Формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ УМІНЬ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК

13.00.02 - “Теорія та методика музичного навчання”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОНОФРІЙЧУК Людмила Миколаївна

УДК 378.792.97

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

БРИЛІНА Валентина Людвигівна,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

кафедра хорового мистецтва

та методики музичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ЛОКАРЄВА Галина Василівна,

Запорізький національний університет,

професор кафедри педагогіки і психології,

завідувач кафедри акторської майстерності

кандидат педагогічних наук, професор

СТРЕЛЬЧУК Вікторія Олександрівна,

Київський національний університет

культури і мистецтв, директор Інституту

театру, кіно і телебачення

Захист відбудеться 11 листопада 2009 р. о 16.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9

Автореферат розісланий 9 жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Козир

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. За Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів визначається потреба в створенні сприятливих соціальних умов для гармонійного розвитку особистості з урахуванням її запитів у інтелектуальній та художньо-естетичній культурі.

На сучасному етапі мистецька освіта зорієнтована на художньо-творчу самореалізацію учнів у контексті гуманістично-особистісного розвиваючого підходу до навчально-виховного процесу. Поглиблене пізнання різновидів мистецтва, виявлення їхніх спільних і відмінних рис активно впливає на формування творчого мислення, активізує емоційно-естетичне сприйняття художньої картини світу. Внаслідок цього актуальною стає проблема опанування учнями художньої творчості, яка потребує вдосконалення методів активізації творчої діяльності у сфері синтетичних видів мистецтва.

Музичний театр ляльок з його інтегруючою функцією слугує ефективним засобом формування мистецьких знань, умінь і навичок у художній діяльності підлітків. Аналіз наукових досліджень засвідчує: творчість є обов'язковою умовою становлення особистості (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, І. Бех, В. Кан-Калік, В. Клименко, Л. Леонтьєв, Н. Менчинська, В. Моляко, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, Б. Теплов та ін.). Проблемі художньої творчості присвячені наукові праці Н. Берхіна, П. Блонського, П. Єршова, М. Кагана, О. Мелік-Пашаєва, О. Никифорової, З. Новлянської, Н. Рождественської, П. Симонова, І. Шинтяпіної, Н. Шляхової. Названі та інші автори досліджують механізм художньо-естетичного впливу мистецтва на розкриття внутрішнього потенціалу особистості, доводять потребу використання педагогічних технологій у вихованні особистісних якостей. Важливими стали праці А. Болгарського, В. Бриліної, О. Олексюк, Г. Падалки, О. Ростовського, С. Сисоєвої, М. Сметанського, Г. Тарасенко, О. Щолокової, які присвячені багатьом аспектам педагогічної творчої діяльності. У психолого-педагогічних дослідженнях А. Боброва, Л. Василевської-Скупої, Г. Костюка, В. Моляка та А. Усової увага акцентується на тому, що формування творчих умінь і навичок учнів, успішність їхнього розвитку значною мірою залежить від прояву активності у творчій діяльності.

Процес творчого розвитку особистості засобами театрального мистецтва досліджували вітчизняні науковці: Т. Гризоглазова, Л. Калініна, Г. Локарєва, Н. Миропольська. Роль музичного театру в естетичному вихованні школярів вивчалася О. Александровою, Т. Борисовою, І. Лавриш, Н. Сац, М. Татаренко.

Питанням управління театральною діяльністю школярів різного віку присвячені науково-методичні дослідження В. Абрамяна, А. Єршової, Г. Жураковського, І. Зайцевої, Л. Оселедчика, Г. Переухенко, Ю. Рубіної, М. Татаренко, В. Шахрай. Проблеми мистецтва театру ляльок розглядалися у різних вимірах: як феномен духовної культури, як засіб розвитку естетичного смаку школярів, як процес морально-естетичного виховання підлітків, як засіб художнього виховання в позакласних та позашкільних заходах (О. Греф, М. Грицай, Є. Деммені, М. Йосипенко, Л. Калініна, Є. Марковський, А. Михайлова, С. Образцов, Н. Симонович-Єфімова, Н. Смірнова, В. Стрельчук, Й. Федас, І. Франко, Л. Чуриліна).

Проте аналіз наукових досліджень свідчить про недостатнє висвітлення проблеми формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок. Використовуються не всі потенційні можливості методики позакласної навчально-виховної роботи в досліджуваній нами сфері.

Актуальність даної проблеми, її соціальна й педагогічна важливість, неповне теоретичне та методичне висвітлення спричинило вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконано з метою часткової реалізації основних положень Законів України “Про освіту” і відповідно до Державної комплексної програми “Культура. Просвітництво. Дозвілля” та згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри ансамблевої гри та естрадного мистецтва Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з проблеми “Теоретично-методичні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів (номер держреєстрації 0101U007274)”. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №3 від 22.10.1999 р.), узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №3 від 20.03.2007 р.).

Об'єкт дослідження - процес естетичного виховання учнів загальноосвітніх закладів.

Предмет дослідження - педагогічні умови і методика формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати педагогічні умови, створити методику формування творчих умінь підлітків у процесі художньої діяльності в шкільному музичному театрі ляльок та експериментально перевірити її ефективність.

Гіпотеза дослідження - формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок стане ефективним завдяки цілеспрямованому педагогічному керівництву музично-театральною діяльністю; комплексному використанню засобів художньої виразності музичного театру ляльок у творчій діяльності; активізації творчої діяльності підлітків; стимулюванню потреб підлітків до творчого самовираження і самовдосконалення.

