Формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності

Поплавська С.Д.

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Житомир-2009

Вступ

Актуальність дослідження. Становлення сучасного демократичного суспільства передбачає активну діяльність майбутніх медичних працівників у сфері охорони здоров'я дітей, молоді та людей зрілого віку, що потребує сформованості у них готовності до комунікативної взаємодії у професійній діяльності, оскільки медичні працівники після закінчення навчального закладу працюватимуть у найскладнішій системі "людина - людина".

Водночас, практика професійної підготовки майбутніх медичних працівників свідчить, що у значної частини студентів домінують прагматично-меркантильні мотиваційні чинники до діяльності, ознаки бездуховності та відсутність потреби в особистісному зростанні, невміння виявляти та застосовувати вербальні й невербальні засоби комунікативної взаємодії.

У державних документах про освіту (закон України "Про освіту", "Про вищу освіту", Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті", "Концепція національного виховання", Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти) йдеться про формування особистості молодої людини як громадянина, здатного до здійснення активної соціальної комунікації з іншими суб'єктами професійної діяльності.

Саме тому одним із напрямів професійної підготовки важливим сьогодні є: якісна підготовка кваліфікованих молодших медичних спеціалістів, бакалаврів та магістрів сестринської справи; реалізація Концепції розвитку медсестринства в Україні; виконання основних положень Концепції розвитку медичної освіти.

Медичну освіту не можна розглядати відокремлено від загальної системи професійної освіти, стану її розвитку на сучасному етапі. Водночас, при цьому необхідно враховувати традиції, що склалися в системі охорони здоров'я населення в цілому та власне специфіку самої медичної освіти.

Проблема готовності до комунікативної взаємодії знайшла своє відображення в низці наукових досліджень, насамперед, філософських (В. Андрущенко, В. Бичко, І. Зязюн, В. Кремень, Л. Сохань, В. Шинкарук), психологічних (К. Абульханова-Славська, І. Бех, М. Боришевський, М. Заброцький, О. Киричук), педагогічних (А. Бойко, Г. Васянович, М. Євтух, Н. Ничкало, О. Пєхота, Н. Побірченко, С. Сисоєва). Поняття готовності до комунікативної взаємодії вивчалося в різні часи Н. Абашкіною, Н. Бідюк, Я. Болюбашем, С. Гончаренком, О. Глузманом, Л. Пуховською та ін.

Актуальність обраної теми дослідження детермінується рядом головних суперечностей між: потребами суспільства у кваліфікованих медичних працівниках - бакалаврах і магістрах та недостатньою розробленістю теоретичних та технологічних аспектів формування готовності до здійснення професійної діяльності; необхідністю у продуктивній комунікативній взаємодії медичного працівника та недостатнім рівнем його підготовки до подолання міжособистісних комунікативних бар'єрів у професійній діяльності; соціальною актуальністю розробки моделі формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії та недостатньою кількістю наукових досліджень у сфері комунікативної проблематики майбутніх медичних працівників.

Доводиться констатувати, що системних досліджень у сфері формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики немає, що й зумовило вибір теми дослідження: "Формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності".

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка "Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції" (РК № 0106V005409). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 10 від 26.06.2005) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 31.10.2006).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів.

Метою дослідження детерміновано його основні завдання:

1. Проаналізувати проблему формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі та здійснити категорійно-понятійний аналіз базових понять.

2. Виявити специфіку та основні характеристики професійної комунікативної взаємодії середніх медичних працівників з колегами, пацієнтами, родичами пацієнтів.

3. Обґрунтувати структуру та зміст компонентів моделі формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності.

4. Експериментально перевірити ефективність моделі формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів медичних коледжів.

