Формування економічної культури майбутніх учителів у фаховій підготовці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування економічної культури майбутніх учителів у фаховій підготовці

Разуменко Д.О.

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Харків - 2007

Вступ

Актуальність та доцільність дослідження. Одним із стратегічних напрямів модернізації системи освіти в Україні на межі третього тисячоліття визнано виховання людини культури (О. Бондаревська, І. Зязюн, В. Гриньова та інші). Перехід до ринкової економіки, який вимагає глибоких соціально-економічних змін в державі, висуває перед суспільством важливу педагогічну проблему формування економічної культури молоді, її підготовки до входження в життя за нових умов, значної перебудови змісту шкільної освіти. На розв'язання поставлених завдань спрямовано широке впровадження в школу предметів економічного змісту, проте, як свідчить аналіз практики, забезпечення учнів необхідними знаннями не вирішує проблеми їх підготовки до адаптації в сучасних динамічних соціально-економічних умовах. Економічні знання більшості випускників шкіл мають виключно теоретичний характер, відірваний від реальної дійсності, унаслідок чого молоді люди не можуть протистояти негативним явищам ринкової економіки. Як свідчать реалії сьогодення, більшості молоді не дозволяє бути конкурентноздатними на ринку праці не лише нестача теоретичних знань і практичних навичок, а й недостатня сформованість економічного мислення, відсутність економічної культури.

Основні загальні положення економічної науки обґрунтовано в працях основоположників економічної теорії (А. Сміт, Д. Рікардо), учених-економістів (Л. Абалкін, Л. Бляхман, А. Грищенко, П. Епштейн, С. Злупко та інші), видатних просвітителів (М. Драгоманов, В. Каразін, Я. Ковельський, П. Ляшенко, С. Подолинський, Г. Сковорода).

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що окремі проблеми економічної освіти порушувалися ще в роботах П. Блонського, А. Макаренка, К. Ушинського, С. Шацького. З 60-х рр. XX століття економічна освіта та виховання виділилися в окремий напрям наукових досліджень, у яких розглядалися:

гносеологічний аспект, сутність та місце економічної освіти і виховання в реальній свідомості людини, понятійний апарат (І. Іткін, В. Попов, А. Уледов, В. Феофанов та інші);

психолого-педагогічні аспекти економічного виховання та освіти учнів різних вікових періодів (О. Аменд, Н. Атоєв, Л. Денисенко, Д. Закатнова, В. Мадзігон, А. Нісімчук, Л. Новікова, В. Оржеховська, О. Падалка, Н. Побірченко, І. Прокопенко, Н. Рябініна, І. Сасова, А. Сиротенко, В. Сухомлинський, О. Шпак);

економічне виховання та освіта старшокласників у процесі вивчення різних навчальних предметів (Є. Єсенжолов, О. Надточиєва, О. Плахотник, А. Саіпов, І. Смолюк, Е. Цмірзаков, Л. Чеботарьова та інші);

специфіка економічної освіти та виховання у зв'язку з підготовкою до підприємницької діяльності в нових соціально-економічних умовах (Д. Алфімов, В. Дрижак, В. Загривий, О. Камишанченко, Ю. Кирильчук, С. Лукаш, Л. Мачулко, С. Мельников, Р. Пустовойт, К. Старченко, О. Тополь та інші);

підготовка педагогічних кадрів до економічного виховання школярів (Н. Бірюкова, О. Кравчук, О. Падалка, В. Петрук, О. Шпак).

