Формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ЯКОСТЕЙ ГОСПОДИНІ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

13.00.07 - теорія та методика виховання

Чеботарьова Ірина Володимирівна

Луганськ - 2006

Загальна характеристика роботи

господиня підліток педагогічний позакласний

Актуальність дослідження. Політичні, економічні й соціальні зміни, що відбуваються в нашій країні, вимагають нових методологічних підходів до вирішення проблем виховання молодого покоління, здатного опанувати духовний досвід людства.

Значна роль у формуванні духовності учнівської молоді належить трудовому вихованню, яке є одним з головних напрямів її підготовки до самостійної трудової життєдіяльності й виконання господарсько-побутових функцій у родині, а також збереження в ній позитивного мікроклімату й встановлення високодуховних стосунків, що створюють атмосферу щастя.

Побудова щастя в родині - це кропітка праця, що властива в основному жінці, її естетичній вихованості, високій моральності, сердечності, душевній витонченості, більш широкому світосприйняттю. Сьогоднішні дівчата - майбутні жінки, матері, виховательки, берегині сімейного вогнища. Від них залежить відродження української родини, в якій буде панувати любов до дітей, повага до батьків, працьовитість, щедрість, хазяйновитість, гостинність, будуть зберігатися вікові народні традиції. Але в сучасних умовах формується новий тип жінки - незалежної, соціально активної. Така жінка на перше місце ставить власне “Я”, а потім родину, забуваючи про святу природну місію - бути матір'ю. Тому перед сучасними педагогами постає проблема відродження значення родини через виховання дівчат як майбутніх матерів, дружин, формування в них якостей господині й берегині сімейного вогнища.

Виховання дівчинки як майбутньої матері, господині і берегині сімейного вогнища необхідно починати від народження. Однак найбільш продуктивним для формування господарських якостей є підлітковий період, коли відбувається пошук власної індивідуальності та визначення життєвих пріоритетів.

Сформовані в школі якості, властиві господині, - турбота про власне здоров'я і здоров'я своєї родини, естетична вихованість, економічна грамотність, духовно-моральні цінності, естетика поведінки і культура спілкування - будуть сприяти не тільки її комфортному життю в сім'ї, але й професійній реалізації у суспільстві.

Створення благополуччя в родині буде запорукою успіху в досягненні поставлених життєвих планів і розкритті потенціалу не тільки самої жінки, але й усіх членів її сім'ї. З таких благополучних родин складається соціально здорове й міцне суспільство. А таке суспільство в майбутньому надасть можливість дівчатам реалізувати їхню жіночу сутність, зокрема в материнстві, розвитку родини, вихованні дітей.

Проблемі виховання дівчат як майбутніх господинь свого часу приділяли увагу Авіценна, Аристотель, Демокрит, Епікур, Платон, Сенека, Сократ та багато інших філософів і мислителів.

Зарубіжна історико-педагогічна та філософська наука приділяла велику увагу вихованню молодого покоління у праці й повазі до жінки як до матері, виховательки й господині дому. Це достатньо яскраво відбито у працях Я.А. Коменського, Дж. Локка, Й.Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо та ін.

Плідні ідеї трудового виховання ми зустрічаємо у працях таких соціалістів-утопістів: Т. Кампанелла, Т. Мор, Р. Оуен, Ш. Фур'є та ін.

Найбільш яскравими працями, в яких виражені виховні заповіти для молоді є “Повчання дітям” князя Володимира Мономаха та “Домострой”.

Особливе місце в аспекті досліджуваної проблеми посідають роботи Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, О. Духновича, І. Бецького, І. Богдановича, О. Бестужева, К. Ушинського, В. Вахтерова, П. Каптєрева, М. Корфа, Ф. Янковича, К. Цируля та ін.

Проблеми трудового виховання дівчат знайшли яскраве відображення у дослідженнях видатних російських та українських педагогів: П. Блонського, Я. Чепіги, С. Ананьїна, В. Поваринської, Н. Крупської, С. Шацького, А. Макаренка, В. Сухомлинського, М. Стельмаховича та ін.

Значний внесок у висвітлення трудового виховання дівчат у народній педагогіці зробили: О. Духнович, С. Русова, О. Воропай, В. Скуратівський, М. Стельмахович та ін.

Питання трудового виховання молодого покоління та його готовності до виконання трудових обов'язків у майбутній сім'ї розглядаються в дисертаційних дослідженнях останніх років такими педагогами, як А. Даник, О. Лихолат, С. Лукаш, О. Карпенко, І. Косик, В. Кравець, Н. Слюсаренко, А. Терещук та ін.

У наш час, коли спостерігається послаблення трудового виховання у родині, необхідно звернутися до відродження процесу передачі основних життєвих умінь і навичок на уроках обслуговуючої праці, а особливо на заняттях з позакласної роботи, яка має для цього значні можливості. Вона містить багатий потенціал для формування якостей майбутньої господині. У позакласній роботі вчитель може розкрити творчі можливості підлітка, використовуючи індивідуальний підхід до кожного з них, задовольнити його культурні, духовні потреби й інтереси, розширити особистісний соціальний досвід.

Незважаючи на великий обсяг наукової літератури, проблема формування у дівчат-підлітків якостей господині в позакласній роботі залишається ще недостатньо вивченою і потребує наукових пошуків, спрямованих на створення теоретичної моделі зразкової господині; визначення факторів, що впливають на формування якостей господині; на розробку науково-обґрунтованих методів формування якостей господині; проведення організаційних заходів, що сприяють ефективному формуванню господарських якостей.

