Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, старший науковий співробітник, Даниленко Лідія Іванівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, проректор

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Хоружа Людмила Леонідівна, Київський міський педагогічний університет ім. Б. Г. Грінченка, проректор з наукової роботи

кандидат педагогічних наук, доцент, Клокар Наталія Іванівна, Київський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, ректор

Захист відбудеться „26” жовтня 2007 р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою:

04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А, корпус 3, актова зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат дисертації розісланий „25” вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

1. Загальна характеристика роботи

загальноосвітній інновація післядипломний кваліфікація

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку України характеризується кардинальними змінами в усіх галузях суспільства, держава переходить до моделі інноваційного розвитку і потребує особистісного ставлення кожного до цих перетворень. Особливо це стосується системи освіти, у якій значне місце посідають педагогічні інновації (нововведення) та інноваційні процеси, які характеризуються модернізацією змісту і структури управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ), генеруванням і реалізацією нових ідей та освітніх ініціатив, формуванням якостей лідера інноваційних перетворень у контексті завдань, поставлених перед загальною середньою освітою Національною доктриною розвитку освіти, законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про інноваційну діяльність” та іншими нормативно-правовими актами.

Визначені у цих документах завдання сприяють створенню умов для розвитку та саморозвитку кожної особистості, формуванню покоління, здатного навчатися упродовж усього життя, створенню і розвитку цінностей громадянського суспільства, пошуку нових шляхів розвитку національної школи та модернізації управління нею, що можливе за умови підготовки їх керівників до змін, принципової переорієнтації на сучасні наукові підходи та принципи, форми і методи управління.

Сучасні вимоги, поставлені суспільством і державою до керівників ЗНЗ, потребують суттєвої зміни в їхній підготовці, зокрема, до інноваційної діяльності, яка відбувається під час їхнього навчання на курсах підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Суттєвій зміні підлягають зміст, форми і методи підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО, які мають враховувати досягнення сучасної науки і практики в галузі психології, педагогіки, управління соціальними системами .

Сучасні процеси, які відбуваються в галузі освіти і в діяльності школи як її основної ланки, спрямовуються на реалізацію інноваційної освітньої політики, яка розглядається як якісно нове утворення в науці. Про масштабність її реалізації свідчать факти активізації інноваційних освітніх процесів у традиційних загальноосвітніх навчальних закладах. В останні роки в системі освіти все активніше застосовуються такі поняття, як “інноваційний процес”, “інноваційна діяльність”, “інноваційна технологія”, “управління інноваційною діяльністю”, “управління інноваційними процесами”, “інноваційна управлінська діяльність”. Це свідчить про розвиток педагогічної інноватики (науки про якісні зміни, які виникають у навчально-виховному процесі під час ініціювання, генерування, освоєння чи застосування інновацій), менеджменту освітніх інновацій (науки про управління освітніми інноваціями в закладах і установах освіти), управління інноваційними процесами (науки про забезпечення умов для впровадження педагогічних інновацій).

Аналіз філософської, соціологічної, педагогічної, психологічної літератури та дисертаційних досліджень свідчить про посилення уваги науковців до інноваційної діяльності, підвищення професійного рівня й управлінської компетентності педагогічних працівників. Важливі аспекти педагогічної інноватики відображені у працях В. Ф. Паламарчук, А. І. Пригожина, О. Я. Савченко, Н. Р. Юсуфбекової та інших науковців; філософський аспект висвітлено в роботах В. П. Андрущенка, Б. С. Гершунського, І. А. Зязюна, В. Г. Кременя; соціологічний - у працях М. В. Удальцової, Н. Б. Шуст; управлінський - В. І. Бондаря, Л. М. Ващенко, Л. І. Даниленко; історичний - О. В. Попової; освіти дорослих - В. В. Олійника, Н. Г. Протасової, Л. П. Пуховської, В. А. Семиченко, Т. М. Сорочан, Т. І. Сущенко, Л. Л. Хоружої та ін. У їхніх працях висвітлюються питання інноваційної діяльності вчителя, управління інноваційною діяльністю в закладах освіти, підготовки вчителів у системі післядипломної освіти до інноваційної діяльності та ін.

Одним із важливих аспектів дослідження проблеми підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності є розкриття й наукове обґрунтування її сутності, яка включає не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему підвищення їх кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), а й характеристику їх інноваційної діяльності.

Наріжним каменем інноваційної діяльності керівників ЗНЗ є подолання протиріч між традиційними та інноваційними підходами до розвитку освіти; усталеними і новітніми парадигмами змісту освіти; сформованими концепціями навчання, виховання і розвитку особистості на основі психолого-педагогічних досягнень у минулому та на основі результатів прогресивних сучасних досліджень; потребами розвитку універсальних якостей особистості та збереження її “потенційного індивідуального ядра”; традиційними та інноваційними видами управлінської діяльності; автократичним і демократичним стилем керівництва; рівнем готовності керівників до управлінської діяльності та об'єктивними їх потребами у знаннях основ педагогічної інноватики; бажанням реалізувати як свої професійно-особистісні можливості, так і всього педагогічного колективу.

Науковці звертають увагу на те, що керівники ЗНЗ у значній мірі мають інтерес до інноваційної діяльності, проте поза увагою науковців залишаються питання підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО. Це зумовило вибір теми дисертації: “Підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до інноваційної діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України “Підготовка керівника школи в закладі післядипломної педагогічної освіти” (реєстраційний номер 0119 U 004225).

