Формування елементів національної свідомості учнів початкових класів у процесі навчання української мови та народознавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА НАРОДОЗНАВСТВА

13.00.07 - теорія та методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

КОЛОСКІНА Ольга Андріївна

Луганськ - 2009

Анотація

Колоскіна О.А. Формування елементів національної свідомості учнів початкових класів у процесі навчання української мови та народознавства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2009.

Дисертація присвячена проблемі педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості учнів початкових класів. З метою її розв'язання обґрунтовано модель свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями. На основі цієї моделі визначено структурні компоненти системи педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості особистості молодшого школяра, умови її ефективного функціонування. Встановлено комплекс чинників, які впливають на позитивне ставлення молодших школярів до цінностей української культури, ієрархію мотивів їх самоформування учнями. Розглянуто основні теоретичні й методичні підходи до проектування національно та особистісно орієнтованого виховного процесу у початкових класах. Розкрита динаміка розвитку національної свідомості та самосвідомості молодших школярів в умовах функціонування експериментальної системи й методики.

Ключові слова: національна свідомість, національна самосвідомість, національні цінності; модель свідомого оволодіння учнем національними цінностями; система педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості та самосвідомості учнів початкових класів.

Аннотация

Колоскина О.А. Формирование элементов национального сознания учащихся начальных классов в процессе изучения украинского языка и народоведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2009.

Диссертационная работа - теоретико-экспериментальное исследование эффективности разработанной на основе экспериментальной модели системы педагогического обеспечения развития национального сознания учащихся начальной школы на уроках украинского языка и народоведения. Модель процесса сознательного овладения на уроках учеником начальной школы национальными ценностями (украинским языком, знаниями народных обрядов и традиций, особенностей народного календаря, продуктов народного творчества и т.д.) спроектирована на двух уровнях - уровне отражения ценностей украинской культуры в сознании личности ученика и уровне их отражения в его самосознании.

Разработанная на основе целостного и личностно ориентированного подходов в их единстве, эта модель раскрывает механизм поворота национального сознания личности младшего школьника на свое национальное «Я», то есть на национальное самосознание, показывает основной фактор этого поворота - педагогическое взаимодействие (с одной стороны, имеет место педагогическое воздействие на процесс развития национального сознания личности ученика, а с другой - самого ученика на формирование и реализацию соответствующей «Я» - концепции).

Важнейшими структурными компонентами как национального сознания, так и самосознания личности младшего школьника выступают эмоциональный и рациональный. На первом уровне они обеспечивают формирование смыслообразовательных мотивов самоформирования учеником национальных ценностей, а на втором (вместе с поведенческим компонентом) играют роль движущих факторов разработанной личностью «Я» - концепции присвоения национальных ценностей как личностных.

Данная модель ? теоретическое основание для разработки системы педагогического обеспечения развития национального сознания учащихся на уроках:

1) создание условий для эмоционального переживания учащимся ценностей национальной культуры как самоценных; 2) педагогическое обеспечение процесса осмысления младшими школьниками знаний об украинской культуре; 3) формирование у учащихся мотивов самоформирования умений и качеств сознательного украинца-патриота;

4) непосредственная организация процесса осознания младшими школьниками несоответствия между оценками сформированности национального образа «Я» и его самооценкой; 5) стимулирование процесса проектирования и реализации «Я» - концепции самоформирования ценностей национальной культуры.

В целях выяснения степени эффективности такой экспериментальной системы рассмотрены подходы к проектированию личностно ориентированного процесса национального воспитания в начальной школе, предложена специальная методика решения воспитательных задач. В ходе эксперимента подтверждена целесообразность создания следующих основных условий эффективного функционирования системы педагогического обеспечения развития национального сознания учащихся: создание ситуаций внутреннего принятия учащимися знаний об украинской культуре на уровне самоценных; педагогическое обеспечение процесса формирования у младших школьников личностного смысла деятельности в направлении овладения знаниями о национальной культуре, национальных ценностях; использование учителем на уроках украинского языка, чтения, народоведения и во внеурочное время эмоционально-эстетического фона как средства развития национального сознания личности каждого ученика; создание ситуаций эмоционального сопереживания учащимися педагогических установок на внутреннее принятие знаний о национальной культуре на самоценном уровне и др. Показателем эффективности экспериментальной системы служит положительная динамика развития национального сознания младших школьников (их отношение к национальным ценностям, степень развития мотивов их самоформирования и т. д.).

