Формування біомеханічних знань у майбутніх учителів фізичної культури в процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК 378:796.012 (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ БІОМЕХАНІЧНИХ ЗНАНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

КУРТОВА ГАЛИНА

ЮРІЇВНА

Чернігів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Носко Микола Олексійович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Тимошенко Олексій Валерійович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, директор інституту фізичного виховання та спорту;

кандидат педагогічних наук, доцент Синіговець Василь Іванович, Глухівський національний педагогічний університету імені Олександра Довженка, доцент кафедри теорії и методики фізичного виховання.

Захист відбудеться 12 грудня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 12 листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.А. Пригодій

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пріоритетним завданням державної політики щодо розвитку освіти в Україні стає впровадження сучасних соціальних, педагогічних, інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес вищої школи. Розробка єдиної концепції вирішення проблеми виходу системи освіти на якісно новий рівень розвитку обумовлена так званим "інформаційним вибухом". Швидкими темпами відбуваються такі процеси, як звуження різних спеціальностей, поява принципово нових технологій, нових спеціалізацій.

Сучасні підходи в освіті вимагають радикальних змін у використанні освітніх технологій в напрямку гуманізації та демократизації навчання й виховання студентської молоді та інтеграції до Європейського та світового освітнього простору (А.М. Алексюк, В.П. Андрущенко, А.М. Бондар, М.І. Жалдак, В.Г. Кремінь, В.І. Лозова та інші).

З огляду на важливість вирішення зазначеної проблеми актуальними є праці багатьох вітчизняних науковців. Зокрема, концептуальні засади професійної підготовки педагогічних кадрів та питання, пов'язані з реформуванням, оновленням змісту освіти, досліджували В.П. Андрущенко, Ю.К. Бабанський, В.П. Безпалько, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, В.Г. Кузь, А.О. Лігоцький, Н.Г. Ничкало, В.К. Сидоренко, Л.О. Хомич, Я.В. Цехмістер. Проблеми змісту, методів та форм навчання і виховання майбутніх фахівців знайшли відображення у працях О.В. Бріжатого, Ю.О. Коваленка, В.М. Мазіна, С.О. Сисоєвої, О.В. Тимошенка, Г.А. Чередниченко та інших науковців. Питання аналізу та розвитку професійної компетентності сучасного фахівця, її складових вивчали Л.В. Безкоровайна, В.А. Болотов, Ю.В. Варданян, О.В. Онопрієнко та інші.

У сучасному суспільстві існує попит на виховання творчої особистості, здатної мислити самостійно, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення. Сучасна система вищої освіти в Україні ставить нові вимоги до професійної підготовки майбутніх педагогів. Критерієм формування готовності студентів факультету фізичного виховання до викладацько-тренерської діяльності має бути достатній рівень їх компетентності, що виражається в опануванні теоретико-методичними знаннями в межах навчальної програми, вмінні використовувати педагогічні, фізіологічні та біомеханічні знання і навички у професійній діяльності.

В існуючій сучасній системі наукових знань біомеханіці відводиться важливе місце. Фахівці сьогодні відносять її до найбільш значущих наук ХХІ століття (О.А. Архипов, В.В. Гамалій, С.В. Гаркуша, С.С. Єрмаков, В.О. Кашуба, А.М. Лапутін, М.О. Носко, О.В. Осадчий, Т.О. Хабінець та інші). З цієї точки зору біомеханіка - галузь природничих наук, що на основі ідей та методів механіки вивчає фізичні якості біологічних об'єктів, закономірності їх адаптації до навколишнього середовища, поведінку (навчання) та їх механічні рухи на всіх рівнях організації у різних станах. Окремі напрями біомеханіки забезпечують конкретні галузі рухової діяльності людини: біомеханіка трудових процесів, ергономічна біомеханіка, медична і клінічна біомеханіка, біомеханіка фізичного виховання та спорту тощо.

Значного розвитку набула біомеханіка у фізичній культурі та спорті. У цій галузі більш наочно виявляються і випробовуються рухові можливості людини.

Біомеханіка фізичних вправ вивчає рухову систему людини та її рухові акти (вправи) під час занять фізичною культурою і спортом з метою забезпечення раціональних методів фізичного виховання населення і створення міцної наукової основи сучасної системи підготовки спортсменів високої кваліфікації. Для розв'язання поставлених завдань біомеханіка використовує різні методи дослідження, запозичені з анатомії, фізіології, педагогіки, механіки, математики та інших наук. Разом з тим, у біомеханіці розроблені власні оригінальні способи вивчення рухів, котрі сформувалися у самостійні методичні прийоми, що визначають так званий біомеханічний метод дослідження.

Незважаючи на роботу спеціалістів у галузі освітніх біомеханічних технологій, спрямовану на теоретичне обґрунтування ефективності використання біомеханічних знань у викладацько-тренерській роботі, розробку нових технологій навчання майбутніх фахівців, що базуються на можливостях сучасних технічних засобів, а також багаточисельні експерименти з впровадження інновацій, що підтверджують доцільність їх використання у вищих навчальних закладах, у наш час залишається велика кількість невивчених питань у цій галузі знань. Зокрема, вирішення питання оволодіння майбутніх викладачів-тренерів знаннями та навичками використання біомеханічних методів дослідження дозволить значно підвищити рівень професійної діяльності.

