Сенсорне виховання дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Сенсорне виховання малюків

2. Головні завдання сенсорного виховання

3. Сенсорний розвиток

4. Процес сенсорного виховання у дошкільному віці

5. Предметно-ігрове середовище для дітей раннього віку

6. Сенсорні ігри

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

сенсорний дитина відчуття

Дошкільний вік - період початкового ознайомлення із навколишньою дійсністю; водночас тим часом інтенсивно розвиваються пізнавальні сили та здібності дитини. Дитина пізнає предметний світ, і навіть явища природи, події життя, доступні спостереженню.

Першочерговим щаблем пізнання світу є почуттєвий досвід, який найінтенсивніше накопичується в ранньому дитинстві. Окремі відчуття, одержані від предмета, сумуються в цілісне його сприйняття. За підсумками відчуттів і сприйняття формуються ставлення до властивості предметів, ставати можливим їх диференціювати, виділяти одне із багатьох інших, знаходити подібність і відмінності між ними.

Видатний вітчизняний учений М.М. Щелованов називав ранній вік золотий часом сенсорного виховання. Відсутність цілеспрямованого сприйняття спотворює уявлення дітей про об'єкт. Вони бувають невизначеними, іноді помилковими.

1. Сенсорне виховання малюків - шлях до всебічного розвитку дитини

Основою загального розвитку є сенсорний розвиток. Адже пізнання починається із сприймання предметів і явищ , а далі формується на основі образів сприйняття, стає результатом їх перетворення. Певні системи , тобто закономірно побудовані ряди форм , кольорів , величин та інших якостей речей ,отримують певне мовне позначення. Оволодіваючи цими системами , індивід отримує своєрідний набір еталонів , з якими він може зіставити будь - яку сприйняту річ , охарактеризувати її , знати її місце серед інших.

Чуттєве пізнання має особливо важливе значення у Дошкільному дитинстві , оскільки цей період найсприятливіший для формування і вдосконалення діяльності органів чуття , нагромадження уявлень про світ . Це налаштовує на серьозну увагу до сенсорного розвитку дитини у дошкільний період

Сенсорний ( лат . sensohum - орган чуттів ) розвиток дитини - розвиток її відчуттів і сприймання , формування уявлень про властивості предметів ( форму , колір , положення у просторі тощо ) .

Сенсорний розвиток необхідний людині для оволодіння будь - якою практичною діяльністю. Він не втрачає значення зі вступом дитини до школи і відіграє важливу роль у житті дорослої людини, відбувається на основі функкціонування системи аналізаторів , що забезпечує багатомірний зв'язок зі світом ,сприяє життєвій активності людини. Із сенсорного розвитку виростає логічне пізнання , яке прискорює накопичення нових чуттєвих даних , сприяє їх включенню до раніше створеної системи знань і досвіду. Чим вищий сенсорний розвиток дитини, тим більше фактів і явищ потрапляє у сферу її сприймання. Якщо в дитини належно розвинуті міркувальні механізми, то вона виявляє неабияку здатність шукати, знаходити, фіксувати, аналізувати, інтерпретувати велику кількість інформації про світ і себе. Формування, спрямування і корегування цих умінь окреслює проблематику сенсорного виховання.

Сенсорне виховання - система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання, вдосконалення відчуттів і сприймань.

Роль сенсорного виховання у розвитку дітей дошкільного віку безперечна :9/10 усього їхнього розумового багажу - результати діяльності органів чуття.

2. Головні завдання сенсорного виховання

Головні завдання сенсорного виховання:

- формування у дітей перцептивних (обстежувальних) дій;

- формування системи сенсорних еталонів;

- розвиток уміння самостійно використовувати сенсорні еталони у власній діяльності.

