Класний керівник XXI ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Інститут мистецтв

Реферат

на тему: «Класний керівник XXI ст.»

Підготувала

Деяк Марія

Івано-Франківськ



Зміст

Вступ

Розділ 1. Хто такий класний керівник

1.1 Методична скарбниця класного керівника

1.2 Калейдоскоп творчих справ

Розділ 2. Становлення професійної позиції класного керівника

2.1 Творчі ідеї щодо методичного навчання класних керівників

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

З метою піднесення ролі класного керівника традиційно проводяться конференції класних керівників, обласний конкурс «Класний керівник: крок у XXI ст.». Практичні матеріали їхньої діяльності свідчать про гуманістичний характер освітньо-виховного процесу, що проводиться у більшості класних колективів, національну, громадянсько-патріотичну спрямованість виховання підростаючого покоління.

Благородство праці педагога найбільш концентровано втілене в роботі класного керівника, сила впливу якого на вихованців, їхніх батьків і на життєдіяльність усього шкільного колективу є досить вагомою. Класний керівник -- це педагог-професіонал, духовний посередник між суспільством і дитиною, організатор системи стосунків на базі різноманітних видів сумісної діяльності класного колективу, творець сприятливого морально-психологічного клімату в класі, координатор зусиль які впливають на становлення та розвиток особистості.



Розділ 1. Хто такий класний керівник

керівництво загальноосвітній класний виховний

Класне керівництво -- основна форма організації виховного процесу в загальноосвітніх закладах. Якщо звернутися до «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р. № 434), ми можемо знайти таке визначення: «Класний керівник -- це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту».

Як правильно організувати роботу класного керівника з учнями? З чого почати? Зараз кожен учитель знає, що одним із перших принципів роботи з дітьми є особистісний підхід у вихованні. Але, насправді, справа в інтерпретації цього підходу. Кожна дитина в класі знає, що вона найкраща. Саме з вивчення індивідуальності кожної дитини і діагностики її особистісних можливостей починає свою роботу вчитель, приймаючи дітей у клас.

Тому, робота класного керівника не така вже й проста. Вона має багато обов'язків та дуже важлива, адже саме на класному керівнику лежить відповідальність за кожну дитину в класі її навчання й виховання. З цього випливає, що класний керівник - це особистість, індивідуальність, це любов і повага, це вдумливість психолога, це організаторські, комунікативні професійні здібності, це оптимізм життєвої мудрості, це нелегка праця розуму і серця: «Тепло душі, красу любові Від серця - серцю дітям передам...»



1.1 Методична скарбниця класного керівника

Професіоналізм класного керівника полягає в оволодінні цілою низкою технологій і вмілим їх використанням, а це сприяє перетворенню класу в центр розвитку особистості. Щодо педагогічних технологій, то їх класний керівник може обрати, виходячи з особистого творчого потенціалу. Нехай це будуть традиційні (класні години, усні журнали, етичні бесіди), діалогічні (диспути, конференції, захисти творчих робіт, дебати, конкурси проектів) чи національно-освітні технології (театралізовано-пізнавальна програма «Сторінками народного календаря», капітал- шоу «Поле чудес», присвячене козацьким іменам і символам, заочна подорож «Веде життєпис Україна від древніх українських міст», свято українського костюма, музична вітальня «Народні митці», ігри-конкурси «Розмаїття візерунків на полотні...», «Сплетемо український віночок», обрядові народні свята «Над вертепом зірка ясна на весь світ засіяла», «Щедрий вечір», «А у нашої Маланки гості», «Весняні хороводи»), а також шоу-програми («Зоряний час», «Розумниці й розумники», «Відгадай мелодію»), колективні творчі справи (фестиваль наук, фірма «Допомога в класі», бюро добрих послуг, акції милосердя) та інтерактивні технології (ділові й рольові ігри, комунікативні тренінги, розв'язання ситуативних завдань, психологічні студії).Актуальними є технології розвитку критичного мислення, що дають учневі широкий інструментарій для роботи з інформацією, навчають моделювати, аналізувати та використовувати її.

З-поміж технологій критичного мислення - творчі обговорення, дебати, методики: «Кути», «Асоціативний кущ», «Суд». Сприяє становленню активної громадянської позиції учнів метод соціального проектування за темами: «Екологічні проблеми нашого району», «Дозвілля учнів», «Знедолені діти», «Молодь і секти», «Комп'ютеризація школи», «Соціальна справедливість та діти інваліди», «Армія, яка потрібна Україні». До виховного процесу слід ввести форми, які формують соціальні навички: етична культура, міжособисте спілкування, прийняття рішення. Ці форми можуть будуватися як лабораторно-практичні заняття або як заняття, що сприяють саморозвитку, досвіду взаємодії та співробітництва. Наводимо тематику цих занять:

- проблеми непевної в собі людини.