Загальнопедагогічні підходи до фахової підготовки майбутніх учителів досліджуються в психолого-педагогічних працях у напрямах розроблення змісту педагогічної освіти (А. Алексюк, А. Бойко, С. Гончаренко, М. Євтух, І. Зязюн, В. Лозова, В. Луговий, І. Підласий, В. Сагарда, Г. Троцко та інші); удосконалення технології навчання майбутніх учителів (В. Бондар, В. Євдокимов, О. Мороз, І. Прокопенко, О. Савченко та інші); формування особистості вчителя (С. Архангельський, Н. Кузьміна, М. Лазарев, А. Мудрик, О. Пєхота, С. Сисоєва, В. Сластьонін, Н. Тарасевич, Р. Хмелюк та інші); формування педагогічної культури (А. Барабанщиков, Є. Бондаревська, М. Букач, О. Гармаш, В. Гриньова, В. Зелюк, Т. Іванова, І. Ісаєв, Т. Левашова, С. Муцинов, Л. Нечепоренко, О. Рудницька).

Окремі аспекти професійної культури вчителя вивчали Т. Бутенко, В. Грехнєв, В. Гриньов, Г. Дегтяр, Т. Іванова, В. Кан-Калік, Я. Коломинський, Н. Крилова, Н. Лисенко, С. Мельничук, Н. Морзе, А. Мудрик, М. Подберезський, В. Полторацька, С. Прийма, І. Прокопенко, В. Семиченко, І. Синиця, Ю. Соловйова, Н. Сопнєва, Л. Столяревська, Г. Тарасенко, Т. Ткаченко, Н. Ткачова, І. Чернокозов, В. Чернокозова, Г. Шевченко, Т. Яковлєва, проте технологія формування економічної культури майбутніх учителів у фаховій підготовці не була предметом спеціального наукового пошуку. Близькими за змістом до нашого дослідження є дисертація Г. Чаплицької, у якій розглядається формування творчого ставлення до професійних знань студентів економічних спеціальностей, а також дисертація А. Дзундзи, присвячена проблемі соціоекономічної культури студентів вищих навчальних закладів.

Актуальність проблеми, соціальна потреба у формуванні економічної культури молоді, відсутність науково-методичного обґрунтування процесу формування економічної культури у вищих навчальних педагогічних закладах та технології його реалізації зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування економічної культури майбутніх учителів у фаховій підготовці”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до цілей і завдань Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті і є частиною комплексної теми “Сучасні освітньо-виховні технології у підготовці майбутніх учителів”, яка включена до плану АПН України на 2006-2009 рр. за № 3.8, затверджена постановою Президії АПН України від 5 грудня 2005р. № 1-7 /14-238 і досліджується кафедрою теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 21.12.2001 року) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 22.02.2005 року).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати модель формування економічної культури майбутнього вчителя та експериментально перевірити технологію її впровадження.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

Розкрити на основі аналізу психолого-педагогічної, філософської та економічної літератури сутність економічної культури в структурі загальної культури особистості.

Розробити модель формування економічної культури майбутнього вчителя та експериментально перевірити технологію її реалізації.

Уточнити критерії, показники й рівні сформованості економічної культури у випускників вищого педагогічного закладу.

Розробити програму спецкурсу “Економічна культура майбутнього вчителя”.

Об'єкт дослідження - процес фахової підготовки майбутнього вчителя у вищих педагогічних закладах освіти.

Предмет дослідження - формування економічної культури майбутнього вчителя в його фаховій підготовці.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що розроблена автором модель формування економічної культури майбутніх учителів, яка передбачає оволодіння ними економічною, моральною, правовою і екологічною компетентностями, та ціннісно-спрямована технологія її реалізації забезпечують підвищення рівнів розвитку економічної культури.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові положення теорії пізнання, принцип діалектичної єдності теорії та практики, системний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний підходи до підготовки кадрів.

