єю різних установ та організацій (школи, церква, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кримінальна міліція у справах дітей, судові вихователі, відділи соціального забезпечення, недержавні організації) здійснюється за інституційним підходом як підтримка і допомога сім'ї у виконанні окремих її функцій. Спостерігається дублювання в роботі, а окремі функції сім'ї взагалі не знаходяться в полі уваги соціального педагога.

Аналіз досвіду здійснення соціально-педагогічної роботи з сім'єю в Україні свідчить про те, що найкращі умови для впровадження родиноцентричного підходу на державному рівні мають ЦССМ, оскільки вони здійснюють наймасовішу соціально-педагогічну роботу на засадах добровільності сімей - клієнтів ЦССМ, що вимагає єдиного підходу до роботи соціального працівника, соціального педагога, спільних теоретико-методичних основ, координації їхньої роботи між собою в інтересах сім'ї, що ставить ЦССМ у позицію основного суб'єкта роботи з сім'єю як із суб'єктом та об'єктом соціалізації. Робота в ЦССМ ведеться з урахуванням потреб і проблем сім'ї. Центри соціальних служб для дітей та молоді розглядають соціально-педагогічну роботу з дітьми, молоддю і членами їх сімей як підсистему соціальної роботи, спрямовану на подолання комплексу проблем людини. Соціальна робота ЦССМ має свою теоретичну основу - адаптивну теорію соціалізації, спрямовану на створення умов для реалізації прав людини. Але ця теорія щодо сім'ї як цілісного клієнта ЦССМ не досліджувалася і не застосовувалася. Аналіз досвіду здійснення соціально-педагогічної роботи з сім'єю в мережі ЦССМ свідчить про проблеми та прогалини в наданні соціально-педагогічних послуг сім'ям. Ці проблеми пов'язані з відсутністю методології, теорії та методики надання соціально-педагогічних послуг сім'ям - клієнтам ЦССМ.

Методичними основами соціально-педагогічної й соціальної роботи з сім'єю в мережі ЦССМ є концептуальні підходи до надання послуг сім'ям: " допомога для самодопомоги " та " кризове втручання ". Їх сутність полягає у поєднанні підтримки, допомоги, самодопомоги і втручання як комплексів соціально-педагогічних послуг, кожен з яких має свою мету і набір (рис.1).

У четвертому розділі "Характеристика системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю у центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді України" розкрито зміст та сутнісну характеристику системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю, яка базується на теоретико-методичних основах, виділено її компоненти.

Система соціально-педагогічної роботи з сім'єю в мережі ЦССМ відрізняється від існуючих систем тим, що вона: 1) спрямована на роботу з усіма сім'ями в кризі; 2) є адресною; об'єднує зусилля інших фахівців навколо проблем сім'ї; дозволяє вирішувати сьогоденні проблеми сім'ї, попереджувати проблеми в майбутньому, переводити сім'ю зі стану об'єктності до стану суб'єктності свого життя; виключає розпорошеність послуг; 3) утілює на практиці ідеї соціальної держави, надає соціально-педагогічні послуги сім'ям за державним фінансуванням; має єдине нормативно-правове, кадрове, фінансове, науково-методичне забезпечення в ЦССМ всіх рівнів України; 4) є гнучкою, підтримуючою та розвивальною щодо сімей; системною; виконує функції: перетворювальну, захисну, розвивальну, демократизації сім'ї, суспільства, соціальних служб; інтеграції ресурсів, фахівців в інтересах сім'ї; соціалізації сім'ї в суспільстві; орієнтації в житті сім'ї, в наданні послуг сім'ям; 5) розроблена на основі системно-структурного підходу до роботи і складається з компонентів, які відбивають структуру і методику роботи та розкривають умови її здійснення (рис.2). Основою для відбору компонентів стала їх доцільність в роботі з сім'єю.

Цільовий компонент системи полягає у визначенні мети і завдань роботи соціального педагога з сім'єю, соціально-педагогічних послуг, які є основою для конструювання компонентів системи роботи (інформування, консультування, сприяння, втручання), створення банку даних неблагополучних сімей та відбору з нього сімей-клієнтів ЦСССДМ, визначення партнерів роботи з сім'ями в кризі.

Діагностичний компонент системи полягає у виявленні якості життя сім'ї, постановки соціального діагнозу сім'ї на основі застосування методів, які вивчають сім'ю в статиці та динаміці.

Мотиваційний компонент системи передбачає активізацію та стимулювання сім'ї до співпраці з соціальним педагогом щодо розв'язання проблем сім'ї. Особливостями соціальної реклами сім'ям є:

опора на сімейні цінності, не використання імен, прізвищ, фото сімей, які подолали свої проблеми (тільки за їх згодою), спрямованість на викорінення причин і подолання наслідків проблем сім'ї, системний підхід, показ типовості та масовості сімейної проблеми. Індивідуально-позитивна мотивація формується через застосування методики "збагачення" (укріплення) сім'ї, контактної взаємодії, спонукання членів сім'ї до самооцінки і саморефлексії щодо розв'язання проблем сім'ї.

Прогностичний компонент системи реалізується в межах обраної сім'єю з соціальним педагогом стратегії трансформації сім'ї. Основними методами планування роботи з сім'єю є комплексно-цільовий через комплексні цільові програми різного рівня, показ перспектив сім'ї у цій співпраці.

Сутністю змістового компоненту системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю є надання послуг інформування, консультування, соціальної опіки в різних видах роботи з сім'єю: соціально-педагогічому обслуговуванні, реабілітації, супроводі, профілактиці. Сім'я у кризі вимагає передусім на реабілітацію та супровід, в той час як соціально-адаптована (дієздатна) сім'я - на обслуговування і профілактику для свого розвитку.

Операційний компонент системи полягає у відборі технологій для здійснення різних видів роботи та методик надання послуг сім'ям. Технологіями, які використовуються майже в усіх видах роботи з сім'єю, є: критичного мислення, особистісно-орієнтована технологія, педагогіка співробітництва, педагогічної підтримки. До технологій соціально-педагогічної профілактики належить технологія "рівний-рівному". Технологіями і методиками соціально-педагогічної реабілітації є: короткотермінове втручання в сім'ю і тривала реабілітація, дорадництво, посередництво. Технологіями і методиками, доцільними в соціально-педагогічному супроводі є: технологія соціального супроводу, фасилітація, соціальне навчання, дорадництво, посередництво. Соціально-педагогічне обслуговування здійснюється як соціальне навчання, дорадництво, фасилітація. Методики роботи з окремими типами сімей можуть бути застосованими в різних видах роботи одночасно.

