Система післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

УДК 378.2:351.746 (477)

СИСТЕМА ПІСЛЯДИПЛОМНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Спеціальність 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МАНДРИК Євген Васильович

Хмельницький 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник ? кандидат педагогічних наук, доцент, ЗЕЛЕНИЙ Володимир Іванович, Київський національний університет внутрішніх справ, Факультет внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби, військова кафедра, начальник кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ЛУЗІК Ельвіра Василівна, Київський національний авіаційний університет, кафедра педагогіки та психології професійної освіти, завідувач кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент ЯСТРЕБОВА Валентина Яківна, Комунальний заклад “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради, проректор інституту з науково-методичної роботи.

Захист відбудеться “ 06 ” травня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий “ 02 ” квітня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник О. В. Торічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Входження України у загальноєвропейську спільноту потребує більш високого рівня функціонування Державної прикордонної служби України. Це обумовлює підвищені вимоги до кваліфікації інженерно-технічного персоналу (ІТП) Державної прикордонної служби України (ДПСУ), який має працювати в режимі постійного оновлення технічних засобів охорони кордону в специфічних умовах діяльності. Відтак від виконання програми професійної підготовки ІТП ДПСУ залежить не лише відповідний рівень знань та умінь, але їх постійне вдосконалення, готовність до прийняття інженерних рішень як в типових, так і в нестандартних ситуаціях; якісно виконувати посадові обов'язки як у місцях постійної дислокації, так і поза ними, в критичних ситуаціях; прояві реалізації позитивних особистісних якостей.

Питання професійної готовності персоналу ДПСУ розглядалися в роботах В. О. Балашова, Л. О. Боровик, А. В. Галімова, І. О. Грязнова, Д. В. Іщенка, А. А. Кучеренка та ін. В них висвітлюються проблеми вдосконалення та осучаснення навчально-виховного процесу курсантів і слухачів в умовах вищих військових навчальних закладів, але лише незначна кількість праць (Й. М. Гушулей, С. В. Псьол, Л. М. Романишина) присвячена формуванню майбутнього фахівця інженерно-технічного напряму для органів охорони кордону.

Державна національна програма відкриває можливість впровадження неперервної освіти для постійного поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки персоналу, набутті освіти впродовж всього життя людини. Проблемі неперервності сучасної освіти присвячені роботи А. О. Вербицького, Ю. А. Кудрявцева, Є. В. Лузік, В. І. Маслова, Л. Я. Милейка, В. Г. Онушкина, І. О. Савицького, М. П. Ситникова, В. Я. Ястребової та ін.

Відбір фахівців інженерно-технічного напряму проводиться з випускників різних ВНЗ України. Їх підготовка суттєво відрізняється від освітньо-кваліфікаційних характеристик випускника Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) в професійному плані. Тому виникло питання щодо об'єднання зусиль із підготовки фахівців в одному відомстві, тобто в ДПСУ. Все це пов'язане з особливостями службової діяльності персоналу на різних посадах із охорони державного кордону, способами і методами підготовки, уміннями персоналу діяти в екстремальних ситуаціях, що потребує постійного оновлення знань з фаху. Це підвищило вимоги до організації та методики проведення навчального процесу у системі післядипломної освіти, що обумовило потребу в її вдосконаленні. Актуальність проблеми визначається тим, що відкритими залишаються важливі питання щодо розробки системи післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності інженерно-технічного персоналу, які потребують додаткового наукового обґрунтування і подальшого практичного вирішення.

Таким чином, актуальність окресленої проблеми, її недостатня теоретична розробленість і практичне значення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження ? “Система післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано відповідно до перспективного плану проведення наукових досліджень у ДПСУ в рамках НДР № 207-0672 І за темою “Аналіз стану та шляхи вдосконалення системи післядипломної освіти інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України” та плану досліджень Науково-дослідного інституту ДПСУ у рамках НДР № 205-0004К “Експлуатація”. Тему дослідження затверджено вченою радою НАДПСУ імені Богдана Хмельницького (протокол № 3 від 22.11.2003 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 19.06.2007 р.).

Мета дослідження: на основі теоретико-методологічного аналізу педагогічних теорій обґрунтувати та розробити систему післядипломного педагогічного забезпечення інженерно-технічного персоналу ДПСУ.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Виявити особливості професійної підготовки інженерно-технічного персоналу ДПСУ.

2. Удосконалити методику оцінки рівня професійної готовності ІТП шляхом врахування особистісних якостей персоналу та його мотивації.

3. Розробити систему післядипломного педагогічного забезпечення (СППЗ) професійної діяльності ІТП ДПСУ та експериментально перевірити її дієвість. післядипломний освіта прикордонний професійний

4. Підготувати інформаційно-дидактичне забезпечення для запропонованої СППЗ в системі післядипломної освіти та сформувати рекомендації для всіх ланок управління професійною підготовкою ІТП ДПСУ щодо її впровадження та функціонування.

Об'єкт дослідження ? післядипломна професійна підготовка інженерно-технічного персоналу ДПСУ

Предмет дослідження - професійна підготовка інженерно-технічного персоналу ДПСУ при використанні системи післядипломного педагогічного забезпечення фахової діяльності.