Теоретичну основу становлять теорія цілісного навчального процесу (Ю. Бабанський, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, І. Зимня, О. Іонова, О. Коваленко, В. Лозова, В. Сластьонін, Г. Троцко, Т. Шамова та інші); гуманістична парадигма освіти (В. Андрущенко, І. Бех, А. Бойко, О. Бондаревська, С. Гончаренко, В. Гриньова, Н. Дем'яненко, І. Зязюн, М. Євтух, Е. Карпова, В. Мадзігон, Ю. Мальований, Н. Ничкало, В. Пала-марчук, О. Пєхота, О. Сухомлинська, Т. Сущенко, І. Якиманська та інші); дослідження з питань економічного навчання і виховання (В. Брицький, Т. Грищенко, О. Камишанченко, О. Кульчицька, О. Криштановський, А. Нісім-

чук, О. Падалка, І. Прокопенко, В. Радченко, І. Смолюк, М. Тименко та інші); праці, що присвячені проблемі розвитку професійної компетентності вчителя (А. Бойко, М. Васильєва, Н. Волкова, В. Гриньова, О. Дубасенюк, С. Золотухіна, В. Кан-Калік, Н. Кузьміна, О. Микитюк, А. Мудрик, О. Савченко, В. Семиченко, М. Сметанський та інші).

Для розв'язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі методи дослідження:

теоретичні: вивчення й аналіз наукової філософської, психологічної, педагогічної та економічної літератури з метою порівняння, систематизації й узагальнення різних поглядів на проблему, визначення сутності і структури економічної культури, особливостей формування її складових;

емпіричні: аналіз педагогічної практики в аспекті проблеми дослідження, опитування, спостереження, анкетування, тестування з метою встановлення вихідного рівня сформованості економічної культури студентів вищих навчальних педагогічних закладів та динаміки її розвитку; педагогічний експеримент для перевірки ефективності технології формування економічної культури майбутнього вчителя;

статистичні: кількісний і якісний аналіз емпіричного матеріалу з використанням методів математичної статистики.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди та Харківському гуманітарно-педагогічному інституті.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вперше розроблено, науково обґрунтовано модель формування економічної культури майбутнього вчителя, спрямованої на забезпечення єдності економічної, екологічної, правової, моральної компетентностей, та ціннісно-орієнтовану технологію як умову ефективності рівнів сформованості економічної культури.

Подальшого розвитку набула ідея аксіологічного впливу на формування структурних компонентів економічної культури майбутніх учителів, що знайшло відбиття в ціннісно-мотиваційному, ціннісно-когнітивному та ціннісно-діяльнісному компонентах.

Уточнено критерії, показники та рівні сформованості економічної культури майбутніх учителів у процесі фахової підготовки.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що на основі здійсненого структурування змісту економічних, гуманітарних та педагогічних дисциплін розроблено програму спеціального курсу “Економічна культура майбутнього вчителя”, матеріали якого можуть бути використані в підготовці нових навчальних планів, програм, посібників, написанні студентами курсових і дипломних робіт у вищих навчальних педагогічних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації, в системі підвищення кваліфікації та післядипломної освіти вчителів.

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес економічного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 276 від 07.09.2006 р.), Інституту післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 78 від 26.09.2006 р.), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 428 від 26.09.2006 р.).

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечено методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, адекватністю логіки дослідження його меті, предмету і завданням, використанням відповідного їм комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, експериментальною перевіркою визначених положень, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення та результати дослідження, його завдання, зміст, методика, проміжні та кінцеві висновки доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, а також у доповідях на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: “Науковий потенціал світу” (Дніпропетровськ, 2004 р.), “Освіта і доля нації. Вчитель для XXI століття: європейська перспектива України і цивілізаційні виклики” (Харків, 2005 р.), “Козацькому роду - нема переводу!” (Харків, 2002 р.), “Професіоналізм педагога” (Ялта, 2003 р.), “Актуальні проблеми наглядово-профілактичної діяльності в МНС” (Харків, 2004 р.), на науково-практичних конференціях молодих учених (Харків 2003 р., 2005 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 13 одноосібних наукових працях, із них 8 статей опубліковано в провідних наукових фахових виданнях України, 5 статей -- у збірниках матеріалів конференцій.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури (284 найменування, 12 з них - іноземною мовою). Робота містить 2 додатки, 22 таблиці, 7 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 208 сторінок, з них основного тексту - 159 сторінок.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та теоретико-методологічну основу дослідження, розкрито його наукову новизну і практичне значення, сформульовано висновки про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Формування економічної культури як соціально-педагогічна проблема” на основі аналізу наукової психолого-педагогічної літератури, праць з економічної теорії, соціології, культурології розкрито сутність основних понять з проблеми, досліджено структурні компоненти економічної культури та її функції, обґрунтовано методологічні основи дослідження.

