Форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності молодих педагогів

Педагогічне наставництво та етапи стажування молодих педагогів, майстер-клас. Внутрішній контроль навчального закладу. Інформаційна година до міжнародного жіночого дня "Світ жінки – царство ніжності". Урок виробничого навчання "Плоскінна розмітка".

Рубрика Педагогика
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 21.03.2016
Размер файла 829,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

(М. ДОНЕЦЬК)

Кафедра педагогіки та психології

ПІДСУМКОВА ВИПУСКНА РОБОТА

На тему: Форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності молодих педагогів

Виконав: слухач групи З - І - ЗМ

Луцик Ольга Василівна

Керівник: Торба Наталя Григорівна

Донецьк 2011

Анотація

наставництво педагогічний стажування

У підсумковій випускній роботі автор спробував розкрити деякі аспекти теми «Форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності молодих педагогів». В роботі розкриті форми і методи завдяки яким відбувається вдосконалення педагогічної майстерності молодих педагогів.

Об'єктом дослідження обрано процес професійної підготовки молодого педагога, а предметом - організаційно-методичні засади вдосконалення педагогічної майстерності молодого педагога.

Мета дослідження полягає у визначенні сутності та складових педагогічної майстерності молодого педагога, обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-методичних засад вдосконалення педагогічної майстерності молодого педагога.

Пошук нових форм, засобів і прийомів підвищення педагогічної майстерності молодих педагогів є актуальною педагогічною проблемою, а дослідження, спрямовані на пошуки способів її вирішення, такими, результати яких можуть бути використані для наукового обґрунтування розробки, створення та впровадження нових, більш ефективних форм, методів і засобів підвищення педагогічної майстерності молодих педагогів.

Діяльність молодого педагога є важливою ланкою у виховній системі навчального закладу, основним механізмом реалізації індивідуального підходу до вихованців. Вона зумовлена сучасним завданням, яке ставлять перед навчальним закладом будь-якого типу світова спільнота, держава, батьки, - максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її талантів і створення умов для духовної, розумової, фізичної досконалості. Виконання цих завдань залежить від особистості молодого педагога та його професійної майстерності. Педагог-майстер - це творець, а реалізація особистісної креативної спроможності є запорукою досягнення вершин майстерності.

Зміст

Вступ

Теоретична частина.

1.1 Педагогічне наставництво

1.2 Етапи стажування молодих педагогів

1.3 Майстер-клас

1.4 Школа молодого вчителя

1.5 Самоосвіта молодого педагога

1.6 Внутрішній контроль навчального закладу

Практична частина

2.1 Інформаційна година до міжнародного жіночого дня «Світ жінки - царство ніжності»

2.2 Урок виробничого навчання «Плоскінна розмітка»

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Процес адаптації молодих педагогів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим педагогом, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили.

Запропонований матеріал дасть можливість творчо використати рекомендації при визначенні змісту та виборі дієвих форм методичної роботи з вчителями-початківцями.

Переступаючи поріг навчального закладу, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ній як фахівець. Чи підготовлений він до роботи з учнями? Як зорієнтуватися в навчального закладі? Що робити для вдосконалення навчально-виховного процесу? Врешті-решт, у кого про що запитати?

Перша зустріч керівників навчального закладу з молодим педагогом значною мірою визначає всю наступну роботу. Саме під час цієї зустрічі молодий педагог має відчути, що його чекали в педагогічному колективі, що він потрібен навчальному закладу. Завдання керівників навчального закладу - ознайомити початківця з історією навчального закладу, її традиціями, з'ясувати його плани, уявлення про майбутню роботу. Перша бесіда закладає підґрунтя для наступних професійних контактів. Вона повинна показати молодому педагогу, що він може розраховувати на доброзичливість і кваліфіковану підтримку. Варто розробити в навчальному закладі спеціальний ритуал зустрічі молодих педагогів. Педагогічний колектив - це друга школа молодого педагога, школа формування його майстерності, творчої індивідуальності.

Особливу увагу слід приділити питанням організації стажування. Адже процес адаптації молодих педагогів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим педагогом, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили.

1. Теоретична частина

1.1 Педагогічне наставництво

Педагогічне наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодим спеціалістом у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективними

Відповідну роботу необхідно здійснити з питань добору та навчання тих, кому доручається керівництво стажуванням молодих педагогів. В області нагромаджено досвід керівництва стажуванням і наставництва молодих спеціалістів кращими учителями-методистами, старшими учителями, учителями вищої категорії. Дирекція навчального закладу повинна провести з ними співбесіди, в ході яких ознайомити зі змістом діагностичної анкети, анкетними даними особової справи молодого спеціаліста; організувати семінар-практикум, де розглянути такі питання:

- складання орієнтовного індивідуального плану вчителя-стажиста;

- зміст і форми роботи наставника зі стажистом;

- формування навичок аналізу та самоаналізу уроку;

- форми і методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду в практику діяльності молодого вчителя;

- методика складання проекту підсумкової характеристики вчителя-стажиста;

- обмін досвідом звітування тощо.

На допомогу наставникам дирекція навчального закладу має розробити низку пам'яток, виходячи з умов діяльності педагогічного колективу, педагогічної майстерності вчителів-наставників, контингенту учнів, умов функціонування навчального закладу і т. ін.

Зміст і форми роботи наставника з молодим педагогом:

* складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей;

* взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням;

* спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз;

* спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків;v

* допомога молодому вчителю у розробці уроків, позакласних заходів;

* надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти;

* ознайомлення молодого вчителя з науково-популярною літературою;

* обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів;

* допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім'ями;

* залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.

1.2 Етапи стажування молодих педагогів

Період стажування молодих педагогів умовно ділиться на три етапи: ознайомлювальний, основний, заключний.

Ознайомлювальний етап стажування охоплює період від середини серпня до кількох навчальних тижнів. У процесі взаємного знайомства стажиста з керівниками школи, колегами, учнями і батьками перед ним ставляться цілі й завдання майбутньої діяльності, складається індивідуальний план стажування - головний документ, навколо якого будується спільна праця стажиста і наставника.

Другий етап - період із середини жовтня до травня. Він має на меті зміцнити активну соціально-професійну позицію стажиста через розвиток його творчої самостійності; посилити навчальну функцію стажиста.

