Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

УДК 378.22:33(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності в процесі магістерської підготовки

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Приходько Тетяна Павлівна

Запоріжжя 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Докорінні зміни в соціально-економічному житті України суттєво вплинули на вимоги до випускників вищого навчального закладу. Це насамперед стосується майбутніх економістів, адже результатом саме їхньої професійної діяльності вбачають технології уникнення глобальної ресурсної, економічної кризи й забезпечення благополуччя населення країни. Ефективність професійної підготовки економістів нової формації залежить, передусім, від викладачів вищих навчальних закладів, які повинні не тільки бути спеціалістами за фахом, а й мати спеціальну професійну психолого-педагогічну освіту. Це відображено в державних нормативних документах: Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України “Про вищу освіту”, Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Наказі Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” та ін.

Аналіз вітчизняної системи підготовки науково-педагогічних працівників дає підстави зазначити, що на сьогодні магістратура покликана здійснювати фундаментальну психолого-педагогічну та науково-практичну підготовку викладачів професійної школи, забезпечувати безперервність освіти й фахову спрямованість викладацької діяльності (“Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів”). Проте галузеві стандарти більшості спеціальностей економічного профілю, які визначають зміст професійної підготовки, зорієнтовані тільки на фахову освіту, нехтуючи науковою й педагогічною спрямованістю магістратур. Тому однією з нагальних потреб професійної освіти є створення умов, які забезпечать формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності.

Необхідність дослідження й вирішення зазначеної проблеми, її актуальність і доцільність зумовлені наявними суперечностями між:

визнанням педагогічною наукою та суспільною практикою провідної ролі викладача у професійній підготовці майбутніх економістів і неготовністю фахівців, які викладають економічні дисципліни, до ефективної реалізації професійно-педагогічних функцій;

актуальною потребою педагогічної практики в науково обґрунтованій системі професійної педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки та недостатнім рівнем теоретичного підґрунтя розв'язання зазначеної проблеми;

усвідомленістю багатогранності та складності формування готовності майбутнього економіста до викладацької діяльності у вищому навчальному закладі й недостатньою розробленістю в сучасній педагогічній науці та практиці новітніх освітніх заходів, спрямованих на забезпечення ефективності цього процесу.

Проблема готовності особистості до професійної діяльності в психолого-педагогічній науці знайшла відображення при розв'язанні широкого кола теоретичних і прикладних питань, спрямованих, головним чином, на дослідження професійного становлення, розвитку та самовдосконалення особистості (Л.І. Анциферова, О.О. Бодальов, А.О. Деркач, Е.Ф. Зеєр, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін та ін.).

Дослідженню феномену готовності особистості до педагогічної діяльності присвятили праці В.О. Адольф, О.А. Дубасенюк, І.А. Зязюн, С.П. Іванова, Н.В. Кузьміна, Н.В. Кухарев, С.О. Сисоєва, В.О. Сонін, О.І. Щербаков та ін. Професійна підготовка, професійне становлення та особливості професійної діяльності викладача ВНЗ розглянуті в дослідженнях В.Т. Ащепкова, О.Л. Бусигіної, О.І. Гури, М.І. Дяченко, З.Ф. Єсаревої, І.Ф. Ісаєва, Л.О. Кандибович, О.В. Коржуєва, В.І. Лозової, Л.М. Макарової, Г.У. Матушевського, О.Г. Мороза, Г.І. Хозяінова, В.І. Юрченка та ін.

Основи професійної підготовки майбутніх економістів висвітлено в працях Ф. Акермана, Т.А. Жижко, В.І. Крамаренко, О.Ю. Тришиної, Ю.Г. Фокіна та ін.

Проте, незважаючи на значний інтерес науковців до питань готовності особистості до педагогічної діяльності у вищій школі, проблема формування готовності майбутніх економістів до викладання в умовах магістратури як у теоретичному, так і в практичному аспектах залишається малодослідженою, що виявляється у відсутності єдиного розуміння сутності цього феномену, теоретично визначеної моделі, науково обґрунтованих та апробованих педагогічних умов. На прикладному рівні доцільність дослідження пояснюється, передусім, недостатньою підготовленістю магістрантів економічного напряму до викладацької діяльності при усвідомленні її необхідності.

