Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 372.8:340.116+004.85

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників у процесі навчання правознавства

13.00.02 - теорія та методика навчання

(історія та суспільствознавчі дисципліни)

Матвієнко Ілля Олександрович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор кафедри суспільно-політичних дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ Гупан Нестор Миколайович.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Булда Анатолій Андрійович, завідувач кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін (Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова);

кандидат педагогічних наук Смагіна Таїса Миколаївна, завідувачка кафедри методики навчання гуманітарних предметів Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Захист відбудеться „ 8 ” липня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту

педагогіки АПН України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

Автореферат розісланий „ 04 ” червня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Мацейків

ціннісний орієнтація підліток дев'ятикласник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Останніми роками вітчизняна система загальної середньої освіти спрямована на перехід до особистісно-орієнтованої парадигми, де неповторність і самобутність кожної дитини стає найвищою цінністю нації і розглядається у контексті національного відродження. Особливого значення набуває проблема формування особистісних цінностей і ціннісних орієнтацій учнів. Від того, яким змістом наповнена особистісна система цінностей молодої людини залежить, настільки вона зможе бути головною силою розбудови стабільного гуманного суспільства. Усвідомлення підростаючим поколінням цінності права та інституцій держави є надійним й ефективним засобом боротьби проти бездуховністі та свавілля, певної суспільної і громадської пасивності, правової і громадянської необізнаності, що певною мірою притаманні молодим громадянам й є небезпечними для держави та суспільства.

У такій ситуації значно підвищується роль правової освіти, що має не тільки дати молоді відповідні знання, розуміння системи загальнолюдських принципів і цінностей, що є підґрунтям Конституції України, законодавства, політичної системи в цілому, але й створити можливість для формування життєвої позиції, установок, яких потребує сучасне українське суспільство. Оволодіння учнівською молоддю необхідним обсягом правових знань у нерозривному зв'язку із системою цінностей та правил поведінки є запорукою виховання особистості, яка дотримується норм права і знає свої обов'язки.

Ціннісне спрямування правової освіти передбачене Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти та новими навчальними програмами для 12-річної школи. У цих документах зазначено, що процес формування ціннісних орієнтацій учнів передбачає свідоме сприйняття та засвоєння ними правових знань, формування позитивних ставлень до правових феноменів і виявлення результатів цієї роботи у правомірній поведінці. Формування в учнівської молоді позитивних моральних якостей, поваги до закону і загальноприйнятих норм поведінки у суспільстві, позитивного ставлення до нормативно-правових актів як законодавчої бази держави є пріоритетним завданням у навчанні школярів правознавства, яке здійснюється переважно у 9-му класі на уроках з навчального предмету «Основи правознавства».

Проте, аналіз практики викладання цього предмету у загальноосвітній школі показує, що потужний виховний потенціал для формування необхідних ціннісних орієнтацій дев'ятикласників, закладений у цьому предметі, використовується вкрай недостатньо, що спричинено як об'єктивними чинниками (мала кількість навчальних годин на вивчення предмета), так і суб'єктивними (недосконалість змісту і методики навчання).

Навчання «Основ правознавства» із спрямуванням на формування правових ціннісних орієнтацій учня потребує розв'язання на теоретичному та практичному рівнях низки проблем: наукового обґрунтування, розробки та апробації відповідних додаткових елементів змісту предмету, визначення способів поєднання можливостей ціннісного змісту «Основ правознавства» з необхідними новими методами і формами організації навчання на конкретних уроках, їх ефективного запровадження у практику школи. Отже, розв'язання проблеми формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання «Основ правознавства» пов'язано з характеристикою відповідних теоретичних засад організації процесу навчання в психолого-педагогічному, дидактичному й методичному аспектах.

Стан наукової розробки проблеми. Змістовний аналіз поняття «цінності» та принципи їх класифікації розглядалися в працях Б. Ананьєва, І. Беха, А. Здравомислова, І. Попової, М. Рокича, В. Тугарінова, В. Ядова та інших авторів.

Підкреслюючи психологічний характер цінностей особистості, В. Тугарінов ще у 60-их роках ХХ ст. запропонував поняття «ціннісні орієнтації», які визначав як спрямованість особистості на ті чи інші цінності.

Дослідження ціннісних орієнтацій здійснено в роботах філософів і психологів В. Алєксєєвої, Г. Андреєвої, О. Бодальова, Г. Дилигенського, О. Донцова, А. Здравомислова, В. Мухіної, Б. Паригіна, А. Сєрого, М. Яницького та ін., які розкрили його загальну сутність і зміст, психологічну природу цінностей через уведення практично тотожних понять «ціннісні орієнтації особистості» та «особистісні цінності», які різняться лише віднесенням цінностей скоріше до мотиваційної або змістової сфер.

В. Ядов вважав, що ціннісні орієнтації, як вищий рівень диспозиційної системи, повністю залежать від цінностей соціальної спільноти, з якою себе ідентифікує особа. А. Асмолов уважав їх одиницями динамічної організації особистості, Д. Леонтьев наділяв орієнтації трансситуативним та наддіяльнісним характером. Можна зустріти в літературі і деякі спроби ототожнення ціннісних орієнтацій з переконаннями (Г. Залеський, М. Рокіч), мотивами (А. Маслоу), потребами (В. Василенко, Є. Головаха, А. Маслоу), установками (І. Істомін), ідеалами (І. Нарський) тощо.