Таким чином, недостатня теоретико-методологічна і науково-методична розробленість проблеми виховання у дівчат-підлітків господарських якостей зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в рамках науково-дослідної роботи з проблеми “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, й затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 30 березня 2004 року).

Об'єкт дослідження - процес формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати сутність формування якостей господині у дівчат-підлітків; розробити й експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі.

Аналіз теоретичних праць з проблем трудового виховання дівчат, вивчення досвіду навчально-виховної роботи загальноосвітніх шкіл дозволили висунути таку гіпотезу дослідження: процес формування якостей господині у дівчат-підлітків буде ефективним за умов:

формування якостей господині у дівчат-підлітків у тісному зв'язку з вирішенням завдань трудового виховання;

організації позакласної роботи на основі теоретичної моделі зразкової господині;

оволодіння якостями майбутньої господині з урахуванням особливостей ведення домашнього господарства на сучасному етапі;

організації позакласної роботи в тісному взаємозв'язку родини й школи;

включення підлітків у активну творчо-естетичну діяльність.

Відповідно до мети дослідження та сформульованої гіпотези були визначені такі завдання дослідження:

здійснити теоретико-методологічний аналіз філософської, психолого-педагогічної й соціологічної літератури з проблеми формування якостей господині у дівчат-підлітків;

розкрити теоретичні засади процесу формування у дівчат-підлітків якостей майбутньої господині в позакласній роботі;

розробити теоретичну модель зразкової господині в сучасних умовах;

виявити фактори, що впливають на процес формування якостей майбутньої господині у дівчат-підлітків;

визначити й обґрунтувати систему критеріїв оцінки готовності дівчини-підлітка до ролі господині;

розробити програму позакласної роботи з формування якостей майбутньої господині у дівчат-підлітків;

експериментально перевірити ефективність запропонованої програми.

Методологічну основу дослідження з формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі становлять філософські, психолого-педагогічні, соціологічні концепції вітчизняних і зарубіжних вчених (Я.А. Коменський, Н. Крупська, А. Макаренко, Й.Г. Песталоцці, В. Поваринська, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, К. Ушинський, С. Шацький та ін.) про працю як основу духовного розвитку особистості, засіб олюднення людини і її творчого розвитку; специфічну підготовку дівчат-підлітків до ролі матері, дружини, берегині, вихователя, творця сімейного щастя.

Теоретичною основою дослідження є положення про підготовку молодого покоління до виконання господарсько-побутових функцій у родині (Ю. Азаров, П. Атутов, Т. Афанасьєва, І. Бестужев-Лада І. Бех, Ю. Гільбух, І. Кон, А. Мудрик, Д. Тхоржевський та ін.), а також концептуальні засади позакласного виховання (С. Кульневич, Л. Мельникова, Г. Пустовіт, О. Сухомлинська, Н. Щуркова та ін.).

У процесі дослідження було використано комплекс методів:

теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної, медичної, соціологічної літератури з проблеми дослідження; метод теоретичного моделювання при визначенні мети, гіпотези, завдань дослідження; вивчення й теоретичне осмислення практики використання сучасної інформації з ведення домашнього господарства у виховному процесі; ретроспективний аналіз власного педагогічного й організаторського досвіду роботи в школі з формування якостей господині у дівчат-підлітків;

емпіричні - анкетування, бесіди, тривале спостереження, методи експертних оцінок, тестування; аналіз продуктів творчої діяльності дівчат-підлітків; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) у природних умовах роботи середніх загальноосвітніх шкіл; система діагностуючих і розвиваючих творчих завдань;

статистичні методи для підтвердження достовірності результатів експериментальної роботи.

Дослідно-експериментальна база дослідження. Констатувальний і формувальний експерименти проходили у Луганській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 57, Луганському навчально-виховному комплексі середньої загальноосвітньої школи І ступеня - гімназії № 59 і Луганській спеціалізованій школи І-ІІІ ступенів № 60.

Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи:

На першому етапі (1995 - 1997 рр.) мав місце інформаційний пошук шляхів вирішення проблеми формування якостей господині у дівчат-підлітків; аналізувався досвід формування господарських якостей у шкільній практиці; здійснювався констатувальний експеримент.

На другому етапі (1997 - 2001 рр.) розроблялися теоретична модель зразкової господині й комплексна програма з формування якостей господині, проводилася експериментальна робота в школах м. Луганська.

На третьому етапі (2001-2004 рр.) здійснювався аналіз і узагальнення результатів експериментальної роботи, розроблялася і впроваджувалася технологія використання сучасної інформації з ведення домашнього господарства для формування якостей господині у дівчат-підлітків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

уперше розроблена теоретична модель зразкової господині;

визначено організаційно-педагогічні умови формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі;

розроблено науково-методичне забезпечення змісту й педагогічних технологій процесу формування якостей господині у позакласній роботі на основі теоретичних засад трудового виховання з урахуванням сучасного ведення домашнього господарства.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці комплексної програми з формування якостей господині у дівчат-підлітків у системі трудового виховання й підготовки молоді до сімейного життя.

Вірогідність і аргументованість здобутих результатів і висновків експериментальної роботи забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних меті і завданням дослідження; результатами якісної та кількісної обробки одержаних експериментальних даних.

Апробація і впровадження шляхом публікацій статей з проблем дослідження, виступів на науково-практичних конференціях перед учителями й вихователями середніх шкіл м. Луганська та Луганської області.

Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли своє відображення у 6 одноосібних публікаціях у провідних наукових виданнях.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Луганської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 57 (довідка № 192 від 24.05.2005), Луганського навчально-виховного комплексу середньої загальноосвітньої школи І ступеня - гімназії № 59 (довідка № 71 від 20.05.2005) і Луганської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 60 (довідка № 94 від 26.05.2005).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначені об'єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження, розкрито методологічну та теоретичну основу дослідження, визначені наукова новизна і практична значущість, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади формування у дівчат-підлітків якостей господині” - аналізується філософська, педагогічна, психологічна та соціологічна наукова література, пов'язана з досліджуваною проблемою; представлена теоретична модель зразкової господині та характеризуються фактори впливу на формування господарських якостей у дівчат-підлітків.

На основі аналізу наукових джерел різних історичних періодів установлено, що однією з основних необхідних людині якостей є працьовитість як необхідний компонент її духовно-морального світу, людської сутності, людської людськості. Особливого значення у всі часи надавалося вихованню цієї якості у жіноцтва, оскільки жінка виконує особливу природну місію і за законами природи є носієм найвищих духовних цінностей, серцем сімейного вогнища, вихователькою дітей.

Трудове виховання молодого покоління є запорукою їх щасливого життя в майбутньому, тому що тільки працею (особливо працею “спорідненою” - Г. Сковорода) можна створити собі блага, необхідні для щастя. Тим більше, що подібна праця приносить не тільки моральне задоволення, але й виховує в людини моральні якості.

У дисертації розкрито історико-генетичний аспект специфіки виховання дівчат, який достатньо яскраво відбитий у працях педагогів-класиків: Дж. Локка, Я.А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, О. Бестужева, І. Бецького, І. Богдановича, К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського. Вони наголошували на необхідності починати трудове виховання якомога раніше і вважали працю засобом морального загартування та підготовкою до щасливого сімейного життя. Жінки, на думку вчених, мають, як і чоловіки, право на навчання, бо їх розумові здібності самодостатні. Крім власного особистісного зростання знання потрібні жінці для виховання дітей та розумного влаштування свого домашнього життя. Чергування розумової й фізичної праці не применшує гідності людини, а тільки приносить користь як для її фізичного, так і морального здоров'я.

К. Ушинський наголошував на психічній потребі людини працювати й отримувати від праці духовну насолоду, “яку не можна купити за все золото Каліфорнії, вона залишається у того, хто працює”. Він простежив зв'язок між сімейним щастям і працею всієї родини, без серйозної спільної праці сімейне щастя виглядає як романтична химера. Педагог наголошує на вихованні в праці не тільки хлопчиків, але й дівчат, тому що у родині, де працює лише чоловік, немає щастя, оскільки немає спільних інтересів.

Проведене дослідження довело, що з розвитком емансипації й технічного прогресу частіше стали зустрічатися сім'ї, в яких психологічний клімат порушений небажанням жінки зберігати тепло і затишок в оселі й оберігати сімейне вогнище від усіх негараздів, або навпаки, коли жінка бере на себе занадто багато турбот, доповнюючи свої “жіночі” обов'язки “чоловічими”. Така жінка згодом стає якимось “гібридом” чоловіка і жінки. Вона не може вже якісно виконувати функції матері, дружини й господині, швидко стає непривабливою, дратівливою, постійно втомленою, нецікавою в спілкуванні чоловікові та дітям.

До того ж у сучасному суспільстві спостерігається тенденція до прояву таких негативних явищ у поведінці й способі життя дівчини та жінки, як пияцтво, паління, наркоманія, легковажна поведінка, прагнення демонструвати своє тіло, що свідчить про бездуховність, аморальність істоти, яка повинна виконати свою найважливішу місію - продовження життя на Землі.

У наш час більшість учених виступають за повернення Жінці ролі Берегині сімейного вогнища, за виконання нею природної місії бути Матір'ю, Дружиною (К. Мотрич).

З урахуванням теоретичних джерел та результатів дослідження нами визначена теоретична модель зразкової господині (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель сучасної зразкової господині

У першому розділі аналізуються структурні компоненти кожного блоку моделі зразкової господині.

Пріоритетним блоком моделі зразкової господині є духовно-моральні якості. У цьому розділі розкриваються значущість і особливості духовно-моральних якостей, які необхідно формувати у дівчат-підлітків, підкреслюється, що процес трудового виховання дівчат-підлітків як майбутніх господинь і берегинь домівки організується у сукупності з системою духовно-морального виховання. Саме в процесі трудової діяльності закладаються основи духовно-моральних засад життя сім'ї й формується духовно-моральний образ матері. Автор спирається на традиції народної педагогіки, яка за своєю спрямованістю завжди була духовно-гуманістичною, духовно-моральною й проголошувала працю основним критерієм моральної гідності людини.

У дисертаційному дослідженні встановлено, що народна педагогіка втілює в собі величезну духовну спадщину, народні традиції та звичаї, глибоку повагу до людини праці, до таких її високоморальних якостей, як щедрість, розсудливість, патріотизм, гостинність, відкритість, старанність, хазяйновитість. Особливо високі моральні вимоги пред'являлися дівчині, тому що вона повинна бути не тільки майбутньою хранителькою сімейного вогнища, але й утіленням найвищих духовно-моральних якостей, його душею.

Вирішення господарсько-побутових проблем у родині, розумний розподіл обов'язків між кожним членом родини, мікроклімат родини залежить від рівня сформованості духовності кожного з подружжя. Для повноцінного життя важливо також, щоб духовні потреби кожного члена родини були б близькими (Н. Хіміч).

Особливого значення набуває духовна близькість у стосунках між дорослими і дітьми, коли дорослий віддає дитині найпотаємніші багатства своєї душі, віддає безкорисливо, не вимагаючи нічого натомість, а дитина, вбираючи все краще, у свою чергу, збагачує дорослого цілющою чистотою своїх емоцій, відкриває йому нехитрі схованки своєї душі (І. Гребенніков).

