Вплив християнської етики на формування особистості молодшого школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра початкової і дошкільної освіти

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

на тему: “Вплив християнської етики на формування особистості молодшого школяра”

Студентки ІІІ курсу групи ПН-315

напряму підготовки 6.010102 Початкова освіта

Литвиненко В.Г.

Керівник: доктор педагогічних наук, професор

Хомич Л.О.

Національна шкала

Кількість балів: Оцінка: ECTS

м. Полтава - 2015



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Виховний потенціал християнської етики у розвитку особистості учнів молодшого шкільного віку

1.1 Християнська етика як предмет наукового вивчення

1.2 Психофізіологічні особливості молодшого школяра

1.3 Християнська мораль як засіб формування особистості школяра

1.4 Особливості впровадження і викладання християнської етики у початкову школу

Розділ 2. Експериментальне дослідження ефективності впливу християнської етики на учнів початкової школи

2.1 Хід та результати експерименту

2.2 Методичні рекомендації батькам і вчителям щодо оптимізації формування особистості засобами християнської етики

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



ВСТУП

В сучасному світі широко розповсюдженою є думка, що глобальні проблеми сучасності, які загрожують самому існуванню людства, моральна криза суспільства, безпосередньо пов'язані з відходом людей від духовних цінностей і релігійної етики. Занепад традиційних моральнісних цінностей в нашому суспільстві нерозривно пов'язується з тими соціальними катаклізмами, які пережила країна протягом ХХ століття. В Україні тривають дискусії стосовно необхідності викладання християнської етики в навчальних закладах, виховання на християнських засадах, відновлення релігійно-моральнісних ідеалів. Тому проблематика християнської етики сьогодні виступає з такою гостротою і потребує глибокого осмислення.

Християнська етика -- наука про християнські моральні норми і цінності. Знати й виконувати українські народні чесноти й вимоги християнської етики має кожна культурна людина. Одвічні духовні вартості необхідно формувати в сучасної молоді, опираючись на наукові знання психології дитини, з урахуванням змінюваності умов життя в соціумі. Предмет християнської етики стає одним з основних у системі шкільних предметів , адже звернення до душі дитини,до її внутрішнього світу, допомагає їй стати справжньою Людиною. Бо людина часто занедбує свою душу, забуває, що вона -- образ подоба Божа, у прагненні досягнути певних успіхів у суспільстві ставить на перше місце матеріальні цінності, кар'єру, а не духовне життя.

Значним підґрунтям для дослідження християнської етики слугували дослідження таких сучасних науковців і педагогів: І.Д.Бех, Ю.В.Беззуб, Л.М.Момут, Г.С. Самолюк , М.Г. Стельмахович. Всі вони розглядають методики впровадження для формування у дітей моральних цінностей як любов, добро, правда, справедливість, співчуття та повагу до оточуючих, що сприяє вихованню повноцінно розвиненої особистості.

Мета дослідження: визначити вплив християнської етики на формування особистості молодшого школяра.

Виходячи з мети дослідження, можна сформулювати такі завдання:

1. На основі вивчення психолого-педагогічної літературі дати характеристику християнської етики, як засобу формування моральних цінностей особистості дитини.

2. Визначити психофізіологічні особливості молодшого школяра.

3. Розробити методичні рекомендації щодо впровадження християнської етики в навчально-виховний процес початкової школи.

Об'єкт дослідження: християнське виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження: християнська етика як чинник формування особистості молодшого школяра.

Для розв'язання поставлених завдань дослідження використано наступні методи дослідження:

Теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення даних, представлених у педагогічній, психологічній та методичній літературі, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів початкових класів.

Емпіричні методи дослідження: анкетування, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз результатів експерименту.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерелі додатків.



РОЗДІЛ 1. ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Християнська етика як предмет наукового вивчення

Християнська етика - наука про християнські моральні норми і цінності. Знати й виконувати українські народні чесноти й вимоги християнської етики має кожна культурна людина.

Метою і завданням навчального предмета з християнської етики, - визначав М. Стельмахович, - є формування особи школяра на засадах християнської моралі, плекання духовності, доброти, людяності, милосердя, чесноті, працьовитості, виховання духовно багато особистості, яка усвідомлювала б свою відповідальність перед Україною і рідним народом” [21]. Заняття з християнської етики сприяють розвитку у дітей мислення, зв'язного мовлення, пам'яті, інтересу до знань, естетичних смаків, творчих здібностей, виробленню правильних уявлень про світ, взаємозв'язок у цьому світі, формуванню у дітей високих духовних якостей.

Теми курсу дають знання з історії християнства, культури, етики і мистецтва, мови, природознавства і географії народознавства, довкілля. Уроки християнської етики мають освітньо-виховний характер, підкріплений прикладами на які багата наша історія, література і культура. Як показує життєвий досвід, такий матеріал у духовному вихованні стає внутрішнім переконанням, спонукає до відповідних вчинків, дій.

Важливо при викладанні предмета не обмежуватись чисто текстуальним ознайомленням з біблійним сюжетом чи євангельською подією, а на їх підставі вміти дати оцінку вчинками з точки зору етичної вартості, моральної правди, і ці вартості впроваджувати у життя дитини і родині, класі, державі [24].

Пізнання учнями української національної школи, віри своїх батьків, дідів і прадідів, за нашим глибоким переконанням, аж ніяк не суперечить світськості навчання і виховання. Пізнання дітьми та молоддю християнського вчення допомагає їм по-справжньому збагнути суть України й українства: духовний світ українця, всім серцем відчути красу рідної землі, материнської мови й національної культури, історію своєї батьківщини, глибше зрозуміти характер свого народу, осягти принциповість, кінцевість його життєвого кредо, так влучно означеним козацьким полковником Іваном Богуном: “Скидай шапку лише перед Богом, та й то за власною охотою”.

