Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Суспільно-політичні течії та рухи в Європі та Росії в п. п. ХІХ ст.

Мета: сформувати в учнів уявлення про суспільно-політичні течії й рухи в першій половині ХІХ ст.;

розглянути причини виникнення та поразки руху декабристів; охарактеризувати діяльність О. Герцена, К. Маркса;

розвивати в учнів уміння оцінювати діяльність представників різних суспільно-політичних рухів Росії та Європи;

висловлювати власну думку щодо впливу ідей декабристів на майбутнє Росії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, карта атласу, роздавальний матеріал.

Основні поняття: декабристи, слов'янофіли, західники, радикали, консерватори, ліберали

Основні дати та події: 1816 р. - виникнення "Союзу порятунку", 1818 р. - утворення "Союзу благоденства", 1821-1825 рр. - діяльність Південного та Північного товариств, 14 грудня 1825 р. - повстання в Петербурзі

Історичні постаті: М. Муравйов, П.І. Пестель, Микола І, О. Герцен, А. Сен-Сімон, Р. Оуен, Ш. Фур'є.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

встановлювати хронологічну послідовність подій;

характеризувати економічне та політичне становище Росії після Віденського конгресу;

показувати територію Росії та держави, які з нею межували;

називати центри декабристського руху;

аналізувати програмові документи декабристів;

порівнювати програмові вимоги;

застосовувати та пояснювати терміни та поняття.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Чому Олександр I вважав, що династія Бурбонів у Франції "буде зметена новою революцією"?

2. Назвіть території, які були приєднані до Росії за рішенням Віденського конгресу.

3. З якою метою Олександр I ініціював створення Священного союзу?

4. Які зміни здійснив Олександр I у Польщі і Фінляндії?

II. Мотивація навчальної діяльності

Створення інтриги

Про цих діячів дослідники казали, що вони "явили собою особливий, новий тип людини, відмінний від усього того, що знала по - передня історія". Представники вищих верств російської еліти, вони полишили багатство і добробут, навіть знехтували власним життям заради перемоги ідей свободи, рівності, братства. Про цих людей йтиметься на сьогоднішньому уроці.

Представлення теми та очікуваних результатів

Постановка проблемного питання

Чому буржуазні революції в країнах Західної Європи очолювала буржуазія, а у Російській імперії - дворяни?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Росія на початку XIX ст.

Міні-лекція учителя про передумови зростання суспільного руху в Росії, під час якої учні мають скласти опорний конспект.

Відсутність реформ.

Посилення реакції в Росії ("аракчеєвщина").

Національно-визвольний рух у Європі.

Патріотичне піднесення після Вітчизняної війни 1812 р.

Зміни у поглядах дворянства після європейського походу.

Знайомство з життям у Європі під час походу 1812-1815 рр.

2. Повстання декабристів у Росії

Учнівські повідомлення про декабристів

"Діяльність П. Пестеля", "Діяльність М. Муравйова",

Робота з історичними документами

Клас ділиться на дві групи

І група опрацьовує програмний документ "Руська Правда".

ІІ група опрацьовує програмний документ "Конституція Муравйова".

Учні складають таблицю

Порівняльна таблиця "Товариства декабристів"
Питання для порівняння	"Південне товариство"	"Північне товариство"
Лідери
Програмові документи
Державний устрій Росії
Методи боротьби з самодержавством
Демократичні права і свободи
Аграрне питання
Національне питання

І група опрацьовує "Конституцію Муравйова"

Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / Сост.п.П. Епифанов, О.П. Епифанова. - М., 1991. - С.40-42.

"Досвід усіх народів і всіх часів довів, що влада самодержавна рівно згубна для правителів і для суспільств.

Федеральне, або Союзне правління. задовольнило усі умови й оголосило велич народу і свободу громадян. Під наглядом государя одне законодавче Зібрання знаходиться в столиці і робить всі розпорядження, загальні для всієї держави. розпорядження, що стосуються областей, надані обласним законодавчим зборам.

1. Російський народ, вільний і незалежний.

2. Джерелом верховної влади є народ.

4. Громадянство є правом брати участь у суспільному управлінні. - обирати урядовців,. бути обраним.

