Формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УНІВЕСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ”АПН УКРАЇНИ

ФОРМУВАННЯ ПОШУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ ЗІ СЛОВНИКОВО-ДОВІДНИКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

КРИВЕЦЬ Світлана Василівна

УДК 371.134(043.3)

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна,

завідувач кафедри педагогіки Київський

національний університет імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ХОМИЧ Лідія Олексіївна,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

АПН України, завідувач відділу виховних систем у педагогічній освіті;

кандидат педагогічних наук, професор

ЛЮРІНА Таніта Іванівна,

Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка, кафедра теорії та історії педагогіки

Захист відбудеться „19” березня 2009 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Університеті менеджменту освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема 52-А, корпус 3, актова зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету менеджменту освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема 52-Д.

Автореферат розісланий „17” лютого 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Зайченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства неперервного навчання вміння працювати з інформацією стає передумовою успіху в усіх галузях життєдіяльності людини. У Законі України „Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” одним з головних державних пріоритетів визначено прагнення побудувати відкрите для всіх та орієнтоване на інтереси людей інформаційне суспільство, функціонування якого забезпечується компетентними фахівцями. В умовах інтенсивного поширення інформаційного простору домінуючим напрямком професійної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ є формування в студентів інформаційної компетентності, що включає вміння знаходити, обробляти й застосовувати інформацію для забезпечення неперервного освітнього розвитку особистості.

Проблеми діяльності вищої школи в аспекті підготовки педагогічних кадрів нового інформаційного суспільства на засадах компетентнісно-орієнтованого підходу розглядаються в працях В.Г. Кременя, І.Д. Беха, С.У. Гончаренка, М.Б. Євтуха, О.Я. Савченко, О.В. Сухомлинської, Н.І. Селівестрової, Л.В. Кондрашової, В.І. Лозової, О.С. Падалки, А.О. Реана, М.Д. Ярмаченка та ін.

Питання з розробки та впровадження інноваційних педагогічних технологій у неперервну педагогічну освіту висвітлені в роботах А.М. Алексюк, Л.П. Добровольської, О.А. Дубасенюк, П.М. Воловик, О.І. Кульчицької, Л.М. Мітіної, В.А. Моляко, А.І. Павленко, В.Г. Панок, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєвої, Л.Є. Сігаєвої, Т.С. Яценко та ін.

Особливостям формування інформаційної компетентності майбутніх учителів, роботі з інформаційними джерелами та їх класифікації присвячені дослідження Г.О. Головченка, Ю.М. Кулюткіна, Г.С. Сухобської, І.М. Старикова, В.Ю. Тополевського, С.В. Шефеля та ін.

Сучасні підходи до розробки методології педагогічної майстерності та сучасних технологій підготовки майбутніх учителів охарактеризовані в наукових роботах, посібниках, методичних рекомендаціях, наукових статтях І.А. Зязюна, М.П. Лещенко, О.С. Падалки, Н.П. Пихтіної, М.М. Солдатенка, Л.О. Хомич.

У сучасних умовах особливого значення набуває вивчення стану проблеми формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів, проте недостатня кількість досліджень присвячена формуванню пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою у професійній діяльності. Водночас, проведені здобувачем дослідження свідчать про недостатній рівень сформованості в студентів умінь користуватися паперовими та електронними україномовними й іншомовними носіями.

Актуальність обраного нами напряму роботи викликана низкою факторів:

· появою новітніх інформаційних технологій, які дозволяють оволодіти прогресивними способами пошуку інформації;

· потребою розвитку в майбутніх учителів умінь пошуку, збереження, обробки та передачі інформації з паперових, електронних, україномовних та іншомовних носіїв;

· нагальною потребою у спеціальних дослідженнях з даної проблеми.

Суперечність, що лежить між об'єктивною потребою формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів та традиційними підходами до професійної підготовки у вищих навчальних закладах, а також недостатньою теоретичною розробкою вищезазначеної проблеми визначають актуальність обраної теми дисертаційного дослідження: „Формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою”.

Зв'язок роботи з науковими планами й темами. Дисертаційне дослідження здійснено в руслі науково-дослідної роботи колективів кафедри педагогічної майстерності „Удосконалення професійної підготовки сучасного вчителя” та кафедри іноземних мов „Використання міжпредметних зв'язків при вивченні іноземних мов” Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя протокол № 8 від 21 лютого 2006 року та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні від 26 вересня 2006 року, протокол № 7.

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці розробленої моделі формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

Гіпотеза дослідження: формування пошуково-інформаційної компетентності буде ефективним за умов:

наявності в студентів інформаційної грамотності;

реалізації вмотивованого особистісно-професійного ставлення майбутніх учителів до інформаційних джерел;

сформованості вмінь застосовувати інформаційні джерела для реалізації професійних цілей.

Визначені мета та гіпотеза дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в практиці професійної підготовки майбутніх учителів;

2. Охарактеризувати педагогічні умови формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою;

3. Визначити критерії й рівні сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою;

4. Обґрунтувати й експериментально перевірити авторську модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою;

5. Розробити методичні рекомендації щодо формування в майбутніх учителів пошуково-інформаційної компетентності.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх учителів.