Релігія -- це одна із важливих сфер людської культури. Особливий вплив на українських дітей та молодь має християнська мораль. Проповідуючи доброту й милосердя, сімейну злагоду, подружню вірність, піклування батьків про дітей, поштине ставлення до людей похилого віку, послушність, вірність синівському й дочірньому обов'язкам, християнська мораль відчутно регулює внутрішньородинні стосунки, що благотворно впливає на виховання дітей [21].

Предмет християнської етики стає одним з основних у системі шкільних предметів , адже звернення до душі дитини,до її внутрішнього світу, допомагає їй стати справжньою Людиною. Бо людина часто занедбує свою душу, забуває, що вона -- образ подоба Божа, у прагненні досягнути певних успіхів у суспільстві ставить на перше місце матеріальні цінності, кар'єру, а не духовне життя.

Сучасні вимоги до викладання шкільних предметів, у тому числі християнської етики, полягають не тільки в тому, щоб учні отримували систему наукових фактів, готових істин і штампів поведінки. Навчання має формувати у школярів здатність творчо мислити, вміння порівнювати та аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, критично ставитись до різних джерел інформації, давати свою оцінку процесам, подіям і особам. Крізь призму наведених вимог реалізується виховання в особистості рис патріота України, людини з духовними, гуманістичними та демократичними цінностями, формується активна громадська позиція.

Існує п'ять основних напрямів виховання: моральне, національно-патріотичне, громадянське, сімейно-родинне, валеоекологічне, але через кожен вид виховання проходить християнське виховання. Для прикладу, моральне виховання -- формування у дитини моральних якостей доброти, працьовитості,

любові, толерантності тощо є не що інше, як християнське виховання. Сімейно-родинне -- вчить шанувати і любити батьків.

Педагоги школи під час проведення різноманітних виховних заходів особливу увагу звертають на:

· утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування морально-естетичних якостей;

· виховання духовної культури;

· формування творчої і працелюбної особистості;

· розвиток індивідуальних здібностей і забезпечення умов їх реалізації;

· забезпечення духовного взаємозв'язку поколінь, виховання поваги до батьків, до культури та історії свого народу;

· виховання проваги до Конституції, законів України, національної символіки;

· формування любові до Бога, рідної землі, народу [19].

Отже, християнська етика є варіативною частиною шкільних навчальних загальноосвітніх закладів, яка сприяє розвитку загальнолюдських цінностей. Вчителям, які викладають християнську етику, потрібно ширше впроваджувати і застосовувати міжпредметні зв'язки, використовуючи певний багаж знань, займатися самоосвітою та підвищенням свого професійного рівня. Так як заняття з цього предмету впливають на розвиток і формування особистості дітей молодшого шкільного віку.



1.2 Психофізіологічні особливості молодшого школяра

Курс “Християнська етика” пропонується вивчати учням молодших класів. Та , щоб діти засвоїли його потрібно знати їх психофізіологічні особливості.

Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку Ї навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчальна (тобто цілеспрямована діяльність учнів, результатом якої є розвиток особистості, інтелекту, здібностей, засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками), основою якої є пізнавальний інтерес (виразна інтелектуальна спрямованість на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій) і нова соціальна позиція.

В процесі навчальної діяльності розвиваються основні психологічні новоутворення молодшого шкільного віку: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, уміння організовувати навчальну діяльність, рефлексія [12].

Довільність виявляється в умінні свідомо ставити цілі, шукати і знаходити засоби їх досягнення, долати труднощі та перешкоди. Виконуючи завдання з різних навчальних предметів, діти шукають найзручніші способи, обирають і зіставляють варіанти дій, планують їх порядок та засоби реалізації. Поряд із засвоєнням змісту наукових понять дитина оволодіває способами організації нового для неї виду діяльності Ї навчання. Планування, контроль, самооцінювання набувають іншого змісту, бо дія в системі наукових понять передбачає чітке виокремлення взаємопов'язаних етапів.

Ігрова діяльність має велике значення для розвитку спонукальної сфери учня, в тому числі й для розвитку свідомого бажання вчитися. Саме у грі відбувається перехід від мотивів як досвідомих, афективно забарвлених, безпосередніх бажань до спонукань намірів. Розвивається також такий мотив поведінки, як наслідування ідеалів. В учня початкової школи вони конкретні. Молодший школяр наслідує, як правило, лише зовнішній вияв учинків героїв, яких вважає для себе ідеалом.

Протягом перших років навчання у школі увага дітей ще нестійка, тому в навчальній діяльності мають чергуватися розумові заняття із заняттями зі складання схем, малювання, креслення.

У дітей молодшого шкільного віку переважає наочно-образне мислення. Протягом цього віку формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Педагог Л.С. Виготський відмічав інтенсивний розвиток інтелекту у цьому віці.

В учнів початкових класів активно удосконалюються навички усного мовлення: розширюється словниковий запас, вони оволодівають все складнішими граматичними структурами.

Щодо емоційної сфери, то для дітей характерний життєрадісний, бадьорий настрій, а також присутня емоційна вразливість, крім цього розвивається почуття симпатії, формуються моральні почуття: дружби, товариськості, обов'язку, гуманності [17; с.92-106].

Отже, зважаючи на психофізіологічні особливості молодшого школяра, ми розуміємо, що потрібно чергувати різні види діяльності, врахувати вікові особливості, рівень розвитку компетентності дитини та виклад матеріалу, що не обмежує свободу думки для кращого засвоєння знань з предмету “Християнська етика”.