Наставництво передбачає не лише навчання молодих педагогів, а й забезпечує їхню професійну адаптацію, формує в них прагнення підвищувати науково-теоретичний рівень і професійну майстерність.

На цьому етапі перед молодими спеціалістами стоять завдання:

· оволодіти практичними навичками, необхідними для педагогічної діяльності;

· сформувати вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

· вивчити перспективний педагогічний досвід з викладання свого предмета, засвоїти різноманітні методи навчання;

· набути та вдосконалити педагогічні навички виховної роботи з дітьми.

В цей період великого значення має знання наставниками можливостей, сильних і слабких сторін діяльності педагога-початківця, а також уміння аналізувати хід і результати діяльності, формувати на основі аналізу конкретні завдання, рекомендації та поради молодим вчителям.

Наставники повинні вести спостереження і систематично аналізувати ріст педагогічної майстерності своїх підлеглих, вносити необхідні корективи у свою роботу.

Особливу роль у навчанні фахівця відіграють відкриті уроки та позакласні заходи наставника. Обговорення відвіданих уроків і позакласних заходів - серйозна школа професійного зростання молодого педагога.

Заключний етап стажування - травень і початок червня. Він передбачає підбиття підсумків роботи стажиста. Це короткий, але дуже важливий етап у житті школи та молодого спеціаліста. Він дозволяє не тільки виявити рівень підготовки стажиста, а й намітити перспективи подальшого росту його професійної майстерності.

Індивідуальне наставництво розглядається як важливий напрям роботи досвідчених учителів в удосконаленні педагогічної майстерності молодих педагогів.

У практику методичної роботи ввійшли місячники молодого педагога, які передбачають:

- співбесіди;

- анкетування молодих педагогів “Сучасний урок”;

- нарада з молодими вчителями “Сто порад педагогу”;

- ознайомлення з роботою молодих педагогів (відвідування уроків наставниками, дирекцією навчального закладу);

- надання індивідуальної методичної допомоги;

- взаємовідвідування уроків (молодий спеціаліст - вчитель-наставник);

- консультпункт “Запитуй - відповідаємо”;

- дискусія “Обережно: дитина!”;

- огляд методичної літератури;

- позакласна робота з предмета: олімпіади, конкурси, КВК;

- аукціон методичних ідей;

- відвідування відкритих уроків, позакласних заходів;

- випуск тематичних методичних бюлетенів, газет;

- тематична виставка “Впроваджуємо спадщину В.О.Сухомлинського”;

- змагання “Шукаємо таланти”;

- конкурс “Наші захоплення”;

- методична оперативна нарада “Про підсумки проведення місячника молодого вчителя”.

1.3 Майстер-клас

Набуває поширення в області й така форма керівництва роботою молодих педагогів, як участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу.

Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й володіти методикою передачі його іншим. Учитель розробляє тематику занять, використовуючи такі форми організації навчання, як відкриті уроки, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами, моделювання тощо.

Робота з молодим спеціалістом має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності вчителя до навчально-виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність.

Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико - прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи.

Роботу з молодими вчителями необхідно організувати так, щоб навчити його (за визначенням Б.Тевліна):

- проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;

- перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;

- спостерігати, сприймати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;

- здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявляючи організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;

- ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;

- регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;

- зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати лінгвістичні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;

- засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;

- вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу;

- брати участь у експериментальній, творчій роботі, аналізувати результати, ступінь ефективності.

1.4 Школа молодого вчителя

Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є школа молодого вчителя.

Основними напрямками роботи школи молодого вчителя можна вважати:

1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України.

2. Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих учителів фахових умінь і навичок.

3. Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

4. Науково-методична робота з вивчення узагальненого перспективного педагогічного досвіду, визначення шляхів його творчого використання.

5. Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.

6. Організація проведення семінарів, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

Перед Школою стоять завдання:

? ознайомити молодого спеціаліста з історією розвитку освіти в області, районі, школі;

? привернути увагу слухачів до вивчення науково-педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського;

? надати допомогу у формуванні вмінь застосовувати теоретичні знання, отримані під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

? сприяти набуттю молодими вчителями практичних навичок, необхідних для практичної роботи;

? ознайомити із сучасними засобами навчання, сприяти засвоєнню методики їх використання;

? ознайомити із сучасними нетрадиційними методами і прийомами навчання, формами організації навчальної діяльності дітей на уроці, новими педагогічними технологіями;

? ознайомити молодих учителів з перспективним педагогічним досвідом;

? надати можливість обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів;

? організувати творчу зустріч із досвідченими вчителями - носіями перспективного досвіду;

? поступово залучати молодих педагогів до науково-дослідницької, експериментальної та пошукової діяльності з питань педагогіки, психології, окремих методик викладання;

? озброїти молодих спеціалістів навичками само моніторингу своєї навчально-виховної діяльності, моніторингу та аналізу рівня навчальних досягнень учнів, їхнього загального розвитку та вихованості.

1.5 Самоосвіта молодого педагога

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.

“Удосконалення педагогічної майстерності ? це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота”, ? стверджував В.О.Сухомлинський у своїй праці “Сто порад учителеві” (К.: Радянська школа, 1988. - С.137).

Якщо учитель після вузу не поповнюватиме своїх знань, він неминуче втратить фахову майстерність і авторитет в очах своїх учнів. Давно минули ті часи, коли вчитель був для учня чи не єдиним джерелом інформації, незаперечним авторитетом. Сьогодні арсенал джерел інформації значно збільшився. Учителю необхідно не тільки глибоко володіти знаннями, але й уміти їх передати своїм учням.

Іншою важливою професійною якістю особистості вчителя є його методична вправність, під якою треба розуміти постійний творчий пошук, безперервне удосконалення своїх знань і майстерності. Діяльність учителя відбувається в умовах, які змінюються, тому йому постійно доводиться шукати нові, більш ефективні форми й методи навчання і виховання, систематично працювати над удосконаленням педагогічної майстерності.

Наслідуючи В.О.Сухомлинського, необхідно прагнути того, щоб через три - п'ять років після закінчення вузу молодий спеціаліст знав удесятеро більше, ніж на початку своєї педагогічної діяльності, щоб йому не загрожувало “духовне закостеніння”, а учням - “нудне зубріння”.

