Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ У ВИЩОМУ АГРАРНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ШУСТЬ Василь Володимирович

КИЇВ - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Кабінет Міністрів України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент САТАНОВСЬКА Людмила Анатоліївна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор МАНЬКО Володимир Миколайович, Національна академія Служби безпеки України, професор кафедри професійної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент НЕСТЕРОВА Любов Володимирівна, Інститут професійно-технічної освіти АПН України, завідувач лабораторії методик професійної освіти і навчання.

Захист відбудеться 23 грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 21 листопада 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Олексюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

навчальний аграрний професійний відповідальність

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства вагомого значення набуває підготовка висококваліфікованих кадрів нового покоління для аграрного сектора економіки. Відтак, відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України у ХХI столітті, Концепції національного виховання студентської молоді та Закону України “Про освіту”, було висунено посилені вимоги до професійних і особистісних якостей випускників вищих аграрних навчальних закладів. З метою досягнення найефективнішого функціонування та подальшого входження в європейські, світові економічні структури агропромислового комплексу України увага науково-педагогічних працівників зосереджується на розвитку професійного потенціалу, формуванні високої професійної відповідальності майбутніх спеціалістів аграрного сектору економіки.

У зв'язку з цими вимогами виникла потреба дослідити процес становлення професійно значущих особистісних якостей спеціаліста-аграрника, важливою складовою частиною якого є формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника.

Актуальність означених проблем посилює низка суперечностей між:

? ускладненими вимогами до особистості спеціаліста і ступенем сформованості його професійної відповідальності, яка забезпечує успішне виконання цих вимог;

? значенням процесу формування професійно значущих якостей у системі професійної підготовки майбутнього спеціаліста-аграрника та недостатньою вивченістю педагогічної сутності цього поняття;

? необхідністю розроблення системи формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника і недостатньою розробленістю теоретико-методологічних основ та концептуальних положень її проектування;

? об'єктивною потребою участі викладачів у педагогічній підтримці майбутніх спеціалістів у формуванні професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника і не досить розробленою методикою її реалізації.

Таким чином, актуальність дослідження визначається вимогами суспільства до якості підготовки майбутніх спеціалістів-аграрників, необхідністю збільшення кількості випускників вищих аграрних навчальних закладів, які працюють за набутою в навчальному закладі спеціальністю; прагненням прискорити становлення студентів вищих аграрних навчальних закладів як активних суб'єктів навчальної та подальшої професійної діяльності, потребою формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника.

Зазначимо, останніми роками з'явилися дослідження особистості професіонала, в яких розкриваються окремі індивідуально-психологічні особливості, обумовлені формою поглибленого вивчення однієї або декількох рис особистості порівняно з цілісністю особистості. Більшість методик також спрямовано на діагностику окремих рис або їхніх комплексів.

Згідно з психолого-педагогічним напрямом розглядаються закономірності формування і розвитку відповідальності. Наукові праці психологів К.Абульханової-Славської, Б.Ананьєва, Л.Анциферової, А.Бодальова, Л.Божович, А.Деркача, А.Крупнова, Н.Рейнвальд, Д.Фельдштейна, І.Куренкова, В.Сахарової виявили закономірності і механізми процесу особистісного розвитку, дали змогу розкрити відповідальність як центральне особистісне утворення.

Соціальний аспект відповідальності майбутніх і працюючих спеціалістів набув теоретичного обґрунтування у працях Л.Архангельського, О.Плахотного, О.Слободського, Н.Івашиної, М.Губачова , М.Левківського, Є.Левченка.

У науковому доробку В.Ковальова, О.Леонтьєва, К.Муздибаєва, В.Мясищева, С.Рубінштейна, Д.Узнадзе, М.Савчина ґрунтовно розглядається психологічний аспект формування відповідальності..

Об'єктом спеціальних досліджень Т.Василевської, Г.Гаєвої, М.Станчиць, Ф.Майленової, Г.Васяновича, А.Мітькіної, Н.Соколова обрано проблеми моральної відповідальності особистості.

Історико-культурні зміни в структурі відповідальності, її значення у філософських світоглядних концепціях розглянуто в працях Т.Аболіної, Є.Бистрицького, Л.Десфонтейнес, В.Зінченко, В.Купченко.

Однак аналіз літератури з досліджуваної проблеми свідчить, що професійна відповідальність як показник професіоналізму аграрника ще не набула всебічного наукового висвітлення. Поза увагою дослідників залишилися важливі аспекти теоретико-методологічних і методичних основ формування професійної відповідальності. Попри ґрунтовність розгляду у цих працях у них не знайшли належного розкриття питання, що стосуються істотних характеристик згаданого особистісного утворення, розкриття його змісту, структурних компонентів та показників. Не визначено оптимальні педагогічні умови і принципи, які забезпечують результативність навчального процесу підчас формування цієї професійно важливої якості особистості майбутнього працівника аграрного сектора економіки.

Практика навчально-виховного процесу вищих аграрних закладів освіти потребує розроблення методичних рекомендацій щодо формування професійної відповідальності для вдосконалення професійної підготовки майбутніх спеціалістів-аграрників.

