Технологія використання критичного мислення засобами читання і письма на уроках літературного читання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія використання критичного мислення засобами читання і письма на уроках літературного читання



Вступ

освіта мислення критичний творчий

Сучасне суспільство потребує сучасну школу, а сучасна школа потребує сучасного вчителя, який досконало володіє новими прогресивними педагогічними технологіями. Компетентнісне навчання вимагає від сучасного вчителя переосмислення навчальних завдань, які в свою чергу вимагають нестандартних рішень і мислення. Застосувати знання, вміння та навички, адаптувати їх в сучасних умовах життя - є головним завданням нової школи. Від вчителя інноваційні методики вимагають нових стосунків, які будуються на толерантності та партнерстві. Вчитель старої формації навчає, показує, демонструє, контролює та оцінює якість засвоєння матеріалу. Вчитель нового часу супроводжує учня, направляє його, допомагає і разом з ним оцінює рівень його досягнень. Партнерські рівноправні відносини між вчителем та учнем вимагають від вчителя принципово нових підходів до навчання. Сучасна педагогіка виділяє близько дев'яти основних технологій навчання. Для всіх педагогічних технологій характерним є однакова структура, яка складається з чотирьох важливих компонентів [5, с. 56-57]. В своїй курсовій я хочу зупинитися на формах і методах роботи вчителя при використання технології ЧПКМ.

Реформування системи освіти, виникнення нових педагогічних технологій, сучасний погляд на менеджмент управління освітою вимагають нового моделювання системи навчання і виховання в початковій школі, сформували актуальність теми: «Технологія використання критичного мислення засобами читання і письма на уроках літературного читання».

Мета: теоретично обґрунтувати ефективність використання технології критичного мислення на практиці.

Закон «Про Освіту», Державні стандарти навчання, сучасні педтехнології, досвід іноземних і вітчизняних науковців (О. Пометун, І.В. Родигіна, А. Кроуфорд, В. Саула, С. Метьюз, Д. Макінстера, Е.Р. Саітбаївої та ін.) склали науково-теоретичну основу даної роботи. Відповідно до теми курсової сформовані і завдання дослідження:

- проаналізувати науково-теоретичну базу з питань нових педагогічних технологій і їх ролі у формуванні ключових компетентностей учнів;

- на власному досвіді вивчити ефективність використання технологій ЧПКМ;

- сформувати і запропонувати ефективні умови впровадження технологій ЧПКМ в структуру сучасного класичного уроку.

Завдання і тема курсової визначили предмет, об'єкт і гіпотезу дослідження.

Об'єктом даної роботи виступає організація навчального процесу в початковій школі.

Предметом - технологія ЧПКМ як основна стратегія у формуванні ключових компетентностей.

У процесі роботи нами сформована гіпотеза: ефективність використання новітніх педагогічних технологій залежить від багатьох факторів, серед яких: професійна компетентність вчителя, матеріально-технічна база уроку (школи), правильний підбір методів і засобів в стратегії уроку (відповідність віку учнів, їх розвитку, темі і меті уроку).



1. Технологія критичного мислення в контексті сучасного уроку

1.1 Категоріальна сутність і функція технології критичного мислення

Критичне мислення починалося як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

Термін «критичне мислення» за словами М. Ліпмана є вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

а) засновано на критеріях,

б) є таким, що самокоректується,

в) пливе до контексту [2, с. 15-17]

Програму «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» (далі ЧПКМ) розробили викладачі Міжнародної Асоціації Читачів Джанні Стіл та Курт Меритід, за підтримки Інституту Відкритого Суспільства Джорджа Сороса.

В Україні практичну реалізацію програми ЧПКМ розпочали в червні 1998 року. Програма впроваджується в загальноосвітніх школах, інститутах післядипломної освіти вчителів та педагогічних вищих навчальних закладах під керівництвом групи методистів, наукового керівника експериментальної роботи та координатора програми в Україні.

