Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО СОЦІОЛОГА У ПРОЦЕСІ КОНТЕКСТНОГО НАВЧАННЯ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

МАРЧУК ІРИНА ПЕТРІВНА

УДК 378.01+378.05+302

Запоріжжя - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

Цокур Ольга Степанівна,

Одеський національний університет

ім. І. І. Мечникова,

завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України Харченко Сергій Якович,

Луганський національний університет ім. Т. Г. Шевченка,

професор кафедри соціальної педагогіки

та соціальної роботи,

проректор з науково-педагогічної роботи;

кандидат філософських наук, професор

Ніколаєвський Валерій Миколайович,

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,

завідувач кафедри соціології управління та соціальної роботи,

декан соціологічного факультету.

Захист дисертації відбудеться “20” травня 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “17” квітня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. І. Гура

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Істотні економічні, політичні та соціально-культурні перетворення на сучасному етапі розвитку України актуалізували потребу у фахівцях-соціологах, які володіють системними соціальними знаннями, досвідом прогнозування перспективного розвитку соціальних відносин, підготовки й обґрунтування продуктивності комплексних соціальних рішень в умовах євроінтеграції та глобалізації. Задоволення цієї потреби великою мірою залежить від ефективності системи вищої професійної освіти, оскільки саме вона спрямована на підготовку висококваліфікованих фахівців із нових спеціальностей, зокрема в галузі соціології, здатних до професійного зростання та професійної мобільності на національному й міжнародному ринку праці (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року”).

Значне зростання інтересу до соціології на рубежі XX-XXI ст. активізувало пошуки оптимальної моделі професійної підготовки майбутнього соціолога в контексті приєднання Україні до Болонської угоди. Внаслідок домінування традиційної когнітивної, “зунівської” спрямованості вищих навчальних закладів особливої актуальності набули питання пошуку нових концепцій підвищення якості професійної підготовки майбутнього соціолога в аспекті формування його професійних якостей.

Необхідність дослідження й вирішення зазначеної проблеми, її актуальність зумовлені наявними суперечностями між:

об'єктивною потребою суспільства у висококваліфікованих соціологах, які мають високий інтелектуальний потенціал, розвинені комунікативні здібності, є професійно усталеними, креативними, толерантними, принциповими, та недостатньою спрямованістю професійної підготовки майбутнього соціолога на формування його професійних якостей;

актуальною потребою педагогічної практики в науково обґрунтованій моделі формування професійних якостей майбутнього соціолога та недостатнім рівнем теоретичної розробки цього питання;

традиційною фундаментальною підготовкою майбутнього соціолога та необхідністю професійно спрямованої гуманітарної підготовки, яка забезпечує формування його професійних якостей, необхідних для виконання майбутньої професійної діяльності;

традиційними формами організації навчально-пізнавальної діяльності майбутнього соціолога та інноваційними формами його професійної діяльності.

Аналіз філософської, педагогічної та соціологічної літератури з питань професійної підготовки майбутнього соціолога, особливостей його професійної діяльності, формування професійних якостей засвідчує, що зазначену проблему вивчали в таких аспектах:

визначення сутності понять “якість особистості” та “професійна якість” (М. Буланова-Топоркова, О. Гура, Е. Зеєр, Є. Ільїн, В. Крутецький, Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, К. Платонов, В. Сластьонін, В. Шадриков та ін.), особливостей формування професійних якостей особистості (В. Гриньова, Л. Кондрашова, З. Курлянд, С. Мельничук, В. Радул, М. Ткаченко, С. Харченко, Р. Хмелюк та ін.);

вивчення загальних основ професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах (А. Алексюк, В. Андрющенко, О. Глузман, Г. Суходольський, Н. Тализіна, О. Цокур та ін.), положень контекстного підходу (А. Вербицький) та досвіду його впровадження в навчально-виховний процес вищої школи (Н. Бакшаєва, М. Боброва, Н. Борисова, О. Картьожнікова, В. Кругліков, М. Мащенко, О. Тумашева, М. Тиріна, А. Федорова, Ж. Холодов, М. Шубик та ін.);

обґрунтування професійних якостей як складової професійної компетентності, професійної культури та майстерності фахівця (Є. Барбіна, Н. Гілберт, І. Зязюн, М. Князєв, М. Мамедов, Є. Павлютенков та ін.);

висвітлення особливостей професійної діяльності, професійної підготовки та професійного становлення соціологів (Ж. Аллак, А. Бороноєв, М. Буданова, В. Добреньков, С. Ейзенштадт, Г. Зборовський, Н. Зуйкова, Т. Лимонова, Ф. Майор, Я. Мацієвський, В. Ніколаєвський, Г. Осипов, К. Пауер, Н. Побєда, В. Подшивалкіна, Г. Силласте, П. Філіппов, В. Ядов та ін.).

Проте, незважаючи на наявність у сучасній науці значної кількості науково-педагогічних праць, присвячених проблемі формування професійних якостей майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах, вона залишається однією з найбільш дискусійних унаслідок складності самого феномену професійних якостей, невизначеності його місця серед інших складових професійної компетентності особистості (знань, вмінь та навичок). Поза увагою дослідників залишається і проблема формування професійних якостей майбутнього соціолога та визначення організаційно-педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу.