- мої позитивні якості та недоліки на терезах буття.

- проблеми спілкування.... З чим вони пов'язані?

- як навчитися бути любимим?

- якими будуть наслідки помилок у виборі професій?

- почуття гумору в житті людини.

- вікна мого дому. Що означає їх світло в моєму житті?

- конфліктна людина. Яка вона?

- як навчитися радіти життю?

- люди, яких я не повинен забути.

Кожний класний керівник пам'ятає: гра пронизує все шкільне життя, робить його привабливим і багатим на події. Тому грайте з дітьми будь-якого віку! В арсеналі класного керівника має бути ціла низка захоплюючих ігор: «Смішинки», «День добрих сюрпризів», «У колі симпатій», «Казкова естафета», «Екологічна карта», бізнес-турнір.

Розвиток творчої особистості; організація (спільної) колективної творчої діяльності; родинне виховання, співпраця з сім'єю; формування духовно-моральних, національних (етнічних) загальнолюдських цінностей; виховання правосвідомості школярів, попередження негативних проявів у їхній поведінці; соціалізація особистості дитини, підлітка в нових суспільно-економічних умовах; організація здорового способу життя, додержання цілісної системи культури здоров'я.



1.2 Калейдоскоп творчих справ

Виховання національної самосвідомості, патріотизму, громадянськості учнів, морально-правової культури. Класні години «Я - громадянин України», «Символи нашої Вітчизни». Цикл заходів до 60-річчя визволення України від фашистських загарбників: тиждень пам'яті «В ім'я твого й мого життя», конкурс малюнків, «Світла пам'ять героям!», зустріч з ветеранами «Вони захищали Вітчизну», подорож «Лісовими стежками війни», конкурс читців «Муза в солдатській шинелі».

Конкурс української фольклорної композиції (інсценування пісень) «Пісня - душа народу», свято «Біографія пісні». Конкурс малюнків «Конвенція про права дитини: дитячій погляд». Ігрова програма «Козацькі розваги». Свято «Козацькому роду - нема переводу». Пісенне коло «Сплітаймо український вінок». Усний журнал «Моя земля - Україна рідна», «Славні імена». Аукціон народної мудрості. Конкурс творів «Що є для мене Батьківщина». Естафета національних ігор. Захист проектів «Моє майбутнє». Конкурс «Страви європейської кухні». Круглий стіл «Чому Україна зробила європейський вибір?». Дискусія «Ми - громадяни Європи». Бесіди «Україна - це Європейська країна», «Ми живемо в Європі», «Правова культура людини». Форум юних громадян «Діти - за Європейський вибір України». Відкрита трибуна «Прошу слова» - «Права дитини в Україні». «Громадянські ініціативи покоління Мілленіуму». Захист соціальних ініціатив учнів: що треба зробити, аби покращити становище дітей в Україні? Захист фантастичних проектів «Країна, в якій я хотів би жити». Моральний екзамен «Щасливий квиток моєї долі (розв'язання моральних завдань)».Презентація «Мій професійний вибір». Конференція «Моя місія в світі». Дискусія «Свобода і відповідальність», «Професіонал: Хто він? «Охорона та зміцнення здоров'я

Веселі старти. Військово-спортивна гра «Знайди прапор». Карнавал Здоров'я.

Обговорення: «Духовний світ людини. Його вплив на здоров'я».

Спортивне свято «Будьмо здорові».

Вправи щодо профілактики шкідливих звичок.

Змагання «Три С» (сміливі, сильні, спритні).

Малі олімпійські ігри.

Молодецькі ігри.

Фестиваль пригод «Ажіотаж».

Трудова діяльність

Операція «Турбота».

Майстерня творчих виробів.

Конкурс «Ми сьогодні перевіряємо, що ми вміємо і що знаємо».

Трудовий десант «Боротьба з королем Сміття».

Художньо-естетична і творча діяльність

Вернісаж творчих робіт учнів.

Свято «Діалог культур».

Сюїта народних ігор.

Поетичний турнір.

Конкурс знавців музики.

Театралізовані шоу-композиції.

Школа етикету.