Теоретико-методологічною основою обґрунтування та створення системи педагогічного забезпечення інженерно-технічного персоналу ДПСУ було обрано такі положення і теорії: теорію системності, яка дає змогу розглядати вдосконалення кваліфікації ІТП як цілісну систему, що характеризується певними компонентами, функціями та принципами функціонування; положення про фундаментальний соцiально-психологiчний експеримент у сфері освіти (А. В. Фурман); впровадження принципів та закономірностей особистісно-орієнтованої освіти (професiографiчний пiдхiд, розроблений Н. В. Борисовою, А. О. Вербицьким, Ю. С. Івановим, I. I. Чорнокозовим); комплексний пiдхiд до рівнів засвоєння знань на основі вивчення сутнісних ознак та психолого-педагогiчних умов кожного рівня (М. М. Чегодаєв) та комплексну модель управлiння в системі пiдвищення кваліфікації, розроблену М. М. Ващенком та інші; сутність та специфіку особистісно-розвивальної орієнтації процесу вдосконалення професіоналізму педагогів на основі андрогогічного підходу, розкритого Н. Г. Протасовою.

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення, моделювання) використовувалися з метою вивчення сучасного стану післядипломної освіти, виявлення особливостей професійної підготовки ІТП ДПСУ, формування методики оцінки рівня професійної готовності ІТП ДПСУ та побудови моделі системи; емпіричні (педагогічне спостереження, анкетування, бесіда, пряме та непряме спостереження, інтерв'ювання, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент) застосовувалися з метою визначення рівня професійної готовності інженерно-технічного персоналу ДПСУ, перевірки ефективності запропонованої системи післядипломного педагогічного забезпечення ІТП; методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між показниками, що досліджувалися.

Експериментальна база дослідження. До експериментального дослідження було включено персонал технічної спрямованості із восьми органів охорони державного кордону (по два контрольних і по два експериментальних в Західному та Східному регіональних управліннях), загальна кількість яких склала 846 фахівців технічного профілю. У констатувальному експерименті брали участь 896 військовослужбовців. Експеримент тривав протягом 2005-2008 років і охоплював три етапи: теоретичний, практичний і узагальнюючий.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

вперше розроблено систему післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності ІТП ДПСУ, в якій комплексно враховано структуру і принципи андрогогіки, модульного навчання, елементів дистанційної освіти, оперативного консультування персоналу, програмного забезпечення систем контролю з використанням локальної телекомунікаційної мережі, що дозволило розвинути методичні та методологічні засади змісту навчання з професійної підготовки;

удосконалено методику визначення і оцінювання рівня професійної готовності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України з урахуванням їх особистісних якостей та мотиваційних факторів;

дістали подальшого розвитку вимоги до структури, змісту, форм інформаційно-дидактичного забезпечення (електронних підручників, посібників, контролюючо-навчаючих програм) для фахівців технічної спрямованості з урахуванням сучасних умов оперативно-службової діяльності прикордонників.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати та розроблене дидактико-методичне забезпечення спрощує доступ до необхідної інформації та забезпечує потреби персоналу в актуальній науково-технічній інформації. Запропонований механізм оцінювання ІТП та розроблене контрольно-навчаюче програмне забезпечення, методики визначення критеріїв професійної підготовки і оцінювання рівня кваліфікації ІТП ДПСУ, методичні рекомендації будуть сприяти додатковій мотивації персоналу для підтримання необхідного рівня професійної готовності, розробці індивідуальних програм професійної підготовки. Це підвищить об'єктивність оцінювання результатів перепідготовки персоналу ДПСУ.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи: Науково-дослідного інституту ДПСУ (акт № 20 від 30 листопада 2005 року), Військово-інженерного інституту Подільського державного аграрно-технічного технічного університету (акт від 7 жовтня 2006 року), Західного регіонального управління ДПСУ (акт від 27 лютого 2007 року), Східного регіонального управління ДПСУ (акт від 6 березня 2007 року), Адміністрації ДПСУ (акт від 22 листопада 2007 року), НАДПСУ (акт від 17 жовтня 2008 року).

Особистий внесок здобувача. У статті [8], яка написана у співавторстві з С. В. Псьолом, особистим внеском дисертанта є розробка методичних рекомендацій щодо впровадження СППЗ, у статті [11], у тому ж співавторстві, дисертанту належить визначення поняття педагогічного забезпечення ІТП ДПСУ, предмета і об'єкта дисертаційного дослідження, у статті [10], яка написана у співавторстві з В. І. Зеленим, дисертантом подана розробка СППЗ професійної діяльності ІТП ДПСУ.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали схвальні відгуки: на всеукраїнських науково-практичних конференціях - “Кредитна-модульна технологія навчання та методичне забезпечення контролю якості успішності” (м. Полтава, 2006 р.); “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України” (м. Хмельницький, 2008 р.); всеукраїнських науково-теоретичних конференціях “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (м. Хмельницький, 2006 р.); “Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України” (м. Хмельницький, 2007 р.); міжвузівській науково-методичній конференції “Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах вищої освіти” (м. Хмельницький, 2007 р.); міжрегіональній науково-практичній конференції “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития” (м. Одеса, 2005 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 16 наукових працях, 13 із яких одноосібні, у тому числі 10 статей у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань України у галузі педагогічних наук.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 7 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 156 сторінок і містить 25 рисунків, 22 таблиці. Список використаних літературних джерел налічує 206 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет, подано наукову новизну, практичне значення та організацію дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі ? “Післядипломна освіта інженерно-технічного персоналу як педагогічна проблема” ? визначено роль і місце післядипломної освіти у професійній діяльності сучасного фахівця, теоретико-методологічні основи післядипломної підготовки фахівців та результати оцінювання ІТП при усталеній системі підготовки фахівців.

