Вимоги до реалізації принципу науковості на уроках української мови в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вимоги до реалізації принципу науковості на уроках української мови в початковій школі

План

Вступ

1. Поняття про принципи навчання

2. Дидактичні принципи та їх класифікація

3. Українська мова як навчальний предмет у школі

4. Реалізація дидактичних принципів у навчанні української мови

5. Сутність принципу науковості

6. Місце науковості в дидактичній системі

7. Основні вимоги до принципу науковості на уроках української мови в початковій школі

8. Правила реалізації принципу науковості при вивченні рідної мови

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

У ході суспільно-історичного процесу взаємодії людини з оточуючим її світом відбувається накопичення людського досвіду, внаслідок чого виникає необхідність його впорядкування, систематизації. Цю функцію виконує наука і мистецтво з тією лише відмінністю, що засоби вираження досвіду в них різні.

Початок дидактичних процесів закладено в суспільній необхідності передавання узагальненого суспільного досвіду з покоління в покоління. В основі виникнення проблем навчання лежить суперечність між зростаючою культурною спадщиною, а також накопиченим суспільством фондом знань і обмеженими можливостями їх безпосередньої, власне емпіричної передачі.

Історія постановки дидактичних проблем пов'язана із безперервними зусиллями, спрямованими на вирішення цієї суперечності. У ході суспільно-історичної практики людства відбувається "переведення" історичного процесу формування суспільного досвіду в особливості науково-узагальненого досвіду, а потім в індивідуальні процеси освіти, в яких індивідуум складним, самобутнім шляхом повторює історичний суспільний процес засвоєння. Суть у тому, яким чином це можна здійснити раціональніше і з найбільшим ефектом для процесу формування особливості.

Тому сучасні дидактичні принципи, зокрема принцип науковості, обумовлюють вимоги до всіх компонентів навчального процесу - логіки, цілей, і завдань, формування змісту, вибору форм і методів, стимулювання, планування й аналізу досягнутих результатів.

Згідно із принципами визначаються мета, завдання зміст, засоби, форми, методи та прийоми навчання з кожного конкретного предмета.

Принципи навчання можуть змінюватися, доповнюватися, поновлюватися. Однак вони всі взаємозалежні і доповнюють один одного.

1. Поняття про принципи навчання

Принципи навчання (від лат. ргіncipium -- начало, основа) -- основоположні ідеї, вихідні положення, які визначають зміст, форми й методи навчальної роботи відповідно до мети виховання та закономірностей процесу навчання. Принципи навчання виконують регулятивну функцію з погляду моделювання дидактичних теорій і способу регуляції практики навчання. На них ґрунтуються підходи до навчання усіх дисциплін, визначаючи певною мірою їх зміст, засоби й прийоми навчальної роботи.

Принципи тісно пов'язані із закономірностями навчання. Вони відображують дидактичні закони та закономірності. На рівні гносеологічного явища принципи об'єктивно відображують сутність законів і закономірностей навчально-виховного процесу.

Принципи навчання, що традиційно склалися, одержують глибше обґрунтування в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях, на основі сучасного трактування співвідношення навчання і розвитку, теорії формування розумових дій, експериментальних систем навчання. соціологічні дослідження, що розкривають особисті відносини між людьми, умови формування малих груп і колективів, дозволяють глибше зрозуміти те, що виховує вплив навчання на формування особи, відношення дітей до навчання, їх активність.

Не дивлячись на відсутність єдності думок учених щодо кількості і назв принципів навчання, вони виражають в основному один і той же вміст та одні й ті ж тенденції в розумінні закономірностей навчання. З погляду цих закономірностей виникають певні вимоги до навчання і викладання. Принципи навчання виражають ці вимоги. Кожен принцип навчання виражає певні закономірності навчання. Вимоги до принципів навчання реалізуються через систему правил. Правила -- це регулятивні судження про конкретні дії вчителя та учнів з метою реалізації вимог того чи того принципу.

