Формування життєвих компетентностей на уроках трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Новожеланівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №39

Доповідь

« Формування життєвих компетентностей на уроках трудового навчання».

2015-2016 н.р.

Мабуть, скільки існує світ, стільки й тривожило людство питання про те, кого вчити, де вчити і чому вчити? Ці самі проблеми хвилюють і мене. Я впевнена, що школа як живий організм, який постійно змінюється, повинна стати тим творчим середовищем різних рівнів і напрямків, завдання якого - дати дитині можливість знайти себе в цьому складному світі. Саме тепер ключовим компонентом класно - урочної форми навчання є урок, від якості якого залежить ефективність функціонування всієї школи.

Сучасним підвищеним вимогам до викладання в школі відповідає все більш широко запроваджуваний компетентнісний підхід. Він означає спрямованість навчально - виховного процесу на формування таких компетентностей, які необхідні для діяльності у сучасному суспільстві. Це складна характеристика особистості, яка охоплює набір знань, умінь, навичок та ставлень, що дають змогу ефективно провадити діяльність або виконувати певні функції, забезпечувати розв'язання проблем.

Завдання щодо формування в учнів компетентностей стоять переді мною, як і перед учителем будь - якого предмета. Вважаю, що великі можливості у вирішенні цього питання дають уроки саме трудового навчання, головним завданням яких є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям, але й підготовкою до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть школяреві стати успішним у виборі й проходженні свого життєвого шляху.

Основні компетентності, які набувають учні на уроках трудового навчання - це соціальні, шляхи реалізації яких полягають у вмінні робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність на себе. Можливість формувати на уроках дані компетентності дає застосування інтерактивних методів навчання. Пропоную залучати учнів до гри чи то „рольової”, чи „ділової”, „прес - конференції”. Бо саме в грі дитина найкраще розкриває свою особистість, прагне до повноцінного самоствердження та удосконалення, чути і бути почутою, висловлюючи свою думку та мотивуючи її. Під час вивчення теми „Розкрій швейного виробу” у 5 класі проводжу гру „Ательє”, в якій учні набувають не лише потрібних знань в правилах знімання мірок, їх запису, а й вчаться спілкуванню, культурі мовлення, ставити перед собою завдання та шукати шляхи їх вирішення, брати на себе відповідальність за якість виконаної роботи, чи результат вирішеної проблеми.

Окрім того значну увагу відводжу формуванню комунікативної компетентності; в даному випадку використовую крім „рольової” гри такий вид інтерактивну як дискусія. Ці методи, вважаю, дають не аби яке формування власної точи зору, вміння доводити свою власну позицію, вміння презентувати результати своєї праці, адекватно ставитися до критики та критичне ставлення до себе. Підлітковий вік найкраще цьому сприяє, тому у 8-9 класах у розділі „Проектування виробів” доцільно використати дискусію для обговорення методів проектування, при цьому ставиться проблемне запитання: назвати чинники, що впливають на вибір фасону плечового виробу.

Компетентність продуктивної, творчої діяльності - це потреба у творчості. Інтерактивні методики передбачають спільне навчання, тому я прагну взяти на себе тільки роль організатора навчального процесу. В процесі уроку спонукаю учнів до взаємодії один з одним, обміну інформацією, спільного розв'язання проблеми. Діти вчаться бачити і визначати проблему та знаходити нові рішення. Це призводить до вміння діяти в нестандартних ситуаціях, активуються творчі здібності, реалізується творчий потенціал кожного учня. Одним з прикладів будуть різнорівневі завдання, які дають змогу кожній дитині відчути, що вона компетентна у виконанні того чи іншого завдання, вирішенні проблеми з обов'язковим знаходженням нового творчого рішення. Пропоную, наприклад, під час вивчення теми „Технологія пошиття швейних виробів”, „Оздоблення виробів” застосовувати різнорівневі картки по вузловій обробці швейних виробів : для слабкого рівня - виконання оздоблення виробів мережкою „одинарним прутиком”, для середнього рівня - „подвійним прутиком”, для високого - „роздільним прутиком”. На момент застосування цього прийому спонукаю учнів до кращого засвоєння навчального матеріалу і оволодіння практичними навичками. Це дає можливість кожній дитині виконати завдання по своєму рівню можливостей і відчувати себе компетентною у даному питанні чи процесі роботи.

Полікультурні компетентності - одна з основних рис виховання особистості. Шлях, яким можна досягти цієї компетентності, це - оволодіння досягненнями культури, розуміння людей з національними відмінностями. Найефективнішими заходами, на мій погляд, для реалізації полікультурної компетентності є пошуково - дослідницька робота, проектна робота. Саме з цією метою було засновано історико - етнографічний гурток „Калинонька” в нашій школі. Робота якого включає розробку проектів культурологічної спрямованості, забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів, оцінювання творів мистецтва, визначення ставлення до власної діяльності та діяльності інших людей, повага до праці і формування цінностей.