Таким чином, дослідження сутності готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності, розробка моделі її формування у процесі магістерської підготовки та реалізація педагогічних умов, що забезпечать ефективність формувального впливу, є важливими для розв'язання науково-практичних завдань розвитку вищої освіти в Україні, що й зумовило вибір теми кандидатської дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Класичного приватного університету в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи “Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення” (номер ДР 0105U002557), в якій автор безпосередньо брала участь.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 8 від 23.04.2008 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 17.06.2008 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні комплексу педагогічних умов, що забезпечують формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності у процесі магістерської підготовки.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1) розкрити теоретичні основи дослідження проблеми готовності майбутніх фахівців до викладацької діяльності в сучасній психолого-педагогічній науці;

2) виявити й охарактеризувати складові готовності майбутнього економіста до викладацької діяльності у вищому навчальному закладі та особливості їх розвитку;

3) розробити концептуальну модель та обґрунтувати педагогічні умови формування готовності майбутнього економіста до викладацької діяльності в процесі магістерської підготовки;

4) експериментально перевірити ефективність визначених педагогічних умов та розробити методичні рекомендації з формування в майбутніх економістів готовності до викладацької діяльності в процесі магістерської підготовки.

Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки викладача вищого начального закладу в умовах магістратури.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності в процесі магістерської підготовки.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що успішність формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності залежить від упровадження в процес магістерської підготовки такої сукупності педагогічних умов: забезпечення педагогічної спрямованості змісту та інтенсифікації процесу магістерської підготовки; розвитку мотивації професійного педагогічного самовдосконалення; формування професійної педагогічної ідентичності.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

теоретичних: аналіз (історичний, порівняльний), узагальнення, систематизація, порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; моделювання; метод аналізу визначення понять - для з'ясування сутності готовності майбутнього економіста до викладацької діяльності, обґрунтування змісту та структури цього феномену, особливостей його формування в умовах магістерської підготовки;

емпіричних: методики діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження; методи масового збирання емпіричного матеріалу (анкетування, експертне опитування); контент-аналіз нормативної документації, навчальних планів для визначення особливостей професійної підготовки магістрів економічного напряму, вимог до професійної діяльності викладачів економічних дисциплін; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності визначених умов формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності;

статистичних: метод середніх величин, метод парних порівнянь, а також методи аналізу емпіричних даних за допомогою сучасних інформаційних технологій - для опрацювання та оцінювання отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше: визначено категорію готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності складним, інтегративним професійно-особистісним утворенням, результатом їхньої магістерської підготовки; розроблено концептуальну модель цього процесу та обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності й передбачають: інтенсифікацію процесу магістерської підготовки та педагогічну спрямованість її змісту (поєднання дисциплін психолого-педагогічного циклу з іншими професійно спрямованими економічними дисциплінами, удосконалення змісту навчального матеріалу, форм і методів навчання); розвиток мотивації професійного педагогічного самовдосконалення (фіксація позитивних мотиваційних установок на професійне самовдосконалення); формування професійної педагогічної ідентичності (ідентифікація з викладачем, науковим керівником, в образі яких втілюються професійні педагогічні норми та цінності, професійні уявлення; ритуалізація в професійній поведінці, що формує почуття професійної єдності);

уточнено понятійно-категоріальний апарат теорії готовності фахівця до викладацької діяльності (“готовність до професійної діяльності”, “професійна підготовленість”, “професійна придатність”, “готовність до викладацької діяльності”, “професійна компетентність викладача”), критерії та показники готовності майбутнього економіста до викладацької діяльності;

