Організація науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

УДК 373.51

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Організація науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Васильєва Світлана Олександрівна

Харків 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Провідним принципом державної освітньої політики України, накресленим у “Національній доктрині розвитку освіти”, визначено принцип єдності освіти і науки, реалізація якого передбачає концентрацію сил і ресурсів на підготовці молодих науковців-дослідників як пріоритетній стратегічній меті освіти, створення науково-інформаційного поля для дітей, молоді і всього активного населення, інтенсифікацію наукових досліджень у закладах освіти, підтримку і стимулювання здібної молоді, формування змісту освіти на основі новітніх наукових та технологічних досягнень. Така спрямованість сучасної освіти, що зумовлена необхідністю підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців різних галузей науки, техніки, виробництва, відбита у низці державних документів: законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Концепції національного виховання” та ін. Одним із провідних шляхів реалізації накреслених у них положень є організація науково-дослідної діяльності школярів загальноосвітніх навчальних закладів.

Про актуальність проблеми організації науково-дослідної діяльності учнів на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і практики свідчить увага вчених до вирішення пов'язаних з нею питань. Так, теоретичні основи науково-дослідної діяльності розробляли Л. Байкова, В. Воробйова, Л. Гребенкіна, І. Зимня, Н. Кушнаренко, Л. Левченко, А. Лудченко, Г. Примак, М. Романова, Ю. Туранов, В. Уруський, В. Шейко, О. Щербаков та інші вчені. В їхніх роботах висвітлюється сутність науково-дослідної діяльності, розглядаються її основні компоненти, аналізуються питання оцінювання результатів такої діяльності. Особливості науково-дослідної діяльності учнів вивчали В. Андреєв, Л. Даниленко, О. Кинаст, І. Кущенко, М. Литвин, М. Салміна, І. Соха, Н. Федорова та інші. В аспекті розробки теоретико-методичних засад функціонування загальноосвітніх навчальних закладів організацію науково-дослідної діяльності педагогів та учнів досліджували О. Василенко, Ю.Васильєв, А. Єрмола, Ю. Конаржевський, В. Лізінський, Л. Москалець, М. Поташник та інші. У цих роботах закладено теоретичні основи та висвітлено методичні питання організації науково-дослідної діяльності педагогів та учнів. Проте в сучасних літературних джерелах бракує інформації щодо науково-дослідної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а існуючі праці не вирішують у комплексі питання науково-методичного обґрунтування етапів та способів організації науково-дослідної діяльності школярів.

Вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про наявність низки перешкод в організації науково-дослідної діяльності учнів, серед яких слід назвати такі: відсутність єдиної нормативно-методичної бази; низький рівень підготовки вчителів та учнів середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступеня до науково-дослідної діяльності; недостатнє матеріально-технічне й методичне її забезпечення. Тому можливості загальноосвітніх закладів щодо організації зазначеної діяльності учнів залишаються реалізованими лише частково. Через це виникає суперечність між необхідністю вдосконалення процесу організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах і недостатньою розробленістю способів, які є науково обґрунтованими, дієвими, придатними до практичної реалізації, підготовленими з урахуванням етапного характеру такої діяльності.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об'єктивні соціально-педагогічні потреби виховання молодих науковців-дослідників зумовили доцільність цього дослідження і дали підстави для визначення його теми: “Організація науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукової роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди як складник дослідження “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (РК № 1-20 0199 004104). Тему затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 4 від 25.10.2002 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології Академії педагогічних наук України (протокол № 8 від 29.10. 2002 р.).

Об'єкт дослідження - науково-дослідна діяльність школярів.

Предмет дослідження - етапи організації науково-дослідної діяльності старшокласників та способи їх реалізації у науковому товаристві загальноосвітнього навчального закладу.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка етапів організації науково-дослідної діяльності старшокласників та способів їх реалізації у науковому товаристві загальноосвітнього навчального закладу.

У ході дослідження було зроблено припущення про те, що успішність організації науково-доcлідної діяльності старшокласників у науковому товаристві загальноосвітнього навчального закладу забезпечується впровадженням розробленої моделі, яка вміщує мету, зміст кожного етапу, а також способи їх реалізації, що сприятиме формуванню в учнів знань та вмінь з науково-дослідної діяльності, розвитку їхніх творчих здібностей.