Контрольно-корекційний компонент системи полягає у виявленні результатів роботи з сім'єю в ЦССМ через соціальне інспектування та супервізію. Соціальне інспектування сім'ї є складовою соціального супроводу сімей в ЦССМ, умовою взяття під супровід, реалізує ідею втручання в сім'ю, має за мету систематичний контроль за фактичним станом дотримання прав членів сім'ї в кризі, умов життєдіяльності дітей в сім'ї, за їх психічним, фізичним та моральним станом. Супервізія - це процес, який спрямований на підвищення якості роботи соціального педагога, турботу про фахівця (наставництво і кураторство). Супервізія поєднує в собі контроль, корекцію і методичну допомогу соціальним педагогом ЦССМ, які працюють з сім'єю, в той час як соціальне інспектування передбачає контроль за сім'єю.

Сутність орієнтаційного компоненту системи передбачає виділення принципів роботи, які спрямовують її на розвиток сім'ї і забезпечення її прав: 1) суспільно-політичних (пріоритет прав сім'ї у суспільстві, дитини у сім'ї; законність); 2) організаційних (детермінізм, доступність послуг; ресурсна обґрунтованість роботи; демократизм; гнучкість, реальність; міжсекторальне партнерське втручання в розв'язання проблем сім'ї; результативність; оптимальність та інновації; співпраця і солідарність із сім'єю, розподіл відповідальності за розв'язання проблем); 3) педагогічних (комплексний, диференційований підходи; системність і систематичність у роботі; гуманізм; науковість; зворотний зв'язок; цілеспрямованість, компетентність з проблем сім'ї); 4) соціально-педагогічних, пов'язаних з особливостями сім'ї (спрямованість на розвиток сім'ї; позитивна модель сімейного життя; суб'єктність та об'єктність сім'ї у роботі водночас; активізація сім'ї у розв'язанні проблем, мотивація до співпраці).

Зміст етичного компоненту соціально-педагогічної роботи з сім'єю складають а) етичні цінності: біологічні, соціальні, духовні (пов'язані зі специфікою професійної діяльності альтруїстичного характеру, етичної відповідальності перед професією, пов'язані з потребою професійної самореалізації, самоствердження); б) етичні принципи: рівність у наданні послуг сім'ям, конфіденційність, толерантність, спрямованість на самовизначення сім'ї, у тому числі - суверенітет та автономія сім'ї, добровільність прийняття послуг сім'єю, об'єктивність (реальність сприйняття проблем сім'ї), соціальна відповідальність, субсідіарність, меліоризм; в) моральні норми, що відбивають цінності і принципи, конкретизують їх у стандартах поведінки.

Зміст методичного компоненту системи полягає у здійсненні методичної роботи, яку визначаємо як цілісну систему взаємопов'язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й на конкретному аналізі роботи фахівців і спрямована на підвищення рівня їх готовності до професійної роботи на рівні сучасних вимог розвитку суспільства. Методична робота здійснюється як інформаційне забезпечення та підвищення кваліфікації Метою підвищення кваліфікації соціальних педагогів ЦССМ є забезпечення підвищення рівня готовності працюючих фахівців до роботи з сім'єю. Компонентами готовності є: мотиваційний, етичний, змістовно-операційий, емоційно-вольовий, оцінний, психофізіологічний. Зміст компонентів готовності визначає завдання і зміст підвищення кваліфікації соціальних педагогів ЦССМ до роботи з сім'єю.

Сутність організаційного компоненту системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю полягає у переведенні роботи з сім'єю спеціалізованих соціальних служб з режиму становлення до функціонування, а потім - до розвитку. Організація надання послуг сім'ї різними суб'єктами здійснюється через різні моделі взаємодії державних і недержавних організацій (модель взаємодії суб'єктів з державною домінантою; модель дуалістичних відносин, які реалізуються через управлінські рішення у формі спільних наказів, угод про співпрацю) та є доцільною через роботу фахівців спеціалізованих служб ЦССМ "Родинний дім", які спеціалізуються на розв'язанні проблем сім'ї, утворюють мультидисциплінарну команду для розв'язання комплексу проблем сім'ї.

У п'ятому розділі "Соціально-педагогічний експеримент щодо впровадження системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю у центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді України" описано соціально-педагогічний експеримент щодо впровадження системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю у ЦССМ та наведено аналіз його результатів.

Соціально-педагогічний експеримент проходив за етапами: констатувальний, формувальний, підсумковий. Для досягнення мети констатувального етапу експерименту використано комплекс методів: аналіз статистичних даних щодо стану сімей і надання послуг сім'ям, вивчення документації ДЦССМ з проблеми, нормативно-правового і методичного забезпечення для роботи з сім'єю, інтерв'ю та анкетування сімей - користувачів послуг ЦССМ, експертні оцінки, кваліметрична модель оцінки соціально-педагогічної роботи з сім'ями ЦССМ. Ураховуючи поняття якості життя і дієздатності сім'ї, було виділено узагальнюючий критерій якості життя сім'ї, 3 рівні його прояву:

1. Криза сім'ї (низький рівень) - неспроможність сім'ї самостійно виконувати більшість своїх функцій у суспільстві, незнання членами сім'ї своїх прав у родині, прав сім'ї в суспільстві, несформованість батьківської компетентності і життєвих умінь, агресія, тривожність, жорстокість, насильство в сім'ї, відсутність догляду за дітьми, турботи, уваги та поваги до членів сім'ї, наявність соціально небажаних форм поведінки і гендерних стереотипів у сім'ї, безробіття працездатних членів сім'ї, конфліктність членів сім'ї, відсутність узгоджених інтересів і рішень у сім'ї.

2. Функціонування сім'ї (середній рівень) - виконання сім'єю, з певними труднощами, своїх функцій у суспільстві; невміння користуватися своїми правами у суспільстві й у родині, неповне знання про них; часткова сформованість батьківської компетентності й життєвих умінь, окремі прояви агресії, тривожності конфліктності, жорстокості, насильства, систематичний догляд і турбота до дітей, увага до їх благополуччя та поведінки, але не емоційного стану, переживань, подій, існування окремих гендерних стереотипів у сім'ї, самореалізація окремих членів сімей, рішення в сім'ї приймаються в інтересах дітей, окремих членів сім'ї, є узгодженими. Проблеми у спілкуванні, взаєморозумінні між членами сім'ї. Зовнішньо благополучна сім'я.