Немає такої педагогічної системи, яка б ігнорувала роль сенсорного виховання. Наприклад М. Монтессорі вбачала у сенсорному вихованні неабиякі можливості щодо підготовки дитини до повноцінного життя у сенсорному вихованні неабиякі можливості щодо підготовки дитини до повноцінного життя у природному і соціальному середовищах. Формування повноцінної особистості, на її погляд, неможливе без належного розвитку органів чуття, оскільки чуттєве сприймання є основою розумового і морального буття. Це означає, що розвинуті органи чуття є передумовою інтелекту й вихованості особистості . Тому система сенсорного виховання має бути спрямована на формування сенсорної культури - культури сприйняття зовнішнього світу. Дитина, яка оволоділа сенсорною культурою, не тільки звертатиме увагу, виокремлюватиме якості предметів і явищ навколишнього світу, а й самостійно набуватиме знань, відкриватиме свій внутрішній світ, що значно важливіше для неї, ніж готові повідомлення дорослих.

У процесі сенсорного виховання важливо організувати, за словами М. Монтессорі, педагогічне " підготовче середовище" , яке є передумовою реалізації дитиною можливостей власного розвитку через самостійну діяльність. Одним із головних чинників цього середовища є дидактичний матеріал. Розроблений М. Монтессорі дидактичний матеріал зорієнтований на розвиток окремих сфер відчуттів, вироблення уміння слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу. Він зосереджує дитячу увагу на певній ізольованій властивості предмета ( об'ємні- циліндри, куби і призми; довжинні- поділені на дециметри палиці; кольорах - шматочки шовку; шумах - циліндричні коробочки з різним умістом ) Цей матеріал не лише розвиває органи чуття дитини, а й спонукає до розумової дії , вчить розрізняти, впорядковувати враженняю забезпечує дитині змогу повторити посильні для її віку вправи. Такі вправи з дидактичним матеріалом сприяють самовихованню, оскільки передбачають контроль можливих помилок. Вправляючись, дитина швидко починає помічати свої помилки, а намагаючись їх виправити, досягає правильного вирішання поставленого завдання, вчиться надалі уникати неправильних рішень і дій. Під час такої роботи дитина виховує в собі чіткість, акуратність і цілеспрямованість.

Сучасна система сенсорного виховання створена на основі наукових даних про психологічний і фізіологічний розвиток дитини. У дошкільному віці інтенсивно розвиваються всі органи чуття. Особливо сприятливий ранній вік дитини, коли ознайомлення з якостями предметів є вирішальним у розумовому розвитку ( М.Щельнов ). Цей період називають "золотою порою" сенсорного виховання. А обмеження зовнішніх вражень породжує у дитини відчуття " сенсорного голоду, уповільнює її розумовий розвиток.

Протягом дошкільного дитинства сенсорна культура формується у взаємозв'язку з розвитком мовлення і мислення, оскільки сприймання живить мислення чуттєвим матеріалом, а мислення сприяє розвитку сприймання, збагачує його . Відчуття і сприймання не є пасивними процесами. Вони розгортаються як особливі діїї аналізаторів, спрямовані на обстеження предмета, його якостей і властивостей. Протягом дошкільного дитинства сенсорні процеси виокремлюються у самостійні довільні діїї, на основі яких формується способи спостереження, розглядання, пошуку.

3.Сенсорний розвиток

Сенсорний розвиток - є процесом засвоєння соціального досвіду, оволодіння системою відповідних еталонів.

Сенсорні еталони - зразки якостей предметів, створені людством у процесі суспільно - історичного розвитку.

Еталонами кольору є сім кольорів спектра та їх відтінки; еталонами форми - геометричні фігури; величини - метрична система мір та ін. Засвоєння сенсорних еталонів не обмежується дошкільним віком, а є досить складним і тривалим процесом .