Ключевые слова: национальное сознание, национальное самосознание, национальные ценности; модель сознательного овладения учащимся национальными ценностями; система педагогического обеспечения развития национального сознания и самосознания учащихся начальных классов.

Abstrakt

Koloskina O.A. Formation of the elements of elementary school children's national consciousness in the process of studying Ukrainian language and Ethnology. - Manuscript.

The thesis for the obtaining of the academic degree of the Candidate of Pedagogical Science, specialty 13.00.07 - theory and methods of education. East-Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl. - Luhansk, 2009.

The thesis is devoted to the problem of the pedagogical support of the development of elementary school children's national consciousness. With the purpose of solving this problem the model of conscious mastering of national values by elementary school children has been determined. The structural components of the system of the pedagogical support of the national consciousness development among elementary school children, the terms of the effective system functioning have been defined on the basis of this model. The complex of some factors influencing the positive attitude of elementary school children towards the values of Ukrainian culture, the hierarchy of the motives to form these values have been developed.

The basic theoretical and methodological approaches to the planning of the national-oriented and personal-oriented educational process in the elementary school are investigated. The dynamics of the elementary school children's national consciousness and self-consciousness development in the terms of the experimental system and methods functioning has been looked upon.

Key words: national consciousness, national self-consciousness, national values, the model of conscious mastering of national values, the system of pedagogical support of elementary school children's national consciousness and self-consciousness development.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Національне виховання розглядається на державному рівні як головний пріоритет та органічна складова освіти (Закон України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти). Отримавши соціальне замовлення на залучення дітей до глибоких пластів національної культури й духовності, загальноосвітня школа розв'язує практичне завдання формування у вихованців національних цінностей на особистісному рівні, що вимагає безперервного створення умов для розвитку національної свідомості та самосвідомості особистості кожного з них, починаючи з молодшого шкільного віку. Великі можливості для внутрішнього сприйняття цінностей національної культури у ролі особистісних мають такі навчальні предмети, як українська мова та народознавство.

Виконання педагогами зазначеного соціального замовлення ускладнюється недостатньою кількістю загальноосвітніх закладів з українською мовою навчання у південному і східному регіонах країни. Як результат, є нагальна потреба в збільшенні кількості учнів, які засвоюють зміст освіти державною мовою.

Так, у Донецькій області на початок 2006/2007 навчального року їх було лише 32,9%. Найменша кількість таких учнів у цьому навчальному році зафіксована в містах Авдіївці (17,2%), Маріуполі (17,6%), Донецьку (19,9%), Єнакієвому (21,9%) та ін. Майже такі ж цифри фіксуємо і на початок поточного 2008/2009 навчального року. Досить велика кількість школярів погано володіє українською мовою, про що передусім свідчать продукти їх навчальної праці - твори, диктанти тощо. Є й факти незнання учнями народних звичаїв і обрядів, рідної історії та ін. За цих умов не всі педагоги усвідомлюють, що проблему стимулювання розвитку національної свідомості учнів слід розв'язувати на ґрунтовній теоретичній базі. Така база створювалась протягом тривалого часу. Зокрема, питання українського національного менталітету розглядали М. Грушевський, М. Максимович, О. Потебня, Г. Сковорода, П. Чубинський, П. Юркевич. На особливостях розвитку національної свідомості та самосвідомості учнів акцентували увагу такі вітчизняні педагоги, як Г. Ващенко, О. Дорошкевич, О. Духнович, П. Куліш, С. Русова, К. Ушинський. Важко переоцінити науковий доробок у сфері розвитку теорії формування національної свідомості громадян України таких вчених, як І. Дзюба, В. Дончик, М. Євтух, М. Стельмахович, Д. Тхоржевський та ін.

Значною мірою розв'язанню даної проблеми сприяли також дослідження В. Борисова, О. Вишневського, Г. Філіпчука. Різні її аспекти розглядалися такими українськими науковцями, як У. Нетаврована і Л. Ходанич (особливості формування національної свідомості на уроках української літератури), А. Терещук (особливості залучення національного компонента освіти під час організації позакласної роботи в школі), Л. Паламарчук (принципи і способи висвітлення українського етносу в процесі навчання шкільного курсу географії) тощо.

