Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів

Розроблено модель учителя, здатного здійснювати гуманістичне виховання в початковій школі. У цій моделі зібрано і розподілено відповідно до трьох сфер діяльності вчителя - мотиваційної, змістово-процесуальної та дієво-операційної - найнеобхідніші компоненти інтелектуального потенціалу вчителя-гуманіста, його емоційні та морально-вольові якості і відображено основні взаємозв'язки між ними, що допомагає викладачам педагогічного ВНЗ враховувати їх у процесі формування готовності майбутніх учителів до гуманістичного виховання.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури та досвіду роботи початкових шкіл показав, що здійсненню гуманістичного виховання молодших школярів сприяють такі якості вчителя:

- робота за покликанням, любов до дітей та своєї професії;

- обізнаність з вітчизняним та зарубіжним досвідом гуманізації соціального середовища та виховання, вміння творчо використовувати його у своїй професійній діяльності;

- знання об'єктивної історії та вміння розпізнавати її фальсифіковані трактування, вміння використовувати історичні факти для ефективної виховної діяльності з дітьми. Обережність у використанні історичних міфів для виховної роботи, запобігання закладанню в свідомості молодших школярів спотвореного уявлення про минуле свого народу та людства;

- гуманістичне світосприйняття минулого, сучасного і майбутнього, життєвий оптимізм;

- специфіка виховної діяльності з молодшими школярами вимагає від учителя не лише врахування їх вікових особливостей, а й знання фольклору, дитячої літератури та вміння виховувати на прикладі казкових і літературних героїв.

У четвертому розділі “Шляхи формування готовності студентів педагогічного ВНЗ до гуманістичного виховання молодших школярів” подано аналіз пропедевтичної роботи з потенційними абітурієнтами, зміст та реалізацію експериментальної програми.

Зокрема, проаналізовано багаторічний вітчизняний досвід профорієнтаційної діяльності як засобу залучення до навчання на педагогічному факультеті осіб, котрі мають задатки до гуманістичного спілкування з дітьми. Цей аналіз дав підставу для висновку про необхідність відбору студентів не стільки за рівнем знань, як за покликанням до педагогічної діяльності.

Результати опитування 657 студентів, які здобувають кваліфікацію учителя початкових класів у Житомирському державному університеті, Уманському і Мелітопольському державних педагогічних університетах, подані в таблиці 1.

Серед "інших причин" (8,8 % респондентів) найчастіше вказувалося, що професія вчителя була мрією дитинства (без пояснення причин), відвідання педагогічного ВНЗ у "день відкритих дверей", розповіді про цей заклад тих, хто в ньому колись навчався, чи реклама у засобах масової інформації.

Із табл. 1 видно, що найсильніший вплив на вибір професії вчителя початкових класів мають батьки. Не викликає сумніву й те, що меркантильні настрої в багатьох випадках виникають у студентів не без впливу батьків. Викладачам педагогічного ВНЗ варто врахувати все це під час здійснення профорієнтації з метою пошуку "свого" студента.

Таблиця 1

Причини вибору студентами спеціальності "початкове навчання"

Порада батьків	171 (26 %)	Вплив батьків	35,1 %
Приклад батьків (вони самі є вчителями)	60 (9,1 %)
Педагогічний університет розташований найближче до місця проживання сім'ї	142 (21,6%)	Меркантильність	31,9 %
Були більші можливості вступу саме до цього університету, в якому я зараз навчаюсь	93 (14,2 %)
Можливість здобути вищу освіту безкоштовно (дехто зазначив, що потім доведеться менше платити при здобутті другої вищої освіти)	7 (1,1 %)
За порадою вчителя, якого поважаю	54 (8,2 %)	Вплив учителів	20,2 %
Хотілося бути схожою на свою вчительку	48 (7,4 %)
Мріялося, щоб діти мали значно кращу вчительку, ніж та, яка була в мене	30 (4,6 %)
Інша причина	58 (8,8 %)	Інше	8,8 %

Не менш важливими, а подекуди й насторожуючими, є результати виявлення професійних намірів 657 студентів педагогічних факультетів в Умані (1997-2004 рр.) та Житомирі (2004 р.).

Таблиця 2.

