Організація роботи учнів на уроках історії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Історія як наука не належить до числа абсолютно точних і неупереджених дисциплін, тому головне завдання історичної освіти виробити в учнів вміння самостійно інтерпретувати історичний процес. Одним з важливих аспектів на уроках історії є робота з історичними джерелами.

Найкраще матеріал шкільного підручника доповнюють писемні джерела, які дають можливість учням самим оцінювати історичне явище. Для кращого розуміння історичного матеріалу потрібно також вивчати наочні джерела інформації. Вдало підібрана наочність робить урок більш насиченим і цікавим.

Працюючи на уроках з історичними джерелами, ми пробуджуємо в учнів інтерес до історії, даємо можливість їм самим оцінити історичне минуле.

Мета методичної розробки показати застосування історичних джерел на уроках історії, як засобу формування історичного і критичного мислення в учнів.

Основними завданнями розробки є:

? розкрити необхідність використання писемних джерел на уроках історії;

? показати як потрібно на уроці працювати з історичним портретом, карикатурою;

? показати значення відеоматеріалу на уроці історії.

Ця методична розробка створена для покращення роботи вчителів з історичними джерелами. Вона має показати необхідність застосування на уроці джерел, які допомагають учням краще зрозуміти історичні явища і формують у них своє бачення історичного минулого.

мислення історичний портрет знання



Тема. Лівобережна та Слобідська Україна в др. пол. 18 ст. Ліквідація Гетьманщини

Мета: з'ясувати напрямки та наслідки політики царського уряду на Лівобережній Україні та Слобожанщині;

розвивати вміння працювати з історичними джерелами та характеризувати історичний портрет;

виховувати інтерес до історії України та гордість за діячів, які відстоювали права українського народу.

Обладнання: підручник, атлас, портрет К. Розумовського, історичні джерела. Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Дидактична мета: вивчити історію Лівобережної та Слобідської України в др. пол. 18 ст.;

дати оцінку діяльності К. Розумовського;

визначити, які наслідки мала ліквідація Гетьманщини для України.

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація вивченої теми

IV. Оголошення теми

V. Вивчення нового матеріалу

План

1. Правління гетьмана Кирила Розумовського.

2. Діяльність Петра Рум?янцева на Лівобережній Україні.

VІ. Осмислення нових знань

VІІ. Систематизація і узагальнення знань

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Інструктаж по домашньому завданню

Х. Оцінювання роботи учнів

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. До складу якої держави входила Лівобережна Україна в середині ХVІІІ ст.?

2. Яким було політичне та соціальне становище українських земель у складі Росії?

3. Що вам відомо про діяльність І Малоросійської колегії?

4. Які факти свідчать про те, що в першій половині ХVІІІ ст. відбувався наступ російського уряду на автономію України?

ІIІ. Мотивація вивченої теми

Сьогодні на уроці ми розпочнемо вивчати тему «Українські землі в др. пол. 18 ст.». Розширимо знання з історії Гетьманщини, зокрема її заключного етапу. Незважаючи на те, що було остаточно ліквідовано Українську державу Гетьманщину, та зроблено все, щоб стерти з пам'яті українського народу цей період, українці неодноразово намагалися відновити свою державу. Вони крізь століття пронесли пам'ять про подвиги та славу українського козацтва і 1991 році Українська держава стала незалежна.

IV. Оголошення теми

V. Вивчення нового матеріалу

1. Правління останнього гетьмана Кирила Розумовського.

Розповідь вчителя

Ситуація на Україні покращилась після приходу до влади імператриці Єлизавети, дочки Петра І. Прихильне ставлення до України було зумовлене її оточенням. Чоловік імператриці Олексій Розумовський був українцем. Українська козацька старшина, ще 1744 році зверталась до правительки з проханням вибрати гетьмана. Але лише 22 лютого 1750 році було обрано гетьманом Кирила Розумовського.

Причини відновлення гетьманства.

1. Бажання козацької старшини відновити гетьманство.

2. Загроза війни Росії з Туреччиною та Пруссією.

3. Бажання Росії використати економічно - стратегічний потенціал України у війнах.

Самостійна робота учнів з текстом підручника і складання таблиці «Реформи Кирила Розумовського»

Назва реформи	Суть реформи
Судова	До складу Генерального суду, крім двох генеральних судів, Розумовський вів виборних осіб із старшини від кожного полку. У кожному полку створювались шляхетські суди: два земських, два підкоморських і горський суд.
Селянська	Обмежено право переходу селян від одного пана до іншого.
Військова	Запроваджено муштру за іноземним зразком, удосконалено артилерію, однакове озброєння та уніформу, військову підготовку дітей.
Адміністративна	кожен із десяти полків поділено на два повіти (усього 20 повітів).

Робота з історичним портретом.

