Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади професійного самовизначення школярів

1.1 Основні форми і моделі профорієнтації: історія і сучасність

1.2 Методи профорієнтаційної роботи

1.3 Основні професії які пов'язані з ІКТ

Розділ 2. Організація і проведення попередньої профорієнтаційної психодіагностики в основній школі

2.1 Сучасний стан організації і проведення попередньої профорієнтаційної психодіагностики учнів основної школи з ІТ - професій

2.2 Опис напрямів підготовки у ВНЗ комп'ютерного профілю

2.3 Розробка системи сучасних засобів профорієнтаційної роботи кафедри ІКТ та МВІ

Висновки

Література



Вступ

Професія у свідомості людини нерідко пов'язана з долею, з життєвим призначенням. Сенс профорієнтаційної роботи в тому, щоб допомогти школярам та їх батькам правильно і своєчасно зорієнтуватися у світі сучасних професій і не помилитися у виборі майбутнього.

Профорієнтація, що існувала ще за соціалістичного методу ведення господарства та орієнтована на тоталітарне педагогічне мислення, зжила себе. А профорієнтація, відповідна вимогам зміни соціокультурної ситуації, себе ще позитивно не зарекомендувала. Вибір професії, зокрема вступ до вузу, дуже часто визначається далекими від особистих схильностей чинниками. Для молодих людей це можливість уникнути призову в армію. Вуз виконує роль «соціального притулку» не тільки для хлопців, які підлягають призову, але й просто для «Профорієнтаційних незрілих» людей.

У результаті професію людина вибирає не в школі,а вже у вузі. В даний час близько 40% людей змінюють професію вже протягом двох років після закінчення професійного училища, технікуму чи вузу, а в цілому 80% населення працює не за фахом, зазначеним в дипломі. Причин цього, зрозуміло, багато, але очевидно також, що методи загальної середньої та професійної освіти в даний час практично не містять профорієнтаційних компонентів. Для попередження такої ситуації необхідно наситити традиційний зміст освіти новими методами профорієнтації. Необхідно створювати всі умови в першу чергу для того, щоб людина вже в школі відчула себе суб'єктом професійного, життєвого і культурного самовизначення, автором власної біографії і людиною, причетною до створення суспільно значущого продукту.

Актуальність роботи полягає в тому, що сучасна молодь вступає в самостійне трудове життя майже наосліп. Більшість випускників не мають уявлення про реальний попит на фахівців на ринку праці. Переважає випадковий, позасоціальний вибір, що тягне за собою особистісні та соціальні витрати. У результаті людина втрачає час і віру в свої сили.



Розділ 1. Теоретичні засади професійного самовизначення школярів

1.1 Основні форми і моделі профорієнтації: історія і сучасність

В даний час у профорієнтації можна виділити чотири групи методів:

1) інформаційно - довідкові, просвітницькі;

2) професійної психодіагностики;

3) моральної допомоги в конкретному виборі та прийнятті рішення;

4)побудова послідовності дій, що реалізують намічену ціль.

До першої групи належать, по - перше , професіограми, або короткі описи професій. Нетрадиційні професіограми важко сприймаються школярами, тому треба давати більш компактні і зрозумілі описи. По - друге , довідкова література. Вона необхідна в тому випадку, якщо вміщена в ній інформація достовірна.

Далі, інформаційно - пошукові системи (ІПС), оптимізують пошук професій, навчальних закладів, робочих місць. Існують «ручні» (карткові, бланкові, картотеки) і комп'ютеризовані (електронні банки інформації) варіанти ІПС. Останні найбільш перспективні, але для них потрібні програмісти і контакти з зацікавленими організаціями та підприємствами. Така зацікавленість зустрічається не часто. Професійна реклама та агітації - оперативна і приваблива для школярів. Екскурсії на підприємства і в навчальні заклади. Для цього необхідно завчасно підібрати кваліфікованих фахівців і підготувати їх для такої роботи з підлітками. Зустрічі з фахівцями, пізнавальні лекції про шляхи вирішення проблем самовизначення. Профорієнтаційні уроки - як система занять, а не окремі заходи. Навчальні фільми та відеофільми. Засоби масової інформації (ЗМІ). Використовуючи їх, треба обов'язково враховувати їх специфіку. Телепередачі розраховані на динамічність викладу питання. Одна з головних завдань для їх авторів - справити враження на будь - яку аудиторію. Обсяг інформації про професії урізаний. Присутні різного роду редакторські правки і цензурні купюри. Ярмарки професій (і їх модифікації) вже давно показали свою профорієнтаційну ефективність. На ярмарках відвідувачі зустрічаються з представниками різних фірм і підприємств, і 40% з них роблять тут свій важливий вибір.

Друга група - допомога в самопізнанні. Сюди відносяться закриті бесіди - інтерв'ю по строго означених питаннях. Відкриті бесіди - інтерв'ю, в ході яких можна трохи відволіктися від заздалегідь заготовлених питань. Досвідчені профконсультанти вважають, що такі бесіди дають про клієнта інформації більше, ніж традиційне тестування.

