Формування творчої активності майбутніх учителів музики засобами комп’ютерних технологій

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, висвітлено відомості про апробацію і впровадження основних результатів дослідження у практику діяльності ВНЗ.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування творчої активності майбутніх учителів музики” - на основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної, музично-методичної літератури визначено сутнісні характеристики творчої активності майбутнього вчителя музики; розкрито специфіку та конкретизовано структуру досліджуваного поняття.

Виявлено, що однією з умов наукового обґрунтування шляхів формування творчої активності особистості у цілому є врахування сутності творчості й особливостей творчої особистості. Таким чином, творчість розглянуто як процес складних відносин між її суб'єктами й об'єктами, як єдність пізнання і перетворення. З'ясовано, що об'єктивний характер творчого процесу виявляється у відображенні реальних явищ, завдань, суспільних потреб, суб'єктивний ? у мотивах і результатах перетворювальної діяльності людини. У загальному вигляді творчість можна тлумачити як процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності та відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю.

На основі опрацювання наукової літератури і проведеного категоріального аналізу уточнено сутність креативності як динамічної, інтегративної особистісної характеристики, що визначає здатність до творчості та є умовою самореалізації особистості. Доведено взаємопов'язаність понять “творчість” і “креативність” із категорією “творча активність”. На основі аналізу літератури з досліджуваної проблеми творчу активність визначено як провідну якість особистості, її інтегративну характеристику, яка вміщує відповідні структурні компоненти (творчі потреби, мотиви, домагання) та якісні зміни в діяльності.

У контексті акмеологічного підходу розкрито сутність і головну особливість творчої активності майбутнього вчителя музики, а саме його спрямованість на саморозвиток, самоактуалізацію, самовдосконалення, досягнення вершин професіоналізму у сфері музично-педагогічної діяльності.

Результатом категоріального аналізу стало уточнення поняття “творча активність учителя музики”, яке відповідно до специфіки фахової підготовки студентів розглядається як складна інтегрована системоутворювальна якість особистості, що поєднує у своєму змісті стійку потребу у здійсненні музично-творчої діяльності, здатність до особистісного та професійного самовираження і характеризується високим рівнем творчого мислення, емоційного сприйняття музичної дійсності та прагненням до самовдосконалення.

З урахуванням науково-педагогічних джерел визначено структурні компоненти творчої активності майбутнього вчителя музики: мотиваційний, світоглядний, змістово-операційний, емоційно-почуттєвий, рефлексивний. Так, складовими мотиваційного компоненту є система мотивів, що проявляється в усвідомленому спонуканні до музично-творчої діяльності. Світоглядний ? визначає позицію особистості в процесі музично-творчої діяльності та оцінці її результатів. Змістово-операційний компонент забезпечує реалізацію спонукань до музично-творчої діяльності. Емоційно-почуттєвий охоплює сферу емоційної реакції суб'єкта, яка базується на чуттєвому сприйманні музичної інформації. Доведено, що рефлексивний компонент виступає домінуючим і вирізняє творчу активність саме вчителя музики та особливості його духовно-творчої самореалізації: відхід від шаблонів і стереотипів; вироблення вимог до процесу і результатів діяльності; усвідомлення змісту професії; послідовне збагачення професійного досвіду та майстерності.

У другому розділі - “Особливості застосування комп'ютерних технологій у музиці” - представлено результати дослідження щодо реалізації інформаційних технологій в освіті загалом і в процесі підготовки майбутнього вчителя музики зокрема; розкрито зміст поняття “музично-комп'ютерні технології” та їх роль у музично-педагогічній підготовці, теоретично обґрунтовано модель формування творчої активності майбутнього вчителя музики засобами музично-комп'ютерних технологій.

На основі аналізу наукових праць зроблено висновки щодо провідної ролі інформаційних технологій в освіті, які визначаються принципово новими дидактичними завданнями і забезпечують зростання якості та ефективності освітянських послуг. Виокремлено основні напрями дослідження проблеми за їх тематичним спрямуванням: взаємодія людини і комп'ютера (Є.І. Машбиць, Л.О. Мільто, О.К. Тихомиров та ін.); аналіз комп'ютеризації навчання з точки зору психології (М.Б. Калашникова, Л.Г. Регуш); роль і місце інформаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності (Б.С. Гершунський, О.С. Падалка, О.К. Тихомиров Л.Ю. Кравченко, І.В. Марусева, О.Ю. Празднічних, О.В. Смірнов та ін.).