Відповідно до об'єкта, предмета та мети дослідження визначено основні його завдання:

1. Уточнити на основі аналізу літературних джерел з педагогіки, психології, філософії поняття “науково-дослідна діяльність учнів”, розкрити її функції та структуру.

2. Визначити особливості організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах.

3. Розробити і експериментально перевірити етапи організації науково-дослідної діяльності старшокласників у наукових товариствах загальноосвітніх навчальних закладів та способи їх реалізації, поєднані у модель такої організації.

4. Виявити педагогічні умови успішної підготовки вчителів до організації науково-дослідної діяльності учнів.

5. Розробити методичні рекомендації для вчителів і старшокласників щодо організації науково-дослідної діяльності старшокласників у наукових товариствах та програму цієї організації.

Методологічну і теоретичну основи дослідження становлять: теорія наукового пізнання, філософське положення щодо взаємозв'язку і взаємозумовленості явищ і процесів матеріального світу; основні положення системного та діяльнісного підходів.

У визначенні теоретичних основ дослідження провідними були: загальна психолого-педагогічна теорія діяльності (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна); концепції: творчого розвитку особистості (В. Рибалка, С. Сисоєва, Т. Сущенко, М. Лазарєв), здійснення наукового дослідження (В. Андреєв, Л. Даниленко, Т. Дмитренко, О. Кинаст, Н. Кушнаренко, І. Кущенко, М. Литвин, М. Салміна, І. Соха, Н. Федорова, Т. Царюк, В. Шейко), організації та управління загальноосвітньою школою (О. Василенко, Б. Вульфов, А. Єрмола, Ю. Конаржевський, В. Лізінський, Б. Лихачов, Л. Москалець, М. Поташник та інші).

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань, отримання вірогідних даних і перевірки гіпотези було застосовано комплекс методів педагогічного дослідження:

- теоретичні: аналіз літературних джерел та передового досвіду організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, синтез та узагальнення здобутих результатів з метою визначення основних понять і встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми, а також моделювання етапів та відповідних способів організації науково-дослідної діяльності; прогнозування впливу розробленої програми на ефективність організації науково-дослідної діяльності учнів загальноосвітнього навчального закладу;

- емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) з метою перевірки висунутої гіпотези; спостереження, самооцінювання, бесіди, анкетування, тестування, опитування, вивчення документації загальноосвітніх навчальних закладів з питань організації науково-дослідної діяльності учнів для виявлення результативності експериментальної роботи;

- статистичні: методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу отриманих у ході дослідження даних.

Експериментальна база дослідження. Педагогічний експеримент відбувався протягом 2002-2006 рр. на базі загальноосвітніх навчальних закладів Ленінського району м. Харкова: № 13, 57, 67, 87, 126, 152. У педагогічному експерименті взяли участь 110 вчителів та 837 учнів.

Організація дослідження: на початку дослідження (2000-2001 рр.) проаналізовано філософські, психолого-педагогічні джерела, нормативні та програмно-методичні документи Міністерства освіти і науки України, досвід педагогів-практиків з організації науково-дослідної діяльності учнів у різних типах загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова. На підставі накопичених даних було визначено проблему, об'єкт та предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, мету, завдання, обґрунтовано методологічні засади, конкретизовано основні поняття щодо досліджуваної проблеми, виявлено і теоретично обґрунтовано етапи організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі. Відповідно до визначених етапів розроблено способи організації такої діяльності, які дістали відображення в програмі “Організація дослідної діяльності старшокласників у наукових товариствах”.

Наступний крок дослідження (2002-2003 рр.) був присвячений здійсненню педагогічного експерименту, в ході якого було перевірено розроблені етапи та відповідні способи організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах.

Наприкінці дослідження (2004-2006 рр.) визначено ефективність експериментально-дослідної роботи, проаналізовано й узагальнено експериментальні дані. Систематизовано дослідницький матеріал, завершено написання та оформлення дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше науково обґрунтовано та експериментально перевірено етапи організації науково-дослідної діяльності старшокласників у наукових товариствах загальноосвітніх навчальних закладів (мотиваційно-підготовчий, змістово-процесуальний, аналітико-корекційний), що дістало відображення в запропонованою автором моделі такої організації, розкрито зміст функцій науково-дослідної діяльності учнів (виховна, освітня, креативна, комунікативна, самореалізації);

- уточнено способи організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до етапів її здійснення;

- конкретизовано поняття “науково-дослідна діяльність учнів” з позиції результативності такої діяльності для учнів та педагогічні умови успішності підготовки вчителів до здійснення такої діяльності (соціальні; психологічні; організаційні; професійно-педагогічні);

- подальшого розвитку набуло поняття “організація науково-дослідної діяльності старшокласників”, яке полягає в необхідності додержання вчителями мети, змісту, форм та способів організації такої діяльності на кожному із зазначених етапів.