Обрана проблема є багатогранною і вимагає розв'язання на філософському, теоретичному й технологічному рівнях з урахуванням вікових особливостей учнів. Провідним її аспектом є висвітлення умов оволодіння учнями початкових класів цінностями національної культури як особистісними, що не було предметом спеціального наукового аналізу. Не вивчалася також і система педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості та самосвідомості особистості молодшого школяра як особлива цілісність.

Отже, актуальність дослідження зумовлена спрямованістю його результатів на розв'язання суперечностей між: соціальним замовленням загальноосвітній школі на особистість учня з високим рівнем розвитку національної свідомості та недостатнім рівнем розвитку національної свідомості у більшості учнів Донецького регіону; потребою загальноосвітніх навчальних закладів у створенні умов для якісного засвоєння учнями цінностей національної культури і процесом оволодіння ними, який не має особистісно орієнтованого характеру; усвідомленням більшістю вчителів початкових класів необхідності в підвищенні власного рівня готовності до стимулювання розвитку національної свідомості особистості школяра і недостатньою розробленістю в теорії виховання моделі, змісту, форм, методів оволодіння учнем початкових класів національними цінностями, ефективних умов та технологій педагогічного забезпечення повороту його свідомості на власне національне «Я».

Утвердження народних традицій, пошуки нових педагогічних умов, найефективніших форм та методів роботи з формування національної свідомості кожного учня - це актуальне завдання нашого часу, яке потребує теоретичної та методичної розробки і, головне, - впровадження в практику роботи сучасної української школи.

Виходячи з актуальності й недостатньої науково-методичної розробленості проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, обрано тему дисертаційного дослідження: «Формування елементів національної свідомості учнів початкових класів у процесі навчання української мови та народознавства».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану наукових досліджень кафедри педагогіки Донецького національного університету за темою «Психолого-педагогічні основи професійного виховання та самовиховання майбутнього педагога» (державний реєстраційний номер ДР 01910051511). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Донецького національного університету (протокол №5 від 25.05.2001 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №7 від 25.09.2001 р.).

Мета дослідження - обґрунтувати на теоретичному та емпіричному рівнях систему педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості учнів початкових класів на уроках української мови та народознавства.

Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом розв'язання таких завдань:

1) проаналізувавши філософську, психолого-педагогічну літературу з теми дослідження, узагальнити основні теоретичні положення щодо розвитку національної свідомості особистості, умов, методів та засобів її формування;

2) обґрунтувати модель процесу свідомого оволодіння учнем початкових класів національними цінностями на уроках української мови та народознавства;

3) визначити структурні компоненти системи педагогічного забезпечення на уроках української мови та народознавства розвитку елементів національної свідомості у молодших школярів;

4) з'ясувати відношення молодших школярів до національних цінностей і характер мотивів оволодіння ними;

5) визначити умови ефективного функціонування системи педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів на уроках української мови та народознавства;

6) оцінити рівні сформованості в учнів елементів національної свідомості за розробленими критеріями.

Об'єкт дослідження - процес формування національної свідомості учнів початкових класів на уроках української мови та народознавства.

Предмет дослідження - система педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості особистості молодшого школяра на уроках української мови та народознавства.

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети дисертаційного дослідження використано такі методи:

- теоретичні: аналіз наукової літератури з обраної проблеми (для виявлення рівня її розв'язання); навчальних програм для початкових класів (для розробки особистісно орієнтованої системи навчальних занять з української мови і народознавства); аналіз і узагальнення можливостей навчального матеріалу у розвитку національної свідомості особистості учня; моделювання (з метою розробки моделі процесу свідомого володіння учнем початкових класів національними цінностями на уроках української мови та народознавства); синтез теоретичних положень щодо шляхів розвитку свідомості й самосвідомості особистості;

- емпіричні: педагогічний експеримент (для перевірки ефективності моделі процесу свідомого оволодіння учнями початкової школи національними цінностями на уроках української мови та народознавства); спостереження, бесіди, анкетування, дискусії, опитування, обговорення (з метою розв'язання завдань констатувального і формувального експериментів);