Портрет Кирила Розумовського у підручнику на сторінці 262. Час виконання 10 хвилин. (Додаток 1)

Клас поділено на дві групи.

Одній групі зробити історико - психологічний аналіз портрету Кирила Розумовського за планом.

1. Поза на портреті.

2. Риси обличчя.

3. Характер людини.

3. Ставлення художника до особи.

Другій групі зробити історико - біографічний аналіз портрету Кирила Розумовського за планом.

1. Одяг.

2. Зачіска.

3. Нагороди.

4. Інтер'єр приміщення або фон.

Виступи учнів.

Орієнтовні відповіді учнів

Перша група:

1. Кирило Розумовський зображений у на пів фронтальній позі.

2. Гетьман зображений доброю людиною з великими і сумними очима, середнім носом, повними губами. Велике чоло спонукає до думки, що це була освічена і розумна людина.

3. На портреті перед нами постає сильна, але не впевнена в собі людина, яка мала коритись волі імператриці.

4. Художник дуже добре ставився до Кирила Розумовського, бо на портреті зображена гарна молода людина. Лише погляд гетьмана у далечінь можна трактувати, як невпевненість, постійне чекання чогось із Санкт-Петербурга.

Друга група:

1. Кирило Розумовський зображений в одязі, який носили російські дворяни. Моду на цей одяг запровадив Петро І, повернувшись з Європи. Гетьман одягнутий в білу сорочку з манжетами та в червоний мундир, прикрашений на рукавах і спереду візерунками. На шиї у нього пов'язана біла хустка.

2. На голові у Розумовського одягнена біла перука із завитками по боках. Така зачіска була поширена серед російських дворян і прийшла з Європи.

3. На грудях у гетьмана виділяється блакитна стрічка через праве плече, а з лівої сторони на грудях прикріплена восьмикутна зірка. Ці прикраси є свідченням про те, що він нагороджений орденом Андрія Первозваного.

4. Гетьман зображений на фоні інтер'єру однієї з кімнат свого палацу. На портреті показано багатство та розкіш у якій жив Розумовський.

Історико - психологічний та історико - біографічний аналіз портрету Кирила Розумовського зроблений. Це дало нам можливість зрозуміти, яка це людина, її характер, її становище у суспільстві

Робота з письмовим джерелом

Зараз ми ознайомимось, як оцінювали діяльність Кирила Розумовського історики М. Грушевський і І. Крип'якевич.

Учні об'єднуються в пари і отримують відгуки істориків про діяльність гетьмана.(Додаток 2). Вони працюють 10 хвилин над питаннями:

1. Чи однаково ці історики характеризують діяльність останнього гетьмана України?

2. Яку з цих точок зору ви поділяєте? Можливо ви маєте свою точку зору, аргументуйте її.

Учні відповідають на поставлені їм запитання.

2. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Рум?яйцева на Лівобережній Україні.

Розповідь вчителя

Колективна робота над джерелами у підручнику на сторінці 263 і 264. Виконати завдання до даних джерел.

1764 році ліквідовано гетьманство в Україні. Кирило Розумовський зрікся влади.

Перегляд відео матеріалу про ліквідацію Гетьманщини (7 хв.)

Запитання до учнів

1. З якими подіями пов'язаний переглянутий вами відео сюжет?

2. Чи змінилося ваше ставлення про історичні події після перегляду відео сюжету?

3. Що нового ви дізнались про історичні події, які були вам знайомі з вивченого матеріалу?

Діяльність генерал - губернатора П. Рум'янцева.

1.Зроблено перепис населення, описано земельну власність, кількість дворів, ґрунти.

2. Ліквідовано сотенно-полковий устрій, а Гетьманщину поділено на намісництва, а їх на повіти.

3. Ліквідовано козацькі полки, а утворено регулярні кінні полки.

4. Остаточно закріпачено українських селян шляхом прикріплення їх до місця проживання.

5. Запровадження загальноросійські судові установи.

6. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини і Слобожанщини.

Розповідь вчителя і робота з атласом та контурною картою.

У 1781 році на землях Лівобережної України утворене Малоросійське генерал - губернаторство, що складалось з трьох намісництв, згодом губерній Київської, Чернігівської, та Новгород - Сіверської. Кожна губернія поділялась на повіти.

Позначити в контурній карті Малоросійське генерал - губернаторство та його губернії.

Слобожанщина була перетворена на Слобідсько - Українську губернію з адміністративним центром у Харкові. Там утворено п'ять провінцій: Ізюмську, Охтирську, Острогоську, Сумську та Харківську.

Позначити в контурній карті території Слобідсько - Української губернії та її провінцій.