Практичне значення здобутих результатів дослідження визначається тим, що на основі аналізу теоретичного матеріалу та практичного досвіду організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах розроблено методичні рекомендації для вчителів з підготовки учнів до науково-дослідної діяльності, що дістало відображення в програмі “Організація дослідної діяльності старшокласників у наукових товариствах”, яка пройшла дослідно-експериментальну перевірку у загальноосвітніх навчальних закладах Ленінського району м. Харкова № 13, 126, 152 (довідки про впровадження: №161 від 10.03. 2006; №106 від 03.03.2006р.; №56 від 10.03.2006р.) і може використовуватися в процесі організації науково-дослідної діяльності старшокласників у наукових товариствах загальноосвітніх навчальних закладів.

Матеріали дослідження можуть бути використані в школі для проведення психолого-педагогічних семінарів, засідань педагогічної ради, в системі підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл, а також викладачами педагогіки в закладах освіти різного рівня і студентами під час вивчення курсів “Педагогіка”, “Основи наукових досліджень”, “Основи педагогічної майстерності” тощо.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень дослідження забезпечено теоретичним і методологічним обґрунтуванням вихідних даних, використанням комплексу методів дослідження, адекватних предметові, меті та завданням, експериментально-дослідною перевіркою висунутої гіпотези, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, можливістю відтворення експерименту.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедр загальної педагогіки та соціальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2000-2006 рр.), на засіданні методичної ради Ленінського району м. Харкова (2002 р.), на засіданні педагогічних рад та методоб'єднань шкіл № 13, 57, 67, 87, 126, 152 Ленінського району м. Харкова (2000-2004 рр.), на методичній раді та конкурсі авторських програм Харківського обласного науково-методичного інституту післядипломної освіти (м. Харків, 2002-2003 рр.), на Міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях: “Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (м. Харків, 2003 рр.), “Методологія сучасних наукових досліджень” (м. Харків, 2003р., 2006р.), “Як нам упорядкувати нашу вищу школу” (м. Харків, 2002 р.), “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (м. Харків, 2002 р.), на науково-практичній конференції молодих науковців (м. Харків, 2002 р.), на засіданні круглого столу Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди “Питання валеологічної освіти педагогічних працівників” (м. Харків, 2005 р.) та “Соціалізація дітей з особливими потребами в сім'ї та навчальному закладі”(м. Харків, 2006 р.).

Особистий внесок автора в працях, написаних у співавторстві, полягає у висвітленні організаційно-методичних питань щодо підготовки учнів до науково-дослідної діяльності.

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 15 публікаціях автора: 12 статей одноосібних, з них 6 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (206 найменувань), додатків (А-С), 22 таблиць, 1 рисунка, 6 формул. Загальний обсяг роботи - 247 сторінок (основний зміст дисертації викладено на 177 сторінках, додатки - на 52 сторінках, таблиці розміщено на 8 сторінках).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено дані стосовно апробації, впровадження та публікацій результатів наукового пошуку.

У першому розділі “Теоретичні основи організації науково-дослідної діяльності школярів” на основі аналізу науково-педагогічних джерел щодо сутності понять “діяльність”, “творча діяльність”, “організація”, “управління” та з питань організації науково-дослідної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі було уточнено поняття “науково-дослідна діяльність учнів”, розглянуто її структуру, визначено функції (виховна, освітня, креативна, комунікативна, самореалізації), розкрито основи організації такої діяльності.

Установлено, що науково-дослідній діяльності учнів притаманні ознаки будь-якої діяльності (цілеспрямованість, суб'єктно-об'єктні відношення, просвітній характер, предметність, продуктивність) і творчої діяльності (спрямованість на обґрунтування нових ідей та набуття нових знань і вмінь). У дисертації схарактеризовано особливості науково-дослідної діяльності (спрямованість на пізнання навколишнього світу із застосуванням наукових методів, наявність чітко визначеної структури, певного, як правило, суб'єктивно нового результату). Це дозволило уточнити поняття “науково-дослідна діяльність учнів”, яка розглядається як творча діяльність, спрямована на дослідження учнем навколишнього світу з метою перевірки висунутої гіпотези, що сприяє відкриттю нових для себе знань, набуттю дослідницьких умінь, збагаченню особистісного досвіду. Така діяльність вимагає від учителя спеціальної організації роботи учнів, що реалізується як функція управління, яка включає вивчення стану питання, виявлення кінцевої мети та комплексу робочих завдань, підготовку, розробку змісту, форм, методів майбутньої діяльності, постановку завдань перед виконавцями, створення робочого настрою, надання за необхідності допомоги (Ю. Васильєв, Т. Дмитренко, М. Поташник та інші).