Завдання дослідження полягають в наступному:

- проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми формування творчих умінь особистості в науковій літературі;

- з'ясувати сутність і структуру поняття “творчі уміння”;

- визначити критерії й показники стану сформованості творчих умінь підлітків;

- обґрунтувати педагогічні умови формування творчих умінь підлітків у музичному театрі ляльок;

- створити й експериментально перевірити методику формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: наукові ідеї в галузі педагогіки, психології, естетики, мистецтвознавства, які стосуються аспектів педагогічного управління процесом формування художніх творчих умінь засобами мистецтва; філософські вчення про творчість як джерело розвитку особистості (М. Бердяєв, М. Гончаренко, А. Могильний, В. Цапок); психологічні дослідження сучасної теорії творчості (Б. Ананьєв, Л. Виготський, Г. Костюк, Л. Леонтьєв, В. Роменець, С. Рубінштейн, Б. Теплов, Г. Якобсон); теоретико-методичні засади творчого виховання учнів засобами театрального мистецтва (О. Губа, О. Комаровська, Н. Миропольська, Н. Руснак, В. Сухомлинський, Т. Сущенко, А. Єршова О. Щолокова); загальнонаукові принципи діяльнісного підходу до засвоєння основ музично-театрального мистецтва (Т. Борисова, Г. Василевська, Н. Ветлугіна, І. Лавриш, Л. Масол, О. Рудницька, М. Татаренко); наукові засади формування творчих умінь учнів (В. Божко, І. Войтович, Я. Кодлюк, О. Лаврентьєва); практичні форми роботи в шкільному театрі ляльок (О. Греф, Є. Деммені, Л. Калініна, Т. Караманенко, Ю. Караманенко, А. Куліш, Є. Ліпіна, А. Михайлова, Н. Симонович-Єфімова, Н. Смірнова, Б. Чуприна, Л. Чуриліна).

Для розв'язання поставлених дослідних завдань дисертації використовувався комплекс методів науково-педагогічного дослідження. Теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, музикознавчої та методичної літератури; узагальнення передового педагогічного досвіду роботи в системі позакласної виховної діяльності для виявлення актуальних проблем дослідження; порівняння, моделювання і проектування педагогічного процесу; систематизація дослідницьких матеріалів та конкретизація основних теоретичних положень. На цій основі розглянуто й теоретично осмислено стан проблеми дослідження, обґрунтовано педагогічні умови формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок. Емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження за учнями в процесі їхньої творчої діяльності; анкетування, опитування вчителів, батьків і учасників шкільного театру ляльок; інтерв'ювання, бесіди з учнями-акторами й глядачами; експертної оцінки шкільних музичних спектаклів, самооцінки та взаємної оцінки учнями сценічної гри, аналіз діагностичних даних для встановлення рівнів сформованості творчих умінь підлітків; педагогічний експеримент для перевірки ефективності методики формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок. Статистичні методи: математичного опрацювання експериментальних даних з метою перевірки достовірності добутих результатів, забезпечення їхньої вірогідності.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2000-2008 рр. на базі Вінницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 у музичному театрі ляльок “Фантазія”. На різних етапах дослідження було залучено 510 респондентів: 380 учнів V-VII класів, 130 учителів музики середніх загальноосвітніх закладів, керівників театральних колективів, гуртків художньої самодіяльності, студентів музично-педагогічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи - з 2000 по 2008 рік.

На першому етапі (2000-2001 рр.) проведено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; визначено стан її наукового осмислення, вивчено існуючі ефективні виховні системи; обґрунтовано вихідні теоретичні положення; конкретизовано завдання й концептуальні ідеї дослідження; вивчено досвід роботи вчителів шкільних театрів ляльок та музично-театральних колективів з проблем розвитку творчих умінь школярів.

На другому етапі (2002-2003 рр.) проведено констатувальний експеримент; визначено педагогічні умови формування творчих умінь школярів, впроваджено методику формувального експерименту в практику виховної роботи музичного театру ляльок “Фантазія” відповідно до створеної програми формування творчих умінь підлітків.

На третьому етапі (2004-2008 рр.) реалізовано апробацію, узагальнення, аналіз проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту; перевірено ефективність впровадженої методики формування творчих умінь учнів засобами музичного театру ляльок; визначено ефективність педагогічних умов; сформульовано загальні висновки науково-дослідної роботи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

- обґрунтовано педагогічні умови та розроблено методику формування творчих умінь підлітків засобами шкільного музичного театру ляльок;

- визначено критерії, показники і рівні сформованості творчих умінь підлітків;

- конкретизовано зміст і структуру творчих умінь підлітків стосовно музично-театральної діяльності;

- удосконалено прийоми розвитку художнього мовлення, вокальної і танцювальної імпровізації, сценічно-театральної гри з лялькою;

- подальшого розвитку набули методи діагностики творчих умінь особистості.

Теоретичне значення дослідження полягає у подальшому розвитку теорії і методики музичного навчання школярів; в удосконаленні педагогічних підходів до творчого розвитку підлітків; у модернізації засобів художнього впливу на становлення творчої особистості в контексті поліфункціональної музично-театральної діяльності.

Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання його матеріалів та висновків у процесі музично-творчої діяльності школярів; у створенні та впровадженні авторської методики формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок; у створенні спецкурсу “Організація музично-театральної діяльності школярів” з метою широкого залучення студентів музичних спеціальностей до проведення гурткової роботи в школі; методичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення фахової підготовки вчителів музики у системі післядипломної освіти. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес кафедри української культури і театрального мистецтва Херсонського державного університету (довідка №07 - 12/813 від 15.06.2007), Вінницького обласного Інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка №183 від 14.03.2008), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/703 від 08.04.2008), Вінницьких загальноосвітніх шкіл №12, 21, 33 (довідки: №56 від 06.06.2008, №151 від 24.06.2008, №182 від 19.06.2008).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення й практичні результати, висновки дослідження викладено в доповідях і виступах на міжнародних науково-практичних конференціях -“Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля” (Київський національний університет культури і мистецтв, 5-7 червня 2006 р.); на Другому міжнародному театральному симпозіумі “Література - Театр - Суспільство” (Херсонський державний університет, 14-15 червня 2007 р.); на Четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Наукова молодь: досягнення та перспективи” (Луганський національний педагогічний університет, січень 2008 р.); на П'ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стратегія розвитку художньої освіти та естетичного виховання молоді в Україні у ХХІ столітті” (Луганський національний педагогічний університет, 30-31 жовтня 2008 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Історія та практика підготовки акторських кадрів” (Запорізький національний університет, жовтень 2009 р.); на регіональній науково-практичній конференції “Зміст і форми організації позакласної музичної діяльності школярів” (Вінниця, квітень 2002 р.); на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (2000-2008 рр.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; комплексним застосуванням взаємодоповнюючих методів активізації творчої діяльності, адекватних меті і завданням дослідної теми; кількісним та якісним опрацюванням експериментальних даних, повнотою і статистичною важливістю проведеного наукового експерименту.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 16 одноосібних наукових публікаціях, серед яких 5 статей у провідних фахових наукових виданнях з переліку ВАК України, 7 статей у збірниках матеріалів до наукових конференцій, 3 - методичні рекомендації і одна програма.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (275 найменувань, з них 7 іноземною мовою) і 5 додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг основного тексту дисертації - 175 сторінок. У роботі наведено 13 таблиць, 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано загальний стан її опрацювання в педагогічній теорії і практиці; розкрито зв'язок з науковими програмами, планами, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, основні методи дослідження; розкрито наукову новизну та її теоретичну і практичну важливість. Вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження проблеми формування творчих умінь підлітків” - визначено особливості формування творчих умінь особистості в контексті психологічної, педагогічної, філософської та мистецтвознавчої літератури; розкрито значення творчих умінь у художньому вихованні підлітків, уточнено їхній зміст і структуру, обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють оптимізації навчально-виховного процесу, ефективності формування творчих умінь учнів.

Аналізом наукових праць із філософії встановлено, що проблему творчості учнів належить розглядати через гармонію зовнішнього і внутрішнього, етичного та естетичного чинників. На основі наукових концепцій визначено такі ознаки художньої творчості, як “неповторність”, “оригінальність”, “суспільно-історична унікальність”; психофізіологічні якості особистості, її фантазія, натхнення, інтуїція, уява, мислення.

За висновками дослідників, носієм творчих властивостей виступає особистість, індивід, який володіє високим рівнем знань, умінь і навичок, має здатність до створення нового (В. Андреєв, Д. Богоявленська, Р. Грановська, А. Зак, В. Кан-Калік, Н. Кічук, Н. Кузьміна, А. Лук, С. Сисоєва, В. Цапок).

У контексті досліджуваної проблеми уточнено поняття “творчі уміння” - з опорою на психолого-педагогічні дослідження В. Войтка, В. Крутецького, В. Моляка, А. Петровського, К. Ушинського, в працях яких уміння визначається як спосіб опанування певного виду діяльності на основі засвоєних знань. Характерними ознаками творчості є цілеспрямованість, оригінальність мислення, готовність до продуктивного виконання нових завдань, особливо новаторських.

Варто зауважити, що у теорії і практичній діяльності неоднозначно трактуються поняття “уміння” і “навички”. У представленому дослідженні вміння репрезентуються як готовність діяти свідомо при розв'язанні завдань на основі пізнавальної діяльності. Навички - це сформовані вміння, які виникають унаслідок неодноразових повторень тих чи інших дій.

Проведене наукове дослідження дозволило визначити уміння, необхідні для продуктивної діяльності в музичному театрі ляльок: це оволодіння специфічними засобами художньої виразності театру ляльок та основами театральної сценічної поведінки при реалізації авторського задуму, інтерпретації художніх творів. Учні-актори повинні володіти культурою виконання, емоційністю, здатністю до образного мислення. Вагомого значення набувають комунікативні вміння, схильність до співробітництва; знання з історії та національних традицій театрального мистецтва.

Дослідження феномену музично-театрального дійства ляльок сприяло визначенню нових підходів у вивченні специфіки творчої діяльності підлітків, узгодженню їхньої власної творчості із комплексом шкільних занять. Згідно з науковими розробками О. Білецького, М. Грицая, М. Йосипенко, Є. Марковського, Й. Федаса, І. Франка зроблено такий висновок: ляльковий вертеп слід вважати початком багатьох форм українського професійного театрального мистецтва; першим в історії української культури театром, пов'язаним із різдвяними святами і джерелами народної музично-поетичної творчості.

У контексті даного дисертаційного дослідження мистецтво лялькового театру розглядається як засіб естетичного виховання й формування творчих умінь особистості. Специфіка музичного театру ляльок як виду сценічної творчості зумовлює особливості його використання у виховному процесі.

Спираючись на основні теоретичні положення педагогічної науки, ми дійшли такого висновку: поняття “формування творчих умінь” передбачає цілеспрямований і комплексний процес розвитку здатності створювати нове, опосередкований активізацією вольових зусиль особистості, зосереджених на меті діяльності, здійсненні намірів і задумів.