Предмет дослідження - модель формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів у професійній діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що: оптимальний рівень готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії підвищиться за умов: упровадження у навчально-виховний процес відповідної моделі; забезпечення діалектичного взаємозв'язку змісту професійної та теоретичної підготовки майбутніх медичних працівників щодо визначеної проблеми, а також у розв'язанні комплексу завдань на комунікативну взаємодію, розроблених і впроваджених у ході дослідження.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають: наукові положення філософії та соціології міжособистісних комунікацій (Г. Балл, Л. Божович, Г. Васянович, М. Коган); теоретичні основи комунікативної взаємодії (В. Агєєв, Н. Волкова, М. Заброцький, Ю. Костюшко та ін.); головні положення професійної педагогіки, в тому числі й професійної підготовки медичних працівників (О. Антонова, С. Вітвицька, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, О. Заховаєва, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, С. Сисоєва); теорія задачного підходу (В. Бондаровська, Т. Горобець, М. Кашапов, Л. Кондрашова, В. Моляко, М. Смульсон); теоретичні засади готовності до комунікативної взаємодії спеціалістів різних галузей практичної діяльності (Н. Абашкіна, Я. Болюбаш, О. Глузман, Л. Пуховська, Л. Савенкова, А. Томас, Т. Яценко).

У ході виконання роботи використано комплекс методів дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження; моделювання - використовували у проектуванні моделі готовності майбутніх медичних працівників до комунікативної взаємодії; порівняльно-зіставний аналіз - реалізовано у порівнянні комунікативної взаємодії медичних та педагогічних працівників; контент-аналіз базових понять ("взаємодія", "комунікативна взаємодія", "готовність до комунікативної взаємодії"); систематизація, абстрагування, класифікація теоретичних та експериментальних даних, поданих за результатами проведеної експериментальної роботи; узагальнення досвіду підготовки спеціалістів до комунікативної взаємодії на визначеній експериментальній базі;

- емпіричні: спостереження (пряме, опосередковане, самоспостереження), анкетування, опитування, тестування, бесіди зі студентами здійснювалися для виокремлення критеріїв і рівнів готовності студентів до комунікативної взаємодії; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) використовувався з метою перевірки ефективності запропонованої моделі;

- методи математичної статистики (кількісний та якісний аналіз результатів дослідження). Статистична обробка даних забезпечена застосуванням t-критерію Ст'юдента для перевірки вірогідності отриманих результатів.

Етапи дослідження. Дослідження проводилося в три етапи:

На першому етапі (2004-2005 рр.) - здійснювалося: вивчення й аналіз філософської, соціологічної, медико-педагогічної та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; осмислення теоретико-методологічних засад, визначення об'єкта і предмета дослідження; уточнення його мети; розробка й проведення констатувального етапу експерименту.

На другому етапі (2006-2008 рр.) ? обґрунтовано концепцію дослідження, теоретично окреслено структуру готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів; розроблено модель формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів; підготовлено та впроваджено спецкурс "Підготовка студентів медколеджів до комунікативної взаємодії"; здійснено дослідно-експериментальну роботу щодо реалізації розробленої моделі; проведено формувальний етап експерименту.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) - проведено обробку, аналіз, узагальнення теоретичних висновків і результатів дослідно-експериментальної роботи; сформульовано рекомендації щодо впровадження моделі формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів; оформлено матеріали дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Житомирського інституту медсестринства, Полтавського базового медичного коледжу, Вінницького базового медичного коледжу імені академіка Д. Заболотного, Черкаського медичного коледжу, Рівненського базового медичного коледжу, Лубенського медичного училища. Всього дослідженням у 2004-2009 роках було охоплено 241 студентів медичних коледжів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше в теорії та практиці професійної педагогіки обґрунтовано модель формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів; удосконалено зміст професійної підготовки майбутніх медичних працівників; уточнено базові поняття дослідження: "комунікативна взаємодія медичного працівника у професійній діяльності", "готовність до комунікативної взаємодії", "формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів"; подальшого розвитку набули форми та методи підготовки майбутніх медичних працівників до комунікативної взаємодії.

Практичне значення здійсненого дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані у практиці професійної підготовки майбутніх медичних працівників медичних коледжів. У процесі роботи над дослідженням було розроблено й упроваджено у практику діяльності кількох навчальних закладів спецкурс "Підготовка студентів медколеджів до комунікативної взаємодії", а також здійснено реалізацію елементів моделі у процес вивчення інших дисциплін. Основні положення дисертаційного дослідження можуть використовуватися в системі післядипломної медичної освіти.