Аналіз наукових праць та нормативних документів з питання організації науково-дослідної діяльності учнів, а також вивчення досвіду сучасних загальноосвітніх навчальних закладів засвідчують, що у шкільній системі така діяльність, переважно, реалізується в науковому товаристві, яке є нижчою ланкою системи Малої академії наук. У роботі наведено дані про роль суб'єктів, які впливають на реалізацію науково-дослідної діяльності учнів у наукових товариствах загальноосвітніх навчальних закладів (директор, науково-методична рада, заступник директора з науково-методичної роботи, творчі групи вчителів), розглянуто їхні функції. Виявлено варіативність організації науково-дослідної діяльності учнів залежно від типу загальноосвітнього навчального закладу. Так, організаційна структура середньої загальноосвітньої школи відрізняється від структур ліцеїв та гімназій, у яких науково-дослідна діяльність організована на більш високому рівні. Визначено, що в ліцеях та гімназіях на адміністративному та вчительському рівнях структура є складнішою, має більшу кількість суб'єктів управління такою діяльністю учнів, а саме: на адміністративному рівні є заступники директора з дослідно-експериментальної та науково-методичної роботи; на вчительському - науковий керівник, експертні ради, малі педагогічні ради і ради предметних кафедр, тимчасові творчі колективи, творчі лабораторії вчителів. На учнівському рівні в гімназіях та ліцеях створюються органи учнівського самоуправління (учнівські та батьківські ради), діє розширена мережа факультативів, консультаційних центрів, студій, клубів, гуртків з організації науково-дослідної діяльності учнів. Такі організаційні структури різноманітних навчальних закладів мають певні відмінності. Отже, аналіз роботи 34 загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова переконує, що порівняно з середньою загальноосвітньою школою в ліцеях та гімназіях організація науково-дослідної роботи учнів перебуває на більш високому рівні завдяки наявності в їх структурі нових суб'єктів управління, розвитку учнівського самоуправління, тісній співпраці з різноманітними соціальними інститутами, зокрема вищими навчальними закладами тощо.

Аналіз наукових праць Є. Кабанова-Меллер, М. Менчинської, Н. Недодатко та урахування структури науково-дослідної діяльності (виявлення невідомого, постановка проблеми, вибір теми, обґрунтування актуальності, а також новизни обраної теми, виокремлення предмета та об'єкта дослідження, постановка мети і завдань тощо), дало змогу схарактеризувати п'ять груп науково-дослідних умінь учнів, а саме: інтелектуальні (уміння виділяти головне; аналізувати; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; узагальнювати; робити висновки); проектувальні (уміння розробляти необхідні засоби; планувати дослідження; оцінювати індивідуальні можливості); конструктивні (уміння відбирати необхідні дослідницькі прийоми для кожного етапу дослідження; виділяти головне для кожного конкретного завдання, що вивчається; переробляти дослідну роботу в разі потреби; передбачати результати дослідження та порівнювати їх з уже набутими в науці результатами); комунікативні (уміння встановлювати творчі відносини з іншими учнями та керівниками робіт; доводити здобуті результати до аудиторії; вислуховувати інших, ставити запитання; відстоювати власну точку зору); організаторські (уміння раціонально організовувати свою діяльність; вчасно виконувати поставлені завдання; самоорганізовувати діяльність).