У дослідженні визначено основні компоненти творчих умінь підлітків у художній діяльності: ціннісно-орієнтаційний, пізнавально-інформаційний, творчо-діяльнісний та естетично-комунікативний. Ціннісно-орієнтаційний компонент слугує важливим чинником, яким регулюються потреби та мотиваційні дії підлітків, здатність розуміти й цінувати красу пластики, слова, музики й акторської майстерності, глибоко розуміти зміст художніх образів. Пізнавально-інформаційний компонент зорієнтований на повноцінне засвоєння театрально-культурної спадщини; на набуття широкої інформації в галузі музично-театрального мистецтва. Творчо-діяльнісним компонентом передбачається розкриття творчих можливостей, якостей учнів при оволодінні різними видами художньої діяльності, мобілізація вольових зусиль у набутті художньо-творчого досвіду. Естетично-комунікативний компонент має духовно-практичний характер і передбачає здатність до спілкування, встановлення міжособистісних контактів у процесі художньої діяльності.

Цілеспрямована робота з формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок передбачає створення певних педагогічних умов, до яких віднесено: цілеспрямоване педагогічне керівництво музично-театральною діяльністю школярів (забезпечується орієнтацією на активну педагогічну взаємодію з учнями в процесі занять у шкільному музичному театрі ляльок, що сприяє їхньому художньому розвиткові, розумінню естетичної краси слова, музики, пластики й акторської гри); комплексне застосування засобів художньої виразності музичного театру ляльок (цим значно поглиблюється загальний мистецький світогляд, розкривається творчий потенціал особистості); систематична активізація творчої діяльності підлітків у процесі занять музичного театру ляльок (передбачається, що спонукання до творчості відбувається на кожному занятті, а не фрагментарно); стимулювання потреб до творчого самовираження й самовдосконалення (педагогічне схвалення і підтримка намагань підлітків виявити власне відчуття художньо-образного змісту, самостійно знаходити і застосовувати адекватні засоби виразності для втілення творчого задуму в процесі акторської гри, у створенні лялькових художніх образів, у танцювальній та вокальній імпровізації).

У другому розділі - “Експериментальна робота з формування творчих умінь підлітків засобами шкільного музичного театру ляльок” - визначено критерії та показники сформованості творчих умінь; представлено діагностичні дані констатувального експерименту; викладено методику формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок; висвітлено зміст кожного з етапів та форми контролю за його результатами; розкрито перебіг експериментальної роботи, проведено порівняльний та статистичний аналіз добутих даних.

Відповідно до структурних компонентів творчих умінь підлітків визначено і вмотивовано критерії та показники сформованості їхніх творчих умінь: 1) ціннісно-орієнтаційний, яким визначається ступінь сформованості естетичного ставлення до музичного театру ляльок, що виражається в інтересі підлітків до видів мистецтва, художньої діяльності, в умінні визначати естетичну цінність художніх творів, адекватно оцінювати мистецькі твори, виконавську майстерність, співвідносити естетичні враження з реальними життєвими явищами; 2) пізнавально-інформаційний, який спрямований на з'ясування рівня художньо-естетичної ерудиції учнів з лялькового і музично-театрального мистецтва. Показниками цього явища слугують: знання історії театру ляльок; жанрів театру ляльок; знання щодо техніки управління ляльками; інформованість про засоби виразності музичного, театрального, вокального і танцювального мистецтва; точність визначення змістової суті твору; 3) творчо-діяльнісний, яким визначається ступінь здатності підлітків до самостійної інтерпретації творів та імпровізаційних дій. Показники - яскравість виконання творчих завдань з використанням різних видів художньої діяльності: художнього мовлення в створенні художнього образу, елементів сценічної гри з театральною лялькою, вокальних умінь, танцювальних навичок; здатність побачити своєрідну сутність подій, емоційний стан персонажа; самостійне створення і удосконалення творчих дій на основі розвивального завдання; прагнення до підвищення якості постановки музичного спектаклю; 4) естетично-комунікативний, яким визначається здатність підлітків налагоджувати творчий контакт з партнерами і глядачами. Показники - керованість емоційного стану в творчому спілкуванні з однолітками; вияв творчої самостійності у спілкуванні з педагогом; уміння дискутувати і знаходити компроміси в спілкуванні з партнерами театрального дійства; удосконалення творчих дій у сценічному спілкуванні з публікою; емоційне захоплення, зацікавленість і виконавська активність у процесі репетиційної і концертної діяльності.

Констатувальним експериментом було охоплено: 280 учнів V-VII класів, 38 керівників шкільних хорових, вокальних і танцювальних колективів, шкільних театрів ляльок, 46 учителів музики, 28 організаторів позакласної роботи. Експериментальною базою дослідження слугували середні загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів міста Вінниці № 12, 21, 33.

Результатами діагностики виявлено низку недоліків у процесі організації художньо-творчої діяльності, що пояснюється відсутністю єдиної педагогічної системи творчої діяльності підлітків; недостатнім проявом інтересу до творчого самовираження, відсутністю просвітницької роботи у вихованні естетичних потреб учнів, низьким рівнем володіння вокальними, танцювальними, сценічно-ігровими, комунікативними навичками.

З урахуванням створених критеріїв аналізу діагностики стану сформованості творчих умінь підлітків визначено три його рівня: високий, середній, низький. Високий рівень (20,1%) сформованості творчих умінь підлітків відзначається наявністю розвинених когнітивних здібностей; художньо-естетичною ерудицією в різних видах художньої діяльності, здатністю до емоційно-ціннісного сприймання творів мистецтва, аргументованістю мотивацій до творчих потреб. У діяльнісно-творчому прояві в процесі художньо-мовленнєвої, вокальної, танцювальної, сценічно-ігрової діяльності учні продемонстрували наявність креативних елементів. Високий рівень естетично-комунікативних умінь учнів характеризується здатністю контролювати свій емоційний стан, дискутувати і знаходити компроміси в колективному розв'язанні творчих завдань на ґрунті взаєморозуміння, толерантності й високої сценічної культури.