Предметом дослідження є зміст, форми й методи формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

Методологічну основу дослідження становлять основні положення епістемології, теорії наукового пізнання, загальнотеоретичні принципи пізнавальної діяльності, науковості, цілепокладання, детермінізму, що забезпечують об'єктивність у вивченні предметів і явищ існуючої дійсності.

Системний, діяльнісний, компетентнісний, особистісно-розвивальний підходи було покладено в основу формування пошуково-інформаційних умінь майбутніх учителів.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вчених, у яких висвітлено сутність сучасної теорії цілісного процесу навчання як активної взаємодії педагога та учнів (В.П. Беспалько, В.М. Гриньова, В.Ф. Паламарчук), удосконалення професійної підготовки педагога (А.М. Алексюк, С.І. Архангельський, В.І. Бондар, О.Г. Мороз), інформатизація освіти та підготовка педагога до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання (В.П. Андрущенко, Б.С. Гершунський, М.І. Жалдак, А.П. Ершов, Ю.І. Машбіц, Н.В. Морзе, М.І. Шкіль).

Методи дослідження: у процесі вирішення поставлених завдань використовувалися:

методи теоретичного дослідження - аналіз філософської й психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; систематизація, класифікація, зіставлення й узагальнення науково-методичної інформації;

методи емпіричного дослідження - спостереження - з метою цілеспрямованого і систематичного вивчення особливостей процесу підготовки студентів до пошукової діяльності і їх специфічних змін; бесіда - для більш глибокого пізнання особистості студентів, виявлення рівня знань, інтересів, мотивів; опитування - як метод використовували у вигляді анкетування (письмового опитування), тестування - для виявлення рівня сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою; вивчення результатів діяльності - для виявлення сформованості пошуково-інформаційної компетентності, інтересів тощо на основі аналізу діяльності студентів;

педагогічний експеримент - комплексне дослідження рівнів сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів на етапі констатувального експерименту, а також реалізація авторської моделі на етапі формувального експерименту.

статистичні методи дослідження - становили базовий інструментарій обробки даних.

Організація експериментального дослідження здійснювалася в рамках діяльності Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. У дослідженні брали участь 278 студентів, викладачів та бібліотекарів вказаного вузу.

Дослідження проводилось у три етапи впродовж 2003-2008 років.

Перший етап (2003-2004 рр.) - аналіз та теоретичне осмислення проблеми, дослідження науково-методичної літератури та діяльності вищих закладів освіти щодо формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

Було визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет, мету, сформульовано робочу гіпотезу дослідження, конкретизовано його завдання, розроблено методику констатувального експерименту.

Другий етап (2004-2006 рр.) - розробка критеріїв і показників сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів до використання словниково-довідникової літератури в навчально-виховному процесі, проведення констатувального експерименту, аналіз рівнів готовності майбутніх учителів до означеної діяльності, визначення принципів добору й структурування матеріалів, розробка моделі формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів до використання словниково-довідникової літератури в навчально-виховному процесі, організація й проведення формуючої дослідно-експериментальної роботи, апробація авторського курсу.

Третій етап (2006-2008 рр.) - завершення педагогічного експерименту, узагальнення результатів експерименту, формування загальних положень й висновків, упровадження їх у практику, оформлення результатів дослідження і впровадження спеціального курсу „Педагогічні технології використання сучасної словниково-довідникової літератури у процесі підготовки майбутніх учителів”.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано і розроблено педагогічну модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою; визначено критерії сформованості зазначеної компетентності; удосконалено змістовий компонент професійної підготовки майбутніх учителів і доповнено його вивченням спецкурсу „Педагогічні технології використання сучасної словниково-довідникової літератури у процесі підготовки майбутніх учителів”; подальшого розвитку набули педагогічні технології використання словниково-довідникової літератури в навчально-виховному процесі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дослідження доцільно застосовувати при розробці навчально-методичних посібників і методичних рекомендацій професійно-педагогічної проблематики. Матеріали наукового дослідження можуть бути застосовані дослідниками різних галузей педагогічних знань - педагогіки вищої школи й методики викладання, професійної педагогіки. Розроблено й апробовано в ході експерименту спецкурс „Педагогічні технології використання сучасної словниково-довідникової літератури у процесі підготовки майбутніх учителів”, методичні рекомендації, які можуть бути використані при викладанні на немовних факультетах дисциплін фахового спрямування та іноземних мов.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження в формі доповідей та повідомлень оприлюднені на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Інновації у вищій освіті” (Ніжинський державний університет, 2004 р., 2005 р., 2007 р.); „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінницький державний педагогічний університет, 2006 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих науковців „Наука, освіта, суспільство очима молодих” (м. Рівне, 2007 р.); на звітних наукових конференціях за 2004 р., 2006 р., 2007 р. (Ніжинський державний університет); на конференції молодих науковців 2006 р. (Ніжинський державний університет); на українсько-шведському семінарі „Проблеми неформальної освіти дорослих: шведський досвід” 2006 р. (Київський національний університет); на польсько-українському семінарі „Реалії Болонського процесу: польсько-український досвід” 2006 р. (Київський національний університет).