2. Дидактичні принципи та їх класифікація

Основними характеристиками системи принципів навчання, відповідно до сучасних дидактичних концепцій, мають бути:

§ орієнтація на головну інтегративну властивість сучасної педагогіки - виховне і розвиткове навчання, формування всебічно гармонійно розвиненої особистості учня - гідного громадянина Української держави;

§ спрямованість на досягнення гармонійності педагогічних впливів;

§ забезпечення ефективності дидактичного процесу в різних освітньо-виховних системах.

Деякі автори поділяють принципи навчання на:

Традиційні	Нетрадиційні
ь принцип використання досягнень сучасної науки й техніки ь принцип систематичності й послідовності викладання навчального матеріалу ь принцип зв'язку навчання з життям, ь принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів	ь принципи демократизації навчання, ь принцип виховання здорової дитини ь принцип диференціації навчального процессу ь принцип оптимізацїї навчально-виховного процессу ь принцип нетрадиційної системи навчання

Чимало педагогів класифікують принципи навчання за трьома групами:

* перша стосується компонентів навчального процесу (його спрямованість на вирішення взаємопов'язаних завдань освіти - виховання й розвитку, науковість, системність і послідовність навчання);

* друга стосується діяльності викладача і його методики викладання (доступність і дохідливість викладання, наочність у навчальному процесі, активність і свідомість);

* третя виконує контрольно-оцінювальні функції (міцність засвоєння знань, формування вмінь і навичок).

Мають право на існування обидва варіанти, але кожен із них є неповним. Найбільш обгрунтованим буде об'єднаний варіант класифікації, який враховує позитивні аспекти всіх наведених підходів. Можна подати такі основні групи принципів навчання:

Ш принципи, що стосуються усіх компонентів дидактичного процесу;

Ш принципи, що стосуються діяльності суб'єктів викладання (вчителів) та їхньої методики;

Ш принципи, що стосуються навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів учіння (учнів);

Ш принцип, що стосується контрольно-оцінювальних функцій дидактичного процесу.

Кожен учитель повинен усвідомити, що будувати навчальний процес ефективно -- це значить цілісно й у взаємозв'язку застосовувати педагогічні закономірності, принципи і дидактичні правила, які виправдали себе на практиці, творчо використовувати їх під час розв'язання нових завдань у сучасних умовах.

Якщо порахувати, скільки принципів запропонували, обґрунтували, відкрили вчені і педагоги-практики за всю історію педагогіки, то їх буде більше 300, певний час їх ділили на принципи навчання і принципи виховання. Однак учителеві, готуючись до уроку, потрібно орієнтуватися на класичні дидактичні принципи, тобто на ті, що визнаються всіма дослідниками й обґрунтовані у всіх теоретичних системах. До них, зокрема, належать: свідомість, наочність, систематичність, міцність, доступність, науковість навчання, а також зв'язок теорії з практикою.

Отже, всі принципи навчання перебувають у діалектичному, змістовому й різноманітному взаємозв'язку і безпосередньо впливають на їх формування, перебіг і виявлення в дидактичному процесі.

3. Українська мова як навчальний предмет у школі

принцип науковість навчання український

В українській національній школі українська мова виступає як найголовніший навчальний предмет, який має величезне значення у підготовці учнів до життя. Українська мова -- це особливий предмет шкільного навчання, оскільки вона є державною мовою України і водночас є рідною мовою українського народу, який творив її впродовж багатьох століть.

Навчальний процес з української мови має сприяти осягненню дітьми краси українського слова, вихованню у них національної гідності, пробудженню високого почуття патріотизму, вихованню гуманістичних ідеалів, моралі.