Проблемі неперервності сучасної освіти присвячені роботи А. О. Вербицького, Ю. А. Кудрявцева, В. І. Маслова, Л. Я. Милейка, В. Г. Онушкіна, І. О. Савицького. Створена система безперервної освіти в Україні суттєво впливає на розвиток освіти дорослих. Невід'ємною складовою безперервної освіти є система післядипломної освіти, яка спрямована на підвищення професійного рівня висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців.

У змісті й структурі післядипломної освіти виділяють зовнішні (соціально-економічна; адаптивна; правова; прогностична; координаційна; організаторська; виробництво, обробка та накопичення інформації; пропагандистська; досвідно-дослідницька; кадрова) і внутрішні (адаптивна; компенсаторна; аналітична; перетворююча; розвиваюча; прогностична; комунікативна; стимулююча) функції. До номенклатурних елементів структури післядипломної освіти відносять вісім елементів: підвищення кваліфікації, отримання нової спеціальності (перекваліфікація); отримання нової спорідненої спеціальності; отримання кваліфікації відповідно до специфічної функціональної діяльності; додаткову освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту (Н. Г. Протасова).

У ДПСУ впроваджуються Національні програми розвитку неперервної освіти, що свідчить про спрямованість навчання на задоволення потреб у постійному вдосконаленні фахівців всіх напрямів, в тому числі технічному, для їх подальшої службової діяльності. Безперервну освіту, як один з напрямків освітньої діяльності, розглядали в комплексі: по-перше ? це надання можливостей кожному громадянину отримувати знання, досвід з метою самореалізації; по-друге, забезпечення доступності в навчанні; по-третє, для постійного збільшення реального інтелектуального кваліфікованого та духовного потенціалу. Змістові компоненти підготовки до професійної діяльності реалізуються через теоретичну підготовку (самостійна підготовка, інформування, додаткові заняття); практичну підготовку (самостійна підготовка, тренінги, комплексні заняття, тренування); перевірку персоналу на професійну придатність.

Аналіз теорії і практики роботи в ООДК та НАДПСУ виявив певні недоліки в її організації, які стосуються в цілому ДПСУ: форми і методи навчання не відповідають сучасним вимогам і потребують їх вдосконалення; поповнення органів охорони Державного кордону (ООДК) новими технічними засобами охорони кордону вимагає своєчасної перепідготовки персоналу; недостатня кількість комплексного сучасного дидактико-методичного забезпечення, електронних посібників і програм для навчання; впровадження нової системи комплектування офіцерськими кадрами за рахунок інших вищих навчальних закладів (МО, цивільних) без врахування особливостей підготовки працівників цих закладів; відсутність діагностичного матеріалу ІТП. Тому при розробці системи педагогічного забезпечення професійної діяльності ІТП для усунення недоліків професійної підготовки ІТП були враховані сучасні педагогічні підходи (особистісно-орієнтований, системно-функціональний, модульний) та технології андрагогіки.

У ході констатувального етапу експерименту за результатами усного та письмового опитування, вивчення нормативно-директивних та аналітичних документів, було визначено рівень підготовки персоналу усталеної форми підвищення кваліфікації; рівень готовності ІТП до виконання службових обов'язків, пов'язаних з охороною кордону. Порівняльні дані засвідчують, що кращих результатів за 2004 навчальний рік було досягнуто персоналом Донецького органу охорони кордону (ООК) Східного РУ, Мостиського ООК Західного РУ, низькі знання показав персонал Луганського ООК Східного РУ і Чопського ООК Західного РУ. Середній бал за результатами перевірки на професійну придатність виконувати обов'язки за посадою персоналом за 2004 навчальний рік становив: Східного РУ ? 3,32, Західного РУ ? 3,39. Однакові умови професійної діяльності, напрям професійної підготовки ІТП ДПСУ характеризують однорідність статистичного матеріалу, який досліджувався. Кваліфікація персоналу технічної спрямованості в цих ООДК за своїм рівнем була приблизно однакова. Навчальна матеріально-технічна база за 2004 навчальний рік оцінювалася лише задовільно і вживалися заходи до її вдосконалювання.

Одночасно було встановлено, що важливими чинниками професійного вдосконалення є низка особистісних рис і властивостей фахівця, об'єктивна (зовнішня) та суб'єктивна (внутрішня) мотивація професійної діяльності, що абсолютно не враховується у визначенні рівня готовності ІТП при усталеній методиці оцінювання та не використовується у прогнозуванні фахового зростання. Це дозволило дійти висновку про необхідність розробки для ІТП ДПСУ системи післядипломного педагогічного забезпечення на основі сучасних педагогічних підходів та методик андрагогіки, що забезпечить подолання основних недоліків у підготовці фахівців до професійної діяльності.