Соціальна й науково-практична значущість та актуальність вказаної проблеми зумовили вибір теми кандидатської дисертації “Формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова в межах комплексної теми “Концептуальні засади та психолого-педагогічні підходи до визначення методологічної сутності і дидактичного структурування інноваційних технологій навчання у вищій школі” (номер ДР № 0101U008291). Автор досліджувала аспект формування професійних якостей майбутнього соціолога в процесі контекстного навчання.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (протокол № 4 від 28 грудня 2004 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 29 квітня 2005 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1) проаналізувати зарубіжний та вітчизняний досвід професійної підготовки соціологів у вищих навчальних закладах;

2) уточнити поняття “професійна якість соціолога”, визначити й охарактеризувати систему професійних якостей соціолога;

3) розробити модель та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання;

4) здійснити експериментальну перевірку ефективності впливу визначених організаційно-педагогічних умов та методичного забезпечення формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі професійної підготовки.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх соціологів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування професійних якостей майбутнього соціолога в процесі контекстного навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що успішність формування професійних якостей майбутнього соціолога залежить від реалізації в процесі його професійної підготовки таких організаційно-педагогічних умов:

орієнтація процесу професійної підготовки майбутнього соціолога на концептуальну модель формування його професійних якостей;

реалізація положень контекстного навчання в професійній підготовці майбутнього соціолога;

спрямованість змісту дисциплін гуманітарного циклу професійної підготовки майбутнього соціолога на формування професійних якостей.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

теоретичні: аналіз, узагальнення, систематизація, порівняння різних наукових поглядів на проблему, що досліджується, з метою виокремлення ефективних підходів до організації професійної підготовки майбутнього соціолога, визначення сутності його професійних якостей; моделювання та прогнозування - для створення концептуальної моделі формування професійних якостей майбутнього соціолога в процесі контекстного навчання;

емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний), методи діагностики (опитування, експертне опитування, самооцінювання, стандартизовані психодіагностичні методики) та збирання емпіричного матеріалу - для визначення стану професійної підготовки майбутнього соціолога, виявлення рівнів сформованості професійних якостей і перевірки ефективності визначених організаційно-педагогічних умов;

статистичні - для опрацювання та оцінювання експериментальних даних дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше визначено й охарактеризовано систему професійних якостей майбутнього соціолога відповідно до сфер його професійної самореалізації; розроблено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови та концептуальну модель формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання, що передбачає необхідність професійної спрямованості змісту дисциплін гуманітарного циклу навчання;

уточнено зміст дефініцій: “якість особистості”, “професійна якість”, “професійна якість соціолога”; критерії та показники розвитку професійних якостей майбутнього соціолога;

удосконалено організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутнього соціолога у вищому навчальному закладі;

дістали подальшого розвитку теоретичні положення про організацію професійної підготовки майбутнього соціолога, про реалізацію освітнього процесу у вищій школі на засадах контекстного навчання.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що створено, апробовано та впроваджено в процес професійної підготовки фахівців за спеціальністю “Соціологія”: спецкурс “Формування професійних якостей майбутнього фахівця у процесі контекстного навчання”, модуль до курсу з педагогіки “Професіоналізм особистості та діяльності соціолога”; “Посібник з англійської мови для студентів-соціологів”. Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для підвищення ефективності професійної підготовки майбутнього соціолога.

Результати дисертаційного дослідження впроваджувались у процес професійної підготовки соціологів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (акт № 1 від 03.06.2007 р.), Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (акт № 2 від 11.09.2007 р.), Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (акт № 3 від 26.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У роботі в співавторстві “Посібник з англійської мови для студентів-соціологів” (І. П. Марчук, В. М. Ростомова, І. В. Рудік) роль автора полягає у висвітленні проблем формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання (І, V розділи).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати дослідження були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: “Проблеми особистості у сучасній науці: результати та перспективи дослідження” (Одеса, 2005 р.); “Інтеграція ґендерного підходу в сучасну науку і освіту: результати і перспективи” (Одеса, 2005 р.); “З питань методики викладання іноземної мови, пам'яті професора В. Л. Скалкіна” (Одеса, 2005, 2007, 2009 рр.); “Інформаційно-комунікаційні технології навчання” (Умань, 2006 р.); “Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційних технологій” (Суми, 2007 р.); “Управління якістю підготовки фахівців” (Одеса, 2007 р.); “Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу” (Одеса, 2008 р.). Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на методологічних семінарах Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського та Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова впродовж 2004-2009 рр.

Публікації. Основні положення й результати дослідження опубліковано в 17 наукових і навчально-методичних працях, з яких: 1 посібник у співавторстві, 9 одноосібних статей у провідних фахових наукових виданнях з педагогіки, 6 матеріалів науково-практичних конференцій, 1 методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 296 сторінок, з них основного тексту - 186 сторінок, додатки - на 68 сторінках. Список наукових джерел включає 350 найменувань, із них 44 - іноземною мовою. Дисертація містить 6 таблиць та 3 рисунки на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу; охарактеризовано використані методи; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; висвітлено дані щодо впровадження та апробації результатів; подано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування професійних якостей майбутнього соціолога” - подано порівняльний аналіз професійної підготовки майбутнього соціолога у європейських та українських вищих навчальних закладах щодо формування професійних якостей; здійснено аналіз зарубіжних та вітчизняних загальнонаукових і спеціальних підходів до розуміння сутності професійних якостей фахівця в цілому та соціолога зокрема; визначено та обґрунтовано систему професійних якостей соціолога, охарактеризовано її складові.