У дослідженні визначено місце економічної культури в структурі загальної культури, розглянуто такі поняття, як “культура особистості”, “загальна культура особистості”, “економічна культура особистості”, “економічна культура майбутнього вчителя”.

Як свідчить аналіз наукової літератури, на даний час проблема економічної культури є малодослідженою і тому немає єдиного визначення її сутності. У дослідженні розглядається економічна культура суспільства як соціальне явище, яке включає в себе не тільки синтез минулого і теперішнього досвіду поколінь, але й перспективні потреби й цілі майбутнього розвитку, що особливо важливо для розуміння ролі і значення економічного виховання майбутніх учителів. Сформованість економічної культури вчителя у проведеному дослідженні розглядається як якісна характеристика рівня його економічних, гуманітарних і педагогічних знань, умінь та навичок, які сприяють реалізації здібностей, можливостей людини в економічній сфері суспільства та є базисом економічного виховання школярів, як органічне поєднання розвиненої економічної свідомості і практичної педагогічної діяльності.

У дослідженні науково обґрунтовано модель формування економічної культури майбутнього вчителя, зміст якої забезпечує єдність таких компетентностей:

економічної, яка відбиває ставлення до різних економічних явищ і процесів, прагнення до успіху як фундаментальна соціокультурна установка; володіння системою наукових економічних знань, уявленнями про різноманітні економічні теорії і використання їх для аналізу економічних і суспільних проблем; сформованість раціональних стереотипів економічної поведінки в умовах вибору;

екологічної, пізнавальні й соціальні мотиви та інтереси якої визначають ціннісно-мотиваційне ставлення до збереження й охорони природи, здоров'я людей; прагнення до творчого використання екологічних знань в економічній діяльності; систему екологічних знань, знання нормативних документів, законів, правил як основу екологічної орієнтації у засвоєнні економічних знань; використання основних нормативних документів, законів, правил у проектуванні та аналізі економічних ситуацій, прояв самостійності, ініціативності й оригінальності в екологічній оцінці економічних ситуацій, у прийнятті оперативних рішень;

правової компетентності, що передбачає соціально-правові установки й уявлення, правові переконання як систему поглядів на соціально-політичні, економіко-правові процеси; систему правових знань, відомості про правові норми економічної діяльності, усвідомлення сутності правових принципів, їх вимог, цілей, призначення в економічній діяльності;

моральної компетентності, сутність якої полягає у визнанні людської гідності, самоцінності і свободи людини в економічній діяльності, повазі до особистості; усвідомленні знань, морально-етичних принципів і норм, правил етикету, норм поведінки; дотриманні норм загальнолюдської моралі, правил ділової етики й етикету в економічній поведінці; забезпеченні ділової репутації, вміння співпрацювати в умовах конкуренції.

Модель формування економічної культури майбутнього вчителя включала також визначення результатів розробленої технології, які відображали суттєві характеристики рівнів сформованості економічної культури за інтегрованими показниками (ціннісні орієнтації, мотиви, інтерес; система наукових знань; сформованість умінь і навичок; особистісні якості), що диференційовано як високий, середній і низький рівні.