Психологи виокремлюють такі періоди засвоєння еталонів у дошкільному віці:

1) передеталонний період ( від народження до початку 3-го року життя); дитина відображає окремі особливості предметів, здебільшого суттєве, важливі для безпосереднього використання;

2) період предметних еталонів ( до 5- ти років ); образи якостей предметів дитина зіставляє з певними предметами;

3) набуття якостями предметів еталонного значення (від 5 - ти років і далі); дитина співвідносить якості предметів із загальноприйнятими еталонами : вода холодна, стільниця прямокутника, електролампочка скляна тощо.

Розвиток сприймання відбувається в процесі різноманітної діяльності, кожен вид якої має свої основи і забезпечує ефективну динаміку певних сенсорних процесів.

Сучасна педагогічна наука на основі даних психології і педагогіки окреслює зміст сенсорного виховання, яке має здійснюватися за принципом формування, збагачування і поглиблення орієнтування дітей ( починаючи з раннього віку ) у навколишньому світі. Ознайомлення з кольором, формою, розміром предметів повинно відбуватися одночасно з удосконаленням звукового аналізу мови, формуванням музичного слуху, розвитком м'язово - суглобової чутливості та ін. Ці вміння є важливими для музичної, образотворчої, трудової діяльності, мовленнєвого спілкування.

Опанування дитиною сенсорних дій поєднується з різноманітною діяльністю, що забезпечує життєву придатність сенсорних знань і умінь. Сенсорне виховання передбачає і спеціальну роботу щодо ознайомлення дітей із сенсорними еталонами, спеціальними способами зіставлення якостей предметів іщ засвоєними зразками, тобто із способами обстеження предметів.

Для виокремлкних груп якостей потрібні як прості дії ( дотик, погладжування - для визначення гладкості поверхні ) , так і складніші системи обстежування дій, якою є , наприклад система виявлення звукового складу слова. Все це і становить зміст сенсорного виховання.

На кожному етапі дошкільного дитинства завдання і зміст сенсорного виховання конкретизують його загальну мету. Останні наукові дані свідчать про можливості формування у дітей протягом перших років життя тонких диференцювань предметів різних форм, розмірів, кольорів та їх відтінків. Починаючи з семи тижнів, дитина стежить за предметами, що переміщуються, розрізняє кольори. Тримісячні діти розрізняють об'ємні форми ( прямокутна призма, куб, куля та ін.) Тому сенсорне виховання слід починати як умога раніше, щоб використати природні можливості дитини.

За стихійного досвіду в дитини можуть скластися хибні уявлення про якості предметів, і процес їх засвоєння штучно затягнеться у часі. Тому сенсорне виховання повинно послуговуватися методом навчання.

Дитині складно дається пізнання просторових відносин. Нелегким є формування уявлень про час, який діти сприймають не конкретним аналізатором, а шляхом чергування явищ життя, що постійно повторюються: день змінюється вечором, заняття - прогулянкою, а прогулянка - обідом . У формуванні часових уявлень важливо досягти розуміння часової послідовності й тривалості. Для цього слід спрямувати пізнання дитини від розуміння короткого проміжку часу до усвідомлення частин доби, від правильного розуміння понять " учора ", " сьогодні ", "завтра " до засвоєння послідовності днів тижня, пір року та ін.

Важливим є і розвиток слухового сприймання. Вже напркінці 2 року життя дитина має розвинений фонематичний слух, а в дошкільному віці оволодіває здатністю до звукового аналіщу слів. Для розвитку тактильної, нюхової та смакової чутливості у процесі сенсорного виховання вдаються до спеціальних вправ на порівняння, а також використовують досвід повсякденного життя дітей. Важливо вміло включати завдання сенсорного виховання у діяльності дітей.

4.Процес сенсорного виховання у дошкільному віці

Процес сенсорного виховання у дошкільному віці поділяють на такі етапи:

1) підготовчий етап ( перші три роки життя ) . На першому році життя головний зміст сенсорного виховання полягає у забезпеченні дитини різноманітних зовнішніх вражень.З розвитком хапальних рухів слід допомогти пристосувати їх до форми, розмірів і місцезнаходження предмета. Поступово для дитини ці якості набувають певного значення ( маленьке береться однією рукою, велике - двома ) .