Здійснений у дисертації порівняльний аналіз досвіду професійної підготовки майбутнього соціолога у провідних європейських та вітчизняних вищих навчальних закладах свідчить про те, що, незважаючи на існування різних моделей професійної підготовки в європейських закладах вищої освіти, формування професійних якостей є одним з головних завдань, що вирішується завдяки прикладній спрямованості змісту освіти, інтеграції навчальних дисциплін, великому обсягу практики, застосуванню активних методів навчання: тренінгів, навчальних майстерень, методів кооперативного навчання. Досвід професійної підготовки майбутнього соціолога в Україні висвітлює недостатню спрямованість навчальних планів та програм на формування професійних якостей, домінування традиційного навчання, орієнтованого передусім на опанування системи соціологічних знань, вмінь і навичок. Відтак, спрямування вітчизняної професійної підготовки майбутнього соціолога на формування професійних якостей є необхідною умовою інтеграції до європейського освітнього простору та конкурентоспроможності майбутніх фахівців.

У роботі визначено, що в сучасній науці не існує єдиного підходу до розуміння сутності професійних якостей. Під професійними якостями фахівця вчені розуміють: професійні здібності, професійні риси, професійні властивості, професійні дії, єдність професійних знань та вмінь тощо (Г. Акопов, М. Елькін, Н. Кузьміна, А. Субетто, М. Ткаченко, В. Шадриков). Це потребувало визначення сутності категорій “якість” (внутрішня визначеність предмета, яка становить його специфіку; об'єктивна й загальна характеристика об'єкта, що виявляється в сукупності її властивостей) та “якість особистості” (структурна одиниця внутрішнього світу особистості, що відображає єдність свідомості й поведінки; узагальнені властивості, які характеризуються стійкістю, суттєвістю, скінченністю та спостережуваністю).

У дослідженні зазначено, що відповідно до розуміння змісту професійної підготовки майбутнього соціолога та значення формування його професійних якостей доцільно виокремити культурологічний (В. Волович, А. Навроцький, Н. Побєда), діалогічний (І. Бех, І. Зязюн, Л. Кондрашова, М. Мануїльський, В. Паніотто), індивідуально-творчий (В. Добренькова, Г. Зборовський, В. Нечаєв, В. Подшивалкіна та ін.) та особистісно-діяльнісний підходи (Г. Іконнікова, М. Комарова, Ю. Рєщнік, Г. Саганенко та ін.).

Отже, здійснений у дисертації аналіз філософських, педагогічних, психологічних та соціологічних наукових доробків щодо визначення сутності професійних якостей дав підстави розуміти під професійними якостями соціолога сукупність діалектично взаємопов'язаних властивостей особистості як суб'єкта професійної діяльності, визначених вимогами суспільства до фахівців цієї професії, сформованих завдяки власній активності на основі біопсихологічних властивостей. Професійні якості соціолога зумовлюють ефективність його професійної діяльності та визначаються стійкістю (а не ситуативністю актуалізації), суттєвістю, скінченністю (їх не можна розкласти на інші властивості) і спостережуваністю (рівень їх сформованості може бути продіагностований).

На підставі здійсненого аналізу нормативних документів, що визначають вимоги до професійної підготовки майбутнього соціолога (Державний стандарт вищої освіти за спеціальністю “Соціологія”, освітньо-кваліфікаційна характеристика, професіограма), характеристики професійної діяльності соціолога та експертного опитування, в якому взяли участь 27 провідних учених-соціологів, у дисертації презентована авторська система професійних якостей, що ґрунтується на п'яти основних сферах самореалізації соціолога: 1) професійного (соціального) пізнання; 2) професійного спілкування; 3) професійної праці; 4) професійної творчості; 5) духовного розвитку.

Сфера професійного (соціального) пізнання представлена блоком інтелектуальних (дослідницьких та прогностичних) якостей соціолога, що забезпечують виконання ним інформаційно-аналітичної, науково-дослідної, прогнозувально-проектувальної діяльності.

Сфера професійного спілкування соціолога - блоком його комунікативних (перцептивних, інтеракційних та інформаційно-мовленнєвих) якостей, що визначають реалізацію експертно-консультативної, просвітницької та організаційно-виконавчої діяльності.

Сфера професійної праці соціолога в єдності її миследіяльнісного й організаційно-діяльнісного аспектів забезпечена блоком фахових, зокрема мотиваційних (професійна спрямованість), емоційно-вольових (професійна усталеність) та виконавчих (цілеспрямованість, відповідальність, упевненість, організованість, наполегливість), якостей соціолога.

Сфера професійної творчості соціолога забезпечується переліком креативних якостей.

Сфера духовного розвитку соціолога, охоплюючи акмеологічний період його життєдіяльності, тобто фази його входження, утвердження й самовираження в професійній діяльності, представлена відповідними морально-етичними якостями, серед яких виокремлено громадянську відповідальність, толерантність, принциповість, чесність, коректність.

Здійснений аналіз науково-теоретичних основ дослідження професійних якостей майбутнього соціолога створив підґрунтя для визначення організаційно-педагогічних умов, що забезпечують успішність їх формування в процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах.