М. Ліпман у своїй праці виділяє шість ключових елементів критичного мислення:

1. Уміння мислити передбачає володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.

2. Відповідальність передбачає, що людина, звертаючись до інших, усвідомлює обов'язок надавати слухачам чи читачам доводи та приклади відповідно до прийнятих стандартів.

3. Формування самостійних суджень як продукт критичного мислення означає, що воно спрямоване на творчу мисленнєву діяльність. Творчий підхід є необхідний у ситуація порівняння різних суджень і визнання альтернатив на основі врахування пріоритетів, що обумовлюють істинність та вірогідність інформації в цілому та висловлених суджень.

4. Дуже важливим є критерії, до яких апелює, на які спирається критичне мислення. Критерії - це положення, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу чи критики. (Закони, правила, умови, обмеження, принципи, передбачення, наміри, мету, результати перевірки, методи).

5. Самокорекція потребує, щоб людина використовувала критичне мислення як метод, звернений на її власні судження з метою їх виправлення чи покращення. Мисляча людина постійно піддає власні мисленнєві процеси рефлексії, використовуючи при цьому суттєві критерії та процедурні норми.

6. Використання загальних критеріїв не виключає уваги та чуйності до контексту [9, с. 130-145].

Щодо особливостей критичного мислення, над яким працювало багато дослідників я виділила ті, які запропонувала Н.В. Вукінау своєму методичному посібнику «Критичне мислення: як цього навчитись». Це:

* у навчання включають завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня;

* навчальний процес організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними;

* результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення.

* викладання у цьому процесі є стратегією постійного оцінювання результатів із використанням зворотного зв'язку «учні - вчитель» на основі дослідницької активності вчителя у класі;

* критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність сприймати схеми та графіки в розв'язанні актуальних питань, знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, а також аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доводами;

* відповідальність вимагає, щоб учні були вмотивовані для обговорення проблем. Вони мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу, навіть якщо це «згода не погоджуватись». Така здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки вона підтримує діалог, спільну мету та взаємне вивчення цінностей [4, с. 20-23]

Концептуальні основи розвитку критичного мислення розглядав Бухвалов В.А. У своєму посібнику, «Розвиток учнів у процесі творчості і співробітництва», він доступно пояснив які він виділяє основи технології ЧПКМ.

* Знання має цінність лише тоді, коли воно зрозуміле та використовується концептуально.

* Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні переконання.

* Критичне мислення можна розвивати в добре та спеціально організованому навчальному процесі, бо навчання - це активна, розсудлива діяльність.

* Критичне мислення потребує часу, уваги та мети [3, с. 45-49]

Стратегічним напрямом розвитку в учнів критичного мислення є навчання учнів задавати питання:

- Що я думаю про це?

- Як нова інформація відповідає тому, що я вже знаю?

- Що я можу робити іншим чином після ознайомлення з новою інформацією?

- Як ця інформація впливає на мої погляди?

Сучасні фахівці радять дотримуватися під час постановки питань таких порад:

1. Формулювати питання конкретно, чітко.

2. Використовувати шість «журналістських питань з метою здобуття різнобічної інформації стосовно конкретного об'єкта: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому?».

3. Застосовувати «відкриті» та «закриті» запитання для досягнення поставленої мети. «Відкриті» - це питання, у відповідях на які людина може висловити власну думку. «Закриті» - це такі, на які можна відповісти лише «Так» чи «Ні». Їх задають, якщо потрібна згода людини, або в разі, коли перевіряємо, чи стежить співрозмовник за нашими думками.

4. Бути готовим до того, що всі люди різні, навчитися сприймати їх такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що не подобається.

5. Цінувати в кожній людині особистість, поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з твоїми, чи ні.

6. Прагнути зберегти своє обличчя «приємного співрозмовника» [1, с. 421-430].