Духовно-моральні традиції родини згуртовують її, духовно збагачують кожного її члена, не дають молодшому поколінню стати на шлях, що суперечить моральним підвалинам родини й суспільства. У тих родинах, де постійно проводяться спільні сімейні заходи, більше умов для того, щоб нейтралізувати негативний вплив “вулиці” на підлітка. Сімейні традиції, вивчення історії життя своїх предків, їх трудових досягнень, вшанування пам'яті й виховання почуття гордості за них є духовно-моральним підґрунтям для вибору смислу життя й виокремлення його ціннісних пріоритетів підростаючими поколіннями.

Отже, духовно-моральна основа сімейного життя будь-якої родини значною мірою залежить від духовності жінки, матері, господині, що володіє достатньо розвиненими такими людськими якостями, як любов (людинолюб), доброта, мудрість, відчуття краси, чесність, справедливість, совісність, покаяння і прощення, сердечність, душевність, милосердя, терпіння, інтелігентність, працьовитість, здатність створити в домі атмосферу душевного спокою й захищеності кожного члена сім'ї. До того ж важливо, щоб ідеальні якості жінки-господині могли трансформуватися в професійні якості і навпаки. Надзвичайно важливо, щоб ідеальна господиня мала певне хобі, яке сприятиме створенню творчої атмосфери в сім'ї й в окремих випадках - додатковому сімейному заробітку.

У дисертації розкриваються основи формування культури здоров'я на основі використання сучасних наукових концепцій про здорове харчування та здоровий спосіб життя. Збереження здоров'я у першу чергу залежить від корисності й правильності харчування людини. Помірність і стриманість у їжі й питві робить піклування про душу важливішим, ніж піклування про тіло (Сократ).

Дівчата-підлітки - майбутні матері, берегині не тільки домівки, але й Берегині здоров'я всієї родини. Від них залежить майбутнє поколінь і їх гармонійний розвиток. Здоров'я кожного члена сім'ї є надбанням усієї родини, і в цілому - надбанням усього суспільства.

Наступний блок - естетична культура: краса праці, естетика зовнішнього вигляду та естетика побуту, естетика поведінки, культура спілкування. А його формування є однією зі складових частин системи виховання духовно-моральної особистості: прилучення людини до світу прекрасного, формування естетичного смаку в усіх сферах життєдіяльності, виховання почуття краси будь-якого виду праці. Для дівчат-підлітків, як для майбутніх господинь, естетична культура має особливе значення, оскільки включає в себе формування естетичного смаку не тільки в побуті (створення комфортного, красивого домашнього простору з елементами сучасного дизайну), але й формування культури зовнішнього вигляду. А зовнішність для жінки завжди залишається особливою сферою життя й особливим засобом самовираження.

Процес естетичного розвитку школярів проходить у тісній єдності з трудовим, моральним, фізичним і духовним розвитком. Створення навколишньої краси й краси побуту - це праця; зміна власної зовнішності й фігури - це також праця. Кожний компонент естетичного відношення перетворює школяра на суб'єкт естетичної діяльності, розкриває його творчий і особистісний потенціал і спонукає його жити за законами краси (Г. Шевченко).

З'ясовано, що кожний компонент естетичного виховання тісно пов'язаний з практичною діяльністю людини й формується також у процесі діяльності. Естетичний смак сприяє активному процесу діяльності зі сприйняття краси й боротьби проти потворного. Естетичний смак є одним із найважливіших факторів морального становлення особистості й розвитку духовної сфери людини. Сформований естетичний смак дає можливість виявити здібності людини до естетичного судження й оцінки багатьох явищ, чи то предметів навколишнього простору або вчинків власних і інших людей (Г. Апресяна).

У трудовій діяльності виникла вся система естетичних реакцій і сама естетична потреба, задоволення якої викликає ці реакції. Будь-який вид праці, пов'язаний з безпосереднім впливом на об'єкт праці, сприяє виявленню творчих здібностей особистості, впливаючи на об'єкт праці, людина одержує фізичне й моральне задоволення (В. Разумний).

Четвертий блок - загальна культура, культура почуттів та культура вчинку. Загальна культура господині є необхідною передумовою життя в родині, вона по суті є тією канвою, на якій будуються відносини сім'ї, культурний образ кожного члена сім'ї, культурне поле проживання. Загальна культура вбирає в себе всю сукупність культур: культуру праці, екологічну культуру, художньо-естетичну, моральну, культуру світовідношення тощо. Культура почуттів - необхідна якість жінки-господині, яка створює позитивний, мажорний мікроклімат життя сім'ї, повагу до кожної особистості, почуття взаємовідповідальності за долю членів сім'ї. Культура почуттів передбачає наявність таких якостей, як стриманість, рівновагу, розсудливість. Культура вчинку є своєрідним критерієм і мірилом духовних надбань і духовного дійства жінки в сім'ї.

П'ятий блок - творче ставлення до будь-якої господарсько-побутової діяльності. Треба так організувати виховання дівчат, щоб поставити їх в активні й творчі відносини до процесів, які випадають на їх долю (Л. Виготський).

Шостий блок - економічна грамотність в усіх сферах господарсько-трудової діяльності. Перш за все - це вміння економно розподілити сімейний бюджет, враховуючи не тільки фізіологічні потреби родини, а й духовні; уміння раціонально використовувати час, розподіляти його на окремі види діяльності з урахуванням їх важливості на даний момент; уміння економити газ, воду, електроенергію, дбайливо ставитися до знарядь праці й ощадливо використовувати продукти харчування. Таким чином, процес праці проходить у тісній єдності з економічним вихованням. Особливі риси економічного виховання в підготовці молоді до праці визначаються тим, що трудове виховання готує людину до взаємодії з природою з метою одержання продукту праці для задоволення своїх потреб, а економічне - до ефективної організації цього процесу (Б. Шемякін).