VІ. Осмислення нових знань

Період, який ми вивчаємо, можна віднести до трагічних сторінок української історії. Імперська влада, відновивши гетьманство, дала надію українському народу на існування власної держави хоча і автономної. Але цю надію було придушено, коли остаточно ліквідували гетьманство. Було зроблено спробу не просто знищити Українську державу, а стерти з пам'яті українців героїчну добу українських гетьманів, а також перетворити наш народ остаточно на малоросів.

VІІ. Систематизація і узагальнення знань

Сильні учні дають характеристику діяльності генерал-губернатору П. Рум'янцеву. Решта учнів складають сенкани про К. Розумовського і П. Рум'янцева.

VІІІ. Підсумок уроку

Сьогодні на уроці ми дізнались про діяльність останнього гетьмана Кирила Розумовського,за якого Україна востаннє існувала, як автономна держава. Гетьман змушений був зректись влади і в Гетьманщині запроваджено генерал - губернаторство, яке очолив П. Рум'янцев. Він здійснив ряд реформ. Які не дповідали інтересам України. У цей час на Українських землях вже майже не було сил, які здатні протистояти політиці російського царизму.

ІХ. Інструктаж по домашньому завданню

1.Опрацювати текст параграфа § 35.

2.Опрацювати запитання на сторінці 267 у підручнику.

3.Скласти складний план до пункту «Як було ліквідовано рештки автономного устрою Гетьманщини і Слобожанщини»

Х. Оцінювання роботи учнів

Тема. Німеччина у 1871-1900 рр.

Мета: з'ясувати суть Конституції 1871 року Німецької імперії; проаналізувати внутрішню та зовнішню політику канцлера Бісмарка;

удосконалювати вміння учнів працювати з писемними і візуальними джерелами інформації;

виховувати в учнів інтерес до історії Німеччини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, карта в атласі, карикатури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Дидактична мета: вивчити важливий період в історії Німеччини - становлення Німецької імперії;

дати оцінку діяльності Отто фон Бісмарка, як політичного діяча;

показати роль Пруссії у політичних процесах Німеччини.

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація вивченої теми

IV. Оголошення теми

V. Вивчення нового матеріалу

План

1. Конституція 1871 року.

2. Внутрішня і зовнішня політика О. фон Бісмарка.

3. «Світова політика» Німецької імперії.

VІ. Осмислення нових знань

VІІ. Систематизація і узагальнення знань

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Інструктаж по домашньому завданню

Х. Оцінювання роботи учнів

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Назвати причини об'єднання Німеччини.

2. Хто відіграв головну роль у процесі об'єднання Німеччини?

3. Що означає вираз об'єднати Німеччину «залізом і кров'ю»?

ІII. Мотивація вивченої теми

Розширити знання з історії Німеччини, бо її об'єднання сприяло не лише створенню централізованої держави. А також Німецька імперія стала осередком європейської і світової нестабільності, яка привела до двох світових воєн.

IV. Оголошення теми

V. Вивчення нового матеріалу

1. Конституція 1871 року.

Розповідь вчителя

18 січня 1871 року у Дзеркальній залі версальського палацу прусського короля Вільгельма І проголосили німецьким імператором, а Бісмарка канцлером. Цим актом завершено об'єднання Німеччини «зверху». У квітні 1871 року було прийнято Імперську Конституцію.

10 травня 1871 року у Франкфурті-на-Майні був підписаний мирний договір за яким Німеччина отримала Ельзас, Східну Лотарінгію і контрибуцію в 5 мільярда франків.

Робота з текстом Конституції

Учні опрацювавши текст у підручнику с. 189-190 і витяг з Конституції складають таблицю «Органи державної влади в Німеччини.

Орієнтовна таблиця:

Органи державної влади в Німеччині
Назва органу влади	Гілка влади	Повноваження
Імператор	Законодавча	Утвердження законів, скликання Союзної ради та рейхстагу, зовнішня політика, головнокомандуючий, призначав вищих чиновників, у тому числі канцлера
Канцлер	Виконавча	Глава уряду
Союзна рада	Законодавча	Утвердження законопроектів, поданих Союзною радою
Рейхстаг	Законодавча	Обговорення проектів нових законів та бюджету

2. Внутрішня і зовнішня політика О. фон Бісмарка

Об'єднавши Німеччину, О. фон Бісмарка спрямував свої зусилля на централізацію влади в імперії, зміцнення економічної та військово-політичної могутності країни.

Виступи учнів з повідомленнями на теми: «Внутрішня політика О. фон Бісмарка» і «Зовнішня політика О. фон Бісмарка»

На основі виступів складається таблиця про діяльність канцлера.