Отже, актуальність та недостатня розробленість проблеми в науковій літературі, потреба у професійно відповідальних спеціалістах-аграрниках, зумовили вибір теми дослідження: „Формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів у вищому навчальному аграрному закладі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної теми кафедри педагогіки Національного аграрного університету „Теоретичні і методичні засади застосування інноваційних педагогічних технологій при підготовці фахівців у вищих аграрних навчальних закладах ” (РК №0108U004905). У межах цієї теми автором дослідження розроблено й апробовано інноваційні методики формування професійно значущих якостей майбутніх спеціалістів вищих аграрних навчальних закладів.

Тему дисертації затверджено Вченою радою навчально-наукового Інституту земельних ресурсів, правознавства та педагогіки (протокол від 1 грудня 2004 року № 3) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 22 лютого 2005 року № 2).

Мета і завдання дослідження: Метою дослідження є теоретичне обґрунтування, експериментальна перевірка педагогічних умов і уточнення принципів, що дають змогу досягти результативності формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів у процесі професійної підготовки.

Мета дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань:

1) проаналізувати стан дослідження проблеми становлення професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників у педагогічній теорії і практиці та уточнити сутність понять “професійно значущі якості” та "професійна відповідальність" майбутнього спеціаліста-аграрника;

2) уточнити основні види відповідальності та розкрити структуру та зміст професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника;

3) з'ясувати підходи та принципи формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника;

4) обґрунтувати критерії, показники та рівні сформованості професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника;

5) визначити та експериментально перевірити педагогічні умови, що формують відповідальність майбутніх спеціалістів-аграрників;

6) розробити та впровадити в практику навчання у вищих аграрних навчальних закладах методичні рекомендації щодо формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника.

Об'єкт дослідження ? професійна підготовка майбутніх спеціалістів у вищих аграрних навчальних закладах.

Предмет дослідження - формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів в умовах вищого аграрного навчального закладу.

Методи дослідження. Для реалізації мети, вирішення поставлених завдань використано такі методи:

теоретичні: аналіз наукових джерел з проблем становлення професійно важливих якостей майбутніх спеціалістів у вищій аграрній школі для визначення ролі професійної відповідальності; порівняння, узагальнення та систематизація наукових даних; методи зіставлення та порівняння поглядів вчених на проблему формування відповідальності, щоб конкретизувати суть професійної відповідальності аграрника; синтез, моделювання проблемних ситуацій з метою виявлення наслідків безвідповідального ставлення до професійних обов'язків;

емпіричні: спостереження, бесіда (для фіксації особистісних особливостей, поведінкових реакцій випробуваних в умовах навчальної діяльності, виробничої практики); анкетування, експертна оцінка, метод ранжування, опитування, тестування, методи математичної статистики (для виявлення рівнів сформованості професійної відповідальності майбутніх спеціалістів у вищому навчальному аграрному закладі); педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) для виявлення і послідовного аналізу впливу факторів, що детермінують процес формування професійної відповідальності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

? науково обґрунтовано сутність, зміст і структуру професійної відповідальності майбутніх спеціалістів вищих навчальних аграрних закладів як професійно значущої якості особистості, яка конкретизується в готовності спеціаліста-аграрника діяти на основі усвідомлення своїх обов'язків перед суспільством, емоційного сприйняття їх та здатності передбачати наслідки своєї поведінки, відповідати за них з урахуванням суспільної оцінки цих наслідків;

? визначено й експериментально перевірено педагогічні умови процесу формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників: (формування мотивації відповідальної поведінки; професійна спрямованість майбутнього спеціаліста; педагогічна майстерність викладачів; ефективна практична підготовка майбутніх спеціалістів);

уточнено:

? такі основні види відповідальності спеціалістів аграрного сектора економіки: 1) моральна відповідальність сільськогосподарських працівників; 2) професійна відповідальність аграрника; 3) правова відповідальність працівників аграрного сектора; 4) відповідальність за довкілля, соціально-економічний розвиток сільського регіону; 5) відповідальність перед споживачами за якість та безпеку продукції;

? сутність поняття “професійно значущі якості" майбутнього спеціаліста-аграрника, які сучасне суспільство потребує від спеціалістів даної професії, і які впливають на успішність навчальної діяльності майбутнього спеціаліста, що дає йому можливість найповніше реалізувати себе, досягаючи в подальшому високої якості професійної діяльності;

? у формуванні професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника основними є принципи мотивації і проблемності, а специфічними - принципи етапності, наступності, демократизму і толерантності, раціональності і компетентності, індивідуалізації, опори на колектив;

? критерії (емоційно-оцінний; когнітивний; поведінковий) та три рівні (формально-відповідальний, виконавчо-відповідальний, ініціативно-відповідальний) сформованості відповідальності;

? значущість факторів соціального середовища у формуванні професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників: аграрного навчального закладу, засобів масової інформації, ситуації в аграрному секторі економіки;

подальшого розвитку набули:

? положення щодо вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх спеціалістів-аграрників у процесі моделювання професійно відповідальних ситуацій в умовах вищого аграрного навчального закладу.

Практичне значення дослідження полягає в організації педагогічного процесу у вищих аграрних навчальних закладах відповідно до визначених у дисертації педагогічних умов формування відповідальності в майбутніх спеціалістів, що дасть змогу поліпшити якість підготовки спеціалістів-аграрників. Теоретичні положення, висновки дослідження можуть бути використані підчас підготовки педагогів до виховної роботи з майбутніми спеціалістами-аграрниками, для розробки нових виховних технологій. Розроблені та апробовані методичні рекомендації з формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів вищих аграрних навчальних закладів дають можливість увести науково обґрунтовані корективи в навчальні та робочі програми, сприятимуть удосконаленню змісту навчально-методичних комплексів, підручників, посібників відповідного спрямування.