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури та шкільної документації дав змогу зробити висновок, що для ефективної організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах необхідно розробити систему поетапного застосування способів організації такої діяльності. науковий дослідний діяльність старшокласник

У другому розділі “Експериментальна робота з організації науково-дослідної діяльності школярів” висвітлено загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, методи і хід дослідження, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження протягом 2002-2006 рр. проведено педагогічний експеримент на базі загальноосвітніх навчальних закладів різних типів м. Харкова. До експериментальної групи входили: навчально-виховний комплекс (НВК) №152 (учні Е1, n=35; вчителі Е1у, n=10 осіб), ЗОШ №126, (учні Е2, n=22; вчителі Е2у, n=12 осіб), ЗОШ №13 (учні Е3, n=30; вчителі Е3у, n=32 особи). До складу контрольної увійшли: НВК №87 (учні К1, n=33; вчителі К1у, n=10 осіб), ЗОШ №67 (учні К2, n=21; вчителі К2у, n=13 осіб), ЗОШ №57 (учні К3, n=32; вчителі К3у, n=33 особи). Для виявлення ставлення учнів до науково-дослідної роботи, вивчення їхнього творчого рівня додатково опитано учнів 9-11 класів, які не були членами наукових товариств: НВК №152 - 98 осіб, ЗОШ №126 - 110 осіб, ЗОШ №13 - 104 особи; НВК №87 - 102 особи; ЗОШ №67 - 128 осіб; ЗОШ №57 - 122 особи.

На основі вивчення стану організації науково-дослідної діяльності учнів у наукових товариствах експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, на констатувальному етапі експерименту, дійшли висновку, що ефективність застосування розроблених етапів організації науково-дослідної діяльності учнів та способів їх реалізації залежить від підготовки вчителів до такої діяльності. Методами спостереження, аналізу та анкетування було встановлено, що зазначена підготовка потребує створення певних педагогічних умов, а саме: соціальних (забезпечення необхідної матеріальної бази для організації науково-дослідної діяльності; надання можливостей для регулярного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, самоосвіти); психологічних (надання підтримки творчої ініціативи; прагнення вчителів до професійного зростання; створення сприятливого емоційно-психологічного клімату в педагогічному колективі, прагнення вчителів до використання педагогічних інновацій); організаційних (залучення учителів до самостійної науково-дослідної діяльності; формування системи заохочення педагогічних кадрів до підвищення рівня загальної, педагогічної та методологічної культури; впровадження науково-дослідних методів у навчально-виховний процес; проведення додаткових занять для вчителів; забезпечення у навчальному закладі чинників, що сприяють науково-дослідній діяльності, наприклад, наукового товариства); професійно-педагогічних (наявність високої культури: професіоналізму вчителів, їхньої педагогічної майстерності; організації на достатньому рівні науково-методичної роботи вчителів та постійне посилення методичного забезпечення їхньої діяльності; наявність творчого підходу до роботи, прагнення займатися науково-дослідною діяльністю та досягати значених результатів праці).

У ході формувального експерименту здійснювалась експериментальна перевірка розроблених етапів (мотиваційно-підготовчого, змістово-процесуального та аналітико-корекційного) реалізація яких забезпечувалась впровадженням відповідних способів такої організації.

Мотиваційно-підготовчий етап було спрямовано на заохочення учнів до здійснення науково-дослідної діяльності, створення ситуацій, що сприяють розвитку в них науково-дослідного інтересу, формування потреби у дослідній діяльності. На цьому етапі застосовуються такі способи організації науково-дослідної діяльності учнів: уведення посади наукового консультанта, просвітницька робота з учнями, вчителями і батьками; показ учням позитивних сторін занять науково-дослідною роботою; демонстрація виконаних наукових розробок учнів; переконання учнів у тому, що бути членом наукового товариства - це престижно; розповсюдження символіки товариства; проведення відкритих засідань шкільного наукового товариства.

Змістово-процесуальний етап безпосередньо передбачав: ознайомлення учнів з основами науково-дослідної діяльності шляхом проведення індивідуальних консультацій, лекцій; підготовку рефератів, наукових повідомлень; проведення диспутів, діалогів, співбесід. Включенню школярів у пізнавальну діяльність на семінарських та практичних заняттях сприяли пізнавально-розвивальні ігри: “Проблема як вона є”, “Очищення від тривіальних рішень”, “Виклад поглядів нефахівцю”, “Тілмаг”, “Морфологічний аналіз”, “Естафетні питання”, “Анонімний мозковий штурм”, “Семикратний пошук”, “Чотири види аналогій”, “Я - дослідник”, “Тріада”, а також використання алгоритмів, евристичних приписів; досліди; експедиції. Результатом проведеної роботи було формування в учнів науково-дослідних знань та вмінь, розвиток їхніх творчих здібностей.