1.3 Християнська мораль як засіб формування особистості школяра

Моральне виховання є основним чинником усебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності особистості є її найбільшим надбанням. Завдання морального виховання - це оволодіння нормами й правилами моральної поведінки, формування почуттів та переконань, вироблення умінь і навичок моральної, адекватної поведінки в процесі суспільних відносин. В основу змісту морального виховання покладено загальнолюдські морально-духовні цінності.

Загальнолюдські моральні цінності - це набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної належності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки та життєдіяльності окремої людини або певних спільнот [1].

Християнське моральне виховання є складовою частиною національного, відповідає нашій ментальності, психіці, природній релігійності та традиційним рисам українського ідеалу людини: вірі в Бога, в Боже Провидіння, повазі до старших, лагідній вдачі, щирості, гостинності, працелюбності, духовному аристократизму (невизнавання над собою жодного володаря, окрім Господа Бога), гуманному ставленню навіть до ворогів, перевазі духовного над фізіологічним у родинному житті, любові до своєї Батьківщини та народу [12].

Християнське виховання - це процес формування та розвитку духовного та фізичного потенціалу людини [3]. Слово «мораль» походить від латинського «moralis» -- етичний. Мораль є досить складним явищем. Вона є однією з форм суспільної свідомості, яка виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх сферах суспільного життя. В повсякденному побуті, в науково-популярній літературі під мораллю розуміють сукупність норм, правил поведінки, які направляють, впорядковують дії людей. Але подібне визначення дуже широке, бо воно не виявляє специфіки моралі. Особливість норм моралі полягає в тому, що вони носять універсальний, загальнолюдський характер.

Їхні розпорядження застосовуються практично у всіх сферах життєдіяльності людини (особистій, сімейній, професійній, суспільній). Іншою особливістю норм моралі є те, що вони спираються на авторитет громадської думки і, мабуть, головне -- на совість людини. Саме вищі цінності наповнюють наше життя особливим значенням, повнотою і духовністю. Мораль санкціонується лише з формами духовної дії (громадська оцінка, схвалення або засудження вчинків). Це обумовлює відносно велику роль свідомості в моралі, ніж в інших формах соціального контролю.

Перед сучасною школою стоїть головне завдання -- виховати духовність, сформувати норми християнської моралі і моральних цінностей в учнів. Визначення «духовності» в освіті змінює в принципі підхід до процесу виховання духовності в учнів. Особливого значення проблема відродження духовності набуває у питанні релігійної освіти.

Завдання сучасної школи у тісному зв'язку з Православною церквою: залучити школярів до глибини християнського світогляду, розвинути у них моральні почуття, особистісну позицію, у якій головна моральна цінність -- це життя за законами християнської моралі [14].

Треба ставити собі за мету:

· ознайомлювати учнів із історією Старого та Нового Заповітів, історією розвитку християнства; розкривати зміст основних релігійних понять та образів;

· розкривати значення Православної церкви в історії нашої держави, та ролі Православної церкви в житті народу України;

· формувати інтерес учнів до життя біблійних образів;

· виховувати любов до культурної спадщини українського народу через розкриття змісту православного мистецтва: музики, іконопису, архітектури, літературних джерел;

· а також залучати дітей до моральних засад християнської культури, як традиційної для народу України, шляхом вивчення текстів Священного Писання, церковної історії (приклади із життя історичних осіб), мистецтва.

Треба допомагати учням:

· розкривати зміст високих моральних цінностей християнства,

· подати школярам основні, фундаментальні орієнтири істини, добра, любові(у зразках православного життя), на основі віри, надії, любові;

· розвивати у школярів здатність до співчуття, співпереживання;

· знайомити учнів із традиційними українськими православними святами.

Треба відкрити перед дитиною безсмертя її душі, це спонукає її до тих дій, які будуть зумовлювати її нерозривну єдність з Богом.

На цьому етапі ефективно здійснюється процес формування у школярів всіх їх духовних здобутків і цінностей. Віра дитини в Бога в розумінні педагогіки є водночас і метою, і дієвим засобом досягнення людських чеснот. Озираючись назад (на історію людства, і на історію України), зрозуміло, що виховання дітей, яке спиралося на віру людини в Творця, було недаремним [16].

Отже, за допомогою християнської моралі учні молодших класів визначають для себе такі поняття як любов, добро, правда, справедливість, милосердя та повага до оточуючих та знайомляться з українськими православними традиціями, розкривають зміст основних релігійних понять та образів, толерантне ставлення до інших конфесій.

1.4 Особливості впровадження та викладання християнської етики у початкову школу

В останні роки у шкільній системі України розширюються можливості для християнської просвіти. Завдяки багаторічній активності церковних діячів, педагогічної, батьківської громадськості в різних регіонах України.

Духовно-моральний розвиток дітей і прищеплення їм любові до Бога, до ближнього, до України відбувається через засвоєння національних культурних надбань та універсальних християнських моральних цінностей: людяності, милосердя, пошани до батьків і старших, працелюбства, доброчесності, вдячності тощо, які глибоко вкорінені в національній культурній і моральній традиції.

Процес впровадження християнської етики передбачає такі етапи: - ознайомлення з основними аспектами духовно-морального світогляду; - осмислення мети та завдання навчального предмету;

- засвоєння матеріалу (розуміння важливості християнських духовно-моральних цінностей);

- виховання позитивних моральних цінностей і переконань;

- бажання і внутрішня потреба наслідування зразкам моралі і поведінки; - втілення в життя сприйнятих знань і цінностей.