На другому і третьому роках життя дитини необхідно ознайомити з властивостями предметів : формами, кольорами, розмірами та ін. Дії з предметами слід організовувати так, щоб для досягнення результату доводилося зіставляти предмети за формою, розміром, установлювати їх схожість або відмінність. Виконуючи продуктивні діїї дитина на третьому році життя вже знає, що форма, колір, розмір - постійні ознаки предметів, як користуватися цими предметами;

2) систематичне засвоєння дитиною сенсорної культури. Після трьох років слід переходити до систематичного ознайомлення із сенсорними еталонами та способами їх використання. У сприйманні кольору сенсорними еталонами є хроматичними (забарвлені ) кольори спектра ( червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий) та ахроматичні ( білий, чорний ). Спочатку слід формувати уявлення про білий і чорний, далі про хроматичні кольори ( із блакитним знайомлять трохи пізніше ) . Діти повинні засвоїти також і відтінки кольорів.

Ознайомлення з еталонами форми ( геометричними фігурами ) у сенсорному вихованні відрізняється від їх вивчення у процесі формування елементарних математичних уявлень. Його метою є пізнавання відповідної форми, називання і вміння діяти з нею, а не аналізувати її.

Еталонами величини є умовні мірки. У процесі сенсорного виховання, на відміну математичної підготовки, можна не використовувати метричну систему, а встановлювати розміри предмета залежно від місця, яке він займає в ряду однорідних ( великий, малий, найбільший ).

Уявлення про розмір ускладнюються у процесі переходу від порівняння 2-3 предметів до багатьох, що утворюють ряд величин, які зменшуються або збільшуються. Пізніше дітей ознайомлюють з відтінками кольору, варіантами геометричних фігур, відношення за розміром, що виникають між елементами ряду, який складається з більшої кількості предметів. Одночасно їм розкривають способи обстеження предметів групування за кольором і формою на основі зразків - еталонів, послідовний огляд і опис форми, виконання дій окоміру. І , нарешті , слід розвивати аналітичне сприймання - вміння орієнтуватися у поєднанні кольорів, виділяти окремі виміри величин, розрізняти форму предметів.

Більшість дослідників вважає недоцільним відокремлення до трьох років продуктивної діяльності дітей, дидактичних ігор і вправ із сенсорного виховання. Пізніше продуктивна діяльність ускладнюється, навчання її набуває планомірності й систематичності. Сенсорне виховання у цей період відокремлюється і реалізовується під час організованих дидактичних ігор і вправ.

5.Створення предметно-ігрового середовища для дітей раннього віку

У ранньому дитинстві відбувається становлення і розвиток усіх психічних процесів дитини-сприймання, пам'яті, наочно ділового мислення, уяви. Вона дізнається про навколишні предмети, засвоює способи дій у побуті, грі, на заняттях, починає орієнтуватися у формі, кольорі, величини, оволодіти активним мовленням. Пізнавальна активність спонукає дитину досліджувати все, що її оточує, тому так важливо правильно організувати предметно-ігрове середовище в групі для дітей раннього віку.

Розвивальне середовище, та його складові.

Розвиток дитини є складною єдністю внутрішніх змін її психічної діяльності ( сприймання , пам'яті, мислення, волі та ін. ) і форм її самореалізації ( умінь, навичок тощо ) . Відбувається він у різноспрямованій взаємодії усіх чинників, одним з яких є зовнішнє ( розвивальне ) середовище, в якому відбувається педагогічний процес і яке є його важливою складовою частиною.

Розвивальне середовище - комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі.