удосконалено організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутніх економістів у магістратурі на основі використання активних форм і методів навчання: рефлепрактикуму, портфоліо-методу;

набули подальшого розвитку науково-теоретичні уявлення про сутність, зміст і структуру готовності майбутніх фахівців до викладацької діяльності, професійну педагогічну ідентичність особистості, педагогічні основи організації освітнього процесу науково-педагогічних працівників.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що створено, апробовано та впроваджено в процес магістерської підготовки майбутніх економістів спецкурс “Вступ до викладацької діяльності”, рефлепрактикум, портфоліо-метод, науково-методичний спецсемінар. Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для вдосконалення професійної підготовки майбутніх викладачів вищих начальних закладах в умовах магістратури економічного напряму.

Результати дослідження впроваджено у процес магістерської підготовки майбутніх економістів Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 16-11-1274 від 11.12.2008 р.), Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (довідка № 88-552-318 від 04.06.2009 р.), Класичного приватного університету (довідка № 1102 від 22.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Ідеї співавторів, з якими було опубліковано окремі методичні праці, у дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема:

міжнародного рівня: “Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця” (м. Миколаїв, 2008); “Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (м. Ялта, 2008); “Відкрита професійна освіта: стратегії та перспективи” (м. Запоріжжя, 2008); “Наука і вища освіта в Україні: міра взаємодії” (м. Київ, 2008), “Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2008); “Наука і вища освіта в Україні: міра інтеграції” (м. Київ, 2009);

всеукраїнського рівня: “Педагогіка професійної освіти” (м. Запоріжжя, 2007); “Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці” (м. Луганськ, 2009).

Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедр економічного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету.

Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження опубліковано в 15 наукових і науково-методичних працях, з них: 8 одноосібних статей у провідних фахових наукових виданнях з педагогіки, 5 публікацій у збірниках матеріалів і тез конференцій, 2 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (213 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 279 сторінок, з них основного тексту - 189 сторінок. Дисертація містить 4 таблиці й 25 рисунків на 12 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено категоріальний апарат дослідження; відображено апробацію та впровадження результатів роботи; наведено дані про її структуру.

Перший розділ - “Науково-теоретичні основи формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності у вищому навчальному закладі” - присвячено аналізу загальнонаукових концепцій готовності особистості до професійно-педагогічної діяльності, визначенню та обґрунтуванню сутності готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності у вищому навчальному закладі, особливостей формування та розвитку її компонентів.

На підставі здійсненого в роботі аналізу сучасних наукових концепцій сутності готовності особистості встановлено, що цей феномен визначається як соціальна установка - атитюд (Г. Олпорт); сет-установка (Д.М. Узнадзе); система ставлень (В.М. М'ясищев), диспозицій (В.А. Ядов); система мотивів, смислів (О.Г. Асмолов, Д.О. Леонтьєв, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський); позиція суб'єкта навчання (Е.Д. Божович) та ін. Здебільшого в науковій літературі готовність особистості розглядається в контексті професійної діяльності. Порівняння поглядів учених дало змогу визначити три основні підходи щодо дослідження професійної готовності особистості: 1) особистісний - професійна готовність розглядається як єдність професійно значущих особистісних якостей фахівця, від яких залежить ефективність його праці (А.О. Деркач, І.О. Зимня, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова та ін.); 2) функціональний - як система професійно-педагогічних знань, умінь та навичок фахівця, які є безпосередньо значущими для професійної діяльності (М.І. Дьяченко, Л.О. Кандибович, В.О. Сластьонін та ін.); 3) інтегративний - як складне інтегроване утворення, що містить взаємопов'язані компоненти: якості особистості та способи її поведінки, соціально-ціннісні мотиви вибору професії, спеціальні професійні знання, вміння й навички.