У другому розділі ? “Обґрунтування системи педагогічного забезпечення професійної діяльності інженерно-технічного персоналу” ? визначено структуру, особливості системи професійної підготовки ІТП ДПСУ; систему післядипломного педагогічного забезпечення фахової діяльності ІТП ДПСУ; інформаційно-дидактичне забезпечення розробленої педагогічної системи та моніторинг рівня професійної готовності ІТП ДПСУ.

Система післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності ІТП ? це комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення структури, приведення професійного рівня кваліфікації фахівців технічної спрямованості у відповідність до вимог державних стандартів, вимог часу, стимулювання та розвитку творчого потенціалу особистості, запровадження елементів технології дистанційного навчання та забезпечення діагностичного моніторингу рівня професійної готовності ІТП в умовах фахової діяльності.

В основу розробки СППЗ покладені такі андрагогічні принципи: безперервність навчання, інформаційна повнота і доступність, пріоритету самостійного навчання, системності, використання наявного позитивного життєвого досвіду, саморозвиток, індивідуалізація та диференціація навчання (рис.).

На основi системно-функцiонального пiдходу, крім загально прийнятих функцій, особливу увагу було приділено було приділено трьом основним групам функцій розробленої СППЗ: програмно-цiльовим, процесуально-технологiчним та соцiально-психологiчним, виявлення яких дало змогу побачити її сутнiсть, структуру, прiоритетнi напрямки розвитку дiяльностi, об'єднуючi зв'язки.

До номенклатурних елементів структури СППЗ професійної готовності ІТП ДПСУ ми віднесли: місце, зміст, мету, закономірності розвитку, системні принципи, напрями розвитку, функції, компоненти професійної підготовки, інформаційно-дидактичне забезпечення, суб'єкти, об'єкти, методику оцінювання та корекцію отриманих результатів, кінцевий результат, а також зв'язки між елементами системи.

Основною ідеєю вдосконалення фахового зростання ІТП є забезпечення неперервності цього процесу, яка була реалізована у відповідних ООДК та НАДПСУ. Поточна підготовка прикордонників стала провідною формою набуття професійної майстерності шляхом поглиблення теоретичних знань та набутого практичного досвіду під час виконання службових обов'язків. Вона містить три компоненти: теоретичну підготовку (самостійна підготовка, інформування, додаткові заняття); практичну підготовку (самостійна підготовка, тренінги, комплексні заняття, тренування); перевірку персоналу на професійну придатність (діагностування, планові перевірки, штабні та польові навчання).

Безпосередня підготовка до служби включає: інформування (доведення обстановки, що склалася на державному кордоні), перевірку теоретичних знань та практичні тренування з особистої безпеки; дії за ввідними, які адекватні тактиці дій порушників законодавства з прикордонних питань тощо. Інші форми та методи проведення заходів професійної підготовки застосовуються під час польових занять, підготовки на зборах та у дні професійної підготовки за рішенням начальників органів ДПСУ.

Удосконалення професійної підготовки було розроблено для таких категорій ІТП: начальників і заступників начальників підрозділів логістики органів і підрозділів охорони кордону, керівників та офіцерів служб технічної спрямованості ООДК.

СППЗ професійної діяльності ІТП ДПСУ забезпечує удосконалення підготовки фахівців на обійманій посаді та допідготовку або перепідготовку фахівців технічної спрямованості перед призначенням на вищу посаду. Оперативне надання інформації про нову техніку та озброєння, якою оснащуються органи охорони кордону, особливо із врахуванням дефіциту відповідної технічної літератури. Така інформація виставляється на сайті кафедри НАДПСУ “Автомобільна та бойова техніка” разом із навчально-методичним забезпеченням для самостійного її засвоєння. Питання ефективного засвоєння інформації обумовлене зростанням обсягу інформації та високими темпами її старіння й оновлення.

Враховуючи це, забезпечено постійний зворотній зв'язок із ІТП - користувачами інформації. Надання пріоритету самостійній роботі ІТП в процесі професійної діяльності забезпечувалось створенням якісно нових посібників, які відповідають вимогам: можливість розміщення телекомунікаційної локальної мережі ДПСУ ГАІС “Гарт”; оперативного внесення актуальної інформації; захист таємної інформації; вимогами до контрольно-навчальних програм, а також науковість, відповідність реальному сучасному стану комплектування органів охорони кордону новими зразками озброєння та автомобільною технікою, системна організація матеріалу як в межах усього посібника, так і в межах його окремих структурних частин (занять), взаємозв'язок навчання персоналу інженерно-технічного напряму з повсякденною діяльністю, оперативне отримування необхідної інформації чи навчально-методичних матеріалів, її наочне подання; технічна можливість відпрацьовувати матеріал на своєму робочому місці, уникнення дублювання змісту, форм та методів контролю під час різноманітних перевірок; оновлення та корегування системи педагогічного супроводу фахової діяльності ІТП на основі зворотного зв'язку; оцінювання якості інженерної підготовки вищих навчальних закладів України (на основі постійного моніторингу результатів службової діяльності їх випускників), що сприяє кращому відбору кадрів.