Опрацювання публікацій з проблем застосування комп'ютерних технологій в музиці російськими (А.П. Карнак, О.І. Марков, Н.Б. Маханек, О.В. Покровська, Р.Г. Рахімов, О.В. Харито); українськими (Н.Д. Бєлявіна, І.А. Гайденко, В.Ф. Глотов, Л.І. Столярчук, К.В. Фадєєва, О.А.Чайковська); білоруськими вченими (О.О. Сербул, А.О. Бороздін) дало змогу виявити два основні напрями: а) комп'ютерні технології у викладанні музичного мистецтва; б) комп'ютерні технології в музичній діяльності школярів.

Проаналізовано теоретичні положення щодо розробки моделі формування творчої активності майбутнього вчителя музики на основі реалізації принципів: гуманізації процесу освіти і виховання; інтеграції зовнішньої і внутрішньої мотивації студента, активізації його творчого інтересу; врахування стратегій виховання і навчання; суб'єктності досвіду майбутнього фахівця; індивідуалізації навчання; цілісності і структурності навчального процесу; інтерактивності взаємодії викладача і студентів у системі суб'єкт-суб'єктих відносин. Обґрунтовано необхідні педагогічні умови формування творчої активності майбутнього вчителя музики засобами музично-комп'ютерних технологій: створення навчального інноваційного середовища; розвиток суб'єктної позиції й особистісного змісту власної творчої діяльності студента; розвиток особливих інтелектуальних умінь; актуалізація саморозвивального сходження, самонавчання, самоосвіти; сформованість інформаційної культури; використання музичних комп'ютерних програм; відповідні методи (репродуктивні, конструктивні, креативні). Виділено взаємопов'язані причинно-наслідковими зв'язками етапи підготовки майбутнього вчителя музики (адаптаційний; мотиваційно-змістовий; етап самореалізації), які моделюються за трьома рівнями: 1 етап - домінування позиції викладача (адаптаційний); 2 етап - включення студентів у процес визначення проблеми (мотиваційно-змістовий); 3 етап - набуття студентами суб'єктної позиції, самостійне визначення змісту і способів розв'язання навчальних завдань (етап самореалізації).

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка моделі формування творчої активності студентів засобами музично-комп'ютерних технологій” - розкрито методику експериментальної роботи, наведено результати констатувального етапу експерименту та дослідно-експериментальної перевірки ефективності розробленої моделі використання музично-комп'ютерних технологій у процесі формування творчої активності майбутнього вчителя музики, представлено змістове, дидактично-методичне наповнення формувального етапу експерименту, наведено кількісні та якісні результати дослідження.

Відповідно до завдань педагогічного експерименту (виявлення рівнів сформованості основних структурних компонентів творчої активності; обізнаності студентів щодо можливостей використання музично-комп'ютерних технологій у професійній діяльності й стану готовності до музично-творчої діяльності студентів-музикантів засобами музично-комп'ютерних технологій; визначення можливостей музично-комп'ютерних технологій у розвитку творчої активності майбутніх учителів музики як ознаки їх професіоналізму) та критеріїв креативності (почуття новизни, критичність мислення, здатність до перетворення структури об'єкта діяльності, спрямованість на творчість) обґрунтовано інтегральні критерії та показники сформованості структурних компонентів творчої активності майбутнього вчителя музики. До таких віднесено спонукальний (мотиви, що стимулюють до активної участі у музично-педагогічній та музично-творчій діяльності засобами музично-комп'ютерних технологій; пробудження ініціативи; інтересу до нового; наявність мотивації до самоосвіти, саморозвитку в інформаційній сфері); інтегральний (цілісність художніх поглядів, обізнаність у сфері музичного мистецтва, музично-комп'ютерних технологій; ступінь сформованості професійної і творчої позиції; зрілість суджень, переконань); когнітивно-діяльнісний (рівень музично-педагогічних, музично-теоретичних знань, умінь, в тому числі й з МКТ, їх усвідомлення, системність, мобільність; творчий характер музичної діяльності; виправданість вибору інструментарію для здійснення музично-творчої діяльності засобами музично-комп'ютерних технологій; розвиненість здібностей); афективний (рівень сформованості емоційної реакції); аналітико-оцінний (рефлексивно-критичні судження про власну музично-творчу і педагогічну діяльність з використанням музично-комп'ютерних технологій; рівень самооцінки творчих досягнень).