Аналіз, узагальнення і систематизація навчально-методичної та спеціальної літератури з проблем розробки та впровадження біомеханічних технологій до навчального процесу вказує на зростаючу зацікавленість та активну роботу науковців у цьому напрямку. Проведені дослідження визначення ефективності застосування у навчальному процесі студентів електронних дидактичних матеріалів (В.М. Богданов, В.С. Пономарев, А.В. Соловов, Т.В. Уткина), використання діагностичної системи рівня знань з біомеханіки на основі сучасних інформаційних технологій (П.К. Петров, О.Б. Дмитриев, Е.Р. Ахмедзянов), а також дослідження з розробки інноваційних методик навчання, що спираються на комплексне використання комп'ютерних засобів та біомеханічних методів.

Підготовка педагогічних кадрів за спеціальністю 6.010201 "Фізичне виховання" у сучасних умовах характеризується рядом суперечностей між: процесами демократизації та гуманізації педагогічної науки і практики щодо забезпечення відповідної фізкультурної освіти та їх відображенням у професійній підготовці майбутніх вчителів фізичної культури; вимогами інформаційного суспільства до професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та їх кваліфікацією відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня; необхідністю модернізації процесу професійної підготовки фахівців з фізичної культури та недостатньою розробленістю та рівнем забезпечення навчальними програмами спецкурсів, навчальними і навчально-методичними посібниками, зміст яких повинен бути націлений на зміну професійного мислення фахівців, озброєння їх новими знаннями і уміннями, інноваційними технологіями.

Таким чином, актуальність даної проблеми для фізкультурної освіти України, через недостатній рівень дослідження її педагогічною наукою та практикою, наявність суперечностей, потреба в системному дослідженні біомеханічної складової професійної підготовки зумовили вибір теми дисертації: "Формування біомеханічних знань у майбутніх учителів фізичної культури в процесі професійної підготовки".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає науковому плану кафедр: педагогіки, психології і методики фізичного виховання та спорту; спорту та спортивних ігор Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Зведеному плану науково-дослідної роботи Державного комітету у справах молодіжної політики, спорту та туризму на 2001-2005 рр. (наказ № 1171 від 28 квітня 2001 р.). Тема 1.4. "Біомеханічні дослідження рухових можливостей спортсменів, спортивної техніки, дослідження, спрямовані на розробку та удосконалення технічних засобів, спортивного інвентарю, тренажерів, устаткування, спортивної форми". Зведеному плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури та спорту на 2006 - 2010 рр. (наказ № 3018 від 31 серпня 2006 р.). Тема 1.2. "Система організації фізкультурної освіти та кадрового забезпечення галузі фізична культура та спорт". Дисертаційне дослідження виконано відповідно до зведеного плану науково-дослідної роботи Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (№ 0108U000854 від 29 лютого 2008 р.) "Дидактичні основи формування рухової функції осіб, які займаються фізичним виховання та спортом". Тема дисертації затверджена вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол № 7 від 27 лютого 2004 р.) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 28 жовтня 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов підготовки спеціалістів з фізичної культури на основі формування біомеханічних знань.

Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити такі завдання:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практичній діяльності, вплив знань з біомеханіки на якість професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту;

- визначити педагогічні умови професійної підготовки фахівців з фізичної культури та спорту до застосування біомеханічних знань та теоретично обґрунтувати процес формування готовності викладачів-тренерів до професійної діяльності на засадах біомеханіки;

- розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити структурну модель формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до впровадження біомеханічних знань у професійній діяльності;

- розробити комплект навчально-методичних матеріалів з біомеханіки для забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів факультету фізичного виховання.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування біомеханічних знань у майбутніх учителів фізичної культури.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних положень було використано такі методи досліджень:

теоретичні: аналіз - для вивчення навчально-нормативної документації, психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, навчальних програм і навчальних планів, дисертацій та авторефератів, матеріалів конференцій і періодичних фахових видань з метою визначення стану розробки та перспектив досліджуваної проблеми; зіставлення - для порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему, визначення напрямів дослідження та понятійно-категорійного апарату; синтез, порівняння, узагальнення, моделювання - для визначення необхідних компонентів моделі формування готовності до використання біомеханічних знань у професійній діяльності;

емпіричні: спостереження за навчальним процесом, анкетування, тестування, методи самооцінки, бесіди зі студентами та викладачами факультетів фізичного виховання вищих педагогічних навчальних закладів з метою визначення реального стану сформованості біомеханічних знань у майбутніх фахівців, виявлення труднощів формування та оцінювання рівня готовності випускників до застосування біомеханічних знань у професійній діяльності; педагогічного експерименту (констатувального, формувального), який дав можливість отримати достовірні дані про результати формування біомеханічних знань майбутніх фахівців; приватні біомеханічні методи: кількісні методи дослідження моторики, методи кількісної реєстрації структури рухів, антропометрії, тензодинамографії, стабілографії, відеокомп'ютерного аналізу; математичної статистики - для обробки результатів наукового пошуку, визначення стану та динаміки рівнів сформованості біомеханічної готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури.