На кожному етапі критичного мислення дії учнів мають свій характер, формуються у відповідності до їх мети і завдань.

Авторами розробки проекту з розвитку критичного мислення визначено, що до необхідних умов здійснення цього процесу можна віднести:

* Час. Щоб обмірковувати щось нове, треба з'ясувати, які вже існують думки та ідеї, обговорити їх, зробити висновки.

* Дозвіл. Для того щоби процес мислення відбувався вільно, треба, щоб учні мали право розмірковувати, записувати припущення, встановлювати їх очевидність або безглуздість. Коли учні розуміють, що їм це дозволено, вони активніше беруть участь у процесі.

* Різноманітність передбачає створення такої атмосфери, яка би переконала учнів у тому, що від них очікується широкий діапазон різноманітних думок, ідей.

* Залучення учнів до процесу обговорення, підведення до розуміння власної відповідальності за прийняті рішення.

* Ризик є природною складовою навчання та творчості. Учитель повинен готувати учнів до цього.

* Повага і цінування думок інших. Лише за цих умов учні можуть бути впевненими в тому, що їхня думка щось означає для присутніх [14, с. 110-125].

1.2 Особливості технології «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ)

Програма «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ) є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної Айови за підсумками інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса. Це є спільний проект освітян усього світу. Мета такої співпраці - розробити і запропонувати школі навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь-якого віку, на матеріалі будь-якого предмета.

Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якому класі під час викладання будь-якого предмета.

Система пропонує такий підхід до викладання, який привчає учнів до критичного аналізу, формує власну думку, навчає коректному скептицизму, зіставленню інформації з протилежних точок зору, розробці системи доказів на підтримку певної точки зору, вчить ретельно досліджувати нову інформацію, просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей [6, с. 98-106].

Початок технології ЧПКМ - опрацювання інформації, кінець - прийняття рішення.

ЧПКМ - це інтерактивні стратегії, що занурюють учнів у справжній процес уміння. Навчання учнів є ефективнішим, коли вони використовуватимуть цілий репертуар міні стратегій мислення, а не одну з них.

Щоб навчити учнів мислити критично, треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм начитав учитель. Вони розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: «Я не згоден», «Я думаю інакше», тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.

П. Фачоне виділяв такі стратегії, що входять в технологію ЧПКМ:

· тренування; сенкан; титанік;

· позначки; ЗХВ; кубування;

· передбачення; карусель; кола вена;

· сітка алверманна; портфель оцінювання; шпаргалка;

· робота в парах; трьохступеневе інтерв'ю; парне читання;

· порушена послідовність; щоденник подвійних нотаток [15, с. 5-7].

Тренування. Міністратегія для підведення підсумків вивченого, спосіб графічного зображення нових знань. Добре застосовується у невеликих групах. Забирає небагато часу. Не переобтяжує вчителя побудовою діалогу на уроці. Вигляд тренування на етапі накопичення фактів.

Дискусійна сітка Алверманна. Дискусійна сітка Алверманна використовується для навчання учнів дискусії. Записати в першу і третю колонки аргументи в захист тези і проти неї. Потрібно записати як найбільше аргументів.

Аргументи «ЗА» Теза і Аргументи «ПРОТИ».

Після того, як аргументи вичерпані, починають почерговий захист кожного з них. Виступ учня триває не більше 1 хвилини. Висновки робить та група учнів, яка мала найбільше аргументів.

Сенкан. Міністратегія для узагальнення вивченого, дуже стислого узагальнення знань учнів про історичні події, творчість письменників, літературні образи, явища природи тощо. Має чітку структуру. Це 5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію.

Його структура така:

1. Іменник - одне слово, яке відображає назву теми.

2. Опис іменника двома прикметниками.

3. Дія іменника передана трьома дієсловами.

4. Складається речення із 4 слів, виражає ставлення до теми.

5. Висновок пишеться одним словом - іменником, який передає сутність теми.