Опитувальники професійної мотивації - роботу з ними фахівці цінують вище, ніж визначення здібностей до професії. Це стосується тих випадків, коли люди вибирають масові професії, «придатні для більшості». Опитувальники професійних здібностей - вони вимагають дуже виборчого використання та спеціальної підготовки профконсультанта для інтерпретації результатів. Ці опитувальники виправдовують себе стосовно до професій з особливими умовами праці. А для більшості професій «профпридатність формується в самій трудовій діяльності». Особистісні опитувальники - працювати з ними можуть тільки ті профконсультанти, які розуміють обмеженість цієї методики. По - справжньому особистість не можна «прорахувати», з цим пов'язана маса проблем. Істинно особистісний тест - це вчинок людини у відповідальні моменти життя. У повсякденному, «усередненому» режимі життя зробити це дуже важко. Проективні особистісні тести - для їх проведення необхідна спеціальна підготовка і спеціальне стажування профконсультанта. Метод спостереження - це один з основних науково - практичних видів роботи психолога. Він ефективний лише в тому випадку, якщо чітко визначено об'єкт, параметри і способи спостереження, фіксації, інтерпретації результатів. Збір непрямої інформації про клієнта від знайомих, батьків, товаришів, педагогів, лікарів і т. д. Опитування повинні бути тактовними. Психофізіологічне обстеження - для того, хто обирає професію з особливими умовами праці. Ігри та тренінги, що моделюють ситуації професійного спілкування або морального вибору в процесі трудової діяльності, дозволяють прогнозувати майбутнє професійної поведінки підлітка. Спостереження безпосередньо у трудовій діяльності проводиться за допомогою тренажерів, службовців для напрацювання трудових навичок, також можна вивчати і прогнозувати готовність освоювати нові професійні дії.

Третя группа - на тлі сприятливої психологічної атмосфери вдається більш ефективно розглядати власне профорієнтаційні питання. На це націлено створення груп спілкування, але механізмом вирішення профконсультаційної проблеми вони не є. Тренінги спілкування дозволяють освоювати деякі комунікативні навички, необхідні при прийомі на роботу, на іспитах, в ділових контактах. Складні методи індивідуальної та групової психотерапії, що вимагають спеціальної підготовки профконсультанта, допомагають краще усвідомити сенс обраної діяльності або проблем, пов'язаних із самовизначенням. Ігри з елементами психотренінгу дозволяють показувати успішні приклади самовизначення. Посилаючись на них, профконсультант підвищує впевненість підлітка у вирішенні його проблем, пов'язаних з майбутньою професією і працевлаштуванням. Свята праці - ці заходи сприяють престижності конкретних професій.

Четверта група - побудова послідовності дій, що реалізують намічену ціль. Дії повинні бути чітко сформульовані і зображені на аркуші паперу у вигляді схеми, що наочно представляє можливі професійні перспективи школяра. Краще пропонувати кілька варіантів таких послідовностей (у вигляді «дерев» і «гілок»), щоб вибудувати з них оптимальну траєкторію - в тому числі з урахуванням набору професій, які пропонує школа чи конкретний професійний навчальний заклад .. [1, С. 79-84]

У Росії профорієнтаційна робота після довгої перерви (з середини 1930-х рр..) відновилася в широкому масштабі з середини 1980-х рр.. спочатку в підшефних школах великих підприємств така робота проводилася на рівні «профорієнтаційних заходів», окремих «досліджень» та консультацій, а потім у багатьох школах було введено курс «Основи виробництва. Вибір професії ».

Ось як виглядав приблизний план профорієнтаційних занять зі старшокласниками в середині 1980-х рр.., розроблений Є. А. Клімовим і С. Н. Чистякової:

1.Класифікація професій:

* загальний огляд класифікації;

* типи професій;

* класи професій;

* відділи і групи професій;

* формула вибору професії.

2. Людина і професія:

* інтереси, схильності, здібності;

* здоров'я і професія;

* професійна придатність;

* свідомість і самостійність вибору;

* самовиховання і вибір професії.

3. Складові успіху:

* професійний план;

* основні причини помилок і труднощів при виборі професії;

* професійна консультація;

* характеристика професії - професіограма;

* де отримати професію.

У цілому така програма в силу своєї серйозності і навіть деякої «академічності» була більше розрахована на дорослих людей, що знайомляться з основами профорієнтації, але не на школярів. Крім того, в ті роки було ще досить мало активізуючих та ігрових методів роботи, тому заняття проходили не дуже цікаво і їх успіх багато в чому залежав від чарівності викладача - профконсультанта.

У другій половині 1980-х рр.. активно використовувалися тести і субтести здібностей. З учнями старших класів проводилися цикли занять, на яких школярі в спеціальних «зошитах вибору професії» заповнювали бланки відповідей з різних психодіагностичних методик. У підсумку по кожному учневі накопичувалася інформація, на основі якої можна було виводити профконсультаційну рекомендацію. В якості прикладу сучасної програми профорієнтаційної роботи з учнями можна привести програму авторського колективу під керівництвом С. Н. Чистякової «Твоя професійна кар'єра». У даній програмі разом з теоретичним матеріалом використовуються різні активізуючі методи (профорієнтаційні вікторини, ігри, кросворди, дискусії). При цьому органічно поєднуються традиційні форми роботи (навіть з елементом фольклору у вигляді прислів'їв, присвячених праці і вибору професії) і нові, експериментальні напрями профорієнтаційної допомоги.

Цікавий досвід профорієнтаційної роботи накопичується в регіонах Росії. Наприклад, у роботі А. В. Мордовської «Теорія і практика життєвого і професійного самовизначення старшокласників» описується досвід профорієнтаційної роботи з урахуванням етнонаціональних особливостей народів, що проживають в Саха (Якутія). Пропонована автором програма профорієнтаційної роботи спирається на певні національні традиції і будується з урахуванням особливостей трудової діяльності в умовах цього непростого Східно - Сибірського регіону. Неувага нинішньої влади до профорієнтації провокує шукати інші підходи у наданні допомоги самовизначення людям. Загалом доводиться констатувати той факт, що вітчизняний досвід у необхідній мірі поки ще не вивчений. [2, С. 64-86]



1.2 Методи профорієнтаційної роботи

Основними методами ознайомлюючої профорієнтаційної роботи є:

* урок у навчальних майстернях (на виробничих комбінатах) із повідомленням певних відомостей профорієнтаційного характеру, а також із демонстрацією в ході уроку чи лабораторно - практичного заняття;

* профорієнтаційний урок має виключне значення, оскільки урок є основною формою навчально - виховного процесу в школі. На профорієнтаційних уроках розглядають теоретичні та практичні питання підготовки до вибору майбутньої професії. На уроках використовують різні методи: бесіду, розповідь, пояснення, диспут, самостійне складання професіограм, звітів про профорієнтаційні заходи;

* розповідь - її використовують для повідомлення даних про зміст праці представників різних професій; про вимоги, що ставить професія до психофізіологічних якостей особистості та ін.;

* пояснення використовують для повідомлення особливостей різного роду трудової діяльності; правил вибору професії і т. д. При цьому вводяться нові поняття та терміни (професія, професіограма тощо), демонструються навчальні таблиці, схеми, діаграми.

Розповідь і пояснення повинні бути достовірними, чіткими і доказовими, а викладення матеріалу - коротким, але емоційним, логічно побудованим.

* профорієнтаційна бесіда - найбільш поширений метод. Вона повинна бути логічно пов'язана з навчальним матеріалом і підготовлена заздалегідь. До процесу підготовки профорієнтаційної бесіди доцільно залучати самих учнів, наприклад, доручити їм зібрати інформацію з даного питання. Емоційного забарвлення бесіді додають цитування відомих вчених, винахідників, письменників, що відповідають темі бесіди, застосування наочних методів профорієнтаційної роботи. Тематика профорієнтаційних бесід повинна відповідати віковим особливостям школярів і охоплювати коло питань, що цікавлять учнів;

* наочні методи профорієнтації - демонстрація об'єктів, процесів, які вивчаються, може служити не лише підтвердженням викладеного матеріалу, але й джерелом знань (наприклад, спостереження за працею робітників під час екскурсії). Тут можливі кілька видів демонстрації:

-натуральні об'єкти (вироби, виконані учнями та спеціалістами - професіоналами , інструменти, механізми), технологічні процеси;

- зображення об'єктів (картини, плакати, діапозитиви, кінофільми тощо);

- прийоми роботи під час лабораторно - практичних занять.

* перегляд і обговорення художніх фільмів, телепередач профорієнтаційного змісту. Насамперед викладач повинен сам переглянути фільм (передачу), оцінити їх зміст, пізнавальне та виховне значення для молоді, визначити, яка підготовча робота з учнями має бути проведена. Такі колективні перегляди та обговорення передач і фільмів вчать молодь правильно розуміти їх зміст, сприяють розвитку професійного інтересу тощо. Перед переглядом треба поговорити з дітьми, поставити перед ними питання, на які вони повинні знайти відповіді, познайомити з деякими героями.

* професіографічні екскурсії на підприємства та у професійні навчальні заклади.

Професіографічна екскурсія як форма профорієнтаційної роботи дає можливість молоді безпосередньо ознайомитись із професією в реальних умовах, отримати інформацію із першоджерел, поспілкуватись із професіоналами. Ефективність екскурсії залежить, зокрема, від доцільного вибору місця, часу, форми її проведення у відповідності із поставленими виховними завданнями. Якщо не дотримуватись цих вимог, то в учнів може порушуватись процес формування позитивних мотивів вибору професії, можуть накопичуватись помилкові уявлення про певні види діяльності і, відповідно, складатись негативне уявлення про них.

Доцільно проводити екскурсії за визначеним планом:

- визначення цілі та завдань екскурсії;

-підготовка до екскурсії: вибір об'єкту, визначення професій, на які слід звернути увагу, підбір екскурсовода, розробка змісту бесіди про зміст діяльності підприємства, підготовка учнів до екскурсії;

- хід екскурсії: бесіда про історію підприємства, розповідь про професії тощо;

-підведення підсумків екскурсії: складання письмових звітів, обговорення екскурсії та ін.

* виставки - їх проведення доцільне під час масових заходів (профорієнтаційних конференцій, зборів, зустрічей зі спеціалістами та ін.);

* професіографічні зустрічі зі спеціалістами різних галузей спрямовані на формування позитивних установок на сприйняття професіографічного матеріалу з метою його аналізу та узагальнення. Успіх у проведенні зустрічей із спеціалістами різних галузей залежить від попередньої підготовки, в процесі якої треба поговорити зі спеціалістом, уточнити план бесіди, а також від самого спеціаліста, що проводить зустріч. Він повинен добре знати свою професію, мати навички спілкування з великою аудиторією. Більш ефективні не окремі зустрічі, а їх регулярні цикли, розраховані на поетапне та послідовне ознайомлення учнів з певними групами професій і спеціальностей;

* участь у днях відкритих дверей у професійних навчальних закладах;

* тематичні, літературно - художні вечори, усні журнали мають пізнавальне і виховне значення, розвивають професійні інтереси учнів і відіграють активізуючу роль;

* індивідуальні завдання даються для поглиблення знань із окремих питань з метою підвищення зацікавленості учнів до певних галузей знань, розширення уявлень про можливості використання своїх здібностей і нахилів. При цьому шкільний психолог, соціальний педагог чи вчитель повинен враховувати особливості інтересів і захоплень учня. В організації цієї роботи важливо, щоб учні були переконані в своїй спроможності виконати завдання, вдосконалити знання та вміння в даній галузі;

* конкурси “Кращий у професії,” змагання можна широко використовувати і на уроках і при організації позакласної роботи. Їх метою є виявлення учнів, які мають нахили та здібності до певної професії. Такі конкурси активізують пізнавальну діяльність школярів на уроках та в позаурочний час, поглиблюють їх знання, вдосконалюють вміння та навички як загального, так і професійного характеру, розвивають у них професійні інтереси та стимулюють творчий потенціал;