Названі методи взаємно доповнювали один одного і забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування біомеханічних знань студентів факультетів фізичного виховання вищих навчальних педагогічних закладах, які полягають в усвідомленні ними значущості біомеханічних знань у професійній діяльності учителя фізичної культури; цілеспрямованому відборі й структуруванні змісту навчального матеріалу; реалізації системи методів навчання, спрямованих на оволодіння біомеханічними знаннями;

- розроблено модель формування готовності до використання біомеханічних знань у професійній діяльності, яка описує систему взаємозалежних складових: мети, дидактичних завдань, що ґрунтуються на загальнодидактичних та специфічних принципах навчання, міждисциплінарності, орієнтації на професійну діяльність, компонентів, підходів та відповідної методики; уточнено етапи формування цієї моделі (діагностичний, організаційно-моделюючий, практичний);

- розроблено критерії та рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до впровадження біомеханічних знань у професійній діяльності;

- конкретизовано змістовну характеристику готовності майбутніх фахівців фізичної культури у вищих навчальних закладах до впровадження біомеханічних знань;

- подальшого розвитку набули педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців фізичної культури у вищих навчальних закладах до впровадження біомеханічних знань; форми і методи формування готовності майбутніх фахівців до впровадження набутих знань з біомеханіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні у навчальний процес підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури комплекту навчально-методичних матеріалів, до якого увійшли: навчальні програми з дисциплін "Біомеханіка фізичного виховання та спорту", "Метрологія фізичного виховання та спорту", лабораторний практикум із курсу "Біомеханіка фізичного виховання та спорту", інформаційний пакет для забезпечення дисципліни "Біомеханіка фізичного виховання та спорту" та "Метрологія фізичного виховання та спорту", комп'ютерна програма тестування для оцінки знань студентів, наочні матеріали для лекційного і практичного курсу "Біомеханіка фізичного виховання та спорту" у формі мультимедійних презентацій.

Основні положення та результати дослідження впроваджено в систему підготовки майбутніх фахівців фізичної культури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/1846 від 08 вересня 2009 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (№ 04-11/775 від 16 вересня 2009 р.), Глухівського державного педагогічного університету ім. О. Довженка (№ 02-14/386 від 12 червня 2009 р.), Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (№ 1608 від 04 листопада 2009 р.). Результати дослідження впроваджено в навчально-тренувальний процес СДЮШОР "Атлет" м. Чернігова (№ 23 від 05 вересня 2009 р.).

Матеріали дослідження покладено в основу науково-методичного забезпечення та організації у вищих навчальних закладах процесу підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до впровадження біомеханічних знань.

Розроблені матеріали можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів для підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання біомеханічних знань у професійні діяльності.

Особистий внесок здобувача полягає у: вивченні й аналізі існуючого досвіду професійної підготовки фахівців з фізичної культури та спорту, системному аналізі та узагальненні теоретичних, методологічних і методичних положень щодо професійної підготовки студентів факультету фізичного виховання на засадах біомеханіки.

У статті, написаній у співавторстві з М.О. Носком, М.П. Дейкуном "Функціональний розвиток важкоатлеток високої спортивної кваліфікації", автору належить дослідження біометричних та функціональних показників спортсменок; у статті, написаній у співавторстві з Л.В. Жулою, автору належить дослідження мотивації спортивної діяльності важкоатлеток. У статті, написаній у співавторстві з А.О. Міненок, І.О. Донцем, "Особливості впровадження принципів Болонського процесу до науково-освітньої діяльності факультету фізичного виховання", автором розглянуто сучасні тенденції розвитку освіти, зокрема особливості переходу до новітньої технології освіти в галузі підготовки фахівців з фізичного виховання та спорту.

В опублікованих у співавторстві з М.О. Носком, С.В. Гаркушею, Л.В. Жулою навчальних програмах з курсу "Біомеханіка фізичного виховання та спорту", "Метрологія фізичного виховання та спорту", автору належить розробка змісту окремих тем курсу ("Біомеханіка рухових дій", "Онтогенез моторики людини", "Біомеханіка рухових здібностей"), а також форм і методів навчання.

У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавторам.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження систематично доповідалися та обговорювалися на засіданнях і методичних семінарах кафедр педагогіки, психології і методики фізичного виховання та кафедри спорту і спортивних ігор, звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (м. Чернігів 2004 - 2009); відображено у виступах на наукових та науково-практичних конференціях:

міжнародних: "Олімпійський спорт і спорт для всіх" (м. Київ, 2005); "Формування мотивації здорового способу життя засобами освіти" (м. Київ, 2006), "Молода спортивна наука України" (м. Львів, 2007), "Здорове довкілля - здорова нація" (м. Бердянськ, 2008).

всеукраїнських: "Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі" (м. Чернігів, 2007-2009), "Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді" (м. Суми, 2008), "Актуальні проблеми сучасної біомеханіки фізичного виховання та спорту" (м. Чернігів, 2008-2009).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 публікаціях (8 - одноосібних), 9 з яких опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, 3 - у збірниках матеріалів наукових конференцій, 2 - навчально-методичних посібника.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел із 269 найменувань. Робота містить 11 таблиць та 22 рисунки, 7 додатків на 62 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 260 сторінок друкованого тексту, з яких основний текст займає 171 сторінку.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано завдання дослідження, охарактеризовано методи наукових пошуків, розкрито наукову новизну, викладено відомості про апробацію та впровадження результатів проведеної роботи.