Тема дисертації розглянута і затверджена на засіданні вченої ради ЦІППО АПН України (протокол № 7 від 30 серпня 2006 року) і узгоджена в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26 вересня 2006 року).

Об'єкт дослідження - підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до інноваційної діяльності.

Предмет дослідження - зміст і технологія підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до інноваційної діяльності у системі підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Мета дослідження полягає у підвищенні рівня управлінської компетентності керівників ЗНЗ за умов наукового обґрунтування, розробки та експериментальної перевірки системи їхньої підготовки до інноваційної діяльності в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що при розробці й обґрунтуванні системи підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до інноваційної діяльності в інститутах післядипломної педагогічної освіти підвищиться не лише рівень їхньої управлінської компетентності за показниками знань і вмінь з педагогічної інноватики та менеджменту освітніх інновацій, досвіду і мотивації інноваційної діяльності, особистісних якостей, які сприяють її здійсненню, а й рівень якості управління загальноосвітніми навчальними закладами за основними напрямами їхньої професійної діяльності.

Мета і гіпотеза дослідження визначили такі його завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми інноваційної діяльності керівників ЗНЗ та підготовки до неї.

2. Проаналізувати стан підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності у системі підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

4. Визначити результативність розробленої системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в інститутах післядипломної педагогічної освіти за відповідними критеріями.

Методологічну основу дослідження становлять: закони і категорії наукового пізнання; системно-синергетичний підхід до пізнання процесів і явищ у нестабільних системах; закони і закономірності інноваційного розвитку соціально-педагогічних систем; положення про об'єктивність взаємозв'язку освіти із соціально-економічними змінами, які відбуваються у суспільстві; принципи єдності теорії та практики, що забезпечують теоретичне, емпіричне й експериментальне вивчення предметів і явищ; закономірності діяльності соціально-педагогічних систем в умовах застосування освітніх інновацій; наукові засади сучасної філософії, психології, педагогіки, педагогічної інноватики, управління в умовах інноваційного розвитку суспільства й освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять:

– положення філософії професійної педагогічної освіти (В.П.Андрущенко, Б. С. Гершунський, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, В. С. Лутай та ін.);

– наукові основи управлінської діяльності керівників ЗНЗ (Є. С. Березняк, В. І. Бондар, Ю. В. Васильєв, В. І. Звєрєва, Л. І. Даниленко, Г. В. Єльникова, Л. М. Калініна, Ю. К. Конаржевський, М. І. Кондаков, Н. М. Островерхова, В. І. Маслов, В. С. Пікельна, Н. С. Сунцов, М. І. Сметанський, Р. Х. Шакуров, Т. І. Шамова та ін.) та педагогічної інноватики (К. Ангеловські, В. П. Беспалько, Л. М. Ващенко, Л. І. Даниленко, В. Ф. Паламарчук, О. В. Попова, М. М. Поташник, Н. Р. Юсуфбекова);

– психолого-педагогічні основи розвитку особистості в умовах неперервної професійної освіти (І. Д. Бех, Н. М. Бібік, Л. М. Карамушка, Н. Л. Коломінський, В. М. Мадзігон, С. І. Максименко, В. В. Олійник, О. М. Пєхота, Н. Г. Протасова, Л. П. Пуховська, О. Я. Савченко, В. А. Семиченко, С. О. Сисоєва, Т. М. Сорочан, Т. І. Сущенко, Л. Л. Хоружа).

Відповідно до теми і завдань дослідження було використано комплекс методів дослідження:

– теоретичні: вивчення законодавчої, нормативної та навчально-методичної документації з підготовки керівників ЗНЗ в ІППО; аналіз літератури (філософської, соціальної, психологічної, управлінської) з метою визначення сучасних наукових підходів, принципів, змісту, структури і технології підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО; узагальнення, абстрагування, класифікація та систематизація набутої інформації з метою визначення показників готовності керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності;

– емпіричні методи: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, тестування, бесіди); обсерваційні (пряме і непряме спостереження); праксиметричні (аналіз та узагальнення позитивного педагогічного досвіду, моделювання) з метою розробки системи підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до інноваційної діяльності;

– експериментальні методи: констатувальний і формувальний експерименти; статистичні та кваліметричні з метою перевірки рівнів підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО та результативності розробленої системи.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася поетапно. На пошуковому етапі (2004 р.) вивчалася й аналізувалася філософська, психологічна, педагогічна та методична література з проблеми дослідження, вітчизняний і зарубіжний досвід управлінської діяльності керівників ЗНЗ та їх підготовки до інноваційної діяльності в ІППО, уточнювалися наукові підходи і принципи підвищення кваліфікації, категоріальний апарат дослідження, розроблялася методика визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності. На експериментальному етапі (2005--2006 рр.) розроблялася методика експерименту і проводився констатувальний і формувальний експерименти. На підставі результатів розроблялася система підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО. На узагальнюючому етапі (2006--2007 рр.) перевірялася результативність розробленої системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі ЦІППО АПН України; Вінницького, Житомирського, Рівненського обласних ІППО; 24-х експериментальних ЗНЗ Вінницької області та м. Вінниці і м. Києва. Усього дослідженням було охоплено 578 керівників ЗНЗ, 816 учителів, 297 учнів-старшокласників.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено систему підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО; розвинуто погляд на характерні відмінності між традиційною та інноваційною діяльністю керівників ЗНЗ; визначено критерії підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності, показники їхньої компетентності з інноваційної діяльності та якості управління ЗНЗ; уточнено поняття „інноваційна діяльність керівників ЗНЗ” і „підготовка керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності”;

Практичне значення одержаних результатів полягає у доповнені програми курсів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО змістом їхньої інноваційної діяльності; у розробці методики визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО; навчально-методичного комплексу з підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО; технології моніторингу фахового зростання керівників ЗНЗ у системі післядипломної педагогічної освіти.