* вечори техніки, тижні художньої творчості та ін.;

*підготовка рефератів, альбомів, фотомонтажів про професії сприяє розширенню знань про професії, так як учням самим доводиться підбирати необхідний матеріал. Викладач повинен допомогти учневі сформулювати тему реферату, скласти план, підказати, де можна знайти літературу з даного питання;

* участь молоді в роботі клубів майбутніх спеціалістів. Діяльність таких клубів повинна бути організована так, щоб кожна молода людини могла отримати потрібну інформацію, мати можливість спілкуватись зі своїми однодумцями, успішно реалізовувати свої здібності та вміння;

* участь у гуртках за інтересами. Гуртки повинні виконувати три основних завдання:

1) знайомити молодих людей із спеціальностями свого профілю, розвивати їх здібності та інтереси шляхом поглиблення знань, умінь, навичок та включення молоді у практичну діяльність;

2) застосовувати сучасні досягнення в області науки, техніки, мистецтва, розкривати перспективи наукових досліджень та їх значення для суспільства;

3) виявляти можливості учнів, звертаючи увагу на їх фізичний і психічний стан; у випадку необхідності своєчасно переорієнтувати, переключити пізнавальні та професійні інтереси молодих людей для успішного розвитку їх здібностей.[3,4]

1.3 Основні професії які пов'язані з ІКТ

За словами педагогів, в кожному шкільному випуску є хлопці, які мріють придбати професію, пов'язану з комп'ютерами. Вони приходять в інститути та університети на факультети, які називаються по - різному: обчислювальної математики, кібернетики, прикладної математики, інформатики. Чим конкретно вони будуть займатися, закінчивши вуз? Відповідь на це питання часто не знають не тільки батьки та вчителі, а й самі хлопці, у яких бажання "бути з комп'ютером» не визначене чітким уявленням про спеціальності. Опис спеціальностей пов'язаних з комп'ютером - це спроба цю прогалину заповнити, розповісти про спеціальності, пов'язаних з математичним і програмним забезпеченням обчислювальних машин і систем.

"Технік по комп'ютерах"

Домінуючі види діяльності:

- виявлення несправностей комп'ютера;

- ремонт комп'ютера і його периферійних пристроїв;

- заміна комплектуючих деталей;

- тестування апаратного забезпечення;

- впровадження програм і програмних засобів;

- введення в експлуатацію комп'ютера і його периферійних пристроїв (підключення, установка, налагодження);

- обслуговування комп'ютера і його комплектуючих деталей після установки.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:

Здібності:

- технічні здібності;

- математичні здібності;

- логічне мислення;

- аналітичне мислення;

- високий рівень розвитку пам'яті;

- розвинута моторика пальців;

- високий рівень розвитку розподілу, обсягу, концентрації і переключення уваги. профорієнтація психодіагностика школа

Особистісні якості, інтереси і схильності:

- уважність;

- терплячість;

- посидючість;

- копіткість;

- старанність;

- акуратність;

- відповідальність;

- систематичність у роботі;

- завзятість, наполегливість.

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

- відсутність технічних здібностей;

- неуважність;

- безвідповідальність;

- неакуратність;

- ригідність розумових процесів;

- сильно розвинута короткозорість.

Області застосування професійних знань:

- підприємства й організації;

- навчальні заклади;

- банки;

- обчислювальні центри.

Історія професії

Усі професії і спеціальності, пов'язані з програмуванням та інформатикою, з'явилися порівняно недавно. Першим програмістом можна назвати жінку - Аду Лавлейс, дочку знаменитого англійського поета Байрона. Вона написала кілька програм для першої механічної "аналітичної" машини, що виконувала найпростіші арифметичні дії. Перші цифрові ЕОМ з'явилися в 40-х роках минулого сторіччя. Ідея їхнього створення належить американському математику фон Нейману. Ці ВЕОМ (великі електронно - обчислювальні машини) були величезного розміру і могли займати кілька кімнат. Потім починається швидкий розвиток ЕОМ; при цьому одне покоління ЕОМ змінюється наступним. Перші персональні ЕОМ створені фірмою "Intel IBM" у 1982 році. На сьогоднішній день випущене вже шосте покоління ЕОМ.

Деякі професії, що можуть підійти людині з цим типом особистості (реалістичний і дослідницький):

- ґрунтознавець;

- пілот;

- кіномеханік;

- кресляр;

- гравірувальник;

- кравець;

- винороб;

- електрик.

Професію техніка по комп'ютерах можна одержати в середніх спеціальних закладах.

"Системний адміністратор"

Домінуючі види діяльності:

- створення й обслуговування обчислювального комплексу і мережі;

- здійснення контролю за роботою операційних систем і програмного забезпечення;

- установка і налагодження програмного забезпечення;

- розподіл ресурсів системи;

- координація й адміністрування систем;

- підтримка працездатності мережі чи декількох комп'ютерів;

- контроль і надання допомоги користувачам мережі;

- здійснення вилученого адміністрування (при неможливості прямого доступу до комп'ютера);

- надання підтримки системному оператору;

- обслуговування мережі;

- ремонт і монтування мережі;

- установка і ремонт устаткування.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:

Здібності:

- високий рівень розвитку розподілу, обсягу, концентрації і переключення уваги;

- високий рівень розвитку технічних здібностей;

- математичні здібності;

- логічне мислення;

- аналітичне мислення;

- високий рівень розвитку пам'яті;

- розвита моторика пальців;

- високий рівень розвитку образного мислення.

Особистісні якості, інтереси і схильності:

- уважність;

- терплячість;

- посидючість;

- копіткість;

- старанність, систематичність у роботі;

- акуратність;

- відповідальність.