3. Розвиток сім'ї (високий рівень) - самостійне виконання сім'єю своїх функцій у суспільстві, обов'язків у родині. Демократична сім'я без негативних явищ, рішення приймаються в інтересах сім'ї та дітей, є узгодженими і спільними. Знання сім'єю своїх прав, користування ними в житті, відсутність негативних явищ у сім'ї, догляд, турбота і увага до всіх членів сім'ї, їх внутрішнього світу. Існування проблем розвитку - вибору шляхів подолання завдань чергового етапу розвитку сім'ї, розвитку окремих членів сім'ї, подоланням їх вікових криз.

Було виявлено, що на момент звернення до ЦССМ (2000 р., м. Севастополь; Харківська область) 112 (46,1 %) сімей перебували в кризі, 132 (53,29 %) - на рівні функціонування, 3 (0,61 %) сімей - на рівні розвитку. Сім'ї зверталися до ЦССМ з такими проблемами: міжособистісних стосунків у сім'ї, взаємоповаги, відновлення стосунків - 112 (45,7 %); працевлаштування - 46 (18,8 %); покращення свого емоційного стану, самооцінки, формування самоповаги - 176 (71,8 %); набуття батьківської компетентності -164 (66,9 %); самореалізації - 36 (14,7 %); насильства, жорстокості, конфліктів, спів-залежності - 109 (44,5 %); набуття сім'єю самостійності - 92 (37,5 %); покращення матеріального стану - 114 (46,5 %); розв'язання поточних проблем життя - 91 (37,1 %); догляду за дітьми з особливими потребами - 52 (21,2%). Ці дані підтверджують висновок про те, що проблеми сімей - клієнтів ЦССМ є комплексними.

Оцінка якості соціально-педагогічної роботи з сім'єю ЦССМ здійснювалася через розроблену кваліметричну модель, в основу якої було покладено режим розвитку ЦССМ. Ця модель включала такі критерії: кадрове, науково-методичне і нормативно-правове забезпечення соціально-педагогічної роботи, створення умов для споживання соціально-педагогічних послуг, суб'єкти управління. Ці критерії відбивали систему соціально-педагогічної роботи з сім'єю ЦССМ, розкривалися через перелік показників, які можна було оцінювати залежно від ступеню їх прояву. Нами було виділено комплексний критерій оцінки якості соціально-педагогічної роботи з сім`єю, 3 рівні роботи: низький, середній, високий.

Низький рівень - це робота, яка здійснюється в умовах створення мережі ЦССМ, коли відбувається добір керівних кадрів, відбір і розстановка фахівців, налагодження комунікацій, є труднощі з визначенням сімей - клієнтів центрів, проблеми з наявністю соціально-педагогічних технологій і методик роботи з сім'ями, науково-методичного забезпечення роботи з сім'ями, існує невідповідність фінансування до завдань роботи, відсутні додаткові кошти, тільки-но розпочалася робота з соціальними педагогами ЦССМ щодо їх мотивації до роботи з різними типами сімей (у т.ч. з сім'ями алкоголіків, безробітних, де є жорстокість тощо), до взаємодії з фахівцями інших установ, які опікуються сім'ями (ССД, КМСД, МОН тощо); відсутність достатньої нормативно-правової бази щодо надання соціально-педагогічних послуг сім'ям; початок створення матеріально-технічної бази ЦССМ (у т.ч. ресурсів соціальної реклами, бібліотек, приміщення тощо). Робота ЦССМ із сім'ями є несистематичною, несистемною, відсутня база даних неблагополучних сімей, плани та програми роботи з ними, координація зусиль в інтересах сім'ї фахівців ЦССМ та інших установ, критерії оцінки ефективності роботи з сім'ями, соціальна реклама послуг.

Середній рівень якості соціально-педагогічної роботи з сім`єю передбачає роботу у заданих рамках. Цей рівень характеризуємо наявністю комплексних програм, планів роботи, технологій роботи, підготовлених кадрів, налагодженої системи відбору і переадресації клієнтів-сімей, спеціалізованих формувань і ресурсів щодо роботи з сім'ями, розробкою відповідного науково-методичного забезпечення роботи з сім'ями, достатньою нормативно-правовою базою і фінансуванням роботи як із бюджету, так і з залучених додаткових коштів, наявністю матеріально-технічної бази для роботи з сім'ями, єдиноначалієм в управлінні ЦССМ, яке є більшим за колегіальність, наявність мотивації до роботи з сім'ями, соціальної реклами сім'ям щодо соціально-педагогічних послуг ЦССМ, критеріїв та показників роботи з сім'ями, бази даних неблагополучних сімей, угод про взаємодію в інтересах сімей з різними суб'єктами роботи, спільних узгоджених планів роботи фахівців ЦССМ в інтересах подолання кризи сім'ї,спеціалізованих формувань до роботи з сім'єю.

Високий рівень - це робота, що здійснюється на основі розробки і реалізації комплексних програм роботи, інноваційністю через проведення експериментів щодо вдосконалення роботи, розробку нових систем роботи, науково-методичного забезпечення соціально-педагогічної діяльності ЦССМ, встановлення зв'язків з ВНЗ, організації обміну досвідом між різними суб'єктами соціально-педагогічної роботи з сім'єю, передбачає наявність системи підвищення кваліфікації та методичної роботи, фінансування за рахунок бюджету і додаткових коштів, збільшення мережі ЦССМ та їх спеціалізованих служб для роботи з сім'єю, розробка і затвердження пакета своїх, оригінальних документів, які забезпечують системну роботу центрів з сім'єю, суб'єктами управління діяльністю є всі учасники інноваційного процесу (штатні і залучені фахівці, керівники, сім'ї), є мотивація і стимулювання фахівців на застосування інновацій в своїй роботі з сім'єю, соціальна реклама сім'ям про послуги ЦССМ, банк даних сімей, оперативне виявлення цих сімей на основі угод про взаємодію в інтересах збереження цілісності сім'ї.

Нами було узагальнено рівні прояву комплексного критерію оцінки соціально-педагогічної роботи з сім'єю: 0 - 0,33 - низький рівень; 0,33 - 0,67 - достатній; 0,68 - 1 - високий рівень, які відповідають кваліметричним вимогам. Було визначено, що на початок 2000 р. соціально-педагогічна робота з сім'єю в ЦССМ перебувала на низькому рівні.