За таких умов аналiзу пiдлягають усi складовi СППЗ: мета i завдання, змiст i форми, методи i технiка, засоби i результати освітньої дiяльностi, особистісні якості учасникiв педагогiчного процесу - iндивiдуальнi та колективні; основні рiвнi пiзнання освiтнiх процесiв (фiлософський, загальнонауковий, психологiчний, соцiологiчний, дидактичний); функцiонування i розвиток даної експериментальної системи в контекстi загального освітянського простору країни.

Моніторинг рівня професійної готовності ІТП ДПСУ полягає в розробці методики оцінювання персоналу технічної спрямованості, яка здійснювалась поетапно: визначення основних кваліфікаційних, особистісних і мотиваційних параметрів, що впливають на ефективність оперативно-службової діяльності персоналу технічної спрямованості; формування групи експертів та оцінювання значущості вибраних параметрів; ранжування значимих параметрів та визначення їх коефіцієнта вагомості; визначення критеріїв оцінювання параметрів; встановлення порядку оцінювання груп параметрів професійної готовності персоналу; визначення процедури оцінювання загального рівня професійної готовності персоналу та оцінювання підрозділів і органів охорони державного кордону.

До складу групи експертів включались начальники відділів прикордонної служби, начальники органів охорони кордону; офіцери технічних частин, відділів та відділень професійної підготовки, автомобільних служб та відділень автотехнічного забезпечення органів охорони кордону, регіональних управлінь та Адміністрації ДПСУ; офіцери-викладачі кафедри інженерного та технічного забезпечення охорони кордону і кафедри автомобільної та бойової техніки НАДПСУ, які мали досвід роботи в системі професійної підготовки персоналу ДПСУ та відповідні наукові доробки.

У результаті проведення експертної оцінки встановлено, що найбільш вагомими аспектами професійної готовності ІТП ДПСУ є: рівень кваліфікації (знання, уміння, навички, здатність до нестандартного мислення); особистісні якості (ціннісно-смислові, патріотично-громадянські, морально-психологічні, організаційно-вольові, комунікативно-інформаційні, саморозвиток та самовдосконалення); мотиваційні фактори (як об'єктивні, обумовлені реальними умовами діяльності персоналу, так і суб'єктивні, обумовлені психологічними установками конкретної особистості). Значущість параметрів експерти оцінювали шляхом попарного їх порівняння за запропонованою методикою. На основі отриманих даних здійснено ранжування параметрів за ступенем їх значущості, кожному фактору присвоєно коефіцієнт вагомості, шкала оцінювання кожного із них відповідала вимогам розробленої методики.

На наступному етапі було розроблено методику оцінювання професійної готовності ІТП, за допомогою якого визначено параметри, показники, критерії професійної готовності та методи їх оцінювання з використанням сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій. В основу її покладено модульно-рейтинговий підхід. Основними аспектами оцінювання було обрано такі показники рівня професійної готовності фахівців: індивідуальні показники (модуль 1 ? кваліфікаційний рівень і модуль 2 ? особистісні якості) та групові показники рівня професійної готовності (модуль 3 ? мотиваційний рівень фахової діяльності). На основі результатів перших двох модулів здійснювалось індивідуальне оцінювання, а загальна оцінка рівня професійної готовності ІТП ООДК (підрозділу) визначалась на основі суми індивідуальних оцінок і врахування чинників внутрішньої та зовнішньої мотивації фахової діяльності.

Кваліфікаційний рівень визначався трьома модульними параметрами: оцінкою базової підготовки персоналу в початковий період становлення на первинних посадах; оцінкою професійного рівня персоналу за результатами безпосередньої діяльності на обійманих посадах та оцінкою професійної готовності до виконання інших потенційно можливих завдань.

Відповідно до розробленої методики оцінювання професійної готовності ІТП теоретично перевірялось на рівнях знань-ознайомлень та знань-репродукцій з використанням комп'ютерних технологій, а практичної ? на рівнях знань-умінь і знань-трансформацій за розробленим переліком типових завдань для персоналу відповідної категорії. Загальна оцінка фахівців технічної спрямованості на рівні знань-умінь професійної готовності складалася з двох окремих оцінок: за службову діяльність та за виконання нормативів відповідно до спеціальності, на рівні знань-трансформацій - за службову діяльність та за виконання творчих завдань згідно спеціальності. Розроблені критерії оцінювання професійної готовності ІТП узгоджувались як з традиційною, так і з 24-бальною шкалою, а також за шкалою ECTS.

Інформаційно-дидактичне забезпечення персоналу дозволило: оцінювати готовність до виконання службових обов'язків на обійманій посаді кожного фахівця; визначати перспективність і напрям подальшого службового зростання; давати загальну оцінку готовності будь-якого органу чи підрозділу

У третьому розділі ? “Експериментальна перевірка ефективності системи педагогічного забезпечення фахової діяльності інженерно-технічного персоналу” ? сформульовано мету, завдання та умови проведення формувального етапу експерименту; проведена експериментальна перевірка дієвості запропонованої системи післядипломної освіти ІТП ДПСУ; проведено аналіз та узагальнення результатів з урахуванням оновленої методики оцінювання професійної діяльності ІТП; сформульовано теоретичні висновки і практичні рекомендації управлінському апарату технічної спрямованості ООДК.