Професійні наміри студентів педагогічного факультету

Варіант відповіді	Відповідь	Результати опитування
А	Обов'язково намагатимуся влаштуватися на роботу за фахом, рано чи пізно доб'юся свого	66 (10,0%)
Б	Коли не вдасться влаштуватися за спеціальністю, все одно працюватиму в школі	43 (6,6%)
В	Якщо відразу трапиться робота за фахом, то буду працювати і не шукатиму іншу роботу	102 (15,5%)
Д	Буду працювати за фахом, якщо не трапиться інша робота з вищою заробітною платою	281 (42,8%)
Е	Особливого бажання працювати за фахом не маю, бо.....	72 (11,0%)
Ж	Неодмінно буду шукати іншу роботу	79 (12,0%)
З	Шукатиму іншу, не педагогічну, роботу навіть якби довелося відмовитися із-за цього від диплому	14 (2,1%)

Як видно із табл. 2, понад 40 % студентів (варіант відповіді "Д") прямо заявляють, що вони хотіли б працювати за фахом, але можуть відмовитися від цього наміру і не стати вчителями лише із-за недостатнього заробітку. Це дуже великий резерв реального поповнення вчительських кадрів, а як видно із відповідей цих студентів на інші питання, це ще й резерв з великим гуманістичним потенціалом, який школа може втратити. Про те ж свідчать і проведені із студентами бесіди.

Комплексна програма формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів стосувалася таких взаємопов'язаних складових: навчального процесу, виховної роботи, впливу особистості викладача. Робота здійснювалася в наступних напрямках.

1. Пробудження та зміцнення у студентів педагогічного покликання, закріплення в їх емоційній пам'яті приємних ситуацій з шкільного життя, коли практикант мав усі підстави бути задоволеним від свого внеску в успіх дитини.

2. Допомога студенту в усвідомленні його життєвої місії - забезпечення дитині умов природовідповідного розвитку, надання їй щастя повноцінного життя. Це формує у майбутнього вчителя відчуття відповідальності за своїх вихованців, стимулює бажання керувати різностороннім природовідповідним розвитком дитини як передумовою формування щасливої особистості, зміцнює професійний намір бути вчителем.

3. Ознайомлення майбутніх учителів початкових класів із творами вчителів-практиків, розв'язування спеціально підібраних педагогічних та психологічних задач для формування вміння занурюватися у дитяче світосприйняття, оцінювати оточуюче з точки зору моральної свідомості молодших школярів, сприймати все через призму дитячої справедливості.

Допомога кожному студенту в тому, щоб він став цікавою для учнів особистістю та визначився, які особисті якості, захоплення може успішно використовувати для цього.

5. Формування гуманістичного світогляду студента, внутрішньої установки на повагу до прав дитини, здатності рішуче протистояти антигуманним концепціям. Дотримання "кодексу національної самосвідомості".

6. Вироблення у студента педагогічного оптимізму, професійної компетентності та здатності долати тимчасові невдачі.

7. Залучення майбутніх учителів початкових класів до реальної доброчинної діяльності з метою поповнення їх досвіду гуманної поведінки.

8. Ознайомлення студентів з досвідом гуманістичного виховання.

9. Формування у майбутніх учителів здорового способу життя.

10. Забезпечення позитивного впливу на формування у студента професійних та гуманних якостей особистості викладачів, запрошуваних у ВНЗ відомих учителів-практиків, видатних учених.

11. Зміцнення у студента наміру працювати вчителем, усвідомлення, що майбутній професійний успіх - це важлива складова його особистого щастя.

Експеримент показав, що включення в програму навчання майбутніх учителів знань про педагогіку гуманізму, її традиції в історії вітчизняної та світової педагогічної думки і практики, ознайомлення з перспективним досвідом роботи вчителів-гуманістів є ефективним засобом підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання. Ці знання мають бути введені у зміст наявних психолого-педагогічних дисциплін, доповнених спецкурсами або факультативами, такими, наприклад, як “Історія гуманістичного виховання”, “Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання” тощо.

В учителя-гуманіста має бути система поглядів, переконань та ідеалів, орієнтована не лише на визнання людини як найвищої цінності, а й на пізнання і вдосконалення себе та оточення в повній відповідності до законів матеріального і духовного світу. Така система поглядів визначається терміном "гуманістичний світогляд".