6. Громадянин має бути віком від 21-го року;. мати відоме і постійне місце проживання. бути справним у платежах громадських повинностей". бути непорочним перед обличчям закону". мати нерухомість на 500 крб. сріблом або. рухому власність. на 1000 крб. сріблом.

13. Усі росіяни рівні перед обличчям закону.

15. Кожен. зобов'язаний. коритися законам і владі., бути завжди готовим до захисту Батьківщини.

16. Кріпосний стан і рабство скасовуються.

17. Будь-хто має право висловлювати вільно свої думки. і повідомляти їх за допомогою друку.

18. Будь-хто має право займатися тим промислом, який йому здається найбільш вигідним.

21. У судах безпека, життя і власність забезпечуються присяжними.

24. Право власності. священне й недоторканне. Церковні землі залишаються назавжди за ними.

25. Землі поміщиків залишаються за ними. Особливий закон визначить винагороду, яку зобов'язані їм сплатити поселяни, що матимуть намір. переселитися. - за тимчасове припинення. отримання прибутку з оброблюваної цими поселянами землі.

30. Військові поселення негайно знищуються.

32. Розділення людей на 14 класів скасовується".

ІІ група опрацьовує "Руську правду"

Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. - М., 1991. - С.40-42.

"§ 4. Усі повинні бути рівними перед законом. Усі люди в державі мають однакове право на всі вигоди, що пропонуються державою, і всі мають рівні обов'язки нести всі тягарі.

§ 6. Довго існувала можливість для декого пригноблювати всіх інших; час тепер покласти рішучий край цьому. порядку.

§ 11. Щоб рабство. в Росії було знищено.

1) звільнення селян. не повинне позбавити дворян доходу.;

2) звільнення не повинне принести заворушення і безлад у державі.;

3) звільнення має покращити становище селян порівняно з теперішнім.

4) Кількість десятин землі, що відшкодовується, може бути видана з казни поміщику грошима або натурою. Якщо відшкодування видаватиметься грошима, то ціна визначатиметься свідченням волості або поміщика.

4) Увесь російський народ складає один стан - цивільний; всі нинішні стани знищуються.

5) Вся земля. ділиться на. волосну і приватну. Перша складає власність громадську, друга - власність приватну. Волосна земля є недоторканною, вона ділиться на ділянки, ділянки роздаються на вимогу членів волості. Решта землі віддається в наймання. на один рік.

8) Верховна влада ділиться на законодавчу (Народне віче) і верховно-виконавчу (Державна Дума). Влада судова доручається Верховному собору.

9) Народне віче складається з народних представників, обраних народом на 5 років. Вона оголошує війну та укладає мир. Ніхто не може розпустити Народне віче.

10) Державна дума складається з 5 членів, обраних народом на 5 років. Щорічно кожна губернія пропонує кандидата. Всі міністерства. перебувають під відомством. Державної Думи.

11) Верховний собор складається зі 120 членів. Вони призначаються на все життя. Народне віче передає йому на затвердження свої закони. Собор. дивиться., щоб в усьому дотримувався закон.

Учні виступають з презентаціями відповідей.

Запитання

1. Чи були спільні положення у програмних документах?

2. Програма якого товариства була радикальнішою та більш прогресивною для свого часу? Чому?

Розповідь учителя про події 14 грудня 1825 року у Петербурзі та повстання Чернігівського полка

У 1824-1825 рр. у товариствах починається безпосередня підготовка збройного повстання, ведуться переговори про об'єднання обох організацій і координацію дій під час виступу. У 1825 р. була досягнута домовленість з революціонерами Польського патріотичного товариства про підтримку повстання "південців", а у вересні 1825 р. до складу Південного товариства увійшло Товариство з'єднаних слов'ян, що діяло у Новоград-Волинську.

Повстання було намічено на літо 1826 р., проте виступ декабристів був прискорений смертю Олександра І у листопаді 1825 р. У країні встановилось міжцарів'я через невирішеність питання про наступника престолу. Брат померлого царя, Костянтин, відмовився від трону, і на 14 грудня 1825 р. було призначено присягу Сенату новому імператору - Миколі І.