Вірогідність результатів дослідження зумовлена методологічною обґрунтованістю вихідних положень наукового пошуку, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних даних, репрезентативністю вибірки об'єктів дослідження, позитивними результатами апробації запропонованої системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Наявні довідки, що підтверджують впровадження результатів дослідження, Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (ВОІПОПП) від 12.06.2007 р. № 598 та Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України від 14.06.2007 р. № 91-14/353. Проміжні та кінцеві результати дослідження доповідались і обговорювались на: міжнародних конференціях “Освіта ХХІ століття” (Одеса, 2004 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Стратегії управління закладами освіти та формування інформаційного суспільства” (Ніжин, 2005 р.); “Адаптивне управління як засіб реалізації стратегічних цілей закладу освіти” (Севастополь, 2006 р., Харків, 2007 р.); “Проблеми управління навчальним закладом в умовах інноваційного режиму” (Вінниця, 2004 р.); науково-практичних семінарах кафедри менеджменту освіти ЦІППО та ВОІПОПП, обласного управління освіти і науки Вінницької облдержадміністрації.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображені у 9 одноосібних статтях у фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (238 найменувань) і додатків (6). Основний текст дисертації викладено на 161 сторінці. Робота містить 27 таблиць, 18 рисунків.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження; з'ясовано гіпотезу, результати апробації, публікації та структуру дослідження.

У першому розділі „Теорія і практика підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів в умовах інноваційних змін” здійснено теоретичний аналіз проблеми інноваційної діяльності керівників ЗНЗ та підготовки до неї; уточнено поняття “інноваційна діяльність керівників ЗНЗ” та “підготовка керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності”; проаналізовано законодавчу і нормативно-правову бази інноваційної діяльності керівників ЗНЗ; визначено критерії підготовки керівників ЗНЗ та показники їх компетентності з інноваційної діяльності; доповнено перелік характерних відмінностей між традиційною й інноваційною діяльністю керівників ЗНЗ; визначено рівні підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО за розробленою методикою, в основу якої покладено тестові і кваліметричні методи оцінювання; проаналізовано стан підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності на курсах підвищення кваліфікації в ІППО за змістовим, процесуальним і мотиваційним компонентами.

Реалізація інноваційної політики в освіті позитивно впливає на реформування галузевого управління, яке здійснюється на засадах сучасної педагогіки, педагогічної інноватики, андрагогіки, педагогічного менеджменту, менеджменту освітніх інновацій. Цілісність і стабільність цього процесу забезпечується умовами узгодження механізму взаємодії інноваційних процесів із національними освітніми традиціями та новітніми тенденціями розвитку світової педагогічної теорії і практики, розробки моделі управління інноваційними процесами у межах національного освітнього простору, в тому числі інноваційної діяльності керівників ЗНЗ; розробки регіональної інфраструктури управління інноваційними процесами відповідно до мети і завдань реформування освітньої галузі.

За останні роки значно зріс інтерес науковців до інноваційної діяльності керівників ЗНЗ, про що свідчить здійснений нами аналіз основних дефініцій педагогічної інноватики, зокрема: „інноваційна діяльність” (М. М. Поташник, К. Ангеловські, Н. І. Клокар, В. Ф. Паламарчук, К. Роджерс, Л. І. Даниленко, О. Я. Савченко, Л. М. Ващенко); „інноваційна освітня діяльність” (В.І.Афанасьєв, Л. І. Даниленко, І. А. Зязюн, К. Роджерс); „інноваційна педагогічна діяльність” (Л. М. Ващенко); „інноваційна діяльність ЗНЗ” (Л. І. Даниленко); „інноваційна діяльність керівників ЗНЗ” (А. Бакурадзе, М. І. Гузик, І. П. Підласий, В. А. Сластьонін, В. П. Слободчиков, Н. Б. Шуст, Н.С. Погрібна); „підготовка керівників ЗНЗ до професійної діяльності у системі післядипломної педагогічної освіти” (Г. А. Дмитренко, Г. В. Єльникова, В. І. Маслов, Н. Г. Протасова, Л. П. Пуховська, Т. М. Сорочан, А. І. Чміль, Т.І.Сущенко); „підготовка керівників ЗНЗ у системі підвищення кваліфікації” (О. І. Зайченко, Н. І. Клокар, В. К. Мельник, Л. Д. Покроєва, Г. В. Федоров); „підготовка до інноваційної діяльності” (Л. М. Ващенко, Л. І. Даниленко, О. І. Козлова).