Рівень творчого володіння економічною культурою (високий) характеризується:

свідомим сприйняттям економічної культури як професійної цінності, яскраво вираженою гуманістичною спрямованістю, глибоким переконанням у правильності і необхідності правових, екологічних і моральних вимог до економічної діяльності; стійким пізнавальним інтересом;

повнотою, усвідомленістю, систематичністю економічних знань в системі зі знанням правових і екологічних нормативних актів, моральних норм, правил спілкування, основ викладання економічних дисциплін; єдністю знань і оцінних суджень; системним економічним і педагогічним мисленням;

володінням способами дій практичної економічної діяльності; сформованою здатністю орієнтуватися в сучасних економічних реаліях, усвідомленням своєї співучасті в економічних процесах, своїх прав і обов'язків, умінням самостійно аналізувати і обґрунтовано вирішувати поставлену економічну проблему виробничого, технічного, соціального чи побутового характеру і здійснювати рефлексію соціально-економічних вчень, доносити їх до учнів; наявністю управлінських знань і навичок, здатністю до демократичного, гуманного спілкування в колективі;

сформованою самосвідомістю особистості майбутнього вчителя, його готовністю до прояву відповідальності, особистої ініціативи, творчості, розвинутою здатністю до самостійних дій, цілеспрямованістю, наполегливістю у подоланні труднощів, сміливістю у прийнятті рішень в поєднанні з високою духовною спрямованістю, комунікабельністю, доброзичливістю у стосунках з партнерами у спільній діяльності, сформованістю моральних якостей - чесності, порядності, розвинутим самоконтролем і саморегуляцією.

Рівень достатньої сформованості економічної культури з елементами соціальної активності (середній) може бути схарактеризований:

позитивним ставленням до оволодіння економічною культурою, де гуманістична спрямованість проявляється достатньо, проте ціннісне ставлення до економічної діяльності менш глибоке, дотримання законів і норм сприймається як звичайна поведінкова вимога, пізнавальний інтерес нестійкий;

поверховим характером знань, володінням основними положеннями теоретичних знань без ціннісного переосмислення, коли можуть правильно оцінити конкретну економічну ситуацію з точки зору екологічних, етичних або правових вимог, але не завжди підтримують такі рішення;

уміння розвинуті на середньому рівні і проявляються лише в стандартних ситуаціях, можуть виникати ускладнення в їх використанні на практиці, в педагогічний діяльності;

правильно, але не досить повно і глибоко сформовані необхідні якості особистості, оскільки вони можуть успішно проявлятися у типових ситуаціях і викликати ускладнення у власній діяльності.

Рівень професійної адаптації (як низький або початковий рівень) характеризується:

невірними уявленнями про сутність економічної культури, епізодичним проявом гуманістичної спрямованості, маргінальною позицією - мотивами страху перед відповідальністю, перед осудом з боку інших людей, ситуативним пізнавальним інтересом;

незадовільним знанням теоретичних положень, наївними уявленнями про взаємозв'язок економічних, екологічних, правових, етичних знань і норм; розривом між знаннями і оцінними судженнями;

частковою відсутністю умінь і навичок або їх слабкою розвиненістю, невмінням донести набуті знання до учнів;

неправильними уявленнями про необхідні якості особистості: студенти не проявляють дані якості у розв'язуванні економічних задач, слабо розвинуті самоорганізація і самоуправління.

Ціннісну спрямованість технології формування економічної культури майбутнього вчителя розкривають її компоненти:

ціннісно-мотиваційний компонент економічної культури майбутнього вчителя характеризується вмотивованістю економічної діяльності соціальними цінностями, умінням виділяти позитивні та негативні тенденції в ціннісній сфері економічної діяльності і співвідносити їх з цілями педагогічної діяльності;

ціннісно-когнітивний компонент відбиває систему набутих економічних, екологічних, етичних, правових знань-цінностей: методологічних, оцінних, знань про способи діяльності тощо;

ціннісно-діяльнісний компонент передбачає цілеспрямоване застосування засвоєних знань, оволодіння комунікативними, інтелектуальними уміннями.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка технології формування економічної культури майбутніх учителів у фаховій підготовці” розкриваються загальні питання організації і проведення експериментальної роботи, аналізуються результати педагогічного експерименту.