Упровадження результатів дослідження здійснено в навчально-виховний процес Житомирського інституту медсестринства (Акт № 296), Полтавського базового медичного коледжу (Акт № 325), Вінницького базового медичного коледжу імені академіка Д. Заболотного (Акт № 185), Черкаського медичного коледжу (Акт № 163), Рівненського базового медичного коледжу (Акт № 166), Лубенського медичного училища (Акт № 224).

Особистий внесок здобувача у статті, написаній у співавторстві з М. Левківським "Комунікативна культура майбутніх медпрацівників: постановка проблеми", полягає в обґрунтуванні необхідності покращення професійної підготовки майбутніх медпрацівників.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується науковою обґрунтованістю його вихідних теоретичних положень; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; об'єктивністю показників та критеріїв оцінки результатів експерименту; застосуванням сучасного апарату математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних: "Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції" (Житомир, 2005), "Розвиток наукових досліджень, 2006" (Полтава, 2006), "Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності" (Житомир, 2007), "Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу" (Ялта, 2008), XII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2008), II-х Міжнародних педагогічних читаннях "Проблема якості виховання і навчання у системі безперервної освіти" (Івано-Франківськ, 2008); всеукраїнських: "Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості" (Київ, 2006), "Спадщина І. Франка в контексті української освіти та культури" (Житомир, 2006), "Проблеми педагогічної освіти в полікультурному просторі України" (Житомир, 2007), "Новаторські навчально-виховні заклади в історії розвитку освіти в Україні" (Житомир, 2007), "Проблема формування ціннісних орієнтацій навчальної діяльності учнів загальноосвітніх закладів у контексті сучасних вимог до освіти" (Житомир, 2008), "Педагогічна система В. Сухомлинського і сучасність" (Житомир, 2008); міжрегіональних: "Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи" (Житомир, 2007), V Міжрегіональній науково-практичній конференції "Актуальні питання сімейної медицини" (Житомир, 2007), VI Міжрегіональній науково-практичній конференції "Актуальні питання сімейної медицини" (Житомир, 2008); IV з'їзді спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я України (Житомир, 2008).

Публікації. Основний текст дисертаційного дослідження представлено у 21 публікації автора (20 одноосібних), з яких: 7 - вміщено у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичні рекомендації, 6 - у наукових журналах та збірниках і 7 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (281 позицій, з них 9 - іноземними мовами). Робота містить 25 таблиць та 15 рисунків. Загальний обсяг складає 266 сторінок, з них 171 сторінки основного тексту.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; сформульовано проблему, гіпотезу, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, наведено методи дослідження, його методологічні й теоретичні засади; виокремлено етапи та експериментальну базу роботи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження та особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію та впровадження; обґрунтовано вірогідність наукових положень, одержаних результатів і висновків дисертаційної роботи.

У першому розділі - "Готовність студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії як науково-теоретична проблема" - представлено аналіз проблеми комунікативної взаємодії у майбутній професійній діяльності студентів медичних коледжів; проаналізовано специфіку професійної комунікативної взаємодії медпрацівників; подано структуру та головні характеристики готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів.

Науковий аналіз проблеми комунікативної взаємодії майбутніх медичних працівників здійснено на трьох рівнях: загальнофілософському (виокремлено головні діалектичні закономірності, що регулюють процес формування готовності до комунікативної взаємодії; визначено головні етичні засади комунікативної взаємодії медичного працівника та пацієнтів, лікарів, інших представників медичного персоналу лікувальної установи), загальнотеоретичному (окреслено проблему комунікативної взаємодії у контексті діяльнісного, особистісноорієнтованого, компетентнісного та діалогічного підходів) та конкретно-науковому (аналіз проблеми комунікативної взаємодії здійснено в площині задачного підходу, із залученням моделювання як базового теоретичного методу для створення ідеального образу готовності майбутніх медичних сестер до здійснення комунікативної взаємодії; визначено окремі аспекти комунікативної взаємодії в межах символічного інтеракціонізму як теорії комунікацій).

Всі проаналізовані в ході наукового пошуку дослідження поділено в дисертаційному дослідженні на чотири основні групи: роботи в сфері загальних проблем комунікацій, взаємодії, комунікативної взаємодії; праці з проблем формування готовності до професійної діяльності загалом та до комунікативної взаємодії зокрема; дослідження в сфері професійної компетентності та комунікативної компетентності в різних галузях професійної підготовки; дослідження специфіки професійної діяльності майбутніх медичних працівників та професійної підготовки у визначеному аспекті.