Навчання, виховання, розвиток дитини повинні відбуватися в атмосфері захищеності, психологічного комфорту. Це означає, що оточення дитини має бути безпечним як щодо гігієни, умов життєдіяльності загалом, так і в морально - психологічному аспекті. Передусім навколишнє середовище повинно відповідати структурі когнітивної (пізнавальної) сфери дитини, передбачати можливості вільного розвитку ігрової та інших видів її діяльності .

Завдання педагога полягає насамперед у наданні дитині засобів саморозвитку й ознайомленні її з правилами користування ними.

Сучасні дослідники розглядають розвивальне предметне середовище як систему матеріальних об'єктів діяльності дитини, що функціонально моделює зміст її духовного і фізичного розвитку. Збагачене середовище передбачає єдність соціальних і природних засобів забезпечення повноцінної життєдіяльності дитини. Сюди відносять архітектурно-ландшафтні та природничо-екологічні об'єкти; художні студії; ігрові та спортивні майданчики; конструктори; тематичні набори іграшок, посібників; аудіовізуальні та інформаційні засоби виховання і навчання.

Розвивальне предметне середовище має відповідати віковим особливостям дітей. Загалом, воно визначається взаємозв'язком таких складових:

1) продукти діяльності фахівців- художників, проектувальників, конструкторів, майстрів - оздоблювачів ( твори мистецтва, меблі, інструменти, предмети, вироби прикладного мистецтва, посібники, іграшки);

2) результати діяльності персоналу дошкільного закладу і батьків з організації та оформлення побуту ( облаштування зон, виставок, виготовлення посібників та іграшок-саморобок, декоративне оформлення кімнат до свят тощо );

3) результати участі дітей у створенні інтер'єру під керівництвом вихователя.

Усі елементи розвивального середовища покликані забезпечувати і стимулювати вільний вибір і зміну видів діяльності дитини, створювати актуальні для неї і доступні для її розвитку проблемні ситуації . Для цього вони повинні бути інформативними, емоційними, втілювати в собі пізнавальну та емоційну новизну.

Осередок розвивальних ігор.

Усі іграшки і посібники, які оточують дітей, тією чи іншою мірою впливають на їх розвиток. У осередку розвивальних ігор діти вчаться діяти з предметами: співвідносити, порівнювати, класифікувати за певною ознакою. Тут знаходяться ігри та іграшки, спрямовані на розвиток мислення, уяви, мовлення, дрібної моторики рук.

Відомо, що для формування наочно-дійового мислення, яке є основою всіх форм мислення, особливе значення мають співвідносини дії, тобто дії з двома і більше предметами. Саме такі дії лежать в основі однієї з найулюбленіших дитячих ігор - розкладання предметів у різні ємкості. Малюк може зосереджено збирати в коробку палички, каштани, жолуді, перекладати їх у різні мисочки, а від так знову в коробку. Звичайно, ми не лише підтримуємо ці дії, але й забезпечуємо дітей різноманітним матеріалом. В осередку є різнокольорові пластмасові мисочки, чашечки, пляшечки, баночки різної величини; тканинні мішечки з камінцями, жолудями, ґудзиками, горохом, маленькими предметами тощо.

Крім того, в осередку розвивальних ігор ми розмістили сюжетно-дидактичні панно, до яких ґудзиками, кнопками, "липучками" кріпляться зображення тварин, рослин, предметів; різні види мозаїк; набір "Маленький майстер"; лото з малюнками на різну тематику, настільно-друковані ігри; набір з чотирьох та шести кубиків з розрізаними картинками на гранях. У цьому таки осередку зібрано різні види конструкторів і будівельного матеріалу; коробки з маленькими іграшками для обігравання різних конструкцій.

Органічною частиною осередку розвивальних ігор є куточок сенсорики. Ігри, розміщені в ньому, спрямовано на розвиток усіх органів чуття дітей та засвоєння ними сенсорних еталонів. Тут - різнокольорні та однокольорні башточки; різноманітні пірамідки; мотрійки; вкладки різної форми та величини; різнокольорні циліндри, ковпачки; набір предметів червоного, жовтого, зеленого, синього, фіолетового, чорного та білого кольорів; шнурівки, застібки різного виду; пластикові баночки з різноманітним наповненням; набори кубів і куль різної величини й кольору; ігри для прокачування кульок, дощечки з різною фактурою поверхні тощо. Багато ігрових матеріалів вихователі виготували власноруч.