Результати дослідження та запропоновану методику впроваджено в навчально-виховний процес агрономічного, економічного, ветеринарного факультетів та факультету механізації сільського господарства Національного аграрного університету (довідка від 4 березня 2008 р. № 0477), Миколаївського державного аграрного університету (довідка від 2 листопада 2007 р. № 2002), Таращанського агротехнічного коледжу (довідка від 27 вересня 2007 р. № 356), Немішаєвського агротехнічного коледжу (довідка від 10 січня 2008 р. № 06).

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом участі в науково-практичних конференціях різних рівнів:

міжнародних: “Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції” ( Біла Церква, 2006); “Сучасні наукові дослідження - 2006” (Дніпропетровськ, 2006); “Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування” (Краматорськ, 2008);

всеукраїнських: “Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2006); “Психолого-педагогічні проблеми технічної творчості” (Харків-Артемівськ, 2006);

загальноуніверситетській науково-практичній конференції "Професійна освіта: теорія, досвід, проблеми" (Київ, 2009).

Публікації. Висновки та основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 11 одноосібних працях, у тому числі: 6 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 статтях у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 методичних рекомендаціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 10 додатків та списку використаних джерел (304 найменування, з них 8 - іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації становить 265 сторінок, з яких 182 - основного тексту. Робота містить 7 рисунків, 13 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, об'єкт, предмет, методи, розкрито наукову новизну, наведено дані про апробацію результатів дослідження, публікації, структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні аспекти вивчення та формування професійної відповідальності при підготовці майбутніх спеціалістів у вищому навчальному аграрному закладі” - розкрито теоретичні аспекти проблеми формування професійних якостей особистості, зокрема, професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників. У ньому висвітлено основні підходи до досліджуваної проблеми відповідальності у психологічній, філософській, соціологічній і педагогічній літературі; здійснено постановку основних напрямів дослідження.

Було обґрунтовано правомірність комплексного підходу до вивчення проблеми забезпечення сфери агропромислового комплексу України висококваліфікованими спеціалістами. Успішна робота сучасного спеціаліста-аграрника, який працює в умовах ринкових відносин, передбачає ґрунтовне володіння теоретичними знаннями, професійними уміннями і навичками; фундаментальну підготовку із соціально-гуманітарних, загальнонаукових і спеціальних дисциплін. Він має бути професійно відповідальним, вміти мобілізовувати трудові колективи на ефективне впровадження прогресивних ресурсозберігаючих, природоохоронних технологій виробництва сільськогосподарської продукції. До професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста-аграрника відносимо якості, що потрібні в діяльності фахівців даної професії, впливають на успішність навчальної діяльності, дають можливість найбільше повно реалізувати особистісний потенціал і розвиток яких забезпечує надалі високу якість професійної діяльності.

На підставі наукового аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі педагогіки і психології (Л.Грядунової, Р.Косолапова, Н.Мінкіної, А.Ореховського, К.Муздибаєва, О.Борисової, К.Климової, В.Іванникова, Л.А.Сухинської, А.Л.Слободського, Н.М.Тен, А.П.Растигєєва, А.Т.Панова, О.Плахотного, Г.Фартухової, К.Хелкама, К.Роджерса, Ф.Хайдера) було окреслено структуру та визначено такі види відповідальності, як моральна, юридична, економічна і професійна. Усі види відповідальності поєднує те, що вони є формою контролю діяльності суб'єкта на різних її етапах.

Огляд літературних джерел стосовно формування відповідальності дав можливість встановити: цю проблему розробляли М.Савчин, М.Левківський, І.Гамула, В.Мухамед'яров, Ж.Завадська, М.Губачов, М.Соколов, О.Бобкова та інші дослідники.

Встановлено, що професійна відповідальність є результатом відображення об'єктивно необхідних взаємин у колективі, які характеризуються усвідомленою особистістю необхідністю: виконувати професійні вимоги; моральний і професійний обов'язок; соціальні норми та відповідати за свої професійні дії перед собою, колегами, колективом і суспільством. Сутність відповідальності спеціаліста-аграрника полягає в готовності діяти на основі усвідомлення своїх обов'язків перед суспільством, емоційного сприйняття їх та здатності передбачати наслідки своєї поведінки, відповідати за них з урахуванням суспільної оцінки цих наслідків.

У процесі дослідження з'ясовано, що психолого-педагогічна структура професійної відповідальності спеціаліста-аграрника включає синтез практичного, інтелектуального, вольового й емоційного компонентів.

Розв'язання проблем нашого педагогічного дослідження реалізується у таких напрямках:

- пошук наукових підходів до виявлення невирішених питань і системних зв'язків у визначеному предметі нашого дослідження;

- визначення системи принципів, на основі яких здійснюватиметься: осмислення, пояснення й оцінка педагогічних фактів і подій;

- встановлення закономірностей і механізмів набуття педагогічних знань про проблему дослідження;

- формування системи методів дослідження, адекватних прийнятій нами концептуальній теоретичній базі і специфіці розв'язання проблем формування професійно значущих якостей;

- систематизація емпіричного матеріалу, побудова відповідної моделі.