Встановлено, що більшість науковців розглядає готовність до професійної педагогічної діяльності в цілому та викладацької зокрема як інтегративне особистісне утворення, що забезпечує ефективність реалізації професійно-педагогічних функцій (В.О. Адольф, М.І. Дьяченко, І.Ф. Ісаєв, Л.О. Кандибович, В.О. Сластьонін та ін.). Її характерними особливостями є: інтегративний характер, що виявляється в упорядкуванні її внутрішніх структур, гармонійності основних компонентів особистості професіонала, стійкості, стабільності та послідовності їх функціонування; вона є результатом професійної освіти, професійного самовизначення та самовиховання фахівця, метою його професійної підготовки.

Здійснений у дисертаційній роботі аналіз наукових праць зарубіжних та вітчизняних авторів, спрямованих на дослідження сутності готовності особистості до педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі (О.Л. Бусигіної, С.С. Вітвицької, М. Дакснера, Н.В. Савіна, В.О. Сластьоніна та ін.), процесу підготовки майбутніх фахівців економічного профілю (Р.А. Гейзерської, Г.О. Гужви, В.І. Крамаренко, Н.М. Панової, Н.О. Сенаторова, Ю.Т. Туликова та ін.); аналіз нормативних документів, що визначають характер викладацької діяльності у ВНЗ, вимог Болонського процесу та професійної діяльності як педагога вищої школи взагалі, так і викладача економічних дисциплін зокрема, дає підстави розуміти під готовністю майбутнього економіста до викладацької діяльності складний, системний особистісно-професійний феномен, що інтегрує в собі ціннісно-мотиваційний, змістовно-операційний та рефлексивний компоненти, зумовлює ефективність майбутньої науково-педагогічної діяльності та професійного розвитку фахівця і є показником його успішної професійної підготовки.

Ціннісно-мотиваційний компонент готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності, що забезпечує професійну спрямованість особистості, є базовим, основоположним; він складається із системи мотивів, особистісних смислів та цілей, які визначають професійну педагогічну діяльність викладача. Змістовно-операційний компонент готовності до викладацької діяльності має три складові: 1) когнітивну - систему професійних знань; 2) конструктивну - сукупність професійних умінь і навичок; 3) особистісну - систему професійно значущих якостей, необхідних для ефективної реалізації професійно-педагогічної діяльності у вищій школі. Рефлексивний компонент готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності забезпечує усвідомлене ставлення до власної професійної діяльності, детермінує продуктивні та інноваційні якості педагогічного мислення; забезпечує успішність професійної адаптації; здійснює системну цілісну регуляцію викладацької діяльності; підвищує рівень професійної діяльності та створює умови для розвитку професійної компетентності; сприяє профілактиці та подоланню професійних криз.

У роботі зазначено, що формування цих компонентів є складним, тривалим, стадіальним процесом, який має свою специфіку і внутрішню логіку.

У другому розділі - “Педагогічні умови формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності” - висвітлено результати аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду професійно-педагогічної підготовки викладачів вищих навчальних закладів економічних дисциплін, подано концептуальну модель формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності, розкрито та обґрунтовано зміст педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу.

За результатами дослідження процесу відтворення викладацького складу вищих навчальних закладів встановлено, що в країнах Америки та Європи створено чітку систему професійної підготовки майбутніх викладачів до науково-педагогічної діяльності, реалізуються додаткові й національні програми “Підготовки майбутніх викладачів” (PFF - Preparing Future Faculty), функціонує міжнародне співтовариство з інженерної педагогіки (IGIP). Саме педагогічна складова розглядається як системоутворювальна в структурі професійної компетентності фахівця вищої школи; як така, що зумовлює ефективність його професійної науково-педагогічної діяльності, успішність його професіогенезу. Розвиток викладацької майстерності здійснюється на базі постійно діючих навчальних майстерень, семінарів, в яких домінують активні методи навчання: інтерактивні лекції, дискусії, круглі столи, тренінги, навчальні екскурсії тощо.