Завдання викладу християнської етики:

Навчальні:

* ознайомлення з основними духовно-моральними цінностями, поняттями чеснот і гріха, добра і зла, християнськими традиціями в Україні;

* ознайомлення з правилами та принципами християнської етики спілкування і стосунків між людьми, з правилами і звичаями доброчесного життя.

* проведення навчально-виховних заходів для підвищення дитячої готовності до орієнтації в різних життєвих ситуацій, у які може потрапити дитина.

Виховні:

* пізнання і сприйняття морально-етичних цінностей і застосування їх у власній поведінці;

* виховання в дітях християнських рис: любові до Бога, ближнього, Батьківщини, пошани до батьків і старших, працьовитості, здатності долати труднощі, схильності безкорисно робити добро;

* виховання духовно-моральних і естетичних почуттів. Розвиток емпатії та бажання бути потрібним людям.

Розвивальні:

* формування емоційно-вольової та когнітивної сфери дитини задля якнайкращого виявлення її думок, роздумів щодо тих життєвих проблем, з якими їй доводиться стикатися;

* підтримка потреби дитини у самовдосконаленні через розвиток її потреби у істині, добрі, красі - духовних, моральних та естетичних цінностей. Заохочення дитини до роботи над собою (через художню творчість, ігрову діяльність, підготовку до традиційних свят та участь у них тощо) [2].

Реалізувати поставлені в курсі завдання вчителю допоможе виділення певних змістових ліній, які розгортаються протягом усього року навчання і присутні в більшості уроків. Змістові лінії - це свого роду основні напрямки, які у своїй сукупності формують цілісність і повноту змісту курсу викладання.

Виділяємо такі змістові лінії:

* Християнське коріння мого життя.

* Як плекати власну душу або “праця на полі власного серця, волі та розуму”.

* Чому мене вчить Святе Письмо.

* Взаємна турбота і любов у моїй родині.

* Люди, які мене оточують, і моє ставлення до них.

* Моя Батьківщина і що я можу зробити для неї [9].

З 2006/07 навчального року в школах України розпочато роботу з

упровадження в початкових класах ЗНЗ навчального курсу за вибором «Християнська етика в українській культурі» з метою створення у школі умов для духовного розвитку дітей на традиціях української культури та християнських цінностях. Зокрема, на Полтавщині триває вивчення курсів духовно-морального спрямування за програмами, рекомендованими міністерством: «Християнська етика в українській культурі» (1-4 класи) (Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е. В.), «Біблійна історія та християнська етика» (1-11 класи) (архиєпископ Филип, Євнух М. Б., І. Ковровський та ін.).

Вивчення курсу знайомить дітей з основними чинниками духовного розвитку, формує розуміння важливості дотримання певних етичних норм поведінки, бажання і внутрішню потребу наслідувати зразки християнської моралі та необхідність втілення в життя отриманих знань, допомагає дитині орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях [2].

Основними методами і способами морального виховання дітей і молоді Ушинський вважав переконання, запобігання неправильній поведінці, педагогічний такт учителя та заохочення і покарання, але не тілесні, особистий приклад учителя, а також батьків і старших, правильний режим, навчання тощо [24].

Для досягнення позитивного результату виховання необхідно насамперед відмовитися від авторитарного підходу до організації навчально-виховного процесу. Учні прагнуть, щоб їхні думки поважали, щоб на уроках панувала атмосфера творчості і ділової співпраці вчителя та учнів. Важливою проблемою школи стає те, як заохотити школярів до активної, творчої пізнавальної діяльності.

Методи активізації пізнавальної діяльності дають змогу забезпечити ефективність вивчення християнської етики через запровадження таких аспектів:

* усі учні класу включаються в роботу;

* опрацьовується, узагальнюється й повторюється велика кількість навчального матеріалу;

* кожен учень має можливість висловити власну думку;

* учні вчаться грамотно аргументувати свою точку зору і знаходити альтернативні рішення;

* формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі.

Використання активних та інтерактивних методів на уроках християнської етики допомагає учням вільно орієнтуватися у Святому Письмі, збагачувати словниковий запас, розвиває уміння правильно висловлювати думки, формувати навички роботи зі Святим Письмом, виховувати найкращі моральні риси особистості [18].

У початковій школі важливою ланкою розвитку пізнавальної активності є застосування дидактичної гри. Її цінність у тому, що вона стимулює мотиваційність навчання. Цікава, захоплююча гра дає можливість випробувати себе, стимулює до подолання труднощів, що сприймається як особистий успіх, як відкриття себе, своїх здібностей, як очікування і переживання радості.

Дидактичні ігри можуть бути різними: інтелектуальні змагання, вікторини, загадки, кросворди, інсценізації, духовні вправи, малювання ілюстрацій, пісні, руханки.

Дітям подобається гра “Гармошка”: на складеному у вигляді “гармошки” аркуші паперу написано запитання. Учні передають “гармошку”, читають запитання і по черзі дають на них відповіді.

Гра “Чарівна паличка”: маючи чарівну паличку, що ви хотіли б змінити в собі? Чому? Які зміни хотів би бачити у вас Ісус?

“Сюрприз із конверта” - застосовують під час вивчення нового матеріалу. Пишуть на картках терміни, кладуть в конверт; учні витягають картку і читають що там написано.

Застосування дидактичних ігор допомагає формувати в учнів необхідні для активного навчання якості: самостійність, ініціативність, творчість, інтерес до предмета, прагнення самовдосконалення.

На уроках християнської етики практикується також використання комп'ютерних технологій. Під час вивчення тем “Християнський символ -- хрест” (2-й клас), “Символи родини, народу і держави” (3-й клас) за допомогою комп'ютера показують різноманітні хрести, ікони, архітектурні пам'ятки.