Розв'язання проблеми формування відповідальності майбутнього спеціаліста ми розуміємо як виконання завдання цілеспрямованого педагогічного проектування, що включає розробку моделі формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників, реалізація якої наповнює зміст навчальної діяльності елементами майбутньої професійної діяльності.

У другому розділі - “Методика дослідження та реалізації педагогічних умов формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників ” - на основі аналізу наукових джерел, професійного досвіду визначено методологічні основи дослідження і розроблено методику дослідження формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів в умовах вищого навчального аграрного закладу. Обґрунтовано також педагогічні умови формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників і розроблено методику реалізації цих умов.

Гіпотеза дослідження полягає у твердженні, що формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників буде ефективним, якщо детермінувати якісні зрушення в мотивації відповідальної поведінки майбутніх спеціалістів, в усвідомленні ними відповідальності перед різними інстанціями та здійснювати підготовку майбутніх спеціалістів сільського господарства на основі системного забезпечення педагогічних умов становлення професійної відповідальності майбутніх спеціалістів. Це передбачає: всебічне розширення самостійності майбутніх спеціалістів у професійно орієнтованих видах практичної діяльності; індивідуальний підхід до кожного з них (з урахуванням рівня сформованості відповідальності); раціональне використання провідних видів проектованої майбутньої діяльності на заняттях з аналізу професійно-відповідальних ситуацій.

На цьому етапі дослідження встановлено рівень знань майбутніх спеціалістів, які стосуються відповідальності, прикладів безвідповідального ставлення до виконання професійних обов'язків при існуючій практиці в аграрному секторі економіки; визначено рівень сформованості в майбутніх спеціалістів-аграрників якостей, що лежать в основі професійної відповідальності майбутніх спеціалістів у вищому аграрному навчальному закладі.

Для вирішення цих задач було використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, спостереження за майбутніми спеціалістами-аграрниками в процесі виробничої практики; бесіди з майбутніми спеціалістами-аграрниками зі спеціально складених питань; аналіз випадків безвідповідальної поведінки; діагностичні ігрові завдання; кількісна і якісна обробка емпіричних даних; статистичні методи аналізу експериментальних даних.

У ході розроблення авторської технології професійно відповідальних ситуацій було використано абстрагування, конкретизацію, аналогію, теоретичне моделювання.

На завершальному етапі роботи в ході аналітичного експерименту з метою перевірки вірогідності отриманих результатів застосовувалися методи математичної статистики і комп'ютерної обробки даних.

Вивчення формування професійної відповідальності здійснено на засадах системного, особистісно-розвивального та інтегративно-діяльнісного підходів. Аналіз практики формування професійної відповідальності в майбутніх спеціалістів-аграрників засвідчив, що найбільш ефективними принципами, на яких ґрунтується досліджуваний процес є принципи: проблемності, мотивації, раціональності і компетентності, професійної спрямованості, опори на колектив, етапності.

Розроблена нами модель системи формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників (рис. 1) є схематичним відображенням формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників. Цілі формування професійно важливих якостей майбутніх спеціалістів у вищому навчальному аграрному закладі зумовлюють вибір наукових підходів до розглядуваної проблеми. Встановлені відповідно до цих підходів принципи, дидактичний зміст, критерії та рівні цієї професійно значущої якості особистості визначають завдання формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників. Вирішення даних завдань відбувається завдяки реалізації теоретично обґрунтованих педагогічних умов з урахуванням дії факторів соціально-виховного середовища і формує раціональний, емоційний, вольовий та практичний компоненти професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників.



Рис. 1. Модель формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників

Процес формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів має циклічний характер: своєчасна діагностика рівнів сформованості професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників дає змогу прийняти рішення щодо коригування становлення професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників, які, в свою чергу, визначають можливу зміну завдань.

Серед малоформалізованих методик у дослідженні використано такі, як: спостереження, бесіди (вони дають змогу зафіксувати види поведінкових реакцій, випробуваних в умовах навчальної діяльності, виробничої практики, особистісні особливості та інші характеристики). За допомогою високоформалізованих методик, а саме: тесту “Сила волі”, анкети “Мотиви відповідального ставлення до навчальної діяльності”, проективної методики “Малюнок на робочому місці через 5 років”, а також методик “Три Я”, “Рівень суб'єктивного контролю” (РСК), опитувальника для оцінення потреби в досягненні успіхів, виявлено особливості локусу контролю особистості виконано аналіз за шкалою “інтроверсія-екстраверсія”, виокремлено мотиви відповідальної поведінки майбутніх спеціалістів-аграрників у вищому навчальному аграрному закладі.

Дослідження здійснювалося в процесі безпосереднього спостереження за майбутніми спеціалістами-аграрниками в навчальній діяльності, із залученням в ролі експертів досвідчених викладачів, використанням виробничої практики, аналізу результатів тестових завдань. До критеріїв оцінювання рівня професійної відповідальності належать такі, як: емоційно-оцінний (дає змогу виявити ставлення майбутніх спеціалістів до майбутньої професійної діяльності); когнітивний (на основі якого оцінюють професійно значущі знання майбутніх спеціалістів-аграрників про суть, зміст та психологічну структуру відповідальності як якості особистості), а також поведінковий (який характеризує результати навчальної та громадської діяльності майбутнього спеціаліста) критерії. На основі вказаних критеріїв визначено рівні сформованості професійної відповідальності: формально-відповідальний, виконавчо-відповідальний, ініціативно-відповідальний.