Кола Вена. Міністратегія для навчання учнів співставленню, порівнянню, знаходження спільних рис, явищ, ознак в образах літературних героїв, творчості письменників, історичних діячів, явищах природи, властивостях геометричних фігур і т. п.

На зразку в центрі записані спільні ознаки листяних та хвойних лісів, а ліворуч та праворуч - відмінні ознаки.

Кубування. Сприяє розвитку основних операцій мислення. Для застосування прийому необхідно виготовити куб, на гранях якого написати завдання на виконання певної операції. Наприклад, перша грань - опишіть це; друга - порівняйте; третя - асоціюйте це; п'ята - знайдіть застосування цьому; шоста - запропонуйте аргументи «за» та «проти».

Титанік. Стратегія, в якій використано ігровий елемент. Уявна ситуація катастрофи на пароплаві «Титанік», коли врятуватися може лише 1 особа із усіх «пасажирів». Треба довести права тільки однієї людини на порятунок. Це робиться двома варіантами:

1 варіант - учні класу діляться на групи адвокатів і судців, які звинувачують і оправдовують «пасажирів».

2 варіант - самі пасажири по черзі доводять своє право на порятунок. «Пасажирами» на уроці літератури можуть бути літературні герої, персонажі.

Позначки. Ця міністратегія допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, «сортувати» матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки «+» - відома інформація, «-» - нова інформація, "?» - незрозуміла інформація, "!» - що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється табличка в зошиті, в яку заносяться записи з опрацьованого тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом.

«+«відома інформація

«-» нове

«?» незрозуміле

«!» що здивувало.

Куточки. Учитель пропонує учням зайняти певну позицію стосовно того матеріалу, який вивчається. Обравши позицію, учень фіксує на папері докази на її користь. Після закінчення цього етапу формуються групи прихильників обраної точки зору. Під час спільної роботи учні добирають переконливі аргументи на її захист. Від кожної групи виступає старший (спікер). Як підсумок кожен учень записує в зошиті усі точки зору й основні аргументи та робить власний висновок щодо остаточного погляду на проблему [17, с. 7-9].

ЗХВ. Міністратегія, яка допомагає розвивати пізнавальні інтереси учнів, стимулювати їхній інтерес до вивчення нового матеріалу. На початок вивчення нової теми учні записують в таблиці те, що їм вже було відомо з нової теми в колонці з буквою 3, тобто «Знаю». Далі в колонці під буквою X - «Хочу знати», в останній колонці під буквою В - «Вивчу»:

Знаю, Хочу знати, Вивчу, Проведення дискусій, диспутів.

Із метою створення сприятливих умов для дискусій, у процесі яких відбувається розвиток критичного мислення, на обговорення треба виносити питання суперечливого характеру.

Питання для дискусій повинні відповідати таким вимогам:

ѕ інформація, якої стосується диспут, має відповідати рівню знань, отриманих учнями на інших уроках;

ѕ питання повинно носити практичний характер і вимагати продуктивного рівня мислення;

ѕ питання повинно містити проблемність, тобто не мати заздалегідь з'ясованих правил рішення.

Наведемо приклади постановки таких питань.

· Чому теплий одяг може вберегти від теплового удару в жарку погоду? Усім відомо, що він зігріває людину.

· Сонячний загар - прагнути чи уникати?

· Вода лікує, чи губить?

· Вогонь - ворог чи друг?

· Що правильніше під час пожежі: пригнутися чи піднятися вище [14, с. 56-70]?

1.3 Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення

Найвиразнішою ознакою українського освітнього сьогодення є вихід на цінності компетентнісно орієнтованої освіти. Основна мета реформування початкової мовної освіти полягає в запровадженні компетентнісного підходу до навчання мови, який передбачає формування її молодших школярів комунікативної компетентності. Сьогодні у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв'язного мовлення, творчих здібностей школярів. Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках читання, на мою думку, - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Однією з інноваційних технологій, що допомагає учневі не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв'язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидною є життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи [10, с. 12-18].