Щоб визначити вплив реалізації експериментальної програми на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання, було виділено три умовні рівні готовності

У ході експерименту виявилося, що не всіх студентів можна розподілити за цими рівнями, бо існує ще одна категорія - ті, у кого не проявляється намір працювати в школі за фахом. Категоричне небажання студента бути в майбутньому вчителем ми розцінюємо як повну відсутність готовності його до гуманістичного виховання, незалежно від наявності у нього професійно необхідних знань, умінь, переконань та особистісних і професійних якостей. Цих осіб, як і тих, у кого відсутні професійно необхідні знання, уміння та якості, ми зараховували до "нульового" рівня готовності, бо вони неспроможні здійснювати гуманістичне виховання.

Вплив реалізації експериментальної програми на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання показано в таблиці 3.

При обчисленні середніх значень за чотирма рівнями готовності, кожному рівню, як видно з таблиці 3, нараховувалася відповідна кількість балів. Статистична обробка експериментальних даних проведена за допомогою табличного процесора Excel з використанням вміщених у ньому статистичних функцій.

Величина коефіцієнта істотності відмінностей t = 11,15, що значно більше від його критичного значення (tкр = 2,576), а це свідчить: використання експериментальної програми суттєво вплинуло на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання, бо відмінності середніх показників є невипадковими і вищими 95 % ймовірності значущості.

Таблиця 3

Вплив реалізації експериментальної програми на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання

Рівні готовності (бали)	Контрольна група	Експериментальна група
"Нульовий" (0 балів)	46 (nк0)	11,0 %	19 (nе0)	4,9 %
Перший (1 бал)	241 (nк1)	57,8 %	97 (nе1)	25,0 %
Другий (2 бали)	112 (nк2)	26,9 %	206 (nе2)	53,1 %
Третій (3 бали)	18 (nк3)	4,3 %	66 (nе3)	17,0 %
Всього студентів	417 (nк)	388 (nе)
Середнє значення	1,24 ()	1,82 ()
Дисперсія	0,46 (Dк)	0,58 (Dе)
Істотність відмінностей t	11,15

Водночас, дослідження показало, що активне небажання першокурсника пов'язувати свою долю зі школою по закінченню педагогічного ВНЗ, рідко коли змінюється за роки навчання на прагнення стати вчителем. Саме у цієї категорії студентів найменше відчувалися зрушення в формуванні готовності до гуманістичного виховання. Це ще раз свідчить про те, що без ретельного відбору першокурсників у педагогічні ВНЗ за покликанням до вчительської діяльності не можна розраховувати на ефективне використання викладацького потенціалу та державних коштів, виділених на професійну підготовку вчителя.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів, суть якого полягає в цілісній перебудові особистісних орієнтацій студента (покликання до педагогічної діяльності, внутрішньої установки на повагу до прав дитини, дотримання розробленого в дослідженні кодексу національної свідомості, формування гуманістичного світогляду). Проведене дослідження дало підставу зробити такі висновки.

1. Аналіз історії розвитку гуманістичних тенденцій у вітчизняній і світовій педагогіці від античних часів до наших днів дозволив з'ясувати, що ідеї гуманістичного виховання пронизують усю історію розвитку філософії, педагогічної теорії та практики навчання і виховання. У педагогічній спадщині класиків вітчизняної і зарубіжної педагогіки (К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка, Я. Корчака, В.О. Сухомлинського та ін.) міститься потужний гуманістичний потенціал, проте він не використовується належним чином як у початковій школі, так і в підготовці учительських кадрів.

Усе це свідчить про доцільність ознайомлення майбутніх учителів із генезисом гуманістичних ідей у педагогіці з метою поліпшення підготовки їх до гуманістичного виховання.

Аналіз досвіду вчителів-практиків минулого і, зокрема, плеяди творців педагогіки співробітництва, показав, що їхні напрацювання (ідеї, методичні прийоми і навіть окремі методики) не є анахронізмом 80-х років ХХ ст., а можуть успішно використовуватися і в наші дні. Доводиться констатувати, що занадто поспішно в педагогічних ВНЗ почали ігнорувати досвід ініціаторів концепції педагогіки співробітництва, адже гуманістичний потенціал цієї концепції не вичерпано й недостатньо трансформовано в інші педагогічні технології.

Аналіз сучасного стану та досвіду зарубіжної практики гуманізації соціального середовища і виховання дозволив виділити ті інтеграційні тенденції в системі педагогічної освіти, що сприяють формуванню у вчителя гуманістично спрямованих професійних якостей, які в багатьох розвинених країнах є не просто актуальними, а й обов'язковими, але для українського вчителя ще залишаються не дуже звичними, наприклад, безумовне визнання права дитини на невтручання педагога в її недеструктивну поведінку або відпочинок, повага до її права на власну точку зору і навіть на помилку, права бути не такою, як інші тощо.