Визначення педагогічних умов, що істотно впливають на формування професійної відповідальності, ґрунтується на факторах, професійних інтересах, які впливають на формування професійно значущих якостей майбутніх спеціалістів. Це: навчально-виховне середовище, економічна ситуація в аграрно-промисловому виробництві конкретного регіону України, успішність професіоналів-аграрників, засоби масової комунікації.

Визначено такі педагогічні умови формування відповідальності в майбутніх спеціалістів аграрних навчальних закладів: становлення мотивації відповідальної поведінки; професійна спрямованість майбутнього спеціаліста; педагогічна майстерність викладачів; ефективна практична підготовка майбутніх спеціалістів-аграрників.

Добір вправ до мотиваційного тренінгу було обумовлено необхідністю розвитку в майбутніх спеціалістів насамперед внутрішньої (пізнавальної) мотивації, мотивації досягнення, саморозвитку та соціальної ідентифікації. Певним чином було задіяно також комунікативний мотив та мотив матеріального достатку. Мета тренінгу полягала у формуванні таких мотивів відповідального ставлення до навчання, як пізнавальний, досягнення, саморозвитку, суспільно значущого, соціальної ідентифікації.

Також ми орієнтувалися на проблемно-активні методи навчання. Так, аналіз конкретних ситуацій виявлення безвідповідальності в аграрному виробництві дав змогу впливати на емоційну сферу майбутніх спеціалістів-аграрників внаслідок показу негативних наслідків безвідповідальної поведінки.

Виявлено залежність успішності професійного становлення від того, наскільки ефективна підготовка поєднується зі сприятливими умовами в колективі; від дієвості підготовки (уміння майбутніх спеціалістів застосовувати знання на практиці, орієнтуватися в складних професійних ситуаціях); від світоглядної зрілості молодого спеціаліста, його емоційно-вольової готовності брати на себе повною мірою професійну відповідальність.

У третьому розділі - “Експериментальна оцінка ефективності формування відповідальності особистості майбутнього спеціаліста-аграрника” - наводяться результати констатувального та формувального експериментів; розкриваються умови реалізації розробленої системи формування професійної відповідальності.

У процесі експериментальної роботи нами було вирішено такі завдання:

- реалізувати модель формування відповідальності в майбутніх спеціалістів вищих аграрних навчальних закладів на етапі формувального експерименту;

- виявити рівні сформованості професійної відповідальності майбутніх спеціалістів вищих аграрних навчальних закладів до і після реалізації педагогічних умов формування відповідальності;

- довести ефективність і доцільність розробленої моделі формування відповідальності майбутніх спеціалістів вищих аграрних навчальних закладів.

Констатувальний етап експерименту дав змогу встановити певну ієрархію мотивів навчання. Отримані результати свідчать, що серед майбутніх спеціалістів-аграрників яскраво виділяються чотири групи: "видатні випускники" (10%), які є орієнтиром для інших; "кар'єристи" (40%); "інфантильні" (30%), не здатні до розвитку своєї кар'єри; "сплячі" (20%).

Результати діагностичного зрізу, які засвідчують загальний рівень професійної відповідальності майбутніх спеціалістів вищих навчальних аграрних закладів України, відображено в таблиці 1. Для експериментальної перевірки педагогічних умов формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів вищих навчальних аграрних закладів нами було запропоновано:

1) методичні рекомендації стосовно формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів засобами лекційних, лабораторно-практичних, імітаційно-ігрових занять;

2) методику реалізації педагогічних умов формування професійної відповідальності (безперервна зовнішня мотивація відповідальної поведінки з поступовою трансформацією її у внутрішню; розвиток професійно-пізнавальних інтересів; створення викладачем позитивного емоційного фону на основі навчальних ситуацій).

Таблиця 1

Загальний рівень професійної відповідальності майбутніх спеціалістів

Рівень	Кількість студентів	у %
Ініціативно-відповідальний	88	15
Виконавчо-відповідальний	370	63
Формально-відповідальний	129	22

Діагностика і, відповідно, коригування рівня сформованості професійної відповідальності за емоційно-оцінним, когнітивним і поведінковим критеріями дала змогу точніше зафіксувати результати експериментальної роботи, ефективність реалізації обґрунтованих вище педагогічних умов формування відповідальності. Завдяки цьому експерти мали змогу сприйняти зворотний зв'язок, коригуючи педагогічний вплив на різних етапах експериментальної роботи. Параметрами формування професійної відповідальності було визначено: а) мотивацію відповідальної поведінки, систему знань і уявлень про відповідальність як особистісну якість; б) систему професійних умінь, досвід відповідального розв'язання проблем, готовність до самоконтролю; в) ціннісні орієнтації, особистісний сенс відповідальної поведінки; г) погляди і переконання особистості, світоглядну готовність її до відповідальності; д) моральну, психологічну, інтелектуальну, комунікативну, інформаційну готовність до відповідальної поведінки. У ході бесід з майбутніми спеціалістами-аграрниками експерти встановили обсяг знань щодо сутності та змісту професійної відповідальності її психологічної структури а також врахували рівень сформованості відповідальності в студентів контрольних і експериментальних груп. Досвідчені спеціалісти-аграрники брали участь у диспутах, у індивідуальних бесідах з студентами, на конкретних прикладах відзначали необхідність відповідального виконання професійних обов'язків, глибоко аналізували причини і наслідки безвідповідальної поведінки. Крім того, було проведено соціально-психологічні тренінги з метою оволодіння навичками доцільного спілкування, а також індивідуальні консультації, присвячені вивченню методів аутогенного тренування для відпрацювання навичок і вмінь виявляти витримку, гальмувати негативні емоції. Корисними стали аналіз конкретних конфліктних ситуацій між членами студентського колективу в контексті розглянутого питання й індивідуально-психологічна допомога окремим студентам.