Вдумливий, творчо працюючий учитель повинен здійснювати самоаналіз своїх уроків і позакласних заходів за день, тиждень, семестр, навчальний рік, що дає змогу виявити як недоліки своєї роботи, так і внутрішні резерви.

Василь Олександрович говорив: “Чим більше ви вивчаєте й спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам самоспостереження, самоаналіз, самовдосконалення, самовиховання. На основі самоспостереження, самоаналізу у вас народжуватимуться власні педагогічні ідеї” (“Сто порад учителеві. - К.: Радянська школа, 1988. - С.137).

Організаційним центром методичної роботи з молодими педагогами є методичний кабінет. Обладнуючи його, особливу увагу необхідно звернути на те, щоб всі наявні матеріали були розміщені зручно, естетично оформлені, мали чітку систематизацію. У методичному кабінеті на допомогу молодим вчителям у їхній самоосвітній діяльності формується банк матеріалів: списки рекомендованої для самостійного опрацювання літератури, різні варіанти планів із самоосвітньої роботи, тексти доповідей, зразки рефератів за наслідками самоосвітньої роботи, зразки конспектів, тез, планів науково-методичних джерел, новинки психолого-педагогічних джерел, підшивки педагогічних газет, журналів.

У методичному кабінеті слід розмістити матеріали науково-практичних конференцій, шкільної педагогічної “скарбниці”, в якій зібрати методичні розробки досвідчених учителів навчального закладу, що мають звання “вчитель-методист” та “старший вчитель”; методичну літературу, матеріали досвіду учителів-новаторів України.

У методичній роботі з молодими педагогами вагому роль відіграє огляд психолого-педагогічної та науково-методичної літератури. Ця форма роботи дає змогу оперативно, систематично, в лаконічній формі доводити до молодих педагогів важливу інформацію.

Робота з молодими спеціалістами спрямована на стимулювання сумлінної результативної роботи, інтересу до творчості. Їх запрошують на уроки до колег, залучають до аналізу власної роботи, заохочуючи свободу висловлювань, вільний обмін думками. Це сприяє прагненню до самовдосконалення. Педагоги беруть участь у різних конкурсах, фестивалях, науково-практичних конференціях спочатку як слухачі, а потім - як активні учасники.

Суттєвим елементом в організації методичної роботи з молодими спеціалістами визнане групове та індивідуальне консультування, основним завданням якого є надання допомоги у самостійному вивченні певного складного для них питання. За своїм змістом вони можуть бути теоретичними або практичними, перевага надається індивідуальному консультуванню.

Значну увагу необхідно приділяти питанням педагогічної етики та розвитку педагогічної техніки. Молоді вчителі, які не мають досвіду роботи з дітьми, дуже прямолінійні, легко збуджуються, підвищують на дітей голос. Діти відповідають неповагою, виникає емоційний бар'єр, який заважає нормальній роботі. За будь-яких обставин учитель не повинен виходити з рівноваги, втрачати “педагогічне обличчя”.

1.6 Внутрішній контроль навчального закладу

Професійному становленню молодого вчителя сприяє добре налагоджена система внутрішнього контролю навчального закладу за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та запобіжному контролю. Оглядовий контроль, необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем роботи молодого вчителя, слід проводити після 2-3 тижнів його роботи в навчальному закладі шляхом відвідування 3-4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень майстерності педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу. Мета запобіжного контролю, який доцільно проводити у жовтні, - визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм.

У квітні рекомендується перевірити, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.

Мета контролю - підтримати молодого вчителя на перших етапах його роботи. Позитивне такого підходу до оцінювання полягає в тому, що у молодого вчителя формується впевненість у собі, своїх можливостях досягти успіху.

Але який би вид контролю не використовувався, основою є доброзичливе ставлення до вчителя, закріплення успіхів, позитивних наслідків у роботі, а головне - педагогічно грамотний аналіз та рекомендації, які допомагають вчителеві повірити у себе і стимулюють його до підвищення рівня педагогічної майстерності.

Свою місію керівника школи слід вбачати в тому, щоб, як радив В.О.Сухомлинський, “зробити кожного вчителя вдумливим, допитливим дослідником”, озброїти методом самоаналізу, допомогти не лише якомога скоріше осягнути професію вчителя, а й створити індивідуальну творчу лабораторію, забезпечити сприятливі умови для творчої самореалізації.

2. Практична частина

2.1 Інформаційна година до міжнародного жіночого дня «Світ жінки - царство ніжності»

Мета уроку інформаційної години:

· навчальна - закріпити знання учнів про історію виникнення свята, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування;

· розвивальна - розвивати культуру поведінки учнів; уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях, колективну творчість і комунікативні здібності;

· виховна - виховувати любов і повагу до жінок, дівчат, коханих, почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, творчу самостійність і відповідальність, уміння самоорганізовуватись, сприяти розвитку творчої особистості.

План проведення заходу

1. Історія виникнення свята.

2. Жінка, мати, сестра ……..

3. Сучасні подарунки жінкам.

Наша інформаційна година призначена святу 8 Березня. Напередодні свята давайте згадаємо про історію виникнення цього свята, що для кожного з нас означають слова: жінка, мати, сестра, що цікавого ми можемо подарувати для жінки.

Історія свята 8 березня.

Виникло це свято як день боротьби за права жінок. 8 березня 1857 року в Нью-Йорку зібрались на маніфестацію робітниці швейних та взуттєвих фабрик. Вони вимагали 10-часовий робочий день, світлі та сухі робочі приміщення, рівну з чоловіками заробітну плату. Працювали жінки того часу по 16 годин на добу, отримуючи за свій труд копійки. Чоловікам після рішучих виступів вдалося добитися введення 10 годинного робочого дня. На багатьох підприємствах в США виникли профспілкові організації. І ось після 8 березня 1857 року з'явилася ще одна - вперше її членами стали жінки. Того дня в багатьох містах Америки сотні жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи надання їм виборчого права.