Вивчення зарубіжного досвіду гуманізації освіти та виховання має стати невід'ємною частиною професійної підготовки вчителя. Дослідження показало, що в ході вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду гуманізації виховного впливу на дитину майбутні вчителі здобувають ще й навички толерантного ставлення до незвичного, вчаться не лише критикувати чуже (далеко не все із зарубіжного досвіду заслуговує на запозичення), а й бачити елементи позитивного в тому, що видається, на перший погляд, недоречним.

Дослідження нинішнього стану гуманізації виховного процесу в початковій школі України, вивчення його методичного забезпечення дозволило констатувати, що сьогодні в Україні є вчителі, здатні здійснювати гуманістичне виховання, але таких учителів потрібно значно більше.

2. Ретроспективний аналіз історії вітчизняного і зарубіжного досвіду підготовки педагогічних кадрів показав, що в цьому досвіді є те, що варте уваги і в наші дні: ретельний відбір студентів на педагогічні спеціальності з урахуванням наявності відповідних задатків та покликання до вчительської діяльності, а не лише рівня знань; посилена увага до практичної підготовки та педагогічної практики й річного стажування по закінченню вивчення теоретичного курсу; наявність при педагогічному ВНЗ своєї школи, в якій викладачі методик у присутності студентів регулярно проводять заняття з дітьми; використання студентського драматичного гуртка та інших форм художньої самодіяльності для відточування окремих елементів педагогічної майстерності; залучення майбутніх учителів до соціальної практики при лазаретах, будинках для самотніх людей похилого віку, дитячих колоніях тощо.

Аналіз роздумів видатних мислителів минулого та класиків педагогіки над проблемою мети виховання став підґрунтям для висновку, що всебічний розвиток особистості - не самоціль виховання, а лише дієвий засіб для того, щоб зробити людину більш щасливою і здатною робити щасливими інших людей, готовою не до споживання забезпеченого кимсь щастя, а створювати його своїми руками. Кінцевим результатом гуманістичного виховання, його метою, має бути щаслива людина, тобто вільна добропорядна особистість з розвиненими задатками, почуттям власної гідності та національною самосвідомістю, впевнена в своїх можливостях повноцінно жити й самореалізовуватися в громадянському суспільстві за рахунок власної праці.

Аналіз різних підходів щодо здійснення національного виховання підростаючого покоління і, зокрема, майбутніх учителів, дозволив нам розробити кодекс національної самосвідомості. Експеримент підтвердив, що використання цього кодексу як критерію поміркованості при розгляді історичних і сучасних національних проблем, позитивно вплинуло на формування гуманістичного світогляду студентів, дозволило їм краще орієнтуватися в національних проблемах сьогодення і зважено використовувати національні аспекти виховання під час педпрактики.

Розроблено модель учителя-гуманіста початкової школи, в якій відображено взаємозв'язки між найважливішими сферами його професійної діяльності: мотиваційною, змістово-процесуальною та дієво-оперативною. Ця модель дозволяє викладачам педагогічного ВНЗ бачити всі ці взаємозв'язки і реалізовувати їх у процесі професійної підготовки нової генерації вчителів, здатних здійснювати гуманістичне виховання.

Спостереження та опитування студентів показали, що і отримання студентами необхідних для професійної діяльності знань, і залучення їх до науково-дослідної роботи, і участь у благодійницьких акціях чи художній самодіяльності здійснюють на майбутнього вчителя особливо сильний гуманістичний вплив за умови, що з ними працює викладач-гуманіст, який є реальним прикладом справжнього громадянина, науковця, вихователя.

Проведене дослідження дає нам підстави стверджувати, що формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів має будуватися:

а) на навчанні, серцевину якого складають гуманістично орієнтовані зміст та дидактичні технології, в основу яких покладено загальнолюдські та національні цінності і критерії моралі;

б) на введенні елементів соціальної практики, тобто залученні студентів до практичної діяльності, що вимагає від них прояву співчуття, гуманності, милосердя;

в) на здобутті ними в ході педагогічної практики досвіду гуманізації навчально-виховного процесу в школі та гуманного спілкування з батьками учнів;

д) на гуманній педагогічній взаємодії викладачів і студентів, в процесі якої вони виступають як рівноправні суб'єкти, об'єднані спільною метою підготовки нової генерації педагогічних кадрів для школи.