У першому розділі «Педагогічні умови професійної підготовки вчителя фізичної культури до здійснення біомеханічної діяльності на сучасному етапі» проаналізовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практичній діяльності, висвітлено вплив методів біомеханіки на якість професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту.

На основі аналізу педагогічної літератури за напрямком дослідження визначено, що найбільш поширений вид навчально-професійної підготовки у вищих навчальних закладах - це засвоєння теоретико-методичного забезпечення відповідного фаху. Їх джерелами виступають положення методології, філософії, наукові теорії та концепції, а також підходи, які розробляються для вивчення навчальних предметів. Як зазначають деякі науковці, існує два полярні підходи до підготовки фахівців з вищою освітою. Перший - підготовка грамотних виконавців - це, як правило, вузькоцільова підготовка. Другий - підготовка творчих спеціалістів, здатних розв'язувати нестандартні завдання, приймати розумні рішення в нетипових умовах тощо. При такій підготовці передбачається вивчення блоку фундаментальних наук та навчання мистецтву ефективного творчого їх застосування. Реформування вищої освіти спрямоване на те, щоб реалізувати процес навчання якомога ближче до другої моделі, цього ж вимагає й організація системи формування біомеханічних знань у майбутнього вчителя фізичної культури.

Аналіз наявного досвіду професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури в українській вищій школі показав, що більшість педагогів намагається скористатись інноваціями в експериментальних програмах формування окремих елементів професійної компетентності студентів. Однак залишився недостатньо вирішеним комплекс проблем, пов'язаний з формуванням у майбутнього вчителя фізичної культури готовності до майбутньої професійної діяльності.

Аналіз спеціальної та науково-педагогічної літератури з проблеми дисертаційного дослідження показав, що біомеханічні знання є важливою складовою в структурі сучасної системи європейської фізкультурної педагогічної освіти. Біомеханіка в циклі наук освітньо-професійної програми напряму вищої освіти за спеціальністю 6.010201 “Фізичне виховання” є основою для опанування дисциплінами спортивно-педагогічного циклу і забезпечує природно-наукову підготовку студентів, необхідну для формування професійних знань, умінь та навичок.

У результаті констатувального експерименту доведено, що більшість вчителів мають незадовільні знання з предмету біомеханіки. Таким чином, у закладах післядипломної освіти слід обов'язково вносити до навчальних планів медико-біологічні дисципліни, а це - анатомія, фізіологія, біомеханіка. Знання з цих дисциплін надають фахівцю фізичної культури можливість поліпшити рівень проведення уроків та спортивних тренувань, дозволяють вірно дозувати навантаження, запобігати травматизму та перетренуванню, вірно підбирати фізичні вправи та визначати їх вплив на організм дитини та його функціональні системи; правильно розвивати фізичні здібності та здійснювати контроль, а також спортивний відбір на початкових стадіях підготовки учнів. Отримані результати підтвердили актуальність і доцільність розробки обраної теми дослідження. Переважна більшість опитаних вчителів фізичної культури відчувають нестачу теоретичних знань з біомеханіки та вміння застосовувати їх на практиці, що в свою чергу відображається на якості їх професійно-педагогічної діяльності.

Результати, отримані в ході опитування, спонукають замислитись над необхідністю перегляду змісту професійної підготовки вчителів фізичної культури, а в межах нашого дослідження тієї його частини, що стосується професійної біомеханічної підготовки.

У першому розділі розглянуто науково-методичні розробки з біомеханіки провідних науковців у цій галузі: О.В. Бріжатого, О.С. Кошового, А.М. Лапутіна, М.О. Носка, В.О. Кашуби, Т.О. Хабінець, В.Г. Омельяненка, А.С. Погрібного, О.Ю. Рибака, І.В. Хмельницької, які відіграли значну роль у розвитку біомеханічної освіченості студентів. Проте практика викладання біологічних дисциплін вимагає розробки нової за змістом і обсягом навчальної програми, яка б містила на лише сучасні знання, а й відповідала вимогам суспільства щодо фізичної культури. До недоліків науково-методичних розробок можна віднести: невідповідність сучасним запитам фізичної культури та спорту; відсутність використання біомеханічних інструментальних методів дослідження; вузьку орієнтацію на спорт вищих досягнень, з ігноруванням масового спорту; побудову практичної частини курсу з біомеханіки на методі виконання графічно-розрахункових робіт.

У другому розділі «Удосконалення біомеханічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури» визначено педагогічні умови професійної підготовки фахівців з фізичної культури та спорту до застосування біомеханічних знань та теоретично обґрунтовано процес формування готовності викладачів-тренерів до професійної діяльності на засадах біомеханіки; розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено структурну модель формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до впровадження біомеханічних знань у професійній діяльності. професійний підготовка фізичний тренер

Спираючись на теоретичний аналіз, матеріали констатуючого педагогічного експерименту, особистий педагогічний досвід, ми розробили модель підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до біомеханічної діяльності у вищому навчальному закладі.

У складову структури моделі підготовки майбутнього вчителя до реалізації біомеханічних знань у професійній діяльності включені зміст, форми, методи, засоби, педагогічні умови, етапи та компоненти підготовки. Результат даної підготовки оцінюється запропонованими нами показниками оцінки сформованості рівня біомеханічних знань майбутнього вчителя.