У дисертації аналізуються фактори, що впливають на процес формування якостей господині у дівчат-підлітків: родина, класна та позакласна робота, засоби масової інформації, найближче соціальне оточення, соціокультурне середовище, психофізіологічні особливості жіночого організму.

У другому розділі - “Організаційно-педагогічні умови формування якостей господині у дівчат-підлітків” - зроблено аналіз існуючої шкільної практики з питань формування якостей господині та визначаються організаційно-педагогічні умови формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі; розкривається технологія впровадження моделі сучасної господині; визначено критерії оцінки готовності дівчини-підлітка до ролі господині, показники та рівні сформованості якостей господині; виявлено рівні сформованості якостей господині у дівчат-підлітків у процесі констатувального і формувального експериментів.

Аналіз шкільних програм, бесіди з учителями, батьками, аналіз відвіданих уроків і виховних заходів, власний досвід роботи в школі (12 років) дозволяють визначити причини, з яких існуюча практика організації навчально-виховного процесу не може забезпечити повноцінне й ефективне формування якостей господині у дівчат-підлітків:

формування якостей господині у дівчат-підлітків не виділяється як самостійна мета цілісного навчально-виховного процесу;

відсутня координація всіх ланок освітньої системи з питань підготовки молодого покоління до самостійної життєдіяльності, до виконання сімейно-побутових обов'язків;

у більшості шкіл відсутній курс “Етика й психологія сімейного життя”, який формує життєвий досвід, необхідний для сімейного життя;

щорічно скорочується кількість годин, відведених на предмет “Трудове навчання”, у спеціалізованих класах такий предмет відсутній зовсім;

не приділяється увага сучасному й своєчасному обладнанню майстерень, які є базою для набуття трудових умінь і навичок;

відчувається недостатня навчально-методична забезпеченість урочних і позакласних форм роботи.

На основі теоретичної моделі зразкової господині були розроблені критерії оцінки готовності дівчини-підлітка до ролі господині, рівні та показники ефективності формування у дівчат-підлітків якостей зразкової господині.

Основними критеріями нами визначено:

сформованість системи знань про ціннісні якості зразкової господині;

емоційно-почуттєвий відгук;

якісне відношення до результатів побутової праці;

творчий підхід до господарської діяльності;

духовно-гуманістична спрямованість усіх сфер діяльності зразкової господині.

Визначено такі рівні сформованості якостей господині: низький, середній, вищий за середній та високий. Низький рівень свідчить про наявність тільки деяких якостей. Середній рівень - про часткове засвоєння якостей господині. Вищий за середній рівень наближується до високого, але якості не достатньо сформовані. Високий рівень свідчить про повну сформованість якостей зразкової господині.

Відповідно до завдань даного етапу дослідження, рівень сформованості якостей господині у дівчат-підлітків визначався шляхом аналізу матеріалів емпіричного дослідження: продуктів навчально-творчої діяльності учнів, результатів діагностичних методик, бесід, анкетування дітей і вчителів, спостережень. Дівчатам-підліткам пропонувалася серія діагностуючих методик, що дозволяють здійснити загальний аналіз рівня сформованості якостей господині. Вибір методичного інструментарію проводився на основі широко апробованих у наукових дослідженнях методів і прийомів, адаптованих до особливостей проблематики нашого дослідження.

Здобуті результати констатувального експерименту свідчать про відсутність цілісного уявлення у сучасних дівчат-підлітків про господиню, як втілення образу Берегині, Матері, Дружини, Людини найвищої духовності - творця життя і щастя людей. Дівчата-підлітки відчували утруднення при визначенні духовно-моральних якостей зразкової господині, розуміння значущості емоційної культури, культури почуттів, культури вчинку, культури харчування, здорового способу життя.

За результатами констатувального експерименту, в якому взяли участь 456 дівчат-підлітків, встановлено, що в експериментальній групі (236 дівчат):

сформованість духовно-моральних якостей становить в основному низький (30,93 %) і середній (27,97 %) рівні;

сформованість культури здоров'я становить низький рівень (87,71 %);

сформованість загальної культури, культури почуттів та культури вчинку становить низький (33,08 %) і середній (27,12 %) рівні;

сформованість творчого ставлення до будь-якої господарсько-побутової діяльності становить середній рівень (26,69 %) і рівень вище за середній (32,63 %);

сформованість естетичної культури становить низький (30,08 %) та середній (32,63 %) рівні;

сформованість економічної грамотності в усіх сферах господарсько-трудової діяльності становить низький (33,05 %) та середній (25,85 %) рівні.

У контрольній групі (220 дівчат) показники за всіма критеріями були приблизно такі самі.

На основі розробленої теоретичної моделі зразкової господині та результатів констатувального експерименту була створена комплексна програма формувального експерименту, що спрямована на формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі. Вона базувалася на принципах особистісно-орієнтованого виховання, самостійності, творчості, успішності, культуровідповідності, емоціогенності, єдності досягнення мети і радості успіху.

У процесі експерименту нами були визначені організаційно-педагогічні умови: створення клубу “Господарочка”, до складу якого входили спецкурси: “Культура зовнішнього вигляду”, “Культура дому”, “Культура харчування”; “Театр мод” та “Уроки моральності і духовності”; система творчих завдань; проведення різноманітних позакласних заходів, які сприяють ефективному формуванню якостей господині у дівчат-підлітків. Організаційно-педагогічні умови давали можливість створити атмосферу творчості серед дівчат-підлітків, творчого ставлення до різних видів діяльності, яка пов'язана з господарюванням.