На формувальному етапі експерименту перевірялась загальна гіпотеза дослідження, яка конкретизувалася у часткових гіпотезах: 1) упровадження нової системи соціально-педагогічної роботи в ЦССМ має починатися із створення умов для цієї роботи (організаційних, науково-методичних, нормативно-правових, етичних); 2) основним компонентом системи роботи, який викличе зміну її рівня і сприятиме упровадженню нової системи, є прогностичний, якщо він упроваджуватиметься як комплексні цільові програми і стандарти роботи; 3) підвищення рівня соціально-педагогічної роботи з сім'єю призводить до покращення якості життя сімей - клієнтів ЦССМ, сприятиме їх розвитку.

Формувальний етап експерименту полягав у впровадженні системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю в практику роботи ЦССМ. Його особливістю було те, що впровадження системи роботи постійно відчувало на собі потреби практики і коригувалася відповідно до її мети і потреб. Тому його основними етапами були:

1. 2001 р. - створення умов для впровадження системи роботи та початок реалізації першої комплексно-цільової програми УДЦССМ "Соціальна підтримка сім'ї". Ця програма відбивала на собі зміст цільового, прогностичного, змістового, методичного, організаційного і частково - операційного компонентів нашої системи роботи. З 2002 р. виявилася необхідність у впровадженні окремих програм "Соціальний супровід неблагополучної сім'ї", "Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей", які були розроблені та впроваджені в роботу ЦССМ, методичного забезпечення супроводу як найскладнішого виду роботи з сім'єю. Для забезпечення системи роботи створювалися різноманітні умови: розроблялися і впроваджувалися державні стандарти надання соціальних послуг клієнтам ЦССМ, у тому числі й сім'ям; положення про супровід та інспектування, глосарій проблем клієнтів ЦССМ, які відбивали зміст діагностичного, цільового, прогностичного, змістового, операційного, контрольно-корекційного, методичного, організаційного, етичного компонентів.

2. У 2003-2005 рр. продовжувалася повна реалізація системи, її методичне, нормативно-правове, організаційне забезпечення поряд із відбором кращих методик, досвіду роботи. На цьому етапі експерименту впровадження системи соціально-педагогічної роботи з сім'ями на розроблених нами теоретико-методичних основах в мережу ЦССМ України здійснювався в основному за рахунок методичного компоненту; оскільки провідним на цьому етапі експерименту, поруч з прогностичним компонентом (комплексні цільові програми, державні стандарти надання соціально-педагогічних послуг), виявився саме цей компонент, який забезпечував створення умов для надання соціально-педагогічних послуг сім'ям (підвищення рівня готовності фахівців до роботи з сім'ями, інформаційне забезпечення роботи), сприяв опосередковано реалізації інших компонентів системи.

Кожен рік здійснювався моніторинг соціально-педагогічної роботи з сім'ями в мережі ЦССМ, за його результатами система корегувалася. Результатами впровадження нової системи роботи за першим комплексним критерієм є підвищення якості життя сімей - клієнтів ЦССМ, а в окремих випадках - гальмування її погіршення. За одержаними результатами соціально-педагогічного експерименту можна стверджувати, що сім'ї - клієнти ЦССМ стали більш успішно долати кризу сім'ї, переходити до рівня функціонування та розвитку за час упровадження системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю. Якщо на початок експерименту соціально-педагогічні послуги більше забезпечували подолання кризи сім'ї (у 2001 на 23,8%; у 2002 - на 21,2%), то з 2003 р. вони починають як долати кризу ще більше (зменшення сімей в кризі на 41,8 % у 2003 р, на 34,2 % у 2004, на 33,4 % у 2005 р.), так і сприяти розвитку сім'ї (приріст сімей, які перейшли на рівень розвитку, відповідно складав 2,8 %, 5,8 %, 12,8 %), що свідчить про ефективність системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю. Отже, підвищення рівня соціально-педагогічної роботи позитивно вплинуло на якість життя сімей - клієнтів ЦССМ.

Було виявлено, що система соціально-педагогічної роботи ЦССМ ефективно сприяє: 1) розв'язанню поточних проблем сім'ї; подоланню насильства, жорстокості, конфліктів; набуттю батьківської компетентності; покращенню міжособистісних стосунків у сім'ї, взаєморозумінню, набуттю життєвих умінь, поваги, відновленню стосунків; покращенню емоційного стану членів сім'ї, формуванню адекватної самооцінки, самоповаги; 2) навчанню, вихованню і догляду за дітьми з особливими потребами, підготовці до сімейного життя; 3) працевлаштуванню безробітних членів сім'ї, їх самореалізації, покращенню матеріального стану сім'ї. Сім'ї почали активно споживати соціально-педагогічні послуги допомоги і меншою мірою очікувати матеріальної підтримки. Аналіз статистичних звітів ЦСССДМ свідчить, що майже всі сім'ї - клієнти ЦСССДМ знімаються через рік в усіх регіонах із соціального супроводу через покращення виконання ними своїх функцій, що свідчить про ефективність роботи щодо покращення якості життя сімей на основі впровадження нової системи соціально-педагогічної роботи, підтверджує часткову гіпотезу дослідження.

Таким чином, доведено на основі кількісного та якісного аналізу статистичних даних, що система роботи ЦСССДМ із сім'ями є дієвою, позитивно впливає на якість життя сімей. Виявлено суттєві відмінності в якості життя сімей на початковому (2000 р.) та кінцевому етапах експериментальної роботи (2005 р.): критерій згоди більше 3. Аналіз одержаних експериментальних даних за критерієм Макнамари також засвідчив, що система роботи з сім'ями позитивно вплинула на якість життя сімей - клієнтів ЦСССДМ. Але якщо у 2001 р. відзначено позитивний вплив системи соціально-педагогічної роботи на якість життя сімей, то у 2003 та 2005 рр. відзначено такий істотний позитивний уплив послуг на якість життя сімей, який статистично значимо змінив рівень їх якості життя. Це в цілому підтверджує загальну гіпотезу дослідження та ефективність системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю ЦСССДМ на запропонованих нами теоретико-методичних основах.