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки - це твої дії та дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Завдання - відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, гарний смак, образне мислення. На уроці важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків певних висновків. «Роби, не як ми, роби краще нас!» - ось девіз уроків із використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності найпродуктивніше впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Лише таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення [16, с. 3-5].

Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвішаються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках варто будувати у такій послідовності: цікаво - знаю - вмію. І намагатися зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. «Важких наук немає. Є лише важке викладання».

Дитині має бути зрозумілою мета завдання, і тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи. Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і водночас захоплювали як своїм змістом, так і способом викладання. За роки навчання в школі у дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення певних явищ, оскільки не асоціюється з реальними життєвими враженнями. Потрібно вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного життя, події, що характерні для місця проживання дітей.

До уроків літературного читання варто добирати вправи на стимулювання пізнавальної активності учнів. При цьому давати дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне - не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість [7, с. 66-72].

Дослідники, які працювали над даною темою визначиди, що кожен урок літературного читання складається з таких елементів і завдань.

1. Актуалізація знань:

· вправи на дихання;

· артикуляційні вправи;

· вправи на темп читання;

· вправи на тембр читання;

· вправи на висоту голосу;

· вправи на правильність;

· вправи на свідомість;

· вправи на мелодику.

2. Робота з новим текстом на уроці:

· ознайомлення;

· багаторазове читання з різними видами завдань;

· вибіркове читання; доведення думки словами з тексту;

· діалоги;

· багаторазове механічне перечитування («ланцюжок»; у парах; «буксир»; «коректор»; скоромовка; «дощик»; «сонечко»; «ну, постривай!»).

3. Закріплення отриманих знань:

· читання за особами;

· виділення і перечитування найголовнішого в тексті;

· характеристика героїв;

· визначення частини, яка виражає головну думку тексту;

· поділ тексту на смислові частини.

Домашні завдання добираються за принципом доцільності: такі, що містять елементи творчості.

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості та доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної та групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину необхідно привчати формулювати свої думки, оцінні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним лише тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку дійшла висновку, який сприймається як правильний іншими членами колективу та вчителем.

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.

Системне запровадження цієї технології в школі сприяє тому, що учні поступово опановують її не лише як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але й використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини [15, с. 6-12].



2. Шляхи формування компетентностей учнів через технології ЧПКМ

2.1 Технологія ЧПКМ в практичній діяльності вчителя на прикладі тематичного блоку уроків

Формування і розвиток критичного мислення відбувається через організацію педагогічного процесу, який орієнтований на розвиток дитини. Проблеми впровадження технології ЧПКМ в початковій школі пояснюється декількома чинниками:

1. Низький інтелектуальний рівень дітей.

2. Відсутність посібників, енциклопедій та інших додаткових джерел інформації.

3. Низький рівень комп'ютеризації.

4. Соціально-економічні проблеми сім'ї

5. Слабка матеріально-технічна база школи.

6. Великий відсоток сімей, що потребують уваги певних органів влади.

На І етапі відбувається процес актуалізації знань, виправлення помилкових уявлень, формування мети і завдань. Застосування «криголамних вправ», створення психологічного настрою є обов'язковою умовою сучасного уроку.

Спеціалісти радять використовувати вправи для розминки: «Перемішайтесь - завмріть, об'єднайтесь у пари», «Коло толерантності», «Полювання за скарбами», «Дві правди - одна брехня». Підбір таких вправ повинен бути виправданий тематично, як наприклад в уроці за вивченням балади А.Міцкевича «Світязь» (див. додаток Г), а головне, такі вправи не потрібно використовувати часто. Так, наприклад, в тематичному блоці, розробленому за технологіями ЧПКМ відсоток таких вправ складає близько 30% [2, с. 45-46].