Основні положення дослідження впроваджено в навчально-виховний процес фізико-математичного та природничо-географічного факультетів Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка №04/842 від 12.06.07), Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (довідка № 3207/01-37/32 від 14.06.2007), Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка (довідка № 04-11/751 від 28.09.2007), Ізмаїльського державного гуманітарного університету (довідка № 1-7/682 від 21.09.2007), Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка (довідка № 21, протокол № 6 від 10.12.2008р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 одноосібних статей у фахових журналах і збірниках наукових праць, з-поміж них 4 - у матеріалах і тезах конференцій та 1 методична розробка.

Структура дисертаційного дослідження. Структура роботи визначається метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок, з яких основного тексту - 174 сторінок. Робота містить 13 таблиць, 8 рисунків, 6 схем та 17 додатків. Перелік використаних джерел охоплює 285 найменувань, з них 16 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, охарактеризовано етапи експериментальної роботи, доведено вірогідність здобутих результатів, наведено дані про їхню апробацію та впровадження.

У першому розділі - „Теоретичні основи формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів” - здійснено педагогічний аналіз інформаційно-пошукової діяльності майбутніх учителів, охарактеризовано зміст і структуру поняття «пошуково-інформаційна компетентність майбутніх учителів», визначено критерії та рівні сформованості пошуково-інформаційної компетентності.

У дисертації проаналізовано сучасний момент життя українського соціуму, що характеризується вступом в епоху суспільства знань, яке є продуктом раціонально організованої науки й відіграє визначальну роль в освіті сучасної людини. Вища освіта України, перебуваючи під впливом суспільних трансформацій і перетворень, має ефективно розвиватись у контексті створення оптимальних умов для розвитку наукового мислення майбутніх фахівців, що є цінним і потрібним інструментом не тільки для професійної діяльності, але й повсякденного життя. Для забезпечення розвитку наукового стилю мислення потрібно для кожного студента визначити особливі градації корисності, позиційності та інструментальної апробованості набутих знань, що мають стати знаннями, готовими до повсякденного використання.

У розділі підкреслено, що всупереч педагогічній традиції сучасні науковці (С.У. Гончаренко, О. Войскунський, А.О. Карпов, М.П. Лещенко, Ю.І. Мальований, М.М. Солдатенко) визначають дійсно важливим шлях пошуку наукової істини, а не суму знань, що їх отримають студенти. Реалізація концепції науково-інноваційної технологізації змісту вищої освіти передбачає моделювання наукового пошуку в ході пізнавальної діяльності, наголошує на важливості застосування студентами прийомів отримання знань, на необхідності створення атмосфери духовного розвитку особистості в ході навчально-пізнавальної діяльності. Набуті студентами метазнання (знання про особливості пізнавально-дослідницьких процесів) створюють сприятливі умови для гармонійного життя й самореалізації в суспільстві знань, що вимагає повсюдного застосування інформаційно-комп'ютерних технологій.

Важливим аспектом наукового структурування змісту вищої освіти є ідентифікація поняття знання, а також вивчення особливостей пізнавальних процесів. На сучасному етапі не існує чіткого розмежування понять “інформація” й “знання”. Для їх тлумачення використаємо підхід російського науковця О.І. Ракітова, на думку якого, будь-яке інформаційне повідомлення можна розбити на короткі повідомлення - елементарні одиниці інформації. Для розгляду повідомлення як форми знань необхідно, щоб на його основі студент міг здійснювати певні дії. Таким чином, можливість здійснювати доцільну діяльність на основі отриманої інформації є вирішальним критерієм, що дозволяє віднести його до класу знань, а пошуково-інформаційні уміння визначити як особливо важливі для майбутнього вчителя.

Дослідження сучасного стану застосування інформаційно-пошукових технологій у професійній підготовці майбутніх учителів показало, що в більшості студентів виникають різного роду труднощі в процесі пошуку необхідної інформації, про що свідчать: недопустимо великі проміжки часу для знаходження інформації, необізнаність з можливими до застосування в конкретній ситуації інформаційними джерелами, невміння застосовувати отриману інформацію для практичних потреб.

У ході спостереження з'ясовано, що переважна частина викладачів підтримує необхідність забезпечення пошуково-інформаційної діяльності студентів у ході професійної підготовки; водночас майбутнім учителям не вистачає спеціальних теоретичних, методичних, практичних навичок щодо використання словниково-довідникової літератури в навчально-виховному процесі; у більшості випадків майбутні вчителі використовують словниково-довідникову літературу не на заняттях, а під час написання курсових робіт, рефератів, доповідей, дипломних робіт, при читанні іншомовних текстів тощо, але майже зовсім не включають словниково-довідникову літературу в навчальний процес; більшість майбутніх учителів недостатньо ознайомлена із сучасною словниково-довідниковою літературою як класичною друкованою, так і на електронних носіях.