Узагальнюючи погляди різних науковців, ми уточнили, що інноваційна діяльність керівників ЗНЗ є процесом оптимального застосування ними традиційних і якісно нових управлінських функцій, операцій і дій, у результаті яких виникають нові управлінські ідеї, що змінюють результати управління; компетентність керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності є наявність у них додаткових знань і вмінь з педагогічної інноватики й менеджменту освітніх інновацій, досвіду і мотивації інноваційної діяльності, набуття особистісних якостей, які сприяють системному застосуванню педагогічних інновацій в управлінні.

З'ясовано, що інноваційна діяльність керівників ЗНЗ в Україні законодавчо і нормативно обумовлена, починаючи з 1991 року. Її застосування сприяє появі якісних змін у навчальній, виховній й управлінській діяльності в ЗНЗ. Вона суттєво відрізняється від традиційної своїм змістом і технологіями.

Нами враховано, що традиційні функції управління, такі як розробка й ухвалення управлінського рішення, планування, організація, регулювання, корекція, облік і контроль доповнені в теорії управління модернізованими (прогностична, політико-дипломатична, представницька, менеджерська, консультативна) та інноваційними (інформаційна, розвиваюча, проектна, моніторингова, інвестиційна); традиційні адміністративні технології доповнені проектно-інвестиційною, адаптивною, проектно-цільовою та ін. управлінськими технологіями. Тому зміст підготовки керівників ЗНЗ потребує доповнення науковими засадами інноваційної діяльності.

У ході констатувального експерименту визначено, що підготовка керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності здійснюється на курсах підвищення кваліфікації в ІППО і має недостатній рівень (k=0,325). Значного підвищення потребують такі напрями управлінської діяльності керівників ЗНЗ за базовим стандартом, як моніторинг якості освіти, мотиваційне управління персоналом і залучення додаткових ресурсів.

Визначення показника рівня підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО відбувалося за допомогою таких методів оцінювання, як:

– тестовий, який ґрунтується на засадах таксономії Б.Блума і дає можливість перевірити не лише рівень їхніх знань і розуміння основ педагогічної інноватики й менеджменту освітніх інновацій, а й сприяє розвитку у них таких когнітивних доменів, як застосування набутих знань і вмінь на практиці; аналіз, синтез й оцінювання власної управлінської діяльності;

– кваліметричний, в основу якого покладено кількісну оцінку якості їхньої діяльності за напрямами, визначеними базовим професійним стандартом - бачення стратегії та розвитку, керівництво та моніторинг, мотивація й управління персоналом, управління розвитком і фінансами, внутрішня та зовнішня комунікації.

Недостатньому рівню підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності відповідає показник (k), який є середньою арифметичною величиною показників, визначених за кожним з методів оцінювання, величина якого лежить у межах від 0 до 0,33; достатньому - від 0,34 до 0,65; високому - від 0,66 до 1,0.

Основними причинами недостатньої підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО (критеріями) є не лише відсутність їхніх мотивів (мотиваційний компонент підготовки), додаткових знань і вмінь (змістовий компонент), особистісних якостей і досвіду (процесуальний компонент), а й недостатня підготовленість науково-педагогічних працівників до викладання нових навчальних дисциплін з педагогічної інноватики і менеджменту освітніх інновацій та недостатній рівень науково-методичного забезпечення курсів підвищення кваліфікації з даної проблеми.

У ході констатувального експерименту з'ясовано, що внутрішнім мотивом керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності є їхні прагнення поглибити знання з педагогічної інноватики (48%); основним зовнішнім мотивом - спрямованість на підвищення результативності навчально-виховного процесу у ЗНЗ (31%). З'ясовано, що у кожному четвертому ІППО розвивають у керівників ЗНЗ такі особистісні якості, як комунікативність, організованість, ініціативність, наполегливість, принциповість, менше уваги приділяють таким якостям особистості керівника, як наполегливість, принциповість, ініціативність, які сприяють розвитку інноваційної діяльності.

Констатувальний етап експерименту підтвердив, що більшість керівників ЗНЗ (37%) знаходяться на рівні знань про інноваційну діяльність, а не на рівні досвіду (33%).

Вивчення й аналіз діючих навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО показали їх недосконалість. У більшості з них не враховано сучасні зміни, які виникли внаслідок ухвалення державою інноваційної освітньої політики; практично не викладається законодавча і нормативно-правова база інноваційної діяльності керівників ЗНЗ; у слухачів курсів підвищення кваліфікації практично відсутній вибір спецкурсів; переважають традиційні форми навчання (лекції, семінари, практичні заняття); практично відсутня система моніторингу фахового зростання керівників ЗНЗ.

Це зумовило потребу в розробці нової системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО.

У другому розділі „Система підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до інноваційної діяльності в інститутах післядипломної педагогічної освіти” теоретично обґрунтовано оновлену мету, наукові підходи і принципи їхнього підвищення кваліфікації в ІППО; технологію моніторингу фахового зростання в системі післядипломної педагогічної освіти; доповнено програму курсів підвищення кваліфікації змістом інноваційної управлінської діяльності; розроблено комплект навчальних вправ і дидактичних ігор з розвитку управлінської компетентності з інноваційної діяльності.