Заходи	Значення
Внутрішня політика
Ліквідація автономних прав окремих монархій	Централізація влади
Фінансова реформа	Прискорення розвитку капіталізму
Військова реформа	Посилення боєздатності армії
1872 р. -- «культуркампф»,духівництво позбавлялося права нагляду за школами; священикам заборонено проводити політичну агітацію; запроваджувалася державна реєстрація народження та смерті; громадянський шлюб	Зменшено вплив церкви на суспільство
1878 р. -- прийняття «Виняткового закону проти соціалістів»	Заборона діяльності соціалістичних організацій; СДПГ була вимушена перейти на напівлегальний стан
1881-1891 рр. -- соціальні закони про пенсійне забезпечення, страхування від нещасних випадків та інші	Німеччина стала державою, яка мала перше соціальне законодавство
Зовнішня політика
1873 р. -- підписання договору «Союзу трьох імператорів» (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія)	Ізоляція Франції; Німеччина посіла чільне місце на європейській арені
1879 р. -- підписання договору Німеччини та Австро-Угорщини, спрямований проти Росії	Розвал «Союзу трьох імператорів». Початок формування Троїстого союзу
1882 р. -- створення Троїстого союзу	Союз Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, початок підготовка до світової війни

Аналіз історичних карикатур у підручнику на с. 195.

Клас поділений на дві групи і кожна з груп отримує карикатуру. Додаток 4, Додаток 5.

Аналіз робиться за схемою.

1. Чи впізнаєте ви персонажа зображеного на карикатурі? Вкажіть, яке становище він займав у суспільстві.

2. Якій події при свячена карикатура? Визначте дату її створення.

3. Що ви знаєте про подію та зображених осіб?

4. Вкажіть засоби та символи, які використав художник для досягнення потрібного ефекту. Чи вдалось йому це зробити?

5. Яке ставлення художника до змісту карикатури: позитивне чи негативне?

6. Чи погоджуєтесь ви з позицією художника? Чому?

Виступи учнів з аналізом карикатур

3. «Світова політика» Німецької імперії.

Прихід на трон Вільгельма ІІ, який не хотів бути тіню канцлера, прискорив відставку О. фон Бісмарка. У 1890-х роках відбувається перехід Німеччини до «світової політики», що означало переділ вже поділеного європейськими країнами світу. Вона висувала претензії на панування в Європі, бажала зміцнитися на Близькому, Середньому та Далекому Сході, прагнула до переділу сфер впливу в Африці, Азії, Океанїі.

VІ. Осмислення нових знань

У др. пол. XIX ст. у Європі з'явилася сильна держава - Німецька імперія, з якою змушені були рахуватись європейські країни. Німеччина перетворилась на економічно і військово могутню державу, яка могла впливати на хід світової політики.

VІІ. Систематизація і узагальнення знань

Бесіда

1. Який був устрій Німеччини за Конституцією 1871 року?

2. З якою метою створені «Союз трьох імператорів» і Троїстий союз?

3. Назвати позитивні і негативні наслідки внутрішньої політики О. фон Бісмарка?

4. У чому суть «світової політики» Німеччини?

VІІІ. Підсумок уроку

Сьогодні на уроці ми дізналися, що після об'єднання німецьких земель у імперію Німеччина перетворилась на одну з могутніх європейських держав. Велика заслуга у розвитку держави належить канцлеру О. фон Бісмарку, який проводив вдалу внутрішню і зовнішню політику. У 90-х роках Німеччина проводить агресивну зовнішню політику, яка спрямована на переділ колоніального світу.

ІХ. Інструктаж по домашньому завданню

1. Опрацювати текст параграфа 15.

2. Опрацювати документи і матеріали у підручнику на сторінках 131- 132 та дати їм оцінку.

Х. Оцінювання роботи учнів



ВИСНОВКИ

Для кращого сприймання учнями історичного матеріалу, потрібно шукати найоптимальніші методи, щоб зацікавити учнів історією. Викладаючи історичний матеріал на уроках, я опираюся на різні історичні джерела, щоб учні самостійно могли оцінити історичне минуле.

Опрацьовуючи писемні джерела, учні формулюють власну думку про певну історичну подію, вчаться відстоювати свою позицію.

На уроках я також організовую роботу учнів з історичними портретами, карикатурами, картинами. Працюючи з такими джерелами, учні підсилюють свій інтерес до навчального матеріалу з історії, краще розуміють історичну епоху, історичних діячів.

Застосовуючи на уроці відеоматеріали, ми даємо учням можливість наблизитися до історичного минулого, конкретизувати їхні історичні уявлення.

На основі своїх уроків я зробила висновок, що сучасний вчитель історії повинен обов'язково давати можливість учням працювати з різними історичними джерелами, які дозволяють їм самостійно оцінювати історичне минуле і формують критичне мислення.



Список літератури

1. Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. ? Х.: Вид. група «Основа», 2008.

2. Бердичанський Я. М., Щупак І. Я., Морозова Л. В. Всесвітня історія: підручник для 9 кл. загальноосвіт. Навч. закладів. ? Запоріжжя: Прем'єр, 2009.