Результати повторного тестування з використанням проективної методики “Намалюйте себе на уявному робочому місці через 5 років” підтвердили ефективність процесу формування професійної відповідальності за емоційно-оцінним критерієм. Для перевірки гіпотези про наявність істотної відмінності в розподілі студентів за рівнями сформованості відповідальності було застосовано критерії Вілкоксона-Манна-Уїтні і чІ. Порівняння результатів експериментальних груп після завершення експерименту показало, що емпіричне значення критерію Вілкоксона-Манна-Уїтні дорівнює 2,3991, критичне 1,96; емпіричне значення критерію чІ=6,7619, критичне значення критерію чІ=5,991. Отже, достовірність відмінностей характеристик порівнюваних вибірок спричинена реалізацією педагогічних умов формування професійної відповідальності, становить 95 процентів.

Зміни розподілу студентів досліджуваних груп за рівнями сформованості відповідальності до і після експерименту наочно зображено на рис. 2, 3.



Рис. 2. Розподіл майбутніх спеціалістів за рівнями сформованості професійної відповідальності до початку експерименту

Рис. 3. Розподіл майбутніх спеціалістів за рівнями сформованості професійної відповідальності після завершення експерименту

Аналіз результатів експерименту свідчить, що високий рівень відповідальності зріс в експериментальних групах з 20,5 до 36,7 %, а в контрольних - з 21,8 до 22,6 %, тобто відповідно на 16,2 % та 0,8 %. В експериментальних групах кількість майбутніх спеціалістів-аграрників із високим рівнем відповідальності зросла на 15,4% більше, ніж у контрольних. Однак головна відмінність виявляється при порівнянні показників, що стосуються низького рівня відповідальності, який в експериментальних групах зменшився з 25,3% до 17,7%, тобто на 8,6%, а в контрольних знизився тільки на 2,9% (з 24,8 до 21,9 %). Таким чином, отримані на завершальному етапі експерименту дані, а також результати експериментальної роботи, викладені вище, дають можливість зробити висновок про те, що гіпотеза дослідження в цілому дістала підтвердження, а запропонована система формування відповідальності є досить ефективною.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми і запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників. У ході дослідження отримано результати, що підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізовані мета й завдання дослідження дали змогу сформулювати такі висновки:

1. На основі аналізу філософської і психолого-педагогічної літератури з'ясовано, проблема формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника не набула всебічного наукового вивчення. До професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста-аграрника відносимо якості, що потрібні в діяльності фахівців даної професії, впливають на успішність навчальної діяльності, дають можливість найбільше повно реалізувати особистісний потенціал і розвиток яких забезпечує надалі високу якість професійної діяльності.

2. Встановлено, що відповідальність як категорія етики і права відображує особливе соціальне і морально-правове ставлення особистості до суспільства, яке характеризується виконанням свого морального обов'язку і правових норм; вона передбачає здатність людини свідомо виконувати певні вимоги і здійснювати встановлені перед нею завдання. Сутність професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника полягає в готовності діяти на основі усвідомлення своїх обов'язків перед суспільством, емоційного сприйняття їх та здатності передбачати наслідки своєї поведінки, відповідати за них з урахуванням суспільної оцінки цих наслідків.

3. Розкрито структуру професійної відповідальності, що складається з емоційного, вольового, інтелектуального та практичного компонентів. Істотними ознаками цієї якості є точність, пунктуальність, вірність особистості у виконанні обов'язків і її готовність відповідати за наслідки своїх дій. Професійна відповідальність пов'язується з наявністю специфічних професійних норм, що регулюють поведінку суб'єкта діяльності, і є нормами професійної етики. Ця вольова якість пов'язана з морально-ціннісною орієнтацією особистості.

4. З'ясовано, що формування відповідальності у майбутніх спеціалістів вищих аграрних навчальних закладів ґрунтується на засадах системного, аксіологічного, особистісно-розвивального підходів. Основними принципами формування відповідальності є принципи проблемності і мотивації. Специфічними принципами, спрямованими на вирішення проблеми дослідження є: принцип етапності, наступності, демократизму і толерантності, раціональності і компетентності, індивідуалізації, опори на колектив.