- статистичні: методи експериментальної статистики для обробки даних експериментального дослідження.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше:

· розроблено модель процесу свідомого оволодіння учнями початкової школи національними цінностями на уроках української мови та народознавства;

· обґрунтовано систему педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості особистості молодшого школяра та умови її функціонування;

дістали подальшого розвитку: положення про зміст національної свідомості, методи, прийоми, форми і засоби стимулювання її розвитку в учнів початкових класів;

удосконалено підходи до відбору змісту національного виховання учнів на уроках української мови та народознавства.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у: достатньо високому ступені готовності отриманих результатів до впровадження у практику роботи школи (розроблено програму курсу «Народознавство», навчально-методичний посібник «Розвиток національної свідомості молодших школярів: збірник завдань для учнів 4 класу»); орієнтації отриманих результатів на широке коло педагогів-практиків, зацікавлених у теоретичних положеннях і методиці автора; можливостях реалізації результатів дослідження у всіх регіонах України. Результати наукового пошуку можуть бути використані слухачами інститутів післядипломної освіти з метою підвищення кваліфікації.

Результати дослідження впроваджено в практику: навчально-виховної роботи загальноосвітніх шкіл I-III ступенів №86 (довідка №410 від 08.04.2008 р.), №90 (довідка №720 від 20.05.2008 р.), №150 (довідка №387 від 17.12.2007 р.) м. Донецька; проектування і проведення дитячих пізнавальних передач Донецької обласної державної телерадіокомпанії (довідка №411 від 18.06.2008 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується: методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; відповідністю їх рівню сучасного розвитку психолого-педагогічної науки; орієнтацією на наукові принципи аналізу й узагальнення педагогічного досвіду; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його меті та завданням, доцільністю вибору напрямів експерименту; репрезентативністю експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Ціннісні парадигми освіти в контексті євроінтеграції» (м. Харків, 2005 р.), «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (м. Ялта, 2008 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми професійної підготовки педагогічних працівників» (м. Житомир, 2000 р.), «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (м. Київ, 2003 р.), «Інноваційні технології виховання учнів і молоді у позанавчальний час» (м. Житомир 2005 р.); засіданні методичної ради, семінарах кафедри педагогіки Донецького національного університету (2003-2008 рр.); нарадах міського відділу освіти; обласних курсах післядипломної освіти вчителів початкових класів м. Донецька.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про її структуру, апробацію та впровадження отриманих результатів, публікації автора.

У першому розділі «Методологічні й теоретичні основи формування в учнів національної свідомості та самосвідомості» здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, визначено сутність понять «національна свідомість», «національна самосвідомість», розкрито структурні компоненти національної свідомості особистості, обґрунтовано модель процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями на уроках української мови та народознавства.

Показана динаміка філософської думки щодо категорій свідомість, самосвідомість, національна свідомість та національна самосвідомість (М. Бердяєв, Г. Гегель, І. Кант, К. Ясперс та ін.). Проаналізовано погляди філософів щодо шляхів впливу національних цінностей на розвиток елементів національної свідомості особистості.

Певна увага в процесі дослідження приділялася впливу традицій, національної мови, релігії, звичаїв, мистецької творчості в збереженні нації. Розглянута ідея К. Ушинського щодо принципу народності у виховному процесі, ролі суспільного виховання та його національного характеру в розвитку самосвідомості особистості, акцентовано увагу на сутності виховного ідеалу за Г. Ващенком, ідеях національного виховання В. Сухомлинського.

Серед загальнонаукових методологічних засад розв'язання проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів провідне місце посідає системний підхід. Цей підхід був базовим у дослідженнях національної свідомості особистості таких вчених, як В. Борисов, Д. Тхоржевський, Г. Філіпчук, М. Фурса та ін. Здійснюючи системно-структурний аналіз національної свідомості особистості, вони зробили предметом наукового пошуку й національну самосвідомість: обґрунтували її структуру, педагогічні умови розвитку самосвідомості тощо.

Національна свідомість у роботі розглядається як продукт суспільно-історичного розвитку нації, національного виховання і самовиховання, що виступає у формі психічного відображення особистістю національних цінностей на рівні самоцінних, особистісно значущих і забезпечує високий рівень усвідомлення нею гордості за приналежність до своєї нації й активності в національному культуротворенні.