Було виявлено підвищення рівня соціально-педагогічної роботи з сім'ями під впливом впровадження системи роботи: у 2000 р. середній показник цієї роботи, одержаний за кваліметричним методом оцінки, був 0,132; у 2001- 0,24; у 2002 - 0,7; 2003-2005 - відповідно 0,7; 0,81; 0,93. Відзначено статистичну залежність впливу умов впровадження системи на якість життя сімей (2001-2002 рр.): (критерій x2), що підтверджує часткову гіпотезу про те, що для ефективної соціально-педагогічної роботи з сім'єю треба спочатку створити умови (комплексні цільові програми, державні стандарти, нормативне та ін. забезпечення). У 2003 та 2005 за критерієм x2 було виявлено найбільш результативний уплив системи соціально-педагогічної роботи на якість життя сімей, що пояснюємо впровадженням повної системи роботи на основі створених необхідних умов у мережу ЦСССДМ. Це демонструє кореляцію між рівнем соціально-педагогічної роботи ЦСССДМ та якістю життя сімей-клієнтів, підтверджує припущення про вплив якості соціально-педагогічної роботи ЦСССДМ на запропонованих теоретико-методичних основах на якість життя сімей - клієнтів ЦСССДМ.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичні та методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім'єю, система цієї роботи, які спрямовані на подолання кризи сім'ї, підвищення якості її життя, її розвиток. Вивчення стану дослідження проблеми здійснення соціально-педагогічної роботи з сім'єю свідчить про актуальність проблеми та її недостатню розробленість в теорії соціальної педагогіки. Актуальність обраної проблеми дослідження зумовлена: а) необхідністю розробки і впровадження теоретико-методичних основ і системи роботи, які б сприяли подоланню кризи сім'ї, її стабільному функціонуванню і розвитку, розв'язували б комплекс її проблем; б) відсутністю грунтовних досліджень з проблеми в Україні; в) необхідністю розв'язання існуючих суперечностей у теорії та практиці соціально-педагогічної роботи з сім'єю.

2. На основі проведеного теоретичного аналізу наукових джерел із проблеми з'ясовано, що сім'я є об'єктом соціальної педагогіки, оскільки є особливою соціальною системою, соціальним інститутом, первинним контактним колективом, малою соціальною групою, цілісним об'єктом та суб'єктом будь-якої роботи щодо неї. Виявлено, що негативними особливостями життєдіяльності сім'ї в Україні є криза сім'ї, яка означає неможливість самостійно виконувати свої функції в суспільстві через наявність у сімей складних комплексних проблем; невиконання сім'єю однієї з функцій тягне за собою проблеми з виконанням усіх інших функцій.

3. Подолання кризи сім'ї пов'язуємо з переорієнтацією її на шлях розвитку, що вимагало за логікою дослідження введення і розкриття нових категорій соціальної педагогіки: розвиток сім'ї, соціалізація сім'ї, з'ясування особливостей сім'ї як суб'єкта та об'єкта соціалізації. Розвиток сім'ї як категорія соціальної педагогіки - це кількісні та якісні зміни в ній як цілісності, які характеризують її рух від нижчого до вищого рівнів її життєдіяльності. Ці зміни в сім'ї стосуються засвоєння окремою сім'єю, її членами ролей, прав та обов'язків, формування життєвих умінь та батьківської компетентності, сімейних цінностей, батьківства, набуття сім'єю самостійності в суспільстві через адаптацію та уособлення. Соціалізація сім'ї - закономірний процес, який відбувається в напрямках адаптації та уособлення (набуття автономності) одночасно під впливом різних факторів. Сім'я є суб'єктом та об'єктом соціалізації. Кожна сім'я сама обирає ступінь своєї суб'єктності/об'єктності. Для успішної соціалізації сім'ї, її розвитку необхідна соціально-педагогічна робота, яка б усувала негативні фактори соціалізації сім'ї, інші фактори оптимізувала б у її інтересах.

4. Обгрунтовано, що теоретичними основами соціально-педагогічної роботи з сім'ю є філософські, психологічні, історичний, загальнонаукові, конкретнонаукові, соціально-педагогічні підходи, родиноцентричний підхід, які розкривають функції соціального педагога в роботі з сім'єю, наголошують на пріоритеті охоронно-захисної функції соціального педагога. Філософськими основами є: матеріалістична діалектика, теорія соціальної філософії, етики ненасильства, діалектики, прагматизму та ін.; психологічними основами є: а) генетичний аспект (біхевіоризм, аналітична психологія, гуманістична психологія; б)структурно-функціональний аспект (діяльнісний підхід), який дозволяє розглядати соціально-педагогічну роботу як систему і виділити види соціально-педагогічної роботи як набір послуг у контексті єдиної мети, але зі своїми завданнями; наголошує на необхідності врахування мотивів і цінностей сім'ї у роботі з нею, а також ставлення держави до сім'ї; в) динамічний аспект (диспозиційна та соціально-когнітивна теорії, теорія соціального научіння). Із позицій історичного підходу доведено, що народна педагогіка, традиції, просвіта, особистий приклад державних діячів та членів їх сімей, благодійність, релігійні обряди реалізовувалися перш за все в охоронно-захисній функції соціального педагога, а також через інші його функції: діагностичну, прогностичну, мотиваційну, комунікативну, соціально-терапевтичну, корекційно-реабілітаційну, попереджувально-профілактичну. Політичний підхід вимагає здійснення соціально-педагогічної роботи з сім'єю як напрямку реалізації етатистської моделі соціальної політики держави на основі державних стандартів послуг у межах державних соціальних програм.

Виявлено, що існуючі наукові підходи до соціально-педагогічної роботи з сім'єю наголошують на різних функціях соціального педагога, більшою мірою на охоронно-захисній, і, певною мірою, але не повністю, розкривають теоретичні основи цієї роботи через акмеологічний, діяльнісний, гуманістичний, компетентнісний, системний і синергетичний, антропологічний, ресурсний, особистісний, аксіологічний, культурологічний підходи до соціально-педагогічної роботи з сім'єю. Ці підходи визначають окремі принципи соціально-педагогічної роботи. Конкретнонаукові підходи до соціально-педагогічної роботи з сім'єю розкривають повною мірою напрямки її змісту, можливості щодо розв'язання типових проблем сімей. Соціально-педагогічні підходи доводять можливість втручання в сім'ю, яка не забезпечує належних умов виховання дітей; державний підхід до соціалізації особистості, необхідність соціально-педагогічної складової у роботі фахівців різних сфер щодо соціалізації дитини, сім'ї, провідну роль соціальної педагогіки у розв'язанні комплексу проблем сім'ї, необхідність першочергового розв'язання найгостріших проблем сім'ї; впливу соціального педагога на членів сім'ї, соціум, фактори соціалізації для подолання кризи сім'ї та проблем життєдіяльності, що уточнює зміст охоронно-захисної функції соціального педагога.