При актуалізації знань доцільно використовувати «семантичну карту» (див. додаток А), яку легко замінити на асоціативний кущ чи мозковий штурм, або «Голосування» (див. додаток В).

ІІ етап є основним на уроці. Технологія ЧПКМ пропонує безліч варіантів методик: «робота в групах», «робота в парах». Раджу використовувати метод кооперативного навчання «Ручки всередині» (див. додаток Б), який дозволяє вчителю бачити участь кожного індивідуально, що потім відображається оцінкою. Актуальними залишаються класичні форми роботи: складання анкет творів, схем-характеристик, порівняльних таблиць, побудова опорно-схематичних конспектів (ОСК) (див. додаток А, Б, В, Д), які співзвучні з інноваційними формами: «Кола Вена», «Сітка Алвермана», «Т - та - М-схеми» тощо. Аналіз тексту методом літературної критики, на мій погляд, самий цікавий. Учням цікаво змінювати позиції, міняти акценти. Цей метод формує не тільки критичне мислення, але й логічне, спонукає до толерантності. (урок №3)

ІІІ етап є показником роботи вчителя і учнів. Результативність уроку проявляються в оформленні власної думки, у вмінні сформулювати своє ставлення до поставленої проблеми. Метод «Прес» в поєднанні зі «Шкалою цінностей», складання сенкану, твори-п'ятихвилинки, «Карта персонажів», створення презентацій - далеко неповний перелік варіативних методик. (див. додаток Г, Е).

Використання даних методик змінює зміст і форму навчання, але в умовах малокомплектних класів і нерівномірності розвитку учнів у класі деякі методики залишаються поза увагою вчителя. Так, наприклад, мені здається неможливо використати такі методики, що потребують високого рівня мислення, як то «Павутинка дискусій», «Дебати», «Графічний організатор», «Критичне слухання» і багато іншого [12, с. 318-322].

Активне та вдумливе читання потребує зусиль і праці. Технології ЧПКМ допомагають учневі розвинути свої здібності, формують ті компетентності, що стануть у нагоді в реальному житті: вміння працювати в групі, поважати чужу думку, уважно слухати іншого, відповідально ставитись до доручень, а головне, бажання вдосконалювати себе. Головне, щоб нові методики не стали самоціллю і способом вираження творчої індивідуальності самого вчителя. Озброєний новими технологіями вчитель стає диригентом у різноманітному оркестрі несхожих між собою дитячих талантів. Його завдання - зробити так, щоб цей різноголосий оркестр заграв в одній тональності одну мелодію, але кожен, при цьому, зберіг би свою партію. Я не знаю, чи стануть мої учні вченими-літераторами, але вірю, що завдяки урокам літератури вони осягнуть велику істину: Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба. (Конфуцій) [4, с. 68-72].

2.2 Організація уроку із застосуванням технології РКМ

Технологія РКМЧП - надпредметна, всепроникна, вона застосовна в будь-яких програмі й предметі. В основу технології покладено базовий дидактичний цикл, що складається з трьох етапів (стадій). Кожна фаза має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення набутих знань.

Технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо являє собою структуру уроку, що складається з трьох етапів: стадії виклики, смислової стадії і стадії рефлексії.

Дослідники стверджують, що така структура уроку відповідає етапам людського сприйняття: спочатку треба налаштуватися, згадати, що тобі відомо по цій темі, потім познайомитися з новою інформацією, потім подумати, для чого тобі знадобляться отримані знання і як ти зможеш їх застосувати.

Стадія виклику налаштовує на отримання нової інформації: учні активізуються, чому сприяє індивідуальний відповідь на питання, яке актуалізує попередні знання і, що особливо важливо, формує запит на отримання нової інформації. Крім того, звернення до особистого досвіду формує особисту зацікавленість в отриманні знань. В учнів пробуджується інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального матеріалу. На даному етапі викладач викликає вже наявні знання в учнів з даної теми, активізує їх розумову діяльність, а також відбувається коригування і уточнення цілей. Учні, в свою чергу, згадують, що їм відомо з вивченої теми, систематизують інформацію, задають питання, на які хотіли б отримати відповіді [13, с. 200-206].