Розроблена нами система підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО розкривається за допомогою моделі, яка має п'ять складових - концептуальну, змістову, технологічну, рефлексивну, прогностичну. Ці складові системи є взаємопов'язаними і взаємозумовленими. Концептуальна складова включає розгляд наукових підходів і принципів, мети і завдань кредитно-модульної організації навчального процесу та інтерактивного навчання керівників ЗНЗ на курсах підвищення кваліфікації в ІІППО; змістова - оновленого навчально-тематичного плану, наповненого змістом інноваційної управлінської діяльності; технологічна - комплекту навчальних вправ для лабораторних робіт і дидактичних ігор з розвитку управлінських умінь керівників з інноваційної діяльності; рефлексивна - методики визначення рівня підготовки керівників до інноваційної діяльності; прогностична - технології моніторингу фахового зростання керівників у системі післядипломної педагогічної освіти за допомогою запровадження залікової книжки з підвищення кваліфікації.

Теоретичні основи обґрунтування системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО визначили певні особливості наукових підходів, які є довготривалими і передбачають освоєння не лише теоретичних засад педагогічної інноватики й освітнього менеджменту, а й набуття ними відповідного управлінського досвіду і розвитку особистісних якостей. Такі наукові підходи, як системний, системно-діяльнісний, системно-функціональний і синергетичний забезпечують свободу вибору навчання. Вони ґрунтуються на принципах науковості, андрагогіки, інноваційності, демократизації, гуманізації, індивідуалізації, інформатизації, інтенсифікації, технологізації, самостійності, індивідуалізації, поваги до особистості, елективності, інтерактивності, мотивації, розвитку творчого потенціалу, випереджувальної спрямованості, неперервності, інтерактивності, варіативності та практичної орієнтації.

Ці наукові підходи і принципи організації навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО вплинули на зміст, структуру і технологію навчання, зокрема:

– зміст навчання приведено у відповідність до наукових засад інноваційної діяльності (змістова складова системи);

– структуру навчання - до вимог Болонського процесу щодо вибору слухачами змісту, форм і методів навчання та визначення пріоритетності практичних занять і самоосвіти (змістова складова системи);

– технологію навчання - до застосування активних та інтерактивних форм, методів і засобів навчання, які сприяють розвитку у керівників додаткових управлінських умінь з інноваційної діяльності (технологічна складова системи);

– перспективи професійного зростання - до розробки технології моніторингу фахового зростання керівників за допомогою введення залікових відомостей і залікових книжок (прогностична складова системи).

В оновленому змісті підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО актуальними визначені теми з вивчення особливостей соціальних систем, які знаходяться у стані постійних змін; освітніх інновацій та інформаційно-комунікаційних технологій; технологій демократичного управління і розвитку гуманістичних якостей керівників; сучасних надбань педагогіки й управління соціальними системами, зокрема оволодіння такими технологічними функціями керівника, як інформаційна, консультаційна, дослідницька, прогностична, експертна, мотиваційна, фасилітативна.

У розробленій системі виокремлено управлінські вміння керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності за основними напрямами базового Стандарту їх професійної діяльності, якими вони мають оволодіти під час навчання на курсах підвищення кваліфікації в ІППО. Це: спрямування закладу освіти на інноваційний розвиток шляхом визначення його місії та стратегій; моніторинг якості освіти шляхом застосування кваліметричних і тестових методик оцінювання досягнень учнів і вчителів; мотивування персоналу закладу освіти на якісну працю шляхом створення проектно-інвестиційної технології управління; підвищення матеріально-технічної бази і кадрового потенціалу закладу освіти шляхом залучення додаткових інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів; формування позитивного іміджу закладу освіти шляхом встановлення оптимальних зовнішніх і внутрішніх комунікацій.

Для набуття додаткових знань, умінь, досвіду і мотивації керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності в ІППО, а також розвитку особистісних якостей, характерних для інноваційної діяльності, нами запропоновано комплект навчально-методичних матеріалів (вправи, ігри, спецкурс) для лабораторних і практичних занять.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка результативності розробленої системи” розкрито методику проведення експерименту, експериментально перевірено вплив розробленої системи на компетентність керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності та якість управління ЗНЗ, встановлено між ними пряму залежність.

На формувальному етапі експерименту визначався показник результативність системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності (Кзаг), який є середньою арифметичною величиною показників рівнів їх управлінської компетентності з інноваційної діяльності (ІД) та якості управління ЗНЗ (П) - (див. табл.1).

Результативність розробленої нами системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО тим вища, чим вищі показники їх управлінської компетентності та якості управління ЗНЗ. Як видно з табл. 1, величина показника результативності розробленої системи (К заг.) в експериментальних групах підвищилася на 36%, у контрольних - на 9,5%.

Показник компетентності керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності визначався за допомогою розроблених нами: тестів вхідного і вихідного діагностування рівня знань і вмінь з дисциплін соціогуманітарних і фахових модулів навчального плану підвищення кваліфікації на засадах таксономії Б.Блума; тестів з оцінювання мотивації й особистісних якостей, спрямованих на інноваційну діяльність до і після експерименту; критеріїв оцінювання досвіду інноваційної діяльності під час захисту випускної творчої роботи та складання заліку.