В 1910 році на Міжнародній конференції жінок-соціалісток в Копенгагені Клара Цеткін виступила з пропозицією про святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, яке прозвучало, як заклик до всіх жінок світу долучитися до боротьби за рівноправ'я. Відгукнувшись на цей заклик, жінки багатьох країн долучаються до боротьби проти злиденності, за право на труд, за повагу до своєї гідності, за мир. В 1911 році це свято вперше відзначалося 19 березня в Австрії, Данії, Німеччині і Швейцарії. Тоді більш мільйона чоловіків і жінок взяли участь в маніфестаціях. Крім права обирати і займати керівні посади, жінки домагались рівних виробничих прав з чоловіками. А потім це свято відзначили 12 травня 1912 року. В Росії вперше Міжнародний жіночий день відзначався в 1913 році в Петербурзі. В проханні на ім'я міського голови було заявлено про організацію «…наукового ранку по жіночому питанню». Влада надала дозвіл, і 2 березня 1913 року в приміщенні Калашниковської хлібної біржі на Полтавській вулиці зібралось півтори тисячі людей. Порядок денний наукових читань включав питання: право обирати для жінок; державне забезпечення материнства; про дороговизну життя. В наступному році в багатьох країнах Європи 8-го березня або приблизно в цей день жінки організували марші на знак протесту проти війни.

В 1917 році жінки Росії вийшли на вулиці в останню неділю лютого з лозунгами «Хліба і миру». Через 4 дні імператор Микола II зрікся престолу, тимчасовий уряд гарантував жінкам виборче право. Цей історичний день випав на 23 лютого за юліанським календарем, який того часу використовувався в Росії, і на 8 березня за григоріанським календарем. Міжнародний жіночий день 8 березня з перших років Радянської влади став державним святом. З 1965 року цей день став не робочим. Існував і його святковий ритуал. Цього дня на урочистих заходах держава звітувала перед суспільством про реалізацію державної політики у відношенні жінок. Поступово Міжнародний жіночий день в країні губив своє політичне забарвлення. Після розпаду Радянського Союзу день 8 березня лишився в переліку державних свят України. Відзначається Міжнародний жіночий день і в країнах СНД: в Азербайджані, Білорусії, Грузії, Казахстані, Киргизії, Молдові, Росії, Таджикистані, Туркменії, як Міжнародний жіночий день; в Узбекистані як День матері; у Вірменії його відзначають 7 квітня, як День материнства і краси.

Поговоримо далі про маму, сестру, дівчину… Не забудьте привітати своїх рідних жінок з цим святом.

ЖІНКА, МАТИ, СЕСТРА….

Свет-женщина, невеста и жена,

На ней добра и вечности печать,

Она любить умеет и прощать,

И потому хранит природа в ней

Как тайну тайн, извечной жизни завязь.

И сам ты вдруг становишься светлей

Ее земных волшебных рук касаясь

Жінки сильні, жінки ніжні, лагідні.. Наскільки могутня українська мова, але передати всі почуття пов'язані зі словом жінка дуже важко. У нашому ліцеї працюють та навчаються найпрекрасніші жінки та дівчата всієї земної кулі то ж давайте не забудемо їх привітати.

Ты -- женщина, ты -- книга между книг,

Ты -- свернутый запечатленный свиток,

В его строках и дум, и слов избыток,

В его листах безумен каждый миг.

Ты -- женщина, ты -- ведьмовский напиток!

Он жжет огнем, едва в уста проник;

Но пьющий пламя подавляет крик

И славословит бешено средь пыток.

Ты -- женщина, и этим ты права.

От века убрана короной звездной,

Ты в наших безднах -- образ божества!..

З далекої давнини, з V ст. до н.е. грецький філософ залишив нам послання «Пам'ятайте, що діти ваші будуть поводитися з вами так, як ви поводитися з своїми батьками». Інколи ми грубі, неуважні до своїх батьків. Це їх засмучує. Будьте ласкавими, добрими, уважними синами і дочками. Проявляйте любов і подяку до тих, хто дав вам життя, поставив на ноги, чиї дні і ночі були заповнені турботою про вас. Мама! Чи є на світі слово прекрасніше? У мами добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце. В ньому ніколи не гасне любов. Воно ніколи не залишається байдуже.

Ми чекаємо свята, щоб віддати поклін матері - Берегині національних і людських ідеалів. Ми вишукуємо для неї небуденні звертання - матусю, нене, матінко - й не замислюємося, що могли б робити це частіше, бо ж лише любов перетворює будні на свята.

“У мене матінка ясная зіронька”, - співається в народній пісні, либонь, краще про мамину красу й не скажеш! Та чи знайдеться доволі слів, щоб оповісти про мамину мудрість, сердечність, самовідданість, роботящість, дбайливість, терплячість, щедрість, ніжність? Слова то знайдуться, але завжди їх буде замало й ніколи не буде доволі. Недарма Україна так щиро відгукується вславити матір, бо почуття до матері - то почуття вселюдські. Власне, й рід і родина тримаються на цих почуттях. З пошани до матері починається Людина. Пам'ятаймо це, як хочемо, щоб наш рід не перевівся, щоб діти виростали милосердними, чуйними людьми. Свічка палкого материного серця повсякчас освітлює їхню життєву дорогу, тож нехай і вдячність дітей матерям ніколи не буває запізнілою.

І ця молитва необхідна для кожного з нас.

Я розумію що кожен з вас уже вирішує що подарувати своїм коханим, мамам, сестрам до свята. Давайте послухаємо що нам рекомендують дарувати.

Список подарунків:

Квіти - це є обов'язковим подарунком для кожної жінки, але не єдиним. Усі розмови про те, що квіти потрібно дарувати не тільки 8 Березня є актуальними до цього часу. Будь-яка жінка чекає букету. Справдіть її очікування. Можна дарувати:

- оригінальний або багатий букет;

- одну квітку;

- квітку в горщику ( якщо жінка захоплюється квіткарством);

- панно або букет із сухих квітів.

Прикраси - це другий по популярності подарунок (але найчастіше такий подарунок дарують коханим). Прикраси можуть бути як ювелірними, так і у вигляді якісної біжутерії. Подарунком може стати:

- перстень. Але якщо ви не одружені то такий подарунок може розглядатися як пропонування руки і серця, так що подумайте чи готові ви до такої пропозиції;

- браслет на руку ( браслет на ногу) - безперечно дуже гарний подарунок;

- ланцюжок на шию - завжди буде нагадувати про вас, особливо якщо ваша обраниця має звичку теребити цей же ланцюжок коли думає;

- маленький кулончик - її знак зодіаку, фігурки тварин, сердечка та ін.