У другому розділі - “Організаційно-педагогічні умови формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання” - послідовно розкрито зміст організаційно-педагогічних умов, подано концептуальну модель формування професійних якостей майбутнього соціолога, охарактеризовано її елементи.

Визначено, що організаційно-педагогічні умови є сукупністю заходів, які забезпечують досягнення мети професійної діяльності та професійного розвитку особистості (С. Архангельський, Ю. Бабанський та ін.); вони свідомо створюються в навчальному процесі й забезпечують ефективність вирішення професійно-педагогічних завдань.

У роботі обґрунтовано, що успішність формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання залежить від реалізації таких організаційно-педагогічних умов: по-перше, орієнтації професійної підготовки майбутнього соціолога у вищому навчальному закладі на авторську концептуальну модель формування його професійних якостей; по-друге, реалізації положень контекстного навчання в професійній підготовці майбутнього соціолога; по-третє, спрямованості змісту дисциплін гуманітарного циклу професійної підготовки на формування професійних якостей майбутнього соціолога.

Так, у дисертації встановлено, що першою визначальною умовою ефективного формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання є орієнтація професійної підготовки у вищому навчальному закладі на відповідну авторську концептуальну модель, екстраполяція її основних положень. Розроблена концептуальна модель (рис. 1) подана як цілісна система, що має певні взаємопов'язані елементи (цільовий, мотиваційно-стимулювальний, змістовий, операційно-технологічний, результативний), які створюють стійку єдність.

Відповідно до поданої концептуальної моделі, професійна підготовка майбутнього соціолога має передбачати формування в нього професійних якостей під час вирішення сукупності завдань: 1) стимулювання пізнавальної мотивації майбутнього фахівця, забезпечення її трансформації у професійну мотивацію; 2) оволодіння майбутнім соціологом спеціальними знаннями, що дають цілісне уявлення як про зміст, структуру й функції професійної діяльності, так і про сутність професійних якостей; 3) актуалізація потреби в самопізнанні, самовизначенні та самовихованні, що є внутрішнім механізмом розвитку професійних якостей; 4) набуття майбутнім соціологом як предметного, так і соціального досвіду, що сприяє прояву професійних якостей у реальній професійній діяльності; 5) здійснення моніторингу сформованості професійних якостей майбутнього соціолога.

У дисертації визначено критерії сформованості професійних якостей майбутнього соціолога: 1) усвідомлення сутності професійних якостей, механізмів їх актуалізації; 2) розвиненість усіх підсистем професійних якостей соціолога: інтелектуальної, комунікативної, фахової, творчої та морально-етичної.

Зазначено, що відповідно до тривалості та динамічності, а також психологічних закономірностей розвитку властивостей особистості, процес формування професійних якостей майбутнього соціолога має включати три етапи: орієнтувальний, імітаційний та перетворювальний.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відповідно до поданої концептуальної моделі, професійна підготовка майбутнього соціолога має ґрунтуватися на положеннях контекстного навчання (за А. Вербицьким), що є другою організаційно-педагогічною умовою означеного процесу. Саме контекстне навчання, що ґрунтується на орієнтирах гуманістичної педагогіки, передбачає: максимальне наближення професійної підготовки до реалій майбутньої професійної діяльності; впровадження практично орієнтованих форм, методів та засобів навчання; формування здатності майбутнього фахівця аналізувати, прогнозувати й проектувати траєкторію власного професійного шляху; розвиток професійних якостей. Збагачення провідних положень контекстного навчання ідеями педагогічного менеджменту (О. Цокур) дало змогу визначити позицію й роль викладача як менеджера професійної підготовки, студента-соціолога - як менеджера самоосвітнього процесу. Це передбачає реалізацію таких принципів: індивідуальної значущості знань, умінь і навичок, що набуваються майбутнім соціологом; послідовного переходу від навчальної через квазіпрофесійну до професійної діяльності; проблемного й діалогічного спілкування в системах “студент - викладач”, “студент - студент”; ігрового моделювання й рольової перспективи; диференційованого підходу; єдності навчання й виховання; відкритості - обґрунтованого використання різних технологій навчання.

У дисертації зазначено, що в процесі контекстного навчання відповідно до третьої організаційно-педагогічної умови необхідно орієнтувати зміст дисциплін гуманітарного циклу професійної підготовки майбутнього соціолога на формування його професійних якостей. Це, з одного боку, оптимізує засвоєння студентами змісту навчальної дисципліни, підвищує її значущість у майбутній професійній діяльності, з іншого - забезпечує цілісність та наскрізність процесу формування професійних якостей майбутнього соціолога.

Впровадження цих організаційно-педагогічних умов передбачає обґрунтоване поєднання як традиційних, нормативно визначених форм і методів навчання (лекції, семінарські й практичні заняття), так і нетрадиційних активних (взаємонавчання, аналіз конкретних ситуацій, ділові ігри тощо), що передбачають активізацію внутрішніх механізмів розвитку професійних якостей майбутнього соціолога.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання” - подано хід та результати педагогічного експерименту, спрямованого на визначення ефективності впливу вищезазначених організаційно-педагогічних умов.