Основними компонентами готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання біомеханічних знань у професійній діяльності були визначені мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та самооцінний відповідно до яких встановлені високий, середній і низький рівні.

З метою виявлення ефективності моделі формування біомеханічних знань майбутніх учителів фізичної культури нами було визначено компоненти як ознаки, що засвідчують ступінь якісної підготовки студентської молоді. Дієвість моделі оцінюється за конкретними показниками з урахуванням рівня готовності студентів до біомеханічної діяльності.

У педагогічному експерименті брали участь експериментальна і контрольна групи. Неварійованими в експерименті була кількість студентів експериментальної і контрольної груп (57 і 58 осіб відповідно) та кількість годин, яка відводиться на дисципліну "Біомеханіка фізичного виховання та спорту". До величин, які варіювалися, було віднесено зміст, форми, методи та організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців фізичної культури до використання біомеханічних знань у професійній діяльності.

При визначенні ознак мотиваційного компоненту та відповідних їм рівнів готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування біомеханічних знань у професійної діяльності враховано характер усвідомлення важливості значення фізичної культури і спорту в житті кожної людини, ставлення до майбутньої професії, усвідомлення важливості значення біомеханічних знань для вчителя фізичної культури.

На початку експерименту більшість студентів як експериментальної так і контрольної групи не розуміють значимості біомеханічних знань для вчителя фізичної культури. Студенти, які вважають знання з біомеханіки необхідною складовою у професійній діяльності (38,5 % та 41,4 % відповідно), не завжди можуть обґрунтувати свою відповідь.

На кінець педагогічного експерименту таких студентів, які розуміють значимість біомеханічних знань та вважають їх необхідними для майбутньої професійної діяльності, у контрольній групі було 60,3 %, а експериментальній - 73,7 %, що на 13,4 % вище за контрольну групу. Кількість студентів, які не вважають біомеханічні знання необхідною складовою професійної діяльності вчителя фізичної культури, зменшилася в контрольній групі на 10,7 %, а в експериментальній на 15,1 %.

Когнітивний компонент готовності майбутніх фахівців передбачає наявність отриманої цілісної професійно спрямованої системи теоретичних знань, спеціальних умінь та практичних навичок з біомеханіки фізичного виховання та спорту. При визначенні ознак когнітивного компоненту та відповідних їх рівнів готовності майбутніх учителів фізичної культури ми враховували те, що засвоєння навчального матеріалу має трирівневу ієрархічну структуру: нижній рівень - уявлення, середній рівень - розуміння, вищий рівень - власне засвоєння.

Низький рівень знань з біомеханіки фізичного виховання та спорту показали 46,6 % студентів контрольної групи і 21,1 % студентів експериментальної групи, в контрольній групі на 25,5 % більше студентів з низьким рівнем знань, ніж у контрольній. Середній рівень знань показали 43,1 % студентів контрольної групи і 59,6 % студентів експериментальної групи, в експериментальній групі на 16,5 % більше студентів із середнім рівнем знань. Відносно високого рівня знань, - то майже вдвічі більша кількість студентів цього рівня в експериментальній групі.

Діяльнісний компонент готовності відображає формування творчих, самостійних умінь і навичок студентів професійно використовувати їх у практичній діяльності.

При визначенні рівнів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності за ознаками діяльнісного компоненту було враховано ступень засвоєння біомеханічних знань, умінь, навичок: уміння здійснювати оперативний біомеханічний контроль, здатність правильно обирати й застосовувати на практиці біомеханічні методи дослідження, вміти обґрунтовувати з біомеханічної точки зору навчання спеціальним руховим діям і розвиток фізичних якостей у процесі професійної діяльності, враховувати вікові особливості моторики під час занять зі школярами.

Значний відсоток студентів контрольної групи (55,2 %) продемонстрували низький рівень сформованості діяльнісного компонента за результатами виконання діагностично-практичних завдань, що вказує на їх недостатній рівень практичної підготовки, необхідної для закріплення теоретичних знань з біомеханіки. Студенти контрольної групи показали високий (24,6 %) та середній (57,9 %) рівень сформованості діяльнісного компонента до здійснення біомеханічної діяльності, під час виконання завдань студенти цієї групи демонстрували значний рівень творчої активності, здатності самостійно вирішувати поставлені завдання.

Самооцінний компонент готовності визначається здатністю до високої критичності щодо своєї особистості, своїх професійних якостей як вчителя фізичної культури.

Розроблено показники рівнів сформованості готовності майбутніх вчителів фізичної культури до застосування біомеханічних знань:

високий - характеризується активізацією навчально-пізнавальної діяльності студентів, послідовністю й систематизованістю оволодіння теоретичними знаннями з біомеханіки та усвідомлення їх професійно значущими, високою потребою у навчанні; спрямованістю на професійну самоосвіту, саморозвиток, самовиховання, самовдосконалення. Цей рівень передбачає активне використання набутих знань, вмінь та навичок, вичерпну відповіді, що має системні знання на рівні засвоєння, сформовану систему вмінь і навичок у майбутнього вчителя фізичної культури. Студенти цього рівня відрізняються творчим, продуктивним мисленням та навичками його практичного застосування, здатністю вирішувати питання, пов'язані з біомеханікою фізичного виховання та спорту, здатністю самостійно мислити й робити висновки, високим рівнем критичності щодо своєї особистості, своїх професійних якостей;