У російській педагогічній науці проблемам ціннісних орієнтацій спеціально присвячені роботи Т. Ахаян, З. Васильєвої, Я. Гудечек, М. Дуранова, М. Казакіної, А. Кир'якової, Б.Круглова, О. Музики, Н. Набіуліної.

Психолого-педагогічні аспекти формування ціннісних орієнтацій досліджені у працях І. Беха, Л. Божович, М. Боришевського, Т. Бутківської, І. Зязюна, Л. Крицької, С. Максименка, В. Оржеховської, В. Постового, В. Семиченко, Р. Скульського, Ю. Стежка, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської, В. Тюріної та ін.

Дослідженню проблем формування ціннісних орієнтацій учнів засобами навчальних предметів присвячено ряд дисертацій, захищених в Україні в останні роки. Так, Ю. Стежко вивчив проблеми формування сенсожиттєвих ціннісних орієнтацій старшокласників засобами суспільствознавчих навчальних предметів. О. Ціхоцька дослідила проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. В. Сметаняк вивчав проблеми психологічних особливостей ціннісного самовизначення старшокласників і зазначав, що самовизначення, зокрема його ціннісний аспект, належить до визначальних характеристик особистості. О. Рудіна дослідила проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників в умовах навчально-виховного процесу у гімназії. О. Набока вивчила проблеми формування ціннісних орієнтацій у старшокласників спеціалізованих класів економічного профілю.

Цікавими з точки зору методики формування ціннісних орієнтацій учнів засобами масової інформації є дисертаційні дослідження Д. Попової (вивчала питання формування загальнолюдських цінностей старшокласників) та С. Шандрук (формування ціннісних орієнтацій старшокласників).

Проте, огляд джерел з проблеми дослідження свідчить про відсутність у методиці навчання праць, де висвітлено теоретичні та методичні аспекти формування ціннісних орієнтацій учнів на шкільних уроках правознавства.

Отже, актуальність, історико-методична значущість означеної проблеми та відсутність цілісного педагогічного дослідження, де б аналізувалися методичні шляхи та умови формування правових ціннісних орієнтацій учнів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників у процесі навчання правознавства».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темою “Методичні засади діяльнісного підходу до навчання історії” (реєстраційний номер 0105U000272). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 3 від 25.02.2008р.) і узгоджена в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №2 від 31.03.2008р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників на уроках правознавства.

У відповідності до мети визначено такі завдання дослідження:

1) на основі теоретичного аналізу з'ясувати сутність і особливості формування ціннісних орієнтацій старших підлітків;

2) визначити та теоретично обґрунтувати методичні умови ефективного формування ціннісних орієнтацій у процесі навчання дев'ятикласників «Основ правознавства»;

3) дослідити та охарактеризувати масову практику навчання правознавства, визначити критерії і рівні сформованості ціннісних орієнтацій дев'ятикласників;

4) розробити та експериментально перевірити методику формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників на уроках правознавства.

Об'єкт дослідження - процес навчання правознавства у середній загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - методика формування правових ціннісних орієнтацій дев'ятикласників.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективне формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників у навчанні правознавства відбуватиметься за умов:

1) визнання орієнтації учнів на соціально-правові цінності одним з важливих результатів навчання правознавства;

2) посилення ціннісного акценту у змісті правових знань через закріплення у свідомості й почуттях учнів норм, визначень, понять, висновків, що відіграють найбільш значиму роль у системі соціально-правових цінностей суспільства;

3) спеціальної організації активної та творчої навчальної діяльності учнів на уроках правознавства за допомогою системи пізнавальних завдань, спрямованих на оперування аксіологічними знаннями і уміннями;

4) застосування активних та інтерактивних методів навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного та емоційно-ціннісного змісту правових феноменів.

Методологічну основу дослідження становлять положення аксіології про ціннісно-смислову сферу особистості, про її розвиток і саморозвиток; концептуальні положення про взаємозв'язок, взаємозумовленість і взаємозалежність педагогічних явищ та процесів, закономірності формування особистості та її всебічного розвитку, системний і діяльнісний підходи, положення про діалектичну єдність загальнолюдського та національного, традиційного та інноваційного в освіті для прав людини, про особистість, про роль діяльності в її розвитку, про вплив оточення на її формування, про взаємозв'язок теорії і практики, свідомості особистості та її поведінки.

Концептуально значущими для дослідження стали основні положення особистісно-орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного підходів до навчання (В. Ананьєв, І. Бех, О. .Бондаревська, М. Боришевський, С. .Кульневич, Л. .Сохань, І. Єрмаков, В. .Лєонтьєв, А. .Макаренко, О. Пометун, В. .Сухомлинський, О. .Сухомлинська), фундаментальні положення аксіології (С. Анісімов, В. Василенко, В. Віндельбанд, О. Дробницький, А. Здравомислов, П. Лапі, Р. Лотце, І. Нарський, Г. Ріккерт, В. Тугаринов, Н. Хартман), керівні документи щодо освіти і виховання особистості: Національна доктрина розвитку освіти, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національна програма правової освіти населення, а також положення філософії, психології, педагогіки, юридичної науки.