На різних етапах дослідно-експериментальної роботи взяли участь 310 студентів-соціологів Інституту соціальних наук Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Безпосередньо до формувального етапу педагогічного експерименту, який відбувався протягом 2000-2007 навчальних років, було залучено 104 студенти-соціологи: три експериментальних групи (ЕГ1 - 25 студентів, ЕГ2 - 24 студенти, ЕГ3 - 26 студентів) та контрольна група (КГ - 29 студентів). Формувальний етап експерименту проводився за варіативною схемою під час викладання дисциплін гуманітарного циклу з урахуванням міждисциплінарних зв'язків, що дало змогу відстежити вплив на рівень сформованості професійних якостей майбутнього соціолога таких чинників, як термін використання форм, методів та засобів контекстного навчання, їх обсяг (системність) і насиченість (систематичність).

До початку формувального етапу педагогічного експерименту був реалізований констатувальний етап, метою якого було визначення первинного рівня розвитку професійних якостей майбутніх соціологів. Для цього були застосовані такі діагностичні методи, як: метод самооцінки та експертної оцінки, експрес-методика придатності до професії “Соціолог” (Академія педагогічних наук України), методика діагностики мотивації досягнення (А. Мехрабіан), адаптована методика діагностики професійної усталеності (З. Курлянд). Кількісні та якісні показники, отримані на констатувальному етапі експерименту, дали змогу зробити висновок про низький загальний рівень розвитку професійних якостей у майбутніх соціологів.

Порівняно з контрольною групою, процес професійної підготовки в якої був традиційним, орієнтованим переважно на пояснювально-ілюстративне викладання навчальних дисциплін та репродуктивний спосіб формування знань, умінь і навичок, навчання майбутніх соціологів у трьох експериментальних групах здійснювалося на основі реалізації принципів контекстного навчання за висхідною динамікою використання його методів, форм та засобів від першого курсу до п'ятого, включаючи гуманітарні й психолого-педагогічні дисципліни, з метою формування професійних якостей. При цьому контекстним навчанням у мінімальному обсязі було охоплено майбутніх соціологів першої експериментальної групи (ЕГ1), засоби, форми й методи якого використовувались при викладанні курсу “Іноземна мова професійної спрямованості” (І-VІ семестри - 972 години). У другій експериментальній групі (ЕГ2) контекстне навчання впроваджувалося під час викладання іноземної мови (І-VІ семестри - 972 години) та педагогіки (VІ семестр - 108 годин). У третій експериментальній групі (ЕГ3) контекстне навчання охоплювало викладання як вказаних вище гуманітарних та педагогічних дисциплін, так і проведення педагогічної (VІІ семестр - 144 години) та виробничої практики (VІІІ семестр - 216 годин).

Оскільки формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання передбачало реалізацію трьох основних моделей навчання: семіотичної, імітаційної та соціальної, то найсприятливіші умови для їх використання були створені саме в рамках викладання англійської мови професійної спрямованості. Так, цілеспрямоване використання семіотичної моделі переважно на початку нової теми давало змогу максимально використати систему завдань, що передбачають роботу майбутнього соціолога з іншомовним текстом. Це сприяло усвідомленому привласненню іншомовної знакової інформації. Предметний контекст навчально-пізнавальної діяльності становив письмовий або усний текстовий виклад навчальних проблем і завдань. Одиницею роботи майбутнього соціолога в цьому випадку була іншомовна мовленнєва дія. Серед завдань, що включалися в імітаційну модель організації навчально-пізнавальної діяльності майбутнього соціолога, найчастіше використовувалися: 1) завдання на корекцію та усунення іншомовних мовленнєвих бар'єрів професійного спілкування (що сприяло формуванню здатності майбутнього соціолога адекватно висловлювати свої думки іноземною мовою, розуміти репліки співрозмовника, реагувати на них, виражати згоду або незгоду, виявляти головне, доповнювати, узагальнювати думки тощо). Для цього моделювалися типові комунікативні ситуації іншомовного професійного спілкування соціолога із зарубіжними партнерами (ситуації презентації наукових доповідей і повідомлень, дискусій за круглим столом, ситуації спільної професійної діяльності з вироблення соціальних проектів тощо), які були орієнтовані на формування професійних якостей майбутнього соціолога; 2) завдання, спрямовані на розвиток професійних якостей майбутнього соціолога, необхідних для дискусійного обговорення професійних проблем із використанням прийомів активного слухання в процесі ведення діалогу іноземною мовою; 3) завдання, спрямовані на вивчення соціокультурного компонента на основі текстів, що відображали особливості традицій, менталітету носіїв англійської мови, ділового етикету тощо й демонстрували традиційні форми звертання, ведення кореспонденції тощо; 4) квазіпрофесійні завдання, що містили вправи психокорегувального змісту, спрямовані на самоаналіз і самодіагностику професійних якостей майбутнього соціолога за допомогою використання вербалізованої рефлексії, емпатійного сприйняття учасників групи й отримання повноцінного зворотного зв'язку та підтримки. Навчальні завдання, включені в соціальну модель, динамічно розгорталися в спільних групових і колективних формах роботи майбутніх соціологів.

У другій і третій експериментальних групах форми, методи та засоби контекстного навчання впроваджувалися під час викладання дисципліни “Педагогіка”. У процесі реалізації авторського модуля “Професіоналізм особистості та діяльності майбутнього соціолога” було забезпечено: усвідомлення студентами-соціологами сутності їх професійних якостей, які представлені у професіограмі та психограмі; ефективний розвиток тих особистісних властивостей, що утворюють усі підсистеми професійних якостей майбутнього соціолога.