Стадія осмислення - змістовна, в ході якої і відбувається спрямована, осмислена робота, показує, що в процесі читання відбувається первинний аналіз і аранжування інформації. На цій фазі діяльність викладача полягає в збереженні інтересу учнів до досліджуваної теми при безпосередній роботі з новою інформацією та підведенні учнів від «старих» знань до «нових». Учні читають текст, використовуючи запропоновані вчителем методи читання, роблять позначки на полях у міру осмислення нової інформації.

Стадія рефлексії перетворює інформацію, досліджувану на уроці, в власне знання. Вона спрямована на систематизацію інформацію, вироблення нових ідей, рішення поставлених раніше цілей. Полягає в тому, щоб виправити попередні уявлення, зібрані на стадії виклику, «привласнити» нову інформацію і визначити подальші перспективи у вивченні теми. Головне тут в діяльності педагога - повернути учнів до первинних записів-припущеннями, а також організувати роботу з вивчення, доповненню пройденого. Вчителю необхідно також постаратися дати творчі, дослідницькі та практичні завдання на основі вивченої інформації.

До особливостей організації навчального процесу з використанням технології розвитку критичного мислення відносять також колективний спосіб навчання, так як основою є робота учнів у динамічних парах і групах. Широко застосовуються різні комбінації цих форм («хрест», «зиг-заг» тощо) [11, с. 2-3].

Тексту відводиться пріоритетна роль: його читають, переказують, аналізують, трансформують, інтерпретують, дискутують, нарешті, складають. Учневі треба освоїти свій текст, виробити власну думку, виразити себе ясно, доказово, впевнено. Надзвичайно важливо вміння слухати і чути іншу точку зору, розуміти, що і вона має право на існування. Роль учителя - в основному координуюча. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми і т. п. відображають взаємини між ідеями, показують учням хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.



Висновки

Програма «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ) є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної Айови за підсумками інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса. Це є спільний проект освітян усього світу. Мета такої співпраці - розробити і запропонувати школі навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь-якого віку, на матеріалі будь-якого предмета.

На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти.

Над проблемою розвитку критичного мислення у закордонній педагогіці й психології працюють Д. Брунер, Дж. Гілфорд, Д. Стіл, Ч. Темпл, С. Уолтер, Д. Халперн, Пітер А. Фачоне та інші. Серед вітчизняних учених, які досліджують технології розвитку критичного мислення, можна назвати А. Брушлінського, Д. Вількєєва, З. Калмикову, О. Матюшкіна, Х. Тамбовську, Т. Хачумян, Н. Череповську та ін. У педагогіці ці питання розробляються С. Векслером, А. Ліпкіною, О. Марченко, І. Мороченковою, Р. Суровцевою та іншими.

Мислення є складним психологічним і соціально-історичним феноменом, предметом комплексних, міждисциплінарних досліджень. Мислення, на відміну від інших процесів життєдіяльності індивіда, відбувається відповідно до певної логіки й виникає в проблемній ситуації. У структурі мислення можна виділити такі розумові операції: порівняння, аналіз, синтез, абстракцію, узагальнення, конкретизацію, класифікацію й систематизацію та інші [15, с. 1-5].

Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якому класі під час викладання будь-якого предмета.

Система пропонує такий підхід до викладання, який привчає учнів до критичного аналізу, формує власну думку, навчає коректному скептицизму, зіставленню інформації з протилежних точок зору, розробці системи доказів на підтримку певної точки зору, вчить ретельно досліджувати нову інформацію, просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей.