3. Дослідженням доведено, що підвищенню гуманістичної спрямованості професійної підготовки вчителів початкових класів сприяють такі організаційно-педагогічні умови:

підбір емоційно насичених інформаційних джерел, рекомендованих студентам для підготовки до семінарських занять;

дотримання кодексу національної самосвідомості;

органічне поєднання громадянського виховання з національним;

обізнаність студентів із спадщиною видатних педагогів та з досвідом сучасних творчо працюючих учителів;

підготовка студентів до гуманістичного спілкування з учнями та їх батьками;

сприяння об'єднанню студентів у добровільні групи, що регулярно здійснюють благодійницькі заходи для вихованців дитячого будинку, одиноких людей похилого віку, інвалідів.

4. У ході педагогічного експерименту підтверджено доцільність таких доповнень у зміст фахової підготовки майбутніх учителів:

- виділення, як лейтмотиву, генезису гуманістичних ідей у педагогіці при вивченні курсу “Історія педагогіки”;

- засвоєння студентами основних ідей та шляхів реалізації педагогіки співробітництва під час опрацювання “Основ педагогічної майстерності”, “Дидактики”, окремих методик, а також у ході виконання курсових та дипломних робіт;

- ознайомлення майбутніх учителів з основними тенденціями іншого, альтернативного стилю життя і виховання в ході вивчення спецкурсу “Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання”.

Перегляд та розстановка в ході експерименту нових акцентів курсів “Історії педагогіки”, “Теорії виховання”, “Практикуму з виховної роботи”, “Основ педагогічної майстерності”, “Психології” свідчать, що коригування змісту психолого-педагогічної та професійної підготовки майбутнього вчителя може відбуватися не лише за рахунок упровадження нових спецкурсів, а й шляхом акцентування уваги студентів на найважливіших положеннях типових навчальних дисциплін.

5. Багаторічна апробація розроблених в ході дослідження програм та методичних рекомендацій зі спецкурсів “Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання” та “Історія гуманізації освіти та виховання” підтвердила суттєвий позитивний вплив на формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до гуманістичного виховання учнів.

Подальше дослідження проблеми вбачаємо в пошуку ефективних шляхів здійснення в загальноосвітній школі профорієнтації на вчительські професії, розвитку ще в стінах школи необхідних для педагогічної діяльності задатків; розробці нової системи відбору студентів у педагогічні ВНЗ, де основним чинником зарахування в студенти було б педагогічне покликання та намір пов'язати свою долю з учительською професією; вивченні питання про запровадження в педагогічних ВНЗ соціальної практики як обов'язкового компонента професійної підготовки вчителя початкових класів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Монографії

Пащенко Д.І. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів: Монографія. - К.: Науков. світ, 2005. - 372 с.

Пащенко Д.І. Генезис гуманістичних ідей у педагогіці: Монографія. - К.: Науков. світ, 2001. - 278 с.

Пащенко Д.І. Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання: Монографія. - К.: Знання, 1999. - 208 с.

Пащенко Д.І. Педагогічні роздуми над уроками минулого: Монографія. - К.: Вища школа, 1998. - 185 с.

Розвиток педагогічної думки і освіти на Черкащині: Монографія / Л.М. Андрощук, Л.Д. Березовська, О.А. Біда, Д.І. Пащенко та інші; За заг. ред. Н.С. Побірченко. - К.: Науков. світ, 2003. / Авторським є розділ ІІ, п. 2.2. “Основні віхи розвитку педагогічної освіти на Черкащині”. - С. 70 - 83.

Навчальні посібники та програми з грифом МОН України

Спецкурс “Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання”: Навчальний посібник для вищих педагогічних навчальних закладів / Уклад. Пащенко Д.І. - К.: НПУ ім. М. Драгоманова. - 1999. - 58 с. // Лист МО України № 2/208 від 25.11.1999.

Історія педагогіки: Навчальний посібник / За ред. Левківського М.В., Дубасенюк О.А. - Житомирський ДПУ. - 1999. - 336 с. / Авторським є розділ ХІХ “Педагогічна система А.С.Макаренка”. - С. 257 - 270.