3. Власов В.С. Історія України: 8 кл.:підруч. Для загальноосвіт. Навч. закладів.? К.: Генеза, 2008.

4. Десятов Д. Л. Методика розвитку історичного мислення засобами наочності.? Х.: Вид. група «Основа», 2008.

5. Десятов Д. Л. Методичні прийоми роботи з портретом// Історія в школі. 2007. ? № 6.

6. Комаров Ю. С. Використання мультимедійного комплексу у викладанні історії// Комп'ютер у школі ? 2004. ? № 2.



ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Німеччина у 1871 - 1900 рр.

Автор Тетяна / Коментарі (0)

Урок 19

Тема. Німеччина у 1871 - 1900 рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

* встановлювати хронологічну послідовність подій;

* аналізувати соціально-економічне та політичне становище Німеччини;

* аналізувати внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка;

* характеризувати реформи О. фон Бісмарка;

* характеризувати діяльність СДПГ;

* застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «імперська конституція», «рейхстаг», «кайзер», «олігархія», «культуркампф», «соціальний реформізм», «Союз трьох імператорів», «СДПГ», «громадянське суспільство».

Історичні діячі: О. фон Бісмарк, Вільгельм II.

Основні події:

* 18 січня 1871 р. -- проголошення Німецької імперії;

* 1873 р. -- утворення «Союзу трьох імператорів»;

* 1882 р. -- утворення Троїстого союзу.

* Сер. 80-х рр. ХІХ ст. -- Г. Даймлер та К. Ф. Бенц розробили перший автомобіль з бензиновим двигуном.

* 1887 р. -- Г. Р. Герц довів існування радіохвиль.

* 1895 р. -- В.- К. відкрив рентгенівське випромінювання.

* 1896-1897 рр. -- Р. Дізель створив двигун внутрішнього згоряння.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Як ви вважаєте, яка з держав -- Пруссія чи Франція -- була зацікавлена у війні 1870-1871 рр.? Свою відповідь аргументуйте.

2. Як ви вважаєте, які демократичні реформи, проведені в роки Третьої республіки, найбільше вплинули на розвиток країни?

3. Поясніть причини економічного відставання Франції від Великобританії та США наприкінці XIX ст.

4. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Франції в XIX ст. Який із них, на ваш погляд, на цей момент був пріоритетним. Чому?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель.

На карті Європи з'явилася нова держава -- Німецька імперія.

До складу Німецької імперії ввійшли 22 монархії, що зберегли автономію, і три вільні міста -- Гамбург, Бремен і Любек. Перед Бісмарком та імператором Вільгельмом постала задача створити сильну державу, здатну зберегти свою територіальну цілісність і стати лідером континентальної Європи.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Конституція Німеччини 1871 р.

Метод «Мозковий штурм»

Учні мають актуалізувати свої знання з історії Німеччини.

Передбачувані відповіді учнів:

* Пруссія починає боротьбу за об'єднання Німеччини;

* війни з Данією та Австрією;

* франко-прусська війна;

* приєднання території, захоплення Ельзасу і Лотарінгії;

* об'єднання Німеччини;

* нова держава.

Групова робота

Учитель пропонує учням утворити групи, прочитати документ, відповісти на запитання та заповнити таблицю «Органи державної влади в Німеччині».

Текст 1. Конституція Німеччини 1871 р.

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. М.: Просвещение, 1993 С. 41-43.

«1. Територія союзу складається з держав... (наводиться перелік 22 держав). <...>

3. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згідно з яким житель кожної союзної держави... повинен у кожній іншій союзній державі розглядатися як його природний мешканець.

Щодо зарубіжних держав всі німці користуються рівним заступництвом з боку імперії. <...>

3) Визначення системи заходів, ваги і грошової системи; основні положення, що стосуються випуску паперових грошей, гарантованих рухомими і нерухомими цінностями...

7) Загальна охорона німецької торгівлі за кордоном, німецького мореплавання й морського флоту, консульське представництво імперії.

13) Загальне законодавство цивільного права та кримінального судочинства.

14) Армія та військовий флот імперії.

5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й набуття чинності імперського закону...

11 . Президентство в союзі належить королю прусському, який носить титул німецького імператора. Імператор є представником імперії в міжнародно-правових відносинах, він від імені імперії оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземними державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків нападу на імперію або її узбережжя...

12. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й закривати союзну раду і рейхстаг...

15. Головування в союзній раді і керівництво його роботою належить імперському канцлеру, який призначається імператором...

18. Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх присягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звільнення...

20. Рейхстаг обирається шляхом загальних і прямих виборів і таємного голосування...»