Однак під час застосування комп'ютерів на уроках християнської етики треба пам'ятати, що вони є лише допоміжними засобами навчання, а спілкування, бесіда, словесні методи посідають перше місце, оскільки сам предмет спрямований на внутрішній світ дитини. І щоб душа не зачерствіла, а, навпаки, змінилася до кращого, щоб дитина стала добрішою, милосерднішою, щирішою, потрібне живе спілкування “людина -- людина”, тобто “вчитель -- учень”, а не “машина -- дитина”.

Широким полем застосування інтерактивного навчання є організація позаурочної і позакласної роботи. Систематично проводити виховні заходи: Свято матері, Свято Миколая, Різдвяний вертеп.

Дуже важливо, щоб діти розуміли, що вони “створені за образом і подобою Бога” і повинні прагнути стати справжніми людьми, щоб після уроку вони стали на краплинку добріші, милосердніші, щиріші, щоб відкрили своє серце для Бога і разом з Ним ішли по життєвій дорозі, щоб розвивали і примножували свої таланти, а отриманні знання застосовували у повсякденному житті [19].

Отже, особливості впровадження і виклад християнської етики у початку школу включають в себе:

- визначення мети, завдань, змістових ліній і основних етапів начальної діяльності з цього предмету;

- методи і принципи морального виховання дітей, зокрема таких методів як використання дидактичних ігор, метод активізації пізнавальної діяльності, основних словесних методів (бесіда, розповідь, пояснення);

- використання сучасних комп'ютерних технологій;

- організація позаурочної і позакласної роботи ( проведення виховних заходів «Свято матері», «Свято Миколая», «Різдвянний вертеп») .

Християнська етика активно впроваджується в школах України. За допомогою вдало підібраних методів і прийомів досвідчених вчителів дітям цікавіше вивчати цю дисципліну.



РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1 Хід та результати експерименту

християнський етика учень викладання

Дослідницько-експериментальна робота з визначення стану проблеми у сучасній практиці початкової школи полягала в проведені констатувального експерименту, у якому були задіяні початкові класи Личківської ЗОШ магдалинівського району Дніпропетровської області, а саме 21 учнів 4-го класу.

Констатувальний експеримент мав на меті виявити вплив християнської етики на формування особистості молодшого школяра. Ми ставимо такі завдання констатувального експерименту:

· за допомогою анкети дослідити рівень передового педагогічного досвіду, а в особливості з дисципліни “Християнська етика в українській культурі”;

· провести опитування серед батьків та проаналізувати ставлення їх до вивчення дітьми християнської етики, визначення ними аспектів впливу молодшого школяра;

· виявити рівень морального виховання в учнів початкових класів.

Констатувальний експеримент проходив у 3 етапи. На першому етапі ми дослідили рівень передового педагогічного досвіду, а особливо з дисципліни “Християнська етика в українській культурі”. Для цього нами була запропонована анкета (Додаток А).

За результатами анкетування учителів можна зробити такі висновки.

Курс здебільшого викладають досвідчені педагоги 61% з них пропрацювали за фахом 20-30 років і більше. Ще 16% учителів мають досвід роботи понад 15 років. Молодих учителів з досвідом роботи до 5 років усього 9%.

Переважна більшість опитаних погодилась викладати цей курс, керуючись власними світоглядними принципами. 83% учителів оскільки вважає, що він сприяє морально-етичному розвитку дитини, 27% курс зацікавив своїм змістом і 9% викладають його з причин забезпечення педагогічного навантаження.

70% учителів вважають за необхідне запровадження курсу в початковій школі, проти цього виступають 6% опитаних, мають сумніви щодо доцільності цього 24% опитаних.

47% учителів указали, що відчувають труднощі при викладанні курсу, у 43% опитаних проблем при цьому не виникає, не змогли визначитися з відповіддю 10% анкетованих.

Найбільше при викладанні курсу більшості учителів бракує спеціальної літератури, загальних знань з основ християнства, знань з методики викладання предмету.

Підвищення фахового рівня учителів, які викладають курс, на їх думку, найбільше може вплинути достатнє забезпечення методичною та допоміжною літературою (88% опитаних), зустрічі з представниками духовенства (54% опитаних), відвідування відкритих уроків колег (41% опитаних).

71% опитаних вважає, що курс «Християнська етика в українській культурі» потрібно включити в програму підготовки майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах, 5% не згодні з цією думкою, не визначилися з відповіддю 24% опитаних.

Отже, результати анкетування показали, що здебільшого курс викладають досвідчені педагоги, керуючись власним світоглядом і вони вважають за необхідне запровадження християнської етики у початкову школу. Але вчителі визнають, що відчувають труднощі у викладанні через брак методичного забезпечення та відсутності належних знань з курсу.

На другому етапі ми провели опитування серед батьків та проаналізували ставлення їх до вивчення дітьми християнської етики, визначення ними аспектів впливу предмету на молодшого школяра. Для цього нами була запропонована анкета (Додаток Б).

За результатами анкетування батьків можна зробити такі висновки.

78% батьків указали, що, на їх думку, дітям подобається вивчати цей курс.

Водночас, 19% не впевнені у ставленні їх дітей до курсу. Не подобається вивчати курс 3% дітей опитаних батьків.

Думки батьків щодо рішення вивчати курс суттєво розділились. 39% батьків вважає, що вивчення має бути обов'язковим для усіх, 34% хочуть самостійно вирішувати чи вивчати курс їх дитині, прислухатись до думки самих учнів згодні 21% батьків, не визначилися у своєму ставленні 6% опитаних.