Формувальний експеримент передбачав: визначення дієвості запропонованої СППЗ та її відповідності сучасним принципам функціонування освіти; експертне оцінювання ефективності запропонованої системи педагогічного забезпечення в цілому та якості електронного навчально-методичного забезпечення зокрема; перевірку впливу розроблених заходів на рівень професійної готовності фахівців технічного спрямування ДПСУ до виконання функціональних обов'язків відповідно до обійманої посади, а також на підготовку їх до оперативно-службової діяльності перед призначенням на вищі посади; оцінку впливу запропонованої системи післядипломної освіти на рівень позитивної мотивації до виконання персоналом своїх функціональних обов'язків; аналіз та узагальнення результатів з визначенням перспективності оновленої системи педагогічного супроводу фахової діяльності ІТП, шляхів подальшого розвитку та коригування; формулювання теоретичних висновків і практичних рекомендацій управлінському загалу технічної спрямованості щодо реалізації розробленої системи.

Формувальний експеримент проводився протягом 2005-2006 рр. За результатами експерименту визначено, що середній бал в експериментальній групі підвищився з 3,59 до 4,0 бала, а в контрольній ? з 3,69 до 3,82.

Порівняльний аналіз рівнів професійної готовності, результати якого наведені в таблиці, засвідчують, що кращих результатів було досягнуто в експериментальній групі.

Таблиця

Рівні професійної готовності ІТП експериментальної та контрольної груп ООДК за період формувального етапу експерименту

Кількість фахівців з високим рівнем готовності до професійної діяльності збільшилась: у КГ на 1,88 %, а ЕГ - на 3,39 %; з достатнім рівнем - у КГ на 4,18 %, а в ЕГ - на 9,95 %. Кількість фахівців із недостатнім рівнем готовності в КГ зменшилось на 1,19 %, а в ЕГ - на 1,99 %. Достовірність отриманих результатів свідчить про те, що запропонована методика оцінювання ІТП ДПСУ позитивно вплинула на отримані результати.

Узагальнення результатів експериментальної роботи дало можливість сформувати методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки ІТП ДПСУ: у повсякденну практику упровадити розроблену СППЗ на засадах андрогогічного та модульно-рейтингового підходу із використанням елементів дистанційної освіти; розробити необхідне нормативно-правове та інформаційно-інструктивне забезпечення; вирішити питання фінансування дистанційної складової післядипломної освіти, регламентувати та стимулювати фахівців підрозділів технічної спрямованості, кафедр із закріпленням в нормативних документах; у планах роботи кафедр НАДПСУ передбачати регулярне проведення нарад, семінарів, конференцій з обговорення стану професійної підготовки ІТП по регіональних управліннях і, в цілому, по ДПСУ, узагальнення передового досвіду їх здійснення, а також вироблення заходів для вдосконалення підготовки цих фахівців.

Таким чином, впровадження запропонованої СППЗ ІТП створило умови для підвищення ефективності професійної підготовки фахівців технічного напрямку. Реалізація СППЗ сприяла зростанню не лише професійних знань, вмінь та навичок, але й особистісному вдосконаленню.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виділити низку проблем у системі післядипломної освіти, серед яких важливого значення набуває: недостатня розробленість теоретичних засад післядипломної освіти (професійна адаптація та її вдосконалення); відсутність цілісної системи післядипломної освіти; недостатнє педагогічне забезпечення навчального процесу в ході професійної діяльності ІТП.

До особливостей підготовки до професійної діяльності ІТП віднесено: систему комплектування органів охорони кордону; нові критерії професіоналізму кожної посадової особи у всіх ланках прикордонної служби; перспективні напрямки удосконалення базової підготовки персоналу, які залежать від професійного рівня науково-педагогічного складу, керівництва Національної академії.

2. З метою вдосконалення методики оцінювання рівня професійної готовності ІТП запропоновано враховувати не лише кваліфікаційний рівень персоналу, а й його особистісні якості та мотиваційні фактори. Запропонована методика оцінювання дозволила оцінити рівень професійної готовності як за традиційною 4-х бальною шкалою, за 24-бальною шкалою, а також за шкалою ECTS. Запропонована методика оцінювання результативності розробленої СППЗ професійної підготовки ІТП ДПСУ враховує знаннєво-прикладний, особистісний та мотиваційний аспект, що дозволяє визначити індивідуальний рівень готовності фахівців до професійної діяльності. Діагностичний моніторинг описує зміст, форми, об'єкти та суб'єкти процесу, періодичність контролю. Він включає три модулі оцінювання: “Кваліфікаційний”, “Особистісний” та “Мотиваційний”.

Система післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності ІТП ? це комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення структури, приведення професійного рівня кваліфікації фахівців технічної спрямованості у відповідність до вимог державних стандартів, вимог часу, стимулювання та розвитку творчого потенціалу особистості, запровадження елементів технології дистанційного навчання та забезпечення діагностичного моніторингу рівня професійної готовності ІТП в умовах фахової діяльності.