Національна самосвідомість - це результат повороту свідомості особистості уже на своє «Я», формування нею образу «Я» як національно свідомої людини. Структурними елементами цього образу є знання рідної мови, українських звичаїв, обрядів та традицій, усвідомлення себе як представника певної нації, національної культури та історії.

Встановлено, що різні аспекти стимулювання розвитку національної свідомості особистості досліджувалися науковцями передусім з позиції культурологічного підходу (О. Батухтіна, О. Вишневський, Г. Гуменюк, Г. Кловак, В. Кузь, Ю. Руденко, З. Сергійчук, М. Стельмахович, Л. Ходанич). Результати аналізу показали, що методологічним ядром процесу формування національної свідомості та самосвідомості учня є вчення про націю як форму збереження національної самоідентифікації та історичної пам'яті, засіб історичного поступу саморефлексії нації, а методологічне підґрунтя розгляду проблеми педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості молодшого школяра ? гармонійне поєднання системного, культурологічного й особистісно орієнтованих підходів.

Результати аналізу обраної проблеми на теоретичному і методологічному рівнях стали підґрунтям для розробки моделі процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями на уроках української мови та народознавства (див. рис. 1).

Представлена модель враховує теоретичні уявлення психологів про провідний психологічний механізм розвитку особистості як стрижень психологічного супроводу особистісно орієнтованого навчання й виховання учнів (передусім І. Беха).

Рис 1. Модель процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями на уроках української мови та народознавства

Структура моделі - це цілісна множина компонентів національної свідомості та самосвідомості особистості молодшого школяра. Компонентами національної свідомості є емоційний і раціональний. Саме емоційне переживання учнем знань про рідну мову, звичаїв, традицій, обрядів свого народу, продуктів народної творчості (воно є результатом відповідного педагогічного впливу) забезпечує їх глибоке засвоєння.

Спираючись на структуру цієї моделі, визначені такі структурні компоненти системи педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів: створення умов для емоційного переживання учнями цінностей національної культури як особистісних; педагогічне забезпечення процесу осмислення знань про українську культуру; формування у молодших школярів мотивів самоформування умінь та якостей свідомого українця-патріота; безпосередня організація усвідомлення учнями початкових класів розбіжностей в оцінках сформованості національного образу «Я» і в його самооцінці; стимулювання процесів проектування й реалізації «Я - концепції» самоформування цінностей національної культури.

У другому розділі «Організаційно-методичні умови розвитку елементів національної свідомості учнів початкових класів у процесі навчання української мови та народознавства» відповідно до структури моделі розкрито структурні компоненти проектування національно-орієнтованого виховного процесу у початковій ланці освіти, обґрунтовано умови ефективного функціонування розробленої системи педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, показано динаміку цього розвитку. Структурними компонентами проектування національно-орієнтованого виховного процесу у початковій школі є: психолого-педагогічна діагностика рівнів розвитку національної свідомості особистості молодшого школяра; визначення цілей і завдань формування в учнів національних цінностей як особистісних; попереднє прогнозування ступеня виконання цих завдань; планування діяльності молодших школярів щодо засвоєння ними цінностей національної культури; моніторинг динаміки рівня сформованості у дітей національних цінностей; регулювання й корекція відхилень у духовно-національному розвитку молодших школярів; проектування виховних ситуацій, спрямованих на забезпечення повороту національної свідомості особистості молодшого школяра на власне національне «Я»; прогнозування ступеня ефективності цих ситуацій.

Критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра вважалися: ступінь самоцінного ставлення до української мови й інших національних цінностей; ступінь активності в утвердженні цінностей української культури у різних видах діяльності. Показники самоцінного ставлення учнів до української мови й інших національних цінностей: сформованість мотивів їх засвоєння; знання цінностей національної культури; зв'язок продуктів самостійної діяльності дітей з національними цінностями.

Показники активності учнів в утвердженні цінностей української культури в різних видах діяльності: наявність фактів утвердження дитиною в родинному колі та школі значущості національної культури для розвитку особистості та суспільства; систематичність та самостійність у створенні різних продуктів творчості в сфері національного мистецтва за власним бажанням; стійкість громадянської позиції у різних ситуаціях.