Враховуючи те, що словниково-довідникова література є додатковим компонентом у навчанні, уміння працювати з нею у дисертації розглядається як комплексне, яке включає такі складові: уміння працювати зі словниковою статтею, уміння працювати з позатекстовими компонентами, уміння користуватися апаратом орієнтування. З'ясовано, що успішність інформаційно-пошукової діяльності майбутніх фахівців різного профілю значною мірою залежить від загально-дидактичних умінь користуватися словниково-довідниковою літературою.

Нами виділено чотири етапи навчання роботи зі словниково-довідниковою літературою: ознайомлювальний - на початковій стадії вивчення іноземних мов; підготовчий - навчання вмінь користуватися словником, що є в підручнику; основний - уміння користуватися загальним словником; результативний - власне перевірка того, як студенти молодших курсів навчилися користуватися словником.

У розділі здійснено аналіз понять: джерело, інформація, словник, енциклопедія, довідник, інформація, інформаційна культура, інформаційна система, інформаційно-пошукова система, інформаційна технологія, інформаційний продукт, компетентність та компетенція. У процесі наукового пошуку було сформульовано поняття пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів, яке трактується в дослідженні як здатність майбутніх учителів здійснювати пошуково-інформаційну діяльність з використанням новітніх прогресивних технологій на професійному рівні на основі опанування практичних навичок роботи зі словниково-довідниковою літературою, аналізу отриманої інформації та її використання.

Основним підходом щодо формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів є особистісно-діяльнісний підхід.

У дисертації пошуково-інформаційна компетентність майбутніх учителів трактується як інтегрована особистісна характеристика, що має взаємозв'язані складові, наявність яких утворює відповідний рівень пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів для пошукової діяльності. Аналіз проблеми дозволив виокремити такі основні компоненти пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів: мотиваційний, когнітивний, операційний. Важливо підкреслити взаємозв'язок усіх компонентів пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів, що зумовлений єдністю здібностей студентів до пошукової діяльності.

На основі теоретичного аналізу проблеми дослідження й результатів констатувального експерименту, в дисертації було визначено критерії сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителі, їх складові та рівні сформованості: перший критерій - інформаційної грамотності, другий критерій - особистісно-професійного ставлення майбутнього учителя до інформаційної продукції (словниково-довідникової літератури), третій критерій - здатності використання інформаційних джерел для професійних цілей майбутніми учителями.

Було подано характеристику кожного рівня сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у цілому.

Високий рівень (39-45 балів) - студент виявляє особливі пошукові здібності, самостійно працює без додаткового контролю та допомоги викладача, вміє самостійно добувати та обробляти різноманітну інформацію за короткий час. Використовує набуті вміння в нестандартних ситуаціях.

Середній рівень (30-38 балів) - студент уміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно знаходить та застосовує її на практиці, але витрачає більше часу на її пошук та обробку.

Достатній рівень (18-29 балів) - студент володіє вміннями пошуку та обробки інформації, але тільки під керівництвом, здатний за допомогою викладача відтворювати значну кількість знайденої інформації.

Початковий рівень (9-17 балів) - студент знає, де і як можна знайти необхідну інформацію, але не володіє необхідними навичками її пошуку та обробки. Без керівництва викладача він починає губитися, витрачає на пошуки необхідної інформації досить багато часу.

Нульовий рівень (0-8 балів) - студент володіє пошуково-інформаційними навичками на елементарному рівні, довго затримується над пошуком та розумінням різних понять, слів та інформації у цілому. Повертається до вже прочитаного, щоразу витрачаючи на це дорогоцінний час.

Рівень, що відповідає вимогам чинної програми (13%) - високий, середній, достатній та рівень, що не відповідає вимогам (87 %) - початковий, нульовий.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження, хід і результати констатувального експерименту довели необхідність і доцільність розробки авторської моделі формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

У другому розділі -- "Моделювання та експериментальна перевірка ефективності формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів” обґрунтовано педагогічну модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою та проаналізовано зміст розробленого методичного забезпечення формувального експерименту, визначено етапи експериментального дослідження, узагальнено на основі розробленої методики результати констатувального експерименту та перевірено ефективність апробованої моделі формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

Ми проаналізували експериментальні моделі Ю.М. Кулюткіна та Г.С. Сухобської, модель підготовки вчителів В.І. Мірошниченка, модель формування творчої особистості гімназиста в пошуково-дослідницькій діяльності О.П. Павленко та інші моделі таких дослідників як І.В. Герасимчука, Т.Є. Гура, Т.П. Гусєва, Є.В. Кулика та дійшли висновку, що вони розкривають сутність тієї чи іншої сторони навчально-виховного процесу, чим покращують розуміння даного явища.

Авторська модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою є образним і логічним утворенням, реалізація якого сприятиме удосконаленню процесу формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

Модель складається з взаємопов'язаних методологічного, діяльнісно-змістового та результативного блоків. У методологічному блоці визначено мету, завдання та принципи моделі, які є підґрунтям для формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів до пошукової діяльності. Особлива увага в змістовому компоненті сконцентрована на формуванні пошуково-інформаційних умінь у ході викладання іноземної мови, ділової української мови та професійно спрямованих дисциплін. Заняття з філологічних дисциплін створюють перспективи для успішного застосування набутих умінь при засвоєнні професійно спрямованих дисциплін. Одним з варіантів, що поєднує гуманітарну й професійну складові формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів є розроблений авторський спецкурс ”Педагогічні технології використання сучасної словниково-довідникової літератури у процесі підготовки майбутніх учителів”.