Українській мові як державній і рідній належить особлива роль у вихованні школярів. Усвідомлення багатств української мови, своєрідності її звукової та інтонаційної системи, словотворчих властивостей, особливостей граматичної будови, художньо-зображувальних засобів розкриває учням духовне багатство народу, сприяє вихованню патріотизму, національної самосвідомості, національної гідності. Українська мова є дуже важливою сферою, від якої залежить функціонування національної самосвідомості і національної гідності українців. З оволодіння українською мовою починається усвідомлення дитиною самої себе, відчуття й усвідомлення своєї причетності до даної нації та мови як найвищих цінностей. Яскравість і сила цих рис прямо пропорційні розумовому розвиткові та ступеневі обдарованості, яку школа повинна розвивати, надаючи можливість учням у різних видах мовленнєвої діяльності проявляти свою обдарованість, свій національний характер.

Рідна мова - основа духовного та інтелектуального розвитку особистості. Тому вчитель повинен прикласти максимум зусиль для розуміння учнями важливості української мови в їхньому житті.

4. Реалізація дидактичних принципів у навчанні української мови

Методика навчання української мови спирається на такі загальнодидактичні принципи:

ь науковості, доступності навчального матеріалу для учнів;

ь діяльнісного підходу до навчання;

ь індивідуалізації навчання;

ь поступового формування пізнавальної самостійності учнів у навчальному процесі;

ь розвивального навчання;

ь тісного поєднання навчання і виховання учнів у навчальному процесі;

ь системності;

ь наступності;

ь наочності;

ь міжпредметних зв'язків.

Принцип науковості передбачає засвоєння учнями знань відповідно до даних сучасної науки про мову. Він передбачає повідомлення учням тільки таких відомостей, які міцно закріпилися в сучасній лінгвістичній науці. Порушенням принципу науковості у вивченні фонетики є змішування звуків i букв, намагання спростити спiввiдношення звукiв i букв за рахунок умовностей.

Поняття доступності навчання української мови передбачає відповідний добір фактів змісту теорії предмета, а також перехід від відомого до невідомого, від простого до складного, від близького до далекого з установкою на розширення пізнавальної самостійності школярів, на випереджувальний розвиток їх. Реалізація принципу доступності тісно пов'язана з реалізацією принципу урахування вікових особливостей учнів в організації навчання.

Принцип діяльнісного підходу до навчання. У програмі навчання української мови він відображений у діяльнісній змістовій лінії, яка передбачає мотиваційне забезпечення навчального процесу, а також формування в учнів уміння самостійно здійснювати начальну діяльність, ставити мету, конкретизувати її в проміжних цілях, тобто планувати навчальну діяльність, осмислювати спосіб дії, виконувати операції для оволодіння способами дії і досягнення мети, здійснювати самоконтроль власної діяльності для перевірки власних результатів.

Принцип наочності -- це насамперед «мовна» наочність, яка використовується для спостережень над мовленням, опора на текст під час вивчення матеріалу. Головна наочність на уроках української мови -- це сама українська мова в її кращих зразках.

Принцип системності передбачає спрямованість навчального процесу з української мови на формування мовної особистості в усій сукупності її ознак, системно-цілісний підхід до визначення і реалізації цілей навчального процесу в цілому і кожного уроку зокрема, тісне поєднання процесів навчання, виховання і розвитку, процесів вивчення мови і мовлення, формування навчально-мовних, комунікативних і правописних умінь у їх тісному взаємозв'язку, поєднання процесів засвоєння і застосування знань.

З принципом системності перегукується принцип наступності у навчанні, який означає обов'язкове дотримання такої вимоги методики, як опора на раніше вивчене.

Принцип міжпредметних зв'язків. Одним із завдань навчання української мови в школі є формування в учнів умінь й навичок вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови, її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говорінняі письмо), тобто забезпечення належного рівня комунікативної компетенції. Для досягнення цієї мети потрібен тісний взаємозв'язок навчання з життям, з іншими шкільними предметами.

Принцип тісного поєднання навчання і виховання учнів у навчальному процесі з української мови. Оскільки мовою ми виражаємо не тільки наші знання про мовну систему і навколишній світ, але й ставлення до оточення, до самих себе, то сам предмет «українська мова» зумовлює поєднання навчання і виховання учнів у навчальному процесі.