В Україні, як і в Росії, на рівні практичної реалізації ступеневої системи освіти сьогодні активізуються тенденції вирішення проблеми професійної педагогічної підготовки майбутніх викладачів ВНЗ у контексті спеціальної фахової магістерської підготовки. Результати аналізу нормативно-методичної документації (галузевих стандартів вищої освіти з підготовки магістрів економічного напряму, навчальних планів), емпіричного вивчення реального стану освітньої діяльності вказують на необхідність упровадження в магістерську підготовку майбутніх викладачів економіки системи спеціально створених заходів, спрямованих на формування їх готовності до педагогічної діяльності. готовність економіст викладацький діяльність

Здійснене дослідження сутності готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності, зарубіжного та вітчизняного досвіду професійної науково-педагогічної підготовки фахівців дало підстави визначити основні вимоги до організації процесу її формування в процесі магістерської підготовки.

Концептуальна модель формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності являє собою, відповідно до теорії функціональних систем П.К. Анохіна, єдність цільового, змістовно-операційного та результативного блоків. Цільовий блок містить мету та завдання; змістовно-операційний - принципи, умови, зміст, форми й методи формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності; результативний - критерії та результат.

Багатогранність процесу формування готовності студентів-економістів до майбутньої професійної діяльності у ВНЗ зумовлює й низку його етапів, виділення яких є умовним, проте обов'язковим, вони не є лінійними, а надбудовуються один над одним.

На першому, базисному, етапі відбувається формування ціннісно-мотиваційного компонента - сукупності мотивів, адекватних цілям та завданням професійно-педагогічної діяльності у вищій школі. Це забезпечується: розвитком у студентів прагнень виявити і ствердити себе через навчально-професійну діяльність; усвідомленням ними свого особистісного зростання в ситуації успіху, становленням суб'єктності; готовністю викладача до формування професійної мотивації викладацької діяльності студентів-економістів.

Другим етапом формування готовності студентів-економістів до майбутньої викладацької діяльності у ВНЗ є становлення змістовно-операційного компонента, що містить три складові: 1) когнітивну - систему професійних знань; 2) конструктивну - сукупність професійних умінь і навичок; 3) особистісну - систему професійно значущих якостей фахівця, необхідних для ефективної реалізації професійно-педагогічної діяльності у вищій школі. Визначено, що успішність формування змістовно-операційного компонента має базуватися на концепції проблемно-діяльнісного навчання (за А.В. Барабанщиковим), яка побудована на принципах активно-діяльнісного розвитку студента.

Третім етапом формування готовності студентів-економістів до майбутньої викладацької діяльності у ВНЗ є становлення рефлексивної складової, що передбачає розвиток професійної рефлексивності майбутніх педагогів вищої школи, причому як у просторі самосвідомості, так і в просторі професійної діяльності, тобто розширення простору актуальної рефлексії, включення в неї різних аспектів професійної діяльності (за А.О. Деркачем).

Особливості змісту компонентів готовності майбутніх викладачів економіки накладають свою специфіку і на вибір форм та методів навчання (традиційні та нетрадиційні, аудиторні й поза аудиторні, зорієнтовані на теоретичний, практичний та особистісний аспекти).

Результативний блок концептуальної моделі формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності містить критерії та результат педагогічного впливу. Оскільки готовність фахівця до викладацької діяльності є складним, системним явищем, то оцінювання її сформованості передбачає визначення рівня розвиненості ціннісно-мотиваційного, змістовно-операційного та рефлексивного компонентів у єдності їх складових.

Основними критеріями сформованості готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності є: 1) позитивна мотивація педагогічної діяльності у ВНЗ та професійного самовдосконалення, гуманістична професійно-педагогічна спрямованість; 2) усвідомленість сутності професійно-педагогічної діяльності у ВНЗ, когнітивних, конструктивних та особистісних вимог до викладача вищої школи; 3) володіння базовими педагогічними вміннями; 4) розвинена професійна педагогічна ідентичність; 5) розвинена педагогічна рефлексивність.

У роботі доведено, що ефективність досягнення мети освітнього процесу забезпечується реалізацією низки таких педагогічних умов.