Історія гуманізації освіти та виховання: Програма спецкурсу і методичні рекомендації на допомогу студентам та магістрантам вищих педагогічних навчальних закладів / Уклад. Пащенко Д.І. - К.: Науков. світ, 2002. - 100 с. // Лист МОН № 14/18.2-2071 від 07.11.2002.

Педагогічна профорієнтація учнів загальноосвітніх шкіл та механізм їх відбору на педагогічні спеціальності вищих навчальних закладів: Методичні рекомендації для вчителів шкіл, викладачів пед. інст. та універ., пед. фак. вищих навч. закладів / Уклад.: Кузь В.Г., Коберник О.М., Мішкурова В.Ф., Пащенко Д.І., Ткачук Л.В. - К.: Науков. світ, 2004. - 43 с. // Лист МОН № 14/18.2-962 від 11.05.2004. / Авторським є аналіз історичного досвіду проведення вступних випробовувань та розробка одного з альтернативних варіантів здійснення набору студентів у педагогічні ВНЗ (довідка 97/01 від 07.02.3005).

Статті у фахових виданнях з педагогічних наук

Пащенко Д.І. Підготовка вчителя до гуманістичного виховання: Зарубіжний досвід // Рідна школа. - 1999. - № 12. - С. 74 - 77.

Пащенко Д.І. Динамізм освітньої ідеології України // Шлях освіти. - 2000. - № 2. - С. 2 - 5.

Пащенко Д.І. Шляхи гуманізації набору студентів у педагогічний ВНЗ: досвід та перспективи // Освіта і управління. - 2002. - Т. 5. - № 4. - С. 114 - 125.

Пащенко Д.І. Патріотичне й національне виховання - складові становлення громадянина // Шлях освіти. - 2002. - № 1. - С. 9 - 14.

Пащенко Д.І. В.О. Сухомлинський про якості педагога-гуманіста // Наука і сучасність. Зб. науков. праць НПУ ім. М. Драгоманова. - К.: ІЗМН, 1998. - Ч. ІІ. - С. 119 - 125.

Пащенко Д.І. Підготовка вчителя початкових класів до гуманістичного виховання // Придніпровський науковий вісник. Гуманітарні науки: філологія, педагогіка, історія, філософія. - № 106 (173). - 1998. - С. 1 - 7.

Пащенко Д.І. Гуманістичні риси в підготовці вчителя за К.Д. Ушинським // Наука і сучасність: Зб. науков. праць НПУ ім. М. Драгоманова. - К.: Логос, 1999. - Ч. І. - С. 72 - 79.

Пащенко Д.І. В.О. Сухомлинський про творення щастя як мету виховання // Наукові записки XXXV: Зб. науков. статей НПУ ім. М. Драгоманова, 1999. - Ч. І. - С. 130 - 136.

Пащенко Д.І. Підготовка вчителя до здійснення гуманізації навчально-виховного процесу // Соціалізація особистості: Зб. науков. праць / За заг. ред. А.Й. Капської. - К.: НПУ, 1999. - Вип. 2. - С. 104 - 112.

Пащенко Д.І. Педагогічні аспекти проблеми щастя // Наука і сучасність: Зб. науков. праць НПУ ім. М. Драгоманова. - К.: Логос, 1999. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 3 - 9.

Пащенко Д.І. Гуманістичні аспекти системи оцінювання знань за рубежем // Соціалізація особистості: Зб. науков. праць / За заг. ред. А.Й. Капської. - К.: НПУ, 1999. - Вип. 4. - С. 235 - 242.

Пащенко Д.І. Гуманістичні поради С. Оріховського на користь сучасним менеджерам // Наука і сучасність: Зб. науков. праць НПУ ім. М. Драгоманова. - К.: Логос, 2000. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 3 - 9.

Пащенко Д.І. Проблема щастя як мети виховання - один з аспектів гуманістичного світогляду вчителя // Наукові записки. - Вип. 32. - Ч. ІІ. - Серія: Пед. науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - С. 117 - 120.

Пащенко Д.І. Педагогічні аспекти національної ідеї: від національної самосвідомості до дії // Наукові записки Вінницького ДПУ. - Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 6. - Ч. 1, 2002. - С. 123 - 126.

Пащенко Д.І. Елементи гуманістичного світогляду філософів античності // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Науков. збірник Уманського ДПУ. - Вип. 1. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 217 - 224.

Пащенко Д.І. Гуманістичний імідж учителя і фактори, які впливають на нього: історія та сучасність // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Науков. збірн. Уманського ДПУ. - Вип. 2. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 179 - 187.