На основі виділених критеріїв і показників визначено три рівні сформованості творчої активності студенів-музикантів: репродуктивно-наслідувальний, пошуково-евристичний, креативний.

Низький (репродуктивно-наслідувальний) характеризується недостатнім рівнем сформованості музично-педагогічних знань, формальним прийняттям культурних цінностей, репродуктивним характером засвоєння інформаційних знань, стереотипністю мислення, низьким пізнавальним інтересом, пасивністю в ситуаціях інформаційної взаємодії, нерозвиненістю рефлексивних аспектів мислення, зокрема гнучкості й адаптивності досвіду інформаційної діяльності, відсутністю мотивації досягнення; залишаються недостатньо сформованими способи засвоєння більшого обсягу знань та вмінь творчої самореалізації. Недостатньо виражений рівень власної творчої активності. Нижня межа такого рівня характеризується пасивністю, відсутністю інтелектуальної ініціативи.

Середній (пошуково-евристичний) визначається достатнім розвитком самостійності у судженнях, прийнятті творчого завдання, способами пошуку шляхів та варіантів його виконання; прагненням до вдосконалення музично-творчої діяльності; осмисленням набутих знань; активністю та ініціативністю у поведінці й діяльності; розвиненістю рефлексії (предметна, операціональна). Проте недостатньо сформованими залишаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках і виділяти в них головне, навички аналізу великих інформаційних масивів, переконання у необхідності оволодіння музично-комп'ютерними технологіями в процесі навчально-виховної роботи вчителя музики. творчий активність вчитель музика

Високий (креативний) рівень характеризується самостійністю та ініціативністю у формулюванні завдань, нових, нестандартних, оригінальних способах їх розв'язання; оптимальністю (скорочення кількості дій, операцій, витрат часу, сил); високою якістю знань, розвиненістю рефлексії, гнучкістю й адаптивністю в способах пошуку інформації, мотивацією досягнення у творчих видах навчальної та позанавчальної діяльності. Для таких студентів властива самоцінна форма буття особистості, яку визначають: діяльність із продукування нового; виявлення індивідуально-оригінальних характеристик особистості; збільшення обсягу знань щодо способів діяльності й особистісного досвіду творчої самореалізації; прагнення до творчості як способу самореалізації; пошук особистісного змісту як найважливішого прояву творчої активності й усвідомлення важливості для професії музично-комп'ютерних технологій.

На основі аналізу отриманих результатів установлено, що більшість студентів (81%) виявили середній та низький рівень сформованості творчої активності у сфері музично-творчої діяльності

У зв'язку з цим обґрунтовано доцільність побудови формувального етапу експерименту на основі проблемного навчання, а саме виконання студентами творчих задач з використанням музично-комп'ютерних технологій: об'єктно-зорієнтованих, ззовні зумовлених (мета - формування практичних навичок і досягнення запланованих результатів, самостійний пошук студентами способів розв'язання); суб'єктно-зорієнтованих, ззовні зумовлених (мета - досвід продуктивної групової діяльності, її керівництво індивідуально або разом з викладачем, виконання ролі експерта або консультанта); об'єктно-зорієнтованих, суб'єктивно зумовлених (мета - розвиток особистості у самостійному цілепокладанні, виробленні індивідуального стилю діяльності); суб'єктно-зорієнтованих, внутрішньо зумовлених (мета - спрямованість на самопізнання, аналіз власних мотивів і бажань, довільність і стійкість поведінки, усвідомлення і переоцінка цінностей); створення проблемних ситуацій: оцінювання і самооцінювання, переосмислення цінностей, пошуку змісту, ситуації “мозковий штурм”; конкурсів творчих робіт, імітаційних і ділових ігор; використання бінарних методів (репродуктивні: ознайомлювально-інформаційний та виконавчий; пояснювально-ілюстративний і репродуктивний; конструктивні: інструктивний та практичний, пояснювально-спонукальний і частково-пошуковий; креативні: спонукальний та пошуковий).