Прикраси прикрасами, але ніщо так не прикрашає Жінку як красиве доглянуте волосся, руки, шкіра і тіло. У зв'язку з цим можете сміливо дарувати їм:

- затискач для волосся або багато малих заколок для сучасної неординарної зачіски;

- гребень, щітки для волосся із натуральних матеріалів;

- фен з безліччю насадок;

- манікюрний набір;

- духи або туалетну воду;

- засоби для зняття макіяжу (молочко + тонік)

Прикраси для житла жінки. Жінки люблять прикрашати не тільки себе, але й своє житло, через це доречно дарувати:

- м'які іграшки;

- настільну лампу; бра…

- підсвічник і свічки ( гелеві, ароматичні, фігурні….);

- маленькі фігурки - статуетки, гномики, собачки, дракончики, ангелочки та ін. - усім цим дрібничкам завжди знаходиться місце;

- напільна або настільна ваза (тільки не забувайте цю вазу наповнювати квітами та бекетами потім);

- настінні часи завжди бувають оригінальним подарунком.

Різні дрібнички:

- дзеркальце на ніжці;

- шкатулка, можливо музикальна;

- спеціальний козельок для ключів, брелок;

- календар, можливо з її або своїм фото;

- кружка, може бути оригінальної форми або з прикольним написом;

- футболка з написом або фотографією.

Крім таких подарунків можна дарувати і інші залежно від того що це за жінка. Наприклад:

Бізнес-леді оцінить записну книжку, щоденник в красивій палітурці, авторучку, стильну рамку для фото, картину, старовинну листівку.

Майбутній рок-зірці можна подарувати гітару, нейлонові струни, чехол для гітари.

Крім запропонованих можна дарувати дуже багато інших подарунків, враховуючи чим захоплюється жінка, чи має вона домашніх тварин та ін.

На цьому наша інформаційна година закінчена.

До побачення

2.2 План уроку виробничого навчання

Спеціальність: електромонтажник вторинних ланцюгів; електрослюсар будівельний.

Тема програми: Слюсарні роботи.

Тема уроку: Площинне розмічання.

Мета уроку:

Навчальна: сформувати уміння учнів виконувати площинну розмітку відповідно до вимог інструкційно-технологічної карти і правил охорони праці.

Розвиваюча: сприяти розвитку технічного мислення і професійної самостійності учнів, удосконаленню умінь планувати і проводити самоконтроль у процесі виконання слюсарних робіт.

Виховна: сприяти вихованню дбайливого відношення до обладнання, матеріалів, інструменту, розвитку комунікативних якостей учнів; формуванню почуття відповідальності за результати праці.

Тип уроку: урок формування умінь.

Вид уроку: вправи.

Методи проведення уроку: пояснювально-ілюстративний, наочний, практичний, евристична бесіда.

Дидактичне забезпечення: плакати, інструкційно-технологічні карти.

Матеріально-технічне забезпечення: вимірювальні лінійки металеві, штангенциркулі, креслярки, кернери, транспортири, кутники з широкою основою 900, циркулі розмічальні.

Між предметні зв'язки:

Охорона праці «Охорона праці при виконанні слюсарних робіт».

Матеріалознавство «Сталі та їх характеристики».

Технологія електромонтажних робіт «Обладнання і технологія площинного розмічання».

Читання креслень «Проведення паралельних та послідовних ліній», «Поділ кіл»

Література:

1. М.І. Макієнко «Загальний курс слюсарної справи» - Київ «Вища школа» 1994.

2. В.А. Скакун «Руководство по обучению слюсарному делу» - Москва «Высшая школа» 1982.

3. Никулін «Матеріалознавство»

4. Л.Д. Гінзбург “Техніка безпеки при тепломеханічному обладнані електростанцій”.

Хід уроку:

І. Організаційна частина - 5 хв.

1. Перевірити наявність учнів по журналу.

2. Огляд відповідності зовнішнього вигляду учнів правилам охорони праці.

3. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Вступний інструктаж - 40хв.

1. Повідомити учням тему уроку.

2. Повідомлення мети уроку.

3. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів з використанням питань міжпредметного характеру:

- як необхідно організувати робоче місце при площинній розмітці?

- у якому випадку і для чого необхідно фарбувати поверхню перед розмічанням?

- який інструмент необхідно використовувати при виконанні площинної розмітки?

- назвати загальні правила охорони праці при виконанні слюсарних робіт.

- ваші дії якщо людина втратила свідомість під час фарбування поверхні заготовки.

Від того, наскільки точно буде виконана розмітка, залежить якість деталі і кількість відходів. Для вас дана тема необхідна для виготовлення металевих конструкцій під час виконання електрослюсарних робіт.

4. Виклад нового матеріалу методом евристичної бесіди:

Розміткою називається нанесення на оброблювальну деталь або заготовку так званих розміточних рисок, які і визначають контури майбутньої деталі, або місця, яке потрібно обробити.

Основне призначення розмітки заключається в указанні границь, до яких потрібно обробляти заготовку.

Залежно від форми розмічуваних заготовок і деталей розмічання поділяють на площинне та просторове.

Сьогодні на уроці ми з вами будемо займатись площинним розмічанням.

Інструментами для площинної розмітки є: слюсарна лінійка, рисувалка (кругла з відігнути кінцем, із вставною голкою, кишенькова), циркулі зі знімними ніжками, транспортир, штангенциркуль, кернер (звичайний, пружинний, електричний, пневматичний).

Під час розповіді показую названі інструменти, зупиняючись конкретно на кожному.

Основною відмінністю від розмітки по дереву є те, що малюнок, нанесений на сталь олівцем не залишається, а тому використовується рисувалка. Рисувалки служать для нанесення ліній на розмічувальну поверхню за допомогою лінійки, кутника чи шаблона.

Кернер служить для нанесення заглиблень по уже розмічених лініях.

Циркулі використовують для розмічання кіл, дуг, ділення відрізків та поділу кіл.

Штангенциркулі призначені для точного розмічання прямих ліній.

Перед розмічанням необхідно:

- очистити заготовку стальною щіткою від пилу, бруду, окалини, слідів корозії;

- підготувати поверхню до обробки;

- нанести фарбу.

Для фарбування використовують різноманітні барвники: суху крейду, розчин мідного купоросу, спиртовий лак, швидкосхнучі лаки та фарби.