5. Обґрунтовано критерії (поведінковий; когнітивний; емоційно-оцінний) та виокремлено три рівні (формально-відповідальний, виконавчо-відповідальний, ініціативно-відповідальний) сформованості відповідальності. Діагностику здійснено за такими параметрами: мотивація відповідальної поведінки; система знань і уявлень про відповідальність як особистісну якість; готовність до самоконтролю; ціннісні орієнтації; особистісний сенс відповідальної поведінки; погляди і переконання особистості; моральна, психологічна, інтелектуальна, комунікативна, інформаційна готовність до відповідальної поведінки.

6. Визначено педагогічні умови формування професійної відповідальності. Це становлення мотивації відповідальної поведінки, професійна спрямованість майбутнього спеціаліста-аграрника, педагогічна майстерність викладачів, ефективна практична підготовка майбутніх спеціалістів-аграрників. Застосування методики формування професійної відповідальності дало змогу виявити залежність ефективності формування відповідальності від: емоційного усвідомлення потреби у становленні професійно значущих якостей; підвищенні рівня професійної спрямованості абітурієнтів; розширенні самостійності майбутніх спеціалістів у провідних видах діяльності; поліпшенні виховного впливу колективу; педагогічної майстерності викладачів; організації самостійної роботи майбутніх спеціалістів.

7. На етапі констатувального експерименту з'ясовано недостатній рівень сформованості професійної відповідальності майбутніх спеціалістів - аграрників; недостатню наукову обґрунтованість суті, змісту, технологій формування професійної відповідальності студентської молоді, відсутність необхідних методичних матеріалів. Відповідно, в практику навчання аграрних навчальних закладів впроваджено методичні рекомендації щодо формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника. Аналіз результатів формувального експерименту показав, що ініціативно-відповідальний рівень професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників зріс в експериментальних групах. В контрольних групах такого зростання не зафіксовано.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що визначені завдання реалізовано, мету досягнуто, покладену в основу гіпотезу підтверджено. Сукупність одержаних наукових висновків мають значення для теорії та практики підготовки майбутніх спеціалістів-аграрників.

Наукові результати дисертаційного дослідження можна застосовувати в навчально-виховному процесі аграрних навчальних закладів, оскільки вони легко інтегруються у навчально-виховний процес цих освітніх закладів. Запропонована методика реалізації педагогічних умов формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників є загально дидактичною; її можна використовувати при підготовці майбутніх спеціалістів-аграрників різних спеціальностей із урахуванням їхньої специфіки.

Для поліпшення формування професійно значущих якостей майбутніх спеціалістів-аграрників рекомендуємо:

- кураторам груп у виховній роботі використовувати “Методичні рекомендації з формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів аграрних вищих навчальних закладів”, у яких розкрито методику формування відповідальності;

- запровадити в курсі "Основи педагогіки та психології" вивчення теми: "Психолого-педагогічні основи формування відповідальності";

- передбачити проведення лекційних занять за темами: "Відповідальність як важлива професійна якість аграрника", "Основні напрямки й педагогічні умови формування та розвитку відповідальності ".

Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів в умовах вищого аграрного навчального закладу. Подальшої наукової розробки потребують такі проблеми: формування комплексу професійно значущих якостей майбутніх спеціалістів-аграрників; психологічні основи моделювання діяльності спеціаліста-аграрника; формування відповідального ставлення до навчання майбутніх спеціалістів заочної форми навчання; формування професіоналізму аграрників у системі безперервної професійної освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Шусть В.В. Класифікація відповідальності у науковій літературі / В.В. Шусть // Вісник книжкової палати. - 2006. - № 4. - С. 46-48.

2. Шусть В.В. Особливості освітньої мотивації майбутніх спеціалістів інженерних спеціальностей сільськогосподарського спрямування / В.В. Шусть // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць Української інженерно-педагогічної академії. - 2006. - № 14-15.- С. 471-479.

3. Шусть В.В. Професійна відповідальність як особистісна риса майбутніх спеціалістів-аграрників / В.В.Шусть // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2005. - Вип. 88. - С. 278-283.

4. Шусть В.В. Системний підхід до формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників / В.В.Шусть // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - 2006. - Вип. 12. Ч.2. - С. 143-150.

5. Шусть В.В. Формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників на заняттях з аналізу професійно відповідальних ситуацій / В.В.Шусть // Наукові записки: [ Зб. наукових статей / Міністерство освіти і науки України; Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова] - 2007. - Вип. LXVI (66). - С. 200-210.

6. Шусть В.В. Вплив соціального середовища на формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста-аграрника / В.В.Шусть // Проблеми освіти: Науковий збірник - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. - 2009. - Вип.58. - Ч.2. - С. 288-293.

7. Шусть В.В. Формування професійної відповідальності майбутнього спеціаліста як пріоритетний напрям діяльності аграрного внз // В.В.Шусть // Професіоналізм педагога в контексті європейського вибору України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Ялта, 2006. - Ч.2. - С. 45-46.

8. Шусть В.В. Мотивації до навчальної діяльності майбутніх спеціалістів аграрного навчального закладу // В.В.Шусть // “Сучасні наукові дослідження 2006”: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 2006. - Том 7. - С.41-43.

9. Шусть В.В. Психологічні основи формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів вищих аграрних навчальних закладів України // В.В.Шусть // Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Біла Церква, 2006. - Ч.2. - С. 117-118.

10. Шусть В.В. Методичні рекомендації з формування професійної відповідальності студентів вищих аграрних навчальних закладів / Василь Володимирович Шусть. - К.: Науково-методичний центр аграрної освіти Міністерства аграрної політики України, 2007 - 49 с.