Для обґрунтування висновків стосовно ефективності експерименту проведено статистичну обробку отриманих даних за допомогою використання t-критерію Ст'юдента та порівняльного аналізу, що підтвердило позитивну динаміку формування готовності до творчої діяльності.

Про ефективність впливу запропонованої моделі свідчать результати дослідження (табл. 1). Динаміку змін, які відбулися впродовж експерименту, відображено у діаграмі (Рис. 1).

Таблиця 1. Рівні сформованості творчої активності студентів після завершення формувального етапу експерименту (у %)

Рис. 1. Порівняння КГ та ЕГ за результатами експериментального дослідження

Доведено, що процес формування творчої активності студентів-музикантів у контексті виокремлених педагогічних умов характеризувався позитивною динамікою, про що свідчать експериментальні дані: у контрольних групах низький рівень творчої активності становив 42,7 %, середній - 42,5 %, високий - 15,02 %. В експериментальних групах нами отримані такі показники: 31,1 % респондентів досягли низького рівня, 49,7 % - середнього, 20,7 % - високого.

Результати дослідження показали суттєві зміни в ієрархії мотивів музично-творчої діяльності після запровадження музично-комп'ютерних технологій. Домінуючими стали мотиви, пов'язані з потребою підвищення рівня спеціальних знань, прагненням до самовдосконалення в процесі опанування музично-комп'ютерними технологіями; упевненістю, що творча діяльність спеціаліста сприятиме розвитку естетичних смаків і здібностей вихованців. Зазначено, що студенти ЕГ практично подолали психологічний бар'єр щодо комп'ютерної техніки й оволоділи вміннями проектувати процес розв'язання професійних задач за допомогою комп'ютера, ставити мету та будувати систему засобів її досягнення.

В експериментальних групах студенти виявили: активну особистісну позицію щодо пошуку оптимізації навчання за допомогою музично-комп'ютерних технологій; набутий досвід усвідомлення змісту музично-творчої діяльності для особистісного розвитку в процесі залучення до новітніх досягнень інформаційної культури; осмислення творчості як способу самореалізації.

За результатами формувального етапу експерименту доведено підвищення якості знань з музичо-теоретичних дисциплін та інформатики. У студентів контрольних груп вона становила 63,4 %, студентів експериментальних груп - 85,5 %. Збільшився відсоток студентів, які на високому рівні оволоділи вміннями працювати з різними інструментальними засобами (класифікація музичних інструментів, орієнтація в цифрових та аналогових форматах запису музики, робота з програмами обробки звуку тощо). Вираженим стало прагнення студентів удосконалити досвід роботи в сфері музично-комп'ютерних технологій, підвищувати власний професіоналізм, розвивати творчі здібності.

В експериментальній групі зросла кількість студентів зі сформованим умінням оцінювати власні індивідуальні можливості та визначати способи їх розвитку; розширеним колом інтересів і полем творчої самореалізації з використанням музично-комп'ютерних технологій як інструмента самоорганізації, раціоналізації власної життєдіяльності, в тому числі й професійної.

Окрім кількісних показників, завершальний період формувального етапу експерименту позначився помітним зростанням ряду якісних показників: підвищився рівень усвідомлення майбутніми фахівцями значущості музично-творчої діяльності засобами музично-комп'ютерних технологій, спостерігається стійкий пізнавальний інтерес до музично-творчих форм роботи та прояви індивідуально-самостійного творення, підвищився рівень відповідальності, працездатності, а успішність самореалізації засобами музично-комп'ютерних технологій забезпечила професійну спрямованість майбутніх учителів на творчий розвиток особистості учня і подальше особистісне фахове зростання..

Таким чином, у процесі експериментальної роботи доведено, що запропонована модель формування творчої активності є ефективною і підтверджує гіпотезу дослідження.

Проведене теоретико-еспериментальне дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки:

1. На основі вивчення філософської, психолого-педагогічної та музично-методичної літератури сформульовано визначення поняття “творча активність учителя музики” як синтез інтелектуальних, емоційно-почуттєвих якостей особистості, що характеризуються ініціативністю, цілеспрямованістю, самостійністю, емоційністю, нестандартністю, новизною й оригінальністю мислення у процесі цілеспрямованої музично-творчої і професійної діяльності. Складність і багатогранність змістового аспекту у творчої активності зумовили багатокомпонентність її структури, яка поєднує в собі такі компоненти: мотиваційний, світоглядний, змістово-операційний, емоційно-почуттєвий і рефлексивний.