Під час педагогічної практики перед майбутніми соціологами відповідно до змісту формувального експерименту ставили такі завдання: навчитися виокремлювати професійні ситуації, характерні для діяльності викладача як менеджера освіти й організатора культурно-дозвіллєвої діяльності студентів. Зміст виробничої практики передбачав актуалізацію сформованої системи професійних якостей майбутнього соціолога в реальних виробничих ситуаціях. Рефлексія студентів щодо процесу формування та саморозвитку професійних якостей забезпечувалась організацією науково-дослідної роботи (написання тез доповідей на наукові студентські конференції, кваліфікаційної роботи із запропонованої тематики).

Аналіз результатів формувального етапу педагогічного експерименту засвідчив, що відбулися значні позитивні зміни в рівнях розвитку професійних якостей майбутніх соціологів. Це виявилося в позитивній динаміці коефіцієнтів сформованості: інтелектуальних (дослідницьких та прогностичних); комунікативних (перцептивних, інтеракційних та інформаційно-мовленнєвих); фахових (професійної спрямованості, діловитості та професійної усталеності); творчих та морально-етичних якостей. Діагностика рівня розвитку професійних якостей майбутнього соціолога здійснювалася в спеціально змодельованих навчально-професійних ситуаціях на основі бланка діагностичної анкети методом рейтингу, який передбачає єдність самооцінки й експертної оцінки.

Лонгітюдний характер педагогічного експерименту потребував здійснення трьох діагностичних зрізів: констатувального, проміжного та контрольного, результати яких подано в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка коефіцієнтів сформованості професійних якостей майбутнього соціолога експериментальних і контрольної груп до та після формувального етапу експерименту

Професійні якості	Коефіцієнт
	ЕГ1	ЕГ2	ЕГ3	КГ
	Конст.	Проміжн.	Контр.	Конст.	Проміжн.	Контр.	Конст.	Проміжн.	Контр.	Конст.	Проміжн.	Контр.
Інтелектуальні	0,27	0,47	0,39	0,27	0,57	0,60	0,31	0,66	0,68	0,29	0,32	0,34
Комунікативні	0,24	0,40	0,42	0,26	0,60	0,70	0,27	0,67	0,75	0,29	0,31	0,32
Фахові	0,25	0,49	0,54	0,26	0,53	0,64	0,27	0,71	0,74	0,27	0,39	0,50
Творчі	0,23	0,43	0,49	0,24	0,54	0,63	0,26	0,65	0,72	0,26	0,39	0,47
Морально-етичні	0,29	0,49	0,64	0,25	0,59	0,72	0,24	0,64	0,79	0,26	0,46	0,54
Загальний коефіцієнт	0,26	0,46	0,50	0,26	0,57	0,66	0,27	0,67	0,74	0,27	0,37	0,43

Порівняння загальних коефіцієнтів сформованості професійних якостей майбутніх соціологів дало змогу стверджувати, що кращих результів досягла третя експериментальна група, у якій контекстним навчанням було охоплено викладання двох дисциплін гуманітарного циклу, проведення практик та організація науково-дослідної роботи. Це свідчить про те, що обсяг та насиченість використання форм, методів і засобів контекстного навчання майбутнього соціолога суттєво підвищує ефективність процесу формування в них професійних якостей.

Застосування методу парних порівнянь дало змогу стверджувати про статистично значущу різницю коефіцієнтів сформованості професійних якостей майбутніх соціологів експериментальних груп (t = 2,14 при табличному значенні 1,86). Крім того, отримана статистично значуща різниця загальних коефіцієнтів сформованості професійних якостей майбутніх соціологів експериментальних та контрольної груп свідчить про правильність гіпотези дисертаційної роботи.

ВИСНОВКИ

соціолог професійний контекстний навчання

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування професійних якостей майбутнього соціолога в процесі контекстного навчання. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. Здійснений порівняльний аналіз досвіду професійної підготовки майбутнього соціолога в європейських та вітчизняних вищих навчальних закладах дає підстави стверджувати, що, незважаючи на існування різних освітніх моделей у провідних європейських університетах, формування професійних якостей є пріоритетом сучасної професійної освіти майбутнього соціолога. Вітчизняна система професійної підготовки в основному зорієнтована на формування системи професійних знань, умінь та навичок, що відображено в нормативно-методичній документації, яка визначає зміст освітнього процесу студентів спеціальності “Соціологія”.

2. Ґрунтуючись на науковому осмисленні сутності категорій “якість особистості” та “професійна якість” у філософській, психолого-педагогічній та соціологічній літературі, під професійними якостями соціолога в дисертації розуміється сукупність діалектично взаємопов'язаних властивостей особистості як суб'єкта професійної діяльності, визначених вимогами суспільства до фахівців даної професії, сформованих завдяки особистісній власній активності на основі біопсихологічних властивостей. Професійні якості соціолога впливають на ефективність професійної діяльності та визначаються стійкістю (а не ситуативністю актуалізації), суттєвістю, скінченністю (тобто їх не можна розкласти на інші властивості) і спостережуваністю (рівень їх розвитку може бути продіагностований, досліджений).

З огляду на провідні сфери професійної самореалізації майбутнього соціолога в дослідженні запропоновано та обґрунтовано систему професійних якостей, складовими якої є інтелектуальні (дослідницькі та прогностичні); комунікативні (перцептивні, інтеракційні, інформаційно-мовленнєві); фахові (професійна спрямованість, діловитість, професійна усталеність); творчі та морально-етичні якості.