Для вирішення поставлених завдань на різних етапах експериментальної роботи було використано такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, педагогічної, психологічної, історико-педагогічної, юридичної літератури, що дало можливість уточнити сутність базових понять дослідження відповідно до його об'єкта і предмета; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних, за допомогою яких визначено стан формування ціннісних орієнтацій у переважній практиці навчання; теоретичного моделювання, на основі якого обґрунтовано структуру та елементи авторської педагогічної моделі формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників на уроках правознавства;

- емпіричні: діагностичні (анкетування); соціометричні, прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик тощо), за допомогою яких вивчалась сформованість ціннісних орієнтацій дев'ятикласників;

- педагогічний експеримент, який використовувався з метою перевірки ефективності розробленої методичної моделі формування ціннісних орієнтацій учнів;

- методи математичної статистики, які застосовувалися для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними процесами.

Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі 9-х класів шкіл м. Луганська і Луганської області (комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 39», комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 43», комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 44», комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 48», комунального закладу «Луганський навчально-виховний комплекс спеціалізована школа І ступеня - гімназія № 42».

Експериментом на різних етапах було охоплено 692 учні 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Дослідження проводилось протягом 2006-2009 років поетапно.

На першому етапі (2006 р.) аналізувалася філософська, соціологічна, психолого-педагогічна література з обраної проблеми; визначалися концептуальні засади, об'єкт, предмет, мета й завдання роботи, формулювалася робоча гіпотеза, розроблявся понятійний апарат дослідження.

На другому етапі (2007 р.) було узагальнено досвід роботи загальноосвітніх шкіл з проблем формування ціннісних орієнтацій учнів на уроках правознавства, визначалася тематика уроків, на яких планувалося апробувати експериментальну методику, здійснювався констатувальний етап експерименту, в ході якого проведено анкетування серед 288 учнів.

На третьому етапі дослідження (2008-2009 рр.) проводився формувальний етап експерименту. Узагальнювався здобутий експериментальний матеріал та обраховувалися результати, формулювалися висновки, розроблялися методичні рекомендації для вчителів правознавства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше охарактеризовано сутність і структуру психолого-педагогічного механізму формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання правознавства шляхом інтеріоризації особистістю соціально-правових суспільних цінностей, переходу їх у свідомість учня та подальшого відображення в його інтересах, мотивах, цілях, переконаннях, вчинках та поведінці;

обґрунтовано методичні умови їх ефективного формування у навчанні правознавства, серед яких визнання орієнтації учнів на соціально-правові цінності одним з важливих результатів навчання правознавства; посилення ціннісного акценту у змісті правових знань через закріплення у свідомості й почуттях учнів норм, визначень, понять, висновків, що відіграють найбільш значиму роль у системі соціально-правових цінностей суспільства; спеціальна організація активної та творчої навчальної діяльності учнів на уроках правознавства за допомогою системи пізнавальних завдань, спрямованих на оперування аксіологічними знаннями і уміннями; застосування активних та інтерактивних методів навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного та емоційно-ціннісного змісту правових феноменів;

розроблено та експериментально перевірено відповідну методику навчання та інструментарій вимірювання рівня сформованості соціально-правових ціннісних орієнтацій дев'ятикласників;

- удосконалено базовий поняттєво-категорійний апарат досліджуваної проблеми, зокрема щодо особливостей розвитку ціннісних орієнтацій учнів у методичному контексті;

- набули подальшого розвитку положення щодо методів, форм і засобів правової освіти учнів.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що фактичний матеріал, основні положення та висновки дослідження можуть бути використані для підготовки нових праць, присвячених проблемам упровадження ціннісного навчання правознавства, у наукових розробках з методики викладання суспільствознавства, у підготовці підручників, посібників з методики навчання, а також у викладанні курсу методики навчання суспільствознавства та розробці спецкурсів для студентів факультетів вищих навчальних педагогічних закладів, у системі перепідготовки вчителів суспільствознавчих предметів.

Авторську методику формування ціннісних орієнтацій учнів на уроках правознавства упроваджено в практику роботи вчителів правознавства загальноосвітніх шкіл та шкіл нового типу м. Луганська та Луганської області (довідка № 211 від 12 січня 2009 р.; довідка № 18 від 23 лютого 2009 р.; довідка № 305 від 15 січня 2009 р.; довідка № 105 від 7 лютого 2009 р.; № 73 від 2 лютого 2009 р.)

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті, завданням; дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези дослідження; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження було представлено в доповідях на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Шляхи і методи забезпечення подальшого творчого зростання обдарованої молоді» (Житомир, 2008); «Актуальні проблеми сучасного підручника з історії» (Херсон, 2008); «Підготовка вчителя як конкурентноспроможного фахівця в умовах модернізації освіти в Україні: проблеми, пошуки, перспективи» (Рівне, 2008); «Теорія і практика розроблення прогностичних моделей шкіл майбутнього» (Ялта, 2008); міжрегіональній науково-практичній конференції «Форми співпраці закладів освіти з територіальними органами юстиції у процесі формування правової компетентності учнів» (Житомир, 2008); міжрегіональному науково-практичному семінарі: «Програма ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки»» (Житомир, 2008); на науково-практичній конференції Інституту педагогіки АПН України «Зміст і технології шкільної освіти» (Київ, 2008); на засіданнях лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України.