Принцип розвивального навчання. Розвиток особистості у шкільний період відбувається під безпосереднім впливом навчання. З одного боку, засвоєння тих чи інших знань, вироблення конкретних умінь і навичок можуть здійснюватися лише за наявності певних якостей особистості, які слугують обов'язковою передумовою для більш чи менш успішного навчання. До таких якостей особистості належать насамперед інтелект, логічне мислення, уява, пізнавальні інтереси і працелюбність. З іншого боку, розвиток цих якостей відбувається під безпосереднім впливом навчання. Мета формування особистості вимагає також розвитку емоційної і вольової сфер людини, її естетичних почуттів.

Власне методичні принципи навчання української мови

Вивчення мови в єдності змісту й форми дає змогу глибше усвідомити диференціацію змісту й значень. Організовуючи навчальну діяльність, слід виходити з того, що засвоєння учнем української мови тісно пов'язане для нього з осягненням певних сторін дійсності, що повноцінно осмислити лексему, граматичну форму чи конструкцію учень може лише у тому випадку, коли його одночасно навчають розуміти відношення, які існують між фактами і явищами реальної дійсності і відображені в мові народу.

Встановлення логічних зв'язків між змістом тексту і використовуваними лексемами, граматичними формами, конструкціями сприяє формуванню у школярів уваги до мови, прагненню проникнути в тонкощі семантичних відтінків і значень, виховує мовне чуття, а також відповідальне ставлення школярів до вибору мовних засобів, до мовлення, до користування рідною мовою. Використання на уроках художніх текстів, аналіз їх у єдності змісту і форми, окрім досягнення пізнавальних і виховних цілей, дозволяє зацікавити дітей художнім твором, увести інформацію про автора як неповторну мовну особистість, рекомендувати прочитати твір повністю.

Звідси випливають принципи розвитку на уроках мови читацьких інтересів дітей, формування у них уявлення про неповторність мовної особистості. Принцип зумовленості основного напрямку у вивченні рідної мови її комунікативною функцією в усіх її проявах. Відповідно до цього принципу центральним об'єктом у вивченні рідної мови мають стати різноманітні типи, стилі і жанри мовлення як реальне вираження відповідних типів мовної комунікації. Принцип комунікативності у навчанні рідної мови. Потреба в спілкуванні створює постійно діючий активний стимул до оволодіння мовним запасом. Суперечність між потребою у спілкуванні й недостатнім рівнем володіння багатством мови стає внутрішнім механізмом розвитку й удосконалення мовленнєвих і розумових здібностей дитини, школярів різного віку і навіть дорослих людей. Принцип функціонального підходу до вивчення мовних одиниць означає, що під час вивчення мовних одиниць учні мають усвідомити особливості використання мовних одиниць у мовленні. Принцип усвідомлення естетичної функції української мови, реалізація якого вимагає, щоб учні в процесі вивчення рідної мови навчились відчувати і розуміти її красу і виразність. Принцип переважного використання індукції як способу мислення в процесі вивчення окремих явищ мови і мовлення. На базі вказаного принципу повинні розв'язуватись питання, що торкаються методів і прийомів навчання рідної мови. Факт наявності у мові системи взаємопов'язаних рівнів, кожен з яких складає набір певних одиниць, що утворюють особливі підсистеми, -- цей факт зумовлює принцип взаємозв'язку окремих рівнів мови у процесі вивчення їх у школі, а також обов'язкового пізнання внутрішньої системи одиниць і законів кожного рівня.

5. Сутність принципу науковості

Принцип науковості полягає у тому, що навчальний матеріал, який складає зміст навчання, повинен (до певної міри) відповідати рівню сучасної науки, подаватись школярам в певній (дидактичній) системі, що відображає наукову систему, в певній послідовності, що зберігає зв'язки понять, тем, розділів всередині кожного предмету, а також міжпредметні зв'язки.

