Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Реферат

З дисципліни Університетська освіта

на тему: «Визнання українських дипломів за кордоном»

Студентка Боярчук Аніта

Київ--2015

Зміст

• Вступ
• 1. Які професії затребувані, а які ні
• 2. Країни, що визнають українські дипломи
• 3. Суть і умови Лісабонської конвенції
• 4. Європейська кредитно-трансформна система
• 5. Що таке додаток до диплома?
• 6. Легалізація диплому
• Висновок

Вступ

Після закінчення вищого навчального закладу багато студентів бажають втілити набуті під час навчання знання на практиці саме за кордоном. Проте виникає питання чи затребуваний український диплом в іноземних країнах та які необхідно вчинити дії, щоб отримати можливість працювати за кордоном. Саме це я хочу розповісти у своєму рефераті.

диплом конвенція освіта легалізація

1. Які професії затребувані, а які ні

Перш за все, варто зазначити, що найбільш необхідними виступають професіонали в сфері програмування, інженерії, техніки, математики, хіміки, фізики.

На жаль, менш затребуваними виступають дипломи зі спеціальністю правознавця чи економіста, оскільки надані знання в України різняться від тих, які надають в закордонних вищих навчальних закладах. Тому запропонована випускникові посада не буде досить високооплачуваною, проте надалі, при опануванні належного рівня знань та проявивши всі свої професійні здібності шанси отримати гарне та престижне місце досить високі. Найтяжче влаштуватися вчителям та лікарям: вони мають пройти переатестацію, незалежно від досвіду і кваліфікації, отриманих в Україні.

2. Країни, що визнають українські дипломи

Україна є учасником 24-ох двосторонніх угод про взаємне визнання документів про освіту і вчені ступені. Сьогодні відповідні угоди діють з наступними країнами, а саме: нащадки республік колишнього Союзу, а також найближчі сусіди (Болгарія, Румунія, Словакія, Польща), колись прихильні до того ж Союзу Монголія і В'єтнам, є у цьому переліку досить екзотичні Гвінея та Перу, нині потужний Китай і така бажана (втім, не тільки в плані освіти) європейська Франція.

Але при уважному вивченні тексту угод упевненість у тому, чому вони мають слугувати, втрачається і, якщо першою фразою декларується взаємовизнання і еквівалентність дипломів, то двома-трьома наступними одразу і спростовуються. Цитую одну із угод, яка є квінтесенцією майже усіх інших: «Сторони визнають на територіях своїх держав документи державного зразка про присудження наукових ступенів, що видаються відповідними атестаційними органами іншої Сторони, шляхом переатестації власників дипломів у встановленому порядку». Виходить, що переатестація неминуча незалежно від наявності угоди з країною тією чи іншою .

Україна також є учасницею Лісабонської конвенції про визнання кваліфікації вищої освіти, чинність якої розповсюджується майже на всі держави Європи. Окрім країн Європи, членами вищезазначеної угоди виступають також Сполучені Штати Америки, Казахстан, Австралія, Білорусь і Канада.

Велику роль у процесі надання допомоги випускникам щодо проходження процедури визнання українських дипломів за межами нашої держави відіграє Національний інформцентр академічної мобільності, який було створено у 2011 році.

Крім того, 2005 рік став роком приєднання України до всесвітньо відомого Болонського процесу, внаслідок чого відбувається поступове реформування української освіти, у напрямку дотримання європейських стандартів, входження в загальноєвропейський освітній і науковий простір.

Як запевняють реформатори освіти, обраний країною курс на покращення освітнього рівня, значно полегшить в подальшому процедуру підтвердження рівня знань отриманого в Україні.

3. Суть і умови Лісабонської конвенції

Після ратифікації Україною Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій із вищої освіти в європейському регіоні у випускників вишів поменшало клопоту та побільшало можливостей для продовження навчання за кордоном. Конвенція тлумачить кваліфікацію з вищої освіти як будь-яке звання, диплом або інше свідоцтво, яке видане компетентним органом і засвідчує успішне закінчення програми з вищої освіти.

Власне, визнання - формальне підтвердження компетентним органом якості іноземної освітньої кваліфікації для цілей доступу до навчання і здійснення фахової діяльності. Враховуючи, що рішення про визнання ґрунтується на знаннях і навичках, які підтверджуються кваліфікацією з вищої освіти, кожна сторона (учасник конвенції) визнає присуджену іншою стороною (учасником конвенції) кваліфікацію з вищої освіти, якщо ця кваліфікація суттєво не відрізняється від відповідної кваліфікації на території сторони, у якої запитується визнання.

Згідно з конвенцією, стороні достатньо надати власнику кваліфікації, присудженої на території однієї з інших сторін, можливість отримати оцінку цієї кваліфікації на прохання її власника.