Органи державної влади в Німеччині
Назва органу влади	Гілка влади	Повноваження
Імператор	Законодавча	Утвердження законів, скликання Союзної ради та рейхстагу, зовнішня політика, головнокомандуючий, призначав вищих чиновників, у тому числі канцлера
Канцлер	Виконавча	Глава уряду
Союзна рада	Законодавча	Утвердження законопроектів, поданих Союзною радою
Рейхстаг	Законодавча	Обговорення проектів нових законів та бюджету

Учитель пропонує учням на основі таблиці визначити форму правління Німеччини.

О. Бісмарк: внутрішня і зовнішня політика

Учитель. Незважаючи на те, що

Німеччину очолював імператор Вільгельм ІІ, країною протягом майже 20 років керував Отто фон Бісмарк.

Учитель просить учнів пригадати принципи, якими керувався Бісмарк у своїй діяльності.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний текст параграфа і заповнити таблицю «Внутрішня і зовнішня політика О. Бісмарка».

Заходи	Значення
Внутрішня політика
Ліквідація автономних прав окремих монархій	Централізація влади
Фінансова реформа	Прискорення розвитку капіталізму
Військова реформа	Посилення боєздатності армії
1872 р. -- «культуркампф»,духівництво позбавлялося права нагляду за школами; священникам заборонено проводити політичну агітацію; запроваджувалася державна реєстрація народження та смерті; громадянський шлюб	Зменшено вплив церкви на суспільство
1878 р. -- прийняття «Виняткового закону проти соціалістів»	Заборона діяльності соціалістичних організацій; СДПГ була вимушена перейти на напівлегальний стан
1881-1891 рр. -- соціальні закони про пенсійне забезпечення, страхування від нещасних випадків та інші	Німеччина стала державою, яка мала перше соціальне законодавство
Зовнішня політика
1873 р. -- підписання договору «Союзу трьох імператорів» (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія)	Ізоляція Франції; Німеччина посіла чільне місце на європейській арені
1879 р. -- підписання договору Німеччини та Австро-Угорщини, спрямований проти Росії	Розвал «Союзу трьох імператорів». Початок формування Троїстого союзу
1882 р. -- створення Троїстого союзу	Союз Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, початок підготовкидо світової війни

Робітничий рух у Німеччині

Учитель.

В умовах економічного зростання в Німеччині відбувається збільшення чисельності робітничого класу, зростає його організованість.

У 1875 р. у Німеччині була утворена Соціал-демократична партія Німеччини.

Робота з документом

Учитель пропонує учням проаналізувати документ і відповісти на питання.

Ерфуртська програма Соціал-демократичної партії Німеччини Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. -- М.: Просвещение, 1993. -- С. 43-44.

«Соціал-демократична партія Німеччини висуває в першу чергу такі вимоги:

1. Загальне, рівне, пряме активне і пасивне виборче право під час таємної подачі голосів для всіх громадян імперії, що досягли 20-річного віку, незалежно від статі, під час всіх виборів і голосування...

2. Пряме законодавство, здійснюване народом за допомогою права вносити і відкидати законопроекти... Обрання посадовців народом, їх цивільна і кримінальна відповідальність. Щорічне затвердження податків.

3. Загальна військова підготовка для несення військової служби всіма громадянами. Вирішення всіх міжнародних конфліктів у порядку третейського суду.

4. Скасування всіх законів, що обмежують або пригнічують вільне висловлювання думок і право союзів і зборів.

5. Скасування всіх законів, що обмежують права жінок у публічних і приватно-правових відносинах порівняно з чоловіком.

6. Оголошення релігії приватною справою. Припинення будь-яких витрат суспільних коштів на церковні і релігійні цілі.

7. Запровадження світської освіти.

8. Безкоштовність судочинства та юридичної допомоги. Здійснення судочинства обраними народом суддями. Скасування смертної страти.

9. Безкоштовна лікарська допомога, включаючи допомогу під час пологів і лікування. Безкоштовне поховання.

10. Прогресивний прибутковий і майновий податок.

З метою захисту робітничого класу Соціал-демократична партія Німеччини висуває такі першочергові вимоги:

1. Чинне національне і міжнародне робітниче законодавство на таких підставах:

а) встановлення нормального робочого дня тривалістю не більше восьми годин;

б) заборона праці дітей віком молодше чотирнадцяти років;

в) заборона нічних робіт, за винятком таких галузей промисловості, які вимагають нічної праці за характером самого виробництва, з технічних причин або на користь суспільного блага;

г) безперервний відпочинок не менше тридцяти шести годин на тиждень для кожного робітника;

д) заборона видачі заробітної платні товарами.

2. Імперська організація страхування робітників передати до рук держави за вирішальної участі робітників у керуванні нею».

Запитання

1. Визначте політичні вимоги.

2. Визначте економічні вимоги.

3. Визначте соціальні вимоги.