Аналіз базових понять дослідження дозволив дійти висновку, що комунікативна взаємодія - це процес взаємообміну особистісно значущими для суб'єктів взаємодії інформацією та смислами, наділений предметними (обмеження сутності і особливості предмета комунікативної взаємодії), емоційно-почуттєвими (характеристика особистісних рис кожного з учасників взаємодії), суб'єктними (залежність змісту та результату взаємодії від специфіки суб'єктів) та результативними (визначення рівня, змісту та сутності очікувань учасників взаємодії) характеристиками.

У дослідженні визначено сутність категорії професійна комунікація медичного працівника, яку розглядаємо як систему безпосередніх чи опосередкованих зв'язків, взаємодій фахівця, що реалізуються за допомогою вербальних і невербальних засобів комунікації з метою взаємообміну інформацією, моделювання й управління процесом комунікативної взаємодії, регулювання взаємодії у професійній діяльності медичного працівника.

Доведено, що готовність особистості до професійної діяльності є інтегрованим системним утворенням, як цілеспрямоване вираження особистості, яке охоплює її переконання, погляди, мотиви, почуття, ставлення та відношення до діяльності або установку (для ситуативної готовності), а також вольові та інтелектуальні якості, знання про предмет і засоби дії, навички і вміння їх практичного застосування та спрямування на певну поведінку.

Виходячи з вищезазначеного, в дослідженні окреслено готовність майбутніх медичних працівників до комунікативної взаємодії як функціональний стан особистості, який характеризує вибіркову, прогнозовану комунікативну активність на етапі професійної підготовки. Цей феномен визначається наявністю у студентів медичних коледжів здатності до вербального і невербального спілкування, відповідних професійних умінь для ефективного обслуговування хворих з метою забезпечення їх поступового одужання та душевного спокою.

Категоріальний аналіз базових понять, здійснений у роботі, дозволив сформулювати підсумкове визначення поняття "формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії", що тлумачиться як комплекс форм, методів і засобів навчання та виховання майбутніх медичних працівників в умовах медичного коледжу, які забезпечують розвиток функціонального стану особистості майбутнього фахівця, вираженого в готовності до комунікативної взаємодії з пацієнтами, лікарями, колегами.

Обґрунтовано, що комунікативна взаємодія може бути окреслена: як процес; як діяльність; як спілкування; як вияв компетентності; як конфлікт. У зв'язку з цим визначено її головні типи: спеціальну, особистісну та процесуальну.

Проведене дослідження дало змогу окреслити характерні риси професійної діяльності майбутніх медичних працівників у контексті проблеми комунікативної взаємодії. Визначено, що специфіка комунікативної взаємодії медичного працівника обґрунтовується його професіограмою, у зв'язку з чим проаналізовано професіограму медичної сестри і виокремлено характеристики комунікативної взаємодії медсестри широкого профілю, палатної, дільничної та патронажної медичної сестри.

На основі здійсненого в роботі аналізу науково-теоретичної бази проблеми комунікативної взаємодії та її становлення в ході професійної підготовки визначено головні чинники, що впливають на рівень готовності майбутніх медичних працівників до комунікативної взаємодії: вікові особливості студентів медичних коледжів; активний процес соціалізації майбутніх фахівців; специфіка професійної сфери.

Спроектовано простір комунікативної взаємодії медичного працівника, що вміщує головні площини професійної комунікативної діяльності та проаналізовано їх специфіку: "медичний працівник - пацієнти"; "медичний працівник - лікар"; "медичний працівник - колеги", "медичний працівник - родичі пацієнта". Представлено модель простору комунікативної взаємодії в системі "медсестра - лікар - пацієнт - родичі пацієнта".

У дослідженні здійснено аналіз структури та головних характеристик готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії, що дозволило виокремити її головні компоненти:

мотиваційно-ціннісний, який передбачає описати мотивацію до формування готовності до комунікативної взаємодії, а також її аксіологічні характеристики в діяльності медичного працівника;

емоційно-почуттєвий, в якому відображено емоційний розвиток особистості студента медичного коледжу в процесі формування готовності до комунікативної взаємодії;

конкретно-практичний, який вміщує систему комунікативних знань, умінь та навичок студентів медичних коледжів, що забезпечують формування готовності до комунікативної взаємодії в професійній діяльності медичного працівника;

оцінно-рефлексивний компонент, розвиток якого дає можливість студенту медичного коледжу адекватно оцінити рівень сформованості готовності до комунікативної взаємодії та розвивати навички самовдосконалення в окресленій сфері.