Зверніть увагу заготовки, які розміщені на ваших столах, уже підготовлені до виконання площинного розмічання.

Розмічальні риски наносять у такій послідовності: спочатку проводять горизонтальні лінії, потім - вертикальні, після цього похилі, й останніми розмічають кола, дуги та заокруглення. Креслення дуг в останю чергу дає змогу проконтролювати точність проведення прямих ліній.

Прямі ліній на носять рисувалкою, яку слід нахиляти у напрямі її переміщення і вбік від лінійки. Рисувалку весь час потрібно притискати до лінійки. Риски проводять лише один раз. Повторно провести лінію по одному й тому ж самому місцю дуже важко і в результаті вийде декілька паралельних рисок. (Виконую демонстрацію правильного тримання рисувалки, та проведення ліній)

Перпендикулярні лінії наносять за допомогою кутника. Деталь кладуть у кут плити. Першу риску проводять прикладаючи кутник до бокової поверхні. Другу так же - тільки до іншої бокової поверхні. (Демонструю сказане вище)

Паралельні риски наносять за допомогою кутника, пересуваючи його на потрібну відстань. Крім такого методу паралельні риски можна виконувати за допомогою циркуля. (Виконую демонстрацію нанесення паралельних рисок)

Розмічання кутів та уклонів здійснюють за допомогою транспортирів, штангенциркулів, кутомірів.

Виконання рисок під кутом 450. Розмічаємо на площині прямий кут, із вершини якого описуємо дугу. З точок де дуга перетинає прямі радіусом більшим половини дуги робимо засічки. Проводимо пряму через точки перетину цих засічок. Кожен з одержаних кутів становитиме 450. (Демонструю виконання даної операції, повторно супроводжуючи її поясненням)

Побудова кутів 300, 600, 1200. . Розмічаємо на площині прямий кут, із вершини якого описуємо дугу. З точок де дуга перетинає прямі не міняючи радіуса виконуємо засічки на дузі.

Охорона праці при розмітці.

При розмічальних роботах необхідно дотримуватися таких правил безпеки праці:

- встановлення заготовок (деталей) на плиту і зняття їх з плити слід виконувати лише у рукавицях;

- заготовки (деталі) і пристрої надійно встановлювати не на краю плити, а ближче до середини;

- перед встановленням заготовки (деталі) перевірити плиту на стійкість;

- під час роботи на вільні (ті, що не використовуються) гостро заточені кінці рисувалок обов'язково надягати запобіжні пробки або спеціальні ковпачки;

- мідний купорос, що використовується для фарбування, наносити лише пензлем, дотримуючись заходів безпеки, оскільки він отруйний;

- слідкувати за тим, щоб проходи навколо розмічальної плити були завжди вільними;

- перевіряти надійність кріплення молотка на рукоятці;

- видаляти пил та окалину з розмічальної плити щіткою, а з великих плит - мітлою;

- промащене ганчір'я і папір складати тільки у спеціальні металеві ящики з кришкою, що щільно закривається.

5. Закріплення знань і умінь учнів по темі уроку.

- який інструмент необхідно використати для проведення паралельних ліній?

- чим фарбують поверхню заготовки?

- продемонструйте робочу позу при виконанні розмітки?

- назвіть роботи пов'язані з майбутньою професією із використанням даної слюсарної операції.

- проаналізуйте ситуацію: ви з одногрупником виконували фарбування заготовок мідним купоросом, друг втратив свідомість. Ваші дії?

- проаналізуйте ситуацію: під час виконання робіт у майстерні сталася пожежа. Ваші дії?

ІІІ. Вправи учнів

1. Пропоную учням поділити заготовку на 10 рівних квадратів. У кожному квадраті виконувати окрему вправу. Демонструю учням трудові прийоми і операцій при виконанні площинної розмітки.

Вправи:

- нанесення паралельних ліній за допомогою кутника;

- виконання паралельних ліній за допомогою циркуля;

- нанесення перпендикулярних рисок з допомогою кутника;

- нанесення перпендикулярних ліній з допомогою циркуля;

- нанесення рисок під кутом 450;

- побудова кутів 300 та 600;

- ділення кола на 4, 6 і 5 рівних частин

2. Оголошую критеріїв оцінювання за темою уроку.

3. Проведення інструктажу з охорони праці при виконанні площинної розмітки із записом у журналі.

4. Розміщую учнів по робочих місцях та приступаємо до виконання вправ.

5. Виконую обходи робочих місць з метою:

- перевірки організації робочих місць учнів;

- перевірки правильності виконання вправ;

- дотримання учнями правил ОП.

Якщо більшість учнів допускає помилки у виконанні роботи, зупиняю робочий процес і проводжу ще один інструктаж.

ІV. Заключний інструктаж

1. Роблю висновки про досягнення мети.

2. Формую групу для приймання та оцінки заготовок із виконаними вправами. До складу такої групи входить староста, учень, який очолює комісію по ОП та майстер.

3. Аналізуємо допущені помилки.

4. Відмічаємо кращих учнів.

5. Повідомляю оцінки.

6. Домашнє завдання. Виконати розгортку з картону коробки розміром 150мм х 100мм.

Висновок

Запропонований матеріал дає можливість творчо використовувати рекомендації при визначенні змісту та виборі дієвих форм методичної роботи з вчителями-початківцями.

Отже, педагогічна майстерність -- вияв високого рівня педагогічної діяльності. Як наукова проблема, вона постала у XIX ст. А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, С. Русова, В.Ф. Шаталов, І.А. Зязюн, В.А. Кан-Калик, Є.С. Барбіна та інші тлумачать її як найвищий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків; “синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей учителя”; комплекс властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності.

Майстерність потребує повної реалізації інтелектуального та психофізичного потенціалу педагога. Слід пам'ятати, що педагогічна майстерність не має нічого спільного з голою технічністю. Педагог-майстер - це творець, а не бездоганний виконавець алгоритмізованих приписів. Тому реалізація особистісної креативної спроможності є запорукою досягнення вершин майстерності.

Література

1. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні // Освіта України. - 7-14 липня. - 2004.

2. Національна доктрина розвитку освіти. - Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. - № 347/2002.

3. Про професійно-технічну освіту: Закон України від 10 лютого 1998 року № 103/98 - ВР // Офіційний вісник України. - 1998. - № 9. - С.3-24.