середній - характеризується стійким інтересом студентів до навчання, усвідомленням теоретичних знань з біомеханіки фізичного виховання та спорту професійно значущими, проте оволодіння знаннями не достатньо послідовне й систематизоване. Цей рівень передбачає стійку зацікавленість студентів у використанні набутих знань, умінь і навичок, помірний інтерес до своєї професії, помірну зацікавленість у самоосвіті, яка інколи потребує зовнішнього стимулювання, неповну відповідь, що має науково обґрунтовані уявлення щодо суті проблеми та сформовані вміння й навички у майбутнього фахівця, проте відсутня їх система. Студенти цього рівня спрямовані на професійний саморозвиток, самовиховання, самовдосконалення, однак у них недостатньо розвинене творче, продуктивне мислення та навички його практичного застосування, вони не можуть самостійно робити висновки. Рівень критичного ставлення щодо своєї особистості, своїх професійних якостей є середнім;

низький - характеризується відсутністю спрямованості на професійну самоосвіту, саморозвиток, самовиховання та самовдосконалення; нестійким інтересом студентів до навчання, наявністю фрагментарних і не завжди науково обґрунтованих уявлень з біомеханіки фізичного виховання та спорту. Студенти цього рівня не володіють належною якістю знань, умінь і практичних навичок з біомеханіки фізичного виховання та спорту і не визнають їх професійно значущими, потребують зовнішнього стимулювання діяльності у самоосвіті. Рівень критичного ставлення до своєї особистості, своїх професійних якостей у студентів названої категорії є низьким.

Середньостатистичні результати досліджуваних компонентів представлено на рис 1.

Таким чином, наведені результати педагогічного експерименту свідчать про ефективність запропонованої моделі формування готовності до біомеханічної діяльності майбутніх учителів фізичної культури.

У третьому розділі «Теоретична і практична оцінка результатів власних досліджень» представлено обговорення результатів власних досліджень з визначення, теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірка ефективності педагогічних умов, підготовки спеціалістів з фізичного виховання на основі формування біомеханічних знань.

Рис. 1. Рівні сформованості компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання біомеханічних знань (%).

Зазначено, що впровадження в навчальний процес моделі формування готовності до застосування біомеханічних знань дозволило: озброїти студентів системою природничо-наукових, біофізичних і педагогічних знань про закони побудови рухів людини, рухових дій, фізичних вправ; сформувати у студентів основи знань теорії навчання руховим діям у фізичному вихованні та спорті; ознайомити студентів з основами методики використання рухів і рухових дій у спортивному тренуванні та фізичній культурі; озброїти студентів системою знань, спеціальних педагогічних навичок та умінь з методики викладання рухів, рухових дій і фізичних вправ у масовій, оздоровчій фізичній культурі та в спортивному тренуванні.

Вивчення “Біомеханіки фізичного виховання та спорту” на якісно новому рівні дозволить майбутньому вчителю фізичної культури ефективно вирішувати завдання освітньої галузі “Фізична культура та здоров'я”, а саме формування у учнів умінь і навичок здорового способу життя, організації корисного дозвілля та активного відпочинку, розвитку і відновлення фізичних і духовних сил, реабілітації та корекції здоров'я, виховання позитивних моральних і вольових якостей.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення й висвітлено нове вирішення актуальної проблеми формування у майбутніх вчителів фізичної культури готовності до використання біомеханічних знань. Узагальнення результатів дослідження стало підґрунтям для таких висновків:

1. У системі фізкультурної освіти виняткового значення набуває професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту, яка характеризує технологічно обґрунтовані заходи вищих навчальних закладів країни надати особистості майбутнього фахівця фізичного виховання та спорту такого рівня професіоналізму, завдяки якому він стане конкурентоспроможним на ринках праці, буде самостійно організовувати фізичне виховання різних верств населення й успішно працювати в усіх ланках спортивного і фізкультурного руху.

Теоретичний аналіз наукових праць з питань формування у майбутніх вчителів фізичної культури готовності до використання біомеханічних знань вказує, що означена проблема перебуває в центрі уваги як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Біомеханічні знання є важливою складовою в структурі сучасної системи європейської фізкультурної педагогічної освіти. Біомеханіка в циклі наук освітньо-професійної програми напряму вищої освіти за спеціальністю 6.010201 "Фізичне виховання" є основою для опанування дисциплінами спортивно-педагогічного циклу і забезпечує природничо-наукову підготовку студентів, необхідну для формування професійних умінь та навичок.

Модернізація процесу професійної підготовки фахівців з фізичної культури і спорту вимагає розробки, створення й забезпечення освітнього процесу навчальними програмами спецкурсів, навчальними і навчально-методичними посібниками, зміст яких повинен бути націлений на зміну професійного мислення фахівців, озброєння їх новими знаннями і уміннями, інноваційними технологіями.

2. Детальне вивчення проблеми формування біомеханічних знань дало змогу виявити певні педагогічні умови професійної підготовки фахівців з фізичної культури до застосування біомеханічних методик та теоретично обґрунтувати процес формування готовності викладачів-тренерів до професійної діяльності на засадах біомеханіки. До педагогічних умов віднесено: створення стійкої мотивації студентів до навчальної діяльності, потребу якісного здобуття нових знань умінь та навичок в процесі фахової підготовки; формування та вдосконалення умінь конструювати власні висновки та судження на основі аналізу, порівняння, систематизації та узагальнення навчального матеріалу, здатність творчо використовувати набуті знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми; самостійне застосування набутих знань, умінь та навичок.