Вказані структурні компоненти стали підґрунтям для створення моделі формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії, яка була експериментально перевірена.

У другому розділі - "Моделювання процесу формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності" - представлено результати педагогічного експерименту, спрямованого на вивчення готовності студентів медичного коледжу до комунікативної взаємодії у професійній діяльності; обґрунтовано програму експериментального дослідження; визначено критерії, показники та рівні готовності студентів медичного коледжу до комунікативної взаємодії у професійній діяльності; побудовано відповідну модель.

Сукупність критеріїв та показників дозволила виокремити оптимальний, достатній і низький рівні готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності.

На основі проаналізованих у теоретичному розділі дисертаційної роботи структурних компонентів готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності (мотиваційно-ціннісний, емоційно-почуттєвий, конкретно-практичний, оцінно-рефлексивний) було відібрано діагностичний інструментарій педагогічного експерименту: методика на виявлення мотивів та ціннісних установок привабливості професії медичної сестри; тест на виявлення оцінно-рефлексивного компоненту; методика визначення комунікативних умінь та схильностей; тест-опитувальник емпатійних тенденцій; методика діагностики комунікативної установки В. Бойка. В експериментальній роботі взяло участь 241 респондентів (108 досліджуваних контрольної групи; 133 - експериментальної групи) - студентів I-ІV курсів спеціальності "Сестринська справа".

Згідно отриманих результатів констатувального етапу педагогічного експерименту було виявлено, що для 9,5% респондентів контрольної і експериментальної груп характерний високий рівень готовності до комунікативної взаємодії у професійній діяльності; для 35,5% респондентів експериментальної і 55% контрольної групи притаманний низький рівень готовності, що зумовлює необхідність підвищення ефективності професійної освіти у медичних коледжах за рахунок уведення науково-методичного супроводу, побудованого на основі моделі формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності.

Модель формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності визначається як теоретичне узагальнення та схематичне відтворення фундаментальних складових процесу професійної підготовки майбутніх медичних працівників з огляду на заявлену мету. Основними компонентами розробленої моделі формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності виступають: ціле-мотиваційний (сукупність цілей та завдань процесу професійної підготовки студентів медичного коледжу з орієнтацією на отриманий результат такої підготовки); змістовий (наповнення змісту професійної освіти відповідними засобами досягнення поставленої цілі); організаційний (етапи організації педагогічної діяльності з формування у студентів готовності до комунікативної взаємодії у професійній діяльності); діяльнісний (сукупність форм, методів і прийомів перетворювальної діяльності по підвищенню рівня готовності до комунікативної взаємодії у професійній діяльності у майбутніх медичних працівників); результативний (визначення рівня готовності медичних працівників до здійснення комунікативної взаємодії у професійній діяльності

Система педагогічної роботи у визначеному напрямі передбачало засвоєння студентами знань, умінь, навичок, якостей, відносин та досвіду організації комунікативної взаємодії у професійній діяльності. Реалізація заявлених завдань відбувалася у три етапи (теоретичний, практичний, оцінно-рефлексивний), що відображені в організаційному компоненті моделі. На теоретичному етапі відбувалося засвоєння знань студентами медичного коледжу про особливості комунікативної взаємодії у професійній діяльності двома шляхами: шляхом уведення відповідних тем в інваріативну частину робочої програми загальних та спеціальних предметів та впровадження спецкурсу "Підготовка студентів медколеджів до комунікативної взаємодії". Окрім того, у навчально-виховному процесі експериментальних груп при вивченні гуманітарних дисциплін (філософія, логіка, історія, етика й естетика, тощо) одним із провідних завдань професійної освіти було формування мовної культури майбутніх медичних працівників як умови ефективності вербальної комунікації у професійній діяльності, а при вивченні дисциплін психолого-педагогічного циклу (загальна психологія, медична психологія, педагогіка і т.п.) зверталася увага на засвоєння студентами знань про перцептивні, паралінгвістичні, екстралінгвальні механізми комунікації.