3. На основі здійсненого аналізу особливостей професійної підготовки майбутнього соціолога, специфіки формування його професійних якостей у дисертаційній роботі подано авторську концептуальну модель формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання. Розроблену концептуальну модель подано як цілісну систему, що має певні взаємопов'язані елементи (цільовий, мотиваційно-стимулювальний, змістовий, операційно-технологічний, результативний), які створюють стійку єдність.

Визначено, що ефективність формування професійних якостей майбутнього соціолога забезпечується реалізацією сукупності організаційно-педагогічних умов: орієнтації професійної підготовки на концептуальну модель формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання; реалізації положень контекстного навчання у професійній підготовці майбутнього соціолога; спрямованості змісту дисциплін гуманітарного циклу професійної підготовки майбутнього соціолога на формування його професійних якостей. Методичною основою реалізації зазначених організаційно-педагогічних умов стали: спецкурс “Формування професійних якостей майбутнього фахівця у процесі контекстного навчання”, модуль до курсу “Педагогіки” “Професіоналізм особистості та діяльності соціолога”, “Посібник з англійської мови для студентів-соціологів”. Значною мірою формуванню професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання сприяло проведення педагогічної та виробничої практики, активізація науково-дослідної роботи студентів.

4. Аналіз результатів експериментальної перевірки визначених організаційно-педагогічних умов цілком підтвердив гіпотезу дисертаційного дослідження щодо ефективності їх впливу. Статистично значуща різниця коефіцієнтів сформованості професійних якостей майбутніх соціологів експериментальних і контрольної груп під час проведення констатувального та контрольного зрізів педагогічного експерименту свідчить про ефективність формувального впливу. Кращих результатів досягли майбутні соціологи експериментальної групи, у якій контекстним навчанням було охоплено викладання двох дисциплін гуманітарного циклу, проведення практик та організація науково-дослідної роботи. Це вказує на те, що обсяг і насиченість використання форм, методів і засобів контекстного навчання суттєво підвищує ефективність процесу формування професійних якостей майбутнього соціолога. Крім того, отримана статистично значуща різниця коефіцієнтів сформованості професійних якостей майбутніх соціологів експериментальних та контрольної групи засвідчила те, що в умовах виключно традиційного навчання формування професійних якостей майбутнього соціолога не є достатньо ефективним.

Таким чином, розв'язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування професійних якостей майбутнього соціолога в процесі контекстного навчання.

Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти зазначеної проблеми. Подальшої розробки потребують такі його аспекти: забезпечення професійного відбору абітурієнтів на соціологічні спеціальності, врахування особливостей роботи зі студентами різних спеціалізацій, формування професійних якостей майбутнього соціолога в умовах заочної, дистанційної, екстернатної форм навчання.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчально-методичні посібники

Марчук І. П. Посібник з англійської мови для студентів-соціологів / І. П. Марчук, В. М. Ростомова, І. В. Рудік. - Одеса : Астропринт, 2004. - 120 с.

Статті в наукових фахових виданнях

Марчук И. П. К вопросу о формировании конкурентноспособности личности будущего специалиста / И. П. Марчук // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. / редкол. А. М. Богуш (голов. ред.) та ін. - Одеса, 2004. - Спец. вип. “Проблеми соціалізації майбутніх фахівців в контексті вимог Болонського процессу”. - С. 39-42.

Марчук И. П. Актуальные проблемы профессиональной подготовки будущих социологов / И. П. Марчук // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. / редкол. А. М. Богуш (голов. ред.) та ін. - Одеса, 2005. - № 7-8. - С. 71 -74.

Марчук І. П. Психолого-педагогічні проблеми професійної підготовки соціологів: гендерний контекст / І. П. Марчук // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. / редкол. А. М. Богуш (голов. ред.) та ін. - Одеса, 2005. - Спец. вип. “Інтеграція гендерного підходу в сучасну науку і освіту: результати та перспективи”. - С. 217-219.

Марчук І. П. Аналіз конкретних ситуацій як засіб формування професійно важливих якостей майбутнього соціолога / І. П. Марчук // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини / редкол. Н. С. Побірченко (голов. ред.) та ін. - К. : Міленіум, 2006. - Вип. 16. - С. 40-45.

Марчук І. П. Роль дидактичних технологій у процесі формування професійно важливих якостей майбутніх соціологів / І. П. Марчук // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / редкол. В. К. Буряк (голов. ред.) та ін. - Кривий Ріг : КДПУ, 2006. - Вип. 15. - С. 193-198.

Марчук І. П. Щодо проблеми формування професійно важливих якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання / І. П. Марчук // Педагогічні науки: неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : зб. наук. пр. / редкол. М. О. Лазарєв (відп. ред.) та ін. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2007. - Ч. 2. - С. 133-137.

Марчук І. П. Аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду становлення й розвитку професійної соціологічної освіти / І. П. Марчук // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. / редкол. А. М. Богуш (голов. ред.) та ін. - Одеса, 2008. - № 12. - С. 55-60.

Марчук І. П. Щодо проблеми визначення структури професійно важливих якостей майбутнього соціолога / І. П. Марчук // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 52. - С. 185-191.