Мета експериментальної частини дослідження полягала в обґрунтуванні, розробці та апробації технології реалізації моделі формування економічної культури майбутніх учителів у навчально-виховному процесі університету.

Педагогічний експеримент проводився на базі економічного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. В експерименті брали участь 17 викладачів, які впроваджували розроблену автором технологію формування економічної культури, 68 студентів трьох експериментальних груп і 65 студентів контрольної групи. Експеримент проводився протягом чотирьох років у два етапи. З метою формування економічної культури майбутніх учителів у групі Е1 (22 особи) до змісту дисциплін циклу гуманітарної підготовки (екологія, правознавство, етика та естетика, історія України) було включено додаткову інформацію з основ економічних знань (завдання на вирішення економічних ситуацій, їх аналіз, виявлення ціннісних орієнтацій в економічній діяльності), які забезпечували сформованість економічної, екологічної, моральної та правової компетентностей. В експериментальній групі Е2 (23 особи) для формування економічної культури використовувалася проектна технологія при вивченні економічних дисциплін, тобто розробка проектів економічної діяльності, які передбачали аналіз необхідності дотримання екологічних норм, правових законів, моральних цінностей, що стимулювали студентів до самостійного оволодіння необхідними знаннями й уміннями. Аналіз отриманих результатів дозволив виявити той факт, що в групі Е1 отримано позитивні зрушення в якості знань, а в групі Е2 - у сформованості вмінь. Це зумовило необхідність розробки спецкурсу “Економічна культура майбутнього вчителя”, технологія вивчення якого передбачала використання позитивних результатів груп Е1 і Е2. Спецкурс було включено у варіативну частину навчального плану і апробовано в експериментальній групі Е3.

У кожному з варіантів послідовно здійснювалися діагностика ціннісного ставлення студентів до професійних знань, вивчення їх мотивів та інтересів, рівнів знань і вмінь, сформованості особистісних якостей. З метою формування мотивації студентів щодо оволодіння економічною культурою, засвоєння системи цінностей як відношень, що визначають особистісні основи економічної діяльності, студентам надавалася спеціальна інформація про цінності, які вони співвідносили зі своїми потребами, інтересами, прагненнями, мотивами, цілями. Здійснювалися ознайомлення студентів з офіційними документами Уряду України щодо економічного розвитку держави та виховання особистості в системі освіти, аналіз досвіду інших держав у вирішенні проблеми економічного розвитку з дотриманням екологічних, правових, етичних, естетичних вимог, використовувалися посилання на висловлювання відомих учених, економістів, підприємців, політиків, громадських діячів щодо співвідношення різних цінностей в економічній діяльності.

При визначенні змісту знань враховувалося те, що студенти самі оволодівали не лише економічною культурою, а й технологією формування її у своїй подальшій професійній діяльності.

З метою формування в майбутніх учителів вмінь та навичок аналізу економічних проблем, визначення ієрархії цілей і завдань в економічній діяльності, оволодіння узагальненими принципами ефективного вирішення економічних проблем використовувалися різні форми ціннісно-орієнтаційної, пізнавальної, перетворюючої, комунікативної діяльності, чому сприяли активні методи навчання, спрямовані а) на формування оцінних суджень (навчальні дискусії, семінар-дослідження, семінар-круглий стіл); б) рольові ігри та різні форми ділового спілкування („Знайомство”, „Телефонна розмова”, „Ділова бесіда”, „Прийом відвідувачів”, „Знайомство підприємців різних національностей”); в) тренінги, які дозволили створювати та аналізувати конфліктні ситуації; г) творчі завдання, що стимулювали студентів до розв'язання й аналізу економічних проблем у ситуаціях морального вибору.