За цими критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра ми виділили та описали три групи учнів, які перебували на високому, середньому, низькому рівнях оволодіння національними цінностями.

Реалізуючи завдання експерименту, розкрито розвивальний потенціал навчальних програм з української мови для 1-4 класів в аспекті педагогічного стимулювання розвитку національної свідомості учнів. Визначено ставлення молодших школярів до цінностей національної культури на початок експерименту, яке загалом свідчило про цілу низку проблем у сфері педагогічного стимулювання розвитку національної свідомості й самосвідомості учня. Зокрема, з 70 учнів, які брали участь в експерименті на його початку, 57,1% не знали «Гімн України», 60% не вважали, що українські пісні є одними із наймелодійніших у світі, 80% не усвідомлювали потребу у поглибленні знань про історію українського народу і таке інше. Результати реалізації завдання щодо встановлення рівнів сформованості у молодших школярів мотивів самоформування знань про національні цінності в кінці першого року експерименту показали, що треба продовжувати кропітку роботу зі створення умов для формування у дітей особистісного сенсу оволодіння національними цінностями, актів цілепокладання у цьому напрямі. Цікавими є отримані дані щодо рангів значущості основних національних цінностей для молодших школярів. Серед цінностей, які найбільше приваблювали дітей в ході формувального експерименту, на першому місті була літературно-народна творчість і тільки на другому - літературна мова. Народні традиції посіли лише п'яте місце, музична народна творчість - шосте, а декоративно-прикладне мистецтво - сьоме.

Серед умов, значущих для ефективного функціонування експериментальної системи, провідними виявилися: створення ситуацій внутрішнього сприйняття учнями знань про українську культуру як самоцінну засобами використання завдань, що містилися у розробленому навчально-методичному посібнику (наприклад, з'ясуйте власні почуття щодо конкретних думок героїв твору про патріотизм, дайте емоційну оцінку дій героїв конкретного твору, напишіть твір-мініатюру на певну тему тощо); перенесення акценту у виховній роботі на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв на підґрунті їх участі в театралізованих уроках і позаурочних часах, театральних виставах шкільного театру «Вертеп»; підвищення питомої ваги такого виховного методу, як твір-мініатюра (учні писали твори: «Україна - моя Батьківщина», «Свято Водохреща», «Чому мені запали в серце певні рядки твору «Перебендя» Т. Шевченка» та ін.); поєднання оцінок і самооцінки молодшими школярами ефективності певного національно-орієнтованого виховного заходу; включення дітей у пошукову роботу, пов'язану з секретами народного календаря, випікання хліба, створення продуктів народної творчості й таке інше; практикування систематичного розв'язання учнями проблемних ситуацій, пов'язаних з продуктами народної творчості.

У роботі показані особливості позитивних змін рангу значущості для учнів мотивів самоформування національних цінностей до і після експерименту (див. табл. 1).

Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження свідчить про те, що в кінці експерименту переважна кількість учнів глибоко усвідомлює потреби у засвоєнні національних цінностей. Змінився і ранг значущості основних національних цінностей для молодших школярів. У кінці експерименту перше рангове місце для дітей стала займати рідна мова, друге - літературно-народна творчість, третє - народні традиції, а четверте - музична народна творчість.

Таблиця 1 Розподіл учнів експериментальної групи за обраними ними мотивами самоформування національних цінностей в ході експерименту

За результатами аналізу розрахункових таблиць були отримані підсумкові дані, які відбивають особливості показників сформованості у молодших школярів національної свідомості на початку та в кінці експерименту (див табл. 2).

Як видно з табл. 2, в кінці експерименту кількість членів експериментальної групи з високим рівнем сформованості національної свідомості зросла в 7,8 разів. Збільшилась кількість молодших школярів, яких у кінці експерименту зафіксовано на достатньому рівні (51,4%). Це на 7,2% учнів більше, ніж на початку експериментальної роботи. Молодших школярів з низьким рівнем сформованості національної свідомості стало за час формувального експерименту на 47,1% менше.