По-перше, це педагогічна спрямованість змісту та інтенсифікація процесу магістерської підготовки економістів, що передбачає поєднання дисциплін психолого-педагогічного циклу з іншими професійно спрямованими, економічними дисциплінами, удосконалення змісту навчального матеріалу (шляхом його раціонального відбору, перерозподілу за часом, концентрації аудиторних занять, раціонального дозування, забезпечення логічної наступності, економічного й оптимального використання навчального часу), форм і методів навчання (шляхом широкого використання колективних форм пізнавальної діяльності: парна та групова робота, рольові та ділові ігри; проблемних методів навчання; сучасних аудіовізуальних, інформаційних засобів навчання тощо) (О.М. Алексюк, С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, А.О. Вербицький, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, І.Я. Лернер та ін.).

По-друге, розвиток у майбутніх викладачів економічних дисциплін мотивації професійного педагогічного самовдосконалення, що передбачає перехід від аморфної однорівневої системи прагнень до складної, ієрархічно побудованої, від вузької тимчасової сфери дії спонукань до стійкого автономного мотиву самовдосконалення, перетворення окремих спроб роботи над собою на постійний процес, спосіб мислення фахівця. Це забезпечується шляхом формування: позитивних мотиваційних установок на професійне самовдосконалення, що відбувається завдяки конкретизації, об'єктивізації системи професійних вимог до викладачів, критеріїв оцінювання їх майбутньої викладацької діяльності; системи знань, умінь та навичок роботи над собою. Основними заходами розвитку мотивації професійного самовдосконалення є розробка та впровадження цільових програм, спрямованих на професійну підготовку майбутніх викладачів у формах спеціальних науково-методичних семінарів, тренінгів, викладацьких майстерень, розробки портфоліо викладача та ін.

По-третє, формування професійної педагогічної ідентичності майбутніх викладачів економічних дисциплін. Саме педагогічна ідентичність є інтегрувальним особистісно-професійним феноменом, який забезпечує цілісність ціннісно-мотиваційного, змістовно-операційного та рефлексивного компонентів готовності до викладацької діяльності. (О.О. Бодальов, О.І. Гура, А.О. Деркач, Е.Ф. Зеєр, В.О. Сластьонін та ін.); вона в єдине пов'язує долю та істину, реальність та ментальність, свідомість та поведінку фахівця, передбачає повноцінне оволодіння професією (Л.Б. Шнейдер). Основними механізмами розвитку професійної педагогічної ідентичності магістрантів-економістів у роботі визначено: ідентифікацію з викладачем, науковим керівником, в образі яких втілюються професійні педагогічні норми та цінності, професійні уявлення; ритуалізацію в професійній поведінці (проведення професійних свят, захист дипломів, виступи на конференціях тощо), що має важливе значення для всіх членів професійної спільноти й формує почуття професійної єдності.

Впровадження цих умов у сучасну практику магістерської підготовки економістів передбачає гармонійне поєднання як традиційних, нормативно визначених для вищої школи форм і методів (лекції, практичні заняття), так і нетрадиційних (активних, ігрових).

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності” - подано хід, методичне забезпечення та результати педагогічного експерименту з перевірки впливу вищезазначених педагогічних умов на ефективність формування готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності у вищому навчальному закладі.

Дослідно-експериментальну роботу було організовано відповідно до основних вимог проведення формувального експерименту (Ю.К. Бабанський, С.У. Гончаренко, Н.В. Кузьміна, П.І. Образцов, В.О. Сластьонін та ін.). На різних її етапах взяли участь 120 викладачів вищих навчальних закладів та 336 магістрантів економічних спеціальностей, які проходили підготовку в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, Дніпропетровському державному аграрному університеті, Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Педагогічному експерименту передували пілотні дослідження, результати яких дали підстави обґрунтувати актуальність проблеми, визначити його зміст та сформувати експериментальні й контрольні групи.