Діяльнісно-змістовий блок передбачає врахування не тільки кількісного накопичення інформації та специфіку роботи з нею, а й рівень сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів на кожному етапі. Процес формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів здійснюється в трьох напрямах: особистісному (формування особистісних якостей майбутніх фахівців); теоретичному (забезпечення необхідними для майбутньої професійної та пошукової діяльності знаннями); практичному (формування фахових пошукових умінь). Зміст моделі передбачає підготовку майбутніх фахівців до пошукової діяльності в аудиторний час (у процесі вивчення навчальних профільних дисциплін, у тому числі спецкурсів) та позааудиторний час (самостійна робота студентів). Структура й критерії сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів (Рис. 1).



Рис. 1 Структура й критерії сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів

Особистісний розвиток студентів, навички навчально-пізнавальної та науково-дослідної діяльності в моделі формування пошуково-інформаційної компетентності передбачено формувати впродовж трьох етапів. Перший етап - навчання - спрямований, перш за все, на оволодіння системою теоретичних знань з фахових дисциплін та усвідомлення необхідності формування у студентів (майбутніх учителів) пізнавальної потреби, стійкого, активного інтересу до словниково-довідникової літератури. На цьому етапі варто формувати певні аналітичні уміння, необхідні для пошукової діяльності. Другий етап - навчання - передбачав формування знань про особливості будови інформаційних джерел та організації роботи з ними. На цьому етапі студенти частково включалися в процес дослідницької діяльності, яка носила характер навчальної та здійснювалася під безпосереднім керівництвом викладачів. Третій етап передбачав перевірку навичок роботи зі словниково-довідниковою літературою та виявлення рівня сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

На цьому етапі було експериментально перевірено спеціальний курс „Педагогічні технології використання сучасної словниково-довідникової літератури у процесі підготовки майбутніх учителів”, що є додатковим курсом до фахових дисциплін і має за мету підготувати майбутніх фахівців до пошукової діяльності в теоретичному, практичному та особистісному напрямах.

Результати зрізів до та після формувального експерименту наводимо нижче на рисунку 2.

Рис. 2. Порівняння результатів дослідження до та після формувального експерименту (%)

Поточний, проміжний та підсумковий види контролю здійснювали на основі кредитно-модульної системи оцінювання навчальної діяльності студентів. Загалом зміст курсу був орієнтований на досягнення оптимальної результативності пошукової діяльності студентів, враховував міжпредметні зв'язки. У процесі викладання курсу особлива увага зверталась на розвиток творчого мислення студентів й оптимізацію взаємозв'язку лекційних, семінарських, лабораторних занять та самостійної роботи.

Результати, одержані під час роботи експериментальних груп з розробленою підсистемою вправ, свідчать про ефективність запропонованої нами модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів: коефіцієнт пошуку після експериментального навчання зріс на 0,32 в ЕГ 1, на 0,27 в ЕГ 2, на 0,25 в ЕГ 3, на 0,3 в ЕГ4 (Табл. 1).

Для підрахування коефіцієнта пошукових умінь майбутніх учителів, ми використали формулу В.П. Безпалька. K = Q / N, де Q - кількість вірно виконаних завдань, а N - загальна кількість завдань. Виконане завдання є задовільним, якщо K >= 0,7.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця результатів зрізів до формувального експерименту; після формувального експерименту

Група	Коефіцієнт навченості	Приріст
	До формувального експерименту	Після формувального експерименту
ЕГ 1	0,4	0,72	0,32
ЕГ 2	0,2	0,47	0,27
ЕГ 3	0,1	0,35	0,25
ЕГ 4	0,1	0,4	0,3

Після підрахування балів до формувального експерименту результати підтвердили, що високим рівнем пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів володіє лише 3,25 % респондентів, середній рівень також становить всього 3,25 %, достатньому рівню відповідає 6,5 %, початковому рівню - 50 %, а нульовий рівень отримали - 37 % респондентів. Отже, рівень, який відповідає програмним вимогам і є прийнятним для сучасного суспільства, становить лише 13 % (високий, середній та достатній).

Після експериментального навчання в групі ЕГ 1 нульового рівня пошуку інформації не має жоден студент, початкового - 19,5 %, достатнього - 25,5 %, середнього - 40 % респондентів, високого - 14 % студентів. У студентів ЕГ 2 також відбулися суттєві зміни: нульовий рівень пошуку відсутній, початковий - 21% студентів, достатній - 26,5 %, середній - 43,5 %, високий - 9 % студентів. У ЕГ 3 нульового рівня сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів не має жоден студент, початкового набули 14 % респондентів, достатнього - 58 %, середнього - 18 %, високого - 10 % майбутніх учителів. У студентів ЕГ 4 також відбулися суттєві зміни: нульового рівня сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів не має жоден студент, початкового - 13 % студентів, достатнього - 53,6 %, середнього - 26,8%, високого - 6,6 % студентів.