2. Доведено, що інформатизація системи освіти як одна з ланок загального процесу розвитку суспільства слугує підвищенню ефективності навчання завдяки розширенню обсягів інформації та вдосконаленню методів її застосування; проектуванню, навчанню та створенню інформаційного середовища для розвитку інтелектуальних і творчих сил особистості. Обґрунтовано, що музично-комп'ютерні технології - це галузь знань, яка характеризується динамічною природою розвитку і містить такі складові: інформатика, звукорежисура, педагогіка і музикознавство. Підтверджено, що використання музично-комп'ютерних технологій в освіті сприяє підвищенню рівня мотивації та вдосконаленню професійної підготовки студентів-музикантів, зростанню інтересу до комп'ютерних технологій. Отже, застосування музично-комп'ютерних технологій стимулює музично-творчу самореалізацію студентів на основі вільного самовираження в процесі музично-педагогічної діяльності.

3. Обгрунтовано теоретичні позиції щодо моделі формування творчої активності майбутнього вчителя музики, структурні компоненти якої охоплюють принципи, педагогічні умови, етапи і методи, які передбачають розвиток особистості майбутнього вчителя музики; організацію діяльності, що спрямована на саморозвиток та організацію цілісного процесу формування творчої активності особистості в структурі професійної підготовки.

Висновки, отримані в процесі діагностики рівня сформованості творчої активності студентів, підтвердили припущення про те, що важливим чинником у системі підготовки фахівця є мотивація, творча спрямованість інтересів, усвідомлення студентами необхідності особистого професійного зростання.

4. Виявлено, що ефективність педагогічного керування процесом формування творчої активності перебуває у прямій залежності від формулювання навчальних завдань, раціонального структурування змісту й засобів використання музично-комп'ютерних технологій з урахуванням настанов, мотивів, потреб, ціннісних орієнтацій, музично-творчого досвіду студентів в умовах творчих завдань, способів їх виконання й ситуації успіху; залучення учасників навчального процесу до активної музично-творчої діяльності шляхом забезпечення психологічного комфорту й освітнього педагогічного середовища з метою сприяння саморозкриттю, самовираженню, самоствердженню особистості студента у творчій праці; оптимального планування, організації контролю й корекції динаміки рівня виявлення творчої активності.

5. Розроблено та експериментально перевірено ефективність впровадження навчально-методичного комплексу: робочі програми, програми спецкурсу і лабораторних практикумів, що сприяють формуванню творчої активності майбутнього вчителя музики; начально-методичний посібник до спецкурсу “Сучасне аранжування на комп'ютері”, спрямований на вдосконалення змісту, форм і методів фахової підготовки майбутнього вчителя музики засобами МКТ.

Загальний хід експерименту засвідчив, що технологія виконання творчих завдань студентами в процесі музично-творчої діяльності має свою логіку, реалізація яких здійснюється в атмосфері педагогічної взаємодії, співробітництва і співтворчості. При виконанні творчих завдань була доведена правомірність щодо усвідомлення кожним студентом значущості навчальної інформації в збагаченні музично-творчого досвіду; розвитку музичного кругозору; відпрацьовування музично-творчих дій, умінь імпровізувати, творити, аналізувати власні й чужі досягнення у процесі створення музичних образів; надання свободи вибору музично-творчих завдань відповідно до можливостей, здібностей, ціннісних орієнтацій і установок студентів.

Виконане дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми та потребує подальшої розробки в напрямках модернізації професійної підготовки майбутнього вчителя музики з урахуванням умов упровадження технологій активного спiвробiтництва у віртуальному просторі; удосконалення форм, методів та методичних прийомів позааудиторної роботи, які стимулюють творчу активність майбутніх учителів в оволодінні музично-комп'ютерними технологіями, підготовці навчально-методичної літератури нового покоління тощо.

Основний зміст дисертації відображено у публікаціях

1. Луценко В. В. Сучасне аранжування на комп'ютері. Музичний редактор “SONAR” : Навчально-методичний посібник / В. В. Луценко - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2005. - 250 с.