На практичному етапі, спрямованому на оволодіння студентами вміннями та навичками організації комунікативної взаємодії у професійній діяльності, передбачалося виконання ними завдань з виробничої практики та через залучення майбутніх медичних працівників до виконання професійно-орієнтованих завдань при вивченні дисциплін спеціального циклу.

Рефлексивно-оціночний етап забезпечував відстеження рівня сформованості готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності шляхом моніторингу навчально-виховного процесу контрольних та експериментальних груп.

Уведення у процес професійної підготовки студентів медичного коледжу запропонованих компонентів представленої моделі дозволяє стверджувати про її ефективність на основі узагальнених результатів готовності студентів медичного коледжу до комунікативної взаємодії у професійній діяльності до і після проведення формувального етапу педагогічного експерименту (табл. 1).

Таким чином, за результатами формувального етапу педагогічного експерименту можна стверджувати, що у студентів експериментальної групи якісно і кількісно зросли показники рівня готовності до комунікативної взаємодії у професійній діяльності (42,1% на достатньому рівні, 39,9% на оптимальному рівні) за усіма виділеними структурними компонентами (мотиваційно-ціннісним, емоційно-почуттєвим, конкретно-практичним, оцінно-рефлексивним). Тобто, була сформована система особистісних та професійних якостей, знань, умінь, навичок, відносин та досвіду організації комунікативної взаємодії в професійній сфері.

Таблиця 1 Результати діагностики рівня готовності студентів медичного коледжу до здійснення комунікативної взаємодії у професійній діяльності до і після формувального етапу експерименту

Аналіз результатів педагогічного експерименту за рівнями сформованості готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності та їх статистична обробка засвідчили ефективність запропонованої теоретичної моделі та її практичного відображення у реальному освітньому процесі закладів медичної освіти.

професійний медичний студент комунікативний

Висновки

1. У роботі здійснено комплексний аналіз наукової літератури з проблеми формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів. Це дало змогу встановити, що існує кількарівнева система наукового пошуку в даній галузі, а саме: загальнофілософський рівень (діалектичні закономірності, медична етика, онтологія), загальнотеоретичний (діяльнісний, компетентнісний, діалогічний, особистісноорієнтований підхід) та конкретно-науковий (теорія символічного інтеракціонізму, задачний підхід).

2. На основі аналізу наукової літератури в роботі представлено характерні риси професійної діяльності майбутніх медичних працівників у контексті проблеми комунікативної взаємодії. Визначено, що специфіка комунікативної взаємодії медичного працівника обґрунтовується його професіограмою, у зв'язку з чим проаналізовано професіограму медичної сестри і виокремлено характеристики комунікативної взаємодії медсестри широкого профілю, палатної, дільничної та патронажної.

Спроектовано головні площини комунікативної взаємодії медичного працівника у професійній комунікативній діяльності та проаналізовано їх специфіку: "медичний працівник - пацієнти"; "медичний працівник - лікар"; "медичний працівник - колеги"; "медичний працівник - родичі пацієнта".

3. На основі аналізу структури та головних характеристик готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії виокремлено такі головні компоненти цієї готовності: мотиваційно-ціннісний, який дає змогу описати мотивацію до формування готовності до комунікативної взаємодії, а також аксіологічні характеристики комунікативної взаємодії у діяльності медичного працівника; емоційно-почуттєвий, в якому відображено емоційний розвиток особистості студента медичного коледжу в процесі формування готовності до комунікативної взаємодії; конкретно-практичний, який вміщує систему комунікативних знань, умінь та навичок студентів медичних коледжів, що забезпечують формування готовності до комунікативної взаємодії в професійній діяльності медичного працівника; оцінно-рефлексивний компонент, розвиток якого дає можливість студенту медичного коледжу адекватно оцінити рівень сформованості готовності до комунікативної взаємодії та розвивати навички самовдосконалення у досліджуваній сфері. Вказані структурні компоненти стали основою для створення моделі формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії, яка була експериментально перевірена в ході дослідження.