Родиноцентричний підхід узагальнює надбання попередніх підходів та продовжує їх в напрямку розвитку охоронно-захисної функції соціального педагога щодо прав сім'ї, її членів. Передумовами свого виникнення цей підхід має теорії щодо прав людини і розвитку людини, концепцію сталого розвитку суспільства, принцип фамілієцентризму, який не було розкритою в наукових дослідженнях на рівні підходу. Родиноцентричний підхід полягає в тому, що соціально-педагогічна робота з сім'єю розглядається як правозахисна за своєю суттю і має бути спрямованою на створення умов (через надання соціально-педагогічних послуг) для реалізації прав сім'ї у суспільстві і прав членів родини у сім'ї. Права сім'ї забезпечують її статус у суспільстві, автономність. Їх реалізація дозволяє говорити про сім'ю як благополучну (дієздатну). Правова основа надання послуг вимагає оновлення змісту функцій соціального педагога в роботі з сім'єю. Ролі, які може виконувати в межах цих функцій соціальний педагог: адвокат, експерт, посередник, помічник, соціальний терапевт, конфліктолог, організатор соціального виховання, громадський діяч. Родиноцентричний підхід до соціально-педагогічної роботи з сім'єю дозволяє організовувати роботу з сім'єю для подолання її кризи, забезпечення її нормального функціонування і розвитку; виділити соціально-педагогічну складову роботи різних установ, дає основу їх співпраці в інтересах сім'ї; сприяє активізації сім'ї у розв'язанні її проблем, збереженню її цілісності, розвитку кожного члена родини.

5. Визначено, що найкращою базою для впровадження родиноцентричного підходу в Україні є центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Методичними основами соціально-педагогічної роботи з сім'єю в мережі ЦССМ є концептуальні підходи "допомога для самодопомоги" та "кризове втручання", які реалізують ідеї розвитку сім'ї, захист прав сім'ї, її членів у родині через комплекс соціально-педагогічних послуг: підтримку, допомогу, самодопомогу, втручання, кожен з яких має свою мету і набір.

6. Система соціально-педагогічної роботи з сім'єю ЦССМ ґрунтується на розроблених теоретико-методичних основах, спрямована на роботу з різними типами сімей - клієнтами ЦССМ, на подолання кризи сім'ї, допомогу в її функціонуванні, розвитку. Вона включає системотвірний компонент системи - цільовий, компоненти, які відбивають структуру та методику роботи з сім'єю (діагностичний, мотиваційний, прогностичний, змістовий, операційний, контрольно-корекційний) та компоненти, які розкривають умови роботи з сім'єю (орієнтаційний, етичний, методичний, організаційний).

7. Було виявлено, що на початок експериментальної роботи (2001р.) рівень соціально-педагогічної роботи з сім'єю був низьким (характерний для роботи в режимі становлення ЦССМ). Проведений формувальний експеримент у 2001-2005 роках полягав у впровадженні системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю на розроблених нами теоретико-методичних основах у центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Реалізовано було всі компоненти системи. Підтвердилася загальна гіпотеза експерименту та часткові. Відзначено підвищення рівня соціально-педагогічної роботи ЦСССДМ з сім'єю: з середнього показника роботи 0,132 у 2000 р. до 0,93 за 2005 р. Якість життя сімей підвищилася: у 2000р. кризу сім'ї долали успішно 12,3% сімей - клієнтів ЦССМ, у 2005 - вже 33,4%. Соціально-педагогічний експеримент довів ефективність запропонованої системи, зробив соціально-педагогічну роботу дієвою щодо підвищення якості життя сімей - клієнтів ЦССМ.

Реалізація системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю вимагала її нового науково-методичного забезпечення. Було розроблено та видано комплекс посібників, словників, науково-методичних матеріалів та рекомендацій, статей у відомчому журналі ДЦССМ, яке відповідало розробленим нами теоретико-методичним основам дослідження і забезпечило їх упровадження в масову практику роботи всіх ЦССМ України.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів соціально-педагогічної роботи з сім'єю. Подальшої розробки вимагають методичні основи і система соціально-педагогічної роботи з сім'ями в установах освіти, виправно-трудових колоніях, притулках для дітей та жінок, службах у справах дітей, органах внутрішніх справ та ін. організаціях Актуальними лишаються проблеми соціально-педагогічної роботи з новими типами сімей (дитячими селищами, з ВІЛ-інфікованими дітьми тощо), залучення сімей до творення сімейної політики

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з сім'єю в Україні: теорія і методика: [монографія] / Ірина Миколаївна Трубавіна. - Х. : Нове слово, 2007. - 395 с.

2. Трубавіна І. М. Основы эвристической деятельности в управлении / А.В. Троцко, И.Н. Трубавина. - Х. : ХДПУ, 1998. - 219 с. - авт.: С. 3-15, 30-36, 40, 53-64, 67-120, 131-138, 175-190.

3. Трубавіна І. М. Етика соціально-педагогічної роботи з сім'єю: [ навч.-метод. посібник ] / Ірина Миколаївна Трубавіна. - К.: УДЦССМ, 2001.- 72 с. (Рекомендовано МОН України).

4. Трубавіна І. М. Теория и методика делового общения: [уч. пособ.] / А.В. Троцко, И.Н. Трубавина. - Х.: ХДПУ, 1999. - 110 с. - авт.: С. 3-8, 10-24, 40-67, 72-76.

5. Трубавіна І. М. Українські дитячі та молодіжні громадські організації / Г.В. Троцко, І. М. Трубавіна, Т.М. Хлєбнікова. - Х.: ХДПУ, 1999. - 206 с. - авт.: С. 3-23, 57-58, 83-86, 97-99, 101, 107-110, 183-184.

6. Трубавіна І. М. Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів / [Вайнола, З.Г. Зайцева, І. М. Трубавіна та ін.]; за ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової. - К.: ДЦССМ, 2000. - 260 с. - авт.: С. 11, 13, 22, 24, 31, 32, 33, 53, 54, 65, 85, 86, 120-123, 155, 157, 176, 180-182, 199, 226, 228, 232, 236..

7. Трубавіна І.М. Зміст та форми просвітницької роботи з батьками: [науково-методичні матеріали] / Ірина Миколаївна Трубавіна. - К.: УДЦССМ, 2000. - 86 с.

8. Трубавіна І.М. Методи вивчення сім'ї: [наук.-метод. матеріали] / І.М. Трубавіна, Н.А. Бугаєць. - К.: УДЦССМ, 2001. - 68 с. - авт.: С. 3-5, 7-8, 10-19, 23-26, 29-66.