Його сутність - всі факти, знання, положення і закони, що вивчаються, повинні бути науково правильні, так само як і спосіб обґрунтування положень і законів та формування понять у процесі навчання. Реалізація цього принципу передбачає вивчення системи важливих наукових положень і використання у навчанні методів, близьких до тих, якими послуговується певна наука. Він вимагає розкриття причинно-наслідкових зв'язків явищ і подій; демонстрації могутності досягнень людських знань і науки та ознайомлення з методами науки, пізнання; розкриття історії розвитку науки, боротьби тенденцій; орієнтації на міждисциплінарні наукові зв'язки.

Наукові знання - це правильне віддзеркалення дійсності, проте не всяке правильне віддзеркалення дійсності наукове знання. Науковими знання стають тоді, коли в них відображаються закономірності навколишнього світу, внутрішні сутнісні властивості і взаємозв'язки предметів, явищ. Ці знання роблять вирішальний вплив на розумовий розвиток, оскільки дозволяють оволодіти сучасною наукою, технікою, виробництвом, культурою, мистецтвом.

Необхідність принципу науковості навчання полягає в тому, щоб створити правильні умови для віддзеркалення, розуміння і засвоєння учнем закономірностей в навчальному матеріалі.

Навчальний предмет завжди включає наукові знання, але між навчальними предметами і відповідними науками немає однозначного зв'язку. Логіка науки впливає на науковість навчального матеріалу, проте зміст навчального предмету формується під дією і інших чинників: віку учня, психолого-педагогічного і методичного обґрунтування, традицій тощо. Логіка наукової думки і логіка вивчення учнем навчального матеріалу не співпадають. Учень наближається до певного рівня наукового розуміння, який спеціально планується виходячи з психолого-педагогічних підстав.

Безумовно, механічне перенесення системи науки у навчання взагалі неможливе. Наукова система піддається спеціальній дидактичній обробці, в результаті якої утворюється певна дидактична система - навчальний предмет.

На перший погляд принцип науковості суперечить вимогам доступності, але якщо розібратися докладніше, то виявляється, що доступність виступає свого роду «мірою науковості» в тих методичних системах, що розробляються для навчання школярів.

Визначення і наукові положення в початкових класах повинні менш глибоко характеризувати поняття, але не спотворювати їх. Перш ніж вчити, потрібно представити логічну характеристику навчального матеріалу з погляду можливості більш менш глибокого розуміння теоретичних положень.

У педагогіці початкового навчання виникає складна проблема переходу від конкретно-образного мислення до понятійних форм пізнання. Формування понять в свідомості учня є основою вивчення теоретичного матеріалу. Всяке поняття характеризує певну сукупність предметів, явищ або їх властивостей. Для повного і глибокого засвоєння теоретичних знань важливо, щоб учень в узагальненому вигляді представляв ті сторони навколишнього світу, те різноманіття предметів, явищ, які відображені в понятті. Тенденції до такого роду уявлень підвищують науковість засвоєння навчального матеріалу, попереджають можливість механічного запам'ятовування.

Отже, школярі мають засвоювати достовірні, науково обґрунтовані факти, явища, процеси, особливості розвитку і становлення наукових відкриттів, знайомитися з різними напрямами наукових пошуків у тій чи тій галузі знань, знайомитися з перспективами розвитку науки.

6. Місце науковості в дидактичній системі

Дидактичну систему становлять цілі навчання, зміст, методи, засоби та організаційні форми навчання. Науковість у площині цілей навчання вимагає правильності повного визначення цілей навчання щодо конкретного змісту засвоєння на всіх рівнях ієрархії. Але щоб забезпечити педагогічно правильне і повне визначення цілей навчання на всіх рівнях ієрархії, необхідно знати правила переходу з одного рівня на інший. Оскільки таких теоретично обгрунтованих і практично доведених правил поки що немає, доводиться діяти емпіричним шляхом.