Середній рівень (41%) сформованості творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок характеризується стійким інтересом до історії театру ляльок, техніки управління ляльками; усвідомленням потреб в оволодінні тематичним матеріалом і відтворенні основних понять музичного, театрального і лялькового мистецтва, водночас проявляється невпевненість у потребі самовдосконалення знань і умінь у сфері музично-театральної творчості; недостатність володіння театральною термінологією. Для учнів цього рівня характерним є часткове ознайомлення з різними видами мистецтва, фрагментарне їх використання під час репетиційної і концертної діяльності. У розв'язанні самостійних завдань творчо-діяльнісного характеру спостерігалась переважно репродуктивна форма відтворення художнього матеріалу. Естетично-комунікативні уміння позначені наявністю творчого діалогічного спілкування з учителем і однолітками.

Учнів з низьким рівнем (38,9%) сформованості творчих умінь характеризує обмежений рівень інформованості в галузі музичного, театрального і лялькового мистецтв; невизначеність потреб у художній діяльності; нерозуміння мотивів і відсутність уявлень про види художньої діяльності в музичному театрі ляльок. Типовими ознаками є також репродуктивність дій, відсутність зацікавленості в самостійному виконанні творчих завдань; недосконале відтворення тематичного матеріалу; поверхове застосування засобів художньої виразності в створенні сценічного образу. Під час публічних виступів учні припускаються помилок в пластично-образному, художньо-мовленнєвому й вокальному відтворенні ролі. Відсутність ініціативи і зацікавленості у спілкуванні, стереотипність і невпевненість у розв'язанні творчих завдань перешкоджає встановленню естетично-комунікативних зв'язків з партнерами.

Кількісний та якісний аналіз результатів констатувального експерименту виявив таку реалію: рівень теоретичної і практичної творчої підготовки підлітків у музично-театральних колективах недостатній, потребує відповідної корекції в організації педагогічного процесу, створення та впровадження методики формування творчих умінь підлітків для забезпечення ефективності їхньої творчої діяльності.

Формувальний експеримент проводився на базі створеного при загальноосвітній школі №12 м. Вінниці музичного театру ляльок “Фантазія”, який став лабораторією творчого самовираження й розвитку здібностей підлітків. До проведення формувального етапу дослідження долучено експериментальну й контрольну групи, до складу яких увійшли учні V-VII класів по 50 осіб у кожній групі.

Формувальний експеримент полягав у перевірці ефективності спроектованих і реалізованих педагогічних умов та методики формування творчих умінь підлітків у процесі індивідуальної, групової і колективної музично-театральної діяльності; визначенні етапів впровадження організаційно-методичної системи; апробації методів і прийомів, якими забезпечується цілеспрямованість художнього виховання, ефективне оволодіння відповідним програмовим матеріалом; у вияві естетичних потреб, художніх смаків.

Розробленою методикою передбачалося формування творчих умінь у синтезі двох видів сценічно-ігрової діяльності: рукавичної ляльки на ширмі; актора-маски на сцені. Чергування та комбінування виступів різних за системами управління ляльок взаємодоповнювали сценічну дію, підтверджуючи багатоплановість проблеми та наявність протиріччя між можливостями музичного театру ляльок у творчому зростанні підлітків і недостатнім використанням його на практиці.

Проведене педагогічне дослідження переконує в тому, що процес формування творчих умінь підлітків у музичному театрі ляльок найбільш успішно втілюється в таких видах художньої діяльності, як мистецько-пізнавальна, художньо-мовленнєва, ляльково-ігрова, вокальна, танцювальна, сценічно-театральна. Мистецько-пізнавальною діяльністю передбачається ознайомлення з основними художніми засобами музично-лялькового театру, пізнання його як синтетичного виду мистецтва; розкриття особливостей традиційних і сучасних його видів; засвоєння технології виготовлення ляльок, елементів декорації та бутафорії. Художньо-мовленнєвою діяльністю вагомо досягається емоційно-інтонаційне відображення художнього образу в процесі музично-театральної гри з ляльками, формування умінь учнів виразно промовляти текст, контролювати емоційний стан голосу; вести діалог з партнерами; визначати жанрові й стилістичні особливості літературного твору, інтерпретувати його художній зміст. Ляльково-ігрова діяльність спрямовується на здобуття умінь техніки управління рукавичною лялькою на ширмі та гри актора-маски на сцені; визначення сюжетної лінії спектаклю, його виховної значущості; моделювання ігрових дій ляльок в окремих епізодах; самостійну інтерпретацію й відтворення виконавських елементів сценічного дійства. Вокальна діяльність зорієнтована на оволодіння знаннями і вміннями вокального мистецтва; набуття технічних вокальних навичок у поєднанні з театрально-ігровими засобами виразності в створенні образів лялькових персонажів. Танцювальна діяльність реалізується в процесі ілюстрування художніх образів засобами пластики й пантоміми; самостійного відтворення хореографічних мініатюр залежно від характеру (темпу, динаміки і ритму) музичного супроводу; здатністю імпровізувати, узгоджувати свої танцювальні рухи з рухами партнерів. Сценічно-театральною діяльністю забезпечується комплексне виконання творчих дій, спрямованих на створення театральної постановки спектаклю, що в цілому потребує акторської і художньої майстерності всього колективу.