4. Національна система виховання (концепція) / Ред. Лазаревський В.В. - Київ: Либідь. - 1991. - 29 с.

5. Професійна освіта: Словник / За ред. Н.Г. Ничкало. - К., 2000.

6. Зязюн І.А. Світоглядна парадигма освіти // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - 2003. - № 5. - С.24.

7. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. - Питер. - 2001. - (серия Учебник 21 века).

8. Бех І.Д. Законопростір сучасного виховного процесу // Педагогіка і психологія. - № 1, 2. - 2004.

9. Волкова Н.П. Педагогіка. - К., - 2001.

10. Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія й методика. - Тернопіль, 1998. - 262 с.

11. Гуревич Р. Трудове навчання і виховання - основа професійного самовизначення учнів //Професійно-технічна освіта. - 2002. № 1. - С.28-29.

12. Дьяченко В.К. Коллективный способ обучения: Дидактика в диалогах. - М.: Народное образование, 2004. - 352 с.

13. Загрекова Л.В., Николина В.В. Теория и технология обучения: Учеб. пособие. - М.: Высш. школа, 2004. - 157 с.

14. Корсак К. Людина нового століття та її виховання // Рідна школа. - 2003. - № 2. - С.7-9.

15. Лікарчук І.Л. Планування роботи професійно-технічного училища в сучасних умовах. - К., 1997.

16. Макаренко А. Методика виховної роботи. - К.: Радянська школа, 1990.

17. Мальцева Д.М. Методы эффективного обучения народного учителя СССР В.Ф.Шаталова. - Донецк: ДОУ, 2007. - 100 с.

19. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності : зб. наук. праць. - К., 1993. - 240 с.

20. Біленко Л.В. Вивчаємо творчу діяльність педагога / Л.В. Біленко, С.О. Сисоєва // Рідна школа. - 1993. - № 11-12.

21. Бутенко В.Г. Формирование педагогического мастерства учителя / В.Г. Бутенко. - К., 1991. - 72 с.

22. Вашкевич С. Педагогічна майстерність вчителя / С. Вашкевич // Освіта. -2000. - № 3.

23. Державна національна програма “Освіта (Україна ХХI століття)”. - К., 1994. - 61 с.

24. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя / А.И. Загвязинский. -М., 1987.

25. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти: рішення колегії Міністерства освіти України від 28.02.1996 р.

26. Концепція безперервної системи національного виховання. - К. : Освіта,

1994.

27. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя / Ю.Л. Львова. - М., 1992. - С. 83-92

28. Макаренко А.С. Сочинения : в 7 т. / А.С. Макаренко. - М., 1957.

29. Педагогічна майстерність : підручник / І.А. Зязюн та ін. - К. : Вища школа, 1997.

30. Проблема особистості вчителя та його фахової підготовки : зб. наук. праць / за ред. М.Б. Євтуха. - К., 1994. - 116 с.

31. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи Бесіда 1. Основні проблеми творчої праці вчителя / В.О. Сухомлинський // Сухомлинський В.О. Вибрані твори : в 5 т. - К., 1976. - Т. 4. - С. 414-446.

Додаток 1

Пам'ятка для наставника

1. Разом зі стажистом глибоко проаналізуйте навчальні програми та пояснювальні записки до них.

2. Надайте допомогу стажисту у складанні календарно-тематичного плану, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.

3. Надавайте допомогу у підготовці до уроків (особливо перших), першої зустрічі з учнями. Найбільш складні теми розробляйте разом зі стажистом. У своїй групі намагайтеся вивчати складний матеріал з випередженням на 2 - 3 уроки, щоб дати стажисту можливість навчитися методики розкриття найбільш складних тем.

4. Озбройте стажиста методикою здійснення тематичного обліку знань, проведення залікових уроків.

5. Разом підбирайте і готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.

6. Відвідуйте уроки стажиста з наступним детальним аналізом, запрошуйте його на свої уроки, разом їх обговорюйте.

7. Надавайте допомогу у підборі методичної літератури та організації самоосвітньої роботи.

8. Діліться досвідом, доброзичливо показуючи зразки роботи.

9. Надавайте допомогу своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувайте відмічати досягнення в роботі стажиста.

10. Вчіть не копіювати, не сподіватись на готові розробки, а виявляти особистий педагогічний почерк.

11. Намагайтеся залучати стажиста до методичної роботи, поступово підводьте його до інноваційної діяльності.

12. Намагайтеся створити атмосферу творчої співпраці.

Додаток 2

Рекомендації до роботи наставника зі стажистом

1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.

2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз.

4. Випереджувальне відвідування стажистом уроків, що проводяться наставником (якщо є така можливість).

5. Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.

6. Допомога стажисту в розробці уроків, позакласних заходів.

7. Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвітньої роботи.

8. Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.

10. Допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім'ями.

11. Залучення стажиста до методичної, громадської роботи.

Додаток 3

Орієнтовний план роботи вчителя-наставника з молодим спеціалістом

№ з/п

Зміст роботи

Термін виконання

Примітка

1

Складання плану стажування

2

Підготовка методичних рекомендацій для молодого вчителя

3

Допомога в організації самоосвітньої роботи (план, література)

4

Підготовка та проведення відкритого уроку (вивчення нового матеріалу, структурний план уроку)

5

Практичне заняття “Конструювання та захист моделі уроку вивчення нового матеріалу”

6

Підготовка молодого вчителя до участі в конкурсі “Я і мій кабінет”

7

Консультація “Підготовка вчителя до уроку”

8

Підготовка та проведення відкритого уроку (закріплення й розвитку знань, умінь і навичок учнів)

9

Практикум “Конструювання та захист проекту уроку з розвитку навчальних здібностей учнів”

10

Консультація “Методика використання ТЗН та наочності на уроці”

11

Підготовка молодого вчителя до участі в конкурсі “Я і мій урок” (розробка конспекту уроку)

12

Проведення відкритого уроку для молодого спеціаліста (узагальнення та систематизація знань учнів)

13

Практичне заняття “Конструювання уроку систематизації знань”