4. В основу створення критеріальної програми покладено структурні компоненти готовності майбутнього медичного працівника до здійснення комунікативної взаємодії у професійній діяльності. А саме: при формуванні критеріальної програми врахована результативна і процесуальна сторони професійної підготовки студентів медколеджів до комунікативної взаємодії; інформаційно-смислова, перцептивна та інтерактивна функції професійної взаємодії майбутніх медичних працівників; професійні та особистісні якості суб'єктів дослідження.

Відповідно до здійснення інформаційно-смислової функції виділено когнітивно-інформаційний, результативний критерії, які у професійній сфері виражаються через показники сформованості критичного ставлення до результату навчально-професійної діяльності; уміння кваліфіковано планувати комунікативний процес; уміння установлювати і коректувати позитивні міжособистісні стосунки; ступінь усвідомлення майбутнім медичним персоналом суспільної значущості надання допомоги пацієнту; рівень знань про специфіку й зміст комунікативної взаємодії медичної сестри; а в особистісній сфері - через рівень самооцінки сформованості готовності до здійснення комунікативної взаємодії; усвідомлення розвиненої комунікативної взаємодії як необхідної складової професіоналізму; рівень регуляції діяльності й поведінки студентів за допомогою гуманістично орієнтованої системи цінностей.

При виконанні перцептивної функції у структурі готовності майбутніх медичних працівників до здійснення взаємодії виділено мотиваційно-ціннісний критерій, що у професійній сфері реалізується через такі показники, як наявність професійної відповідальності, культура мовлення, культура поведінки, вміння створювати сприятливий соціально-психологічний клімат; а в особистісній - гуманістична спрямованість, рівень розвитку емпатії, рівень морально-етичного сприйняття майбутньої професійної діяльності в площині комунікативної взаємодії.

Реалізація інтерактивної функції комунікативної взаємодії вимірюється організаційним і рефлексивно-психологічним критеріями, у професійній сфері: рівнем реалізації соціально-професійних ролей, притаманних медичній сестрі у процесі комунікативної взаємодії; рівнем знань, умінь та навичок здійснювати комунікативну взаємодію у вказаних площинах; в особистісній сфері: рівнем сформованості комунікативної компетенції як складової професійної компетентності; здатністю до організації педагогічного спілкування; вмінням розрізняти психологічні та індивідуальні особливостей суб'єктів спілкування.

Представлена сукупність критеріїв та показників дозволяє виокремити три рівні готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності: оптимальний, достатній, низький.

5. З метою підвищення якості професійної підготовки майбутніх медичних працівників розроблено модель формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності як теоретичне узагальнення та схематичне відтворення фундаментальних складових процесу професійної підготовки майбутніх медичних працівників з огляду на заявлену мету.

Проведена дисертаційна робота не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, потребують подальшого дослідження проблеми формування мотиваційної готовності майбутніх медиків до здійснення професійного спілкування, впливу психологічних якостей особистості медичного працівника на ефективність терапевтичного впливу на пацієнта, визначення педагогічних, соціальних, психологічних та організаційних умов формування у студентів медичних коледжів комунікативної компетентності як структурного компоненту загальної професійної компетентності.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора

1. Поплавська С. Д. Комунікативна культура студентів мед коледжу: підходи до формування / С. Д. Поплавська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 25. - С. 162-164.

2. Поплавська С. Д. Соціально-комунікативний досвід медичних працівників / С. Д. Поплавська // Наукові записки. Серія "Психологія і педагогіка". - Острог : Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2007. - Вип. 8. - С. 304-312.

3. Поплавська С. Д. Деякі аспекти формування комунікативної взаємодії у студентів інституту медсестринства / С. Д. Поплавська // Наукові записки. Серія "Психологія і педагогіка". - Острог : Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2007. - Вип. 9. - С. 416-423.

4. Поплавська С. Д. Теоретичні засади формування у майбутніх медпрацівників готовності до комунікативної взаємодії / С. Д. Поплавська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - Вип. 40. - С. 160-163.

5. Поплавська С. Д. Макаренко і розвиток комунікативної взаємодії молоді / С. Д. Поплавська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - Вип. 41. - С. 140-143.

6. Поплавська С. Д. Специфіка професійної діяльності майбутнього медпрацівника / С. Д. Поплавська // Вісник Прикарпатського університету. - 2008. - Вип. XXIV. - С. 278-284.