Після формувального експерименту зріз виявив, що високого рівня сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів в цілому досягли 10% студентів, середнього - 13 %, достатнього - 22,5%, на початковому залишилося 37 % респондентів, на нульовому - 16,5%. Загальна цифра становить: 45,5% - рівень, що відповідає вимогам, та 53,5% респондентів ще потребують відповідних напрацювань.

Матеріали експериментального навчання складалися на основі розробленої підсистеми комп'ютерних вправ з використанням оболонки інструментальної програми „Hot Potatoes 6” та вправ у текстовому редакторі.

Критеріями оцінки були рівні сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів відповідно до шкали оцінювання.

Практичні результати проведеного дослідження дали можливість сформувати педагогічні рекомендації щодо формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

Аналіз кількісних та якісних показників, отриманих у ході експериментального дослідження, виявив загальну тенденцію ефективності впливу запропонованої методики на результативність формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

ВИСНОВКИ

пошуковий інформаційний компетентність довідниковий

У дисертаційному дослідженні наведено нове вирішення наукового завдання - обґрунтування та експериментальної перевірки ефективності моделі формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою. Результати довели слушність висунутих припущень, підтвердили гіпотезу дослідження. Реалізовані мета та завдання дають підстави сформулювати висновки й запропонувати рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Аналіз нормативних актів, науково-педагогічної літератури з теми дослідження засвідчив, що проблема формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів на сьогодні не розроблена. Використання різного роду інформаційних джерел спрямовувалося на розвиток комунікативної компетентності, не поширюючись на рівень пошуково-інформаційної компетентності. Більшість навчально-методичної літератури розраховано на учнів, а не на студентів, майже не враховується специфіка професійної підготовки студентів негуманітарних факультетів. Водночас, концепція науково-інноваційної технологізації змісту освіти спрямована на забезпечення наукового підходу до професійної підготовки майбутніх учителів. Особливо важливими вважаються знання, що несуть алгоритми про пошук професійно необхідної інформації. Результати констатувального експерименту засвідчили, що переважна більшість (87 %) респондентів мають незадовільний рівень сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

Проаналізовано зміст понять: „компетенція”, „компетентність”, з'ясовано їх структуру та подано визначення поняття „інформаційна компетентність”. Було сформульовано поняття „пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів”, що трактується в дослідженні, як здатність майбутніх учителів здійснювати пошуково-інформаційну діяльність з використанням новітніх прогресивних технологій на професійному рівні через опанування практичних навичок роботи зі словниково-довідниковою літературою, аналізу отриманої інформації та її використання.

2. У дослідженні встановлено, що важливою педагогічною умовою сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів є наявність у студентів загальнодидактичних умінь користуватися словниково-довідниковою літературою. Визначено особливості інформаційних джерел (україномовних й іншомовних), вказано їх функції у навчально-виховному процесі (інформативна, освітня, професійно-орієнтувальна, регулятивна, об'єднувальна, релаксаційна), форми та методи застосування в навчальному процесі словниково-довідникової літератури на немовних факультетах з метою формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

Доведено доцільність застосування інформаційних іншомовних джерел з метою формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів, оскільки їх систематичне використання створює оптимальні умови професійної готовності студентів: підвищує рівень знань (загальну ерудицію в різноманітних галузях політики, економіки, культури, міжособистісних відносин, цінностей, технологій, медицини тощо), що безпосередньо впливатиме на конкурентоспроможність студента-випускника на ринку праці; розвиває вміння аналізувати, критикувати, прогнозувати соціальні події, спілкуватися, розуміти, поважати та оцінювати різні повідомлення; дає можливість удосконалювати психічні процеси (пам'ять, увагу, уяву, мислення, відчуття та сприймання) та особливості (ставлення, цінності, погляди); допомагає вивчати мову в сучасному варіанті її вживання, що дає змогу розширити коло спілкування з можливими партнерами, відкриває доступ до альтернативних джерел інформації; формує пошуково-інформаційну компетентність майбутніх учителів, знайомлячи із особливостями інформаційного пошуку в сучасних іншомовних джерелах; виробляє звичку самостійного пошуку та опрацювання словникових статей та збільшує частоту звернень майбутніх учителів до словниково-довідникової літератури; підвищує мотивацію студентів до навчання, зацікавленість майбутньою професійною діяльністю.

3. Сформульовано критерії сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів в умовах сучасного навчально-виховного процесу. Перший критерій - інформаційної грамотності, визначається ознаками: знання про інформаційні джерела; знання про специфіку впливу словниково-довідникової літератури на розвиток особистості; уміння знаходити інформацію з будь-яких інформаційних джерел.

Другий критерій - особистісно-професійного ставлення майбутнього учителя до інформаційної продукції (словниково-довідникова література) має такі ознаки: знання про те, що пошук інформації є продуктом творчої діяльності особистості; знання про науково-педагогічний потенціал словниково-довідникової літератури; уміння оптимально вибирати особистісно значущу інформацію.