Запропонованою методикою формування творчих умінь підлітків передбачався поетапний розвиток при дотриманні певної послідовності завдань і методів роботи. На першому етапі, організаційному, розв'язувалися організаційні завдання; проводилося діагностування учнів з урахуванням природних нахилів і творчих здібностей; визначалися головні форми роботи: організаційні, інформаційні, методичні, репетиційні, концертні, підсумкові та узагальнюючі з наданням установки на розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, розвиток початкового рівня умінь і навичок музично-театральної роботи. На другому етапі, репродуктивно-творчому, увага спрямовувалася на застосовування методів стимулювання творчих досягнень, формування творчих умінь з різних видів художньої діяльності, у межах якої розв'язувалися завдання активізації художньої творчої діяльності на основі принципу інтеграції художніх засобів виразності, поглиблення змісту навчального матеріалу і творчих завдань. Третій етап, самостійно-творчий, характеризувався педагогічною взаємодією учнів і керівника, творчим проявом умінь підлітків з усіх видів художньої діяльності, оригінальністю трактування художніх образів. Суттєвого значення набувало стимулювання проявів творчої ініціативи, самостійність розв'язання художніх завдань, усвідомлення і відтворення творів театрального лялькового мистецтва, аналіз та інтерпретація їхнього художньо-образного змісту.

На всіх етапах формувального експерименту ефективно застосовувались такі методи активізації творчої діяльності: проблемно-пошуковий, евристичний, ігровий, інтерактивний, сугестивний. Раціональне застосування проблемно-пошукового методу сприяло активізації пізнавальних інтересів підлітків, організації їхньої самостійної роботи під час виконання творчих завдань, створенню проблемних ситуацій в процесі репетицій. Застосування методу евристичної бесіди сприяло розвиткові творчого мислення, активізації пізнавальної діяльності, збагаченню індивідуального досвіду учнів через запитання без вказівок на пошук відповіді. Ігровий метод суттєво активізував процес передачі знань, набуття умінь в умовах співтворчості учнів. Використання ігор сприяло осмисленому засвоєнню понять музичного театру ляльок, зацікавленню підлітків цим видом мистецтва. Застосуванням інтерактивного методу створювалися сприятливі умови для міжособистісної взаємодії, діалогу між учнями, що спонукало їх до подальшого інтелектуального розвитку і самовизначення. Успішне оволодіння комплексом умінь: спілкуватись з партнерами з проявом до них поваги; аргументувати власну думку; вести дискусії і знаходити компроміси; керувати своїм емоційним станом стимулювало процес колективного художнього пізнання. Застосуванням сугестивного методу посилювалася емоціогенність навчально-виховного процесу, позитивне налаштування на творчі дії, на долання психічних бар'єрів під час публічного виступу; підвищувалася працездатність, зміцнювалася впевненість учнів у власних силах.

Аналіз здобутих результатів проведеного дослідження сприяв виявленню позитивних зрушень в індивідуальних характеристиках кожного учня. На діагностичному, проміжному й контрольному етапах організації експериментальної роботи установлено зростання кількісних і якісних показників сформованості творчих умінь учнів експериментальної групи порівняно з контрольною. За визначеними критеріями підлітки проявляли неабияку здатність до усвідомлення ідеї художнього твору, аналізу й адекватної оцінки виконавської майстерності, сформованість творчих умінь за всіма видами художньої діяльності: художнього мовлення; співу; управління лялькою; танцювальних рухів; сценічної гри.

Узагальнена перевірка результативності запропонованої методики проводилася на основі порівняльного аналізу рівнів сформованості творчих умінь підлітків в експериментальній та контрольній групах. Загальну динаміку рівнів сформованості творчих умінь учнів представлено таблицею 1.

Таблиця 1

Динаміка сформованості творчих умінь підлітків (%)

Рівні творчих умінь	Експериментальна група	Контрольна група
	Зрізи	Зрізи
	Початковий	Підсумковий	Початковий	Підсумковий
	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%
Високий	9	19	29	57,9	8	16,3	11	21,8
Середній	30	60,1	20	39,7	31	61,3	31	61,7
Низький	11	20,9	1	2,4	11	22,4	8	16,5

За даними репрезентованої таблиці на початку формувального експерименту співвідношення високого рівня творчих умінь учнів ЕГ та КГ виявилося майже ідентичним: 19% в ЕГ і 16,3% в КГ; середнього - 60,1% в ЕГ і 61,3% в КГ; низького - 20,9% в ЕГ і 22,4% в КГ. У кінці формувального експерименту за підсумковими результатами показники високого рівня становили 57,9% в ЕГ і 21,8% в КГ; середнього - 39,7% в ЕГ і 61,7% в КГ; низького - 2,4% в ЕГ і 16,5% в КГ.

Аналіз проведених вимірювань сприяв з'ясуванню ефективності визначених педагогічних умов, підтвердженню результативності запропонованої методики формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок. Створена і впроваджена методика сприяла успішному оволодінню учнями знаннями з різних видів мистецтва, формуванню творчих умінь у художній діяльності музичного театру ляльок “Фантазія”. Отже, на підставі порівнянь результатів здобутих якісних і кількісних показників визначено ефективність і доцільність впровадженої методики формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок.

ВИСНОВКИ

1. Проведеним аналізом психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої наукової літератури з поданої проблеми, узагальненням існуючого практичного досвіду нами констатується: мистецтво музичного театру ляльок є носієм національної культури і на сучасному етапі розвитку суспільства містить вагомий потенціал художнього виховання дітей та юнацтва. Інтегрований процес формування творчих умінь засобами музичного театру ляльок охоплює комплекс різних видів художньої діяльності, завдяки чому виникає можливість розширення загальних асоціативних уявлень особистості про мистецтво, забезпечення творчого зростання учнів.

2. У контексті проведеного дослідження творчі уміння розглядаються як здатність учнів до створення нового в художній діяльності; вияв самостійності в розв'язанні мистецьких творчих завдань. Розвиненість художньо-творчих умінь учнів визначається як мета і результат навчально-виховного процесу в мистецтві. Структура творчих умінь включає такі компоненти: ціннісно-орієнтаційний, пізнавально-інформаційний, творчо-діяльнісний, естетично-комунікативний.