7. Поплавська С. Д. Модель формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності / С. Д. Поплавська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2009. - Вип. 46. - С. 92-96.

8. Поплавська С. Д. Готовність майбутніх медпрацівників до професійної діяльності / С. Д. Поплавська // Україна. Здоров'я нації. Науково-практичне видання № 1 (5). - Вид-во "ЕКСПЕРТ", 2008. - С. 114-117.

9. Поплавська С. Д. Структура соціально-комунікативної культури студентів медичних коледжів / С. Д. Поплавська // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць / За ред. О. В. Сухомлинської, І. Д. Беха. - Київ. - 2005. - Вип. 8 - С. 375-377.

10. Поплавська С. Д. Проблема комунікативної культури майбутніх медпрацівників / С. Д. Поплавська // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних освітніх технологій : зб. наук. праць / За заг. ред. О. А. Дубасенюк, О. Є. Антонової. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. - Вип. 2. - С. 170-172.

11. Поплавська С. Д. Підготовка майбутніх медпрацівників до соціально-комунікативної взаємодії / С. Д. Поплавська // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних освітніх технологій : зб. наук. праць / За заг. ред. Л. В. Калініної, О. Є. Антонової. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - Вип.3. - С. 222-224.

12. Поплавська С. Д. Питання готовності майбутніх медпрацівників до соціально-комунікативної взаємодії / С. Д. Поплавська // "Розвиток наукових досліджень 2006" : матеріали II міжнар. наук.-практ. конф., 2006. - Полтава : Вид-во "ІнтерГрафіка", 2006. - Т. 8. - С. 27-29.

13. Поплавська С. Д. Гуманізація соціально-комунікативних взаємин медпрацівника і пацієнта / С. Д. Поплавська // Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, магістрів, студентів, 14-15 листопада 2006 / За ред. Березюк О .С ., Власенко О. М., Осадчої З. А. - Житомир : Вид-во ЖДУ, 2006. - С. 157-160.

14. Поплавська С. Д. Комунікативна культура майбутніх медпрацівників: постановка проблеми / М. В. Левківський, С. Д. Поплавська // Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення освітньої практики в системі післядипломної педагогічної освіти : наук.-метод. зб. / За ред. М. М. Заброцького. - Київ-Житомир, ЖОІППО, 2006. - С. 181-186.

15. Поплавська С. Д. Питання оптимізації комунікативної взаємодії медичної сестри і хворого / С. Д. Поплавська // Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи : матеріали Міжрегіональної. наук.-практ. конф. молодих дослідників / За ред. Власенко О. М., Березюк О. С., Осадчої З. А. - Житомир : Вид-во ПП Сахневич, 2007. - С. 115-118.

16. Поплавська С. Д. Мовна культура майбутніх медичних працівників / С. Д. Поплавська // Професійна спрямованість навчання в медичних та фармацевтичних коледжах : матеріали наук.-практ. конф. викладачів медичних та фармацевтичних навч. закладів I-III рівнів акредитації / За ред. Березюк О. С., Момот Л. Л., Копетчук В. А. - Житомир, 2007. - С. 115-120.

17. Поплавська С. Д. Професійне спілкування медпрацівника й хворого як мистецтво мови / С. Д. Поплавська // Актуальні питання сімейної медицини : матеріали V Міжрегіональної наук.-практ. конф. / За ред. Мороза В. М . - Житомир, 2007. - С. 75-81.

18. Поплавська С. Д. Менеджмент у системі підготовки студентів медколеджів до комунікативної взаємодії / С. Д. Поплавська // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Ялта / За ред. Кравченко І. М. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч. 2. - С. 51-53.

19. Поплавська С. Д. Формування комунікативної взаємодії лікаря і хворого / С. Д. Поплавська // Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О. А. Дубасенюк, В. І. Слінчук. - Житомир, Житомирський державний університет ім. І. Франка, 2008. - С. 184-188.

20. Поплавська С. Д. Професійні аспекти взаємодії медичної сестри і пацієнта / С. Д. Поплавська // Актуальні питання сімейної медицини : матеріали VI Міжрегіональної наук.-практ. конф. / За ред. Мороза В. М. - Житомир : Полісся, 2008. - С. 268-279.

Размещено на Allbest.ru