Таблиця 2 Результати сформованості національної свідомості у молодших школярів (членів експериментальної групи) на початку та в кінці експерименту

свідомість особистість культура цінність

Висновки

Дослідження дає підстави сформулювати такі висновки:

1. У дослідженні теоретично узагальнено та розв'язано проблему педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, що полягає в: урахуванні психологічних механізмів формування елементів національної свідомості особистості, використання особистісно орієнтованого та цілісного підходів до організації формування національної свідомості молодшого школяра на уроках української мови та народознавства; функціонуванні системи та методів оволодіння учнями національними цінностями в умовах гуманізації навчально-виховного процесу.

2. Результати теоретичного аналізу обраної проблеми показують, що попередні дослідження, як правило, однобічно висвітлювали різні аспекти стимулювання розвитку національної свідомості особистості учня або її національної самосвідомості. Встановлено, що вагомими структурними компонентами національної свідомості вважаються емоційний та раціональний, а національної самосвідомості - « Я - образ» та «Я - концепція», а також чинники формування національної свідомості, комплекс національних цінностей, принципи національного виховання тощо. Проте більшість досліджень здійснювалися поза контекстом особистісно орієнтованого підходу, який зроблено стрижнем методологічного підґрунтя даного наукового пошуку.

3. Процес свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями - результат педагогічного впливу на розвиток його національної свідомості та самосвідомості. Таке положення враховане у побудові відповідної дворівневої моделі цього процесу. Структура моделі на першому рівні містить емоційний компонент (емоційне переживання знань про національну культуру як особистісну цінність) та раціональний компонент (осмислення цінностей української культури), функціональна єдність яких сприяє виникненню мотивів самоформування молодшим школярем відповідних цінностей. Поява таких смислотвірних мотивів забезпечує поворот свідомості особистості учня на своє національне «Я», формування ним «Я - концепції» якісного оволодіння українською мовою й іншими цінностями. Проектування й реалізація відповідної «Я - концепції» відбувається вже на рівні самосвідомості особистості (другому рівні). Структурними компонентами «Я - концепції» виступають когнітивний (усвідомлення власних потреб у оволодінні цінностями української культури й способів їх самоформування, розбіжності в оцінках національного образу «Я» і в його самооцінці), емоційний (наявність емоційного потенціалу щирості щодо відчуття самого себе як суб'єкта оволодіння національними цінностями; спрямованість вираження власних почуттів - позитивних і негативних - на самотворення) та поведінковий (налаштованість на розробку самозобов'язань у сфері оволодіння національними цінностями), відповідальність у цій роботі; побудова гуманних взаємин з однокласниками і педагогами.

4. Перехідною ланкою між відповідною теорією і практикою виступає система педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, яка є адекватною розробленій моделі. Структурними компонентами цієї системи є : створення умов для емоційного переживання учнями цінностей національної культури як особистісних; педагогічне забезпечення процесу осмислення знань про українську культуру; формування у молодших школярів мотивів самоформування умінь та якостей свідомого українця-патріота; безпосередня організація усвідомлення учнями початкових класів розбіжностей в оцінках сформованості національного образу «Я» і в його самооцінці; стимулювання процесів проектування і реалізації «Я _ концепції» самоформування цінностей національної культури.

5. Встановлено, що на позитивне відношення молодших школярів до цінностей української культури впливає комплекс чинників, стрижнем якого є організація різновидів діяльності, спрямованої на забезпечення їх емоційного переживання й осмислення в їх єдності. Серед мотивів самоформування учнями національних цінностей в ході експерименту переважали соціально і особистісно значущі мотиви, пов'язані з активністю в оволодінні такими цінностями, як рідна мова, знання змісту народних свят, звичаїв, обрядів та ремесел, уміння займатися самоформуванням власної особистості як національно свідомої.

6. Провідними умовами ефективного функціонування системи педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів є: створення ситуацій внутрішнього сприйняття учнями знань про українську культуру на рівні самоцінних; педагогічне забезпечення процесу формування у молодших школярів особистісного сенсу діяльності у напрямі оволодіння національними цінностями; застосування вчителем на уроках української мови, народознавства та у позаурочний час емоційно-естетичного фону, який стає засобом розвитку національної свідомості особистості молодшого школяра; сформованість у вчителя високого рівня знань теорії та технології організації навчально-виховного процесу молодшого школяра; створення ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволодіння національними цінностями: усвідомлення знань про національну культуру на самоцінному рівні; стимулювання розвитку в учнів поетичного слуху, відтворювальної уяви, «кольорового» бачення ними національних цінностей, вміння аналізувати образно-емоційний зміст творів, давати їм естетичну оцінку; орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних цінностей у родині та в школі та ін.