3. На основі аналізу результатів теоретичних напрацювань розроблено СППЗ професійної діяльності ІТП, яка побудована з урахуванням: системно-функціонального, модульного, компетентнісного й технічного підходів; теорії розвивального навчання; основ дистанційного навчання; інформаційного забезпечення навчального процесу; принципів андрагогіки (гуманізму, саморозвитку індивідуалізації й диференціації; партнерських відносин); удосконаленого змісту підвищення кваліфікації, елементів дистанційного навчання. Системоутворюючим чинником обрано мету. Така система сприяла підвищенню кваліфікації персоналу, номенклатурними елементами якої є: місце, зміст, мета, закономірності розвитку, системні принципи, напрями розвитку, функції, компоненти професійної підготовки, інформаційно-дидактичне забезпечення, суб'єкти, об'єкти, методику оцінювання та корекцію отриманих результатів, кінцевий результат, а також зв'язки між елементами системи.

4. Відповідно до наукових і нормативних вимог розроблено інформаційно-дидактичне забезпечення педагогічного супроводу фахової підготовки ІТП, яке включає електронні підручники і посібники, діагностичні матеріали, відповідні бази даних, тестові завдання. Вони забезпечують можливість розміщення інформації в телекомунікаційній локальній мережі ДПСУ ГАІС “Гарт”; оперативне внесення актуальної інформації; захист конфіденційної інформації та відповідають вимогам до контрольно-навчальних програм, науковості, реальному сучасному стану комплектування органів охорони кордону новими зразками озброєння, транспортних засобів та спеціальної техніки.

5. Результати експериментальної роботи засвідчили, що СППЗ професійної діяльності ІТП має переваги проти традиційної. Кількість слухачів на високому рівні готовності до професійної діяльності збільшилась: у КГ на 1,88 %, а ЕГ - на 3,39 %; на достатньому рівні - у КГ на 4,18 %, а в ЕГ - на 9,95 %. На недостатньому рівні в КГ зменшення кількості фахівців відбулось на 1,19 %, а в ЕГ - на 1,99 %. Достовірність результатів визначалась з використанням критерію Пірсона шляхом порівняння дисперсій вибірок із відомим законом розподілу.

Дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів даної проблеми. Подальшого розв'язання потребують питання організаційно-структурного, нормативно-правового, технічно-матеріального та кадрового забезпечення модернізації післядипломної освіти ІТП, поширення її на весь персонал ДПСУ; удосконалення параметрів та критеріїв оцінювання діяльності прикордонників, забезпечення та створення механізму стимулювання самоосвітньої діяльності персоналу різних напрямів ДПСУ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мандрик Є. В. Шляхи вдосконалення та аналіз системи післядипломної освіти інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України / Є. В. Мандрик // Збірник наукових праць № 36. Частина ІІ / гол. ред. В. О. Балашов. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2006. С. 97 - 99.

2. Мандрик Є. В. Дистанційне навчання в системі післядипломної освіти інженерно-технічного персоналу органів охорони кордону / Євген Мандрик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: “Педагогіка” / гол. ред. Григорій Терещук. Тернопіль, 2006. № 6. С. 66-71.

3. Мандрик Є. В. Шляхи адаптації дистанційного навчання для потреб Державної прикордонної служби України / Є. В. Мандрик // Збірник наукових праць № 37. Частина ІІ / гол. ред. В. О. Балашов. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2006. С. 93 - 97.

4. Мандрик Є. В. Алгоритм оцінки професійної діяльності і професійної готовності інженерно-технічного персоналу органів охорони кордону / Мандрик Є. В. // “Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту”: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С.Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007.№2. С. 64-66.

5. Мандрик Є. В. Методика оцінки професійної готовності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України / Є. В. Мандрик // Збірник наукових праць № 38. Частина ІІ / гол. ред. В. О. Балашов. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. С. 116 - 118.

6. Мандрик Є. В. Навчально-методичні вимоги до електронних засобів дистанційного навчання для інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України / Євген Мандрик // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. Вип. 345. “Педагогіка та психологія”. Чернівці: Рута, 2007. С. 108-112.

7. Мандрик Є. В. Основні результати функціонування вдосконаленої системи педагогічного забезпечення професійної діяльності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України. /Є. В. Мандрик // Збірник наукових праць № 39. Частина ІІ / гол. ред. В. О. Балашов. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. С. 110-112.

8. Мандрик Є. В. Післядипломна освіта як фактор підвищення рівня професійної готовності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України / С. В. Псьол, Є. В. Мандрик // Збірник наукових праць № 40. Частина ІІ / гол. ред. В. О. Балашов. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. С. 158-160.

9. Мандрик Є. В. Діагностична моніторингова система оцінювання рівня професійної готовності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України / Є. В. Мандрик // Збірник наукових праць № 44. Частина ІІ / гол. ред. В. О. Балашов. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. С. 96-100.

10. Мандрик Є. В. Структура системи післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України / Є. В. Мандрик, В. І. Зелений // Збірник наукових праць № 46. Частина ІІ / гол. ред. В. О. Балашов. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. С. 96-100.

11. Мандрик Є. В. Проблематика педагогічного забезпечення і супроводження оперативно-службової діяльності інженерно-технічного персоналу ДПСУ / Є. В. Мандрик, С. В. Псьол // сборник научных трудов по материалам науч.-практ. конф. “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития” (Одеса, 1-15 жовтня 2005 року). Том 6. «Педагогика, психология и социология». Одесса: Черноморье, 2005. С. 47-49.