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено в 5 публікаціях, серед них 4 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Одноосібних публікацій - 5.

Структура дисертації. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 183 сторінках. Робота містить 18 таблиць, 12 рисунків. Додатки подано на 89 сторінках. Список використаних джерел нараховує 227 бібліографічних позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження для сучасної методичної науки; визначено об'єкт і предмет дослідження, його мету, сформульовано завдання й методологічну основу дослідження; розкрито методи дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення роботи; наведено дані про апробацію та впровадження результатів у практику.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи дослідження» охарактеризовано процес формування ціннісних орієнтацій учнів як предмет методичного дослідження; висвітлено потенціал шкільного предмета «Основи правознавства» у формуванні ціннісних орієнтацій старших підлітків; розкрито методичні умови формування соціально-правових ціннісних орієнтацій дев'ятикласників на уроках правознавства.

Проведені дослідження свідчать, що у науковій літературі цінності визначаються як феномен, що як такий, переважно сам по собі не має буття, маючи тільки значущість для людини: цінність постає як вимога, що апелює до волі людини, як ціль, поставлена перед нею.

Аналіз та узагальнення результатів досліджень з проблеми дозволили визначити поняття «ціннісні орієнтації» як внутрішній компонент свідомості та самосвідомості людини; особливі психологічні утворення, які формуються шляхом інтеріоризації особистістю суспільних цінностей. Вони є внутрішньою основою суб'єктивних ціннісних ставлень особистості до різних сторін дійсності, які опредметнюються у потребах, інтересах і смаках людини, у значимих особистісних ідеалах та життєвих установках, переконаннях та інших проявах особистості. Вони є підставою для виникнення в особистості мотивації й вибору такого типу поведінки (вчинку), в основі якого лежать певні, з тою чи іншою глибиною усвідомлені (чи взагалі неусвідомлені) цінності. У процесі їх формування зовнішнє стає досягненням суб'єкта і переходить у його свідомість, щоб у процесі подальшого розвитку знайти відображення в результатах особистісно та соціально значущої діяльності.

В дисертаційній роботі обґрунтовується, що у будь-якому суспільстві ціннісні орієнтації є об'єктом виховання, цілеспрямованого впливу. Розвинена система ціннісних орієнтацій є ознакою зрілості особистості, показником рівня її соціальності. Високий рівень сформованості ціннісних орієнтацій дозволяє людині вибірково ставитися до явищ і предметів оточуючого світу, адекватно сприймати й оцінювати їхню значимість.

Однією із загальновизнаних цінностей сучасного суспільства є цінність права як суспільного явища, що має соціальний, інструментальний та особистісний аспекти. В основі права перебувають такі абсолютні цінності, як збереження життя, родини, власності, забезпечення безпеки, здобування знань, прийняття рішень і т. ін. Цільове призначення права в цьому зв'язку полягає в збереженні існуючих цінностей за такими напрямами як їх закріплення, ієрархізація, інформування про цінності, перерозподіл і захист цінностей. Власна ж цінність права потребує виокремлення специфічних правових цінностей (права людини, суб'єктивні права, юридичні обов'язки, правозаконність і т. ін.) - зафіксованих у позитивному праві його універсальних засад, об'єктивно зумовлених потребами і рівнем розвитку суспільства, що визначають сутність і спрямованість правового регулювання. Правові цінності існують для суспільства й індивіда у вигляді «готових формул», що орієнтують його в соціальному житті, впливаючи на вибір варіанта поведінки у сфері дії права. З правовими тісно пов'язані соціальні цінності, що характеризують напрям розвитку суспільного життя і включають групи цінностей, притаманні демократичним суспільствам, ринковій економіці, пов'язані з особистістю та її трудовою діяльністю.

Аналіз джерел з проблеми дослідження дозволив сформулювати робоче визначення вихідного поняття дослідження - ціннісні орієнтації учнів, що формуються у процесі вивчення правознавства - це складне особистісне утворення, що забезпечує вибіркову, відносно стійку спрямованість інтересів, мотивів, цілей, переконань, вчинків та поведінки особистості на соціально-правові цінності суспільства. Найбільш доцільним є виокремлення у структурі ціннісних орієнтацій таких компонентів: когнітивного (знання, уявлення); емотивного (емоційна складова, що виходить з оцінки); поведінкового (реалізація ціннісних орієнтацій у вчинках і поведінці особи).

Важлива роль у формуванні ціннісних орієнтацій молоді на соціально-правові цінності належить школі. Основним предметом, що переважно забезпечує формування соціально-правових цінностей та відповідних орієнтацій учнів, має бути шкільне правознавство, стрижнем якого є навчальний предмет «Основи правознавства» у 9-му класі одинадцятирічної школи (у дванадцятирічній школі - 10-му). Аналіз Державного стандарту освіти та навчальних програм з правознавства свідчить, що навчальний матеріал сучасного шкільного правознавства має високий потенціал для формування ціннісних орієнтацій учнів.