Аналітико-корекційний етап полягав у стимулюванні школярів до аналізу, оцінки та корекції результатів власної науково-дослідної діяльності. З цією метою проводились конкурси-захисти учнівських наукових робіт, кращі з яких були представлені на районний, обласний та всеукраїнський конкурси Малої академії наук й наукові конференції; автори досліджень брали участь у турнірах, олімпіадах, доповідях у класах, учні-переможці були нагородження грамотами, подарунками, преміями, кубком знань.

На підставі аналізу здобутих даних констатувального, формувального та контрольного експериментів було встановлено, що середній показник знань учнів з науково-дослідної діяльності, який оцінювався за допомогою інформаційних змістовних елементів тексту в контрольних групах на початку та наприкінці експерименту, залишився майже незмінним, в той час як в експериментальній групі він зазнав змін. Аналізуючи емпіричні дані щодо розподілу учнів за рівнями знань, можна стверджувати, що наприкінці експерименту на низькому рівні залишилося 32,6% (28) учнів контрольних груп, тоді як в експериментальній групі на низькому рівні було лише 6,9% (6) учнів. На середньому рівні - відповідно Е - 25,3% (22) та К - 32,6 (28) учнів; відносно високий та високий рівень знань здобули 29% (25) учнів та 5,8 % (5) учнів контрольної групи, та 51,7% (45) учнів і 16,1% (14) учнів експериментальної групи. Отримані дані свідчать про значне переважання в експериментальній групі учнів, що мають відносно високий та високий рівні знань у той час, як у контрольній групі домінують учні з низьким та середнім рівнями знань, що підтверджує факт здобуття учнями експериментальної групи досить суттєвих знань з науково-дослідної діяльності.

Аналізуючи отримані дані стосовно рівня оволодіння учнями науково-дослідними вміннями, можемо стверджувати, що незважаючи на приблизно однакові дані на констатувальному етапі експерименту, збільшились показники в учнів експериментальної групи (так, контрольна група отримала приріст 0,04 бала, а експериментальна - 0,15 балів). Детальніше результати педагогічного експерименту наведено в табл.2.

У ході експериментального дослідження доведено ефективність запропонованих етапів організації науково-дослідної діяльності учнів та способів їх реалізації. Отже, гіпотезу дослідження підтверджено, всі завдання виконано.

Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. Науковий аналіз літератури з філософії, педагогіки, психології, наукознавства дозволив уточнити термін "науково-дослідна діяльність учнів", що розглядається нами як творча діяльність, спрямована на дослідження навколишнього світу з метою перевірки певного припущення, яке сприяє відкриттю нових для себе знань, набуттю дослідницьких умінь, збагаченню особистісного досвіду.

Обґрунтовано структуру науково-дослідної діяльності учнів (виявлення невідомого, постановка проблеми, вивчення стану проблеми в науці, вибір теми, обґрунтування актуальності, новизни обраної теми, виділення предмета, об'єкта дослідження, постановка мети і завдань, висунення гіпотези, вибір методів, складення першого варіанту плану дослідження, створення необхідних умов для праці, збирання матеріалу, розробка плану проведення експерименту, експериментальна перевірка гіпотези, обробка даних, здобуття результату, додаткове збирання матеріалу, оцінка ефективності дослідження, формулювання висновків, остаточне формулювання назв розділів, підрозділів, коригування мови та стилю, оформлення списку використаних літературних джерел, підготовка доповідей, тез, статей), встановлено її функції (освітня, комунікативна, виховна, самореалізації).

2. Визначено особливості організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах, а саме: підготовка учнів до науково-дослідної діяльності розпочинається під час навчання і залежить від організації навчального процесу конкретного загальноосвітнього закладу; реалізується у позанавчальній діяльності в шкільних наукових товариствах, які є нижчою ланкою у системі Малої академії наук; побудована на власному інтересі та бажанні учнів здійснювати наукові дослідження; потребує додаткової підготовки вчителів; має етапний характер.