Мета формувального експерименту полягала в тому, щоб у процесі занять у клубі “Господарочка” розкрити змістову сутність поняття “господиня” на сучасному етапі розвитку суспільства, сформувати в учнів ціннісне ставлення до всіх компонентів зразкової господині, потребу в господарсько-побутовій праці як одній із важливих складових сімейного благополуччя і морального клімату в родині.

Запропонована програма роботи з підлітками побудована на підставі інтеграції духовно-моральних, валеологічних, економічних, фізіологічних, педагогічних та психологічних знань. Кожне заняття, кожен педагогічний прийом і практичне завдання знаходять вихід в усі сфери життєдіяльності дитини: емоційну, інтелектуальну, діяльнісну, духовну, творчу тощо.

У процесі реалізації програми з формування якостей господині відбувалося накопичення підлітками знань про культуру харчування, з історії розвитку моди, косметології, історії розвитку житла і побуту українського народу; оволодіння навичками господарсько-побутової діяльності в сучасних умовах; засвоєння моральних цінностей і усвідомлення великої місії жінки - бути Берегинею домашнього вогнища.

Особлива увага у процесі експериментальної роботи приділялася різним формам виховної роботи: святам, конкурсам, виставкам, ярмаркам-розпродажам, що були підсумком певного етапу роботи клубу “Господарочка”. Оцінка результатів діяльності підлітків є стимулом для подальшої роботи, підвищує інтерес до навчання і творчості. Так, наприклад, щорічне свято Дня матері закінчувалося демонстрацією моделей, виконаних членами клубу “Господарочка”. Цій події передувала величезна робота в “Театрі моди” протягом навчального року.

Особлива увага в організації комплексної програми з формування якостей господині приділялася формуванню понять мораль, моральність, духовність, краса, потворність. Адже ніякі вміння і навички у сфері домашньої економіки, наявність естетичного смаку в усіх сферах життєдіяльності жінки не допоможуть їй в організації щасливого сімейного життя, якщо душа її “порожня”, духовно бідна.

Комплексна програма передбачала використання різних творів мистецтва (образотворчого, музичного, літературного), що дало змогу представляти дівчатам-підліткам ідеальні образи жіночої зовнішньої і внутрішньої краси, краси одягу, естетики поведінки, використовувався портретний живопис різних історичних епох і сучасності.

Система навчально-виховних заходів запропонованої комплексної програми передбачає залучення класних керівників та матерів до проведення різних заходів, де спостерігається їх взаємотворчість. У процесі формувального експерименту проводилися дівочі вечорниці разом з матерями вихованок, де обговорювалися жіночі проблеми та відбувався обмін господарськими секретами; проводилися зрізи, поточне діагностування певних якостей господині, що дозволяло визначити правомірність того чи іншого методу, методики тощо.

Формувальний експеримент свідчить, що активне використання у виховному процесі сучасних наукових концепцій про здорове харчування та здоровий спосіб життя, використання елементів економіки в сучасному веденні домашнього господарства, матеріалів з культури зовнішнього вигляду і культури сучасної оселі дає можливість сформувати новий тип сучасної жінки, яка з успіхом буде поєднувати своє професійне зростання і своє природне призначення - зберігати сімейне вогнище, бути матір'ю і дружиною.

Система занять з усіх трьох курсів (“Культура зовнішнього вигляду”, “Культура дому”, “Культура харчування”), що входять у комплексну програму, побудована так, що інформація, отримана на одному з курсів, підтверджується і збагачується на іншому. Таким чином, чітко простежується наступність і взаємозв'язок окремих навчальних тем. Так, формуючи культуру зовнішнього вигляду, на кожному занятті підкреслювався зв'язок краси і здоров'я. А проблема здоров'я розглядалася на заняттях з культури харчування, продовжуючи і закріплюючи ці знання у свідомості підлітка.

Система творчих завдань є невід'ємною частиною комплексної програми, завдяки якій кожен компонент зразкової господині формується на творчому рівні.

Елементи економічного виховання було введено в усі заняття клубу “Господарочка”. Формування естетичного смаку зовнішнього вигляду і побуту, формування культури харчування супроводжувало процес формування економічної грамотності.

Формувальний експеримент показав, що в експериментальній групі:

сформованість духовно-моральних якостей становить в основному середній рівень (34,32 %) і рівень вищий за середній (37,71 %);

сформованість культури здоров'я становить середній рівень (35,17 %) і рівень вищий за середній (38,98 %);

сформованість загальної культури, культури почуттів та культури вчинку становить середній рівень (30,08 %) і рівень вищий за середній (36,02 %);

сформованість творчого ставлення до будь-якої господарсько-побутової діяльності становить середній рівень (30,51 %) і рівень вищий за середній (39,83 %);

сформованість естетичної культури становить рівень вищий за середній (41,95 %);

сформованість економічної грамотності в усіх сферах господарсько-трудової діяльності становить рівень вищий за середній (38,14 %).

У контрольній групі відповідні показники мали невелику позитивну динаміку.

Порівняльний аналіз динаміки середньостатистичних показників рівнів сформованості якостей господині дівчат-підлітків (%)

Рівні готовності	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Низький	39,02	39,26	35,15	11,58
Середній	24,24	24,58	25,38	31,93
Вищий за середній	23,94	22,74	25,61	38,78
Високий	12,08	13,42	13,86	17,73

Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів показав позитивну динаміку розвитку сформованості якостей господині у дівчат-підлітків експериментальної групи.