Кризою влади і вирішили скористатись декабристи. Вони планували вивести віддані своїм командирам гвардійські частини на Сенатську площу, завадити присязі імператора і зажадати у членів Сенату та Державної ради оприлюднити підготовлений напередодні "Маніфест до російського народу", у якому викладались основні вимоги змовників. Проте повстання 14 грудня 1825 р. не було достатньо підготовлено, Сенат і переважна частина військ уже встигли присягнути Миколі І. Військові частини, які декабристи вивели на Сенатську площу, були розігнані артилерійським вогнем.29 грудня в Україні офіцери-декабристи підняли повстання Чернігівського полку, проте і цей виступ був швидко придушений.

Новий імператор Микола І виявив неабиякі жандармські здібності. Він особисто очолив слідство у справі декабристів, до якого було притягнуто 579 чоловік, з яких 289 визнано винними. Розправа була жорстокою, п'ятьох найактивніших лідерів декабристського руху - П. Пестеля, К. Рилєєва, П. Каховського, С. Муравйова-Апостола і М. Бестужева-Рюміна було повішено. Понад сто декабристів було засуджено до каторги і заслання в Сибір, окремих офіцерів розжалувано в солдати і направлено на Кавказ. Усіх їх позбавили дворянських звань. Жорстоко було покарано і солдатів, які брали участь у повстанні: 178 чоловік прогнали крізь стрій, а решту відправили на Кавказ у діючу армію.

Виступ учня з повідомленням

Декабристки

Суд у справі декабристів визнав винуватими 126 осіб. П'ять офіцерів були страчені, інших відправили на каторгу до Сибіру. Дружини одинадцяти засуджених декабристів розділили їхнє сибірське вигнання.

Більшість із них належали до вищого світу Російської імперії - княгині Марія Миколаївна Волконська та Катерина Іванівна Трубецька, Олександра Григорівна Муравйова (дочка графа Чернишова), Єлизавета Петрівна Наришкіна (уроджена графиня Коновніцина), баронеса Ганна Василівна Розен, генеральські дружини Наталія Дмитрівна Фонвізіна і Марія Казимирівна Юшневська. Тільки троє з них були незнатного роду - Олександра Василівна Єнтальцева, Олександра Іванівна Давидова та Поліна Гебль, наречена декабриста Анненкова.

Жінки звернулися до імператора з проханням послідувати за своїми чоловіками. Микола I надав кожній із них право розлучитися зі своїм чоловіком - "державним злочинцем". Проте жінки пішли проти волі й думки більшості, відкрито підтримавши опальних. Вони відмовилися від розкошів, залишили дітей, рідних та близьких і пішли за своїми чоловіками, яких любили. Виїжджаючи до Сибіру, вони втрачали дворянські привілеї та переходили на положення дружин каторжан, за яким обмежувались права пересування, листування, розпорядження своїм майном.

Подолавши численні перешкоди й труднощі, першими (уже в 1827 р.) на рудники Забайкалля приїхали Марія Волконська, Олександра Муравйова і Катерина Трубецька. У 1828-1831 рр. до Петровського заводу і в Читу приїхали: Поліна Гебль (наречена Івана Аненнкова), Камілла Ле Дантю (наречена Василя Івашова), Олександра Давидова (дружина Василя Давидова), Олександра Єнтальцева (дружина Андрія Єнтальцева), Єлизавета Наришкіна (дружина Михайла Наришкіна), Анна Розен (дружина Андрія Розена), Наталія Фонвізіна (дружина Михайла Фонвізіна), Марія Юшневська (дружина Олексія Юшневського), Катерина Бестужева (сестра Миколи Бестужева).

Багато ще дружин, сестер, матерів декабристів добивалися дозволу на виїзд до Сибіру, але їм було відмовлено. Наприклад, матір декабристів Бестужевих довго клопоталася про дозвіл поїхати до синів у Селенгінськ, але Микола I їй відмовив.

Дружини намагалися полегшити долю своїх чоловіків, навіть коли самі перебували у злиднях.

З одинадцяти дружин, які послідували за своїми чоловіками до Сибіру, три залишилися тут навічно - Олександра Муравйова, Камілла Івашова, Катерина Трубецька.

Дружинам декабристів, які перебували у засланні разом зі своїми чоловіками, у місті Тобольськ у 2008 р. в сквері поблизу історичного Завального кладовища встановлено пам'ятник.

Запитання

Як ви ставитесь до вчинку жінок декабристів?