3. Розроблено етапи організації науково-дослідної діяльності учнів: мотиваційно-підготовчий, змістово-процесуальний, аналітико-корекційний та способи їх реалізації, що були поєднані в модель організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах, експериментальна перевірка якої дозволила дійти висновків, що обґрунтовані етапи та способи суттєво вплинули на зміни рівня науково-дослідних знань, умінь, формування креативності учнів експериментальної групи та характер їхніх взаємин, тоді як ці показники в контрольній групі не зазнали суттєвих змін. Так, на підставі вивчення змін рівня знань учнів було відзначено, що приріст середнього показника групи по ІЗЕТ на контрольному етапі експерименту складав: Е1 - 2,5; Е2 - 2,8; Е3 - 3,8; К1 - 0; К2 - 0,8; К3 - 0,1. Приріст середньої оцінки за контрольну роботу дорівнював: Е1 - 4,4; Е2 - 3,6; Е3 - 3,6; К1 - 1,4; К2 - 2,1; К3 - 1,71. Аналіз цих змін рівня креативності учнів свідчить про наявність такого приросту: Е1 - 1,4; Е2 - 1,2; Е3 - 2,4; К1 - 0,4; К2 - 0,3; К3 - 0,5. Порівняльний аналіз результатів педагогічного експерименту підтверджує педагогічну ефективність упровадження розроблених способів організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі.

4. У ході експериментальної роботи виявлено низку педагогічних умов підготовки вчителів до впровадження у практику розроблених етапів та способів їх реалізації, а саме: соціальні (створення системи стимулів, матеріальної бази тощо); психологічні (створення сприятливого емоційно-психологічного клімату, забезпечення підтримки творчої ініціативи, прагнення до професійного росту); організаційні (залучення вчителів до науково-дослідної діяльності, проведення додаткових занять для вчителів тощо); професійно-педагогічні (наявність високого рівня професіоналізму, педагогічної майстерності; прагнення до досягнення значних результатів праці).

5. Розроблено методичне забезпечення організації науково-дослідної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у вигляді навчально-методичного посібника “Наукові дослідження школярів ” та програм “Організація дослідної діяльності старшокласників у наукових товариствах”, “Основи наукових досліджень”.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітньому закладі. Перспективними є дослідження питань профільної підготовки учнів до науково-дослідної роботи, розробки відповідних програм та методичного забезпечення для вчителів та учнів.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

Васильєва С.О. Сутність науково-дослідної діяльності учнів // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. - Вип.18. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2002. - С.27-30.

Васильєва С.О. Проблема організації науково-дослідної діяльності у школі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Вип. 4. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2002. - С.33-42.

Васильєва С.О. Підготовка учнів до науково-дослідної діяльності // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Вип. 20. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2002. - С.45-50.

Васильєва С.О. Історія та сучасний стан діяльності наукових товариств учнів на Харківщині // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. - Вип. 21. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2004. - С.22-29.

Васильєва С.О. Експериментальне дослідження способів організації науково-дослідної діяльності старшокласників // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Вип. 31. - Київ-Запоріжжя, 2004. - С.86-89.

Васильєва С.О. Факультативний курс як один із способів організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Вип. 24. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2003. - С.87-94.

Васильєва С.О. Організація дослідної діяльності старшокласників у наукових товариствах: Програма для вчителів ЗНЗ.- Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2003. - 60 с.

Організація творчої діяльності студентів/ За загальною редакцією проф. Т.О. Дмитренко. - Харків: Крок, 2003. - 80с. - 0,02 авт. арк.

Микитюк О.М., Соловйов В.О., Васильєва С.О. Наукові дослідження школярів: Навчально-методичний посібник. - Харків: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2003. - 80с. - 1,1 авт. арк.

Васильєва С.О. Етапи та способи організації науково-дослідної діяльності учнів //Методологія сучасних наукових досліджень: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків: Харківський національний педагогічний університет Г.С.Скороводи, 2006. - С.18-19.

Васильєва С.О. Методологічні аспекти організації науково-дослідної діяльності у середньому загальноосвітньому навчальному закладі // Методологія сучасних наукових досліджень: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2003. - С.5-6.

Васильєва С.О. Проблема організації науково-дослідної діяльності учнів // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я: Матеріали міжнародної конференції - Харків: Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2002. - C.444.

Васильєва С.О. Проблема організації роботи науково-дослідних товариств // Як нам упорядкувати нашу вищу школу: Матеріали ІХ міжнародної студентської наукової конференції, - Харків: Народна Українська академія, 2002. - С.154.

Васильєва С.О. Проблема організації науково-дослідної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. молодих науковців - Харків: Харківська державна академія культури, 2003. - C.60.

Васильєва С.О. Організація науково-дослідної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених за 2002р.- Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2003. - С. 52-53.

Анотація

Васильєва С.О. Організація науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2007.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах.