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

- нерозвинені технічні здібності;

- неуважність;

- безвідповідальність;

- неакуратність;

- ригідність розумових процесів;

- сильно розвинута короткозорість.

Області застосування професійних знань:

- підприємства й організації;

- обчислювальні центри;

- банки;

- навчальні заклади.

Деякі професії дослідницького і конвенційного типів:

- ревізор;

- інженер - випробувач;

- кресляр;

- мікробіолог;

- статистик;

- хімік;

- конструктор.

Професію системного адміністратора можна одержати в середніх спеціальних, вищих навчальних закладах чи на курсах.

"Програміст"

Домінуючі види діяльності:

- розробка на основі аналізу математичних алгоритмів програм (повний і точний опис процесу обробки інформації на спеціально придуманій формальній мові), що реалізують рішення різних задач:

- вибір методу чисельного рішення для данної задачі, тобто зведення складних математичних формул до елементарних арифметичних дій;

- складання алгоритму - детального плану рішення задачі - чи вибір оптимального для рішення даної задачі алгоритму;

- визначення інформації, що підлягає обробці на комп'ютері, її обсягів, структури, макетів і схем введення, обробка, збереження і видача інформації, методів її контролю;

- визначення можливості використання готових програм;

- вибір мови програмування і переклад на неї використовуваних моделей і алгоритмів;

- підготовка програми до налагодження і проведення налагодження і коректування (попередження й усунення різних помилок, що, можливо, містяться у програмі);

- розробка інструкції до роботи з програмами;

- участь у створенні технічної документації;

- супровід упроваджених програм і програмних засобів (засобів, що забезпечують нормальну роботу програми);

- розробка і впровадження методів автоматизації програмування (використання простих програм для створення програм більш високого рівня);

- участь у створенні каталогів і картотек стандартних програм.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:

Здібності:

- логічне мислення;

- гнучкість і динамічність мислення;

- здатність аналізувати ситуацію (аналітичні здібності);

- гарний рівень розвитку пам'яті (особливо словесно-логічної);

- високий рівень розвитку концентрації, обсягу, розподілу і переключення уваги;

- здатність грамотно виражати свої думки;

- високий рівень розвитку технічних здібностей;

- математичні здібності;

- розвинута уява.



Особистісні якості, інтереси і схильності:

- уважність;

- акуратність;

- терплячість;

- наполегливість;

- цілеспрямованість;

- відповідальність;

- схильність до інтелектуальних видів діяльності;

- уміння самостійно приймати рішення;

- незалежність (наявність власної думки).

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

- неуважність;

- нетерплячість;

- відсутність логічного мислення;

- ригідність розумових процесів;

- сильно розвинута короткозорість.

Області застосування професійних знань:

- обчислювальні центри;

- підприємства й організації різного профілю;

- система банків;

- науково - дослідні інститути;

- освітні установи (школи, технікуми, коледжі).

Деякі професії, що можуть підійти людині з цим типом особистості (дослідницький і конвенційний):

- ревізор;

- інженер - випробувач;

- кресляр;

- мікробіолог;

- статистик;

- хімік;

- конструктор.

Професію програміста можна одержати в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах.

"Оператор ЕОМ"

Домінуючі види діяльності:

- рішення різних задач автоматизації виробництва, збереження і переробки різної інформації;

- перевірка справності персонального комп'ютера і готовності його до роботи;

- введення інформації в пам'ять комп'ютера з метою подальшої роботи з нею;

- обробка інженерно - технічної, економічної, соціологічної та іншої інформації з наступним наданням її замовнику;

- сортування матеріалів, виконання математичних розрахунків, складання за допомогою персонального комп'ютера відомостей, таблиць, звітів;

- технічне обслуговування обчислювальної машини (персонального комп'ютера);

- виявлення всіх несправностей і збоїв у роботі комп'ютера, встановлення причин цих несправностей і по можливості їхнє усунення.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:

Здібності:

- гнучкість і динамічність мислення;

- здатність аналізувати ситуацію;

- високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги (здатність тривалий час зосереджуватися на одному предметі, не відволікаючись на інші об'єкти і не послабляючи увагу);

- високий рівень розвитку розподілу і переключення уваги (здатність протягом тривалого часу зосереджуватися на одному предметі і швидко переходити з одного виду діяльності на інший);

- гарний розвиток усіх видів пам'яті;

- високий рівень розвитку технічних здібностей;

- довгострокова витривалість (здатність переносити напругу чи перенапругу);

- висока поміхостійкість до зовнішніх впливів;

- розвиток дрібної моторики рук;

- гострота зору.

Особистісні якості, інтереси і схильності:

- уважність;

- терплячість;

- наполегливість;

- цілеспрямованість;

- схильність до роботи з технічними пристроями;

- емоційна стійкість;

- відповідальність;

- посидючість.

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

- відсутність схильності до роботи з технічними пристроями;

- відсутність технічних здібностей;

- нездатність до роботи, що вимагає підвищеної уваги;

- надмірна рухливість;

- сильна короткозорість.

Області застосування професійних знань:

- обчислювальні центри підприємств, наукових, освітніх установ і т.д.

Деякі професії, що можуть підійти людині з цим типом особистості (конвенційний і реалістичний):

- програміст;

- податковий інспектор;

- бухгалтер;

- комірник;

- архіваріус;

- нотаріус.

Професію оператора ПК можна одержати в середніх спеціальних навчальних закладах, а також на комерційних курсах.