АНОТАЦІЇ

Шусть В.В. Формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів у вищому аграрному навчальному закладі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2009.

Дослідження присвячено питанням формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів у вищому аграрному навчальному закладі.

Доведено, що професійна відповідальність спеціаліста-аграрника полягає в готовності діяти на основі усвідомлення своїх обов'язків перед суспільством, емоційного сприйняття їх та здатності передбачати наслідки своєї поведінки, відповідати за них з урахуванням суспільної оцінки цих наслідків. Обгрунтовано принципи мотивації та проблемності, фактори та педагогічні умови формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників: становлення мотивації відповідальної поведінки, професійна спрямованість, педагогічна майстерність викладачів, ефективна практична підготовка. Визначено критерії, показники і рівні професійної відповідальності.

Запропоновано систему формування професійної відповідальності майбутніх спеціалістів-аграрників, ефективність якої обґрунтовано теоретично й підтверджено практично.

Ключові слова: професійна відповідальність, фактори соціального середовища, педагогічні умови формування професійної відповідальності, рівні мотивації відповідальної поведінки, професійно-відповідальна ситуація.

Шусть В.В. Формирование профессиональной ответственности будущих специалистов в высшем аграрном учебном заведении. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины. - Киев, 2009.

Диссертационное исследование посвящено вопросам формирования профессиональной ответственности будущих специалистов в высшем аграрном учебном заведении и разработки системы формирования профессиональной ответственности в учебных заведениях аграрного образования.

Решение исследуемой проблемы позволяет преодолеть противоречия между: возрастающими современными требованиями к профессиональному уровню подготовки специалиста-аграрника и недостаточным уровнем его профессиональной ответственности; необходимостью качественной подготовки специалиста и уровнем организации учебного процесса в высшей аграрной школе.

Определена сущность понятия "профессионально значимые качества специалиста-аграрника".

Конкретизированы основные виды ответственности специалистов аграрного сектора экономики: 1) моральная ответственность сельскохозяйственных работников; 2) профессиональная ответственность аграрника; 3) правовая ответственность работников аграрного сектора; 4) ответственность за окружающую среду, за социально-экономическое развитие сельского региона; 5) ответственность перед потребителями за качество и безопасность продукции.

На основании анализа научно-педагогической литературы обосновано научную сущность, содержание и структуру профессиональной ответственности студентов высших учебных аграрных заведений как профессионально значимого качества личности, конкретизирующейся в готовности специалиста-аграрника действовать на основе осознания своих обязанностей перед обществом, эмоционального их восприятия и способности предусматривать последствия своего поведения, отвечать за них с учетом общественной оценки этих последствий. Кроме того, разработаны и экспериментально проверены педагогические условия процесса формирования профессиональной ответственности будущих специалистов- аграрников: 1)формирование мотивации ответственного поведения; 2)профессиональная направленность специалиста; 3)педагогическое мастерство преподавателей; 4)эффективная практическая подготовка студентов.

Обоснованы принципы, факторы и педагогические условия формирования профессиональной ответственности студентов-аграрников.

В диссертации обоснована методика диагностики профессиональной ответственности студентов-аграрников: определены критерии, показатели, охарактеризованы уровни профессиональной ответственности (формально-ответственный, исполнительно-ответственный, инициативно-ответственный).

Констатирующим исследованием был установлен недостаточный уровень профессиональной ответственности студентов-аграрников, что обусловило необходимость построения целенаправленной модели ее формирования.

Для повышения уровня профессиональной ответственности студентов-аграрников разработана и внедрена в практику работы высших аграрных учебных заведений модель формирования профессиональной ответственности студентов-аграрников, включающая цель, подходы, принципы, содержание, задачи, педагогические условия формирования профессиональной ответственности студентов-аграрников.

Установлено, что лучшему усвоению знаний о структуре профессиональной ответственности способствовало внедрение интерактивных технологий обучения: проблемных, имитационно-игровых.

В исследовании были использованы системный, аксиологический, индивидуально-развивающий подходы.

Доказано, что существенным фактором влияния на становление профессионально важных качеств студентов является педагогическая практика, позволяющая будущим специалистам-аграрникам овладевать профессиональным мастерством.

Для экспериментальной работы автором разработаны методические рекомендации по формированию профессиональной ответственности студентов-аграрников.

Анализ результатов экспериментальной работы свидетельствует, что по всем критериям значения показателей в экспериментальных группах выше, чем в контрольных. Количественные и качественные результаты формирующего эксперимента подтверждают эффективность реализации педагогических условий формирования профессиональной ответственности студентов-аграрников.

Математически проверка уровня готовности респондентов экспериментальных групп между показателями готовности до и после формирующего эксперимента была произведена с помощью критерия Вилкоксона-Манна-Уитни и критерия чІ.

Диссертационным исследованием определены перспективы дальнейшего научного поиска, касающегося формирования комплекса профессионально важных качеств личности студентов-аграрников.

Предложена система формирования профессиональной ответственности студентов-аграрников, эффективность которой обоснована теоретически и подтверждена практически.

Ключевые слова: профессиональная ответственность, факторы социальной среды, педагогические условия формирования профессиональной ответственности, уровни мотивации ответственного поведения, профессионально ответственная ситуация.

...