9. Трубавіна І.М. Теорія і практика взаємодії сім'ї та школи: [навч. посіб.]; Трубавіна І.М., Бугаєць Н.А. /за ред. І.М. Трубавіної. - Х. : ХНПУ, 2001. - 101 с. - авт.: С. 4-6, 35-27, 30-31, 34-35, 43, 47-48, 51-53, 62-63, 65-68, 80-87, 90, 95-98.

10. Трубавіна І.М. Підготовка соціальних працівників до супроводу дитячих будинків сімейного типу: [метод. матеріали] / Ірина Миколаївна Трубавіна. - К.: ДЦССМ, 2002. - 92 с.

11. Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю: [навч.-метод. посіб.] / Ірина Миколаївна Трубавіна. - К. : ДЦССМ, 2002. - 132 с. (Рекомендовано МОН України).

12. Трубавіна І.М. Консультування сім'ї: [науково-методичні матеріали для соціальних працівників, соціальних педагогів, студентів ВНЗ] / Ірина Миколаївна Трубавіна. - К. : ДЦССМ, 2003. - (Рекомендовано МОН України).,Ч. 1. - 2003. - 88 с.

13. Трубавіна І.М. Соціальний супровід неблагополучної сім'ї: [науково-методичні матеріали] / Ірина Миколаївна Трубавіна. - К. : ДЦССМ, 2003. - 85 с.

14. Трубавіна І.М. Допомога батькам у вихованні дітей: [метод. реком. для соц. працівників] / І.М.Трубавіна, Т.В. Кравченко. - К.: ДЦССМ, 2004. - 100 с. - авт.: С. 5-8, 12, 33, 66-67, 75-76, 84, 90.

15. Трубавіна І.М. Запобігання і протидія насильству в сім'ї: [метод. реком. для соціальних працівників] / [Трубавіна І.М., Каменська О.М., Новікова І.В. та ін.]; за ред. І.М. Трубавіної. - К. : ДЦССМ, 2004. - 192 с. - авт.: С. 3-49, 74, 106-136, 154, 156-158, 178-186.

16. Трубавіна І.М. Система захисту дітей від жорстокого поводження: [навч.-мет. посіб.] / [Левченко, І.М. Трубавіна, Л.Г. Ковальчук та ін.]; за ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. - К.: Держсоцслужба, 2005. - 396 с. (Рекомендовано МОН України) - авт.: С. 8-11, 13-14, 20-23, 25-28, 58-61, 68-71, 96-98, 103-107, 114-115, 122-124, 127-129, 144-171, 173-174, 176-194.

17. Трубавіна І.М. Соціальна профілактика торгівлі людьми: [навч.-мет. посіб.] / К.Б. Левченко, І.М. Трубавіна, Т.О. Дорошок та ін.; за ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. - К. : Держсоцслужба, 2005. - 344 с. (Рекомендовано МОН України) - авт.: С. 5, 29-30, 44-52, 55-58, 70-71, 93-94, 121-123, 125-136, 138-149, 274-277.

18. Трубавіна І.М. Механізми взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у протидії жорстокому поводженню з дітьми: [навч.-мет. посіб.] / [Левченко, І.М. Трубавіна, Л.Г. Ковальчук та ін.]; за ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. - К. : Юрисконсульт. - 2005. - 452 с. - авт.: С. 12-15, 17-27, 29-30, 32-33, 37-41, 45-46, 52-76, 81-84, 90, 92-94, 119-121, 127, 129-139, 143-147, 146-188, 190-200, 209-210, 212-218, 228-229, 232-244, 246-263.

19. Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів: [навч.-метод. посіб.] / [Левченко, Л.Г. Ковальчук, І.М. Трубавіна та ін.]; за ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної, І.І. Цушка. - К.: ФОП "Купріянова", 2007. - 240 с. (Рекомендовано МОН України). - авт.: С. 9-10, 25-29, 36, 38-39, 45-53, 61-62, 64-66, 79-102,108-109.

20. Трубавіна І.М. Батьківська просвіта на сучасному етапі: світовий та вітчизняний досвід / І. М. Трубавіна // Науковий вісник Нац. аграр. ун-ту. - 2000. - № 30. - С. 247-254.

21. Трубавіна І.М. Державні національні програми про мету та зміст соціальної роботи з сім'єю / І. М. Трубавіна // Наукові записки Терноп. держ. пед. ун-ту імені В. Гнатюка. Сер. "Педагогіка". - 2000.- №8. - С. 80-84.

22. Трубавіна І.М. Аналіз застосування форм організації соціально-педагогічної роботи з сім'єю в системі центрів соціальних служб для молоді в Україні / І.М. Трубавіна // Науковий вісник Ужгород. нац. ун-ту. Сер. Педагогіка. Соціальна робота. - 2000. - Вип.3. - С. 135-141.

23. Трубавіна І.М. Методологічні аспекти підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи із сім'єю / І.М. Трубавіна // Наукові записки Кіровоград. держ. пед. ун-ту імені В. Вінниченка. Сер. Педагогічні науки. - 2001. - Вип. 32, Ч.1. - С.197-201.

24. Трубавіна І.М. Шляхи удосконалення соціально-педагогічної роботи з сім'єю / І. М. Трубавіна // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. праць. - Х. : Харк. держ. пед. ун-т, 2000. - Вип. 12. - С. 13-18.

25. Трубавіна І. М. Шляхи удосконалення змісту та засобів сімейної просвіти / І. М. Трубавіна // Педагогіка та психологія. - Х. : Харк. держ. пед. ун-т, 2001. - Вип.17. - С. 55-63.

26. Трубавіна І. М. Проблеми підвищення кваліфікації соціальних педагогів до роботи з сім'єю / І. М. Трубавіна // Теоретичні питання освіти та виховання. - К : Київ. нац. лінгв. ун-т, 2001. - № 15. - С. 31-35.

27. Трубавіна І. М. Особливості сучасного соціально-педагогічного консультування сім'ї / І. М. Трубавіна // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості: (теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді): зб. наук. праць Ін-ту проблем виховання АПН: [в 2 кн.]. - 2001. Кн.1. - 2001. - С. 202-209.

28. Трубавіна І. М. Особливості соціально-педагогічної роботи з прийомною сім'єю / І. М. Трубавіна // Наукові записки Терноп. держ. пед. ун-ту імені В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. - 2001. - № 6. - С. 59-66.

29. Трубавіна І. М. Про умови успішного виховання дітей у сім'ї / І. М. Трубавіна // Наукові записки Кіровогр. держ. пед. ун-ту імені В. Вінниченка. Сер. Пед. науки. - 2001. - Вип.39. - С. 91-95.