"Фахівець з апаратного забезпечення"

Домінуючі види діяльності:

- установка і підключення комп'ютерного устаткування;

- зборка і налагодження комп'ютера;

- установка і налагодження базового програмного забезпечення;

- технічне забезпечення роботи комп'ютера;

- усунення технічних несправностей;

- установка і налагодження нового обладнання;

- модернізація устаткування шляхом заміни застарілих елементів.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:

Здібності:

- високий рівень розвитку розподілу, обсягу, концентрації і переключення уваги;

- технічні здібності;

- математичні здібності;

- логічне мислення;

- аналітичне мислення;

- високий рівень розвитку пам'яті;

- розвита моторика пальців;

- високий рівень розвитку образного мислення.

Особистісні якості, інтереси і схильності:

- уважність;

- терплячість;

- посидючість;

- старанність, систематичність у роботі;

- акуратність;

- відповідальність.

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

- відсутність технічних здібностей;

- неуважність;

- безвідповідальність;

- неакуратність;

- ригідність розумових процесів;

- сильно розвинута короткозорість.

Області застосування професійних знань:

- підприємства й організації;

- банки;

- обчислювальні центри;

- навчальні заклади.

Професію фахівця з апаратного забезпечення можна отримати в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах.

"Web-дизайнер"

Домінуючі види діяльності:

- оформлення сайтів;

- створення ідеї і розробка макета сервера;

- створення стилю виконання макета сервера;

- забезпечення найкращого сприйняття web-документів на екрані монітора з урахуванням часу завантаження документів, пропускної здібності каналу передачі даних, розміру графічних файлів документа, якості колірної палітри;

- визначення правил компонування web-сторінок, вибір формату, тла, кількості і якості елементів оформлення;

- створення стильових зразків web-документів;

- робота з вузлом Internet;

- написання програмної частини і коду сторінки;

- керування гіпертекстовими документами;

- проведення інформаційної політики фірми в World Wide Web (WWW);

- установка і робота з засобами підготовки і перевірки web-сторінок;

- створення інтерактивних web-додатків;

- відновлення, модернізація web-документа

- створення і робота з додатками для статичної обробки.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності (професійно важливі якості):

Здібності:

- розвитий естетичний і художній смак;

- високий рівень розвитку образного мислення;

- високий рівень розвитку пам'яті;

- високий рівень розвитку розподілу, обсягу, концентрації і переключення уваги;

- логічне мислення;

- аналітичне мислення;

- розвита моторика пальців.

Особистісні якості, інтереси і схильності:

- креативність ;

- старанність, систематичність у роботі;

- уважність;

- терплячість;

- акуратність;

- посидючість;

- відповідальність.

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

- відсутність художнього смаку;

- безвідповідальність;

- неакуратність;

- неуважність;

- ригідність розумових процесів;

- сильно розвита короткозорість.

Області застосування професійних знань:

- підприємства й організації;

- агентства і фірми комп'ютерного дизайну;

- Навчальні заклади.

Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості (артистичний і конвенціональний):

- дизайнер по хутряних виробах;

- скульптор;

- модельєр;

- художник-гример;

- художній керівник;

- аранжировщик;

- критик.

Професію web-дизайнера можна одержати на курсах, у середніх спеціальних чи вищих навчальних закладах.[5]



Розділ 2. Організація і проведення попередньої профорієнтаційної психодіагностики в основній школі

2.1 Сучасний стан організації і проведення попередньої профорієнтаційної психодіагностики учнів основної школи з ІТ - професій

Вибір професії, відповідальний крок, який здійснений на основі оцінки своїх індивідуальних особливостей і можливостей, в тому числі і вмінь.

Є.О. Клімов говорив, професійне самовизначення - це «не створення меж розвитку людини, не входження у професійну обмеженість, а пошук можливостей необмеженого розвитку». Цю думку підтримувала С.М. Чистякова.

Перед школою стоїть завдання виховати високоосвічену особистість з різноманітними духовними і фізичними здібностями, які вона зможе повноцінно реалізувати в подальшій професійній діяльності.

Одним з напрямів вирішення цього питання є профорієнтаційна робота в загальноосвітніх школах, у процесі якої потрібно створити ефективні дієві системи підготовки учнів до професійного самовизначення в сучасних умовах. Проблемою професійної психодіагностики у школі займалися Є.М. Борисова, Ю,З. Гільбух, Н.Н. Захаров, Є.О. Клімов, Б.В. Кулагин, Е.М. Павлютенков, К.К. Платонов, М.С. Янцур.

Виконуючи свою гуманістичну місію, психодіагностика займає важливе місце в умовах освітніх закладів навчання, особливо в школі. Визначення рівня розумових здібностей, готовності до школи, формування і розвиток творчих задатків у дітей тощо - безперечно одні з найважливіших завдань соціальної практики психолога.

До предмету освітньої діяльності школи слід віднести формування наступних психічних властивостей і функцій:

* пізнавальні здібності (які досягли рівня розвинутих усвідомлених вмінь внаслідок самонавчання);

* знання, навички, вміння за конкретними навчальними дисциплінами;

* систему уявлень і понять, що утворюють загальну наукову картину природного і соціального світу.

В цьому контексті психодіагностика, обслуговуючи задачі освіти, повинна бути, перш за все, спрямована на виявлення вказаних психічних функцій.

Предмет виховної діяльності школи передбачає формування наступних психічних властивостей:

* стійкого і в той же час гнучкого характеру, що дозволяє поєднати волю і цілеспрямованість в досягненні цілей з гнучкістю і пристосуванням до мінливих умов;

* формування особистості з такою структурою мотивації і ціннісної орієнтації, що зумовлює законослухняність і правосвідомість у будь-якій сфері, в тому числі, включаючи сферу професійної праці;

* підготовка молоді до усвідомленого вибору професійної діяльності на основі гармонійного поєднання інтересів і здібностей.