Вечір жартів.

Карнавал масок.

Аукціон ігор і забав.

День казок.

Ігродискотека,

Подіум-арт,

Програма творчої майстерності «Досягненн- Я!»

Конкурс діджеїв.

Мега-данс «Супердискотека».

Екологічне виховання

Вікторина «Що ти знаєш про природу рідного краю?»

Операція «Допоможи зеленому другу».

Екологічно-біологічна експедиція.

Екологічний аукціон.

Екологічна вікторина «Пори року».

Гра «Лісові робінзони».

Екологічна гра «Пошук скарбів».

Музейна виставка «лісових див».

Туристично-краєзнавча діяльність

День туриста.

Комбінована спортивно-туристична естафета.

Гра «Робінзонада».

Туристичні змагання «Готовий до походу», «Смуга перешкод».

Інтелектуально-пізнавальна діяльність

Подорож до Читай-міста.

Сюжетно-рольова гра «Всезнайка».

Цікаві повідомлення «У четвер з наукою».

Усний журнал «Таємниці навколо нас».

Тематичний брейн-ринг.

Конкурс «Суперпам'яті» фантазерів.

Розважально-розвивальна діяльність

Театр пантоміми.

Гумористичні мініатюри «Один день із життя класу».

«Подорож до країни іграшок» - розповідь про іграшки різних країн.

«Поетичний крос» - хто придумає більше рим.

«Казкове КБ» - робота в групах. Складаємо казки за алгоритмом.

«Павільйон паперопластики» - мистецтво творити різні вироби з паперу.

«Музей незвичайного живопису» - виставка картин, виконаних незвичайною технікою: кольоровий пластилін на склі, пелюстки квітів на картині тощо.

«Фабрики прислів'їв» - робота в бригадах. Дається алгоритм, наприклад «Десь... там», «якби..., то...», «без... немає» тощо.

«Флоропортретна галерея» - створення портретів друзів, автопортретів, казкових героїв з рослинних матеріалів тощо.

«Урок мудрості» - пізнання навколишнього світу: як зробити, щоб квіти у вазі зберігалися довгий час, якщо тісні черевики, як вивести пляму з одягу, як довше зберігати хліб та інше.

«Школа шифрувальників». Дається зашифрований текст і декілька варіантів "ключів". Яка команда розшифрує першою. Варіанти "ключів" різні: текст читається справа наліво, тільки парні літери й перша літера спочатку, потім - перша з кінця і т. ін.

Ярмарок корисних порад - гравець-покупець каже: «я хотів би купити пораду...» Продавці, об'єднавшись у групи, пропонують свої поради. Перемагає той продавець, який заробить більше грошей, а поради покупцеві потрібні різні. Наприклад, як без сірників запалити вогонь? Як без циркуля накреслити коло? Як не проспати без будильника?

«Зал відроджених цінностей». Виставка виробів з побутових і промислових відходів.

«Пункт термінової допомоги» - обмін досвідом, як лікувати різні недуги. Наприклад, як вилікувати нежить, що допоможе від зубного болю, як витягти скалку, як допомогти при опіках.



Розділ 2. Становлення професійної позиції класного керівника

Ми переконані, що виховання - головна справа школи. Все інше - уроки, зміст навчальних дисциплін, програм, методики, управлінська діяльність - тільки засоби в розв'язанні благородної справи - виховання. Учитель на уроці, після уроків, у поході, в театрі, на екскурсії - всюди, де він разом із учнями, має прагнути до створення сприятливих умов для їхнього розвитку. А як це зробити, якщо ти не знаєш, як відбувається процес розвитку, що гальмує його, що стимулює? Вважаємо, що виховання - це найвищий пілотаж педагогічної діяльності, який потребує від кожного з нас занурення в психологію й гуманістичну педагогіку.

Становленню професійної позиції класного керівника як вихователя сприяє система методичної роботи в школі. Вона покликана, з одного боку, акцентувати увагу педагогів на найбільш актуальних проблемах виховання та розвитку учнів, а з другого - компенсувати «проблемні больові точки» в оволодінні технологічними та методичними навичками та прийомами.

Які фактори виражають зміст методичної роботи з класними керівниками? Це проблема навчального закладу та завдання всього педколективу, вимоги часу (нові підходи, нові технології, тенденції в розвитку дітей, соціальні умови регіону), побажання класних керівників.