Проведені дослідження підводять до висновку, що у будь-якій освітній системі, спрямованій на формування цінностей особистості, це завдання розв'язується двома шляхами: через зміст навчання (за умови забезпечення його якісного засвоєння учнями) та через методичну організацію (технологію) навчання. Тому для формування в учнів соціально-правових цінностей та орієнтацій на них у зміст освіти мають бути включені сюжети, що розкривають такі цінності, а відбір та структурування всього змісту навчального матеріалу має проводитися з урахуванням психологічного механізму формування цінностей особистості (тобто учням треба надавати факти про те, якими були потреби, мотиви, інтереси людей, які створили такі цінності і прагнули втілити їх у життя, як вони ставилися до світу і як діяли в конкретному часі та просторі).

Педагоги мають також визначити арсенал засобів емоційного впливу на свідомість учнів через навчальні ситуації, пов'язані з повсякденним життям дитини та актуальними проблемами сьогодення, що розглядаються на уроці в контексті теми, що вивчається. Починаючи роботу над формуванням ціннісних орієнтацій на уроках правознавства, вчитель повинен відібрати ті прийоми і методи навчання, які найбільш адекватно відображають зміст навчальної роботи та дають можливість досягти запланованої мети.

Здійснений у дисертації аналіз положень педагогічної та методичної науки дозволяє стверджувати, що основними методичними умовами ефективного формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників у навчанні правознавства можна вважати: 1) визнання орієнтації учнів на соціально-правові цінності одним з важливих результатів навчання правознавства; 2) посилення ціннісного акценту у змісті правових знань через закріплення у свідомості й почуттях учнів норм, визначень, понять, висновків, що відіграють найбільш значиму роль у системі соціально-правових цінностей суспільства; 3) спеціальну організацію активної та творчої навчальної діяльності учнів на уроках правознавства за допомогою системи пізнавальних завдань, спрямованих на оперування аксіологічними знаннями і уміннями; 4) застосування активних та інтерактивних методів навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного та емоційно-ціннісного змісту правових феноменів.

У другому розділі «Експериментальне дослідження методики формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників на уроках правознавства» проаналізовано стан проблеми формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників на уроках правознавства у масовій практиці навчання; висвітлено авторську методику формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників у процесі навчання «Основ правознавства», описано хід і результати її експериментальної перевірки

Проведений за визначеними у відповідності до завдань дослідження аналіз чинних підручників і посібників з основ правознавства дав можливість зробити висновок, що їх використання створює лише обмежені можливості для формування правових ціннісних орієнтацій учнів. Але масова практика навчання правознавства «обминає» навіть ті обмежені можливості для ціннісної роботи, які надають навчальні програми і література. За об'єктивних причин (обмежена кількість навчальних годин на вивчення предмета, недостатній рівень професійної підготовки вчителів історії, які переважно викладають предмет, тощо) більшість педагогів концентрують увагу переважно на вивченні змісту програмного матеріалу. Опитування вчителів-практиків засвідчило, що практика навчання предмета спрямована на формуванні в учнів правових знань та, частково, правових навичок і вмінь. Емоційні ставлення, ціннісні орієнтації практично «випали» зі змісту навчальної роботи.

Проведення опитування учнів дало можливість ранжувати їх ціннісні уподобання та виявило, що найменш значущими для випускників шкіл є орієнтації на суспільні правові цінності. Для визначення змісту та рівнів сформованості ціннісних орієнтацій учнів на уроках правознавства була запропонована авторська методика на основі опитувальника, розробленого з урахуванням ціннісного змісту десяти навчальних тем з «Основ правознавства» за програмою І. Усенка.

Відштовхуючись від визначеної у дослідженні структури ціннісних орієнтацій як складного особистісного утворення учня, на основі аналізу досліджень О..Пометун, О. Рудіної, Т. Смагіної, Ю. Стежка, О. Ціхоцької, С. Шандрук, охарактерізовано чотири рівні сформованості соціально-правових ціннісних орієнтацій в учнів 9-х класів загальноосвітніх шкіл. Причому аналіз результатів досліджень показав, що учні в межах «традиційної» практики навчання знаходяться переважно (81% опитаних) в межах низького і середнього рівнів сформованості ціннісних орієнтацій. Це підтвердило припущення про те, що існуюча практика навчання правознавства суттєво не впливає на формування складових соціально-правових ціннісних орієнтацій учнів та довело необхідність розробки нової моделі формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання правознавства.

Формувальний етап експерименту з впровадження авторської методики навчання було проведено протягом 2007-2008 н.р. у 6-ти загальноосвітніх навчальних закладах м. Луганська та Луганської області. Було обрано 6 паралелей з 12 класів, у яких навчалося 404 учні. В кожній школі було визначено експериментальний та контрольний класи. У контрольних класах навчання основ правознавства здійснювалося за звичною, переважно «знаннієвою» методикою, а в експериментальних класах - проходило за авторською методикою на основі розроблених уроків.

У процесі навчання правознавства вчителями здійснювалося:

- систематичне поурочне планування визначених очікуваних результатів формування компонентів ціннісних орієнтацій та контроль їх досягнення;

- відбір навчального матеріалу з максимальним ціннісним змістом;

- цілеспрямоване і систематичне застосування інтерактивних технологій навчання.