При цьому слід враховувати реальний стан справ з профорієнтації молодих людей. З цією метою ми провели спостереження у рівненських школах. Ми розробили анкету, в якій опитували учителів про їхні методи організації і проведення профорієнтації і проведення попередньої психодіагностики. Анкети були роздані в школах, на них відповіли 25 вчителів різних профілів, а також завучі міста Рівного.

Анкетування дало такі результати: 24% вчителів використовують бесіди при проведенні профорієнтаційної роботи, 10% - зустрічі з представниками професій, 10 % - проводять екскурсії на підприємства, 4% - виховні заходи, 4% - конференції, анкетування - 8%, тестування - 4%, не проводяться - 6%, не змогли відповісти - 34%.

Таким чином, найпоширенішими методами є бесіди, зустрічі з представниками професій та екскурсії. Переважно цією проблемою займаються вчителі (28%), окремо вказані класні керівники (26%), педагогічний колектив в цілому (14%), практичні психологи (8%). [9]

Отже, лише у 20% шкіл підготовка учнів до вибору фаху проводиться за певною системою, в інших - певні компоненти підготовки не пов'язані між собою (немає системи - 40%), або ж підготовки взагалі немає.

У сучасних умовах сформованість стійкої професійної спрямованості особистості є основним якісним показником ефективності навчально - виховного процесу в загальноосвітній школі, результатом профорієнтаційної роботи зі школярами.

Отже, в умовах школи використання психодіагностики передбачає тісну взаємодію психолога і вчителя. В застосуванні тестів можлива активна участь і вчителя, однак при застосуванні методів особистісної психодіагностики слід надавати перевагу психологу. Вчитель, використовуючи спостереження, опитування і аналізування продуктів діяльності може тільки вказати учневі на його переваги або недоліки і відповідно до них дати консультації.

Можна зробити висновок що на сьогоднішній день психодіагностична робота в школі проводиться на недостатньо високому рівні, тому ця проблема потребує детального вирішення, адже профорієнтація учнів є дуже важливою і від неї залежить майбутній вибір професії учнем.

2.2 Опис напрямів підготовки у ВНЗ комп'ютерного профілю

Освітньо - кваліфікаційна характеристика є складовою галузевої компоненти документів, в якій узагальнюються вимоги до змісту освіти і навчання. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту освіти і навчання з боку держави та окремих замовників фахівців. ОКХ встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально - виробничої діяльності, властивостей та якостей особи, яка здобула базову вищу освіту відповідно професійного спрямування.

Напрям підготовки: 050201 - Системна інженерія

Специфічна відмінність нового напряму підготовки полягає в тому, що основним профілем фаху є проектування та створення систем автоматизованого управління реальними технологічними процесами. Студентів навчатимуть створювати автоматизовані системи, та, найголовніше, зв'язувати окремі автоматизовані системи та пристрої в єдиний комплекс із системою операторського управління обладнаною графічним інтерфейсом користувача, що є найважливішою задачею в сфері сучасної автоматизації виробництв. Фахівці з «Системної інженерії» і «Автоматизації та комп'ютерно - інтегрованих технологій» вирізняються високим рівнем володіння теорією та практикою обслуговування автоматизованих систем управління, розробки алгоритмічного, програмного та інформаційного забезпечення для формування керівних дій під час управління об'єктами, процесами та організаційними структурами спираючись на сучасні інформаційні технології та штучний інтелект. З перших днів навчання вони отримують серйозну комп'ютерну підготовку, яка є невід'ємною складовою спеціальностей, а саме, з сучасного програмування, застосування програмних пакетів проектування автоматизованих систем, проектування комп'ютерних мереж, баз даних, розробки інтерфейсів автоматизованих систем високого рівня тощо. Особливістю цих напрямів є поглиблене вивчення застосування комп'ютерів та комп'ютерних мереж в обслуговуванні автоматизованих систем управління. Саме такі спеціальності цілком обґрунтовано вважаються найпрестижнішимита вічно актуальними, а попит на досвідчених фахівців, заробітна платня яких навіть у Вінниці складає понад тисячу умовних одиниць, надзвичайно великий та постійно зростає.



Напрям підготовки 6.040302 - Інформатика

Знання які одержують фахівці в процесі навчання:

математичні методи аналізу, дослідження та моделювання процесів та систем;

процеси, підходи і технології для ідентифікації ризиків, визначення ступеня їх важливості; способи побудови економічних моделей і прогнозування їх поведінки в умовах ризику та вибору оптимальних стратегій діяльності і реалізації властивих дій для кожного з ризиків; сучасні програмні системи та технології проектування програмних засобів реалізації моделей процесів та систем.

Можливі посади: інженер-програміст; фахівець з інформаційних технологій; фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення; науковий співробітник; викладач ВНЗ.

Напрям підготовки 6.050101 - Комп'ютерні науки

За цим напрямом готують фахівців в галузі інформаційних технологій. Студенти навчаються створювати локальні та мережеві бази даних, інтелектуальні програмні системи, WEB-системи, WEB-сайти, адмініструвати комп'ютерні системи, а також програмувати на сучасних мовах: Visual C++, C#, Java. PHP, JavaScript.

Випускник спеціальності «Системи штучного інтелекту» може працювати в усіх галузях народного господарства, де розробляється, супроводжується, експлуатується i застосовується програмне забезпечення традиційних та інтелектуальних програмних комплексів, експертних систем, систем підтримки прийняття рішень.

Напрям підготовки 6.050102 - Комп'ютерна інженерія

Студенти отримують глибокі та всебічні знання з проектування, розробки, експлуатації, системного та прикладного програмування складних обчислювальних комплексів розподілених та кластерних комп'ютерних систем, локальних, глобальних та корпоративних комп'ютерних мереж.