30. Трубавіна І. М. Форми просвітницької роботи з батьками / І. М. Трубавіна // Імідж сучасного педагога. - 2001. - № 3-4. - С. 95-98.

31. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю як наукова проблема / І. М. Трубавіна // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. праць Харк. держ. пед. ун-ту. - 2001. - Вип.15. - С. 70-78.

32. Трубавіна І. М. Проблеми роботи з конфліктними сім'ями / І. М. Трубавіна // Зб. наук. праць Сум. держ. пед. ун-ту імені А.С. Макаренка. Сер. Пед. науки. - 2001. - С. 401-411.

33. Трубавіна І. М. Технології соціально-педагогічної роботи з неблагополучною сім'єю / І. М. Трубавіна // Зб. наук. праць Полтав. держ. пед. ун-ту імені В.Г. Короленка. Сер. Пед. науки. - 2001. - Вип.6/7 (20-21). - С.49-59.

34. Трубавіна І. М. Способи і форми консультування сім'ї / І. М. Трубавіна // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. - К : Київ. нац. лінгв. ун-т, 2002. - № 19. - С. 84-88.

35. Трубавіна І.М. Системний підхід до соціально-педагогічної роботи з сім'єю / І. М. Трубавіна // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. праць Харк. держ. пед. ун-ту. - 2002. - Вип.17. - С. 118-122.

36. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з прийомними батьками / І. М. Трубавіна // Зб. наук. праць Полтав. держ. пед. ун-ту імені В.Г. Короленка. Сер. Пед. науки. - 2002. - Вип. 5/6 (26-27). - С. 22-27.

37. Трубавіна І. М. Народна педагогіка та благодійність як засоби соціально-педагогічної роботи з сім'єю / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2005. - № 1(9). - С. 37-45.

38. Трубавіна І. М. Концепція соціального супроводу сімей (у системі ЦССМ) / І. М. Трубавіна // Науковий вісник Чернівецького нац. ун-ту імені Ю. Федьковича. Сер. Педагогіка та психологія. - 2005. - Вип. 224. - С. 176-182.

39. Трубавіна І. М. До питання про розвиток сім'ї в соціально-педагогічній роботі / І. М. Трубавіна // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. научн. работ. - Киев - Москва - Одеса - Запорожье: Запорож. ин-т гос. и муницип. упр. - 2006. - Вып. 32. - С.73-80.

40. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з сім'єю як механізм реалізації соціальної політики / І. М. Трубавіна // Науковий вісник Ужгород. нац. ун-ту. Сер. Педагогіка. Соціальна робота. - 2006. - Вип. 10. - С. 120-122.

41. Трубавіна І. М. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до попередження насильства у сім'ї / І. М. Трубавіна // Вісник Житомир. держ. пед. ун-ту. Сер. Пед. науки. - 2000. - Вип. 6. - С. 23-31

42. Трубавіна І. М. До проблеми організації методичної роботи в установах-суб'єктах соціальної роботи / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2006. - № 2. - С. 5-12.

43. Трубавіна І. М. Сім'я як суб'єкт та об'єкт соціально-педагогічної роботи / І. М. Трубавіна // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2006. - Спец. вип. - С. 78-84.

44. Трубавіна І. М. Компоненти системи соціально-педагогічної роботи, орієнтованої на розвиток сім'ї (на прикладі мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді) / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2006. - № 4. - С. 5-14.

45. Трубавіна І. М. Можливості застосування зарубіжних теорій соціальної роботи щодо сім'ї в Україні / І. М. Трубавіна / Вісн. Житомир. держ. пед. ун-ту. Сер. "Педагогічні науки" : зб. наук. праць. - 2006.- Вип. 30 - С.46-49.

46. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічні підходи до роботи з сім'єю / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2007. - № 2. - С. 5-14.

47. Трубавіна І. М. Сучасні підходи до розуміння сім'ї у наукових дослідженнях / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2007. - № 1. - С. 38-48.

48. Трубавіна І. М. Теоретичний аналіз поняття "соціалізація сім'ї" для соціально-педагогічної діяльності / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2007. - № 3. - С. 5-13.

49. Трубавіна І. М. Сучасна соціально-педагогічна робота з сім'єю в Російській Федерації / І. М. Трубавіна // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені І. Франка. Сер. Педагогічні науки. - 2007. - Вип.35. - С. 123-127.

50. Трубавіна І. М. Наукові підходи до соціально-педагогічної роботи з сім'єю/ І. М. Трубавіна // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту імені М. Драгоманова. Сер. 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління. - 2007. Ч.2. - Вип.5. - С. 255-260.

51. Трубавіна І. М. Фактори розвитку сім'ї / І. М. Трубавіна // Вісник Запорізького нац. ун-ту. Сер. Пед. науки. - 2007. - № 2. - С. 201-209.

52. Трубавіна І. М. Державна сімейна політика в Україні: сутність, значення, перспективи / І. М. Трубавіна // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції, 21-22 жовтня 1999 р. - Ужгород: Ужгород. держ. ун-т, 1999. Ч.2. - 199. - С. 248-251.

53. Трубавина И.Н. Вопросы усовершенствования подготовки будущих педагогов к работе с семьей / И.Н. Трубавина // Высшая школа на пороге III тысячелетия: материалы Междунар. славянской науч. конф., 5-8 декабря 2000 г. [доклады]. - М. : Ун-т Рос. акад. образования, 2000. - С. 60-64.

54. Трубавіна І. М. Формування державної сімейної політики в Україні / І. М. Трубавіна // Удосконалення регіональних владних структур та механізмів їх функціонування шляхом використання та адаптації досвіду провідних демократичних держав світу: статті до 1 Міжнар. наук. конгресу, 26 лютого 2001 р.: зб. наук. праць Укр. акад. держ. управ. при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування": [в 6 ч.]. - Харків: Укр. акад. держ. упр., Харк. філіал, 2001. Ч.3. - 2001. - С. 22-23.

55. Трубавіна І. М. Завдання соціально-педагогічного супроводу дитячих будинків сімейного типу / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні на початку ХХІ століття: проблеми теорії і практики: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 29-30 жовтня 2002 р.: [в 2 ч.]. - К. : Нац. пед. ун-т імені М. Драгоманова, 2002. Ч.2. - 2002. - С. 58-62.

56. Трубавіна І. М. Особливості соціально-педагогічного обслуговування сімей (в системі центрів соціальних служб для молоді) / І. М. Трубавіна // Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 5-6 травня 2003 р. - Ужгород: Ужгород. нац. ун-т, "Мистецька лінія", 2003. - С. 323-325.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.