У дисертації висвітлено конкретні зміни, які відбулися в експериментальних групах порівняно з контрольними в ціннісно-мотиваційному компоненті (ціннісні орієнтації, мотиви, інтереси студентів), у ціннісно-когнітивному компоненті (повнота, усвідомленість, системність знань), у ціннісно-діяльнісному компоненті економічної культури (характер оволодіння вміннями - репродуктивний, реконструктивний, творчий).

Узагальнені результати педагогічного експерименту представлено в таблиці 1.

Зіставляючи результати, отримані в експериментальних і контрольних групах, можна відзначити зміни, що відбулися в рівнях сформованості системи компетентностей, які визначають формування економічної культури майбутнього вчителя. Так, у групі Е1 на 45,5% зменшилася кількість студентів з низьким рівнем економічної компетентності (в контрольній групі - 4,6%), приріст на 13,6% отримано у набутті моральної компетентності (в контрольній групі - 6,2%). Найкращі результати всіх показників отримані в групі Е3 - на 39,1% на високому рівні зросла економічна компетентність, на 21,7% - екологічна, на 17,4% - правова, на 26,1% - моральна. Розроблена технологія вплинула на формування комунікативних знань та вмінь майбутніх учителів (комунікативні здібності та вміння оцінювати ситуацію і встановлювати контакт у спілкуванні, розуміти партнера, створювати і підтримувати ділову обстановку і відносини довіри, вести діалог, дискусію, переконувати і сприймати пораду, критику; сприймати і використовувати невербальні засоби спілкування - приріст високого рівня - 26,1%). Сформованість професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів характеризували приріст дидактичної компетентності (інтерес до різних методичних систем, до процесу навчання учнів, уміння впливати на цілі і мотиви діяльності учнів; розгорнута система знань з питань викладання економічних дисциплін, володіння методикою викладання) - приріст на високому рівні склав 34,8%, а у контрольній групі - 6,1%.

Таблиця 1 Узагальнені результати варіативної експериментальної роботи, спрямованої на формування економічної культури майбутнього вчителя (приріст у %)

економічний культура фаховий педагогічний

Динаміку рівнів сформованості економічної культури майбутніх учителів представлено в таблиці 2.

Таблиця 2 Рівні сформованості економічної культури майбутніх учителів (%)

Різниця в результатах експериментальних і контрольної груп переконливо свідчить, що формування економічної культури майбутніх учителів є більш ефективним за умови комплексного використання у спецкурсі для студентів інтеграції економічних, гуманітарних, педагогічних навчальних курсів і активних форм навчальної діяльності з метою забезпечення економічної, екологічної, правової, моральної компетентностей.

Отримані результати дають підстави вважати, що поставлені завдання виконано, мету досягнуто.

Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи дозволяє зробити такі висновки.

1. На основі аналізу наукової літератури теоретично визначено, що економічна культура майбутнього вчителя є особистісним інтегративним утворенням, що характеризує рівень знань, умінь та навичок, які забезпечують реалізацію реальних можливостей, здібностей особистості в економічній діяльності.

2. Розроблено модель формування економічної культури майбутніх учителів, основою якої є оволодіння економічною компетентністю (ставлення до економічних явищ і процесів, система наукових економічних знань, умінь, необхідних для економічної діяльності). Обґрунтовано необхідність урахування екологічних, правових, моральних аспектів життєдіяльності людини для протистояння негативним явищам ринкової економіки.

3. Доведено, що ефективність реалізації моделі формування економічної культури майбутнього вчителя забезпечується ціннісною орієнтацією її технології: умотивованістю економічної діяльності соціальними цінностями у сфері економічної діяльності й співвіднесення їх з цілями педагогічної діяльності; інтеграцією змісту економічних, гуманітарних і педагогічних дисциплін в економічній освіті; оволодінням уміннями використовувати знання в різних ситуаціях, чому сприяє використання активних форм і методів навчання, спрямованих на формування оцінних суджень, вирішення та аналіз економічних проблем у ситуаціях морального вибору, створення та аналіз конфліктних ситуацій тощо; стимулюванням до раціональних стереотипів економічної поведінки з урахуванням морально-правових ціннісних орієнтацій.