Випускник спеціальності “Комп'ютерні системи та мережі” здатен проектувати, налаштовувати та адмініструвати роботу комп'ютерних мереж різного рівня, розробляти окремі пристрої і блоки комп'ютерних систем та мереж, а також відповідне програмне забезпечення.

Напрям підготовки 6.050103 - Програмна інженерія

Студенти вивчають математичні основи програмування; програмне забезпечення сучасних комп'ютерів і комп'ютерних систем; системи керування базами даних; принципи роботи прикладних програм, що орієнтовані на розв'язання технічних, наукових, економічних задач; технологію виготовлення, тестування, відлагодження та впровадження програмних продуктів; Web-програмування та Web-дизайн.

Випускник спеціальності “Програмне забезпечення систем” зорієнтований на діяльність в галузі проектування та експлуатації системних та прикладних програмних засобів, перш за все автоматизованих систем обробки інформації, баз даних і знань, експертних систем.

Напрям підготовки 6.170101 - Безпека інформаційних і комунікаційних систем

Студенти вивчають математичні основи захисту інформації; криптографічні методи захисту інформації; програмні та апаратні засоби захисту інформації; захист операційних систем та програмного забезпечення; захист комп'ютерних мереж; технічні засоби захисту інформації

Випускник спеціальності “Захист інформації в комп'ютерних системах та мережах” може брати участь у проектуванні та експлуатації систем технічного захисту інформації; проводити дії щодо організації та впровадженні внутрішньо об'єктового контролю технічного захисту інформації, захисту від несанкціонованого доступу в комп'ютерних системах та мережах інформаційних ресурсів та баз даних; діагностувати технічний стан апаратних засобів захисту інформації.[10]



2.3 Розробка системи сучасних засобів профорієнтаційної роботи кафедри ІКТ та МВІ

Основними науково - методичними засобами, що використовуються у професійному відборі, є професіографія (інформаційна, діагностична, така, що коригує, і така, що формує) і професійна діагностика (комплекс психофізіологічних, психологічних, методичних та інших методів вивчення особистості).



Висновки

Професія у свідомості людини нерідко пов'язана з долею, з життєвим призначенням. Сутність профорієнтаційної роботи в школі зводитися до допомоги дітям та їх батькам правильно і своєчасно зорієнтуватися у світі сучасних професій і не помилитися у виборі майбутнього. В даний час випускники шкіл відчувають величезні труднощі у професійному самовизначенні. У них практично відсутні уявлення про ринок праці, вони погано поінформовані про світ професій, про вимоги до особистісних якостей та професійної підготовки фахівців, про умови роботи і роботодавців. Професійна орієнтація - процес складний. Щоб підліток зробив правильний вибір, недостатньо його продіагностувати і розповісти про ту чи іншої професії. Він повинен бути переконаний в тому, що це для нього найкращий вибір з усіх можливих, що відповідає його можливостям, здібностям і прагненням. Роль профорієнтаційної роботи зі школярами недооцінюється в свідомості педагогів загальноосвітніх шкіл.

Поверхнева робота з учнями починається лише на останній ступені шкільної освіти. У зв'язку з тим, що школярі обмежені в отриманні знань про професії, вибір формується виходячи з думки батьків, сімейних традицій і рекламованих у ЗМІ професій. Перебуваючи в процесі професійного вибору, учень не здатний зробити його свідомо і самостійно. Внаслідок чого, вступаючи на одну зі спеціальностей під впливом різноманітних факторів, крім профорієнтаційної роботи, через 2 - 3 роки учень усвідомлює, що вибір його був неправильний. І як наслідок - втрата часу на перенавчання.

В даний час існує ще одна проблема - проблема використання застарілих РR-методів у діяльності ВНЗ. Профорієнтаційна робота останніх зводитися лише до поширення рекламно-інформаційних буклетів та проведення днів відкритих дверей. Сучасні школярі мають потребу в інноваційних методах профорієнтаційної роботи з ними.



Література

1. Пряжников М. «Напрями і методи профорієнтації» / / Директор школи.-2006р .- № 2. С.79-84.

2. Пряжников Н.С. Пряжнікова Л.Є. Профорієнтація. М.: ИНФРА-М, 2006р.

3. Пряжников М.С. Методи активізації професійного і особистісного самовизначення / М.С. Пряжников - Москва: Видавництво НВО «Модэк» 2002 рік, 392 стор.

4. Янцур М. С. Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи: навчальний посібник: курс лекцій. Для студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання» та напряму підготовки «Технологічна освіта» / М. С. Янцур. - Рівне: РДГУ, 2012. - 401с.

5. http://profi.org.ua/profes/profes.shtml

6. Баріхашвілі І.І. Психологічні основи профорієнтації і професійного самовизначення. Навчальний посібник / І.І. Баріхашвілі, М. П. Воронова, Г. В. Грищенко, І. М. Старіков - Київ: Професіонал, 2009. - 208с.

7. Галян І. М. Психодіагностика / І. М. Галян. - К. : Академвидав, 2009. - 464с.

8. Климов Е. А. Как вибрать професію / Е. А. Климов. - М.: Просвещение, 1990. - 159с.

9. Кобзар О. Б. Дидактична роль нових інформаційних технологій у навчальному процесі вищої медичної школи // Нові технології навчання: Наук.-метод. Зб. / Ред. Кол.: В. О. Зайчук, О. Я. Савченко, М. ф. Дмитриченко та ін.. - К.: НМЦВО, 2002. - Вип. 32. - С. 86-96.

10. Пилипчук О. Ф. Основи вибору професії. Частина І, ІІ/ О. Ф. Пилипчук, М. П. Тименко, М. С. Янцур. - Рівне, 1994. - 102с.

11. Клімов О.О. Як вибрати професію. М., 1997.

Размещено на Allbest.ru

...