Третій критерій - здатності використання інформаційних джерел для професійних цілей майбутніх учителів характеризується такими ознаками: уміння правильно визначати інформаційні джерела у відповідності з професійною галуззю; уміння застосовувати інформаційні джерела для запобігання професійного вигорання; уміння використовувати знайдену інформацію для подальшого професійного росту.

Ступінь вираженості компонентів та їх цілісність стала показником певного (нульового, початкового, достатнього, середнього, високого) рівня сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

4. У дослідженні розроблено та експериментально перевірено модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів, що ґрунтується на концепції науково-інноваційної технологізації змісту вищої освіти й складається з взаємопов'язаних компонентів: цільовий, що спрямований на формування пошуково-інформаційних умінь; змістовий, що визначає дисципліни, викладання яких забезпечує формування умінь працювати з різними, у тому числі іншомовними, джерелами; операційний, що характеризує технології алгоритмізації пошуку інформації в словниково-довідниковій літературі та інформаційно-комплексні пошукові технології, а також форми роботи зі студентами. У дослідженні підкреслено, що моделювання пізнавальних процесів включає аналіз лінгвістичних зразків, на основі якого формуються пізнавальні стратегії, що забезпечують пошук, передачу й обробку інформації. Важливим кроком на шляху побудови україномовних інтелектуальних лінгвістичних систем є створення достатньо повного набору комп'ютерних україномовних словників.

Застосування даної моделі, як доведено ходом та результатами формувального експерименту, забезпечує необхідний рівень сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів. Після експериментального навчання середні показники рівнів сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів відповідно до сформульованих критеріїв становлять: критерій інформаційної грамотності - 11,5 (середній); критерій особистісного ставлення майбутніх учителів до інформаційної продукції - 9,5 (середній); критерій здатності використання інформаційних джерел для професійних цілей - 8,8 (достатній).

Результати анкетування, опитування студентів, викладачів та бібліотекарів, проведення контрольних зрізів під час формувального експерименту виявили потенційну спроможність, необхідність та ефективність залучення інформаційних джерел для формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів.

5. Розроблено методичні рекомендації відповідно авторської моделі, які доцільно застосовувати при викладанні як іноземної мови, так і фахових дисциплін.

Концептуальною ідеєю рекомендацій є доцільність навчити студентів під час роботи з інформаційними джерелами, що поділені автором на класичні (друковані) та на електронних носіях, реалізувати алгоритм пошуку необхідної інформації: ключове слово - фраза - текст (повідомлення). Подано систему розроблених автором вправ, що містить дотекстові, текстові та післятекстові завдання і відповідає діагностико-підготовчому, змістовно-процесуальному та контрольно-коригувальному етапам організації навчально-пізнавальної роботи студентів.

Науково обґрунтовані результати дослідження дозволили висловити рекомендації: кафедрам іноземних мов щодо впровадження сучасних інформаційних джерел у зміст навчального процесу та самопідготовку студентів; посилення співробітництва викладачів фахових кафедр та іноземних мов з метою забезпечення міждисциплінарних зв'язків у навчанні іноземної мови за професійним спрямуванням.

Проведене дослідження не претендує на всебічне розв'язання проблеми формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи з інформаційними джерелами. Перспективними є розробки: оптимальних умов поєднання використання словниково-довідникової літератури з інтерактивними формами й методами навчання в процесі професійної підготовки студентів; проблем пошуку, сприймання, аналізу та передачі інформації тощо.

Основні результати дослідження викладено у таких публікаціях автора

1. Кривець С.В. Стан використання енциклопедично-довідникової літератури у системі неперервної професійної освіти / С.В. Кривець // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: Психолого-педагогічні науки . - 2004. - №4. - С. 47-51.

2. Кривець С.В. Пошук інформації як джерело формування інформаційної культури майбутнього вчителя / С.В. Кривець // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту імені Миколи Гоголя. Псих.-пед. науки. - 2005. - № 4. - С. 131-134.

3. Кривець С.В. Використання сучасних медіатехнологій у професійній діяльності майбутніх учителів / С.В. Кривець // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. - Вип. 1. - Київ: Видавн. П/П „ЕКМО”, 2006. - С. 104-113.

4. Кривець С.В. Сучасні підходи до формування професійної пошукової компетентності майбутніх учителів / С.В. Кривець // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту імені Миколи Гоголя. Псих.-пед. Науки - 2006 - № 4. - С. 81-84.

5. Кривець С.В. Теоретичне обґрунтування критеріїв сформованості інформаційно-пошукової компетентності майбутніх учителів / С.В. Кривець // Наука, освіта, суспільство очима молодих: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практ. конференції студентів та молодих науковців. - Рівне: РВВ РДГУ, 2007. - С. 41-42.

6. Кривець С.В. Результати експериментальної перевірки формування пошукової компетентності майбутніх учителів / С.В. Кривець // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту імені Миколи Гоголя. Псих.-пед. науки. - 2007 - № 1. - С. 76-79.