Результати дослідження не розв'язують усіх питань, пов'язаних з розвитком елементів національної свідомості молодшого школяра. Перспективними напрямами подальшого наукового пошуку вважаємо обґрунтування принципів та класифікацію методів формування в учнів національних цінностей як особистісних.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в публікаціях

1. Колоскіна О.А. Забезпечення розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови та народознавства як основи формування національної самосвідомості / О.А. Колоскіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К. ; Запоріжжя. - 2004. - Вип. 33. - С. 271-279.

2. Колоскіна О.А. Методика формування національної свідомості учнів початкових класів на заняттях з української мови у школі «Сучасник» / О.А. Колоскіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К. ; Запоріжжя.- 2002. - Вип. 24. - С. 23-28.

3. Колоскіна О.А. Організація творчої діяльності як умова розвитку національної самосвідомості молодшого школяра / О. А. Колоскіна // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - К. : НПУ, 2001. - Вип. 5. - С. 339-344.

4. Колоскіна О.А. Особливості динаміки розвитку національної свідомості та самосвідомості молодших школярів у процесі організації їх навчально-творчої діяльності / О.А. Колоскіна // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ. - 2007. - Вип. 3 (22). - С. 87-95.

5. Колоскіна О.А. Проблеми сучасних технологій формування національної самосвідомості / О.А. Колоскіна // Вісник Житомирського державного університету. - 2000. - Вип. 6. - С. 211-214.

6. Колоскіна О.А. Розвиток свідомості та самосвідомості молодшого школяра в процесі учбових занять / О. А. Колоскіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К.; Запоріжжя. - 2003. - Вип. 29. - С. 128-132.

7. Колоскіна О.А. Сутність та механізми виховання національної свідомості та самосвідомості. / О.А. Колоскіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К.; Запоріжжя. - 2002. - Вип. 25. -С. 26-30.

8. Колоскіна О.А. Форми та методи розвитку національної свідомості та самосвідомості молодшого школяра на учбових заняттях з української мови, читання та народознавства / О.А. Колоскіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К. ; Запоріжжя. - 2003. - Вип. 26. - С. 386-392.

9. Колоскіна О.А. Формування національної самосвідомості молодших школярів у школі нового типу «Сучасник» / О.А. Колоскіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К. ; Запоріжжя. - 2001. - Вип. 21. - С. 195-198.

10. Колоскіна О.А. Формування соціальної компетентності як основи розвитку національної свідомості та самосвідомості молодшого школяра / О.А. Колоскіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К. ; Запоріжжя. - 2003. - Вип. 27. - С. 118-124.

11. Колоскіна О.А. Свідомість як рівень психічного відображення і перетворення дійсності та її зв'язок із самосвідомістю / О.А. Колоскіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К. ; Запоріжжя. - 2004. - Вип. 32. - С. 36-43.

12. Колоскіна О.А. Формування елементів національної свідомості та самосвідомості молодшого школяра на основі цінностей народного календаря / О.А. Колоскіна // Вісник Житомирського державного університету. - 2005. - Вип. 24. - С. 232-235.

13. Колоскіна О.А. Національні цінності як цільовий орієнтир розвитку свідомості та самосвідомості молодших школярів / О.А. Колоскіна // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України. - Харків : Стиль Іздат, 2005. - С. 129-135.

14. Колоскіна О.А. Виховання національної свідомості та самосвідомості молодшого школяра як основи загальнолюдських цінностей / О.А. Колоскіна // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість : Всеукр. наук.-практ. конф., 27-28 бер. 2003 р. : зб. матеріалів. - К., 2003. - Т. 1. - С. 157-161.

15. Колоскіна О.А. Структура моделі процесу свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями на уроках української мови та народознавства / О.А. Колоскіна // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону: міжнар. наук.-практ. конф; 10-11 квіт. 2008 р. : зб. статей. - Ялта, 2008. - С. 143-146.

16. Колоскіна О.А. Програма факультативного курсу «Народознавство» (1-4 класи). - Донецьк : Пітер Пен, 2007.- 11 с.

Размещено на Allbest.ru