Формувальний етап експерименту підтвердив припущення, що когнітивний, емотивний та поведінковий компоненти ціннісних орієнтацій учнів необхідно формувати шляхом структурування навчального матеріалу навколо тих аксіологічних проблем, інформація про які емоційно сприймається учнями; шляхом включення школярів у творчу діяльність, засновану на активному сприйнятті правової інформації. Результати навчання мають спрямовуватися на формування ціннісних орієнтацій на соціально-правові цінності. Технологічною основою навчання є застосування активних та інтерактивних технологій навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного змісту правових феноменів.

Дієвість запропонованої методики, апробованої в 6-ти експериментальних класах отримала статистичне підтвердження.

Так, значно зросла кількість учнів з високим рівнем сформованості ціннісних орієнтацій в експериментальних класах після завершення (16 % - 32 учнів на загальну кількість 202 учня) експерименту порівняно зі станом на початку експерименту (8,8 % - 18 учнів на загальну кількість 203 учня).

Після завершення експерименту в експериментальних класах зменшилася кількість учнів з низьким рівнем сформованості ціннісних орієнтацій (22% - 44 учня на загальну кількість 202 учня) порівняно зі станом на початку експерименту (29,5% - 60 учнів на загальну кількість 203 учня).

Причому показники учнів експериментальних класів значно перевищили контрольні (таблиця 1).

Таблиця 1 Рівні сформованості ціннісних орієнтацій учнів після формувального етапу експерименту

Рівні сформованості ціннісних орієнтацій	Контр. класи (осіб)	Експер. класи (осіб)	Контр. класи (відн. част.)	Експер. класи (відн. част.)	Різниця у відн. част.
Високий	18	32	0,09	0,16	0,07
Достатній	28	44	0,14	0,22	0,08
Середній	97	82	0,485	0,405	0,08
Низький	57	44	0,285	0,215	0,07
Всього	200	202	1,00	1,00

Щоб статистично переконливо стверджувати про дієвість авторської методики, було здійснено перевірку достовірності результатів експерименту ще й за іншими критеріями: за динамікою змін у рівнях сформованості компонентів (когнітивного, емотивного та поведінкового) ціннісних орієнтацій. Для цього, у спеціальному опитувальнику були розмежовані відповідні питання і завдання та сформовані еталонні таблиці для підрахунків балів, виставлених за відповіді. Максимальна кількість балів, яку можна було набрати у процесі опитування складала: когнітивний компонент - 228 балів; емотивний компонент - 288 балів; поведінковий компонент - 324 бали.

Для того, щоб аргументовано стверджувати про авторську методику як причину динамічного зростання показників сформованості компонентів ціннісних орієнтацій, було проведено порівняння статистичних результатів початку і закінчення формувального етапу експерименту за t-критерієм Стьюдента (табл.2)

Таблиця 2 Компоненти ціннісних орієнтацій учнів експериментальних класів у порівнянні станом на початок і на закінчення формувального етапу експерименту

Компоненти ціннісних орієнтацій	Набрана сума балів на початок формувального етапу у відносних частотах	Набрана сума балів на закінчення формувального етапу у відносних частотах	Різниця у відн. част.
Когнітивний	0,12	0,20	0,08
Емотивний	0,08	0,19	0,11
Поведінковий	0,07	0,15	0,08
Всього	1	1
Кількість учнів (осіб)	203	202

Ця статистична перевірка аргументовано підсилила попередній статистичний висновок. Отже, одержані результати дають змогу стверджувати, що мета дослідження виконана, гіпотеза дослідження набула експериментального підтвердження.

ВИСНОВКИ

1. У процесі наукового аналізу термінів і понять сфери ціннісної правової освіти ми уточнили зміст основних з них та сформували власну термінологічно-понятійну систему, елементами якої визначені поняття: цінності, ціннісні орієнтації, соціально-правові ціннісні орієнтації, що формуються в учнів на уроках правознавства, компоненти ціннісних орієнтацій.

Цінність як феномен, що сам по собі не має буття, а має тільки значущість: цінність постає як вимога, що апелює до волі людини як ціль, поставлена перед нею. Система цінностей - це сукупність уявлень про те, що є найважливішим для людей як соціальних істот. Вона характеризується певною ієрархією й реалізовує функцію інтеграції як на особистісному, так і на суспільному рівні. Цінності відображаються у свідомості людей у вигляді оціночних суджень.

Відштовхуючись від змісту поняття цінності, можна стверджувати, що цінності у процесі інтеріоризації стають ціннісними орієнтаціями, певним ставленням людини до зовнішніх настанов, норм і звичаїв, до різних сторін дійсності, які опредметнюються у потребах, інтересах і смаках людини, у значимих особистісних ідеалах та життєвих установках, переконаннях та інших проявах особистості. Ціннісні орієнтації виступають як внутрішній компонент свідомості та самосвідомості людини, особливі психологічні утворення, які формуються шляхом інтеріоризації особистістю суспільних цінностей. Вони є підставою для виникнення в особистості мотивації й вибору такого типу поведінки (вчинку), в основі якого лежать певні, з тою чи іншою глибиною усвідомлені (чи взагалі неусвідомлені) цінності.

Оскільки ціннісні орієнтації можуть не співпадати з системою цінностей, що функціонують у суспільній свідомості, слід розрізняти ціннісні орієнтації особистості та орієнтації особистості на цінності, які панують у суспільстві.