Практична робота підтвердила ефективність використання в роботі з підлітками комплексної програми з формування якостей господині в позакласній роботі, що була представлена діяльністю клубу “Господарочка”.

Апробація педагогічних технологій процесу формування якостей господині підтвердила важливу роль використання інформації з ведення домашнього господарства в сучасних умовах ринкових відносин і соціального розшарування суспільства. А дотримання психолого-педагогічних вимог в організації процесу формування якостей господині у підлітків дозволило забезпечити естетичний, економічний, культурний, духовно-моральний розвиток дитини.

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу й дають підставу для таких висновків.

Входження України в ринкові відносини, соціальні, політичні і економічні зміни значно загострили проблему трудового виховання підростаючих поколінь. В умовах соціального розшарування суспільства праця як засіб існування людини і духовна цінність все менше стає засобом духовно-морального розвитку особистості. Значно змінилася роль жінки в суспільстві як господині, відбувається процес віддалення жінки від сім'ї, знецінюється значущість жінки як берегині родини, сімейного щастя, виховательки, що значно актуалізує пошуки нових підходів до відродження в нових соціальних умовах виховання у дівчат якостей господині, берегині, матері.

Історико-генетичний аналіз поняття “жінка-господиня” свідчить про те, що в історії педагогічної науки на різних етапах розвитку суспільства завжди значна увага приділялася проблемам виховання жінки, її освіти. Розвиток жінки як господині відбувався від функціональної виконавиці домашніх обов'язків до статусу яскравої духовної особистості, берегині дому, людини, яка займає почесне місце в суспільстві, друга й наставника своїх дітей і чоловіка.

У дисертації доведено, що, з огляду на фізіологічні й психологічні особливості жінки, реорганізація суспільства можлива через виховання нової генерації жінок, які опосередковано впливають і на чоловіків, і на майбутні покоління, і на суспільство в цілому.

З урахуванням теоретичних джерел та результатів дослідження нами визначена теоретична модель сучасної зразкової господині. Компонентами цієї моделі є духовно-моральні якості; культура здоров'я; загальна культура, культура почуттів та культура вчинків; творче ставлення до будь-якої господарсько-побутової діяльності; естетична культура; економічна грамотність в усіх сферах господарсько-трудової діяльності.

Теоретичний пошук дозволив виділити фактори впливу на формування господарських якостей. До них віднесені родина, класна та позакласна робота, засоби масової інформації, найближче соціальне оточення, соціокультурне середовище. Тільки при взаємодії всіх цих факторів і при врахуванні фізіологічних і психологічних особливостей жіночого організму може бути досягнуто найбільшого виховного ефекту.

У процесі дослідження виявлено, що формування якостей зразкової господині здійснюється в системі, основою якої є трудове виховання. Обов'язковою умовою цієї системи є включення дівчини-підлітка в активний, послідовний, безперервний, творчий, продуктивний трудовий процес.

Автором установлено, що формування господарських якостей у молодого покоління повинне здійснюватися на основі сучасних знань про функції й зміст діяльності жінки-господині у тісному зв'язку з передачею національно-культурних традицій, що втілюють у собі народну мудрість, накопичену століттями. При цьому вирішуються питання соціалізації дівчат-підлітків та їх національної ідентифікації. Встановлено, що процес формування якостей господині - тривалий процес, який відбувається протягом усього життя, основи якого закладаються в дитинстві, але сенситивним періодом для розвитку цих якостей є підлітковий вік, коли відбувається пошук власної індивідуальності та визначення життєвих пріоритетів.

Доведено, що культура господарювання повинна розглядатися як особистісна якість, що відображає рівень загальної та естетичної культури особистості, її світогляду, духовно-морального розвитку.

На основі теоретичної моделі зразкової господині та результатів констатуючого експерименту були розроблені такі критерії оцінки готовності дівчини-підлітка до ролі господині у позакласній роботі: сформованість системи знань про ціннісні якості зразкової господині; емоційно-почуттєвий відгук; якісне відношення до результатів побутової праці; творчий підхід до господарської діяльності; духовно-гуманістична спрямованість усіх сфер діяльності зразкової господині. Визначено також рівні сформованості якостей зразкової господині - низький, середній, вищий за середній і високий - та показники ефективності формування у дівчат-підлітків якостей зразкової господині.

Вивчення психолого-педагогічних аспектів трудового й морального становлення особистості дозволило розробити організаційно-педагогічні умови процесу формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі: створення для дівчат-підлітків клубу “Господарочка”, до складу якого входили спецкурси: “Культура зовнішнього вигляду”, “Культура дому”, “Культура харчування”; “Театр мод” та “Уроки моральності і духовності”, система творчих завдань, проведення різноманітних позакласних заходів, які сприяють ефективному формуванню якостей господині у дівчат-підлітків. Організаційно-педагогічні умови давали можливість створити атмосферу творчості серед дівчат-підлітків, творчого ставлення до різних видів діяльності, яка пов'язана з господарюванням.

У процесі дослідження розроблена комплексна діагностична методика, яка дозволила визначити рівні сформованості якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі. За результатами констатувального експерименту засвідчено переважно невисокий рівень сформованості основних якостей господині, що пояснюється тим, що традиційна система виховання господарських якостей у дівчат-підлітків не відповідає вимогам сучасності й потребує нових підходів на нових методологічних засадах.