Початок технології ЧПКМ - опрацювання інформації, кінець - прийняття рішення. ЧПКМ - це інтерактивні стратегії, що занурюють учнів у справжній процес уміння. Навчання учнів є ефективнішим, коли вони використовуватимуть цілий репертуар міні стратегій мислення, а не одну з них.

Щоб навчити учнів мислити критично, треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм «надиктував» учитель. Вони розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати:» Я не згоден», «Я думаю інакше», тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Отже, освітня технологія формування критичного мислення в процесі навчання - це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають студентів до дослідної творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення отриманих знань. Ця технологія допомагає готувати людей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Це необхідність пошуку діалогу в сучасному поліетничному соціокультурному просторі України, де культуромислення й культуротворчість стають домінантами цивілізаційного розвитку. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам'ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Критичне мислення становить собою когнітивну аналітико-синтетичну здатність до поетапного аналізу, логічно аргументованого судження щодо змісту та форми текстів, а також самостійність, незалежність мислення від існуючих стереотипів, результатом чого є формування власної позиції щодо будь-яких текстів і ситуацій в цілому.

Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.

Завдання курсової виконано. Гіпотеза доведена.



Список використаних джерел

1. Абрамова Г.С. Вікова психологія: Навчальний посібник для вузів/ Г.С. Абрамова. - Москва: Академічний проект, 2000. - 624.

2. Бутенко О.В. Критичне мислення: метод, теорія, практика. Навчальний метод. Посібник/О.В. Бутенко, Є.А. Ходос. - Москва: МИРОС, 2002. - 176 с.

3. Бухвалов В.А. Розвиток учнів у процесі творчості і співробітництва/ В.А. Бухвалов. - Москва: Центр «Педагогічний пошук», 2000. - 144 с.

4. Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цього навчитись: Науково методичний посібник/Н.В. Вукіна, Н.П. Дерентієвська, І.М. Суїзенко. - Харків: За редакцією О.І. Пометун, 2007. - 104.

5. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології/ І.М. Дичківська. - Київ: Академвидав, 2004. - 235.

6. Загашена І.О. Критичне мислення: технологія розвитку/ І.О. Загашена, С.І. Заїр-Бек. - Москва: Видавництво «Альянс-Дельта», 2003. - 284.

7. Заїр-Бек С.І. Розвиток критичного мислення через читання та письмо: стадії і методичні прийоми / С.І. Заїр-Бек // Директор школи. 2005. №4. - С. 66 - 72

8. Кабанова - Меллер Є.М. Формування прийомів розумової діяльності розумового розвитку учнів/ Є. М. Кабанова-Меллер. - Москва: Просвещение, 1968. - 288.

9. Линдснай Г. Творческое и критическое мышление / Г. Линдснай, К.С. Халл, Р.Ф. Томпсон // Хрестоматия по общейпсихологии; ред. Ю.Б. Гиппенрейгер, В.В. Петухова. - Москва: Изд-во МГУ, 1981. - 456.

10. Мороченкова И.А. Проблемы и пути формирования критического мышления студентов университета / И.А. Мороченкова // Проблемывысшего и среднегообразования, 2005. - №6. - С. 12-18.

11. Ноэль-Цигульская Т. О критическом мышлении [Электронный ресурс] / ТатьянаНоэль-Цигульская. - Режим доступу: http://noelrt.com.

12. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості та детермінанти його побудови/ Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. Ч. 1. Теорія і технологія життєтворчості: Наук.-метод. Посібник/ Т.М. Титаренко. - Київ, 1997. - 572.

13. Тягло О.В. Критичне мислення/ О.В. Тягло. - Х.:Основа, 2008. -228.

14. Остапенко А.І. Педагогічні технології розвитку критичного мислення/А.І. Остапенко. - Київ, 2012. - 368.

15. Фачоне П. Критическое мышление: отчёт об экспертном консенсусе в отношении образовательного оценивания и обучения [Електронний ресурс]/П. Фачоне

Размещено на Allbest.ru

...