7. Кривець С.В. Розвиток та історичне становлення словниково-довідникової літератури, її вплив на формування професійної компетентності майбутніх учителів / С.В. Кривець // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Випуск 14/Редкол.: І.А.Зязюн та ін.- Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2007. - С.315-319

8. Кривець С.В. Теоретичне обґрунтування критеріїв та ознак інформаційно-пошукової компетентності майбутніх учителів // Рідна школа. - 2008 - №1-2. - С. 60-63.

9. Педагогічні технології використання сучасної словниково-довідникової літератури у процесі підготовки майбутніх учителів: Методична розробка для студентів І-ІІ курсів [Укл. С.В. Кривець]. - Ніжин: Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя. 2007. - 39 с.

АНОТАЦІЇ

Кривець С.В. Формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Державний вищий навчальний заклад „Університет менеджменту освіти” АПН України.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

Проаналізовано основні підходи до сутності поняття „пошуково-інформаційна компетентність” у психолого-педагогічній літературі та подано його нове визначення відповідно до проведеного дисертаційного дослідження.

Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою. У дослідженні встановлено, що важливою педагогічною умовою сформованості ПІКМУ є наявність у студентів загальнодидактичних умінь користуватися словниково-довідниковою літературою.

Сформульовано критерії сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів в умовах сучасного навчально-виховного процесу.

Проведене дослідження не претендує на всебічне розв'язання проблеми формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою.

Ключові слова: інформація, джерело інформації, словниково-довідникова література, компетентність, інформаційна компетентність, пошуково-інформаційна компетентність, інформаційна культура, інформаційний продукт.

Кривец С.В. Формирование поисково-информационной компетентности будущих учителей в процессе работы со словарно-справочной литературой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Государственное высшее учебное заведение «Университет менеджмента образования» АПН Украины.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования поисково-информационной компетентности будущих учителей в процессе работы со словарно-справочной литературой.

Проанализировано основные подходы к сущности понятия «информационная компетентность» в психолого-педагогической литературе в соответствии с проведенным диссертационным исследованием. Большинство учебно-методической литературы рассчитано на учеников, а не на студентов. Одновременно концепция научно-инновационной технологизации содержания образования направлена на обеспечение научного подхода к профессиональной подготовке будущих учителей.

Проблема сохранения и передачи информации от поколения к поколению всегда была и есть важной. С появлением новых информационных технологий понятие «информационной культуры специалиста» приобретает новые оттенки и является неотъемлемой составляющей воспитания специалиста нового поколения, и, как результат, формирования его поисково-информационной компетентности. В работе дано определение понятия «поисково-информационная компетентность» - способность выполнять поисково-информационную деятельность с использованием новых прогрессивных технологий на профессиональном уровне (для профессионального роста) через освоение практических навыков работы со словарно-справочной литературой. Выполнять анализ полученной информации и использовать ее в дальнейшей работе.

Теоретически обоснована и экспериментально проверена модель формирования информационной компетентности будущих учителей в процессе работы со словарно-справочной литературой. В исследовании установлено, что важным педагогическим условием формирования поисково-информационной компетентности будущих учителей является наличие у студентов общедидактических умений пользования словарно-справочной литературой.

Доказана необходимость использования информационных иноязычных источников с целью формирования поисково-информационной компетентности будущих учителей поскольку их систематическое использование создает оптимальные условия профессиональной готовности будущих специалистов.

В диссертации разработаны критерии и уровни оценивания поисково-информационной компетентности будущих учителей: информационной грамотности; личностно-профессионального отношения будущих учителей к информационной продукции; способность использовать информационные источники для профессиональных целей будущих учителей. Была дана характеристика каждого уровня: высокий (39-45 баллов), средний (30-38 баллов), достаточный (18-29 баллов), начальный (9-17 балов), нулевой (0-8 баллов).

В работе рассматриваются вопросы состояния использования справочной литературы в системе непрерывного образования. Особенный акцент в работе делается на умении находить, извлекать и обрабатывать необходимую информацию из разнообразных источников, как во время аудиторных занятий, так и во время выполнения самостоятельной работы.

Новые информационные технологии при их эффективном использовании помогают формированию профессиональных качеств будущих учителей. Любая информация (с печатного или электронного носителя) проходит свой жизненный цикл и имеет инвариантные составляющие, которые формируют информационный процесс, к которому мы хотим привлечь будущих учителей.

Разработаны методические рекомендации, которые возможно использовать при преподавании делового украинского языка, иностранных языков, специальных дисциплин. В работе реализуется алгоритм поиска необходимой информации: ключевое слово - фраза - текст (сообщение).

Актуальность проблемы формирования поисково-информационной компетентности на современном этапе развития общества подтверждена экспериментально, но существуют причины, которые тормозят внедрение информационных технологий обучения в высшие учебные заведения Украины. Перспективными являются разработки оптимальных условий использования словарно-справочной литературы с интерактивными способами и методами обучения в процессе профессиональной подготовки студентов.

Актуальность проблемы формирования поисково-информационной компетентности будущих учителей на современном этапе развития общества подтверждена, но существуют причины, которые тормозят внедрение информационных технологий обучения в высшие учебные заведения Украины Проведенное исследование не претендует на всеобщее решение проблемы формирования поисково-информационной компетентности будущих учителей в процессе работы со словарно-справочной литературой.

...