Таблиця 1 Результативність системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО

Найбільше зростання показника компетентності керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності в експериментальній групі відбулося за компонентами: особистісні якості - на 41%; мотивація - на 37%; знання і вміння - на 36%; найменше - досвід - на 32% на відміну від контрольної групи (рис.1).

Рис. 1 Динаміка зміни показників компетентності керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності у контрольній та експериментальній групі (до і після експерименту)

Перевірка рівня якості управління експериментальними ЗНЗ (П) здійснювалася за допомогою кваліметричного методу визначення кількісних показників реалізації основних напрямів професійної діяльності їх керівників, визначених базовим стандартом. Зокрема, рівень реалізації напряму діяльності “Бачення інноваційного розвитку закладу освіти” (А1) визначався за кількістю розроблених чи запроваджених інноваційних проектів у ЗНЗ; “Моніторинг якості освіти” (А2) - розроблених авторських методик і технологій, підручників і посібників, альтернативних навчальних програм; “Мотиваційне управління персоналом” (А3) - проведених науково-практичних і наукових заходів; “Залучення додаткових ресурсів” (А4) - отриманих фінансових, матеріальних і кадрових інвестицій; “Безперервна зовнішня та внутрішня комунікації” (А5) - укладених угод про співпрацю з іншими організаціями (рис. 2).

Рис. 2 Динаміка зміни показника якості управління ЗНЗ в експериментальній і контрольній групі ІППО (до і після експерименту)

Як видно з рис. 2, показник якості управління ЗНЗ в експериментальній групі збільшився на 36%; у контрольній - на 13%. Найбільший приріст показника відбувся у напрямах А3 (на 38%), А4 (на 40%) та А5 (на 41%) базового стандарту професійної діяльності керівника ЗНЗ, що свідчить про розвиток персоналу і комунікативних зв'язків закладу освіти, отримання інвестицій і сприяє залученню учнів і вчителів до проектної й експериментальної діяльності.

Висновки

Здійснене дослідження, спрямоване на розвиток теорії і методики професійної освіти, дозволило зробити такі висновки:

1. На основі проведеного аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності з'ясовано, що інноваційні процеси є рушійною силою в галузі освіти, спрямовуються на реалізацію інноваційної політики держави як якісно нового утворення в педагогічній науці і практиці державницького значення, підвищують роль їх керівників у демократичних перетвореннях, які відбуваються в суспільстві й освіті на сучасному етапі розвитку.

Аналіз чинного законодавства України про освіту й інноваційну діяльність визначив, що інноваційна діяльність керівників ЗНЗ законодавчо і нормативно обумовлена, починаючи з 1991 року. Її застосування сприяє появі якісних змін у навчальній, виховній й управлінській діяльності в ЗНЗ. Вона характеризується процесом оптимального застосування традиційних та інноваційних управлінських функцій, операцій і дій керівників, у результаті яких виникають нові управлінські моделі, які якісно змінюють результати діяльності ЗНЗ.

Керівники ЗНЗ разом із традиційними управлінськими функціями (розробка та ухвалення управлінського рішення, планування, організація, регулювання, корекція, облік і контроль) здійснюють модернізовані (прогностична, політико-дипломатична, представницька, менеджерська, консультативна) та інноваційні (інформаційна, розвиваюча, проектна, моніторингова, інвестиційна) функції. Крім традиційних форм, методів, технологій управлінської діяльності керівників ЗНЗ та організаційних структур управління закладом освіти, ними застосовуються інноваційні: проектно-інвестиційна, проектно-цільова, адаптивна, колективного планування, делегування повноважень, модульна, дивізіональна та ін. Вивчення наукових засад і шляхів оволодіння практикою застосування цих управлінських функцій, технологій та організаційних структур управління складають основний зміст підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО на курсах підвищення кваліфікації.

2. Визначення стану підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО відбувалося за змістовим, процесуальним і мотиваційним компонентами. Основними критеріями виступили знання і вміння з педагогічної інноватики і менеджменту освітніх інновацій, досвід інноваційної діяльності, особисті якості, які сприяють розвитку інноваційної діяльності, та мотивація її здійснення.

Експериментальні дані підтвердили, що у навчально-тематичних планах курсів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО недостатньо представлені теми з педагогічної інноватики і менеджменту освітніх інновацій (змістовий компонент); недостатньо розроблені форми і методи навчання, тестові завдання для вхідного і вихідного діагностування рівнів їх професійної компетентності, які б сприяли розвитку вмінь керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності, їх досвіду у застосуванні управлінських інновацій та особистісних якостей, які б забезпечували творчий інноваційний характер діяльності (процесуальний компонент); відсутні форми організації курсів підвищення кваліфікації, які б сприяли підвищенню рівня їх мотивації професійної діяльності і впровадженню наукових надбань з управління соціально-педагогічними системами у практику роботи (мотиваційний компонент).

За допомогою розробленої нами методики із застосуванням основ таксономії Б. Блума і кваліметрії визначено рівень готовності керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності, який виявився недостатнім. Значного підвищення потребують такі напрями управлінської діяльності керівників ЗНЗ за базовим стандартом, як моніторинг якості освіти, мотиваційне управління персоналом і залучення додаткових ресурсів.