6. Сенсорні ігри

Сенсорними ми умовно називаємо ігри, мета яких-дати дитині нові чуттєві відчуття. Відчуття можуть бути різноманітнішими :

- зорові ( наприклад , дитина бачить яскраві кольори , їхній перехід одне в одне , змішування );

- слухові ( дитина чує різноманітні звуки , від шелестіння опалих листів до звучання музичних інструментів, вчиться їх розрізняти ) ;

- тактильні ( те, що дитина відчуває за допомогою доторкань, обмацування : це і різні по фактурі матеріали, від м'якого махрового рушника до прохолодної гладкої поверхні скла; і різні по величині і формі предмети - великий м'яч і крихітні бусини різні кульки і кубики ; і зіткнення, обійми з іншою людиною ) ;

- рухові ( відчуття від рухів тіла в просторі і ритму рухів - ходьба, біг, танці ) ;

- нюхові ( дитина вдихає і вчиться розрізняти різноманітні запахи навколишнього світу - від аромату котлетки і маминих парфумів до запаху дерев'яного забору і сталевої поперечини );

- смакові ( дитина пробує й вчиться розрізняти на смак різні продукти харчування і страви ) .

Задачи сенсорних ігор :

- переживання приємних емоцій, що позитивно позначується на настрої і поведінці дитини;

- виникнення емоційного контакту з дорослим, поява в житті дитини людини, що розуміє її, відкриває нові можливості для проведення коректуючої роботи і впливу на сам хід подальшого розвитку дитини ;

- одержання дитиною нової сенсорної інформації, що важливо для розширення її уявлень про навколишній світ ; внесення в гру нових соціальних змістів за допомогою введення сюжетів , що в цілому наближає дитину до світу людей , дає нові уявлення про соціальні взаємини.

Приклади деяких сенсорних ігор

1. Ігри з фарбами

"Змішуємо фарби"

Змішуючи фарби , ми можемо створювати нові кольори. Для цього злийте воду різних кольорів в одну склянку або розчиніть в склянці з чистою водою по черзі кілька фарб. Так, з жовтого і червоного кольорів одкржуємо жовтогарячий, із синього і жовтого - зелений , з червоного і синього - фіолетовий

"Ляльковий обід "

Накрийте на стіл, розставте склянки , посадіть ляльок і ведмедиків і почастуйте їх різними напоями. У грі червона вода перетворюється в томатний сік , біла - у молоко , жовтогарячу - у фанту , а коричнева - у каву.

Можна затіяти гру в " День народження " або " Кафе " , з огляду на досвід і вік дитини. Гра може стати приводом поуправлятися в лічбі - порахуйте склянки з напоями, щоб вони відповідали кількості " гостей ". Використовуючи склянки різного розміру, можна знайомити дитину з поняттям величини.

2. Ігри з водою.

Ігри з водою справляють терапевтичний ефект. Сама фактура води чинить приємний заспокійливий вплив, дає емоційну розрядку.

"Фонтан "

Якщо підставити під струмінь води ложку або пухірець з вузьким горлом, вийде "фонтан ". Звичайно цей ефект приводить дітей у захват : " Пш-ш-ш ! Який фонтан вийшов - ура ! " Підставте пальчик під струмінь " фонтан " , спонукайте дитину повторити дію за вами.