4. Розроблено програму спецкурсу, спрямованого на формування економічної культури майбутнього вчителя.

5. Уточнено показники й критерії сформованості економічної культури майбутнього вчителя: сформованість мотивацій, ціннісних орієнтацій, пізнавального інтересу; знання екологічних, правових і етичних норм економічної діяльності; умінь (аналізувати і проектувати економічні ситуації, приймати оперативні рішення, здійснювати свідомий і раціональний вибір, співпрацювати в умовах конкуренції); розвиток особистісних якостей (чесність, відповідальність, мобільність, діловитість, ініціативність).

6. Аналіз результатів проведеної експериментальної роботи, спрямованої на перевірку ефективності технології формування економічної культури майбутнього вчителя, дозволяє зробити висновок про необхідність урахування екологічної, правової і моральної компетентностей у фаховій підготовці майбутнього вчителя.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальше її дослідження вбачаємо у вивченні питань формування економічної культури викладачів вищих навчальних закладів.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Разуменко Д.О. Професійно важливі особистісні якості майбутнього спеціаліста // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 3б. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2001. - №29. - С. 29-32.

2. Разуменко Д.О. Самовдосконалення студентами професійно важливих особистісних якостей // Педагогіка та психологія: 3б. наук. пр. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сково- роди, 2002. - Вип. 20. - С. 91-94.

3. Разуменко Д.О. Самосовершенствование профессионально-личностных качеств у студентов в процессе психолого-педагогической подготовки // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: 3б. наук. пр. - Київ - Запоріжжя: Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2003. - Вип. 27. - С. 183-187.

4. Разуменко Д.О. Економічна культура як компонент системи загальної культури особистості // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: 3б. наук. пр. - Харків: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2004. - Вип. 21. - С. 187-192.

5. Разуменко Д.О. Проектна технологія у підготовці майбутнього вчителя до формування морально-економічної культури старшокласників // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія „Педагогіка і психологія“: Зб. наук. пр. - Ялта: Кримський державний гуманітарний інститут, 2004. - Вип. 6. - Ч. 2. - С. 119-123.

6. Разуменко Д.О. Сутність економічної культури та проблеми її формування // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: 3б. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2005. - Вип. 23. - С. 111-116.

7. Разуменко Д.О. Аксіологічний компонент в структурі економічної культури особистості // Управління розвитком: Зб. наук. праць. - Харків: Харківський національний економічний університет, 2005. - №2. - С. 161-162.

8. Разуменко Д.О. Технологія формування морально-економічної культури у майбутнього вчителя // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2006. - Вип. 24. - Ч.2. - С. 80-85.

9. Разуменко Д.О. Стимулювання самовдосконалення професійно важливих особистісних якостей у студентів у процесі їх психолого-педагогічної підготовки // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених за 2002 р. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2003. - С. 19-20.

10. Разуменко Д.О. Формування морально-економічної культури майбутнього вчителя // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції "Науковий потенціал світу 2004". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т.40. - С. 3-6.

11. Разуменко Д.О. Педагогічні умови морального виховання курсантів // Актуальні проблеми наглядово-профілактичної діяльності в МНС: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків: Академія цивільного захисту України, 2004. - С. 53-54.

12. Разуменко Д.О. Методи дослідження процесу формування морально-економічної культури майбутніх вчителів // Методологія сучасних наукових досліджень: Матеріали ІІ науково-практичної конференції молодих вчених. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2005. - С. 52.

13. Разуменко Д.О. Компетентнісний підхід у формуванні економічної культури майбутніх учителів // Освіта і доля нації. Вчитель для XXI століття: європейська перспектива України і цивілізаційні виклики: Науковий вісник. Серія „Філософія“. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2006. - Вип. 21. - Ч. 2. - С. 14-15.

Размещено на Allbest.ru