3. Суспільні рухи 40-50-х років ХІХ ст.

Розповідь учителя.

Після придушення повстання декабристів у країні посилилась реакції. Микола І жорстоко придушував будь-яку спробу непокори і зміни існуючого ладу. Але це вже не могло зупинити прогресивно мислячих людей різних верств та станів. Вони об'єднувалися у таємні гуртки і намагалися визначати, як у подальшому має відбуватися розвиток Росії. Окрім дворян, до складу цих гуртків входили представники духовенства, міщан, інтелігенції, чиновники. Тому новий період суспільно-політичної думки отримав назву різночинного. Серед різночинців існувало кілька течій: західники, слов'янофіли, радикали тощо.

Самостійна робота у групах (10 хв.)

урок історія суспільний політичний рух

Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника І група опрацьовує питання про радикалів на с.93-94.

ІІ група опрацьовує питання про слов'янофілів с.94-95.

ІІІ група опрацьовує питання про західників с.94-95.

IV група готує по два запитання до кожного виступу.

Виступи учнів

V. Узагальнення уроку

Метод "Займи позицію"

Олександр Герцен вважав, що декабристи - "це якісь богатирі, викувані зі сталі, воїни-сподвижники, що свідомо йшли на смерть, щоб розбудити до нового життя молоді покоління".

Володимир Ключевський стверджував, що декабристи - це "іс - торична випадковість, що обросла легендами".

Учням слід посісти одну з позицій, обґрунтувавши свій вибір.

1. Погоджуюся з О. Герценом.

2. Погоджуюся з В. Ключевським.

3. Не погоджуюсь ні з ким.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника § 8.

2. Самостійно скласти таблицю "Суспільно-політична думка в Європі".

І група опрацьовує "Конституцію Муравйова"

Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / Сост.п.П. Епифанов, О.П. Епифанова. - М., 1991. - С.40-42.

"Досвід усіх народів і всіх часів довів, що влада самодержавна рівно згубна для правителів і для суспільств.

Федеральне, або Союзне правління. задовольнило усі умови й оголосило велич народу і свободу громадян. Під наглядом государя одне законодавче Зібрання знаходиться

в столиці і робить всі розпорядження, загальні для всієї держави. розпорядження, що стосуються областей, надані обласним законодавчим зборам.

1. Російський народ, вільний і незалежний.

2. Джерелом верховної влади є народ.

4. Громадянство є правом брати участь у суспільному управлінні. - обирати урядовців,. бути обраним.

6. Громадянин має бути віком від 21-го року;. мати відоме і постійне місце проживання. бути справним у платежах громадських повинностей". бути непорочним перед обличчям закону". мати нерухомість на 500 крб. сріблом або. рухому власність. на 1000 крб. сріблом.

13. Усі росіяни рівні перед обличчям закону.

15. Кожен. зобов'язаний. коритися законам і владі., бути завжди готовим до захисту Батьківщини.

16. Кріпосний стан і рабство скасовуються.

17. Будь-хто має право висловлювати вільно свої думки. і повідомляти їх за допомогою друку.

18. Будь-хто має право займатися тим промислом, який йому здається найбільш вигідним.

21. У судах безпека, життя і власність забезпечуються присяжними.

24. Право власності. священне й недоторканне. Церковні землі залишаються назавжди за ними.

25. Землі поміщиків залишаються за ними. Особливий закон визначить винагороду, яку зобов'язані їм сплатити поселяни, що матимуть намір. переселитися. - за тимчасове припинення. отримання прибутку з оброблюваної цими поселянами землі.

30. Військові поселення негайно знищуються.

32. Розділення людей на 14 класів скасовується".

ІІ група опрацьовує "Руську правду"

Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / Сост.п.П. Епифанов, О.П. Епифанова. - М., 1991. - С.40-42.

"§ 4. Усі повинні бути рівними перед законом. Усі люди в державі мають однакове право на всі вигоди, що пропонуються державою, і всі мають рівні обов'язки нести всі тягарі.

§ 6. Довго існувала можливість для декого пригноблювати всіх інших; час тепер покласти рішучий край цьому. порядку.

§ 11. Щоб рабство. в Росії було знищено.

1) звільнення селян. не повинне позбавити дворян доходу.;

2) звільнення не повинне принести заворушення і безлад у державі.;

3) звільнення має покращити становище селян порівняно з теперішнім.