Для усунення суперечностей у тексті конвенції зазначаються наслідки визнання дипломів, а саме:

a) доступ до подальшого навчання в системі вищої освіти, зокрема до складання відповідних іспитів і/або до підготовки докторської дисертації на таких самих умовах, які висуваються власникам кваліфікацій, присуджених на території сторони, у якої запитується визнання;

б) використання академічного звання відповідно до законів і правил сторони або юрисдикції сторони, у якої запитується визнання.

Крім того, визнання може полегшувати доступ до ринку праці відповідно до законів і правил або юрисдикції сторони, у якої запитується визнання. Тобто аспект працевлаштування є більше диспозитивним, ніж обидва попередні пункти і лише зафарбовує перспективи в рожевуватий колір. Також варто звернути увагу на Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.

Легалізація - формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, повноважень особи, що підписала документ та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ. Цією формальною процедурою є проставляння апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений. Апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць Конвенції.

Апостиль має форму квадрата, довжина сторін якого становить щонайменше 9 сантиметрів.

Рис. 1

Часом апостиль має такий вигляд:

Рис. 2

4. Європейська кредитно-трансформна система

Крім того Міністерство освіти та науки України у 2009-2010 навчальному році запровадило Європейську кредитно-трансферну систему та Додаток до диплома європейського зразка, що дозволив спростити процедуру визнання українських дипломів про вищу освіту в Європі .

Згідно з наказом №943, у ВНЗ України запроваджується Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС) та її ключові документи ("Аплікаційна форма студента", "Угода про навчання", "Угода про практичну підготовку та зобов'язання про якість", "Академічна довідка", "Додаток до диплома європейського зразка"). Нововведення впроваджується відповідно до вимог Довідника користувача ЄКТС, затвердженого Європейською комісією 6 лютого 2009 року.

ЄКТС та додаток до диплома європейського зразка є інструментами виміру досягнень студентів, що є загальноприйнятими і зрозумілими в усіх країнах Європейського простору вищої освіти (країни Болонського процесу) і надають можливість адекватного визнання періодів навчання та дипломів про вищу освіту.

Рис. 5

5. Що таке додаток до диплома?

Додаток до диплома європейського зразка є документом, що видається разом з дипломом про вищу освіту, в якому описується здобута кваліфікація (ступінь) вищої освіти за загальноприйнятим в Європейському просторі вищої освіти зразком, де зазначається інформація про власника диплома, здобуту кваліфікацію, перелік вивчених дисциплін (модулів) та його успішність, систему оцінювання, академічні та професійні права, інформація про систему вищої освіти країни . Він є одним з ключових документів Europass - узгодженої системи функціонування служби пошуку роботи і місця навчання в європейських країнах (академічної мобільності студентів), а також єдиного формату документів, що супроводжують цей процес.

Європейська кредитно-трансферна системи (ЄКТС) використовується для перенесення та накопичення кредитів. Разом з іншою інформацією, що міститься у додатку до диплома (або академічній довідці), кількість здобутих кредитів ЄКТС дозволяє точно відображати та оцінювати досягнення випускника (або студента), здобуті ним під час навчання у вищому навчальному закладі.

Кредити ЄКТС відображають загальне навчальне навантаження студента, необхідне йому для виконання навчальної програми та присвоюється лише у випадку успішного оцінювання досягнутих результатів навчання. Зазвичай навантаження студента складає від 1500 до 1800 годин на навчальний рік (60 кредитів), відповідно один кредит відповідає 25-30 годинам роботи (включаючи не лише аудиторну роботу, а й самостійну роботу, підготовку курсових та інших робіт, іспити тощо). Таким чином навчальні програми стають легшими для сприйняття і порівняння як всередині країни, так і за кордоном, тим самим полегшується мобільність студентів та визнання їх навчальних досягнень.

6. Легалізація диплому

Для того, щоб Ваш диплом, отриманий в Україні, був дійсний на території іншої держави, після його отримання Вам треба пройти процедуру легалізації. Якщо обрана Вами країна, як і Україна, є учасником Гаазької конвенції, то достатньо буде запевнити диплом апостилем.

Апостилювання дипломів займається Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Дана процедура легалізації документів універсальна для всіх країн-учасниць конвенції.

Також варто відзначити, що процедура підтвердження кваліфікації та легалізації диплому в кожній країні має свої особливості.

Висновок

Таким чином, міжнародні угоди про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання можна розглядати швидше як акти дипломатичної діяльності, аніж підстави для реалізації прав у відповідності до рівня диплому тієї чи іншої країни . Не зважаючи на те, що Україна стала членом Лісабонської і Гаазької конвенцій, і приєдналася до Болонського процесу при працевлаштуванні за кордоном нам все одно потрібно проходити переатестацію, особливо, якщо наша сфера діяльності пов?язана з економікою або законодавством.

Українська влада також робить все можливе, щоб наші дипломи були визнанні закордоном, тому було запроваджено Європейську кредитно-трансферну систему і при закінченні Бакалаврату студенти отримують додатки до диплома на англійській мові. Тим самим країна обрала курс на європейські стандарти освіти, інтеграцію в загальноєвропейський освітній і науковий простір.

Размещено на Allbest.ru