Методичне навчання класних керівників має відбуватися не тільки на основі диференційовано-особистісного підходу щодо визначення «рівня компетентності» в царині виховання. Для діагностування «рівня компетентності» використовуються різні методики спостереження, анкета-самоаналіз, співбесіди, аналіз планів позаурочної діяльності класного керівника. Це дає змогу вивчати коло проблем, що потребують розв'язання, й визначити напрями методичної допомоги класним керівникам. Через які форми методичної роботи ми впливаємо на рівень професійної компетентності класних керівників? Перелік їх дуже важливий: педради, конференції, семінари, методичні декади, тренінги, педагогічні студії, консультації заст. директора з виховної роботи, метод об'єднання класних керівників, самоосвіта, відкриті виховні заходи колег, власні відкриті виховні заходи, творчі групи, неформальна допомога колег, конкурси педагогічної майстерності, школи передового педагогічного досвіду. Проте анкетування класних керівників, яке проводили працівники відділу громадянського виховання ДОІППО, дає змогу зробити висновки, що найбільш результативними формами роботи вважаються:

- консультації заступника директора з виховної роботи;

- тренінги;

- неформальна допомога колег;

- школа педагогічного досвіду;

- власні відкриті виховні заходи.

На думку 75% респондентів, зростанню педмайстерності класних керівників сприяє робота в методоб'єднаннях. Індивідуальні форми методичної роботи. Особливості змісту методичної роботи з класними керівниками визначаються її тематикою, яка повинна охоплювати майже всі основні проблеми сучасної педагогіки. В умовах даного навчального закладу проблема перетворюється на тему. Методи, форми та принципи методичної роботи Міні-словник Метод - це шлях, засіб просування до мети, істини. Форма - трактується як внутрішня організація змісту. Метод і форма - це той організаційний механізм, що забезпечує високу активність педагогів. Методи

- вербальні (лекція, розповідь, бесіда, дискусія);

- наочні (комп'ютерні засоби, демонстрація кіно, фото, мальована наочність);

- практичні (моделювання ситуації, спостереження за практичною діяльністю педагогів);

- творчі (пошуковий, дослідний, продуктивний).

Форми

Традиційні - застосовують вербальні методи, традиційний зміст. Класична процедура: доповідь, виступи (обговорення), наприклад, семінар, конференція.

Інтенсифіковані - в традиційну вербальну форму вводяться форми, які інтенсифікують діяльність. Алгоритм: доповідь, повідомлення з практичним показом занять, використання відеоматеріалів, наприклад, семінар-практикум.

Активні. Це навчання в процесі спілкування, взаємодії, наприклад, ділова гра, методичні фестивалі, презентації, комунікативні вправи, тренінги. Активні форми є найбільш ефективні. Наука андрогогіка (теорія навчання дорослих) твердить: дорослі краще засвоюють навчальний матеріал під час групового обговорення, вирішення проблем, ніж пасивно вислуховуючи інформацію.

Принципи. В організації методичної роботи мають бути закладені такі принципи: актуальна зміна традиційних установок класних керівників на демократичні; спілкування з учителями треба вивести на рівень гуманних взаємин; у цих умовах особливо цінним є засвоєння знань про психофізіологічні особливості дитини; для забезпечення професійної компетенції класних керівників необхідно залучати їх до активного засвоєння нових технологій виховання; навчати класних керівників самоаналізу, рефлексії, що дасть їм змогу правильно оцінити власні успіхи перспективу своїх дій.

2.1 Творчі ідеї щодо методичного навчання класних керівників

Розвитку особистісного творчого потенціалу педагога, формуванню у нього вмінь щодо самоаналізу, самовираження, самоствердження сприяють індивідуальні співбесіди, консультації, робота над індивідуальною науково-методичною проблемою, стажування, наставництво.

У зміст стажування молодого педагога пропонуємо включати:

* участь класного керівника у роботі районного, міського та шкільного методичних формувань;

* допомога наставника у виборі індивідуальної методичної теми та виробленні алгоритму її реалізації, створення моделі професійного саморозвитку;

* ознайомлення з системним підходом до організації виховного процесу класного керівника-наставника, відвідування позакласних заходів свого наставника;

* систематичне опрацювання актуальної педагогічної та науково-методичної літератури;

* ознайомлення з передовим педагогічним досвідом класних керівників закладу, регіону тощо.