Учитель. СДПГ відстоювала, перш за все, інтереси громадян, а не держави. Представники соціал-демократії вважали, що держава існує для забезпечення умов існування громадян. Вони прагнули створити громадянське суспільство, яке понад усе ставитиме вимоги дотримуватися закону. Саме тому на сучасному етапі ідеологія соціал-демократії набула поширення у світі. Так, наприклад, сьогодні в Україні діють Українська соціал-демократична та Соціал-демократична партія України (об'єднана).

Але на той час уряд Німеччини вдався до репресивних заходів щодо соціал-демократів і прийняв проти них Винятковий закон.

Закон проти суспільно небезпечних прагнень соціал-демократії (витяг)

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя Сост. П. И. Остриков и др. М.: Просвещение, 1993 С. 43-44.

«§ 1. Союзи, які переслідують соціал-демократичні, соціалістичні або комуністичні цілі, спрямовані на повалення існуючого державного або суспільного порядку, забороняються.

§ 4. Влада, якій доручений нагляд, уповноважується:

1) бути присутньою на всіх зборах професійних союзів;

2) скликати загальні збори союзів і розпускати їх;

3) проглядати документацію і перевіряти касу союзів, вимагати відомості про їх зв'язки;

4) забороняти виконання рішень, що сприяють намаганням, передбаченим у § 1;

5) доручати виконання обов'язків членів правління або інших керівних органів союзів відповідним особам;

6) брати на себе зберігання каси і завідувати нею.

§ 7. Публічні збори просто неба і ходи вулицями і площами вимагають дозволу поліцейської влади.

§ 11 . Забороняються друкарські видання, мета яких -- повалення державного або суспільного ладу».

Запитання

* Охарактеризуйте повноваження, які отримувала державна влада щодо робітничих організацій.

Учитель.

Незважаючи на переслідування, соціалісти зберегли свою партію, їхній вплив продовжував зростати.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота з таблицями

Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці й відповісти на запитання.

Шевченко С.В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы М.: АСТ, 2003 С. 73.

Зростання міського населення в Німеччині
Роки	Всього населення	% сільського населення	% міського населення
1871	41 млн	63,9	36,1
1880	45 млн	58,6	41,4
1890	49 млн	57,5	42,5
1900	56 млн	45,6	54,4
1910	64 млн	40	60

Зайнятість населення в Німеччині у найважливіших сферах діяльності (у %)
Рік	1880	1907
Все активне населення	17 млн чол.	25 млн чол.
Сільське господарство %	42	34
Промисловість %	35	39,7
Торгівля %	8,4	13,3
Державна служба %	6,6	7
Прислуга %	8	6

Запитання

1. Визначте, як економічні зміни вплинули на соціальну структуру Німеччини.

2. Як ви вважаєте, з чим пов'язані ці зміни?

3. Отто фон Бісмарку, належать слова: «Якби у нас не було соціал-демократів, людей, які їх бояться, не існувало б навіть тих помірних успіхів у галузі соціальних реформ, яких ми досягли тепер». Про які успіхи говорить канцлер?

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати помилкові твердження.

Джерела:

1. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас. Авт. вступ. ст. К. О. Баханов, А. О. Федчиняк Х.: Вид. Группа «Основа», 2009 254 c.

2. Морозова Н. М. Всесвітня історія. 9 клас. Готові дидактичні набори Х. : Вид. група «Основа», 2009 141c.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

* встановлювати хронологічну послідовність подій;

* аналізувати міжнародні відносини у 1871-1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни;

* характеризувати «Союз трьох імператорів», Троїстий союз, оформлення франко-російського альянсу;

* аналізувати роль США у міжнародних відносинах, суть панамериканізму;

* давати характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства;

* застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Основні поняття: «Союз трьох імператорів», «Боснійська криза», «Троїстий союз», «гонка озброєнь».

Основні події:

* 1882 р. -- утворення Троїстого союзу;

* 1891-1893 рр. -- утворення франко-російського союзу.

Історичні діячі: Франц-Йосиф I, Вільгельм I, Олександр II.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Назвіть основні підсумки франко-прусської війни 1870-1871 рр.

2. Назвіть результати російсько-турецької війни 1877-1878 рр.

3. Перерахуйте «нові» і «старі» держави.

4. Чому між «новими і «старими» державами» виникають суперечності?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Попри територіальні суперечки, суперництво за володіння колоніями, боротьбу за військову перевагу на суші і на морі, в Європі наступила епоха відносного спокою -- близько 40 років миру, який, всупереч всім небезпекам, тривав в Європі з часів франко-прусської (1870-1871) і російсько-турецької (1877-1878) воєн до початку Першої світової війни. Основною передумовою збереження миру стала широка міжнародна співпраця в усіх галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало відмову провідних країн світу від прагнення лідерства у зовнішній політиці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Перегрупування сил в Європі: утворення військово-політичних блоків

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» визначити чинники створення військово-політичних блоків.