Більшість батьків позитивно оцінює вплив курсу на формування особистих якостей дитини. На їх думку, найкраще курс сприяє формуванню таких чеснот, як доброта, совість, милосердя, повага до батьків, учителів, старших людей, турбота про рідних.

Майже третина батьків проявляє зацікавленість змістом курсу - 31% опитаних указали, що вони завжди обговорюють зі своїми дітьми тексти, подані в підручнику «Християнська етика в українській культурі», ще 61% батьків іноді обговорюють тексти і лише 8% ніколи їх не обговорює.

Майже три чверті батьків вважають, що їх діти мають вивчати цей курс і у наступних класах, проти цього виступають 6% опитаних, не визначилися з цим питанням 22% опитаних.

Лише 1% батьків спостерігає негативний вплив курсу на поведінку їх дитини, натомість позитивно оцінюють його вивчення 81%, не визначилися з відповіддю 18% опитаних.

Отже, результатами анкетування показали, що більшість батьків позитивно оцінює вплив курсу на дітей. Але з приводу впровадження курсу в навчальний процес початкової школи думки батьків розділилися: одні вважають це обов'язковим, інші ж мають думку, що вибір повинен залишатися за батьками та дітьми.

На третьому етапі ми дослідили рівень морального виховання учнів 4-го класу. Для цього нами була запропонована анкета (Додаток В).

За результатами анкетування дітей можна зробити такі висновки.

Аналіз отриманих відповідей свідчить, що більшість учнів (86 %) позитивно ставиться до вивчення християнської етики, не можуть визначитися -10%, негативно ставляться 28% учнів.

Згідно з результатами опитування позитивні зміни у своїй поведінці в процесі вивчення християнської етики помітили 57 % - молодших школярів, 15% - не помітили, 28% - перебувають на початку процесу позитивних змін.

Більш ніж 55 % опитаних учнів бажають виховати в собі усі шість позитивних якостей характеру: добропорядність, чуйність, милосердя, відповідальність, працелюбність, слухняність. Для школярів найбільш бажаними виявились такі якості, як добропорядність (69 %), милосердя (56 %), чесність (56 %).

Відповіді учнів на четверте питання: «Чого вас навчають на уроках християнської етики?» свідчать, що вони дуже добре відчувають, що їхнє прагнення до моральної досконалості задовольняється саме на заняттях з християнської етики, де їх навчають: любові до ближніх (33 %), повазі до людей (35%), чесності (18%), любові до Батьківщини (8%), чемності (10 %).

Отже, за результати анкетування можна стверджувати, що більшість учнів, які вивчають християнську етику, розуміють могутній духовно-моральний виховний потенціал християнства і відчувають його вплив на формування духовно-моральної культури особистості.

Таким чином, можна стверджувати, що, як серед батьків, учнів, які вивчають курс «Християнська етика в українській культурі», так і серед учителів, які його викладають, склалося в цілому позитивна оцінка запровадження курсу і стану його викладання. Анкетування дало можливість оцінити деякі аспекти, пов'язані з запровадженням курсу та виявити шляхи поліпшення та оптимізації процесу викладання та підготовки учителів.

2.2 Методичні рекомендації батькам і вчителям щодо оптимізації формування особистості засобами християнської етики

Курси духовно-морального спрямування є дисциплінами передусім світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, які вибудовуються як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Вони не є

вченням віри, не передбачають вивчення релігійних обрядів, і не повинні ставити за мету залучення до певної конфесії. Вивчення цих предметів передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Виходячи з висновків попередньо проведеного констатуючого експерименту, ми пропонуємо низку порад та рекомендації для батьків:

1) Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

2) Якщо дитину висміюють-вона стає замкнутою.

3) Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.

4) Якщо дитина зростає у докорах - вона починає жити з почуттям провини.

5) Якщо дитина зростає у терпимості - вона вчиться сприймати інших.

6) Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

7) Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.

8) Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.

9) Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

10) Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

На нашу думку предмет християнська етика мають викладати вчителі, які пройшли відповідну педагогічну підготовку у вищих навчальних закладах. Важливий момент - школа, вчителі не можуть позбутися відповідальності за моральне виховання учнів, переклавши її на священнослужителів. Іншими словами, справою вчителя є не лише академічне навчання, а й виховання, прищеплення духовності, благочестя, моралі.

Так от, яким же має бути вчитель, котрий викладає християнську етику?

· Учитель християнської етики повинен бути добрим, щедрим, чесним, справедливим, лагідним, не сваритися, адже сваритися - це гріх, привітним, має добре пояснювати теми про Бога, знаходити спільну мову з дітьми, мудрим, не стільки красивим як розумним, відвертим, щоб поважав дітей, веселим, співчутливим, має розуміти дітей та допомагати їм, бути мирним та дружнім.

· Він повинен знати християнську віру, вміти вселяти її в серця дітей, яких навчає.

· Християнська етика - унікальний предмет, тож і вчитель повинен бути унікальним.

· Повинен бути віруючою людиною, адже без віри він не зможе відкрити учням усіх таємниць християнської віри.

· Ідеалом для наслідування для кожної дитини.

· Повинен навчати від щирого серця.

Важливим на уроках християнської етики, щоб вчителя використовували літературні твори як українських авторів, так і зарубіжних (Додаток Г), які не тільки сприяють ознайомленню школярів із зразками світової культури, а й на конкретних прикладах вчать аналізувати ті чи інші події, вчинки людей, робити вибір між добром і злом.

Виходячи з методичних рекомендацій, можна зробити такий висновок, що батьки та вчителі повинні приділяти значну увагу курсу «Християнської етики в українській культурі», тому що він має великий вплив на формування особистості молодшого школяра, тому що це може вплинути на майбутнє дитини.