Відповідно до зазначених педагогічних умов розроблена методика формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності на засадах біомеханіки, що передбачає поетапне включення студентів до навчально-професійної діяльності та створення ними в процесі цієї діяльності освітніх продуктів: творчих робіт, наукових проектів, курсових, бакалаврських та дипломних робіт.

3. Узагальнення науково-практичних підходів за темою дослідження дозволило виявити рівень теоретичного осмислення категорії "біомеханічна готовність", яка передбачає, з одного боку, її визначення як системоутворюючого компоненту професійної підготовки вчителя, з другого - як самостійної, динамічної та комплексної системи з особливим змістом, структурою, функціями й організаційними формами здійснення. У дисертації обґрунтовано багатовимірність використання поняття "біомеханічна готовність": як складової професійної підготовки кваліфікованих кадрів з фізичного виховання у вищій педагогічній школі; як процесу оволодіння теоретичними знаннями та професійно-методичними уміннями й навичками на когнітивному, діяльнісному й особистісному рівнях; як результату, що визначає підсумковий рівень випускників вищих навчальних закладів. Зміст і структура методичної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання як самостійної й динамічної складової професійної підготовки педагогічних кадрів визначається нормативними документами, що регламентують роботу вищих навчальних закладів.

4. Розроблено структурну модель формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах до використання біомеханічних знань у професійній діяльності. До складу моделі входять: структурні компоненти готовності студентів до використання біомеханічних знань: мотиваційний - передбачає формування позитивної мотивації щодо обраної професії, усвідомлення значущості біомеханіки у фізичній культурі та особистісної орієнтації на самовдосконалення; когнітивний - наявність отриманої цілісної професійно спрямованої системи теоретичних знань, спеціальних умінь та практичних навичок з біомеханіки фізичного виховання та спорту; діяльнісний - формування творчих, самостійних умінь і навичок студентів професійно здійснювати біомеханічну діяльність; самооцінний - визначається здатністю до високої критичності щодо своєї особистості, своїх професійних якостей як учителя фізичної культури з точки зору біомеханіки.

Визначено та обґрунтовано критерії сформованості готовності майбутніх вчителів фізичної культури до впровадження біомеханічних знань, що відображають позитивну мотивацію студентів та розуміння значимості біомеханічних знань; рівень оволодіння студентами теоретичними знаннями з біомеханіки фізичного виховання та спорту; сформованість у майбутніх вчителів фізичної культури вміння використовувати набуті знання у практичній діяльності; сформованість самооцінки майбутніх вчителів щодо біомеханічної діяльності. Розроблено і показано доцільність оцінювання сформованості готовності майбутніх вчителів фізичної культури до впровадження біомеханічних знань (високий, середній, низький).

Одержані результати формувального експерименту підтвердили ефективність впровадження моделі формування біомеханічних знань у процес професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

5. Розроблено і впроваджено до навчального процесу підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту комплект навчально-методичних матеріалів, ефективність впровадження яких доведена статистично достовірним (р<0,05) підвищенням рівнів знань, умінь і навичок до професійної діяльності на засадах біомеханіки, до якого ввійшли: навчальні програми з дисциплін "Біомеханіка фізичного виховання та спорту", "Метрологія фізичного виховання та спорту" (у співавторстві з М.О. Носком, С.В. Гаркушею, Л.В. Жулою); лабораторний практикум із курсу "Біомеханіка фізичного виховання та спорту", інформаційний пакет для забезпечення дисципліни "Біомеханіка фізичного виховання та спорту" та "Метрологія фізичного виховання та спорту", комп'ютерна програма тестування оцінки знань студентів з біомеханіки фізичного виховання та спорту (у співавторстві з С.В. Гаркушею); наочні матеріали для лекційного і практичного курсу "Біомеханіка фізичного виховання та спорту" у формі мультимедійних презентацій. Результати дослідження можуть бути використані при розробці навчально-методичних комплексів з фахових дисциплін, а також для професіографічного моніторингу та коригування процесу професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.

Наукове дослідження не вичерпує всіх основних завдань оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури; всіх завдань щодо формування готовності майбутніх вчителів фізичного виховання до застосування біомеханічних знань. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні шляхів підвищення ефективності системи підготовки фахівців, зокрема, застосування інноваційних технологій для оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних фахових виданнях:

1. Куртова Г.Ю. Функціональний розвиток важкоатлеток високої спортивної кваліфікації / М.О. Носко, Г.Ю. Куртова, М.П. Дейкун // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - 2003. - № 22. - С. 95-101.

2. Куртова Г.Ю. Дослідження мотивації занять важкою атлетикою спортсменок високої кваліфікації / Г.Ю. Куртова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - 2005. - № 16. - С. 68-73.

3. Куртова Г.Ю. Оцінка ефективності змагальної діяльності спортсменів у важкій атлетиці / Г.Ю. Куртова // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т.Г.Шевченка. Випуск 44. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - № 55. Том ІІ - С. 227-229.