3. Відповідно до компонентної структури творчих умінь визначено критерії і показники їх сформованості у підлітків, а саме: 1) ступінь сформованості естетичного ставлення до музичного театру ляльок (пізнавальний інтерес до ляльково-ігрового мистецтва, мотиваційна спрямованість на художню діяльність); 2) рівень художньо-естетичної ерудиції (знання з історії та теорії музично-театрального і лялькового мистецтва); 3) ступінь здатності до самостійної інтерпретації та імпровізаційних дій (яскравість виконання творчих завдань у різних видах художньої діяльності); 4) здатність налагоджувати творчі контакти у художній діяльності (творче спілкування з учителем, однолітками, партнерами, глядачами). На основі критеріїв зафіксовано 3 рівні сформованості творчих умінь підлітків: високий, середній, низький.

4. У дисертації обґрунтовується ефективність формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок в залежності від таких педагогічних умов: цілеспрямованого педагогічного керівництва музично-театральною діяльністю; комплексного застосування засобів художньої виразності музичного театру ляльок; систематичної активізації творчої діяльності у навчально-виховному процесі; постійного спрямування художніх потреб до творчого самовираження й самовдосконалення.

5. У процесі дослідження розроблено методи формування творчих умінь підлітків: проблемно-пошуковий, евристичний, ігровий, інтерактивний, сугестивний, комплекс яких всебічно охоплює різні види мистецько-пізнавальної, художньо-мовленнєвої, вокальної, танцювальної, ляльково-ігрової, сценічно-театральної діяльності підлітків. Експериментально доведено, що ефективність формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок залежить від відповідної організаційно-методичної структури творчої діяльності, яка ґрунтується на дотриманні таких етапів: організаційного, репродуктивно-творчого і самостійно-творчого. Послідовність визначених етапів функціонально впливає на активізацію виконавської діяльності, поглиблює розуміння змісту творчих завдань, сприяє усвідомленню, відтворенню інтерпретаційного змісту художніх творів.

6. Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої методики формування творчих умінь засобами музичного театру ляльок. Актуалізуючий виховний вплив спрямований на розкриття й становлення творчого потенціалу особистості. Дослідження психологічних особливостей процесу творчості в музично-театральній діяльності дозволили зробити припущення про його зумовленість, внутрішню логіку, типологію та структурування засобів впливу. Експериментальна методика ґрунтувалася на організації активної творчої діяльності, інтересах, пріоритетах і мотиваційних настановах учнів, що сприяло проектуванню індивідуальних планів творчого розвитку підлітків експериментальної групи.

7. Результативність формувального експерименту переконує в слушності, вмотивованості запропонованої гіпотези дослідження, в ефективності творчих досягнень учнів експериментальної групи за всіма визначеними критеріями, що позитивно позначилося на поглибленні естетичного досвіду, мистецьких знань, оволодінні творчими уміннями, пізнанні художніх, інтелектуальних і духовних цінностей музичного театрального лялькового мистецтва.

Проведеним дослідженням не вичерпуються всі аспекти розглянутої проблеми; водночас воно може трактуватися як початковий пошук шляхів оптимізації методики формування творчих умінь учнів інших вікових груп.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України

1. Онофрійчук Л. М. Музичне мистецтво в системі духовного розвитку майбутнього вчителя / Л. М. Онофрійчук // Соціалізація особистості : Міжкафедральний збірник наукових статей [ За загальною ред. А. Капської ]. - К. : НПУ, 1998. - Вип. 3. - С. 30-33.

2. Онофрійчук Л. М. Дитячий ляльковий театр як засіб естетичного виховання / Л. М. Онофрійчук // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць [ Ред. кол. Н. В. Гузій (відп. ред.) та ін. ]. - Київ : НПУ, 1999. - Вип. 2. - С. 367-369.

3. Онофрійчук Л. М. Формування творчих умінь школярів засобами лялькового театру / Л. М. Онофрійчук // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця : ВДПУ, 2002. - Вип. 6, ч. 2. - С. 118-120.

4. Онофрійчук Л. М. Комплексне застосування засобів виразності у створенні художнього образу лялькового театру / Л. М. Онофрійчук // Наукові записки. Серія : Педагогіка і психологія. - Вінниця : ВДПУ, 2004. - Вип. 9. - С. 77-81.

5. Онофрійчук Л. М. Історичний досвід використання лялькового театру у вихованні особистості / Л. М. Онофрійчук // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченко. Серія : Педагогічні науки. - Луганськ : ЛНУ, 2009. - С. 140-146.

Статті у журналах та наукових збірках

6. Онофрійчук Л. М. Вокальна робота у дитячому ляльковому театрі / Л. М. Онофрійчук // Вокальні технічні вміння в професійній підготовці вчителя музики : зб. наук. праць / Упор. В. Бриліна. - Вінниця : ВДПУ, 1999. - Вип. 2.- С. 36-37.

7. Онофрійчук Л. М. Методика роботи над виразним співом учнів першого класу / Л. М. Онофрійчук // Вокальні технічні вміння в професійній підготовці вчителя музики. Методичні рекомендації / Упор. В. Бриліна. - Вінниця : ВДПУ, 2001. - Вип. 3. - С. 29-31.

8. Онофрійчук Л. М. Поліхудожній підхід у вихованні творчої особистості засобами музичного театру ляльок / Л. М. Онофрійчук // Наукова молодь : досягнення та перспективи : зб. наук. праць [ Ред. кол. С. Я. Харченко (відп. ред.) та ін. ]. - Луганськ : Знання, 2008. - С. 187-189.