У дисертації здійснено аналіз сучасних філософських, психологічних та педагогічних наукових праць із проблеми організації науково-дослідної діяльності. Проаналізовано основні концептуальні положення теорії діяльності, організації та управління. Розроблено модель організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі.

Проведені теоретичні та експериментальні дослідження дозволили обґрунтувати етапи та способи організації науково-дослідної діяльності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі, експериментальна перевірка яких довела їх ефективність.

Ключові слова: наукове дослідження, науково-дослідна діяльність учнів, Мала академія наук, наукові товариства учнів, етапи, способи, загальноосвітній навчальний заклад.

Аннотация

Васильева С.А. Организация научно-исследовательской деятельности старшеклассников в общеобразовательных учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды, Харьков, 2007.

Диссертация посвящена решению проблемы организации научно-исследовательской деятельности старшеклассников в общеобразовательных учебных заведениях.

В диссертации проведен анализ современных философских, педагогических и психологических работ по проблеме организации научно-исследовательской деятельности.

В результате было уточнено понятие "научно-исследовательская деятельность учеников", которое рассматривается как творческая деятельность, направленная на исследование учеником окружающего мира с целью проверки выдвинутой гипотезы, открытия для себя новых знаний, приобретения исследовательских умений, обогащения личностного опыта.

При рассмотрении структуры научно-исследовательской деятельности учеников установлено, что такая деятельность выполняет следующие функции: образовательную; коммуникативную; креативную; воспитательную; самореализации.

В ходе изучения литературных источников и практики организации научно-исследовательской деятельности учеников в общеобразовательных учебных заведениях были определены этапы такой деятельности: мотивационно-подготовительный (содействие развитию у учеников научно-исследовательского интереса, формирование потребности в исследовательской деятельности), содержательно-процессуальный (пополнение знаний и формирование научно-исследовательских умений, самоорганизация, помощь в осуществлении самостоятельного исследования и оформлении результатов исследовательской работы), аналитико-корекционный (оценка и кореция результатов научного исследования учеников, развитие коммуникативных качеств личности, реализация приобретенных знаний в ходе массовых форм работы). Относительно выделенным этапам были рассмотрены способы, которые влияют на организацию научно-исследовательской деятельности учеников на каждом этапе. Соответственно предложенным этапам и способам организации научно-исследовательской деятельности учеников, проведен вариативный педагогический эксперимент, который позволил выявить изменения в показателях избранных критериев. Изучение изменений уровня знаний и умений учеников показало, что значительный прирост состоялся в экспериментальных группах, в то время как в контрольных группах изменения были незначительными. Взаимоотношения учеников контрольной и экспериментальной групп также изменились - на контрольном этапе в экспериментальных группах преобладал коллективистический и прагматический тип отношений, тогда как в контрольных группах - индивидуалистический и прагматический.

В целом сравнительный анализ результатов констатирующего и контрольного экспериментов подтверждает педагогическую эффективность внедрения разработанных этапов и способов организации научно-исследовательской деятельности учеников в общеобразовательных учебных заведениях.

Выполненное исследование не исчерпывает всех аспектов проблемы организации научно-исследовательской деятельности учеников. Перспективным является изучение вопросов профильной подготовки учеников к научной работе, разработки соответствующих программ для учителей и учеников, а также методического обеспечения такого профиля.

Ключевые слова: научное исследование, научно-исследовательская деятельность учеников, Малая академия наук, научные общества учеников, этапы, способы, общеобразовательное учебное заведение.

Summary

Vasylyeva S.O. The Organization of research activity of senior pupils in general educational institutions. - the Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Sciences on a speciality 13.00.01 - the general pedagogics and history of pedagogics. - the Kharkiv national pedagogical university named after G.S.Skovoroda, Kharkiv, 2007.

The dissertation is devoted to the decision of a problem of the organization the senior pupils research activity in general educational institutions.

In this work the analysis of modern philosophical, psychological and pedagogical scientific works on a problem of the research activity organization was made. The main conceptual theoretical positions of activity, organization and management are analyzed and on its basis the expediency of application of the system scientific approaches in research is proved. As a result of application of these approaches the scheme of scientific organization, research activity of pupils in school system, model of the organization of research activity of senior pupils in a system of general education are developed.

Performed theoretical and experimental researches have ground the ways and stages of the organization of this activity in general educational institution the experimental test of which has confirmed their efficiency.

Key words: scientific research, research of pupils activity, the Small academy of sciences, scientific pupils organizations, stages, ways, educational institution.

Размещено на Allbest.ru