Пащенко Д.І. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманістичної співпраці з батьками учнів // Проблеми сучасного мистецтва і культури (Соціально-педагогічні аспекти професійного навчання): Зб. науков. праць Харківського обласного методкабінету закладів мистецтва та культури. - К.: Науков. світ, 2002. - С. 143 - 150.

Пащенко Д.І. Гуманістичний потенціал вальдорфської педагогіки // Проблеми сучасного мистецтва і культури (Сучасні проблеми методичного аспекту освіти та мистецтвознавства): Зб. науков. праць Харківського обласного методкабінету закладів мистецтва та культури. - К.: Науков. світ, 2002. - С. 116 - 127.

Пащенко Д.І. Генезис підготовки вчителя до гуманістичного виховання на тлі розвитку педагогічної освіти в Україні // Зб. науков. праць Уманського ДПУ: Спеціальний випуск: К.: Науков. світ, 2002. - С. 63 - 67.

Пащенко Д.І. Риси педагога-гуманіста у творах Януша Корчака // Зб. науков. праць Уманського ДПУ: Спеціальний випуск: Гуманістичні ідеї педагогічної спадщини Януша Корчака в ХХІ ст. - К.: Науков. світ, 2003. - С. 110 - 117.

Пащенко Д.І. Характерні риси педагога-гуманіста та його світогляду // Зб. науков. праць Уманського ДПУ. - К.: Науков. світ, 2003. - С. 95 - 105.

Пащенко Д.І. Педагогіка співробітництва - анахронізм 80-х років ХХ ст. чи гуманістична технологія ХХІ ст.? // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Науков. збірник Уманського ДПУ. - Вип. 8. - К.: Науков. світ, 2004 - С. 206 - 214.

Пащенко Д.І. Понятійний апарат з проблеми гуманізації та гуманітаризації освіти і виховання // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Науков. зб. Уманського ДПУ. - Вип. 9. - К.: Науков. світ, 2004. - С. 134 - 146.

Матеріали конференцій, тези доповідей

Пащенко Д.І. Формування вчителя-гуманіста // Педагогічний вісник. - Черкаси. - 1998. - № 4. - С. 6 - 8.

Пащенко Д.І. Використання емоційного фактору для формування готовності вчителя до гуманістичного виховання // Матеріали Всеукр. конф. “Формування творчої особистості вчителя національної школи ХХІ ст.”. - 2000. - К.: Науков. світ. - С. 28 - 29.

Пащенко Д.І Формування гуманістичного світогляду вчителя // Матеріали Всеукр. конф. “Удосконалення навчально-виховного процесу як засіб розвитку творчої особистості вчителя та учнів”. - Умань, 2000. - К.: Науков. світ, 2000 - С. 14 - 16.

Пащенко Д.І. Гуманістичні аспекти світогляду вчителя // Матеріали Всеукр. науково-практичної конф. “Формування гуманістичного світогляду вчителя”. - Умань, 27.09.2001 р. - К.: Науков. світ, 2001. - С. 35 - 39.

АНОТАЦІЇ

Пащенко Д.І. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова. - Київ, 2006.

Визначено мету, завдання гуманістичного виховання, чинники впливу на вибір педагогічної професії та формування готовності вчителя до гуманістичного виховання учнів.

Експериментально доведено суттєвий вплив емоційно поданої інформації на формування гуманістичного світогляду майбутнього вчителя.

Встановлено сукупність організаційно-педагогічних умов, які сприяють підвищенню гуманістичної спрямованості професійної підготовки вчителів. Відкореґовано зміст фахової освіти майбутніх вчителів і експериментально доведено ефективність впливу введених змін на підвищення їх готовності до гуманістичного виховання учнів.

Розроблено, апробовано й опубліковано рекомендовані МОН України навчальні посібники (програми й методичні рекомендації) з проблеми дослідження.

Ключові слова: гуманістичне виховання, гуманітаризація освіти, мета виховання, професійна готовність вчителя, гуманітарна культура вчителя, чинники вибору педагогічної професії, гуманістичний світогляд.

Пащенко Д.И. Формирование готовности будущих учителей начальных классов к гуманистическому воспитанию учащихся. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Национальный педагогический университет им. М. Драгоманова. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию актуальной проблемы подготовки в высшем педагогическом учебном заведении будущих учителей начальных классов к осуществлению гуманистического воспитания школьников.