Тези, матеріали наукових конференцій

9. Онофрійчук Л. М. Моральний зміст духовної музики та її роль у вихованні особистості / Л. М. Онофрійчук // Наукова конференція викладачів і студентів муз.-пед. факультету : зб. наук. праць [ За ред. А. Ф. Завальнюка ]. - Вінниця : ВДПУ, 1998. - С. 17-19.

10. Онофрійчук Л. М. Ритмічно-танцювальні ігри як вид продуктивної творчості молодших школярів / Л. М. Онофрійчук // Збірник матеріалів звітної наукової конференції викладачів і студентів музично-педагогічного факультету. - Вінниця : ВДПУ, 2000. - С. 55-57.

11. Онофрійчук Л. М. Організація художньо-творчої діяльності підлітків в шкільному естрадному театрі ляльок / Л. М. Онофрійчук // Педагогічні і рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля : зб. матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 5-7 червня 2006 року - К. : КНУКіМ, 2006. - С. 95-97.

12. Онофрійчук Л. М. Художнє виховання засобами естрадного театру ляльок як фактор реалізації творчої особистості / Л. М. Онофрійчук // Література - Театр - Суспільство : зб. наук. матеріалів II Міжнародного симпозіуму, Херсон, 14-15 червня 2007 року [ За ред. О. Мішукова ]. - Херсон : Айлант, 2007. - Т. ІІ. - С. 160-163.

Програми та методичні рекомендації

13. Онофрійчук Л. М. Музичний театр ляльок: програма для студентів зі спеціальності 7.02.02.07 - “Музична педагогіка та виховання” / Л. М. Онофрійчук. - Вінниця : ВДПУ, 2005. - 20 c.

14 Онофрійчук Л. М. Виховання сценічної культури школярів засобами художнього мовлення і декламації : методичні рекомендації / Л. М. Онофрійчук. - Вінниця : ВДПУ, 2006. - 20 с.

15. Онофрійчук Л. М. Ритміка і танець як вид творчої діяльності учнів: методичні рекомендації / Л. М. Онофрійчук. - Вінниця : ВДПУ, 2007. - 24 с.

16. Онофрійчук Л. М. Основи техніки управління лялькою в шкільному музичному театрі ляльок : методичні рекомендації / Л. М. Онофрійчук. - Вінниця : ВДПУ, 2008. - 22 с.

АНОТАЦІЯ

формування творчий театральний лялька

Онофрійчук Л.М. Формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - “Теорія та методика музичного навчання”. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок, формам і методам розвитку художньо-творчої діяльності за умов позашкільної роботи. Доведено залежність ефективності формування творчих умінь підлітків від педагогічного керівництва і умов, якими передбачається активізація мотиваційних орієнтацій учнів; впровадження поетапного формування творчих умінь з поступовим ускладненням пропонованих завдань; організація занять у формі діалогу і педагогічної взаємодії на засадах співтворчості; опора, орієнтація на синтез художніх засобів видів мистецтва; запровадження системи інтеграції мистецтва.

У дисертації конкретизовано сутність і структуру творчих умінь підлітків, визначено їхню компонентну структуру, визначено критерії та рівні сформованості.

Конструктивно визначено і проведено експериментальну апробацію методики формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок; розроблено і впроваджено у навчально-виховний процес методику формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок, яка поєднує в собі організаційний, репродуктивно-творчий та самостійно-творчий етапи формування творчих умінь. Здійснено експериментальну апробацію створеної методики, яка супроводжується статистичними даними, засвідчує її ефективність.

Ключові слова: творчі уміння, формування творчих умінь, музичний театр ляльок.

АННОТАЦИЯ

Онофрийчук Л.Н. Формирование творческих умений подростков средствами музыкального театра кукол. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - “Теория и методика музыкального обучения”. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена проблеме формирования творческих умений средствами музыкального театра кукол.

Проведенный анализ состояния научного осмысления проблемы в психолого-педагогическом, философском и эстетическом аспектах убеждает в том, что исследование перспектив художественно-творческого воспитания школьников средствами театрального искусства актуально и требует дальнейшего изучения особенностей внутренних связей разных видов художественной деятельности и специфики влияния их на познавательные потребности подростков.

В диссертации конкретизирована сущность творческих умений, их структура, критерии и уровни формирования. Определены компоненты становления творческих умений подростков средствами музыкального театра кукол: ценностно-ориентационный, познавательно-информационный, творчески-деятельный, эстетически-коммуникативный.

Понятие “формирование творческих умений” рассматривается как целенаправленный и комплексный процесс развития способности личности создавать новое, опосредованый активизацией волевых усилий, сосредоточенных на цели деятельности, осуществлении намерений и замыслов.

В ходе диагностирующего исследования разработаны критерии: ценносно-ориентационный, познавательно-информационный, творчески-деятельный, эстетически-коммуникативный и уровни сформированности творческих умений - высокий, средний, низкий.

Результаты диагностики показали существенные недостатки в художественно-творческом развитии подростков, обусловленные несовершенством учебных программ, отсутствием целенаправленной работы по формированию музыкально-театральных умений учеников, низким уровнем вокальных, танцевальных, сценических и коммуникативных навыков.

Формирующий эксперимент включал три этапа формирования творческих умений подростков: организационный, репродуктивно-творческий, самостоятельно-творческий. В процессе формирования творческих умений использовался комплекс методов: проблемно-поисковый, эвристический, игровой, интерактивный, суггестивный, способствующие развитию познавательных интересов подростков, стимулирующие их самостоятельность и творческую активность на всех этапах музыкально-театральной подготовки.

...