Передбачувані відповіді учнів

* Промисловий переворот відбувся у багатьох країнах;

* збільшився військово-технічний та економічний потенціал країн;

* «нові держави» потребували ринках збуту, «старі держави» не хотіли поступатися вже поділеними територіями;

* виникнення осередків воєнних протистоянь.

Учитель. Після франко-прусської війни в Європі відбулася нова розстановка сил. Хоча Великобританія залишалася найбільшою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її потіснили на третє місце США і Німеччина. Економічний розвиток Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опинилася в ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про відродження Священного союзу.

У 1873 р. склався «Союз трьох імператорів» -- союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. не припинялися суперечності між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікавлена у сильній Франції.

У 1882 р. почалося створення Троїстого союзу.

Робота з документом

Учитель пропонує проаналізувати документ і відповісти на питання.

Текст 1. Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією, укладеного у Відні 20 травня 1882 р.

Юдовская А. Я., Егоров Ю. В., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1870-1918) СПб.: «СМИО Пресс», 1998 С. 477 478.

«Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і дружбу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або не братимуть зобов'язання, спрямовані проти однієї з цих держав.

Ст. 2. У випадку, якщо Італія піддалася б нападу Франції через будь-який мотив, обидві інші договірні сторони зобов'язані надати атакованій стороні допомогу і сприяти їй всіма своїми силами. Такий же обов'язок покладається на Італію у разі нападу Франції на Німеччину.

Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін були піддані нападу і залучені до війни з двома або декількома великими державами, що не беруть участь у цьому договорі, ...то договір про союз набуває чинності для всіх вищезазначених сторін».

Запитання

1. Яка держава розглядалася договірними сторонами як потенційний супротивник?

2. Чому Росія не стала учасницею Троїстого союзу?

3. На яких умовах був укладений договір?

4. В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?

Війни і військові конфлікти третьої четверті XIX ст.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний розділ параграфа і заповнити таблицю «Війни і військові конфлікти кін. XIX ст.».

Дати	Військові дії	Результат

Учитель разом з дітьми робить висновок про те, що в третій четверті XIX ст. відчутною стала загроза загальносвітового конфлікту.

Рух пацифістів

Учитель. Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до промисловців, від релігійних діячів до політиків.

Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоплення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали влаштовувати масові маніфестації проти загрози війни.

II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ параграфа й заповнити таблицю «Боротьба за збереження світу».

Назва організації	Боротьба за збереження світу

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виправте помилкові твердження.

1) Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир -- держави почали скорочувати кількість озброєнь. (Починається гонка озброєнь.)

2) «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імператорів» був створений Бісмарком.)

3) До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція і Росія. (До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Німеччина та Італія.)

4) Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції». (Політику «блискучої ізоляції» проводила Англія.)

5) Дві бурські республіки наприкінці XIX ст. були приєднані до французьких колоній. (Бурські республіки були приєднані до англійських колоніальних володінь.)

6) Зіткнення інтересів Англії і Франції в північному Судані називають «балканським конфліктом». (Фашодський конфлікт.)

2. Заповніть таблицю «Суперечності між країнами учасницями військово-політичних блоків».

Назви держав	Англія	Франція	Росія	Австро-Угорщина
Німеччина
Австро-Угорщина
Росія
Франція

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про повсякденне життя людей наприкінці ХVІІІ -- у ХІХ ст.



Додаток 2

Текст 1. Конституція Німеччини 1871 р.

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя Сост. П. И. Остриков и др. М.: Просвещение, 1993 С. 41-43.

«1. Територія союзу складається з держав... (наводиться перелік 22 держав). <...>

3. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згідно з яким житель кожної союзної держави... повинен у кожній іншій союзній державі розглядатися як його природний мешканець.

Щодо зарубіжних держав всі німці користуються рівним заступництвом з боку імперії. <...>

3) Визначення системи заходів, ваги і грошової системи; основні положення, що стосуються випуску паперових грошей, гарантованих рухомими і нерухомими цінностями...

7) Загальна охорона німецької торгівлі за кордоном, німецького мореплавання й морського флоту, консульське представництво імперії.

13) Загальне законодавство цивільного права та кримінального судочинства.

14) Армія та військовий флот імперії.

5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й набуття чинності імперського закону...

11 . Президентство в союзі належить королю прусському, який носить титул німецького імператора. Імператор є представником імперії в міжнародно-правових відносинах, він від імені імперії оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземними державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків нападу на імперію або її узбережжя...

12. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й закривати союзну раду і рейхстаг...

15. Головування в союзній раді і керівництво його роботою належить імперському канцлеру, який призначається імператором...

18. Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх присягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звільнення...

20. Рейхстаг обирається шляхом загальних і прямих виборів і таємного голосування...»

Размещено на Allbest.ur

...