14

Проведення для молодого спеціаліста відкритого позакласного заходу

15

Відвідування уроків молодого спеціаліста. Детальний педагогічний аналіз уроку

16

Відвідування позакласного заходу з предмета молодого спеціаліста

17

Підготовка звіту щодо стажування молодого вчителя

18

Звіт щодо стажування молодого вчителя

Додаток 4

План роботи школи професійної адаптації молодих педагогів

з/п

Зміст заняття

Форма проведення

Дата

Відповідальний

1 заняття

Серпень

1

Ознайомлення з метою та завданнями школи професійної адаптації

Бесіда

2

Планування роботи педагога. Навчальні програми з предмета. Робоча документація

Розповідь з елементами бесіди

3

Опрацювання інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення навчальних дисциплін у навчальному році

Розповідь з елементами бесіди

4

Складання календарно-тематичного плану з урахуванням особливостей групи

Практична робота

2 заняття

Вересень

1

Обговорення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. Різні форми опитування

Розповідь

2

Опрацювання методики вивчення навчальних досягнень учнів. Різні форми опитування

Розповідь з елементами бесіди, метод “мікрофон”

3

Складання завдань для тематичної атестації з певної теми

Практична робота

4

Вироблення рекомендацій щодо подолання прогалин у знаннях учнів, виявлених під час тематичної атестації

Практична робота

3 заняття

Жовтень

1

Технологія визначення завдань уроку: навчальних, розвивальних, виховних

Розповідь, бесіда

2

Комплексне планування завдань уроку

Бесіда, метод “акваріум”

3

Формулювання навчальної, виховної та розвивальної мети уроку з даної теми. Визначення відповідно до теми уроку і спланованої навчальної мети навчальних завдань уроку

Практична робота, метод “мозковий штурм”

...

Подобные документы

  • Сутність і специфіка, становлення та розвиток системи професійної підготовки інженерів-педагогів під час навчання у вищому учбовому закладі. Форми і методи організації навчального процесу. Цілі, пов'язані з формуванням європейської зони вищої освіти.

    курсовая работа [58,6 K], добавлен 11.03.2012

  • Підвищення кваліфікації, як основна умова професіоналізму педагога, її види та напрями. Самоосвіта педагогів та майстрів виробничого навчання. Школа молодого майстра виробничого навчання. Предмет та види діагностичної діяльності керівництва закладу.

    реферат [46,4 K], добавлен 15.06.2016

  • Виявлення рівня сформованості толерантності у старших дошкільників. Виховання громадянина як одне з актуальних завдань дошкільного навчального закладу. Форми, методи формування етнокультурної обізнаності молодих людей. Розвиток толерантних емоцій у дітей.

    курсовая работа [43,8 K], добавлен 29.12.2013

  • Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.

    курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010

  • Загальна характеристика сім'ї як соціального інститут розвитку особи. Виявлення особливостей виховної роботи майстра виробничого навчання з сім'єю учня. Способи підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Методи роботи вчителя з батьками.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 01.06.2014

  • Поняття про методи навчання та їх класифікація. Організація і самоорганізація навчально-пізнавальної діяльності, стимулювання і мотивація учіння, контроль і самоконтроль в навчанні. Поняття про форми навчання. Урок - основна форма організації навчання.

    реферат [20,4 K], добавлен 01.12.2011

  • Соціально-педагогічні особливості інтуїції та її характерні риси в процесі наукового пізнання. Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів. Комплекс вправ, націлених на розвиток педагогічної уяви та інтуїції.

    дипломная работа [490,9 K], добавлен 17.06.2012

  • Урок як форма організації навчання в школі та особливості сучасного до нього підходу. Інтерактивне навчання, його класифікація та роль в формуванні навчального процесу. Види технологій інтерактивного уроку та шляхи підвищення активності учнів на уроці.

    курсовая работа [53,3 K], добавлен 22.04.2010

  • Поняття методів виробничого навчання, їх загальна характеристика. Словесні методи навчання. Система практичних методів та їх особливості. Способи використання на уроках виробничого навчання наочного приладдя. Вправи - основний метод виробничого навчання.

    реферат [412,4 K], добавлен 15.10.2010

  • Аналіз стану основних напрямів здорового способу життя дітей та молоді в Україні. Обґрунтування необхідності професійної підготовки соціальних педагогів як суб’єктів формування здорового способу життя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

    статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Системний підхід до організації методичної роботи в вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації. Її принципи, завдання, складові, методологічні та організаційні основи. Шляхи розвитку педагогічної майстерності в умовах навчального закладу.

    статья [23,8 K], добавлен 14.08.2017

  • Формування деонтологічної компетентності майбутніх педагогів під час педагогічної практики. Розгляд системи морально-етичних принципів, необхідних вчителю для виконання своїх професійних обов’язків. Етичні категорії деонтологічної компетентності.

    статья [48,0 K], добавлен 13.11.2017

  • Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.

    автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009

  • Сім’я як перша ланка виховання дитини дошкільного віку. Основні шляхи та методи співробітництва дошкільного навчального закладу з сім’єю. Форми співробітництва дошкільного навчального закладу з сім’єю. Використання методики співробітництва з сім’єю.

    курсовая работа [570,8 K], добавлен 14.07.2016

  • Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.

    статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017

  • Планування як основа управління навчанням. Навчальний план закладу освіти. Планування навчального предмету та занять. Форми організації навчання та їх специфіка. Історичний розвиток форм навчання. Основні та інноваційні форми організації навчання.

    реферат [28,8 K], добавлен 14.12.2010

  • Поняття про форми навчання. Типи і структура уроків. Теоретичні аспекти організації уроку історії. Методи і засоби навчання на уроці на прикладі теми: "Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича". Творчий підхід до процесу вивчення історії.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 17.01.2011

  • Особливості формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти. Прийом слухачів на підготовче відділення. Права і обов’язки студента вищого навчального закладу. Організація виховного процесу у вищому закладі освіти.

    реферат [12,0 K], добавлен 03.01.2010

  • Урок - основна форма навчання географії. Типи і структура уроків. Вивчення нового матеріалу, вдосконалення знань, контроль і корекція навичок. Основні вимоги до змісту. Методика проведення етапів макроструктури уроку. Організація самостійної роботи учнів.

    курсовая работа [46,1 K], добавлен 13.04.2013

  • Предмет і завдання педагогіки. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної думки. Емпіричні методи педагогічного дослідження. Вікові етапи розвитку особистості школяра, мета національного виховання. Самовиховання вчителя і професійна майстерність.

    шпаргалка [1,2 M], добавлен 01.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.