2. Луценко В. В. Застосування комп'ютерних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя музики / В. В. Луценко // Вісник Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка. - Житомир, 2000. - № 6. - С. 191-193.

3. Луценко В. В. Аранжування на комп'ютері - як засіб розвитку творчої активності майбутнього вчителя музики / В. В. Луценко // Вісник Житомирського державного педагогічного університетуту імені Івана Франка. - Житомир, 2003. - № 13. - С. 76-78.

4. Луценко В. В. Рефлексивний компонент у структурі творчої активності майбутнього вчителя музики / В. В. Луценко // Вісник Житомирського державного університету. - Житомир, 2005 - № 21. - С. 197-200.

5. Луценко В. В. Задачний підхід як провідний засіб формування творчої активності майбутнього вчителя музики / В. В. Луценко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир, 2005. - № 24. - С. 181-183.

6. Луценко В. В. Формування творчої активності майбутнього вчителя музики (дидактичні умови) / В. В. Луценко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир, 2005. - № 25. - С. 142-145.

7. Луценко В. В. Критерії та рівні сформованості творчої активності майбутніх учителів музики / В. В. Луценко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир, 2006. - № 30. - С. 62-64.

8. Луценко В. В. Методика формування творчої активності майбутнього вчителя музики у процесі використання музично-комп'ютерних технологій / В. В. Луценко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. - Вінниця, 2008. - № 22. - С. 58-62.

9. Луценко В. В. Формування творчої складової діяльності студентів-музикантів в умовах комп'ютеризації освіти // Восьмі Каришинські читання : Всеукраїнська наук.-практ. конф. “Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах XXI століття”, 12-13 квітня 2001 р. : зб. наук. праць. - Полтава, 2001. - С. 128-130.

10. Луценко В. В. Використання комп'ютерної техніки з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя музики / В. В. Луценко // Зб. доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. “Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді”, 27-28 вересня 2002 р. - Кривий Ріг, 2002. - С. 41-44.

11. Луценко В. В. Психолого-педагогічні умови і принципи здійснення процесу розвитку творчої активності майбутнього вчителя музики / В. В. Луценко // Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків : матеріали міжнарод. наук.-практ. конф., Житомир, 19-20 квітня 2005 р. - Житомир, 2005. - С. 64-65.

Анотація

Луценко В.В. Формування творчої активності майбутніх учителів музики засобами комп'ютерних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спецiальнiстю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2009.

У дисертації подано нове практичне вирішення актуальної педагогічної проблеми формування творчої активності вчителів музики засобами комп'ютерних технологій.

На основі філософських, психолого-педагогічних, музикознавчих джерел, практичного досвіду обґрунтовано і сформульовано поняття “творча активність майбутнього вчителя музики”. Охарактеризовано шляхи застосування комп'ютерних технологій в освіті та у підготовці майбутнього вчителя музики, визначено та окреслено зміст поняття “музично-комп'ютерні технології”.

Теоретично обґрунтовано принципи, педагогічні умови, етапи, методи та розроблено модель формування творчої активності майбутнього вчителя музики, спрямовану на формування досвіду усвідомленої творчої діяльності засобами музично-комп'ютерних технологій.

Визначено критерії, показники та рівні сформованості творчої активності майбутнього вчителя музики, розроблено та впроваджено в практику поетапну методику формування творчої активності засобами музично-комп'ютерних технологій.

Здобуті результати дослідження доводять ефективність запропонованої моделі та її значущість для подальшого вдосконалення теорії і практики професійної освіти.

Ключовi слова: творча активність учителя музики, музично-комп'ютерні технології, музично-творча діяльність, творча самореалізація.

Аннотация

Луценко В.В. Формирование творческой активности будущих учителей музыки средствами компьютерных технологий. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2009.

В диссертации представлено новое практическое решение актуальной проблемы формирования творческой активности учителей музыки средствами компьютерных технологий.

В контексте акмеологического подхода раскрыта сущность и особенности творческой активности будущего учителя музыки, а именно - направленность на саморазвитие, самоактуализацию, самосовершенствование, достижение вершин профессионализма в сфере музыкально-педагогической деятельности.