Марчук І. П. Модель формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання / І. П. Марчук // Наука і освіта : науково-практ. журнал Південного наукового центру АПН України / редкол. О. Я. Чебикін (голов. ред.) та ін. - Одеса, 2008. - № 8-9. - С. 182-186.

Матеріали науково-практичних конференцій

Марчук І. П. Curriculum development in foreign language teaching / І. П. Марчук // ІV міжнар. наук.-практ. конф. з пит. методики викладання іноземної мови, пам'яті В. Л. Скалкіна, 27-28 січня 2005 р. - Одеса : Астропринт, 2005. - С. 159-164.

Марчук И. П. Использование активных методов обучения в процессе формирования профессионально важных качеств социологов / И. П. Марчук // V Міжнар. наук.-практ. конф. з пит. методики викладання іноземної мови, пам'яті проф. В. Л. Скалкіна, 15-16 лютого 2007 р. - Одеса : Астропринт, 2007. - С. 125-127.

Марчук І. П. Щодо питання розвитку самостійності та творчої активності студентів-соціологів / І. П. Марчук // Управління якістю підготовки фахівців : матеріали ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 травня 2007 р. - Одеса : ОДАБА, 2007. - С. 114-116.

Марчук І. П. Модернізація сучасної соціологічної освіти як чинник актуалізації проблеми формування професійно важливих якостей майбутнього соціолога / І. П. Марчук // Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 травня 2008 р. - Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2008. - С. 40-42.

Марчук И. П. Из опыта формирования иноязычной коммуникативной культуры будущего социолога / И. П. Марчук // Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 травня 2008 р. - Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2008. - Ч. ІІ. - С. 49-51.

Марчук І. П. Формування професійних якостей майбутнього соціолога в процесі навчання іноземної мови професійної спрямованості / І. П. Марчук // VІ міжнар. наук.-практ. конф. з пит. методики викладання іноземної мови, пам'яті проф. В. Л. Скалкіна, 19-20 лютого 2009 р. - Одеса : Астропринт, 2009. - С. 159-167.

Методичні рекомендації

Марчук І. П. Формування професійних якостей майбутнього фахівця у процесі контекстного навчання : метод. рек. / І. П. Марчук. - Одеса, 2008. - 40 с.

АНОТАЦІЯ

Марчук І. П. Формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2009.

У дисертації досліджено проблему формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання. Узагальнено та систематизовано досвід професійної підготовки майбутнього соціолога у вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладах. Визначено систему професійних якостей майбутнього соціолога. Теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано концептуальну модель формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання. Розроблено методичне забезпечення зазначеного процесу.

Ключові слова: професійна підготовка, професійні якості, формування професійних якостей майбутнього соціолога, контекстне навчання.

АННОТАЦИЯ

Марчук И. П. Формирование профессиональных качеств будущих социологов в процессе контекстного обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2009.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования профессиональных качеств будущего социолога в процессе контекстного обучения. На основе изучения зарубежного и отечественного опыта профессиональной подготовки будущего социолога выяснено, что современная система высшего профессионального образования за рубежом ориентирована на развитие его профессиональных качеств, в то время как приоритетами отечественной высшей школы все еще остаются профессиональные знания, умения и навыки.

Анализ философской, психолого-педагогической и социологической литературы позволил сделать вывод, что профессиональные качества будущего социолога - это система диалектически взаимосвязанных особенностей личности как субъекта профессиональной деятельности, определенных требованиями общества к специалистам данной профессии, сформированных благодаря собственной активности личности на основе ее биопсихологических характеристик. Профессиональные качества будущего социолога влияют на эффективность профессиональной деятельности и отличаются устойчивостью (а не ситуативностью актуализации), содержательностью, конечностью (их нельзя разложить на составляющие) и наблюдаемостью (уровень их сформированности может быть продиагностирован).

В результате изучения особенностей профессиональной деятельности и профессионального развития социолога было выделено пять основных сфер самореализации будущего социолога как профессионала: профессионального (социального) познания, профессионального общения, профессионального труда, профессионального творчества и духовного развития. В соответствии с этим было установлено, что сфера профессионального (социального) познания основывается на блоке интеллектуальных (исследовательских и прогностических) качеств социолога, обеспечивая функционирование его информационно-аналитической, научно-исследовательской, прогнозирующе-проектировочной деятельности. Сфера профессионального общения социолога - на блоке коммуникативных (перцептивных, информационно-речевых, интеракционных) качеств, обеспечивающих функционирование экспертно-консультационной, организационно-исполнительской деятельностей. Сфера профессионального труда социолога в целостности его мыследеятельностного и организационно-деятельностного аспектов представлена блоком таких качеств, как: профессиональная направленность, профессиональная устойчивость и деловитость, целеустремленность, ответственность, уверенность, организованность, настойчивость. Сфера профессионального творчества социолога обеспечивается набором соответствующих творческих качеств. Сфера духовного развития социолога, охватывая акмеологический период, т. е. фазы его вхождения, утверждения и самовыражения в профессии, обеспечивается соответствующими морально-этическими качествами.

В диссертации представлена авторская концептуальная модель и организационно-педагогические условия формирования профессиональных качеств будущего социолога в процессе контекстного обучения, раскрыта сущность вариативного формирующего эксперимента по ее практической реализации; отражены способы диагностики и динамика уровней сформированности профессиональных качеств будущих социологов, обучающихся в одной контрольной и трех экспериментальных группах.

...