Констатувальний етап експерименту підтвердив, що більшість керівників ЗНЗ (37%) знаходяться на рівні знань про інноваційну діяльність, а не на рівні досвіду (33%). На курсах підвищення кваліфікації в ІППО переважають традиційні форми навчання (лекції, семінари, практичні заняття); на навчальних заняттях в основному розвивають такі особистісні якості, як комунікативність, менше уваги приділяють таким якостям особистості керівника, як наполегливість, принциповість, ініціативність, які сприяють розвитку інноваційної діяльності.

3. Методом моделювання розроблено й обґрунтовано систему підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО на курсах підвищення кваліфікації, яка включає концептуальну, змістову, технологічну, рефлексивну та прогностичну складові.

У концептуальній складовій системи розкриваються наукові підходи і принципи, мета і завдання кредитно-модульної організації навчального процесу і рейтингового оцінювання досягнень слухачів, активні форми і методи навчання на курсах підвищення кваліфікації в ІІППО; у змістовій -- оновлений навчально-тематичний план підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ, що ґрунтується на змісті і структурі їхньої інноваційної управлінської діяльності; у технологічній -- навчально-методичний комплект дидактичних вправ та ігор з розвитку основних умінь інноваційної діяльності керівників; у рефлексивній -- методика оцінювання рівня їхньої підготовки до інноваційної діяльності; у прогностичній -- технологія моніторингу фахового зростання керівників у системі післядипломної педагогічної освіти.

Наукові підходи і принципи навчання на курсах підвищення кваліфікації в ІППО, покладені в основу розробленої системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності, забезпечили оновлення: організаційної структури навчально-виховного процесу (поява кредитно-модульної структури навчального плану); технології оцінювання навчальних досягнень слухачів (запроваджено рейтингову систему оцінювання); змісту, форм і методів навчання слухачів (розроблено і запроваджено лабораторні заняття, навчальні ігри, тренінги і спецкурс з педагогічної інноватики і менеджменту освітніх інновацій).

4. Розроблена система підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО позитивно вплинула на рівень їхньої управлінської компетентності з інноваційної діяльності, під якою розуміється сукупність додаткових знань, умінь, досвіду, особистісних якостей і мотивів інноваційної діяльності та рівень якості управління ЗНЗ, який характеризується високими показниками реалізації основних напрямів професійної діяльності керівника за базовим стандартом (бачення інноваційного розвитку закладу освіти, моніторинг якості освіти, мотиваційне управління персоналом, залучення додаткових ресурсів, безперервна зовнішня і внутрішня комунікації).

Показник результативності системи підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО як середня арифметична величина показників їхньої управлінської компетентності і якості управління зріс на 36% в експериментальній групі, порівняно з контрольною (9,5%).

Найвищий рівень зростання показника відбувся у керівників ЗНЗ експериментальної групи у таких складових, як: особистісні якості (на 41%); мотивація інноваційної діяльності (на 37%); знання і вміння в галузі педагогічної інноватики і менеджменту освітніх інновацій (на 36%); найменший - у досвіді інноваційної діяльності (на 32%). Найбільший приріст має показник якості управління ЗНЗ за такими напрямами базового стандарту професійної діяльності їх керівників: управління персоналом (на 38%), отримання додаткових інвестицій (на 40%), комунікативні зв'язки закладу освіти (на 41%).

Такі результати мали позитивний вплив на активність учнів і вчителів у проектній й експериментальній діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов'язаних із підготовкою керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО. Перспективними темами є: наукові основи підготовки науково-педагогічних працівників до інноваційної діяльності; педагогічні умови впровадження освітніх інновацій у діяльність керівників закладів освіти різних типів і рівнів акредитації; організаційно-методичні засади модернізації підвищення кваліфікації педагогічних працівників в інститутах післядипломної освіти.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Василенко Н. В. Особистісно орієнтоване навчання та освітні технології в системі педагогічних інновацій // Наук. записки. Сер. педагогіка і психологія / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. - Вінниця, 2002. - Вип. 7. - C. 39-42.

2. Василенко Н. В. Навчально-виховний комплекс як соціально-педагогічна модель інноваційної діяльності директора школи // Обрії ( Івано-Франківськ ). - 2004. - № 2. - C. 32-41.

3. Василенко Н. В. Педагогічні основи змісту і структури інноваційної діяльності директора школи // наук. записки Психолого-педагогічної науки / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2005. - № 6. - C. 31-35.

4. Василенко Н. В. Моніторинг - складова моделі підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності // Директор шк., ліцею, гімназії. - 2006. - № 5. - C. 40-49.

5. Василенко Н. В. Розвиток нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу // Наук. вісн.: Зб. наук. праць / Чернівец. ун-т. - Чернівці, 2007. - Вип. 335. Педагогіка та психологія. - C. 11-20.

6. Василенко Н. В. Формування банку тестових завдань з підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності // Адаптивне управління в освіті: Зб. наук. праць / Луган. держ. ін-т культури і мистецтв; Харків. обл. метод. каб. учбов. закладів культури і мистецтв. - Х., 2007. - C. 33-44. - (Пробл. сучасності: культура, мистецтво, педагогіка).

7. Василенко Н. В. Стан підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності // Нова педагог. думка (Рівне). - 2007. - №1. - C. 28-31.

8. Василенко Н. В. Система підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до інноваційної діяльності в інституті післядипломної педагогічної освіти/ Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблема // Зб. наук. праць. - К., Вінниця, 2007. - вип. 14. - C. 195-199.