На основе философских, психолого-педагогических, музыковедческих источников, практического опыта подготовки студентов-музыкантов обосновано и сформулировано понятие “творческая активность будущего учителя музыки”, усовершенствованы его содержание и структура. Разработана модель формирования творческой активности учителей музыки в процессе овладения музыкально-компьютерными технологиями, определены педагогические условия внедрения МКТ, которые активизируют процесс подготовки специалистов.

Проанализированы теоретические положения относительно разработки модели формирования творческой активности будущего учителя музыки на основе реализации принципов: гуманизации процесса образования и воспитания; интеграции внешней и внутренней мотивации студента, активизации его творческого интереса; использование стратегий воспитания и обучения; субъектности опыта будущего специалиста; индивидуализации обучения; целостности и структурности учебного процесса; интерактивности взаимодействия преподавателя и студентов в системе субъект-субъектных отношений. Обоснованы необходимые педагогические условия формирования творческой активности будущего учителя музыки средствами музыкально-компьютерных технологий: создание учебной инновационной среды; развитие субъектной позиции творческой деятельности студента; актуализация саморазвития, самообучения, самообразования, сформированность информационной культуры будущего учителя музыки; использование музыкальных компьютерных программ; соответствующие методы (репродуктивные, конструктивные, креативные). Выделены взаимосвязанные причинно-следственными связями этапы подготовки будущего учителя музыки (адаптивный; мотивационно-содержательный; этап самореализации), которые поэтапно моделируются: 1 этап - доминирование позиции преподавателя (адаптационный); 2 этап - включение студентов в процесс определения проблемы (мотивационно-содержательный); 3 этап - развитие у студентов субъектной позиции, выражающейся в самостоятельном определении содержания и способов решения учебных задач (этап самореализации).

Выделены критерии и показатели структурных компонентов творческой активности будущего учителя музыки: побудительный (мотивы, стимулирующие активное участие в музыкально-педагогической и музыкально-творческой деятельности средствами МКТ; проявления инициативы; интереса к новому; наличие мотивации к самообразованию, саморазвитию в информационной сфере); интегральный (целостность художественных взглядов, осведомленность в области музыкального искусства, МКТ; степень выраженности профессиональной и творческой позиции; зрелость суждений, убеждений); когнитивно-деятельностный (уровень музыкально-педагогических, музыкально-теоретических знаний, умений, их осознанность, системность, мобильность; творческий характер музыкальной деятельности; целесообразность выбора инструментария для осуществления музыкально-творческой деятельности средствами МКТ; уровень развития способностей); аффективный (уровень сформированности эмоциональной реакции); аналитико-оценочный (рефлексивно-критические суждения о музыкально-творческой и педагогической деятельности с использованием МКТ; уровень самооценки творческих достижений. Разработанная модель реализована на основе проблемного обучения и задачного подхода, создания проблемных ситуаций: оценки и самооценки, переосмысления ценностей, поиска смысла, ситуаций “мозговой штурм”; конкурсов творческих работ, иммитационных и деловых игр; использования бинарных методов.

Эффективность модели подтверждена аналитическими и статистическими данными результатов исследования, которые характеризуются качественными изменениями в личностной сфере, творческими достижениями студентов в музыкально-творческой деятельности и повышением подготовки специалистов в целом.

Ключевые слова: творческая активность учителя музыки, музыкально-компьютерные технологии, музыкально-творческая деятельность, творческая самореализация.

Summary

Lutsenko V.V. Forming Creative Activity of the Future Teachers of Music by the Means of Computer Technologies. - Manuscript.

Thesis for Candidate of Science Degree (Pedagogics) in speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr, 2009.

In the thesis the new practical solution of the topical pedagogic problem of music teachers' creative activity forming by means of music-computer technologies is given.

On the basis of philosophical, psychological-pedagogical, and musicological sources, practical experience the notion “future music teacher's creative activity” has been grounded and formulated. The ways of computer technologies implementation in education and in the future music teacher preparation are characterized. The notion of music-computer technologies have been defined and specified.

The principles, pedagogic conditions, stages, methods are grounded and the model of the future music teacher's creative activity formation directed on the formation of the conscious creative activity experience by means of music-computer technologies is worked out.

The criteria, data and levels of future music teacher's creative activity formation are defined; the step-by-step methodology of creative activity formation by means of music-computer technologies is worked out and implemented into practice.

The received research results prove the effectiveness of the suggested model and its importance for the further improvement of the theory and practice of the professional education.