Структурно ціннісні орієнтації є складним комплексом таких компонентів як когнітивний (елемент знання); емотивний (емоційна складова, що виходить з оцінки); поведінковий (реалізація ціннісних орієнтацій у поведінці особи).

2. У будь-якому суспільстві ціннісні орієнтації є об'єктом виховання, цілеспрямованого впливу. Розвинуті ціннісні орієнтації є ознакою зрілості особистості, показником рівня її соціальності. Саме тому формування ціннісних орієнтацій учнів мають передбачатися нормами, що регулюють освітній процес у загальноосвітніх навчальних закладах. Ціннісні орієнтації учнів, що формуються у процесі вивчення правознавства є складним особистісним утворенням, що забезпечує вибіркову, відносно стійку спрямованість інтересів, мотивів, цілей, переконань, вчинків та поведінки особистості на соціально-правові цінності суспільства.

Зміст шкільної правової освіти, відображений у Державному стандарті базової та повної середньої освіти, навчальних програмах, підручниках та посібниках з правознавства має значний потенціал у формуванні орієнтацій учнів на соціально-правові цінності, який однак не завжди реалізовується у практиці сучасної школи.

3. Методичними умовами формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників на уроках правознавства є:

1) визнання орієнтації учнів на соціально-правові цінності одним з важливих результатів навчання правознавства; 2) посилення ціннісного акценту у змісті правових знань через закріплення у свідомості й почуттях учнів норм, визначень, понять, висновків, що відіграють найбільш значиму роль у системі соціально-правових цінностей суспільства; 3) спеціальна організація активної та творчої навчальної діяльності учнів на уроках правознавства за допомогою системи пізнавальних завдань, спрямованих на оперування аксіологічними знаннями і уміннями; 4) застосування активних та інтерактивних методів навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного та емоційно-ціннісного змісту правових феноменів.

4. Аналіз масової практики навчання правознавства показав, що більшість учителів не використовують у роботі навіть ті обмежені можливості для ціннісно спрямованого навчання, які надають навчальні програми і підручники. Як на рівні теоретичних узагальнень, так і констатувальних досліджень можна стверджувати про низьку ефективність масової практики навчання правознавства у формуванні ціннісних орієнтацій учнів, яка переважно спрямована на формування в учнів правових знань та, частково, правових навичок і умінь. Результатом є низький рейтинг соціально-правових цінностей в особистісній ієрархії ціннісних орієнтацій учнів. В межах «традиційної» практики майже 81% опитаних учнів знаходяться на низькому і середньому рівнях сформованості ціннісних орієнтацій.

5. Методика формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників, що має на меті формування соціально-правових ціннісних орієнтацій на шкільних уроках правознавства, спрямована на забезпечення розвитку кожного з компонентів структури цього особистісного утворення. Так, у навчальній діяльності когнітивна складова ціннісних орієнтацій виявляється у здатності учня сформулювати зміст ціннісного поняття та порівнювати його з іншими поняттями ціннісного ряду; емотивна складова ціннісних орієнтацій - у здатності учня оцінювати феномени ціннісного ряду, виявляючи власне ставлення до них, поведінкова - у здатності учня висловити власну позицію у ситуаціях вибору, які наявні не лише в житті, а й у навчальній діяльності.

У процесі навчання правознавства вчителями здійснювалося:

- систематичне поурочне планування визначених очікуваних результатів формування компонентів ціннісних орієнтацій та контроль їх досягнення;

- відбір навчального матеріалу з максимальним ціннісним змістом;

- цілеспрямоване і систематичне застосування інтерактивних технологій навчання.

Формувальний етап експерименту підтвердив припущення, що когнітивний, емотивний та поведінковий компоненти ціннісних орієнтацій учнів необхідно формувати шляхом структурування навчального матеріалу навколо тих домінантних питань навчального змісту, інформація про які емоційно сприймається учнями; шляхом включення школярів у творчу діяльність, засновану на активному сприйнятті правової інформації. Результати навчання мають бути спрямовані на формування ціннісних орієнтацій учнів на соціально-правові цінності. Організаційною основою навчання є застосування активних та інтерактивних технологій навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного змісту правових феноменів.

6. Перевірка експериментальної методики засвідчила її переваги над традиційним навчанням як у кількісних, так і якісних показниках ефективності формування ціннісних орієнтацій учнів на соціально-правові цінності. Так, зокрема, в експериментальних класах значно зросла кількість учнів з високим рівнем сформованості ціннісних орієнтацій після завершення експерименту і зменшилась кількість учнів з низьким рівнем сформованості ціннісних орієнтацій порівняно зі станом на початку експерименту.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують методика формування ціннісної сфери учнів у старшій профільній школі; формування професійної готовності вчителя правознавства до розв'язання такого завдання; створення спеціальної системи засобів ціннісного навчання учнів правознавства, зокрема з використанням ІКТ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Матвієнко І.О. Готовність учителя до формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників на уроках правознавства / Ілля Олександрович Матвієнко // Нова педагогічна думка / Науково-методичний журнал. - 2008. - №4. - С.14-16.

2. Матвієнко І.О. Потенціал державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти для формування соціально-правових ціннісних орієнтацій дев'ятикласників у курсі „Основи правознавства” / О.В. Торічний, І.О. Матвієнко // Збірник наукових праць. - №45. - Частина ІІ / Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького. - Хмельницький: НАДПСУ. - 2008. С. 148 -151.