9. Василенко Н. В. Інноваційна управлінська діяльність керівників ЗНЗ в теорії та практиці // Обрій (Івано-Франківськ). - 2007. - №1. - C. 42-45.

Анотація

Василенко Н. В. Підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до інноваційної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2007.

У дисертаційному дослідженні на основі теоретичного аналізу інноваційної діяльності та її нормативно-правового забезпечення розроблено й теоретично обґрунтовано систему підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності на курсах підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО).

Розроблена система містить взаємозалежні та взаємообумовлені складові - концептуальну, змістову, технологічну, рефлексивну, прогностичну. Концептуальна складова розкриває наукові засади підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО, змістова - оновлений навчально-тематичний план, форму організації навчання, що відповідають сучасним вимогам до вищих навчальних закладів; технологічна - сучасні технології (форми і методи) навчання дорослих; рефлексивна - методику визначення рівня підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності; прогностична - технологію фахового зростання керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти.

Система підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО здійснюється за основними напрямами базового стандарту їх професійної діяльності - бачення інноваційного розвитку, моніторинг якості освіти, мотиваційне управління персоналом, залучення додаткових ресурсів, безперервна зовнішня та внутрішня комунікації.

Ключові слова: інноваційна діяльність керівника ЗНЗ; рівні підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності; система підготовки керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності в ІППО; компетентність керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності.

Аннотация

Василенко Н. В. Подготовка руководителей общеобразовательных учебных заведений к инновационной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена проблеме подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к инновационной деятельности, которая способствует повышению их компетентности в инновационной деятельности и обеспечивает инновационное развитие учебного учреждения.

Результаты исследования подтверждают, что переход образования в Украине на новый качественный этап возможен при условии подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к инновационной деятельности на курсах повышения квалификации в институтах последипломного педагогического образования (ИППО) как совокупности мотивационного, содержательного и процессуального компонентов, в результате влияния которых на управленческую деятельность руководителя школы повышается его профессиональная компетентность. Разработанная нами система подготовки руководителей к инновационной деятельности в ИППО состоит из взаимообусловленных и взаимосвязанных составляющих: концептуальной, содержательной, технологической, рефлексивной, прогностической.

Концептуальная составляющая системы характеризуется целью (углубить, расширить и обновить общенаучные и специальные знания и умения) и обеспечивается соответствующей концепцией, заданием которой является создание педагогических условий для подготовкии руководителей общеобразовательных учебных заведений (ОУЗ) к инновационной деятельности в ИППО, которая раскрывается научными подходами (системно-деятельностный, структурно-функциональный, синергетический, андрагогический, ситуативный) и принципами (демократизация, гуманизация, социальная детерминация, индивидуализация, дифференциация, инновационность).

Научные подходы и принципы повышения квалификации руководителей ОУЗ в ИППО, положенные в основу разработанной системы, обеспечили изменения в организационной структуре учебного процесса (появление кредитно-модульной структуры учебного плана); в технологии оценивания их учебных достижений (внедрение технологии рейтингового оценивания); в содержании, формах и методах обучения (активное применение лабораторных занятий, учебных игр, упражнений, тренинга, спецкурса).

В содержательной составляющей системы подготовки руководителей ОУЗ к инновационной деятельности в ИППО раскрывается научно-методический комплекс развития технологических управленческих функций руководителей (информационной, консультационной, исследовательской, прогностической, экспертной, мотивационной, фасилитативной), операций (самооценка, самоанализ), действий (творческих, креативных).

Технологическая составляющая системы представлена интерактивными и активными формами и методами подготовки руководителей ОУЗ к инновационной деятельности в ИППО; рефлексивная составляющая раскрывает тестовую (по Б. Блуму) и квалиметрическую технологии оценивания уровней подготовки руководителей ОУЗ к инновационной деятельности; прогностическая - обеспечивает мониторинг профессионального развития руководителей ОУЗ в межкурсовой период за счет введения зачетных ведомостей и зачетных книжек слушателей курсов повышения квалификации.

В ходе подготовки руководителей ОУЗ к инновационной деятельности в ИППО они приобретают дополнительные знания в области педагогической инноватики и менеджмента образовательных инноваций, а также умения в обеспечении инновационного развития учебного заведения, осуществлении мониторинга качества образования, мотивационном управлении персоналом, привлечении дополнительных ресурсов, увеличении количества внешних и внутренних коммуникаций.

Компетентность в инновационной деятельности руководителя ОУЗ характеризуется его знаниями, умениями, опытом, мотивацией и личностными качествами и определяется уровнем его подготовки к инновационной деятельности (недостаточный, достаточный, высокий). В ходе эксперимента подтверждено: чем выше уровень подготовки руководителей ОУЗ к инновационной деятельности, тем выше уровень их управленческой компетентности и качества управления.

Разработанная система подготовки руководителей ОУЗ к инновационной деятельности в ИППО оказала положительное влияние на уровень управленческой компетентности, качество управления, уровни экспериментальной и проектной деятельности учителей и учеников-старшеклассников экспериментальных ОУЗ. Наивысшими в ходе эксперимента оказались приросты показателей таких составляющих управленческой компетентности, как: личностные качества, мотивация, знания и умения; наименьшими - опыт инновационной деятельности.