Педагог самостійно або під керівництво методиста (наставника):

* опрацьовує законодавчо-нормативну базу, яка регулює організацію виховного процесу; сучасні науково-методичні посібники, публікації періодичної преси, матеріали семінарів, конференцій;

* знайомиться з досягненнями психолого-педагогічної науки, перспективним педагогічним досвідом регіону, України, зарубіжжя;

* працює над створенням моделі особистісного та професійного самовдосконалення;

* здійснює самоаналіз педагогічної діяльності;

* проектує практичну діяльність щодо засвоєння чи удосконалення набутих знань. Молодий педагог може залучатися до діяльності творчих груп, шкіл передового досвіду, шкіл професійної майстерності як спостерігач. А при набутті певного досвіду він стає активним учасником одного з даних методичних формувань, а також науково-практичних конференцій, практикумів, педагогічних читань, що прискорить його професійне становлення як організатора виховного процесу.

Індивідуальної допомоги потребують також і класні керівники зі стажем роботи. На основі діагностики доцільно проводити індивідуальні та групові консультації, обговорювати й напрацьовувати алгоритми впровадження інноваційних виховних технологій, проектних методик в практику роботи.

Персональну допомогу й підтримку мають отримувати й педагоги-майстри виховання. Вони мають відчути, що методичні служби, адміністрація закладу зацікавлені в їх надбаннях, заохочують і підтримують ініціативу та творчість через популяризацію їх досвіду роботи. При цьому надаються необхідні консультації, коректуються до друку чи виступів практичні матеріали. Адже саме ця категорія педагогів в переважній більшості стає учасником професійних конкурсів та інших заходів регіонального та всеукраїнського рівнів.

Круглі столи: «Нетрадиційні форми організації позаурочної діяльності учнів», «Педагогічні технології виховання й розвитку особистості», «Технології розвитку творчих здібностей учнів в системі позаурочної виховної роботи». Тематика педагогічних рад з проблем виховання «Аналіз виховного процесу як умова його оптимізації»;

«Роль класного керівника у підвищенні рівня розвитку класного колективу й виховання кожного учня»;

«Удосконалення позаурочної виховної роботи на основі індивідуального підходу»;

«Педагогічне спілкування як особливий вид творчості»;

«Організація діяльності дитячого колективу в умовах демократизації шкільного життя»;

«Концептуальні основи діяльності класного керівника»;

«Психологічні особливості педагогічної позиції класного керівника».

Лабораторія невирішених проблем (ЛНП)Це ділова гра, учасники якої, виконуючи різні ролі, шукають розв'язання проблем. Ролі учасників: наукові лабораторії (обговорюють і досліджують проблему, яку пропонує ведучий), прес-центр (систематизує точку зору кожної "наукової лабораторії", випускає прес-бюлетені), аналітики (підводять підсумки кожного обговорення, аналізують чи повно та достатньо висвітлена проблема).Теми для ЛНП:

Виховна робота в школі - якою вона повинна бути?

Що ви вважаєте за мету своєї педагогічної діяльності?

Що треба змінити у виховній системі школи, аби реалізувати дану мету?

Чи маєте ви умови для творчості?

Яку книжку, на вашу думку, треба обов'язково прочитати людині, яка має відношення до виховної роботи?

Що таке виховання?

Продовжіть речення «виховання - це...»

На які аспекти виховання дитини треба звернути увагу сім'ї та школі?

Які, на ваш погляд, пріоритети виховання?

Чи є сучасною педагогіка А. С. Макаренка? В. О. Сухомлинського?

Чи необхідна в школі посада заступника директора з виховної роботи?

Потрібна особистість!

Яку особистість ви хочете виховати сьогодні? (Перелічіть якості.)

Які якості важко або неможливо виховати?

Що особливо непокоїть вас у ваших учнях?

Що слід змінити в школі, аби з'явилися позитивні умови для формування особистості, яка відповідає Вашим очікуванням?

Тематика методоб'єднань класних керівників (трьохрічний цикл)

Особистість класного керівника

Характеристика особистих якостей. Педагогічна етика. Положення про класного керівника.

Вікові закономірності розвитку дитини

Особливості психічного розвитку. Форми психолого-педагогічної підтримки.

Виховні можливості дитячого колективу

Поняття: колектив, стадії розвитку колективу. Педагогічне управління розвитком колективу. Методика вивчення міжособистісних стосунків.

Самоврядування в класі

Самоврядування: поняття, мета, принципи. Форми організації самоврядування в класі. Роль педагога в організації дитячого самоврядування.

Правові основи виховної діяльності

Нормативно-законодавче регулювання виховного процесу. Правові аспекти діяльності педагога. Конвенція про права дитини.