Проанализирован генезис гуманистических идей в отечественной и зарубежной педагогике. Подтверждена целесообразность изучения в педагогических ВУЗах “Истории педагогики” в русле ознакомления студентов с гуманистическими тенденциями в теории и практике образования и воспитания.

Обобщён опыт авторских школ и отдельных творчески работающих учителей начальных классов, успешно осуществляющих гуманистическое воспитание учащихся. Ретроспективно проанализирована история отечественного и зарубежного опыта профессиональной подготовки таких учителей и научные наработки по этим проблемам.

Уточнён понятийный аппарат по проблеме исследования, в частности, трактовка сущности и соотношения структурных компонентов таких понятий, как "профессиональная пригодность", "профессиональное призвание", "профессиональная готовность", "педагогическое мастерство", "педагогическая культура учителя", "гуманитарная культура учителя", "готовность к гуманистическому воспитанию".

Выявлена закономерность: чем выше сформированость готовности будущих учителей начальных классов к гуманистическому воспитанию учащихся, тем большими являются их профессиональные намерения.

Обосновано, что всестороннее развитие личности - не самоцель гуманистического воспитания, а действенное условие для того, чтобы человек самореализовался, стал более счастливым и способным делать счастливыми других людей, готовым не к потреблению созданного кем-то счастья, а созданию его своим трудом.

Разработана модель учителя-гуманиста начальной школы, охватывающая мотивационную, содержательно-процессуальную и действенно-операционную сферы его деятельности.

Создан "кодекс национального самосознания", состоящий из 14 заповедей, выполнение которых содействует развитию национального самосознания, устраняет межнациональную нетерпимость и помогает формированию гуманистического мировоззрения будущего учителя.

Определены организационно-педагогические условия, содействующие повышению формирования готовности будущих учителей начальных классов к гуманистическому воспитанию учащихся:

подбор эмоционально насыщенных информационных источников, рекомендованных студентам для усвоения учебного материала;

использование кодекса национального самосознания;

органическое единство гражданского воспитания с национальным;

ознакомление студентов с генезисом гуманистических идей в педагогике и, в частности, с наследием выдающихся отечественных и зарубежных педагогов, с опытом современных творчески работающих учителей по осуществлению гуманистического воспитания детей.

Содержание профессионального образования будущих учителей дополнено спецкурсами “История гуманизации образования и воспитания”, “Зарубежный опыт гуманизации социальной среды и воспитания”. Установлено, что корректирование содержания может осуществляться не только путём введения спецкурсов или новых тем в нормативные учебные дисциплины, но и акцентированием внимания студентов на наиболее важных уже существующих темах этих дисциплин.

Экспериментально доказано существенное воздействие эмоционально поданной информации на формирование гуманистического мировоззрения будущего учителя, что является важной составляющей процесса профессиональной подготовки его к гуманистическому воспитанию учащихся начальной школы.

Предложен альтернативный вариант отбора студентов на педагогические профессии с учётом их профпригодности, наличия у них соответствующих задатков и призвания к учительской деятельности, а не только уровня знаний.

Разработаны, апробированы и опубликованы рекомендованные Министерством образования и науки Украины учебные пособия (программы спецкурсов и методические рекомендации к ним) по проблеме исследования.

Ключевые слова: гуманистическое воспитание, гуманитаризация образования, цель воспитания, профессиональная готовность учителя, гуманитарная культура учителя, факторы выбора педагогической профессии, гуманистическое мировоззрение.

Paschenko D.I. The Formation of Readiness of Future Primary School Teachers for Humanistic Education. - Manuscript.

The dissertation submitted to the degree of Doctor of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04. - Theory and Methods of Professional Education. - The Mihailo Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2006.

The dissertation critically reviews the experience of creatively working primary school teachers successful in humanistic upbringing, professional training of such teachers and the development of these problems by national and foreign researchers.

It determines the main concepts for the humanization of teachers' training.

The syllabus of professional future teachers' training is revised. The effectiveness of the influence of the introduced changes on humanization of their professional training is experimentally well-grounded.

Organization and pedagogical conditions for promoting humanistic orientation of teachers' training are specified.

Key words: humanistic education, humanization of education, educational aim, teachers' professional readiness, humanitarian culture of the teacher, factors of the choice of teaching profession, humanistic world outlook.

Размещено на Allbest.ru

...