"Басейн "

Наповніть таз водою, організуйте гру в " басейн ", де вчаться плавати іграшки. Проведення такої гри рекомендується, якщо дитина уже відвідувала басейн і в неї є реальне уявлення про нього. Супроводжуйте хід гри словесним коментарем : " От наші лялечки прийшли в басейн. Який великий басейн! У басейні вчаться плавати - от так. Поплили ! "

3. Ігри з мильними кульками

" Пінний замок "

У невелику мисочку налийте небагато води, додайте засіб для миття посуду і розмішайте. Візьміть широку коктельну трубочку, опустіть в миску і починайте дути - з голосним булькотом на очах у дитини виросте хмара переливчастих кульок. Запропонуйте дитині подути разом з вами, потім самостійно. Поставте у середину піни пластмасову або гумову іграшку - це " принц, що живе в пінному замку "

" Мильні кульки "

Щоб викликати в дитини інтерес до самостійного видування кульок запропонуйте їй крім рамки з купленого пузирця різноманітні трубочки - для цього візьміть коктельну трубочку або згорніть і склейте з щільного паперу товсту трубу.

Крім цього існує безліч інших сенсорних ігор : ігри зі свічами, ігри зі світлом і тінями, ігри з льодом, ігри щ крупами, ігри з пластичними матеріалами ( пластиліном, тістом, глиною ) , ігри зі звуками, ігри з ритмами, ігри з рухами і тактильними відчуттями.

Висновки

Сенсорне виховання - виховання, спрямоване на розвиток сприйняття дітей про зовнішні властивості предметів, - має будуватися з урахуванням вивчених психологією закономірностей цього розвитку.

У своїй багатовіковій практиці людство створило певну еталонну систему величин, форм, колірних тонів. Опановуючи цією системою, дитина як би отримує набір мірок, з якими він може зіставити будь-який знову сприймається властивість предмета і дати йому належне визначення.

У ранньому віці ще немає можливості і необхідності знайомити дітей з сенсорними еталонами, повідомляти їм систематичні знання про властивості предметів. Однак заняття з дітьми повинні будується так, щоб вони могли надалі, вже за порогом раннього дитинства, легко засвоювати загальноприйняті подібності та відмінності властивостей предметів.

На етапі раннього дитинства засвоєння знань, так само як і формування умінь, має відбуватися систематично. Необхідно звертати увагу на повторюваність ігор-занять. Період раннього дитинства характеризується надзвичайно швидкими темпами розвитку, і до кожного вікового мікроперіоду необхідно підходити диференційовано.

Необхідно пам'ятати про те, що чим раніше почати з дитиною займатися по вихованню сенсорної культури, тим більш швидкими темпами він буде розвиватися після, тим краще він буде вчитися в школі.

Добре розвинена здатність сприйняття необхідна сучасній людині, і її потрібно розвивати починаючи з самого народження.

Список використаної літератури

1. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. - М.: Педагогіка, 1996.

2. Виготський Л.С. Педагогічна психологія / За ред. В. В. Давидова. - М.: Педагогіка - Прес, 1999.

3. Гальперін П.Я. Введення в психологію. - М., 1976.

4. Козлова С.А. Дошкільна педагогіка: Учеб. посібник для студ. середовищ. пед. навч закладів. - М., 2000.

5. Програма виховання і навчання в дитячому саду. / Под ред. М.А. Васильєвої, В.В. Тербовен, Т.С. Комарової. - М.: Мозаїка-Синтез, 2007.

6. Пілюгіна Е.Г. Заняття по сенсорному вихованню з дітьми раннього віку: Посібник для вихователів дитячого саду. - М., 1983.

7. Розвиток відчуттів і сприйняття у дітей від дитинства до молодшого шкільного віку: Ігри, вправи, тести. / Н.В. Краснощекова. - Ростов н / Д: Фенікс, 2007.

8. Сенсорні здібності малюка: Ігри на розвиток сприйняття кольору, форми і величини у дітей раннього віку: Кн. Для вихователів дет саду і батьків. - М.: Просвещение: АТ «Учеб. літ. », 1996.

Размещено на Allbest.ru