Планування класного керівника

Технологія розробки виховної програми. Діагностика інтересів учнів. Форми планування.

Форми взаємодії суб'єктів виховного процесу

Особливості взаємодії: Робота з важкими підлітками. Аналіз критичних ситуацій.

Охорона життя і здоров'я

Нормативно-правова база забезпечення безпечної життєдіяльності учнів. Правила поведінки в екстремальних ситуаціях.

Педагогізація родинного виховання

Методика вивчення сімей. Форми психологічно-педагогічної освіти батьків. Справи сім'ї та школи, пов'язані з дозвіллям. Організація роботи батьківської ради класу.

Організація дозвілля учнів

Технологія конструювання виховних справ. Методика КТС. Конкурсно-ігрові програми. Метод проектів. Комунікативні моделі діяльності.



Висновки

Виховання -- поняття багатогранне. Його не можна сприяти у одному значенні. Виховання - це єдність засобів, процесу і результату. Процес виховання -- це взаємодія педагога і вихованців при активності обох сторін. Багато вчених і педагоги-практики минулого і сучасності як у нас, так і за кордоном прийшли до висновку, що виховання -- особлива сфера і не може розглядатися як доповнення до навчання й освіти. Задачі навчання не можуть бути ефективно вирішені без виходу в сферу виховання. Необхідно уяснити до кінця просту істину, що всякий урок у школі повинен учити, розвивати, виховувати. Про якість уроку можна судити по тому, що принесла дитина додому у зошиті, у голові, у щоденнику, а головне -- у серці. Педагог-гуманіст В.О. Сухомлинський писав: «Кожна миттєвість роботи, яка зветься виховання, -- це творіння майбутнього…». Запам'ятайте, що кожна цивілізація народжувала новий тип школи, але в кожній цивілізації школа -- це майбутній: батько, громадянин, особистість, робітник.

Навчання -- це всього лише «вкладання» в людину якоїсь інформації, а формує людину саме виховання. Класний керівник у сучасній школі -- головний вихователь, він формальний і фактичний лідер групи, організатор, витівник, помічник, опікун, координатор, співпрацівник. Але головне -- він творча людина, яка признана створити всі умови для самореалізації кожного зі своїх вихованців.

Сенс діяльності класного керівника є доволі простим - подарувати дитині цей чудовий світ, здивувати прекрасним, допомогти їй зрозуміти, що життя - це великий благословенний дар і кожна людина здатна в ньому знайти своє місце, стаючи справжнім громадянином, навчитися вірити в свої сили й жити в гармонії з собою. Тому, на мою думку саме таким має бути класний керівник 21 ст. Дана робота написана за дослідженнями двох авторів-педагогів: О. Хомич, Т. Рига.



Список використаних джерел

1. Богданова Л. Нетрадиційне засідання педради. Яким йому бути? //Школа. - 2006. - № 9. - С. 29-35.

2. Бондар О. Моніторинг та експертиза статусної структури класного колективу //Школа. - 2006. - № 4. - С. 78-80.

3. Бондар О., Маркусь В. Експертна оцінка виховання //Школа. - 2006. - № 4. - С. 65-77.

4. Виховання в школі /Упоряд. Варава В., Зоц В. - К.: Ред. з/пед. газ. 2003. - 128 с. (Бібліотека «Шк. світу»).

5. Гречаник О.Є. Оцінка якості діяльності класного керівника //Управління школою. - 2006. - № 19-21. - С. 44-46.

6. Дем'янюк Т.Д., Лашта В.І. та ін. Інноваційні технології методичної роботи з педагогічними кадрами району: Навчально-методичний посібник. Науково-методичний центр середньої освіти МОНУ. - Рівне: Волинські обереги, 2005. - 250 с.

7. Дзюба Т. Інноваційні форми організації діяльності педагогічної ради школи //Школа. - 2006. - № 9. - С. 16-28.

8. Кацинська Л.Л. Педагогічне управління виховним процесом. На допомогу керівникам загальноосвітніх навчально-виховних закладів. Навчально-методичний посібник. - Рівне: РОУППО, 2002. - 156 с.

9. Коваленко О. Методична робота на діагностичній основі //Завуч. - 2003. - № 30. - С. 2-5.

10. Мельник Н. Сучасні підходи до організації науково-методичної роботи з керівниками та педагогічними кадрами //Нова педагогічна думка. - 2005. - №3.

Размещено на Allbest.ru

...