ВИСНОВКИ

Під час написання курсової роботи був розглянутий вплив християнської етики на формування особистості молодшого школяра та оглянуто можливість використання цього предмету в умовах навчально-виховного процесу початкової школи.

У написанні цієї роботи перед нами стояли певні цілі і завдання, зміст яких описується у вступному розділі. Тому в першому розділі в цілому висвітлюється теоретичні аспекти вивчення проблеми християнської етики та охарактеризована методика впровадження предмету у навчально-виховний процес.

Для осмислення досліджуваної проблеми був проведений аналіз християнської етики як психологічного впливу на молодших школярів: зміст поняття,моральний вплив на психофізіологічні особливості школяра та цілі, мета, завдання впровадження і викладу цієї дисципліни.

Практична частина містить два розділи. Перший з яких висвітлює проведення констатуючого експерименту в початковій школі. В наступному розділі викладаються методичні рекомендації щодо викладання курсу «Християнська етика в українській культурі».

Отже, християнська етика - наука про мораль. Моральне виховання розпочинається в сім'ї, продовжуючись у процесі соціалізації особистості. Його основу складають загальнолюдські та національні цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Серед таких норм -- гуманізм і демократизм, що відображаються в ідеалі вільної людини з високорозвиненим почуттям власної гідності, поваги до гідності іншої людини.

Педагогам постійно потрібно пам'ятати про те, що християнство не можна зводити до зовнішнього облаштування життя, оскільки воно, насамперед, формує нову людину з особливим благодатним улаштуванням душі. Тому і починати християнське виховання потрібно з гармонізації внутрішнього світу дітей, з поступового вибудовування в їхній свідомості православного світогляду, а не з привчання до зовнішніх правил поведінки в храмі або під час трапези.

Потрібно також шукати особливу систему діалогу з дітьми, тільки в цьому випадку педагог буде мати можливість відчувати, що відбувається в душі дитини, співпереживати і допомагати їй своїми порадами і реальними справами.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бех І. Моральний розвиток особистості/ І. Беха // Рідна школа. - 2004. - №1. - С.16-19

2. Беззуб Ю. В. Методичні засади духовно-морального розвитку особистостідитини в початковій школі [Електронний ресурс] / Ю. В. Беззуб. - Режим доступу: http://www.ippo.org.ua

3. Вихрущ В., Карагодін В., Тхоржевська Т. Основи християнської педагогіки. / В. Вихрущ, В. Карагодін, Т.Тхоржевська. - Тернопіль, 1999. -с. 180

4. Гордійчук О. Методичні рекомендації до викладання "Основ християнської етики і моралі" у початковій школі / О. Гордійчук // Освіта. - 2002. - №32. - С.15.

5. Ерстенюк О. І. Християнська етика для молодших школярів. Недільна школа. 2 клас / О. І. Ерстенюк // Розкажіть онуку. - 1998. - №3-4. - С.34.

6. Йовенко О. Урок християнської етики в школі, 3 клас / О. Йовенко // Початкова школа. - 2011. - № 11. - С. 33-36.

7. Катеринчик Н. Християнську етику - кожному навчальному закладу України / Н. Катеринчик, Я. Войцешко // Освіта. - 2008. - №6-7. - С.6-7.

8. Квік С. Я. Любов творить чудеса. Урок християнської етики в 2 класі / С. Я. Квік // Початкове навчання та виховання. - 2010. - № 7. - С. 19-21.

9. Київська митрополія української православної церкви. Вчителям загальноосвітніх шкіл [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mitropolia.kiev.ua/vchitelyam-zagalnoosvitnix-shkil/

10. Коваль Г. В. Усе починається з родини / Г. В. Коваль // Початкове навчання та виховання. - 2014. - № 25-26. - С. 66-79.

11. Момот Л. Дорогою добра та милосердя. Впровадження курсу "Основи християнської етики і моралі" / Л. Момот // Початкова освіта. - 2008. - №7. - С.9-1

12. Моральна цінність християнства і відродження національної школи: Доповіді науково-практичної конференції. - Київ - Тернопіль, 1995. - 67 с.

13. Огірко О. Християнська етика - могутній засіб у вихованні миролюбності / О. Огірко // Шкільний світ. - 2001. - №5. - С.14-15.

14. Основи християнської етики 1-4 класи // Початкова освіта. - 2010. - № 43. - Вкладка.

15. Перегонова А. Уроки християнської етики / А. Перегонова // Початкова школа. - 2010. - № 4. - С.29-35. - №5.- С. 46-49.

16. Православ'я на Хмельничинні. Школяр і християнська мораль [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pravoslawie.ucoz.ua/blog/shkoljar i khristijanska moral/2011-12-02-50

17. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 360 с.

18. Самолюк Г. С. Актуальні проблеми формування духовності особистості в сиситемі шкільної освіти [Електроний ресурс] / Г. Самолюк. - Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/2504/1/38.pdf

19. Самолюк Г. Не забувати про душу дитини/ Г. Самолюк // Шкільний світ. - 2007. - №5. - с. 5-9.

20. Самолюк Г. Праця в нашому житті. Конспект уроку з християнської етики у 2 класі / Г. Самолюк // Шкільний світ. - 2005. - №41. - С.15-16.

21. Стельмахович М. Християнська етика в початковій школі / М. Стельмахович // Початкова школа. - 1999. - №4. - С.56-58.

22. Сухомлинська О. Концептуальні засади формування духовності особистості на основі християнських моральних цінностей / О. Сухомлинська // Шлях освіти. - 2002. - № 4. - С.13-18.