Перед упровадженням формувальних заходів було здійснено констатувальний етап педагогічного експерименту, метою якого було встановлення первинного рівня сформованості готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності. У зв'язку зі складністю цього феномену діагностика була комплексною, спрямованою на дослідження всіх складових готовності: для діагностики ціннісно-мотиваційної складової готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності застосувались методика “Структура спрямованості педагога” (В.А. Семиченко) та метод незавершених речень; для діагностики змістовно-операційної складової - дидактичний тест за методикою моніторингового оцінювання В.О. Сластьоніна, метод шкальної самооцінки та “Методики особистісного диференціалу”; для діагностики рефлексивної складової - методика “Визначення рівня сформованості педагогічної рефлексії” (Є.Є. Рукавишникової). Кількісні та якісні показники, отримані за результатами констатувального етапу педагогічного експерименту, дали змогу зробити висновок про однорідність рівнів сформованості готовності до викладацької діяльності магістрантів експериментальних і контрольної груп.

Формувальний етап педагогічного експерименту реалізовувався у двох варіантах. Перший варіант педагогічного експерименту (2007-2008 рр.) передбачав упровадження в навчальний процес магістрів спецкурсу “Вступ до викладацької діяльності”, основною метою якого було формування ціннісно-мотиваційного та змістовно-операційного компонентів готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності. Спецкурс включав: проблемні лекції та практичні заняття, які містили елементи діагностичних процедур придатності до педагогічної діяльності, аналіз педагогічних ситуацій та ігрові методи; індивідуальні завдання для самостійної роботи магістрантів.

Результати впровадження спецкурсу засвідчили недостатність формувальних заходів. Тому в другому варіанті формувального етапу педагогічного експерименту (2008-2009 рр.), крім зазначеного спецкурсу, було впроваджено такі заходи: 1) рефлепрактикум, спрямований на створення рефлексивного середовища, розвиток рефлексивних процесів, педагогічної рефлексії, що передбачав активізацію інтелектуального, емоційного, вольового потенціалу особистості щодо переосмислення власного Я як майбутнього викладача ВНЗ; 2) метод портфоліо (створення студентами портфоліо “Я - викладач вищого навчального закладу”), що: забезпечило розвиток мотивації професійного самовдосконалення, визначення його основних напрямів, систематизацію досвіду, професійних знань та вмінь майбутніх викладачів, оцінювання рівня їх професійної готовності до викладацької діяльності; створило умови для розвитку професійно-педагогічної ідентичності; 3) педагогічна практика, програма якої була відкоригована й містила завдання, що передбачають рефлексивний аналіз: викладацької позиції магістрантів-економістів під час пробних лекцій та практичних занять, стилю спілкування зі студентами, відповідність професійній поведінці, професійній педагогічній етиці; 4) науково-методичний семінар з теми “Викладач як взірець професійної діяльності та професійного розвитку”, спрямований на формування свідомого ставлення викладачів кафедр економічного факультету до своєї професійної діяльності, професійної поведінки як моделі викладацької діяльності для майбутніх фахівців, що забезпечував актуалізацію механізмів становлення їх професійної педагогічної ідентичності.

У другому варіанті формувального етапу педагогічного експерименту взяли участь дві експериментальні групи магістрантів: спеціальності 8.050107 - Економіка підприємства (28 студентів) - ЕГ 2.1, спеціальності 8.050104 - Фінанси (20 студентів) - ЕГ 2.2 та дві контрольні групи: ЕК 2.1 - магістранти спеціальності 8.050106 - Облік і аудит (13 студентів) Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та ЕК2.2 - магістранти спеціальності 8.050106 - Облік і аудит (32 студенти) Дніпропетровського державного аграрного університету.

За результатами контрольного діагностування рівня сформованості готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності експериментальних та контрольних груп отримано дані, що свідчать про ефективність упровадження визначених педагогічних умов (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка коефіцієнтів сформованості готовності майбутніх економістів до викладацької діяльності у ВНЗ