4) Кількість десятин землі, що відшкодовується, може бути видана з казни поміщику грошима або натурою. Якщо відшкодування видаватиметься грошима, то ціна визначатиметься свідченням волості або поміщика.

4) Увесь російський народ складає один стан - цивільний; всі нинішні стани знищуються.

5) Вся земля. ділиться на. волосну і приватну. Перша складає власність громадську, друга - власність приватну. Волосна земля є недоторканною, вона ділиться на ділянки, ділянки роздаються на вимогу членів волості. Решта землі віддається в наймання. на один рік.

8) Верховна влада ділиться на законодавчу (Народне віче) і верховно-виконавчу (Державна Дума). Влада судова доручається Верховному собору.

9) Народне віче складається з народних представників, обраних народом на 5 років. Вона оголошує війну та укладає мир. Ніхто не може розпустити Народне віче.

10) Державна дума складається з 5 членів, обраних народом на 5 років. Щорічно кожна губернія пропонує кандидата. Всі міністерства. перебувають під відомством. Державної Думи.

11) Верховний собор складається зі 120 членів. Вони призначаються на все життя. Народне віче передає йому на затвердження свої закони. Собор. дивиться., щоб в усьому дотримувався закон.

Декабристки

Суд у справі декабристів визнав винуватими 126 осіб. П'ять офіцерів були страчені, інших відправили на каторгу до Сибіру. Дружини одинадцяти засуджених декабристів розділили їхнє сибірське вигнання.

Більшість із них належали до вищого світу Російської імперії - княгині Марія Миколаївна Волконська та Катерина Іванівна Трубецька, Олександра Григорівна Муравйова (дочка графа Чернишова), Єлизавета Петрівна Наришкіна (уроджена графиня Коновніцина), баронеса Ганна Василівна Розен, генеральські дружини Наталія Дмитрівна Фонвізіна і Марія Казимирівна Юшневська. Тільки троє з них були незнатного роду - Олександра Василівна Єнтальцева, Олександра Іванівна Давидова та Поліна Гебль, наречена декабриста Анненкова.

Жінки звернулися до імператора з проханням послідувати за своїми чоловіками. Микола I надав кожній із них право розлучитися зі своїм чоловіком - "державним злочинцем". Проте жінки пішли проти волі й думки більшості, відкрито підтримавши опальних. Вони відмовилися від розкошів, залишили дітей, рідних та близьких і пішли за своїми чоловіками, яких любили. Виїжджаючи до Сибіру, вони втрачали дворянські привілеї та переходили на положення дружин каторжан, за яким обмежувались права пересування, листування, розпорядження своїм майном.

Подолавши численні перешкоди й труднощі, першими (уже в 1827 р.) на рудники Забайкалля приїхали Марія Волконська, Олександра Муравйова і Катерина Трубецька. У 1828-1831 рр. до Петровського заводу і в Читу приїхали: Поліна Гебль (наречена Івана Аненнкова), Камілла Ле Дантю (наречена Василя Івашова), Олександра Давидова (дружина Василя Давидова), Олександра Єнтальцева (дружина Андрія Єнтальцева), Єлизавета Наришкіна (дружина Михайла Наришкіна), Анна Розен (дружина Андрія Розена), Наталія Фонвізіна (дружина Михайла Фонвізіна), Марія Юшневська (дружина Олексія Юшневського), Катерина Бестужева (сестра Миколи Бестужева).

Багато ще дружин, сестер, матерів декабристів добивалися дозволу на виїзд до Сибіру, але їм було відмовлено. Наприклад, матір декабристів Бестужевих довго клопоталася про дозвіл поїхати до синів у Селенгінськ, але Микола I їй відмовив.

Дружини намагалися полегшити долю своїх чоловіків, навіть коли самі перебували у злиднях.

З одинадцяти дружин, які послідували за своїми чоловіками до Сибіру, три залишилися тут навічно - Олександра Муравйова, Камілла Івашова, Катерина Трубецька.

Дружинам декабристів, які перебували у засланні разом зі своїми чоловіками, у місті Тобольськ у 2008 р. в сквері поблизу історичного Завального кладовища встановлено пам'ятник.

Размещено на Allbest.ru

...