12. Мандрик Є. В. Алгоритм оцінки професійної діяльності і професійної готовності інженерно-технічного персоналу органів охорони кордону. / Є. В. Мандрик // “Кредитно-модульна технологія навчання та методичне забезпечення контролю якості успішності” / матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 24-25 січня 2006 р. Полтава, 2006. С. 158-159.

13. Мандрик Є. В. Дистанційне навчання в системі післядипломної освіти інженерно-технічного персоналу органів охорони кордону / Є. В. Мандрик // Матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України”, (12 травня 2006 року). / Під загальною редакцією Торічного О. В. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2006. С. 189-190.

14. Мандрик Є. В. Методика оцінки професійної готовності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України / Є. В. Мандрик // “Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти”: Матеріали міжвуз. наук.-метод. конференції (25 січня 2007 року). Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. С. 126-127.

15. Мандрик Є. В. Результати застосування вдосконаленої системи післядипломної підготовки інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України / Є. В. Мандрик // матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. “Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України”. Хмельницький: Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. С. 29-30.

16. Мандрик Є. В. Система післядипломного педагогічного забезпечення фахової діяльності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби / Є. В. Мандрик // “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України”: всеукр. наук.-практ. конф. [Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки], (Хмельницький 14 листопада 2008 року) / Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби ім. Б. Хмельницького. Хмельницький: НАДПСУ, 2008. С. 148-149.

АНОТАЦІЯ

Мандрик Є. В. Система післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності інженерно-технічного персоналу Державної прикордонної служби України. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - “Теорія та методика професійної освіти” ? Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню питань професійної підготовки інженерно-технічного персоналу (ІТП) Державної прикордонної служби України. Проаналізовано стан проблеми в психолого-педагогічний літературі та в практичній діяльності фахівців технічної спрямованості, визначено суперечності й труднощі зазначеного процесу. Розроблено й експериментально перевірено ефективність розробленої системи післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності ІТП, яка враховує елементи дистанційного навчання; інформаційного забезпечення навчального процесу; принципи андрагогіки; подано узагальнені результати експериментальної перевірки професійної готовності ІТП з урахуванням впровадження нової методики оцінювання персоналу, а також розроблені методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки ІТП.

Ключові слова: післядипломна освіта Державної прикордонної служби України, професійна підготовка, інженерно-технічний персонал, система післядипломного педагогічного забезпечення, рівні готовності.

АННОТАЦИЯ

Мандрик Е. В. Система последипломного педагогического обеспечения профессиональной деятельности инженерно-технического персонала Государственной пограничной службы Украины. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - “Теория и методика профессионального образования”. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2009.

В диссертационном исследовании на основе требований руководящих документов и перспектив развития Государственной пограничной службы Украины были проанализированы требования к инженерно-техническому персоналу, которые напрямую зависят от режима постоянного обновления технического оснащения и специфических условий его деятельности.

Особенного значения в новых условиях социально-экономического развития приобрела разработанная система последипломного педагогического образования профессиональной готовности инженерно-технического персонала Государственной пограничной службы Украины, которая обеспечила не только определенным уровнем знаний и умений, но и их постоянным совершенствованием; готовности к принятию инженерных решений в стандартных и в нестандартных ситуациях; качественным выполнением своих обязанностей и поза ними.

Кроме того, нами была разработана методика оценки деятельности инженерно-технического персонала Государственной пограничной службы Украины, экспериментально проверена ее эффективность.

Система педагогического обеспечения это комплекс мероприятий, необходимых для совершенствования структуры, приведения профессионального уровня квалификации специалистов технической направленности в соответствие с требованиями государственных стандартов, требований времени, стимулирования и развития творческого потенциала личности, разработкой необходимого дидактико-методического обеспечения, введением элементов дистанционного обучения и обеспечением мониторинга уровня профессиональной готовности инженерно-технического персонала в условиях своей деятельности.

С целью повышения объективности оценивания и разработки системы мероприятий по совершенствованию системы последипломного образования профессиональной готовности инженерно-технического персонала Государственной пограничной службы Украины нами разработан мониторинг уровня профессиональной готовности, в котором определяются другие аспекты, параметры, показатели, критерии и методы их оценивания с использованием современных информационно компьютерных технологий. Также нами была учтена особенность профессиональной деятельности инженерно-технического персонала, где общий успех зависит не только от каждого специалиста, но и от группового взаимодействия, порядка, дисциплины, психологического микроклимата и тому подобное. В основу мониторинга положен модульно-рейтинговый подход.

Для совершенствования системы последипломного педагогического образования профессиональной деятельности инженерно-технического персонала были разработаны процедура, методика оценивания профессиональной готовности инженерно-технического персонала при существующей системе подготовки специалистов, а также методика последипломного педагогического обеспечения с учетом внедрения элементов дистанционного обучения.

Для проверки эффективности системы последипломного педагогического обеспечения профессиональной готовности инженерно-технического персонала Государственной пограничной службы Украины при выполнении служебных обязанностей по охране Государственной границы Украины был проведен эксперимент, который включал констатирующий и формирующий этапы. Результаты формирующего этапа эксперимента показали действенность разработанной системы последипломного педагогического обеспечения, которые значительно повлияли на конечные результаты персонала.