4. Куртова Г.Ю. Здоровий спосіб життя як пріоритетна цінність виховання сучасних дітей та молоді / Г.Ю. Куртова, Д.М. Іванов // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т.Г.Шевченка. Випуск 55. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - № 55. Том ІІ - С. 168-170.

5. Куртова Г.Ю. Особливості впровадження принципів Болонського процесу до науково-освітньої діяльності факультету фізичного виховання / Г.Ю. Куртова, А.О. Міненок, І.О. Донець // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т.Г.Шевченка. Випуск 54. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - № 54. - С. 135-140.

6. Куртова Г.Ю. Біомеханічні параметри статодинамічної стійкості тіла важкоатлеток високої спортивної кваліфікації / Г.Ю. Куртова // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т.Г.Шевченка. Випуск 54. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - № 54. - С. 113-116.

7. Куртова Г.Ю. Біомеханічні знання у професійній підготовці майбутніх вчителів фізичної культури / Г.Ю. Куртова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - 2009. - № 11. - С. 60-62.

8. Куртова Г.Ю. Модель формування біомеханічних знань у майбутніх учителів фізичної культури / Г.Ю. Куртова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - 2009. - № 12. - С. 58-60.

9. Куртова Г.Ю. Формування біомеханічних знань у майбутніх учителів фізичної культури / Г.Ю. Куртова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Випуск 69. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - № 69. - С. 20-24.

Матеріали конференцій:

10. Куртова Г.Ю. Дослідження мотивації занять ігровими видами спорту та важкою атлетикою спортсменок високої кваліфікації / Г.Ю. Куртова, Л.В. Жула // Олімпійський спорт і спорт для всіх: Матеріали ІX міжнародного наукового конгресу, Київ, 20 - 23 вересня 2005 р. - Київ, 2005. - С. 350.

11. Куртова Г.Ю. Реалізаційна ефективність змагальної діяльності спортсменок важкоатлеток / Г.Ю. Куртова // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Випуск 11. - Львів: НВФ “Українські технології”. - 2007. - Т. 1. - С. 160.

12. Куртова Г.Ю. Актуальні питання освіти в галузі здоров'я / Г.Ю. Куртова // Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу: всеукр. наук.-практ. конф., 25-27 вересня 2008 р. - Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2008. - С. 221-226.

Навчально-методичні праці:

13. Куртова Г.Ю. Біомеханіка фізичного виховання і спорту. Навчальна програма / М.О. Носко, С.В. Гаркуша, Г.Ю. Куртова, Л.В. Жула - Чернігів: Ред. вид. відділ Чернігівського державного педуніверситету імені Т.Г. Шевченка, 2006. - 16 с.

14. Куртова Г.Ю. Метрологія фізичного виховання і спорту. Навчальна програма. М.О. Носко, С.В. Гаркуша, Г.Ю. Куртова, Л.В. Жула - Чернігів: Ред. вид. відділ Чернігівського державного педуніверситету імені Т.Г. Шевченка, 2006. - 16 с.

АНОТАЦІЇ

Куртова Г.Ю. Формування біомеханічних знань у майбутніх учителів фізичної культури в процесі професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Чернігівській державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2009.

В дисертації розглянуто проблеми сучасної професійної підготовки майбутніх учителів, особлива увага приділена біомеханічним знанням як необхідній складовій професійної майстерності вчителя фізичної культури. Проведено аналіз сучасних напрямків роботи науковців з питань біомеханіки фізичного виховання та спорту. З метою з'ясування місця та ролі біомеханічної підготовки в структурі навчально-професійної діяльності вчителя фізичної культури визначено рівень біомеханічних знань учителів та студентів, майбутніх учителів фізичної культури.

Розроблено структурну модель формування біомеханічних знань майбутніх вчителів фізичної культури. У дисертації розроблено і доведено доцільність оцінювання сформованості готовності майбутніх вчителів фізичної культури до впровадження біомеханічних знань.

Визначено зміст, форми, методи і засоби формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності на засадах біомеханіки.

Представлено результати впровадження у навчальний процес студентів факультету фізичного виховання, моделі формування готовності до використання біомеханічних знань у професійній діяльності.

Ключові слова: біомеханіка, формування, готовність, модель підготовки, професійна підготовка, майбутні учителі фізичної культури, педагогічні умови.

Куртова Г.Ю. Формирование биомеханических знаний у будущих учителей физической культуры в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черниговский государственный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2009.

В диссертации рассмотрены проблемы современной профессиональной подготовки будущих учителей, особенное внимание уделяется знаниям по биомеханике, как необходимой составляющей профессионального мастерства учителя физической культуры. Проведен анализ современных направлений работы исследователей по вопросам биомеханики физической культуры и спорта. С целью выяснения места и роли биомеханической подготовки в структуре учебно-профессиональной деятельности учителя физической культуры проанализированы учебные планы высших учебных заведений, определен уровень биомеханических знаний учителей и студентов. Большинство, опрошенных учителей физической культуры отмечают низкий уровень знаний по биомеханики отсутствие умения применять их на практике, что в свою очередь сказывается на качестве их профессионально-педагогической деятельности. В результате констатирующего эксперимента доказано, что большинство учителей имеют недостаточный уровень знаний по биомеханике. Таким образом, в заведениях последипломного образования необходимо обязательно включать в учебные планы медико-биологические дисциплины к которым относится и биомеханика.

...