Така робота дозволяє розвити компетентність саморозвитку й самоосвіти, потребу і готовність навчатися протягом усього життя. На мою думку, проектно - дослідницька робота, практичні завдання з художнього та технічного проектування виготовлення виробів /об'єктів праці/ найкращим є узагальненням знань дитини, організацією її самостійної діяльності та прийомів навчання. Наприклад, збирання та дослідження матеріалів про охорону природи під час вивчення теми „Екологія навколишнього середовища” та участь учнів у природоохоронних заходах спонукають їх до збагачення власного досвіду, підтримується пізнавальний інтерес дітей цім самим провокуючи потребу у нових знаннях, що сприяє визначенню перспективи діяльності.

Переконана, що зміст розробки та використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання вбачається не в ефективності новизни, оригінальності, а в підвищенні якості навчального процесу. Навчально - трудовий процес намагаюся організувати таким чином, що практично всі учні задіяні у навчальній і трудовій діяльності. Це означає, що кожен учень вносить свій особистий вклад, здійснюється обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому все це відбувається за умови взаємної підтримки і в атмосфері доброзичливості, що дає змогу не лише здобувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність. Найкращим рішенням цього вбачаю організацію і розвиток діалогового спілкування, яке реалізується через гру „Калейдоскоп думок”, де треба висловити свою думку з окремо визначеної позиції щодо однакової для всіх теми або проблеми; варіанти „Мозкового штурму” де ставляться проблемні запитання. Наприклад, в темі „Технологічні процеси”/ 7 клас/, учні визначають необхідну кількість тканини для пошиття спідниці за даними мірками, завдання поділяю за складністю: для прямої, кльошової, клинової спідниці, в темі „Кулінарія” - визначають послідовність приготування страви.

Найефективнішими методиками, на мій погляд є ті, які забезпечують теоретичну і практичну підготовленість учня до творчого застосування знань, вмінь, навичок. Творчі завдання містять у собі елементи невідомого і мають, як правило, кілька „неправильних” відповідей. А іноді правильна відповідь невідома. Наприклад, може бути використана притча, легенда або поставлене проблемне завдання: поєднати в одному виробі іграшку і накривку на чайник чи грілку, іграшку і олівечницю. Виконуючи такі завдання у малих групах, діти мають змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співробітництва, до активного засвоєння навчального матеріалу, особливо на етапах поглиблення і закріплення знань, узагальнення вивченого матеріалу. компетентність саморозвиток урок трудовий

Індивідуальний контроль за наслідками навчання малих груп іноді здійснюю у формі самостійних робіт, а результати праці учнів доводжу до відома всього класу. У класному журналі я намагаюся не виставляти всі оцінки, тим самим даю можливість учням доопрацювати матеріал самостійно чи за допомогою товариша і на наступному уроці мати кращі результати. Групову навчальну діяльність застосовую і на комбінованому уроці.

Найчастіше використовую такі методики групової роботи, як „Велике коло”, „Акваріум”, „Мозковий штурм”, „Мікрофон”, „Блеф - клуб”. Форма „Мозкового штурму” може мати і проблемні запитання: які мірки й величини необхідно знати, приступаючи до побудови креслення викрійки плечового виробу? Що треба робити щоб креслення відповідало розміру фігури? У 9 класі є тема „Знімання мірок та побудова креслення виробу”. Учням 5 класу доцільно запропонувати розгадування цікавого кросворда, ребуса, розв'язок яких буде ключове слово нової теми чи узагальнення знань. „Блеф - клуб” - форма типова для тестування. Але й такі варіанти роботи, як „встав у речення пропущені слова, чи закінч речення” дають також гарні результати навчання.

Уроки, в основі яких застосовуються інтерактиви пробуджують в учнів інтерес і мотивацію, навчають самостійно мислити та діяти.

В. Сухомлинський наголошував, що праця вчителя - творчість, а не буденне зштовхування знань у дітей.

Реалізовуючи творчий підхід до викладання предмета, я шукаю нові форми і методи роботи. Нестандартні підходи дозволяють проводити уроки з нетрадиційною структурою /включаючи нетрадиційні запитання, форми повторення, закріплення, тощо/. Це уроки „Що? Де? Коли?”, типу „КВК”, бінарні, вікторини, тощо. Наприклад, „Біт - урок” включає бесіду, гру, творчість, а „КВК” набули поширення на позакласних заняттях і стали популярними, їх проводжу з метою повторення тем і розділів. Бінарний урок часто називають інтегрованим. Головна перевага його полягає в можливості створити в учнів систему знань, допомогти встановити взаємозв'язок предметів і таким чином підвищити рівень знань учнів. Цей урок вимагає активної участі кожної дитини, тому клас попередньо готую до його проведення: запропоновую літературу з теми уроку. Наприклад, на уроці в 5 класі, чудово можна розвивати в учнів логічне мислення та пізнавальний інтерес до історії, розповідаючи про символіку житла. Ця тема тісно пов'язана також з народознавством, українською літературою.

Отже, для забезпечення сучасних вимог щодо викладання предмета застосовую різноманітні методики, технології, форми навчальної діяльності. Так особлива увага відводиться вдосконаленню трудової підготовки учнів. Обумовлено це тим, що сучасне виробництво, науково - технічний прогрес потребують все більше кваліфікованих робітників, здатних до творчої діяльності.

Размещено на Allbest.ru