Щодо вимог до змісту навчання у площині науковості, то варто зазначити таке: зміст навчання має абсолютно задовольняти вимоги науковості, тобто бути науково правильним, підтвердженим практикою. Зважаючи на те, що кожен предмет розвиває настільки, наскільки вистачає його змісту (К. Ушинський), виникає необхідність не тільки змістового наповнення процесу навчання, а й структурної його організації. При цьому засоби вираження мають бути відповідними сучасному рівню розвитку науки.

Принцип науковості змісту і методів навчального процесу, що відображає взаємозв'язок з сучасними науковими знаннями і практикою демократичного устрою суспільства.

Науковість за методами навчання вимагає повного задоволення вимоги відповідності (адекватності): кожна мета навчання вимагає адекватного їй методу навчання. Отже, метод навчання має відображати специфіку самого навчального предмета і бути адекватним цілям навчання.

Засоби навчання мають повністю забезпечувати процес досягнення мети навчання, бути зручною формою вираження її суті і відповідати психологічним закономірностям засвоєння матеріалу, а також забезпечувати рух думки від простого до складного. Щодо здійснення всього дидактичного циклу, то дуже важливо, щоб він був замкнутий, а процес досягнення мети навчання повторювався з урахуванням корекції дій до того часу, поки не буде досягнуто запланованого рівня даної мети навчання.

7. Основні вимоги до принципу науковості на уроках української мови в початковій школі

Принцип науковості є важливим принципом навчання в сучасній школі. У ст. 9 Закону України «Про освіту» стверджується, що «заклади освіти України незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер..».

В основі принципу науковості лежить ряд важливих положень: світ можна пізнавати; людські знання, перевірені практикою, дають об'єктивну картину розвитку світу; наука в житті людини відіграє важливу роль, що зумовлює спрямованість шкільної освіти на засвоєння наукових знань; науковість навчання забезпечується передусім змістом шкільної освіти, строгим дотриманням принципів його формування; науковість навчання спричиняється реалізацією педагогами прийнятого змісту; науковість навчання, дієвість набутих знань залежить від відповідності навчальних планів і програм рівню соціального і науково-технічного прогресу, підкріплення набутих знань практикою, міжпредметних зв'язків.

Сутність цього принципу полягає в тому, що засвоювані учнями знання повинні викладатися в інтерпретації сучасної науки, не суперечити її даним. Завдання школи - дати учням при вивченні всіх навчальних предметів об'єктивно правильну картину розвитку світу -- природи, суспільства і людського мислення. На всіх етапах навчання повинен забезпечуватися діалектичний підхід до аналізу явищ і фактів об'єктивного світу; формуючи у школярів правильні наукові поняття, вчитель має забезпечити високий теоретичний рівень навчання, засвоєння фактів і явищ у їхньому розвитку і взаємозв'язку, історизм у їх викладанні, показати учням можливості і могутність людського розуму, розкрити роль науки у підвищенні продуктивності праці, в удосконаленні життя людини.

Із принципу науковості випливають такі вимоги:

· об'єктивно висвітлювйте наукові факти, поняття, теорії;

· коригуйте знання, здобуті самостійно за допомогою засобів масової інформації;

· пояснювйте значення теорії української мови для практики;

· розкривайте внутрішні зв'язки і відношення, причиново-наслідкові зв'язки в процесах і явищах мовлення;

· пропагуйте досягнення вітчизняної науки й техніки, успіхів українських учених, важливість української мови;

· організовуйте проведення навчальних заходів, використовуючи наукових технологій;

· неухильне впровадження в навчальний процес наказів, настанов, порадників та інструкцій Міністерства освіти і науки України, що стосуються предмету «Українська мова»;

· кожне нововведене наукове поняття потрібно систематично повторювати, використовувати протягом усього навчального курсу;

· кожне мовне явище необхідно розглядати у все нових зв'язках і відношеннях;

· потрібно знайомити учнів з біографіями видатних українців, їх внеском у розвиток мови;

· необхідно використовувати найновішу наукову термінологію, не користуватися застарілою, бути ознайомленим з найновішими досягненнями з свого предмету;

· необхідно приділяти увагу ключовим проблемам мови, розкривати учням основні ідеї наукових досягнень, привчати їх стежити за інформацією, заохочувати колективне обговорення науково-технічних і соціальних проблем.