Проведена експериментальна робота підтверджує ефективність впровадженої моделі зразкової господині. Рівень сформованості основних якостей господині піднявся з “низького” і “середнього” в основному до рівня “вищий за середній”. Це свідчить про ефективність використання в роботі з підлітками комплексної програми з формування якостей господині в позакласній роботі, що підтверджує висунуту нами гіпотезу.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі. Подальшого вивчення, на наш погляд, вимагають такі аспекти, як цілеспрямована робота з батьками щодо формування у дівчат якостей господині, послідовність і наступність трудового розвитку учнів різних вікових груп, вплив рівня сформованості якостей господині на професійну орієнтацію дівчат, підготовка вчительських кадрів для роботи з формування якостей господині в учнівської молоді у навчально-виховному процесі.

Основні положення і висновки дисертації викладені автором у таких публікаціях

Чеботарьова І.В. Необхідність формування у дівчат-підлітків якостей господині в позакласній роботі // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2004. - № 9. - С. 200-205.

Чеботарьова І.В. Формування в дівчат-підлітків культури зовнішнього вигляду як майбутніх господинь у позакласній роботі (на прикладі факультативу “Культура зовнішнього вигляду”) // Освіта Донбасу. - 2004. - № 5-6. - С. 77-81.

Чеботарева И.В. Формирование культуры здоровья девочек-подростков средствами новой концепции питания // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. пр. / Гол. ред. Г.П. Шевченко. - Вип. 1. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2005. - С. 185-194.

Чеботарева И.В. Трудовое воспитание девушек в философской мысли // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. пр. / Гол. ред. Г.П. Шевченко. - Вип. 3. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2005. - С.193-202.

Чеботарева И.В. Трудовое воспитание девушек в зарубежной философско-педагогической науке // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. пр. / Гол. ред. Г.П. Шевченко. - Вип. 6. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2005. - С.201-210.

Чеботарьова І.В. Педагогічна спадщина з питання формування якостей господині у дівчат-підлітків // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. Євтуха М.Б., укладач - О.В. Михайличенко. - Вип. 29. - К.: Вид. центр Київського нац. лігнв. ун-ту, 2005. - С. 199-203.

Анотація

Чеботарьова І.В. Формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2006.

Досліджуються проблеми формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі. Розкриваються погляди вчених різних періодів на трудове виховання молоді, а особливо підготовку дівчат до виконання господарсько-побутових обов'язків у майбутній сім'ї, а також підготовку їх до ролі матері, дружини, берегині, хранительки домашнього вогнища.

Представлена теоретична модель зразкової господині, подається характеристика блоків цієї моделі, а також досліджується взаємозв'язок між усіма розглянутими блоками. Визначаються фактори впливу на формування якостей господині у дівчат-підлітків. Представлено аналіз сучасного стану трудового виховання дівчат, яке є фундаментальною основою у формуванні якостей господині. Визначено організаційно-педагогічні умови реалізації системи з формування якостей господині у дівчат-підлітків на основі роботи клубу “Господарочка”, складовими якого є спецкурси: “Культура зовнішнього вигляду”, “Культура дому”, “Культура харчування”, а також “Театр мод” та “Уроки моральності і духовності”; система творчих завдань; проведення різноманітних позакласних заходів, які сприяють ефективному формуванню якостей господині у дівчат-підлітків.

Ключові слова: трудове виховання, естетичне виховання, культура здоров'я, економічне виховання, дівчина-підліток, берегиня, духовність, моральність, сім'я, хазяйновитість, творчість.

Аннотация

Чеботарева И.В. Формирование качеств хозяйки у девочек-подростков во внеклассной работе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2006.

Исследуются проблемы формирования качеств хозяйки у девочек-подростков во внеклассной работе. Раскрываются взгляды ученых различных периодов на трудовое воспитание молодого поколения, а особенно подготовку девочек к выполнению хозяйственно-бытовых обязанностей в будущей семье, а так же подготовку их к роли матери, жены, хранительницы семейного очага. Историко-генетический анализ понятия “женщина-хозяйка” показывает, что развитие женщины как хозяйки идет от функциональной исполнительницы обязанностей по дому до статуса высоко духовной личности, хранительницы домашнего очага, друга и наставника своих детей.

Представлена теоретическая модель современной образцовой хозяйки. Раскрывается сущность каждого блока модели образцовой хозяйки, а также анализируется связь между всеми рассмотренными блоками. К ним относятся: духовно-нравственные качества; культура здоровья; общая культура, культура чувств и культура поступка; творческое отношение к любому виду хозяйственно-бытовой деятельности; эстетическая культура; экономическая грамотность во всех сферах хозяйственно-бытовой деятельности.

Проанализированы факторы, влияющие на формирование качеств хозяйки у девочек-подростков. К факторам мы отнесли семью как основу, где закладываются первые трудовые навыки; уроки обслуживающего труда и внеклассные мероприятия по формированию хозяйственных качеств у девочек-подростков; совместные усилия родителей и учителей, социальное окружение и средства массовой информации, а также учет психофизиологических особенностей женского организма, который дает нам уверенность в том, что наибольшее внимание по формированию качеств хозяйки необходимо уделять именно девочкам.

Представлен анализ современного положения трудового воспитания девочек на уроках обслуживающего труда и во внеклассной работе, являющегося фундаментальной основой формирования качеств хозяйки.

Определены организационно-педагогические условия реализации системы формирования качеств хозяйки у девочек-подростков на основе разработанной программы работы клуба “Хозяюшка”, составляющими которого являются спецкурсы: “Культура внешнего вида”, “Культура дома”, “Культура питания”; а также “Театр мод”, “Уроки нравственности и духовности”; система творческих заданий; проведение различных внеклассных мероприятий, способствующих эффективному формированию качеств хозяйки у девочек-подростков.

...