23. Ткачук В. Формування у дітей християнської етики і морального здоров'я / В. Ткачук // Початкова школа. - 2000. - №1. - С.49-51.

24. Ушинський К.Д. Праця в її психічному і виховному значенні / К.Д. Ушинський // Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. - Т.1. - К.: Радянська школа, 1983. - С. 104.

25. Християнська етика. 1-2 кл.: Метод. посіб. / Львів. обл. упр. освіти. - 2-е вид., доопрац. - Л. : Свічадо, 1998. - 160 с.

26. Християнська етика // Початкова освіта. - 2009. - №4. - С.3-32.



ДОДАТОК А

1. Рівень Вашої освіти:

а) середня спеціальна;

б) вища.

2. Який Ваш загальний педагогічний стаж:

а) 1-5 років;

б) -10 років;

в) 11-15 років;

г) 16-20 років;

ґ) 20-30 років;

д) понад 30 років.

3. Ви погодились читати цей курс тому, що:

а) Вас зацікавив зміст курсу;

б) вважаєте, що курс сприяє морально-етичному розвитку дитини;

в) не вистачало годин для педагогічного навантаження;

г) важко відповісти.

4. Чи вважаєте Ви за необхідне викладання курсу “Християнська етика в українській культурі” в початковій школі?

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

5. Чи виникають у Вас труднощі при викладанні курсу “Християнська етика в українській культурі?”

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

6. Якщо Ви відчуваєте труднощі при викладанні курсу, якого забезпечення Вам бракує?

а) знань з історії культури України;

б) знань з методики викладання цього предмету;

в) загальних знань з курсу етики;

г) спеціальної літератури;

ґ) інше.

7. Що на Вашу думку може сприяти підвищенню Вашого фахового рівня як

викладача курсу “Християнська етика в українській культурі”?

а) забезпечення методичною та допоміжною літературою;

б) зустрічі з представниками духовенства;

в) проведення семінарів, конференцій;

г) проведення тренінгів;

ґ) відвідування відкритих уроків;

д) інше.

8. На Вашу думку, чи потрібно включити курс “Християнської етики в українській культурі”?

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.



ДОДАТОК Б

1. Чи подобається Вашій дитині вивчати курс “Християнська етика в українській культурі”?

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

2. На Вашу думку, курс “Християнська етика в українській культурі” має викладатися:

а) обов'язково;

б) за бажанням учнів;

в) за вибором батьків;

г) важко відповісти.

3. На Вашу думку, які чесноти у дитини виховує ей навчальний предмет?

4. Чи обговорюєте Ви з дитиною тексти, подані в підручнику “Християнська етика в українській культурі”?

а) завжди;

б) іноді;

в) ніколи.

5. Чи бажаєте Ви, щоб Ваша дитина вивчала дану дисципліну у наступних класах?

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

6. Як впливає на поведінку Вашої дитини вивчення курсу “Християнська етика в українській культурі”?

а) позитивно;

б) негативно;

в) важко відповісти.

Додаток В

1. Як Ви ставитесь до вивчення християнської етики?

а) позитивно;

б) негативно;

в) байдуже.

2. Чи помітили Ви зміни у своїй поведінці в процесі вивчення курсу “Християнська етика в українській культурі”?

а) помітили;

б) не помітили;

в) ще не визначились.

3. Які якості характеру Ви б хотіли виховати у собі?

4. Чого вас навчають на уроках християнської етики?



ДОДАТОК Г

Що легше?

Пішли три хлопчики до лісу. Там - гриби, ягоди, птахи. Загулялися дітлахи. Не помітили, як день пройшов. Йдуть додому - бояться: «Отримаємо ми на горіхи удома!» Ось зупинилися вони на дорозі і думають, що краще: збрехати або правду сказати?

- Я скажу, - говорить перший, - ніби вовк на мене напав у лісі. Злякається батько і не буде сваритися.

- Я скажу, - говорить другий, - що дідуся зустрів. Зрадіє мати і не буде сварити мене.

- А я правду скажу, - говорить третій. - Правду завжди легше сказати, бо вона правда і придумувати нічого не треба.

Ось розійшлися вони всі по домівках. Тільки сказав перший хлопчик батьку про вовка, глядь - лісовий сторож йде.

- Ні, - каже, - немає в цих місцях вовків.

Розсердився батько. За першу провину розсердився, а за брехню - удвічі.

Другий про діда розповів, а дід тут як тут - в гості йде. Дізналася мати правду. За першу провину розсердилася, а за брехню - удвічі.

А третій хлопчик як прийшов, так з порогу у всьому повинився. Посварила його мама та й пробачила.

Як Іванко добро робив

Проснувся Іванко вранці. Подивився у вікно - сонце світить, день хороший. І захотілося йому щось добре зробити. Сидить і думає: «Ось коли б моя сестричка була в біді, я б її врятував». А сестричка тут як тут:

- Іванку, пограйся зі мною!

- Чого ти хочеш? Іди, не заважай думати!

Образилася сестричка, відійшла. А Іванко думає: «Ось якби на бабусю вовки напали, я б їх убив». А бабуся тут як тут.

- Іванку, прибери посуд!

- Мені ніколи.

Похитала головою бабуся. А Іванко думає: «Ось, якби Жучка в криницю впала, я б її дістав!» А Жучка тут як тут.

- «Дай мені їсти, Іванку!».

- Ану, іди геть! Не заважай думати!

Відійшла Жучка, опустивши хвіст, зігнула голову. А Іванко до мами пішов:

«Мамо, що мені хороше зробити?»

Погладила мама Іванка по голівці, та й каже: «Пограйся з сестричкою, допоможи бабусі помити посуд, дай їсти Жучці».

Размещено на Allbest.ru

...