8. Правила реалізації принципу науковості при вивченні рідної мови

1. Реалізуючи принцип науковості, впроваджуйте у навчання найновіші досягнення педагогіки, психології, методики, передового педагогічного досвіду.

2. Розкрийте логіку навчального предмета, яка забезпечує з перших кроків його вивчення надійне підґрунтя для засвоєння нових наукових понять.

3. Систематично інформуйте своїх учнів про нові досягнення в науці, техніці, культурі, пов'язуйте їх з системою знань, яку в них формуєте.

4. Застосовуйте найновішу наукову термінологію, не користуйтесь старими термінами, будьте в курсі новітніх наукових досягнень з свого предмета.

5. У методах викладання віддзеркалюйте методи наукового пізнання, розвивайте мислення школярів, підводячи їх до пошукової, творчої роботи.

7. Систематично інформуйте своїх учнів про нові досягнення в науці, техніці, культурі.

8. Ознайомлюйте учнів з біографіями видатних учених, їх внеском у розвиток науки. Висвітлюйте послідовну боротьбу вчених за мирне використання результатів наукових відкриттів.

9. Головну увагу приділяйте ключовим проблемам наукової інформації, розкривайте перед учнями головні ідеї наукових досягнень, привчайте учнів постійно стежити за науковою інформацією.

10. Заохочуйте дослідницьку діяльність школярів. Ознайомлюйте їх з технікою експериментальної та дослідницької роботи, алгоритмами розв'язання творчих завдань.

Висновок

У практиці навчання, дидактичні принципи взаємодіють один з одним утворюючи цілісну систему навчання.

Принцип науковості у викладанні української мови є одним із найважливіших принципів навчання. Адже учні повинні отримувати достовірні знання, засновані на фактах і доведеннях, вчитися правильно користуватися мовою та мовленням, а також володіти найновішими досягнення в усіх сферах науки.

Науковість навчання у в школі-найважливіша умова, головний принцип, тому що учні навчальних закладів мають бути підготовленим до професійної діяльності на рівні сучасних досягнень науки і техніки, володіти новітніми методами наукових досліджень, мати стійкий науковий світогляд.

Забезпечення цього принципу досягається постійним уведенням у зміст навчання новітніх досягнень науки, формування умінь виконувати аналіз і синтез, бачити проблему в різних аспектах, порівнювати і пропонувати альтернативні варіанти можливих рішень, знаходити оптимальні рішення.

На сьогоднішній час, існують деякі труднощі, щодо реалізації даного принципу. Вони спричинені бурхливим розвитком науки. Далеко не всі навчальні заклади мають змогу забезпечити сучасними засобами навчання, новими підручниками, тощо. Важливу роль в даному процесі має відігравати викладач, він має скеровувати навчальний процес згідно вимог і засобів реалізації принципу науковості.

Список використаних джерел

1. Бондар В. І. Дидактика/ В.І.Бондар. - К.: Либідь, 2005.-264 с.

2. Буренко В. М. Принципи навчання // Завуч.-2002.-№ 19, липень.-С.23.

3. Галузяк В. М. Педагогіка : навч. посіб. / В. М. Галузяк, М. I. Сметанський, В. I. Шахов. - Вінниця: Віноблдрукарня, 2000. - 200 с.

4. Зайченко І.B. Педагогіка [Електронний ресурс] / І.В.Зайченко. - Режим доступу : URL : http://pidruchniki.ws/17000308/pedagogika/pedagogika_-_zaychenko_ib

5. Кукушин В. С. Дидактика / В.С.Кукушин. -М.: Ростов-на -Дону, 2003. - 241 с.

6. Малафіїк І.В. Дидактика / І.В.Малафіїк. - К.: «Кондор», 2009. 0 189 с.

7. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник/ В.В.Ягупов. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru

...