3. Матвієнко І.О. Формування ціннісних орієнтацій учнів на уроках правознавства / Ілля Матвієнко // Історія в школах України. - 2009. - №3. - С.17-21.

4. Матвієнко І.О. Педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій учнів на шкільних уроках правознавства / І.Матвієнко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 41. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка. - 2008. - С.30-35.

5. Матвієнко І.О. Педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників у процесі навчання „Основ правознавства” // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки АПН України за 2008 р. - К.: Педагогічна думка, 2009. - С.114-115.

АнотаціЯ

Матвієнко І.О. Формування ціннісних орієнтацій дев'ятикласників у процесі навчання правознавства - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни). - Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, Київ, 2009.

У дисертації висвітлено методику формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання правознавства у 9-му класі основної школи.

Проведено аналіз розробленості досліджуваної проблеми у теорії та практиці, з'ясовано, що ця проблема є однією з недостатньо висвітлених у педагогічній науці.

Доведено, що ціннісні орієнтації є внутрішнім компонентом свідомості та самосвідомості людини, особливим психологічним утворенням, що формується шляхом інтеріоризації особистістю суспільних цінностей. Визначено поняття цінності, ціннісні орієнтації, соціально-правові ціннісні орієнтації, що формуються в учнів на уроках правознавства, компоненти ціннісних орієнтацій.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування соціально-правових ціннісних орієнтацій у навчанні предмету „Основи правознавства.

Ключові слова: ціннісні орієнтації учнів, формування ціннісних орієнтацій, навчання правознавства, методичні умови.

АННОТАЦИЯ

Матвиенко И.А. Формирование ценностных ориентаций девятиклассников в процессе обучения правоведения.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (история и обществоведческие дисциплины) - Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, Киев, 2009.

В диссертации раскрыта методика формирования ценностных ориентаций девятиклассников в обучении правоведению. Изучение научно-методических источников по проблеме исследования позволило сделать вывод об отсутствии в методике обучения работ, отражающих теоретические и методические аспекты формирования ценностных ориентаций учащихся на школьных уроках правоведения.

Проведен научный анализ терминов и понятий сферы ценностного правового образования; уточнено их содержание и сформулирована собственная терминологично-понятийная система, элементами которой определены следующие понятия: ценности, ценностные ориентации, социально-правовые ценностные ориентации, которые формируются у старшеклассников на уроках правоведения, компоненты ценностных ориентаций.

Доказано, что ценностные ориентации есть внутренним компонентом сознания и самосознания человека, особенным психологическим образованием, которое формируется путем интериоризации личностно-общественных ценностей.

В результате систематизации методического материала, касающегося исследованной проблемы, определены методические условия формирования ценностных ориентаций девятиклассников в обучении правоведению:

1) признание ориентации учащихся на социально-правовые ценности одним из важных результатов обучения правоведению;

2) усиление ценностного акцента в содержании правовых знаний через закрепление в сознании и чувствах учащихся норм, определений, понятий, выводов, которые играют особо значимую роль в системе социально-правовых ценностей общества;

3) специальная организация активной и творческой учебной деятельности учащихся на уроках правоведения с помощью системы познавательных заданий;

4) применение активных и интерактивных методов обучения, направленных на актуализацию личностного и эмоционально-ценностного содержания правовых феноменов.

Анализ массовой практики обучения правоведения показал, что большинство учителей не используют в работе даже те ограниченные возможности для ценностно-ориентированного обучения, которые предоставлены учебными программами и учебниками. Как теоретических обобщения, так и констатирующие исследования позволяют утверждать о низкой эффективности обучения правоведению в области формирования ценностных ориентаций учащихся.

Теоретически обоснована и экспериментально проверена методика формирования социально-правовых ценностных ориентаций в обучении дисциплины «Основы правоведения». Основные положения, результаты и выводы исследования, как и методическая модель формирования ценностных ориентаций учащихся на уроках правоведения внедрены в практику работы учителей правоведения общеобразовательных школ и учебных заведений нового типа.

Ключевые слова: ценностные ориентации учащихся, формирование ценностных ориентаций, обучение правоведению, методические условия.

ANNOTATION

Matvienko I.O. The value guidelines formation with he ninth grade pupils during law studies lessons. - Manuscript.

The dissertation to pursue the candidate of pedagogical science degree in specialty 13.00.02 - theory and methodology of the process of studying (history and social science). - The Institute of Pedagogy of the Pedagogical Science Academy of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation lightens the methodology of forming the value guidelines with pupils in the process of teaching law studies in the 9th form of the secondary school.

The theme's readiness in theory and practice is analyzed. It is found out that this problem is one of those scarcely investigated in pedagogical science.

It is proved that value guidelines form the inner component of consciousnesses as well as self-consciousness. They are specific psychological guidelines to be formed through interiorization of social values by the individual. The author defines the notions of value, value guidelines, social and legal value guidelines that are formed with the pupils during the law studies lessons, the components of value guidelines.

The methodology of forming social and legal value guidelines when teaching the "Basic law studies" course is provided with theoretical and experimental background.

Keywords: the pupils' value guidelines, forming of value guidelines, teaching law-studies, methodological framework.

Размещено на Allbest.ru

...